автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Интенсификация обучения грамматике французского языка на I курсе технического вуза (на материале французского глагола)

Автореферат диссертации по теме "Интенсификация обучения грамматике французского языка на I курсе технического вуза (на материале французского глагола)"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДАВИДЕНКО Юлія Євгеніївна

УДК 804.05: 378.147

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ ГРАМАТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ НА І КУРСІ технічного ВУЗУ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОГО ДІЄСЛОВА)

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання: романські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту

ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Олег Борисович

Офіційні опоненти - кандидат педагогічних наук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського КУЛІШ Лариса Юліанівна -кандидат педагогічних наук, докторант кафедри французької філології Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова ДІМОВА Лариса Степанівна Провідна установа - Дніпропетровський державний університет, кафедра технології та психології викладання іноземних мов, Міністерство освіти України, м.Дніпропетровськ Захист відбудеться “,&Р ” 1998 р. о /О годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.054.01 по присудженню наукового ступеня доктора/кандидата/ наук у Київському державному лінгвістичному університеті за адресою: 252650, м. Київ, вул. Вел. Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету.

Автореферат розісланий /e/i&cy-cJL 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю підготовки компетентних фахівців вітчизняної економіки, які могли б володіти іноземною мовою для її використання з професійною метою.

Викладання іноземних мов у немовному (технічному) вузі є об’єктом багатьох методичних досліджень, присвячених різним аспектам: навчанню читання (І.Л. Сергієвська, Н.Л. Слободкіна, І.Г. Шалімо та ін.), говоріння (Л.Б. Котлярова, Г.П. Литнєва та ін.), аудіювання (Л.І. Іванова, І.С. Онисіна та ін.), анотування та реферування (А.А. Вейзе). Навчанню різних аспектів мови (лексичного, граматичного, фонетичного) також приділяється належна увага.

Проблема навчання граматики є дуже важливою у викладанні іноземної мови, адже граматика, як відомо, є основою будь-якої мови (А.В. Бородачов, Л.А. Кочетова, Т.Є. Шевченко, J. Courtillon, T.D. Ferrell, A. Fortune, W.E. Rutherford та ін.). На жаль, у вищому навчальному закладі технічного профілю рівень розвитку іншомовних граматичних мовленнєвих навичок часто залишається дуже низьким. Проведена нами перевірка граматичних навичок студентів, які закінчують вивчення французької мови (кінець другого курсу Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту), показала, що більшість студентів (92%) допускає дуже велику кількість помилок в усному мовленні. Особливо це стосується часової системи дієслова. Ось чому проведення дослідження, яке дасть можливість створити ефективну методику навчання граматичного аспекту мовлення в технічному вузі, є дуже актуальним.

Враховуючи обмежений обсяг часу на викладання іноземних мов у технічних вузах, вважаємо, що навчання доцільніше проводити в умовах його інтенсифікації, яка не може бути проведена шляхом прямого запозичення підходів, які розроблено для інтенсивних курсів та вищих мовних закладів: вони потребують значно більшої потижневої кількості навчальних годин, ніж

та кількість, яка запланована навчальними планами вищих технічних навчальних закладів.

Отже, актуальність нашого дослідження полягає у спробі створення такої методики навчання граматики французької мови, яка дасть можливість сформувати якісні франкомовні граматичні мовленнєві навички за мінімально короткий час, тобто значно інтенсифікувати навчання цього аспекту мови без зміни умов навчання, головним чином, без збільшення потижневої кількості аудиторних годин.

Об’єктом дослідження є навчання граматики французької мови на першому курсі немовного (технічного) вузу.

Предметом є методика інтенсифікованого навчання граматики французької мови в умовах немовного (технічного) вузу. Обмеження дослідження рамками І курсу пов’язане з тим, що саме тут навчання іноземних мов у більшості немовних вищих навчальних закладів є обов’язковим для всіх студентів, тобто навчання має масовий характер. Отже, концентрація курсу граматики саме на початку навчання дає можливість студентам читати без ускладнень будь-яку літературу за фахом іноземною мовою, що є дуже важливим для формування спеціалізованої іншомовно-мовленнєвої комунікативної компетенції студентів1.

