автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Эстетическое воспитание учащихся в процессе изучения украинского языка в школе (5-7 классы)

Автореферат диссертации по теме "Эстетическое воспитание учащихся в процессе изучения украинского языка в школе (5-7 классы)"

РГ6 о

1 З Шііііі<ІЇ№ГУТ ПЕДАГ0ГІ,СИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису КРУТОГОЛОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ШКОЛІ (5-7 КЛАСИ)

13.00.02—методика викладання (української мови)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ “199-1

Дисертація є рукописом - ' . \ ' . ' . :

Робота виконана в • Інституті' педагогіки АПН України - '

Науковий керівник - .член-кореспондент АПН .України, ' ,

' доктор педагогічних наук, професор

' • БІЛЯЄВ Олександр Михайлович ■ . ' -

Офіційні опоненти: дійсний-член АПН України, цочтор :

’ • ■#. . • - . •

■ ' . філософських наук, професор ■' •

' ■ ЗЯЗЭЯ Іван Андрійович ; ■ ‘ • .

доктор педагогічних наук, професор '

ПАПСЬКА Алла,Йосипівна - . ' '

Провідна організація - Херсонський державний педагогічний інстит^

Захист відбудеться1’ ^ ” 1854 р. о 15 годині

_на засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.32.01 в' Інституті педагогіки АПН України /252001 м. Київ,’вул. Трьохсвятительська,

3 дисертаціє» дахаа ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України . . ■

Автореферат розіслано "X " £994 р,

/чений секретар есзеиіаліззззнзї зченої сади

%

:іМ )

Н.Й.Б0НЛАР2Ж 0

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Позуки готів розвитку національної пколи в нових. умозах /надання українській мові статусу державної, гуманізації та гуманітаризації освіти/ спонукають-ло перегляду фори організації навчально-виховного процесу в школі і змісту освіти. У руслі цих проблем одне з головних завдань навчання української мови - озброєння учнів уміннями Я навичками володіння мово а як засобом спілкування. І хоча сучасна методика викладання ■•сдаї тпояонуз різноманітні вправи, т'ідпорядкозвні меті вироблення а столярів уміння будувати змістовне, огічне, точке, зиразне, зрозуміле мовлення, однак у курсі української мови діти ке одер-іуать багатьох необхідних їм навичок, не оволодіваоть культурой зпілкування у різних видах мовленнєвої діяльності, часто не покуть зисловити власні думки Я почуття. ’

Основним критерієм досконалого ^озлення в комунікативно-стк-іістична доцільність, під якос розуміється оптимальний гія комуні-сатпвної мети підбір мовних засобів. Тобто мовлення підиоокдкова-іе не тільки загальним законам мовленнєвої діяльності, але й особ-іивнм, и о вимагають своїх засобів реалізації, свсчї техніки та ’ЄХІіО.5 огії сприйняття, які формуаться в пгоцесі вивчення мови.

'Рілософісо Я СОЦІОЛОГІЄО, ПСИХОЛОГІЄ!) я етикою, естетикос я истедтвознавством сьогодні визнано, що естетичні відчуття - це аявиция ступінь чуттєвого розвитку, бо естетична реакція зорієн-ована не на будь-які об"екти і віднопення, а липе на досконалі, армоніяні. .

Українська мова як предмет вивчення об"єктивко володіє озна-амя прекрасного, здатними викликати естетичне відчуття. Мовно-овленнєва гармонія створоється багатством засобів вираження, ме-

лодійніств, р-итмічноп організацією, експресивністю мовних оди -ниць, доречністю вживання мовних засобів у різних ситуаціях, стилях. ' • ■ -

На синкретичному рівні мовленнєва естетика розвивається лине частково або й зовсім не розвивається. Потрібна цілеспрямована система роботи, здатна сформувати це відчуття.

вітання про те, г.о найсильніие впливає на естетичний світ людини, полемізуеться зяавне /Платон, Арістотель, .Гонгін, іраа-їїузі-кі матеріалісти, Гегель/. Але у цих ^ілосоі'ів естетичні погляди трактувалися як рівноправний структурой компонент світогляду, були одним із розділів загальної філософської системи, в якому викладалося вчення про природу, соціальну сутність та функції мистецтва. Німецький педагог і йілосо'ї З.Ф.Гербарт уг.е пов"язував естетичне з розвитко?»- -всебічного інтересу, а дослідвення Л.С.Ви-готського показали неможливість нормування смаку, уяви, фантазії, інтуїції, асоціативного мислення без розвчнутої емоційної с.яєри. Зсебічність розвитку він пояснил як гармонію психіки, почуттів, інтелекту, ко створює умови для відкриття нового у, здавалося б, відомому, закладам творчі основи. . •

У роботах ряду вчених /Б.Лихачова, ЗЇ.П.Бечко, М.І.Кияцекка, И.ЛтЛейзеро-па, А.І.Бурова, С.С.Гольдентріхта, І,Є.Гончарова, І.А.Зеленова та ін./ розглядається широке коло Факторів естетичного вихочанья дітеа і підлітків. Однак використовуються вони найчастіше автономно, 'взає«опов',язупться рідко. Внаслідок цього сучасне естетичне виховання представлене конгломератом факторів, ко не становлять специфічної цілісності.

Ставлячи головним завданням естетичного виховання генералізацію естетичних відчуттів, поглядів, скаків та ідеалів, а такок психічних властивостей /творчого відображення, фантазії, інтуї-

. _ з - .

іії, розччнутої :там"яті, уваги, асоціативного :п’слення, волі/, юяна зробити їх складовою частиною будь-якої діяльності, у тому і?елі й мовної. 7ияе генералізація надасть цій діяльності емоцій-гу- наснагу, поверяену йорму, гуманістичний сенс і художню довер-ганість, яо і становить творчість, підпорядковану законам краси.

