автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Усовершенствование методика запоминания музыкального текста как средство развития исполнительского матерства студентов-пианистов (на материале педвузов)

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование методика запоминания музыкального текста как средство развития исполнительского матерства студентов-пианистов (на материале педвузов)"

РГ6 од -

КИЕВСКИЙ ЛЕРЮВНИ* 1НСТКТ7Т КГЗГЬТГРР

и 3 ФЕО 1397 •

На права* руеспкоу

Ю Н И К Тътява 1вян{вяв

ШККС8А1ЕНЙЯ МЕТШШКИ аПАМ'яТСЗШЕНЯ КУБИЧНОГО ТЕЗСТГ ЯК »С1Б ЮЗВИТКУ ' ВККОНАВСЫСОИ М/кЗЗТЕРЮСИ СТТЕЗНВ-ШШСТр /вв игтэр1ал{ педвуэ1аЛ

13.00.02 - мйгошесе вкклвгашгя музики га методика мугичнсго вгховання

<¿7/

а /

Авторе ф.е ра * двоерггпИ на здобуття наухового ступени кандидата пздагсг!чяех наук

Кв 11-1596

- Дасертад1вв в рукошс

Робота вжшнана в Ка1всьхоуу дервезшсму 1нс т* гут! культура

ЯаухэввЗ нар1вняг - кандидат педэгоПчиях няух, арофесор 1ШЧШО Вододюар Пвтрошп -

0фШ12н1 опонвнп: I. Доктор фиоспфстжих на ух, ярофэсор

У1АН0ЕА Св!таянн 1ваа1виа

2. Кандидат педагг*1чнах наук Д6БаиН02А Лщша' Оявяващрава

, « Дров{дна установа - Нраворхзыша державная педагог! чяи2

1дстрту?

. Запет вЦбудеться " " е!чня 19ЭТ. р. и 14,00 гот, на зас!данн1 СпеШзл1зованоГ вчена! ради К 01.34.01 у Ка!в-ському державному 1нотатутг культур» /252X33, м.На1в-133, вулЛорса, 36/

3 дасерташев ыожаа озвайоыятись у науков!й (ИйаЮхеШ Кн!всысого державного гястятуту культура /м.Ки!в,аулЛшрса, 36/

Автореферат роз 1 сдано " " груяня 1Э96 р.

Вчений сенретар Спвщал!зоБана'1 вчеао! ради

Ы.Б.КОШЕшШ

а ГА .Tb S ÎAPAKTEKS TfiV. IKS?"!?. CI Г кггу?..тер'гть r~ut,tissage сволод?яяв иутгчко* }н$зр«ая?бг Cf2 ггаогчкти гр»21*«тоы 2оа*1д*екв* кг. заруб^ноТ таг f в*?чгзнв-КО! I/V32VH0Ï rszsrorfte ТВ ГОИЗГОЛОГ} ï. S JtíVTGT сучвсасгс прогре-Í кгугОЕСГС рСЗВГТГу р? 3P0U3KÍThEZ W0Z8JreS TS К0НП2ПП?Г П21ГК-rí вяя1гют вое? nírxosp ro píreHHf? clef проб*»»«!, осе?лыск тгедк-а!?ка «угкчна nerarertка мае тМькк jsmet psKOicsHzanÜ водо ne— i! пзекня rrrenecy гапаи'гговування icareptaj:?, те! базугтмя, як nraEEic, на асоп?атя1в;{ Р гонпвее! ï га к'ят! те recpfï "гягтельте", BtzTOïîXHO го кгтсдолог!чно! nrarîc^M? структурного розчяеиуваннг

22 сгеЕкЛчуичи îjuraiокагьяиш» piEHsin; /сеясорпиР рэ-г!стр, гогоггочвске та довгочзсяа ¡ты'ять/ t часои заеретення îb-îarisniï - 30BCftí неиас r¡f яккг гоеЛггень прсЗлеык регвитку вико-игдкьго! мзРотерност! 1кструиент£л!ст{ в з врат у как я ям {нлгсв}3!га.г*-нгх ю'-ливостеР обоягу fx короткочасно! паи'ггт'. Разоц э ти«, прс-ведене язык crest зльнг дссл{д»ення дано! гтрэЗлгц-и p. Tsoptï f прак-TK2i показало, ггоскокалення кавичог гри {кструманта^ст! в 3S-¿еггтъ sîi рас:скального вкзначеняя огггимальяо! реяичкни зьггетоь-K7I одянкдь 1к?сгмас}! првзначения для дов}льксго заучуваикк iro-тодвик гэвтергяня та ейрязкого уявгеяня.

Актуальк{сть гтроЗлекга ззпзм'ятсвувавня уузичкого тзкету кг гассг; реггктку вигонавоькс! «вистеркост* етудент1:ь-г1ан|-ст{ь педвуз!в з7»гавгпсться такоя вымогаю? до якост{. npotectPfioï подготовки вчптгл}е иуэики, во вкпливасть s. "Закону про cost ту" "кра:як та дерказко! нас Локально! преграия "Dcbíte".

Бое пе í спркяло вкйору та обгрунтуваннв тет наяого досл1д-

KSHHE.

Ci'гкт aocjïiiiœHEs - система розвитку викояавсько!" кзЕстер-вост! crybSHTiB-nianicTtB ыузично-пелаглччних $акультзг{в ггад-вуз1в.

Пгздязт дослхд^енЕЯ - пропес сволод{кня иузичник иатзр{аяок 1нструментаг1стаии nin час роботи наг'тзерамя.

Мета гоЗсти полягала у вкявяенн} i розребп! imrxíb п1гвиаев-ня р:зня мз(?стеркост* гри п?акгст}з. Для пього «и пркпустг_тп, сс вкзкачекяя оптимально: величинк зм{стовзих текстовкх огинкпь для дев!льного заучуваяня з врахувг.яням }ндиБ1дуальких юмквостз? E0COTKO4SCHOÏ пам'ятх^ 1нструм2нтзл{с21в оприятиме яглено»? за о-военнг 1Г?ЗШ"Р.о1 isf Орган} i i рОЗЕПТКУ Ï5 ВИКОКаВЗ t>KOÏ rafeCTspajCtí. Сзмг ne i стало гтпетгзоя кэеого доел!д*енкя.

Eizncsrдне до «эти та г:потезп 5улк ЕЕЗ.чачен! так: завзанкя:

1/ еизчктк стан гозрсолекостг прозлемя запаи'ятовуванкя иу-

- ч -

зячного rsxcry }acrpyia»нта-itгтаи* в rrponact рсзвятту иавскряосг*

tx гря;

2/ ашязята законовpsooTf оголод{яя* итзичясг ¡н}ориаЩсо :?*Z3iiTaia-rt3HtcTa»« п!д чао роботе над твораия;

V сбгрунтуватн методяху вазяачення оптимально! велачкя» зи{отовяях сзянияь аузячного иатзр}алу дхч спзп! альяого заучуваявя та оистгматазувати П псло*еяня afaaoataHO ао пзгтапзого тз aUtc-нггэ тяпгв работа над тэорзшс;

ч/ розробати мотодшху засвовяяя итзячаоГ firjopiaatl з зраху-заяняы (адяв^дузльша особлавоствй ксротхочасно! пзи'ят! -мканаэ-ai а;

У вксперяивятально пвргв!ргг> л!взаатя{сть удоохоналаяо! мэтодяхя запаи*ятовуэаняя ыузячяого тексту як засобу рсзвятку вя-«сонавсьгоГ иайегерясст* CTrasRTta-ntaHfcTta П8дзуз{з.

