автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Выбор словаря-минимума для интенсивного обучения немецкому языку на начальном этапе языкового педагогического вуза

Автореферат диссертации по теме "Выбор словаря-минимума для интенсивного обучения немецкому языку на начальном этапе языкового педагогического вуза"

КИКВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОПЧНИЙ 1НСГИТУТ 1НОЗЕМНИХ MOB

-5 О Л

На правах рукопису

- J iiwï

СГЕПАЩЕНКО Свгглаяа Михайл1вна

ВШБ1Р СЛОВНИКА-М1ШМУМУ ДЛЯ ИНТЕНСИВНОГО НАВЧАНПЯ Н1МЕЦЬК01 МОВИ НА ПОЧАТКОВОМУ ВГАП1 МОВНОГО ПЕДАГОГ1ЧНОГО ВУЗУ

Слецйшьмстъ — 13.00.02 — методика «икладання ¡цоэемних мое

Автореферат дисерташ! на здобуття наукового ступени кандидата педагопчних наук

KHÏB - 1993

Госюта виконан» на кафедр! методики викльдышя 1нозешшх uoe rtniECbKoro державного педагогичного мституту 1нозомних

ИОВ.

Науковий квр1виак O^iqiAJfi опонвнти

кандидат педогог1чних наук, доцент Н.Ф.Бориско

доктор педвгог1чних наукj лрофвсор Й.Л.Скалкхн

кандидат Педагоггчиих наук, доцент З.й.Ьуаъыенко

Проври« устенова

центр 1итеисивного навчання iH038MHHX иов Московського дар-«пвного ун1вврситет> iu. ¿.В.Ломоносова

Захист в1дбудвтьея "_" 1993 року о_ годи-

н! «а аос1дйннх cneaiafliaoBöHui ради К 113.14.01 по присудже-нш наукового ступени кандидат*. наук при Ки!вському державному геднгогхчноцу iHCTHTyTi зноэеыни* нов /252150, Кн!в-150, вул.Червониерыгйська, ЧЪ/,

Дз дисертац1ею можн» ознакомится в б1бл1отещ 1нстигуту.

Автореферат роз4сланий " "_ 1993 року.

Вчеиий секретив спец1ьл1Э,ованс1 ради

Л.П.Сыелякова

Сучасний етап роэвитку сусп!льства вимагас високого р1вня профес1Яно1 п1дготовки учитэл!в 1ноземно1 мови. Вир1шення ц!е! проблеми пов"язане з пошуками I розробкоо б1льи досконалих ме-тод!в навчання I виховпння, як! моб!л1зують творчий потенц!ал особистосг!. До них налепить I метод актив1зац1 Г моадивостей особистост! та колективу, розроблений Г.Китайгородською. Знач-. н' уеп1хи у навчанн! 1ноземних мов призвели до створення моди-Ф1кяц!й даного методу для учбових заклад!в р!зного типу, серед н. х I морного педагог!чного вузу /Н.Бориско, Н.Бичкова, ТЛгна-това, Н.Красовська, Л.Саяко, Н.Склярэнко, Г.Тер-Саакянц, Т.Тре-тякова, Л.Хоменко/.

Однак адаптац1я методу актив1зац!Г до умов р1зних вуз!в ви-мпгае уточнения зм!сту I специф!ки !итенсивного курсу в конкре-тних умовах, вюшчаючи 1 навчання н!мецько! мови у вузI.

Зм!ст 1нтенсиБШГ0 навчання !ноземно! мови на початковому етап! мовного вузу визначаеться в ц!лому д!ючою Програмою (1993), яка передбачае формування ряду компетенц|й, серед них I комуШка-тивноГ, та к!льк!сть необх!даих для цього 1200 лексичних одиниць.

Однак сл1д в!дэначити, що 1нтенсивне навчання, яке актив¡зуе можливост! особистост! та колективу в навчально-виховному процес1 Еивчення 1ноэемно1 'мови, дозволяе значно зб!лыяити обсяг навча-льно-мовленнсв'ого матер1алу, що вводиться та засвоюеться. Про цз свЦчить практика навчання I результатн експеримент!в /Н.Борис-ко, Н.Красовська/. Ней додатковий резерв мохе бути використаним в !нтексивному курс! для зб!льшення обсягу навчальних матер!а-л!в, для ур!зноман!тнення його зм!сту, пром1«но1 та к!нцевоГ мети в облает! конкретних навичок I р!зних вид!в мовленневоГ д!яльност1.

