автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обогащение словарного запаса младших школьников в процессе изучения русских народных сказок

Автореферат диссертации по теме "Обогащение словарного запаса младших школьников в процессе изучения русских народных сказок"

у Пі Ой

.. і н ОЦЇ 'і:1

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ '

і 1а (іраііуч рукопису

Б1РКЖ Людмила Яківна

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІДЧАС ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК

13.00.02 - Методика викладання (російської мови)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступен'Я' кандидата педагогічних, нзук

Київ - 1996

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ДЖЕЖЕЛЕЙ Ольга Валентинівна

Офіційні опоненти • доктор педагогічних наук, професор ПЛІІІКІВСЬКЛ Наталія Арсеніпна;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ГУДЗИК Ірина Пилипівна.

Провідна установа - Рівненський державний педагогічний іиститут.

Захист відбудеться “ І8 '* вересня 1996р. о И.ЗО годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.32.01 в Інституті педагогіки ЛПН України (252001. м.Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки ЛПН України

Автореферат розіслано 10 " ¿¿И-РСК-У 1996р.

Учений секретар /^7

спеціалізованої вченої ради Н.В.БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Початкова школа передбачає розвиток мовлення молодших школярів як одне із основних завдань і принципів шкільної освіти. У навчанні російської мови завдання розвитку мовлення розв'язуються цілеспрямовано, в певній системі з опорою на лінгвістичні знання та осмислення мовленнєвого досвіду молодших школярів. Одним із напрямів розвитку мовлення учнів є збагачення словникового запасу, яке здійснюється переважно в процесі роботи над текстом. Вихідним матеріалом для цього слугують літературні навчальні тексти, а також фольклор, насамперед російська народна казка.

Важливість вивчення казок як жанру зумовлюється їх морально естетичною цінністю та пізнавальними можливостями, а також жанровою специфікою, що виявляється передусім у доступності казки дітям 6-9 -літнього віку, вираженій простотою сюжету, заданістю композиції (традиційний зачин, трикратні повтори з появою нових дійових осіб, щасливий кінець), наявністю вигадки, яскравістю та виразністю мови. .

Процес розуміння та засвоєння дітьми змісту російських Народних казок в умовах української дійсності ускладнюється тим, що зафіксовані в них побутові та історичні реалії є віддаленими не тільки в часі, а й у просторі і відрізняються національним колоритом, своєрідністю, не характерною для українського народу.

Вивчення методики і шкільної практики засвідчує, що до цього часу не розроблено методичних механізмів, які б забезпечували відтворення учнями образної системи казки на основі реальних уявлень, пов’язаних зі специфічною, маловживаною лексикою, що характеризує віддалений у часі побут з його національним колоритом.

Аналіз спеціальної літератури з проблеми формування та розвитку мовлення учнів дозволив визначити шляхи розв’язання питання засвоєння молодшими школярами специфічної лексики казок.

У своїй дисертаційній роботі ми виділили окремі закономірності і положення проблеми оволодіння учнями мовленням в різних аспектах. Психологічні основи породження й розвитку мовлення обгрунтовані в працях О.О.Леонтьева, М.І.Жинкіна, П.Я.Гальперіна, Б.Г.Ананьєва, а.процес сприймання художніх творів, зокрема казок, Л.С.Виготським, Б.С.Мейлахом, П.Я.Якобсоном, О.В.Запорожцем, О.І.Нікіфоровою та ін.

Історико-педагогічні джерела висвітлюють питання розвитку “дару слова”(Ф.І.Буслаєв, І.І.Срєзиєвський, К.Д.Ушипський, І.Я.Франко, В.О.Сухомлинський); обгрунтування прийомів роботи над словом (В.І.ВодовОзов, Н.А.Корф, Ф.Ф.Бунаков, Д.І.Тихомиров); критерії відбору казок для навчання читати і прийоми роботи з казками як засобом розвитку мовлення (К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський).

Методичні дослідження виділяють такі напрями: значення і зміст словникової роботи (П.О.Афанасьев, К.Б.Бархін,

О.М.Бандура, С.П.Редозубов); розвиток мови в дошкільному

віці (Є.І.Тихсєва); завдання, і зміст розвитку мовлення на уроках літературного читання в середніх класах (М.І.Рибнікова, М.В.Колокольцев, П.І.Колосов); збагачення словника молодших школярів у системі уроків мови (М.Р.Львов, М.С.Рождествеиський,

І.П.Гудзик, М.С.Вашуленко, Т.А.Ладиженська); шляхи збагачення словника усного мовлення на уроках читання (Є.О.Адамович, Г.І.Липкіна,М.І.Оморокова,Н.Ф.Скрипченко, Н.М.Светловська та іи.);ііавчання молодших школярів читання народної’та літературної казки(О.В.Джежелей, М.С.Бібко); вплив народної казки на мовлення дітей (А.П.Усова, Л.І.Фесенко, С.А.Алієва,

