автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование готовности будущего учителя музыки к руководству школьным народно-инструментальным коллективом

Автореферат диссертации по теме "Формирование готовности будущего учителя музыки к руководству школьным народно-инструментальным коллективом"

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО КЕРІВНИЦТВА ШКІЛЬНИМ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ КОЛЕКТИВОМ

13.00.02 - методика викладання музики та методика музичного виховання

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічни

РГ6 Од

- 5 ШОН 1995

На правах рукопису

МАРИНІН ІВАН ГРИГОРОВИЧ

Київ - 1995

Дисертацією е рукопис

Робота виконано в Українському державному педагогічному університеті Ім.М.П.Драгоманова

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор ЛАПЧЕНШ Володимир Петрович

Офіційні опоненти:

1. Доктор педагогічних наук, професор ЙОЬЗАР Борис Степанович

2. Кандидат педагогічних наук, доцент ШПАК Вікторія Іванівна

Провідна організація - Інститут педагогіки АПН України

Захист відбудеться 21 червня 1995 р. о 15.30 на засіданні спеціалізованої ради К 01.34:01 при Київському державному інституті культури /м.Ки.Ів-ІЗЗ, вул.Щорса, 36, ауд.209/

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці , Київського державного інституту культури /м.Київ, вул.Щорса,36/

Автореферат розіслано "__________" травня 1995 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Н.В,КОВАЛЕНКО

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Найважливішою ланкою і завданням у сфері діяльності вищих педагогічних навчальних закладів України є професійна підготовка вчителя, яка, відповідаючи сучасним світовим стандартам, вимірам, повністю узгоджується з пріоритетними напрямами усієї системи державно-української національної освіти. Розв"язання цієї проблеми передбачає, крім іншого, сформування готовності майбутнього фахівця до виховної позаурочної роботи з учнями. Сучасній школі потрібен одночасно і педагог-вихо-ватель, духовний наставник підростаючого покоління і, ще більшою мірою, висококваліфікований спеціаліст з певної галузі - вчитель-філолог, вчитель фізики, музики та співів і т. д.

У системі навчально-виховних заходів, які спроможні активно формувати майбутнього вчителя музики, виняткова з багатьох поглядів роль належить естетичному вихованню школярів, яке в немалій мірі осягається-колективним народно-інструментальним музикуванням. У музичній культурі йому належить одне з чільних місць. У цій сфері, звісно, не' доводиться розраховувати на інстинктивну тягу школярів До народної музики. Інтерес і любов до неї слід виховувати, вивча-. ючи, зокрема, рідний фольклор у його різнобічному вокальному та інструментальному втіленні. Тому серед різноманітних аспектів виховне! роботи в школі особливої актуальності набуває підготовка студентів музичних спеціальностей до керівництва шкільним народно-інструментальним колективом / НІК /.

Останнім часом у багатьох педагогічних вузах України склалося суперечливе становище, коли виховна практика майбутніх вчителів музики з дитячими колективами зорієнтовується лише на вокально-хорову роботу, тим часом як специфіка підготовки студентів до оркестрового диригування та керівництва інструментальними ансамблями залишається

нереалізованою.

Аналіз теоретико-методичної літератури також підтверджує, що зазначену проблему досліджено неповно, а тільки в загальних обрисах. Пошук шляхів її розв"язання перебуває в центрі уваги дослідників з різних галузей знань. Так, наприклад, в нематій мірі розумінню цієї проблеми сприяли праці психологів Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович, О.В.Ки-ричука, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, В.С.Мерліна, В.О.Моляко, В.М.М"ясшцева, К.К.Платанова, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова. У дослідженнях названих та інших учених поняття готовності у загальнона-уковому плані розглядається у зв"язку з вивченням структури особистості та її психічних якостей. Педагогічні основи сутності професійної готовності вчителя розкриваються в працях В.1.Бондаря, Ф.М.Гоноболіна, І.А.Зязюна, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, В.О.Сластьоні-на, які висвітлюють структуру діяльності вчителя, його професіогра-му, шляхи вдосконалення професійної підготовки студентів в умовах педвузу. Особливості навчально-виховної діяльності вчителя музики висвітлюються в дослідженнях Л.Г.Арчажникової, Л.П.Воєводіної,

Н.М.ГришановЛ, О.О.Ільченка, В.П.Лапченка, С.М.Масного, Г.М.Пацал-ки, М.Г.Рубана, О.П.Рудницокої , Г.М.Сагайдака'та ін., де знайшли .відображення такі актуальні питання, як інтенсифікація розвитку музичного мислення студентів, формування їхньої пізнавальної активності засобами музики, принципи музично-естетичного та морального виховання у процесі індивідуального навчання з основного і додаткового інструментів, доцільні напрями організації роботи в оркестровому класі, шляхи педагогічної орієнтації викладання спеціальних музичних дисциплін тощо. Лад вивчення поставленої проблеми велике значення мають праці Л.П.Буєвої, В.О.Кан-Калика, Б.Ф.Ломова, А.В.Мудрика, Б.Д.Пари-гіна, які аналізують окремі аспекти професійного становлення особистості в умовах її активної діяльності та спілкування, а також праці

М.Вілке, К.Паттерсона, Л.Тіллера, К.Роджерса, в яких розкриваються резерви організації навчальночвмховного процесу у вищій педагогічній школі.

