автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обучение диалогу-дискуссии общественно-политического характера на старшем этапе языкового ВУЗа (французский язык)

Автореферат диссертации по теме "Обучение диалогу-дискуссии общественно-политического характера на старшем этапе языкового ВУЗа (французский язык)"

КИІІіСЬКИП ДЕРЖАВНИП ПЕДАГОГІЧНИЙ ргл ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ ЛЮБ

N ‘о о а

!и-~ О

На правах рукопису

ЯНІСІВ Михайло Петрович

НАВЧАННЯ ДІАЛОГУ—ДИСКУСІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ НА СТАРШОМУ ЕТАПІ МОВНОГО ВУЗУ

(французька мова)

Спеціальність 13.00.02 — методика викладання іноземних мов

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 1993

1 Робота виконана на кафедрі методики викладання інозем

них мов Київського державного педагогічного інституту іно земних мов. •

Науковий консультант — кандидат педагогічних наук,

професор О. І- ВИШНЕВСЬКИП

Офіційні опоненти — доктор педагогічних наук, професор П. Б. ГУРВИЧ кандидат педагогічних наук,

■ доцент Г. С. ЧЕКАЛЬ

Ведуча організація — Рівекський державний педагогічній інститут.

Захист відбудеться « ^>> ^1993 р. о 10 годині на засі

данні спеціалізованої ради КПЗД/.01£ш присудженню вченого ступеня кандн дата наук у Київському державному педагогічному інституті іноземних мої (252150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розіслано » 993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради

Л- П. СМЕЛ ЯКОВА

Актуальність-дослідження. В умовах демократизації та гуманізації всіх сфер суспільного життя України, її соціально-економічний розвиток, в основі якого лежить науково-технічний прогрес та вдосконалення виробничих відносин, вимагають від працівників вищих учбових закладів особливої уваги щодо професійної підготовки майбутнього спеціаліста.

Однією із складових частин професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов є уміння самостійного ведення дискусії з країнознавчих проблем і зокрема з проблем суспільно-політичного характеру (СПХ).

«Оскільки, — зазначає Арістотель, — будь-яка держава являє собою свого роду спілкування, всяке ж спілкування організовується заради якого-небудь блага (адже всіляка діяльність припускає благо), то, стає очевидним, що всі спілкування прагнуть до того чи іншого блага, причому більш від інших і до най-зищого прагне тс спілкування, яке є найважливішим від усіх і зхоплює собою всі інші спілкування. Таке спілкування називають державним або спілкуванням політичним1.

Ось чому, останнім часом питання навчання дискусії на соціально-економічні, суспільно-політичні та морально-етичні теми активно розообляготься багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими (Albert, Chevalier, Meyer, Plantin, Spack, Vipner, Гурвич. :<облова, Лапидуе, Павлова, Скалкин, Селезнев. Шантаоин); в )езультаті їх досліджень були уточнені ситуації, логічні схеми юбудови дискусії, а також запропоновані різні випи вправ для іавчання найбільш складних логічних конструкцій. Учені висловлюють думку про високу ефективність дискусії для усунення недоліків при навчанні усного іншомовного мовлення на старших пупсах мовного вузу, по причині: низького рівня усної МОВЛЄННї-юї комунікації і відсутності справжньої динаміки ускладнення тексико-граматичного аспекту мовлення і прогресуючого розвитку гено-мовленнєвих умінь студентів, так як збагачення лексичного 'а граматичного аспектів мовлення студентів знаходяться у прямій залежності від ускладнення мисленнево-мовлениєвих задач2.

> Аоистотель. Поля. собр. соч. Т. 3. /Пер. з древнегреческого. Под общ. ред. I. Лова-тура. — М.: Мысль, 1983. — С- 375).

2 Гупвич П. Б. Основы обучения устной речи на языковых факультетах. —

I. I. — Владимир: Изд-во Владимир, пед. ин-та, 1972. — С. 18—20/•

!

Проте роботи, присвячені цьому питанню, ще не в повній мірі вирішують проблеми, пов’язані з навчанням самостійного ведення дискусії суспільно-політичного характеру як у вищій, так і в середній школі.

У методичній літературі відзначено, що недостатньо досліджено зміст пізнавальної діяльності студентів в умовах продукування іноземної мови і формування умінь відповідно до умов інтелектуальної задачі засобами іноземної мови (Гурвич. Лапидус Франк).

Не в повній мірі розв’язані питання щодо забезпечення і оволодіння змістовими і мовними засобами рішення проблем суспільно-політичного характеру. Останнє пояснюють неможливістю управління мовною діяльністю такої складності, оскільки розв’язання складних мовно-мисленнєвих задач з предметно-логічним змістом викликає ускладнення мовних і операційно-логічних характеристик усного висловлювання іноземною мовою1. Це вимагає повного оволодіння концептуальними поняттями V певній галуз; знань та іншомовними засобами їх вираження у формі абстрактно-термінологічної лексики, а також опанування ускладнених синтаксичних конструкцій на рівні фрази та логіко-композиційних структур на рівні надфразової єдності та цілого тексту.

Невивченість предметно-логічних особливостей змісту та особливостей мовного оформлення кожної логічної операції ДИСКУСІЇ які виникають перед студентами в процесі логіко-смислової т; стилістичної обробки матеріалу з іноземної мови негативно вплп вають на ефективність самостійного ведення дискусії СПХ.