Слід підкреслити, що дослідження орієнтоване виключно на вищий навчальний заклад технічного профілю у зв’язку з тим, що, по-перше, вітчизняна економічна реформа ставить підвищені вимоги до випускників цього типу вищих навчальних закладів у плані оволодіння іноземною мовою, а, по-друге, згідно з умовами навчання (сітка годин, рівень підготовки студентів з

1 Питання, які стосуються тлумачення поняття "комунікативна компетенція" (в тому числі як головної мети навчання мови), висвітлені у багатьох працях (Н.І. Гез, А.А. Зєрнецька, J.B. Allen, PJ. Amaud, D. Coste, D.H. Hymes, J. Levine, E. Williams). Докладний аналіз поняття "спеціалізована іншомовно-мовленнєва комунікативна компетенція" див. у докторській дисертації О.Б. Т арнопольського.

з

іноземної мови перед вступом до вищого навчального закладу та ін.) саме вищі технічні навчальні заклади є найбільш репрезентативними і відображають умови, які є характерними для більшості немовних навчальних закладів.

Була висунута така гіпотеза дослідження: інтенсифікація навчання граматики іноземної мови у технічному вузі з метою формування стійких іншомовних мовленнєвих граматичних навичок може бути здійснена трьома шляхами:

1. Концентрацією (компресією) навчального процесу за рахунок особливої системи відбору, введення, опрацювання та закріплення граматичного матеріалу.

2. Створенням умов для інтенсивного тренування студентів протягом всього часу кожного аудиторного заняття.

3. Підвищенням рівня комунікативності граматичних вправ.

Дослідження проводилось на матеріалі часової системи французького

дієслова.

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики інтенсифікованого навчання граматики французької мови у вищому технічному навчальному закладі, створенні на основі розробленої методики фоно- та комп’ютерного посібника для навчання студентів і методичних рекомендацій для проведення відповідного навчального процесу. Досягнення мети дослідження передбачає розробку технології інтенсифікованого викладання курсу граматики французької мови (часова система дієслова), яка може забезпечити високу результативність навчального процесу без зміни тих умов навчання та викладання, які вже існують.

Мета і гіпотеза зумовили такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан навчання граматики у немовному вищому навчальному закладі (зокрема у технічному); виявити причини, які перешкоджають досягненню потрібних результатів у навчальному процесі.

2. Визначити зміст інтенсифікації навчання граматики у вищому технічному навчальному закладі, підхід до її реалізації та послідовність її проведення.

3. Сформулювати загальні принципи та критерії інтенсифікації навчання граматики у вищому технічному навчальному закладі.

4. Дати узагальнене формулювання мети навчання граматики іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі.

5. Розробити цілісну методику інтенсифікованого навчання граматики французької мови на І курсі вищого навчального технічного закладу.

6. Розробити технологію навчання граматики французької мови та методичні рекомендації щодо навчального процесу.

7. Впровадити розроблений варіант системи навчання в конкретному технічному навчальному закладі та перевірити результати його функціонування на практиці шляхом проведення методичного експерименту і відстрочених контрольних зрізів.

У процесі розв’язання накреслених завдань були використані такі методи дослідження (за класифікацією Е.А. Штульмана): аналітичні (методичного, психологічного, лінгвістичного, системного аналізу); узагальнюючі (формалізації, опису, синтезу); проектувальні (передбачення, моделювання); інтерпретаційні (пояснення, порівняння, аналогії); збір та накопичення даних (спостереження, анкетування, вивчення робіт студентів, досвіду навчання граматики рідної та нерідної мов, описаного в літературних джерелах); реєстрації даних (реєстрація помилок студентів); контролю та вимірів (зрізів); обробки даних (таблична, статистично-математична обробка); перевірки (методичного експерименту).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому вперше в теоретичному і практичному плані розроблені основи інтенсифікації навчання граматики французької мови в технічному вузі і сама методика такої інтенсифікації.