Для вир|яаная постаменте завдань наия застоеовузаляся Taxf ивтоаа досл}д*ення: теоретичянЯ аяал!з; гадагот^чн! спостар2*гяня; узагальнеяня перэдового педагогичного дос?!ду; пггагог»чня? ексга-ряывнт /кокстатугчяй та ?орууЕЧяЗ/.

Метододог}чков основой ди'сертап1ЯЕо1 робот» е яаухоз! згзння про д}алз!стичнай взавшзв'язо* властивосте* nc»fxa 1йдяп-дууш i 8ого atiиьноот! та Ix роль у педагсг{чкоиу npooect резвяг-ку опгп1альккх навичох. Теоретпну базу досл}дтепня забззпечили положения про спеои?{зсу соетапного та иШсного тамв робота над иузкчнимя твораия /¡Иаагоькай O.B;, Пупнахер B.I.. Еагарзлд} D.A. та tHat/; структурна роэчленуваяня ваи»я?» за ссгоз^чнииа $yH*ct-ональнлш р1вняшуо8всорвяй рвггетр, хоротхочасна пауять, довго-часна паи'ять/ та^часои збере^ання {й$ор1аа{Г/Атх!нсок Р., Гре-чеяко Т.Н.. Хофиан Т. ,тоио/;. ьод}Л cau'HTt за провШии uicnsM у nponect запаы'ятовузання. зберз*8ння ! в1д?ворэння ыатзр!алу /ЕзонськпЗ П.П., Руб{натсйй С.Л*, Ярсязвськяй М.Г. i !ни!/; кла-cii?iKamo саи'ят} за засобоц запан'ятовування /2{нченко ПЛ., См}рноэ A.A., Чутхо Н.Я. тощо/.

Каткова яовяэна робота полягас у вяявязянг законец'ряоете! заяаи'ятовування иузичкого тексту !нструхэятал!стана в провес! роботи над творами; обгрунтуванн! методики вязначяння оптимально* геличинк зШстовних одинипь иузачноХ tiriop^aii для дов!льного заучування п!ан!стзш, BisncBiflHO до поэтапного та пШсного та-пгз роботи над творамя; poapoönf иэтодихя орган!зап!1 лаипсжховоХ посл!дозност! зч(!готзвання розчлекованих однотипних текстових ! зиконавських коипокент!в у глобсльн{ fRiopuanfг»Ht одинип!; удос-коналэнн! традии!йко! «етодикя запаи'ятовуваяня иузячного тэхету

я г. ззсэ'у рсзгитку tzr-orsazbrol шйстеркоет! ¡'нстру^ент;.':! c?îr га с;ксв! врехувзкня !ядкг!ау&зьякх ссе'лимстей ïx горсткочгсто* raií'KTj.

T»:r?'.:'V'r% rT-iPi/rcTb аосл!дуеиня пз.'ягас у конггетвзац} ï

ТВОрЧОГО ГЛЛУСГУ го рО?РКТГу BPKORDUCbrOJ S/2?CT2pHDCTÎ s вгзгу-

взиняи cneiKÎiSK грг ra íoprerlsRo; выявлен и} ?вгокси|р ностсР я&-пз»"*тоеув2ння куэично! îк^07'>рзп!ï в nporecl гоетэгткого та nî-rtc-ного тиг»{г робота наг. твсгаии; оогруктуван*? нсихелого-пялагегИ^ но! гсел+доврсст! :гло«ень вкзквчення оптимально! веяичкни suic-товквс одангаь иузкчнс! }Hîsp»aajï для зов{льрсгс ззучувзння.

Г.тг.кт;:чиг< з>сч1"'?стъ гоисте зумовлгсться розробког та вггго-взджскьям у практику всосхсналено! итоги« п5леспрямэваксгс роз-з<:гку ыаГгсггркост} гри сгугекг?в-rfanicTf® кузично-РЕдагсг^чких $акультет1в для псл!пзекня 1нструиентально-«Егонавсьго1 шдгстов-о та cil виге к ня гагл{?!хап!1! вчител{в >.7зики звгальгоосБ!тн{х ик}л.

На зажег гиросктьс.я таг* гглс^ення;

I. FiBeKb еккскзеоькс! «Е^стерност!. CTjneKîiB-rriaHfст{в ss-хетг.тъ Biz якогт1 овслод}нкя иузкчкоп iKîcpwanieti viz час ïx rrtz— готовга 20 вкгоклкня TBoptB у екСп!огеннкх ситуаа!ях,ло яп:х е1л-НОСЛ"ЬСЯ nfurriRf вист/пи.

с. SîetrTKïKtcTb розвктку иа5стеркост! гри íHSTpyiraKTSíícTfв srzewKть Bis сятккагьво визягчено! величин« sjiíctobbhx одингсь иуггчкс! iPÍoptíSEi Г для довгльяого заучувзпня п1д час роботи наг ТЕСрЗИВ.

3. Ззпзн'ятовувгнкя матер!глу в!эв*стамк забезпечуеться участс в його заучувакн} р}ЗЕИз: вид{в ыузично! пэм'ят{ незалекнс в{д неоднозначного тлу>гачекня к*льк{сного та як!сного ïx складу.

4. JIsfhckkcbs 34ír.*SHKF розчлексвзних сдноткпнкх текстових чк вгсонавськкх кокяснвкт!в У глобальн! !к?срмап1Йн! одкнкцт пггвк^ус ExíCTb íx ззсвоеняя.

5. Hkícks BÍETsopsHHR засвоеноГ "fн?ормап{ Ï забезпечустьсг, здатнтстс студент! в—ni 2fit ctí в nia час penetra i Еного програвэння музичЕкх творив чи Бикскання ix в емоптсгенних сятуаптях CBiroj.ro коктролгвати Т1ЛЫЖ ДОВОЛЬНО 3Ey4yB2HÍ TGKCTOBÍ i ЕККОКЭЕСЫП коштонекти.

3;гог!дктсть результат i в' тз основних ekchobkíb лосдгдження забезг.ечуеться тесреткчнки обгрунтуваннкм вкхтднкх голожэнь, зя-користаняям комплексу гззексгопозкггчих иетод?в, то в{.дповглзгтг мет; ть г^вдакням еосл^и«вкня; гговэдеккям лос-1?дно-експэгиь.'гн-теяькс® рсостр в уюьах psaabEOÏ д:яльност{ викла2ач1в-п!вЕ1СТ}в

- б -

^стягом 1951 - 1596 рог! з.