Аналіз вузівських підручників показує, що навіть наявністі великої кількості усних вправ для засвоєння лекенко-граматич ного матеріалу не сприяє розв’язанню цих складних питань, ос кільки в них відсутня спеціально спрямована система вправ длі навчання продуктивного усного висловлювання, зокрема, дискусі на теми, що передбачені Програмою. Це негативно позначаєтьсі на результатах учбового процесу з практики іншомовного усноп мовлення на старших курсах, ппо що свідчать лані експерименту який був проведений на IV—V курсах відділення французько мови в Дрогобицькому педагогічному інституті ім. Франка.

Аналіз кількісних та якісних даних експерименту виявив так недоліки у веденні дискусії, як: репродуктнвність, примітивніст змісту, неглибоку фактуальну та теоретичну аргументованістг відсутність або недостатнє вираження емоційності, недотриманн синтаксичних особливостей усного мовлення на рівні фрази, НФ< та цілого тексту, неправильне логіко-композішійне оформлены предметного змісту на рівні надфразової єдності та цілого текст\

1 Гупвнч П. Б, Основы обучения устной речи на языковых (Ьакультетах. -

ч. 1. — Владимир: Изд-во Владимир, пед. ин-га, 1972. — С- 12—14/,

Наявність недоліків змістового, логіко-композиційного та мовного характеру у висловлюваннях студентів старших курсів мовного вузу пояснюється тим, що невміння вести дискусію СПХ пов’язано з вищезазначеними труднощами.

Вивчення досвіду роботи викладачів з практики французької мові; на статних курсах, досвід роботи дисертанта та результати персдекспешіментального зрізу навчання дискусії СПХ показують, по при відсутності цілеспрямованої роботи студенти не в змозі оволодіти умінням самостійного ведення дискусії з проблем суспільно-політичної тематики. Останнє підтверджує думку про не-збхідність організованої, кеоованої з боку викладача роботи шо-ю навчання змістових, логіко-композиційних та мовних особливостей усного висловлювання в процесі розвитку умінь, необхід-тх для самостійного ведення дискусії такого характеру.

Беручи до уваги той факт, що дискусія є ефективним засобом юзвитку непідготовленого іншомовного мовлення, з одного боку, і з другого, враховуючи недостатню розробленість цієї проблеми в методиці викладання іноземних мов, стає очевидна я ктї-їльність дослідження даної проблеми навчання дискусії СПХ т Факультетах французької мови педінститутів.

Об’єкт дослідження — процес навчання діалогу — диску-:ії СПХ на старшому етапі мовного вузу.

Предмет досліпуготтня — зміст і комплекс вправ для нав 'яшш діалогу-днскусії СПХ студентів старших курсів мовного

\г3'г-

Метз дослідження полягає в розробці методики навчання ;іг>логу-дискусії суспільно-політичного характеру на старшому тапі мовного вузу.

Для досягнення мети виявилось необхідним розв’язати так: адачі:

1. Проналізувати загальний зміст мовно-мисленнєвого процесу йалогу-дискусії СПХ на основі вивчення теоретичної літератури з генхології, логіки та лінгвістики.

2. Уточнити етапи побудови діалогу-дискусії і визначити пред-іетний, операційно-логічний та мовний зміст мисленнєвих оперлій на кожному етапі.

3. Визначити характер умінь та навичок, необхідних студентам ля ведення дискусії СПХ.

4. Відібоатн змістовий (фактичний і концептуальний, мовний

лексичний) і логіко-композиційний матеріал на французькій мо-

і, шо відображає предметно-операційний зміст та мовне о<Ьорм-ення діалогу-дискусії СПХ. '

5. Розробити вправи для оволодіння цим матеріалом на рівні ірази, НФЄ і цілого тексту.

З

6. Уточнити логїко-композиційну структуру діалогу-дискусії СПХ на рівні НФЄ та цілого тексту на основі аналізу автентичних дискусій іноземною мовою.

Вищезазначені задачі визначили використання наступних м є-т q д і в дослідження:

>— вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури з методики викладання іноземних мов і літератури їв тому числі російської як іноземної) в середній школі та у вузі, а також методики викладання суміжних наук (філософії, психології, психолінгвістики, педагогіки, лінгвістики тексту);

— узагальнення досвіду викладання французької мови на факультетах іноземних мов педагогічних вузів України;

— лінгвометодичний аналіз автентичних дискусій;

— наукове спостереження за процесом навчання дискусії;

— моделювання діалогу-дискусії іноземною мовою;

— проведення розвідувального та навчаючого експериментів.

Гіпотеза дослідження — формування та функціонувати

умінь і навичок самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ іно земною мовою, що забезпечують ефективність ходу дискусії дося гається, якщо студенти оволодівають предметно-мовними та one раційно-логічними особливостями діалогу-дискусії СПХ і логіко композиційною структурою його побудови.