Практична цінність полягає у створенні технології інтенсифікованого навчання французької граматики на матеріалі часових форм дієслова. Доведена ефективність функціонування цієї технології на практиці, яка дозволяє за дуже короткий термін - 10 аудиторних занять (20 академічних годин) - оволодіти багатьма мовленнєвими граматичними навичками без зміни умов навчання в вищому технічному навчальному закладі. З’ясовані практичні шляхи удосконалення відбору та розподілу змісту навчання граматики, удосконалення побудови навчального процесу. В дисертації сформульовані методичні рекомендації щодо практичної організації навчання граматики французької мови в технічному вузі, розробки комплексів граматичних вправ, у тому числі вправ, які виконуються за допомогою комп’ютерів та лінгафонного обладнання. Варіант системи навчання адаптовано до умов практики і він може бути використаний безпосередньо у вищому технічному навчальному закладі.

Розроблені теоретичні положення та їх практична інтерпретація стосовно технічного вузу можуть слугувати вихідним пунктом до проведення дослідницької роботи, пов’язаної з вивченням і обгрунтуванням шляхів створення та удосконалення систем інтенсифікації навчання граматики у вищих навчальних закладах технічного профілю.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом безпосереднього використання розробленої технології на кафедрі іноземних мов Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту, а також у Дніпропетровській державній медичній академії та Національній гірничій академії України. Хід та результати дослідження обговорювались на міжнародних та всеукраїнських конференціях у Києві (1993, 1994, 1995, 1996), Дніпропетровську (1993, 1995, 1996, 1997, 1998), Донецьку (1995, 1996, 1998), Львові (1994, 1996), Мелітополі (1996), Полтаві (1994), Харкові (1994), на щорічних науково-методичних конференціях та семінарах Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту протягом 1992-1998 років.

б

Структура дисертації включає вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки. Повний обсяг дисертації - 156с., обсяг списку використаних джерел -27с. (270 найменувань), додатків - 3 (20с.). Робота містить 26 таблиць і 4 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі І “Теоретичні основи інтенсифікації навчання граматики французької мови на 1 курсі вищого технічного навчального закладу” подається аналіз літературних джерел, який дав можливість визначити теоретичні основи інтенсифікації навчання граматики іноземної мови у вищому технічному навчальному закладі, які випливають з мети і змісту навчання іноземних мов у технічних закладах в нових соціально-економічних умовах сучасного суспільства, робиться висновок про необхідність використання інтенсифікованих методів викладання, які повинні суттєво відрізнятися від тих підходів та методів, що існують для короткотермінових курсів навчання мов та мовних навчальних закладів. Цей вид інтенсифікації може бути проведений за рахунок чотирьох основних передумов: підвищення комунікативної спрямованості навчання, мінімізації навчального матеріалу, який підлягає опрацюванню, системного концентровано-концентричного підходу до введення, пояснення та опрацювання цього матеріалу, комплексного використання комп’ютера та лінгафонного обладнання для інтенсифікації процесу формування мовленнєвих граматичних автоматизмів.

Підвищення комунікативної спрямованості навчання граматики цілком можливе в умовах, коли навчальний процес спрямований не на отримання граматичних знань, а на забезпечення для студентів можливості оволодіння мовленнєвими граматичними навичками. Тому вправи для формування таких мовленнєвих граматичних навичок обов’язково повинні бути комунікативно-спрямованими. У своєму трактуванні вправ для навчання граматики ми підгримуємо концепцію О.Б. Тарнопольського, згідно з якою

найважливішою умовою успішної організації навчального процесу з іноземної мови повинно стати дотримання принципу обов’язкового використання та раціонального співвідношення алгоритмічних, напівевристичних та евристичних навчальних дій.2 З погляду на особливість цих навчальних дій, процес навчання потребує поділу на цикли, які повинні забезпечити його цілісність: при цьому студенти мають пройти через усі рівні, які складають комунікативну компетенцію: від знань до мовленнєвих навичків (автоматизмів) і вмінь, від комунікативно-алгоритмічних вправ через комунікативні напівевристичні до комунікативних евристичних вправ.

Мінімізація граматичного матеріалу стає можливою лише за умови наукового лінгвостатистичного аналізу текстів за фахом, а також враховуючи не тільки професійно-трудову, але й соціально-побутову сферу спілкування майбутнього інженера-фахівця. Необхідним моментом при проведенні мінімізації в технічному навчальному закладі стає врахування того, що відбір граматичного матеріалу потрібно проводити як відбір єдиного рецептивнорепродуктивного граматичного мінімуму. Для цього у пригоді стають такі 4 принципи відбору: поширеності, функціональний, виключення синонімів та функціонально-ситуативний.