Глибоке і досить повне опрацювання зазначених питань підготовки майбутнього вчителя, безперечно, створило реальні умови для розвитку теорії та практики формування готовності вчителя музики до керівництва шкільним НІКом. Однак спеціальних досліджень, присвячених цій проблемі, ще не створено. Її актуальність і недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертації - "Формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним народно-інструментальнім колективом". '

0 б " е к і дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя музики. •

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом.

Мета дослідження - теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка шляхів удосконачення педагогічного управління процесом формування готовності вчителя музики до керівництва шкільним НІКом у позаурочній виховній роботі.

В основу дослідження пжладено гіпотезу, згідно з якою ефективність формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом зростає, якщо забезпечуються такі умови вищої музично-педагогічної освіти, які спрямовують студентів на оволодіння комплексом необхідних знань та вмінь у взаємозв'язку з розвитком професійно значимих для зазначеного виду діяльності якостей особистості.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження нами визначено і його основні завдання:

- розкрити зміст та структуру готовності вчителя до керівництва шкільним НІКом, розробити критерії і показники II сформованосгі;

і

- виявити педагогічні умови ефективного формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом;

- розробити та перевірити в дослідній роботі організаційно-методичну систему, зорієнтовану на підвищення ефективності формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом.

Методолог ічну 'основу дослідження складає філософська теорія особистості як суб"єкта і носія суспільних відносин; положення сучасної психології про єдність свідомості та діяльності людини; вчення про історичну природу і соціальну зумовленість мистецтва, його роль у формуванні духовної культури особистості. Важливе значення для дослідження мали положення системного підходу до вивчення педагогічних явищ.

' Для розв"язання поставлених завдань розроблено програму дослідження, згідно з якою на різних етапах експериментальної роботи використовувався комплекс методів: теоретичний аналіз, педагогічний експеримент, спостереження, усне опитування, вивчення навчальної документації педвузів України, узагальнення передового те--дагогічного досвіду. Опрацювання результатів здійснювалося за допомогою методів статистики.

Наукова новизна до. слідження полягає у тому, що:

- розкрито зміст та структуру готовності майбутнього вчителя ьу-зики до керівництва шкільним НІКом;

- виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування готовності майбутнього вчителя музики до роботи з дитячим інструментальним колективом;

- опрацьовано етапи професійно-педагогічної діяльності вчителя-

керівника шкільного ВІКу.

Особистий внесок. Розроблено організаційно-методичну систему підготовки, що забезпечує формування готовності майбутніх вчителів музики до керівництва шкільним НІКом.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що педагогіка вищої школи доповнюється і збагачується науковими знаннями про мету і зміст професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, сутність і критерії діагностування готовності особистості.

Практичне значення дослідження складають методичні рекомендації для вчителів і керівників аматорської самодіяльності у сфері роботи зі шкільними ансамблями та оркестрами українських народних інструментів. Результати і висновки дослідження можуть також використовуватися у дидактичних матеріалах таких навчальних дисциплін, як "Педагогіка", "Методика музичного виховання", "Вивчення додаткового інструменту", "Диригування", "Оркестр народних інструментів", "Педагогічна практика" у вищих і середніх педагогічних закладах, а також у системі перепідготовки вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів вузів та училищ.

Достовірність наукових пьложень та рекомендацій забезпечується репрезентативністю вибірки, результатами якісної та кількісної обробки добутих даних, використанням методів дослідження, які адекватні завданням, що ставилися нами.

На захист виносяться такі положення:

- конкретизація поняття та критерії діагностування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом, що визначають рівень її сформованості та виступають основою збагачення професійно-педагогічної підготовки студентів;

- педагогічні умови, якими забезпечується результативність фор-

мування готовності майбутнього вчите та музики до виконання функцій

керівника шкільного НІКу;

і

- професійно спрямована система завдань, організаційних форм та методів педагогічного управчіння процесом формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом.

Апробація та впровадження в практику результатів дослідження здійснювались у процесі дослідно-експери-ментаяьної роботи в Ізмаїльському, Кам"янець-Подільському, Уманському педагогічних вузах та в Українському державному педагогічному університеті ім. гЛ.П. Драго мано ва. Цій меті також слугують: вчасні публікації матеріачів, що відображають основні теоретичні і практичні положення дисертації; виступи на засіданнях кафедри педагогіки Українського державного педагогічного університету, на кафедрах Кам"янець-Ї1одільського та Уманського ^педінститутів; наша участь у науково-практичних, науково-звітних конференціях / 1990; 1991;

1992; 1993 /. ;

Структура рекомендованого до захисту дослідження має вступ, два роздічи, висновки, додаток, а також список використаної • літератури. • ' • .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ. ’

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об"єкт, теоретичні основи, методи дослідження і умови його проведення. Окрім того, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, достовірність, апробацію та впровадження результатів дослідження в практику роботи деяких педвузів, а також визначено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - "Теоретичні основи дослідження" - розглядається поняття "готовність майбутнього вчителя", його структура, характерні ознаки, параметри та способи її формування.