Проблему естетичного у мові на різних її рівнях розробляли

І.Баллі, л.З.Шерба, 0.0.Потебня, З.ЗЛиногразов, Г.Г.Епет, Л.Я.Яку-іинськяя, в.Ч.Галкіна- едорук, Р.А.Будагов, Е.•'.Береговська,-і.О,Богородицькиз, Н.Я.Ясеволодськиа-Гернгросс, О.й.Пепковськиа, і.Ч.Гвоздев. 7.Л.БулвховськиЯ. А.Л.Еагмут, ВЛЛожинов, О.ОЛе-інтьєв, В.А.Артемова, І.З.Борисга та ін. ’

Естетичні засоби мови й мовлення, виявлені інтелектуальним ютенціалом учених, послужили поатовхом зо іориулевання ідеї ес-•етичного виховання засобами самої мови /мовлення/..

Деякі методичні аспекти названої проблеми розроблені з пра-іях Д.І.Тихомирова, О Л. Иванове ького, Л.А.Еулаховського, Ч.Ч. Баженова, Ч.Т.Баранова, С.І.Бернятеина, 'В.О.Богородяцького, С.М.Дмит-твевкого, С.Ф.Іванова.

' Практику впровадження естетичного виховання на уроках мови )прсупть Д.Резуцький, ^.ї.Баток, І.Є.Грицатенко, С.Л.і-рмоле"ко, '.М.Чарченко, В.Я.^ельничайко, Н.Н.Слляя, З.П.Стеиенко, Я.А.Чаба-

!ЄНКО. .

Лисертаціяні гослідяення такого спрямування /Л.І.Гурвич,

І.А.Кавалерової, В.Г.Еутенко, С,І.їупанина, 1.1.Бондарчук, Н.Є.Чи-юпольської, Ч.Хаиідова/ розкривавть значення художнього слова ия творчих робіт учнів, роль виразного читання в естетичному роз-іитку підлітків, використання пейзажної лірики на уроках та в по-івкласніа роботі, значення комплексного використання мистецтв, мови оволодіння іноземноо мовоЬ в процесі усвідомлення естетичної

природи сгова.

У той ке час б українській методичній літературі не визначена навіть у загальних рисах система роботи, спрямована на розвиток в учнів відчуття прекрасного засобами самого предмета, внаслідок чого естетичне виховання в «кільних заняттях з української мови "практично зводиться по епізодичних бесід учителя з учнями про його особливості чи - ще рідзе - до чи конання завдань і вправ" /О.К.Білясв/.

Основні недоліки учнівських висловлювань /усних і письмових/ зумовлені невдалим вибором.одиниць мовлення чи викликані розходженням між задумом і виконання’!. Тобто оперативна пам"ять не спрацьовує нз"утримання" найчастіше емоційно-експресивних властивостей мовлення.

"Недостатня теоретична розробленість’цих аспектів мовленнєвого розвитку ставить у центрі гюсліякеннк проблему визначення шляхів естетичного виховання і поступної системи формування в учнів 5-7 класів уміння використовувати •’онетичні, орфоепічні, слозо-твігші я граматичні засоби виразності /як естетичні засоби мовлення/ для забезпечення оптимальної комунікативної доцільності.

Темою тосліднення е розробка шляхів і способів естетичного виховання на уроках української кови з урахуванням естетичного у мові й мовленні як характеристичної властивості висловлювання /усного і писемного/. .

Об"акт дослідження - естетичне виховання в процесі навчання української мови.

Предмет дослідження полягає у визначенні системи естетичного виховання засобами української мови як навчального предмета.

Уета дослідження - виявити провідні тенденції в національно-мовному 7111X04311111, узагальнити набутий досвід, теоретично и екскс

- 5 - • .

риментально обгрунтувати запропоновану систему естетичного виховання учнів засобами мови. .

У -осл іменні перевірялася гіпотеза: нки.о навчання української мови спрямувати на розвиток в учнів мовленнєвого слуху і чуття мови, то це не тільки позитивно позначаться на естетизації їхнього мовлення, але й сприятиме поглибленні) і зніцненно знань, умінь та навичок з мові*. Спонукання, приховані в емоціях, можуть бути пи'іеренційозаним імпульсом ю цілком визначеного діяння, яке в І тілові лає тому предмету і.явицу, іі:о викликали емоцію, тобто діяння мовленнєвого.

Відповідно жо мети і гіпотези розв"я'іЗііНя вимагали такі завдання: .

. І. виявити національні пракорені естетичного виховання засобами мови.

. 2. Тизначити теоретичні основи використання естетики мовлення для розвитку зв"язного мовлення.

, 3. виділити коло тих ознак естетичності, які відгтозідзить

миттєвим потребам і віковим особливостям учнів. Представити відповідну програму навчання. •

Ч-. Скреслити комплекс пізнавальних та мовленнєвих умінь уч-ііів 5-7 класів» &,о формуються в процесі систематичного випілення і застосування естетичних засобів;

5. П"ясувати методичні умови оволодіння учнями комплексом

'мінь, оріннтованих на забезпечення комунікативних завдань мов-іення. . '

6. Розробити я --^речілити систему навчання учнів "-7 класів, гря'*озану на естетизанів мовлення.

Методологічну основу дослідження становлять пслоеєлКЯ теорії ізнзння ппо співвідношення чуттєвого і •'••зі: тонального /відчуття.

сприймання, уянлекня, абстрактне мислення/; про активний вплив <;ор-!іи вкспоасоввішя ка Ясго зміст; про сп ічвілнотення загального а одиничного /індивідуального, особливого/ у створюваному висловло-. чанні; ооэглял мовних одиниць у■олності їх значення, ■•■•орни і функ-. ції;, вчення про іїза-;мозв"яяок мовних рівнів. -

І ля перевірки гіпотетичних полонень було розроблено спеціальну програну дослідження, яка передбачала застосування таких теоретичних та емпіричних метолів:

- аналіз (Члосоі.ської, лінгвістичної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з обраної проблеми; ' .

