автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Дидактические основы технологии подготовки преподавателей технических дисциплин (по материалам технического образования в Польше)

Автореферат диссертации по теме "Дидактические основы технологии подготовки преподавателей технических дисциплин (по материалам технического образования в Польше)"

1НСТИТУТ ПЕДАГОПКИI ПСИХОЛОГИ' ПР0ФЕС1ЙН01 ОСВ1ТИ АКАДЕМ1Г ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК УКРА1НИ

р 6 ОД БАРСЬКИЙ Тадеуш

1 \ ФЕВ »

УДК 377.35+331.361(075)

Дидактичш основи технологи шдготовки викладач1в техшчних дисциплш

(за матер1алами техшчноУ осв1ти у Полыщ) 13.00.04 - теор1я I методика професшноТ освгги

АВТОРЕФЕРАТ

дисерташ на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук

КШВ - 1999

Дисертащею е монограф1я.

Робота виконана в Опольському ушверситет1 (м. Ополе, Полыца) та 1нституп педагопки 1 психологи професшноТ осв1ти АПН УкраТни.

Науковий консультант - доктор педагопчних наук, професор Слободянюк Аркадш Андршович, Севастопольський державний тexнiчний ушверситет, професор кафедри ф1зики.

Офщшш опоненти:

- доктор педагопчних наук, професор, дшсний член АПН УкраТни Гончаренко Семен Устимович, 1нститут педагопки ! психологи професшно! осв1ти АПН УкраТни, головний науковий ствробкник лабораторп професшного навчання у закладах профтехосв1ти, м. КиТв, -доктор педагопчних наук, професор, член-кореспондент АПН УкраТни Ступарик Богдан Михайлович, Прикарпатський державний ушверситет ¡меш В.Стефаника, завщувач кафедри ¡сторп педагопки та укра'Тнознавства, м. 1вано-Франгавськ, -доктор педагопчних наук, професор Фщула Микола Миколайович, Терногильський державний ушверситет ¡меш В.Гнатюка, проректор.

Пров1дна установа - КиТвський державний лшгвктичний ушверситет, кафедра педагопки, МЫстерство осв1ти УкраТни, м. КиТв.

Захист дисертацп вщбудеться «26» сшня 2000 р. о 14 годиш на засщанш спещал1зованоТ вчено'Т ради Д 26.451.01 в 1нституп педагопки 1 психологи професшноТ освт! АПН УкраТни за адресою: 04060, м. КиТв, вул. М.Берлинського, 9; 5-й поверх, зал засщань.

3 дисертащоо можна ознайомитися у б!блютещ Тнституту педагопки 1 психолопТ професшноТ осв!ти АПН УкраТни (04060, м. КиТв, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат роз!сланий «25» грудня 1999 р.

Вчений секретар спещалхзованоТ вчено'Т ради

Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть та дощлын'сть теми дослщження.

На меж! XXI ст. в Полыщ, Украпп та шших европейських державах поряд з р1зними шдходами до оновлення систем осв!ти простежуеться спшьна тенденцш модершзаци навчання. Система шдготовки кадр1в вищоТ квал1фшацп, зокрема, майбутшх викладач!в заклад1в профес!йно-техшчноТ освгга, в сукупносп вах п особливостей, е одним з головних напрям1в д!яльносп сучасного суспшьства. Ця система вдаграе виршальну роль у поличному 1 економ1чному розвитку суспшьства та його ■ подальшому прогресь

Глибою змши, що вщбуваються ниш у свт, зумовлюють необхщтсть значних змш 1 в систем! професшно-техшчноГ освети, особливо в пошуку шлях1в нових гадход1в 1 метод1в вивчення техтчних дисцишпн.

Сучасна система навчання - сютадний 1 динам!чний комплекс, що охоплюс викладач!в, студента (учшв), сукупшсть форм, метсдов 1 засоб1в навчання, а також взаемозв'язки м1ж цими елементами. Система професшноТ освгги мае вщкритий характер I ткно пов'язана 1з змшами в сусшльстта, враховуе постшний прогрес науки \ техшки.

Дослщження ефективнос-п метод1в 1 форм навчання, а також дидактичних засоб1в, мають особливе значения з точки зору планування, управлшня 1 контролю дояльносп викладача системи професшно'1 осв1ти. Нов1 технологи яавчання дослщжували вчеш р1зних краУн - С.1.Архангельский, А.П.Беляева, З.П.Беспалько, В.М.Блшов, С.У.Гончаренко, В.К.Маригодов, ЕЛ.Машбиць, \.А.Слободянюк, Н.Ф.Тализша, 1.1.Тихонов, В.Х.Аллен, Б.С.Блоум, Т.Й.Бритс, Р.М.Гагне, Й-Л.Мартинанд та багато ¡нших. У Полыщ щ троблеми вивчали К.Денек, Ф.Янушкевич, Я.Гштесышй, Ч.Кушасвнч, .Кузняк, Л.Лея, Т.Левовщький, В.Оконь, В.Скрзудлевський, З.Вятровський.

Подготовка вчител1в техшчних дисциплщ у Польнц розпочалася у 1886 р., юли в пташ з'явився навчальний предмет "ручна праця". СвоГ традици в цдготовщ викладач1в техтчних дисциплш на стацюнар1 (денному) 1 аочному В1дцшенш (три \ п'ять роюв навчання вщтовщно) мае I Опольський ■шверситет, який до 1994р. був вищим педагопчним закладом.

Одним з важливих напряшв педагопчноТ д1яльносй вищих заклад1в освгга 7 краУни 1 Полыщ е розвиток систем професшно-техшчноТ освгги, досконалення змюту, форм I методов навчання. Здшснення щеТ програми прямовуеться на досл1дження концепцш, що використовуються в системах ¡дготовки кадр!в передових кра'ш св1ту.

Нимало структур I окремих дослщниюв проблем дидактики здшснюють ор1внялыгий анал13 систем професшно-техшчно!' освгги р1зних кршн, загальюоючи внутршш структури цих систем та виявляючи особливосп

методично!' документацп. Комплексним анатзом систем вивчення техшчних дисциплш займасться £вропейська Асощашя технолопчно! освгги (АЕЕТ -Париж).

Важливою проблемою е створення оновленоТ модел1 загальнотехшчноТ осв!ти, яка б вщповщала вимогам та особливостям суспшьства. Така модель мае стати основою формування системи шдготовки викладач!в техшчних дисциплш для професшно-техшчних 1 загальноосвггшх заклад1в.

Систематизацш шформацп про перебк 1 результата вивчення техшчних дисциплш пов'язана з технолопчним напрямом у педагопщ. Бона е шструментом досл1дження цього напряму I доповнюе своТми моделями 1 методами педагопчну практику, шдвищуючи п результатившсть.

Як показуе анализ, в оцшщ ефективносп процесу навчання багато суб'ектив1зму. Для оцшювання знань 1 вмшь учшв дошпдник мае спиратися на результата системного 1 багатостороннього анал!зу систем освгги, використовувати дидактичш тести, метода статистики, експертш оцшки та ш. 1стотний внесок в теор1Ю I практику педагогтчноТ д!агностики зробили Л.В.Црум, Я.ПЛгшзю, Я.Гштеський, К.Денек, Б.Немиерко та шин дослццшки.

Слад спод1ватися, що поеднання класичних I сучасних методик навчання пщвищить ефекгившсть навчального процесу. Рекомендаци щодо впровадження нових методш, форм 1 засоб1в навчання доцшьно розробляти 1 приймати шсля детальних анал1з1в. Завдяки цьому можна виявити, яи з них I в яких конкретних умовах дають змогу найбшьш усшшно реал1зувати цш процесу навчання.

Су част дослщження 1 педагопчна практика свщчать про недостатне використання засоб1в сучасноТшформацп (мсдш) в уах вар!антах методологи навчання техшчних дисциплш. В ушверситетах I вищих педагопчних закладах Полыщ використання комп'ютерно1 техшки для вивчення всього комплексу професгано-методичних дисцшшн (педагопки, психологи, дидактики техшчних дисциплш) носить здебшыпого ешзодичний характер.

В основнш I середнш школ! Польпц все помшпшою е тенденцш вивчення "Техшки" як факультативного предмета. Це доцшьно враховувати у пщготовщ вчитсл1в техшчних дисциплш у вищих закладах освгги. Змкт навчального предмета "Техшка" вводить молодь у свге сучасного виробництва, знайомить п з головними технолопчними процесами, дае змогу оволод1ти техшчною культурою сучасноТ цившзацп. Оргашзащя виробництва р1зно1 техгачноТ продукцп безпосередньо в навчальних майстернях осв1тшх заклад1в е першим кроком до вивчення учнями таких дисциплш, як економка, управлшня, мехашка та електрошка, а також шших навчальних дисциплш загально-техшчного профшо. Такий пщхщ сприяс комплексному шзнанню зв'языв, яю виникають у процес1 виробництва продукщ'1, збшыпуючи можлив!сть вибору найкращих техшчних та

еконоличних ршень. Вш оптим1зуе процес створення систем, що покликан! задовольняти потреби суспшьства в оргашзаци виробництва продугащ.

Як показало наше дослщження, вивчення ще! дисциплши полегшуе правильний виб!р учшми професп, е першим кроком входження в свгг техшчноТ д1яльност1.

Упродовж всього процесу вивчення техшчних дисциплш уявлення студенйв (учшв) про техшку поступово розвиваються, шдгамаються вщ часткових понять до загального розумшня, вщ суб'ективних вражень до об'ективного вщтворення, вщ одиничних [ розр1знених понять до узагальненого 1 цшсного усвщомлення. Головне завдання викладача техшчноТ дисциплши - цшеспрямована допомога учням у розвитку Гхшх шзнавальних можливостей. Пщ час вивчення техшчних дисциплш слщ також враховувати таке положения: методичною основою вивчення е роз'язання учнями все складшших техшчних вправ 1 задач, а психолопчною - розвиток в учшв техшчного мислення.