Ц1 та деяк! |нш| окрем! методичн! питания вимагають паукового обгрунтування 1 юдальшо! розробки. Так, при загальному зб!-льиенн1 обсяг!в навчальних матер!ал!в питания Гх к!лькост! ! якост!, эокрема лексики, лийаються в!дкритими. А точу ! з"являе-ться »геобх!дн!сть . 1дбору адекватного для (нтенсивното навчання словника, який, в!дпов!даючи вимогвм Програми, з одного боку, ! принципам !нтенсивного навчання, з другого, в!дпов!дав би тако* лотребам реального сп!лкування.

В методиц! навчання !ноэемних мов проблема в!дбору словника присернула увагу багатьох спец!ал1ст!в /В.Арак!н, С.Бондар, В.БухбЬщер, Ю.Пшткевич, Х.Грузинська, I.Рахманов, 1.0чл!стра,

М.йалькович, В,Цэтл|н, З.Цветкова, Д.А»с1Ь, В.Вгаас«;, в.ОодввпЬе1о, Ы.1Л8оЬшапп, К.ШсЬеа, Н.Ра1иег, А,Ре<;г«аЫех,II.Зо1шЪег&, М.УвяЪ/, .

Дана проблема, що ухе вир{пена для р!зних етап!в навчання, р!зних вуз!в 1 мов у систем! традщ{йного навчання, чаотково розроблена тако* для короткотерм¡нового навчання дорослих. Так, в|д!браний лексичний м(н|иум ауд!ювання а 6000 одяниць 1 мовлен-ня з 3000 одиниць /Г.Китайгородська/. Питания про словник-м1н1-мум, принципа йога в1дбору, обсяг I як1сть для 1нтенсивного нав- . чання н!мецько! мови на першоыу курс1 мовного педагог1чного вуэу . лишаеться в1дкритим.

Таким чином, акт.уальн!сть надо! дисертац1йно1 роботи аумовле-на нерозроблен1стю питань в1дбору словник1в для 1ктенсивного на- . вчання взагал! 1-для почпткового етапу мовиого вузу зокре«а; недостатки вивченням проблема 1в1дсутн1стп досл!д«ень, як1 дозволили б укласти повноц1нний у як1сному! к1льк!сноцу в!даощенн1 словник-м!н1мум, Я1сий в!дпов1даа би принципам 1нтенсивного навчання 1 враховував би особливост! даного учбового аакладу I сну- . дект!в I курсу, а такое мету навчання,

Необх1дн1сть конкретиэацП зм!сту словника-м1н|цуму вумовле-на, зокрема, 1 зм(ною содIально-под!тичногосстану в йра!н| виу-чувано! мови. 0б"сднання НЫаччини, зрупення в сусп1льн|й св(домоет! 1 кор!нн1 вм|ни економ!чшго та социокультурного характеру энайшли свое в!добра*ешя 1 в и !мецьк!й нов!. П сучасний стен е таким, що в учбових пособниках немомиво об1йтись, наприклад, без эапоэичень з енгл1йсько! мови,без воображения в навчально-' цу прочее! реал!й, характерах для ®РЙ. Аягацо вразеувати, тцо словники, когр! використозуваяись в учбовнхэакладах, ор!бнтува-лись в основному на сусп!льно-пол{тичний лад ВДР, то нвобх1дн1сть нового а«1сту словника будь-якого р!вня назр1ла давно.

Осковка мета.доел|дкедоя - теоретична ейгрунгуваиня I практична розробка методики в !д(5ору словника-м!н!цуму для Интенсивного навчання нЫецько! мови на початковому етап! иовного вуэу.

Дяя досягноння поставлено! мети необх1дао вир1вд^ рад крн-кретних зав дань:

I) уточнит» поняття початковрго еталу в уыовах мовного педа-гог!чкого вузу;

2> обгрунтувати уявлвння про словник як модель лексично! си-стеми сиучув-шо! мови I в эв"язку а цим уточнити як!сну сторону «01!Никй-м1н1ку1Ау;

на зокреиа для проведения ролевих trop з елементами д1лово! три: на початковому етап! студентам пропонуеться виконувати окрем! дiГ вчителя по м1р1 того, як вони ними оволод!вають. Таким чином, наведен! вище чогири групи лексичних одиниць доповнюються ще двома: групон л!нгв!стичних терм!н!в 1 лексикою педагог1чного сп!лкування.

