автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Научно-методические основы системы обучения физической и коллоидной химии в высшей школе

Автореферат диссертации по теме "Научно-методические основы системы обучения физической и коллоидной химии в высшей школе"

УДК 373.147:371.3(541.1.18)

Колжазба кукыгьшда

0 Г а

1 і О

од

ЖАЙЛАУ Сандыбай Жаіілауульї

ЖОРАРЫ МЕКТЕПТЕ ФИЗИКАЛЫК, ЖЭНЕ КОЛЛО ИДТЫК ХИМИЯНЫ ОКЫТУ ЖУМЕСШЩ РЫЛЫМИ-ЭД1СТЕМЕЛ1К

НЕГІЗДЕРІ

13.00.02,- Химияны окытудьщ теориясы мен адістемесі

Педагогика гылымдарыньщ доктори далтш дарежесін алу ушін дайындалган диссертацияньщ авторефераты

К,азак.стап Рсспублккасы Алматы 2000

Жумыс Алматы технологиялык, университетшде орындалган

Гылыми кенссшлерк педагогика гылымдарыныц докторы,

профессор ШОКЫБАЕВ Ж.Э.

химия гылымдарыныц докторы, профессор КУЛАЖАНОБ К,-С.

Ресмв оппоненттерк педагогика гылымдарьшьщ докторы,

профессор НУГЫМАНОВ И.Н.

педагогика гылымдарыныц докторы РАХИМБЕК Х.М.

химия гылымдарыныц докторы, профессор МУСАБЕКОВ К,.Б.

Жетскхш уймм - Л.Н.Гумилев атындага Евразия унхшерсптсп

Диссертация 2000 ж. 'Ш'№Ш сагат / / Абай атьшдагы мемлекетпк унивсрситетшде (4еОК)0, Алматы каласы, Теле би кешеа, 86) педагогика гылымдарыньщ докторы гылыми дэрежесш беру жвшндеп Д 14.08.05 диссертациялык кедестщ мэжшсшде коргалады.

Диссертациямен Абай атындаш Алматы мсмлекегпк университетшщ ютапханасында танысуга болады.

Автореферат 2000 ж. £>{)* /X______________таратылды.

Диссертациялык кецестш гылыми хатшысы, педагогика гылымдарыныц

докторы, профессор к.а.

ЖУМЫСТЫЦ ЖАЛПЬІ СИПАТТАМАСЫ

Зерттсудіц кокейкестілігі. Елбасы Н.Э.Назарбаев "Білім жуйесіне кызмет ету - еліміздіц болашагына кдзмет ету" деп багалады. К,азакстанды XXI гасырда дамыган елдермен тенестіріп, оркениетті олемнен орьш алуына ыкпал етер бірден-бір кудірєт -білім, білімді урпак. Еліміз тоуелсіздік алган мерзімде, когамдагы болып жаткан олеуметпк-экономикалык, жэне саяси калыптасу езгерістері гылым мен ондірістіц барлык салаларыцда жумыс істейтін мамапдарды даярлаудыц сапасын жстілдіруде, тарбие моселесіне байыппен карауды псдагогикалык журтшылыктан талап етеді.

Еліміздегі жалпыга бірдей орта білімді, орта арнаулы білімді мамандар дайындайтьш білім жуйесіїг озгертіп, дамьтта кайта к,урнп жаткап жагдайда, жалпьг гылыми жэне жалпы касіптік иегізгі білімді озара уйлєстіруте, кірікгіруге багдарланган ембебап багдарлама даііьіндау негізгі мацсат болып отыр. Сондык,тан да соцгы кездегі психология, педагогика гылымдарыныц жаца жетістігіие суйеиіп, берілетін біліміїіц мазмуиыи апьщтау, оігьі игсрудіц жолын ісдсстіру, сабак, барысында жэне сабактан тыс уакытта студенттердіц ездігіпеп жумыс істеуі мен жеке жумыс жургізу иьтсанын терепдетуді уйымдастыру жолдарнн іздестіру аса мацызды орі кокейкесті проблема.

Жогары оку орындарыньщ мамандары "казіргі біздід басты кемшілігіміз гылым мен білім гасырыныц кыскалыгында емес, ол біздіц сол гылым меіг білімнід озін де, жацалыгын да, жетістігін де барынша кыска мерзімде іске асыра алмауымызда” - деп мойындагандай, алгашкьг кезендегі міндетгі білімді мецгеруден біртіндеп білімді саналы мецгеруге, ол ушін шыгармашылык, жолмен ездігіпен ецбек ету аркылы ти я пакты білім алуга аунсу, окытудыц орекетшіл жуйесіне квшудіц маїщзьш ескеру керек болып отыр.

Соцгы кабылданылып жаткам кужатгар мен зад актілерінде кпсіби багытгак білім к.оры мен маселелі - талдаулык сипаттагы гапсырмаларды пайдалапа отырып, жогары оку орындарындагы жацадан озірленген мамандык; сараптамапы басшылыкка алып, болашак мамандарды дайындауга жоне оку урдісінде орекетшіл тосілді кецінсн колдануды усынады. Ал осы кужаггар арасындагы Кдзакстап Республикасы жогары білім беру мемлекетгік стандартында, тужырымдамасында окытушыны білімді тек беруші ролінсн студенттердід оздігінен орекет стуші аркылы саналы танымдык кабілетіпіц дамут,іпа басшылык сту ролінс котуі керек.

Соцгы скі онжылдык; шамасыцда орта білім беру жуйесіндегі химияньї окытудыц одістсмссіне, оньїц барлык саласыиа арналган тубегейлі гылыми-зергтеу жумыстар жургізілді. всіресе Ресен

галымдарынын,. жумыстарыныц ішіцдс Н.Н.Буринская, И.Я. Курамшин, В.П.Гаркунов, И.Л.Дрижун, Д.П.Ерыгин, Н.Е. Кузнецова, Е.Е.Минчснкоп, Т.С.Назарова, Г.Е.Рудзитис т.б. атаймыз. Сонымен катар К,.А.Аймагамбстова, И.Н.Нугыманов, Г.К,.Нуртасва, Х.М.Ракымбск, Ж.Э.Шокыбасв сиякты галым одісксрлсрдіц сцбсктсрі оз іздснісіміздс нсгізге алуга мумкіндік бсрсді. Соцгы ксздс жогары мектеп жуйесіндсгі химия понін окыту одістсмссінс устаздар мен галымдар да коціл аудара бастаганы аса куптарлык жай. Олардыц арасында галым-химиктср О.М.Макано;-,, Т.Т.Омароіі, Х.К,. Оспанон т.б. бар.

Жогары мектсп жуйесіндсгі химияны окыту мосслссінін гылыми жонс гьільши-одістемслік жуйссін жасаудыц мацыздылыгы мсн кокейкестілігінс карашетан, бул багыттагы жумыстардыц аздыгын, ал физколлоидты хнмиядан аз скснін атап отугс тура келєді.

Университсттсрде, политехи и калы к,, технологиялык,

педагогикалык жогары оку орындарында окытылатын физикалык жонс коллоидтык (физколлоидты) химия оку поні, химиилык смсс мамандыктар бойынша окитын студснттсрдіц гылыми - танымдык козкарасын калыптастыруга, осы салада химия понініц багамы багытталган. Сол сиякты баска пондерді, осірссс, мамандыкка дайындайтын пондерді беруге химиялык білім бсрстіи жонс косіби іс - орексті кезінде тожірибслік жумыстарына машыктып-

дыратындай мазмунда болуы керек. Оку жоспары боішнша бул понге болінстін уакьггтыц аздыгы онын курылымы мсн нсгізгі такырыптарын игеруді жогары мектеп жуйссінде калыптаскан досгурмсн жузеге асыруга .мумкіндік бермейді. Сондыктан да осы болінген оку жоспарыныц комегіне нсгіздей отырып, окытуды студснттсргс тсориялы'к жонс практикалык жуйслі турдс білім берудіц одіс-тосілдсрін іздсстіру жонс оны гылыми петле зерттсу керек ексні айкындалды.

Л.С.Выгодский, П.Я.Гальперин, В.В.Даныдов, В.В.Сорокин,

Н.Ф.Талызиналар усынып, дамыткан, орскстшіл окыту ілім теориясына нсгіздеіі отырып, студснттсрдіц акыл - ой орскстін жоспарлы калыптастыру жолдарын іздсстіругс ортурлі окуту формаларын, одіс-тосілдсрін оны колдау аркылы білім мсн білі ктілікті жаца сапалык дснгсйдс калыптастыру жолдарын іздестірдік.

Зерттсудс жогары мектеп жуйссіндсгі одісксрлср мсн мамандардыц одістсмссінс, акыл-ой орскстін жоспарлы калыптастыру ілімінс негізделген (])изколлоидты хпмияныц мазмунын тандап ал у, оны окыту куралы мсн уйымдастыру жолдарын, білім сапасын котеру ушін тиімді одістсрді колдапып. студснттсрдіц зерттеушілік біліктілігін кал ыпгастыру максаты

жузсгс асты. Зсртханалык машык мазмунына, сонымсн катар понніц теориялык мазмунын куру тужырымдалмаган. Дсмек, акыл-ой орскстін жоспарлы калыптастыру ілім тсориясы тургыеынан карастыра отырып, физколлоидты химияны окытудыц гылыми -одістсмелік нсгізін жасау жонс студенттсрдін, озіндік іс - орскстінс жогары мектеп жуйссі ушін коксйкссті болады. Ол білімніц казіргі соттсгі даму кезеціндегі макеатына иниариантсыз, ягни бірдсн бір гана осы негізде бірегей жауап бсрстін физколлоидты химия багамын курастыруга жонс жогары оку орындарындагы табигаттану багытындапл гылыми пондерді окыту ісін мгеру ушін психологиялык тсорияны тпімді пайдаланудыц жолдары мсн мумкіндігін айкындауга жол ашады.

Рылыми тілі, оныц ішімде химия гылымыныц тілі жалпы халыктык тілдіа куннсн кунгс молайып келе жаткан болігі. Рылыми тілініц дамуы жалпы халыктык тілді байытуга, оныц бсйнслсу, байыту мумкіндіктерін ксцсйтугс мацызды оесрі бар. Бірак, гылыми тіл тск сол халыктык тіл негізінде гана дамп алатын болгандыктап оныц тагдыры да жалпы тілдіц децгейіне, оныц сол халыктык осы кезендегі колданылуындапл лексикон байлыгына тікслси тоуслді, олар бірін-бірі байытатын, ажырамас тутас угым. Рылыми - тс.хникалык тілдіц орксндсуі туралы мосслс козгалганда сц алдымсн жалпы халыктык, мемлекеттік тілдіц жагдайын ссксру шарт. Зсрттсу жумысын осы тургыдан алганда да ол коксйкссті болады.

Бул зсрттсу жумысы Алматы технологиялык унинерситстінін органикалык жонс физколлоидты химия кафсдрасындагы гылыми жумыстары шенберінде жургізілді.

Зерттеудін максаты - тамак ондірісі саласындагы технологиялык мамандыктар ушін физколлоидты химияны окытудыц гылыми - одістсмслік нсгізін хасау жонс акыл - ой орскстін жоспарлы калыптастыру тсориясыныц устанымдарына исгіздслгсн химиялык білім беру одістсмссін жстілдіру. '

Зерттеудін обьектісі - жогары технологиялык оку орындарда физикалык жонс коллоидтык химия полін окыту урдісі.

Зерттеу ноні - жогары оку орындарындагы косібп білімді калыптастыруга багытталган (физикалык жонс коллоидтык химияны окытудыц гылыми - одістсмслік нсгізі мсн студснттсрдіц ЖСКС ІС -орскстіндегі олардыц танымдык біліктілігі; физколлоидты химия боііьінша тожірибслік теориялык багам мсн зсртханалык машыктык мазмупы, олардыц білімді игеруіи зсрттсу жонс уйымдастыру одістсмссі.

Зерттеудін гылыми болжамы - акыл - ой орскстін жоспарлы калыптастыру ілім теориясына негіздей отырып физколлоидты химияны окыту одістсмссін паГцаланып, болашак технолог -

мамандарын дайындауды тубсгейлі зкетілдіруге мумкіндік береді; студенттердщ оку кезіндегі езіндік іс - орекетін жогарылатады; білімді ез бетінше алу мен игеруге багыттайды; арнайы жасалгап белгі, елшем яегізінде сапалы химиялык сауаттылыкты орпыкдырады; танымдык жонс гылыми зерттеу адістерін барышна езара жацындатуга иегізделген зертгеушілік білікггілікгі калыптастыруды камтамасыз ету; калыптасатын білім урдісіиіц озіне, іс - эрекет біліктілігініц турі мен кдлыптасатык білікке тсц болатындай бакылау жуйесінід жумыс істеуін камтамасыз ету жэне оны жалпы тадцап корыту, дамушылык., игерілгендік, турактылык., тусіншілік, тиімділік, жэне т.б. іс-эрекет нысандары сияк,ты сипатгамалармен багалануы керек.

Зерттеудіц максатына жсту жэне гылыми болжамын текссру ушін, зерттеудьщ мынадай мііідеттерін шешуді алга койдык:

1. физколлоидты химия пэшнщ мазмуны мен курылымына акыл-ой іс-зрекетінщ жоспарлы калыптасу ілім теориясы тургасынан теориялык жэне логикалык талдау жургізу; физколлоидты химия бойынша жургізілетін зертханалык машыктану мен тожірибелерде зерттеущілік біліктіліктіц кальштасу жолдарын оныц кьізметі мен акыл - ой іс - арекетінід калыптасу теориясыныц талантары тургысынан айкындау;

2. оку пані жуйелі - тектік курастыру одісіпе супенетін (физколлоидты химия багамы мен оку багдарламасын жасап, оныц мазмунын аныктау жэне курау; жуйелі - тектік одіс бойынша куралган физколлоидты химия багамыньщ мазмунын мещеру адістемесін жасау, оку материалы мазмунын терен, мецгеруге

' арналган ок,у тосімі мен турлі улгідегі тансырмалар жуйесін жасактау; жуйелі - тектік едіе бойынша курылган физколлоидты химия багамын окыгу нотижесінде к,алыптасатын білім сапасып багалау шегін белу жане бакылауга арналган тансырмалар жуйесіп жасау;

3. окуигылардаш зертгеушілік білікті калыптастыру макса гы бойыниш физколлоидты химияньщ оку багдарламасы мен зертханалык машыктанудыд мазмунын жасау; оку тасімі мен турлі тектсгі тансырмалар жуйесіне иегізделген зертханалык машьіктаїгу мазмуны мен зертгеушілік біліктіц игерілуін уйымдастыратьн і одістемелерді жегілдіру;

4. физколлоидты химия бойынша игерілген білім санасып багалаіітьш шекті жонс зертханалык білікгиіікті болін корсету; физколлоидты химияны окыту барысында студенттерде жеке озіндік танымдыктьщ калыптасу мумкіндігін зерггеу;

5. жалпы гылыми багыттылык аясындагы физколлоидты химия понінід окуын жургізу тасілдеріне тауелді болатын студенттердін танымдык іс - орекеті мсн оку одістері арасыпдагы

байланысты зерггеу; калыптасатын білім мазмунныц игерілу счіїїасьпі, студснттердщ біліктілігі мен танымдык іс - врекеті турлеріпіц калыптаскандыгын бак,ьшай тексеріп, бакылайтын жуйені жасау;

6. окыту одістемесініц тиімділігін жогары оку орыидарында тожірибсдсн откізу; оку ісінс компьютерді колданудыд одістемесін жасау.

Жумыстыц гылыми жацалыгы - акыл - ой іс - орекетініц психологиялык теориялык жоспарлы кальгптасуына нсгізделгсн, жогары мектеп жуйесінде физколлоидты ХИМИЯНЬІ окыгудыи теориялык, жэне гылыми - одістемслік негізі жасалды; студенттсрдід ездігінен химпялык, білімді игеруге багьпталган іс - орекеті мен одістемесініц гылыми біліктілігіне суйеніп, физколлоидты ХИМИЯІШ окьггу одістсмссіїііц гылыми айкындамасы мен тужырымдамасы жасалды; алгашкы рет акыл - ой іс - орекетініц жоспарлы кдлыптасу теориясыныц негізгі ережелерін пайдалануга арналган теориялык жопе одістемелік курылым жасалды; тсориялык багамдык мазмунды окыту, зертханалык машыктану жуйесі мен олардыц сапасып бакылау олшемі аныкталды; бірінші рет жуйелі -іектік турге багытталган жалпылау негізіиде теориялык багам мен зерттеу одістері снетін жалпы жапс пакты плльїми-адіснама білім жуйесімен тыгыз байланыстагы зертханалык машыктану, окулык, ок,у куралы, одістсмслер жазылды.

Жумыстыц тсориялык манызы - акыл - ой іс - орекетініц жоспарлы калыптасу ілім теориясьша негізделген физколлоидты химияны жогары мектепте окытудыц одістемелік ІІСГІЗІІІ дэйектеу жэне оны теориямеп толыктыру. . '

Зерттеуде жалпы багаттагы жуйелі - тектік-'улгіге негізделген (физколлоидты химия понін окыту куралымы теориялык тургыдан долелденген; акыл - ой іс - орекетініц жоспарлы калыптасу теориясы шецберінде оку пенін екі турлі жолмен іске асыруга болатындыгы кврсстілді; жуйелі - курылымдык жэне жуйелі -тектік.

Акыл - ой іс - орекетініц жоспарлы калыптасу ілім тсориясы тургысыпан алганда білім мазмунына жэне студентгердщ калыптасатын білімді игеруі мен танымдык іс - орскет турлерін уйымдастыру кьізметіне койылган талантар тсориялык дзлелденді.

Зертханалык машыктанудыц ерекше кдзметі - зерттеушілік біліктіц кальштасуы тсориялык болііігсн, зерггеу одісі енетін жалпы жопе пакты гылыми одіснама білім жуйссі иегізінде зертханалык машыктанудыц мазмунын курау двлелдепді. Гылыми - зерттеуге гец болатьшдай оку танымдык кызмст аркылы жогары мектептегі зертханалык машыктану, тожірибе жургізу кезінде зерттеушілік біліктіц калыптасу жагдаііьі айкындалган.

