автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обобщающие таблицы и схемы как средство интенсификации обучения украинского языка в школе (5-7 классы)

Автореферат диссертации по теме "Обобщающие таблицы и схемы как средство интенсификации обучения украинского языка в школе (5-7 классы)"

„„„ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПОНОМАРЕНКО Валентина Миколаївна

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ТАБЛИЦІ І СХЕМИ ЯК ЗАСІБ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В БІКОЛІ

(5-7 класи)

13.00.02 -методика викладання (української мовн)

АВТОРЕФЕРАТ

псертації па здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ —1993

ІНСТИТУТ ШДАГСГШ АЛЕ УКРАЇНИ

На правах рукопису ПОНОМАРЕНКО Валентина Миколаївна

УЗАГАЛІНШЧІ ТАБЛИЦІ І СХЕМ ЯК ЗАСІБ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ •

. шш в ¡шші •

/5-7 клзси/

13,00.02 - методика викладання

- /української мова/

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1993

Дисертацією є рукопис .

Робота виконана в Інституті педагогіки АБИ України

Науковий керівник - член-кореспондент АШ України, доктор педагогічних наук, професор БІЛЯЄВ Олександр Михайлович

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор МАЦЬКО Любов Іванівна;

кандидат педагогічних наук, професор ДЕИДРІЙ Ганна Романівна '

Провідна установа: Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.Гоголя

Захист відбудеться " і9” 1994 р.

о 15 годині на засіданні сшціадііаован.ої вченої ради .

К 01.32.01 в Інституті педагогіки АПН України /252001, Київ-І, вул. Трьохсвятительська, 8 /.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині інститут

Автореферат розіслано " С3/’ Сі-ор 199 ^р.

Учений.секретар ' ;

спеціалізованої

вченої ради . Н .В .БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність досліяа-зкня. Функціонування уїграїнськох моей як .єржавкої вимагав пшуку шляхів інїзнсифіквції навчання акопяріа ;ього прздметд.

Сучасний урок мови за своєю иетов /дидактичков, роззиватазэ, йховноз/, змістом, струатуроа ї мз-годшли проведення мая відповіли» мзйяовіїЕПМ досягненням теорії і практики навчання в школі т ута висотаефеятягним. Ег тако:.г>’ уроці учні повинні оволодівати псвїмаязнта обсягом, знань, навчитися творчо застосовувати їх, иа-уваги необхідні укікня і навички.

У програмі з українськот мови наголошується, що ’’навчання ар бути інтенсивніш* тобто напрухеким, дієвим і, голавне, про-ук-ги5':^к; таким, 0.0 забезпечує досягнення•вшаого кінцевого рз-у’кьтату - міцного засвоєння учняик знань з яредасе?а, сфоршва->сїт у них лрачтй'С-яіх ¿тлінь і навичок, необхідних для вільного

ІЛОДІЬІК VOEOHj".

йраховуачи гяецифіау «вкладання рідкої мови, науковці вназу-зиіи на необхідні сть госягвння практична! спрямованості навчання s ціяг; чб'їон ¿'•ском'андуначи здійснювати зв’язок у .чавчаннт укра-іет/.есї і роеіпсл«сої мов /В. І .'іасаяьсьяий, Í .Г.Чеведнкчегосо,

.А. Папасі вська, Й.М.Арв&г/» враховували вну?ріпрздио?т зв'язки

і. із. Бо знак, H«M.Hhksc. и. і.іїотапенхо таїш/, везбічно розвиваг-н !КВ і писемне мовлення учніз /О.М.Еіллов, і.С,Олійник, М.І.Пен-■дюк, Т.О.Ііздияенсїіка, г'.А.Ппиетаська, Г.М.Ієаніщьїса та ін./. дніизлося питанні використання засобів навчання на уроці /зо-ієма різних в;ї-!.із унаочнення, ЇЗН, навчального кабінету toso/, ■олодткня раціональними мзтодаш навчальної праці /О.іі.Бхлязв, Ф.їїаламарчух/. Дня реалізації цих вимог удосконалювались і зміст, метод/, і засобі5 навчання..

Проте головної мети шкільного курсу української мови - навчити учнів володіти українською мовою так, наскільки це необхідно для активної виробничої діяльності і громадського життя, самостійної роботи над підвищенням свого інтелектуального, професійного і культурного рівня, усвідомлення краси і багатства мови,виховання національної самосвідомості - не було повністю досягнуто. Вивчення стану викладання і якості знань, умінь і навичок

учнів з української мови свідчить про відсутність у багатьох уч. - і4 ' , ' ’ ні в належної системи знань з мови, недостатню їх повноту 'і гдиби-

* ну, невміння зіставляти, аналізувати, узагальнювати мовні явища і факти. Звідси невисокий рівень розвитку усного і писемного мовлення, слабкі правописні навички. .

У зв’язку із створенням нової методичної.системи навчання мо ви, яку розробили співробітники лабораторії навчання української і російської мов Інституту педагогіки АПН України, внесено суттєві зміни як у зміст, так і технологію уроку. Вивчення теоретичного матеріалу укрупненими частинами /дидактичними одиницями/ з використанням узагальнюючих таблиць і схем - один із засобів інтенсифікації навчання мови, що базується на досягненнях сучасної лінгводидактики. . ,

Аналіз шкільних програм, науково-методичної літератури та педагогічного досвіду вчителів дає підставу стверджувати, що у процесі вдосконалення змісту і методів роботи, проблема інтенсифікації навчання мов у середній загальноосвітній.школі за допомого» укрупнення навчального матеріалу з використанням унаочнення була і залишається однією з актуальних педагогічних проблем.’