\гггМап?в^тову^ччт доел!*ж?ння. Ссчсвя! полоиення ро-ботя сзгсзоргвллис* ка всаугряаухово-прзхтетшсс кок?чрзн-тях^оверзенстзовааав }ори л */етэ;зв обучения га иузыкально-пе-дзгогичасзгях факультетах" /Уал! тополь, Т991 р./.'Психотсга-леда-гсг'ча! ссназя зхгзз!зац{1 наачал!>но-й!3!;авальнсХ д!ч.тьност! студенев" /В{нзи&я, 1552 р.Д'Лктузльиие прсбле-л обучения в гедз-гсгнческсы вуза" /1зш1л, 1993 р./.'Мхтуальк! грогле\га п!дгстсг«я г:едагсг!чяях кадр!в до творчо! прс?ес!?но! д!яльност!" /Ки1з, 1953 р./,"Удссхояз-1зняя ^струмеяггльно-зязсзйазеько! я!дготовгга ¡¿айб7тн!х вчител!в иузлхн" /Мал!тосоль, 1995 р./,н;сриувакня тзорчоХ самост!Янсст! вяконавая-!нструиент54}ст8" /1вано-1ран-х!всьх, 1996 р./; на науковзх кз1г?зрзяд! яг вя<изззч!в тз асйрзн-?!в ЧШП /1969-1996 рр./,ка засШннях хз^гдря ;ортайздо иього ж !нотятуту; виса!тлввалнся в 7-ия пу5л»хао!ях. Ряд тесгетичяях пе-лотань та практачнях реггаиевгащй з проблей* розвитку виконавсь-ко! маЗстерност! стузент!в-п!а1?1сттв аляхси рап!онального энзна-чекня оптяиадьво! велячавя зи{стовн*т одзяядь иузичяо! ¡н^отхзцН для спег^альяого заучувакн я застосозуються на даняттях з ос ловкого !нструыенту ШИТ. Насл!дхя робот* зяхорястовувться з курс! лехц!3.з методики вихзаааяня гра на музячнях !нструмбнтах у ШК.

Стгуггтса та обсяг тойоти» Дясертаа!* складаеться !з введения, двох глав, вис но 2x1 в, списка л!тератур* та додатху. Обсяг ро-' ботя 238 отор{яок мазиноягсяого тексту /139 СТОр!НОК основного. 19 стор!вох б!бл!огра$Ц I 80 стор!нох додатху/. Сгасок литература" складаеться !з 229 пераодуерел, з яхях 5 - !йоззинях автор!в.

. основнйй-апст лсертш!

У введенн! сбгрунтована ахтуальз!сть тема, зизначей! об'вят, предмет, мета, завдаяня ! мэтодя досл{д*ення, с?ориульована хчпо-теза. Охр!м цього розкритГ наукова новизна, теоретична } практична значям!сть роботи, "в1рог!дн{сть, апрсбаа!я та апровадтення насл!дк!в досл!дження у прахтяку навчання гр! 1нструиентал!ст!в.

У пегд!й глав! розглядасться механ!зия розвятху музячно! паи'ят! як основа творчого опануваняя виконавськоо д{яльнгстг !нструкентал!ст!в. 7 результат! вявченяя та анал{зу л!тературних • дяерел з педагог!хи та психолог!!, в яких яосл!джувться особля-вocтt проаесу запаи'ятовування, «и констатуваля так! положения: I. В!дпов!дно до асоц!атявнох теорЦ паи'ят!, запам'ятову-вання - це ф!ксап{я !н$ормаа!1 яа основ! встаяовлення зи!стов-них, асос!атявних чи структурнях эв*язк!в м!» "новою" {нфорыа-п!ею 1 т!ег), по зоер!гавтьоя у паи'ят!!

2. Коротка чае не 1 свгдке запаи" птовувавяя' доектястьск зевея-гв структурам або всоп!8тквкиы зв'язгэм, а трввале - зи!стсвнпк. Вкксркстзгая асои!етязн>!х га структур*« зе'язк!в, як п!дкр(ялекия V прспес! гсвгочЕсного запаи'ятозуванкя, п?двктус я*!с?ь засвосняя «ятер!влу.

3. Опирвсчксь ка теэр!г геятбльтпскхсдог! I, особлквост! провесу звпзи'ятовування вкзкачаетьоя паралельяою або посл1довног об-робког ознзе етииул!е*, з вкл!ленрчи пров'дяоГ, та !нтеграи!ею хх у вШеяяР ойргз.

4. 2г!дно о ?еор!сю структурного рогчлеяування па«'ят1 за спе-тЦчикт -?унка{01шльн«« р!вняик пропсс сприйняття, оЗробкк та зб5ре*2иня ¿кфсриас!! характеркэуеться так:

- вся !н£ормап!я сприЯыаеться суб'ектои через рзпептори !, практично без оЗробкк, передастьск в сеясардиР рег!стр;

- !к?ор«аи!я, яка поступила в сенсоряиЕ ргг!стр стае об'ектом прсиее!в рсзп!знавакня о5раз!в, у результат! яккх "здобувасться" ознакк стзиул!з;

- озкакг. стяиул1в упорядксвутзться в корстксчасв!й паы'ят!, утвзгсгчЕ 1 я^риаа!йя! сл!дк, як!, в свое черту,об'епгугтьея /зв'кзусться/ ы!* собос в глобальн! !яформзц!Йн! одняип!;

- сбрсблеяа "нова" !к$ор>гап!я переяоспться з корсткочаснох сайт? у довгочасну, безгпсередяьо за допзьагос таких пгопес!£ упгавл?ння нес, як повторения та образне уявлзняк;

- "нова" !н$сригп!я збер{гаеться у пзы'я?! зава яки утвореннг зв*язк!в н!ж коп!яки глобальяях !нфор№п1йних сл!д!в у дсЕгочасп!й пам'ят!, як! прелставляють $!зичяу чи конпептувльну под!в. Так?« чняок ?ормусться в!дповтен! структура паи'ят!, як! стагть костями зяань, уи!нь ! навкчок суб'екту.

5. Локальн! слгди пац'ят!, як! легко об'еднугться в глобальн!.', б!льа ефектнвн! при, внр!пеян! значяпх задач. Сторнован! велик! одкнип! сприясть р!зкоиу п!евии5янс тсчност!, якост! та свкгкост! вгдтворення !к£орнап!1.

6.1нтерфереяп!я !я$сршп!1 при перенос! П з сенсорного регистру в коготкоч2сну паи'ять проявляться як иэслгдок утруднек-пя пропес!в самонастройки { саюрегуляп!! инзи'чнох систеип, при-чинос яхо! с:

- ускладнення опэрац!й об!зканост! при зб!льаенн! сбсягу

1 Ознака стимулу - пе значен я паргк2тр!з зображенох /сприймаеиэх/ гнфзршптйнох одиниц!,"

- 8 -

$opsaaií s ушзвах де<Лпяту чаоу;

- в!дсутя!ст& у доагочасн!8 паи'ят1 суб'екту в!даэв!дя«х !в-форшц!йнях сл!д!в необх!двях для розШзнаваяня спряаяятого «атар!а-лу.

7. Проявления 1нтэр^брана!Г у короткочаснИ! саы'ят! пов'язано г утруднекняи структуруювання 1н$ор»«п11, «а обробляеться та об'гднувться в а!л!сну зи!стовиу ado в!зуыыгу одиняша. Так« утруд-наизя s насл!дком обмежання обсягу коротхочасно! шш'ят!. де$1аяту часу, збо в!дсутвост! у паи'ят! суб'вкту ааекватнях onepaaíS струх-туруввання та сешнтячно! обрсбкж ctel lH$opiai:l![.

8. Прячянос проявления !ятер?ереня!1 у довгочася!« паи'ят! в 7труднення "здобування" {Kjopsantl, яке обуиовлгвться оеоЗливостяи* пгопеоу заучування иатер1алу та р!внен floro сеиантячно! обробк*.

9. 2вядх!стг> обробкя {нфориапЦ на р!зн»х }умга!онал1нях rts-яях паи'ят! захзгнгь в!д характеру и!» эв'язкаия слШв nau'art э ознакаия спряйнято! taíopuanll, яка в!влягав запзи'ятоауваннв та П к!льхост{.