Н.Н.Насруллаєва, С.А.Литвиненкотаін.). Зазначені вище важливі напрямки виявлення змісту і значення словникової роботи є методична ю основою нашого дисертаційного дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що різнопланові аспекти дослідження поставленої проблеми виявляють загальні підходи до проведення словникової роботи під час вивчення художніх творів з урахуванням вікових особливостей учнів, обгрунтовують систему її методів та прийомів. Однак у цих дослідженнях недостатньо розкривається методика збагачення словника учнів з метою повноцінного сприймання й усвідомлення ними народної казки. :

Опитування вчителів Сумської області підтвердило потребу в науковій розробці цієї проблеми, оскільки не всі респонденти бачать необхідність проведення словникової роботи під час читання народних казок, не усвідомлюють специфіки лексики. Разом з тим практично всі вчителі, що усвідомили цю методичну проблему, вказують на складність проведення роботи зі словами, що позначають

реали та назву героїв казок.

Аналіз стану досліджуваної проблеми в шкільній практиці засвідчив невідповідність рівня знань і вмінь учнів молодших класів вимогам програми щодо засвоєння лексики навчальних творів (на 30,7% молодших школярів, на низькому - 41,3%, на середньому -19,5%, на високому - 8,5% учнів).

Значна частина вчителів, володіючи загальною методикою словникової роботи, не може визначити ії специфіку щодо лексики російських народних казок, яка становить особливу складність для молодших школярів.

Таким чином, сучасна методика не забезпечує реалізацію програмного освітнього стандарту на рівні початкової лапки освіти, який вимагає сформованості умінь самостійно знаходити й осмислювати в тексті слова і вирази, що зображують дійових осіб, тогочасний побут, природу, описи подій,розрізняти відтінки слів у, його жанрової специфіки. Усе це дозволяє зробити висновок про актуальність змісту дослідження і вибору теми.

Об’єктом дослідження є процес формування мовленнєвого розвитку молодших школярів, а предметом - методика зб гачешш словникового запасу учнів молодших класів лексикою російських народних казок. .

Мета роботи полягав в теоретичному обгрунтуванні та практичній апробації методики збагачення лексичного складу учнів елементами побутової лексики казок. !

Гіпотеза дослідження: збагачення словника молодших школярів в процесі вивчення російських народних казок буде ефективним, якщо використовувати спеціально складений тлумачний

словник, то враховує природу жанру казки і дозволяє свідомо сприймати їїобразність, та розроблену систему вправ, спрямовану на використання експериментального словника.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези ставилися такі завдання :

1. Визначити вихідні психолого-ледагогічні, методичні засади роботи з казкою в початковій школі.

2. Відібрати з кола дитячого читання народні казки, на основі яких буде формуватися словник школярів, та створити необхідниїі ¡достатній словник, що забезпечує свідоме сприйняття російських народних казок молодшими школярами. .

3. Розробити систему вправ, які сприяють збагаченню словникового складу учнів молодших школярів елементами побутової лексики казок. .

4. Здійснити перевірку ефективності методики збагачення словника молодших школярів побутового лексикою народних казок.

Для реалізації поставлених завдань та перевірки висунутої гіпотези використовувались такі. методи дослідження:

- теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;

- цілеспрямоване спостереження за мовленнєвою діяльністю

учнів на уроках читання;. . •

- аналіз педагогічного досвіду на основі спостережень за процесом навчання в школі;

- бесіди, анкетування; . .

- формуючий педагогічний експеримент;

- кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Методологічною основою дослідження є положення філософії про суспільну природу мови, взаємозв’язок мови і мислення, значення мови як знаряддя всебічного розвитку особистості; теорія мовленнєвої діяльності; принципи єдності історичного і логічного та співвідношення загального й часткового.

Лінгвістичний аспект проблеми полягає в осмисленні слова як основної одиниці мови, безпосередньо використовуваної в процесі спілкування, усвідомлення зв”язків між елементами лексичного рівня, сприйнятті слова в єдності значення, форми і функції, розглядлексики казок в парадигматичних та синтагматичних зв'язках.

Наукову новизну та теоретичну значущість дисертаційної роботи становлять:

- виявлені теоретичні основи збагачення словника молодших школярів, що дозволили змоделювати та апробувати систему вправ, направлену на формування адекватних образних уявлень під час вивчення російських народних казок;

- здійснений аналіз спеціально відібраних російських народних казок з кола дитячого читання та уклад; ений словник д/' учнів початкових класів, який дозволяє усвідомлювати побутові реалії казок;

- доповнено відсутні ланки методики розвитку мови учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення російських народних казок, що дозволяють розширити словниковий склад.

Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обгрунтування основних положень, адекватністю використаних методів дослідження його меті й

завданням, експериментального перевіркою пропонованої методики, поєднанням різн"х методів обробки матеріалів, які дозволяють використовувати якісний та кількісний аналіз.