Методологічною основою дослідження є філососЬіі як наука про загальні форми і закони розвитку об’єктивної дійс ності та вчення про форми і закони її пізнання. Основою дослід ження є теорія' пізнання в цілому, і зокрема вчення про істину про співвідношення абсолютної та відносної істин, про принципі конкретності істини. Дослідження базується на основних поло женнях філософії; учення про єдність мови і мислення, що роз криває соціальну, пізнавально-комунікативну функцію мови. ; також діалектичну єдність думки і. мовної форми як двох сторії процесу відображення об’єктивної дійсності.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що впео ще розроблено проблемно-пошуковий підхід до формування умін та навичок самостійного ведення діалогу-дискусії на старшом етапі мовного вузу при допомозі вправ, які моделюють проїхе дискусії як розв’язання пошукової суспільно-політичної проблемі що містить принципові та сутнісні характеристики.

Теоретичне значення дослідження полягає в обгруї туваннї проблемно-пошукового підходу при оволодінні уміннями навичками самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ, у розробі системи вправ — проблемно-пошукових і логіко-композиційню то моделюють процес дискусії СПХ: розв’язання пошукової сус пільно-політичної проблеми, яка містить принципові та сутнісі характеристики; у відборі змістового та мовного (лексичного) мг

геріалу для навчання діалогу-дискусії з проблем суспільно-політичного характеру.

Практична цінність роботи полягає в розробці методичних рекомендацій з практики усного мовлення для студентів старших курсів мовного вузу, що втілюють теоретичні положения роботи на конкретному матеріалі. У методичних рекомендаціях зозроблена серія проблемно-пошукових і логіко-композиційнил зправ, що містять конкретні завдання такого характеру, а також нструкції для їх виконання з предметно-змістовими (фактуаль-юю і концептуальною інформацією), операційно-логічними (архі • тектонікою) і мовними (лексичними) опорами для їх виконання на матеріалі публіцистичної літератури.

Апробація роботи. Результати дослідження відображені з публікаціях: 6 статтях, 8 тезах, доповідях, і методичних рекомендаціях. Вони відображалися ]в доповдіях і виступах на республіканських та інститутських конференціях в м. Києві, Львов:, Дрогобичі. ,

На захист виносяться наступні положення:

1. Основними компонентами змісту навчання діалогу-дискусії :успільно-політичного характеру є: а) предметний зміст діалогу-иіскусії іноземною мовою, який поданий концептуальною і фак-■ичною інформацією, що відображає принципові та сутносні ха-»актеристнки об’єктів проблемиої ситуації, а також іншомовні іасоби їх вираження; б) операційно-логічний зміст діалогу-дис-;усії, який розчленований на логічні операції з використанням ншомовних засобів їх оформлення на рівні фрази, в) логіко-ком-юзнційні структури діалогу-дискусії на рівні надфразової єдності 'мікродискусія) і цілого тексту (макродискусія) та іншомовні за-оби оформлення логічних відношень (зв’язків) у них; г) проб-¡ємно-пошукові та логіко-композиційні комунікативні уміння діа-огу-дискусії СПХ.

2. Оволодіння мовно-змістовим матеріалом, проблемно-пошуко-

ими і логіко-композиційними уміннями та навичками самостійно ведення дискусії з проблем СПХ здійснюється при виконанії студентами підготовчих та творчих проблемно-пошукових і ло ■ іко-компознційних вправ. ,

3. Структура підготовчих проблемно-пошукових вправ включає роблемно-пошукову задачу, інструкцію, змістові (концептуальну фактичну інформацію) та мовні (лексичні) опори.

4. Структура підготовчих логіко-композншйиих вправ включав огіко-композиційну задачу, інструкцію, мовні (функціонально-мислові і формально-структурні граматичні та стилістичні) опои на рівні фрази, а також змістовно-смислові, логіко-композицій-і опори (опори зв’язаності) на рівні НФЄ і тексту.

5. У творчих проблемно-пошукових і логіко-композиційних правах мовні (лексичні), логіко-композиційні (функціонально-

смислові та формально-структурні граматичні і стилістичні) опори знімаються по мірі оволодіння студентами уміннями і навичками самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ.

6. Уміння та навички самостійного ведення дискусії СПХ на старшому етапі мовного вузу успішно формуються при проолемно-пошуковому підході, ще моделює умови розв’язання пошуково; проЬлеми.

Структура дисертації включає в себе вступ, три глави, висновки, список основної літератури та додаток.

У вступній частині обгрунтовується актуальність поставлено; проблеми, вибір предмета та визначення об’єкта дослідження, показані наукова новизна, теоретичну значимість та практична цінність дисертації, ставляться мета, задачі та визначаються методи дослідження, формулюються положення які виносяться на захист.

У першій главі аналізуються інформаційні та структурні особливості діалогу-дискусії як засобу розв’язання проблем СПХ, дається характеристика предметно-логічного змісту проблем С11Х і їх мовного оформлення. На цій основі зроблено вис-новик про відбір предметного, операційно-логічного та мовного матеріалу для навчання дискусії на старшому етапі мовного вузу, а також виділяються обов’язкові уміння для студентів види умінь та навичок.

У другій главі обгрунтовується і розробляється комплекс вправ для оволодіння уміннями і навичками самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ. Описується структура вправ, співвідношення типів і видів вправ в середині комплексу. ■

У третій главі розглядається структура, зміст і методика навчаючого експерименту, аналізуються його результати.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і подано основні висновки.