У наслідок вивчення та аналізу першоджерел з педагогіки і психології / В.Г.Горчакова, М. 1.Д>"яченко, Л.А.Кандибович, Л.В.Кондра-шова, В.А.Крутецький, Н.Д.Левітов, Л.С.Нерсесян, А.Ц.Пуні, В.М.Пушкін, В.Д.Сапоровська, Д.М.Узнадзе, Л.1.Уманський та ін./, У яких доціджується вказаний феномен, ми констатуємо, що поняття готовності студентів до керівництва шкільним колективом "НІК" можна трактувати як складне особистісне утворення, що спрямоване на відповідну професійну діяльність і поєднує в собі знання та вміння, якості ко-мунікативності, компетентності, здатності до організації та управління учнями на основі принципів співпраці і співробітництва.

Запропонована дефініція поняття зазначеної готовності орієнтує на визначення таких структурних компонентів, як "психологічна готовність, теоретична підготовленість до педагогічної діяльності, практична готовність учителя, його ідейно-політична підготовка, світогляд та загальна культура, професійно-педагогічна спрямованість"

/ О.Г.Мороз /, як "світоглядний, когнітивний, мотиваційний, емоційно-вольовий .та операційно-поведінковий компоненти" / С.А.Манукова/, "професійні знання та вміння, професійно-педагогічна спрямованість, педагогічні здібності, особистісні якості, що відповідають професій-ю-педагогічній етиці, вольові риси характеру" / Р.Д.Ню /, "професійна спрямованість, ознайомлення з професією, професійне виховання і самовиховання, самовизначення" / К.Д.Дурай-Новакова /.

Наведені підходи до розуміння структури розглядуваного феномена свідчать про те, що готовність до педагогічної діяльності є своєрідним синтезом розумових, мотиваційних, операційних, емоційних, вольових та інших рис особистості.

На основі їх узагальнення зроблено висновок про структуру готовності вчителя-керівннка-шкільного НІКу і визначено такі основні компоненти: мотиваційний, операційн о-п і з н а в а-

льний. емоційн о—в ольовий, оцінний.

Сутність мотиваційного компонента складають інтерес і позитивне і

ставлення майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності керівника дитячого творчого колективу, особистісне спрямування на використання своїх знань, умінь та навичок у виховній позакласній роботі. Успішність формування цього компонента залежить від сформо-ваюсті у студентів відповідної установки на організацію та управління інструментальним колективом учнів, від бажання залучити до активної творчої діяльності всіх її учасників.

Операційно-пізнавальний компонент передбачає необхідні знання щодо організації та управління НІКом, відповідні вміння у сфері музично-педагогічної діяльності, а також розуміння способів планування роботи, добору дидактичного матеріалу, взаємодії з учасниками дитячого колективу, активізації творчої самостійності.

' Формування емопійно-вольового компонента передбачає розвиток ем-патії майбутнього вчителя, тобто його здатності до емоційного проникнення в образний зміст музики та внутрішній світ кожного учня, вміння створювати атмосферу спільної творчої 'роботи, передавати учням свої емоційні враження від музичних творів, розвивати потрібні . емоційні реакції учасників колективу, їхнє ставлення до музики, інструментального виконавства, володіти своїми настроями та реакціями учнів.

Оцінний компонент витворюється з готовності майбутнього вчителя до самооцінки своєї діяльності, аналізу досягнутого у музично-педагогічній роботі, з виявлення допущених помилок та недоліків, визначення способів їх виправлення, а також з умінь правильно оцінювати рівень музичного розвитку школярів, які ..беруть участь в інструментальному музикуванні.

Актуальним аспектом теоретичного вивчення і осмислення шкільно-

го народно-інструментального вйконавства виступає аналіз вимог до підготовки керівника-диригента- та характеру його взаємодії з дитячим оркестровим колективом. Так, у роботі 0.Я.Винокура розроблено педагогічні принципи диригентсько-виконавської діяльності керівника аматорського колективу. О.М.Дунаєв досліджує шляхи раціоналізації методики роботи диригента. О.І.Фоменко обгрунтовує можливі напрями вдосконалення психолого-педагогічних механізмів оркестрового диригування. О.М.Нєженський висвітлює проблему розвитку професійних якостей та здібностей керівника інструментального колективу.

Для визначення ролі психологічного чинника диригентсько-виконавської діяльності суттєве значення мали праці Л.Ауера, Й.Гофмана, А.Корто, Г.Нейгауза, в яких розкрито засоби активізації образних уявлень музиканта; праці Г.Вуда, Ш.Мюнша/ А.Пазовського в яких характеризуються вольові якості диригента; праці Г.Берліоза, Г.Єржем-' ського присвячені питанням взаємодії диригента та очолюваного ним оркестру. .