Практичну значущість дисертаційного дослідження становлять створений тематичний словник побутової лексики казок як злоб збагачення словникового запасу на уроках читання та розроблена система завдань для учнів молодших класів, яка визначає послідовність в опануванні прийомів оволодіння побутовою лексикою казок, теоретично обгрунтована та апробована в навчальному процесі. Дослідження проводилось у кілька етапі».

На першому етапі (1991-1992 рр.) вивчалася лінгвістична, пси-холого-педагогічна, фольклористична та методична література з проблеми дослідження; аналізувалися народні казки як навчальний матеріал; проводилось анкетування вчителів з метою визначення рівня володіння методикою роботи над казкою на уроках читання.

Другий етап (1992-1993 рр.) передбачав проведення констатуючого зрізу, розробку програми та методики дослідно-сксперимен-тального навчання.

, На третьому етапі (1993-1995рр.) впроваджувалася розроблена методика в практику навчання шкіл,перевірялась ефективність експериментального дослідження. • •

Апробація матеріалів і результатів дослідження здійснювалась в ході експериментальної роботи в 1 -3 класах шкіл Сумської і Харківської областей, у виступах на засіданнях методичних об'єднань вчителів початкових класів м.Глухова. Результати дослідження повідомлялись на науково-практичних конференціях в

Глухівському педінституті (1991-1995рр.), в м.Переиславі-Хмельни-цькому (1992р.)публікувались у збірниках'праць “Лексика російської мовні методика її вивчення”, Київ-Харків-1993, “Проблеми аналізу тексту”, Харків-1994.

На захист виносяться такі положення :

1. Народні казки, які входять у коло читання молодших школярів, мають свій специфічний словник. Врахування особливостей лексики цього жанру усної народної творчості в практиці навчання дозволить повноцінно сприймати зміст казок, ню позитивно вилине па літературний та загальний розвиток учнів.

2. Необхідною передумовою вільного безпосереднього переказування та опосередкованої комунікації на тему прочитаних казок є організація навчально-виховного процесу під час вивчення російських на основі навчального словника, який дозволяє збагачувати словниковий запас школярів лексикою, що відображає назву героїв казок та предметний світ давно Минулих часів.

3. Інтегрованим дидактичним засобом, який забезпечує впровадження в шкільну практику та доповнює.відсутні ланки розвитку мовлення, є розроблені аналітичні/ конструктивні і творчі вправи, завдання, запитання, направлені на збагачення словникового складу молодших школярів.

» . ‘

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку основної літератури та додатків, де подано частотний та алфавітно-частотний словники, тематичний словник семантично

складних слів російських народних казок, систему вішав.

У вступі об эуитовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульвано гіпотезу, розкрито завдання та методи дослідження, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, визначено основні положення, то виноситься па захист, подано дані про апробацію та впровадження здобу ги ч результатів у практику.

У першому розділі - “Теорія і практика збагачення словникового запасу молодших школярів на уроках читання російських народних казок” - визначено лінгвістичні та психолого-методичні засади збагачення словника школярів у початкових класах: з’ясовано роль казки в системі навчання молодших школярів як засобу збагачення словника; проаналізовано історію та сучасний стан словникової роботи як складової' частини розвитку мови учнів.

Лінгвістичний аспект проблеми викладено у працях В.В.Виноградова, П.А.Будагова, М.Т.Баранова, А.А.Уфимцевої, М.М.Шан-ського. Російська мова як складна система, іцо є засобом комунікації людей, складається з елементів, які виконують у ній різні функції. Це, зокрема, звук, слово, речення. Слово є основною, центральною одиницею, в якій виявляє себе звукова, семантнч-на і граматична сторони мови. '

Основне призначення слова - бути засобом номінації реалій навколишнього світу - предметів, ознак, дій, кількостей - та формування відповідних понять. Повнозначні слова завдяки прямій співвіднесеності з реальною дійсністю мають лексичне значення.

Для дітей шкільного піку доступне з'ясування номінативного, прямого значення слова, що відповідає життєвому досвіду дітей і є необхідним для збагачення активного та пасивного лексичного запасу ■

Знання лексичного значення слова важливе для поповнення словника учнів в процесі вивчення творів різних жанрів на уроках читання. Від правильного розуміння значення слова залежить усвідомлення ними змісту тексту та вживання слова в мовленні, а також адекватне сприйняття образів фольклору і часу та місця дії.

Значення слів зафіксовані в тлумачних словниках, які дають можливість розглядати мовні явища в усій сукупності зв’язків, допомагають пізнати реальну картину функціговання мови та її норми на даному етапі історичного розвитку.

Тексти російських народних казок містять різноманітну лексику, в тому числі й таку, що відображає побутову реальність та назви героїв казок. Самостійно засвоїти побутову лексику російських народних казок діти не зможуть, зважаючи на далекі за часом події, недостатню техніку читання та невміння визначити знайомі і незнайомі слова в тексті. Тому виникає необхідність цілеспрямованої словникової роботи на уроці вивчення народних казок.

