автореферат и диссертация по педагогике 13.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Сенсомоторное развитие учащихся младших классов вспомогательной школы в процессе трудового обучения

Автореферат диссертации по теме "Сенсомоторное развитие учащихся младших классов вспомогательной школы в процессе трудового обучения"

ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

м<1 ЩЮГКІН І^КІЛИШ^У

Г1РЕНК0 Ніна Андріївна

СЕНСОМОТОРНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

13.00.03 - спеціальна педагогіка.

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

г£3

СЯ

сг>

=£

О

ио

и-і

<=Л

иґ>

с-

*

Робота виконана в Інституті дефектології АПП України

Науковий керівник - член-кореспондент АП11 України, доктор педагогічних наук, професор БОНДАР Віталій Іванович

Офіційні опоненти: - академік АПН України, доктор педа-

Провідна установ а: Український державний педагогічний

університет імені М.ІІ.Драгоманова

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.28.01. в титуті дефектології АПН України (252001, м.Київ-1, вул.Т] святительська. 8)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій части: Інституті дефектології АПН України

Автореферат розіслано " "> //{,/. *996 р.

Вчений секпетао

гогічних наук, професор СИНЬОВ Віктор Миколайович кандидат психологічних наук, стар-

ший науковий співробітник СТАДНЕНКО Надія Михайлівна

Захист відбудеться "•'/ ^ " 1996 р. о 'У

вченої ради

С.Ф.Соботов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. Навчання дітей з психофізичними вадаї^и є невід’ємною частиною системи спеціальної освіти. Підготовка таких дітей до життя, суспільно корисної і виробничої праці - важлива соціальна проблема, успішне розв’язання якої безпосередньо пов’язано з формуванням у них сенсомоторних здібностей.

У багатьох дослідженнях зарубіжних та вітчизняних дефектологів обгрунтована дидактична та розвивальна цінність навчання для сенсомоторного розвитій/ як важливої передумови соціально-трудової адаптації та інтеграції таїсих дітей в суспільство (Е.Сеген, Ж.Демор, М.Монтессорі, К.К.Грачова,

О.М.Граборов, 1.П.Акименко, М.І.Рябцев та інші). Підкреслюється. зокрема, що вирішення зазначених завдань в умовах допоміжної школи ускладнюється особливостями пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей. Великі труднощі у них викликає виділення ознак предмету: величини, форми, кольору

(Г.М.Дульнєв, Т.М.Головіна, В.Г.Петрова, II.В.Тарасенко), визначення просторових відношень (Р.Д.Бабенкова, Р.Заззо, М.О.Козленко, М.Б.Ейдінова), - обмеженість і спрощеність

сприйнятливості зорових відчуттів (А.І.Грошенков. С.В.Крав-ков, 1.М.Соловйов).

Недостатній розвиток зазначених утруднень у свою чергу ускладнює формування рухової навички (Б.І.Пінський), знаходить прояв у зниженні точності, ритмічності рухів, темпу праці, в недорозвиненості тактильно-рухових відчуттів і тонких диференціювань (В.І.Бондар, В.А.Крутецький, С.Л.Мирський, 11.Гі. Павлова, О.Й. Теплицька, К.М.Турчинська).

Вітчизняними вченими здобуті цікаві дані, які засвідчу-

- г -

ють, що в процесі правильно організованої трудової діяльної ті відбуваються помітні зміни у сенсомоторному розвитку д тей з психофізичними вадами: розвиваються зоровий, тактиль: руховий аналізатори, сприйняття форми, величини, кольор встановлення просторових відношень між предметами, знижуют ся сінкінезії, прискорюється темп праці, формуються загал нотрудові вміння і навички (М.П.Вайзман, В.Ю.Карвялі Г.М.Мерсіянова, Н.П.Павлова, Г.М.Плешканівська). Проте далі потребують теоретичного осмислення, поповнення, утс нення з позицій того, за яких педагогічних умов і спосоС навчання с.енсомоторний розвиток учнів молодшого шкільне віку проходитиме найбільш успішно.

Опубліковані у спеціальній психолого-педагогічній лі тературі матеріали переконливо доводять важливе для тео[ олігофренопедагогіки і практики положення про те, що т« розвитку дітей з психофізичними вадами може бути зна' прискорений, якщо сенсомоторне виховання здійснюватиметьсі тісному взаємозв’язку з їх практичною діяльністю.

Актуальність проблеми сенсомоторного розвитку учнів і поміжно'і школи в процесі трудового навчання і недостатня розробленість в сучасній теорії спеціальної педагогіки шкільній практиці обумовили вибір теми цього дослідження.

Об’ектом дослідженни с. процес трудового навчання уч молодших класів допоміжної школи.

Предмет дослідження - зміст та спеціальні педагогі прийоми навчання, спрямовані на розвиток сенсомоторної сф учнів молодших класів допоміжної школи.