Ідею укрупнених тем у вигляді "основних одиниць, засвоєння" висунули П.Я.Гальперін та Д.Б.Ельконін. Болгарський психолог Г.Лозанов довів, що одним із засобів інтенсифікації навчання є

_ J _

іскраво оформлені таблиці і схеми. Проблему структурування на-зчального матеріалу розробляв і дидакт Ю.К.Бабанський. Проте, ка іого думку, укрупнення раціонально застосовувати переважно під іас вивчення предметів природничо-математичного циклу, причому іе з усіх тем і лише в старших класах.

Нині проблема оптимальних способів структурування матеріалу і метою інтенсифікації навчального процесу стає особливо актуаль-юю. Нею займаються учені-методисти та вчителі математики, фізики, :імії, біології та інших предметів. Намітилися різні підходи до 'крупнення матеріалу і методики використання зорових опор та їх ¡творення. .

Серед найбільш поширених способів є розроблене П.М. і Б.П. ірднієвими групування матеріалу за контрастом, коли вивчаються »дночасно взаємно протилежні дії і-операції. Таке укрупнення оди-шць засвоєння допомагає узагальненню знань, ранньому оперуванню дшями більш об’ємними узагальненими поняттями. З української моїй подібним чином можна вивчати лише окремі теми, наприклад, зву-си і букви, написання слів разом і окремо та деякі інші.

Відоме наскрізне групування матеріалу за теоріями, основни-ш і вивідними /Б.І.Коротяєв/. Засвоєння морфології, зонрема, по-шнне проходити такі стадії: ознайомлення із спільними і відмін-шми ознаками частин мови, вивчення словотвору з виділенням спіль-юго й відмінного в частинах мови, опанування словозміни і т.д. іеззастережне дотримання цих рекомендацій призвело б до-надмірної •еоретазацгї навчання мови, що не принесе бажаних результатів.

Застосовуються "блокове” компонування матеріалу з' використанням опорних конспектів /З.Ф.ІІІаталов/, так зване "занурення" в іредмет Д.П.Щетинін/ тощо.

Узагальнюючі таблиці і схеми з української мови розробляли

■ - 4 - •

науковці Г.Р.Дередрій, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський,Г.Т.П1 лехова, вчителі-практики М.В.Дендера, О.А.Дорошенко та ін.

Однак проблема вивчення катеріалу укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем як засобу інтенсифів ції навчання уіфаїнської мови висвітлена недостатньо. Педагогічні спостереження, аналіз якості знань учнів вимагають продовження цілеспрямованої роботи над удосконаленням методики навчання цього предмета. Необхідно визначити найбільш раціональні способі структурувакня навчального матеріалу кожного розділу, виділити дидактичні одиниці в курсі української мови, починаючи з 5 класі розробити технологію уроку з використанням зороьих опор. Наведеь у підручниках таблиці і схеми потребують удосконалення як за змі том, так і за формою. Досі не розроблено методики створення, вив ристання узагальнюючих таблиць і схем.

Усе це і зумовило вибір теми дослідження - "Узагальнюючі та блиці і схеми як засіб інтенсифікації навчання української мови в школі /5-7 класи/".

Об’єктом дослідження є процес навчання уіфаїнської мови в 5-7 класах загальноосвітньої школи.

Предмет дпр-пі паяння - інтенсифікація навчальної діяльності учнів шляхом використання на уроках української мови узагальнюючих таблиць і схем, що містять основні теоретичні відомості і факти, об’єднувані узагальненою темою уроку.

Мета дослідження полягає у розробці технології укладання узг гальнюючих таблиць і схем та створенні науково обгрунтованої та експериментально перевіреної методики ефективного їх застосуванні як засобу інтенсифікації навчання української мови в 5-7 класах.

Гіпотеза дослідження: ефективність навчання уіфаїнської мови підвищиться, якщо в процесі її вивчення систематично і раціональн

застосовувати різні способи структурування матеріалу та використовувати узагальнюпчі таблиці і схеми. Це забезпечить системність знань та стійкість умінь і навичок учнів, формування у них узагальнених понять, конче ва-хливих у навчанні.

За допомогою яскраво оформлених таблиць і схем в активну ро-5оту включається права півкуля головного мозку, в результаті чого здійснюється перерозподіл навантаження між його кодовими системами, що дозволить активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Виходячи із проблеми, гіпотези і поставленої мети дослідження, необхідно вирішити такі завдання;

1. Вивчити лінгвістичну, педагогічну, психологічну і методичну літературу з теми дослідження та передовий педагогічний досвід навчання української мови укрупненими частинами з використанням- узагальнюючих таблиць і схем,

2. Визначити,критерії відбору навчального матеріалу для структурування та укладання в таблиці і схеми. ,

3. Проаналізувати навчальний матеріал курсу "Рідна /українська/ мова”,іцо вийчаеться,в 5-7 класах, і з’ясувати оптимальні способи структурування кожного розділу з урахуванням рівня його складності і значення для,вироблення практичних умінь і навичок.