Загальш принципи побудови ¡ерархп системи шдготовки спещалюттв у наш час формуються у виподц комплексноТ педагопчно!' матрищ - плану для нових сусшльно-економ1чних умов. К змют повинен враховуватися в процеЫ теоретично'1 I практично!" пщготовки майбутшх викладач:в техшчних дисциплш.

Викладеш вище факта I положения зумовлюють актуальшсть обгрунтування таких теоретичних моделей \ пракгачних ршень у викладанш техшчних дисциплш, яю б вщповщали сучасним свковим гадходам 1 досягненням та враховували нацюнальш традиди.

Тема робота оргашчно пов'язана з1 здшснюваною у Полыщ реформою системи освгта, зокрема, й системи подготовки вчител!в I викладач)в, 1 виконувалася зпдно з планом паукових дос;пджснь Опольського ушверситету, а також вщповщае плану науково-дослщно'1 робота 1нституту педагопки I психолоп1 професшно!' осв1ти АПН Укра'ши, тема "Психолого-педагопчш основи технолопй навчання у виппй школ!", РК № 0199И000390.

Об'ект дослщження: процес подготовки викладач1в техшчних дисциплш у вищих закладах освгги Республ1ки Польща.

Предмет дослщження: педагопчне проекгування змюту, методЬ, форм оргашзаци та методичних засоб1в професшного навчання викладач!в техшчних дисциплш у вищих закладах освгги.

Мета дослщження: створення ! теоретичне обгрунтування нових технолопй навчання майбутшх викладач1в техшчних дисциплш для професшно-техшчних заклад1в, шкш загального проф1лю та вищих заклад1в освгги, створення науково-методичного комплексу для студенев та викладач1в дисциплши "Техшка".

Концепция дослщження. Концетця дослщження сформульована нами на

основ! анал1зу науково! лЬератури з проблем навчання техшчних дисциплш, а також анатзу традицш !х викладання у розвинених краТнах Свропи. Головш положения ц1еТ концепцп таи:

1.Впровадження сучасних технологий вивчення техшчних дисциплш ¡стотно змшюе характер д1яльност1 викладача, вимагае вщ нього високо! загальнонауково! 1 спещально! пщготовки, а також творчого пщходу до навчального процесу з використанням в ньому ергоном1чно-евристичних аспекпв.

2.Науково обгрунтоване використання мультимедш у процес1 навчання розглядаеться нами як основа ново! дидактично! стратеп! у сучаснш загальноосвггнш, професшно-техшчнш та вшцш школ!. Замша медш на мультимедп, а шзнше - на гшермеди надае процесу використання дидактичних засоб1в штерактивного характеру.

3.Впровадження моделювання за допомогою вщповщних ¡зоморф!чних (под1бних) систем дозволяе замшити моделями оригшали засоб!в наочностс1 дидактичш зв'язки. Вони виконують р1зш функци, пов'язаш з проектуванням, впровадженням 1 верифкащею р1зних систем пщготовки кадр'ш, а також функци дидактичних прогноз1в. Моделювання вимагае системного, цшсного шзнання, а теля його завершения анашу одержаних результаив. Завершальна стад!я - впровадження розробок у практику.

4.Майбутш викладач1 техшчних дисциплш, поряд з основами техшки I педагопки повишн грунтовно оволодгга теоретичними основами проектувашш сучасних технолопй навчання, а також вмки впроваджувати !х у навчальний процес.

Загальна ппотеза дослщження полягае у тому, що ефективна система подготовки висококвайфкованих викладач!в техшчних дисциплш (вчител1в основ техшки) у сучасних сошально-економ1чних умовах мае грунтуватися на найсучасшших техполопях навчання.

Загальна ппотеза спираеться на частков1 гшотези: сучасш методи вивчення техшчних дисциплш I методи пщготовки викладач1в мають грунтуватися на таких положениях:

1.Впровадження у школах I вищих закладах оевгги нових сучасних технолопй вивчення техшчних дисциплш з опорою на ерогоном!чно-евристичш пщходи змЬпое характер методично! Д1Яльносп викладача, який все частше змушений ощнювати доцшьшеть впровадження певних новацш. У цьому випадку анал1з з використанням запропонованого нами "дерева цшей" дае змогу впорядкувати дидактичний процес, адаптувати його до сучасного р!вня розвитку техшки.

2.3апропонована система: викладач (В) - учень (У) - дидактичш матер!али (ДМ) - дидактична комп'ютерна система (ДКС) одночасно з впровадженням основ використання медш, мультимедш 1 ппермедш

забезпечить шдвищенпя ефективносл дидактичного процесу. Класичний дидактичний трикутник В-У-ДМ розширений нами до дидактичного чотирикутника В-У-ДМ-ДКС. Запропонована просторова модель показуе зв'язки кожного учасника з трьома ¡ншими партнерами.

3.Використання аналггичних та емшричних метхадв дослщження дае цшну ¡нформашю про дидактичний процес, що, у кшцевому рахунку, дае змогу оптшшзувати навчальний процес.

4.Створення сучасних технолопй вивчення техшчних дисциплш вимагае: розробки ново!' комплексно! методолоп\' IX вивчення; обгрунтування моделей реашзацн дидактично!' активносп, а також апробацп розроблених методичних пцродцв у школах! вищих закладах осв!ти.

Завдання дослщження.

Реал1защя цшей дослщження вимагала розв'язання таких завдань:

1) розробити комплексну методику дидактичних дослщжень, ор!ентовану на пщвшцення ефективносп вивчення техшчних дисципл!н 1 досягнення сучасного р1вня оргашзацп навчального процесу;

2) провести анкетування серед викладач!в техн1чних дисципл!н з метою дослщження впливу головних елемент!в дидактичного процесу на ефектившсть вивчення техшчних дисцишпн;

3) розробити "дерево цшей", же дае змогу викладачу техшчних дисцишпн реал1зувати ¡нформащшп, оргатзац1йн1, контролююч! та шш! функцп у навчальному процес!;

4) створити та експериментально перев!рити методичну систему: викладач (В) - учень (У) - дидактичш матер!али (ДМ) - дидактична комп'ютерна система (ДКС) в ергоном1чно-евристичному аспект!;

5) теоретично обгрунтувати модель реал!зацп дидактично!" активност!, а також створення "системи експерт!в"! "таблиц! ршень";

6) обгрунтувати та експериментально перев!рити нову комплексну методику вивчення техшчних дисцишпн у загалыюосвгапх школах ! вищих закладах осв!ти, а також науково обгрунтовану методику отримання ! анал!зу навчально-методично!' ¡нформащ!' для удосконалення тдготовки педагопчних кадр!в;

7) розробити ! впровадити нов! навчальн! плани, програми, сучасн! дидактичн! засоби, мультимедшш пакети для стац!онарних ! заочних систем вивчення техн!чних дисциплш; а також для системи шдвищення квал!ф!кацн спещал!ст1в.

Методолопчною основою дослщження е головш положения теор11 п!знання; виходп положения системного шдходу до анал!зу отриманих результапв; принципи педагопки професшно!" д!яльност1; принцип поеднання загальноосв!тньо1 ! спещальноУ тдготовки у комплекс! з професшно-методичною спрямован!стю навчального процесу; положения про те, що

методичний р!вень вивчення тсхн1чних дисциплш повинен вщповщати сучасному р!вню розвитку техшки.

Теоретичну основу досладження становлять положения фшософи освп-и. висновю! психолопчних, педагопчних наук I дидактичш концепци щодо: фундаментальних положень теорп дшльност! (Л.С.Виготський. О.М.Леонтьев, С.Л.Рубшштейн та ш.); теоретичних основ взаемозв'язку загально!'1 професшноТ освгга (М.1.Махмутов, А.А.Пшський, О.М.Новшов та ш.); пращ вчених з оптишзацп 1 активЬацц навчання (В.П.Беспалько. Ю.К.Бабанський, Т.Левовщьки, В.Оконь, Ф.Шльосек та ш.); концепщ'] дидактичних систем (Ч.Кутаевич, 1.Кузняк та ш.); теорп розробки 5 використання засоб1в навчання (Т.С.Назарова, Л.Н.Пресман, М.М.Шахмаев та 1н.); теорп навчання 1 розвитку (Дж.Брунер, Ж.Шаже, ИЯ.Гальперш. В.В.Давидов, Д.Б.Ельконш та ш.).

Методи дослщжень. Для виршення поставлених завдань ми використалн тай методи дослщжень:

- аналгз документ1в та лтературних джерел: зокрема, директивних матер1ал!В МЫстерства освгги Польщ1, навчальних програм (середньоТ \ вищо1 школи), щцручншав 1 навчальних поабниюв, а також аналопчних директивних 1 наукових заруб1жних матер!ал!в.

- експерименталът: анкетування I тестування учшв (студенев) \ викладач1в техшчних дисциплш, статистична обробка результат! в дослщжень, дисперсшний анатз, використання комп'ютерного "штучного ¡нтелекту" 1 "системи експерпв", яшсний I кшькюний анал13 результапв педагопчних експеримент!в;

- аналжичш: на Тх основ! будувалися математичш модель

Оргашзащйно-експериментальна база дослвджень.

Досл!дження виконувалося у 1984-1999 рр. поетапно. На аналгсично-констатуючому етап! (1984-1991 рр.) проанал!зоваш сучасш системи вивчешм основ техшки ! системи подготовки викладач!в техн!чних дисципл!н для шкш ! вищих заклад!в осв!ти в р!зних кра'шах св!ту [7, 8, 14, 27, 35]. Здшснено пор!вняльний анал!з програм навчання з основ техшки у Полыщ та в шших кра'шах, зокрема, у Франци, США! Канад! [29, 33].

Детально розглянуто орган!зац!йну й навчально-виховну специф!ку загальнотехшчноТ осв!ти, з!брано ! оброблено методичну документац!ю, пов'язану з подготовкою викладач1в вищо! квал!ф!кацп у галуз! навчання техн!ки. Сформульовано основоположн! теоретичш поняття щодо оргашзацп вивчення техшчних дисципл!н.