Метою дослідження є підвищення ефективності сенсомот ного розвитку учнів молодших класів допоміжної школи в п

цес.і трудового навчання шляхом застосування спеціальних педагогічних прийомів та диференційованого підходу до вибору змісту трудової діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає, в тому, що ефективність процесу формування сенсомоторноі сфери у розумово відсталих дітей суттєво підвищиться, якщо забезпечити:

- комплексне вивчення особливостей сприймання властивостей. відношень, ознак предметів та явищ довкілля і ступеня взаємозв’язку сенсорних та моторних компонентів психічної діяльності на період вступу дитини до школи;

- врахування особливостей психічного розвитку дітей з різними сенсомоторними можливостями у вирішенні основних програмних завдань навчання праці;

- застосування системи спеціальних корекційних прийомів навчання та тренувальних вправ, які підвищуватимуть спроможність аналізаторів диференціювати колір, форму, просторове розташування та інші ознаки;

- здійснення диференційованого підходу до вибору змісту трудової діяльності, засобів навчання та корекційного впливу, які спрямовані на розвиток більш високого рівня сенсомо-торної сфери.

У дослідженні поставлені такі завдання:

1. Розробити методику виявлення стану сенсомоторного розвитку учнів молодших класів на період вступу їх до школи.

2. Визначити та експериментально перевірити ефективність системи педагогічних засобів навчання праці, спрямованих на розвиток у молодших школярів рухового, зорового та шкірного аналізаторів та їх взаємодій.

8. Розробити методичні рекомендації з удосконалення

- 4 -

с-енсомоторного розвитку учнів допоміжної школи.

Методологічну основу дослідження становлять сучасн психофізіологічні положення про функціональну ДІЯЛЬНІС1 мозку в цілому та сенсомоторної сфери зокрема, про діял: ністну природу здібностей, якостей особистості, значен: трудового навчання у їх розвитку, а також теоретичні висно: ки вітчизняних та зарубіжних педагогів, психологів, фізіол-гів та дефектологів, про закономірний зв’язок між спеціаль: організованим корекційним навчанням і сенсорним розвитк учнів.

Методи та процедура дослідження. Експериментальне д,о лідження проводилось у 3 етапи.

На першому етапі відбувалося вивчення та узагальнен базисних положень в даної проблеми, репрезентованих у вітч няній та зарубіжній літературі, а також результатів вивчен досвіду роботи вчителів допоміжної школи.

З метою вивчення рівня сенсомоторного розвитку розумо відсталих учнів початкових класі на другому етапі здійснюв лося констатуюче дослідження з використанням таких методі вивчення шкільної документації (медичні картки, психол го-педагогічні характеристики); клінічних методів (вивчен стану зорового, рухового та шкірного аналізаторів); психол го-педагогічний експеримент, тестування, за допомогої як вивчався рівень сформовалості в учнів уявлень про сенсор еталони кольору, форми, просторової орієнтації.

Експериментальна робота з розвитку сенсомоторної сфе у розумово відсталих школярів проводилася на третьому, за лючному етапі, в ході якого аналізувались, узагальнювали та порівнювалися результати констатуючого та формуючого ек

ментів, апробовувапися розроблені нами корекційні прийо-рудового навчання, розроблялися методичні рекомендації з коналення процесу сенсомоторного розвитку учнів.

В експерименті брали участь 138 дітей 1-2 класів допо-іих шкіл Слов’янська та Красного Лиману Донецької облас-Спостереження проводилося з інтервалом 8 місяців.

Наукова новизна і теоретичне значення полягає в ров-’ті основних закономірностей та особливостей сенсомоторно-юзвитку учнів допоміжної школи і визначенні на цій осно-іого рівнів, встановленні педагогічних умов і корекційних швостей трудового навчання для розвитку сенсомоторних ічок учнів. Здобуті оригінальні наукові дані дали змогу зобити систему спеціальних корекційних прийомів навчання, забезпечують подолання або послаблення вад психічного та отного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Результа-цослідження дають можливість по-новому здійснити підхід змісту, методів навчання, організації діяльності учнів на гсах праці з метою прискорення темпу їх розвитку.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що здо-

і результати констатуючого і формуючого експериментів мо-ь бути використані у практиці допоміжної школи з метою сомоторного розвитку в учнів молодшого шкільного віку, роблені автором набір методик обстеження стану зорового, ового та шкірного аналізаторів та критерії оцінки їх роз-ку можуть бути застосовані у диференціальній діагностиці ей з легким ступенем розумової відсталості, а також в ктиці дошкільного виховання з метою вивчення готовності до навчання у спеціальних школах. Особистий внесок автора іягає в обгрунтуванні основних положень методики і практи-

(і

ки формування с.енсомоторної сфери як результату спеціаль оргшіізовано ї навчальної роботи.

Апробація 1 впровадження результатів дослідження зді снювалась в лавчсільному процеси допоміжних шкіл Слов’янсь і Кр.Лиману Донецької обл.. обговорювалася на засіданні л бораторії олігофренонедагогіки Інституту дефектології А України (1991-1995 рр.), повідомлялась на науково-практичн конференціях в Слов’янському державному педагогічному інст туті (1992, 1994, 1995 рр.), на ресгіубліканських курсах вч телів молодших класів допоміжних шкіл (1992-1995 рр.),

Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ, 1994р

На захист виносяться:

1. Вміст, методика і критерії діагностики зорового, р хового та шкірного аналізаторів.