4. Обгрунтувати зміст.і побудову узагальнюючих таблиць і схем, та методику використання їх па уроці для інтенсивного навчання мови, розвитку мовлення і мислення тзколярів.

5. Перевірити ефективність запропонованої методики навчання.

методологічною основою дослідження служать положення діалектики про суспільну природу мови та її зв’язки з розумовою діяльністю людини, працг дидактів і методистів про шляхи інтенсифікації шкільного навчання /^.К.Бабанський, п.Г.Салміна, Г.Лозанов,Л.іл.Зель-макова та ін./, різні способи структурування навчального матеріалу ■

/П.М. і Б.П. Ерднієви, Б. І.Коротяєв, М.П.ІДетинін, В.Ф.Шаталов,

О.М.Біляев та ін./, із психології навчання /Б.Ф.Баев, Л.С.Биго1 ський, В.В.Давидов, П.А.Гончарук та ін./.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі w ди та прийоми дослідження:

а/ теоретичні: критичний аналіз лінгвістичної, педагогічні психологічної та методичної літератури, програм і підручників; теоретичне осмислення й узагальнення передового педагогічного j свіду роботи вчителів-словесників і власного досвіду;

б/ практичні: педагогічний експеримент /орієнтуючий, коне туючий, навчаючий/; вивчення матеріалів стану викладання і яко< знань, умінь і навичок учнів з української мови у школах Черніі ської, Херсонської і Рівненської областей; відвідування і аналі уроків української мови у школах Чернігівської області; ададі: усних і письмових відповідей школярі в;' бесіди з учителями і учі /групові, івдніідуадьні/; анкетування;; вивчення шкііьтої довум« тації; особиста ащюбздія пропонованої методики в Сїї'№23м.Че] гова. • .

Дослідження проводилось у три етапи. "

Ка 1 етапі /1988 ^ 1989.pp./ аналізувалось висвітлення пр< ми у лінгвістичній, психолого-педагогічній, методичній літерат; вивчався передовий педагогічний досвід, стан викладання і якіс знань, умінь і навичок з української мови учнів середніх шкіл області.

Проводився констатупчий зріз, завданням, якого було:

- з'ясувати рівень знань, умінь і навичок учнів;

- проаналізувати результати традиційної організації навча

мови.

Зрізом охоплено роботу 350 учителів-філологів і навчання

- 7 - .

учнів міських і сільських пкїл.

Відвідування й аналіз уроків підтвердили, що у практичній роботі словеснихів переважає комбінований урок, на якому вивчається новий матеріал, виробляються і закріплюються уміння і навички, узагальнюється вивчене. В активній ролі на такому уроці здебільшого виступає сам учитель, основним видом перевірки домашніх завдань є фронтальна репродуктивна бесіда. Мало уваги приділяється самостійній роботі учнів. Недостатньо використовуються такі методи роботи, як спостереження над мовою, конструювання, моделювання; дуже рідко проводяться вида робіт, що вимагають узагальнення і систематизації матеріалу.

На II етапі /1989-1990 рр./ розроблялись способи структурузан-ня навчального матеріалу та складання узагальнюючих таблиць і схем а української носи в 5-7 класах. Були підготовлені необхідні матеріали для проведення експерименту.

III етап /1990-1993 рр./ - здійснення експериментальної перевірки ефективності запропонованої методики навчання української мови з використанням узагальнюючих таблиць і схем у 5-7 класах /Сііі £ І м.Прилук, СШ » 5, і? 6, » 23 м.Чернігова, Старобілоуська СШ Чернігівського району, Сіїі № 6, № 10 м.Ніжина, Вертіївська СШ Ніжинського району, Сухополов’янська Сііі Прилуцького району/. Експериментом було охоплено II учителів, 422 учні. ,

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження -полягає у ' розробці технології укладання узагальнюючих таблиць і схем та створенні науково обгрунтованої та експериментально перевіреної методики їх ефективного використання у процесі навчання рідної мови.

У дисертаційному дослідженні:

- розроблено критерії відбору навчального матеріалу з української мови для структурування;

. - удосконалено способи структурування навчального матеріалу,

які можна застосувати в процесі навчання мови в 5-7 класах;

- запропоновано оригінальні узагальнюючі таблиці і схеми з української мови;

- створено ефективні’ методику використання узагальнюючих таблиць і схем як засобу інтенсифікації навчання мови в 5-7 класах;

- удосконалено технологію уроку з використанням зорових опор.

Практичне значення дослідження полягає у визначенні ефективних способів структурування навчального матеріалу, розробці узагальнюючих таблиць і схем, що забезпечить високий рівень його узагальнення і систематизації, дасть змогу, не скорочуючи обсягу необхідних теоретичних відомостей, посилити практичну спрямованість уроків мови.

Основні положення і методичні рекомендації дослідження запроваджено б практику роботи вчителів-словесникїв шкіл Чернігівської, Херсонської та Івано-Франківської областей. Одержані результати можуть бути використані в процесі створення шкільних підручників .з української мови, методичних посібників, у роботі вчителів-словесників, викладачів методики української мови.

Вірогідність результатів і висновків забезпечується системним вивченням спеціальної літератури, узагальненням практичного досвіду навчання української мови укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем, експериментальною перевіркою у школах запропонованої методики.

