автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Реализация принципов профессиональной направленности при обучении физике студентов горных специальностей технических вузов.

Автореферат диссертации по теме "Реализация принципов профессиональной направленности при обучении физике студентов горных специальностей технических вузов."

УКРА1НСБКИИ ДЕРЖАВНИИ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 М.П.ДРАГОМАНОВА

/V

5 § §

I На правах рукопису

СЕРГ16НКО Людмила Григор^вна

РЕАЛ13АЦШ ПР0ФЕСШН01 СПРЯМОВАНОСТ1 НАВЧАННЯ Ф13ИКИ СТУДЕНТ1В Г1РНИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ ТЕХН1ЧНИХ ВУ31В

13.00.02 - теор1я I методика навчання (с|нзнкн)

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата педагопчних наук

КИ1В - 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному ушверсите™ та Красноармшському фшал1 ДонДТУ.

Науков1 кер1вники: академж Академп наук Вищо1 школи, доктор ({язико-математичних наук, професор АТАНОВ Геннадш Олексшович; кандидат техшчних наук, доцент ГОГО Володимир Бейлович

Офщйш опоненти: доктор педагопчних наук, професор Сергеев Олександр Васильевич; кандидат ф1зико-математичних наук, доцент Грищенко Геннадий Панасович

Провщна установа: Р1вненський державний педагопчний ¡нститут

Захист вщбудеться " " 1997 р. о //

на засщанш спещал13овано1 вчено! ради Д.01.033.01. в Украшському державному педагопчному ушверситет! ¡мен! М.П.Драгоманова. (252030, Кшв - 30, вул. Пирогова, 9).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец1 Украшського державного педагогичного ушверситету ¡мен! М.П.Драгоманова.

Автореферат розюлано " 91" /г^/иХ^М, 1997 р.

Вчений секретар

спешал1зовано1 вчено!' ради б.В.Коршак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми досл!дхення га стратег1я II розробки. Одним 1з найважлив1ших »авдань сучасного навчання у техн1чному вуэ1 е виховання творчо! осо-5истост1, п1дготовка майбутнього 1кженера до активно! та продуктивно! гчаст1 у реальному виробничому процес!. Нео6х1дно визначити та науково эбгрунтувати зм1ст Фундаментально! та спец1ально1 (Фахово!) п1дготовки «айбутнього г1рничого 1нхенера,як взаемообумовленого процесу, а голов-гим критер1см II оптимальност1 повинна виотупати придбана у npoueei |)ахово1 п1дготовки злати 1сть 1наенера до подолання профео1йних трудно-iIb, як! Moiyrь виникнути на шляху його практично! д!яльност1. Сучаснв зиробництво потребуе Фах1вц1в, як1 молуть саыост1йно Формулювати мету эоботи, ставити завдання та планувати етапи його виконання, приймати 1етрадиц1йн1 i нетрив!альн1 техн1чн1 pimeram.

У роботах в1домих дидакт1в С.Я.Батишева, В.П.Беспалько, В.Оконя, 1.М.Скаткина та 1н. робиться акцент на те, то недостатке знания Фунда-юнтзльних дисципл1н перешкодиуе процесу проФес1йно1 осв1ти; п1дкрес-поеться необх1дн1сть гармони м1ж профес1йним та спец!альним навчанням ггудент1в у техн1чних вузах. П.Я.Гальпер1н, Н.Ф.Тализ1на п1дкреслюють, jo формування спец!ал1ста в1дбуваеться п1д комплексним впливом бага-тьох Фактор1в, значения яких виявляеться з гозиц1й д1яльн1сно1 творИ гавчаиня. Тому проФес!йна спрямованн1сть Формування особистост! роз-'лядаеться як 1нтегративна як1сть особистост!.

Сучасн1 методасти 0.1.Бугайов, е.В.Коршак, 0.1-Ляшенко, В.П.Орехов, A.A.Покровскький, О.В.Сергеев, А.В.Усова та !н. в!дзначають, що ¡нання проФес1йних предмет!в обумовлен1 як1сним знаниям Фундаменталь-шх дисципл1н. Фундаментальи1сть навчання - головний тлях п!дготовки Зац1вц1в, яких потребують сучасн! умови.

Останн1м часом багато уваги прид!ляеться двум ззаемопротилежним :енденц!ям навчання - диференц1ац11 та 1нтеграц1Х. Ц1 процеси пронизу-зть традиц1йне навчання, при якому студента одерзують знания головним ишом шляхом вивчення диФерекц1йованих навчапьних курс!в. Знания э 1редмету залишаються розр!зненими, штучно розпод1леними эг!дно пред-«етиим ознакам. Потреба здолати ц! труднод1 призвела до активного по-¡уку м1жпредметких зв'язк1в, спроби Ix використання у навчанн1, праг-1енню до побудови системи, яка поеднуе 1де1 1нтеграц11 та диференц!а-lil, за допомогою яко1 можна буде п!дготувати ерудованого спец1ал1ста. !нтегративне навчання глибше моделюе зм1ст його проФес1йно! д1яльнос-?1. Поеднания теоретично! та практично! п!дготовки,1нтеграц1я знань 1 >асо61в д1яльност! дае основу для формування проФес!онал1зму. Прямим

продуктом творчого пошуку оригхмапьних, нестандартних 1 нетрадиц1йию вир1шувань р1зноман1тних дидактичних проблем у цьому напрямку е мето-дичн1 1нновац11 (нов1 технологи навчання, включаючи комп*ютерн1).

Зд1йснений анал1з роботи окремих кафедр Ф1зики техн!чних вуз1е УкраХни та кра!н СНД показав, шо ше не вичначен! т1 оптимально умови як! забеспечують цОлОснОсть та системн1сть подготовки ФахОвцОв гОрни чого профОлю, розвиток !х профес1йно-особисн1сних якостей. Зокрема немае взаемоз* вязку м1х процесами вивчення Ф1зики 1 формуванням профе с1йних знань, а такох умОнням використовувати и1 знания на практицО.

У повн1й м1р1 ц1 висновки мохна в1днес*ги до Фундаментальних дис ципл!н, оволодОння якими приводить до найлОпшего усп1ху при вивчен! спецдисциплОн. До того х зараз ще недостатньо розкритО вкутр1шн1 ре зерви викладання Фундаментальних наук (ФОзики, математики тощо) у фор муванн! проФесОйного напрямку спец1альних вузОвських курсов. У зв'язк э цим процсс навчання у технОчному вуз! ще не став органОчно единим Не в повному обсяз1 здОйснюеться орОентаШя наукових предметов, зокре ма, ФОзики, на проф1ль 1нституту та конкретно! спецОальностО.

Отхе, створилася нев1дпов1дн1сть м1х соц1альною значущЛстю вдос коналення якост1 подготовки спецОалОстОв та рОннем теоретично! розроб леност1 проблем методично! п1дготовк1 зокрема, та спецОально! освОти в Шлому. ЗрозуыЛло, шо такого роду процес навчання повинен бути вОдко регований 1 його треба переглянути з точки зору вахливостО кохногс предмету, ясий вивчаеться в единому ланцюгу п!дготовки профе с1оналОг Необх1дн1сть роэробки теорО! 1 оистеми тако! п1дготовки, обгрунтуван» засоб!в XI удосконалення, врахування Функц1ональних спрсмохностей ме тер1алу, що вивчаеться, визначае актуальность дослОдгеь ня у цьому напрямку. Тому для досл Одщщько! роботи обрана практичнс не розроблена тема: " РеалОзацОя принцип1в формувакня проФес1йногс напрямку при навчаныО ФОзики студент1в г1рничих спецОальностей техн^ них вуз1в."

Об'ектом досл1дхення е процес удосконаленн* спец1ально! професОйно! подготовки майбутн1х г1рничих 1нхенер1в у тез н!чному вуэ1.