Психологічний аспект проблеми розвитку мовлення МОТОДШИХ школярів розкрито в працях Л.С.Виготського, О.О.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна, М.1.Жшікіна, 0.1.Липкіної, Г.О.Люблінської та ін. У дисертації здійснено аналіз наукових джерел щодо психології сприймання та розуміння учнями художнього твору в молодшому шкільному віці, у тому числі й народних казок (О.І.Нікіфорова,

О.В.Запорожець,І.А.Зимня, М.І.Титаренко, Н.Г.Морозова, Н.Д.Мол-давська, Л.Н.Рожина та ін.); визначено роль психологічних процесів

лодших класів (А.Р.Лурі*, М.М.Волков, М.С.Виготський,

О.М.Леоптьєв, А Л.Смиріюв; Г.О.Ліоблинська, Г.Г.Розенблатт та ¡її.). Наукові положення праць відомих вчених, що стосуються досліджуваної теми з психологічної точки зору, використовувались нами як теоретична основа реалізації методики дослідного манчпння.

У роботі розглянуто історико-рстроснсктивний підхід до визначення місця і характеру роботи над казкою в початковій школі. Він дозволяв з'ясувати істотні взаємозв’язки, що окреслюють специфіку змісту та методів опанування лексикою жанру; обгрунтувати можливість і необхідність визначення семантично складної лексики казок.

У курсі початкового навчання казка з часів К.Д.Ушинського до сьогодення є одним із провідних навчальних жанрів у колі читання. Однак думка педагогів про значення як засобу навчання була далеко ііеоднозначною.Деякі письменники, педагоги (Д.І.Писарєв.Ф.Г.Толль, Ц.В.Балталон та ін) відкидали казку як матеріал дитячого читання. Великий педагог К.Д.Ушинський та його дослідники не виносили словникову роботу в процесі вивченя казок у понятійний план,ос кільки вся реальність казки збігалася з природним побутом того часу.

У роботах учених-методистів початку XX ст. (Є.І.Тихеєва, А.П.Бабушкіна,Н.В.Чехов,К\Б.Бархш,Н.К.Кульман, І.І.Трояновський,

А.А.Пєшковський, В.А.Добромислов, М.А.Рибнікова та ін.) стверджувалася думка про те, що під час вивчення творів усної народної творчості доцільно орієнту-ватиея на ті самі методи, які взагалі використовуються в курсі читання. ■ .

Пізніше, в середині XX ст., методисти зосереджують увагу на виховній цінності казки (Є.А.Адамович, О.І.Вознесенська-Єсипова, М.П.Каноникин, Н.О.Щербакова, С.П.Редозубов. М.С.Рождєстпен-ський, В.О.Кустарьова, Н.М.Щепетова, О.В.Янковська-Байдіна, Л.І.Воєводська та ін.). На думку О.П.Усової і В.В.Шашацької у

роботі над мовою казок осношшм € засвоєння поетичної розповіді. Вен ж словникова робота визначається загальною настановою на засвоєння слова під час вивчення твору будь-якого жанру. Саме в цей період з'являється чітка класифікація прийомів пояснення слова на уроках читання (С.П.Рсдозубов, М.І.Оморокова, В.О.Наумепко, Л.І.Тимофсє», Н.М.Щепетова, Є.А.Адамович, В.І.Яковлева, М.П.Каноникін, Н.О.Щербакова, М.ВКолокольцсв, П.І.Колосов,

В.В.Голубков, Т.П.Бочкарьова та їй.).

Сучасні дослідження, предметом вивчення яких є розвиток мовлення учнів, розгалужуються в кількох основних напрямах: розвиток мовлення учнів у процесі вивчення художнього твору протягом навчання в старших та середніх класах (М.Д.Пушкарьоиа, Н.Д.Мол-давська, М.М.Шанський, М.А.Гавриленко, Т.І..Внжаш<ова, В.К.Харченко та інші); розвиток мовлення учнів початкових класів (М.Р.Львов, А.В.Пол якова, Н.К.Нікітіна,М.К Щсрбак.Л.О.Горбушина, М.Г.Сердюк,О.Н.Хорошковська(Т.К.Тарасснко, В.П.Савицька), зокрема, на уроках читання (І.П.Гудзик, Н.Ф.Скрипчеико. Н.[Демидова,

Н.В.Коетроміна, М.І.Оморокова, М.С.Рождєетвснський та ін.); оволодіння мовою казок через переказ (М.Р.Львов, Л.О.Горбушипа та ін); організація навчальноїта позакласної читацької діяльності з народною

. ’ . г , .

та літературною казшо(Н.С.Бібко,О.В.Джсжслєй); розвиток мовлення засобами казки в дошкільному віці (С.К.Алєксієва, Є.П.Короткова, А.Є.Шибицька,,С.А.Алієва, Н.Н.Наеруллаєва, Л.І.Фссенко).