1С. Мяиов!льне запаи'ятовування в!дбувавться не т!лькя . результат} безгооередньо! п!леспря;авано1 д!яльяоет! з сб'ехтс. ía-íopuaní!, а ! в результат! р{зноиан!тнкх ор!вятозанях peamíS, íst вякликасться пямя ж сб'вктаик як $оновни» подраэннкаыи.

11. Ка початков!!! та завераальн!Я стад!ях :сриування розумово! д!1 псодухтявн!оть 1дуоа!льного завам'ятову ванн." дооять низька. Бона зростае пря добре сфорйзван!8 ! достатяьо розверяут!й д!1.

12. Сформован! сл!дя паи'ят! несу?& яе т!лькя предяетне, але 1 операц!Йкз значения,.тобто утраиуать taíopianln д!3, операций, рух!в тоцо. "

Всоблема як!сного i ивйдкого запаи'ятовування «атер!алу иу-зячннх твор!в прйвертзла рагу як педагог!в так ! пров!дннх вяхо-навц!в. Паи'ять стада продиетои вкачения не тхльяя поахолог!! та педагог!кк, a й смШрнчннх та наукових досл!дгвнь у галуз! мэтодн-кк викладання гря на аузнчних 1нструшктах, оск!лька вояа - одна з складових частян'тряадн 1гров!дша ыузичннх sflífiHocTeS1. Уэагаль-ншчи багатоаспеятн! психолого-педагог!чя1 досл!дяення пропесу запаи'ятовування иузнчно! !нфориап!1 у традяц!Ян!Я иетодип! розвитку »•сзйстерност! гри п!ан!ст!в ии констатуваля таке:

- иузичяа nesarortxa «ав певп! нароб~;1 ггао пол!пазння пропе-

1 lio аров!дних ыузичнях зд!бносте!' в!дкосяться наявн{стъ «узячно-го слуху, вхдчут^я ритму та иуэичноХ пзы'ят! /Г.М.Ияп!н/.

- У —

су запаи* ятовування 1я?ер!алу не основ! вс|х ивтолсаогг^нвх теор!*: даи'ят! гр!н П структур кого розчленуваняя за спеся^ гчнкык £укхи!о-нелькию р!аняю> та часои збереяекня !к?ормап!1;

- у вккснавськ!Р д!ыьност1 !нструмевтал!ст!в застоссвусться во» вид* кузкчно! пза'ят!, незале»но в!д того, во !ояусть розб!к-носг! в 1х класк?!к8п!1. Ствер»ення про предиетне ! сперац!йне з!лр5р8»в«яя е'срисваяе ст!Ркии сл!доы в паи'ят! спркРнятоГ !нфор-ыапЯ. повв!ств эн!ызе практвчну значим!сть доел!дгвння проблей* неоднозначного тлуиачення к!льк!сяого та ях!ского складу вед!в иу-зичис! пан'ят!;

- г!дпов!дно до иетодолог!чпоТ плаг?орын класи$!кап!1 вид!в пвм'ят! за засобеи запаи'ятовування, у провес! роботи над твораик звстссовуеться не т!льки дсв!льне та иииов!льне засвосння цузично!' }яфорьЕс!1, а ! зи!зане; •

- на сьогсгЕ!ан!й день в!дсутня ч!тка ыетодкка вкзначення овткиалько! велкчани зи|стовнкх одинипь ыузичио! !н|оризп!У для дов!лького запаи'ятовування;

- еев!ть др!бв! единил! потяего тексту, як! виэначавтьея для пЭ8«рвняя з изтоэ як!сяого запза'ятозуваккя та нзд!Йкого в!дтворв-нак, павинн! нати зак!нчену або в!дносно зак!кчвну музичну думку;

- для як{еного t тривалого засвоеяня цузвчвоЛ !нфор1Эп!1 нзоб-х!дк& ¡оетурово зСЯлыгуватн прои!яки часу и!ж повторениям, оск!ль-кк нвглк!оть II звбуваяия б!льав при заучуванв* "нового" матер!влу;

- !лтенсквя!ст: музичкого уявленкя,.емоп!Вгого переживания та захостення храсос тлору /еп!зоду/ з кожним повторениям п!дряд пос-лаблзеться, по призводить до зниження актив!зап|1 процесу за паи*я-товувазкя в!дпов!дно! хнфориап!I;

- застосування методу п'гвиеекяя ч!ткост! руг!в з поселениям звучЕОст! сприяе актив!зап!1 слухово! активност! !нструмектал!ст!в. 1 як!своиу запнм'ятовуваннв и'яэових д!Й. Проте, к!льк!ске його зловкивання завагаг форыуваннс виконавськс! легкдет! та в!ртуог<-ност!, оск!лькк таке розчленоване сприйняття !нформап!Т важко об'еднуеться в глобальк! одинкп!;

- для п!двипення якост! засвоекня та над!йяост! в!дтворення нстяого тексту твору яеобх!дно застосовувати метод заучування ев наи'ять по еп!зодах та скреыих горизонтальних ! вертикальних л!н!-ях його музично? "тканкни*;

- у трзгис!йн!Е метолид1 навчання гр! п!ан!ст!в зове!« неиае я!яккх рекс«£кдап!й подо рап!ояальноХ орган!звпП ланпгжково! пос-л1Д0В!!0ег! огарнюс пункт!в, зч!плгвзнвя розчленованих еднотипнкх

текстовая 1 вахонавсысих компонентов у глобальн} }я?ориас}йв!

единиц}.

У пег до «7 гагзгтз?' дгугоТ.глзви описано срган5зав|г, пзреб}Г та васл}дка хонстатувчого зхспариыенту, якиЯ проводив«* з мегся зизчэная стану пройдам» запам'ятовувзкня иузачного тзхсгу за тра-дип}Янсо аатодихоо робота над творамя у пропас} практично! д}лль~ нойГ1 {нструментал}ст}в. СеЯ констатусчя* ехсгараиент прозедзвея з 1591 по 1994 рр. на баз} МДП1. У ньоиу взяло участь 1Рб студзкт}в /п}дд<зсл1лнах/ пзраах-п'ятах курс}з. Яасл}дк> контрольна* ззи:р}в иайстерност} 1х гра дала зиогу зробата так{ засновка:

1. Еззале*но в}Д музачно! осв}тя, отрамано1 ДО йступ? у вуз, }нструиентал}ста«а допусхасться помилка за вс}иа вазязчекяма параметрами п}д чао вихонаная творГв у еиза}оггннах Сйту2Ц|ях. то св{дчнть про не ях}снв запаи'ятовування нака муэячкого мзтэр{алу

в пропес} п}дготовкя до прилюдного виступу.

2. Р}2внь маЗстврност} гра студент?в-п}ан[сТ}в п}д чза «7бл}ч-ного виступу эале*ать в}д якост} оволод!ння музячнам иатгр{алом а пронес} 1х п}дготовкя до вахонання твор}в у еиоп}сг8наах ситу:а}ях,

3. Пропас навчання гр} на {ортеЩано студват}в-п!аа}ст!5 пзд-эуз{в потрэбу« вдосконалення традип}ййо? мвтозихя запам'йМвузанЕя музичногс тексту як засову розватк/ IX яжбйавеьхо! мййстэрйоа'Я.