Предметом досл1дхення е система лидактичнш умов та методика навчання ф1зики студентов г1рничих спецОалыюсте( технОчних вузОв.

Метою роботи е розробка науково обгрунтованоI метода ки Формувакня 1 розвитку у студент1в г1рничого фаху професОйних знаке ум!нь та навичок п1д час вивчення курсу ФОзики.

1снук>чий пОдхОд до методично! та психолого-педагогОчно! п!дго-

совки майбутн1х г1рничих 1няенер1в дае фрагментарну уяву про структуру та основний эм1ст вуз!вського курсу Ф1зики, який мае нелостатньо юг1чний зв'язок 1з спец1альними дисципл1нами, 1 не використовуе по-генц1йн! мохливост1 курсу щодо Формувметя проФес1йних знаннь, ум1нь [•а навичок. ГИдготовка Фах1вця на 6аэ1 фундаментальных наук не повин-га означати зникення уваги до практичних, проФес1йних вия1в д1яльнос-г1. Але вивчення Фундаментальних наук не повинно бути рядорозташовано з проф1люючими предметами, оск1льки Фундаментальн1 науки мають велику *етодолог1чну навантахен1сть, шо дозвэляе в1дкрити перед Фах1вцем мол-тив!сть в1льно ор1ентуватися у сво1й галуз!. не т!льки самост1йно ана-т1зувати 1снуюч1 в н1й накопичення, ало й передбачати II подал ыпий эозвиток. Однак практика навчання у вуз1 показуе, що не встановлено ще >рган1чний взаемозв'язок м!х Фундаментальними та проф1люючими дисцип-11наки. Тому, як альтернативний, ми пропонуемо такий п1дх1д щодо орга-11зецИ навчально-виховного процесу, вибору метод1в, Форм та эасоб1в зивчення Ф1зики у техн1чному вуз1, при якому майзе весь навчальний ма-[■ер1ал мае проФес±йну спрямован1сть. Для г!рничих 1нхенер1в це означав зивчення Ф1зичних процес1в та явил;, котр1 лекать в основ1 сучасних та герспективних технолог1й г1рничого виробництва. Такий п1дх!д дозволить »абезпочити високу як1сть Фундаментально! п1дготовки майбйтн1х г1рни-1их 1н*енер1в.

Г1потеза досл±дхення. Якщо эагальноосв1тня п1д--■отовка майбутн1х г1рничих 1шсенер1в у техн1чному вуз1 буде зд1йснюва-?ися з профес1но спрямованим п!дходом до вивчення фундаментальних дис-допл1н, то це буде сприяти суттевому покращенню проФес1йно! п1дготовки 1айбутн1х Фах1вц1в, дозволить уникнути 1снуючого розриву м!ж набуттям георетичних знань та формуванням практичних ум!нь та навичок,дозволить >д!йснювати б!лыа ефективну 1 результативну п!дготовку спец!ал1ст1в.

Концепц1я досл1дхення полягае у посл1довн!й, :истемн1й, ц1леспрямован1й та ефективн!й реал1зац11 профес1йно! спря-юваност! щодо п1дготовки Фах1вц1в техн1чного вузу, котра досягаеться ¡ляхом спец1ально! орган1зац11 навчального процесу, в якому д1апектич-ю взаеыод1ють його складов!:

- спец1ально розроблена композиц1я навчального матер!алу, у яко-[у функцИ структурно-лог1чних схем з Ф1зики поширен! до використову-1ання 1х у якост1 дидактичних засоб1в навчання проФес1йним знаниям та !м1нням;

- профес1йно-п1знавальний матер1ал. що внесений в наявну структуру:

- спец1альне навчання студент!в цьому п!знавальному матер!алу,

в тому числ1 творчим п1знавальним процедурам;

- в1дпов!дн! засоби, метода 1 Форми навчальноХ д!яльност! студен-т!в, режим д1яльн1сних в!дносин як м1х студентами, так i mí* студентами та викладачами.

В!дпов1яно до мети i висунуто! гЧпотези були сформульован! так1 завдання досл1дхення:

1. Розкрити дидактичну мету, завдання 1 м!сце курсу Ф1зики в систем! профес1йно! п!дготовки г1рничих 1нхенер1в.

2. Виявити ту частину найзагальн1ших знань та вм1нь 1з спец!аль-них дисципл!н подо предметно! моделi студента, якi мохуть бути сформован! у нього п!д час вивчення сучасного курсу Ф1зики.

3. Розробити найб!льш ефектин1 засоби конструювання навчального матер1алу на основ! його структурування при системному вивченн1 курсу Ф1зики у техн!чному вуз! з широким використанням !нновац!йних техноло г!й навчання з метою надання йому профес!йно£ спрямованост!.

4. Визначити критерИ та р!вн! засвоення знань, вибрати та об-грунтувати засоби об'ективного контролю повноти 1х засвоення.

5. П!дготувати учбово-методичний комплекс забеспечення курсу за-гально! Ф1зики, спрямованого на п!дготовку !нхенер1в г1рничого Фаху.

6. Перев!рити ефективн1сть та результативн1сть запропоновано! методики в процес1 педагог1чного експерименту та розробити методичн1 ре-комендац!! шодо вдосконалення процесу профес!йно! п1дготовки майбутн!: г!рничих !нхенер!в.

Комплексний п1дх1д до проблеми, що вивчаеться, 11 багатоаспект-н1сть та р1зноб!чн!сть визначили методолог!чну основу досл!дхення, яка включае:

- системно-структурний п!дх1д до предмета досл!дхення, на основ! якого останн1й постае як система структурованних елемент1в;

- Ф1лосоФсыс1 положения про едн1сть загального та одиничного; за-гального взаемозв'язку явищ у 1хн1й структур! та розвитку;

- сучасну теор1ю п!знання, II д!алектичний зас!6 досл!дхення;

- теор1ю зм1стовного узагальнення;

- соц!окультурну концепция знания та п1знання в ц1лому, в ochobí яко! лехить сои1альна обумовленн1сть п1знавалъного процесу та його насл1дк1в як елемента культури цив1л!за11.

У робот! використан! так1 методи досл!дхення

-теоретичн1: системний анал!з, узагальнення даних з проблеми досл1дхення на п1дстав1 вивчення психолого-педагог!чноI та науково-методично! л!тератури, зм1сту курс1в загально! ф!зики та спе-ц!альних дисципл!н, анал!з (як!сний i к!льк!сний) результат!в педаго-

г!чного експерименту;

-емп!ричн!: споотереження за навчальним процесом, анке-тування, хронометрах, бес!ли з! студентами та викладачами техн!чних вуз!в; метод д!агностичних контрольних ро6!т, тестування, рейтинг то-що;

-експериыентальн!: навчання студент!в г1рнич1х спец!алъностей за допомогою розробленних дидактичних матер!ал1в, метода та засо6!в;експертн! оц!нки;кореляц1йний анал1з та обробка резуль-тат1в експерименту за допомогою апарату математично! статистики та !н.

Наукова новизна досл!дяення полягае в тому, що:

- на основ! д1яльн!сного та системного п!дход!в розроблена концепция п!дготовки фах!вц!в 1нзенерного проф1лю, яка опираеться на модель спец1ал1ста та предметну модель студента, який вивчае Ф1зику 1 яки. рац!онально поеднуе фундаментальну та спец!альну п1дготовку;

- виэначен! та обгрунтован! шляхи реал!зац!1 проФес!йно спрямо-вано! п1дготовки г1рничих !нзенер!в у пронес! вивчення Ф1зики.