Зм1на як!сйого складу словника на початковому етап! в умовах Ьггенсивного навчання неминуче веде до його зб!льшення у nopiB-н :нн1 !з заданими Програмою 1200 одиницями.

Практикою ¡нтенсивного навчання, що базуетьея на hobIthîx до-сягненнях ц!лого ряду наук, доведено, що студента I курсу можуть оволод!ти великою к!лыс!ств мовного матер1алу. Так, уже п!д час вступного корективного курсу протягом 4-5 тита!в, що проводиться за методикою ¡нтенсивного навчання, студентп можуть засвоТти б!льш н{ж'700 лексичних одиниць. Звичайно, засвоення. тако! к1ль- , кост 1 лексичних одиниць при високону показнику над!йност! запам"-ятовупання п}д час вступного корективного курсу /Н.Красовська/ пояснисться загальним психоф!з1олог|чним станом студенпв: висо-ким рJвнем увагн та Интересу, високим р!внем ар1бнтовно1 д1пльно-ст1 в процес! навчання, зштаенням порогу стомления.

Хоч падал! i вЦбуваються-деяк1 негативн! зрушення у психоф!-з1олог1ччому. стан! студент in, к!льк1сть эасвоених лексичних одиниць лишаеться на гисокому р!вн! /Н.Бориско/, що зумовлюзтьсл зокрема 1х розпинутим абстрактним миеленням, яке е у цьому в!ц! над1йноо основою для успешного формування цЬлеспрямовано! учбово! акгивност! 1, таким чином, для комленсац!! знигсено! ефективност! латентного навчання при озолод1нн1 усним 1номовним мовленням.

Ж.В1тл1н i В.Скалк1н довели, що студентн можуть часво!ти в се-редньому 10-12 лексичних одиниць за одну годину з наступноп роботов над ними. Ак чвному засвоенни лексики в процес! !нтенсив-ного навчання сприлс також в!дпов!дн!сть частини лексичних одиниць 1нтересям i запитам студент!в та ролево! орган!зацИ навча-льного предмету i роцесу, коли для повноц!нно! реал!зац11 свое! рол! студенти частково св!домо, частково п!дсв!домо привласнюють деяк! риси характеру, !нтереси, потреби i реал1зують !х через лексику. HpiM того, орган!зац!я роботи над лексичною стороною змiсту навчання в кожному м1кроцикл! протягом введения, тренуван-ня ! практики в сп1лкуванн! за принципом асоц!ативного поля ! ак-туал!зац!я в кожному новому н1кроцикл! асоц1ативних sb'Nskîb з

матер(алом пройдених м!кроцикл1в у в{дпов!дност1 до принципу по- . етапно-концентрично! орган 1зацП навчального матер!алу I процесу призводить, як показуоть досл!дження та практика 1нгенсивного навчання, до активного заевоення близько 90 в!дсотк1в лексичних оциниць кожного поля. Тому виходячи 1э ножлибост! засвосшш студентами ГО-12 лексичних одиниць за годину, обсяг лексичного мии-муму для початкового етапу в мовноцу педагог{чноцу вун!, де для розвитку усного мовлення даеться пркблизно 300 годин, був визна-чений в 2500-3000 лексичних одиниць.

Процео пощуку правильного п!дходу до в1дбору такого лексично- . го мШмуму для !итенсивного навчання лризв!в до необх1дност1 анал!зу концепц!й лексичного в!дборув мвтодиц1 навчання 1нозш-них мов з точки эору завдань 1нтенснвного навчання. Проведений анал!э показав, що моностатистичний I пол1статистнчний способи, ■ як1 добре эарекс -ендували себе для 1нио! мети навчання, виявляю- ' ться непридатними для умов Ытенеквного навчання, так як на доз-воляють побудувати словник як модель лексичноГ сиотеш иови. Та-/ ку мо«лив!сть нвдае систеышй п!дх1д на основ! пол!статистичного' способу, суть якого ев тому, що на основ! в!дпов!дних принцип!в в!дбираеться такий навчальиий м!н1муи, який будучи иодзялю виучу-. вано1 ыови, забезпечуе {ноыовне сп!лкування студент{с^типових коцун1кативних ситуац1ях.

