автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование умений композиционного анализа художественного произведения у учащихся общеобразовательной школы

Автореферат диссертации по теме "Формирование умений композиционного анализа художественного произведения у учащихся общеобразовательной школы"

»Г Б ОД

1НСТИТУТ ПЕДАГОГ1КИ АПН УКРА1НИ

1 6 окт да

На правах рукопису ©ДОРЕНКО Тетяна Микола*вна

ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ К0Ш03ИЦ1ЙН0Г0 АНАЛ13У ХУДОШЬОГО ТВОРУ В УЧН1В ЗАГАЛЬН00СВ1ЖЬ01 ШКСЛИ

13.00.02 - Методика викладання /укра^нсько! л!тератури/

АВТОРЕФЕРАТ дасертац!Y аа эдобуття паукового ступеня кандидата педагог1чних наук

Ки1в - 1995

Дисертацхя е рукописом

Робота виконана в 1нституп педагогхки АПН Укра*ни.

Науковий кер1вник - кандидат педагогхчних паук,

старший науковий сшвробгтник ВОЛОШИНА НхЛА ЙОСИП1ВНА Оф1Ц1ЁН1 опоненти - доктор педагоггших наук,

професор

ПАС1ЧНЖ евГЕК АНДРЙОВИЧ - кандидат педагогхчних наук ГАЛЬЧЕНКО СЕРГШ АНАСТАС ЗЙОЗИЧ Провхдна установа - Полтавський педагог1чний 1нсти-

тут хм.В.Г.Короленка

Захист вхдбудеться "43 " Ыпс^шч 1995 р. о 14^ ГОДИН1 на засхданнх спемал1зовано1 вчено* ради К 01.32.01 в 1нс-титут1 педагопки АПН Укра!ни /252001 ,м.Ки*в,вул.Трьохсвятительсь-ка,8/.

3 дисертацхею можна ознайомитися в ноуков1& части« 1нсти-. туту педагогии АПН Укра1ни.

Автореферат ро31Слано ^ песик. 1995 р.

УЧЕНИЙ СЕКРЕТ АР СПЕЩ-АЛ130ВАН01 ВЧЕНО! РАДИ

Н.В.БОНДАРЕНКО,

ЗАГАДЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ Алуальн! сть досл!дження. Ум1ння спряйматя зм! ст художнього твору i творчост! пясьменняка через обряся композиц!й-ного вивчення i його засвоення дозволяе учням усв!домятя у вс!й повнот! й сил! моральяо-естетячну концепцш св!ту 1 людяня, збага-чуватя св1й духовный св!т, cboi !деали в пронес! Шзнавальао? д1-ялыюст!, формуватя ушиня 1 навички, як} допоможуть ор1ентувати-ся в новях обставкнах, в умовах зростаючо! в!дпов!дальност! за cede, за кра'1'ну, i'i майбутне.

3 того часу, як з серединя XIX ст. основним зм!стом л!тера-тури як навяалького предмета в школ! стало читання i вивчення кон-кретиях TBopiB, пошуки пиях1в ! пряйом!в анал!зу е центральною проблемою в методяц! л!тературя. У методячн!й л1тератур! представлен! так! шляхи анал1зу еп!чного твору: аналгз за образами головнях ге-poi'b, анал!з за ходом розвятку сюжету, проблемняй анал!з ! компо-зиц!йний. Якщо пообразиий ааал!з розроблений грунтовно i донедавна був чн не единям на уроках л!тературя, а анал!з за ходом розвятку сюжету, особливо проблемний, знаходився в центр! уваги багатьох методист!в, то кошозиц!йняй анал!з еп!чного твору досл1джешй ще недостатньо. У зв"язку з цим учятел! не мають науково розроблено? методики роботя над ехжетняш компонентами художнього твору.

Терм!н "композиц!йний анал!з" сьогодн! вживаеться досять часто. Звернення до композиц!йного анал1зу не т!лькя в л!тературо-знавств!, айв методиц! викладання л!тературя пояснюеться нама-ганням автор!в розробляти цШснв вивчення художнього твору, тоб-го анал!з в едност! зм!сту ! форми.

Питания композиц1i 1 композяц!йного анал!зу були в пол! зору з!домях методист!в Т.ф.Бугайко, М.0.Рябняково1, окрем! аспекти 1роблеми розробляля О.МЛЗандура, Т.Г.£раже, Р.Ф.Брандесов,«3.1.Ля-2ий, е.А.Паучник. У працях Л.В.Дуб!н!но1, Н.Й.Волошяно?, В.В.Ле-

сика, В.М.Лесина, Л.К.Мотольсько'1, О.Ф.Полякова, Б.В.Ровдествен-ського, Н.е.Чек!на принаг!дно розглядавться композиц!йний анал1з художнього твору. 1

У методиц! укра?нсько! л 1 тара тури проблема композиЩйного ана-л!зу не була в центр! уваги дисертац!йних досл!джень. В украХн-ському л!тературознавств! в!дом! досл!дження кошозиц!йно-мовно1 структури опов1дань, композицШю-мовних засоб1в твор1в /Т.Й.Денисова, Н.Д.Осьшк, б.А.Гулая/. Кошозидхя розглядаеться тут як за-с}б художнього узагальнення, проблема анал1зуеться на матер1алах заруб!жного роману. У дисертац1&ий робот! ¿ЫЛиссого досл!джу-ються окрем1 композиции! прийоми вивчення художнього твору у ви-пускному клас!. Методист будуе св!й анал1з "сл}дом за автором", хоч !нколи в!дступае в1д авторськоК посл1довност1.

Отже, вке давно назр!ла потреба в досл1дженн1 узагальнюючого характеру з Ц161 проблеми в методиц! л1тератури. Адже лише багато-аспектний розгляд питания композицгйного анал1зу може в!дкрити шляхи до пол!пшення процесу навчання.

Актуальн!сть, теоретична I практична "нерозробленЮть пробле- . ми, в!дсутн1сть розв!док кошозиц!йного аналхзу ! невикористання можливостей такого важливого напрямку п!двищення ефективност! вивчення л}тературя визначили наукову значущ!сть обрано? теми до-сл!дкеннк, 'и об"ект, предмет, мету ! завданая.