Теоретичне значения досл1дхення полягае в тому, що:

- на основ! модел! спец!ал1ста г!рничого фаху розроблено предметну модель студента !з Ф!зики;

- обгрунтована 1 розроблена модель проФес!йно-спрямовано! п1дго-товки студент1в г!рничих спец!альностей техн1чного вузу в процес1 вивчення ф!зики, в як!й реал!зоиан1 особливост1 побудови структурно-ло-г!чних схем ус!х розд!л1в курсу Ф1зики;

- визначен! шляхи реал!зац11 профе с1йно-спрямованоI п1дготовки майбутн!х г1рничих !нхенер!в у процес! вивчення Ф1зики, як! засновал! на реальних м!жпредметних зв'язках з! спец!альними дисципл!нами (г1р-ничою механ!кою, Ф!зикою г!рничих пор!д, г!дравликою, теплотехникою тощо), рац!онально поеднуючих методичну та психолого-педагог!чну сто-рони процесу формування проФес!йно! спрямованост! навчання:

- обгрунтовано принципов! ыохливост1 Формування у студент!в г!р-ничого фаху вм!нь проФес1йно-творчо! пошуково! д1яльност!, насл!дком яких мохе бути як нова, з точки зору самого студента, !дея, так ! результат, що мае нетрадиц!йне та нетрив1альне техн1чне ршення;

- розроблена модель проведения навчального процесу з Ф!зики (лек-ц!£, практичн! 1 сем1нарськ! заняття та лабораторний практикум), яка сприяе розвитку проФес!йно-творчо1 д1яльност!;досл!дхено структуру та основний зм1ст цих занять, обумовлено дидактичн! засоби усп1шно1 реа-л!зац!1 ц!е! модел!.

Ирактичне значения дослОдхення по лягае в тому, що:

- розроблено основи методики профес1йно-спрямовано! подготовки студентов гОрничих спецОальностей техн1чного вузу, яка мОстить необ х1дне методичне забеспечення 1 мохе бути використана викладачами-Ф1зи ками техн1чних вуз1в (унОверситетОв), студентами, практикантами. Фа хОвцями гОрничого проф1лю;

- розроблено змОст, структуру i композицОю лекцОй, лабораторного практикуму та практичних занять з курсу загально! Ф1зики у технОчному вуз1 для студент!в г1рничих спецОальностей;

- конкретизовано 1 уточнено дидактично мету 1 завдання фуидамен тальних дисциплОн, зокрема ФОзики, для майбутн1х гОрничих ОнхенерОв;

- розроблений п1дх1д мохе бути адаптований до 1нпшх фундаменталь них дисципл1н, а такох до рОзних Онхенерних спец1альностей.

ДослОдно-експериментальна робота здОйснювалась у п'ять етапОв.

На першому е т а п О (1985 - 1989 рр.) проведено ана л1э навчапьно! роботи студентов гОрничого проФ1лю, молодих гОрничих 1нхенер1в (стах роботи до 3-х рокОв), а такох власнО науково-педаго-г1чн0 спостерехення; синтез-узагальнення роботи колег-ФОзикОв, як! викладали предмет для майбутнОх гОрничих ОнхенерОв у Онших технОчних вузах УкраОни (базового технОчного ун0верс1тету, ДнОпропетровськОй гОрничОй академО!, Приазовському техн1чному ун0верситет1, Алчевському гОрничо-металургОйному ОнститутО тощо); теоретичний аналОз науково-ме тодично! та психолого-педагогОчно! лОтератури з теми дослОдхення з ме тою визначення теоретичних основ рОшення визначених завдань; аналОс методичного забеспечення навчального процесу з ФОзики, а такох спец! альних дисциплОн (TOE, ЗЕ, ФГП та Он.) у КрасноармОйському фОлОал! Донецького дерхавного технОчного ун1верситету; одерхана об'ективнг характеристика якостО проФесОйно! подготовки майбутнОх гОрничих Онхе нерОв.

На другому етап! (1989 - 1991 рр.) в наслОдок вике наних дослОдхень запропонована змОна Оснуючого традицОйного подход} подо подготовки майбутнОх гОрничих ОнхенерОв у технОчному вуз1. Злоб! тий матерОал дозволив сформулювати мету, завдання та Ппотезу досл1х хення, видОлити предает та об'ект дослОдхення, визначити прогрому йог досл0 дно-е кспериментальноI частини.

На третьому етапО (1991 - 1993 рр.) з'явилася нео< хОднОсть переглянути учбово-методичний комплекс э ФОзики для студент: гОрничого профОлю, для чого була розроблена логОка та структура оргг нОзацО! лекц!йного, практичного та лабораторного курсов, а такох cí

мост1йно! робота студент1в з ус!х розд!л!в Ф!зики, враховуючи широко-малггабну систематизац1ю предмета в рамках майбугньо! профес1йно! д1-яльност1 з поступовими (прогресуючими) елементами !ндив1дуалы1их дос-л!дхень та творчих вир!шувань. Ироводився пошуковий експеримент для визначения ефективноет1 1 результативност! запропонованоI методики.

В основу проФес!йно! спрямованост1 та п1дготовки студент!в ми заклали систему моделей структурно-лог1чних схем ус!х вид!в д!яльнос-т! (лекц!йно!, практично!, лабораторно!, а також самост1йно! робота студент1в), як! дозволяють нам рац!онально дооягги мети.

На четвертому етап1 (1992 - 1994 рр.) проводився констатуючий педагог1чний експеримент !з запропоновано! методики на матер1ал1 вивчення студентами розд1лу "Електродинам1ка". 06'ектом вив-чення були студента г!рничих спец1альностей Красноарм1йського Ф1л1алу Донецького дерхавног-о техничного ун1верс1тету .

На цьому етап! було використано так! методи досл1дхення: проведения спец1альних д1агностичних роб1т, спец1альних п1дсумкових роб!т пошуково-творчого та наукового характеру (НДРс), оц1нка д1яльност! студент1в г1рничого фаху п1д час лекц!йних,практичних та лабораторних занять та за п1дсумками виконання спец1альних розрахунково-граФ1чних 1нд!в1дуалыщх завдань; проведения письмових контрольних опитувань, зал!к!в та екзамен1в; вивчення зв1т1в з лабораторних роб!т, як! мають досл1дницьку та профес1йну спрямован1сть; бес!ди з студентами, викла-дачами; хронометрах; зас1б оц1нки та самооц!нки сФормованост1 профе-с1йних вм!нь; соц1олог!чн! методи опитування (анкетування, рейтинг, кореляц!йний анал1з та !н. ) -

На п'ятому етап! (1994 - 1998 рр.) узагальнен1 та проанал!зован! результата масового експерименту, на основ! прото-кол!в занять та !х комп'ютерно! обробки проведено анал1э зм1н, як! в!дбувалися в експериментальних та контрольних трупах; зроблено уточнения теоретичних полохень на основ! висновк!в експерименту; розроб-лен1 практичн! рекомендацИ як для викладач!в, так ! для студент!в.

На захист виносяться:

1. Концетия профес!йно спрямовано! п!дготовки майбутн!х г!рни-чих !нхенер!в.

2. Модель Формування профес!йно! спрямовано ст! навчання студен-т!в г1рничого фаху техн!чних вуз1в у прочее! вивчення ф!зики, що по-будована на м!хпредметних зв'язках з! спец1альними дисципл!нами 1 в як!й реал1зован! особливост! побудови структурно-лог!чних схем ус1х розд!п!в Ф!зики.

3. Дидактичн! та методичн! розробки шодо профес!йно спрямовано!

п!дготовки майбутн1х г!рничих 1нхенер1в, котр! дозволяють попшрити профес!йн! функцИ та використовувати хх як зас!6 навчаиня. Вони м!с-м1стять у соб!:

а) основний матер1ал курсу загально! Ф!зики, адаптований для студент1в г1рничого Фаху;

б) форми та способи орган!эац!1 навчального процесу, як1 сприя-ють формувашш проФес1йно! п!дготовки ыайбутн!х г!рничих !нхенер!в, включаючи 1нновац1йн1;

в) необх!дн1 елементи спец1альних дисципл!н (теоретичних основ електротехн1ки, г1дравлики, теплотехн1ки та 1н.);

г) орган1зац1ю розрахунково-граф!чних завдань для самост!йно! роботи студент1в г1рничих спец!альностей з поступовим нарощуванням складност1;

д) проФес!онал!зац!ю завдань для самост!йно! роботи студент!в;

е) критерИ в!дбору вивчаемого матер1алу.