В сучасн1й науц I метод ыоделювання иироко розповсвдаеннй. Модель означас такий об*скт, структура 1 функц1онування якого в!д-твориють структуру I функц1онуватя ори г I налу. Визначальшш мо- : ментом у побудов! модел! с функц1я. Мата нашого навчання вимагае, цоб модель служила реал1зацН перш за все коыун!кативно1 .^ушсцИ Сци ж функц|я е основною фуккцксв ориНкалу). В!д функц!! зала- > «ить зм!ст I форма иоде«!. Комун1иативка функц1я реал1зусться в ^ комун|к»тивн1Й д!ялъност!, яка, як в1домо," вавади в!дбувае,гься у в!дпов!дн!й сфер1 I снтуацИ сп1лкувакня. В ав"язку з тки, кр модель аавзди в!дбивав дещо пост|йиэ обо *, у крайньоцу раз!, голове, то эа зм1стом наш лексичний ы!н!цуи як модель ц1лксы мовв бути обмехеним типовими для студент!в початкового етапу комун1ка-тивяими сферами I еитуац1ями, в яких реал!вую?ъся типов1 коцун!-к-чтивн! наи1ри 1 предмет и мовлення/теми. ОсНльки * коцун!кац!я реал!зуеться як в усн!й, так ! в письмов!й форм!, то модель повинна мати особливост!, характер«! як для писемного, так 1 для усного \ПРЛ0!1>№. ' '

Виходячи 1з уяей про словюЕК-м1н!мум як модель, яка слудить для Eûlx вид!в мовленнево! д!яльност!; керуючись положениям текстуально! л!нго!стшт про те, що мовна система в процес1 комун!ка-ц{! реал!зуеться не в {зольованому реченн!, а в текстах р!зного типу I призначення, у в!дпов!дност1 до мети !нтенсивного курсу на роэвиток у студент!в навичок та ум!нь створпвати в процес! уснсмовленневого сп!лкування тексти р!зних тип!в; на п!дстав! сучасиих уявлень про текст як одикицо мови, мовлення 1 сп¡лкувт.-ня встановлено, що джерэлом в!дбору словника повинен бути саме TôîtcT. При цьоцу. в значенн 1 тексту роэум!вть не лише продукт пи-семного» ала ! усного, зокрема, спонтанного мовлення. Доб!р дже-рвд зд|йсносться на основ 1 номенклатури сфер сп!лкування 1 типо-вих коцун!кативних еитуад!Я 1з суц!льно! маси запис!в усномов-ланнввих утворень в кра!н! виучувано! мови шляхом виключень зяпи-с1в текст!в, як! не 8|дпов|дапть в!д!браним комун!кативним сг.ту-aâtiiM.

Обробка текст!в - дяэрел а!дбору эдМснюеться на основ! прт-цтту частотност I, я кий в даному випадку при завчасно встановле-imx с$орах ! ситуац!ях сп!лкування поглинаб принцип« багатознач-ност1, словотворчоГ ц!нност{, семантичш! ц!шост!, стройоао! здатност!, оск!лъки поряд з традкц1йно пастотннми артиклями, зай-шгашкаыи, прийменниками, чаеткаии частотними виявлягаться тпкож мовлешгБв! нл1ие, багатозначн! еяова, слова, що ыають словотнор-чу ц1нн1сть. Другим нвобх!днии ГдоетатнЫ принципов с встаповле-нийГ.1\гунейыон 1 P.Kiœea принцип наявност! (диспон!бельност!), якиЯ дозволяв визначити диспон1бвльи1 слова - слова, як! часто актуал!йупться у внутр1шьому ыовленн!, в процес! мислоння - зо-рового спрнймання, але р|дко вимовляються у зовн!шньому мовленн!, а тому ванвання иаэкваеуих ними понять на моле визначатися л!нг-'вйстатистичними катодами.

Таким чиной, процедура фэркуваиня словкика-мгйьлуму для [нт<зн-сявного навчения як иодвл! мовно! сиетеми складяеСъся з нпступних "крв^в* /B.CkbjtkJH/S

1. Вид1лення ядекватних для сгудент!в I курсу сфер спЬк, мл

2. Вивначеннл соц!ально-коцун! кативних ролей ю i ,*Hitî i: ч- » д1яемих сфёр.

3. Вс.ановлешт перел1_ку тяпових комун!кативних ситу&иИ

4. Вербал!зац1я тйпокях коцуи!кативних ситуяц!й шляхе* п-мовлвннввих ант!в у кра!н! виучувано! мови. г

5. Анал!з усномовленневих текст{о на основ 1 принципу частотности 1 укладання частотного списку лексичних одиниць.

