автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обучение учащихся русской школы казахскому глаголу

Автореферат диссертации по теме "Обучение учащихся русской школы казахскому глаголу"

\ 5 ФДЗАК КЫЗДАР ПЕДАГ0ГТ1К ИНСТИТУТЫ

о >•>.'> '

•. ; , » • *

" “ К,олжазба кукында

СУЛЕЙМЕНОВА Жаркынбике Нуайк,ызы

\

ОК,У ОРЫС Т1Л1НДЕ ЖУРЕПН МЕКТЕПТЕРДЕ КАЗАК, Т1Л1НЕН ЕТ1СТ1КТ1 ОКЫТУ

(7 класс бойынша) 13.00.02 — «Кдзак, тшн ок,ыту методикасы»

Педагогика гылымдарыныц кандидаты гылымн дорежссш алу уш!» жазылган диссертацияныц

авторефераты Алматы— 1993 жыл

Жумыс Казак, кыздар педагогпк ннститутыныц казак тш кафедра-сында орындалды.

Рылыми жетекшк Филология гылымдарыныц докторы, профессор Исаев С. М.

Рссмн оппонснгтер: Филология гылымдарыныц докторы, профессор Э.шров Р. С.,

педагогика гылымдарыныц кандидаты, доцент Нуркина Г. Т.

Жегеыш уйым: Казак Мемлекетпк Элем Тйчдер!

университет! практикалык, казак т!л 1 кафедрасы

Диссертация 1993 жылы ГЯрат

«К 14.06.01. Казактын, кыздар педагогпк институты жанындагы педагогика гылымдарыныц .кандидаты гыльши дэрежесш алу ушш диссертация коргалатын мамандандырылган кецестщ» мэжшсшде коргалады.

(480083, Алматы каласы, Эйтеке би кешес1, 99).

Диссертациямен аталган ннститутгыц югапханасында танысуга болады.

Автореферат 1993 жылы « / ' » ^ Лем(9^ Л. таратылды.

Мамандандырылган кецестщ гылыми хагшысы, педагогика гылымдарыныц кандидаты, /Г/?/ /

доцент ИСМАРУЛОВА Б. X,

Диссертйцияныч валш сипати

Зерттау ?а«ырыбыныи какейкастілігі.

Каэ&цсган рвспубликасы - кап ултты немлзкэт. Мушц езі кзилвкз-тк иертэбе алтаи чазац тілін оші, уйрануді, н ге руді каїьгакта йтгвэгэ асцркп, ош яетілдіруцщ оте ^агегтілігін ДЭ^ЗЛЦЭЙДЁ, - - .

*?ія - со з ©шрі еизс, эр ^лтдац вкілцарін бір=біріілан а&жгяцастнруш, ояарга интарнацяокалцьщ тарбне бзруші курал. ТЇДір білу - ултарашгї карьяькатанаста■, ултарал^ модзниетті яацсартадіа. Зрбір яаяыцдац гаеырлар бойы жасаган мадениетін, оикц ©зык'улгіяарін танкту ардаш балаиы сол улт^а і^рмвтпан ^арауга тзр^кзлзуіШ бірга, оныц гілга де ген суйіспенпілік сазшін оячуга болафі.

Вугінгі таїда Респбликада меияэюзттхк тіл дазаїс тілін окш, Уйрэиу НШДЗГІ оаініч ігаптаген гашімдерін еттудз. Сол гіівдзттзрдщ йірі - О'Су орне «гіліндз яурзтім моктаптврдз к&зац тілін одатуфщ зцістамесін аасау.

Республикада Квцес вкішті туеннан осы хезгэ дейіи улт-■шн кзктаптэрдэ казак тілін окытуга бір рана цисевртациялшс иушсетц вазнлун^, бірдз^бір яуйалі ттрде жазылган о^ыту адіс-таіоді» оку кур&лыгащ боктуц, цазаі; тіліа вага тіл ретін ода-гудмц психологи ялы;;, пеіргогикаянп яаганан мулдеы нарастырыл-цаун казак ’тілін.опыту здхетемзеінін артга налуніа, назіргі 2Ш,ан талабьаіа сай цалуьша иумкінцік боршзді.

Тілдіц грамматакалыч і^рьншсшьщ бір саласы- морфология. Морфолошяшц карастараінн масвдаларініч бірі - се з талтары. Казаз тіліндагг саз таптарынын ітіндзгі вц курделісі - егіс-тік. Улттац шктепта отістікті окыту иасвлвсі бірді-екілі ш^алаларда, шагш казмуиды ецбаитердэ болкаса, пазак тілі едістешсінцо яуйзлі тгрлз аан-пацда карастералыаган. Бул, біріншідзн, окушлардьщ казак тідінвн теянакта білім алуына

І, Сарьбавв Ш.Х. 0 штодакз преподавания казахского языка в русской ГН0Л9,. Канд. доссартация ш соиск.стапэни канд. педагог, наук. Л., 1943.

кацзргі жасаса, екінвідзн, иугалім ецбегін ауырлатады.

Сонымзн, улттык мектепта казак тіліндегі етістікті с^ілу -0ДІСТ8ШСІНЇЧ жвткіліктї зертте лнеуі, от оїдатудач їїштік шнк&удашц жасалмауы "Етіс тік ті _очы^'5 тшсырыбыкыч кэкайяасгх ыэседе екендігін білдіреді».

Зврттеу щшсыищ мачсага мен міндзтх - осы мгселеларді

кзгіагв ала отырш, казан тілін езге тіл рзтіндз одатуїр» гйреїуді лингвис-гикошн, пснкологиялык Еагштн кагіздау, єїіс-їік'гі оїдачудан гильши принцяптерін бзлгілау, тніїзді адіс-тасілцзрін яасау яано етістік бойлнт иацгарілетш, тйратілаїін лексикаяиНі грамматикалщ «ншмумда аньидеу.

Осы тксатта вощу барысынца алгршзга шнадай міидзтезр ксйьглдьі: , '

- отістікгі огсытудц гнлшж похргогака-псигодогиялшс»

лгшгшс<гикалы!{ кагыкан негіздзуі -

- отіс^хк бойынт шчгврілетгн граішатякаллс каторнал

мзн лэксикалын иатаріалдуч г.жглиугдьш аннктау,* . ' , ' ' '

- осулыктпр «єн багдарлашда етістік бойшша бзрілген ,

о.-!у катэриалдарына талдау яасау; -

, - кектапте 7-класта оиушлардач єїістікті сідатуга байла-кысты ыатериаддарды шцтрудэ білій, іскврлік». яагда* дзнгай-лерін аньпїтау; , .. ' \

- ОТІСТІКТІ опытуищ ГЫЛШИ прішциптері ШН 5ДІС=Т£2ІЛ-

^зріи белгілау, ■ '

- кернекіліктзр иен техникаяуіс оку куролдаран пайїрлану-

їзд иолвдин керсету; ' . ; : ' ^

- окатущщ псшсолого-пздагогикавьіі;, лингвистакалшс шгізх-ш стйенз отарьхп, втісїік'їі оіштуї^ гшшш иегіздау» :

Іасаган гылшя болтам /гипотеза/ шн алга поНган шндзт-терді вашу барысынца кша _5діста2_ колхрнылада:

- лингвистйкалы^, пснхологиялык, пзхргогикалщ ацістено-

лік едебиеттерді талдау; " ,

- казац тілін сны ту барысша бакнлау заасау;

- подагогикалш? аныктау, скиту,цорытылда тзиіріїбелорін

етеізу. •• ' ■ ' . ' ■ : , - .. •

Зерттау обьектісі - улттык мактоптегі казаі; тілі сабад-

тарццда отістіиті окыгушн байланысты пвдагогакашц процесс.

Ззрттеу а^мысшад жадалшчь Казак тілін о дат/ адісте масі бойынта алгаш рет втісгіиті огсиїу гылыш иагынан негіздег-ді, атістійтен пгерідуго таісті ликгвистикалык минимум гылыми ігагізцо іріиталіп, еурыпталды, огсулыцтар шн багцарламаларга талдау гасалды, ултгащ мектапте казак тіліндзгі етістікті о^ніудаЧ тиімді едІе=тасілдзрі, волдари корсвтіліп, яургізіяа-?ін гатюгу аїйзсі берілді.