Об" ектом досл!дження е процес вивчення укра5нсько! л!тератури в середн!й загальноосв!тн!й школ!.

Предмет досл|дження - методика формування в учнгв ум!нь композиц!йного анал!зу як одного з шлях1в п!двшцення ефек-тивноот! вивчення художн|х твор1в. _

Мета досл!дкення палягае в науковому обгрунтуванн! методики комяоз;щ1Йного аналхзу I виробленнг в уча¡в навчальнях ум!нь анал!зувати худоян!й тв!р.

Зм!ст I спрямованЮть досл!дження вязначили г I п о т е -8 у : ефективн{сть навчання п!д час опрацювання художн!х твор1в п1двищиться, якщо серед наявнях шлях}в шк!льного вивчення буде застосовуватяся кошозиц}йний анал!з. Сформован! ум!ння забезпе-чать системнЮть вивчення, сприятямуть поглябленню знань учн!в з л!тератури.

Для досягнення поставлено! метя й перев1ркя в1рог!дност! П-потези необх!дно було розв"язатя так! за вдаил :

- з"ясуватя наявнЮть окремшс елемент1в кошозиц!йного анал!-зу в сучаснях шляхах шального вявчеаня художнього твору, способя формування теоретичного поняття икомпозяц1я" на уроках л1терату-ри в старших клясах;

- обгрунтуватя основа композит Иного анализу 1 кошозяц!йно! тзорН;

- розробитя методику композяц1йного аналтзу егпчних твор!в;

• - теоретично й експериментально перев}рити ефектявнЮть створено! методики з питань формування ум!нь кошозиЩйного аналЛву.

Теоретичною основою досл!даення е основн! полоаення праць психолог!в, педагог!в, методист 1в з проблеш ана-л!тяко-сянтетячно! роботя над' текстом л!тературного твору, оприй-маняя художнього слова пясьменняка.

Для розв"язання поставлених завдань було викорнстано так! и в т о д и досл1дження: а/теоретячн} - вивчення пси-холого-педагог1чних, ыетодичнях, л1таратурознавчих прадь, пыльно! документацП /навчальн1 планя, програма, зв!ти, журнаЛя, зо-шятя/; б/емп1рячн! - бес1ди з учнями, учителями, б|бл!о-текаряии, анкетне опитування, !нтерв"ю; спостерехення й адал}з урок!в; в/педагог! чний експеримент -констатуючий, пошуковяй у форм} досл}дного навчання, контрольняй; як!сняй I к|льк!сняй анал!з результат!в експериментально-досл!д-

ного навчання.

Досл1дження проводилося у три е т а п и . На перш о м у етап! Л989-1990 рр./ зд!йснювався ви<5!р та обгрунту-вання актуальное!! теш, визначалися вих1дн! положения, що ста-новлять теоретичну осаову методики формування в учн!в ум!иь коы-позиц! йного анал!зу. На другому - вивчалася психолого-педагог! чна та навчально-методична л!тература з проблема досл!д-ження, проводився констатуючий зр!з, визначався р!вень сформова-ност! знань учн1в з питань композицП, зЮтавлялись покаэники ефективност1 пропонованоУ методики формування ум}нь композиц!й-ного анал}зу. На третьему /1993-1995 рр./ - зд!йснено експериментальне навчання та проведена його перев!рка у пропоно-ван!й систем! розгляду великих художн!х твор!в. Експериментальна робота проводилась в п"яти школах мЮта Полтави / №№ 14, 26, 28, 31, ЭЗ/, а гакож у трьох школах м!ста Харкова /Ш 29, 30, 33/.

Н а у к о в а новиз.на досл!дження полягае в тому,

що:

- розроблена система форцування ум!н'ь композиц!йного ааал!зу худокнього твору в учн1в загальноосв!тньо)! школи;

- експэриментально доведена доц!льн1сть 1 продуктивн!сть ви-вчекня еп!чних твор!в композиц!йним шляхом;

- науково обгрунтован! шляхи засвоення теоретико-л1тератур-них понять.

Теоретичне значения виявляеться у роз -критт1 специф!ки вивчення худоянього твору, обгрунтувашП шлях!в анал1зу, п!двшценн! р!вня 1 якост 1 знань в результат! застосуван-ня композицШюго анал!зу л!тературного твору.

Практична аначення досл!дження - у впро-вадженн! в практику роботя вчителя науково обгрунтовано? й екс-

периментально перев!рено* сийтеми роботи з питаиь форчування уи!аь композюШного анал1зу еп!чнях твор!в. Розроблен! автором рэкоыендац!1 1 пропонована система метод!в 1 прийом1в передбача-•ють удосконалення шк!льних програм, п!дручник1в I методикних по-с!бник!в.

Опубл!кован! дисертаатом осаовн! положеная досл1дження, ре-комевдаци використовуються учителями в практичн!й робот!. Значения дисертацН визначаеться П спрямован!стю на п{двищення ефектявност} навчального процесу удосконалення лИературноК осв!ти в школах Укра?ни.

В!рог!дн1сть рвзультат!в досл!даен-ня.забезпечуеться методолог!чяою та теоретичною обгрунтован!стю вих!дних положень, заотосуванням комплексу мвтод!в науково-пе-дагоПчного досл!длсення, адекватних його мет! ! завданням; забез-печенням системного вивчення худогшьо'! л!тератури.

Апробац!я ! впровадгваня результат! в досл!дження в практику роботи здШснювали-ся шляхоы публ!кац!й статей, ыетодачнях рекомэндац!й, тез, а та-кож у проведена! комплексу експериментальних урок!в у школах м!ст Полтава, Харкова, виступ!й на науковия конференц!ях у Харк!всько-иу педагог1чному 1нститут! !м. Г.С.Сковороди /1993/, в Полтавсько-МУ педагог!чаому !аститут1 !ы. В.Г.Королекка /1994/; матер!али до-сл|дхення пов}доулялися слухачам курс1в Шдвищення квал!ф!кацП учител!в при Полтавському педагог!чному 1нститут1, а також 1нс-титут! п!слядипломних прад!вник!в, на методичному зас!данн! Пол-тавського техн!куму транспортного буд!вництва. Результата до-сл!дяення впровадаувалися у практику роботи учител!в-.словесник!в.