4. Методичн1 рекомендации иодо орган!заиИ навчального процесу на основ1 розроблено! методики.

Достов!рн!сть й обгрунтован!сть ре-зультат1в досл!дхення, наукових полохень та висновк1в забеспечуеться теоретико-методолог!чною обгрунтован!стю вих1дних позиц!й; коректним використанням в!домих наукових результат!в; теоретичним анал!зом великого обсягу науково! та навчалыю! л!тератури э теми досл!дження; використанням комплексу метод1в, адекватних предмету, завданням та лог1ц! дисертац!йно1 роботи; репрезентативн!стю виб1рки об*ект!в пе-дагог!чного експерименту; використанням статистичних метод!в обробки результат!в досл1дхення; результатами експериментально! перев!рки ви-сунуто! гипотези; практичною, методичною та педагог!чною д1яльн!стю з! студентами г1рничого проф1лю; виданиям роб!т автора, котр! одержали позитивний в!дгук науково-педагог1чних прац!вник!в.

АПР0ЕАЦ1Я I ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТIВ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Основн! теоретичн1 положения та результат« методичних пошук1в ви-голошувалися на:

- 3-й та 4-й М!жнародних науково-методичних конФерени!ях "Методо-лог!чн1. дидактичн1 та психолог!чн! аспекти проблемного навчання Ф1зи-ки" (м.Донецьк, 1993, 1996рр.);

- 2-й М1жиародн1й конференц!! "Комп'ютерн! програми учбового призначення" (м.Донецьк, 1994р.);

- 1-й 1 2-й Всесоюзних науково-методичних конФеренц!ях "Методоло-г1чн1, дидактичн1 та психолог1чн! аспекти проблемного навчання Ф!зики' (м.Донецьк, 1990, 1991 рр.);

- Республ!канськ!й науково-методичн!й конференц!! "Сучасн! проб-зми п!дготовки !нженерних кадр!в", (м.Запор1жжя,1993р.);

- рег!ональн!й науково-ыетодичн!й конференц!! "Еколог!чне навчан-тя та виховання студент1в" См.Харк1в, 1992р.);

- рег!ональн1й науково-методичн!й конФеренцИ "Гуман1зац1я навчан-I у техн!чному ун1верситет1" (м.Донецьк, 1994р.);

- науково-методичному сем!нар!-нарад! зав1дуючих кафедрами загаль-31 та експериментально! ф!зики вуэ1в Укра!ни (м.Харк1в, 1995р.);

- науково-методичному сем!нар! опорно! кафедри ф!зики Донецького зг!ону ( 1995 - 1996 рр.);

- науково-методичному сем!нар1 кафедри загально! Ф1зики та дидак-1ки Ф1зики Донецького державного ун1верситету ( 1992 - 1996 рр.);

- науково-методичному сем1нар! кафедри Ф1зики Красноары!йського !л!алу Донецького державного техн1чного ун1верситету (м.Красноарм!йськ, 392 - 1996 рр.);

- рег1ональн!й науково-практичн1й конференц!! "Наука-життя-вироб-лцтво" (м.Красноарм!йськ, 1996р.);

- Республ!канському науково-методичному сем1нар! "Нов! технологи авчання Ф1зики" у Ки!вському державному педагог!чному ун!верситет! 1м. .П.Драгоманова (м.Ки!в,1997 р.).

Теоретичн1 положения, результата досл1дження 1 методичн1 рекомен-ацИ в1дображен1 у 17 публ1кац!ях автора. Результати досл!дження впро-аджен! в навчальному процес1 на г!рничому та г1рничо-механ!чному фа-/льтетах (денно!, веч!рньо! та заочно! Форм навчання) Красноарм1йсько-у Ф1л1алу Донецького державного техн!чного ун!верситету. Окрем! еле-внти розроблено! методики впроваджен! в практику роботи кафедри за-ально! Ф1зики Донецького державного ун!вероитету та Алчевського г1рни-о-металург!йного 1нституту.

СТРУКТУРА ТА ОСНОБНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦИ

Дисертац1я складаетьея з вступу, 4-х розд!л1в, висновк!в, списку икористано! литератури з 242 найменуваннь, додатку, який м1стить таб-иц1, граФ1ки, малюнки, структурно-лог1чн1 схеки побудови лекц1йних та абораторно-практичних занять, авторськ! задач! та запитання з ф!зики ля студент!в г1рничих спец1альностей, анкети студент!в тощо.

У в с т у п ! обгрунтовуеться актуальн!сть досл!дження, що про-одиться на р!вн! дисертацИ, визначаються мета, завдання.об'ект, пред-ет, та методи досл1дження, сформульовано г!потезу досл!дження, розкри-а його наукова новизна, теоретичне та практично значения здобутих ре-ультат!в.

У першому розд!л! дисертац!! "Науково-теоретич-

н1 основи формування проФесОйного напрямху навчання студентов технОч-них вуэ1в" на основ! аналОзу психолого-педагогОчно! та науково-методич но! л!тератури розкрито поняття профес!йно-творчо! дОяльностО майбут нОх г!рничих ОихенерОв, проведено критичний аналОз сучасного стану про фес1йно! подготовки гОрничих 0нхенер1в.

Анал1з робота технОчних вуз1в Укра1ни ( ¡СрасноармОйськ, Дн1пропет ровськ, МарОуполь, Донецьк та !н.) показав, шо традиц1йн1 системи п!д готовки г1рничих 1нхенер1в суттево не в0др1зняються 1 мають приблизно однакову структуру. Для конкретних вуз!в розходхення е практично лише у порядку сл1дування спец1альних дисципл1н. Проте, ще не визначен! т1 педагог1чн1 та спецОальнО умови, в яких забеспечуеться ц0л!сн0сть 1 системн1сть профес1йно-спрямовано! подготовки Фах1вц1в. Проблема якос-т! проФесОйно-спрямовано! п1дготовки майбутн1х г1рничих ОнхенерОв е багатоаспектною, вона охоплюе велике коло принципових питань. Тому були проанал!зован1 недол1к! та труднощ1 у робот! студент!в та випусни-кОв, а такох учбово-методичного забеспечення Фундаментальних дисципл!н зокрема, Ф!зики. З'ясовано, до спец1альна подготовка Фах1вц1в зд!йсню-еться вОдокремлено в!д фундаментально! п1дготовки. В той же час, якзцо досягти цОлОсностО та системност1 у навчанн! м1х Фундаме1 ггалыгами та спец1альними дисципл1нами, якщо максимально використовувати потенц1й-н1 мохливости Фундаментальних дисципл1н, то профес!йна подготовка 1н-херОв здОйснюватиметься бОльш рацОонально.

Таким чином, для полОпшення Формування проФесОйно! спрямованост! навчання необхОднО особлив! умови побудови навчального процесу. Для цього розроблена модель фундаментально! подготовки студентов гОрничо-го фаху у процесО вивчення фОзики. Як модель Фундаментально! подготовки студентов при вивченнО фОзики прийнята така органОзацОя учбового матер1алу, при як1й учбово-методичне забеспечення дисциплОни побудова-но на основ! структурно-логОчних схем, як! мОстять у соб! професОйно спрямовану ОнфорыацОю, об'еднан! кОнцевою метою Фахово! подготовки 0н-хенер!в. Запропонований у даному дослОдхеннО метод професОйно! п!дго-товки студентов гОрничого фаху технОчних вузОв передбачае синтез еле-ментОв фундаментальних та спецОальних дисциплОн. РеалОзуеться вОн шляхом розробки лог1чно зв'язаного навчально-методичного забеспечення, яке м1стить у собО питания дидактики Ф1зики, технОчно! психолог!!, професОйно! педагогОки та спецОальних дисциплОн таким чином, шоб формування практичних умОнь професОйно! дОяльностО майбутнОх гОрничих Он-хенер1в починалось ухе при вивченн1 ФОзики.