Взязаа за ахс}оиу зах}дн} положзнйй ргзномая}таих иодэлзя та 'хоняепд}й пам'ят}-, у другому езрагра*} ШеТ.г'Дзви обгруитоаувГЬСЯ методика заучування иузичного иатер}алу студентаии-птантстама а проаас} поетапяого та п}л}сного тнп}в роботм над творачж.

Сутн}с*ь методики дов}льного заучування техсту в пропзег поэтапного типу робота над иузачннма творама полягае в тому, со:

- на пепаоиу в*аш орохоаать загальнз ознайомлзяня з твером;

- на другому емп! 35}Ясй«еться довгльнезаучуваяня музичяо! }нфорыац}Х;

- на третьому етапг заезовваЯ ма!ер}ал об'еднуетьоя в глобаль-я} }нфор!шп}зн} сдинии}.

так, на перщому втап! робота над музичнии твераи «этодом срог-равання його в!д початку до кхнпя визначасться так1 кЗмйанейти му-зично-ЕахояавсысоГ дгяльност}, як характер, емац}йно-образйиЯ зм}ст( динаШчний план, загальниЯ темп та агоИчн! в}дхилення мйО. Кгль-к}сть аих компон8нт1в та посл}довн!сть IX визначенйя заладить в}д твору, 1ндив1дуальних особливостей та ртвня майстзрнаст} гри п}а-н}ста. Яроте,число повторень твору втд початку до Х1нпя нз повинао пзреб|льшувати необх}дну !х к1льк}сть для повного заучування.

Перед тим як приступити до другого етапу робота над музичним

- ir -

tícpau роете* йоге аетзльниЯ теорзтичиий t эихомавоькяй а нал! з э вядизнаяи сутгввя* озиак смстеиэтиэузмях об'схт'з, тобто: гярио-я!Янях та пол{{он!чаях о со близостей; характерна* гио мелодП ? ахоипсиементу; голосозеаення; {ятонап^нс-лянзч^чного рсззит<7 то-■зо. У вяпааху нзобх}дност! зстзнозлпсгъся аоп!льна -araf хатурэ. По зак?ячвнн{ теоретичного f зяховазвького 1нал?зу музичного твосу эиз-яачаетъся оягиизльча величина íparveHTtS» як! гНдлягапть довольному зауч7зання. Тля пього, пера за асе, зстаяоаяейТЫЗя оаяниая аузично! íHÍopiantl, яха спраЯиаеться !нструшнтал!стои на пьоиу этап! робо-тя над ланки твсрсй, вяхсдячя з 1ядив! дуальних особливостэЯ тз tts-яя йога виханавсьхо! иайстьрност!. Не» мочуть бути одна нота, гзр-аон!Яне чи зи!стээне угруяування, фраза, речения tono1. Зрэхозугчи ту сбставияу, so обсяг зеороткочасно! гаи*ят! з середнючу ут-рямузатя воаночао 7-9 f г*?ог«ап!йних одяниаь /Atxíhcoh Р., Кя-с1ль С.Г., Льозер í., Xoíuaa I./, величина -ррагиенту аля епечального заучуваняя не повинна перезияузати ив х!л:ьх!ст1> установления оди-навь, властяаях хенхретноиу виконаапв» Такий ея!зод мусить иати зз-к!ячеяу або síshocho зак}ачеиу музичну думку, а к}льк!сть taíspua-ЩЙая* одяяяаь но*з холяэатися в ыв«ах серэдяьо* зеличиня, алз на аереб!лиуватя !ядиз?дуаяьк! vointHSoeTt обеягу хоротхочаено? пам'я-шаяютз. Сроте, бажано исб пя величава була яа одяу-ав! 1я?ер-uaamt иузячн! здяняп! иенза в{д велячййй tfitopsiantí, яка гганя-чят* з Шяа^уальяиия иэглнзостяия обсяг? !«ra?X04acHSí паи'ят! !нстрт«еатал!стз. Не змензуе напругу робот* nau'sft ! зб!льшуе TpsBaáfOTS гаодзтзорноТ прасездатност! студеята-г{!ай!ета.

для перав!рхя в!рог!дяост! вязначеняя ateí оптячальног зелячя-ня, врагиен? дв!ч! програеться !н.струиентал»етом. пзраий раз дивяя-чясз з нота, а аругиЯ - по паи'ят!. Перед перзям програванняч да- ' вться уатзаоака спрямовувати увагу на иузячняй материал э метог йога запаи'ятзэуваиня. П!сля другого програваннй фрагменту /йо яэм'я-Tt/ зд!Яснветься анализ достов!рност! втдтворзння сяряйнято! музач-hoí rsiopuaa!í. Та величина Фрагменту, яка без поиялкя програеться а!д час аерзого яоатарзння в!дпов!дае !ндиз{дуальчйм moüühsocísu сбсяту його хороткочасно! ззи'ят!.

Шсля визначения аптяиально? величина t^ariíesi? «уэйчяего тер!алу для довгльного заучувани^йатановляотъся тенатов! та викс-навськ} коыпоненти { 1х ййсл!аозн{СГЬ запаи'я?оаузания. Оск!лькя

^ 3 йдвисаяням р!вня виконавсьхо'1 майстерност! величина охреио взято "i íHtopuaaiHHOí иузично! однниа! зб!льаустьсй.

ссковог для вкконавгш с евторсыск^ котнкй текст, то засвоскнп текстоьих компонент^ роэпочинае*}>ся з} звуковиеотних /нотиих/ автэрських позиэчень. Таке засьосння звуковксотвих поэначень проводиться в керозривному зв'язку з ыелодико-ритШчког л{к1сс в гкуч-кому 1нтонац{{!ко-£разовоы>' розвктку, 1какще иг пркзведе до Ариель» И01 зубрячкк.

£ов!льне заучуввкня иузкчного usTepfaiy зд!йснгсться завдякв методу повторения з збстосушккяк чоткрьох го1иак{вськкх,'способ!в" posoтк над твором.

£вичейно, чкй б!лыпе увэ*нкх повторевь кузично! fHíopiscíí -тип склыНший BtanOEtsHK?. сл!д у довгочаскН* яам'лт!. Разоы s тип, для раи»снельногс ьикористакик чесу 1 швкдкого запЕм'ятовуваккя uaTeptasy лсьего музичиого твору зостосовусться "роэосередкене." поЕтсрвннк. ГюЕТерення "utopia" прк заучуванн! котного тексту ызнс псоЕукткрЩ , Hir posnonfieHf пгстягрм в{1Пов!дкого часу. Ылье того, пром}*кк чееу ul* г»вторенкяик повкнн! посгупово ззиьлуватк-ся, зяетоевюугчм леяинжковий метод вервсения матер}влу /J.Jibosep/, toSto :

- сашк'ятовуеться перший фрагмент;

~ ковторясться перпиР фрагмент, вагти'ктйвуеться - аругиР;

- пэморюються пертий те другиЕ ¿ipspueimi, аапаи'ятовут.сп -третК;;

- повгвррвтБся nepOEí, другой i tporiP í'perwaнгк, sawu'rts-вуеться - <ге*»срт8й íobo.