На з а х и о т вяносяться: I. Система форлування у старшокласник!в уы!нь композиц!йного шал!зу, яка дозволить робити його в!д м!кро- до макроструктури

художнього твору ! забезпечить св!доме оволод!ння навчальнимп ум!ннями в 5-9 класах.

2. Методика комг(озйц!йного анал!зу великих еп!чних твор!в.

СТРУКТУРА I ОСНОВНИИ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1I

Робота складаеться !з вступу, двох роздШв, висновк!в,списку основной викорястанох л!тературн та додаткхв.

У в с т у п I обгрунтовуеться актуальнЮть обрано'1 теш, визначено об"ект, предмет, мету ! завдання, сформульовано ггпо-тазу, розкрито наукову новизну, теоретично 1 практична значения здобутях результат1в, викладено положения, що виносяться на захист.

У першому роздШ - "Теоретичн! 1 методичн! осно-ви кошозиц1йного анал!зу еп!чного твору" - простежуеться розви-ток методачних принцип!в композиц1йного анал1зу в л!тературознав-'ч!й 1 Методичн!й науках, з"ясовуеться, як реал!зуеться досл{джу-вана проблема у шкЬтыИй практиц!, визиачаеться м!сце комлози-ц1Много анал!зу серед наявних шлях!в шк1льного вивчення худож-нього твору.

Досл1дження кошозиц1йного анализу 1 композицП художнього твору - поняття близьк!, але не адекватн!. Композиц!йний ана-л!з - де посл!довний розгляд художнього твору, у процес! якого враховуеться взаемозв"язок 1 змикання частин у ц!ло. Це глибоке ироникнення в локальний текст. П1д час вивчення композицП у шк!льн!й практиц! маемо на уваз! такий анал!з структури твору, який найчастгше обможуеться вказ!вкою на наявн!сть окремих ком-позиц!йних елемент!в, пов"язаних з досл1дженням кошозиц!I. У цьому к розд1л! розглядавться теоретичне поняття "композиц1я". Нинх немае однозначного визначення композицН'. 1х багато. Нам 1шонуе визначення В.М.Лесина ! О.С.Пулинця як найб!льш вдале !

неординарне, повне, ч1ткв, доступна розум!ншо школярам.

Питаниями композиц!I Займалися ще в дореволюц}йН1й школ!. У методичних працях В.Я.Стоюн!на, В Л .Водовозова висв!тлюються спо-стереження над кошозиц!ею твору, як! сприяють глибшому осягнен-ню його !дейно-художнього задуму. Серйозне досл!дження в план! комлозицгйного анал!зу - книга М.О.Рибниково! "По вопросам композиции" .-М.: Просвещение, 1924. Розглядаючи кЬмпозицгйн! прийоми у твор!, вона показала, як багато може дати для розум1ння !дейно-художнього задуму твору вивчення його композиц! 3(. Вона пропонува-ла працювати над вузловими еп!зодами твору.

Методист А.К.Мотольська радить починати вивчатк мистецтво слова з розгляду композиц!I, так як композиц1я змушуе тримати в пол! зору весь тв!р. •

В укра1'нському л!тературознавств! досл!дження питань компо-зицН в основное стали об"ектом праць П.К.Волинського, О.М.Б!-лецького, Г.Р.Семенчука.

Заслуговуе на увагу^рсл!дкення Т.Н.Денисовох "Роман ! проблема його композит Г', де вона розкривае нов! риси в компо-зиц!1 сучасного заруб!жного рошну, використовувчи композицШний дрийом як зас!б узагальнення. .

Методичн! основи композиц!X ! деяк1 риси композиц!йного ана-л!зу узагальнен! в наукоъих теоретичких р.озв!дках О.М.Бандури, Т.Ф.Бутайко 1 Ф.Ф.Бугайко, е.А.Пас!чника ! Н. М.Сафонове!,

6.АЛас!чник зауважуе, що кошозиц!йний анал!з е не просто розглядом художнього твору, це вивчення твору череэг анал!з його структур ! досл!дження функц!й вс!х окремих компонент!в. У композиц! I художнього твору в!н надае велико? ваги грудовадню персо-наж!в.

Значний вклад у теор!ю композит 1 внесла у 80-х роках мето-

I/ Денисова Т.М. Роман ! проблема його композиц!X. - К.: Нау-кова думка, 1969.

тодист О.М.Бандура. Бона подав систему вивчення основних теоре-тичних елемент1в твору, сюжет 1 комдозиц}йно-сюжетк1 елементи: пролог, експозиц!я, зав"кзка, розвиток дгI, кульм!нац!я,зав"яз-ка, еп!лог. У прадях "Вивчення елемент!в теорН л!тератури в 4-7 класах"-К.: Рад. школа та "Вивчення елемент1в теор!I л!те-ратури в 9-П класах".*К.: Рад. школа, 1989 авторка розкривае за-стосування композиц1йних елемент!в п!д час аиал!зу твору: описи, портрет, пейзаж, 1нтер"вр, монолог, композиц1я, сюжет, л!ричн! в!дступи.

Методясти ! л}терагурознавц} зробиля першу слробу лрезенту-вати теоретичний матер1ал з питань композиц}! - розробили теоре-тячн! основи композиц1йно1 теорН, поб!жно зупинилися на окрешх рисах кошозиц1йного анал1зу.