Кдлыптасатын білім сапасыныц елшемі, танымдык іс - эрекет турі жэне білік турі мен білім сапасын аныктау ушін кажет бакылау тапсырмасын жасау одістемссі теория тургысынан дэлелдендь

Зерттеудіц колдаибалык, моїщілігі, зерттеу нвтижесін іс жузіндс колдану, гылыми едістемелік жарияланымдар аркылы айкындалады. Орекетшілдік ілімініц теориясьша тірек жасай отырып жасактальшган гылыми - адістемелік негіздер мен физколлоидты химияны окыту одісі, олардыц озін колдануга негіз болады. Физколлоидты химия пзнінщ мазмуньш игеруді уйымдастыру вдістемесі жасальшып, окулык, оку куралын, оку -вдістемелік нускаулар мен тесімдерін курастыру ушін колданылды. Осы негізде курылымдаган физколлоидты химияны окыту здістемесін болашакта компьютерлік багдарламамен уйлесімді жалгастыру мумкіндігі карастырылуда.

Студенттердщ зерттеушілік білігін калыптастыруга багытталынып жасактальшган физколлоидты химия пэншщ зертханалык машыктану мен сарамандык, тажірибелік оку куралы, осы пэннщ мазмунын игеруге арналган окулык Алматы технологиялык университетінде, Тараз, Атырау, Астана, Шымкент, Семейдеп жогары оку орындарында пайдалануда. Сол сиякты физколлоидты химия бойынша білімніц игерілгендігін тексеруїе арналган бакылау жуйесі мен зрекєтшіддік турлерініц калыптаскандыгын айкьпідау тосі лі Алматы технологиялык, университетінід химия кафедрасында, Республика жогары оку орындарында колдануда, мунымен катар зерттеу нзтижесі мен окыту вдістемесі де окытушылардыц білімін жетілдіру институїтарьінда, факультеттерінде колдануы мумкін.

Зерттеу ндтюкелерініц дзлелділігі мен негізділігі когамдагьт жогары мектептіц казіргі кезевдегі дамуына деген влеуметтік тапсырыс талаптарыньщ ережелері мен оньщ негізгі иотижелеріпіц уйлесімді ундесуі есебІЕген камтамасыз етілген: квптеген нактылы материалдарды саналы да сандык тургыдан талдаудьщ коп кырлы нетижесімен, калыптастырушы жэне айкындаушы экснериментгщ потижесімен, зерттеудіц негізгі натижелерін кецінен жэне жанжакты сынактан еткізу моліметіп статистикалык ондсу нотижесімсн аныкталынады.

Зерттеудіц одіснамальїк, негіздері педагогика мен философияныц жалпы устапымдары жэне олардыц психологиялык теориядагы акыл - ой іс - орекеті жоспарлы калыптасуьшыц айкындала нактылануы болады, ягни арскетшілдіктіц курылымдык,

- жетелі курылымы туралы психология ережелерініц жэне де ошлц баскарылатьш окыгу урдісіндегі калыптасуы, окыту устапымдары мен загщылыктары жайлы дидактиканыц жагдайы мен жуйсліліктіц жалпы гылыми устапымдары. • .

Зертгеудін негізгі гылыми адістері - зсрттсу мосслссї боііьінша философиялык, психолого - псдагогикалык жонс одістсмелік одебисттсрді талдау, жуйслік талдау, капыптастырушы >:спсримснттін одісі, арнайы ' жисакталган тапсырмаларды ::ійдіілана отырып жургізілстін псдагогикалык зсрттсу одістсрі мсн Нлім игсрілуі бакылау урдісін косатын, оларды багалау ушін

о .лінгсн олшсмдсрді, окытушылар мсн мамандардын. сараптык Хіі.члау. '

Зерттеу кєзеддері:

1 ксзсндс (1978-1988 о.ж.) зсрттсудіц нсгізі мсн багыты

;аланды. Онда псдагогикалык, гьільїми-одістсмслік жумыстарга.

тсориясы мсн дидактикага шолу жасалып, жуйслснді, ішінара -ч-р'ггсу жумыстары басталады. Осы ксздс жумыс рсті мсн максаты Жьпсримснттік окыту багдарламасы айкындалып, химияны окыту •; кстсмса аггы окулыгы казак тілінс аударылды.

Н ксзсндс (1988-1993 о.ж.) зсрттсу жумысы айтарлыктай

н;-;ктыланып, пыеыкталды, эксперимент™ жумыстар жалгасып, ;;:дснсшс рст кайталанды. Осы ту ста багдарлама кдйтадан жасатып, тіл і ндс гі оку-одістсмслік нускаулык, куралдар жазылып,

. •• ..Н1КЫ окулык. жарык корді.

III ксзсндс (1993-1-998 о.ж.) зсрттсу жумысы оз жал гас ын тауып, экепсримснтпк жумыстьщ ксйбір тустары кайталана изктыланды, физикалык жонс коллоидтык, химия багдарламасы ■сазах, тіліндс канта жасакталды, зсртханалык, машыктану

у'умысгарына арналган одістсмелік нускаулар жазылып, оку ^..урнлдары мсн- окулыктар жарык, корді, мамандыцтын, косіби тскникалык. багытталуына сойксс жана оку стандарты жасалды.

1998-2000_ оку жылында гылыми макалалар мсн

ч:>>юграфиялык снбск баспадан шыгып, зсрттсу жумысы і/їсссрташія туріндс тужырьшдалынып жазылды.

К,оргауга усынылады:

1. Зсрттсудіц жстскші мураты - орскстшілдік ілім тсориясынын гісгізгі срсжслсрін жонс дс осынын. нсгізіндс жасалгнн жогары мсктслтсгі химияны окыту одістсмссінс негізделген СОНЫ гылыми ■.станымды жасауга арнатган тсориялык, жонс одістсмелік .-чурылгыны; зсрттсушілдік біліктін кальгптаеуы мсн химиялык .Япімді игеруге арналган студснттсрдін озіндік орскстшілдігінс Гчігьіггальїп жасалган окыту одістсмс нсгізіндс жогары мсктслтсгі физколлолдты химияны іс жузіндс окытуда оны ісісс асыруды пайдалану.

2. Жаппай жаллыланган багыттау мсн турлі турпатгагы 'тсориялык, іске косу, алгоритмдік) оку тосімдсрін - багам мазмунын игеру куралын жасаган, арнайы курылымдаган ■шзмунды косатын, оку понін тургызудын жуислі - тектік тосілінін

устанымына нсгіздслгсн физколлоидты химия багамын жиы тсориялык. химиялык. білімді игсругс арналган тапсырмалар жуй;.-::; багамды оку одістсмссі мсн онын мазмунын игсрч

уиымдастыруды, окыту ксзіндсгі студснттсрдін озіндік орсксті: калыптастыруды, соя сиякты акыл - ой іс - орскстін жоспнрл1 калыптастыру ілім тсориясындагы ушінші турпатгагы багьііт.і. шснбсріндсгі. оку понін жасактау тосілінс тоуслділіктс болатьи танымдык орскст турлсрінін, тсориялык жонс экспсримснтт белінген тоуслділігін.

3. Жалпы гылыми жонс накты гылыми сипаттагы одіснамальїк білім жуііссін физколлоидты химияга арналган зсртханалык еараптама мсн машыктану мазмунына снгізу нсгізіндсг зсрттсушілдік білікті капыптастыру максатымсн физколлоидіь; химия бойынша жасактаяган зсртханалык машыктану жонс мазмуны мсн курыльЧмы бойынша жургізілгсн гылыми эмпирикалык зсрттсу мсн оку - танымдык у р лі с Ї жакындастыр\ нсгіздсгі студснттсрдін -орскстшілігін уйымдастыру, оларды окыт\ одістсмссі мсн курылымданган мазмунды игсру куралын жоп: окытуды уиымдастыруды оку тосімдері мсн акыл - ой іс - орсксті і жоспарлы калыптастыру ілім тсориясынын талаптарына соиксс куралган гапсырмалар жуйссін.

Студснттсрдін зсрттсушілдік ' білігін ’калыптастыруга і;сп. болатын, одіснамальїк білім жуйссі жонс де он^щ кур^мьшн енстіндер: танымнын эмпирикалык денгейіндегі зсрттсушіни.' орскстшілдік курылымы мен мазмуны жаґшьі, зсрттсудіц жалі:,/ гылыми одістсрі мсн пон, нысан, урдіс туралы жалпы гылыми сипаттагы одіснамальїк білім; осы білім аясындагы зерттеуші іс -орскстінін ерекшелігі жайлы, накты гылым одістсрі мсн пон, ньісаі: туралы накты гылыми сипаттагы одіснамальїк білім. '

4. Акыл - ой іс - зрскстін жоспарлы калыптастыр\ тсориясынын талаптарына нсгіздслгсн ортурлі білікуср мсн болінген танымдык іс - орскст турін. калыптасатын білім сапасын тскссругс арналган физкодлоидты химия бойынша студснттсрдін бі.іімн: бакылау жуйссі жонс тестер мсн бакылау тапсырмаларыньт мазмуны, багалау олшемі, тскссру жургізілстін олшемі бойьшіш бакылауга койылатын талаптарды косатын шсктср, сол сиякты зкеперименттік окытуды жургізген кезде оларды колдану одістсмссі.

Зерттеу натижелерін сынакта» откізу жэне еііліру. Зсрттсу . нотижесі халыкаралык 1'ылыми конференцияда - 1975 жилы

Пушино капасында, букиюдактык гылыми конфсрсниияларда -Тбилисидс 1975 жылы, Бакудс 1979 жылы, Киситс 1987 жылы, аіімактьік кож1>ерснцинда - Ал.матыда 1992 жонс 1996 жылы баяндалды, бірнеще гылыми макалалармсн, отыз одістсмсліи , нускауларда жарииланып, алты окулык пен оку ку рал дары п;к

жарык, корді. Аіпордин 1992 жылы "Рауан" баспасынан жарык коргсн "Физикалык химия", 1996 жылы "Білім” баспасынан шыккан "Органикалык химия нсгіздсрі" ок,улык.тары мсн 1999 жылы "Санат" баспасынан "Физикалык, жонс коллоидты химия", "ЖАК, - тын рсдакциялык - баспа болімінсн" "Физикалык, жонс коллоидты химияны окытудын гылыми - псдагогикалык нсгіздсрі" атты оку кураадары жонс казак, тілінс аударган "Химияны окыту одістсмссі" атгы окулык 1984 жылы "мсктсп" баспасынан шыгып, Республикадагы институттарда пайдалануда.

Диссертацияныц курылымы мен колемі. Диссертация кіріспсдсн, уш тараудан, корытындыдан жонс казак,, орыс, шст тіліндсгі 427 олсбист тізімінсн, аикындаушыдан, жалпы колемі 367 бет, онын, ііиіндсгі таза мотіндік колемі 299 бсттсн турады.

Кіріспс болімде зсрттсудіц гылыми аппараты, зсрттсудіц коксйксстілігі, максаты, нысаны (обьсктісі), поні, міндсттсрі, зсрттсу болжамы, зерттеу одістсрі мсн зсрттсудін, нсгізгі кезендері берілді, жумыстык практнкалык (колданбатык.) моні, гылыми жацалыгы жонс к.оргауга усынылатын кагидаїар баяндалды.

"Физикалык. жонс коллоидтык химия оку понінін мазмуны мои курылымы" атты бірінші тарауда казіргі педагогика гылымы мсн тожірибедегі химия лонін окыту одістсмссініц туындауы мсн дамуын, онын багытына шолу жасалынып, физикачык жонс коллоидтык химия понініц мазмуны мсн курылу тосілдсрі таїдана карастырылган, онда сондай-ак., зсртханалык машыктанудыц казіргі мазмуны мен аткаратын кьізметі жуйеленіп, акыл-ой іс-орскстін жоспарлы калыптастыру ілімі тсориясына нсгіздслгсн білімніц игерілгендігін бакылауга койылатын талаптар жіктслініп, корыта тужырымдатган. '

"Физикалык жонс коллоидтык химия багамын эксперимент^ курау жонс онын нгерілуін уйымдастыру" атты скінші тарауда оку понін жуйслі-тсктік амал тургысынан курауга койылатын талаптар сарапанып, сонын нсгізіндс экспернмснтпк багдарлама мазмундалган жоне дс осыган тірск стс отырып жасактапган физикалык жонс коллоидтык химия бойынша экспсримснгпк багдарлама берілген. Осында тсориялык білім берудегі эксперимент жумысы мсн онын нотижссі талданылып, физикатык жонс коллоидтык химияны окыту куралдарына койылатын одістсмелік таїаптар жуйссі, рсті тужырымдалган.

"Физикалык жоне коллоидтык. химия бойынша зсртханалык. машыктану барысында зсрттсушілдік білікті калыптастыру" атты ушінші тарауда машыктану жумыстары кезіндегі зсртгсушілдікті калыптастыру жонс осы урдіс тусындагы білім беру мсн одістсрі еараланып, зкеперименттік окыту багдарламасын игеру мсн онын ■ іотпжелсрі баян етілген, сол сиякты физикалык жонс коллоидтык

химия бойынша мецгерілстін білімді бак,ылау тапсырмаларына Койылатын талаптар жуйелі беріліп, химиялык білім мен біліктіц к,алытгасуын аныктау амалдары карастырылган.

Натижені талкылауда жургізілген жумыс педагогика теориясы мен одістемесі тургысынан карастырылып, білім берудегі упшіщі, ягни жуйелі-к,урьишмдьік, жене жуйелі-текгік амалга снетін ак,ыл-ой іс-арекетін жоспарлы калыптастыру ілімініц теориясына негізделген білім беру мен зерттеушілдік білікті калынтастыру, оны бакылау жуйесі, эксперимент журіеі, олардыц іьзтижссі кыскаша баяндалады.

К,орытынды зерттеу ііотижссі бойынша тужырымдар мен нускаулар беріліп, осы баштгаш келешекте орындалатын зерттеулердіц болашагы болжанды.

ДИССЕРТАЦИЯНЫЦ НЕГІЗГІ МАЗМУНЫ

Кіріспеден кейін бірінші тарауды аукымды терт такырьш пен сегіз такырыпшага тарата отырып, онда педашгиканьщ теориясы мен кдшптасуына, дидактика мен одістемсиіц дамуына катнасты гылыми эдебиетке шолу жасаумен катар, арекетиіілдік ілім теориясы тургысынан алгандагы физикалык жэне коллоидтык химия ііонінщ мазмуны мен курылымы жайлы мэселе жагдайы карастырылады, студентгердіц танымдык іс-орекст турлері, жогаргы мектетеп окыту вдістері мен турпаты, панді к,урылымдау жолы мен мазмунына талдау жургізіледі, жогары мектептегі зертханалык машыктану жумыстарыныц мазмуны мен курылымдануына арналган эдебиетке талдау жасалып, окыту 'кезіндегі оныц дидактикалык кызмеп карастырылады. Бакылаудьщ мазмуны мен орны талданылып, акыл-ой іс-врекетін жоспарлы калыптастыру теориясы тургысынан карастьгргандагьг химиялык білішніц игерілгендігін бакылауга койылатын талаптар болінеді.

Бул гылыми болжамды бірнсшс жекеленген болжамдарга жіктей келіп онтлд мзііі мен мазмунып толыктырып, ашуга болады. К,урылган окыту пані ушін акыл - оіі іс - эре кеті н жоспарлы калыптастыру теориясын пайдаланган кезде физколлоидты химия багамын курылым бойынша жасаудьщ жэне оныц жалпыланган іе -эрекет шецберінде логикасын - кисынын ашудыц турлі твсілдері болуы мумкін. Окыту іюпіп жуйелік: - генетикалык тосілмен курастыру физколлоидты химия багамыныц мазмунып арнаііьі тандап алуды жэне курауды, кіші жуйсгс жіктеле алатып жуйс тузуші тусінікті жеке болуді талап стеді. Физколлоидты химияпы окыту кезіндегі студенттсрдіц озіндік біліктЬіііін кальштастыратьш шарт, окыту понін куру тосілі мсн окйту тосімі, турлі

тапсырмалар, сол с иик.ты компьютсрдс окыту багдарламасы комсгімсн оны игсру жуйсеі болады. Физколлондты химия поні бойынша жургізілетін машыктану мен тожірибслсрдсгі зсрттсушілік білікті к,алыптастыру оку танымдылыгы мен шли ми зсрттсу одіетерін озара жакындатуга негізделген оку тосілі мен тапсырма жуйслерініц комегімен мундай машык пен онын игерілу орекетшілдігін уйымдастыруды арнайы жасап, жургізуді кажет стеді. Физк'оллоидты химияга арналган теетегі тапеырманы беру турі мен мазмуны игерілу дорсжссі, жалпы талданып корытындылануы, саналылыгы мен орындалу турі сиикхы олшем бойынша химиялык білім мен тапсырылган іс - орекст турініц калыптасу сапасын айкындауга багытталган, осы тапсырмалардыц орындалуын багалау ушін, акыл - ой іс - орскстінін жоспарлы калыптасу тсоримсынан туындайтын талаптарды еекеруі ксрск. Тсориялык багам мазмуныньщ игерілу сапасын, етуденттердін танымдык, іс - орскст турлерінін к,алыптасуы мен зерттсушілік біліктілігін текссруді бакылауга арналган жуйс, физколлоидты химияны окыту максаты мен зертханалык машыктану кьізмстінен туындайтын арниііьі болінген олшем мен акыл - ой іс - орскстінін. жоспарлы калыптасу тсорияеынан шыккан олшемге негізделіп, курылуы жон.