2. Педагогічні умови ефективності трудового навчай як основи сенсомоторного розвитку учнів молодших класів д поміжної школи, основними серед яких є:

- знання специфічних особливостей і труднощів розвит с.енсомоторної сфери і врахування їх при визначенні зміс праці учнів;

- система спеціальних корекціиних засобів і тренувал них вправ, спрямованих на подолання вад пізнавальної діял пості і руховоі сфери;

- здійснення диференційованого підходу у визначен ступеня скляності трудового завдання, виборі прийомів і п дагогічних засобів навчання.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається і вступу, двох розділів, висновків, додатка і бібліографії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, виплачено об'єкт, предмет і мету, розкрито гіпотезу, показано теоретичне та практичне значення. Форми ;шро6ації і впровадження результатів у пр;іктику, представлені основні положення, що винесені на захист.

У першому розділі - "Проблема сенсомоторного розвитку розумово відсталих дітей" - висвітлюється історія і стан розробленості досліджуваної проблеми у пс.ихолого-педагогічній літературі, емпіричним шляхом аналізується стан реалізації предмету дослідження в педагогічній практиці. Аналіз літературних джерел свідчить, що проблему сенсомоторного розвитку досліджували переважно з позиції психології, генетики, фізіології.

З точки зору психології та генетики сенсорні процеси являють собою орієнтовно-дослідницькі дії, які обслуговують практичну та пізнавальну діяльність дитини (А.М.Леонтьев, Б.Г.Ананьев, О.В.Згшорожець, Л.А.Венгер та ін.).

Основу формування сенс-омоторних навичок складають пер-цептивних дії. за допомогою яких відбувається обстеження предметів і явищ, що орієнтують та регулюють практичну діяльність (Л.А.Венгер). Формою засвоєння перцептивних дій є сенсорні еталони, які відображають якісні ознаки предметів: їх розмір, колір, просторове розташування деталей та ін.

Фізіологічною основою сенсомоторного розвитку є рефлекторна природа психіки людини і її залежність від зовнішнього середовища (І.М.Сеченов, І.П.Павлов). Саморегулювання та самоконтроль сенсорних Функцій відбувається за участю зорових, тактильних, рухових та інших відчуттів. Сенсорний розвиток є

необхідною передумовою виникнення мислення, удосконалень практичної діяльності, формування різних здібностей.

Ж.Ітар, Е.Сеген, Ж.Демор, 0.Декролі, М.Монтессорі віде начали, що інтелектуальний розвиток аномальних дітей немоа ливий без виховання органів відчуттів: зору, слуху, нюху.

Найбільш сприятливі умови для розвитку розумових, рухс вих та сенсорних операцій виникають в процесі трудової ді яльності. 1.П.Акіменко, В.І.Бондар, О.М.Грабороов, Г.М.Дулі нсв, 1 .Г. Єременко, Е-с. Ю. Карвяліс, Г.М. Мерсі я нова, Н.П. Павле ва, Б.і.Пінський. М.І.РяОцев відзначали, ідо на уроках праї у школярів розвиваються сенсорні процеси, сприйняття, пам: ять. емоційно-вольова сфера. Дослідження з фізіології ' психології праці (Д.Г.Єльконін, С.А.Кос.имова, В.Г.Ананьєі В.В.Чебшцева) свідчать про те, що трудове навчання сприі опануванню розумово відсталими учнями багатьма трудовими ні вичками: визначення величини, форми, відстані (окомір,

кольору (вічуття кольору); м’якості, еластичності (тактилы відчуття); часових характеристик (темп, ритм); точності в: конання рухових операцій (просторова точність рухів).

Залежність формування трудових навичок від рівня сенс-моторної сфери відзначали дидакти трудового навчання А.А.К верялг, А.С.Линда, Н.Т.Малюта, С.Є.Матушкін та ін. Однак с ред педагогічних джерел нами не знайдена праць, в яких розглядалися методичні питання з цієї проблеми. У зв'язку цим ще не достатньо вивчені ефективні педагогічні шляхи, я забезпечують цілеспрямований розвиток таких сенсорних і р хових здібностей, які можуть бути основою для прискорено формування трудових сенсомоторних навичок, не визначені раціошільні засоби включення їх у навчальний процес.

Враховуючи, що у розумово відсталих учнів сенсорні процеси, основу яких складають такі психічні функції як відчута і сприймання, здійснюються на дефектній основі, ця проблема для допоміжної школи набуває особбливої актуальності.

Про порушення моторної сфери свідчать труднощі, з якими зустрічаються діти, відтворюючи точні узгоджували!і рухи, виконуючи моторні диференціювання, регулюючи силу, швидкість рухів. Про дифузне пошкодження центральної нервової системи свідчать зорові розлади, порушення просторового відчуття, низький рівень тактильного сприймання. Все це утруднює визначення учнями кольору, форми, матеріалу предмета.