Вести анал1з - це означав обдумати кожний шлях Кого специфики, вивчити його £ункц!ю. Шлях вивчення - це особлива посл!дов-н!сть розбору, своер!дний х!д розгляду л!тературного твору. У дисертад! 1 характеризуются шляхи шк!льного вивчення художнього твору. Пообразний анал1з - це посл!довне розкриття зм1сту, обра-з1в: основна увага зосереджена на характеристик образ!в. Пропо-нуетьсл в методиц! 1 ц!л!сне вивчення художнього твору. У назв! цШсного вивчення немае усталеност!: ц!л!сне вивчення, за роз-витком д!1, вивчення "усл!д за автором". Перечитування 1 перегляд твору за розд!лами 1 частинами, еШзодами. Проблемний анал!з дозволяв розглянути складний матер1ал. В!н виробляе концептуальне мислення, сприяе розвитку системного п!дходу. За е.А.Пас!чником 1 ИЛ.Лиссим п!д композяц!йвим анал!зом розум!емо такий шлях розгляду твору, коли анал!з еп!зод!в, образ!в-персонаж!в ! твору в ц!лому визначактгься особлив остями його композит!. Композиц! йний анал!з привчао учН1В до уважно! роботи над художн!м текстом, що

е необх!дною умовою пояноц{ иного сприймання твору.

В середн1й школ! прид!ляеться шло уваги кошозиц!йному ана-л1зу. Водночас методика розгладае його як пров1дний ефективний тлях худояшього вивчення. Тим б!льше, що композицШняй анал!з пе-редбачае: вивчення теоретичних понять композит 1'; локально озна-йомлення !з зм1стом твору; глибокий концептуальний п!дх!д до вивчення сюжетних I позасюжетних кошонент1в; вивчення твору 8 вд-аост! зм!сту ! форми.

Вважаемо, що в середах класах учитель повинен оперувати ц!-л!сним вивченням художнього твору ! пообразним анал!зом,в старших класах4 вдаватися до яроблемно-тематячного ! композицШного.

Формування ум!нь композиц!йного анал1зу художнього твору -одно з головнях завдань, як! стоять перед учителем-словесником. Зважаючи на те, що досл!джувана проблема надзвичайно широка, об-мекуемося результатами констатуючого експерименту I п!дсумками огляду чянних програм з украпюько! л1тератури та навчальних ! методичних пос!бник!в. '

Шсля проведения констатуючого зр1зу п!дбито шдсумки в!дпо-в!дей уча!в. На першому м!сц! виявились певн! труднощ1 в ум!ннях учн!в визначати саме поняття "композиц!я" /40%/, на другому - ви^ значения портрета, пейзажу /20%/, на третьог^у - визначення компо-зицП як орган!зуючо1 структурно! одиниц1, П рол1 в розкритт! характеру /10$/.

Що ж до форцування поняття самого визначення "композиц!яп, МОЖЛИВО, СЛ!Д !ТЯ 1НЩИМ шляхом. Для того, щоб поняття "компози-ц}я" було повною абстракц!€ю, тобто було використане як зиаряддя анал!зу, загальне визначення "композиц!я" сл!д дав^тя ран!ше, уже в 5 класГ /а не у 8-му/, оск!льки програмою передбачене ! вивчення особливостей кошозицГ!, ! ми розглядаемо побудову твору. От-

же, пропонуемо внести певн! зм!ни в програму t п!дручники: в пенному обсяз! подати визначення терм!ну "ко'шозиц!я" у 5 класi.

В результат! в1дв!дування урок!в у старших класах /150/ виявлено, що досл!джуваН1й проблем! прид!ляеться певна увага. Анкетування, бес!ди з учнями, учителями показали, що у процес! вивчення худоашгх TBopiB учител! намагаються враховувати композит йн! прийоми. П!д час вивчення передового педагог!чного досв!-ду зверталася увага на опрацювання учнями питань з теорП 'л!тера-тури, сюжетно-композиц!йних кол1з!й, вивчення л1ричних авторських в!дступ!в. Для створення et/.oui йного тла в клас! звучали OKpeMi еШзоди з твору, заздалег1дь nifli6paHi вчителем. /

Загальн! висновки спостережень за станом викладання були конкретизован! результатом бес!ди, яка проводилась з учителям! укра'1Нсько1 мови i л!тератури, а також з учителями - слухачами курс!в п!двшдення квал!ф1кац1i. Перед ними було поставлене запи-тання: "Чи вивчаете ви питания композиц! Г? Як! шляхи розгляду композиц!i вякористовуете?".На основ! в!дпов!дей пропонувалося з"ясувати таке: а/ розумшня учителями вахливост! розгляду композиц! i в середн!х класах ! композиц1йного анал!зу на певному р!вн! у старших класах; б/ п!дготовлен!сть учител!в до викорис-тання композицШюго шляху анал!зу в практиц! роботи, ум!ння ба-чити систему кошозид1йного анал!зу.

' Анал!з результат1в показав, що майже вс! учител1 /90$/ усв!-домлюють иеобх!дН1Сть систематичного або периодичного звернення до композиц!йного анализу прозових твор!в. Проведена робота ще раз засв!дчила необх!дн!сть створення Цлеспрямованог системя з питань $ормування в учн!в yMiHb композиц!йного анал!зу nifl час вивчення прозових твор!в.

У другому роздШ - "Система формування ум1нь ком-лозиц! йного аналтзу художнього твору - охарактеризован! напчальн!

уы!ння, як1 форлуються в хчн!в тд час вивчэиня елемент!в ком-позицИ художнього твору. 'Гут пропонуеться визначена система ускладненого композяц!йного анализу програмовях твор!в у старших класах, а такох зразкя методичних розробок великих еп!чних тво-р!в. Зокрема, наголошуеться на ум!ннях, як! форадуються в процес! вивчення композитИ у 5-9 класах: ум!ння вязначати особляиост! ■ портрета, пейзажу, !нтер"еру, д!алогу; ум!ння з!ставлятя зовн!ш-н!сть к!лькох герохв; робитя уявняй опяс зовнИпност! героя, не ыаючи опису портрета д1йово"1 особи в текст 1 художнього твору; ум!йня анал!зуватя тв!р кошозиц1йням шляхом.

3 метою вяявлення р!вня знань про сформован }сть ум!нь вязначати портрет був проведеняй констатуачий зр!з на основ} роз-гляду опов!дання "Школяр" А.Тесленка.

Анал1з результат^ зр!зу виявив так! три р1вн! сформованост! ум!нь в учн!в 5-9 клас!в.