На захист виносяться: '

1. Способи структурування навчального матеріалу з української мови та розроблені узагальнюючі таблиці і-схеми. ■

2. Методика використання узагальнюючих таблиць і схем на

уроках. ’ . "

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ * дасгртддіХ

' Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку основної використаної літератури.

У вступі обгрунтовано актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, методи та етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, з’ясовано наукову новизну, теоретичне х практичне значення одержаних результатів, питання, що еиносяться ка захист.

У першому розділі - "Поєднання слова і наочності у процесі навчання української мови в школі" - розкриваються педагогічні і психологічні аспекти використання слова і наочності в навчанні,, досліджується історія розробки проблеми у методиці викладання української і російської мов, ггаїих предметів, аналізуються результати практичного вирішення досліджуваного питання учителями-словесникзыи.

За вченням І.П.Павлова лядський мозок здобуває інформацію двома сигнальними системаии: першою /домовною системою, спільною для лщей і тварин/ і другою /засобами слова і мовлення/. Словесне мислення здійснюється нейронниии механізмами, розташованими у ‘'новій корі" більших півкуль товдиною в кілька міліметрів; основна ж частина мозку зайнята переробкою підсвідомої інформації. Тому тварини, ке володіючи другого сигнальною системою, можуть нерідко здійснювати діяльність, схожу на розумову діяльність людини.

. Для теоретичного осмислення проблеми раціонального навчання заслуговує на увагу характеристика процесу мислення, розроблена

и.У.Амосовим. Згідно з цією концепцією мозок людини переробляє інформацію поетапно системою кодів, які стосовно один до одного не тільки знаходяться в субординації /у співпідлеглості/, але й володіють певною функціонального самостійністю /код звуків і код знаків—>код слів—* код фраз—^код смислу/. Інакше кажучи, у про-

цесі мислення значний обсяг інформації переробляється і засвоює« ся саме на нижніх поверхах кодової системи, незалежно від словесних рівнів.

У дисертації показано, що успішність навчання укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем значною мірою забезпечується пропорційним розподілом навантаження між кодовими системами мозку, тобто розвантаженням "перевантажених" верхніх рівнів /узагальнений кодів/ і "довантаженням" нижніх /конкретних .коді в/.

В ідеалі ілюстрації, таблиці, схеми« записи на дошці мають бути осмислюваною кольоровою картиною. .

На цьому науковому грунті базується і метод сугестопедії, розроблений Г.Лозановим. Метод полягає в тому, що для кращого запам’ятовування будь-якої інформації, необхідно примусити, працювати обидві півкулі кори головного мозку. При'навчанні за традиційною методикою в активній ролі, виступає лише ліва півкуля. Права, ж пії куля реагує на музику, барви, форми, рух, міміку, запахи, дотик, причому реагує спонтанно, підсвідомо. Вона постійно збирає інформацію про навколишній світ і відкладає її у підсвідомості.

Психолог П.А.Гончарук вважає, Що "використання різних фор/ унаочнення є однією з головних умов оптимізації навчання".

Цієї думки дотримуються Л.С.Виготський, В.В.Давидов,Н.П.Бехтерева, О.Р.Лурія, О.іа.Леонтьев, 0.3.Запорожець, Гі.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін. - ■

Роль наочності в розвитку спостережливості, уваги, мислення мовлення у школярів загальновизнана.

Проте сучасна дидактика ширше розглядає принцип наочності я систематичної опори не тільки на конкретні предмети та їх зображення, але й на знаки, символи, моделі /Л.М.Зельманова, З.Г.Бол-

тянський, З.І.Євдокимов, О.В.Славін, Н.Г.Салміна та ін./.

Навчальні моделі дають уявлення про зовнішні сторони виучуваного предмета і дозволяють збагнути найбільш суттєві сторони явища і процесу. Проте, на думку ВЛ.бвдонимова, ці сторони мають бути відбиті правильно, адекватно виучуваному явищу. Ізоморфність і простота моделі розглядаються як найхарактерніші ознаки наочності.

У дослідженні проаналізовано визначену Б.В.Давкдовим роль навчальних моделей у формуванні теоретичних понять як основи наукового мислення.

Багато вчених вважає, що за допомогою наочних засобів навчання можна керувати пізнавальною діяльністю учнів, підводити школярів до необхідних узагальнень, учити застосовувати набуті знання на практиці /О.В.Славін, Н.Г.Салміна, А.М.Сохор та ін./.

Найбільш поширеним засобом інтенсифікації навчання української мови с таблиці і схеми. Хоч вони і вважаються традиційним видом друкованих посібників, що реалізує зорову наочність, проте останнім часом таблиці і схеми наповнюються іншим, значно глибшим, змістом і візуальним оформленням.

Мк вважаємо, що узагальнюючі таблиці повинні містити узагальнений теоретичний /поняття, визначення, правила і т.п./ та мовний /приклади/ матеріал, відібраний : об’єднаний на основі спільності, ' подібності або контрастності чи протилежності виучуваних понять, згрупований у певному порядку і розміщений за графами, що мають самостійні заголовки і відокремлюються один від одного лініями. Узагальнюючі схеми являють собою креслення, яке зображує узагальнену систему лінгвістичних понять, об’єднаних на основі подібності чи протилежності, у загальних, основних рисах і вказує на взаємозв'язок ці'* частинами, виступає готовою формулою.