Між тим практичне виготовлення виробів на уроках праці створює сприятливі умови для оволодіння руховими навичками та сенсорними вміннями. Проте у пояснювальній записці до програми з трудового навчання недостатньо акцентується увага вчителів на розвиток у школярів сенсорної сфери. Це не орієнтує їх на здійснення цілеспрямованої роботи у даному напрямку, що не сприяв корекції вад розвитку дітей-олігофренів у відповідності з окремими конкретними завданнями, які становляться і вирішуються на тому чи іншому етапі навчання.

ДРУГІЙ,розділ - "Оенсомоторний розвитої-: учнів молодших класів допоміжної школи у процесі трудового навчання" -присвячено розкриттю методики констатуючого дослідження, вивченню стану сенсомоторного розвитку учнів 1-2-их класів і розробці концептуальних підходів до впровадження системи ефективних засобів сенсомоторного розвитку розумово відсталих учнів початкових класів.

Розроблена нами методика обстеження розвитку сенсомо-торної сфери учнів допоміжної школи передбачала два основних

етапи. На першому етапі вивчались вихідні дані, які відобрг жали рівень сенсорного розвитку учнів 1-2 класів. На друге му., формуючому, здійснювалась розробка та апробація систек педагогічних прийомів, спрямованих на подолання порушеь функцій рухового, зорового та шкірного аналізаторів в умовг спеціально організованого трудового навчання.

На першому етапі відбувалося вивчення рухової та се> сорної сфери учнів. Виходячи з методологічного положення П[ функціональну діяльність мозку в цілому та сенсомоторну сф< ру зокрема, сенсомоторну навичку ми розглядали як складі структуру, до якої входять зоровий, руховий та шкірний ан; лізатори.

Функціональний стан зорового аналізатора відображаю’ гострота зору, відчуття кольору і ністагм. Вивчення рухово аналізатора включало дослідження рухів кістей рук і кожно пальця окремо, патологічних рефлексів, стану стереогнозу, також застосування тестів на швидкість та ритмічність рух руки. Шкірного - стан больової, температурної і тактильн чутливості та вивчення трофіки долоней учнів, яка відображ вегетативну функцію нервової системи та її участь у регул ванні обміну речовин органів рухів.

Психолого-педагогічний метод включав тести на вивчен стану кольорового запам'ятовування, довгочасності пам’ят знання геометричних фігур та їх розташування. Показники і тестів відображали рівень сенсорного розвитку.

Обстеження проводилося на початку та в кінці навчалм го року в експерементальній та контрольній групах 1-их 2-их класів допоміжних шкіл Слов’янська та Кр.Лиману Донеї кої області.Дані, які відображали диференціювання функі

- 11 -

аналізаторів, оцінювалися в балах.

Результати, здобуті на-першому етапі експерименту, відображали стан сенсомоторного розвитку учнів 1-2-их класів і дозволили виділити дві групи дітей за рівнем розвитку у них зорового, рухового та шкірного аналізаторів.

До першого рівня були віднесені учні 1-2-их класів, у яких рівень розвитку аналізаторів відповідав нормі, а сфор-мованість уявлень про сенсорні еталони була зниженою. До другого рівня відносилися учні 1-2-их класів, у яких мало місце порушення Функції одного-двох аналізаторів і зниження рівня сформованості уявлень про сенсорні еталони.

Учні першого рівня виконували завдання в межах часу, відведеного програмою. Деталі виробу відповідали формі та кольору зразка. Правильно виконувалися з’єднувальні операції. При самостійному виготовленні аналогічного завдання темп роботи залишався попереднім або прискорюваввся. проте якість виробу не знижувалася. До цієї групи було віднесено 27,3% учнів 1-го і 50% - 2-го контрольних класів.

Таблиця 1.

Розподіл учнів контрольних класів зз рівнем сенсомоторного розвитісу

1 | Рівні Кількість учнів у процентному відношенні і

|сенсомоторного

1

І розвитку 1 - клас | 2 - клас |

поч.навч. ! ! 1 року!кінець]поч.навч.р. | і і і кінець |

| 1 рівень г'іуі о ісV, о 38,5 50 37,5 |

І II рівень 1 УІГі г» / С, , ( 61,5 50 62,5 |

Як свідчать дані таблиці 1. протягом навчального року, навіть в умовах традиційної роботи з учнями помітними є не зитивні зрушення в розвитку сенсомоторної сфери. Це обумої лишалось підвищенням рівня диференціювання функцій аналізе торів і якості відтворення сенсорних актів.