До високого р!вня в!дносямо ум!ння учн!в датя опяс зовн1шност!, повне розум!ння вязначення функц!й портрета. До с е ре д н ь о г о р!вня - ум!ння давати неповне визначення портрета; учн! в!дчувають.труднощ! у вяявленн! опису у незнайомо-ЧУ текст!. Н я з ь к я'й р!вень сформованост! ум!нь характеря-зуеться тим, що учн1 можуть дати визначення, але зовс!м не можуть описати портрет. Показникя констатувчого.зр!зу показали необх!д-н!сть введения запропоновано? роботи над удосконаланням сформова-нях ум!нь.

Для формування ум!нь кошозяц!йяого апал1зу проводився фор-цуючий експеримент, у процес! якого програцувалася така робота: •виразне читання еп!зоду з тексту, читання за роляму, переказу-вання, усне малювання, письмов! творч! описи зовн^шност! геро!в з уявя. На приклад! опов!дань "Гряцько" Ь.Гр}нченка та опов!дан-

ня "За сестрою" А.Чайковського уча! подавали опяс героя з уяви / опису портрета в текстах немае/, визначали соц!альний стан, •спос1б лшття. Формуючи^ експеримент допом!г визначяти сформова-н!сть ум!нь учн!в у высотках: високого - 50$, середнього -33,3^, низького - 16,6% /школа-Пшац!я 3 33 к. Полгал я/. У 8 кла-с1 удосконалювалися ум!ння визначати портрет. Учнх працювали над визначенням характеру, духовного життя. а також з!ставленля порт-рет1в двох чи к!лькох геро'Гв. Аналгз проведений за пов1Стю Григо-ра Тютюнника "Вогник далеко в степу" /школа-Пмназ1я № 33/.

Для реал!зад¡1 завдань експериментального навчання було ви-д1лено пров!дн! прийоми формування ум!нь у визначенн! портрета, д!алогу, 1нтер"еру.

Засвоення поняття "кошозиц!я" - де не т{лькк мета, а й за-о!б вивчення. Психологи 1 дидакти вважають: для засвоення ум!нь необх!дно спочатку накопичяти досв!д р!зних розумових д!й, пот!м розвивати ум!ння. "Умхння - де здатн!сть незалежно виконувати пев-н1 д!х, засноване на доцгльному використаши людиною знань ! на-аичок"1^. У дисвртац}Иному досл!дженн! розкриваеться значения вивчення теорП л|тератури. Формування будь-якого теоретичного по--няття Л1тератури - це форцування ! засвоення терм!н!в, визначень. Зд1йснюючи концептуальний п!дх!д, ми водночас домагаемося емп!рич-них теоретичних узагальнень у визначенн! композицН й !нших ком-понент!в: портрета, пейзажу, !нтер"еру. Важлявост! формування 1 самост!йного застосування теоретичних понять прид!ляють увагу дидакти й психологи. Вони Шдкреслюють, що пост1йний розвиток теоретичних питань на уроках пов"язуе вс! метода 1 методичн! прийоми а! зм!стом, надаючи ц!леспрямованост! всьому педагог!чнсму проце-

I/ Укра'х'нський радянський енхщклопедичняй словник. - К.: 3 том, 1987. - С. 487.

су.

Робота учн!в з метою осягнення ?еорет:гчшгх понять Щдкосить на вящий цабель лог!чне ii образно масдення, розвлвас моьу ,4iTo(i, допомагас 1м збагнутя худо*ш!й тв!р як яе;тщо шстецтла, сприяе виробленню високях художд!х смак1в, niднищус культуру читааня.

Зворнеаня до праць психолог1В, л!тературознавц!в, методис-TiB, особистий 18-р1Ч1Шй досвхд педагог!чно'1 роботц, а такоя ре-зультатя скспоримонту дозволил;! запропонувати визначену систему ускладненого композищйного аиал1зу програмопнх худохШх тиор!в у старших класах загальцоосв1тиьо1 школи.

Система крятерНв композиц!йних nix, над якнмя учи! посипи! працювати: I. С(£ормулмвати теоротлчпе поияттп "кошюзиц1я". 2. Тв!р попередпьо прочатата. Б клас! звучать оснопп! еп1зоди,по песуть в co6i композиийнв ! сшслове наваататання. 3. Бизна-чити зовн!шню 1 внутр!шш структуру /под!л на томи, частини.роз-д!ли/. 4. Зиясуватя сюжетШ.вузли /експозиц!я, зав"язка, кульм! -нац!я, розв"язка/. 5. Розкрити п!знавальну функщы - доб!р життс-вих (JaKTiB, 6. Схарактеризувати сютетн! л!н!'1, простежитп i'x взавмолереплет!шш у зм!ст! твору, розкряти !доГшо-коштозиц!йне значения образу. 7. йростежити комлозиц!¡¡ну структуру образу. В. Розкрита, як групуються персонаж!, проел!дкувати, як вони вводиться у тв!р ! в як!й кШкост!. 9. Охарактерязувати автор-ськ! л!ричн! в!дступя, еп!графи, еп1логи. 10. Вести спостережен-ня над opraHt3auiGn матер!алу, його посл!довн!стю, розмМенням частин, ц!л!сн!стю, зак!нчей1сти. Таке, приблязно, коло штань, на яке зв атлас я увага п{д час розгляду комлозиц!'{ литературного твору. Композитйн! ум!шш поотупово поглиблювалися ! розширюва-лися, 1 не т!льки в!д класу до класу, а й в!д одного твору до 1н-шого.

Таким чином, розроблена система позитивно вплинула на $орму-вання основных кошозлд1йних уь-Лнь.