. Днссортацияш;? теоріїялшс аэне прахиікалзд кунцилыш.

• УлтийС иектогстер мзн яогаргы о:гу срындарында овдчын оэгэ улт вкілдзріш казак тілін окытап, уйрзтушн байлашсін сэз таптарынзд ігаіндзгх ец ктрдалісі агістікті мацгертудщ адіс-теоілдзрін, жолдарын, яасалган ваттнгу ісешнін, дядакиікалик шітзриалдзрдн. паНдалацуга болада. Сокдазн бірге ецбекте бврія-ган втістів'гщ соз тіркзсімділігі сззцігінщ казап тілін уй-рануиілзр уйін практикалык кацызы зор.

Зэрттэу' иургізілген оршдар: Пецагогакалык таяірибз Ал-иага каласындагн ДО 65 Лермонтов атандагы, № 15 Б.И.Ленин атындагы а єна Крзылорда сблысц Еацакорган ауданындагы № 169 орта нзктабшцэ иургізілді. Тззірибагз катаскан окушьшар саны - 120. ; ■ ' .

Ззрггву иумысыныц каташлзрі педагоги калик тааірибо барысцнда, гылыш пэцагогшсалык басылыыцарда, конфэрвкция натариалдаринда, гнлыми шнвктарда яарык картон макалаларда корініс тапш. •

Диссартацииныц курылысы.

Зэрттау нушсы кіріспедзн, 2 тараудан, корытындадан, пайцаланылган адэбиеттзр *гізіиі мен цосшшадан ту рада,

Диссартацияныц кыскат мазмуны

Диссартациянын ніріспвсіндз зэрттеу такырыбыныч кокойкесті-лігі , гылшя вачалыгы, таориялщ язне практика лык кундвлыгы айтыла кала, максаты шн міндзттерї айдындалш, зэрттзу едіс-тарі сипатталады. • - ' .

Вірінші тарау. "і^азак тілін езга тіл рзтіків окьтудьгн

5 ' ' .

гылыми негі-зі" дэп ага лады. Бул тараудда алгашкы параграфында мектепте.. казак тілін оїдату вдістемесінін тарихына толу яасал-ган. . . ; .

Ыунда Дазаксганныч Ресвй карамагына кіргеннен осы тзецгв дейінгі в зге улт екілдаріне казак тілін уйреіумен байланыста шщ«;ан укімет кутаттары айтылып» осыган орай трык кврген о;су ку рал дары; лазьотан квлемді гылыми єцбектар мен гнлыш ка.чажа-лар тлданып, баяндалган.

Каза^станда далпы мзктеп яуйесініц тубегейлі взгвруі ¥аы Цазан Социалист!к твчкерісінен соц басталда. Дазакстан нзрзнгр курылган алгаш мектштерда тілці овдтуга я арнайы багдарлаиаяар, я окулыктар болмагандыктан, сол шлдары шадан РС#СР Хаяьщ Агаріу Комиссариа твнъщ багдарлама, о ну куралдары пайдаланылды.

Осы жылдары Республикадагы барлщ тілдзрдіц тецісу кык ты колданылатынцыгш, дашіекаттік кекемелерде істі казак» орыс тілдерінда жургізатінцірін жариялаган укімзт карарлары бірінея соц бірі шгыл яаттьг^. _ / '

1933 я, Уш Цазацстандык елкелік партия конфаренцаясы езга ' улт екілцерінщ казак тілін уйренуін кеделдзтуді барлык партия уйьшдарына міндогтеді. Б/л улгтщ мактептерго аркалган казак тілі окулыктарьшщ кажаттілігін тудырды ®зне олардац шыгуына жедзл каркьи берді. Осы жылдары бхрнешэ окулыктар. нарык кврді. Осылармэн катар сол козіррі еыгып турган подаго-гикалык журналдар шн газет беттеріндо казаі; адістзмесініч кврнекті екілцері Ш.Х.Сарыбаев, С.Жиенбаев, Г.Евгалнев сиякти здіскер гылымдардкц ірілі=кіпілі ткалалары жариплана бас гади.

Бул мацалаларда казан тілін озге тіл ретінда уйратуьїен байланыста шат тілін окытудыц едістешсін ісолдаиудьщ тиімділі-гі айтьша келіп, алдымэн окуашш ауызйа сейлеуге уйретудіц

І. В братском единстве народов СССР. Документы и материалы, . 1920-193? гг. Алма-Ата. "Казахстан", 1972.6.44,57-58,128129; Директивы партии и постановления правительства КССР ' по коренизацяи аппарата. Кзыл-Орда: Издание Наркома РКП

КССР. С.12-13; Культурное ітрШтальство в Казахстане В23-июнь 1941 г. Сб. документов и материалов. А., "Казахстан", 1985, 2-том, С. 35. . ^ .

1£йЕэт?Шг1не топталады. Одуиылардиц сэГсяе/ тхлхн дамы туга згхреса зтштхк сэздерш1ц зрзктэ орын аяаташн, сондьщтан, оган сабаь: барысында кеб;рск коцх л белу керактггш атап кереэтеди

Осы т^ста жарык £сэрг«н дуниелерщц тепндэ галым Ш.Сарыбие&т •ящ ецбегш орзйш атап ету керея. Ол - осы салада алгаш кунцц кадогалар лар!}ялап, кзйхннен коз майыя тауиса эерттеген такы-рнптары аясшца тунгыа дкссертацияльсс а^мыс казган галым^. Ен-С5ек казшс чкгЛ граыматикасцн окнтудыц эд1стзмесх, ауызэк1 тодэ еэйдзуго уйротудщ адхетемзс! деп аталатын екх белхмнен тирады.

Эгпскер уаянм еттстпш окытумэн байлакысты иазган ыа^ала-ларыада гйрзтйетш е-метке саздзрцщ магыкалыц жагынан у^саа болуы.кэрнзк! тгсхнц1р1лух ТЭрХЗД! екх турлх принцигт т^тка втхп устауцц усынаци. ,

Осы салада М.Лапаоухин 194-0 яылы казган ецбегшдэ^ цазак гхлхн окытумзн байланыста койылачын талаптар, эзге тгл рзтшдз окыту эдгстэрг, сабак курылымы, казак орыс млдершдвГ1 тхлдхк материален уксас аадтары мен ерекшелхкторхн сап етадх.

1941 йылы яаршс кергвк яинанка. ^ Щ.Х.Сарыбазв пен Т.Вб1-говтщ орыс (лзктебшдз казак тхлхн окыту эц^темес1 туралы келэмдх мацалалары енген. Мунда олар казак тглI еабакта{лшца >гург!з!лэтхн йумыс турлорш, грамыатнк&лыч материадды игврту-дщ яолдарын, казак тШнвн бакылау жумыстарын яург1зудщ улгглерш кэрсетэдь

50-60 жылдары жарын каргэн ыатериалдардьщ хшхкен К.Мыц-баева, Е.Кэшрбаеа мадалаларык 153 атап отуге болацы. Мунда бастауыа кластарда оннлатнн окулыктардыц дурылымы, онымен ' йумыс. хстаудщ эдхс-тэсхлдерг, сездш кумысын жургхзудщ жол-

1. Сарыбазв Ш. О мзтодико преподавания казахского языка а русской школе. Канд. диссертация... пец. наук. А,, 194.3.

2. Сарыбаев Ш.Х. Орыс оцушларлча ет!с категориясын окыту

эд}ох. Халык мугалЬй, 1952. № б, 47-51-6. '

Осы автор; Етгстхкт1 очыту туралы. Халык мугалхмх, 1954, №1,42-48-6. .

3.’ Лапатухин М. Очерки по методике казахского языка в русской школз. А.> 1940.

4. Мектеп тэя1р!«белери /Орыс мектзб тндэ казак Т1лш опыту

нзселзлерх/. Л., 1941. _

дары хат уйретілетін сездік шнииум берілген

"Орыс мзктебіндзгі ідазая тілі мугаліндзрінщ іс-таяіри-бесідан" атты тнш( /І9?4/ орыс шктебіндзгі казан тілі едіс-тамас і бойынта алгаш яарияланган єцбек больт тебылацы. Мунда тіл дамьітуга байланысты гургізіязтін вуиыстар, сабацт.а колда-нылатын кернекіліктар, гйірш "укыстаран уПыыддстыру туралы йазылган мацалалар еяген.