Оскільки в кінці навчального року показники сформовс пості сенсомоторної сфери серед учнів першого класу ЗМІНИЛІ ся на краще, ми змушені були зробити перерозподіл їх за ріі ними. Так до першого ріеля були віднесені 38.Кї (замісі 27.3); зменшилася також кількість дітей, віднесених до др^ того рівня у 72,7 до 61,5 X. Хоча помітних зрушень на краї серед учнів 2-го класу не спостерігалось, дана обставш дозволила нам зробити припущення про наявність у розумої відсталих дітей певних потенціальних можливостей у розвиті їх сенсомоторики. Ми вважали, що потенціальні можливості у> нів можуть перетворитися в реальний фактор, якщо їх навчані буде здійснюватися в умовах спеціально організованої труде вої діяльності, побудованої на основі використання корекц: них прийомів і тренувальних вправ.

Кос-татуючим дослідженням передбачалось виявлення ріві засвооння учнями уявлень про сенсорні еталони і розвиток р1 хової навички у процесі виконання ними програмних завдані Сенсорними еталонами виступали; форма виробу та його дет; лей. колір, розташування предмета та його деталей у прост< рі. Рівень розвитку рухової навички оцінювався за швидкіс виконання операцій та якістю дотримання форми предмета.

У відповідності з умовами експериментального дослід ження учням пропонувалося виготовити ряд виробів з пластид

ну за ■ ільною програмою відповідного року навчання. Вико-

нання саме таких завдань є найбільш інформативним для виявлення особливостей розвитку просторової орієнтації, знань про форму, колір, розмір предметів, а також є важливим засобом розвитку м’язево-суглобних рухів руки і пальців.

На даному етапі заняття з учнями проводилися за традиційною методикою. За умовами констатуючого експерименту учні поділялися на дві групи з урахуванням стану розвитку у них сенсомоторної сфери. Одержані результати оцінювалися періодично згідно серій досліджень - на початку та в кінці навчального року. Контрольні серії вішочали три досліди: початкове виготовлення виробу, виготовлення аналогічного завдання через 15 хвилин та виконання трудового завдання через 72 години. Така періодизація відповідає режиму навчального процесу допоміжної школи (рамки уроку, шкільний розклад).

Вивчення рівня засвоєння сенсорних еталонів кольору у розумово відсталих школярів свідчить про те, що учні 1-2-их класів, як правило, використовують в процесі роботи 3-4 кольори і допускають при цьому не більше однієї помилки. Найбільш характерними серед них є такі: заміна кольорів

близьких за тоном; неадекватне вживання кольору під час виготовлення дрібних деталей. Кількість помилок залежала від кількості кольорів, а не від складності завдання. Краща якість роботи визначалась серед учнів, які мали перший рівень розвитку сенсомоторної сфери і допускали, в порівнянні з учнями другого рівня, в 2 рази менше помилок.

У процесі дослідження рівня засвоєності сенсорних еталонів форми було виявлено, що учні 1-2-их класів допоміжної школи вміють, відповідно до вимог шкільної програми, переда-

вати форму предметів, основу яких складають геометричні фігури: куля, овал, конус. Допущені помилки були пов’язані з

тонкими диференційовками, що потребували вмілості рук та практичного досвіду. Труднощі, які заважали дітям передавати форму предмета були пов’язані з недосконалістю рухових дій і в меншій мірі - з їх пізнавальними можливостями. Слід зазначити, що процес формування сенсорних еталонів форми розвивається легше і швидше у тих учнів, які мають перший рівень розвитку сенсомоторної сфери, ніж в учнів, віднесених до другого рівня, у яких цей процес носить уповільнений характер.

Найбільш складними для засвоєння розумово відсталими учнями були процеси, які відображали предмети в різноманітних просторових положеннях і взаємовідносинах. Дослідження показало, що учні 1-2-их класів володіють властивістю розташування предметів та їх складових частин у просторі, а помилкові дії, викликані переважно відстутністю вмінь співвідносити їх частини, в процесі навчання коригуються.

Одержані дані свідчать про те, що сенсорна діяльність учнів допоміжної школи в процесі навчання розвивається і удосконалюється. До того ж, на певних етапах навчання якість сенсорних актів досягає ідентичних показників у тих категорій учнів, які мали різний рівень розвитку сенсорної сфери.

Вивчення сформованості рухових навичок у розумово відсталих школярів здійснювалося в ході практичних робіт на уроках праці. Критерієм оцінки рівня розвитку рухових навичок був час, витрачений на виконання контрольного завдання.

Аналіз даних, одержаних в процесі формування рухових навичок у дітей молодшого шкільного віку протягом всього періоду констатуючого експерименту, дає підстави вважати, що

ефективність вирішення цього завдання значною мірою залежить від стану розвитку у них сенсорних процесів. У зв’язку з цим вибір оптимальних засобів і прийомів навчання, спрямованих на корекцію рухових- та сенсорних процесів, сприяє формуванню трудових навичок та ї х автоматизаці ї.

Результати констатуючого експерименту допомогли виявити деякі порушення і встановити труднощі сенсомоторного розвитку учнів. Разом з тим дослідження засвідчує, що рівень сенсомоторного розвитку у різних груп учнів різний і залежить від стану аналізаторів, які беруть участь у цьому процесі. Саме тому лише незначна частина обстежуваних потребувала елементарної допомоги з боку вчителя. Що ж стосується інших, то в умовах традиційного навчання вони не змогли досягти бажаних показників без суттєвої допомоги вчителя.