Системний концентровано-концентричний підхід до вивчепня граматики нерідної мови поєднує в собі переваги концентрованого та концентричного підходів. Його суть полягає у концентрованому введенні всього граматичного матеріалу при цілеспрямованому впровадженні в навчальний процес концентрів різнобічного опрацювання та закріплення

1 Алгоритмічні дії - це дії з чіткою послідовністю операцій, які забезпечують повну заданість плану висловлювання та плану змісту іншомовного мовлення при виконанні певних вправ. Напівевристичні навчальні дії мають проміжний характер і забезпечують певне поле вибору плану змісту та засобів висловлювання, коли це поле задане. Евристичні навчальні дії потрібні для розвитку вмінь і відрізняються від напівевристичних тим, що завдання, отримані студентами, ніяк не обмежують область пошуку, вони повністю вільні у виборі форми та змісту своїх висловлювань (О.Б. Тарнопольський).

окремих введених граматичних одиниць відібраного граматичного мінімуму. Великою перевагою даного підходу є те, що всі концентри об’єднані не тільки загальним послідовно опрацьованим граматичним матеріалом, але і єдністю системного сприйняття його тими, хто навчається іноземної мови. З’являється можливість інтенсифікувати навчання граматики, не збільшуючи навчальне напруження студентів, а також забезпечити виконання вправ з мінімальним числом помилок. Крім того, досягається струюурна одноманітність опрацювання кожної автономної частини матеріалів, у той час як він може вводитися у різних контекстах.

Комплексне використання комп’ютера та лінгафонного обладнання є також необхідною умовою інтенсифікації процесу вироблення мовленнєвих граматичних автоматизмів в умовах вищого технічного навчального закладу. Ця необхідність випливає, перш за все, з особливостей навчального процесу технічного закладу, який вимагає “ущільнення” аудиторних занять з іноземної мови. Завдяки використанню комп’ютерів та лінгафонного обладнання можна проводити інтенсивне тренування всіх без винятку студентів групи протягом усього часу заняття. При цьому початкову (“свідому”, або предопераційну) стадію формування мовленнєвої граматичної операції доцільніше проводити за допомогою комп’ютера, адже саме він забезпечує оптимальний індивідуальний темп роботи (Е.Л. Носенко), необхідний для тренування на початковій стадії становлення мовленнєвої дії. Крім того, слід зважати на те, що комп’ютер забезпечує сприйняття інформації через зоровий канал, через який доросла людина отримує і засвоює більше 90% всієї інформації взагалі (К. Штейнбух). Відомо, що у процесі навчання іноземних мов дорослих принцип усного випередження має зовсім інше значення, ніж для дітей (Л.М. Деркач, О.Б. Тарнопольський). Тому використання комп’ютера саме на початковій стадії формування граматичних навичок сприяє ефективнішому їх засвоєнню дорослими (студентами). Автоматизацію дії, тобто доведення її до навичкових параметрів, а також переведення мовленнєвої дії в сферу усного мовлення

доцільніше проводити за допомогою аналогічних (алгоритмічних) вправ, які виконуються за допомогою магнітофона.

У розділі 2 “Особливості побудови та ефективність методики інтенсифікованого навчання граматики французької мови па І курсі вищого технічного навчального закладу” розглядаються особливості розробленої практичної методики інтенсифікованого навчання граматики французької мови на І курсі такого закладу, описується побудова експериментального дослідження і аналізуються результати експериментальної перевірки розробленої методики.

Згідно з висновками, наведеними у першому розділі, методика інтенсифікованого навчання граматики французької мови базувалася на відборі певного граматичного мінімуму для опрацювання у вищому технічному навчальному закладі та на створенні повної відповідної технології навчання. Це включало необхідність вироблення повного комплексу способів і прийомів навчання, складання системи вправ та фоно- і комп’ютерного посібників.