Основна дидактична функція узагальнюючих таблиць і схем полягає в тому, щоб, озброївши учнів теоретичними знаннями, вказати шлях практичного застосування правил, удосконалювати вміння і навички.

Для таблиць і схем Д.М.Зельманової, ЛЛ.Дашко характерне роздрібнення лінгвістичних тем. В основі їх змісту переважає слово, словосполучення, речення. Суттєвою відмінністю пропонованих нами таблиць і схем є їх змістова об’ємність: в одній, таблиці може бути уміщений теоретичний матеріал, що вивчається, доповнюється, конкретизується на десяти і більше уроках. Крім того, в таблицях і схемах частіше застосовуються знаки, символи.

Об’ємний матеріал таблиць дає можливість відійти еід традиційного елементаризму в структурі програмового матеріалу, що штучно стримує розвиток мислення школярів, тоді як укрупнена структура знань тримає у полі зору учня насамперед зв’язки між теоретичними поняттями, практичними уміннями і навичками. У пізнанні учні ідуть від загального до конкретного і знову повертаються до узагальнення. '

З огляду на сказане в дисертації зроблено бисновки про те, що майстерне поєднання слова і наочності дозволяє інтенсивніше засвоювати теоретичний матеріал, набуваючи глибоких знань з моеи та стійких умінь і навичок їх практичного застосування як в усному, так і в писемному мовленні; розвиває образне мислення і логічне мовлення, підвищує культуру усного і писемного мовлення; вчить школярів узагальнювати, систематизувати, відбирати основне із виучуваного матеріалу; дає більше можливостей учителеві дія диференціації навчально-виховного процесу; покращує навички самостійної роботи учнів.

У другому розділі - "Теорія і практика структурування

навчального матеріалу та складання узагальнюючих таблиць і схем з української мови" - розкриваються теоретичні основи укрупнення та способи структурузання навчального матеріалу, а також вирішується проблема створення знаково-символічних засобів навчання та використання їх.

ПсИхолого-дидактичні дослідження учених /Б.З.Давидова,Л.3.Зан-кова, О.В.Запорожця та ін./, засновані на концепції Л.С.Вигот-ського про можливість навчання іти попереду розвитку, довели, що пізнавальні можливості учнів у багатьох випадках невичерпні і з основному залежать від змісту й організації навчання.

Сучасна наука і практика пропонує засвоювати навчальний матеріал укрупненими частинами за допомого» знаково-символічних засобів навчання. Кінцева мета структурування навчального матеріалу -одержання найвни?їх результатів, передусім повноцінних знань, за умови формування у дітей науново-теорелтчгаго мислення. Такі знання характеризуються об'ємністю, глибиною, системністю; оперативністю, гнучкістю, узагальненістю, розгорнутістю, усвідомленістю.

У дисертації досліджується проблема створення укрупнених частин та відбору навчального матеріалу для структурування.

Вивчення науково-методичної літератури показало, що таких критеріїв, якими б експериментатори керувались у процесі укрупненая дидактичних одиниць, небагато. Де моана пояснити рядогл причин: недостатньою розробкою проблеми, неоднаковими можливостями об’єднання матеріалу з залежності від предмета тощо.

При укрупненні мовного матеріалу ми керувались такими принципами :

- інформаційної спільності різних елементів у складі укрупнення; . •

- системності; '

-доступності і посильностх пропонованого обсягу навчального матеріалу /можливість осмислення і запам’ятовування його/;

- проектування організації активної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння знань.

Залежно від змісту, мети навчання педагогічна наука і шкільна практика пропонують різні способи структурування навчального матеріалу, які детально розглядаються дисертантом.

Одним із способів оптимального структурування навчального матеріалу з математики, запропонованих П.ІЛ.Ерднієвим, с укрупнення дидактичних одиниць за контрастом. На нашу думку, з української мови так можна вивчати тільки окремі теми /звуки і букви, написанні елів разом і окремо, деякі інші/.

Л.І.Балашова експериментально підтьердаує доцільність укрупнення матеріалу, який стосовно до іншого є подібним /наприклад, види обставин і типи підрядних обставинних речень, прості речення з одним головним членом/, суміжним /дієприкметник і дієприслівник/ або контрастним /просте і складне речення, звуки і букви, головні і другорядні члени речення, написання разом і оіфемо/, тобто особливо тісно взаємозв’язаним, вивчати не послідовно, підряд, як це робиться за традиційною методикою, а паралельно, в єдності .

З початку 80-х років в Інституті педагогіки АПК України було розгорнуто широку експериментальну роботу над створенням нової методичної системи навчання української і російської мов, в основу якої покладено вивчення матеріалу укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем. Результат цієї роботи -програми, підручники, публікації в педагогічній пресі.

Ідея укрупнення дидактичних одиниць знайшла дальший розвиток у педагогічній практиці, вчителів—філологів.Ь.З.Девдери, О.А.^рро-

шенка, Ю.С.Иеженка та ін. «

Специфіка занять з української мови в школі і особливості змісту мовного матеріалу, який визначено програмою для вивчення в 5-7 класах, суттєво вилинули на основний спосіб структурування матеріалу, яким стало укрупнення, та на визначення матеріалу, що підлягає структуруванно.