Таким чином, у початковій лінгводидактиці визначилися основні напрями педагогічної діяльності, в яких народна казка постає специфічним засобом розвитку мовлення дітей. Проте лексика російських народних казок як засіб збагачення словника учнів молодших класів ще не була предметом спеціального дослідження, що зумовило подальший пошук розв’язання проблеми розвитку

молодших школярів засобами російської народної казки.

У розділі подано методику та результати [іоіпукоію-ролтлувального експерименту ПО ВИВЧСІШЮ МІСЦЯ СЛОШШКОВОЇ роботі! В Процесі читання російських народних казок. З цією метою було проведено бесіди та анкетування вчителів, аналіз ■ланів навчально-виховної роботи, цілеспрямоване методичне спостереження

Одержані результати засвідчують, що словникова робота з семантично складною лексикою ¡не не зайняла належного місті на уроках вивчення російських народних казок. Так. із 150 респондентів тільки 41 усвідомлює труднощі в роботі з народними казками, з них 21 учитель вказує па специфіку поетичної мови казки та труднощі в проведенні словникової роботи.

Для одержання вихідних даних та для визначення фактичного рівня ефективності традиційної методики було проведено діагностичний зріз, мстою якого було:

а) виявити рівень лексичних умінь та навичок, сформованих у

проносі словникової роботи, що проводилася в відповідності з традиційного методикою; .

б) визначити здатність і можливість дітей молодшого шкільного віку засвоювати семантично складні слова та адаптувати їх до

.свого мовного досвіду в процесі побудови усних розповідей;

в) узагальнити результати констатуючого зрізу для організації експериментального навчання основі вказаних в дисертації принципів організації формуючого експерименту та висунутої гіпотези дослідження.

Результати констатуючого етапу засвідчили невідповідність рівня знань і вмінь учнів молодших класів вимогам програми щодо засвоєння лексики навчальних творів. В ході експерименту виявлено, що тільки близько третини школярів змогли знайти в запропонованому

тексті незрозумілі слова. Решта учнів не усвідомлює, що значения слів тину “изба”, "квашня”, ‘‘бобьиіка”, “заслонка”, "лавка" та ін. їм незрозумілі.

Поряд з цим, матеріали констатуючого зрізу показали, то вже в початкових класах учні солодіють певними уміннями та навичками словникової роботи. До них слід віднести вміння знаходити невідомі слова в реченні, тексті. Однак реалізація впини самостійно пояснювати лексику, що називає предметний світ та казкових героїв, приводить до значних труднощів, іцо вказує па необхідність цілеспрямованої роботи в цьому напрямку.

У другому розділі • “Дослідне навчання по збагаченню словника учнів початкових класів засобами російської народної казки”- обгрунтовано відбір певного кола казок, лексика яких була базовою для складання словника, визначено параметри відбору слів до тлумачного словника, висвітлено організацію дослідної роботи по збагаченню словника учнів початкових класів лексикою, яка може ускладнювати образне сприймання казки молодшими школярами, показано результати формуючого етапу педагогічного експерименту, де виявлено вплив лексики народних казок на збагачення словника учнів 1-3 класі" російських шкіл. •

Нами досліджено російські народці казки як засіб навчання читати з часів К Д.Ушинського до сьогодення й зроблено висновок про те, що незважаючи на незначну варіативність, перелік казок в книгах для читання залишається постійним. Лексика ж усної народної поетичної творчості становить значну складність для молодших школярів в силу епохальної віддаленості та вікових особливостей дітей. Вона ускладнює образне сприймання казки молодшими школярами. Для повноцінного сприймання фольклору необхідно виділити лексику, що являється складною в семантичному розумінні

/їли /іітсії молодшого шкільного піку.

Загальновизнаними вимогами відбору до лексичного мінімуму економність,яка виступає як ефективність-до мінімуму вклк>чпюті>ся всі слова, необхідні для забезпечення псиної навчальної мети; комуткатннністі. (незалежно піл стуїи-чіг складності необхідно відбирати тільки комунікативно значущі одншіці).дотримания вимог щодо лексичної системи мови, яку вивчають учні. Крім того, наукова робота по відбору сліп для лсксико-семантпчнпх груп базувалося на принципах, запропонованих М Т.Бпрлиовим, зокрема, частотності і системності: враховувалася частотність використання лексичних одиниці, у джерелах мінімуму, а також кількість самих джерел, де слово зустрічалось хоч би один раз. Одним із важливих параметрів відбору лексики до тематичного тлумачного словника вважалися її пізнавальні можливості.