Зсртгеудін бірінші .міндстіне соіікес оку понінін. курылу жолынн, физикалык жонс коллоидтык. хнмиянын, мазмуны мен курылымдалуина талдау жургізіледі. Окыту понінін, курылуына. онын мазиунын тандап ал у устанымына, онын, курылымдык курамдастарын • талдаута арналган моселсгс катнасты турлі коз карастар одебиетте талданылады (В.В.Даиыдон, О.С.Записи, Л.Я.Зорина, Н.Е.Кузнецова, В.В.Краевекий, Е.Ф.Мишина, П.И. Пидкасистый, М.Н.Скаткин, А.М.Сохор, П.М.Эрдниен). Олардыц арасындагы бір коз караска орай окыту поні арнайы курылымдануы ксрск (ол тек еойксе болатын гылымнан жай гана а\ыса салган болмауы ксрск), ад кссссі бойынша - пакты гылым дамуыныц кмсыны окыту понін тургызуга негіз болуы ксрск. Окыту кезінде мецгерілуі кажет болатын, орскстшілдік мазмунына сойксс жасалатын оку понінс орайлас курылымдалу ту ралы пікірлер штылып, долелдснудс.

Окыту пондерінін курылымдануын, тургызылуыл гылыми негіздсу ушін, одіснамальїк жумысгарда дамып коде жаткан жуйслік амалдар пайдалана басгады (И.В.Блаубсрг, Г.П. Щсдроницкміі. Э.Г. Юдин).

Бслгілі психолог Л.С.Выготский мектебі (А.НЛеонтьси, П.И.Зинченко, П.Я.Гальперин, В.В.Даиыдон, Д.В.Эльконин.

Н.Ф.Талызина, т.б.) негіздеп, дамыткаи акыл-ой іс-орскетініц жоспарлы калыптасу тсормисы, окушылардыц олеумстпк тожірибесін игерудіц жалпы завдылыктарын бейислей отырып, іс-

орскстгін бслгілі тур жиынтырын игсру мен орындау окушьтардиі жаца білім апуына жонс соны білікті игсруінс окслсді. Акыл-ой іс орскстгін, жоспарлы калыптасу тсориясына нсгіздслс жаеалгаї курылымды окыту, пондік-киеьінди жонс психологиялык турпагп. окыту мазмундарыньщ біртутастьігьін камтамасыз стсді. Озінії сипаттамасы бойынша озгсшс бола алагын, орскеттін, багитгауші. сулбасын курастыру орскст калыптасуынын, ман,ызды ксзендср болады. К,олданбалык жагдайда баштгалудын, тиісті типтсрімсі біргс негізінсн уш типпсн (турпагпсн) іскс асады: бірінші турпат жскс коріністсгі багытгаушыларды тагайындау, скіншісі - пакты д; шсктсулі аймактапл білімнін. тол и к камтамасыз стілуіт багытталган жоне ушінші - бірілгсн аймактагы нактылы кубылысть талдаудьщ жалпы жалпыланган одіетсрімсн окытылушылар оус; бастан каруланган ксз.

Ілімнін ушінші турпат ішіндсгі окыту понінін. курылу турлсрі.и карастыру ушін, окыту одістсрі мен танымдык орскст турінс окыт\ понін курау тосілдерінін ыкпалын зсрттсу жонс багам кисынын айкындау ушін, біздер физикалык жонс коллоидтык химия понінін курылымы мен мазмунына талдау жасадык. Физикалык жонс коллоидтык химии понінс іс жузіндс калыптаскан амал шсцбсріндс жургізілген мундай талдау корсстксндсй, ортурлі курылымдардып ортак белгілері болады сксн, атап айтканда: акпаратты беру кисыны мен такырыпгарды дойскті мазмундаудагы тарихи калыптаскан амал, жскслснгсн такырыптар мен тарауларды дойскті бср\ мумкіншілігінін, турлі дс коп болуы; оку материал ын

мазмундаудагы жинакылык; химиялык процесстсрді баяндау кезіндегі ж.уйслснушілік; іргелі химиялык білімді мамандыкка кіріктіру нисті. Оку багамын достурлі курау ерекшелігінін ьікпалмі' айкындау мазмундалынатын матсриалдагы толымды ды толык багыттауды жаеауга мумкіндік бермейді, ойткені нсгізгі тусішк'м бірізді дс дойскті енгізу бузылады, нсгіздслгсн кисын мсн тараулар арасындагы байланистар болмай каладіл нсмссс олар ішінара озгереді. .

Акыл-ой іс-орскстін жоспарлы калыптастыру тсориясына негіздей отырып жасакталган экспсримснгпк материалдарг;: жургізген талдау, оку понін курастыруга арналган ушінші типтег. ілім аясындагы курастырудыц турлі устанымдагы амалдарын бол у і с мумкіндік береді: жуііслік-курьільїмдьік жонс жуиелік-тектік.

Жуйслі-курьільїмдьік амал (И.В.Блаубсрг, З.Г.Юдин), курде::! курылымдаги ныеанди, орбір децгсйдін. озі озімсн озгеріссіі калатьіндаіі денгейлерден, курылымдык-кызмстпк жуйсшслсрдсіі туратын, томсниін жогарыга багынуы санатында карастырады. Мундаіі нысанныц нактылы жузеге асуын камтамасыз стстін. нсгізгі баияаные турі-кизметті байланыстар болады. Э.А.Решстоил

жумысы ортурлі пэндер матсриалыида окьггу пондерін туршзуда арналган жоне де ол озігііц жалгасын Т.А.Сергееваныц жалпы химияга арналган зкспсримснттік зерттсуінде тапкан. Мундай курылымдар ушін баріне жалпы болатындар: "кіріспе”, онда окытылатын пэн адіснамальгк олшсмдсргс нсгізделе белінсді; окнтылатьщ нысан (мысалы, заг) коп курылымды ретінде (ортурлі децгейде карастырылады) шыгады; талдаудьщ жалпы сулбасын найдалану мен жуйеніц озін белуге багытталган арекетшілдікті уйьшдастыратын, оку тапсырмалары. Багам мазмуны екі тіддіц тусіндірмелік куралдарымеп баян етіледі; нак,ты гылымныц арнайы тілімен жэне жуйслік тадцау тілімен.

Жуйелік-тектік амал, жуйе касиетшін біртутас-бутіндей пайда болуы коз карасы тургысында, оны курделі тектік нысан ретіїїде карастырады (мысалы, Л.И.Айдарова, Э.В.Ильенков, Г.П.Мажура,

Н.Г.Салмина, Д.Б.Эльконин, В.В.Сорокин), оньщ негізгі байланыс турлері "бір нысан, емірге езге келуіне себепші болатын жагдайдагы туындаган нысан не тскгік байланыс", даму байланыстары. Тектік сипатгаш жуйе тузуші байланыстарды болу аркылы жургізілетін, курделі жуйелерді реттілікпен баяндау, зерттеушілер тарапынан келесі ic-эрекеттщ бірізділігін шамалайды: іс жузінде нысанньщ дамыган куйін колданбалык жагдайда талдау: бутіїщей "торшаньщ” ' негізгі тусінігі мен оньпі курамындагы карама кайшылык, оньщ бутінге к,арай дамуьищагы басты багыгын аныктайды; даму зацдылыгыныц болінуі, ягни осы оте карапайым да жабайы курылымдык курделі бутінге жетілуі. Жуйенін, "торша" тусінігі, зертгеу пані бойынша теориялык жылжуды жургізуге мумкіндік ' беретін жэне озінде курылымдык;, біртутас даму сипатгамасы' бар болатын, ерекше едіснамальж, курал ретінде барьшніа тблык сипаттамасын алды. "Торшаньщ" озі окшауланган зат емее, ол катнасты керсетеді, айырбас ретіндегі катнаста болады, ол басгапкы дерексіздік, ол зерттелінетін нысанньщ озіндегі басгапкы карама кайшылык мазмунын нактылы керсетеді, теорияда удайы байкдлады. Торшаньщ негізгі ашаттамалары: бутіндей даиыганныц жай (оте жабайы) катнасы; езінде жуйеніц болуын кэрсететш, барлык кезендсрде де оньщ дамуындаш нысанга тэн, боріпе бірдей катнас; бутінге жылжу мен жетілу козі-жетекші карама кайшылык корінісі, катнас; жуйсге катнасын жетілдіру мумкіндігі болатын, катнас; салыстырмалыкга болатын, сипаты жуйеге тоуелді, нактылы тура болашак улгісі болатьпі жэне зертгеудіц басты нысанды арі танушылар ушін козгалысты уйымдастырушы озекті болатын, катнас. Зерттеу максатыныд бірі-торшаньї болуге иегізделген жуйелік-тектік турпатгагы физикалык жзне коллоидтык химия целине арналган багдарлама мен багамды жасактау.

Осы тараудьщ ушінші такырыбында жогары мектептегі

зертханалык машыктану мен сарамандык жумыстардын, дидактикалык, кьізметі мен мііщетіие талдау жургізілген. Достурлі белінген кызметгермеи бірге: студенттердщ доріс окуында алган білімдерін тереддету, кедейту, бскіту, муны олшеуіш аспаптармен, жабдыктармен, курыл гьілармеї і, материалдармен (затпеи, к,осылыспен) жэне гылыми зерттеу едістерімед талыстыру аркылы жургізеді, ал содгы кездегі кейбір зертгеу жумыстарында зерттеушіддік, шыгармашылдык жэне косіби-колданбальїк, біліісгіц калыптасу ісіне тигізер ыкпалы мен есері жайлы нуск,аулар бар (С.НАрхангельский, О.С.Зайцев, И.И.Ильясов, И.П.Калошина,

О.М.Маканов, А.М.Мапоінкин, Н.Д.Никандров, П.И.Пидкасистый, З.А.Решетова, В.В.Сорокин, Л.М.Фридман, Ж.С. Хайдаров жэне т.б.). Осы кьізметті окыту ісіне енгізуге умтылтан жумыстар П.Н.Петкованыд, Н.Г.Печешоктіц, О.С.Сиделышкованыц, В.В. Сорокинніц жэне т.б. экспериментах багдарламаларында орыи тапк,ан. Кейбір зерттеулер корсеткендей, зертханалык, машыктану мен сарамандык жумыстардын, арнайы-ерекше кьізмстінс, гылыми зерттеулер жургізе білу білігін калыптастыру кьізмсті де жатады. Багытталудьщ негізгі жалпы гылыми сипаттагы одісламалик білім курайтын (Ю. С .Архангельская, И.Н.Пешкова, Н.Г.Печенюк,

З.А.Решетова, В.В.Сорокин) немесе накты гылыми сипатгагы едіснамальїк, білім курайтын (И.И.Ильясов, О.С.Сидельникова, И.В.Усачева) зкеперименттік машыктану жумыстарында зерттеушіддік білікті калыптастыруга умтылыс байкалады.

Біздіц ойымызша, ментору пені (заты) рєтіндегі зертгеу адістерінщ белінуі керек, эмпирикалык зертгеу одістерін баян ету, гылымныц одішамальїк тілінде гылыми-эмпирикалык багыттау негізінін мазмунына косылуы кажет.

Эксперимента окытудагы молімстті алуга багытталган іс-орекеті тожірибе дерегін бекітумен аякталады. Философиялык эдебиетте болатын, эмпирикалык зерттеудід курылымы мен курамы жайлы молімет негізінде, айкын байкдлатыны, эрине, эмпирикалык зерттеудід екінші кезедінін аякталуьшен тустас болатын эйтеухр бір тацбалар жуйесімен дерекгі, себепті жазып белгіледі (В.В.Быков, М.В.Мостепанедко, Н.Ф.Талызина). Студенттердегі зертгеуїділдік іс-орскстті калыптастырудагы эмпирикалык зерттеудіц курылымы жэне курамы жайлы акпараттыд шектелуі, эмпирикалык дуние танудыд негізі болатын гьшыми-эмпирикалык зерттеудід моїіід бірдей тусінбестікке окслуі мумкін. Эмпирикалык зсрттсулердіц нотижесі, экспериментальды-эмпирикалык заддылыктарды, себснтер арасындагы баштныстарды айкындайтын болгандыктан, п>ин,1ми-эмпирикалык іс-арекеттіц взі теориялык ойлануды, дуние гапуды косады.

Тараудыц соцгы такырыбыпда окытудыд іс жузінде

кдлыптасуындагы окушылардьщ бшмш бакылаудьщ тур) мен турпаты, кызме-п, мазмуны (В.С.Аванесов, Т.И.Ильина, В.Оконь, В.Л.Рысс, Е.М.Соколсская, В.В.Сорокин, И.И.Тихонов, А.Ю.

Штейнбергов) жэне акьгл-ой к-эрекетш жоспарлы калылтастыру тсориясы тургысынан бакылаудыц мазмуны мен кызмет1 {Н.Ф.Талызина, Т.В.Габай, М.Г.Карасева, Ю.В.Карпов, В.В.

Сорокин жэне т.б.) карастырылады. Осы шолу керсеткендей, акыл-ой ю-орекетш жоспарлы калылтастыру теориясы аясында

студенттердцц бшмш бакылау мэселесше арналган, химия материал ынд а журпзшген зерттеулер екеу-ак (М.Г.Карасева, Б.В.Сорокин). Бул зерттеулерде бслшп танымдык ю-эрекет турш игерген жэне химиялык бтмнщ игершу децгешн тексеру ушш бакылау тапсырмасын жасауга арналган ешб1р эд1стемелк нускаулар жок, эйтсе де В.В.Сорокин жалпы химияга арнап, осы багыттагы жумысты жалгастырган жэне 613 осы жумыска тсрек жасадык-

Зерттеу мшдетше орай калыптаскан химиялык бшмшц сзпасын тексеру ушш жалпы б1р1ккенд1к, айкара ашылгандык, нгергендж, берхктшк, саналылык, ойга конымдылык, жэне бершген турдеп бшмге жетупшпк сиякты сипаттагыларды пайдалана отырып тушндеуге болады: физйкалык жэне коллоидтык химия бойынша алынган биам сапасы окыгудыц максаты мен мшдетше жоне де сол бшм сапасыньщ сштаттамасына да тэуещц. акыл-ой ю-орскетш жоспарлы калылтастыру теориясынын, устанымдарыиа непзделшш жузеге асатын, химиялык бшшш! калыптасу урд1с1п/ц озше б1рдей, тендес бола алатын бакылау тапсырмалары (мазмуны бойынша, тур! мен нысаны бойынша) кажет.

"Физикалык жэне коллоидтык химия багамыи эксперимента к;урау жэне оньщ игерилуш -уйымдастыру" атгы екшпй тарау улкен юрт такырып пен б1рнсше шагын такырыпка таральш, акыл-ой ю-орскстш жоспарлы калылтастыру теориясынын психология педагогикальщ талаптары мен багьпталу тур1 туралы шмге непзделген жуйел1-тскт]к турдеп оку попппц курьшу устанымдары гуршсынан алгандаш философиялык эдебиеттерге талдау жасалган леэпе ол жуйс.'н-тскпк амал тургысынан алгандагы оку пэншщ (бчгамыньщ) эксперименгпк тургызылуьгаа койылатьш талаптарды Золуге, багам максатын белуге, эксперимспгпк багдарлама мен оны гапсырмалар жуйеа жэне окулык тегам (карта) кемепмен игеригуш уйымдастыруды баян етуге, эксперимента!: ок,ыту барысын

<.апастыруга арналган.

Философиялык жэне эдшнамалык эдсбиетп талдау, оку пэнш *:улел1-тект1к непзде тургызуга койылатьш б1р кагар талаптардыц “кшнуше окелд!, олар мыналар: 1. оуелп сд жабайы текпк :.урылымныц - "торшаныд" болшу1 жэне оган койылатын т-алаптар;

2. окытылатын білім аймагандаш: "торша" тусінігі ретінде бвлінетін угымды негіздеу; 3. жуйе тузуші ретіндегі тусінік ''горшаньщ'' беліпу жагдайыныц-шартыныц цалыптасуы; 4. ок;у багамдагьт жекеленген тацырыптардыд берілу, корініс табу к,исынын айк,ыццау; 5. тусінік мазмуныныд ашылу устанымдарын айкындау. Мысалы, біздер торша тусінігі ретінде "еркін энергия" угымын алдык,. Енді осы талаптардыд мазмунын карастырайык,.

1. Бастатщы тектік кдрапайым (жай) к,урылым-торшаныд озі-еркін энергияныд езі зерттеу поні бойынша теориялык, жылжуды жургізуге мумкіндік беретін, едіснамалнк, курал. Ол езіне мына сипаттамаларды к;осады: еркін знсршя бутіндей дамыганныд жан кдтнасьш береді; еркін энергия, оныд барлык даму кезендеріне тан нысанга, жалпы біріккен катнасьпі корсетеді, ернектейді; еркін знергия-жетекші кдрама к,ашдьиіьік,тьі орнектейтін, кдтнас-жылжу мен бутінге к;арай дамудьщ козі; еркін энергия - оныд жуйеге бурыла айналуына мумкіндігін корсетєтін, к,атнас, еркін энергия -жуйенід бар болу заццылык,тарын корсетеді; еркін энергия -жуйеден тауелді сипаты, салыстырмалыгы болатын катнас; еркін энергия накдылы бейнеленген; еркін энергия езін танушы ушін жьшжуды уйымдастырушы озек, зерттеудід бастанкы нысаны.

2. Еркін энергия тусінігі кез келген химиялык, процессті химиялык термодинамика тургысынан сипаттауга мумкіндік береді. Жуйедегі еркін энергия тусінігі, тарихи жэне нактьшы біріншілік бола келіп, дерексіздікті біддіреді, эйтсе де оныц нактылы бейнеленгені де белгілі, вйткені уздіксіз журетін химиялык. процесстер (реакциялар) еркін энергияныд катнасуымен журеді. Кез келген химиялык; термодинамика тургысынан алган жуйедегі процессті, езгерісті, кубылысты, реакцияны уішмдастьірупш езек болып, торша шыгады, ол жуйеде болатын негізгі химиялык процесстер мен касиеттсрдін барін аныктаушы нысан ретінде болады. Барлык, жагдайларда болатын химиялык, езгерістердік, журуімен катар, коптеген химиялык, косылыстардыц тузіліп жонс ыдырап отырган урдісін алдын ала талдаганда, оган жуйедегі кез келген знсршя турініц езгеруі, осірссс еркін энергияныд езгеруш себсшні ретінде кдрастыруга мумкіндік береді. Химиялык, косылыстар мен олардыд тузілу жагдайын, олардагы касиеті'іц сак,талуьгн т.б. онан арі талдау, тагы да олардыц еркін энергия і-а байланысты болатындыгын корсетеді. Бул жуйелеуші тусінік ретінде "еркін энергияны" боліп алуга негіздеме болады.