Укрупнюючи навчальний матеріал з мови, ми здебільшого застосовували так зване горизонтальне структурування/ коли об’єднуються однорідні, близькі поняття, явища/, як допоміжні - структурування матеріалу за контрастом /коли одночасно вивчаються протилежні поняття і явища/, наскрізне, або вертикальне /коли матеріал об’єднується за теоріями, основними і вивідними/, а також алгоритмізацією.

При укрупненні матеріалу, створенні узагальнюючих таблиць і схем, крім логічної структурності і смислової закінченості, враховувалися доступність пропонованого обсягу знань для учнів, можливість утримання' його в пам’яті, рівень осмислення і засвоєння, зрозумілість, об’ємність навчальних знаків і символів, кольорову гаму таблиць і схем.

Аналіз проблеми цілеспрямованого формування знаково-символіч-

- ної діяльності показав, що можна виділити ряд напрямів у підходах до її/розробки. . .

Перший напрям, найбільш широко представлений, предметом дослідження має використання знаково-символічних засобів, перш за все схем, моделей, з метою з’ясування їх функцій, ролі, уїлоз ефективності введення'їх у навчальний процес. Тут виділяються два • об’єкти: І/ засоби навчання, 2/ діяльність із знаково-символічними засобами. Розробка :знаково-символічних засобів ішла в основному в руслі проблеми наочності, пізніше - матеріалізації.і моделю-

вання. Практично розвиток цих засобів здійснювався від використання у навчанні предметів, картинок до таблиць, схем, моделей.

Значне иісце у дослідженнях з метою використання знаково-символічних засобів для підвищення, ефективності формування знань посідають роботи по організації діяльності із знаково-символічними засобами. Цей аспект розвивався, з одного боку, в плані використання знаково-символічних засобів як прийому активізації учнів у процесі засвоєння знань /ІЛЛ^ьясов, Н.Г.Салміна/, з іншого боку, ^ плані конкретизації дій із знаково-символічними засобами: застосування готових моделей і їх побудова /М.В.Гамезо, Б.Ф.Ломов, В.Ф.Рубахін,.В.В.Давидов, Л.М.ірідман/.

У нашому дослідженні зроблено спробу визначити раціональні шляхи цілеспрямованого формування знаково-символічної діяльності та використання знаково-символічних засобів як умови інтенсифікації навчання української мови.

У 5-7 класах можна формувати діяльність із трьома вадами моделей: конкретними, що відтворюють структуру окремого поняття /правила, об’єкта та ін./; узагальнюючими, що зображують структуру кількох понять, зберігаючи зовнішню схожість з об’єктами; умовно-символічними, що в загальних, основних рисах відтворюють систему лінгвістичних понять, вказують на взаємозв’язки між частинами, виступають загальною готовою формулою.

Ми дотримувалися таких вимог до моделювання:

І/ навчання з використанню узагальнюючих таблиць і схем має проводитися після засвоєння з самого початку знань про загальні . семіотичні закономірності і принципи з послідовним входженням до конкретних видів знаково-символічної діяльності;

2/ починати моделювання слід з одиничних конкретних ситуацій, понять, після чого переходити до побудови моделей, що мають уза-

гальнвючий характер;

З/ почавши з іконічних моделей, що зберігають зовнішню схожість з об’єктом, який моделюється, поступово переходити до моделей, що являють собою умовно-символічні зображення;

4/ навчання моделювання здійснюється легше, якщо розпочинати із застосування готових моделей, а потім учитись їх будувати.

Як кінцевий результат побудова моделі не самоціль. Загальне значення осмислення і переформування наукової інформації мовою графіки полягає в тому, що модель допомагає кращому сприйняттю, осмисленню, поглибленому усвідомленню мовного матеріалу.

У ході експерименту доведено, що за допомогою узагальнюючих таблиць і схем можна не тільки успішно формувати теоретичні знання, а Я виробляти практичні уміння і навички користуватись ними /наприклад, застосовуючи схеми мовного аналізу: фонетичного, лексичного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного та їн./.

Таким чином, робота із знаково-символічними засобами навчання дозволить вирішити як теоретичні, так і практичні проблеми організації занять з української мови в школі.

. У третьому розділі - "Дослідне навчання української мови за розробленою методикою" - розкриваються шляхи вдосконалення змісту, форм і методів навчання української мови в о-7 класах та результати експериментальної роботи.

методика навчаючого експерименту передбачала перевірку ефективності: . ■

- різних способів етруктурування навчального матеріалу з мови;

- змісту і побудови узагальнюючих таблиць і схем для удосконалення мовної грамотності та комунікативних умінь;

- пропонованих способів застосування узагальнюючих таблиць

і схем. ' . ' .

- 18 -

Педагогічний експеримент проходив три етапи:

- підготовчий, у процесі якого планувалася і організовувалась експериментальна робота і проводився контрольний зріз знань учнів;

- основний, який включав перевірку гіпотези, апробацію запропонованої методики, її коректування;

- контрольний, коли проводилася заключна перевірка, аналізувалися кількісні і якісні результати експерименту.

Експериментом було охоплено 9 шкіл, 18 класів, II учителів.

При відборі контрольних і експериментальних класів ураховувалось, щоб їх інтелектуальний потенціал був приблизно однаковим.