Таким чином, аналіз зазначених та інших наукових праць, присвячених дослідженню різних сторін диригентсько-виконавської практики, сприяли сформуванню у нас вчасного бачення проблеми, визначенню специфічних особливостей методичної праці керівника шкільного НІКу.

Перш за все пщрокопрофільна підготовка майбутнього вчителя музики вимагає від нього знань та вмінь оркестрового диригування, спрямованості на роботу з дитячими інструментальними колективами загальноосвітньої школи і позашкільних навчальних закладів. Педагог-вихо-ватель повинен уміти створювати дитячий творчий колектив, організовувати його діяльність, вивчати з учнями нескладні музичні твори, виступати з концертними програмами, управляти процесом виконання музичних творів. ■

Розглянуті особливості та численні вилоги до музично-педагогіч-

ноі діяльності вчителя-керівника НІКу, а також характеристика структурних компонентів готовності студентів до такого виду пззакласної І

роботи стали основою визначення критеріїв діагностування різних рівнів сформованості зазначеного феномена. До таких критеріїв належать:

1. Інтерес, потреба та установка на музично-педагогічну діяльність керівника шкільного НІКу, що виступають складниками професійної мотиваційно-ціннісної орієнтації студентів.

2. Знання, що розкривають теоретичні відомості про роботу вчителя-керівника дитячого інструментального колективу.

3. Психолог о- .*чдагогічні та спеціальні вміння, які с клацають ис-шву професійно-методичного досвіду майбутнього вчителя музики.

4. Якості організатора та керівника творчої групи, котрі забезпечують результативність діяльності.

5. Схильність до самооцінки рівня своєї професійно-педагогічної підготовки та досягнутих результатів у практичній роботі.

У процесі констатуючого експерименту вивчався стан професійно-педагогічної підготовки вчителів музики до позакласної роботи з НІКом. Експеримент передбачав розв"язання таких завдань:

1/ визначення наявності інтересу студентів до народно-інсгрумен-тального музикування;

2/ встановлення рівня забезпечення майбутніх учителів музики необхідними знаннями для проведення позакіасної музично-педагогічної роботи в процесі організації та функціонування дитячого оркестру;

З/ аналіз теоретико-практично! підготовки майбутніх учителів до керівництва шкільним НІІОм;

4/ дослідження рівнів розвитку особистісних професійно значимих якостей студентів; -

. 5/ характеристика зоріентованості студентів на самооцінку св^єї

діяльн->сті як учителя-керівника дитячого колективу. •

Результати констатуючого (Обстеження показали недостатній інформаційний зміст у навчальних шіанах, програмах, дисциплінах народно-інструментальної орієнтації, відсутність міжпредметних зв"язків музичних дисциплін та комплексної системи підготовки вчителів музики до позакласної роботи з НІКом, низький рівень сформованості мотиваційної сфери у студентів до даного виду роботи / негативне ставлення- 11,8-22,2%?; пасивне - 52,6-64,?$$ /, оскільки вуз не забезпечує розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій у галузі позакласної роботи з НІКом / перевага надається вокально-хоровому аспекту підготовки /, недостатню сформованість організаційно-педагогічних та музично-педагогічних знань і вмінь керівників шкільних НІКів.

Таким чином, можемо зробити висновок про те, що вуз не впливає належним чином на готовність студентів до позакласної роботи з НІКм. . На основі результатів педагогічної діагностики студентів розподілено на чотири групи, що відповідало чотирьом рівням сформованоо-ті готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкільним НІКом: високому, середньому, низькому і дуже низькому.

Група високого рівня включала студентів, які вирізнялися наявністю позитивного ставлення до інструментально-виконавської та диригентської підготовки, яскраво вираженою потребою у цьому виді музично -педагог ічн ої діяльності, сформованістю необхідних умінь, компетентності, цілеспрямованості, витримки, організованості, самостійності, схильності до критичної самооцінки себе як учителя-організатора дитячого творчого колективу.

До середнього рівня було віднесено студентів з певним інтересом до діяльності керівника шкільного НІКу, але таких, що мають неглибокі знання і недостатньв сформовані вміння в цій сфері, що в свою чергу призводило до пасивнЛ позиції, виконання завдано без потрібної творчої ініціативи. Для представників цієї групи характерним є

недостатньо сформовані якості компетентності, цілеспрямованості,

витримки, організованості, самостійності. Вони не завади готові до і

адекватної самооцінки результатів власної діяльності.

їїо групи низького рівня ввійшли студенти, в яких спостерігалася відсутність інтересу до інструментального виконавства, (Заїкання домагатися успіху в галузі диригентської підготовки, потреби в стимулюванні даного аспекту діяльності. Цим студентам бракувало знань, необхідної теоретичної грамотності, а також досвіду самостійної практичної діяльності. Емоційність таких студентів виявилась не досить розвиненою, вони не вміли керувати емоційними реакціями дітей, "вести їх за собою" в процесі творчого осягнення музики, були не здатні аналізувати срою власну діяльність, не мали потягу до самовдосконалення.