3. Жуйе тузуші тусінікті белуге жагдай, шарт бола алатыпдар: зертгеу нысанын тектік тургыдаи карастыру; білімнід окылатьш аймагындаш жуйені болу жопе оны негіздеу; нысанныд дамыгаь куйін эмпирикалык талдау. Бул зерттсуге жуііе ретінде химиялык процесске катнасты термодинамикалык, жуііе алынады да ондагы

Торша туеінігі-сркін энсргиянын. тараулармсн, такырыппсн

байланысы

________1. Зат курыдыс туралм ідім_____

’ Агрегаттык куіі: газ суйык, каггы дене, плазма

3. Химиялык. термодинамиканыц нсгіздері

4. Ерітінді, фазалык тепе-нецдік жайлы Ілім

5. Электрохимия, электродты кубылыс

6. Химиялык, кинетика жене катализ

7. Дисперсті жуйе, бетгік жуйе, беттік. кубылыс

8. Меншікті бет, бос аудан, беттік энергия

9. Дисперсті жуйені аду, жоне ояардьщ кдсиеті

Ю. Дисперсті жуйеиіц екілдсрі

11. Коллоидты беті-белссиді заггар

12. Жогыры молекуладык, крсылыстар жане олардьщ ерітінділері

Физколлондты химиядагы тарнулардин еркін энергиямен байланысы

1. Ашык,жуйе: масса, энергия X

р , 2. Жабык. жуйе: энергия (жумнс) И м

р , 3. Окшау жуйе, ыол (куралас, фаза-корп^м) и я л

к 1 ^ г 4. Термохимия, Гесс зацы (саЛдары)-

н г5. Экзотермалык процесс (процесс кдитымды) " * ы

Я г 6. Эндотермалык процесс (кдйтымсыз) К,

н г 7. Эпергшшыц сакталу зацы (жылу) к т

Е Р / 8. Изотремалык. процесс (экстенсивтО с р

Г И Я ► ^ ^ ( 9. Изобаралык процесс (интенстгп) м

" " " ^ 10. Изохоралык. процесс (ездтнен журмеипн) д

11. Адиабаталык, процесс (озд^пнен журмсйтш) и н А м

12. Полнтроптык; процесс

и к А

Химиялык, термодинакмика курамынын еркін энергия мен байланысы

оныц пайда болуы мен сакталу шарты, оныц касиетін коса, от тутастык, іспетті к,арастырылды.

4. Панді (ондагы тарауды жане такырыпты) тектік турде бергенде (керсеткенде) окулык багамдагы жекеленген такырыпты керсету к,исыны белінген торшамен аішктальшаділ-зерттсудіц бастапкы нысаны жэне жылжудыц уйымдастырушы озсгі. Зерттеудіц бастапкы - ауелгі (ец бірінші) нысаны болып "еркіп энергия" тусінігі жэне оныц сипаттамасы шык,ты: энергия турі жоне олардыц коршаган ортамен арекеттесуі; энергияньщ бір турден баска турге ауысуы жэне оныц массамен арекеттесуі, ягни бірге, бір тутас болуы.

5. Жетелік белгі бойынша тусінік сипаттамасы курылуы керек болатын, ол ауелі біріншіден, мазмун тусінігініц ашьілатьш устанымдарьшан турады. Міндетті шсшуге арналган окытылатындардыц іс-арекетті камтамасыз етілетіндей болып тусінік мазмуны ашылуы керек. Екіншідєн, тусінік терілімі де окушылардьщ іе-арекетімен аньщталынуы керек. Ушіншіден, міндетті шешуге багытталган іс-ерекетке деген кьізметі’ік тагайындауды нускау айырып, тусініктік мазмун берілуі керек, яши міндетті шешу ушін кажетті, эрекет курамьша, эрекет нысаныла, теориядык, каруга жататын, тусініктік сипаттама белінуі кажет.

Тарауда жуйелі-тектік амал тургысынан карастыргандагы окулык пенін курауга койылатын негізгі таланта рды ескере отырып физикалык жэне коллоидтык химияны багамы бойынша эксперимента окытатын багдарлама баян етілген. Багдарлама кіріспеден, уш тараудан турады, олардыц еркайсысында химиялык термодинамикага єну бар. Кірісиеде физикалык жэне коллоидтык химия окулык панін кураудагы жуйелі-тектік устанымдарынын сипаттамасы беріледі, багам курылысы келтіріледі. Бірінші тарауда еркін энергия жэне химиялык термодинамика, еркін энергия жане жуйе, куралас, карінім (фаза) тусініктерінщ термодинамикалык мані ашылып, ондагы изотермалык, изобаралык, изохлоралык жэне адиабаталык процесстердіц байланысы корсстіледі. Екіиті тарауда химиялык байланыс жоне агрсгатгак куй, фазалык тспс-теццік, химиялык байланыстыц тузілу шарты мен агрегаттык куйдіц, фазалык ауысудыц химиялык байланыспеп тауелді озгеруі ашылып, табигаты айкындалады, ондагы озгерістер мен кубылыстар гусіндіріледі. Соцш тарауда беттік кубылыс жоне коллоидтык жуйе, еркін энергия мен беттік энергия, меншікгі аудан жоне дисперстік жуііе тусінігі беріліп, олардыц арасындагы озара тауелділік пен байланыс термодинамикалык тургыдан тусіндірілсді.

Мунан кейіп физикалык жане коллоидтык химия багамьшыц жалпы максаты мен мумкіндігі, оида окытылатын пандердіц жиынтыгы бекітіледі. Окыту мазмуныньщ екіпші болігін біліктілік.

(іс-орекет турлері) к,урайды, ал онда окытудьщ алдьщгы баскышында окушыларда елі толык калыптасып улгірмеген, біракта ол окытылатын пондік білімді жетілдіре тусуді кажет єтеді. Окыту мазмуньш к,урауільшьщ екеуін де маманды дайьгндау максатьшап туьіндайтьпі талапка негіздей отырып негіздеуге жэне болугс болады.

Жургізілген талдау мен тагам онімдері жэне гамак тсхп ологиясы мамандыктары студенттеріне арналган физикалык їкогге коллоидтык химия багамыныц калыптаскан жалпы максатына орай, жасалган экспериментах багдарламаньщ омбебаптагы жэне оны кез келген технологи яныц оку орьшдарында колдану болатындыгы жаіільї тужырым жасауга болады жэне осы кезде екі багыт бойьшша тиісінше ретгеу жасалгаи жагдайда, косіби міндеттерді шешуге кджетгі теориялых, білімді жэне олардыц турін белу, сол сиякты нак,тылы затгы жене материалды (химиялык к,осылысты не кубылысты) тандап алып, онда жогарыдагы ойдын, іс жузінде асуын тексереді.

Екінші тараудьщ екінші такырыбы физикалык, жэне коллоидтык химия бойынша зкеперименттік окыту багдарламасына арналган. Осы зерттеу аясындагы зкспєримеїгггік багдарламаньщ мецгерілуі арнайы курзл аркылы жузеге асты, ал ондай арнайы курал ретії іде менгеруге багыттала жасалган тапсырмалар жуйесі мен оку тосімі-картасьі пайдаланады. Окыту міндетініц бірі, жогары мектептегі окыту турін пайдаланган жагдайдагы студенттердін взіндік танъшдылыгын к;алыптастыру. Буган орай, окытудьщ одісі мен туріне деген біздіц амалымызды алдын ала айкьшдап алу жэне талдау кажет, жэне де осы туста физикалык жэне коллоидтык химия бойьшша зкеперименттік багдарламаны колдану жагдайындагы студенггердіц танымдык ic-эрекет турлерін де ескеру керек. Танымдык іс-ерекет турлері окыту адістері бойынша апыкталынады, ал сол іе-орекетгі уйымдастыру мен оны баекдру окытушы тарапынан болады, ол ез кезегшде калыптасатын іс-орскетке тендесетіи ок,ыту куралын пайдаланады.

1 мысал. Мына суретте берілген идеал газ куйден (1 нуктеден) екінші куйге (2 нуктеге) ауысады, осы ауысу урдісі кезіпдегі э! ггропия озгерісін табындар.

Шещуі. Муны козі каракты кісі суреттен кере салып, бірден 1 жопе 2 нуктелерді к.осатын узік - уздікті сызыкпен ориектелетінін пемесе кысымдардьщ (Р, мен Рг) езара. катласымен с и і іаїтал ьп і аты11 ын пайымдайды, аринс, бул психологиялык сыр. Энтропия куй жетесі болады жэне оньщ осімшесі урдісгіц журіп отетін жольша, жол туріпе тоуелді емес, ол тек жуйсніц оуелгі (бірішпі) жоне соцгы (екінші) куйіне гана тауелді.

Демск, мунда отетін аса курделі урдісті изохоралык урдісгісн

ауыстыруга болады, ягни 1 жопе 2 нуктені косатын узікті тузу (V -туракты). Изохоралык урдістегі энтропия есімшесі тед:

= Су Лп —

Т,

Идеал газ куйініц тевдеуін пайдаланып, оны орньша койып, аламыз. '

РУ Я,

Р1-' = ЛТ-Т =---;А5=С,. 1п-і

Д . Рх

2 мысал. Сынаптьщ (II) сары тусті к,иыршак,ты оксиді кызыл тусті киыршыкты океидке 298 К температурада айналган кезде

НёО (сары. диыр) -» ЩО (кызыл кныр)

Гиббс энергиясы (еркін энергия, ДО) 0,12 кДж/мольге кемиді. Бсрілгсн жагдайдагы сынап оксидішц кандай турі туракты?

Шешуі. Сынап (II) оксидішц сары турінен горі кызыл тустегісі турактылау болады, ойткені ол еркін энергияныц кіші мздіініне сэйкес. Эрине, бул психологияга ксрі эсер егетін СИЯКТЫ корінгенімсн, шывдык солай.

Тура жэне кері міндеттерді (моеелелсрді, мысалдарды) толык білімді жэне оларды игеру урдісіндегі окушылардыц ерекетшілдік туріне сайкес калыптастыру максатымен пайдалапдык. Тура жэне кері міндеттерді енгізу ісі букіл зкспериментгік окыту кезецінде жургізіпеді. Мундай міндетгер оларды нісшу орсксті ушін жургізуте кажеттілік дайектілігі бойьшша озгсшеленеді. Бул коре стіл геп атаулар (тура жэне кері) тек шартты турде гана болады, ягни тура моселе кері ден аталады жэне де бул атаулар керіеінше де болуы

мумкін. Муны тусіндіру ушін бір - ак мысал келтірейік.

З мысал. Тура міндет: Гальваникалык элементге оздігінен журетін, реакция тецдеуін курастыр.

(+) А8оо і Ав+ II Си2+| Си1(0 (->

Гальваникалык злементгіц электродында оздігінен журетін реакция:

Аё+ + Си0 = Ае° + Си2+ :

Гальваникалык злементтіц сулбасьш курастырын, катод пен анодты керсет.

Эксперименталдык окьггудьщ нзтижесі студенттердіц пэнге кагнасты тутастай тусінік алгаїш туралы жоне оларда химиялык нысандар жайлы білімдегі кайталана алу мен жуйелі ойланудьщ калыптаскандышн керсетті. Физикалык жане коллоидтык хииияны окытуга деген жуйелік-курьгльшдьщ амалды жузеге асыру, окытудыц адісі мен турін ешбір езгертпей-ак тиімділікгі аттыруга мумкіндік береді, бірак та поні и курай тасіліи озгерту студенттердіц іс-урекст турлерінщ озгеруіне акеледі, эйтсе де ол тек багам мазмуныныц бір болігін гана игеруге катиасты.

Біздер осы зерттеу кезінде, белгілі тасіл бойьпіша окиту іюпіи кураганда, окыгу адісіиде жане окитындардыц танымдык іс-орскетінде айтарлыктай озгеріе болуы мумкін екендігі жайлы болжам жасадык. Окытудыц бастапкы кезедіне жуйелеуиіі тусінікті (торша) енгізіп, жуйелік-тектік амалга негізделген оку панін курау, бір катар жаца тусініктерді біртутас турінде шыгарып алуга мумкіндік береді, окытылатын материалдардьщ барлык колемі бойьгоша студенттердіц езіндік танымдык іс-арекетін калыптастыру мумкіндігі пайда болады. Будан бутіндей багамдагы негізгі гусініктерді боліп шыгару мумкіндігін айкындайтын міндет тушідайдьі жоне оку паиін курау турінен тыгыз байланыста болатын окушыныц танымдык іс-арекет турін тиісінше талдау керек, сол сиякты окушылардьщ танымдык іс-арекетін жургізу жагдайын, тасілдерін уйымдастыру кажет болды. Оку панін белгілі госілмен тургызу аркылы студенттер білімін тужырымдауды уйымдастыру болып табылады, біздід мімдетімізге орай, білімді іске 'ісьгрудьі уйымдастыру бойьшша жасалган адіске, И.Я.Лернердіц зертгеулік жіктслімі турлендірілді. Ал окытудыц (кайталау) адісі хміса, ол жогары мекгеп жуйесіндегі жагдайда дербес, жеке емес, іенек оны баска адістермсн бірге, кешсиді турде карасгырады. К,арастырылган оку одістерімсн оларга сойксс кслетіи танымдык іс-ірскетгерді, біздер жогары мектеп жуйесіне колдануга болатьпідай :ті!і, икемді турлендірдік жане ол жалпы турде 1 кестеде келтірілді.

Окытудыц барьшша теїщсстірілген турі рстіиде дзріс окуы мсн драмандык сабактардын, (семинардьщ) бірікгірін жургізілуі мумкін

1 кесте

Окыту едісі мен танымдык іс-ерекет турініц катнасы

Окыту адісі Танымдык іс-ерекет турі Окыту нысаны (турі)

Акпараттьі-рецептивгі: а) повествоватедці (салыстырмалы турі) э) маселелі болігімен мазмундау Рецептивтік, репродукгивті Рецептивтік, ішінара іздеушілік Двріс, сарамандык сабак Даріс

Эвристикалык Ішінара іздеушілік Даріс (семинар), сарамандык сабак

Білімді іске асыру Зерттеушілдік Доріс, сарамандык, біріккен турі

жэне де мундай жагдайларда двріс оку сабагыныц курылымы езгеруі ксрек. Ол озінше екі кезецнен туруы кажет: окытушыныц материалды мазмундауы немесе эрекеггщ багытгаушы нсгізініц (ЭБН) сулбасын іске асыруга арналган студенггердіц езіндік

жумыстары жэне дактылы мэселеш шешу ушіи ерекеттіц багытгаушы негізініц (ОБН) сулбасын колдануга арналган

студенггердіц іс-врекеті.

Тарауда негізгі тірек ретіндегі карастырылмаган окулык тосі мдері - картал ары студентгердін іс-арекетін уйымдастыру твсілдері мен к,уралы болады. Акыл-ой іс-арекетін жоспарлы

калыптастыру ілім теориясы бойынша окулык тзсімніц релі, орды мен жетесі (кьізметі) жайлы толык, мазмундай баян дал іин жумыстар баршылык,. Жогары мектеп жуйесіндегі окыту жагдайында окулык, тесімді пайдалану білімді игеруді жецілдетіп, окыгушы кемегін азайтьш, студенттердід езіндік жумысын арттырады. Окулык, тасімдердіц колда болуы койылган мзселені шешу ушін жада білімді алдьш ала жатганды турде игеруді кажет етпейді, ал бул жаіі аса мацызды болады.

Двріс окуы мен окулык тосімдердсгі, окулык, материал

мазмунын беле тарату маселесід шешуге багытталган іс-орекстгі ухшмдастыруга катнасатьш, двріс оку материалы, окулык тосімде туракты бекітілуі ксрек жвне студент согаи суйенс отырьш, колында бар болатын негізгі багытгаушы эрекст сулбасы бойынша маселені шешуі'е мумкіндік алады.

Материал мазмуны окулык тасімге арналган багамдагы дарі с окуынан белініп алынады да мьша жуйе бойынша турленс озгерсді.

1. Тусінімдік сипаттама, айкьш курылымданган аныктама туріндс орныкты бекітілетін зандар мен ережелер. Даріс ок,уы устіндс

негізгі назар аударылатын зандар, ережелер мен тусінімдік сипаттаманы іске асырылуьг баян етіледі, окулык тасімде бекітілмейді, бірак сипаттамалык тусінік мазмунынан керінеді.

2. Теориялык материал жетені керсете отырып, даріс окуы сабагылда берілді, окулык тасімде айкын да оте тек кіші оре кет туріїїдегі взгере ауысуда болады. 3. Окулык тосімгс тусінімдік сипаттама туріндегі теориялык; караумен катар, маселелерді шешу урдісін жеделдететін сан алуан сулба, сызбануска сипатындагы, материалданган кару бейнесі немесе баші етілуі сияктылар да енгізіледі.