Додаток включає в себе матеріали та результати експерименту. „

ЗМІСТ РОБОТИ

Предметом нашого дослідження була розробка методики нав чання самостійного ведення діалогу-дискусії на старшому етапі мовного вузу.

З метою визначення характеру умінь та навичок, якими повинні оволодіти студенти для самостійного ведення дискусії СПХ, а також з метою розробки комплексу вправ для розвитку цих умінь, нам необхідно було вивчити особливості діалогу-суперечки і діа^ логу-дискусії з точки зору їх побудови, відбору предметного, операційно-логічного і мовного змісту.

«Щоб зробити навчання більш цілеспрямованим, — зазначає Бім, — важливо знати, чим різняться, наприклад, вільна бесіда

від ділового обговорення, від діалога-суперечки і ці два види діалогічного мовлення від діалогу дискусії»1. Для цього слід було проаналізувати предметні, операційно-логічні і мовні особливості діалогу-дискусії та діалогу-суперечки. Це дало можливість встановити відмінності між ними. По-перше, спір (суперечка) є початковим ступенем пізнання і виступає як виявлення протилежних думок, як виявлення суттєвої, принципової відмінності з даного питання, проблеми, а дискусія є другим ступенем пізнання, більш високою, розвинутою, специфічною формою і передбачає на відміну від спору, наявність тези, аргументів, узагальнень у вигляді умовиводів, де останнє детерміновано певними законами ло гіки. ііо-друге, виявлення опонентами відмінностей з певних питань під час суперечки ще не може передбачити її повного і ясного вирішення, оскільки вони не володіють вичерпною інформацією з даного питання і первинне «ознайомлення» з проблемою не може в повній мірі забезпечити достатньо аргументованого його вирішення. Отже, в .результаті такого обміну кожна із сторін залишається при своїй думці, не довівши хибність позиції опонента. По-третє, спір дає можливість установити шляхи пошуку істини і виступає як нагальна необхідність відбору фактів, аргументів, доводів всього того, що знадобиться для доказу висунутої тези, Дискусія ж виступає як результат цього процесу. Враховуючи викладені вище відмінності між діалогом-суперечкою і діалогом дискусією, можна дати визначення суперечки і дискусії. Під суперечкою ми розуміємо відображення самого процесу пошуку істини на початковому етапі його пізнання, що характеризується виявленням суттєвих, принципових відмінностей певних предметів з метою їх успішного вирішення в основі якого лежить суб'єктивна оцінка і який не обмежений ні в часі, ні в просторі. Дискусія — це доказ істинності тези, що висувається, або спростування її шляхом аргументації або контраргументації, в основ: якого лежить об’єктивна оцінка дійсності, що характеризується обмеженістю як в часі, так і в просторі.

Виходячи з того, що дискусія як розв’язання та пояснення основних суспільно-політичних проблем представлена ланцюгом логічних операцій і передбачає тезу, аргументи та узагальнення у формі умовиводів, робимо висновок, що предметний зміст дискусії можна представити двома основними видами предметно-логічної, інформації: фактуально-конкретизуючою і концептуально-

узагальнюючою, Фактуальна інформація передає факти, події, вчинки і виражається за допомогою конкретної лексики. Концептуальна інформація представлена поняттями і категоріями, заковами і принципами, що розкривають принципові і сутності особ-

і Бим И. Л. Выделение единицы обучения иностранным языкам — важнейшая предпосылка управляемого формирования иноязычной оечевой деятельно-сти//Иностр. языки в школе. — 1978. — № 6. — С. 34—40.

ливості та відношення об’єктів певної предметної області і виражаються за допомогою абстрактної лексики. Слід зазначити, що крім двох видів предметно-логічної інформації, в дискусії важливе значення має оцінююча експресивна інформація, яка виражає відношення суб’єкта до предмета обговорення за допомогою спеціальних мовних одиниць.

Отже, предметний зміст дискусії іноземною мовою, що представлений трьома видами інформації, — фактуально-конкретизу-ючою, концептуально-узагальнюючою, оцішоючо-експресивною, а також іншомовними засобами її оформлення, складає перший компонент змісту навчання.

Логічні операції та іншомовні засоби їх оформлення на рівні фрази, НФЄ і цілого тексту виступають як операційно-логічний зміст дискусії і складають другий компонент змісту дискусії.

Аналіз особливостей діалогу-дискусії, результатами якого є висновки у формі умозаключень, передбачав вивчення сутності проблеми як «початкового моменту» роздуму (С. Я. Рубінштейн). Вивчаючи проблему з точки зору діалектичної логіки, можна зробити висновок, що в її основі завжди знаходиться протиріччя. Отже, виявлення і співставлення протилежних і спільних властивостей об’єкту, за допомогою логічних операцій аналізу, узагальнення, класифікації, порівняння і протиставлення сприяє вдосконаленню причинно-наслідкових відношень між об’єктами пошукової проблеми.

Вивчення змісту кожного етапу підготовки діалогу-дискусії дало можливість виділити наступні проблемно-пошукові уміння, які необхідні студентам на стадії формування думок з пошукової проблеми:

1) уміння виявляти пошукову проблему (протиріччя між її об’єктами) шляхом порівняння та співставлення фактуальної і концептуальної інформації;

2) уміння виділяти речення, що несуть головне смислове навантаження; .