Внаслідок ретельного лінгвостатистичного аналізу, який було проведено на основі оригінальних текстів з фаху для залізничних спеціальностей (методика розроблялася на прикладі Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту) з урахуванням усного аутентичного матеріалу спілкування французькою мовою, нами був відібраний рецептивно-репродуктивний граматичний мінімум для опрацювання на першому курсі технічного вузу. Він складався з шести часових форм дієслова (дійсний спосіб): Present, Passe Compost, Imparfait, Passe Immediat, Futur Simple, Futur Immediat, які виявились цілком достатніми згідно з комунікативною метою навчання. Це значно менше, ніж та кількість часів дієслова, яка традиційно опрацьовується в технічному вузі. Таким чином, з’явилась можливість інтенсифікації за рахунок зміни, тобто скорочення (мінімізації) змісту навчання.

JO

Згідно з розробленим підходом всі відібрані часові форми французького дієслова вводяться на першому (презентаційному) занятті. Вони пред’являються концентровано у протиставленні та порівнянні одного з іншим та з системою часових форм рідної мови. Дуже важливим елементом стає складання під час презентації часів схематично-вербальної опори у вигляді “Дерева часів”, яка відіграє роль орієнтовної основи мовленнєвої діяльності. Після презентаційного заняття вся система часів французького дієслова поділяється на 3 блоки: 1) підсистема теперішнього часу; 2) підсистема минулого часу; 3) підсистема майбутнього часу.

Кожний з цих блоків опрацьовується в одному циклі з трьох занять -спочатку за допомогою названих вище комунікативно-алгоритмічних вправ -як комп’ютерних, так і лінгафонних - у згаданій вище послідовності. За ними йдуть комунікативні напівевристичні вправи і, нарешті, комунікативні евристичні вправи, в яких граматичний матеріал опрацьовується в умовах наближених до реального спілкування. Наводимо приклад одного з фрагментів комп’ютерної програми (опрацювання системи минулих часів):

Інструкція: Шановний друже! Перед Вами на екрані з’явиться інформація, з якої ви дізнаєтесь про деякі дії вашого приятеля. Він виконує ці дії зараз. У відповідь на запитання Вашого умовного співбесідника Вам необхідно написати на екрані, що Ви чи інші Ваші приятелі (про них Ви дізнаєтесь у підказках) виконали такі ж дії вчора (за умовою, що у підказці є слово “hier”), тільки що виконали (за умовою, що у підказці є “tout a l’heure”), або виконували ці дії протягом якогось відрізку часу (за умовою, що у підказці є cnoBo“pendant”).

Комп’ютер: Paul dessine le plan du pont.

(вікно підказки: vous, hier)

Студент: J’ai dessine le plan du pont hier.

Комп’ютер: Et Marie ?

(вікно підказки: elle, tout a l’heure)

Студент: Elle vient de dessiner le plan du pont.

Комп'ютер: Et Serge ?

(вікно підказки: il, pendant une semaine)

Студент: II dessinait le plan du pont pendant une semaine.

Комп'ютер: Pourquoi si longtemps?

(вікно підказки: il, ne pas etre attentif, pendant la le?on)

Студент: II n’etait pas attentif pendant la le?on.

Комп'ютер: Est-ce que Serge a passe son 6preuve?

(вікно підказки: il, ecrire le test, tout a Pheure)

Студент: II vient d’ecrire le test.

Створена технологія навчання граматики французької мови була перевірена в ході експериментального дослідження у жовтні-листопаді 1993/94 навчального року на базі кафедри іноземних мов Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту у трьох експериментальних групах першого курсу El, Е2, ЕЗ. У групах Е1 та ЕЗ методика використовувалась у повному обсязі, у групі Е2 фоновправи не використовувались. Експериментальні групи порівнювались з контрольними К1, К2, КЗ (у цих групах не використовувались алгоритмічні комунікативно спрямовані вправи за допомогою комп’ютерів). Крім того, у групі КЗ матеріал вводився не системно, а сукцесивно, тобто навчання проводилось за традиційною методикою.