- педагогічні спостереження за процесом мовленнєвого розвитку учнів, індивідуальні бесіди з учнями і вчителями, вивчення я ■ узагальнення досвіду вчителів;

- аналіз естетичних засобів виразності з метою встановлення

специфіки досліджуваного мсзното Феномену в усному і писемному висловлюванні; . ' .

- розробка і впровадяєиня у практику викладання педагогічного експерименту; •

- узагальнення експерименту та оформлення яослілжеаяш.

Лосліяна робота проводилася з IQ90 по 1993 pp. у три етапи.

На перяому етапі вивчалася у.ілософськв, лінгвістична, психо-

лого-педагогічна та методична література, досвід роботи вчителів з естетичного виховання на уроках української мови. Це допомогло визначити проблему дослідження я обгрунтувати її актуальність; виявити недоліки у процесі навчання зв"язного мовлення; сформулювати робочу гіпотезу; окреслити методичні умови, то сприявть розвитку зв"язного монологічного мовлення учнів /усного й писемного/; підготувати матеріали для попукового експерименту.

21а другому етапі був організований пояуковий експеримент, в

результаті якого наїїітмися конкретні методгчні мяхи розвитку юзленкя учнів 5-7 класів; підготовлено уатеріал для товедения п.ссліпного кпвченкя /ла!!"ятк7, конспекти уроків, завдання для чоктролй, порівняння наслідків експерименту/.

На третьому етапі -проводилися експериментальна перевірка їТективнссті пропонованої пєтояики та визначеная її місця в сксте-»і роботи з мови. Наслідком цього етагу стали аналіз і узагзль-іення результатів, одержаних у хогі теоретичного та експериментального дослідження, о'іорчлення дисертації.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження визначаються таоретичноо та експериментальної: розробкоо методик:? ознайоч-іення учнів 5-7 класів із ’'ункцієс естетичних засобів мовлення іля створення афектації, експресії, е“0:;іяності, [оркування прак-■ичних умінь використовувати ці засг'.и у процесі самостійних зи-ійовлчвань /усних і письмових/.

. Практичне значення я»сертвцІйнсї роботи полягаз в тому, хо: озроблено методичну систему навчання -нолярів на основі ;;саідоч-ення образної функції мовних одиниць різних рівнів та умінь твор-

о ними користуватися; у розробці системи вправ, спрямованої на ормувачня мовленнєвого смаку, пошуки самостійних ізляхів зипаяен-я думок і почуттів. Опубліковані гктсром методичні рекомендації икористовуоться вчителям» 5-7 класів у їхній практичній роботі.

Висновки дослідження можуть бути враховані у процесі вдоско-злення змісту програм та методичного апарату підручників з укра-^ської мови для 5-7 класів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечуються методоло-ічною та теоретичної) обгрунтованісто західних положень; ззстосу-інням комплексу методів науково-педагогічного дослідження, аде-іатних .іого меті та завданням; кількісним і якісним аналізом ре-

зультатів дослідно-експерииентального навчання. •

На захист виносяться такі полонення: ' ’ '

- І. Система естетичного виховання засобами української мови як навчального преімета пклвчаь- формування в учнів уявлень про естетичні властивості «ови та роботу над естетикою мови і мовлення, застосування адекватних Форм, метолів і засобів навчання і виховання, опанування основних понять естетики, пов”язаних з вивченням мови.

2. Ії'вчеиня мови в естетичному аспекті забезпечує формування

естетичного чуття кова:и учнів розпивається иовленкавий слух, удосконалиться навичк?1 виразного ч/тания, літе- привчаються по уаціо-. нального ч:!бсру -мовних засобів у відповідності з комукікативиов метоо. ' . . ' . . '

3. Усвідомлення учнями козно-мовленнизої естетики та оволо- _

діння певдаст умінням** в застосуванні виражальних засобів сприяє розвиткові комунікативних умінь, завдяки чому створиться піагрун» тя для розуміння естекші художніх творів, ко вивчається на уроках літератури, інтенсифікується формування орфографічних та пунктувпійних навичок. .

Апробація та вттовагвення результатів дослідження здійснювалися в ппоцеоі навчальної роботи у 5-7 класах загальноосвітніх - ... - * ' ж акіл кіст .туцьта, ї^товира, Няколавва та миколаївської області.

Основні положення ютертації викладені в методичних рекомендеціях автора /і002 р./, у петолячких статтях /І°84 р./, у виступах на республіканських та "іізузівських науково-практичних конференціях /Чернівці. ІРРЛ р.» Полтава, 19^2 р., Одеса, .1992 р., Харків,

1991 р.. Миколаїв. 1991, 1992. 1993 рр./, у доповідях не засідай-, нях районних і кіських методоб"єднань та науково-практичних мікра-Ионкнх та обласних семінарів учителів української мови Миколаїв-

:ької області, у роботі спецсеміиару "Методика вивчення грамати-<и. Естетичний аспект" /10 годин, ЧІЛІ/. '

ОСНОВНИЙ ЯЧІСТ ІИСЕРТАЦІЇ Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, ;писку основної використаної літератури.

У вступі оПгоунтовано висіїр теми, визначено загальну концепцію, оо”ікт, предмет і мету дослідження, сформульовано рооочу гіпотезу, з"ясовано наукову новизну, теоретичне і практичне іначен-*я одержаних пезультатів, виклалено полонення, які тнтносяться на захист, погано гані про апробацію сслііження та впровадяекня Яо-’0 результатів у пкільну практику.