На анал1тично-пошуковому етап! (1991-1993 рр.) було сформульовано мету, об'ект ! предмет дослщження, загальну робочу ппотезу, а також частков! гшотези. Зд!йснено анал!з стану загальнотехшчноТ освгги у Польщ!! кшькох европейських кра'шах (Франц!!', 1спанн, Португали), виявлено головн!

шляхи п розвитку [9, 10, 12, 13, 28, 30]. Розроблено програму 1 методику дослщження, визначено заклади осв1ти для проведения експериментально! перев1рки.

На формуючому етаги (1993-1997 рр.) проведено педагопчний експеримент, узагальнено його результата, сформульовано методолопчш й методичш засади подготовки викладач1в техшчних дисциплш I методи дидактичних вширювань [11,15,16,31,36].

На основ! даних системного анал1зу процесу навчання ! даних, отриманих шд час вивчення ергоном!чно-евристачних зв'язйв у педагопщ, розроблено 1 запропоновано "дерево цшей" [17, 34, 40]. Запропоновано модель "дидактичного чотирикутника" (викладач - учш - дидактичш матер1али -дидактична комп'ютерна система).

Проведено педагопчний експеримент (Опольський ушверситет, 1995-1996 рр.), шд час якого вивчався вплив головних елементав дидактичного процесу на ефектившсть вивчення техшчних дисциплш у професшно-техшчних школах 1 школах загального профшю [1].

Запропонована комп'ютерна дидактична експертна система, яка дае змогу викладачам розв'язувати р!зн1 дидактичш завдання 1 проблеми [18,26, 37,41].

Обгрунтована методика отримання 1 обробки методично! шформацп на основ! використання дисперсшного анал!зу.

На завершальному етап1 (1997-1998 рр.) створено словник основних термтв що використовуються у вивченн! техн!чних дисциплш. Дослоджено умови використання у дидактичнш практиц! сучасних мед!й, мультимедш ! ппермед!й [19, 25, 39, 44, 45, 47, 48]. Здшснено обробку ! систематизацно результапв експериментально! робота [24, 42,43]. Сформульовано основш висновки! визначено перспективи подальшого наукового пошуку.

Педагопчний експеримент. У 1994-1996 рр. в Опольському ун!верситет! був проведений педагопчний експеримент з учаспо 160 викладач1в техн!чних дисципл!н та 300 студенив, мета якого полягала у виявленн! головних незалежних змшних - метод!в ! форм навчання, дидактичних засоб!в ! Тх впливи на ефективн!сть засвоення техн!чних знань студентами. У 1994-1996 рр. под!бний експеримент був проведений у восьми середшх школах мют Ополе, Бжега! Водчина. У ньому брали участь 300 учшв [1].

Наукова новизна отриманих результатов:

- вперше розроблено ! науково обгрунтовано на основ! системного шдходу цшсну концепщю методики вивчення техн!чних дисципл!н в профеайно-техшчних школах, школах загального профипо ! вищих навчальних закладах. Концепщя представлена у форм! багатоцшьового алгоритму, що м ютить основи комплексу нових технологи навчання;

- вперше розроблено методику отримання [ обробки дидактично! шформацй, що використовуеться шд час вивчення основ техшки (техшчних дисциплш);

- розроблено нову методику иор1вняльного анал1зу ! обробки результате вивчення навчального процесу, отриманих за допомогою як традицшних, так 1 нових методов дослщжень;

- визначено основш методичш принципи I пщходи до пщготовки викладач!в техшчних дисциплш для шкш \ вищих заклад1в освии.

Теоретичне значения отриманих результат!в полягае у тому, що:

- обгрунтована нова комп'ютерна "система експерпв", яка дае можливгсть оптимхзувати виб1р необхщно! шформацй щодо створення 1 реашзаци сучасних дидактичних основ технологи вивчення техшчних дисциплш у школах 1 вищих закладах освгги;

- розроблено науков1 основи (шляхом наукового моделювання процесу вивчення техшчних дисциплш) нового 1 перспективного напряму педагопки -ергоном1чно-евристично'1 педагопки;

- встановлено види 1 форми зв'язку м1ж чотирма головними складовими дидактичного процесу - викладачем, учнем, методичними (дидактичними) матер1алами, дидактичною комп'ютерною системою.

- розроблене "дерево цшей" дае педагогу змогу оптимально керувати процесом навчання.

Практичне значения дослщження. На основ! ергоном1чно-евристично1 педагопки вперше у Полыщ разроблено 1 запропоновано нову методику вивчення техшчних дисциплш у профеайно-техшчних школах, школах загального профино I вищих закладах освгга. Методика усшшно апробована у школах I вищих закладах освтг.

Розроблено науково обгрунтовану методику подготовки викладач1в техшчних дисциплш для пшл 1 вищих заклад1в освгга, яка включае використання "дерева цщей" 1 модел! системи В-У-ДМ-ДКС в евристично-ергоном1чному аспект. Створено мультимедшш пакети для вивчення основ техшки 1 ряд дидактичних теста для ощнювання його результат.

Розроблено "систему експерпв" у випшвд комп'ютерноГ програми для вивчення техшчних дисциплш. Створена методика ощнювання р1вня розвитку особистост учня пщ впливом р1зних метода навчання, оргашзацшних форм I дидактичних засоб!в.

На баз1 проведених дослщжень обгрунтовано науково-методичш засади пщготовки викладач1в техшчних дисциплш, а також практичш основи вивчення техшки.

Впровадженыя результате дослщження. Результата виконаних дослщжень впроваджено в практику в Опольському ушверситет!, Опольськш полггехтщ, Винцй педагопчнш школ1 (м.Ченстохова), Ушверситеи

техшчному в Кошще [21,22,23,38] (акти впровадження: Опольсысий утверситет - вщ 12.07.1999 р.; Опольська полгтехшка - вщ 18.06.1999 р; Вища педагопчна школа в Ченстохов! - вщ 28.07.1999 р.,.Ушверситет техшчний в Кошще - вщ 02.08.1999 р.). Огримаш результата узагальнено в монографп [1].

Результата дослщження висвтаенп в наукових публжащях автора (понад 40), а також використаш пщ час створення експертних комп'ютерних програм з модершзащ1 вивчення техшчних дисциплш (легаш, лабораторш робота), при написанш cepi'i навчальних поабнигав (Опольський ушверситет, ушверситети Алж1ру i TyHicy). Результата досл1дження у вигляд1 навчальних програм впроваджено в Опольському ушверситет! та Опольсьюй полггехшщ, у Вищш педагопчнш школ1 Ченстохова i частково апробоваш в Ушверситетських Гнститутах Вшцо1 Ocbith (Institut Universitaire de Formation des Maitres - IUFM Paris - Франщя); в Свропейсыай Асощацп технолопчно\' ocBi™ {European Society For Technology Education - AEET Париж - Франщя). Продовжуеться плщне сшвробтшцтво i впровадження розробок автора у 4exi! (Pedagogicka Faculta-Hradec Kralove; University - Olomouc).

Особистий внесок дисертанта. Розробка концепцп, методики i програми дослщжень, подготовка експериментальних матер!ашв i проведения дослщження, обробка емшричних даних, формулювання нових положень i висновгав.

Вфогщшсть отриманих результатов дослщження забезпечуеться методолопчною обгрунтовашстю йога вихщних позицш, використанпям комплексу взаемопов'язаних мето/цв дослщження, яю вщповщають Meri, ппотез! та завданням; об'ективним анал1зом здобутих результапв, використанням методiB статистичноТ обробки експериментальних даних.

На захпст внносяться:

1.Теоретично обгрунтована та експериментально перев1рена методична концепщя вивчення техшчних дисциплш у професшно-техшчних школах, школах загального профшо i вищих закладах освгги.

2.Модель дидактично! системи: В - викладач; У - учень; ДМ - дидактичш матер1али; ДКС - дидактична комп'ютерна система, побудована на ергоном1чно-евристичному шдходи

3.Методика акпшзацн процесу навчання шляхом використання нових шформацшних технолопй i дидактичних засоб1в (мультимедшних засоб!в);

4.Комп'ютерна "система експерпв" (радншав), що дае змогу вибрати шформащю, необхщну для реашзащУ дидактичного процесу, а також комплексный метод ергоном1чно-евристичного анал1зу, необх1дний пщ час планування, управлшня i контролю процесу вивчення техшчних дисциплш.

5.Методика розробки i використання мультамед1альних 3aco6iB у пщготовщ викладач1в техшчних дисциплин у вищих закладах ocbith.

б.Методолопя I методика вим1рюваш1я ефективносш навчального процесу на основ1 використання сучасних шформацшних технолопй.

Апробащя результатов дослщження. Основш тсоретичш, методолопчн] I практичш результата проведених дослщжень, а також концепту альт положения 1 загальш висновки були представлен! у випвдц доповщей ] повщомлень на 20 м1жнародних конференщях 1 семшарах (починаючи з 1992р.): I. У Франци: Экс ен Прованс (5-10.07.1996 г.), Париж, Кашан (15.1015. 12.1996 р.). II. В Украйп: Севастополь (9-12.10.1995 р., 27-28.05.1996 р. 2-6.06.1997 р.).Ш. В Чехп: Градец Кралове (1979-1996 рр.), Оломоуц (2526.06.97 р. 29-30.06.99 р.).1У. В Словаччиш: Нлра (5-6.08.1997 р.).У. В Полыщ: Ополе 1992-1999 рр., Глухолази 1993р., Жешув-Тарнобжег 1995 р., Ярнотовек 1996 р., Люблин 1996 р., Турава 1997-1998 рр., Щещн 1997 р. та шших.

Результата дослщження були апробоваш в процеа читання лекцш студентам 1 викладачам техшчних предмет!в з дисципл!ни "Дидактика техшки", п!д час педагопчно! практики студенив в основшй! середн!й школ!, кер!вництва дипломними проектами.