Такии чыш .npssoaHtb sweeim* JrarusüTtE музичютс истер}g-лу, як} постуново об'еаиувтьеЕ в глойелье! tHi-puautfc'Hi ozkkküí те* к; як фразк, речсння, neptoíK t т.п. /треттС eTaü/» npow, Cíií. пак'ятатк, шо пе еаовететьея покв со тЧльки звуковисотн! /иотШ/ аь-rcpobKi позкаченнв s адроаривкоиу зв'язку з »1егодико-ртеи}чнзс лШес в гнучкому fBTOKSí¡fйио-Фразовоиу розвигку та мзторкког ta гсркзоггтал*. Однак, розчленування куэичнсго твору повин}!? проводи-т?,ся не tí льки по гориарМБЛ!. еле t вертикал!, Тобто, роз-членовуеться го вертикад:! на окрем! BtíHooro С8узст}йн} горизонтально-} ктснап*йн{ jeIhíY /нейОдП. басу, сере?к*х грло?1в topo/, KiíbKtCTb таких музични* jtíHif аалекить ®tR т?ору. Разом з твы, довтльне запам'ятовування цеебх|дио цреводити, вивяэрчи с початку кокну л!к*г окреыс.

Так, вкзкачивЕи конкретку в{днооцо самоет^ну горизонтально^-íhtoh2L'f8ку лше, сл{д розчленити li на фрдгменти, величина яккх ь{дпов1датиме обсягу корсткочасноХ паи'ят! п{ан}ста. Лля пього,

.тз { пра горизонтально^ ррзчлонузакн}, один 1 той »9 фрагмент иузичного твору ярограеться дв!ч!. Пэр-зий раз "дивлячиоь а иотя", а другая - по пзуят{. Та величина фрагменту, яка без помилхя прогрзеться !нстр7мэнтзл{стои по па«»эт1 п!д чао явротго лозтогэя-ня - п!длягае пагалял^Я обробп} ознах стимул!з, ося!льки гс!ль-х1сть одянипь }н?огшш{1 э»дсов!дае {ндив^уальним мсяливостям обсягу Яого хоротхочасно'х яаы'ят1. Для сяеп)ального заучування гозчленозаяох пэ эертнхал! з!аносно саюст!Янох горизонтгя&йо-'нто-нап{?нс! л!пН, як I при горизонтальному розчленуванн!, Зегеться тзка чаотина з{дпоя?дних $рагыакт1з нотного материалу, яка ыче эа-ж!ячаяу або в|дноско зак»(Г!9ну муэичиу думку. Протэ, ба*ано шсб ая величина була на одну-да! Iн?ориап1Ян1 одинип! ыанла э!д зели-чияи !н£сриапН, яха граничить з !ндив Дальними «ожливостями пз-ралелькох обробки сзяак сг«мул}в 1нструиентал}ста. Пе зкеннуе яап-РУГ7 робота яам'ят! ! зб1лы:уе трквал1с?ь плодотворно* пгапездзт-асст! ст7дента-п!ая!ста.

Вертикально розчланован! э1днооно саиост1Ян! горизонтзльно-{нтонаи!Ян{ лШх заучуггься таг ях ! горизонтально розчлвнозан! фрагмента. ТЬбто, заздяхи методу повторения !з застооуванням чотя-рьоз гo<Jыaяfзcьxяx''cлocoбtв', роботя над твором I ланисжтазсго методу заучування }н+ориапИ. Проте, тут застосовуеться яе гсрязонталь-но-ланпсгковяЯ иетод, а вертикально-ланпсжкознй, осх!льки наступала ?рзгментэиа «атер{злу а не т!лькя еп!зодч п}е2 горязонтально-1нт0нап!йн01 л!н!х /голосу/, а 1 еп!зоди гкпоI розчленозано! по зертнхал! музично! л}я!х. о!лнз того, при наявност! дек{лъкох па-ралельЕО-зертзпгальнях з!днсснс саюст!йних горязонтально-^ятсна-ц}Яних лгн!й /голос{в/ музичний «атергал заучусться не ?1льхн зер-тякально-«данпстковии методом, а { зертикально-перзхреизним ланвпж-зсвии иетодоы.

йсля заучузакпя ыузячнсго азтсргалу всього тиору зд?Яонгкть-ся перевхрха яхост1 засвоеяня п1сх-1н?орианН. Переконавзнсь, ™о ззуховясотн! /нотя}/ азторсьх{ позначення з нерозризнсыу зз'язку з иелсдякс—чзогз лтн'ею з гнучкому {ятояапт^гс-фразсзояу розвит-Х7 тз уоторикою запамятовано як!ско - приступаеться до засвоення I опрапювакня зихонззсьтсйх компонента. Ло них з{дкосяться; иетро-рят1лчна та артикуляптйка р!вн!сть; дои1льн}сть 1нтонац1Йно-дана-итчного роззетку; досягпеяня зтдпоа!дного темпу та звидесс?! пр^ зиконаня! з{гт"0знях тзср^з чя ттзса^тз; тс^с.

К1льк!сть та пссл1дсзн!с?ь засвоення з^коказаьхкх коигянвкттв заложить зтд тнору. !ндив1дуальнях ссойлязсстзй ! р!зня ¡¿аЯстзрпост!

- 1ч -

гри ntptitcre»

Хлк яг!chopo BtirraurBBKHC ковкретнзго янкснаясьтого кс«ясн$и-ту, уваге ntantera кониэкгругться на ознаках foro стк«ул{в ¡три ко-г±вniíf рол! слухо-ютзрнкх уявлень. Таким чиной, гвевоггчв гогнгР

вкконевськис kouichoht okpcuü, ukkoeijfbko íofuyetlcr tí £илье cttp-

ke форма cítfiy ь soiirovacHtlí nau'sti, оск(лыси локш:1зоьани!* сд!д слухо-моторниу уяаяенияы у вовгэчвск»? пам'ят! переноситься в ко-роткочаоку - эбвгэчустьск новою tníopuauter } знову повертеться б довгочнену паи'ять.

У BtpTyosHKx тоорйх те nacs*sr початков® ввидк(сть тейпу виэ-начаеться слухо-мзтсрнннк ио»лив0етяии 1нотру1/ентзл?стз уявляти ашг}катурно-клав}агугкиР текст ko*hoí нотк окрею. J>r досягнеяня швтакого темпу застозовусться иетоп укрупнения *н*огиаи{Рнкх олк-ниць эавдкки 1ктегроиП нот у swíCTQRKt чк rnpuoHtnRt уггупуваиня,

Бастосувания вио1!1йно-оеразнего уявлення, як «икскзвського компоненту, не т1лыси прияве хуго*н*> цJHíftсть иузичноиу тяору, р ! збглызуг. KÍXbKÍCTb 80epBROHHE tKÍSpVBUf)' току, во oSpss утрииуе JJ cofff набагато сНльше деталей utr ?}эячнр strpaHt "ноте", угрупуэан-кя, £ратеяти, фразк, речення, пер?оди тошо. Гре твор}? абр ,íx tpparaaKTfii без еиоц}йно-образкого уявлекня, як правило, призвргкт^ го знкгення виконавсько1" «айстерност! i погано спгк?иаетьея муха*-чаи»

CyTHtCTb експзриненталькс!' иетодики засвокння иузнчного ызте» ргелу при п!л{сиому тип! роботк над тюрси полягас в тому, гге:

V нав1ть умовне, проиес рооотк над иузрчниы творои не роз-члзновуеться 1нструшнт&зг}стом )№ окрем! етапк;

2/ засвоення авторськкх эсуковнсотнкх /кстикгУ позначен^, як правило, проходить иииовгдыю, без crwoíaütHorc заучурзнкя;

3/ для сдкочасного як!оного засвоеиня та в}гпреягвання вико-навоьких коь[понект}Б визнечеетьсп така íx к?льг:}ст1., яке BfsnoBtjjae мвжлквостям паралельно обробгптк ознакк стимул!в у короткочаокИ» паи'кт! гЛан}стп; ■

и/ запаы'ятсвувакнк муаичисХ íKíopKantl розпочнкастьея s гло»-характеристик, r.i'i nsTii? лоловнтпться поступово вия^леними деталями;

5/ п!д час репетипШгогс прогревания иузичного твору чи ей-конакня кого в емотогенних ситуациях г.умки зове ir не спрятавуггь-ся на текстов! зЕуковисотн! /нотн}/ уявлеяня. каг{ккога втл-творення засвоеко! {нформапИ вони нагттзв-тк^ться нв емзп}йно-сб-резниЕ sutct, мелодико-рити}чну jrlhtn в гкучкому }нтонап!Рно-4:ра-

зовсму розвитку, дяням!чно-!ятонзп!аниЗ гоззитох дрэмчтург!? чузи ного тгсру та педал!заи! г.