Група дуже низького рівня охоплювала студентів з вираженим негативним ставленням до народно-інструментальної підготовки і повною відсутністю професійно-педагогічний знань та вмінь керівника НІКу.

У другому розділі - "Управління процесом формування готовності майбутнього вчителя музики По керівництва шкільним народно-інструментальним колективом" - описана методика і перебіг . формуючого експерименту, визначено основні напрями вдосконалення професійно-педагогічної діяльності керівника шкільного НІКу.

У відповідності з сучасними уявленнями про зміст професійно-педагогічної діяльності керівника шкільного НІКу нами виявлено і теоретично обгрунтовано такі основні компоненти її структури: організаційно-підготовчий. що поєднує в собі попередню роботу керівника для створення шкільного НІКу, планування, здійснення обліку і контролю музично-навчальної діяльності гуртківців, обладнання приміщень та підготовку інструментарію для проведення занять з гуртківцями, виготовлення та використання наочності, добір навчального та худож-

нього репертуару; навчалью-впхівний компонент, що передбачав ф>р-мування гуманних стосунків між гуртківцями, приведення виховних заходів у колективі з метою його згуртування; компо-

нент, метою якого є виявлення та розвиток музичних здібностей гурт-ківців, навчання їх гри на народних інструментах, виконання диригентсько-оркестрової роботи з НІКом.

Кожному з виявлених видів діяльності відповідають конкретні знання та вміння, що забезпечують успішність їх реалізації.

У цілому процес формування готовності майбутнього вчите ія музики до керівництва шкільним твзрчим колективом передбачає обов'язкове дотримання певних педагогічних умов. Головніші з них такі:

1. Наявність у студентів позитивного стамення та стійкої потреби у керівництві шкі тьним НІКом.

2. Чітке уявтення студентів про особливості, ЗМІСТ, засоби, форми і метоли діяльності керівника шкільного НІКу.

3. Вкіючення студентів у самостійну діяльність по керівництву шкільним НІКом.

4. Стимулювання потреби в систематичній роботі по вдосконаїенню своєї підготовки до керівництва дитячим творчим ЮЛекі'ИВ.'М.

Поряд із зазначеними внутрішніми умовами формування готовності майбутнього вчителя музики до керівництва шкі тьним НІКом ми визначаємо й такі певні зовнішні умови цього процесу. Це,зокрема:

. 1. Прзфесіонатізація підготовки студентів до керівництва шкіль-

ним НІК;м у П'закласній роботі, що передбачає ф>рмування у майбутніх учителів умінь затучати дітей до різних видів творчЛ діяльності з урахуванням індивідуаіьних інтересів та здібностей.

2. Своєчасна діагностика рівнів готовності майбутнього вчителя музйкй до керівництва шкітьним НІКом, що дозволяє ознайомитися з реальним станом професійно-педагогічної підготовки студентів та ско-

- 16 - .

ректувати податьшу поетапну роботу в цьому напрямку. ‘ .

3. Міжпредметні зв"язкл психолого-пе дагог і чних та спеціальних дисшіплін, які дають можливість комплексно підійти до розв"язання поставленої проблеми і забезпечити необхідний зв"язок у розвитку • теоретичного і практичного досвіду вчителя-керівника НІКу.

Експериментальне навчання проводилося зі студентами 2-го курсу педагогічного факультету з додатковою спеціальністю "Музика" у • Кам"янець-Подільському / ЕГ - 23 особи / та Уманському / КГ - 22 студенти / педінститутах. •

Експериментальна робота передбачала три органічно поєднані між собою етапи, що в свою чергу відповідало діючим програмам та планам навчатьно-виховного процесу і передбачало використання знань із таких дисциплін, як "Педагогіка", "Педагогічна практика", "Диригування", "Методика музичного виховання", "Вивчення додаткового інструменту", "Оркестр народних інструментів".

Перший етап педагогічної роботи / 1У-У семестри / спрямовувався на формування у студентів педагогічних та спеціальних знань і вмінь керівника шкільного НІКу.

Провідну роль на цьому етапі експериментального навчання відіграє курс "Педагогіка", в якому вся увага була зосереджена на методах вдосконалення виховного впливу на учасників НІКу, а саме:

- на формуванні гуманних стосунків між учасниками колективу;

- на проведенні виховних заходів з метою згуртування колективу.

Вивчення спеціально розроблених тем сприяло забезпеченню студентів системою етичних знань про гуманну лвдийу, оволодінню культурою взаємин як компонента гуманного ставлення, розвитку оцінних умінь в , пізнанні людини, її внутрішнього світу, почуттів, потреб, інтересів, а також комплексом заходів виховного спрямування.