У пептону розділі - "Лнгво-иетогячні аспекти естетичного у/ховання на уроках української пози"- аналізуються 'психолінгвістичні та національні основи ;:о:вно-естетичного тжховзння; характе-з:?зусться говні засоби -вираження емоціонального стану ковця, зокрема фонетичнісловотвірні, лексмчні, моріологічні; з"ясовупть-:я зміст і мета естетичного виховання засобами української мови ік навчального предмета.

.”огіка досліяяення вимагала з'ясування національних пракоре-іів естетичного виховання, оскільки повноцінна естетична здатність пагалі неможлива поза морально-етичними я інтелектуальними сто-юнаии лсдської сутності. Аналіз давньоукраїнських писемних пам"-іток, фольклорних творів, систеии давньої та середньовічної мов-юї освіти виявив стіяку традицію естетичного виховання.

. Проблема естетики мовлення окреслилася на початку століття, їріоритег у її форнулпванні та визначенні напрямів дослідження влежить І.раллі. Послідовники-лінгвісти. звертасть увагу на естетичні можливості а ресурси, властиві мові, розглядавть конструк-

тивні відношення мік зовнівніки формами сполучуваності, ЗМІСТОМ слова та е"оціональнтіи відчуттями. ,

Механізм мовного чуття - спирається на нервову модель вербальних сигналів: скчвдної взаємодії моделі комунікативної ситуації, вербальної реакції на цс ситуацію я досягнутих результатів у зміні комунікативної ситуації. У дії цісї моделі прихований сигнал до вдосконалення висловлювання, оскільки відбувається зіставлення запрогнозованих елементів з'реальними. Експресивність, емоціональність, естетичність для лінгвістики поняття синонімічні, бо позначають чуттєво-вербальну реакції). ,

До естетичних засобів мовлення відносять: звукозий комплекс, окремі елементи в структурі слова та деякі морфологічні форми, випадки супозиції, гру омонімів і синонімів,.певні силогічні прийоми, окторичні питання, логічну послідовність, анафори. Сформувалися такі лінгво-естетичні поняття, як мовленнєвий слух, мовне чуття, мовний естетичний ідеал, афективне мовлення, естетичні засоби мовлення. '

У методичних працях про виразне слово, виразне читання, психолінгвістичні аспекти учнівського мовлення /Д.І.Тихоиирова, З.І.Чернисова, СЛ.Лмитровського, К.М.Бзнекова, С.С.^еонтьсва,

А.й.Папської, Н.Й.Золотіиної, .ТМ.Батск та ік./ автори сходяться па тому, во процес воркування естетичного педагогічно керований

і відповідає природному пізнанню об'єктивного світу. Однак система естетичного виховання засобами мови у цих працях не визначилася, Перед звукових засобів, со иаягіскіпе пов"язані із сферою емоцій;- акустичні властивості слова, логічний, емфатичний та словесний наголоси, мелодика й пауззція. Розглядаючи їх в естетичній функції, визначаємо формальні засоби створення афективного мовлення /піднесеність, схвильованість, врівноваженість, на-

гтруяеиня, омуток, зневага/, а таков способи передачі суб'єктивного елементу судження.

Створенні) художньо-естетичної гапмонії мовлення сприяє інтонація, вілбичасчи в цілому завершеність, пропорційність частин, точність і яркравість, впливовість, емоціональність. Пауза-дія а темп мовлення /складові інтонації/ зумовляться не липе смислом висловлювання та граматичноп будовоп, але Я психологічними причинами. Розрізнювання догіко-граматичних і психологічних пауз вимагзз навичок синтагматичного членування мовного потоку та логічного /синтагматичного/ наголошування. Назуваються ці навички катодом виразного читання, постійним зіставленням усного я -исемного мовлення, аналізом функції того чи іншого розділового знака. , _

Серед л е к с и ч н и х засобів виразності розглядається ті, ::о несуть естетичне навантаження. Багатозначність іменників, причетників, дієслів - як спосіб економії словесного матеріалу. Пега; ори а порівняння свідчать про івгувідуальну природу світосприймання, виступають як наслідок емоціонального ставлення до зислов-шваного. Оволодіння способами створення простих і розгорнутих по-нвнянї, Нормами їх виранення збагачує засобами передачі а-'і ктив-юго мовлення.

. З усіх видів омонімії, синонімії в експресивному вливанні за-возннп в спільному курсі підлягапть такі, шо мавть перспективу ечантячного зіставлення чи протиставлення в одному контексті, за опомогоп чого створиться картівливий, іронічний е~ект /омоніми/, 'лако* виділення, унаочнення, підсилення описуваної реалії /сино-іми/, через до реалізується емоційно-оцінна мета мовлення.

Антонімічна експресія вираваеться найінтенсивніае в антитезі, эалнакня антонімів у "замкнені пари" - один із способів підсилен-

ня думки підкресленим зіставленням її сторін. Антонімічна виразність по-різному виявляється у певних типах мовлення та стилях.

У пеках антитези, вираженої антонімами, розглядається оксиморон, здатний викликати навальну емоційну реакціс.'

Із словотвірних способів переведення семантично нейтральної лексики по розряду емоційної найпродуктивнішим є суфіксальний.

Ще В.В.З'.'Ноградов відзначав, то у формах суб’єктивної оцінки експресивні відтінки слововживання переважають над хитаннями самого лексичного значення. Уміння створювати відтінки пестливості, прихильності, щирості, захоплення, замилування, іронічності, фамільярності формує навички, необхідні для реалізації комунікативного наміру.

Особливе місце в системі емоційно-експресивних засобів мовлення займають займенники. Шляхом чергування їх за частотою вживання моїє створюватись естетичний е^ект /кеппугення уваги, ліризм, задушевність - займенник я; жвавість, гідкреслена різкість

- ти, ви; інтригуюче враження - вінвона, воно; задушевність, близькість - мій, наш, свій...; пізсилена експресія - ніхто, ні-до.сумнів, здогад - десь, колись, казнз-го.../.