■ Поняття лсксико-ссмантична складність нами уточнювалося п системі дидактичних зрізів, де дітям пропонувалося назвати незрозумілі слова з казки, пояснити подані вчителем слова. Проаналізувавши одержаний список слів, було зроблено висновок, що для дітей молодшого шкільного віку найбільш складною є семантика .іеиників, що називають героїв казок (купець, воєвода, гребінишк, калаилшк, королевич, царівна, просвирня, архієрей та ін.); іменники, що позначають назви родинних стосунків (мачуха, сват, кум, невістка та ін.); ряд іменників, які позначають виробничі та суспільні відносини; слова, що називають місця проживання героїв, їх одяг, зброю, предмети побуту (хороми, світлиця, терем, братина, ківшик, душегрія, вінець та ін.). Складними щодо засвоєння семантики для молодших школярів виявилися деякі прикметники та дієслова. Але іменники складають більшу частину списку (65%), тому, беручи за основу принцип чдстиотності вживання слів у казках та враховуючи вплив

пізнавальних можливостей російських народних казок, ‘ми окреслили тематику лексики, то виявилася складною для молодших школярів » такому вигляді:

I. ЛЮДИНА

І. Налсжість до стану. 2. Родинні стосунки. 3. Культові відносини.

4 Професії. 5. Одяг. Головний убір. Взуття. Прикраси. 6. Зброя. 7. їжа.

II. ПОСЕЛЕННЯ ТА ЖИТЛО

1. Житло. 2. Інтер'єр та його елементи, 3. Господарчі будови. 4. Посуд.

5 Дерев'яні та плетені місткості.

III. ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ

І. Знаряддя землеробства. 2. Знаряддя обробки вовни та полотна.

3. Знаряддя мисливства та рнбаЛиства.

IV. ТРАНСПОРТ І ЗАСОБИ РУХУ

І. Гужеви транспорт. 2. Упряж та її деталі. 3. Водний транспорт.

V.ГРОШІ

VI.МІРА ДОВЖИНИ. МІРА ВАГИ, МІРА СИПУЧИХ ТІЛ ТА РІДИНИ

На основі наведеної вите тематичної класифікації семантично складної лексики російських народних казок розроблено експериментальний тлумачний словник лексичних труднощів, який використовувався на урок«..; читання. '

Аналіз наявних наукових, навчальних та експериментальних словників дав можливість чітко виділити композиційні елементи пропонованого словника. Навчально-методичний апарат словника можна подати у вигляді схеми:

Пояснюване - Доступні дітям - Тлумачення - Ілюстративний слово граматичні словника матеріал

прикмети V

Він налічує біля 300 малознайомих та нових слів, нерозуміння яких ускладнює повноцінне сприйняття змісту та формування

н учнів умінь ОСМИСЛЮПЛТИ і ВІДТВОріОПаТН художнім снітфольклору. Його словникова стаття, яка с голошюю складовою частиною, поряд з лінгвістичною. виконує і основну навчальну функцію. Слід підмітити основні особливості організаційно-технічного оформлення словника: підібрані слона розміщено у відповідності до тематичної класифікації, у середині кожної теми слона розміщуються за алфавітом. Над кожним словом ставиться знак наголосу. Слово, що . пояснюється.! іачру коване великими літерами в початковій граматичні*! формі. З граматичних поміток у словникову статтю внесено найважливіші ознаки слова, передбачені програмою, зокрема, рід та число. Після його тлумачення подаеті.ся приклад пживлання слова в реченні або уривку з тексту російської народної казки. Далі надруковано номер джерела, назва казки та сторінка.

Наприклад:

N Слово Граматичні Значення слона Приклади вживания

п/п прикмети в казці в реченні

4 Бобылка ж.р., ел. ч. Безземельная 'Сходила бы ты на край

одинокая, бедная села к бобылкс". № 1,

крестьянка. ''Наговорная водица".

У дисертації визначено вихідні положення, зміст та програму експериментальної роботи над збагаченням словника учнів лексикою казок, подано аналіз результатів експериментального навчання.

Розробка дослідної методичної системи підпорядкувалась провідним цілям і завданням початкової школи, де пізнавальна мета передбачала знайомлення учнів з елементами когнітипних можливостей народних казок, а саме з лексикою, що позначає назви житла, будівель, домашнього начиння тощо.'А також назву професій, слова на позначення родинних відносин. Практична мета (формуван-

ця в учні» умінь та паличок роботи з незрозумілими словами к с роднях казок, що забезпечу»: збагачення мовленнєвого розвитку школярів ), забезпечує умови розуміння змісту та мовних особливостей фольклорних творів.

Формування лексичних умінь проходить досить складний шлях від імітації зразка через виконання вправ аналітичного та конструктивного характеру до досягнення вищого рівня володіння умовними уміннями, переходу цих умінь у творчу діяльність, під якою стосовно нашого дослідження слід розуміти вільне використання в різних комбінаціях лексичних багатств рідної мови.