Публ1каци. 3 теми дисертацп автор мае 48 публкацш ! 1 патент, з них 21 написано без сшвавтор!в, у тому числ!: 1 монограф!я (1998 р, 15,5 авт. аркуппв, тираж 350 прим.), десять пщручншав 1 навчальних поЫбниюв для вищо'1 школи загальним обсягом 40 авт.арк. (1974 - 1998 рр.), 32 статп у фахових журналах та зб!рниках наукових праць, а також 56 статей у зб!рниках матер!ал!в конференцш.

Структура 1 обсяг роботи

Дисертацш складаеться ¡з вступу, семи роздшв, висновив до розд!л!в, загальних висновив, словника використаних термпйв, списку використаноТ лггератури (258 назв) ! шести додатюв на 30 с. Загальний обсяг дисертацп -308 с. (15,5 авт. аркуппв), м!стить 55 шюстрацш на 53 е., 17 фотокарток на 8 с. ! 40 таблиць на 37 с.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

У встуш обгрунтовано актуальн!сть та доц!льн!сть дослщження, а також вщповщшеть використаних метод!в мет!! завданням дослщження.

У першому роздин дисертацп - "Системи оевти г загальнотехтчна тдготовка у деяких крагнах сету"(с.9-50) - викладено результата вивчення дослщжуваноТ проблеми: в Португалп, 1спанп, Францн, УкраМ, а також США! Канадь

У сучаснш Украли прид!ляеться значна увага вдосконаленню професшно1 оевгги, зокрема, створенню и стандарт м!жнародного р1вня. Слщ

подкреслити, що загальнотехшчна осв1та не е простим мехашчним додатком до шших складових загально'1 осв1ти.

Нин! набула поширення думка щодо загально!' европеЬаци польськоТ системи осв!ти, в першу чергу, техн!чного навчання. Зазначимо також, що у Польщ! мають м!сце спроби впровадження американських шдход!в до навчання! виховання.

Пор!вняльний анал!з сучасних европейських систем осв!ти сводчить про водсутшсть единого подходу до вивчення техн!чних дисципл!н за р!зномаштносп форм подготовки викладач!в техшчних дисципл!н.

Актуальним е питания про можливють формування ун!ф!кованост! систем освгга в об'еднан!й Сврош. На це питания навряд чи можливо водпов!сти однозначно. Культурн! вщмшносп у р!зних крашах у поеднанн! з р!зними народними традиц!ями створюють бар'ери на шляху до повноТ штегращ!' систем осв!ти.

У наш час в Сврош розпочато роботу з виявлення спшьних квал!фкацшних критер!!'в, яьа дали б змогу об'ективно ощнювати р!вень компетентносп спец!ал!ст!в, незалежно вод кра'ши, де вони отримали фахову подготовку. Ц1 загальн! квал!ф!кац!йн! критерп повинн! забезпечити можлив!сть вшьно'! зайнятост! спещалютсв з р!зних кра'ш в об'еднанш Свроп!. 1нтеграц!я Польщ! з Свропою вимагае негайного пристосування нацюнально!' квал!ф!кацшно1 системи до европейських стандар-пв.

Пор!вняльш дослодження систем осв!ти р!зних кра1н св!ту дають подставу для висновку щодо необхщност! реформування польсько!" системи освки. Видалимо в останн1й три вида ппально! осв!ти (основна школа, пмназ1я ! л!цей), а також три р!вш вищо!" - лщенщат, мапстер!ум! докторат.

Узагальнюючи результата вивчення досводу профес!йного навчання в заруб!жних краТнах (1спанн, Францн, Португалн та !нших), польсыаш досв!д, а також враховуючи складн!сть забезпечення повно! ставки навантаження вчителя, який викладае лише один предмет, вважаемо за доцшьне готувати майбутн!х вчител!в до викладання у школ! принайми! двох р!зних предмет!в.

На нашу думку, необходна глибока перебудова сучасноТ спещал!защ1 з предмета "Техн!чне виховання" (\\ГГ) шляхом створення нових програм, квал!ф!кац!йних стандарте, упровадження нових цикл!в лекцш, а також удосконалених семшарсышх ! лабораторних занять. Ця перебудова повинна спрямовуватися на створення новоТ двопредметно1 спец!ал!зац!\' "Техн!ка та ¡нформатика" (Т-1), а також введения двоступенево'1 форми подготовки кадр!в вищо!" квал!ф!кац!-1:

I стушнь - л!ценц!ат (три роки денного навчання); П стушнь - мапстер!ум (5 = 3+2 роки денного навчання).

Запропонований проект узгоджуеться з модершзащоо вищо!" осв!ти у Польщ!, а також з перспективами европейськоТ ¡нтеграцп. Зазначимо, що в

бшыпосп краш назви предмет!в "техшка", "техшчне" чи "трудове" навчання змшеш, оскшьки введено предмет "Технолопя", програмою якого передбачено вивчення ¡нформацшних (комп'ютерних) технологш.

У другому роздЬш - "Методологхчт основы системы тдготовки викладач1в техшки" (с. 51-80) - викладено узгоджеш з нормативною науковою термшолопею загальш методолопчш 1 методичш дослщницью пщходи. Вщомо, що педагопчний метод - специф!чний спослб оргашзацн навчання I виховання, який включае безл1ч компонента дидактично! дшльность Нашим анашзом були охоплеш так! елементи дидактичного процесу:

В - викладач (творчий пращвник);

У - учш (школяр! чи студента);

ДМ - дидактичш матер!али (джерела шформацн! сама шформац1я);

ДКС -дидактична комп'ютерна система (засоби передач! знань).

Головним теоретичним фундаментом системи освгга е взаемний зв'язок ус1х и елемента, що перебувають у безперервному рус! ! розвитку. Цей комплекс осв!тшх середовищ, яю постшно розвиваються ! входять у диспозицио вчителя та учня, забезпечуючи усп1х у процес1 навчання, зображений на рис. 1.

Рис. 1. Модель дидактичних середовищ Вплив шфраструктури: А, Б, Ц - дидактична;

I - адмшютративна безпосередня;

II - адмшстративна промЬкна.

До структуры загально! аналогично!" модел1 освшйх середовищ входять:

- навчальне середовище, що складаеться з: В - У - ДМ - ДКС;

- ¡нфраструктура дидактики, що включае цш, змют, методы, форми, засоби 1 принципи;

- адмшктративна ¡нфраструктура у склад! кер1вництва школи, системи куратор1в, мппстерства.

Запропонована узагальнена анал1тична модель дидактичних середовищ спираеться на онтолопчш передумови 1 в подалыному висвтноватиметься детальшше на основ! визначення взаемозв'язюв ! взаемозалежностей п складових, а також нашоТ ¡нтерпретацй на основ! теоретичних та експериментальних досл!джень.

Комплекс дидактичних ситуацщ - це дидактична система. У нашому випадку системою ми вважаемо комплекс, що складаеться з окремих складових, пов'язаних м!ж собою причинно-наслщковими зв'язками ! мае властивост!, яю в!др!зняються вщ властивостей окремих його складових.

Ефективн!сть д!яльност! вае!' системи не можна ототожнювати з д!яльшстю и окремих складових. В дидактичнш систем! доб1р та впорядкування ситуацш опттмзоваш щодо реал!зацп встановлених цшей навчання. "ГИд освпньою чи дидактичною системою слщ розум!ти комплекс, спрямований на досягнення поставлених цшей з навчання учшв, а також на досягнення зв'язку м1ж людьми, зм!стом, обладнанням ! процедурами, що вступають у р!зш дидактичш взаемодн" (Р.Х.Девю та ш.). Врахування результат!в анал!зу щеТ системи сприяе оптимальшй побудов! (проектуванню) ! подальшому використанню системи в дидактичному процесь

На основ! анал!зу лггературних джерел можна зробити висновок про р!зне тлумачення терм!ну "технолопя навчання". Серед визначень зустр!чаються "дидактична технолопя", "техполопя вшотадання", "технолопя подготовки кадр!в" та ш. Узагальнюючи р!зш погляди \ шдходи, ми прийняли таке визначення: "технологы навчання — наукова дисциплта, що займаеться проектуванням, реалЬащею, впровадженням в практику, контролем та ттерпретацгао дидактичног системи ".

Як вщносно молодий напрям педагопчноТ науки, технолопя навчання охоплюе взаемопов'язаний комплекс елементтв системи професшно!' осв1ти.

Анал!з теоретично!' ! практично!' д!яльносп у шдготовщ педагопчних кадр!в, зокрема, в галуз! технологи навчання, свщчить, що в сучасних умовах вщбуваеться перехщ вщ вузького до значно ширшого тлумачення щеТ проблеми вс!х р1вшв освгги - у школах, техшкумах, вищих закладах освгги.

На ефективтсть техшчно-технолопчно!' пщготовки учшв впливае насамперед результатившсть дидактично!' робота, а також власне дидактична (навчально-методична) д!яльшсть викладача техн!чних дисципл!н. Вона мае бути свщомою, чггко спрямованою на досягнення мета навчання !

забезпечувати максимальний ефект навчання на даному р1вш системи осв!ти. 3 поняттям "ефектившсть навчання" р1зш науковщ пов'язують "педагопчний прогрес" (В. Оконь), "хоронн результата в навчанш" (Д. Пахугнч-Павлиивська), "час, необхщний для реа/изацн програми навчання" (Л.1.Тихонов).

ГПд ефективтстю навчання ми розум1емо скоординовану систему складових елементв, або ж сукупшсть, що складае цшсшсть, зумовлену постшним лопчним упорядкуванням "и частин 1 елементв. На цш основ1 стае можливим уточнения номенклатури назв 1 р1зних зв'язив ус1х елементв дидактичного продесу, тобто, процеав навчання в Тхньому взаемозв'язку. Модель ефективност навчання охоплюе там елементи:

- головш, що визначаються як вихццн елементи процесу навчання. До Тх складу входять: спос!б формулювання цшей навчання, сутшсть 1 змкт системи методичних показнигав, методи навчання, форми оргашзацй навчання, дидактичш засоби \ принципи осв1ти;

- пром1Ж1н - умови 1 можливост змш у дидактичному процесь Це -можливост учшв (шзнавальш, емодшш, потенщйш зд1бноси та ¡н.). Пром1жш елементи охоплюють можливост вчителя (компетентшсть, квал1ф1кацпо, вмшня оргашзувати працю та ш.), сощальш умови дшльностл учшв тощо;

- допом1жш; що виявляють себе як прирют нових якостей (результате навчання), яких бажають набути учш 1 яи з'являються пщ впливом змш головних 1 пром!жних показншав як головно1 причини позитивних змш в особистост учня.