3) уміння виділяти другорядну проблему;

4) уміння вибирати а) тезу, б) контртезу з проблеми іноземною мовою на основі знання понять, законів та категорій суспільного життя та іншомовних засобів їх вираження;

5) уміння вибирати: а) аргументи, б) контраргументи (факту-альну і концептуальну інформацію), що відноситься до: а) тези, б) контртези;

6) уміння розв’язувати та пояснювати, іноземною мовою принципові та сутносні характеристики ключової проблеми на основі знання суспільно-економічних і суспільно-політичних процесів, законів, категорій, а також іншомовних засобів їх вираження.

Вивчення особливостей діалогу-дискусії СПХ при розв’язанні ключової проблеми або її аспектів на рівнії НФЄ і цілого тексту

дало можливість визначити логіко-композиційну структуру побудови дискусії, що складає третій компонент змісту навчання дискусії суспільно-політичного характеру іноземною мовою.

Встановлення змісту кожного етапу дискусії на рівні фрази, НФЄ і цілого тексту сприяло виділенню логіко-композицішшх умінь фразового, надфразового і текстового рівня:

1) уміння будувати дискусію за логіко-композиційною схемою на рівні НФЄ;

2) уміння будувати діалог-дискусію за логіко-композиційною схемою на рівні тексту;

3) уміння розв’язувати проблему і пояснювати причинно-ня-слідкові зв’язки між об’єктами пошукової проблеми за допомогою логічних операцій дискусії на основі знання процесів, законів і категорій суспільно-економічного життя суспільства і термінів для їх означення (поняття) та іншомовних засобів їх вираження;

4) уміння робити висновки у формі умозаключень;

5) уміння використовувати емоційно-експресивні засоби вираження і засоби текстового зв’язку відповідно до проблемно-пошукової задачі;

— уміння висловити свою згоду щодо: а) тези; б) аргументів;

в) висновків;

— уміння висловлювати незгоду щодо: а), тези; б) аргументів;

з) висновків;

— уміння висловлювати: а) упевненість; б) можливість; в) неможливість; г) ймовірність, що відносяться до: а) тези; б) аргументів; в) висновків;

6) уміння співвідносити свій роздум-доказ (спростування) з зоздумом-доказом свого опонента;

7) уміння привертати увагу свого опонента до демонстрації

фактів; --

8) уміння висловлювати своє відношення щодо: а) тези; б) ар-

■ументів; в) висновків;

9) уміння мінімізувати і нюансувати своє відношення до: а) те-іи; б) аргументів; в) висновків;

10) уміння вести дискусію з цілісної проблеми за допомогою югіко-композиційної структури її побудови;

11) уміння удосконалювати логіко-композиційну структуру ці-!ого тексту відповідно до проблемно-пошукової задачі дискусії.

Проблемно-пошукові та логіко-композиційні уміння діалогу-[.искусії складають четвертий компонент змісту навчання дискусії

;пх. ,

Як відомо, останнім часом українськими та зарубіжними ме-одистами активно розробляється ситуативно-комунікативний під-:ід при навчанні іноземної мови (И. М. Бреман, В. А. Бухбиндер, І. Л. Бим, О. І. Вишневський, Н. И. Гез, П. Б. Гурвич, М. В. Ля-овицкий, Р. К. Мнньяр-Белоручев, С. Ю. Николаева, Е. И.‘ Пассов,

Ё. М. Розенбаум, Л. П. Смелякова, Н. К. Скляренко), відповідно до якого моделюються в основному мовленнєві ситуації культурно-побутової тематики, що лежать в основі конкретного, практичного, комунікативного (Е. И. Пассов) мислення. Моделювання проблемно-пізнавальних ситуацій, які вимагають самостійного ведення дискусії іноземною мовою досліджено недостатньо.

Психологи 1. О. Зімняя, Г. С. Костюк, П. П. Блонеький висловлюють думку про те, що, студенти старших курсів мовного вузу відчувають потребу в обговоренні проблем СПХ. Постановка актуальних для студентів суспільно-політичних та соціально-економічних проблем з метою їх обговорення сприяє накопиченню і засвоєнню знань світоглядного характеру в певній галузі, становленню власної точки зору з проблеми за.допомогою самостійних висновків та оцінок. Таким чином відбувається перетворення знань у переконання. Обговорення актуальних проблем СПХ сприяє також розвитку і формуванню умінь та навичок логічної побудови дискусії, критичного осмислення фактуальної і концептуальної інформації, а також лаконічності, точності, послідовності її передачі з одночасним лексичним і логіко-композиційним удосконаленням, що необхідно для учбової, професійної та суспільної діяльності майбутніх учителів іноземної мови.

Отже, для формування умінь та навичок самостійного ведення дискусії СПХ в умовах мисленнєвої діяльності при висловлюванні власних думок під час мовлення необхідні вправи, в яких у рівній мірі знайшла б своє відображення наявність пізнавальних і комунікативних задач. Цього можна досягти за рахунок злиття двох підходів при вивченні1 іноземних мов: пізнавального, що орієнтується на стимулювання інтелектуальної активності студентів, і, комунікативного, що орієнтується на формування мовленнєвих автоматизмів (Лапидус 1970; Гурвич 1972; Ляховицкий 1982; Горчев 1982; Тамбовкина, 1986).