Враховуючи це в процесі формуючого експерименту, ми намагалися досягти більшої єдності слова, образу і дії з метою оптимального впливу на особистість і активізацію тих процесів, які беруть участь у формуванні рухових навичок і сенсорних актів. На кожному уроці застосовувались спеціальні корекційні прийоми навчання, які в одних випадках передували діяльності учнів, в інших - використовувались у процесі виготовлення виробів.

Формуючий експеримент є ключовим. Мета його полягала в тому, шоб: а) у зв’язку із складністю розв’язуваної пробле-

ми, розвиток аналітико-синтетичної діяльності розумово відсталих учнів здійснити шляхом розчленування цілого предмета на його частини; б) організувати діяльність дітей з метою виявлення властивостей предмета за даною схемою (розмір, колір, форма, розташування в просторі тощо) спочатку за допо-

могою вчителя, а потім самостійно; в) формувати сенсомотор-ні навички не в штучних умовах, а в процесі продуктивної діяльності; г) розробити й апробувати в експерименті систему корекційно-розвивальних прийомів навчання, спрямованих на досягнення мети дослідження.

При реалізації цих положень ми спиралися на дослідження Г.М.Дульнєва, Б.1.Пінського (1965-1970 рр.), В.І.Бондаря (1971 р.), Н.П.Павлової (1988 р.), а також враховували теоретичні засади і практичні рекомендації В.М.Аванесова, Л.А.Венгера, 0.В.Запорожця, Т.С.Комарової (1965 р.), Т.М.Го-ловіної (1974 р.), Е.Г.Пілюгіної (1988 р.) та ін.

У процесі експерименту оцінювалися в балах такі показники: сформованість уявлень про сенсорні еталони: колір,

форму, просторове розташування; стан рухової навички, представлений зоровим, руховим і шкірним аналізаторами.

Аналіз одержаних на цьому етапі даних засвідчує, що показники сенсомоторного розвитку в учнів 1-го експериментального класу в усіх серіях досліду невпинно удосконалювались: руховий аналізатор - 0,08 бала, шкірний - 0,02, сенсорний розвиток - 0,07 у порівнянні з показниками контрольного класу (відповідно 0,07; 0,0; 0,02). В учнів 2-го класу

показники шкірного аналізатора досягли норми (1), зросла швидкість ручних операцій на 11" (у порівнянні з контрольною групою 4"), рівень сенсорного розвитку збільшився на

0,2 (0,06) бала. Ця обставина підтверджує залежність стану функції аналізатора і рівня розвитку сенсомоторної сфери від організації педагогічного процесу і його впливу на формування сенсомоторних навичок учнів молодшого шкільного віку.

Динаміка розвитку сенсомоторної сфери учнів експеримен-

тальїшх класів вивчалась у процесі виготовлення ними макетів до казок: "Ріпка" у 1-ому класі та "Колобок" - у 2-ому.

Одержані дані засвідчили, що віднесені до І рівня сенсомо-торного розвитку першокласники в процесі першої спроби правильно виконали сенсорні еталони у 43,3 % випадків, в процесі другої - у 36,7%. Після третьої спроби кількість правильно виконаних завдань зросла до 77,8%. Аналогічний приріст показників сенсомоторики спостерігався і серед учнів, віднесених до II рівня, і становив відповідно 33,32; 33,42;

45,8%. Одночасно зростали і показники швидкості завершення завдання. Так, учні 1 рівня під час першої спроби віталися у відведений час у 40% випадків, під час другої - у 80% і третьої - у 100 %. Учні 11 рівня відповідно завершили роботу в 12.52; 62,5%; 100% випадків. Позитивний вплив корекційних

прийомів відзначався й при навчанні найбільш слабких учнів (третя група), що мали низький рівень сенсомоторного розвитку (0,4 бала) і були виділені в процесі обстеження першокласників експериментальної групи. В учнів 2-го експериментального класу протягом усіх трьох спроб також спостеріга-лос>. покращення якості виконання сенсорних еталонів (І рівень - 66,6%; 58,9%; 77,8%; II рівень - 55,6%; 50,0%; 72,2%) і відповідне прискорення темпу роботи (І рівень - 66,7%;

33,3%; 88,4%; II - 66,7%; 66,7%; 66,7% учнів вкладалися у

відведений для роботи час). Характерним для учнів 2-го експериментального класу було і те, що більшість з них виконували роботу значно скоріше регламентованого часу (20 хвилин).