70-80 зылдары бірнош кзлемді сцбокюр Еарьщ корді. Ояар-дщ ішікєн Я.Адаыбаева «дн Ы.Цаманов ецбоктерініц алатш оргш . врекЕз. й.Адамбаеш ез ецбегінде^ 2-8 класс аралыгындагы казак тілі сабактарында іске асачнн тіл дйшту з^шстарыныц ероюшлікторі мэн оган цоЙыладан талдптар, текст, грамматика5 каттыгу, топсырмаларда орындауга байланысты кургізілегін тіл дакыту яумыстариньщ тгрларі, онда пайдаланатын кордакті курал-дар иен сабак улгілзрі торізді маселелор даытшгган. .

Ы.Маманов бул ецбегіндз ^ фояотика, морфология, синтаксисті о:<итуг;щ здіс-тзсілдзрін явно ечістік форуаларш уйрету-. діц колцарыка тсктаган, Сездердщ бірьбірімзн байяаиысын, сва тіркесін чурауда грагдаатикаяык формаларфщ баси раль итлара-тшдыгын, енцеш, гража'шк&сыз тіл уйроту мумхін ешс екен-дігін,сошщ ішіндз етістік сездврініц аткаратан ролін айта кєліп, оцушлардщ иіндатті гурдз біяуге тністх етістік форьа-ларын етап кврсетеді. ’ . .

80-зшлдар аягында Республикацаш тіл мзееласі авніндагі тарихи куяаттар яергілікті улт пен езгв улт екілдзрішц кеило-каттік тілді уйрєну каявттілігін тутызды. Осшон байланысты ересектерге, жогары оку орындарында одаган студанттэргв яана мэктеп окушыларына арналган оі$у куралдары квптеп шга бастады. Бул женіндзгі шселелер диссертация да даытылган.. .

1. Ношорбавв її. П-ІУ орыс класгарына арналган казан тілі ону-

лыгынщ курьшош тт оньшзи гвушс і с тау гаайшда. Дазакстаи

мектебі. 1960. V 7. .7І-95-6. ^ '

Мьщбаев К. Ощс шктептарінде казадт. тіл дакыту. Казахстан мугалімі. 19ЬЕ>. 24 июнь, $ 26. .

2. .Адамбаева Ж. Орыс шктабіндегі казаіг тілі сабактарында

тіл дамыгу *!умыстары. А., 1978.

3. Нашнов Ы. Орыс мектебінда «азан тілін окыту. А., 1980.

Осы тпдары шідан кэлэмдг енбектарціц бірі- Э.Сэдуаца-сованьщ "Орые коктебіндз і;азан тілін окиту^щ кейбір ызсале-лері" атты ецбагі. %ида оя 2-8 класс аралыгында otqtxh назшс тілі панініц календарлш? носпарыныц улгісім беруган ісатар» создік яушсын втрггзудіц золдары мен кластан тес яуныстарды уЯшдасторудщ яоддарш атап керсатедг.

Бірінпі тарауцьщ 2 боліиі "Казан тілін взге тіл рзтіндз окытудыи.психологиялын негізі” дзп аталади,

Елініздз шї тілін ягда орис тілін азга тіл рзтіндз оиыту^ галти взгізі “гльгацти нарастарашл, т/багвііаі Еівсалеларі асшігаи. 0зга тілді оньтудыц гылыш нагіздарінщ бірі психологиплын пагы И.А.Зиинпп, А.А.Алхазиивили, В.А.Ар№ мов, В.В.Взляэв, Е.С.Ильинская, А.А.Леонтьев е^бвктеріщр ай-•шлган.* ■

Олзрдиц ОЦЙбКТЗрІНДЗ шт тілі нен орне тілін ода іуда психология гылкмшын атгеаратын ролі езга тілді Уіірзнудіц пенхоло-гаяяын зацдыдьгнтары* ерокЕзліктзрі, еаба^тьщ таінділігін йрт-шруяыц психологияшц аспаїтлері баяндалган, В^л зарттеу-лер, саз лгоіі» А.С.Внгогский» А.Н.Леонтьев, С.Л.Рубинштзйн,

H.А.Кинкин сияіда карно к ті психолог'гархулі адад 0 реке ті, сэй-лву мзхакизмі, оиьщ гсеихологяяяын ерзкпвліктарі язніндзгі гыльгки ецбактзріне кагізірлгон. ■

Бул чургыда казак шктебінез калпы пендердіц гшздаи нзгі-зін ониту, нанталап айтг{ан^, казан тілін онитуїіьщ психология-лнн кагкн нарасгарган ецбекаердщ ззі санаули^ „

I. Зшш И.Л. Психология обучения иностраннш языкам в школа. Ьі., 1991. -Алхазишвиям А.А. Основы о влада имя устной иностранной рачью. U., 1983; Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам. М., 1969; Еаляэв в.В. Очерки по психологии обучения иностранный языкам. М., 1965; Ильинская Е.С, Пси-хологичвекий анализ урока иностранного пен ка, 11., 1900», Леонтьев А.А. Некоторыз проблема обучении русскому язику как иностранному. М., 1970.

2. Аядамуратов Э. Онусыяардыц градаатакалын угьаддарда нецгару психологиясы. Д., 1932 j Муканоа Ы. Педагогика лщ психология, А., 1&>9. Йарыкбаев К. Психология. А., 1982;

Л л улт-гац мектептагх казак тхлх пзнш онытуцын психологи я лык негхз1 - зертталмей келэ яаткан салалардщ б1р1« 0зге Т1ЛД1 ОКЫТУДЫЦ псикологиялык ерекшелпчн аныцтау НЭНДХ окыту-дын тлюд1 т.зс1лдерхн айкындауга мтакхндш бероцх. Осы гурта-да окушылардын, сездх кабылдауы, оны 1С=жуз1Шзэ колдана бхлу! о Гиту операцияларынщ бгрлескен кызкетх нег1з1нда япгзега аса-ды. Пскхолортардыц зерттеу1 бойынша, адакныч сейлеу арзкетг ойлаумен, оныц нинактау» толдау, салыетыру, дзрвксхзцендхру, налпылау сиякты операцияларымен 'шгыз байланыеты. Сэйлву браней адакныц 1с=ерекетшщ б1рх рет1кд8 стрткх, себеп /котов/ аркылы ответе асады. Вул иэнхндз адам эрзкат хнщ теориясш яасаган А.Н.Леонтьев "йзбепслз эрекет болмайды" цзп туяырым жасайды*» Поихологияда 10-15 жас аралкгындагы мзнтеи окукша.р&'1 касаспхрхм дегх атайды. Бул вас аралыгшща блардыц аныл-ойлары толыеып, УН8Ы1 динамшшлы даму уетхндз болахр» Осы кезецдз оэш тхлд1 уйретудхц млнызды психологиялык елэлентх - сайлеу-ге Уйрв‘гуц1н сзбебш белрхлеу. Себеп /мотив/ - кацсат доюга ' тадаптандыратен турткх. Осымеи байланыеты казаг; тЪпн еэге . улт балаларына гйрзту барысында оны очытудщ ыачсатан, мшг*о~ . тхн ийтуыан натар, баска улт адащаршен карьш=катшйс гзасау-. га Уйрену, сол улттыч едетыурып, иэдэниат!» здзбиетх, енэр!~ г.:зн танысу аз бхлшш, ойяау аукышн кецзйтуге г?агвг екеидг-гхн баланьщ ой елегхнен эткхзу керек. Тхл даш'галхгхн, пайда-лылыгын, шныздылыгын тусхну - оку процесхида нэтижахв жетудщ негхзгх шарттрыныц бхр!. ,

бзга тшр опыту мэи ака 'гхяш сцытудъщ арасында олеулх айырмадалык бар екенх даусыз. Бул тургыда орыстщ кврнэкм психологы Л.С.Выготский "Уевозние иностранного языка идат противоположный тому, который и дот развитие родного языка, ; ребеник усваивает родной язык неосознанно, ианаиэренно, а иностранной начиная с осознания и намеренности. Поэтому швно сказать «то развитие родного языка идет снизу сверх и в то время как развитие иностранного языка сварку вниз” - дэген

I. Леонтьев Н. Основы теории речевой дэятельноста. М.,19745

С. 12. V .... ■. V . ; ’

2» Выготский Л.С. Кшшзняа и речь. Избр.соч. в 6-тошх, 2-том,

м., 1982. с.26.;

- :л--. ' '"

еді. Будан взгв тілді уйрену барысы ана тілін ызцгеруге караиа-КаШпа келзтінін явне улттык мзктзптэ оцитан окушыларга казак тілін УЙрету оларга сол тілдіц эр терлі аспзктілзрінвн тео-рипльпс мзлінет берудан бастау керек акендігін квріп отармыэ.