Лексичні вміння, формування яких передбачено завданнями дисертаційної роботи, поділено ІІУ 3 групи. Уміння першої групи забезпечують елементарне ознайомлення учнів з лексикою казок, що відображає побут давно минулих часів та назви героїв. До них належать уміння знаходити незрозумілі слова, які називають побутові реали казок; усвідомлювати різницю між словом та преметом. що його називає, пояснювати значення семантично складних слів різноманітними способами, в тому числі використовуючи тлумачний словник. '

Уміння 2-ї групи є більш складними. Вони забезпечують реалізацію етапів планування і творення в структурі мовленнєвої діяльності. На їх основі учні повинні виділити слово у тексті, довести доцільність його використання в сполученні з певними лексичними ОДИНИЦЯМИ, що відповідають меті висловлювання,відшукувати в тексті невдало вжиті слова і замінювати їх. До 3-ї групи належать вміння, які передбачають використання зображувально-виражальних засобів фольклору в усному та писемному мовленні. У їх формуванні виявляється . завершальний, контрольний етаіі мовленнєвої діяльності.

Визначені уміння є загальними для оволодіння лексичним багатством народних казок й дозволили визначити систему вправ. .

В нічому система вправ, направлена на збагачення словникового запасу учнів початкових класів при вивченні російських народних казок, має такий вигляд' '

I тип. ВПРАВИ АНАЛІТИЧНІ

1. Аналіз готового мовного матеріалу і знаходження семантично складних слів серед груші слів, в словосполученні, реченні або в тесті (за зразком і без нього). 2. Вправи, то реалізують способи підходу до оволодіння значенням слова. 3. Вправи словярно-логічпі. 4. Вправи на установлення родо-вндових відносин (з опорою на ілюстрацію, бе:і опори на ілюстрацію. 5. Класифікація семантично складних слів. 6. Вправи, па ссмаитизацію слів.

II тип. ВПРАВИ КОНСТРУКТИВНІ

1. Перетворення готового мовного матеріалу: а)конетруюванпн словосполучень; б)с;.лалашіи речень з словами за завданням учителя;

в) аналіз і лекснко-стилістичне правлення негативного тексту.

III тип. ВПРАВИ ТВОРЧІ

1. Побудова зв’язних висловлювань з новими словами по завданню учителя. 2. Побудова висловлювань або його частин самостійно. 3. Використання одержаних знань, умінь у позакласніїі роботі: а)складаніш кросвордів з семантично складними словами за допомогою учителя; б)складання кросоордів самостійно.

4. Розучування дидактичних ігор па матеріалі лексики казок. Самостійний підбір лексичного матеріалу до варіантів них ігор.

IV тип. ВПРАВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА

1. Знаходження лексики в словнику по тих чи інших помітках.

2. Визначення способу (прийому) семантизаціі слова. 3. Складання статті до слова (по аналогії з словником). 4.Самостійне складання тлумачення слова на основі розуміння його значення. .

Слід відзначити, що система завдань, націлених на збагачення

лексичного запасу школярів вволиться по класах (починаючи з першого) протягом навчального року. Характер виконання завдань дослідного навчання відповідає складу експериментального тлумачного словника російських народних казок.

Результати виконання контрольного зрізу підтверджують правомірність висунутої гіпотези дослідження та ефективність запропонованої методики.

Фактично учні експериментальних класів показали більш високий результат виконання завдань при однаковій кількості відведеного часу. В порівнянні з учнями контрольних класів, школярі експериментальних класів володіють більш глибокими і міцними уміннями словникової роботи:» виявляють лексичне значення пропонованих слів (самостійно та за допомогою словника), правильно будують речення з даними словами, використовують їх в усному мовленні при переказах російських народних казок.

Якісні та'кількісні зміни рівнів оволодіння словниковими вміннями під час вивчення російських народних казок можна прослідкувати по діаграмі.

56,7

40,4

29,8

І

16

21,1

22.3

8.7

і U

і - експериментальні класи;

□ - контрольні класи

У висновку узагальнюються результати роботи, підводяться підсумки дослідження: 1. Виявлені вихідні асихолого-педагогічні й методичні основи словниковох роботи на матеріалі народної казки

в початковій школі.

Для формування в учнів адекватних уявлень і здійснення зв'язку навчання з життям при опануванні лексикою, яка віддалена від школярів часовою та побутовою реальністю, необхідно використовувати наочні способи ссчіантизаііл елів, чоєддуючиї.ч зі словесними, що сприяє формуванню чітких уявлені, на основі особистого досвіду дитини, вивчення навколишньої дійсності та елементів історичних реалій .Для успішного оволодіння словником необхідне поєднання спостережень, елова і діяльності.

2. Складено навчальний тлумачник словник, який забезпечує збагачення мовлення учнів словами, що позначають предметний світ та назву героїв казок давно минулого часу.

Практика збагачення словникового запасу учнів під час вивчення російських народних казок потребує визначення та класифікації словника семантично складної лексики казок як навчального матеріалу, що сприяє ознайомленню учнів з побутовою реальністю минулого. Дисертаційне дослідження, спираючись на праціфольклористів.лінгвістів, літературознавців, психологів, певною мірою розв'язує цю проблему завдяки усвідомленню пізнавального потенціалу народної казки, а також визначенню слів, у яких семантика є складною для молодших школярів, вілібрано словник лексичних труднощів російських народних казок.

Складений навчальний словник дає учням можливість читати Народну казку з розумінням, підвищує її естетичну функцію як жанру усної народної творчості.