Усі групи, як експериментальні, так і контрольні були поділені на три рівні: 1-й рівень (групи Е1 та К1) - досить високий рівень початкової підготовки, 2-й (Е2 та К2)- середній рівень початкової підготовки, 3-й (ЕЗ та КЗ) - низький (майже нульовий) початковий рівень підготовки з французької мови. Ці рівні були виявлені внаслідок проведеного перед експериментальним навчанням початкового контрольного зрізу.

Результати навчання перевірялись шляхом проведення контрольного відстроченого зрізу, який було здійснено через три місяці після завершення експериментального дослідження. Відстрочений зріз складався з письмових та усних тестових завдань, які перевіряли рівень та ступінь сформованості мовленнєвих граматичних навичків. Крім того, протягом двох місяців після навчання реєструвались відповідні граматичні помилки в говорінні, читанні та аудіюванні студентів. Усі групи, експериментальні і контрольні, порівнювались попарно і перехресно.

Для підтвердження результатів експерименту в наступному, тобто у 1994/95, навчальному році було проведено дослідне навчання на розширеному контингенті студентів. Загальна кількість студентів, які брали участь у дослідженні, склала 150 чоловік, що дає підставу вважати результати вірогідними.

Представлені дані та їх статистична обробка за методиками М.Дж. Кендалл та Н.А. Плохинського свідчать про безумовну (з вірогідністю р=0,95) перевагу експериментальних груп над контрольними.

Середні результати різниць в рівнях сформованості граматичних навичок, отримані до експерименту та після нього, представлені на рис.1 та 2.

Одержані в ході теоретичного та експериментального досліджень дані дозволяють зробити такі висновки:

І. Інтенсифікація навчання граматики французької мови на І курсі технічного вузу може бути проведена завдяки таким умовам та заходам:

1. Оволодіння граматичними мовленнєвими навичками у процесі, який певною мірою моделює спілкування французькою мовою.

2. Надання комунікативно спрямованого характеру вправам для

формування мовленнєвих граматичних навичок з обов’язковим використанням трьох їх видів: комунікативно-алгоритмічних, комунікативних

напівевристичних та комунікативних евристичних вправ.

3. Поділ навчального процесу на цикли, при тому що у межах кожного циклу занять (на відповідному мовному та мовленнєвому матеріалі) студенти проходять по всіх рівнях, які складають комунікативну компетенцію: - від знань до мовленнєвих умінь, просуваючись від комунікативно-алгоритмічних через комунікативно-напівевристичні до комунікативно-евристичних вправ.

4. Використання рідної мови студентів при введенні та поясненні нового граматичного матеріалу, що полегшує зіставлення з відповідними явищами, покращує розуміння, дає значну економію навчального часу.

5. Особливий відбір граматичного матеріалу, що передбачає виключення того, що є невживаним або маловживаним при спілкуванні у професійно-трудовій сфері в межах конкретного фаху майбутнього випускника.

6. Певне врахування при відборі граматичного матеріалу не тільки професійно-трудової, але й соціально-побутової сфери спілкування.

7. Використання правил у вербально-схематичній формі.

8. Впровадження системного концентровано-концентричного підходу до введення, пояснення та опрацювання нового граматичного матеріалу, коли його вводять та пояснюють концентровано, тобто дають його повну систему на початку одного з циклів занять, а потім опрацьовують у концентрах протягом цілого ряду наступних циклів.

9. Інтенсифікація процесу формування мовленнєвих граматичних

навичок за рахунок “ущільнення” аудиторних занять - інтенсивного тренування та практики кожного студента групи протягом усього заняття завдяки раціональному взаємопов’язаному використанню різних ТЗН, у першу чергу, звукозапису (фонограм) та комп’ютерних програм. .

10. Проведення початкової ("свідомої") стадії формування мовленнєвих граматичних автоматизмів на основі комунікативно-алгоритмічних вправ, що виконуються за допомогою комп’ютера, з наступним переходом до вправ, що виконуються за допомогою магнітофона (лінгафонного обладнання). Ці

14 .

останні, власне, і забезпечують автоматизацію дій, їх перетворення на операції і можливість виконувати граматичні операції в усному мовленні.