Подальша експериментальна робота проводилась за умов пасивної

пасивнЛ педпрактики. Тому, відповідно до завдані. провадилось корегування вимог пасивної практики та її орієнтацію на ознайомлення студентів 3 роботою вчителів муз.іки, ЯКІ керують ШКІЛЬНлКИ НІКами.

Головними завданнями пасивноїгеяпрактики відповідно до мети дослідження виступали: ^

- ознайомтення студентів з педагогічною і музично-педагогічною діяльністю керівника шкільного НІКу;

- спостереження за організацією навчаи.но-виховної діяльності гуртківців;

- спостереження за педагогічною і музично-полагогічнсю діяльністю корівника шкільного НІКу.

Вивчення курсу "Диригування" забезпечуваю студентів системою диригентської підготовки, в якій хорове диригування поєднувався з елементами оркестрового, внаслідок чого поступово вироблятися уяв-тення про диригентську роботу з окремими оркестровими групами НІКу.

Другий етап запропонованої системи / У1-У111 семестри / ставив своєю метою формування у студентів організаційно-підготовчих та музично-педагогічних знань і вмінь керівника шкільного НІКу для чого ми скористатись, зокрема, змістом таких навчаїьнкх дисшітін: "Методика музичного виховання", "Вивчення додаткового інструменту", "Диригування", "Оркестр народних інструментів" та "Педпрактика".

Заняття з додаткового інструменту передбачали Армування у студентів знань про історію виникнення та розвитку народно-інструмен-таїьного мистецтва, будову, стрій, діапазон, позиції та виконавські функції оркестрових інструментів у колективному звучанні, навчання студентів гри на народних інструментах / посадка, постановка рух, оволодіння способами і прийомами звуковидобування, аплікатурної орієнтації, читання нот з листа, виконання інструктивно-технічного та художнього матеріату /.

Теоретично-практична підготовка студентів, яка передбачала фо$т нування у ній дослідницьких та аналітичних умінь у процесі -перевір-кг. та діагностики музичних даних гуртківців, здійснювалася за допомогою спеціально розроблених тем під час вивчення дисципліни "Методика музичного воювання". Перед студентами ставимся пізнавальні ' завдання: добір музичного репертуару для виявлення, перевірки, характеристики музичних даних школярів та аналіз основних показників їх розвитку.

Подальше експериментальне навчання виявило необхідність використання завдань на заняттях з методики музичного виховання, в оркестровому та диригентських класах.

У завдання предмета "Методика музичного виховання" бходило ознайомлення студентів із системою методів роботи зі шкільним НІКом та з методами і прийомами вивчення оркестрових музичних творів.

Заняття у диригентському класі сприяли розвиткові у студентів особистої художньо-технічної вправності, а також засвоєнню інструментально-оркестрових творів. Також було передбачено завдання оркестрово-виконавського аналізу темпу, фразування, штрихів, труднощів виконання для оркестру / ансамблю / як в цілому, так і для окремих виконавців та солістів, теситури, діапазону партій і та ін.

Курс "Оркестр народних інструментів" запроваджено до навчально-виховного процесу вузу як факультатив, починаючи з У11 семестру.

При цьому в процесі вивчення музичного твору майбутні керівники шкільних НІКів фіксували увагу учасників оркестру на виконанні таких основних завдань, як: вироблення стилістично достовірного звуковідтворення, проведення роботи над темпо-ритмом, динамічнкми відтінками, штрихами, над окремими важкими мікро- і макроструктурами з партіями та оркестром в цілому, досягнення ансамблевої злагодженості учасників колективу, манери виконання, враховуючи жанрові та стильо-

- 19 -

ві особливості музичного твору.

Аналіз виконання завдань поєднувався з юнтрстем та корекцією з боку студентів і викладачів.

У процесі педагогічної практики / 6 тижнів / відбуваюся закріплення та актуалізація теоретичних знань, а також набуття студентами вмінь і навичок роботи з НІКом.

Срганізаційно-підготевчі знання та вміння студентів із позаклао-ної роб.гги з НІКом формуватися під час лекціЙно-семіиарських занять з "Методики музичного виховання", шляхом впровадження спеціальних тем та самостійної роботи з рекомендованою літературою. Зокрема, вивчалися такі аспекти; організація попередньої роботи для створення шкільного НІКу, шанування, облік та контро її. музично-навчальної діяльності гуртківців, обладнання приміщення та підготовка інструментарію для занять з гуртківцями, виготовлення і використання наочності на заняттях з гуртківцями, добір навчального та художнього репертуару для НІКу.

Дослідно-педагогічна діяльність на третьому етапі експерименту полягала в організації самостійної професійно-педагогічної діяльності студентів у ролі керівника шкільного НІКу.

Беручи до уваги особливість проведення та великі потенційні можливості' активної педпрактики / тривалість 13 тижнів / у вдосконаленні професійно-педагогічної підготовки студентів, ми передбачили практичне застосування отриманих професійно-педагогічних зиани і вмінь та перевірки повної готовності студентів до керівництва КІКом.