Орхентовну модель ефективносп (е) навчання можна визначити як складну функцио (1) багатьох змшних:

е=ад з, м, ф, дз, п, му, мв, т, х),

де Ц - цш, 3 - зм1ст, М - методи, Ф - форми, дз - дидактичш засоби, П -принципи, МУ - можливост учня, МВ - можливост вчителя, Т - час, X - вс1 шгш показники, що не вказаш у формул1,1 я и важко визначити однозначно.

Дослщження ефективност процесу навчання дае змогу визначити, який з пор1внюваних дидактичних метод1в прискорюе (де, коли, в яких умовах) процес набування знань. Комплекс названих вище понять залишаеться вщкритим для нових методичних щей 1 розробок. У нашому випадку анал!зуються лише головш вихщш елементи процесу навчання.

За появою змш в особистост учшв з позицш головних показншав та умов Тх отримання (пром!жш показники) е змога ощнити результата робота, а також проанатзувати п проведения, що е шби вторинним показником оцшки дидактично!" д1яльност. Цей анал1з дае змогу реатзувати голов1п цш дидактичних дослщжень, серед яких - виявлення I опис змш в особистост учшв у процесс навчання з позищй оцшки головних показнишв та умов Тх

досягнення щодо протмжних показниюв. Оцшка ефективносп процесу навчання може бути здшснена як у цшсному аспект!, так 1 виб1рково, за кожною групою показниюв. Ощнки ефективносп навчання, що розглядаються з позицш головних показниюв, знаходимо у працях ПЛ.Гальперша, Й.П.Плдорфа, А.М.Матюшюна, Н.Ф.Тализшо!', Б.Немиерко, Й.Гнитеського.

Згодно з положениями, сформульованими К.Денекю, "дидактика, виходячи 31 свое!' методологи дослодницьких пошуюв, характеризуеться поки що недостатньою визначешстю цшей, завдань, змкту, принцитв, метод ¡в та оргашзацшних форм, а також засоб!в навчання". Однак, на нашу думку, не варто виходити з припущення, що через застосування зв'язив мЬк причинами 1 результатами навчання можна визначити весь дей комплекс суто штуТтивно. €дино можливим шляхом розв'язання ц!е1 проблеми е и серйозне наукове достдження.

У б!хевюристичних науках змши виступають у двох значениях: суто теоркстатичних 1 модельних. У сучаснш педагопщ емшричн! концепци вим1р1в (пор!вняльних, перев1рки, ощнювальних, д!агностичних та ш.) засноваш на теоркстатищ, за якою змши в учнях розглядаються як статичш, без виявлення динамжи та нюанспв змш. Концепцш вим1р)в в емшричнш педагопщ не мае широко!' методолопчно! перспективи - аксюлопчноТ, онтолопчно!', ешстимолопчноТ. Долаючи бар'ери лопчного емп!ризму! бар'ер ппотетичносп в дидактичних дослщженнях, ми дшшли висновку щодо дощльносп використання подходов методолопчного есенсц!енал!зму та ощнювання шляхом моделювання методолопчно1 ситуащТ.

Спираючись на оц!нку ситуацп на основ! моделювання й анал1зу дидактичного процесу, приходимо до обгрунтування необхщноей системного ! багатоцшьового проведения дослоджень сфектишгост! процссгв навчання. Елементи вим!р!в у наведенш модел1 виразимо схематично:

Сутн!сть вим1р!в в умовах моделювання ситуацп заснована на як!сних подходах, покладених в основу кнуючих процеав та уявлень педагопчно!' практики, тобто - побудови модел1 одеал!затора дшсность До ц1е*1 модел! входять три категор!-1 показниюв:

• головн!. що е джерелом змш в учнях;

• пром!жш (додатков! чи поб!чш), яю е умовами реал!защТ змш;

• допом1жн1, що визначаються як змши в особистост1 учня.

Ця модель-щеатзатор е математичною залежшстю, отже, певним сшввщношенням, що вщповщае вимогам 1зоморф1зму, або ж, принайми!, вимогам гомоморф!зму щодо зв'язив та елеменпв, представлених у щй модель

Цей висновок пщтверджуе, що ефектившсть навчання 1 дидактичш вим!ри не е синошмами, а формують певну ¡ерархпо - структуру з р1внями пщпорядкування. Оптим1защю процесу навчання на основ! дослщження його ефективносп нами визначено як реагизащю сформульованих цшей I завдань освгги.

У сощальшй полггищ, у шштищ розвитку осв1ти 1 в самш педагопщ протягом багатьох роив дискутусгься питания щодо цшей навчання. Суспшьно важливою проблемою в умовах сучасноТ цившзацп е формулювання цшей навчання з нових позицш. Цш сучасноТ освети вдаграють визначальну роль в уах фазах конструювання системи подготовки висококвапифкованих кадр!в I тюно пов'язаш з щлями виховання.

Цшь навчання ! виховання полягае, передуим, у формуванш в учшв високого р1вня мислення, суспшьно!' свщомоси, культури, духовноеи у поеднанш з високим р!внем ф13ичного розвитку. Вказаш якосп можна розвинути у певноТ особи, створивши вщшшдш умови для розвитку 11 особистость

Формулювання лише загальних цшей освгги не дае змоги об'ективно оцшити и ефектившсть. Цього досягти легше, якщо роздшити I класиф1кувати загальш цш навчання 1 виховання на р1вш I шдр1вш. Такий шдхщ сприяе шдвшценню Тх кшцевоТ результативное^.

У дисертацшному дослщженш вперше розглянуп змют I функцюнальш особливосп принцишв системних дослщжень цшей професшного навчання. Це положения спираеться на представления цшей навчання у форм! "дерева цшей" з ранжуванням ¡ерархи р1зних р1вшв процесу навчання. 1ерарх1чне "дерево цшей" складене з др1бшших частинок, найчаспше - одиничних об'екпв. Граф!чна шюстрацш наведена на рис. 2.

У результат! анал1зу нами отримано п'ять р1вшв елеменпв: Г -головний р1вень, А, Б, Ц - пром1ЖШ р1вш, 0 - нульовий. Кожному р1вню елеменпв вщповщае певний коефщент. Наприклад, на першому р1вн! видшено 16 елеменпв одиничного складу. Вони складають нульовий р!вень з косфщ1ентом нуль. Цей р1вень ми називаемо "слабким".

На першому елементному р1вш Ц видшено два елементи: щ елементи складають два об'екти - 3, 4 1 12, 13, 14. Решта елеменпв е слабкими, видшеними на наступному еташ анал!зу. На наступному р1вш Б видшено одночасно плеть елеменпв. Перший елемент - потршний, отриманий

приеднанням об'еюпв 1 [ 2 до об'екту 3-4 з р1вня Ц. Наступний елемент -подвшний, на р1вш Б утворюеться поеднанням одиннчних елемешив 5 16.

а Е

3 4 У 10 11 12 13 14 15 Г6

Рис. 2. Приклад "дерева цшей" в крарх1чному системному анал131

На р!вш А плеть елеменпв нижчого р1вня Б об'еднуються в один елемент. Анал1з завершуеться на р1вш Г, де поеднуються вс1 нижч1 елементи, утворюючи так зван! "сильш" елементи.

Ранжування ¡ерархп цшей реал1зовано за такою схемою: генеральна (головна) цшь - р1вень Г; цш р1вня А 1 пщцш того ж р1вня (на схем] не вказаш); цш р!вня Б 1 шдцш того ж р1вня (на схем! не вказаш) 1 так даль Отже, "дерево цшей" - це генеральна цшь, "головтп плки" дерева - це цш р1вня А,Б,Ц I т.д. ГПдцш р1зних р!вшв зображаються у вигляд1 "тонких гшок" дерева.

Цш 1 шдцш наступних "низьких" р!вшв елеменпв, що складають дидактичну одиницго, у своТй сукупносп е необхвдними умовами для досягнення генералыюГ цш. Розташоваш в ¡ерарх!чному порядку, випц цш щодо розташованих нижче, виконують роль критерав ефективность Реал1защя генерально!' цш дае змогу розв'язати головне дидактичне завдання або визначити шляхи його розв'язання. Детальна штерпретацщ "дерева цшей" викладена нами у шостому роздш пращ.

Конкретизащя 1 анал1з цшей передбачають подш головно! цш на окрем1 складов! (пщцш) для 1'х кращого розум1ння. Детал1зоваш цш навчання мають ртзш назви: бгхевюристичш, цш безпосереднього навчання, робоч1 цш та ш.. Вони е точним вщтворенням головноТ цш навчання або ж головним змктом суми знань 1 навичок, якими мае оволодати учень гасля завершения курсу навчання.

Представлен! у пращ оперативш цш навчання е шби ¡нструментами, яю дають змогу бшып чггко 1 однозначно уявити соб1 результата дидактичного процесу. Формулювання цих цшей дае викладачу можливкть конструювати системи навчання, виконувати виб1р I формування змкту навчальних

програм, а також здшснювати виб1р засоб1в I метод1в к реал!зацн. Ц1 цш слугують також критершми контролю 1 оц'шювання засвоення учнями програмного матер1алу. Чггке формулювання цшей навчання необхщне принайми! з двох аспекта: визначення завдань навчання та оцшювання його результате. Оптим1защя цшей навчання е критер1ем усшху викладача в його навчально-виховнш д1яльност1.

У третьему роздиы - "Моделювання процесу навчання" (с. 81-98) -викладено умови трансляцп 1 засвоення техшчних знань шляхом анал1зу зв'язк1в м1ж двома, трьома 1 чотирма складовими дидактичного процесу.