бутність системи естетичного -виховання засобами мови полягас у визначенні напрямів роботи, основних завдань, спрямованих на естетичне виховання яколярів, принципів і методів навчання, основних понять, у визначенні цілей навчання-у менах окремих розділів шкільного курсу мови, типів, видів, тематики, кількості вправ та рівня їх складності в кокному класі, у межах окремих різновидів, а такоя у взаємозв'язку між видами.

Оскільки прекрасне міститься в самій природі мови, яка виковує як комунікативну, так і емотивну Функцію,, то естетичний розвиток учнів на уроках української мови нас здійснюватися у двох

впрямах: формування у пколярів уявлень про естетичні властивості ови /І напрям/, ройота над естетиков мови я мовлення /II напрям/. ;новні завдання, спрямовані на реалізацію цих напрямів, такі: ознайомити учнів з прекрасним .у мові й мовленні /естетичне пі-іання мови я мовлення/; всебічно розвинути всі складові структу-1 мовного естетичного відчуття; сформувати мовний естетичний іде-

i /естетичний смак/; розвинути в учнів потребу в естетичному вдо-(онвлеині власного мовлення. .

У методиці мовного естетичного виховання використовуються ігальнолвлактичні принципи /наочності, свідомості я активності, ютупності й посильності, систематичності я постідовності, міц-сті знань, зв"язку теорії я практики, науковості/ і спеціальні, в"язані з особливостями емоційно-експресивних явгд мови /екстра-нгвістичний, -^ункціональния, структурно-семантичний, норматквно-илістичнип/. Спеціальні ./рівневі/ методичні принципи зао’езпечу-ь засвоєння естетичних знань та відповідних умінь у повному роз-

ii науки про мову.

Для реалізації завдань естетичного виховання застосовується її методи і прийоми: бесіда, слово вчителя, зирззне читаная, остереження д аналіз, комбіновані варіанти методів, аудитивния іліз, "зворотна" Фонетична транскрипція, вправи, складання "пар,-•ури" тексту.

Естетичні критерії передбачасть уміння оперувати рядом понять нгвістичних, психолінгвістичних, методичних/. З тами поняттями, не увійили до програми, ознайомлення відбувв«ться теоретично рактично /описово/. ,

Виявлення та оцінювання естетичних явне у мовленні монливе,

) постійно Еиховусться потреба суб"ективного сприйняття. Етапи дачної суб’Ч:ктквації визначавть методику оволодіння естетичніш

об'єктом: вибір естетичного об'єкта; ознайомлення з естетичним об'єктом; враження зіл об”вктв; переживання. пов"язані Із сприйманням естетичного об"вкта; осмислення естетичного об"екта

/’.А.Зеяенов/. , . ,

' Вказаноо системою роботи паралельно з розвитком мовленнєвого слуху я чуття мови пормувться мовний естетичний смак, то передбачає таку послідовність: а/ оцінювання аналогічних явне; о/нормування знатності самостійного утворення нових класів естетичних, ялип /елементарно/; в/ період усчігромленого вироблення самостійт них естєт/чних ілевлів. Навчання кови у 5-7 класах створвв всі . , необхіїні ;мов!г тля забезпечення перпих двох етапів формування естетичного смзку. Саме на ие орієнтована типологія вправ. •

Таким чином, лінгвістичне обгрунтування сутності мовної естетики лак к.лдч до метрики опанування певних умінь у застосуванні виражальних засобів, які інтекси; ікуоть оозчиток комунікативних умінь, орфоепічних, орфографічних та пунктуаційних навичок, стинулсоть прагнення до самовдосконалення, ,

.у -вагому розділі - "Отан естетичного виховання засобами укрзїііської ^ови як кавчал'ного предмета"- погається аналіз змісту навчальюх програм, підручників і посібників з української мови, описано констатуочиа експеримент /практика естетичного виховання чколярів у процесі навчання української мови; аналіз усного з писемного мовлення вчителів та учнів з естетичного погляду/.

У методичній літературі 1923 - 1993 рр, /Л.А.Булаховськия, И.М.Еаіенов. Ч.Дихучтна, А.П.Снеакова, Л.0,Тимо£єев, Р.А.Черкавш

В.І.Часальський, Є.МЛлитровський, З.Я.Мельничаико, !!Л.Гентилюк, А.Л.Багмут та ін./ ппостеїуеться інтерес до виразних засобів усні го /виразне читання/ і писемного мовлення, засвоєння яких має бути вирішальним фактором у практичному оволодінні мовленням. Однаї

аналіз знань, умінь і навичок учнів з української мови свідчить про низькая рівень зв"язкого мовлення, невиробленість навичок -виразного читання, відсутність мовленнєвого слуху. Пі недоліки шкільного навчання моїй залишаються незмінними загалом упродовж трьох останніх десятиліть, з одного боку, зумовляться це соціальними причинами, з другого - орієнтаціє*) програм, підручників на' мовлення машге виклично писемне, на роботу переважно з граматичним матеріалом, і, нарешті, серед ікпих причин низької культури учнівського мовлення ДОСИТЬ ВЗГ0Н0П б відсутність системи естетичного виховання засобами мови.