6. Визначення диспон!бельно! часгини словникового запасу студент! в I курсу через нсоц1атишшй експеримент.

7. Формування словника з урахуванням л!нгвостатистичних даних I даних осоц!ативного екслерименту.

Результатом реал!зацП першого кроку процедурк стало вид!лення п"яти з восьми /за В.Скалк!ним/ сфер сп!лкування: соц!ально-побу-тово!, с!мэйно1, профес!Йно-трудово!, с.оц1ально-кулътурно1 1 ефе-ри 1гор та роэваг.

Б рамках ко*ко! сфери всгановлено приблизний перел!к соц!аль-но-комун1кативних ролей, комун!кативних нам!р!в ! типових кому-н!кативних ситуацШ, як! с основою для визначення джерел в!дбо-ру текст!в.

Перел!к соц1ально-комун!кативних ролей встановлпеться пк результат анал1зу л!тератури э методики, психолог!!, социологи, а тако« через опитування студент¡в, для яких призначепиЛ словник, ! методом компетентних судд!в. А тому в списку ролей е не лише т! сощалън! ! м1*особист! рол!,-як! психолог!чно ! соц!олог!чно знайом! студентам (або м вони мають власниЯ досв!д 1х викорис-тання, або х неодноразово зустр!чалися з ними в хитт!), але й рол!, з якими перШокурсники ще не виступали, але з якими !м дове-деться мати ( раву у майбутньому, або * без яких не мо*е бути !х по^алыпа гкиггед!яльн!сть. Так, у професШно-трудовхй с^)ер! визна-чен! рол! студента, викладача, лаборанта кафедри (л!нгяфонного каб1нету), декана, гок!льного вчиталя, учия; В соц1ально-побутов!й . сфер! - покупця ! продавця, в!дв!дувача кафе, ресторану ! оф!ц1-анта, пасожира I касира, читача I б!бл!отекаря, гостя м!ста/ту-риста ! адм!н!стратора готелю, гостя м1ста/туриста ! перехочюго/ водгя/кондуктора, кл!ента ! прац!вника сфери побуту/поштового в!дд!лення, л1каря/медсестри ! пац!ента, господаря квартири I квартиранта. С1мейна сфера дозволяв встановити рол! батьк!в I д!тей, родич!в та энайомих, гостей ! господар!в дому. В сфер! 1гор ! розваг к!льк!сть I р!зноман!тн!сть ролей обменуеться !н-тереиами студент1в. А оск!льки !нтереси 1 розваги е р!зноб1чни-ми, рол! у ц!Й сфер1 не моисня заф!ксуваги, 1х потребно встанов-лчвати для ко«но! групи студентов.

3 урахуванням сгтепиф!ки ¡нтеясивного навчання з метою мокли-

№ • Текст контрольно! п/й виб!рки

IC-еть р!зних лексичних одиниць

Ä0««x

сл1в у сту словни-текст! кои~м!н!мумом

•1. Kach dem Joneert (K.Kehr,

U.üeyexboffi Deutaoh eins 62 für Aualänder ¡S » S • 59-61)

2. Bei Hubertus • EU Hause (K.Kehr, M.Iieyerhoffs

Deutsch eins für AuelBader, S.S. 61-63)

3. Ein Bssen bete Professor (K.Kehr, M.Meyerrhoffi

' Deutsch eins für Auelander, S.S. 78-79)

ft. Dei ffvtbertua« su Hause (K.Kehr, M.üeyerfaoff t Deutsch eine für Ausltiü-der, S.S. 33-55)

5. Ia Hotel (K.Kehr, U.Mey-eitobfft Deutsch eins für AualBüder, S. 35)

6. Sine Katastrophe (K.Kehr, U.Heyexixofft Deutsoh eins fto Aualtoder, S.S. 32-53)

7» Freizeit (K.Kehr, Ы.Иеуег-hoffi üa titsch sswai für 218 Ausländer, S.S. 51-55)

8. ?reiieit (K.Kehr, M.

Ileyeihofft Deutseh rwei 43 für Ausländer; S.S.84-86)

94

114

32

25

О

YieinsT Ist eine Reise wert (Sprachpraxisj 0s7 Kr.5, 1987$ C.S.26-27).