взге тілде тыцдай білу, оку, свйлзу, зазуга уйрвну окуш-ннц киначтагаи лингвястикалык, униворсалдыц білімініч практи-када дагда дзреяесіна катерілуі кахеттігі» психологтар да, адіскерлар дз атап кврсетеді. Дагцы - психологаялык кагынан белгілі бір ыаксатты іс=ареквтті саналы турдо кайталау нзгі-зінцз автоматтандыру дареявсіна кзткізу. Дагды гаттигу кзти-нзсінде калштасафі. Диссертации да цардыны адрыс калыптастыру-цъщ иолдары, оларга киындык келтіретін обьективтік кэке еубьек-тивтік яагдавдар айтылган. .

Дяссэртациеда. сейлеу арзкетхніц тецдап-тусшу, о ну, еойлзу, газу синкта турлзрін окукылардьщ дагды дзрезшсіндз игару жол-дары баяндалган. .

Сейлеу зрекеті сэйлеу изханизмдзрх арчылы жуэеге асады. Солардыч негізгілзрініц бірі-жадьіга еств калдыру мен яацгырту жатадьг. Жадыньщ туракты лане опвративті турі бар.'Орыо тілді окусыларцыц казак тілінін саз байлыгы мои грамматакалык гэдрй-лысын ыенгерудэ біліиді жангиртудиц манызы зор. Окусыларди’ч оку материалдарьи естз калцыру, они чажзт ко з інде яангырта білуга цагдыланццрудыч яолцары ецбекте айтылган.

Казак тілі сабактарында окытудач нзтажелігі окушларзрч дара ерэ кшз л і кте р ікен санасуга да байланнсты. Себебі холерик типтзо одушлар берілген тапсирманы капкан, бзлсакдх оршдаса, моланхолик баяу, сьшбыр орындайдв. 8ршз, тапвац ненэ сылбир оцуиьныч бул врахшліктерін айтцандз, бірініц дар&нды, бірі-нін дарынсыз екендігі даген тусінік тумауы корак. Себебі "шапюач" баланыц езі тапсирманы сапасыз, ал "сылбыр" жай оршдаса да, дп>кс, сапалы орындайтыны тажірибедз аныкталды. ' Мугалім окушылардагы осындай псиюпшлыц еракпзліктзрді ескарз отырып, олардыч іс=зрвкатін9 казінда баїдалау ігасап, багыт сілтеп, баска эрзкэттерге жумылцырьи отыру чажэг.

Окупыларцыч вз бвтіиен куше істеуі окытудыч сараландару /диффзренциациялшї/кегіяін яузаге асырада. Бул ер окуш?а взіна лайшс киындыгы ар дарзхедзгі яагшгулардц беруге лаг да Я

: и .

жасайды, оныц таныиын канагаттандырады, ойлау кабілетін двмыта-щ. ,

Тілді шцгертудін мотавін ашктау, сейлеу еракотініц репродуктивті, процуктлвті турлврін бір=бірімен тыгыз байла-ныстара мєцгертудіц псмхсфізиологиялня яолцарын белгілеу,яа-бшідзу,дігда9 ес-жады, охусылардан дара єрекшалігі» темпэра-Ь'.ент скпкти психикалык процестердщ ерекпвліктерін білу -орыс мектебіндз казак тілі панінан саб&к бервтін мугалімдар їшін маї$»зда мзсе.пе.

"Етістікті садтудын педагогнкалык шгізі" беліміндз улттык квктептегі казан тілі сабактарьшда етістікті одытукен байяанысзы .типы дидактикалык принциптєрдіч этзеге асуы» оциту-дщ тиімді тгсілдзрі, етістік бойьінш берілетін білім мазнушннч келемі баяндалады. .

Казаг* тілініч едістекасі лннгводидактинаныц бір саласк ретіндз педагогакслшс іліьшщ жалішдидакіикалвк принциптеріне суйзнеді. Дидактика да беягіленген осы оку принциптарініц негізі улттасс кзктепта казак тілі панін окытуда негізгі чутка болып табылады. Казан; тілін окытудыц пршциптерін вартты ттгрда єні .

тоща бвліп дарастаруга болады: І/ калпыди дактикалки, принцип-тер; 2/ дазад тілі ерешпзлінтеріш байлашсш здістемогв тан еєкє прикцшітер. . ’ .

йалпыд'лдактиколык прищиптер барльпс пендерді окытуда дол-дальша тын жалпы оду нзгіздорі болса, гоко прлнциптерге тіядін ере-їшзлігікг байлашсш взіне гана да&ис» яг ни одитуї^Щ кощу-накатавтік принципі, ана тілі ереншзліктарін ескару йа® яат-ткгулардач басым болу приндиптері жатады. Диесертациявыд щ~ шста етістікті окытумен байланысаы жогарыда атадап ёткен окиту негіздврін басшлыкка алудыц здістеизеі толш? баяйдаивдн.

В'/л балікдз улттыд мектаптагі казак тілі сабадтарьшірі етістікті окытудач ві^іс-тзсілдері баяидалган.

Етістікті окы^у^щ едіс-тзсілдарік аннктау шктепте оі{у-шларфаі етістік веніндегі біліьз, іскерлік, дагдаларыныц дзц-гей корсеткіптерін бєлгілеу тксатанда шгынган ауыэша, яазбаша аумыстар ьак одат/ *гааірибесінзв яургізілген наттыгуларднц аогары корсаткішгеріно суйэну нзтижесінде аныкталда»

Дидактакалы/с, здістеизлік адебиеттерде здіс-тосілдерді тоятауда ер прлг алиактдапар, алалшстар бар. Ыееелен, олар-М.&.Дашлоз пен В.П.Есипов* я&ца білшді бар/ здісі, іс-кзрлік пен дагдыны тексеру, багату здісі дзп екі топка балсе, И.Фадорзнко^ тэориялын изліиаттарді и гару аді сі, теория-пракеткалын г?.5т практика лык здіе деп у и топка баладі. И.Я.ЛернзрЗ квркзкі тусіндіру, реппроцуктавті, проблему Оі?у, эврнетикалщ здіс леп тврткэ более,И.Х,Харламов^ муга-дшищ ауызпз банндду» матеріалди бвкіту, окупылардиц вз беті-нен вушс істеу, дагда ызн іскарлікті далыптастару, білім, іекзрлік дагдины тенсэру- адісі дзп бес голца беліп карайды.

Цазач ті лін езго тіл рзтіндо о кип уіірену процесі ака тілін акту 9дістзі:зсікен 03Г9ЕЭ. Когаршр аталган дидактика, адістешлік цуралдарда коревтілгвн адіе-тасілдзрціц нзгізіндз ^ячші мвктепте і;вг5а:; тілін окитудид тиінді колдарин твиендв-ГІдвЙ топгаута бояаду:

1. Ыаториалды !г/галім.чіц ауызса баякдау здісі: тусіндіру, Бцгінз /звриседкалып/, иллюстрация, дзнонстрацнялау,

2. Ої£УЕШЬІЗ( ез бвтіїшв яушс ІСТЄУ НЄІ/2СЄ тілці игеру

іекзрлігі ыеи дагдинц калыптастиру здісі: практикалші яазба-па, ауызва капитул ар. ' - •

3. Матариалды бвісіту, і; ай гал ну адісг: енгімз, окуликпен пуг-ис.

4. Білім, іскерлік, дагцьшы тексеру здісі: гогндэ лікті баїдалау, ауызпа, яазбаїпа сурау, бацилау-яуыысы, програыкалан-ган бащылау.

Диссертация да ащту пруцосінцв етіетікті оїдатумен байяа-ныста осы адістардіц отзегэ асу барысы.жане оцыту' тзнірібвсін-дэ яургізілетіи сабацтан турлері, олардыц улгілврі жеткілікті баяндалады.