Передбачалось, що в контрольних класах школярі будуть навчатися за традиційною методикою, а в експериментальних - на базі пробних підручників, створених лабораторією навчання української і російської мов Інституту АІШ України, використовувалися також каші рекомендації, реалізовані в плануванні уроків, розробках поурочних планів, таблиць, схем, методичних посібників. Методичними рекомендаціями забезпечувались усі вчителі експериментальних класів, а наочними посібниками - і учні, і вчителі.

Вибір для дослідного навчання 5-7 класів пояснюється тим, що:

- саме у цих класах створюються сприятливі умови для формування орфоепічних і орфографічних умінь і навичок та вироблення естетичного ставлення до мови і мовлення;

' - це найбільш сприятливий період у плані' розвитку усного і писемного мовлення, коли діти особливо гостро відчувають слово, ще не мають стійких орфоепічних і орфографічних умінь і навичок, естетичних смаків;

- з 5 класу починається систематичне вивчення курсу української мови і формування основних орфоепічних, орфографічних і комунікативних умінь, передбачених програмою, що сприятиме закладен-

ню орфоепічних, орфографічних, комунікативних умінь, необхідних у. старших класах і в подальшому литті, як в усному, так і в писемному мовленні.

Для проведення дослідного навчання було окреслено коло таких

умов:

1. Під час поділу класів на експериментальні і контрольні вибиралися класи з приблизно однаковим рівнем підготовленості і. щоб в обох класах працював один і той же вчитель.

2. У процесі'експерименту використовувалися спеціально дібрані завдання, спрямовані на; вивчення матеріалу укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем.

3. експериментальна робота проводилася під час вивчення всього курсу української мови в 5-7 класах.

4. Контроль за; ходом фармузэння умінь і навичок з української

мови здійснювався за допомогою спеціально розроблених завдань /усних і тсщхітх/. .

Організація дослідного навчання з опорою на опрацювання укрупненими частиками з використанням узагальнюючих таблиць і схем здійснювалася на основі даних психології та педагогіки про вікові особливості пгколярів, поетапне 'формування умінь і навичок.

■ " Особливістю запропонованої методики є те, що використання моделей дозволяє навчання української мови проводити укрупненими одиницями-, забезпечуючи сталу результативність знань учнів. Мета' дослідної роботи - допомогти вчителеві-словеснику навчмти мови і мовленню методом цілісного сприйняття й осмислення навчальної теми. На цьому принципі - від осмислення цілісної теми за допомогою узагальнюючих таблиць і схем до конкретизації і деталізації через практику і вихід на узагальнення - і побудовані матеріали дослідження.

Була розроблена програма дослідного навчання і визначено хід її реалізації.

У дослідженні активно використовувалися узагальнюючі таблиці і схеми на всіх етапах уроку /при перевірці' домашнього завдання, у процесі актуалізації знань учнів, під час вивчення і закріплення нового матеріалу, підведенні підсумків роботи/. Це дозволило виділити із виучуваного матеріалу головне і сконцентрувати йогс в одній чи. кількох таблицях, що допомогло організувати як інди- :

, «» . ■ відуальну, так і колективну роботу над узагальненою дидактичною

а

одиницею.

Розроблено основні критерії, яких слід дотримуватися, при

створенні узагальнюючих таблиць і схем, які повинні:

відповідати осзітньому рівня дітей; .

- сприяти усвідомленню мовних явищ, допомагати орієнтуватись

у виучуваному матеріалі; ' .

- допомагати активізації пізнавального інтересу учнів; .

- сприяти запам’ятовуванню дітьми мовних фактів; .

- бути методичн'о .грамотно, логічно побудованими; .

- доповнювати матеріал підручника; . •

- допомагати вчителю організовувати самостійну робо.ту школярів; . -

- викликати в учнів інтерес; - ' ■ .

- сприяти.створенню проблемних ситуацій на уроці;

- бути добре оформленими, відповідати вимогам естетики;

- допомагати урізноманітнювати навчальний процес;

- допомогти словеснику передбачити можливість прогнозування 2Кол,;р-ж/і навчальної інформації.

Програма дослідження включала мету і завдання експерименту, планування та проведення системи урокіз оа розробленою методикою,

перевірку ефективності способів структурування навчального матеріалу, змісту, побудови та використання узагальнюючих таблиць і схем.

Для перевірки ефективності дослідного навчання проводилися анкетування учнів та вчителів, евристична бесіда з учнями, діагностуючі контрольні роботи. Мета діагностування: зіставлення результатів вихідних та заключних контрольних робіт, виявлення ступеня засвоєння учнями теоретичного матеріалу та вміння використовувати його практично, визначення рівня культури усного і писемного мовлення, обсягу і характеру словника учнів, уміння правильно використовувати виучувану лексику в різних стилях мовлення.

Аналіз робіт показав, що експериментальні класи краще справились із завданнями. По-перше, написали диктант на "5" і "4" 77,5^, на "З" - 22,їґ* учнів, тоді як у контрольних класах результати виявилися значно нижчими: з роботою ке впоралась ІЗ? школярів. По-друге, учні експериментальних класів значно краще виконали мовний аналіз різних.видів, показавши свідоме засвоєння теоретичного матеріалу, вміння виділяти в ньому головне, узагальнювати вивчене. По-третє,- вправи з розвитку усного і писемного мовлення /порівняльна характеристика частин мови, твір-опис зовнішності людини, зв’язне висловлювання на лінгвістичну тему/ засвідчили

зміння учнів змістовно й логічно викласти думку, відрізнялися ба. і

?атством словника, правильністю граматичного оформлення тексту.