Розробляачи методику композ1щ!йцого анал!зу, ми намагалися, щоб учШ в результат! вивчення еШчного твору не т!льки осягли його !дейпо-художн1й задум, а й св!домо оволодгли ум!пнями ком-позлцНшого аиал!зу. Звичайно. деяк! ум!ння виробляються в учн!в на протяЗ! багатор!чного вивчення л!тературних твор1в, однак провести самостШю розб!р нескладного твору учн! не можуть. Нав!ть випускники, як] непогано внконували под!бну роботу п!д кер!вницт-вом учителя. Який бл ыетодичний олях анал!зу ми не використаля для вивчення Л1тературного твору. кошозшЦя буде присутня в будь-якому твор!, поза композиШбю тв!р просто не |снуе. Отже, комлозицк1Ш1;1 аиал!з може стати кагЮтральним, пров!дним шляхом на вШЛну В1Д !ншх шлях!в.

Ко;,шозиц1йний анал!з еп!чного твору передбачае як висх!дний момент у вивченн! розгляду структура твору - "зовн!шньо1" /томи, частики, еп!зоди, частини, 1х посл!довн!сть, сшет, частини/, так ! "внутр!шньо?" /система образ1в, кошозиЩя образу, структура окремого кошоненгу, взаемозв"язок сюжету^- характер, сп!вв!дао-шення ! зв"язок сюжетного й позасгаетиого ыатер!алу.

0бов"язкова уыова якост! анал!зу - пост!йне виявлення зм!с-тових функц!й розглянутих компонент!в. Ускладнення композиц!йно-го анал!зу пов"язане з поступовиы розглядом все б!льшого числа компонент1в як внутр!шньо1, так ! зоин1ШЦЬо'1 структури твору. В* Ю-П класах засвоюють так! знання про структуру еп!чного твору} I

- композш^я еп!чного твору /сшет, система образ!в, поза-' сюжетний матер!ал, плани ! посл!довн!сть 1х зображення/;

- композиЩя /засоби творения образу, його зв"язок з композите» ц!лого твору/.

Норядок засвоення згаданих вгаце понять залелшть и 1д посл!-довност! композиц!йного анал!зу, засловиного на дидактичному правил! - в!д простого до складного, в!д меиш складного до б1льш складного.

Композиц!йний анал!з - це анал!з в1д загольноГ комиозицГК до еп!зоду, образу-персонажу. Осиовн! критерП формування ум!пь передбачають в анал!з1 визначення еп!эоду, образу у худохньому твор!. Учн1, переходячи до анал!зу основних еп1зод!в, набувагать ум1нь з"ясовувати: смисл даного еп!зоду; його зхГязок з поперод-н!м ! наступним; етап розвитку характеру, виявлений в даному еп1зод!; взаемозв"язок персоналов у ньому; момент сюжетного розвитку, зображувано! I розглянуто'! ситуацП; роль ц!е¥ частини сюжета для розвитку вс!еГ дГ!.

Учи! також набувають ум!нь влзначати образ-персонаж як в!д-носно цШсну кошюзицИшу одшшцю художнього твору: давати автор-ську характеристику образу, визначатл комиозиц!йний зв"язок обра-з!в, 'IX сп!Бв!дношеШ1Я, творения образ!в /портрет, в чинк и, д!алог/, 1х типов!сть, 1дейно-естетична спрямованЮть.

■ Пост!йна увага до композиц!? всього твору ! його частин бу-ла тим стрижнем, який не дае розпастись анал!зу. Учитель сам ви-р!шував, як буде проводитися композитйннй анал!з: в{д м!кро-структури до макроструктури чи навпаки.

У дисертац1йно!Ау досл!дженн! представлен! вар}анти компози-Ц1йного анализу великих еп1Ч!шх тпор!в у старших класах ! уза-гальнен! результати досл!дно-експеришнтально! роботя з пптаиь формування в учн!в композлцНших ум!нь. Розглянут! прогрпмов! твори: "Х|ба ревуть воли, як ясла повН1?" Панаса Мирного, "Мару-ся Чурай" Л!ни Костенко, "Жовтий князь" Баслля Барки. Виб!р твор!в обумозлений двома причинами. По-перые, розгляд твору зу-

мовлешш ч!ткою, доступною школярам композицию, I тому композя-ц!Шшй анал1з став найб1лып е^ектпЕиим шляхом вивчення; По-друге, три еп1чн! творя дають кюхливЮть показати ускладнекий кошозя-цШшй анал!з. 111д час розгледу роману "Х!ба ревуть воли, як ясла повн1?" Ианаса Мирного була застосована методика, як!сть яко! ви-ы!рювалась такими критер1ями:

1. Сформован!сть ум!нь визначати композяц!» художнього образу.

2. Застосування набутих ум!нь у визначенн! зовн!шньо1 1 внутр!шньо! комнозицП.

Ь. Набуття ум!нь п!д час розгляду сюжетних компонент!в /екс-позиШя, зав"язка, кульм1над1я, розв"язка/, а також визначення особливостей композицП: розм!щення та орган!зац!я художнього ма-тер!алу.

Методична система досл!дного навчан!м включав роботу, спрямо-•вану на вироблення й удосконалення в учи ¡в ум!нь розглядати тео-ретичн1 питания /композиц1я, позасюжетн! компоненти, точка зору, визначення кошозиц!йного призначення д!алог!в, монолог1в, портрет! в, пейзаж!в/.

Як засв!дчили результата формуючого експерименту, якяй про-водився в школ!-г!мназН" № 28 м. Полтави, учн1 експериментальних клас!в краще сприйняли матер!ал. Тут застосовувався метод компо-зиц!йного анал!зу, що сприяв б!льш ефективноцу ! глибшому засво-бшш знань. Пропонована методика пройшла апробац!ю в експериментальних класах шк1л Полтави.

П!д час вивчення роману "Ыаруся Чурай" Л!ни Костенко анал!з в деяк!й м!р! зм1нювався, ускладншався 1 поглиблювався. Як показав констатуючий зр!з,анал1з проводився В1Д загально! арх1текто-н!ки ! розм!щення матер!алу, в1д характеристики сюжетних лШй -до композицИ образу.

П!д чао проведения експериментальноУ роботп е^ектирнЮть за-стосування метод}в 1 прийом!в композит йного анал!зу вкШрютласл розробленими критер!ямл у формуванн! ум!нь:

1. Визначати позасюжетн! елементи, авторськ! в!дступи,сп!в-в!дносити спжетний ! позасюкетний матер!ал.