У другому розд0л1 дисертацО! "Вимоги до сучас-ного гОрничого Онхенера та предметна модель студента" на основО ана-

л!зу науково-методичноI та спец1апьно! л1тератури г!рничого фаху роз-крито основн! ФункцИ 1 структуру виробничо! д!яльност1 г!рничого !н-женера. Розглянуто проФес1йно-квал1ф1кац1йн! вимоги до п!дготовки су-часного 1нженера у техн!чному вуэ1, а також можливост1 оволод1ння студентами досв1дом профес1йно-творчо! д!яльност1 на студентськ1й ла-в1 та умови, як1 сприяють 1х утворенню. Наведена предметна модель студента з Ф1зики з урахуванням зм!сту спец1альних дисципл!н !нжене-piB г!рничого фаху на ochobI д1яльн!сного та системного п1дход1в.

3 дидактиц1 були зд!йснен! багаточисленн! спроби побудови моделей спец!ал!ст!в, але вони майхе на отримали в!добрахення у в!дпов1д-них моделях навчального пронесу. Моделюванню студента зараз прид!ляе-ться багато уваги тому, що модель студента е одн1ею з компонент !нно-вац1йних технолог!й навчання (Self J.,1992). Метою моделювання нав-чання е побудова найл!пп:его уявления студента. Моделювання студента -це динам!чний процес виведення модел! студента !з його повед!нки на plsHstx етапах процесу навчання (поточна модель), а завданням моделювання е визначення знань та вм1нь студента шляхом анал1зу його пове-д1нки. Зг1дно вузькому зм!сту модель студента - це припуиенкий образ самого студента (Петрупин В.О., 1992). Таку модель називають нормативною. Якщо нормативну модель обмезити предметними знаниями, то мож-на вести мову про предметну модель студента (Атанов Г.О.,1993). Предметна модель студента уявляе собою перел!к знань та вм1нь, як! Bin повинен засво!ти i сформупати в npouecl вивчення даного предмету,в1д-пов!дних до мети навчання. Таким чином, метою процесу навчання е до-сягнення такого р!вня, коли поточна модель студента з61гаеться з його предметною моделлю. Засвоення знань в1дбуваеться у процес! д1яль-ност! уч!ння, яка зд!йснюеться у внутр1Ен1й (розумоз!й) та зовн1шн!й (практичн1й) Формах.

Враховуючи мету п1дготовки г!рничих 1нженер1в, запропоновано модель спец!ал1ста як систему типових задач або систему адекватних 1м ум!нь (вид1в д!яльност1). Структура модел! спец!ал!ста мае так! складов! частини: мету навчання (для чого вчити), зм!ст навчання (чому вчити); засоби навчання (на чому вчити) та принципи орган1зац!1 нав-чального процесу (як вчити).

На основ! такого п!дходу розроблена модель г!рничого !нженера та предметна модель студента з Ф1зики, як пром1хна стад!я м!ж обома моделями. Як!сне пор!вняння них моделей дае нам оц!нку усп!шност1 навчання майбутн!х Фах1вц1в. При цьому в модель студента закладено ц1л!сне уявлення про Фундаментальн1сть Ф1зики, яка орган!чно сплетена з початковою !нформац!ею г!рничого виробництва та мохливостями

настутгного зростання профес!йного р1вня самого студента.

У третьому р о з д 1 л ! дисертац!! "Методичн! основи орган1заи!£ та реал1зац11 курсу Ф1зики" розглянуто реал1зац!ю эагаль-нов1домих та спец1ально розроблених принцип1в дидактики, як! викорис-товуються при п1дготовц1 г1рничих 1нхенер1в з Ф1зики. Реал1зац1я цих принцип1в у навчальному процес! студент1в г1рничого фаху мае свою специФ1ку тому, що будувати навчальний процес ефективно - означае ц!-л1сн1сно 1 взаемопов * язано застосовувати законом1рност!, принципи та дидактичн! правила творчого вир1шування нових задач у сучасних умовах. Для розробки рац1онального варианту навчання необх1дно враховувати весь комплекс законом1рностей та принцип1в дидактики.

Навчальний процес з ф1зики мае три складов! частити:

1) ц1л! навчання;

2) зм!ст навчання та принципи його побудови;

3) систему адекватних 1ы вид1в д1яльност!, насл1дком яких у студента будуть формуватися профес!йн1 знания,вм1кня та навички на. грун-т1 фундамент алыюст1 Ф1зики.

При побудов1 навчального процесу студент!в г1рничого фаху э Ф1-зики реал1зован! наступн1 загальнодидактичн! принципи: системност! (або упорядкування знань навчаемого); наочност1; ефективност1; зв'яз-ку теорИ з практикою (навчання з хиттям); науковост1; доступност1; поеднання !нд!в!дуального та колективного; едност1 1 ьзаемозв'язку; активност1 та св1домост1; спадкоемност1; усв1домлювання м1цност1 та д!йовитост! результат1в навчання та 1н. Але деяк1 з них у робот1 на-були подальшого розвитку, доповнення та поглиблення, як1 ураховують специф1ку розробляемого п1дходу.

Поряд з загальнов!домими дидактичними принципами нами розроблено ряд спец1альних:

- в1дпов!дност1 предметно! ыодел! студента зм!сту спец1альних дисципл!н;

- пр!ор!тетност! Фундаментально! п!дготовки (фундаментальн!сть);

- принцип эагальнотехн1чно! ц1л1сност1;

- реальност! (майхе ус! завдання та обладнання реальн!);

- рац!ональност1 та профес1йно! спрямованост! (рац!ональн1сть, посл1довн1сть та проФес1йний напрямок в1дбору навчального матер!алу);

- принцип екололог1чност1 1 гуман!тар!зац!1 навчання.

Розкрита роль лекц1й як головно! ланки навчального процесу в вуз! у Формуванн! профес!йно! спрямованост1 навчання студент1в. Бона формуе науков! знания студент!в, п!дводить теоретичну базу п1д Ф1зич-ну науку, слугуе в!дправним пунктом та вказ!вкою до напрямку роботи

э усих 1нших вид!в навчально-п!знавально1 д!яльност1. Модерн1зац!я ле'кц!й приводить до 61льш ефективного впливу на Формування проФес1й-но-!нтелектуальних знань та вм!нь майбутн1х г!рничих !нхенер!в тод1, коли вони передбачають:

а) наявн!сть з'еднання елемент1в фундаментальних Ф1зичних знань, 1х синтез та композиц!я, переконструювання 1 трансФормац1я у спецдис-ципл1ни з урахуванням профес!йно! д1яльност!;

б) зв'язок вуз1вського курсу загально! Ф1зики з матер1алом кур-с!в спец!альних дисципл!н як по зм1сту, так 1 по р!вню значущост! у проФес1йн1й п1дготовц1;

в) вид!лення демонстрац!йного експерименту як предмета вивчення, профзс!йного досл!дхення, який завершуеться у лабораторному цикл!.

Ефективн1сть впливу на формування профес!йно! спрямованост! на-дакггь лекцИ, у яких окрем! зм!стовн! фрагменти являють собою елемен-т;. певно! системи, побудовано! на спецхальних структурно-лог1чних с.семах. Вид1лення у лекц!ях демонстрац!йного досл1ду як предмету вивчення, сприяе формуванню 1нтелектуальних зд!бностей у студент!в т!ль-ки у тому раз1, коли вони иають профес!йну спрямован!сть.

У цьому розд1л! такох проанал!эовано особливост! орган!зац!1 ла-бораторних, практичних та сем1нарських занять з ф!зики, а такох самостийно! роботи студент1в, як1 збагачують ефективн1сть профес1йно! п!дготовки Фах1вц!в. На п!дстав! цього розроблен! комплексн1 тематич-н1 плани вивчення р!зних тем курсу загально! ф!зики.