Эзязза за основу зизе эихлалгяу методику заучузання чузичнсгс и.зтэр!злу, протягом pcsta проводила с я axcnsc^if^jvi

rspeaipsn XI д!ездатиос?! з прэхтачн!Я д!ялъност! от7дент:э-лт2ч:';-т!з 'ЛИПГ. Сргзн!зас1я, переб!г та насл1яки аього tcpuyrMcro iscr;?-рименту, а якому заяло 7часть 5Я п!длосл!днях р!знсго р!зня зихонэр-сьхг! маЯстерност! описан! а ттет*>аму пзсчгсл?! дгугоХ глаз и.

3 us тех «ахеимальнего вкр^внгзання пзтзни!йних исливсстчй мт* з!ддссл?днлыи контрольно! та ехспераментальнох груп, ззстосозувазся гтгрехра-еяиЯ метод рсзпод!л7 репертуару та виконазц!з. Зхспер'.<м,:н-тальяяЯ музячниЯ репертуар схлздався з чотирьох тзор!з ртзних за характером, ¿срмсс та стялем. Ео нього входили: поя!+он!чний тэге; тв!р велико! iops«; дэ! р!зно характера! п'яся.

Насл!дха хонтрольних 3aufpl3 у обо* групах, хх сп!эв!днеази-яя та динам!ха е$ехтивност! запрспсновано! методики запам'ятозуззи-ня музячно! !к£сриац!1 показали, яо: за експерииентзльяоп методияог робота над музячнимя твораыи р!зень вихенавськоХ майстерност! от?-деят!в-п!зя!ст!з п!двизився незале*но в!д ханрозо! pfзномэч^тест! твср!з ! аро£ес!Яно: п!дготовхи стуаенПв. Тсбто, ии отгибали .тгак-тячне п!дтзердтеяня г!потези назого досл!дження.

Результата теоретичного та експеряментагьного аося!д*еная дозволяли яач зробятя так! висковкя:

1. Обсяг музичного матер!алу призначеяого зля довЫъного зау-чування методом повторения не позинен переб!льщуватя fядяв!дузльу? могливост! хоротхочаснох паи'ят} зихонавп!в. Оптимальна величина музично! !Hiopuanii зизначаеться спроможн!ста !нструиентзл!ста без-пемилково тз впевнено в!дтэорсватя по паи'ят! за пераям повтоге.чням спряйнятяЯ матер!ал. 1»$огмаи!йноо одинипев ммуть бутя слухо-мотор н! уявлення не тглыга окремо-взято! гнотя", а ! зм!стовнях чи гэр-монгЯних угрупувань, сбаирнях "бло^в", фрагмеят1з, *рзз тояо.

2. Щ:ом!ххя часу м!к повторениями одного 5рагменту поаянн!

по с тупо во зб!льлуватяся. Застосування ланпсяхового методу ззучуван-ая музичнох iH$opuanix сприяв безпосередяьоиу закр!пзеннп спряйяя-того матер!алу ! забезпечуе зч!плення розчленованях одйотипних текстових чи виконавсьхих компонентов у глобальн! !н$срмзп!Ян! одяняп!. Повторения музичне! fHiopuaui'i з вяд!ленняи у н!Я все новях властивостей п!двииуе ях!сть II запам*ятовуаання та пол!гпуе пропес розвитх7 зиконавсьхо! маЯстерност! !яструментал!от!в.

3. 7 в!рт7сзних творах та пасажах початхова звидк!сть темпу

- ге -

ГЧЗМЬЧЬГТЬСЯ СЛухО-МЭТРГНИМ уятяснкпи JiptfHOj ftfJOpUO.fifPHOl огн-í.:-:ní. ?f aáÍJfbieííHRM кжягкостf те темпу rpr tPtcpuaiit^K? ог«?ккс{ '■чт>-пкягться з вил яки 1итегреи!1 нот у зИетоьи} чи гагшк!Г-к? УГГУПУЕЕИКК. Czyxe-MBTOpKt УЯСНЯЯ DC''сгиуггьок у ЯДПОИгн! ' г.локк", в яких увага кониентрусться т!лькк кь псчатков! та к1нпев! IV пункти,

4. £есвоскня муяичноУ fHfopMani! обсиркимк "блоками" на гочат-ковН сталÍУ рсботк наг Bfртуознкми творсми чя пзсяжаии зз?езпгчуг. утворення укрупнения !яформац!йнкх «fsíB у довгочвсн}Я паы-ят1, але oes vítko в{добра*е1Ю1 ix и}кроструктури, wo ттризводить to не яичного зртккуляи!йнсго BtcTBopeKHK музичногс мгтер!алу. Ттивалий пгоцес эепси'ятовувЕкня окремо взятия вр!бних iHÍDpuaiHFKKX СДИННВ1 яаоезпечуе утвсреккя cTffiKcro сл!ду, алэ нерезкогос íx tHrerpsHff у 3iífcTCBHi чи гарюн1йк) угрупуваккя, ео в rlfffiescuy результат! зни*уе темп те швкдк1оть гри.

í>. Чим б!лыае виц!в музично! пам'ят! приРмзе участь у дсв!яь« кому заучувакн1 матер!влу, тим виша як*сть Poro засвогння. CJopie. bshhí ст)йкий сл!д у довгочасн!Р пам'ят! кесе в соб! не т!лькк прел метле зкачення звпам'ятсвакого текстового чи викокавського компоненту, е i операп1йне, тобто íHfopusnir alí.

6. SiBKSKícTb дое!льного заучування музкчного. тексту залететь sir оогягу короткочзсноХ пам'ят! вккснавгЛв, Чим б!льзк£ ойсяг ко-готкочаско! naw'HTi, тим швкдше насвсвсться спгиРията !н£огмзп!я. !яетрумект£л!стк малого обоягу короткочвсгоГ пам'ят! яов!льно за-пае'ятоЕусть музичкий текст, але повторения оптимально вкзкачекк* величин íHÍopManfi'HHx одикиаь забезпечуе високу як!сть Poro засво-г.ннг.. .

7 . При вШсному тип! роботи над музичними тьорами опечатку ЕЕ::£м".«:тоБусться глооельк! iKícpirauifcHi oehhkuí i, лине п!сля пьс-го, докальн!, а при поетапному - нгвпаки. £ колким озолод!ккям Бккояавсысим компонентом емо с fí1 не «образней ?м!ст збагачусться "но-вкме" характерно-аокальнит: рисаад, черпасчи необх*дну tffiopwanir з "ново Бклрченоиу" компонент! для дев!льногс заучуванкя. Зиявяен-ня td запаи'ятовуванкк воеб!чнкх хврактериих властивсстей викояав-ських компонентов сприяе як!снопу засвоекнг ксгного is них.