«Проте, — як зазначає Міньяр-Бєлоручев, — при навчанні іноземних мов використовується дослідницький рефлекс саморозвитку за рахунок такого способу навчання, як пошук, який характеризується способом організації пошукової, творчої діяльності учнів з метою розв’язання нових для них проблем»1,.

Пошук може мати форму або вибору, або творчості (тобто відшукування нового шляху) (Гальперин; Калмыкова; Миньяр-Белоручев).

■ Беручи до уваги вищезазначене, стає можливим використання проблемно-пошукового підходу при навчанні студентів діалогу-дискусії СПХ, особливістю» якого є те, що розвиток умінь і навичок здійснюється в процесі розв’язання мікропроблем (аспектів),

і Мииьяр-Беііоручев Р. К- Методика обучения французскому языку. — М. Просвещение, 1990. — С. 73—74.

які готують студентів до самостійного розв’язання цілісної суспільно-політичної проблеми. '

На основі виділених умінь, необхідних для оволодіння діало-гом-дискусією СПХ, були розроблені вправи для їх розвитку:

1) проблемно-пошукові, що виконуються на стадії формування думок з аспектів проблеми або цілісної проблеми;

2) логіко-композиційні, що виконуються на стадії оформлення думок на рівні фрази, НФЄ і цілого тексту.

Проблемно-пошукові та логіко-композиційні вправи діляться на два типи — підготовчії і творчі. Дана типологія відповідає визнаній в методиці типологічній дихотомії «умовно-мовленнєві і мовленнєві або умовно-комунікативні і комунікативні вправи» і урахуванням особливостей діалогу-дискусії СПХ.

Підготовчі проблемно-пошукові вправи спрямовані на ознайомлення студентів із, змістом проблемно-пошукової задачі кожного етапу дискусії. Розв’язання задач досягається за допомогою інструкцій, а також змістових (концептуально-узагальнюючих і фак-туально-конкретизуючих) і мовних (лексичних) опор.

Метою цих вправ є запам’ятовування студентами змісту логіч ної операції і лексичних засобів її оформлення. Підготовчі логі-ко-композицшні вправи спрямовані на ознайомлення студентів із змістом логіко-композиційної задачі, а також функціонально-смис-ловіод змістом і мовною формою граматичних і стилістичних засобів, що притаманні діалогу-дискусії СПХ на рівні фрази, НФЄ

і цілого тексту. Розв’язання задач досягається за допомогою інструкцій, функціонально-смислових і формально-структурних граматичних і стилістичних опор, на рівні фрази, а також змістовно-смислових (денотатних), логіко-компознційних і мовних опор на рівні фрази, НФЄ.

В творчих проблемно-пошукових вправах домінує самостійне вирішення проблемно-пошукових задач. Змістовно-мовні опори повністю відсутні. Ці вправи виконуються в процесі розв’язання наступних аспектів проблеми. Вищим рівнем проблемно-пошукових творчих вправ є самостійне розв'язання обговорюваної проблеми СПХ. ' ■' • -.

Логіко-композиційні творчі вправи виконують' функцію більш самостійного оформлення думок на рівні НФЄ і цілого тексту. Вищим рівнем логіко-композиційних вправ є самостійне оформлення діалогу-дискусії над цілісною проблемою СПХ з урахуванням логіко-композиціиних і мовних особливостей. - ■

Головна мета проблемно-пошукових і логіко-композиційних творчих вправ — навчити студентів самостійно вести діалог-дис-<усію СПХ текстового рівня на основі використання індуктивних ' дедуктивних схем. Ці вправи є продуктивними мовленнєвими.

Предметно-мовні і логіко-композиційні опори б ццх вправах відсутні. '

Наведемо приклади підготовчих (.1) і творчих (II) вправ для оволодіння проблемно-пошуковими і логіко-композиційними. уміннями самостійного ведення діалогу-дискусії, з проблем суспільно-політичного характеру.

Підготовчі проблемно-пошукові вправи складаються з: а) проблемно-пошукової задачі, спрямованої на розвиток певного уміння;

б) інструкції, що пояснює зміст певної логічної операції.

Наведемо приклад такої вправи.

І. Проблемно-пошукова задача. Виявіть пошукову суспільно політичну проблему (протиріччя).

Інструкція: для того, щоб виявити суспільно-політичну проблему (розв’язати задачу), виконайте наступне завдання. Прочитайте тексти і шляхом їх порівняння і співставлений визначте пошукову проблему.

1.1. Le fait qui domine la fin du XX siècle l’aspiration des peuples á vivre mieux et plus libre. Les orientations, tournées la recherche exercerbée du profit financier, sont á combattre. A combattre au niveau de l’Europe qui a besoin d’autres coopérations d’autres échanges d’une «maison commune», et á combattre pied à peid dans chaque pays. Dans un monde en plein bouleversement dans un mon de qui s’ouvre largement, ou des peuples au Sud et á l’Est sont friands de coopérations nouvelles, mutuellement avantageuses. l’Ukraine a une formidable carte à jouer.