Студенти виконувати практичні завдання, кожне з яких передбачало планування, облік та контроль за музично-навчальною діяльністю гуртківців, обладнання приміщення та підготовку інструментарію для занять з гуртківцями, виготовлення та використання наочності на заняттях з школярами, добір навчального та художнього репертуару для

НІКу. проведення виховних заходів у колективі з метою формування ' гуманних стосунків та колективістських якостей у гуртківців, навчання школярів гри на народних інструментах, виконання оркестрово-диригентського аналізу музичного твору, проведення репетиційної роботи та концертних виступів з НІКом.

Таким чином, студенти були повністю включені у професійно-педагогічну діяльність у ролі керівника шкільного НІКу.

. Порівняння результатів виконаних студентами обох груп контрольних завдань здійснювалося з допомогою єдиних вимог і критеріїв піс-тя кожного етапу експериментального навчання. У якості основних критеріїв готовності студентів пістя 1 та 11 етапів експерименту виступили такі показники: наявність професійно-педагогічних знань, їх обсяг / повнота, глибина /, усвідомленість / самостійність суджень, вільне оперування науковою термінологією, розуміння сутності змісту професійно-педагогічної діяльності керівника шкільного НІКу /; ефир-шваність професійно-педагогічних умінь / послідовність виконання ' професійно-педагогічних дій, витрачений час на їх виконання та якість /. '

На третьому етапі / перевірка готовності студентів до керівництва шкільним НІКом / визначено комплексні вміння керівника, котрі сукупно характеризують його роботу з достатньою повнотою і передбачають усі параметри його діяльності.

Рівень сформованості професійно-педагогічної готовності майбутніх керівників шкільних НІКів визначався шляхом узагальнення незалежних характеристик / методом експертних оцінок /.Для фіксації рівня професійно-педагогічної готовності студентів розроблено оцінну шкалу, на основі якої вимірювався комплекс параметрів. Враховувалися якість та час, витрачений на виконання операцій, їх усвідомле-ність, повнота, системність та послідовність їх виконання, інтерес

і ставлення до народно-інструментального колективного музикування, ініціативність, самостійність, емоційна стійкість та здатність мобілізувати свої сили у практичній роботі з НІКом. Крім того, брались до уваги вміння майбутніх фахівців захоплювати гуртківців участю у НІКу, впливати на їх музично-естетичний розвиток, схильність до критичної самооцінки себе як учителя-органі затора дитячого творчого колективу і до самовдосконалення.

Виходячи з компонентного аналізу рівня сформованпсті готовності студентів ЕГ та КГ до керівництва шкільним НІКом, ми здійснили оцінку загального рівня їх розвитку у майбутніх спеціалістів.

Таблиця 1.

. Рівні сформованості професійно-педагогічної готовності у студентів ЕГ і КГ / % / до керівництва шкільним НІКом.

№ Назви ¡Кількість Рівні готовності }

груп ¡студентів І Високий ! Середній ПЫзький Д V -V. и ! т;зЬк.;і1 !

1. ЕГ ! 23 ! 39,1 { 43,5 і 17,4 ! ! і ~ і

2. КГ ! 22 ! 18,2 ! ¿2,7 ! 27,3 ! 31.8 !

Як свідчать дані табиіці, у більшості студентів ЕГ на момент закінчення експерименту сформованість повної готовності до керівництва шкільним НІКом досягла середнього та високого рівнів / відповідно 43,5$; '39,1$ /. У КГ такі результати виявились значно нижчими.

Щоб довести ефективність застосованої нами методики, ми здійснили перевірку на статистичну значимість отриманих результатів. Для цього застосовано критерій Стьвдента /і - критерій /. Використавши спеціальну формулу, ми вирахували емпіричне значення і - критерію: ¿=3,32. Воно більше за табличне значення цього критерію для даної вибірки / 3,32>2,014 /. Отже, відмінності між досягненнями учасників ЕГ та КГ є статистично значимі. ■ .

Таким чином, запропонована нами експериментальна методика навчання забезпечує ефективне формування готовності вчителя музики до

керівництва шкільним НІКом.

Узагаїьнсння одержаних матеріалів експерименту дозволяє стверджувати про те, що формування готовності студентів до вказаного виду діяльності забезпечується організаці йно-у.ето яичною системою, яка містин. поетапне створення слухового та інформаційного тезаурусу студентів, організацію трьох блоків педагогічних впливів / організаційно-підготовчого, навчатьно-виховного, художньо-творчого / та відповідних до них умінь, використання опрацьованого комплексу методів педагогічного управііння процесом підготовки студентів до роботи з дитячим творчим колективом, індивідуальні та групові форми занять.

Дослідження показало, що запропонована нами організаційно-методична система формування готовності майбутнього вчителя до керівництва шкільним НІКом сприяла розвиткові інтересу студентів до цього виду роботи з учнями, оволодінню ними комплексом знань, умінь і навичок, формуванню емоційної культури та професійно значимих особис-тісних якостей, а також схильності до самооцінки добутих результатів.