70

60

50

40

зо

20+

10

Рис. 1 Різниця в рівнях сформованою! граматичних навичок (до експерименту)

100-

90-

80

70

60'

50

40

30-

20+

10-'

£ ш 2 3 2 ш

Рис. 2 Різниця в рівнях сформованості граматичних навичок (після експерименту)

г

II. Запропонована методика дає можливість досягнути практично однакового рівня сформованості мовленнєвих граматичних навичок у студентів з початково високим і початково низьким рівнями підготовки з французької мови.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Компьютерная программа по иностранному языку: методика составления и апробация II Придніпровський науковий вісник. -1996.- № 11(11) - С. 28-32.

2. Методика составления обучающей программы по грамматике французского языка для I курса технического вуза // Актуальні проблеми

методики викладання іноземних мов: 36. наук. пр. -Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1996.-Том 1.-С. 18-23.

3. Интенсификация обучения грамматике французского языка в техническом вузе // Іноземні мови.- 1997.- № 2.- С. 19-21.

4. Системний концентровано-концентричний підхід у вивченні французької граматики // Придніпровський науковий вісник. Сер. "Педагогіка та філологія"- 1998.- № 9 (76).-С.1-9.

5. Методика обучения иностранных языков в техническом вузе: психолингвистический аспект // Придніпровський науковий вісник. Сер. "Педагогіка та філологія"- 1998.- № 77 (144).- С.24-29.

Давиденко Ю.Є. Інтенсифікація навчання граматики французької мови на І курсі технічного вузу (на матеріалі французького дієслова). -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: романські мови. -Київський державний лінгвістичний університет. Київ, 1998.

Дисертацію присвячено теоретичному обгрунтуванню та експериментальній перевірці методики інтенсифікованого навчання граматики французької мови на І курсі вищого технічного навчального закладу. Відповідна технологія навчання, розроблена за принципами достатності, комунікативної спрямованості граматичних вправ, взаємопов’язаного використання комп’ютерного та лінгафонного обладнання, дає можливість значно інтенсифікувати навчальний процес у технічному вузі та істотно підвищити якість сформованих мовленнєвих граматичних навичок.

Ключові слова: відбір рецептивно-репродуктивного граматичного

мінімуму, системний концентровано-концентричний підхід, раціональне взаємопов’язане використання комунікативно спрямованих комп’ютерних та лінгафонних граматичних вправ.

Давыденко Ю.Е. Интенсификация обучения грамматике французского языка на I курсе технического вуза (на материале французского глагола). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: романские языки. -Киевский государственный лингвистический университет. Киев, 1998. Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и экспериментальной проверке методики интенсифицированного обучения грамматике французского языка на 1 курсе высшего технического учебного заведения. Соответствующая технология обучения, разработанная на принципах достаточности, коммуникативной направленности грамматических упражнений, взаимосвязанного использования компьютерного и лингафонного оборудования, дает возможность значительно интенсифицировать учебный процесс в техническом вузе и существенно повысить качество полученных речевых грамматических навыков.

Ключевые слова: отбор рецептивно-репродуктивного грамматического минимума, системный концентрированно-концентрический подход, рациональное взаимосвязанное использование коммуникативно- направленных компьютерных и лингафонных грамматических упражнений.

Davydenko J.E. Intensification of French grammar teaching during the 1st year of a technical university (on the material of the French verb). -Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Pedagogy. Speciality 13.00.02 - Theory and methods of language teaching: Roman languages.- Kyiv State Linguistic University. Kyiv, 1998.

The dissertation deals with the theoretical substantiation and experimental verification of the method of intensified teaching of French grammar during the 1 st year at a technical university. A corresponding teaching technology has been created

on the principles of sufficiency, communication-oriented grammar exercices, interdependent application of computers and language labs. It created oppotunities for considerable intensification of French training at a technical university and for increasing the quality of acquired grammar skills.

Key words: selection of receptive and reproductive grammar minimum for learning; systemic concentrated-concentric approach; rational interdependent application of computers and language labs for communication-oriented grammar skills training.

Підписано до друку 24.09.98 р. Формат 60x90/16. Ум. друк, арк.1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Наклад 100. Зам. 260.

вуя. Нервоноармійська, 57/3, к. 101. Відділ оперативної поліграфії Центру Міжнародної освіти 227-12-75, 227-37-86