Практичн! та■сем!нарськ! эаняття сприяаоть формуванню проФес1йно! спрямованост!, якшо при 1х орган!зац!1 та проведенн! використовуються елементи д!лово! профес!йно! гри. При цьому особливу вагу мае пошуко-во-творча самост1йна д1яльн1сть студент!в, спрямована на конструюван-ня знань теми, що вивчаеся, у русл! !х практичного використання.

У лабораторному практикум! ефективн1сть формування профес!йно1 спрямованост! обумовлена тим, що студенти за допомогою спец!альних структурно-лог!чних схем глибше оц1ккяоть мету та лог!ку експерименту, що позитивно впливае на 1х профес!йну п1дготовку.

Ц1леспрямован1сть самсст1йних роб!т студент1в задавалася адап-тивним комплексним тематичним планом матер!алу курсу, який вивчаеть-ся. У цьому план1, насамперед, нами передбачався зв'язок матер!алу, який мае фундаментальне п!дгрунття з матер!алом спец1альних курс!в. Це формувало на етап! вивчення ф!зики дидактичн! вм!ння, котр! сприя-ли тому, що, вивчаючи дану тему, студенти розглядали II кр!зь призму осягиення основ майбутньо! професИ.

У даному розд!л! проанал!зовано такох роль !1ШОвац!йних техноло-

г1й пр1 вивченн! студентами курсу загально! Ф1зики у Формуванн! про-фес1йно! спрямованост1. До основних 1нновац1й у процес! навчання мох-на в1днести зм1ни в:

а) структур! системи навчання (реструктурол1зац1я);

б) зм1ст! навчання (учбов! плани, програми. комплекси тощо);

в) технолог!! та эасобах навчання (учбове обладнання, наочн1 пособники, спец!альний дидактичний матерОал ! т.п.);

г) орган!зац!1 навчання за допомогою ПЕОМ, для чого розроблено спецОальне методичне забеспечення (комп'ютер!зац!я навчання);

д) навчанн! у спец1ал1зованих (ауд!ов!зуальних, предметних тощо) ауд1торхях та лаборатор!ях;

е) оц1нц! насл1дк1в навчання прогресивними методами (рейтинг, тестування, конкордац1я тощо);

х) м!хособист1сних в!дносинах "викладач-студент".

Отхе, виб!р форы, метод!в та засоб!в для досягнення мети форму-вання профес1йно! спрямованост! майбутн!х г1рничих !нхенер!в п1д час вивчення Ф1зики духе спец!Ф1чний. Тому автором та II колегами пере-роблена майхе повн1стю структура программ« курсу "Ф1зика для майбут-н1х Прничих !нхенер!в" та I! методично забеспечення. Программа скла-даеться э дек1лька частин, як1 мають 1нформац1йну базу (об'ем, структуру, СЛС курсу, розпод1л часу зг1дно темам та видам занять, перелОк знань 1 о6слуговуючих дисципл1н) та перел!к ум1нь. Позначене вище 1люструеться наступною схемою:

Запропонована побудова програми навчального курсу дозволяе в1доб-разити в н!й структуру курсу Ф1зики 1 студента у вигляд! його модел!.

Четвертий розд1л дисертц!! "ПедагоИч-ний експеримент та анал1з його результат1в" присвячений орган1зац!1 педагог1чного експерименту, його детальному анал1зу та оц1нц! його ре зультат1в. Метою експерименту е перев1рка ефективност! та результатив ноет! розроблено! методики реал!зац11 прицип!в формування проФес1йно1 спрямованост1 навчання майбутн!х Прничих 1нхенер1в.Використовувалась методика обробки багаточинних експеримент1в, яка м!стить ц!лу гамму метод!в: пряме та поб1чне (непряме) спостереження, анкетування, само-оцШка, самоанал1з, парне пор!вняння, тестування, рейтинг, ранхування кореляц1йний анал1з, метод конкордацИ, поелементний та пооперац1йний анал!з, метод шкальних оц!нок тощо.

Педагог±чний експеримент проводився в ДонГТУ на протяз! 1ЭВ5 -1996 рок1в у середньому в чотирьох групах щор!чно. Вивчався вплив ви-ще викладено! методики на як!сть профес1йно! п1дготовки студент!в.

Просл1дковано динам1ку росту формування основних профес1йних якостей майбутн1х г!рничих 1нженер1в. Динам1ка таких характеристик значь, пк об'ем, як1сть та глибина осмислювання матер1алу, шо вивча-еться, визначалася п1д час складання студентами екзамен!в з ф1зики та спец1альних дисципл1н (табл.1, малюнок 1).

Таблиця 1

ПОКАЗНИКИ СЕРЕДНЬОГО БАЛУ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕН1В В КОНТРОЛЬНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ГРУПАХ

спец1альн1сть навчальн! роки серед--------------------------------------------- н1й бал

гру па 89/90 90/91 91/92 92/93 93/94 94/95 по рокам

РПМ-1 контр 3,61 3,75 3,52 3,64 3,71 3,68 3.65

РПМ-2 експ 4,21 4,29 4,31 4,28 4,34 4,37 4,30

ГЕМ-1 контр 3,43 3,35 3,44 3,47 3,40 3,48 3,43

ГЕМ-2 експ 4,17 4,19 4,22 4,27 4,32 4,36 4,25

ШС-1 контр 3,52 3,57 3,61 3,58 3,56 3,43 3,54

ШС-2 експ 3,93 3,95 3,96 4,01 4,13 4,21 4,06

ЕПГ-1 контр 3,71 3,76 3,81 3,87 3,62 3,58 3,72

ЕПГ-2 експ 4,02 4,12 4,17 4,07 4,11 4,19 4,11

ДИНАМ1КА Р1ЧНИХ ЕКЗАМЕНАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В

3,0 ______

89/90 90/91 91/92 92/93 93/94 94/95 95/96

Мал. 1 ( для спец!альност1 ГЕИ 1 РПМ )

Як бачимо, як1сть энань та середн!й бал в експериментальних трупах вищ1, н!х у коктрольних.

Р1вень таких характеристик знань, як д1йовит1сть та системн1сть оц!нювалась у результат1 виконання завдань тестового характеру. Тому показовиыи е результата анал!зу динам1ки оц1нки та самооц1нки вм!нь студент!в, що проводився методом коккордацИ (таблиця 2).

Таблиц« 2

РЕЗУЛЬТАТИ 0Ц1НКИ ТА САМ00Ц1НКИ ВМ1НЬ СТУДЕНТ1В

Самооц1нка 0ц1нка

N п/п В м 1 н н я

контр. експ. контр. експ.

трупа трупа група група

1. Акцентувати при розпов1д1 увагу на

головному, особливо профес!йно 1,34 1,26 0,94 1,43

спрямованому

2. Привнооити елементи загальнотехн!ч-них знань у тему, яка вивчаеться 1,42 1,42 0,88 1,73

3. В1докремлювати св1тоглядн! 1де1 проФес!йного напрямку 1,40 1,57 0,87 1,71

4. Привносити у розпов!дь знания екпе-риментального характеру 0,72 1,38 0,51 1,39

5. Робити узагальнення, висновки та

умовиводи, як1 мають профес1йно- 1,12 1,52 1,13 1,72

спрямований характер

6. Вм1ти анал1зувати сво! особист1

м1ркування та допов1д! сво!х од- 1,28 1,53 0,62 1,78

нокурсник^ з аргументац1ею

особливих вир1шувань

7. Вм1ння узагальнювати насл!дки експерименту 1,27 1,30 1,68 1,56

8. Вм1ння самост1йно установлювати

м!кпредметн1 та внутр1предметн1 1,18 1,22 1,56 1,55

зв'язки

Результата дозволяють зробити висновок про те, що оц1нка вид1ле-них ум1нь з боку викладач!в э усих параметр!в више у студент1в експе-

риметальних груп. Вони сувор!ше та повахн1ше п!дходять до самооц!нки сво1х ум!нь. краше вчаться 1 намагаються об'ективно анал1зувати свою навчальну д!яльн1сть. Ефективн1сть запропоновано! методики оц!нюва-лась також за рейтинговими оц1нками студент!в, як! давалися 1м викла-дачами спецкафедр та кер1вниками виробничо! практики (г1рвнич1 майстри, кер1вники д1лянок тощо). Результата показали, що студенти експеримен-тальних груп мали 61льш високий рейтинг.