1.Данилов Д.5., Есипов В.П. Дидактика. М., 1957. .

2. Федоренко И. Принципы обучения русскому языку. М., 1978.

3. Яарнзр И.Я. Дидактические основы методов обучения. И.,

. 198 Г.

4. Харланов и.®. Педагогика, и,, Высшая школа, 1990.

Бул бел шде зерттеу таффыбдаызга сзйкес грашагикалын глтериалды іріктеудіц негізгі принциптері, ко лемі, орналасу жуйвсі камталады. ■

Мектєп курсьшда огістіхтен берілетін грашатикалщ натериал сойлеу дй^гєйінін кадаггілігінз чсрай іріктеліп юынада. йзгз улт балаларына яазац тілініц граішатикалш; тпі'ю-сін, курылысын, оныц зацдалэдтарын практикалщ багытта ішцгер-ту олари»ц ©а ойын казаїс тіліндз йїйвлі чура білуга, дурыс сейлей (Зілуге, тілді саналы тур да ыецгеруга яол апады. їлггещ иектеп адістемееініц кврнекті адіскерініц бірі Н.З.БакееВаныц айтукнша: "Яско, что без знания правил, невозможна было бы ни построить предложения, ш понять их, то есть грамматические сведения еоверазнно необходимы для конструрирования и понимания текстов" І. Будан біз граыматиканы огдатудьщ окуяылардьщ тілін даштуца. шцызда роль аткаратанын угынамыз.

вдіекер галымдардкц айтуы бойынша, езге -гілці окъггудыц . грамкатикалык кишмукын насаудыц негізгі максаты - вдамдар арасандагы юаршьцатынас жаеау накеттілігіне карай свйдаудіц практахалы^-коммушкати вт і к багытын камташсыэ етотін тіл катериалкн іріктеу. бзгв тіл ретінде казач тілініц грамшіти-калшс г&ітериалдарш іріктеу мзселесі алгаа рат жогары оду срындарыныц студенттеріне врналган К.Еагссылычованыц вэртгеу єцбегінцз «арасюрылган^ . Ыунда о л грамма те калик ттериалды

іріктеудіц функционален, дифференциалу она тілініц єрзкгалі-

• гін ескеру, коешвйларфщ омонимдік касиеті принцнптарін втай-да. Осы принциптер гагізіндз казан тілініц сабачторында отіо-тікті очутуыен байланысты алынган грают та калык ка те риал ды мьша прннциптерге негіздедік:

- згиілік принципі;

-ага гілін ескеру принципі;

- иас тшга лайынталыгы принципі.

1. Бакеева Н.З. Совершенствовать содержания обучения и построе нив курса русского языка в национальной школе.^Русский

язык в национальной сколе . 1967. & 2.

2. Жа^сылыкова Н. К&за*с тілініц тілцік катериалын сурылтву жена кодалехсті турдв берудін гылдаи негіздврі. Пед. гыл. канд. ... дассвртвция. А., 1992.

їлтппс мэлтептщ ?-нласс квлемінде етістік бойынза бвріле-тіи білім келемі, орналасу реті темвндегідай:

1. Етістік турвлы яалпн тусінік.

2. Етістіктїч болымсыэ турі.

3. Квсемго /т, -іп, -п,-а, -в, -й/. .

4.. Курдвлі етістік. '

. 5. Кашкші етістік»

6. Етістінтіч татары. .

7. Етістінтіч райлары.

8. Етістіїстщ жіктблуі.

9. Туйьч. етістік.

Диссертацияныч Еаінші тасада • "Етістінті о їда ту здістемзсі" деп аталады. Вул тарауда .чазац тілі ог^улычтары мен баггар^акі-ларга талдау, отістікті оїдатудач нойылышна иолу яекз одушлар-дщ сез табы бойкнта білім, іскзрлік, дагды дацгайлерін аннп-тау, втістікті отту тетірибееі, оиьщ чорытындысы, етістік бойыгаа згургізілетін свзцік щмысы, пояданылатын кернехіліктіч алатнн орш, етістік бойвдта ойш злекенттерін пайдаланудьщ адістемасі иамталган.

Багдарлаш - оісу пзнінін иаачунш аныцтайтш ііунат. Осы тургыда дассертацияг^Йагдарлакага талгру кас ай кала, мына иешзіліктер ены^талады: . '

. - етхстіктен барілзтін білім іаамунн, келемі, орналасу

яуйєсі' яетэ анніїтанаган;

- такырштарга. арнайы сагйт саны белініп, начты керсетіл-

шген; ' • , .

- грамг'атнкальпі тшсырыптарды орналастаруда оїдаїудач бір-

ізділік, сабачтастыч принципі СЕщпиітган; .

- етістік бойшша игеруга іиісті лексикалып ники^м аныгс-

талмаган; ■

- етістік бойшша ыецгвругв теїсті окушлардыч білім, іс-кврлік, дагдьіларьіна чойылатын талаптардын мазмуны айюмдалма-ган.

Диссертация да Кенвс .екіттініц алгашцы жылдарында шьвдан 7-класс о!угшыларына арналган казак тілі оііулннтарккак бастап бугінгі куні колданылып журген о^улыцтарга талдау жасалады»

Б'/л снуглыктардыц авторлары - Г.Ионанулы, С.Ікєнбаов, Г.Бзга-лиев, А.Айцарбеков, Ы.Ыаманов, Н.Дігйсекова, Б.Ботантаева,

Улттшс мектептіц Ч-класс одушларина арналган бул оісу-яы^тарды тая дай кеде, ец алдьмзн, кейінгі кезцогі окульщтар-дыц алгавдылардан торі сапасы те кон дз болеа, туззлэ бастаганын бай^ауга бо лади, Б і раї; улггеч ие к тс и те казак тілі пзнін т:,гр~ гізудіи міндзтті бола бормеуінз, машекеттік каш;орльеда ілігв аяюаукиыч каг.іжзсіида арнайа азрттвулер етргізілкей, ого.н калпы цогамдыч мая берілмвй кзлуінв байладаста кешіліктзр дз байііалади, Оларды ташндзгідай топтал беруїе бодаї^;:

- кейбір ереке, грамматикалыд тусініктемелердін езтіс і лікті берілмеуі;

- тексїврдін, квпшілігініц мазмуншьщ кызщсыз, таншьі

вагынан томен болуы; .

• - жаттыгу, чапсырмаларццц'Окушлярцщ ой болсенділігін

арттыруга, сейлеугв таг дай касайтын іскерлік, дагдалар к&льш-тастыруга мумкіндік баре алиауи; ' ■

- грамштикальщ га к и ритії; а каттыгулардиц сэйквс кеямеуі;

. - грамматикалын кос то, схема, улгілерціц цулцзм беріл-

меух.

Бул балімдз улттыц меитептіц І-ІІ класс аралыгцндагы к;азаі-; тілі оцулыцтарында етістік бойынша берілатін білім шзмуны, келеиініц кестееі берілген. .

Жушстьщ екінші балініндз аьшнтау ташрибееініц корытшцы-сы камшлган. Н'/нда калпы етістікгі о:-ситуцьщ чойьишмша волу аасалып, очушьшардач осы сез габы бойышза білім, іскерлік, дагды цацгейлері ониг/галци.

Осы тургыда «азак тілі пані мугалімдерінз анкета тараты-лып, туаптарына корытынды касалды, рзык тажірибелі иуголімдер-діц іс-тзвірибелері яинакталцы. Пан мугалімдарінін шлдш; /к£меидарльі<с/ кгндалгкті сабаі{ коепарлари талданш, сабедтарга бадалау насалды,-

Аныцтау твяйрибасінщ екінаі кезецінда кургізілзтін кушс-тардьгц негізіндз каздзлген ма<ссат - окушыларцщ сейлвуге каретті грашатакалык тш-сиригітардц шчзруі, оны практиКада цолдану іскврлігі йен дагды дзцгейлврін аныктау кане сейлву процесіндз

отістіяті цолдану шілігі мэн дурыс айту, дурыс яаэу дэреяе-сін белгілзу болды.