Покращення якості виконання завдань учнями експериментальних класів відбувалося за рахунок більш точного відтворення основних деталей персонажів макету, збереження їх про-

порцій, адекватного розташування основних частин, завдяки чого учні вдало передавали пози персонажів, динаміку їх рухів, виразність фігур і в кінцевому результаті - зміст усієї композиції. Що ж стосується учнів контрольних класів, то показники сенсомоторного розвитку у них були нижчими. Зокрема, у першому досліді лише 33,3% першокласників І рівня якісно виконували всі сенсорні еталони. Не відбувалося покращення результатів і в наступних спробах (відповідно 25% і 33%). Учні II другого рівня протягом всіх дослідів правильно передавали сенсорні еталони в 25%, 20,8%, 20,8% випадків, що

свідчить навіть про погіршення показників розвитку їх сенсо-моторної сфери. Учні І рівня 2-го контрольного класу досконало передавали сенсорні еталони в 33,3%, 40% і 33,3% випадків, а 11 рівня - у 22,2%, 27,8% і 22,2% випадків, що вказує на відсутність позитивної динаміки у цієї категорії школярів.

Успішність засвоєння сенсорних еталонів кольору, форми, розташування предметів у просторі учнями експериментальних класів пояснюється тим, що при виконанні кожного наступного завдання, вони широко користувалися засвоєними раніше прийомами. Важливу роль у цьому відіграло й те, що із набутого раніше досвіду складання композиції ними був успішно перенесений прийом співставлення виконуваних дій із зразком. Користуючись в достатній мірі засвоєними прийомами аналізу зразка в процесі роботи над композицією учні постійно здійснювали контроль власних дій, своєчасно помічали допущені помилки, самостійно виправляли їх.

Наведені в таблиці 2 результати свідчать, що в учнів молодших класів допоміжної школи очевидним є прогрес в розвитку функцій зорового, рухового і шкірного аналізаторів.

. - Ні -

При цьому більш високі показники отримані у дітей, які навчалися в умовах спеціально організованого педагогічного процесу.

Таблиця 2.

Розподіл учнів контрольних і експериментальних класів за рівнями сенсомоторного розвитку.

1 1 Рівні 1 розвитку 1сенсомоторики 1 Кількість учнів у процентному відношенні 1

•• 1 1 і - клас | 2 - клас | 1 1

Г і 1 і лоч.навч.р.|кінець Іпоч.навч.р.| кінець |

1 1 1 1 ! 1 1 1 1 1 1 1 екс. |конт|екс.|конт| екс. |конт)екс.|конт| І 1 І 1 1 \ 1)11

1 І рівень 1 11 рівень 1 111 рівень 1 [III III) 50.0 127’,3166,7138,51 42,5 |50.0|88.5|£Г7.5| 3V.5 |72,7|23.8|61,5| 57,5 |50,0)11,5|62,5| 12,5 | - | 9,5| - I - 1 - 1 - 1 - 1 ї ї і і і і і і

В експериментальних класгіх спостерігається тенденція с.тупеневого покращення показників сенсомоторного розвитку у всіх рівнях дітей, особливо у тих із них, у яких на першому етапі навчання виникали суттєві проблеми і труднощі у даному виді діяльності і був відсутній сенсорний досвід. У той же час динаміка сенсомоторного розвитку учнів контрольних класів (таблиця 1) була менш помітною, а іноді мало місце і погіршення показників диференціювання функцій аналізаторів.

Одержані у ході дослідження показники, які відображають результати костатуючого і формуючого експериментів, підтвердили початкову гіпотезу та ефективність розробленої нами системи спеціальних корекційних та тренувальних прийомів навчання, які прискорюють темпи формування у розумово відс-

талих дітей сенсорного досвіду і розвиток рухової навички.

У висновках сформульовані основні результати проведеного дослідження.

1. Доведено, що навчання в молодших класах допоміжної школи недостатньо спрямоване на формування сенсорних навич-ків. Разом з тим у процесі трудової діяльності створюються умови для розвитку в учнів знань і уявлень про сенсорні ознаки предметів, зокрема про форму, колір, величину, просторове розташування. Про це переконливо свідчить зменшення кількості помилкових дій за даними параметрами в учнів експериментальних класів. Однак, позитивні зрушення у сенсомо-торному розвитку розумово відсталих дітей не відбуваються спонтанно. Такі зрушення є результатом спеціальної цілеспрямованої роботи вчителя, яка є складовою частиною загальної корекційно-розвивальної роботи.

2. З'ясовано, що педагогічно доцільно організований процес сенсорного виховання учнів допоміжної школи створює сприятливі умови для розвитку їх рухової сфери, про що свідчить прискорення темпу, встановлення ритмічності і координо-ваності рухів, покращення якості виконання завдань.

3. Показано, що в умовах спеціально організованої трудової діяльності рухові навички формуються і автоматизуються швидше, ніж сенсорні акти. Це підтверджується тим, що учні другого рівня експериментальних класів (з низькими сенсорними можливостями) виконують завдання якісно і зі швидкістю учнів першого рівня контрольних класів.

4. Доведено, що у процесі практичної діяльності розумово відсталих учнів існує тісний зв’язок між рівнем диферєн-

- гі -

ціації функції зорового, рухового і шкірного аналізаторів і темпом розвитку сенсомоторної сфери.