, 3. Розроблена експериментальна система навчання учнів

початкових класів, направлена на збагачення словника елементами побутової лексики казок.

Методична система збагачення словникового запасу молодших школярів, яка включає серію різноманітних вправ і методику їх проведення на уроках читання народних казок, сприяє набуттю

доспілу усвідомленого сприйманням лексики казок, формувати!?, в них правильної’ читацької діяльності, зумовленою обов’язковою смисловою настановою на сприйняття тексту до читання, цільовою настановою в процесі читання та аналізу твору і тим самим підвищує як мовленнєвий розпиток, так і комплексний виховний вплив казки на дітей молодшого шкільного віку. .

4. Експериментально перевірена і доведена ефективність розробленої системи: а) в відповідності з гіпотезою і поставленими завданнями було експериментально доведено, що формування словаршіх умінь в процесі читання російських народних казок по запропонованій методиці більш ефективне порівняно з традиційною методикою: в експериментальний класах спостерігається ріст числа учнів, які послідовно опанували компонентами вміння збагачувати словниковий склад, в середньому на 29%; при цьому повноцінне ввміння1 було сформовано у ?>% школярів, які засвоїли семантику слів російських народних казок; б) розроблена методика спрямована на формування здатності особистості особистості мислити художніми образами, дала можливість досягнути значних показників у мовленнєвому розвитку учнів початкових класів, про що свідчать результати аналізу переказів народних казок, письмові відповіді по усвідомленню -сксично складних слів, а також наші спостереження за їх активною діяльністю з казками на уроках класного читання та заняттях з позакласного читанням у ході формуючого експерименту.

5. Проведене дослідження переконує в можливості та доцільності збагачення словника молодших школярів, в форммуванні умінь опановувати лексикою казок. Для організації цілеспрямованої і систематичної роботи по оволодінню лексикою, що характеризує побут минулого та слів-назв героїв казок необхідно: а) дати вчителям необхідні знання про лексику казок в вигляді словника; б) забезпечити методикою засвоєння семантично складної лексики (система вправ і методика їх проведення на уроках вивчення казок).

Перспективу подальших досліджень проблеми ми бачимо в розроби] питань впливу міжпредметпих зв'язків па збагачення слов-мика учнів молодших класів на уроках читання російських та українських казок, а також збагачення словника школярів під час творчої діяльності на матеріалі казок

Основні положення дисертації викладено в публікаціях автора:

1. Обогащение словаря младших школьников элементами бытовой лексики в процессе чтения русских народных сказок. Методические рекомендации по методике преподавания русского языка в начальных массах. Дія студ. псд. ф-тов. - Глухов, 1995.- 44 с.

2. Обогащение словаря учащихся младших классов элементами бытовой лексики в процессе чтения русских народных сказок. /Лексика русского языка и методика сс преподавания в вузе и школе: Сб. научн. трудов. - Киев Харьков. И-Я АНУ-ХГПИ, 1993. - С. 161-163.

3. Учебный материал к словарю для младших школьников "Читаем русские народные сказки" /Проблемы анализа текста: Сб. научн. статей. - Харьков: ХГПИ, 1994. - С. 11-13.

4. Народознавчий підхід до вивчення казок у початкових класах. /Вивчення рідної мови і духовний розвиток особистості молодшого школяра в оновленій національній школі: Тези дон. міжвуз. наук.практ.коиф, - Умань, 1992. • С. 46.

5. Ознайомлення учнів молодших класів з елементами побутової лексики в процесі вивчення народних казок / Використання народознавчого, краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі: М-ли наук.-практ.конф. - Глухів, 1994. - С. 109-110.

6. Ознайомлення студентів з системою роботи по збагаченню словника учнів елементами побутової лексики у процесі читання казок. /Історія і сучасність педагогічної освіти в Україні: М-ли наук.-практ.конф. - Ч!2. - Глухів, 1994. - С. 66.

Biryuk L.Y.Enrihing of vocabulary of primary school huhils.. in proscss of learning Russian fairy-tales.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Pedagogics, Spccialitiy 13.00.02 - Methods of Teaching of the Russian Language. Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1996. .

To be defended the theoretical principles and the methodical system of enriching the vocabulary of the primary - school children by units ol household lexis of Russian fairy - tales.

The experimental research proved the effectiveness of the system of exercises aimed at complete perception of literary images as well as realization of cognitive aspect of folklore.

Бирюк Л.Я. Обогащение словарного запаса младших школьников в процессе изучения русских народных сказок. •

Диссертация (рукопись) па соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02-методика преподавания (русского языка). Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 1996.

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально проверена методическая система обогащения словаря учащихся начальных классов элементами бытовой лексики русских народных сказок, способствующая полноценному восприятию художественных образов произведений устного народного творчества, а также реализации познавательной стороны фольклора.

Ключові слова: “розвиток мовлення”, “лексика”, “казка”, “слово”, “словник”.