Чзктвчкяй аналіз програм 1^9і р. виявив, то естетична виховання засобами предмета, яке повинне "передовсім полягати у :Торму-чакні почуття прекрасного в нозі, розвиткові з учнів потреби з :стеткчному ■няоскокаленкі плаского "овдення"^ загалом досить де-глзрзтивнил характер. Гак, декларативність завдання пов"язув-ти юбсту з розвитку зи"язного мовлення з гормуваниям навичок вкраз-ого читання, які спиравться на ковке чуття, полягає в то;?у, г\о овне чуття у 5-7 класах «е не розвинуте, перебуває ііз <аляху ста-звленкя. А теє чуття кози вимагай наявності своєрідного "танде;;у": зно розвивається’паралельно і на базі мовленнєвого слуху, .який, свои чергу, формується через засвоєння нормативності на різних івнях мови. Систематичне з вивчення пози починається, як відомо, :льки з 5-го класу. ' , .

Аналіз підручників, з точки зору їх іначення для розвитку влевкевого слуху, чуття мови, розуміння сутності естетичного, свідчив:

____І. Обсяг лексичного мінімуму для засвоєння орфоепічних норм

І. Програма середньої загальноосвітньої пколп. Українська мо-лля як ід з російською моиос навчання. 5-ІІ класи.- X.,І99І.-С.г.

- 16 - . недостатній.'Поодинокі завдання до вправ типу: "Поставте наголос у словах", "Визначте склад, на який падає наголос", "Слідкуйте за вдмозою" - малоефективні. .

2. Обмежені відомості про логічний наголос /передбачена мо«- ■

ЛКВІСТЬ Втілення в реченні лише одного логічно наголосу/ десорму-ггь уявлення про акцентне членування речення, утруднюють сгостере--'-:-ння ьая інтонацією. . •

3. і'тізга ло виражальних можливостей інтонації - важливого засосу вураіення синтаксичних значень та емоціонально-експресивного забарвлення речень - послаблюється у зв"язку з вивченням граматики.

4.-Голиразчи слова з синонімічного ряду для досягнення точ-

ності г/с-овловання, слід врзховувати, що точність коже бути і . гредметно-т'онятійнос, і емоціонально-експресивно», 'ормулхвання завдань до чграв свідчать про те, що перевага кадззться виявленню претметко-пскятіаної точності. . • , .

5. ’’.••разна експресивність антонімів залишається поза увагою*

і програм з кози та літератури, і підручників.. .

Сті*е, для сприйняття я осмислення естетичних явищ мови необхідно угссконалити методичний апарат підручників, постійно - протягом усього курсу мови - орієнтований на естетичні моменти та прийоми їх застосування у різних, вилах створюваних висловловань. їх послідовність мас співвідноситися з послідовністю елементів есте- ' тичного сприйняття. - . .

Автот програм 1993 р, роблять серйозну заявку на вивчення естетичних властивостей мовлення вляхои посилення національного вспекту* у розділі “Зв"ячне мовлення" значна увзга приділяється

І. Програми середньої загальноосвітньої яколи. Рідна мова.

5-І! класи.-£.,1093; Програми середньо'-' загальноосвітньої иколи: Українська нова для вкіл з російською новое навчання..5-П класи,-

зному мовленно. 'оконче актуальными т.ля потреЗ естетичної нявче-зоті е ’змзкачені вміння - етворшзти власний текст з урахуванням :ти та адресате мовлення, створювати власневисловлювання віг,по-ілна по умов спілкування, з урахуванням ситуації спілкування, шак вироблення цих умінь має іориуваткся через стандартизовані е види робіт: усні та письмові перекази я твори певних типів злення,- тобто на спеціально вігвелевих уроках.

'Чинні підручники з рідної нови для 5-7 класів створюють гшро-мокливості для естетичного виховання засобакя нова: виразного тання, акцентного та актуального членування речень і текстів, чалення засобів милозвучності усного й писемного мовлення, екс-зсявних ноіливостея. мовних засобів та способів їх відбору задля 'іговілносгі комунікативному наміру я ситуації мовлення. Але юуткість системи естетичного виховання звсосаня мови позначався на, практичному рійні /основне завяання навчання мови а око' о-волояіякя ним. 1

£ля правильного володіння мовленням важливого значення набу-знання його естетичних характеристик, тобто тих особливих стек, які ■використовуються вчителями для керування процесами чання Я виховання, зокрема для того, щоб подати матеріал зроїло. доступно для учнів, Т.о таких характеристик можна віднес- . а/ цілеспря«ов8ність,переконяивість, впливовість, спонукаль-гь; б/ логДчну ясність, точність, зрозумілість; в/ виразність, ііаність, образність.

Аналіз мовлення учителів показав, що воно часто "без кольо-без запаху, без смаку". У ітоаетиці руйнується специфічна чека нови /вимова звукових сполучень; ігнорується інтонація • вності/. У граматиці спостерігається витіснення кличного від-а називним; з російської мови в українську часто переносяться

- хе .

блоки стійких сполучень слів, фразеологічних висловів, описових конструкцій, по приводить до порупеккя логічних і граматичних зв'язків, спричиняє розпан національної архітектоніки мови. Синтаксис учительських висловлювань набликения до офіційного способу викла-гу луыок, віддалений від моделей кивого мовлення. Психологічна неграмотність позначається на зв"язноиу мовленні. ■ . -

Учителі-словесиики не вміють нагати мові, як об"єктові вивчення ознак новизни, перетворити ц» новизну в '■рактичні мовленнєві навички. Збудити г психологічну реакцію моке лине той учитель, який бачить в об"єкті аналізу явисе,,пізнавати яке зазягда мокне . по-новому.

Молоді вчителі часто мають нероззинену силу голосу, бо розу-міють.її як активізацію дихального апарату, натиск на голосові зв"язки, 50 приводить со зриву голосу, пошкодження голосових зв"я-зок; досить поширеним е користування однаковим темпом мовлення на різких етапах уроку. • .

Під час читання літературних.творів чи їх уривків звичайно допускається багато інтонаційних помилок або обирається далеко не крагкя варіант читання. Чипрааляючи учнів у читанні, вчителі частіше 'лаються го показу тембральних змін голосу /емоціональна виразність/, го не повиннр бути предметом показу Я наслідування.