Студснттерге еркін энергия тусінігін кальгатасшру міндетіиен туьшдаіітьш курылымды жасау ушін доріс оку сабагыныд мазмунын окулык, тасімге езгерттік. 1. Еркін энергия тасіміне айкын курылымданып, тек арекет ету куралын жоне эрекет нысанын беле отырып, іс-арекет курылымдага курамдасты сипаттама ретінде жазады. Мундагы энергиянын, баска турлері де тыгыз байланыста больш, теориялык; релін аткарады. Егер даріс оку сабагындагы орбір энергия турін, термодинамика зацдарын тужырымдап, белгілі теїщеулер аркылы ернекгесе, окулык тасімінде олар кыска, ыкшамды, жинакы турде беріледі. 2. Теориялык куралдар баска окулык, тасімінде тусінімдік сипаттама ретінде болатын к,осымша курадда кездеседі, олар турлі материалданган курал сиякты, мысалы, сызба, сулба, диаграмма, т.б. 3. Оку тосіміне косылатын окулык материалы, кесте турінде орналасады, ондагы тусінімдік сипатгамалар мен шашн эрекеттер белек жазылады. Материалданган куралдар тарауларда болып, олардыц колданылуы кажеггілікке айналады. . '

Экспериментах окыту урдісі кезінде окулык; тасімдер мазмуны букіл физикалык жэне коллоидтык химия тарауларын толык камтыйтын, уш тектегі окулык тасімдерін пайдаландык. Бірінші тектегі (теориялык,) окульщ тасімінде жуйе тузуїні "еркін энергия" тусінігін игеру ушін кажетті теориялык акдаратгар жэне осы тусініктід мунан кейін де дамушылыгы болады, энергиянын негізгі устанымдарын уйымдастырады. Екінші тектегі (іске асыруга) окулык тасім білімді іске асыруга багытталган студенттердін іс-орекетін уйымдастыру ушін арналады; оларда білімді іске асыру куралы жайлы акпарат (теориялык куралдар, улгі нускаулар) жане студенттердін кездесетін жада білімді іске асыруга багытталатын орекеті ушін нускаулар не тапсырмалар жуйесі болады. Ушінші тектегі (алгоритмдік) окулык тасімде нактылы масел єн і шешудід алгоритмі болады, олар нактылы маселені нісшу тасілдерін игеру утдін теориялык білімді пайдалануга багытталган студенттердін, іс-урекетін уйымдастыру ушін арпалган. Бул тасімдерде максаггьщ (тапсырманыц) тужырымдалуы, шеіну алгоритмі мен тектес

мысалдар болады, оларды карастыру ез кезегшде студентгердщ озшдак ic-эрекетш уйымдастыруга комсктсседь

Физикалык, жэне коллоидтык, химия багамыныц багдарламасы бойынша, жуйел1-тект1к амал непзшде куралган экснериментпк окытудагы, бшм кальштасуыныц саиасьш багалау нспзшен уш елшем: бойынша журпзшедк акыл-ой ic-эрекетш жосиарлы

калыптастыру тсориясында белшш елшем бойынша (эрекеттщ орындау Typi, эрекеттщ жалпы жалпылану елшем1, дамыгандык пен игершгендш елшем); физикалык жэне коллоидтык, химия багамыныц теориялык ережелерд1 мумкшдтнше ездтнен icKc асыру; нактылы химиялык кубылыстар мен оган тэуедщ урдютердщ химиялык сипатын icKe асыру (корытынды бакылау ретшдеп).

Жуйелхк-текпк амал тургысьгнан оку пэнш курастыру термодинамикалык жетелердщ касиетш аныктап кана коймастан, окытылатын ерекшел1ктердщ пайда болуъш айкындауга, мазмундалган кубылыстыц жалпы энергиядан, нактылы ал ганда еркш энергиядан тэуелдтгш керсетуге, жуйе касиетш щ езгерющцеп завдылыктарды аныкгауга, кандай урдштщ ез/ипнеп журетшш не журмейтшш, к,айтымды жэне кайтымсыз урд1стщ шартын таба бшуге мумкшдш: бередь

Эксперименгпк багдарлама бойынша окыту урщсшдеп бипмдд калыптастыратын непзп эд!с бшмд1 icse асыру эдш болады. Дэрю окуында материалды берген кезде (окулык 'rociwu пайдаланардан бурын) эцпмелеу жэне мэселел! мазмундау нысаньшдагы акпаратты'дайын ережелж (рецеитивтж) эд!с пайдаланылады. Окытылушылардыц непзп оку-танымдык эрекет1 больт физикалык; жэне коллоидтык; химия багамындагы ережелерд1 icKe асыруга арналган ic-opeKeTi саналады.

Экспериментшс окыту непзшде дэр1с сабагындагы жэне машык,гану сабап>шдагы туспщрулср тур!нде журпзщдк Ксйб1р жагдайларда дэрю оку сабагы Grjjicriri тараудагы немесе такырыптагы ерекшелйсгерге орай ез ту pin, кейде MOHin озгертш, сауал-жауап, еске алу, багытгаушы туршде де тек кыска мерз!мге, уакытша не 6ip тусник аясында гана журпзщдь Акыл-ой ic-apeKcrri жоспарлы калыптастыру теориясыныц талаптарына сэйксс теориялык бипмд! icneH етеу тургысынан журпзищ, ягни кезсд кезецмен. Оку урд1с1 кезшде жске де шагын эрекеттерд! бакылау (бастапкы оку кезшде барлык кезевдер ушш мйщетп) жопе Корытынды (ep6ip тарау бггкснде) бакылау пайдаланылады.

Эксперименталды окыту журпзу ymin э/пстеменщ тшмдшпи аныктау арналган бакьшау тобын уйымдастырып, соларды окыту нэтижес1мен салыстыру журпзищ. Бакылау тобы мен экспсрименттж топтагыларды химия багамыныц 6ipyeii багдарламасымси, б1рдей тарауларды, б1рдей такырыптарды

пакдаланып окыттык,. Окыту дэстурл1 окъггу турлер1 мен окьггу едютерш пайдалану жагдайында журпзвдд: дэрю ок,У, машьщтану сабактары мен эцимелесу, мосслсл1 мазмундау ксзпздеп акпаратты-дайын ережелпс (рецсптивпк) эдцс. Студентгердщ непзп ю-эрекет турлер1 рецептиэтж (дайын ережелш), репродуктикик (кайталау, ойга туару), шинара 1здеушйщк, ал кейб1р жекеленген жагдайлар мен кезендерде зерттеушйуцк болды.

Эрб1р такырып жэне кулл! окьггу соцьшда студентгсрге усьшылатын бакылау тапсырмалар шгьп { нэтижесл бойынша багдарлама мазмуньгньщ игершу тшмдтп багаланып отырылды. Экспериментпк жэне бакылау топтарына бершген бакылау тансырмалары б!рдей болды. Жагдайлардьш, озгешшгш айкьшдау ушш цажета кездердщ бэршдс б^рдей журпзкген, педагогикалык эксперименттщ нэтижесш юке асыру, тшегп кабылданган кэаби педагогикалык нускауларга сэйкес, калыпты тэсшдер кемепмен журпзшц.

Бакылау нэтижесш талдауды тскссру айтарльщтай кызык гоуелдшкл керсетп. Бхршнцден, ок;ыту урд1с1 жалгаскан сайын эрехеттщ толык орындалу корсетинп жогарвшайтындыга йайкалады (жана бипмдп кке асыру), ал екшнвден, экспериментов гоптагы студент саны азайган сайын (кшп гоп 7-8 студент), улкен гоитармен (25-30 юс!) салыстырганда эрекетп юке асыру жейстт 15-20 % жогары, 1 сурет.

Есептеу нэтижес!

Оку жылдары

1978-79- 1-" - ■ - ■ ------1

1979-80' I ....... I

1980'81 I ~ ' ~ ' ' 1

1983-84 ■■■■■■■■■■■■■■■■■■

1984-85 I " ~ .............—1

1985-86 шшйшяшвшшшишяшшшшшшш

1987-88 | " ~ .~1

10 20 30 40 50 60 70 80 90

| | улксн топ, Щ Ю1Ш топ

1 сурст.

Тарау соцындагы тергінші таКырып физикалык, жэне коллоидтык химияны окыту курадцарыпа койылатын вдістемелік талаптарга арпалган, онда эдебиетке шолу жасалып, тиісті талдаулар жургізілген. Бірінші тарауда педагогикалык, дидактикалык;, теориялык,, вдістемелік эдебиетгерге шолу жасалса, екінші тарауда осы жумыс оз жалгасын тауып, талдана талк,ыланып, зкспериментгік жумыс журісі, натижесі, окульїк, тосімдер турі мазмундалган. Зкспериментгік ок,ыту 20 хыл бойынша жургізіліп, 1400-1600 студент хамтылган.

"Физикалык, жэне коллоидтык, химия бойынша зергханалык, машык,тану барысында зертгеушіддік білікті калыптастыру" так,ырыбына арналган утішці тарау, улкен бес так,ырыпкд таралып, бірнеше такырыпшага жуйелі жіктеле келіп, жасалган болжамды айкындау ушін, зерттеу мак.саты мен міндетіне сэйкес жургізілген зкспериментгік жумыстарды мазмундауга арналган. Студентгерді окытудыд басты міндеттерінін, бірі, біздіц ойымызша, пллыми жэне окулык. таным урдістерінщ жакындауы.

Тарауда одіснамальїк білім жуйесі белініп, зксперименттік багдарлама, окыту едістсмесі, студештердіц орекетшілдігін уйымдастыру тесілдсрі мен куралдары, зкспериментгік окыту мен оныд нзтижелері баян етіледі. Студентгердегі зерттеуїділдік білікті кдлыптастыру ушін кажетті де жеткілікті болатын адісаамальїк білім жуйесін бал ген кезде, келесі акпараттарды пайдалану цажет болды: а) урдіс, нысан, пэн (зат) жэне зертгеудіц жалпы гылыми здістер туралы жалгш гылыми сипаттагы одіснамальїк, білімді жэне э) нысан, пэн (зат) жэне пакты гылыми едістер туралы гылыми сипаттагы эдаскамалык, білімді; сондай-ак аппарат ез курамыпа танымньщ эмпирикалык; Ден,гейіндегі зерттеуші зрекетшілдігінщ курамы мен хурылымы жайлы жэне физколлоидты химияга к.атнасты білім туралы моліметтерді де косады.

1 мысал. Тапсырма ерскегпц жаппай жалпылангандыгын, парасаттылыгын жэне нак,ты гшндік материалды айк;ындайды (жауапты тандап енгізеді, жауаптьщ бір де біреуі понді игеруді курамаиды).

Судьщ аскын тотыгы тотык,тырушылык; та, тотык,сыздандыру-шылык та касиет керсете алады. Бул урдісті келесідей стіп керсетуге болады:

а) Н202 + 2Н+ + ё 2Н20; б) Н202 + 2 ё -> 20Н';

э) Н202 + 2 ё -» 02 + 2Н+; в) Н202 + 20Н+ - 2 ё -> 02 + 2Н20

Н202 езЬі тотык,тыргыш ретінде корсетеді:

1. а,э; 2. б,в; 3. а,б; 4. э,в.

2 мысал. Тапеырма орексттін, жаппай жалпылауы мен игерілгендігін айкындау мумкіндік береді. ' :

Бсрілген суреттегі журстін урдістін Р мсн Т, ЯГНИ К.ЫСЫМ мсн температура олШсмдсрі арасындагы тоуслділікті табындар. Мундаги жуйсні одсп газ дсп кабылдаеак,, колемді озге олшемдер аркили орнсктсуге болады жонс сурсттегі функцияга орай болады:

кРТ

1 3.

Р

ат

2.К ; 4.Р'=кРТ

Р

5.р = 4ш

З мысал. Бсрілгсн орскст нысанындагы орексттін. кдлыптаскандыгын айкындайтын тапеырма.

Бірдсй жагдаііда жонс колемде алынган, одсп газ куйінін тсндсуінс башнатын азот пен оттек газдарын изогермалык, араластыргандагы энтропия озгерісін табындар.

Газ бірдей жагдайда болгандыктан, олардын, темпсратурасы, кыеымы жонс колемі бірдей. Газдарды араластыру нотижссіндс колемі скі есе артады, буган орай энтропия да озгереді:

ДЛ'„; = ]Пп^ = її Іп 2 = 23 2

= /?1п2 = 2,ЗЯ1«2

Жуйсдсгі энтропия озгсрісі осы шамалардын косындысына тек:

АЧ' = ДЧ;+ АЧ’. = 2 К Іп = 2 • 2.3Р Ід 2;

Д£ = 2 ■ 2,3 • 8,314 • 10’ {ДжIград)

тсн: 1. 11.5 • 10; 2. 11,5 • 10П; 3. 11,5 • 10*; 4. 11,5 • 1()'°

Зсрттсу нысандары рстіндс жалпы затты танып білу мсн химия жуйссінін тужырымдамалык. дамуын баян стугс (Б.М.Ксдрои, В.И.Кузнсцон) негізделген затгардын, курами, к.урылымы мсн касисті жонс олардын, озара ішкі байланые (к,\'Рам~к-асист> курылым-касист жонс курам-курылым) болініп алынды. Бул аппарат жскслснгсн окулык, зерттеулерді болугс багытталган

эрекетке себепкер болды. Мысалы кез келген зат - ен, карапайымнаи ен, курдел!ге дейшп заттыц езара байланыск,ан, бфак, та эртурл1 уш жагы болады; касиет, курами, курылымы-заттыд уш жагы, онымен танымньщ уш баскышы (сатысы) ретшде кдрастырады. Осы уш туашкпен ернектелетш, заттьщ непзп уш жагыныд бэрш дойега! байланыстырып, бейне 61р тазшмдык, уш бурьпы аламыз. Осы уш бурыш непзп уш мэселеш де ернектейдд (бщщредО, олардыц ер кайсысы заттын, жекеленген жактарын озара жуптастыра байланыстырады, бул оныц теред емес жагын оныц терецдеу жагымен тусшдару максатында журпзигеда.

Эдстте, зерттеу эд1стерш б!р катар себепкерлерге тэуелдшкте болатыи жагдайда тандап алады, айталык,'- теориялык багам мазмуны, "мамандык, улпсше" сэйкес мамандану мшдетЦ материалдык, жене гыдыми-экспериментпк база. вд1стер;ц енпзу дэйектшп не дэрю оку ки сыны мен, не зертханалык, машыктануды накты журпзу жагдайымен ааыкталады. Эдастердщ карастыру дэйектшгш аныктау, кебшесе, кыШр эдостердщ озипц алдында болатын бшмде бшудо ескередк Болашак маманныд шешушде ксздесстш, сондагы мшдсгтерд! талдау непзшде, оларды игеру ушш нактылы гылыми эд1стердщ улкен тобы жинакгалады. Осы кептщ араеынан 1ргел1 жэне кэаби дайыадыкты камтамасыз етедьау дегендей базалык ащстер болшш алынды, олар 9 эдютен турады, 2 кесте.

Нактылы гылыми од1стерд! курылымдаудагы химияныц зерттеу пэддер1 (масса, колем, энергия жэне белшектер турО жатады. Мумкш болатын зерттеу пэндерше сэйкес б!здер накгы гылыми эд1стерд; ж1ктед!к: затгыц мумкш болатын танымдык, жактарынан эрб1р зерттеу ушш эд1стер тобы болшедь Б1рШ1Ш топты, зерттеу пэш масса (таразылык жэне белу) болатын, ад1стер курайды. ЕКННШ ТОПТЫД ПЭШ - колем, ол зерттеудщ газ елшеу жэне титрметрлж ЭД1СТер1 б1р1гачр1дщ. Удпшш топ, химшшык урдютердщ журу1ндеп энергетикалык сипаттамаларды зерттеумен байланыскдн, калориметриялык жэне теориялык, эдютерд! б1р1кпредь Эдютердщ тертшип тобы-накты белшектер турЬзерттеудщ жалпы (ортак) пэш аркылы б!р1гед1 седиментациялык (отыру, шегу), потенциометрлж жэне фотоколориметрлж. Мазмундалган эдюгердщ топтасуы зертгеудщ нысаны мен пэшн болт алган сон студенттерге кажет де накхы гылыми эдют! таадап алуга кемектесу1 керек деп саналады.

Философиялык жэне эд1снамалык эдсбиеттерд1 талдау пакты гылыми эд1стер жалпы гылыми од!стер;и айкыддайды дегендсй туши жасауга мумкшдж бередк гьшы.\ш тэж1рибсш 1ске асыру болып келетш бакылау, елшеу, эксперимент. 0з кезегшдс, гылыми ТОЖ1рибе ЭМПИрИКаЛЫК ГЫЛЫМИ ЗерТТеу КеЗСНДСрШСН СОЙКеСПКТС

Зерттеу турлер!

Зерттеу Реп Зерттеу тур!

пэш

Масса 1 Таразылык аде. Зерттелшетш заттыц белгш колем-деп массасьш елшеу. Эуел1 техникалык,, сосын тал-

2 даулык таразыда олшейда. Белу эдаа. Зерггелетш загта болатьш жеке турде белшген курамдастыц, немесе белгш к,урамдагы косылыс туршдеп, затгыц массасын аныктау.

Колем 3 Газ елшеу адца. Заттын. турлену урд!сш зерттеу

4 нэтижеешде, болшетш газдыд колемш елшеу. Титрметрлхк: ЭД1С. Эквивалентпк нукте орныкканга дешн, зерттелегш ершцгцнщ белгш келемш титрлеуге кететш, титрленген ершнд1 келемш аныктау.

Энергия 5 Калоримегрлж эдю. Заттыц турлену[ зерттелшетш урдюпен байланысты огетш, жуйедеп температура -

6 ныц езгеруш елшеу. Термиялык вдю. Зат турленупщеп зертгашнетш урд!с- ■ тщ термиялык. кисыгын алу. !

Бэлшек- 7 Седименгацияльщ эдю. Дисперст1к жуйедеп колло-

тер тур! идты не диспсрст) белшектщ нюп' жылдамдыкын,

8 мелшерш, маидалышн елшеу. Потенциометрлж эдас. Зерттелшетш гальваникалык

9 элементтщ потегщиал айырымын елшеу. Фотоколориметрлйс эдю. Кдлышы рецце, бояулы турде болатын ертщцмец зерттелшетш ертщши салыстыру аркьшы корш, туеш жэне (нсмесе) бояу ецш аныктау. Зерттелшетш зат ионы бар, бояган ертндшщ жарык жуту (сийру) шамасын елшеу.