2. Застосовувати набут! ум!ння у практичн!й д1ялыюст!; визначати сюкетн! компонента, сюжетн! л!н1У.

3. Вид!ляти еп!зод як основу композицШш! структури.

Учитель пост!йно зрертав увагу па те, щоб учи! св!до.мо за-

своювали ! вживали терм!ии: композиц!я образу, позасвжетнпй га-тер!ал, л!рячн! в!дступл тощо.

Важливе м!сце в систем! контролю павчаннл за специальною мотодикою в!дводилось зр!зопям контролышм роботам, як! проподллися п!сля< кожного етапу експеримонтального досл!дшшя. Шелл вклчвн-ня роману "Маруся Чурай" учн1 писали тв!р "Лвторськ! р!дступи ! пейзажи! картини як зас!б майстерност! художпьо"! дояеряоност! роману "Маруся Чурай".

ЗЮтавлення одержаних результат дало мотив! сть виявити пол!пшення якост! знань ! ум!нь учи!в, порвв!рити доц1льн1сть роз-роблено! методики, зробнти рисновок про е^ект^пп!сть вивченил ма-тер!алу композицШшш шляхом.

ИастушшЙ етап експеримонтально'1 рос! от л - розвиток ум!нь ком-позиц!йного анал!зу - пов"язаний з вивчешшм твору Василя Барки "Ковтий князь" ! застосування набутих ум!нь у практ:т!й д!яльно-ст!. Застосування набутих ум!нь композицШюго анал!зу художнього твору проходить у нестандартних умовах. Вва-каемо 1х нестандарт-ними тому, що пов!сть "йовтий князь" - тв!р новий, рекоывдованкй для позакласного читання, 1 не у вс!х школах вивчасться.

За розробленими критер!ями учител!-експериментатори визнача-

лш, я« учи! умЮТь застосовувати на практиц! /на. зовс!ы новому твор!/ набут! знания 1 вм!нни, як! поглиблювалися 1 вдооконалю-валися у таких аспектах:

1. Удосконалення у«1нь комаозиЩШюго анал1зу художнього твору /у визначенн! еп!зоду, образу-персонажу/.

2. Удосконалення сформованих уы!нь у понят1йному план! /ро-эум!ння портрета, пейзажу, !нтер"еру/.

3. Удосконалення уы1нь у визначнн! композицН образу, добору литтевях факт1в.

Основшш у вявченн! систеш образ!в стае зЮтавлення комло-виц1'1 образ!в, досл1дження структури окремих компонент!в 1 визначення Кх своер!дност!. Предметом вивчення стали аасоби творения /композиц!! образу, хх розташування ! зв"язок/. Удооконалюють-ся ум!ння учн!в пор1вшовати кошозиц1йну структуру образов двох письыенняк!в /Василя Барки ! Л1ни Костенко/. Поглиблюеться робота з питань анал!зу взаемозв"язку сюжету ! характеру, формуеть-ся уы!ння визначати композиЩйну роль д!алог!в, портрет!в. Екс-перимент проводився в двох трупах техн!куму транспортного буд!в-цицтва М1ста Нолтави. П!д час апробацП, коля зд1йснювався кон-цептуальний п!дх!д до засвоення елемент!в кожно! структурно* оди-ниц1 художнього твору, вивчення мало характер системний, цШс-ний, що в!дбивав принцип едност! зм!сту ! форма.

Виходячи з г!потези та результат!в формуючого експеримен-ТУ, вважаемо, що фор'<ування ум1нь композиц!йного анал!зу худож-н!х твор!в п!двищуе ефективнЮть роботи над текстом художнього твору, стицулзое самост!йну творчу д!яльн!сть учн!в, виробляе на-вички застосування набутих ум!нь у практячн!й д!яльност1.

ЗЮтавлення одержаних результат!в дало ыожлив!сть виявити полIшившт якоот! знань ! ум!нь учн!в, перев!рити доц!льн!сть

розроблено'х методики, зробити висновок про о^октигн1сть яилчення штер!алу композицШним шляхом. Шдоумки в!добрахено у таблиц!.

! ! К л а с и

По , СформованЮть ум!нь 1 засто-----

пир. . оування Хх у нестандартних ! Контрольн. ! Експорям. № ! уыовах !/к1льк}сть !/><1льк1сть _! учн!в / . ! учн!в/_

1. Сформован!сть ум!нь композиц!й-

ного анал!зу худояснього твору 34 Б2

2. Застосування набутих ум!нь у практичШй д!яльност! /визна-чати портрет, пейзаж, д!алог,

монолог/ 38 67

3. Набуття ум!нь п!д час розгляду сюжетних компонент!в /експози-ц!я, зав"язка, кульм!нац!я,

розв"язка/ 42 75

Наведен! в таблиц! дан! стверджують, що як!сть засвогння знань учнями нища п експеримонтапьних класах, н!ж у контрольных. Вир1шальаа роль у цьому наложить впроладжвннга систсмл формуяання ум!нь кошозлц!йного анализу. В1дпов!д! учи!в експеримонтапьних клас!в в!др!зняються повнотою, ч1тк!стю накладу, розум1ннлм сут! основних питань. ЗдП1снене досл!дження дозволило сфорцулюпатн висновок: весь х!д днеертац!иного досл!джешш св1дчнть про актуагсь-н1сть обрано'1 проблеш та правомгр^сть вианачено1 г!потези 1 передбачених нею завдань.

Зд!йсненэ досл!дження дозволило сформулювати так! тооретичн! й практичн! висиовки й рекомендац!I.

Система роботи у процес! реал!зац!1 яко? формувалпся кошо-зиц!йн! вм!нпя показала, що учи! глябоко засво'глп гатэр!ал, ! не лише !дейний зы!ст, а й усв!домили во! компонента, як! складають

(^орму, тобто таешшц! худоаньоХ манстерност1.