Осыуен байланыста о^удалардьщ еэйлеугэ каяатті етістік боСынша гршматикаяык такмрьттарды игеруі лене они іс жузіндє тілда цолдану іскерлігі і'ен дагды децгейларі аны^талды, етіе-тік сездзрді нз^геруїр кездзсетін цикндьпітар белгілзнді, оцу-шнлардщ бул свз табы бойынт сездік коры аиыктолды, лиі зіберіязтін цаталзрі гаиначтальп, топталды. ,

йургізілген ауызаа, казбаца луккстаршіщ корытынцнсы бойьшт,онупшарцнн бзлгілі бір іс-арвнетхе свйгем курауга сездік чорыныц катіспеПтіндігі, тая дыбкстарын дутес айта ал-тйдандыгы, оку шагиЕщдигиішн таи баяулыгы акын тал Окупшар-зрач иоммуникатлвті - ситуатавтік тілін дамыту максатында Зїргізілетін тапсыриаларды орындау децгзйлерініні сапасын анш{-тау барысында Жйсанцм сиг/ацяялщ керініе яасалып, сэйлесулер гг/ру тапсырнлды. МундаЯ багыттагы лгаттыгуларды орындау дагды-лары болмагандьистан, окушылардыц тапсцрманн орындау сапасн тенаїг дэреявдэ болдц,- .

Тілдік гатэр’алга гсурылган тапсармалар^з орындау нэтаже-сі окукылардыц йтістігіті баска свз тагхтардаан ажыратуда кинала-тшдзрын, сбздзргэ иорфолсгиялык талдау васай алмайтындарын, втістіктія иачтарын еаырата алмауы мзн сш’арды ніктай білу дагдыларыныц ївши екенін карсатті.

. Дассвртациянич тсіші бзлімінце віістікті свдту ізяіри-бзсі саз боладн.. ,

Оїдату теаірибесіне алднн ала таїдарьіптик, кундзлікті сабац зоопары, соган лайыт{ огдатудыц здіс-тасілдзрі, амал-люлдары бвлгіяеніп» адістешлік ігускау, квмвкші едралмен бірго техни-каяіщ о»чу ю/ратіГізрУ ірікталді» Мунда етістік бойшіга яасалган 20 еагатгда дуршіран такыршгащ яоспар улгісі баріледі, ЗНос-пардач гсурылыш осьі се з табы бойша.’втілвтін грашатикалык ■га:дарыптардыч казмукын,, сага1? саиыне абясика’лщ штэриая иєн оїцтаалардьщ білім даудысыка їїойала'шн галаптарда дамтакы»

Етістіи - казір?і казак тіяіндегі свз таптарыныц ішіндз-гі вц калемцісі цэ отрдвліої,

"Тілдік жуйадэ етістік натегориялары обьвктивті емірдегі

а дам таньїрон к;ишл=арекзттщ в те назік врешпеліктаріна фйін білдіре алади. Ойда анщ, дал жатікізудз. тіл ор&лшцьиіиги взнінен етістік врекше «ьізмет атцарада*. .

Оси курделі сипатша байланисхи орас «гілці окушларгд етісгікгі о«ьлудац тиімді жолдарнн аньчтау практихалвд сейлеу-гє ярг дилаидцруда цацизи зор. ■;

Очушлар етістік свз табишн лаксика-грашатикальїк сипа-тш анв тіліндз бастауьш класти бінаді. Озго тіл ретіндз уйренуиілар ушін кинндач келтіресін маселелер - етїстіктін лексикадак кагьиасш тусіну, баска саздарцан ерекшалігіа тащ білу, окьід сейлемдагі орш чан турлену яуЙзсін аянрату.

Алдьаея етістікг»і яалпн сипати туралн тусінік беру оньц грашатнкалш? категорияларьін уйретуге кол ашаду. ,

ЕїІСТІКТГ ОЦЬІТУДИІі КУРДЗЛІ МЗСеЛЗЛерІНІЦ бІрІ - 0Н!£4_СЄЗ _ Еасам_иуйзсі. Мектеп багдзрлашсшца, кайінгі снсулщта бул нарастарнлмаган. , . . ■ . . .

, Етістіктіц васаяуьшьщ синтвтикалшс наш аналитикалин» семактикалнц тасілдері бар. Сонщ бір і - синтетикалші тесілі .тубір етістіккз се з тудируаи журна жалгану ардали згасалада. Оньщ 2 турі бар: . . '

І/ Етістік нагізді туннцьі етістік, /

- 2/ Есім нзгізці тушдьі етістік. .

Оки ту процес інцз етістіктіц касалуннщ морфологиялик тасілінщ іціндагі тілда єн жиі колданьїлатш турін аньадтап уйрату тиімці. Оси тургида етістік жасауш яурнацтар ішіндегі ец внімді турдері - ла/-ла, -да./-да, -ой/-та, втіс курнаятара, сокші ішіндз ирщсьіз е'тіе кврсеткіштері. Огіитуда скушлардац бул курнактардЕдц сиртки тулгасьшен цоса, окьіц ішкі мазкунш •угшун - етістік курамьін тусінуде шешуші кезецніц бірі бота . табьіладьи ■ ' . . V ■ '

. К,азак тіліндв больїмсиздик ман синте така лик ванв акалитака-шк гйсіл арі{нлн яасаладьи Улттак иектепте болшснз в тісті к пен оган байлашсти материалца кгерту аса дишдин келтір-мейдї. Мунда екі тілдзгі ерекщаліктар айталш, салисшрьіла тусіндіріладі, ягни чазаїс тіліндз - ьіа/-ма, -ба/-бе, -паА-пе Eypliaг^таp£^ ар«ьглн жасалатинш, орьіс тілінда нв_ «астицаси

1. Оралбаева Н. тіліндегі етісгіктін категорияларн.

Тіркесімі, сездагі орш. А.Д960. Іі-б. ' .

артдали берілетіні айтылады. ІСиьмдьгч колтіратін мгселелердін ’ бірі - косымталарцьщ лыбыс ундзстігі бойынша калгану терті-бх, Сондастан грамма ти кальгн квстені пайцалану саба^тыц тиім-ЛІлхгін арттарады. .

Кесеишен1_окыту_ар1сылы етістіктіц па^тщ манія йене кур-іязлі отіотік яурамындагы етістіктіц тіркесу ерзкпаліктерін зета тусіндіругв боладн,

. Кесениеніц а, -з, -й курпактары - такий? кагынаны біл-дгруцэ ец турачсыз кареатністтер. Буя-тілгр сирзк квзірсвтін кубьшіс емес. Сондщтан етістіктіч пактарки окытумэн байла-нкста -а, -е5 -й косдаюаларннщ гактьщ маній контексте ажнра-та білуго тгйротудщ и&чнзы зор, •

. Кееемкеніи - а, -е, -55, -ьіп/-іп, - п яурнацтарыныч кур-делі отіотік цурамшщагьі создзрді тіркестіруге чатасатнніря-гш очытудщ орны врэюго. Бул ретта кемекші етістіктердіч ал-^ындата нзгізгі етістіхтардіч цнзметін атнаруш квсемшенщ ~ш/-іп,-п яаш -а, -в, -й болыа хелуі скушлар тшін киындытс шлтіроді. Оскмен байланысты диссертация^ ви і нолданада-шн хшизкшг втістіктврдіц алданхр кесемие фортларыныц колцаншу ерзгапелікізріка грамиатикалщ квстеніц улгісі корсвтілген.

Кгрц0лі етістік твориялт. жагынан гана етрдзлі кинн мвсв-лз екее, окьГоїїнту, мзнін шчгертудіч озі веціл-явлпі нарауга болмайтыни- зрусыз» . ; .

. , Кгрделі свз населееі «азац тіл біліміндз 60=гылдар басы-

кан сэз боліт кзлзді. Соныч бірі - цаз&ц тілінцзгі курде лі етістік пробломасн бугінгі куні арнвйы зертталіп, коп мэовлв-лорі гопімін тапга. Бул еалада ірі зврттау ратіндз Н.Оралбаева-ниц ецбектарін атауга болада. .

Очыту барысында нурцдді етістіктіц куракындагы коїшонент-тзрініц орнш» олврдац лврсикалщ, громматикалыц тгыкаларьн, сэзцэрдхц тіркесу ерзтазлігін, контенстегї тутас кагыкасын тусіндірудіч цаяеттігі туиндайдьі. •

Курдзлі етістікті явтз тус і иу^е кеткиі етістіктердіч нвкв тургандагы тагынасы ыен нонтенстагі иагыналарын аянрата білудіц мацызызор. Нвткиі етістіктардіи ли і цолданылатан тур-лорін адактап, олардын тіркоскен сездэрге чосааді иагыналарын угындару - ьтрдолі етістікті окытудыч тцызды кезоедзрініч

бірі. ....