Як результата наукових дослщжень, так 1 досв1д та практика навчально-виховно! д1ялыюси викладач!в техшчних дисциплш, пщтверджують системний зв'язок м1ж теор1ею I практикою, а також М1ж дидактичною системою чи дидактичными знаниями (ЗД), з одного боку, 1 дидактично-творчою системою (знаниями суто творчого характеру — ЗТ), з другого. У запропонованш нами модел! (ЗД), що е вщносною до ¡снуючо! дидактично! системи, обгрунтовано теоретичш шдходи, необхщш для формування суто спещальних (профссшних) знань 1 навичок у галуз1 техшки. У цьому суто умовному вар1а1т ЗД пов'язана ¡з ЗТ, що зображено на рис.3. Сучасш дидактичш проблеми доцшьно вивчати у вщкритих системах, характерних для наукового шзнання. Елементи дидактичного трикутника (В - У - ДМ) функцюнують як шдсистема 1 реал1зують дидактичний зв'язок (ЗД), чутливий 1 здатний до управлшня, що може мати р1зш "кути атаки" вщносно системи шдготовки взагаш. Аналопчно до системи (ЗД) ми можемо схематично зобразити дидактичну творчу систему (ЗТ). Бона спираеться на наукове шзнання, коли професор (Прф.) надае (оргашзовуе I спрямовуе) сво! знания студентам (С) у галуз1 техшки (чи шшо! дисциплши). Об'еднання двох систем (ЗД) 1 (ЗТ) штерпретуе дидактичш знания (управлшня, керування 1 режисура навчально! ситуацп) з певного напряму науки.

Рис. 3. Модел1 зв'язку активносп дидактично! системи (ЗД) 1 (ЗТ)

Компонент дидактичних матер1атв (ДМ) завдяки застосуванню все нових дидактичних засоб1в зазнае поступово! перебудови. Один з под1бних засоб1в-комплетв зазнав настшьки глибоко! перебудови, що традицшш

С

ДМ

Прф

шформацшш потоки у ньому ктотно змшилися. Новий комплекс е дидактичною комп'ютерною системою (ДКС), що перебрав на себе частину функцш викладача (В) 1 частину дидактичних матер1ал1в (ДМ). Мед}я, мультимед1я, нарепт, у майбутньому — ппермед1я завдяки можливоси реашзацп активного д1алогу у дидактичному процеа набувають ¡нтерактивного характеру. Дидактично-класичний зв'язок (В-У-ДМ) ¡стотно посилився внаслщок появи додаткового зв'язку (В-У-ДМ-ДКС).

Головне завдання — побудувати загальну модель за участю (ДКС)-зв'язку, який доцшьно розглядати як цшком р1вноправного учасника чи елемент дидактичного трикутника. Ця змша зумовить появу оркнтованого поля, спрямованого вщ поверхш у проспр. Просторова модель повинна узагальнити зв'язок \пж ус1ма учасниками дидактичного продесу.

Вах чотирьох учасниив окремих дидактичних зв'язив можна розташувати у вершинах дидактично! трамщи, зображено! на рис.4.

Рис.4. Дидактичний чотиригранник - модель зв'язив дидактично! системи В-У-ДМ-ДКС

Ця дидактична шрамща не е вичерпною 1 остаточною. Водночас, вона досить наочно доводить р1вень зв'язюв у дидактичному процеЫ.

Вона описуе сучасний дидактичний проспр, в якому реашзуеться невизначена множина можливих дидактичних ситуацш. Кожна з них може бути вщтворена всередиш за допомогою чотирьох вектор1в, що виходять з кожно! вершини дидактично! шрамщи. 3 и допомогою можемо наочно визначити роль вах учаснигав дидактичного процесу в окресленому простор1 одночасно та в !х взаемозв'язку.

Дидактичш зв'язки, що ¡снують у процеЫ навчання, не мають постшного характеру, а змппоються залежно вщ завдань, що розв'язуються. Введения у дидактичний процес такого ушверсального засобу, як ДКС, значно пщвищуе його ефектившсть. Нколи рашше викладач не мав у свош д1яльносп такого сучасного 1 досконалого допом1жного засобу, здатного одночасно

забезпечити здшснення кшькох функщй - шформацшноТ, корекцшно!', рсашзацшно!' 1 еволюцшноТ. Запроваджений у дидактичний процес ДКС дае змогу учню обрати форму \ вид необхвдноТ для нього допомоги. Цей безпосередшй доалог дае змогу узагальнити широке коло можливостей учня I в процеа його Д1яльносп коригувати стратепю навчання. На кожному йога еташ система здатна перев1ряти 1 уточнювати правильшсть дш учня, що, як вщомо, не завжди можливе шд час традицшного заняття викладача з цшою групою учшв. Система не лише рееструе помилки, вона вщстежуе результата власних дш, виявляе та ощнюе р1вень власних помилок.

Наведений системний анатз винятково корисний для оргашзацп д1алопв М1Ж людиною I техшкою (технолог! ею). 1нтерактивний д1алог, що ввдбуваеться в дидактичному простор!, спрямований на розв'язання бшыы складних проблем з одночасною пошаною до самоповаги I особистосто учня. Приклади, що шюструють теоретичш основи проектування нових технолопй навчання, допомогають викладачам у розвитку 1 тлумачешп р1знор1дних дидактичних аспектов в Тх конкретному застосуванш в навчальному процес!.

У четвертому роздин - "Дидактичш мультимедшш засоби" (с. 99-122) -викладено питания, пов'язаш з використанням в сучаснш педагопчшй практиц1 мед!!', мультимедн 1 гшермедн. Описаш ! проанал!зоваш гшертексти, в!ртуальна реальшсть, р1зн! програми, а також комплекси лабораторш шформатики. Основою ново! дидактично!' стратеги, що отримала назву "мультимедшно'Т освгги", е комплексне використання ДКС - дидактично!" комп'ютерно!' системи.

У роздш викладено також результата дослщжень ефективносто використання найновшшх мультимедшних засоб1в та Тх впливу на результата навчання. 1нтерактивн1сть, стимулящя творчосто учшв шд час навчання -головна складова, мультимедшно!' освгги. Вщзначено, що до складу сучасних мультимедшних пакетов мають входити матер1али, яю дають змогу сповна використати потеншал комп'ютерно!' техшки, магштофон, вщео, таблиц! самокошювання, цифров! камери! фотоапарати.

Нами описан! мультимедшш засоби ! виявлеш пщходи до використання модул!в-пакет!в з дидактичними матер!алами, що е комплексним засобом забезпечення дидактичного процесу.

У п'ятому роздш - "Загальнотехшчна оевта з точки зору викладач1в техтчних дисциплш" (с. 123-172) - узагальнено результата опитування вчител!в предмета "Техшка" з використанням розроблено!' анкета - листа ¡з запитаннями.

3 метою отримання б!льш обгрунтованих даних ми застосували опитування та невимушен! дискуа!' з вчителями ! директорами тих шкш, де працювали опиташ викладачь Було узагальнено 160 анкет студентов -майбутшх мапстр!в, а також слухач!в факультету п!двищення квагпфжацп

Опольского ушверситету (1995-1996 навчальний рж, табл. 1). Анкета мктили вщповда вчител1в на запитання про ситуацЬо в основних (8-р!чних) школах 1 в лщеях. Це дало змогу виявита головш факгори впливу на р1вень засвоення знань, отже, на оптишзащю навчального процесу.

Таблиця 1.

Результата ощнювання вчител!в

Цикл навчання Число респо нден ■пв Стать % Серед нш стаж (р.) Проживая ня% Сошальне походження %

Ч Ж Мю то Село 1нтел егент Селя НИН Роб! тник

Мапстер ський 52 69Д 30,8 7,5 69,2 30,8 57,9 15,6 26,5

Бакалавр ський 36 66,7 33,3 10,6 55,5 44,5 33,3 11,1 55,6

ФПК 72 100 - 12 97 3 44,4 8,4 47,2

Респондента висловлювали свое ставлення до окремих показшшв у чотирибальнш шкал! оцшок (2,3,4,5), а також розподшяли Ъс за 1ерарх1чними р1внями (цифрами), вказуючи цим вагомють цих показншав з точки зору викладач!в техшчних дисциплш вщповцдао до Тх черговост1 (1,2, ...КГ), де 1 -найвищий бал.

3 метою виявлення сутност! методичних питань у перспектив! IX подальшоТ оптим1зацп респондента ощнювали також посл1довн1сть основних елементш навчального процесу. Це грунтувалося на встановленш зв'язку М1ж елементами, а також спрямовувалося на визначення вагомост1 кожного з них. Застосовувалася шкала 1-6, в якш найважлив1ший елемент мав ощнку 1, наступний за важливктю - 2 1 т.д.

На першому М1сц1 в ¡ерархп важливоси (вагомост1) окремих показниив, необх1дних для вчителя предмета "Технша", були назван! цш навчання (рис. 5). Наступи! позицп щодо навчального процесу отримали метода, засоби, форми ! зм!ст навчання. Серед проанал!зованих показниив найнижчий бал отримали пршщипи навчання.

Ц! висновки не можна поширита на ¡нш! предмета, оскшьки кожний з них мае свою специф!ку.

У шестому роздш днсертацн - "Система експерт1в у виршент проблем освти" (с. 173-184) - представлено систему експертв, котра поряд з д!агностичним вивченням може слугувати додатковим засобом удосконалення навчання.

Перевфена шд час виконання пор1вняльних дослщжень система експерив (СЕ), яку иазивають також системою радншав (комп'ютерна програма), спрямована на оптимальний виб1р шформаци, необхщноТ для забезпечення дидактичного процесу та штерпретацп отриманих результатов. Користуючись даними проведених дослщжень, викладач на основ! свого професшного досвщу I компетентности а також спещальноТ шформащУ експерлв, серед багатьох можливих вар1анпв 1 альтернатив обирае саме те, що, на його думку, матиме найвшщ шанси на здшснення 1 забезпечить максимальну ефектившсть у використанш запропоновано!" методики навчання. Проблема полягае в отриманш оптимального вар1анту ршення питания шляхом анал1зу ситуацп за допомогою евристичних метод1в вибору стратеги.