-193

100 %

100 %

100 %

100 %

100 %

100 %

93 %

95 V

95 S

Da? - Deut sah als iremd spräche.

- lO -

п/н Текст контрольно! виб!рки К-сть лекси- ЧНИХ одиниць К-сть назнай-омих ЛО у текстi Процент покрит-тя тексту словником-м!нЬ(умом

ю. Die Ferien. ..sind vor-

bei (Sprachpraxis: DaF, Hr.4, 1987, S.S. 185 5 97 fi

28-32)

11. Ich bin doch kein Kiad

Behr (S^raohpraxls: Da?, Kr.1, 1988, S.S. 218 . 16 95 5*

15-14)

12. Auch so ein Tag

(Sprochpxaxis: DaF, 168 13 93 56

l-r.1, 1967, S.7)

15. Berufsbildung in der

Bundesrepublik Deutschland (Bildung und Wis- 551 42 68 %

senschaft, Nr.1, 1991)

14. DUfte zun Fest

(Top shop, Hr.51,1992) 104 28 75 SS .

Узагяль"иючи результата досл!д*ення, молна эробити наступи! . висновки:

1. Навчання 1номовного сп!лкування при 1нгенсивному курс! на початковому етап! педагогичного вузу повинно опиратися на словник, якиЯ в1добра*ае спецнф!ку власнэ Штенсивного навчання 1 самого навчального закладу.

2. Словник повинен укладатись на основ! системного п!дходу пол!статистичним способом.

3. Процедуру в!дбору словника сл!д,розпочинати 1з визначення релевантних для студент!в I курсу сфер сп!лкування 1 типових комун1кативних ситуац!й (ТКС).

4. Вербал1зац1ю ТКС ! отримання таким чином джерел в1дбору словника необх!дно проводити через суц!льний запис усномовленне-

вих твор!а в храГн! виуцувано! мови з наступним вилучянням запись текст1в, що не в!дпов!дяють в!д!браним ТКС.

5. Одиницячи в|дбору словника сл|д вва«ати елементи лексико-семантичного р!вня мови,

6. Необх!дниыи I доетатн1ми принципами вЦбору словника при заздалег|дь визначених сферах 1 ТКС потр!бно вва*ати частотн!сть 1 наявн!сть/диспон1б«льн!сть.

7. Розпод!л лексичних одиниць в словнику мае зд1Яснюватксь за принципом асоц1ативного поля.

Основн! положения диссртацП вIпобранен 1 в няступних публ!ка-

I. Про як!ениЯ I к!льк1сний склад словника-м|н!муму для интенсивного нявчання на початковому етап! ыовноро педагог!чного в;зу //Актуальна питания иавчпння !ноземних мов у вуз! /Ки!в.уи-т.-Ки!в, 1989. Дел. в 1Щ1 Проблем Вищо! школи,- 17 с. /рос^ською мовоо/

¿. Врахування 1нтерес!в 1 зяпит!в студент!в при в!дбор! слов-ника-м1н1муму для 1нтенсивного навчакня на початковому етап! мовного вузу //Актуальн! л!нгвометодичн! ! психолого-педагог!ч-н! проблеми швидк!сного иавчання дорослих !ноэемних мов: Тез. доп. /Ки!в.дер*.ун-т,- 1990,- с.69. (рос!йськоп мовою).

3. Про доб!р сяовника-м!н1муму для 1нтенсивного курсу сньчен-ня !ноземно! мови на початковому етап! //Методика виклацяннп !ноземних мов: Респ. наук-метод, зб. - Ки1в, 1990. - Еип. 19. -с.56-60.

4. Про визначення наявно! частини словникового запасу студен-т!в при !нтенсивному навчанн! н!мецько1 мови /Л'отот^кч г-'.-к.-л-дяння (ноземних мов: Реегт. наук-мятод. эй. - Ни 1 в, 1992. - Ёнгг. ¿0. « с.57-60. .

5. Мвтодичн! рвкомендяцН по викорчстанню оаовника-м!н!муму для Интенсивного курсу и!мецько! мов« на початковому етап!. -Ки1в:ЮТШМ, - 1993. - 48 с.

6. Л1нгвостатисткчн| I коцун!кативн! особлсвост! часток Щ-иецько! мови та 1х м!сцв у еловнику-мЫмум! для Ытенсианого -навчання на початковому етап!. //Методика викладання !ноз«мних мов: Респ. наук-метод, я б'. - Ки1в, 1993. - Вип.Й2.