Цей вионовок п1дтверджуеться також результатами парного пор!в-няння, що проведено викладачами спецкафедр й кер!вниками виробничо! та переддипломно! практики та раняуванням студент1в експериментальних та контрольних груп за ступенями сФормованост1 профес1йних ум1нь та навичок. Виявилося, що студенти експериментально! групи мають рангов! показники вищ!, отже, !хн!й р1вень сформованост! основних проФес!йних якостей також вищий. 0б'ективн1сть методики парного пор!вняння пере-в!ря.гася з!ставленням характеристик, що були дан1 р!зними експертами для олних 1 тих же студент!в, а такох п!драхуванням коеф!ц!ент!в ран-гово! кореляц!! та конкордац!! (за техн1кою ранхування). Розрахунок процентного рангового показника зд!йснювався за формулою:

РЕ = [< 2Е - 1 ) / 2НЗ х 100 % , ( 1 )

де И - в!дносне рангове м!сце даного студента;

N - к!льк!сть студент!в, як1 приймають участь в експеримент1.

КоеФ!ц!ент рангово! кореляц!!, який оц1иое ступ!нь зв'язку ранжи-рованих профес1йних фактор1в, розраховувався за формулою: ^Г Л * а

^Р = 1 - 6 ^(Х!-¥!)/п(п -1) = 1 - 63/(п -п). ( 2 )

Коеф1ц!ент конкордацИ оц1нюе злагодження думок експерт!в та роз-раховуеться за формулою:

И = Б/Бтах = 12 Б/т^п5- п). ( 3 )

Для нашого випадку ц! коеф!ц!енти становлять: ^ - 0,666; V* = 0,706,

що значно вище на!меньших припустимих значень, як! дор!внкяоть:

Рпил ~ 0»206'» М®111 = 0,269.

Для перев!рки зд!бностей студент1в кодо перенесения знань та са-мост1йного установления м1жпредметних зв'язк!в, !м видавалися завдан-ня, як1 потребували виявлення та реал!зац1! м1хпредметних зв'язк!в Ф1зики з! спецдисципл1нами на р!вн1 знань (понять, закон!в, принципа тощо), досл1дхуваних явищ (визначати, як! ф!зичн! явища лежать в основ! роботи техн!чних об'ект1в,як! вивчаються), засоб!в досл!дження (зас1б математичного та ф!зичного досл!дхення,зас!б осцилографування).

Таким чином, результата експериментального досл!дхення об'ективно показують ефективн!сть запропоновано! методики формування проФе-

с!йного спрямування навчання майбутн1х г!рничих !нхенер1в п!л час вив-чекня Ф!зики, тобто п1 дтверджують висунуту г!потезу досл1дхення.

У эавсршувальн1й ч а с т и н 1 дисертац!! сформу-льован1 основн1 висновки за п1дсумками досл!дно-педагог1чно! робота, наведен! рекомендацИ щодо проведения навчального процесу з Ф1зики та дан! пропозицИ подо подальшого досл!дхення дано! проблеми.

Удодатках наведено: анкети закритого та в!критого тип1в для проведения оц!нки п1знавально! дОяльност! студент1в г!рничого фа-ху; зразки з&вдань для самост1йно! робота студент!в; зразки побудови СЛС з розд!лу "Динам1ка матер!ально! точки"; зразки реконструктивных та граф!чно-анал!тичних завдань; зразки учбових план!в; авторськ! задач! та запитання з ф!зики для майбутн!х г!рничих 1нхенер!в (з прикладами мохливих в1дпов!дей); зм!ст та анал1з навчальних програм дея-ких спец1альних дисципл1н тощо.

0СН0ВН1 ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДХЕННЯ

На основ! п1дсумх1в теоретичних досл1дхень та проведеного педаго-г!чного експерименту, мохна д!йти до таких висновк!в:

1. 1снуюча система п1дготовка г!рничих !нхенер!в у техн!чних вузах мае ряд суттевих недол!к1в. Р!вень XX не в!дпов1дае вимогам, як! пред'являються г1рничому 1нхенеру в приниипово нових соц1ально-еконо-м!чних умовах.

2. Для п1двишення фахово! п!дготовки студент1в до потр!бного р1в-ня необхЩна розробка такого п1дходу, в якому:

- фундаментальн!сть навчання, в тому числ! ф!зики, набувае першо-чергового значения;

- у достатн1й м1р! Формуються профес!йи1 знания та вм1ння;

- лог!чно та рац1оиально поеднуються елементи фундаментальних та спец1альних дисципл1н.

3. Упровадхення такого п!дходу в учбовий процес дозволить:

- створити ц!л!сне й системна уявления у студент!в про структуру та зм!ст Фундаментальних та спец1альних дисципл!н;

- цЛлеспрямовано Формувати початков1 профес1йн! знания, вм!ння та навички п1д час вивчення фундаментальних дисципл1н;

- п!двищити загальн1, профес!йи1, соц!альн1 та !нш! зд1бност! майбутн!х г!рничих 1ихенер1в, що п!дтвердхуе г!потезу досл!дхення.

4. Система дидактичних завдань Хнтегративного та м1хпредметного характеру щодо лекц!й, лабораторних та практичних занять, а такох самостийно! роботи повинна сприяти розвитку у студент!в ум1нь самост1й-но встановлювати м!хпредметн1 зв'язки; !нтегрувати знания 1 вм1ння; дозволяти як!оно Формувати проФес!йн! знания, вм!ння та навички.

Результати роботи полягають у тому, до:

1. Концептуально обгрунтована технология профес!йно спрямованого навчання 1 обумовлено дидактичн! засоби усп!пшо! реал!зац1! ц!е! технолог!! при подготовц1 майбутн1х Фах1вц1в г!рничого проФ1лю, у як1й фундаментальн! дисципл1ни вивчаються в единому ланцюгу з1 спец!альни-ми дисципл!нами 1 яка спираеться на модель спец1ал1ста та предметну модель студента.

2. Розроблено систему спец1альних дидактичних принцип1в щодо профес1йно! спрямованост1 навчання Ф!зики студент1в-г!рник!в: принцип в!дпов1дност1 предметно! ыодел! студента зм!сту спец!альних дис-ципл1н, принцип пр1ор!тетност1 фундаментально! п!дготовки, принцип загальнотехн!чно! ц!л1сност1, принцип реальност!, принцип рац1ональ-ност1, принцип еколог1чност! та гуман!тар!зац!1.

3. П1дготовлено систему дидактичних завдань учбово-методичного кс :ятлексу забеспечення курсу загально! Ф1зики студент!в-г!рничник!в.

4. Визначено, що основними факторами, як1 впливають на процес формування профес!йних якостей майбутнього г!рничого 1нхенера е:

а) соц1альн1 та орган1зац1йн1 (самодисципл1на, особиста в1дпов1-дальн1сть, ц1леспрямован1сть, саморозвиток та !н.);

б) психолог1чн1 (поетапне Формування розумових д!й та навичк!в).

в) профес!йн! (знания загальнотехн1чних, загальнонаукових, загально !нженерних та фундаментальних дисципл1н, технологи г1рничого виробництва, сучасних прилад1в та апаратури автоматизацИ, викорис-тання основних ф!зичних закон!в та процес!в тощо).