>ныц белгш кисыидыкта уйымдастырылуъш болжай отырып, :.а расты рады. Зертхаиалык, жумыстыц журпзшущ талдау анымдылыцтыц уш кезещне сэйкес кслстщ, зертгеуд! йхындаудыц уш деигейш белуге мумындж береди Б1р1нхш децгей сипы гылыми эд1ст1 балу-барлык, пайдаланылатын эдютк яхылауды, олшеуд!, эксперимент (тшарибеш). Егангш денгей ерттеуд; айкьшдау - ол зерттеу нысанын белу, ягни накгы гылыми дктердщ 61'рге белшетш сэйкеспкте, таным нысаныныц бершген :актарын аныктау (курам-курылым-касиет жэне олардьщ эуелдшп). Уишшш децгей зертгеуд1 айкындау - ол накгы эж1рибеш орындау едктерщщ дербес децгеш, онда физикалык

жэне коллоидтык химия бага мы бойынша бершген зертханалык, машыкханудыц накды міндетін шектеуге кодцанарлыкхай іс-эрекеггщ барлык; курылымдык, курамдаетарыньщ белінуін алдын ала карастырады.

Рылым адіснамасьшьщ тілінде нак;ты гылыми адістерінін, баян етілуі мен курылымдалуы кажетті адістерді ездігінсн гацдап алу білігініц жэне оларды дербес адістемелерді жасактауіа пайдаланудьщ студенттерде кдлыптастыру максатын кездейді. Осы здіснамаліж, білім химиялык біліммен бірігіп терт тараудац туратьш, зкеперименттік окытушы багдарламаныц мазмунын курайды:

I тарау: 'Тылыми-эмпирикалык, зерттеушілік іс-арекет", онда гылыми-эмпирикалык, зерттеушіддік іс-урскеттіц, оны іске асыру ушін кажетті, кезендердіц курамы мен эрекет жуйесініц, багыттаушылар жуйесінід мазмуны мен курылымы ашылады. Тарау максаты жалпы гылыми багыттагы адюнамалык, білімніц студенттерде калыптасуы болып табылады.

II тарау: "Физикалык, жэне коллоидтык; химия бойынша зертханалык; сабактардагы ок,у-зертгеушілік іс-эрекет", оныд максаты-студенттерге накты гылыми сипаттагы вдіснамальїк білімді калыптастыру, оларды зертханалык. машыктанудьщ пандік-арнаульї міндетін шенгу к,уралына айналдыру; дарісте не озіндік жумыс урдісінде алынган, теориялык, химияльщ білімді терендету жэне бекіту; зкеперименттік жолмен жекеленген гылыми-теориялык ережелерді тексеру; кджетгі зертханалык, курал-жабдыктарды, олшсуцц-курылгыларды мецгеру.

III тарау: "Физикалык; жэне коллоидтык химия багамы зертханалык машыктанудаш міндеттер жуйесін шешу ушін кажетті, пандік арнаулы білімдер", ондагы зкеперименттік багдарламада химиялык тусініктер тізбесі мен оларды кдддану тасілдері болады, тараудыц максаты - студенттердегі багдарламада керсетілген тусініктер мен тасілдерді пайдалану білікті оларды кдвданбалык іс-эрекетте колдануды к,алыптастыру,

IV тарау: "Физикалык жэне коллоидтык химия бойынша зерттеушілдік іс-арекетті к,алыптастыру", онда оку-зерттеушілдік тапсырманыц тізбесі бар, ол студенттердегі нактылы химиялык жуйелердін, касистін зерттсу білігін кальштастьіруї'а кызмет етеді, тараудыц максаты-пакты химиялык, адістерді жэне гылыми-эмпирикалык, зерттеудщ курылымы туралы одіснамальїк, білімді пайдаланып, студенттерге жалпы жане затгыц арнаулы касиетін ездігінен зертгеуді олардыц болашак, косіби іс-зрскетіне твуелділікті жургізуге мумкіндік беру.

Зкеперименттік багдарлама нактылы оку-зерттеушілдік білімді толык игере орындау ушін физикалык, жэне коллоидтык, химия

багамыныц орбір тарауьшдагы білімді бірізді-дзйекті пайдалану карастырылган.

Экспериментах окытуды уйымдастыру одістемесі арекстшілдік теориясынын, талаптарына негізделіп арнайы жасакталган уш турпаттагьі-типтегі окульщ тзсімдерін-карталарьш пайдалануды талап етеді. Бірінші турпаттагы окулык тзсімдерінде тек жалпы гылыми сипаттагы одіснамальїк білім енгізілген; екінші турпат -жалпы гылыми жене нак,ты гылыми сииаттагыны, ол физикалык жэне коллоидтык химия бойьшша жургізілетін зертханалык сабактарындапл оку-зертгеушілдік арекетшілдікггі курылымдай алу білігініц студенггерде кдлыптасуы ушіи жэне арнайы пондік міндеттерді шешуге тагайындалган; ушінші турпаттагы тосімдерге зерттеудіц накты гылыми едістері жайлы актіарат туріидегі пакты гылыми сипаттагы одіснамальїк білімді енгізген.

Тараудын ушінші такырыбында зксперименттік окыту журісі жене оньщ іютижєсі баял етілген. Окыту урдісі бойьшша екі кезецде жургізіліп, зксперименттік багдарлама бойынша 144 студент хамтылды. Одіснамальїк білімді калыптастыруга, зертгеушілдік биіікті калыптастыруга жане гылым тілін калыптастыруга багытталган зксперименттік окыту адістемесіне сэйкес, студепттерге орындау ушін 10-13 дейін оку-зерттеушілік тапсырмалар усынылды: гылыми-эмпирикалык, іс-зрекетініц

кисынын игеру кезедінде 4-5 жэне екінші кезенде 6-8 осында зертханалык, машык,танудыц ок,у-зертгеушілік міндетін шешу ушін пакты гылыми здіснамальгк білімді колданады. Осы берілген 13 тапсырманыц 11 мазмуны физикалык, жэне коллоидтык, химияны ок,ыту ісінде студентгер орьптдайтын зертханалык; жумыстарымен толык бірдей болды. Екі тапсырма досымша беріліп, зксперименттік топтагы студентгерге жалпы гылыми зерттеу едістерін тиімді игеруі ушін уйымдастырылды.

Осы тараудьщ тертінші такырыбы - физикалык жэне коллоидтык химия бойынша мецгерілетін білімді бакылау тапсырмалары жэне оган койьшатын талаптар мэселесше арналган. Онда к,ойылатын бага мен білім денгсйін бекіту жэне айцьшдау максатымен к,олданылатын тапсырмалардьщ бакылаушы кьізметі мен мазмуны ашылады, сол сиякты ол куллі окытушы чэрекетшщщктщ тиімділігін турактандыру ушін де кызмет етеді. Такырыпта физикалык жэне коллоидтык; химия бойынша бакылау тапсырмаларына койылу ушін болінген талаптар, теориялык, білімнін калыптаскандыгын айкындауга жэне химиялык, білімді игеру жетістігі бойынша окушыларды багалау жуйссі, сондай-ак оркетшілдік ілім теориясынын, талаптарына негізделініп курылымданылган жету тестілері баян етіліп, бакылау тапсырмаларын колданудьщ нотижелсрі талкыланады.

Біздер зертгеу максатына сэйкес жуйелік-тектік тесіл бойьшша тургызылган физколлоидты химия багамын окыту натижесіндє калыптасатын білім сапасын багалау шегі мен зертханалык, машыктанудагы зерттеушілдік білік белінді жэне жасакталынган зксперименттік багдарлама бойынша окытудыц тиімділігінс зксперименттік тексеру ісі жургізілді.

Жуйелік-тектік амал негізінде тургызылган физикалык жонс коллоидтык химия багамыныц багдарламасы бойынша жургізілгеї! зксперименттік окытудагы білімнід калыптаскаидыгыныц сапасын багалау негізгі уш олшем-шек бойынша іске асты: 1. Акыл-ой іс-арекетін жоспарлы к,алыптастыру теориясында белінген олшем бойынша (эрекеттщ орындалу турі, эрекегсш, жалпы жалпылану елшемі, мецгерілгендік, игерілгендік жэне ашыла жаймалану елшемі). 2. Багамдагы. теориялык ережелерді оздігінен іске к,осу мумкіншілігі бойынша. 3. Барынша жай, жабайы химиялык процесстердіц озгерістердіц, кубылыстардьщ немесе курделі процесстердіц (корытындык, бакылау ретіндегі) нактылы касиетгерін іске косу (немесе баян ету) бойьшша.

Сол сиякты калыптаскан білім сапасын багалауды калыптастырушы эксперимент урдісінін журу жолымен де жургіздік. Кейбір жоселеиген жагдайларда, калыптаскан білім сапасы мен студеіггтердіц врекет турлері жайлы танымдык біліктіц калыптасуын, касіби біліктіц, міндетін шешу білігін,

шыгармашылык, кисындык жане окулык біліктіц калыптаск,андыгын тексеруге арналган тапсырмалар кемегімен тексерілді. .

Белінетій шек-елшем бойынша білім сапасы мен білікті тексеру уш'ін, біздер бакылау тапсырмаларыньщ жуйесін

жасактадык, •. жане оны зксперименттік пен бакылау тобында ок,итьшдарга бердік. Физикалык жоне коллоидтык химиянъщ негізгі такырыптарына байланыста карастырылган бак,ылау

тапсырмаларьшдагы білімді іске асыруга багытталган эрекетгсрдщ корсеткіштері бойынша алынгаи зксперименттік жэне бакылау топтарындапд барынша орташа сипатгагы моліметгер 3 кестеде кслтірілген. •

Игерілу кезендеріне сайкестікте білім калыптаскан тустагы студепттер жауаптарыныц хатгамасьш талдау білімді игерілудегі озіпдік арекетсі ка\ггамасыз етудегі матсриалданудыц мадызды ролі болатындышн айк.ындады, оныд ішідде "сызбалык турден-тадбалыкка" урдісін пайдаланудыд ыкпалды болатынын кврсегсі. Тапеырмаиы таддап алу мен орыпдау здістемссі арекеттіц орындалу турі, жалпы жалпылапгандыгы, жипакталгандыпл мен игерілгеидігі турінде болатыи корсеткішке жетуді камтамасыз етеді. Зерделиіігі мен оііга к.онымдылыгы олшемдері боііьінша калыптасатын

Жалпы танымдык, кааби, шьтгармапгылык, кисьшдык; жонс оку бшгшщ калыптасу децтейш айкындауга экеперимеитпк жопе бакылау топтарындагы студенттердщ бакылау тапсырмасын орындагац нэтижес1, тапеырмалардыц орындалуы, %

(1987-1988 жэне 1989-1990 ок,у жылдарьшдагы орташа керсепаш)

Тексеру журпз- Бакылау Кдлыптаскавдыкка журпз1лген бакылау

ген такырыптар тур1 тапсырмаларын орындалуы, %

жалпы коаби КИСЫНДЫ, шы-

танымдык. гапымдык. гармашылык, оку бшп

экспер тобы бакылау тобы экспер тобы бакылау тобы экспер тобы бакылау тобы

1. Химиялык агымдык 67 25 ' ■ 76 . 19 т 78 12 .

термодинамика корытын. 75 19 77 -1 ■: 17 79 9

2. Химиялык агымдык. 72 17 . 83 14 81 14

кинетика корытын. 68 ' 13 80 13 77 7

3. Электролит агымдык, 85 20 91 19 68 12

жэне электрод-ты кубылые к,орытын. 90 87 87 22 72 13

4. Бетпк кубы- агымдык • 79 27 87 13 73 11

лыс жэне адсорбция корытын. 87 33 86 17 71 12

5. Коллоидты агымдык 85 19 88 22 89 13

жуйе корытын. 84 13 93 19 91 10

орекетшиадкп багалау уннн тапсырмаларды арнаиы таццап алуды керек стлеШи, ейткап олар ейшшк касиетке ие жэне олар материалданган жэне сырткы тЬщк кезендерде багаланган. Окытудыц барльщ кезецдершдеп бшм сапасын багалауга арналган жалпылангац турдеп салыстырмалык, деректер 2 суретгеп диаграммада келтрштеи, оидагы 1-материалдангандык, 2-тшцк, 3-акыл-ойлык, 4-жалпы жалпылангац, 5-жинактылык, 6-игер1лгендпс.

Экспериментпк багдарламаныд тшмдшгш А.В.Усова усынган о/пстемс бсшышгга сапдык корсетк1Штерд1 салыстыру аркылы да багаладык. Бакылау тексерушщ потижесл мен мазмунды толымды игсру коэффициентш (КМаи) есептеу керсеткендей, жалпы аса манызды эд1снамалык тусйпктщ игершу! айтарлыктай жогары дсцгейде ото: зертханалык тэж1рибеш жургЬу жоспарын (сулбасын) жасауга кажетй бешктсрдд болудщ орташа мазмуиы ец кшп, ол -

0,67 жэне пакты гылыми зерттеуге кажетиш болудсп мазмунньщ игеригу! ец жогары, ол - 0,86. Зерттеу нысаны мен зертханалык.

Орекеттін орнндалу сапасьш багалау маліметі (орташа)

1 2 З

П зксперименттік топ;

4 5

■ бакьілау 2 сурет.

топ

жоспар жасаудьін, орташа мзндері 0,78 жзпс 0,67 ец кіші мої іде, бул студеиттсрдщ енді игере бастагандьігьш керсетеді. Кдлгандарьі сексеннен жогарьі, орташа мані 0,79 ' тец, муньї тольїк, канагаггапарльїк потиже дсуге боладьг, ейткені улгерш бірінші рет жургізгенде - ак, 80 процент інамасьінда.

Багампьщ орбір такьірьібьі боиьшша'окьіту урдісіпдс бакнлау тобьшдаш студенттерге зксперименттік ок,нту ушін жасак,талган міндетгер сияктьшар (бірдей) усшіьілдьі. Білімді кезед кезенде игеру жумьісьі жургізілмегендіктен, таешуін тапкан міндеттін жалггьі саньї айтарльштай аз, ол турлі топтар ушін 2,1-4,6 арасьінда, осьі туста карастнрьілгандардьщ жартьісьінан кебін окьітушьі доріс окуіл мен семинарльїк сабактарда мьісал ретінде карастьірганьш да еске алу лазім.

Зксперименттік багдарлама боііьішиа зертхапалмк машьіктануда окьпу кезіндегі зсрттсушілдік білік псн кгиіьіптасатьш білімніц, сапасьш багалау шегі-олшемі ретінде, болінеді. 1. Оздігінен болу білігі мен гьільши зерттсу одістерін наіідалапудьі негодей білу;

2. Жаца жагдайга оку-зертгсушілдіктіц кальштаскаидьігап тасьімалдай (ауьістьіра) білуді жургізу кабілеттілігі; 3. Ак,ьиі-ой іс-арскетін жоснарльї кальштастьіру теориясьт болетін орекетгіц кальїптасканльїши багалау олпіемі.

Окытушы эксперимент урдісі кезігщегі здіснамальгк білімніц эрекет жуйесі мен жекеленген зрекеттердіц студенттерде калыптаскандыгын бакылау жургізідді. Бул одіснамальїк, тусінік мазмунын айкьшдау барлык студентгер ушін бірдей жемісті откендігін керсетті. Окытушы кемегінсіз орьпідалган 24 тапсырманыц орбірінін орташа орындалуы 80-88 % шамасында болды. Зертгеушілдік біліктіц калыптаскандыгын болжамдауды бакылаушы эксперимент кезінде жургізіледі. Бакылауды тексеру мси мазмунныц игерілу толымдылыгыныц коэффициентах есептеу потижесі, аса мацызды одіспамальїк тусініктердіц берініц де игерілуі айтарльщтай жогары дэрежеде откендігін керсетті: зертханалык тожірибені жургізу жоспарын (сулбасын) жасауга к,ажетті боліктерді болудіц орташа мазмуны ец кіші, ол - 0,67 жане пакты гылыми зерттеугс кажеттіні белудегі мазмуїшьщ игерілуі ец жогары, ол - 0,86. Мундай зерттеу тусінігі, зерттеу здістері, материалдык куралдар жайлы тусінік ретіндегі одіснамальїк білімді жаксы игерілді.

Зксперимепттік топтагы студентерде зертгеушілдік біліктіц (зертгеудіц нысаны мен пэнш-затын оздігінен тандап алу білігініц, зерттеудіц жалпы гылыми жэне накты гылыми вдістерін, материалдык куралдарды тандап алуды, зксперимеиттік леректерді тиімді опдеуді жургізу) калыптаскацдыгын бакылаудыц изтижелері барлык орекеттіц дурыс жэне зерттеудіц гылыми-змпирикалык кисынымен сзйкестіктс орындалгандыгын керсетті. Студенттер мамандык пзндерінін. зертханалык матпьтктанудагы тапсырмаларын орындаганда, зерттеудіц нысаны меп пзніп (затып) ездігінен беле білді, физикалык жэне коллоидтык химияда игергенді олардьщ пакты гылыми здістерін зерттеу ушін пайдалану мумкіндігін негіздейді.

Зертханалык мапгыктанудыц достурлі окьггу кнзметтерініц біріие сзйкестікте бакылау топтарындагы сабактар химиялык эксперимента дайындап, оны жургізумен байланыскан (зксперимеиттік білік), студенттердегі біліктіц калыптаскацдыгын камтамасыз етуі керек болагын жэне де оларга зерттеудіц материалдык куральш тандап алуды, зкспериментті жургізу здістемесін жасактауды (тожірибені жургізу жоспарын курастыруды) жаткызуга болады. Зксперимеиттік жэне бакылау топтарындагы студенттерде калыптаскан, зертханалык тзжірибеніц жоспарын курастыру меп зертгеудіц материалдык куральш тандап алу біліктерініц сапасын салыстыру, олардьщ жазбаша жауабын талдау аркылы жургізідді. Бакылау тапсырмаларын орьшдау ушін тогыз материалдык курал мен зертханалык. тзжірибеніц он орекетін снизу талап стілді. Алынган моліметтердіц статистикалык ондеу нотиже 4 ксстсдс келтірілді, Стыодент кбзффициснтін ескере •

Оку ЖЫЛЫ Топтар Студент саны Бакылау тапсырмасыныц орындалуы,%

I тур II тур III тур

1988-1989 Эксперим. 10 82,7 74,5 90,6

Бакылау 8 12,9 24,5 13,5

1989-1990 Эксперим. 8 100,0 86,5 86,8

Бакылау 10 21,0 11,5 29,3

1990-1991 Эксперим. 9 81,3 62,8 89,9

Бакылау 11 0,0 11,5 0,0

1991-1992 Эксперим. 11 89,5 95,6 99,5

Бакылау 9 9,3 0,0 9,3

отырып есептегендегі сенімдік дедгейінід калыпты ауьітк,уг,і 95 процент курВДЫ-

Теориялык жэне химиялык білімнід, кажетті есептеулерді жургізу білігініц тадбалык символиканы белгілі угынгандыгып тексеру мак.сатында экспериментпк окыту жургеннен кейіи студеиттерге корытыидык бакылау тапсырмалары берілді, олардыц орындалу нзтижесі 5 кестеде келтірілген. Экспериментпк топтардьщ керсеткіштері бакылау тобындагылардыкшен жогары, бул здіснамальїкпен катар, пакты гылыми-химиялмк, білімнід де игерілгендігін даледцеп, кузлапдірсе керек.