Оормування комлозацЬ'Шлх уихиь н!д час вивчення еп!чнях гво-р!в 1.лс ваяллве теоретичне 1 практично значения для п!двищення ег*оитивност1 л1тдратурио1 осв!ти, 1нтелектуального розвитку уч-н!в. Експеришнтально-досл1дна робота показала, що учн! нав!ть !з середн!ш зд!баостямл зможуть досить добре оволод1ти ум!ннями композит ¡того анал1зу.

Учн: одержали уявлення, як розглядати кошозицШ на вс!х рывшие. Розроблена нами методика ! ор!ентовна систем» урок!в сприяла фор^'йа'шт у!.'.!нь визначати кошозгЩйну функц!» портрета, пейзажу, диалогу, л1ричного в!дступу.

Експеримекггальне досл!дження позитивно вплинуло на йироблен-ая в учн!в ум1нь анал!зувати образ-персонаж, еп!зод, а такох встановлавати причанно-насл!дков! зв"язки вс!х сцен, картин, ха-рактеризувати героУв твору.

Учн! експериментальних клас!в краще, Н1Ж контрольное, розу-мшться в особливостях композицН, уявляать залежнЮть ы!ж нею ! авторською думкою.

Магачи сформован! ум!ння, учи! легко переносять композиц!йну методику вивчення в нову сктуац!ю, сприйшють ! оц!ныють нев!до-м1 ран!ше художн! твори. Запропонованпй композиц!йний анал13 1 сформован! ум1ння визначати структурн! елементи твору дали мок-лив!сть школярам охопитя не лише зи1ст, а й форму, вивчити кокен елемент, компонент, кожну найдр!бн!шу структуру 1 деталь худож-нього твору.

Старшокласияки за пропонованов системою здатн! самост!йно анал!зувати тв!р.

Апробац!я Шдтвердила необх!дн!сть упровадження пропонова-ного шляху вивчення художн!х твор!в у методику викладання л!тера-

туря, оск1льки Ц0 Iстотно роэширюв коло знань ! ум1иь учп!в, дае можлив!сть е$ективн!пю вивчити матер!ач програ«?во! л!торатура.

Пропонований дисертантом вар!ант композиц!Иного анат1зу'вя-кликаний до життя розвитком теор! Ч методики 1 в ¡итогами практики викладання.

Проблема ^ормування в учн!в ум!нь композиц!йного анал!зу на вичерпуеться результатами виконаного досл1дження. Попереду роз-робка £орм 1 метод!в взаемозв"язку з 1шпшли шляхами, особливо з проблемним.

0сновн1 положения дисертацИ впкладено в таких публ!нпц!ях автора:

1. Дещо про систему майстерност! письмешшка // УкраТнська мова I л!тература в школ!, 1991, > 5. - С. 73-74.

2. Про композиц!п художнього твору // УкраТнсы'.а мова ! л!-тература в школ!, 1993, № 2. - С.55.

3. Композиц!йн! особливост! опов!дання Млколя Хвильового "Солонський яр". - В кн.: М.Хвильовий. Проблемя творчост!. - Хар-к1в, ХДД1, 193В. - С. 33.

4. До вивчення композицИ роману "Х1ба ревуть воли, як ясла повн!?" // Дивослово, 1994. - С. 37-39.

5. Художня майстерн!сть письменгшка // Тезясн докладов 44 научной конференция профессоров, преподавателей, научных работников, аспирантов и студентов института. Часть I. Полтава, 1992. - С. 12.

6. МайстарнЮть анал!зу художнього твору як методична проблема: Методичн! рекомендацП. - Полтава, 199В. - 16 с.

7. Концепц!я композиц!йного анал!зу художнього .твору // Тезя допов!дей 46 науково! конференцП. - Нолтавсышй !а*енерно-буд!-вельний 1нститут. -Полтава, 1994. - С. 20.

8. До питания про котозиц!йну арх!тектон!ку худо.тлього тво-

py 11 Теза допов1дей 45 иауковоК конференц1К. - Полтавський !н-жеаерно-0уд1велышй 1нстптут. - Полтава. I99Q. - С. 22.

9. КомпозицШшй анал1з роману "Новтий князь" Василя Барки . // Постмегодика. 1нститут пЮлядипломшх лрац!вняк1в. - Полтава, 1995. - № 10. - С. I—15.

fedorenko Т.Н. " The formation of knoledgea la composition analize of art work for the pupils of secondary school

The dissertation /the type-script/ for Candidate's degree in pedagogics, speciality 13.00.02,- methods of teaching /Ukrainian literature/. The Institute of Pedagoglona of the APS In Otraln0,1995.

The results of the theoretikal-experemantal compositive exploration of studying of works.

The ways of formation of hobits and skills of compositive alalysis of art work la realized. It is proved, that the couseption of skills and habits is one of the best ways of undestandlng of the plot of the work, stadlng the work in the single form and content. It was proved by experiments, that compositive analysis - is one of the effective ways of learning epic works in the methods.of the literary work and intellectual development of the pupils,

ФЕДОРЕНКО Т.Н. "Формирование умений композиционного анализа художественного произведения у учащихся общеобразовательной школы".

Диссертация на cohci лие ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - методика преподавания-/украинской литературы/. Институт педагогики АПН Украины, 1995.

Защищаются результата теоретико-экспериментального исследования композиционного изучения произведения. Прослежены и апробированы пути формирования умений композиционного анализа художест-

венного произведения. Доказано, что концепция приобретенных учебных умений способствует глубоко.^ усвоения идейно-худокествсг.ио-го замысла произведения, концептуального подхода к сюжетным и внесюжетным компонентам, локального углубления в текст, изучения произведения в единстве форма и содержания. Экспериментально подтверждено, что композиционный анализ - это один из эффективных путай изучения крупных эпических произведений, который имеет практическое значение для повышения литературного образования я интеллектуального развития учащихся.

Ключов! слова: сюжет, компонент. композиц}я художнього образу, позасюжета! елементи, портрет, сюжетна л}я1я.

Шлянсано до друку II.09.1995 р.06.1,2.Формат 60x81 1/16. Друк офсетыкй.ТЕр.100.3аи.150.Бгзялатно.

ДОД УДПУ 1м'.ДрагоманоЕа, КяТв,ПгрогэЕа,9^