Словесники не володіють технологів о створення образу, ОСКІЛЬКИ досі не розроблено методики опанування неп засобами самого предмета, не визначено завдання естетичного виховання та коло знань і вмінь, V,

Рагато невдач дітей чов"язано з тим, цо вони не володіють необхідним лексиконом, .розвинутими навичками виразного читання, тобто деякою практикою сприйняття,-ко формується в процесі вивчення . мови /звукопис, ритм, рима, мелодика, наголошування і под./. У

зчної частини учнів відсут елементарне чуття мови, критичне авлення до слова; погана вимова, мовлення засмічене словами-па-зитами, трапляються помилки фонетичного характеру. У процесі змуючого" експерименту учні 5-7 класів виявили здатність особли-гостро відчувати слово, його змістові та інтонаційні відтінки, іак виділяючи я помічаючи окремі деталі, вони це не можуть осипати їх у контексті цілого, оскільки не маоть стійких естетичних !теріїз. Необхідне спеціальне навчання, орієнтоване на усвідом-іє сприйняття зв"язку м1л відтінками змісту і мовних форм. -У тпетмму розділі - "Дослідне кавчання за розробленою мето-<ос” - визначаються завдання дослідного навчання та його орга-іація, розкриваються особливості, подається програма, аналізуйся результати. ' ’ -

У ході дослідного навчання передбачалося озброїти учнів знаній про естетичну функцію виучуваних мовних яция на основі роз-’ку їх емоційно-чутт«вої сфери; тормувати вміння виявляти есте-іні засоби в навчальних текстах, диференціювати та використяву-"л у власних висловлюваннях. ..

“ігчо'відно до основного завдання дослідження - розробити лейку Нормування естетичних умінь і навичок - було сзщіяєяр Ярему експерименте’’.ьного навчання, яка включала два напрями; ЇРРг. акня уявлень про естетичні властивості мовлення та роботу над етикоо мови й мовлення. Обидва напрями складаються з трь-ох тин: визначення огісягу знань та мети навчзння; формулювання вило умінь і навичок та основних типів завдань до вправ і мето-них коментарів до них, спрямованих на виявлення та засвоєння етичних явищ мовлення, розвиток мовленнєвого слуху.

Теоретичні знання повинні засвоюватися не у вигляді визна-ь, понять і Формулювання' правил, а в діяльній {юрмі, в уміннях.

о

у навчальних яіях з'цими поняттями і правилами /О.О.іеонтьев/. Визначення кола комунікативних умінь, які забезпечувть створення висловлювання з урахуванням естетичних засобів мовлення, проводилося з опорос ка роботи Н.М.Рвіенозза-, Д.А.Булаховського, 'і.Т.Баранова,

О.С.Іеонтьева, 1.0.Синиці, 5.П.'.:едоренкота ін. .

У тограму дослідного навчання включено такі уміння: орієнтація в ситуації та характері спілкування; планування вислов-ізваккя, тобто уміння намічати хід розвитку гумки, тип вислов лева і ня відповідно задуму; визначання естетичних засобів мовлення у даному чи власному висдовловаині; здійснювати контроль за мовленням оціновати його з точки зору відповідності ситуації спілкування й задуму, помічати й виправляти антинорнативні елементи, невідповідність експресивних засобів.

Якість підготовки учнів за пропонованої) програмою значною мі' роо залеяить від с и с т е м и в п р а в, за допомогою яких Фор нуються визначені вміння. Системність дібраних вправ.виявлялась у тому, г.о чони одночасно задовольняють лінгвістичні, психологічні

і дидактичні вимоги. З лінгвістичної точки зору, системний характер вправ забезпечується розглядом мовних одиниць у єдності їх зн чення, гормі! і функції; з психологічної - виявляється у їх підпорядкованості теорії мовленнєвої діяльності; з 'идактичної - систе ний підхід, яо організації роботи над .естетизацією учнівського мов лення досягається дотриманням загалькодидактичних і спеціальних принципів навчання, пов"язаних з особливостям» емоційно-експресні: НИХ Я ВИСІ мови.

Усвідомлюючи, ио чіткого розмежування ппрзв репродуктивного Я Продуктивного типу досягти неможливо /А.ГЛугзлова/, оскільки багато з них, гередбачзгчи відтворення знань, вимагають одночасн; го їх застосування на практиці, виділяймо три г:’упі' завдань:

І/ вправі! на аналіз мовно-мовленнсвого матеріалу; 2/ вправи на переробку висхідного матеріалу; з/ вправи, р.о передбачасть створення зв"я-жого висловлювання чи його елементів.

На всіх етапах навчання, а на третьому особлива, одне з го- -ювних завдань учителя полягає у створенні мотивації, Со мотивз-цгшлй аспект навчання пов"язании із суб"вктивниии потребами, еі'0-ііями, спонуканнями, які активізують і спрямовують діяльність учня.

додані в програні типи завдань застосовувалася, звичайно, не

і порядку їх переліку, а зосереджувалися навколо того чи інпог.о ексту /вксдовлсвання/ і залекно від зого змісту, типу мовлення, ярактеру експресивності.