5. Виявлені специфічні особливості і труднощі процесу формування сенсомоторних навичок, обумовлені нерівномірним зниженням психофізичних функцій і різними сенсомоторними можливостями. Дана обставина вимагає диференційованого підходу не тільки до вибору змісту трудової діяльності, засобів •мвчання учнів, а й до застосування системи корекційно-роз-вивальних прийомів, які активізують діяльність одних учнів, прискорюють темп, поліпшують якість праці інших, створюють умови, які забезпечують диференціювання функцій зорового, рухового і шкірного аналізаторів, засвоєння властивостей і ознак предметів, автоматизацію рухової навички третіх.

6. Виявлено пряму залежність ступеневого підвищення рівня сформованості сенсомоторної сфери від організації педагогічного процесу і його впливу на формування сенсорного досвіду учнів, користування ним при виконанні аналогічних програмних завдань. Чим глибші знання про стан сенсорної сфери дитини, про особливості і труднощі її розвитку, тим вчасніше вона включається в спеціально організоване навчання, тим швидше і якісніше формуються сенсорні процеси, які стають надбанням особистого досвіду дитини.

Основні положення дисертації відображені у публікаціях:

1. Особенности формирования навыков самообслуживания у

учеников младших классов вспомогательной школы //Методические рекомендации по организации коррекционно-воспитательной работы в специальных школах. - Донецк, 1992. - С.35-56/ в

соавторстве/.

2. Формування сенсомоторних навичок в учнів допоміжної

школи на уроках ручної праці// Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин: тези доповідей Все-

української науково-практичної конференції 2-3 листопада 1994 р./ - Київ, 1994. - С.52-53.

3. Дифференцированный подход в процесе обучения умствен но отсталых школьников труду //Психолого-педагогические проблемы формирования личности школьников в процессе трудовой деятельности. - Слаиянск, 1993. - С.40-41.

4. Психологические условия формирования интереса к

предметам труда и их источникам у учеников вспомогательной школы как фактора профессионального становления //Психологические условия профессионального становления личности в свете реформ общеобразовательной и профессиональной школы: те-

зисы научных докладов. Ч.II. - М., 1988. - С.19-20.

5. Вплив сенсомоторних здібностей на формування рухових

навичок молодших школярів допоміжної школи // Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеологій в навчальних закладах України: тези наукових доповідей. - Кіровоград,

1995. - С. 34-35.

6. Использование тренировочных упражнений в развитии сенсомоторного навыка //Проблемы и перспективы развития психологии в Украине: тезисы докладов Симпозиума "Психолого-педагогические проблемы современной дефектологии". Т.XI.- К.,

1996.- С.14-16.

7. Формування сенсомоторних навичок в учнів молодших класів допоміжної школи в процесі трудового навчання// "Початкова школа", (подано до друку), Київ, 1995.

Girenko N.A. "Sensomotoric development among junior

pupils of abnormal school in the process of hand work instructin’*. The thesis for the Master’s degree of

pedagogics, speciality 13.00.03, special pedagogics, Kiev’s

1996.

Scientific research on exposing peculiarities of sensomotoric development among junior pupils of abnormal school and measuring the ways of improving effectiveness of sensomotoric area formation in the process of hand work instruction.

Substantial research proves evidence:

1. The development of sensomotoric area amohg academically challenged children has its own peculiarities and regularities and depends on the state of optic, motor and skin analysers’ function.

2. In the process of practising at hand work lessons the level of differentiating optic, motor and skin analysers' function among pupils raises arid improves the formation of their sensomotoric area.

3. Using corrective ways and methods of hand work instruction favours the development of sensomotoric area of academically challenged children, improves the effectiveness of their productive activity.

Key-words: sensomotoric development; the formation of . en-omotoric area: optic, motor and skin analysers;

sensoric standart; sensoric. training; corrective hand work unstruction.

Гиренко H.A. "Сенсомоторное развитие учащихся младших классов вспомогательной школы в процессе трудового обучения".

Диссертация является рукописью на соискание ученой степени кандидата педагогических паук по специальности 13.00.03

- специальная педагогика. Институт дефектологии АПН Украины, 1996 г.

Защищается научная работа, посвященная исследованию особенностей сенсомоторного развития учащихся младших классов вспомогательной школы и определению психолого-педагогических путей повышения еффективности процесса формирования сенсомоторной сферы в трудовом обучении.

Установлено, что:

- развитие сенсомоторной сферы у умственно осталых де-

тей имеет свои особенности и закономерности и зависит от состояния функции зрительного, двигательного и кожного анализаторов; .

- в процессе практической деятельности на уроках труда у учащихся возрастает уровень дифференцировки функции зрительного, двигательного и кожного анализаторов, что способствует фомированию их сенсомоторной сферы.

- использование коррекционных средств и приёмов трудового обучения способствует развитию сенсомоторной аферы умс-твеннол осталых учеников, повышает еффективность их продуктивной деятельности.

Ключові слова: сенсомоторний розвиток, формування сен-

сомоторної сфери; зоровий, руховий, шкірний аналізатори; сенсорні еталони; корекційне трудове навчання.