5-Побудовано 1 впроваджено в реальний учбовий процес технолог!» профес!йно-спрямовано! п!дготовки майбутн!х г!рничих !нженер!в у процес! навчання Ф1зики, яка засновала на м!жпредметних зв'язках !з спе-ц!альними дисципл1нами, рац1онально об'еднаних методичними та психо-лого-педагог!чними сторонами формування профес!йно! спрямованост!.

6. Експериментально п!дтверджено ефективн!сть та результатив-н!сть запропонованого п1дходу до формування профес!йно! спрямованос-т! навчання майбутн1х г!рничих 1нженер1в та оволод1нням профес!йними вм!ннями. Навчання студент1в за даною методикою дозволило не т!льки п!двищити як!сть 1хн1х Ф1зичних знань, але й:

а) зформувати навички анал!зу та критичного п!дходу до свое1 д!-япьност!;

б) зб1льшити по!нФормован!сть та !ндекс усв!домлювання эначуиос-т! свого фаху;

в) зформувати ц!леспрямований ф!зичний п!дх!д щодо вивчення спецдисципл!н, виконання курсових та дипломних проект!в;

г) робити узагальнення та ви сновки щодо практичних д!й та тео-ретичних передбачень;

д) акцентувати увагу на головному, особливо профес1йно значущому.

Проведене досл!дкення дозволяв запропонувати так! р е х о м е н-

д а ц ! I щодо вт1лення запропонованого п!дходу формування профес!й-но1 спрямованост! навчання:

Робота по удосконаленню п1дготовки г!рничих !нженер!в мае багато аспект1в 1 повинна бути продовхена. Але загальн1 положения розроблено-го п1дходу мохуть бути адаптован! до будь-яко! фундаментально! дисцип-л1ни, до будь котрого вузу та факультету, як1 займаються п1дготовкою !нхенер!в р1зного фаху. При цьому духе вахливо усв1домити, що для ус-п!шного формування уы1нь профес!йно! д!яльност1 необх!дна профес!йно значуща мотивац!я. Створенню тако! мотивацИ у студент!в сприяють особлив! педагог1чн1 умови: зв'язок завдань з майбутньою профес!ею; пос-тупове ускладнення цих завдань; розвиток потреби у самовдосконаленн!, моб1л1зац1! зд1бностей студент!в; ор!ентування !х на успхх та самост-вердхення; спец!ально розроблений пакет дидактичних матер!ал!в. Для успЛшно! реал1зац!1 принцип1в Формування профес1йно! спрямованост! навчання необх!дно допомогати студентам правильно планувати свою навчальну та самост!йну роботу, привчати до систематичност! та посл!-

ДОВНОСТ1.

СПИСОК ПУВЛ1КАЦ1Й АВТОРА 3 ТЕМИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ:

1. Сергиенко Л.Г. Методические указания к домашним и контрольным работам по Физике, раздел "Термодинамика и молекулярная Физика".- Донецк: ДЛИ, 1986 - 44 с. ( 2,5 друк.арк.).

2. Сергиенко Л.Г., Юровникова С.М. Методические указания к решению задач по физике.-Донецк:ДЛИ,1989 - 56 с.(сп1вавт.;2,25 друк.арк.)

3. Гого В.Б., Вознесенский В.В., Сергиенко Л.Г.Физические основы экологической подготовки горных инженеров //Экологическое образование и воспитание студентов: Тез. докладов региональной научно-методич.конференции.- Харьков: ХПИ, 1992.- С.43 - 45.

4. Серг!енко Л.Г. Сучасн1 Форми п!дготовки 1нженер!в з поступо-вим нарощуванням проблемност! в курс! ф!зики // Сучасн! проблеми п!д-готовки !нхенерних кадр1в: Тез.доп. науково-методично! конференц!!. -Запор!жжя, 1993.- С. 98.

5. Гого В.Б., Вознесенський В.В., Серг1енко Л.Г. Адаптивна страте г! я п1дготовки г!рничих 1нженер!в у галуз! еколог!! та енергетики// Сучасн! проблеми п1дготовки !нхенерних кадр!в: Тези допов. науково-метод. конференцИ. - Запор1жжя, 1993. - С. 154.

6. Гого В.Б., Серг!енко Л.Г. Профес!йно спрямован! программ з

механ1ки р1дин у курс! ф!зики студент!в г!рничих спец!алъностей // Комп'ютерн1 программ учбового приэначення: Теэи допов.И М1жнародн. конференц!!. - Донецьк: ДонДУ, 1994. - С. 28.

7. Гого В.Б., Сергиенко Л.Г.Экологическое образование инженера как Фактор формирования профессиональной этики при изучении физики // Гуманизация образования в техническом университете: Материалы региональной научно-метод. конференции. - Донецк: ДонГТУ. 1994. - С. 335

8. Атанов Г.А., Сергиенко Л.Г. Методологические особенности вузовского курса Физики для студентов горных специальностей // "Наука-жизнь-производство" : Сборник трудов региональной научно-практической конференции. - Красноармейск: Филиал ДонГТУ, 1996. - С. 168 - 169 (сп!вавт.; 0,25 друк. арк.).

9. Гого Л.Г., Сергиенко Л.Г. Особенности организации самостоятельной работы студентов горных специальностей при изучении физики // Сборник трудов региональной научно-практической конференции "На-уга-хизнь-производство".- Красноармейск: Филиал ДонГТУ, 1996. -

С. 169 - 172 (сп!вавт.: 0,3 друк. арк.).

10. Сергиенко Л.Г. Педагогические и дидактические аспекты Формирования профессиональной зтики будущих горных инженеров в процессе обучения Физике // Сборник трудов региональной научно-практической конференции "Наука- жизнь- производство".- Красноармейск: Филиал ДонГТУ, 1996. - С.175 - 177 (0,3 друк. арк.).

Abstrakt:

L.G. Sergienko. The realization of principles professional de-rection by the instruction of physics students of mining specialis-tys technical institutes. The dissertation for the degree of a Candidate of Pedagogical Science in the speciality of Methods of Teaching Physics (13.00.02), Drahomanow Ukrainian State Pedagogikal Universiti, Kiev, 1997.

The derect of professional instruction to suppose comprehension of problems to future profession and mentenance coming of engineering work. In this investigation we have proposed the method of increse efficient professional lnstraction of students mining epeci-alitya, which to produce of synthesis elements fundamental and special disciplines to level integration. This method to realize the educatlonal-aystematlk material, which lncclussion the guestion of didactic's physics, technical psychologist, professional pedagogics with speciality disciplines, thus that way to егаве of side between processes learning the theoretical knowledge and formation the practical skills experience of professional work the future mining engineer.

Аннотация:

Сергиенко Л.Г. Реализация принципов профессиональной направленности при обучении Физике студентов горных специальностей технических вузов. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физике). Украинский государственный педагогический университет, Киев,1997.

Профессионнальная направленность подготовки студентов предполагает понимание задач будущей профессии, содержание предстоящей инженерной деятельности. Предлагаемый в данном исследовании метод повышения эффективности и результативности профессиональной подготовки студентов горного профиля технических вузов предполагает синтез элементов фундаментальных и специальных дисциплин до уровня их интеграции. Реализуется он путем логически связанного учебно-методического обеспечения, включающего в себя вопросы дидактики физики, технической психологии, профессиональной педагогики со специальными дисциплинами таким образом, чтобы снивелировать грань между процессами усвоения теоретических знаний и формированием обобщенных практических умений и навыков профессиональной деятельности будущего горного инженера.

Ключов1 слова: загальнодидактичн1 та спец1альн1 прин-ципи навчання; 1нновац1йн1 технологи; мотивац1я; проФес1йна спрямова-нн1сть; предметна модель студента; пр1ор1тет фундаментально! п1дготов-ки; реструктурол!зац1йний п1дх!д; фахова п!дготовка.