Рис. 5.1ерарх1я важливоста (вщ 1 до 6, де 1 - найвищий бал)

Пщвшцення ефективностс навчання можливе лише на основ} знаходження правильного вар1анту вибору 5 використання нових шлях1в розв'язання методичних питань I проблем.

Метод анализу структури таблиц! ршень в комп'ютернш обробщ даних полягае у визначенш значения (вагомосй) кожного критерда (показника) за допомогою кшьшсного визначника. Для отримання цих визначнишв необхщно пор1внювати критерп м1ж собою попарно I встановити його вагу -показник значущосп. Пкля цього ми пор!внюемо кожне ¡з сформованих нами визначень з шшими у межах наведених нижче критерив.

Показник, який буде на першому мшщ, отримуе один бал, показник, що отримав друге мюце, - нуль балл1в. Вщношення суми бал!в, отриманих вказаним способом, до загальноТ юлькосп виконаних пор1внянь, дае нам показник значущосп всього критерию - ГОК.

£ pimeHb

ПЗК =-----------------------

P

Загальна кшыасть pimeHb Р обчислюеться за формулою

Р = п (п-1) / 2, де п - кшьюсть елемен-йв пор1вняння.

Враховуючи наведен! вище показники критерто, тобто, показники, що враховують методичш проблемн шд час встановлення впливу головних (вихщних) елемеьтв учшня на ефектившсть навчального процесу, нами, зпдно i3 запропонованою методикою (оцшки Oil), здшснено анал13. Результата пор1вняння кожного критерш з ¡ншими з метою виявлення, який з двох у napi е бшын важливим, представлен! у таблищ pimeHb (TP), необхцщо! для комп'ютерно! обробки даних. Пщ час разв'язания цього пром^жного досл!дницького завдання ми використовували як калькуляцшний лист Microsoft Excel-5. Всього для анатзу нами було використано плеть критерпв, виконано 15 пор1внянь i одержано 15 pinieHb (табл.2).

Таблиця 2.

Визначення р!вня показнишв значущост! критернв (ПЗК)

Kpniepi'i Рипення Сума ркиень ПЗК

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 п 12 13 14 15

Цш 1 1 1 1 1 5 0,333

Метода 0 0 1 1 1 3 0,200

Засоби 0 1 0 1 1 3 0,200

Форми 0 0 1 1 0 2 0,133

3Micr 0 0 0 0 1 1 0,067

Принципи 0 0 0 1 0 1 0,067

СУМА 15 1,000

ГПсля розв'язання цього дослщницького завдання i пор1вняння одержаних результате був визначений показник значущост для кожного критерпо, для чого ми дшили суму pinieHb кожного на загальну суму pinieHb. Наприклад, для дидактичних цьтей цей коефвдент складае 5/15 = 0,333. ПЗК. ПЗК Mi стать теоретичш i практичш (база даних i база шформацГ!) результата i висновки експерта.

Зпдно з кожним критер!ем здшснено пор1вняння у парах - кожноТ окремо!" концспцп з шшою. Концепщя, що у даному випадку найбшын вщповщае yciM визначеним критер1ям, отримуе один бал, наступна за нею - нуль. Сума бал1в, отриманих концепщею на вщр1зку критерцо, подшена на кшьюсть пор!внянь, дае pißeHb значущосл кожноТ дано! концепцй' ПЗКо. Таблиця piineHb ПЗК i ПЗКо (не опублкована) е вихщною формою для побудови графа "дерева цшей" (рис.6), в якш ефектившсть навчання пов'язана з щлим комплексом piineiib.

Значения парамещв, що приписуються окремим гипсам кожного шляху, е показники р1вня значущост1, яю визначають виб1р ршення. Схема вибору ршення визначае шляхи 1 стади досягнення головно! цш. П прикладш джерела тай: А] (А1В1; А^; А]В3); А2 (А2Вь А2В2; А2В3); А3 (А3Вь А3В2; А3В3; А3В4); А4 (А4В,; А4В2; А4В3; А4В4); А5 (А5В,; А5В2; А5В3); А^ (АвВ,; АвВ2; А6В3; А6В4; АА; АбВ6).

о,ззз

а,в,

0,0

а,в2

0,667

а,в3

ефективнють навчання

0333 0,200

^ ? \ ■0,200 0,133

одзз

0333

а2в,

А,в,

0,333

А2в,

ол ОДО _ а,в, адв, _

0,167 03 _ аз в; а,в2 1

0333 0,0 _ азв, а«в3 _

0,0 0,167

А3В4 А,В4

0,067 0,067

А»в,

а5в2

0,667

оззз

0,0

а„в,

0Д67

абв,.

« о °'200

0Д01

А6в3_

А«В«

а«в5

а«в,

0,133

Рис. 6. Граф "дерева щлей" (схема алгоритму) вибору ршень

а

3 наведених елеменпв графа випливае, що значушдсть щлей першого р!вня: А] складае - 0,333; А2, А3 складае - 0,2; А4 - 0,133; А51 А« - 0,067. У той же час сума значущостей генерально! (основно!) цш р1вня "Р' мае дор1внювати одинищ. Сумарний показник визначасться шляхом множення двох коефвденив (ПЗК 1 ПЗКо) вщносноТ важливосп по лшп плки "дерева щлей". Наприклад, значупцсть елемента А1В3 стосовно реал1защ1 цш Аь визначае добуток значущостей, яю знаходяться на плщ "дерева цшей" вщ А^ до А,:

значунцсть (А|В3; АО = 0,667 х 0,333 = 0,220.

Наступним завданням е знаходження оптимального ршення, яке дктало найбшыпе значения показника значущосто взагаш, що дортнюе сум! добуткш ГОК! ПЗКо окремих концепцш.

3 наведеного анал1зу даних випливае, що на реатзащю основно! цш "Г" найбшьший вплив почергово здшснюють таи елементи наведено!' структури: (А]В3; Г), (АхВь Г), (АзВ^ Г). Щ елементи у нашому випадку е визначальними ! мають бути посилен! спещально визначеними дидактичними засобами.

Структура побудови вказаного дерева цшей е вщкритою. Вона стала можливою завдяки комп'ютерн!й обробц! даних, впровадженню достатньоТ юшькосто проанал!зованих критерйв ! опори на те, що експерт (група експертов) повинн! керуватися власним досвщом, знаниями та !нтущ!ею у питаниях освгги.

Евристичний шдхщ до вибору ршення полегшуе викладачу узагальнення показштав найб!льш значущого рангу, тобто такого рангу, який забезпечуе найкра1ций шлях до усшху ! сприяе ефективному управл!нню навчальною д!яльн!спо учн!в, а також плануванню навчального процесу.

Узагальнення результатов анкетування та використання систем експерт!в подтверджуе, що дану модель необхщно конструювати, розпочинаючи з цшей навчання. Основним критер!ем ефективносто навчання е обсяг ! р!вень реатзащ!' навчально-виховних цшей.

Формулювання загальних цшей навчання не дае змоги визначити його ефективн!сть, тому Тх необхщно конкретизувати. Б!льш детальне формулювання цшей дае змогу вчителю конструювати систему навчання, враховуючи методи, форми ! засоби, а також доб1р ! структуру зм!сту ! принципи навчання. Вона слугуе також критер!ем контролю та ощнювання усп!шносто учня ! якосто навчання. Така системна модель дае вчителю можливкть модиф!кувати навчальний процес для досягнення найвищих результатов.

Створене нами "дерево цшей" дае змогу здшснити р!зш дидактичн! функщ'1, а саме:

• ¡нформацшн! (транслящя !нформац!-1);

• орган!зац!йн! (допомога в оргашзацп навчального процесу);

• контрольш (перев!рка р!вня засвоення знань);

• корекцшш (усунення небажаних вщхилень, що виникають у дидактичному процес!);

• д!агностично-прогностичш (рекомендац!!' викладачу щодо врахування базових положеннь дидактичного процесу та шлях!в IX практично!" реал!зацй').

Для реал!защ!' вказаних вище функщй необхщно впроваджувати у

дидактичний процес ДКС. Врахування вказаних процедур I використання метод1в прискорить дидактичний процес I пщвищить його загальну ефектившсть.

У сьомому роздЫ - "Удосконалення i модер/изацш навчального процесу в аспект1 його ефектшпостх" (с. 185-238) - викладено результата експериментально! робота, проведено! зпдно з розробленою нами програмою 1 методикою. Впровадження в загальноосвкшх школах та професшних закладах освгги нових технолопй навчання постшно змшюе характер методично! роботи викладача. Вш все часише стикаеться з необх1д1истю вибору та ошнки метод1в навчання, дидактичних засоб1в 1 форм оргашзацн навчання. Вщсутшсть у науково-методичнш лггератур1 даних щодо ефективносп тих чи шших новацш, неможливють визначення р1вня ефсктивност1 запропонованих методичних засоб!в створюе перешкоди на шляху IX впровадження у шкшьну практику. Пор1вняльш дослщження впливу головних елеменпв навчання на його результата необхщш ще й з точки зору оптим1заци планування, управлшня 1 контролю роботи педагога.

У роздш пщкреслюеться, що оцшка ефективносп навчального процесу все ще мае безл1ч невизначеностей. Для обмеження !х впливу 1 з метою максимально об'ективного оцшювання р1вня знань учшв необх1дно використати сучасну багатосторонню систему методично! диагностики освии, зокрема, дидактичш теста I статистичний ан&гпз.

Вщсутшсть науково обгрунтовано! методолоп! вивчення навчального процесу, а також значш утруднения термшолопчного характеру зумовили необхщшсть упорядкування 1 вдосконалення шструменту вим1рювань й уточнения семантичного значения основно! спещально! термшологн, що використовуеться в цш працк Систематизащя шформацп про р1вень виконання I юнцев1 результата процесу навчання пов'язана з технолопчним Оцагностичним) напрямом у педагопщ.