7 дослідній програмі знання ввозилася таїяхоя застосування вз-іантів’ пошукового методу - метолом спостереження й аналізу мов-'X Тактів та методу евристичної бесіди. Значне місце займали опе-ітквния і комунікативний /кетод продукування ковлєнкя/. Оперативні - піп час формування частково-мовленневих умінь, а комуніка-ВНИЯ В^КОРЯСТОВУТ?ЗВСЯ ПІД ЧЗС побудови ЗВ"ЯЗК!!Х висловлювань, тенсивності формування умінь і навичок залеяно від застссовано-методу сприяли такі прийом’.!: введення історичних довідок, прими ситуативного мовлення, порівняння, зіставлення, "зворотна” знскрипція, вуитивиий аналіз, створення "партитури" вксловло- „ іяя. -

Під час експериментальної перевірки ефективності пропонованої позики вивчення і засвоєння естетики мовлення було розропле-

12 варіантів контрольних завдань /по 4 в кскній паралелі кла-іЛ Одержані результати зрізів після статистичної обробки оппса-в тексті дисертації та узагальнено у ? таблицях. Порівняльний ліз якості знань, умінь і навичок учнів виявив таку розбіжність ніз /у в контрольних та експериментальних класах: І варіант

/констатуечия зріз/ * С; II варіант - 28^; III варіант - .

Г/ чзріакт - У середньому рівень естетичних умінь в експери-мектальких класах на 30* виций. ніг у контрольних. Ч?ім того, з експериментальних класах на 9^ пімияилася орфографічна,та пунктуаційна грамотність /на 2,Чґ- у контрольних/. ,

Письмові роботи учнів, ео навчалися, за експериментальної) ме-тояикоо, віпрічнясться усвідомленим використанням еноційно-експре-а’-’яних часогіів. лкао учні експериментальних класів оволоділи умінням помічати словопсрялкові помилки ІОО*-, то в контрольних -Iі*,2*"’. Управляли неправильно узгоиені слова ч’/.. словосполучення /звороти/ Рб,?'7' учнів експериментальних і 18? контрольних класів, /огічну невмотивованість слів і речень навчилися визначати49,5% учнів експериментальних І 10,8^ контрольних класів, а засоби створення іктинізаціГ мовлення 92^ учнів експериментальних і контрольних класів, Правильно членувадя висловлввання на інтонаційні віирізда. 514? учнів експериментальних класів і ВД,5- контрольних.

Отже, розроблена методика е юстатньо ефективної) і поціль-йсо, вона пігтвердвуе яостовірність сформульованої в дисертації

ГІПОТЕЗИ. .

' У висновках узагальнено результати лослішення:

. І. Г-іптверкиася можливість застосування учнями 5-7 класів теоретичних знааь із галузі :еорії акцентного й актуального членування та ритмомелодика як естетичних засобів мовлення під час конструювання пики власних висловлсвань паралельно з вивченням програмового матеріалу. . .

2. Означений обсяг знань і застосована сястеиа вправ і зав 5ааь сг.рпяпть усвідонлеино сутності повної естетики, дозволясть удосконалити мовні уміння а навички, пов"язані з розвитком иовле нєвого слуху та чуття мови.

3. "ід час апробації було виявлено, цо найбільша е^ект у нормуванні естетичних умінь стзорссть такі методи Я прийоми росо-ги, як: емзційно-виразне читання для засвоєння ритміко-мелодіяно-'0 аспекту мовлення, спостереження й аналіз мовних Фактів і яввз, ■ іесіда, слово вчителя, вправи, аугитивния аналіз, створення "партитури" висловлювання, "зворотна"транскрипція,

4. розроблена методика позитивно вплинула на якість лисько-их чиеловлгвань учнів: вони успіпно засвоїли норки розтааування лін у реченні залежно від комунікативної кети /яляхои визначення даного" і "нового"./; оволоділи мовними прийомами передачі яннамі-

та статичності; оволоділи навичками інтонування речення /експре-шіістп словесного, синтагматичного, логічного Я ератичного на-мопунакня/; навчилися відчувати, класні і кувати, виправляти не->рмзтйзні елементв.на різних рівнях лови; поапаздиззіч! розповідь :яхом винесення йіеслова-присудка нз початок речення; оволоділи ементарнивй способами створення іронічності в мовленні; кавчи-ся складати каламбури, вводячи с.-сніііічні пари; почали відчува-рівень експресивності у словах-синонімічного ряду, створювати вкслозлрванні відтінки нілності, інтимності, пестливості, інтрч-ОЧНЛ Є*ЄКТ- і под.

5. Тісний взаємозв'язок пропонованої експериментальної систе.-

із діячими навчальними програмами з української мови, опора чуттєву природу сприймання мовлення підвищує її доступність ефективність, створює резерви розвитку зв"язного мовлення пко-ів без затрат додаткового навчального часу.

6. Дослідження сприяло виявленню нових перспективних проблем гводидактики, що заслуговувть спеціального вивчення. ’;о них на-ать: в/ естетичне пиховзннй в процесі вивчення синтаксису; комплексна застосування естетичних засобів нояления у зя"язію-

му висловлованні; в/ методика оволодіння естетикои діалогічного мовлення.

Результати дослідження -висвітлено в таких публікаціях . автора: . .

1. Чікпревдетні зв"язки: Зв"язок мовлення з образотворчим-мистецтвом// Мова і мовлення: -іетадичні поради вчителям,- Миколаїв, 1984,- С.48-52.

2. Твори О.-.едьковича на факультативних заняттях з мови// Тези доповідей Республіканської наукової конференції, присвяченої 150-річчс з тая народження видатного пясьмеаника-деиократа і громадського діяча Ю.'едьковича.- Чернівці, 1984.- С. 132—133.

3. Оволодіння естетичними засобами виразності. Мовлення у

процесі -вивчення граматики// Сучасні аспекти дослідження граматики української нова і лінгво-методичні основи вякладаняя шкільного курсу: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. -Полтава, 1992,- С.21-23. .

4. Засоби естетичної виразності мовлення// Рляхи посилення практичної спрямованості у викладанні мови й вихованні читацької майстерності; Тези нїввузівської науково-практичної конференції.-Одеса, 1992.- С.63-64.

5. Естетичне виховання учнів засобами рідної мови: Метояичн поради вчителям української мови та літератури.- Миколаїв: МДПІ та обл.ІУУ, 1992.- 19 с.

/