Ніа "о" і "4" виконали роботу 7<Й учнів. Стосовно ж контрольних класів, то результати у них виявилися значно нижчими, а саме: із завданням на "5" і "4" справилися лише 45£ учнів, 17% одержали незадовільні оцінки. ' .

У результаті підтвердилася гіпотеза дослідження: дійсно, ефективність навчання значне зросла завдяки систематичному застосуван-

ню різних способів структурування матеріалу з мови та використанн узагальнюючих таблиць і схем.

дослідження показало, що робота учнів з узагальнюючими табли цями і схемами повинна бути усвідомленою. Ке слід вимагати від них заучувати таблиці. На початкових етапах це може бути своєрідна підказка для свідомого, логічного викладу об’ємної наукової ін формації. Адже до цієї наочності доведеться неодноразово повертатися.

У висновках сформульовано одержані результати. Відзначається насамперед правомірність постановки питання про місце і роль узагальнюючих таблиць і схем в інтенсифікації навчання української мови в школі.

Серед відомих способів структурування матеріалу визнано найбільш доцільними стосовно української мови як навчального предмета горизонтальний спосіб, структурування за контрастом, вертикальний, або наскрізний, спосіб, у відповідності з чим скомпоновано теоретичні відомості шкільного курсу мови для 5-7 класів.'

Запропоновано оригінальні узагальнюючі таблиці і схеми, посилено змістову насиченість їх матеріалом, широким використанням знаків і символів, що узагальнено розкривають систему мовних понять, є готово» формулою. '

Дослідження вносить певні корективи в організацію занять. У системі уроків української мови чільне місце відведено урокам засвоєння нових знань, формування практичних умінь і навичок, узагальнення і систематизації вивченого. Значних змін зазнають структура та технологія проведення уроків з опорою на узагальнюючі таблиці і схеми.

Експеримент підтвердив ефективність розробленої методики. Кавчання мови укрупненими, логічно завершеними частинами з викорис-

яням узагальнюючих таблиць і схем сприяє інтенсифікації занять, гивізує пізнавальну діяльність учнів. Наочні посібники дозволя-ь здійснювати багаторазове варіативне повторення виучуваного марі алу безпосередньо на уроках, що позитивно позначається на його звоєнні, розвиває всі види пам’яті.

Діти-не просто заучують певні відомості, положення чи прави-, а вчаться аналізувати цілісне мовне явище, самі беруть участь дослідженні,•виведенні' висновків та правил, визначенні понять, м досягається, високий рівень інтелектуального розвитку учнів, ні знання характеризуються усвідомленістю, міцністю та глибиною.

Робота з наочністю є важливим інструментом при розкодуванні дь-якої образно представленої інформації, включає в активну ді-ьність, незалежно від волі дитини, праву півкулю кори головного зку. З’являється можливість здійснювати контроль і корекцію ань на кожному уроці за допомогою таблиць і схем, притім завжди леспрямовано і з урахуванням мовної.підготовки учня.

У процесі навчання у школярів формуються так звані узагальню-(і поняття, конче важливі для. осмислення явищ і фактів мови та істеу.атизації знань, умінь і навичок.

У подальшій роботі над темою слід передбачити, зокрема, пе-ггляд /уточнення обсягу/ дидактичних одиниць, удосконалення існу-•их способів структурування навчального матеріалу, змісту і струк-іщ узагальнюючих таблиць і схем та методики. роботи з ними на • рока:: мови у 3-9 класах, де вивчається курс синтаксису, який має вої особливості. Слід передбачити видання узагальнюючих таблиць схем друкарським способом, у кольорі, зробити їх можливими для кранізації. . ■

Основні положення.і висновки дисертації можуть бути викорис-ані у процесі створення шкільних підручників української мбви та

вдосконалення методики вивчення цього предмета з середніх і старілих класах, професійно-технічних училищах, технікумах.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: . -

1. Узагальнюючі таблиці і схеми як засіб інтенсифікації навчання у процесі вивчення синтаксису і пунктуації з 5 класі: Методичні рекомендації. -Чернігів, 1991. - 33с,

2. До проблем сучасногоууроку української мови // Українська

мова і література в школі. - 1991. - 2. - С.53-56,

3. Вивченая синтаксису і пунктуації у 5-му класі // Українська мова і література в школі. - 1591. - ;? 10. -С.8-І5.

4. Укрупнені блоки і таблиці у процесі вивчення розділу "'Ьзнетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія." // Українська мсга і література в школі. - 1992. - № II - 12. —С.Ь—10.

5. Засвоєння матеріалу укрупненими частинами е Е’.’.кориетаї-’ням узагальнюючих таблиць і схем у процесі вивчення фонетики, графіки, орфоепії, орфографії в 5 класі: Методичний посібник. - Чернігів, 1903. - 72с.

6. Засвоєння матеріалу укрупненими частчнаки ь використанням узагальнюючих таблиць : схук як сасіб інтенсифікації кавчання .української коьл у середніх профозійно-технічних училищах: Методичні рекомендації. - Чернігів, 1993. -7сс.

■ ■ гЗіСг"

- 4^'/ /;

7 ' '