Експериментальна перевірка опрацьованих під час дослідження теоретичних положень підтвердила правомірність висунутої гіпотези і дозволила стверджувати доцільність таких напрямів підготовки фахівців у галузі музично-педагогічної діяльності:

- цілеспрямоване формування у студентів професійно-педагогічних знань, умінь, навичок через системність у викладанні, міжпредметні зв'язки таких дисциплін, як "Методика музичного виховання", "Диригування", "Вивчення додаткового інструменту", "Оркестр народних інструментів", "Педагогіка", "Педагогічна практика", їх народно-інструментальну зорієнтованість;

- приведення змісту психолого-педагогічної та спеціальної освіти у відповідність з інтересами, мотивами, потребами, професійними установками та індивідуальними можливостями студентів;

- забезпечення майбутніх учителів музики потрібним фондом інформації та стимулювання їхньої спрямованості на Керівництво шкі а-ним НІКом;

- раціонаїьне сполучення аудиторію?, самостійної роботи студентів та педагогічної практики як важливої умови формування готовності до виховної позакласної роботи, зокрема, організації та управління інструментальним котективом.

Результати досчідження подано в таких публікаціях:

1. До проблеми оркестрового навчання студентів педфаків педінститутів. // Учитель і суспільство: досвід, проблеми, пошуки. - Ізмаїл, 1990. - С.247-248.- / У співавт. /.

2. Специфіка добору музичного репертуару дія оркестру народних інструментів. // Тез. доп. наук.-практ. конф. - Каг.Гянеш.-Гюділь-ський, 1991. - С.79.

3. Відродження української музичної культури / деякі аспекти підготовки майбутніх вчителів музики до управління шкільними українськими народно-інструментальними колективами. // Тез. доп. наук.-звіт. конф. інстит. - Кам"янець-Подільський, 1993. - С.85-86.

/ У співавт. /.

4. Готовність учителя музики до роботи з дитячим народно-інстру-ментаяь'ним колективом. // Тез. доп. Всеукр. наук.-практ. конф.

- Умань. - С.62. - / У співавт. /. ■

5. Шляхи вдосконалення підготовки майбутніх вчителів музики до творчої роботи з шкільним народно-інструментальним колективом.

// Тез. доп. Всеукр. наук.-звіт. конф. - Київ, 1993. - С.119-121.

6. Інструментознавство / методичний посібник для музичних керівників шкільних ансамблів та оркестрів українських народних інструментів /. - Кам"янець-Подільський, 1994. - 42 с. / У співавт. /.

-24’* :"•'!!!!' И. Г. "І'ср’іирооанмо ГОТОВНОСТИ будущего учителя музыки К PY' 40C'j,",CTDy школьниц народно-инструментальным коллективом". Рукопись."

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогичес-' наук по специальности 13.00.02 - методика преподавания музыки и :етодика музыкального воспитания, Киевский государственный институт ‘.■/льт\ты, Киев, 1995.

Основу диссертации составляет теоретическое обоснование структури готовности учителя - руководителя школьного народно-инструментального коллектива, определение и освещение основных ее компонентов (мотивационный, операционно-познавательный, эмоционально-волевой, оценочный) и экспериментальная апробация педагогических условий, которые способствуют эффективному формированию данного феномена у студентов педагогического вуза.

Автор разработал организационно-методическую систему, обеспечивающую: а) профессионально-педагогическую направленность студен-

тов на работу с детским творческим коллективом; б) овладение будущими учителями комплексом знаний и умений по инструментально-исполнительской и дирижерской практике; в) активизацию эмоционально-ценностного отношения студентов к народной музыке; г) развитие их ор-гакизаторско-волевых и других профессионально значимых качеств. Maryuin I.G. The Formation of Readiness of the Future Teacher of Music for Running a School Folk Instrumental Collective. Manuscript. .

The Thesis of competetion for the Bachelor of Pedagogical Science (speciality 13.00.02) - The Methods of Teaching Music and the Methods of Musical Education.. Kiev State institute of Culture, Kiev, 1995.

The fundamentals of the thesis are concerned with theoretical substantiation of the structure of readiness of a teacher who runs a school folk instrumental collective; definition and interpretation of its main components (motivational, operational-cognitive, emotional-volitional, evaluating) and experimental approbation of pedagogical conditions which contribute to effective formation of this phenomenon in students of the teachers training college.

The author worked out the organisational and methodical system which provides a) professional pedagogical orientation of students on the work with the children creative collective; b) mastering a complex of skills of instrumental performing and conductor’s practice; c) stimulating emotionally valuable attitude of students to folk musik; d) developing the organisational volitional and other professionally important qualities. '

Ключові слова: готовність, шкільний народно-інструментальний колектив, музично-педагогічна діяльність.

Підписано до друку 16.05.1995 р.Об.І.г.Сормат 60x84 і/іб. Друк офс етнкЯ. Тир. ІСО. Зам .1 б 7. Ее зплаті; о.

ДОД УаПУ ім.Драгоманова.Київ, Пирогова,9.