■ Слід зазначити, що для розвитку даного уміння спеціально протиставляються текстова інформація, що складає інформаційний конфлікт (В. В. Заботін) і протиріччя стає очевидним. Це загострює увагу студентів і створює необхідний рівень мотивації або потреби знайти пояснення причини протиріччя, тобто розв’язати проблему.

Перш ніж студенти зможуть приступити до розв’язання проблемно-пошукової задачі, є необхідність пояснити їм, що воно здійснюється за допомогою логічних операцій узагальнення, висновків та умовиводів, встановлення причини та протиставлення на основі знання понять, законів і категорій політології і засобів їх вираження французькою мовою.

Підготовчі логіко-композиційні вправи складаються з: а) ло-гіко-композиційної задачі, спрямованої на розвиток певного логіко-композиційного уміння, відповідно до логіко-композиційної задачі; б) інструкції, що пояснює зміст певної логічної операції; в) завдання, яке необхідно виконати, щоб розв’язати проблему.

Наведемо приклад такої вправи.

1. Логіко-композиційна задача. Висловіть свою точку зору до а) тези; б) аргументів; в) висновків.

2. Інструкція. Ви погоджуєтесь з Вашим опоненток щодо тези, яку він висуває. Виконайте наступне завдання. Висло'віть свою точку зору, використовуючи при цьому емоційно-експресіивні або емоційно-модальні вирази: c’est du moins mon opinion; pour ma pari; ce n’est pas possible que: il est évident que. etc. p. ex. 11 est exact que nous allons faire dans notre pays, pour de mieux en mieux â profit les possibilités du développement économique mettre en oeuvre les potentialité qu’il récéle.

Метою проблемно-пошукових і логіко-композиційних підготовчих вправ є підготовка студентів до самостійного ведення діало-гу-дискусії СПХ. Ці вправи є продуктивними мовленнєвими. Вони розглядаються нами як спеціально організована форма спілкування, коли студенти здійснюють акт мовлненєвої діяльності іноземною мовою, використовуючи предметно-змісгозі і логіко-ком-позиційні опори. В даних вправах увага студентів спрямовується на зміст висловлювання, а їх діяльність визначається комунікативним завданням. Такі вправи дають студентам можливість самостійно вибирати напрямок оформлення діалогу-дискусії згідно комунікативного наміру, а також свободу у виборі операційно-логічних та мовних засобів.

У творчих проблемно-пошукових і логіко-композиційних вправах перед студентами ставиться задача самостійного виконання необхідних логічних операцій дискусії на рівні НФЄ і цілого тексту з урахуванням особливостей усного мовлення і функціонального стилю, що досягається поступовим зняттям опор.

Наведемо приклади творчих вправ для оволодіння проблемно-пошуковими і логіко-композиційними уміннями діалогу-диску-сії з проблем СПХ.

У них спочатку знімаються фактуально-конкретизуючі і концеп-туально-узагальшоючі змістові опори.

1.1. Проблемно-пошукова задача. Доведіть тезу: Lâ nouvelle image du développement économique de l’Ukraine s’élaborent sur lès besoins et les intérêts fondamentaux des gens.

2. Інстрикція: для того, іцоб довести тезу, необхідно використати аргументи (фактуальну і концептуальну інформацію), а також логіко-композиційну структуру діалогу-дискусії.

3. Змістові (фактуальна і концептуальна інформація), мовні (лексичні) і логіко-композиційні (структурні) опори.

Фактуальна і концептуальна інформація, що пропонується студентам:

— L’adaption des actes législatifs concernant la propriété de 1я terre, la dénationalisation de la propriété:

— la reconnaissance des nombreuses formes de propriété.

Логіко-композиційна (структурна) опора діалогу-дискусії.

ІЗ

La question que je voudrais aborder avec vous maintenant...

Je parlerai tout d’abord des...

Ensuite.

Pour conclure.

p. ex. La question que je voudrais aborder aves vous, ce sont les idées sur une nouvelle image du développement économique de l’Ukraine qui s’èlaborent sur les besoins et les intérêts fondamentaux des gens. Je parlerai fout d’abord des erreurs que nous avous commises. Ensuite, je dirai quelques mots sur les problèmes èconomiqus, politiques et sociaux1 de notre pays. Pour terminer il faut dire que ces idées s’élaborent sur les besoins et les intérêts foudamentaux des gens.

1.2. Доведіть, що проблема, яку ви вибрали актуальна. Підтвердіть даними тексту.

1.3. Визначте логічну помилку в тезі вашого опонента.

Наведемо приклади творчих вправ логіко-композиційного характеру. ^

2.1. Складіть план діалогу-дискусії згідно з індуктивною логі-ко-смисловою схемою.

2.2. Складіть план діалогу-дискусії згідно з дедуктивною логі-ко-смисловою схемою дискусії.

Головна мета проблемно-пошукових і логіко-композиційних творчих вправ — навчити студентів самостійному веденню діалогу-дискусії СПХ текстового рівня на основі використання індуктивних або дедуктивних схем. Ці вправи є продуктивними мовленнєвими. Предметно-мовні і логіко-композиційні опори в цих вправах поступово знімаються і, накінець, повністю відсутні.

Дані вправи включають комунікативні завдання, які створюють мотивацію висловлювання студентів і скеровують їх до мов леннєвої діяльності.