Сондай-ак жасакталган бакылау жуйесі езінід курамына химиялык білім мен біліктілікті студенттердід игеру жетістігінід мацыздылыгы (ранжирлеу) бойынша да жургізегін одістемсні Косады. Ол оку' жукгемесі мен жоспарында карастырылгап дорісханальїк жэне дврісханадан тыс жургізілстін сабактардыц барлык турінде бірдей жургізілді. Онда бакылау жумысы жиынтыгьтныд орындалуы, окытугпымен зцгімелескеиі, зертханалык машыктанудыд орындалуы, сарамандьщ, жаттыгу жумыстарыныц орындалуы, ездігінен жургізілген теориялык жумыс нзтижесі туралы хабарлама, корытындык. бакылау жумысыныц орындалуы багалаиды, мунап сод олардыд патижелері одделіп, жииакылык жиілігінід (кумулятивтіктіц) хіроцеитгік кисыгы турінде ернектей берищі осылайша бсрілген дсрсктерді талдау,

Тапсьірмса турі ІЗкспериментгік топтарьі, Бакьілау топтарн, 25 1990-1991 жене І_________34 кісі___________________юсі_________

1991-1992 оку і_______________Берілгеп тапсьірмалар

жьиїдарн Тольїк орнн- далган Ішінара орьш- далган Орьіндал -маган Тольїк орнн- далгаїї Ішінара орьш- далган Орнн- дал- маган

Химияльїк реак- ЦИЯІШЦ жшіу аффектісі (есері) 84,3 14,6 0,0 30,9 26,0 43,1

Злектродтьі кубьілис 90,3 6,5 3,4 17,9 20,7 61,4

Беттік кубьільїс, адсорбция 71,8 25,1 3,1 37,9 33,0 29,1

студенттердіц физикальїк жвне коллоидгак химия багамьш игеру мацьіздьишгьі бойшіша багалауга мумкіндік береді жене де жогари мсктспте кальштаскан терт баддьік жуйені сснімді багалайдьі, оньщ бір мьісальї 3 сурсгге кврсетілген.

Тарауда жету тестілерін даймндау едістемесі меп оньї химияльїк білімпіц кальштаскаїщьігьш тєксеру ушін пайдалапу баяндалган, ол акьиі-ой іс-зрекстін жоспарльї кальштастнру теориясьшьщ талаптарьін ескере отьірнп жасакталган, атап айтсак: тексерілген химияльїк, білім орньїна журетін таньїмднк ерекеттерді ескеру; • берілгеп турдегі орекеттіц кальштаскдндьігьі, игерілу дзрежесі, жалпьі жалпьілаї ігаї ідьігьі мен зерд'еленгендігі сияктьі сипаттамалар бойьщша тексеруді жургізу мумкіндігі. Тестгер ретінде пайдаланатьтн тапсьтрмалардьі курастнру одістемесі, баламальїк тургидап студептгердід ездері жауабьі мен уйлесімділікті курьільїмга тандап енгізу тесілін косадьі (курама, аралас тестер). Баламальїк жауаптардьі енгізуді пайдаланганда, не окьітьілатин аймакта больїп, игерілуге жататьтдар, не игерілуге жатпайтьшдар боладьг. Жасакталган тестер жуйесі білімпіц кальгптаскандьік мазмуньїмен белгілі ерекеттерді (тужьіршмдау, шьігару, зандьільїктардьі баяндау, сьізбалар тургьізьіп, оньї тусіндіру, жіктеу, озекті белгілерді тацдау, тану) орьіндау білігін тексеруге мумкіндік береді.

Физикальїк жене коллоидтьік химия бойьінша курастнрьілган тссттер мазмуньшьщ сенімділіііне койьілатьш талаптар, кажеггі молшердегі (саньї) тпгісьірмаллрдьі кодданбальїк жагдайда, тікелей окьіту кезінде тандап алу аркьільї аньїктаддьі, ал курьільїмдьік сенімділігі - тексерілсгін таньїмдьгк орекетке бакьілау

Барлык бакылау тапсырмаларын орындау нотижесіне тауелділіктсгі жиіліктіц жинакылык процештік таралуы, у, %

х = балл карсеткіпті, 1988-1989 оку жылынын. малі мсті.

З сурет.

тапсырмаларьтнъщ сайкес болуымен.

Жасакталган жету тестілеріиіц колдаїгу тиімділігіп экспериментах тексеру, олардьщ сапалык жене сандык

керсеткіштер бойьінша сенімділігін керсетті. Бул тссггерді лицеіі мен колледжде (техникумда) ыкшамдай жстілдіріп колдануга жоне оларди болашакта компыотермеи уйлестіруге балади.

Жургізілген теориялы - зксперименттік зерттеу акыл - ой іс -арекетін жоспарлы кальштастыру теориясьшьщ казіргі

жетістіктерінс негіздслген физикалык жоне коллоидтык химі:>; багамын жогары мектсп жуйесіиде окытудыц іргелі адістемееін жасаута жоне келесі корытыыдыларды тужырымдауга мумкіндік бсрді.

1. Химиялык білімді игеруді камтамасыз етстіи жетекші, берілгеи турдсгі ерекетшілдікті жапе окьиудага озіпдік

,танымдылыкты калыптастырушы бола алатын, оку панін курастыру тзсілі. Физколлоидты химия Оагамыпъщ мысалында корсетілгендеп. акыл - ой іс - арекетін жоспарлы калыптастыру теориясы ушіпші ТИИІНІН, (багыггаудыц) шсцберіїще окыту папіи курастарудыц сап

алуан тосілдсрін пайдалануга болатындыгы іскс аскан: жуйслі -курылымдык жэнс жуйслі - тсктік. Жуйслі - курылымдык амал аса к у рдел і нысандарды орбір дсцгсйдін ішкі бірегейлігі болатын дснгсйлсрдсн жоне олардын, сн томснгісінсн бастап орбір жогары турганга багыныштыкта децгейлер жуйссінен туратын іспетті карастыруга мумкіндік береді; курылым мен уйымдастыру арасындагы байланыстар жуйс рстіндс болады. Ал жуйслі - тсктік амал кезінде курдслі нысан жуйслсрдсгі тутастык касиеттсрдін туымдауы тургысынан алгандагы, тектілікпен карастырылады. Бірінші болып алынган жабайы тсктік курылым зерггсу поні бойынша кол жсткен тсориялык тусінікті пайдалануга мумкіндік бсрстін одіснамальїк касист туріндс алынады; ондагы нсгізгі баііланьїс турлері дам)', гснсзис байланыстары болады.

2. Акыл - ой іс - орскстін жоспарлы калыптастыру тсориясына суйснстін; студснттсрдіц химиялык білімді игсрутс арналган озіндік орскстшілдігі мсн зсрттсушілдік білі гін с багытталган, жогары мектептегі физколлоидты химияны окыгу одістсмссін негіздсудіц жаца гылыми уетанымы жасалды. Бул одістсмс тсориялык бага.мды, зертханалык машыктануды, олардын мазмунын, химиялык жонс одіснамальїк білімді игеруге бсрілстін тапсьірмалар.жуйссін, орскст пен білі к турлерін, калыптасатын білімді бакылау жуйссін игеруге багытталган, одістсмслік куралдарды жаснуга арналган, тсориялык курылгы туріндс болатын, акыл - ой іс - орскстін жоспарлы калыптастыру тсориясын пайдалану устанымына негізделген.

3. Акыл - ой іс - орскстін жоспарлы калыптастыру тсориясына сойксс багыттаудыц жаппай жалпыланган, ушінші типіндегі жуйслі

- тсктік амал негізіндс курылган, '(физколлоидты химиянын. окспсримснттік багамы жасалды. Бірінші сипаггама рстіндс, багамдагы барлык такырыпка баруга мумкіндік бсрстін жонс оку понінін он боны бойынша жылжи алатын, "еркін энергия" тусінігі алынды, ойткені ол жуйс тузуші рстіндс, термодинамикалык тургыдан алгандагы химиялык жуйсдс журстін кез келген кубылысты, озгерісті, рсакцияны энергия озгсрісінс суйсніп тусіндіругс мумкіндік береді. Физколлоидты химияны зкеперименттік багам бойынша окыту ногижссіндс уш курамдастан туратын білімді іскс асыру одісі студснтгсрде калыптасады: тсориялык білім (курал реттіндс пайдаланылады); улгі - нускалау (сызбалык, тацбалык); нактылы химиялык жуйсні тандап алу жонс энергиянын сакталу зацына тірск жасау.

4. Студснттсрдін оку маїс риал ын игеруге багытталган орскстін арнайы уйымдастыруды талап стегін, физколлоидты химнядагы зксперименттік мазмунын игеру одістсмссі жасакталды. Физколлоидты химия оку понінін - матсриалынын мазмунын игеру ушін, окытудыц нсгізгі курал ы болатын, оку тосімініц уш

(теориялык, іске косу, алгоритмдік) типтері - тектік курылым кисыпындагы адістемелік материалдардыц жиыитыгы жасальшды; орбір тиіггегі оку тасімінє арналган оку материалын тандап алу ережесі айкындалды. Біріїїші типтегі тасімі физколлоидты химиядагы теориялык; тусініктерді игеруге тагайындалган. Екінтиі типтегі оку тасімдері, студепттердіц 03ІІІДІК таиымдык урскеггсріпіп негізінде орындалуы, жада білімді іске асыруга акелстін тапсырмалардьщ немесе нускаулардьщ жуйесі турінде беріледі. Курамында алгоритмдер болатын, уиіінигі типтегі оку тасімі, пакты міндетгі шеїлу ушін жаие студептгердегі зкспериметтік адістеме бойынша физколлоидты химия багамын игеру кезінде туындауы болатьш киындыктарды алуга багьталгап, теориялык білімді пайдалану ушін студентгердіц арекетін уйымдастътруга тагайындалган.

Мазмунды игеруді уйымдастыру адістемесі акыл - ой іс -арекетін жоспарлы калыптастыру теориясы болетін, олшемдерге сайкестікте болатын білімніц калыптасуын жане оку тасімдерініц мазмунын игер>те берілетіи турлі тапсырма тиш'еріпід жасакталгап жуйесія пайдалануды косады, оньщ негізгі сипаттамаларыныц букш жуйе бойынша барынша мумкін болатындай жоспарланган арскет корсеткіштерініц орындалуьш талап етеді. Зерттеу корсеткендей, химиялык білімді итеруде езіїщік аргкетті камтамасыз студегі материалданудыц орны мацызды екен жане дс оныц ішінде акпараттарды сызбалык жане тацбалык турде беруді пандаланып, арекеттіц турлі ньтсандары болінген. Жумыста тапсырманы беру иысаиы боьшша да, пэшйц мазмуны бойынша да тура жэпе кері мііщетгерді енгізу кажстгілігі айкындалды, физколлоидты химияны окыту кезінде кисындык жане психологиялык типтегі міндеттер жане оларды пайдалану мумкіндігі туралы тусінікті кецейтіп, нактылай туседі.

5. Студепттердіц зертгеушілдік білігін кал ыптастыруга мумкіндік тугызатын, физколлоидты химияга арналган зксперименттік зертханалык сараптау, машыктану сабактары жасакталды. Зерттеушілдік білікті калыптастыру шартн физколлоидты химия бойынша зертханалык сабактарга накты гылыми жане жаппай жалпы гылыми сипаттагы адіснамальїк білім жуйесін енгізу жане оку • танымдык урдістер мен мазмун жвпс курылым бойынша жургізетіп гылыми зксперименттік зсрттеуді жакындатуга негіздслген студентгердіц арекетін уйымдастыру.

Физколлоидты химия бойынша эксперментпк зертханалык сабакты жасактау мен негізі жшпн гылыми жане накті>і гылыми сипаттагы адіснамальїк жэпе химиялык білім жуйесін курастырушы ретінде енетіндер: жалпы гылыми сипаттагы урдіс, нысан, пан жане гылыми - эмпирикалык зсрттеудіц жалпы гылыми адістері жайлы,

танымныц эмпирикалык децгсйіндегі зергтеуіпі орекетініц мазмуньт меи курыльшы туралы одіспамалглк, білім; пакты гылыми сипаттага нысап, пан жоне нактылы гылым одістсрі жайлы, оси білім аясындагы зерттеуші арекетінід ерекшелігі туралы одісіїамалик білім.

Физколлоидты химия бойынша зертханалык сабактыц окыту мазмуньш игеруді уйымдастыру меи зерттеушілдік біліктіц калыптасу одістемссін жасактау акыл - ой іс - орскстін жоспарлы калыптастыру теориясына суйснеді жэне де белгісіздіктен нактьшыкка ауысуды карастырады, япш жалпы гилыми сипаггагы одіснамальтк білімиеп нактылы гылыми білімге, ал олардан ттондік -ариаулыга. Бул одістсме уш бірдей типтегі оку тзсіміи пайдалапуды косады: біріншісі студептгсрдіц гылыми - эмпирикалык

орекетиіілдігі, оныд мазмуны мен курылымы туралы тусінігш калыптастыру уиіін тагайьтидалады; екінтнісі жалпы гылыми жвне пакты гылыми білімпіц едіспамальїк біліміїї єпгізеді; ушіпшісі -зерттеудіц накты гылыми одістері туралы акпаратты жэне де ол студеиттердегі гылыми тажірибсні оздігінен жоспарлау білігі мен ''сртгеудіц пак™ одістері туралы білімніц калыптасуьт ушін тагайыпдалады. Жасакталгац ддістеме оку тесіміпіц мазмуньш игсругс арналган тапсырмалар жуйесін косады.

Зертханалык сараптама, машыктану сабактарыньщ экспериментах багдарламасы барлык оку багдарламасъшдагы материалды игеру жоне зерттеушілдік тапсырмаларды орындау ушін физколлоидты химия багамындагы жекеленген тараулардыц химиялык білімін дойекті пайдалануды карастырады. .

Жургізілген зертгеу жумыстарыныц нотижесі корсеткеніндей, гылыми эмпирикалыкка пара - пар, зертханалык машыктануды орындауга арналган студенттердіц езіндік врекетшілдігін камтамасыз ету ушін, физколлоидтьі химия сиякты іргелі наннін; зертханалык сабактырында окытудыд оку - зертгеу одістері кызмет етсе, ал мамандыкка багытталган зертханалык сабактарда окытудыц гылыми - зертгеу турлері орыц басады.

Акыл - ой іс - эрекетш жоспарлы калыптастыру теориясыдыд негізінде кальпттасатьш білім иазмуныпыц игерілуін, бсрілетін орскет турлеріиіц кальшгаскапдыгыи, ертурлі типтегі білікгід калыптаскандыгын текссру ушін бакылау жуйесі жасакталды.

Жуйелік - тектік амал негізінде куралган, физколлоидты химия багамьпі экспериментах багдарлама бойынша окыту кезіпде етуденттерде калыптасатын, білім сапасын багалаудыд шекгі олшемдері калыпгасты: акыл - ой іс - орскстін жоспарлы калыптастыру теориясында болінген олшемдер бойынша; физколлоидты химия багамыидагы теориялык ережелерді оздігінен іске асыру мумкіндігі. боішішіа; термодипамикэдагы, химиялык

жене коллоидты жуйедегі ец карапайым энергетикалык езгерістердіц касиеті мен сипатып тужырымдау бойьшша. Боліпгеи елше.мдерге сэйкес бакылау тапсырмаларыныц жуйесі жасакталды.

. Теорияльїк, жене химияльж, білімніц калыптаскандык децгейін айкындау максатымен бакылау тапсырмаларып калыптастыруга арпалгаи талаптар беліпді: жалпы білімдік біліктіц калыптасуып тексеруге, кееіби кальштасуын тексеруге, косіби міндеттерді шешу білігшіц ■ калыптаскандыгына, физколлоидты химия материалындагьт шыгармашылътк, кисындык жзне ок;у біліктерініц хальштаскапдыгьша, сол сиякты агымдык жэне корытыпдык, бакылауга арналган бакылау тапсырмаларынъщ мазмунына; болшген талалтарга сэйкес болатьщ бакылау тапсырмаларыпыц жуйесі жасакталды.

: Физколлоидты химия бойынша эксперименгпк зертханалык

сабактагы зерттеушілдік біліктіц калыптасуы мен білім сап асы п багалау белгісі, шек шектері белінді: оку - зерттеушілдік

зрекетшілдікті уйымдастыру жане зерттеу адістерін ездігінен болу; акыл - ой іс - ерекетіп жоспарлы калыптастыру теориясыпда белінетін, эрекет сипаттамалырын, оку - зерттеу ерекетініц калыптаскандыгын жаца жагдайга кабілетгілігі. Белінген шектердіц негізінде бакылау тапснрмаларыпьщ Жуйесі жасакталды.