Диесертацияда жиі тіркесетін кеиводі етістіктардщ біл-дірзгін магыналары мен оны оцытудьщ колдари баян дала да. Мунда курдзлі етістіктіи сыпат категориясын касаудагы ролі айтыла квла,онщ - п ал, - п бол, - п кел, - п і*ой, - бара жат,

- п кале кат, - п отар, - п кур, -:п тур» - п бар, - п біт,

- а казда сияцты аналитикалыгс тасілін одытудыц солцары айтыд-ган«

Курделі етістіктерді игвртудіч 2- сатысында куныц чураыш-дагы кошонэнттерцх байланыетыруш досьшшаларцы каш куранхр етістіктерцгц шасалуин ызцгарту каздзлзді. Осы тургыда квсеы-езніц - ып, - хп, - п, -а, - е, -й нурнадтарыньц атг^аратыл кызмзтш уйрету ' тиівді.

Жуиыста курделі етістіктіц дуранды тїрік игвртудіч кол-дары баяндалган. ■

Етістікті о№туда курделі катвгорияларцыц бірі - £§й_

. катерогиясы. -"рай -- бай ьгаРыналы^ ісуршшстан тураіьш ота їлкєн, кур далі категория... Оньщ долдашлу аясы кеч» тілдз ол ■ец зви і долдашлатш категорія" І,

Рай корееткішгарін одытудагы мацсат - олардыд сейлемгв г;о сатан модальдік» ягня буйрыд,тмзк, шарттшшс магыиаларш ’ ушнцыру. Окушлар алдьшен буйрьщ райквн таньісада. Орыс тілін-дзгі буйрык райдыц П «ары - и,- и та '«уриагн ардалы жасалеа, онац Ш жагы Ц^сть, пускай еаздорі ар^ылы борілотшіи иугалім есквруі кажат,. Каза^ тіліндз буйршлщ ыагын'а П как пен баска /І,Ш/ яацтарда бірдаіі.емас оксиііі I нэпа НІ з;аь-;тарда буйрыктан гері тілек, шат ыэнх басым еконін баса кэрсету кшкет.

Етістіктіц райларын одытудац алгаа кезінхр шартты райдьщ кйсалуыныч морфологиялык тасілін уйрзтушн шкталген етінді. Назад тіліндогі шартти рай.орне тіліндзгі - "сослагателькса-■условноэ" рай етріне сайкее'келатіндігі, сіл орыс тіліндз _л_ еткен под журнагы мен _бы_ часткцасы ардылы «асалатындытын айта келіп, казаіі тіліндзгі тртта райлы етістіктіч яіктвлу улгісін игврту • цакат. ■

Сонтен біргв «аза« тіліндз етістіктіи рай катерориясьшьщ шіндзгі калау райдыц орыс тілінхр жод екенін, оньщ магынасы

І„ Оралбаева И. ф.зак тіліадзгі етістіктіи іатегориялаш.

Тіркесхщ, свздагі ориы. А.,&Ь0. 4Ц-4Ь Сі. .

хотеть, желать сэздзршен берілетіндігш оцуш тусінуі шрт.

Етістіктіц грамма тикальщ ка то гори яларыныц бірі - шац . катэгориясы. Шаге катзрориясшщ огсуш рта уиін я кин болуы, бірінгаІЕЗн, яалпы уакыт категориясынщ нэгурлнн дзрзксіз угкмды білдірдтіндігінір, є:: і плі дан, корсеткіштердін ліктік палгауына удсастыгшда, уиінзідш, пейбір шагетыг? керезтгио-тзрдін контекске байланкеш бірвзтз Еачтш; мзндз колданшіаткн-днгшда. ■

Бул т/ргнда дтесортацїшца соіітау тідда ~и і долданшзатші откэн Еацтин - ди/ді , - га/-ті, осы саістщ калып етістіидарі арідалн гаеалу яолын, калэр пактан -а, -з, - Й яурначтарші уйрату пзкз оештрдіщ яіктелу улгісін окытудыц яолдары баян-•далгаи.

Етхс'еікіі ге то тусіндіріп, тілда эдрыс к.олдашяуша мум-кіндія яасауда етістіктіц я і к толу яуйзсін уйретудщ мацазн зор. Бірінаідзн, ол ясойлз!.шщ діцгогі, онкч зшрінісі0 кзгізі богааі т/ратан сбйлекніч бапидзунет яіктік яалгауы аркылы зпсалса, осы кэроэт-кхалзн йзгізрі ей г/шрьмдаяып, тияначта-лып сайлем аячталады"

Етістіктіц яіителуініч еркзлкілігі очушлардьщ бул саз табшан яуйзлі білім алуына чиындыч лелтірзді. Сондычтан 7- . иласс колзміндз втістінтщ яікталуіи. темендзгідей таптап пгэртугз болады: .

. • 1.Жэдэл з"118и сан, картін райдщ аіктелуі.

2. Калып етістіятарі, всім саздзрінщ яіктелуі,

3. ~ а, -9, -15, - ип, -іп, - п формалы кесэипянщ злік-теяуі. . - ■ •

Мзктеп бардарлакасшіда очудаларфіц мш^геруге тиісті тілдік материалдарынын бірі - туйык етістік. Етістіятін бул

ервКГЯ турі ЄСІМ СІ! ЯК ТЫ ТУрЛЗНедіТ Огріту ^ЕІриСННДа туйьи? 0ТІС-тійтіц осы часкеіі онушыларга етістікті тиянацта тцгеруга чинндыч келтірзді. Себзбі т/йнн отістіктін м^ндай часиеті орас •тіліндо лої;. Етістіктіц бул турініц есівдзрго ттрленіп, нолда-нняуы ваш ка»вт, керзк, уиін, болу, тиіс сиячта создормен

І. Исаев С« Кдзіргі назач тіліндагі изгізгі грамматякалыч угдадар. А., 1992., 96-бот.

тіркесхп келуі - зі и і кезцзеетік тілдік едбылыс. Сонцыктан бул ратте орыс тіліндегі сейкес калетін зквиваленттерін іздзп тоуш, орынды цолцану жаксы нэтике Середі.

Диссертаципца ербір етістіктіц категорияларц йен еракшз турдеріп мгвртуге арналган фоне такавші* лексикалыц,грашата~ кальщ, практйкалшс - ситуатавті аатїдаріа|^р;гісі_/кзшзні£ барілген. Олардыц іиінз етістіктерці табу, ^ажетті яурнацтар_ ды нзкесе етістіктерді кою, екі канта аударыа кумыстары, єтіс-тіктіц хііктелуін менгеруге арналган ааттагулар, етістіктер-М0Н, ЄТІСТІКТІ їіркестермен СеЙЛеМ Курну, СураТПВН, ОІСКГйЛУ картаналар сериясымен яумыс, ер стрлі ситуациялыл нагдайларга сейлесулзр /диалогтар чуру/ немає© рольыэн сцу, инсценировка-лар кою, схема улгілермен жуьшс, мацал=мател, кумбак» «ацылт-паи т.б. хальщ аукз едебиеті злеиенттері бар шгармалармзн.

. жургізілзтік кумыс стрлері кзне творчеєтволщ казба кумыс-тары /диктант, мазмундама/ кіреді. .

Хараудыц келесі белшінде етіетік бойынша кургізілетін се'здпс_жушсы баяндалган. ■

. Орыс кектебіндз казац тілін окытуцыч нзгізгі злешнттарі-ніц бірі - сездік жумысын жургізу. Цазап тілі бойынша игеру-га тиіст: минимум сездігініц яонтыгы окшу барысында кептеген киындыцтарга акзліп тірейці. Сонрыктан біздіц етістік бойынша іріктаген минимум свздігіміз мьшаларга нвгіздзледі:

І/ очулвдтагы лексикалак материал; '

2/ назаі? тілі багдарламасьі; . .

З/ казаіі <гіліндзгі евзціктер;

4/ улт иектзптеріне арналган орыс тілінвн минимум сездік-

тер„

• •• . 7-класс келвміндз игерілуге тиісті свздор ниілік, сез тіркесімділігі,ситуативті - тацырьптык» сезкасаыдылын ирикцип-.тері негізіндз іріктелді. Сездік кумысын жургізуціц екі заагы бар: •

І/ свзді семантикаландыру /сез магыналарцн ту с індіру/.