8. чиу ótjrbae виконавськкх компонент!в зручуеться довтльно, ткм hkfckíms запам'ятоБуетьск текст иузичких tbopfs. síekthbírícrb прсаесу роботи над музичкими твогаот зростгг., коль: 35- napias трьох-чотирьо?. повтерекь одного фрагменту запам'ятсБуеться ке два-трр, викокавськ! компонекти, в б!льше.

9. 3!а час рвпвтяпПного арогрзгання -¿узичних гзо^1з з<Зо -и-хэизияя 1х а зиоц!згзнчах сят7зп!ях <п:!си9 з!атзогання иатзрпл7 зай^злэчуетьсл сгдгяиозузэнняу Д7шэзс л!ан}~?!а гМьки :<з аэ^л^но за/чувяк! I?СарУЯц1 озхниа!. Везучими !н^огкяа}Яниии саияизямя псзянн! б7?я тзх} $оипоявятя як:

- ямоШЗяо-сйразяаЯ зы!ст;

- иелоляхэ-ратиИна л^я»я а гяучксму {нтэиал !Янс-йраэовому розвятту;

- гияаи!хз-}йтоиаа!ЗниЯ розвиток драматург!! иуэичнсго тзог7:

~г»азл{зап!я.

1С. Са?аоив хоятродвваяяя !нструмвятзл!стаии "ас вист7г? «яиов^ьяо засзоенкх текстовых ^я зиконавськях ксипзнейт!э р}зеяь иайстеряост! 1х гря.

ИЗ Т2МТ 1ЯС5РТАП11 ОШГЕЛТКОВДЯТ РОБОТЯ:

Г.Яехсторче эсгтссы оптимизации преподавания пго^ялигт^-!4* дяспиплзя на и7знхально-гедзгсгичес!глх ?ах7дь?зтзх //Ссзэр^знстго-ваназ ^зри л штодсз обучена* на музыкально-педагогических ?ах7лъ-тзтал: Тзз. дохл, рзспуЗл. нзучно-иетодичесхоЯ кс^. 19-21 но 1590 г.- Чела то соль: "-СПИ, 1991.- С. 17-10.

2.Я!дзязгяня надгЯност! 1нструче:-ггзл!ста з публичному зисту-й! зляхоы рзд!снзльного зихористзння оснозних зластизостзй у?лг*т // !!с:гхслогс-педагог!ча! оснозя ак?ив1заа!Т яазчзльяо-п!знзналь-ао1 дШьнсст! о?тдеят1в: Тез. доп. и!*зуз. язукозо-псахтичкс: кон-?.- 3!яятся: ЗЛИ, 1952.- Ч. 2.-С. 101-1СЗ /7 сп!завт./'.

3.5ор1ярозааиз яаазтяости янструменталистз при поаготозхэ х публичному ¿вступления // Ахтузльные прейлзмы обучения з педагогическом вузе: 7зз. докл. нзучно-прахтячзсхоЯ гсон?.-г-'Лзма*л: ЛПГД, 1993.- СЛ58-Т5Ч.

4. Зормування над!Яност{ грл студент!з-!истгум9нтзл1ст!в 7 вузах цузично-педагс1Ччно1 спэл!альност! // Актузлт-нт пройдзчя йзготовкя педагог ?ч них'хадр! в до тзорчо? провес! йнох дтяльнсст:: 7эз. доп. Зсеукр. язухово! х'онфереяпЛ 5-7 жовтня 1993 р.- К.: КлП1'!м. Ч.П. Лрагоизноза, 1993.-С. 131-13:3 /7 оптвазт,/.

5. Зормування стресорост!{5зост! {яструченталхста птз чзс П1ДГСтоэхи до концертного вистулу // 7досхонзлення 1ястручзнтггь-яо-зихонавсьхо! хйдгстозяи мзй<5утн!х вчител1Б муэики.- "-"ел!тополь: УЛП1, 1995.--С. 31-37.

5. Кодування цузично! !яфориац!1 !ястручантал10т0и-вях0нзз-пза // йриузання тзорчо? саюст1йност1 вихонавпя-гнструментадтгга:

- le -

«теп или ВоеукреУксько! неугою-прагтичко! KOftfipemif I.- Ibskg-iTsnrtBCbK: Т1рккарпатськк£ ун-т Б.Сте'анкка, 1996.- C.IS-I7. •'У сшвавт./.

7. оначоннг пэвтсрекня у n^onect регулгвання пви'ят! л те ока г— ия-}нструмвитах{ сте // Хоркуванкя тдарчо} cawocTtiноет} вккокзбпя-! нструмвнтв.*Лсте: Матер twr Всеукре!ксько! науке г-э-првгггчнсХ кск-

1вано-:'рангЛвськ: Прккарп8тсъкк£ ун-т iu. Б.Сте?бнгкь, l?9i.- Z. 21-24.

Ьные Т.И. Усойервекстювакве мзтегигк звгоикнакик иу?ыкальнсго тексте квк средство развития исполнительского мастерства студекто^-пиенистов /hs материале педвузов,/. Лиссертапия на соискание учено? степени кандидата педагсгическм наук по св:иквхьностг 13.00.02 -кгтмикь преподавания музыки к иетсаикг иузыкалькогс воспитан«?*. К.иевоки{' институт культуры, Киев, 1996.

Ъ диссертации дается научное ооосковаиие рвзрайотвккой авторов г. проверенней в вксперимзкте кетсдикк усвоения »гузькально? кк^орыении инстру»гентЕлист8мк с учетои индивидуальных особенностей <:;: кратковременное памяти при портапном г. пелостно» ткпгх реЗогк над произведениями, Изложена методика елгеделени;; оптрюльноР веля-чини текстовых к исполнительских килснеЕТО!., предназначены* для опзиисльиого заучивания.

гХеъзел£. 1. iua^t. is^roveuesit qX tae eetuods si ceocritiac

Busies! text ас ь ae&as oi deveicpseat oi the teei^ics.1 ci pxoxic ctudeate (.ca the ajtarial 4t ptdagegi«,! higher_ s4.aaci.sy-i taosis lor a csaCidate'c uegi^e ¿a ecuM.tj.GS ca specialises iield 15.00.Ci:- eetaods oi teactotr. nusit tad ceChcdE'' с cucical educ£tica.aj-iv laetitute ci CalvUPO >tyiv,'i99b.

icieatiiic prouade oi tae eetaofis oi uadersteadiaE tbe autioaj. iaicrtatica by tae piaao riuaeaiout by tbe autnor sac checked up ia the espericsai,toiajjf iato ccaaideiati-ca tae iadividual 'peculiarities oi the studsat'p short веаог? ia tne process oi t£io etage aad iaiepret?4 teLade ci" pUriae.sre gravida ¿a tbe taeeie.kettiods ci deteraiaiar the cp-ieal vclane oi tne cest-bl oaa tccbaical cocpoasatc.iatcadec icr a special iear-aiaf с? tiecrt»E.ri; etated.

Ключов! олова: вбпаы'ктогуванкк, музкчний текст, развито::, вкконавська кайстери'сть йен1.otie.