Танымдык зрекетшілдік турлерімеп жэпе химиялык білімді жсмісті игеру децгейі бойышпа студеттердегі білім мацызына карай багалау ушін физколлоидты химия багамы бойынша бакылау тапсырмаларынын жуйесі жасакталды: жогары сенімділіклен

сипатталынатьш; студеігггердін білімін баїалайтьш тосіл усыпыдды.

6. Физколлоидты химияга арналган жету тестілерініц жуйесі жасакталынды, оныц курылымдалынуы акыл - ой іс - ерекетіп жоспарлы калыптастыру ■ теориясындагы талаптарды ескере жургізілді. Тесттердіц жуйесі берілген нысандагы зрекеттіц калыптаскапдыгын, игерипсидік дорежесіп, жаппай жалпьшангандыгы мен зерделілігін багалауга мумкіндік береді. Усынылган тест ретшдегі тапсырмаларды курастыру здістемссі, тандап алу жауабьт енгізді жене олардьщ алмаса орналасуы мен курылуып пайдалану, белгілі зрекеттерді орьшдау білігі (тужырымдау, зандылыктарды мазмундау, сызбалы тоуелділіктсрді тургызу жэне тусіндіру, жіктєу, ерекше белгілерді тандап алу) мен білімніц калыптаскандык мазмунын текссруді жургізуге мумкіндік жасайды.

Зерттеу корсетксндей, физколлоидты химияиы окыту кезіндсгі озіндік арекетініц калыптасуы окыту куралы -мен алуан тектсг; жасалгап оку материалдарып пайдалану аркылы журуі мумкін жгше де олар келееідей: теориялык материалдар мен орекстке нускауы бар, окытылатын пэншц єн боііьімен ездігінен жылжуга жанс жаца

білімді іске асьтруга мумкіндік беретіи, оку тосі мі; теорияльїк білімпіц мазмуньпі игеру жопе термодииаміїкалик, химиялик жоне коллоидтьік жуйелердіц касиетін, сипатьпі баян ету ушін сан алуан (неіідік, кисьшдьік;, психологияльїк, тура, кері) типтегі тапсьірмалар жуйесін.

7. Жургізілгеп гьільши - педагоги калілк зертгеулер физколлоидтьі химия оку понін курастнру тасідцерінен ок,ьггу одістері мсн таиьімдьік арекетшілдік турлерініц тауелділігін айкьтндадьт. Кальїптаскап жагдайдагьі окьттудьщ ньісаньт меті адісі хоиьілгап максатка сойкес боладіл. Врбір уйьімдастьірьілатілі і ішсанга белгілі одістср сойкес келсді: дорісте - акпараггак, дайьш моліметтік адіс басьім колданнладьі, сол сияктьі мосслелі мазмуидау да; матьщтану сабактарннда - ігегізінеп кайталау, ойга тусіру жоне ішінара іздеушілік одістер.

Панді курастьірудьш. жуйелік - к,урнльшдьік, тасілінде, ньісандьі жуйелі баян адісін игеру болатьін оньщ негізгі міндеті, жуйелі баян ету термшгі мен курьільтмьтігдагьт теорияльїк білімді жуйелі маз.мупдау едісініц тусіпікті курьиігмсьш енгізуді талагі етеді. Жуйелік адістін, кальтптасу кезеці тусьінда акпаратшк, дайьін моліметтік адіс пен оган сайкес студентгердін еске тусіру, кайталау орекеті сакталадьт, ал прекетгіц багьітгауніьі негіздегі сулбасьпі колдапу кезецінде жаца адіс талап етіледі - ол иьісаидьі жуйелік баян ету, студенттсрдін, арекетшіддігі іздеушілдік сипатка ие боладьі.

Физколлоидтьі химия багамші жуйелік - тектік тасілмен кураганда, студеиттердіц озітідік оку арекетшілдігіпе багьітталган окьіту міндеті, тек оку поііііі курау кисшіьш езгерту есебіиеп гана емес, ол сондай - ак окьітудьщ кальштаскан ньісанн мен адістеріне окелетін, студеиттердіц езіндік арекетшілдігін- уйнмдасгарумен нгсшіледі. Білімді игеру урдісі даріс пен мапгьіктану сабактарьін 1'іріктіру ішсаньшда отеді. Негізгі одістер багатшу ушін доріс туріндегі акпараттьік, дайьш малімеггік сабактар боладьі жане арнаиьі курьілган тапсьірма кемегімен оздігінен іске асьірьілган оліс. Бул одіске енетін курамдастардьі игеру, алу физколлоидтн хммияпьі окьітудьщ барльїк багам бойшіда студеиттердіц озіпдік таньїмднк арекетшілдігін камтамасьіз етеді.

Технологаяльїк мамандьік багьітьіндаш орта арнаульї оку орьшдарьшда физколлоидтн химияньї окьіту кезінде жасакталган одістемелік жуйепі пайдалаїхудьі теорияльїк жене зксперименттік тургьідан карастиру, арнайьі орта оку жуйесінде-, еуелі барьшша жашіай жалпьілангап турде жоне де оньї акьш - ой іс - ерекетін жоспарьі кальпттастьіру теориясьша сайкес жургізу ксрек екендігін корсстгі.

Автордын жалпы 445 б.т. енбеп.жарык корген. Ал диссертаиияныц мазмуны бойынша келесм енбектер жарияланды:

Монография, окулык, оку куралы, аударма кйаптар

1. Физикалык жоне коллоидтык химияны окытудыц гылыми-

псдагогикалык, нспздерь Монография. - Алматы: ЖАК,-ть;н

рсдакциялык баспа 6cuiiMi, 1999.-15 б.т.

2. Физикалык жоне коллоидтык химия (практикум) (б1рлс1гпктс: Кулажанов К,.С.). - Алматы: Санат, 1999. - 450 б.

3. Физикалык химия (окулык). - Алматы: Рауан, 1992. - 500 б.

4. Химияны окыту oflicTCMCci (окулык, аударма) (б1рлсстн:те: Кирюшкин Д.М., Полосин B.C.). - Алматы: Мсктсп, 1984. - 650 б.

5. Органикалык химия ncrujcpi (окулык) (б1рлест1кте: Патсаеи А.К.). - Ашаты: Бшм, 1996. - 650 б.

6. Биогещп элсменттер (оку куралы) (б1рлеепктс: Иксанон Ж.А.). - Алматы: АГМИ, 1995. - 160 б.

7. Химиялык элсмснттср олсмщде. - Алматы: Мсктсп, 1984. -250 б.

8. Биохимия (окулык, аударма) (б1рлестжтс: Березов П.П., Коробкин В.Ф.). - Алматы: Рауан. 260 б.

9. Казакша-орысша химия создт. - Азматы: Рауан, 2000.-15

б.т. .

10. Pvccko-казахский химический слопарь. - Алматы: Pavau,

2000. - 15 п.л. '

Эшстемешк нускаулар

11. Анорганикалык косылыстардьщ манызды оасстарм

(б1рлсстктс: Бсгалисва Ж., Юсупова М.Н.). - Алматы : РОМ К халыкка бшм.беру Министрл1п, 1989. - 30 б. - *-

12. Аналитикалык химияныц лабораториялык жумыстарыь.и арналган од1сгсмсл1К курал (GipjiccriKTc: Искакова А.Х.). - Алматы: Политсхникалык институт, 1990. - 50 б.

13. Органикалык молскулалардагы атомдардыц озара occpi

(б1рлсст1ктс: Пусурманова Г.Ж.). - Шымкснт: Децсаулык

Миниетрлт, 1990. - 25 б. ’

14. Мстодичсские указания по решению типовых задач по

химии (и соавторстве: Дмитровская Т.А.). - Алматы: РУМК

Минобразования РК, 1991. - 40 с.

15. Мстодичсские указания по выполнению лабораторных работ по химии (и соавторстве: Дмитровская Т.А.). - Алматы: РУМК. Минобразования РК, 1991. - 30 с.

16. Важнейшие классы неорганических соединении и-соавторстнс: Чилмамбстов А.О.). - Апматы: РУМК Минобразования РК, 1991. - 28 с.

17. Химия есептсрі (бірлсстіктс: Дмитровская Т.А.). - Алматы: РОМК Халыкка білім беру миниетрлігі, 1991. - 46 б.

18. Жалпы химия бойынша лабораториялык жумыстар (бірлсстіктс: Дмитропская Т.А.). - Алматы: РОМ К Халыкка білім беру миниетрлігі, 1991. - 34 б.

19.Талдау нотижесін мате мати калы к, тосілмсн ендсу (бірлестікте: К,улажанов К,.С.). - Алматы: РОМК Халыкка білім беру Миниетрлігі, 1991. - 32 б.

20. Орган икал ык. химия негіздері (бірлсстіктс: Патсаси А. К.). -

Шымкснт: мединститут, 1993. - 450 б. '

21. Физикалык химиянын лабораториялык жумыстарына

лрналган одіетмелік нускау (бірлсстіктс: Шарифканоиа Г.Н.,

Сулсймснова М.Ш.). - Алматы: Білім беру Миниетрлігі, 1993. - 50

б. ‘

22. Методические указания к лабораторным работам по

физической химии (и соавторстве: Сулсймснона М.Ш.,

Шарифканова Г.Н.). - Алматы, 1993. - 50 с.

23. Коллоидтык химиянын лабораториялык жумыстарына

арналган одістсмелік нускау (бірлсстіктс: Сулсймснова М.Ш., Шарифканопа Г.Н.). - Алматы: Білім беру Миниетрлігі, 1993. - 70 б.

24. Методические .указания к лабораторным работам по

коллоидной химии (п соавторстве: : Шарифканопа Г.Н.,

Сулсймснона М.Ш.). - Алматы, 1994. - 70 с.

25. Методические указания для выполнения контрольных

работ для заочников (в соавторство: : Сулсймснона М.Ш.,

Шарифканова Г.Н.). - Алматы, 1994. - 50 с.

26. Коллоидты химия понінен лабораториялык. жумыстарга одістсмелік нускау (бірлестікте: Тургынбасва Х.Х., Шолтырона У.И.). - Алматы: Білім миниетрлігі, Республикалык баепа кабинсті.

-■ 1996. - 72 б.

27. Методические указания к проведению лабораторных работ

по коллоидной химии (п соавторстве: : Тургунбасва Х.Х.,

Шолтырона У.И.). - Алматы: Минобразования, РИК, 1996. - 72 с.

28. Физколлоидты химия бойынша лабораториялык практикум. - Алматы: Республика баепа кабинсті, 1995. - 110 6.

29. Химия (тсеттср). - Алматы: АлМУ, 1995, 1996. - 60 б.

Еылыми макалалар

30. Су курылымын термодинамика!ык мазмундаудьщ кейбір мосслесі (бірлсстіктс: К,улажанои К,.С., Шокыбасв Ж.А.). // Алматы: АТИ, Пишевая технология. - 1991. - № 1. - 10 б. '

31. Бслоктын бсттік касисттері (бірлсстіктс: К.улажанов К.С., Шокыбасв Ж.А.). // .Алматы: АТИ, Пишевая технология. - 1991. -

1.-106.

•и’.

32. Химиялык, тсрмодинамиканы окытудыц ксйбір мосслелсрі (бірлестікте: К,улажанов К,.С., Шокыбаев Ж.А.)- // Биология, география жэнс химия. - 1999. - № 2. - 10 б.

33. Вопросы экологии и физической химии (и соавторстве: Касымова М.Н.) //Доклад на конференции Госкомитета по охране окружающей среды, Алматы, 1992.-2 б.

Окулыкка косымша жарияланган енбектер

34. Казахстан Улттык энциклопсдиясы. - Алматы, 1999: Азидтер, Аминопласт, Антифриз, Озірбаси Е.Н., Эктер, Берклий, Бертолий, Бертолидтер, Ванадий, Гадолиний, Гафний, Гольмий.

35. Білім жэне ецбек журналында: Кызык,ты химия. 1968. - л»

11.-28 б.; Элсменттер шегі барма. 1969. - № 8. - 24 б.; Химия болашакк,а шак,ырады. 1970. - № 5. - 10 б.; Химиялык, тест. 1996. -№6.-21 б., Рсспубликалык, газсттсрдс.

НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ ФИЗИЧЕСКОЙ И КОЛЛОИДНОЙ ХИМИИ В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ

13.00.02. Теория и методика обучения химии

Цель исследования заключается в разработке научно-методических основ обучения физической и коллоидной химии (для нехимических специ-апьностей высших учебных заведений) и методики формирования химических знаний, базирующейся на принципах теории планомерного формирования умственных действий.

Объектом исследования является процесс изучения физической и коллоидной химии в высшей школе.

Предмет исследования теоретические и научно-методические основы обучения физколлоидной химии в вузе, призванные обеспечить формирование химических знаний и позновательных усмений у студентов в их собственной деятельности; содержание экспериментально-теоретического курса и лабораторного практикума по физколлоидной химии, методика их изучения и организация усвоения знаний. ,

Научная новизна выполненного исследования состоит в том. что в нем впервые разработаны теоретические и научно-методические основы обучения физической и коллоидной химии как единого предмета в вузе, базирующиеся на психологической теории планомерного формирования умственных действий. Кроме этого, разработаны концепция и принципиально новая научнообоснованная методика реализации этого подхода в обучении химии в вузе, которая ориентированна на самостоятельную деятельность студентов по усвоению химических знаний и формированию исследовательских умений. Разработаны теоретический и методический аппарат для синтетического использования основных положений теории планомерного формирования умственных действий и содержательного обобщения при создании теоретического курса, лабораторного практикума, системы заданий на усвоение химических и методических знаний, системы контроля формируемых знаний, видов познавательной деятельности и умений. А также разработаны теоретический к\ рс на основе обобщенной ориентировки системно-генетического типа и лабораторный практикум, основанный на системе общенаучных и конкретнонаучных методологических знаний, включающий в себя методы исследования. а также результаты теоретических и прикладных исследований, полученных при реализации разработанной методики обучения физической и коллоидной химии в вузе.

Практическая значимость проведенного исследования состоит в возможности реализации результатов в следующем: использование разработанных научно-методических основ и методики обучения, основанных на принципах и положениях деятельностной теории учения, для построения учебных курсов фундаментальных учебных дисциплин по физколлоидной химии для

различных типов высших учебных заведений в зависимости от целей подготовки специалистов; использование разработанной методики обучения и организации усвоения знаний для создания средств обучения - учебных пособий, обучающих программ, сборников задач и упражнений, учебников; использование разработанного типа лабораторного практикума по физической и коллоидной химии для формирования исследовательских умений у студентов; проверка качества формируемых знаний и видов познавательной деятельности на основе разработанных материалов для осуществления контроля.

Результативность исследования обеспечена за счет соответствия его основных результатов и положений требованиям социального заказа общества на современном этапе развития высшей школы; определяется результатами многостороннего качественного и количественного анализа фактического материала, результатами констатирующего и формирующего экспериментов, результатами статистической обработки данных, широкой и многосторонней апробации основных результатов исследования.

Результаты исследования могут быть использованы студентами старших курсов университетов и педагогических институтов, специализирующихся по специальности "методика преподавания химии", аспирантами, слушателями ФПК, преподавателями вузов и техникумов, а также научными сотрудниками, занимающимися исследованиями в области оптимизации обучения естественным дисциплинам.

SCIENTIFIC-METHODICAL BASES OF TEACHING PHYSICAL AND COLLOIDAL CHEMISTRY AT A HIGT SCHVOL

13.00.02. Theory and methods of the chemistry teaching

In conditions of reforming high and secondary special education in our republic and in transition to multi levelled educational structure and maintenance of training specialists of broad profile on the basis of combining the fundamental general scientific and general professional knowledge, considerable raise in students independent works role, development and extending of. individual forms of the work the use of scientifically well founded approaches to define contents and organization of mastering knowledge on the basis of modem achievement in psychological and pedagogical sciences becomes an urgent problem.

The purpose of research - working out of the scientific - methodical bases of teaching physical and colloidal chemistry (for non-chemical specialties in the High Educational Establishments) and methods of forming chemical Knowledge based upon the principles of the theory of the intellectual activities balanced formation.

Scientific novelty:

1. Theoretical and scientific methodical bases of physical and colloidal chemistry at the HEE found on the psychological theory of the intellectual activities balanced formation is worked out for first time;

2. A conception and, a new scientifically well founded methods of carrying

out this approach in teaching chemistry at the HEE oriented on students independ-. ent activities in mastering chemical knowledge and in forming the research skills is devised. • '

3. Theoretical and methodical apparatus for the synthetic use of the. fundamental propositions of the intellectual activities balanced formation theory and pithy generalization in creating the theoretical course laboratory practical work, system of tasks on mastering chemical and methodological knowledge, formed knowledge control system, types of cognitive activities and skills is worked out.

4. Theoretical course on the basis of general orienting of systematic-genetic nodel and laboratory practical work on the basis of general scientific and specifi-:ally scientific methodical knowledge system comprising methods of research and llso taking into account the results of theoretical and applied researches obtained iv realizing the devised methods of teaching physical and colloidal chemistry at the IEE is de\eloped.

The practical importance of research:

The use of the worked out scientific - methodical bases and methods of .■aching bases on the principles and propositions of active theory of teaching for lie training courses in fundamental training discipline on physical and colloidal hemistry for various the HEE-s depending on their aims of training specialists.

The use of the worked out methods of teaching and ways to maste knowledge in making (ma) means of teaching: (the) training appliances curriculum, books of sums and excersises. text .books.

The use of the developed model of laboratory practical work on physical anc colloidal chemistry to form research skills in students.

The formed knowledge quality examination and the control of the types o cognitive activities on the basis of the worked out materials for the contro realization.

Scientific results of research work

The resultativity of the research is ensured owing to its main results ani propositions coordination with the social requirement in the modem stage of the high school development and is determined by the results of multilateral qualitative and quantitative analysis of the big facts, by the results of statistic data trcatmem and by the broad and all-round, (main research) approbation of the main results oi research. The results of research can be used by senior students of universities anc pedagogical institutes specialized on methods of teaching chemistry', by post graduate students, students of FPK, teachers of HEE-s and technical colleges and also scientific workers working on the research works in the sphere of natural sciences discipline optimization.