2/ сол сазді белсанді сездік «орта айналдыру, тілце дурыс колдануга уйрету; ■

Сэз магынасын ту сіндіру гаолдары:

- екї жакты аударма;

- кернекі гусіндіру;

- контекст аркылы мецгерту;

- антоним, синотшдзрін ай ту;

- С83 тгыноларын ана тіліндз г/сіндіру.

СЭЗД1Х ЖуКЫСЫНЪЩ 2-К833ЧІНД8 яургізілзтін Еумыстар:

■ - етістіктермен тіркес, сейлвм чурау;

- сэйлесу, ецгшз, текст ііурау;

- картина, суре тпзн яумыс;

-■ такырыптып бехгілзріне немесе магыналл? унсастгщ'гары-на карай топтау;

- 1Щ /ТСО/ матер’лалдарьш пай дала ну;

- оуиз вдебиеті алашнттарін пайдалану;

, - сездік ойшдарш зтргхзу;

- ар турлі тазба яушстары;

- граіялатиналнн тадзрулар.

Вагдарлама бойкнЕа 7-класта и гар і луге ти і с ті сездэр '

саны 300 - 320. Муны і;олданьшу лиілігіго карай свз тептарша

' бзлгендо, тзіландогідзй:

оат есім - 120.

атістін - 100,

сын есім - 35, ’

. басца С9з тап*гару - 70.

. Диссеріацияда игерілуге таісті минимум саздік бзріліп, онуч ви і тіркесвтін создорі явне олардзд аудармасы керсатіл-ген. Сонм,ієн біргз бул балімдв фона такадак, гаршатикалыч талдау яумыстарыкщ тлгіяарі езз болацы.

Етістікті окьгеуца квривкіліктін алатаи орны ерекш. Кер-нвкі очу чуралдары кескхніззлган язне зиранды - дибыстык болып 2=гз болінеді. Кескінделген кврнекті очу чуралдарына кєсте, схема, фото=сурат, сурзг, очигалы яартикалар, улвстірмв ди-даитикалыч карточкалар иатйда. • ’ ■ ' .

Экрандыч - дыбыстыч куралдарта кинофильм, диапозитив, фонохрестоматиялар, таспа яазулары, отйтабадтар, кодоскоппа арналган транспорггар. Осилен байланысты кумыста чазач тілі сабачтарыида етістікті окытумен байланысты грамматскалык тіл дамыту кестеларі, картина, диафильм, таспа яазулары, кодоскоп-

ка арналган транспоранттар колдануцыц адіс=тасілдері айтыла-да вене грашатикалыгс кестелар мзн сурот, картиналардыц улгх-

СІ КерСвТІЛОДІ. . ; .

Диссартацияда етістік бойынша ойын злеменгтарін колдану-дьщ здістемасі баяндалган. Ыунда ойын злеїлзнттерін колданудщ адістаналік талаптары айтшшп, сабацтыц зр кеаеціндз колданыла-тын ойын турлері сез болады. -

Диссвртацияныц Цорытындысьшда 1,П тарауга шолу каеалш, яургізілген талїірибе жуыыстарыньщ негізгі натижаларі баяндала-ДЫ. . . '■ ■

Цосышада пайдаланылган вдобизт тізімі, каза^ша-орыеща . етістінтіц тіркзсімділігі сездігі яана окулыкта кездэсатга туракты етхспктврдщ аудармасы беріледі. . ,

Эерттеу та^ырыбы бойынша мына натериаддар . •

• . аарык керді: ^ ■ -

I. Орыс мектебіцдагі цазац тілі сабаїітарьздда етістікті оїштудац кейбір маселаларі.- Здістемелік камакші чурал. А.,

1993 , 40 бет.

. 2. Цуатын жогалтпаган еднда ецбек. //^азакстан иугаліиі.

£2, 22 цацтар, 1993, 2-бат. ' .. :

3. Етістікті окытудьщ кейбір нолцары. /Дазаі* тілі ывн ах[ебиеті, 1993, & 3, 56-бет.

4. Етістікті о^ытуман байланысты нургізілатін сезцік аушсы. //Казак тілі мвн вдебкеті. 1993, Iі 5. 50-бет.

5. Цазак тілі сабакта рында ЭЫ(1=дх колданудьщ волдара.

//Нависы межвузовской научно-практической конференции "Актуальные проблеш национально-русского двуязычия в учебном процессе пэдвузов Казахстана. А., 1989, 2-том. 42-44 бэгуер. .

’ ■ . 6. Оку орыс тілінда жургізілетін мактаптз сабацш, салї

етістіктерді синтаксистів негізда окычудын кейбір иолдары,

* /Догары оку орындарында казак жэна орыс тілдерін езга улттар ' арасында окыту мзселасі атты оку-'Ыатодикалык конфзрвкцинсыка усынылган баяндамалардын тезистері. А., 1992, 39-41 баттвр,:

РЕЗОНЕ

кандидатской диссертации Сулейменовой Жаркынбике Нуаевны на тему: " Обучение учащихся русской школы казахскому ' глаголу!

Диссертационное исследование состоит из введения,двух глав, заключения и приложения. ,

Целью и задачей данной диссертационной работы является рэше-нив проблем по следующим научно-методическим направлениям:

1. Лингвистическое и психологическое обоснование обучения

казахснсму языку к&к неродному; •

2. Определение научных принципов и методов обучения грамматическим категориям и корнам казахского глагола;

3. Отбор типового минимума казахских глаголов для учащихся

русской школы. . - • ’

В первой главе диссертации дается психологическое и педагогическое обоснование обучения казахскому, языку лиц н&азахской национальности. Впервые представлен исторический обзор методов и приемов обучения казахскому языку в русской школе, а также выявлены основные метода и приемы обучения казахскому глаголу, определены . основные принципы отбора грамматического материала для 7- класса русской шкоды. •

Вторая глава исследования полностью посвящена методике обу- . чения казахскому глаголу. Здесь предоставлены результаты экспериментальной работы, определены . основные метода обучения грамматическим категориям и видам казахского глагола в русской школе. Наряду с этим определяются основные ' . принципы отбора лексического минимума, методы словарной работы, даются рекомендация по использованию наглядных пособий, а такие проведению ситуативных игр по темам. . •

В заключении даются' общие выводы результатов исследования. .

В качестве приложения дается казахско-русский словарь, в котором содержится около 100 наиболее употребительных глаголов ■ и глагольных словосочетаний казахского языка.

of tbs Bachelor's dissertation on the theme t "Ins true tioss of teaching pupils of thg russian school to-kazakh verbs" . •

written by! Suleimenova Zharkynbike Nuaevna

... Hits research consists in 2-chapters* conclusions and a

supplement, . ...

- . .Ihe aim of tha-present work is the solution of tha problem on the following scientific - methodical directions»

1. linguistic and psychological basis of teaching kazekh

language as not a mother tongues • -

2. determination of. the scientific principles and net hod a

«

of teaching in 'gramnaSical categories and forms of the yprbs. of kazakh language;. ■ , - ‘ . .

3. selections of. t|3o model minimum of verbs of kazakh len-

guage for the pupils of russian schoolsj , ..

: In tbs first chapter of the dissertation given psycho-

logical - pedagogical basis of teaching kazakh language.Hera for tha first tine a historical review on methods, and eta gee of teaching kazakh language in russian schools is presented, and also soma main methods, stages of teaching-verbs of kazakh language are brought out, some main principles of grammar materials selections for the 7th fora of the russian school are defined. . . ■

~ Tbs’2-nd chapter is completely dedicated to tha methods of teaching verbs of tba kaaskh language, Here given the results of experimental works, and tha main methods of teaching •grammar categories, and aspect of the verbs of kaaakb language in russisn schools. At the same time the main principles of lexical minimum selections and methods of vocabulary works are defined, some recommendations on tba use of visual aids and conducting situational plays on topics.

In the end given some conclusions of tbs investigation

results. ■ ■ . - . .. ■ : . '

is a supplement kazakh - russian dictionary is given

which includes 100 most gen or all;'used verbs and verbal ex-

pressions of kazakb language.