Запропонований комплекс вправ для навчання студентів самостійного ведення діалогу-дискусії з проблем СПХ на старшому етапі мовного вузу був перевірений експериментально.

Мета експерименту полягала у: 1) з’ясуванні ефективності розробленого комплексу вправ для навчання студентів самостійного ведення дискусії СПХ на старшому етапі мовного вузу.

Гіпотеза експерименту була сформульована таким чином: формуванню умінь і навичок самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ сприяє використання в учбовому пронесі проблемно-пошукових і логіко-композиційних задач, спрямованих на розвиток у студентів оперативних механізмів розв’язання учбових проблем, в ос нові яких лежать принципові та сутносні характеристики об’єктів проблемної ситуації. Гіпотеза дослідження перевірялася в ході експериментального навчання, який проводився в 1989—1990 учбовому' році у 2 групах факультету іноземних мов Дрогобицького педагогічного інституту.

В експерименті брало участь 2 групи студентів (20 чоловік), середні результати яких з розвитку умінь самостійно вести дискусію були майже однаковими (37%, 40%). З метою конкретизаціТ загальної гіпотези експериментального навчання було розроблено

2 варіанти методики навчання самостійного ведення діалогу-дис-кусії СПХ на старшому етапі мовного вузу. Кожний варіант проходив перевірку за певними параметрами в обидвох групах.

Змінними умовами експериментального навчання, що проводився в три етапи, послідовно виступили: співвідношення підготовчих і творчих проблемно-пошукових і логіко-композиційни.ч задач.

Експеримент підтвердив гіпотезу про те, що використання в учбовому процесі проблемно-пошукових і логіко-композиційних задач, спрямованих на розвиток у студентів оперативних механізмів розв’язання еарактеристики об’єктів проблемної ситуації, сприяють формуванню умінь та навичок самостійного ведення діалогу-дискусії СПХ.

висновки

Експеримент підтвердив ефективність проблемно-пошукового підходу при навчанні студентів діалогу-дискусії СПХ на старшому етапі мовного вузу, який забезпечує оволодіння мовно-змістовим матеріалом і уміннями та навичками даного типу мовлення в процесі розв’язання проблемно-пошукових і логіко-композиційних задач. Розроблений на конкретному матеріалі комплекс вправ розвиває творче, нестандартне мислення іноземною мовою у студентів старших курсів мовного вузу, а також сприяє формуванню їхнього переконання на заняттях з практики французької мови.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Навчання дискусії суспільно-політичного характеру іноземною мовою з опорою на знання студентів з суспільних дисциплін //Тези доіг. респ. наук. — практ. конф. — Дрогобич, 1989. — С. 66—68.

2. Дискусія суспільно-політичного характеру на' старшому етапі мовного вузу //Методика викладання іноземних мов- Респуб. наук. — метод, зб. — Київ, 1989. - С. 104—107.

3. Розв’язання проблем суспільно-політичного характеру та особливості ді-алога (суперечка і дискусія) '//Тези доп. респ. наук. — практ. конф. — Дрогобич, 1990. — С. 161—163.

4. Особливості навчальної проблеми при формуванні умінь дискусії на суспільно-політичні теми //Тези доп. респ- наук. — практ. конф. — Дрогобич, 1990.

— С. 176—178.

5. Зміст навчання діалогу-дискусії суспільно-політичного характеру у мовному вузі //Методика викладання іноземних мов. Респуб. наук. — метод, зб.— Київ, 1990. — С. 13—17.

6. Визначення логіко-композиційної структури діалогу-дискусії суспільно-політичного характеру //Рукоп. дєп- в УНІОН. — 1988. — 10 с.

7. Учбова проблема як ефективний засіб розвитку умінь та навичок самостійно вести дискусію суспільно-політичного характеру '//Рукоп. деп. в наук. — дослід, ін-ті проблем вищої школи. — 1989. — 10 с.

8. Психолого-педагогічні основи навчання дискусії суспільно-політичного характеру на старшому етапі мовного вузу ’//Тези доп. респ. наук. — практ конф- — Дрогобич, 1990. — С. 122—123.

9. Навчання дискусії суспільно-політичного характеру як один із шляхів інтенсифікації навчального процесу на старшому етапі мовного вузу //Рукоп. деп. в наук. — дос. ін-ті проблем вищої школи. — 1993. — 13 с.

10. Свобода в контексті проблеми комунікації '//Тези доп. респ. наук. — практ. конференції- — Дрогобич, 1991. — С. 217—219.

11. Методичні рекомендації та практичні завдання для навчання діалогу -дискусії суспільно-політичного хаоактеоу (для студентів старшого етапу мовного вузу, французька мова). — Дрогобич, 1989. — 39 с.

12. Реалізація пізнавально-комунікативиогю підходу у навчанні іноземних мов на істооико-кпаезнавчому матеріалі //Тези доп. респ. наук. — практ. конф. — Дрогобич, 1991. — С. 109—111.

13- Зміст навчання дискусії з художніх творів екзистенціального напрямку //Течи лоп. оесп. наук. — практ. конф. — Львів, 1992. — С. 229—230.

14. Навчання дискусії з проблем етико-психологічного характеру екзистенціального напрямку //Тези доп. респ. наук, — прак, конЛ — Дрогобич, 1992

— С. 242—243. ' ‘