На початковш стадн необхщно творчо пор1вняти традицшш дидактичш методи з новими. Висновок щодо доцшьносп впровадження нових метод1в, форм 1 засоб1в слщ приймати лише шсля проведения детального анализу та наукового обгрунтування.

Завдяки цьому анагпзу ми можемо встановити, яка з обраних форм, де, коли 1 за яких умов дасть змогу оптимально реатзувати цш 1 завдання навчального процесу. Статистичш показники, яю узагальнюють якгсш характеристики навчального процесу, е головними критер1ями дидактично! методолоп!, а також науково! оргашзацн навчання.

Квш визначених показншав (незалежних змшних) оцшювалися нами на основ! встановлених критерпв. Шляхом жеребкування для кожно! комбшацп

головних piBHiB була обрана одна з експериментальних груп учшв, склад якоТ формувався також жеребкуванням.

Для отримання об'ективних даних i результатов двоелементного i триелементного експерименту був використаний метод статистичного анал!зу, розробленнй В.А.Фшером i названий "дисперсшшм". Для його позначення ми використали англомовну абрев!атуру ANOVA. Дисперайний атшз дае змогу визначити вщсоток (%) дисперсп змшно! залежноТ (У), зумовлений впливом незалежних зм1нних - показниив головних метод!в, форм навчання, а також дидактичних 3aco6iB i зв'язюв м1ж ними, що е головними джерелами 3MiH у знаниях учшв.

Якщо педагопчний експеримент мае стати головним методом розв'язання науково-методичних проблем, то його необхщно спланувати так, щоб у процеа подальшого анащзу результата стало можливим виявлення окремого впливу кожно1 з представлених незалежних змшних на залежну.

Використаний у нашому експеримент дисперсиший анал1з в ортогональному Bapiaim складався з двох окремих елеменлв:

- нормального розподшу даних про об'ект дослщження;

- однорщноТ дисперсп у популяциях, як-i розглядалися.

При цьому враховувалися як випадковий (жеребкуванням) доб1р груп для дослщження, так i однакова к!льк1сть учшв у кожшй з цих груп, що давало змогу у подальшому здшснити об'ективне узагальнення. Для отримання необх1дно! i об'ективно'1 ¡нформацп про piBCHb знань згщно з методикою проведеного експерименту були тдготовлен! вщповщш тести i анкети. CTaracTipiHi обчислення зд!йснювалися з використанням комп'ютерно! програми Microsoft Excel-5 за розробленим нами алгоритмом.

Педагопчна проблема, яку ми планували з'ясувати, полягала у визначенш того, наскшьки зм1ни у piBHi знань учня (його початкова шкшьна шдготовка i подалыпий прир1ст знань) в1дтворюються у piBHi його спещально!' пщготовки i вмшн1 використовувати п на практищ. Було також щкаво виявити вплив головних критернв навчання (головних незалежних зм1нних - метсдав i форм навчання, дидактичних засоб1в) на формування р!вня техшчно! пщготовки учшв.

У статистичному план1 передбачалося визначити, який в^дсоток дисперсп залежно! 3MiHHOi (Y) (результата, вим1рян1 р1внем розум1ння i onepaTHBHicmo використання знань на практищ) виявляеться за допомогою головних показниив (головних незалежних змшних) навчального процесу, а саме - метод ¡в i форм орган!зацп навчання, а також дидактичних засоб1в.

Метод вим!рювання: мета дослщження полягала у виявленш впливу мстод1в навчання (показник - А), дидактичних 3aco6iB (показник - Б), а також форм навчання (показник - Ц) на результата навчального процесу пщ час вивчення учнями курсу "Технологш матер] ал iB".

Проангшзовано тай контингенти студенпв:

- студента денного вщдшення 1 заочники спещальносп "WT" - техшка;

- слухач1 ФПК (факультету пщвищення квал1фшащ1).

Досшдження проводилося у 1994-96 рр. на стащонарному 1 заочному вщцшеннях цщаив 3- 1 5-р1чноТ подготовки 1 ФПК з ус!х спещальностей по кафедр1 прикладноУ ¡нженерп Опольського ушверситету. Дослодженнями було охоплено 300 студентов, яй вивчали "Технологио матер1ал1в" (30 годин лабораторних 1 30 годин лекцш). Даш анализу базуються на результатах робота автора з групою студенпв II року навчання, снещальшсть: "¡УТ' -техшка, стащонар, з якими проводилися лекци I лабораторш роботи в 1996 р.

Згодно з першим принципом дисперсшного анализу (рандом1зацп) з усього контингенту жеребкуванням було обрано Н = 80 студенпв 1 роздшено (також жеребкуванням) на 8 однакових (Щ = Н2 = ...=Н8=10) груп.

У кожшй груп! реал1зоваш одш йпж теми роб ¡т. Заняття з:

- Iю групою (А1Б1Ц1) проводилися методом навчання (показник - АО без використання дидактичних засоб1в (показник - Б0 системою проведения лекцш 1 класних занять (показник - Ц0;

- 2ю групою (А1Б1Ц2) проводилися методом навчання (АО без використання дидактичних засоб!в (Б1) за груповою схемою (Цг);

- 3ю групою (А1Б2ЦО проводилися методом навчання (А!) з використанням дидактичних засоб!в (Б2) системою проведения лекцш I класних занять (Ц0;

- 4ю групою (А1Б2Ц2) проводилися методом навчання (АО з використанням дидактичних засоб!в (Б2) системою групових занять (Ц2);

- 5ю групою (А2Б1ЦО проводилися евристично-алгоритм1чним методом (А2) без використання дидактичних засоб1в (Б0 системою проведения лекцш I класних занять (Ц0;

- 6ю групою (А^Цд) проводилися евристично-алгоритм!чним методом (А2) без використання дидактичних засоб1в (Б0 системою групових занять

ш

- 7ю групою (А2Б2Ц0 проводилися евристично-алгоршмчним методом (А2) з використанням дидактичних засоб1в (Б2) системою проведения лекцш '1 класних занять

- 8ю групою (А2Б2ЦО проводилися евристично-алгоритъпчним методом (А2) з використанням дидактичних засоб1в (Б2) груповою схемою занять (Цг).

На цьому еташ були вивчеш р1зш сучасш технолопУ, а саме: в металурпУ чориих 1 кольорових матер!ал1в, порошковш металургн, пластичнш (холоднш 1 гарячш) обробщ метал1в, лиття, обробщ метал1в р1занням, а також еколопчш проблеми, пов'язаш з цим виробництвом.

Виупрювальш ¡нструменти: тестом передбачалося 13 питань, яю формулювалися таким чином, щоб можна було виявити змши у р1ВН1 падготовки студентов, яю характеризуються певним р1внем розумшня програмного матер1алу та вмганям використати отримаш знания для розв'язання практичних завдань.

Питаниями, що випливали з програми предмета, охоплювалася не лише ¡нформащя, що оцшювалася за найнижчим розрядом (числом пунктов), а також вмшням самостойно робити висновки з вивченого матер1алу, здатшсть самостойно контролювати 1 критично ощнювати сво1 знания зпдно 31 значугщстю пунктов.

Виставлеш ощнки вщносно шкали, прийнятоУ у вищих закладах освгга, наведен! теля трансформацп пунктов в оцшку з урахуванням загальновщомих тдход1в.

Для отримання стандартних ощнок результат у пунктах перераховувався у бали. У табл. 3 наведено дан!, що ¡люструють р!вень знань окремих студентов кожноТ з восьми тестованих груп.

Таблиця 3.

Характеристика досшджених груп та ощнювання студентов зпдно з отриманими результатами

Характеристики Грутти 1 результата

а,б,ц, а.б.цг ААЦ, а,№ а2б,ц, А2Б,Ц2 а2вд а!б2ц2

1 23 32,5 27,5 35 33 35 29 36

2 23 31,5 27,5 33 32,5 34,5 28 35

3 22,5 27,5 26,5 32 29 31 28 34

4 21,5 27 26,5 31 28 30,5 27,5 33

5 21,5 27 26,5 30 27 30,5 27 32

6 21 26 26,5 30 26,5 28 25,5 32

7 19,5 25,5 26,5 29 23 27,5 25,5 30

в 19,5 25,5 24 29 21 27,5 25,5 29

9 17,5 23,5 23,5 28 19,5 25 25,5 29

10 16,5 22,5 20 27 17 24 21,5 28

Сума 205,5 268,5 255 304 256,5 293,5 263 318

Середпе арифметичне М„ 20,55 26,85 25,5 30,4 25,65 29,35 26,3 31,8

Кшьккть Н 10 10 10 10 10 10 10 10

1нтерпретащя отриманих висн0вк1в. Подш цшоГ дисперс!!' У на складов! шддисперсп виглядае таким чином:

100% = 54,3% + 45,7%.

Залежна змшна (У), що виражена р!внем розумшня та оперативн!стю використання знань учня на практиц!, оц!нюеться нами як врахування головних показнимв у 54,3% респондентов. Пеяд з цим зазначимо, що вплив !нших показниив, визначених неч!тко, складае 45,7% змш у шдготовщ учн!в.

Анал!з висновк!в, сформульованих на основ! узагальнення результатов тестувания студент!в, засвщчив, що серед уах охоплених дослщженням, група (А2Б2Ц2), в яюй заняття проводилися на основ! евристично-

алгоритшчного методу з одночасним використанням доступних дидактичных засоб1в, в умовах груповоТ оргашзацп навчальноТ дшльноеп мала найкранц результата (пор1вняно з ¡ншими трупами). Студенти щеТ групи шд час проведения тестового вим^рювання виявили найвищий р1вень знань 1 вщповщно отримали найвшщ оцшки.

У роздш сформульовано положения щодо ¡стотного зв'язку м1ж дидактичною моделлю \ процедурою обчислення результатов дослщження. Висновки, отримаш на основ1 модел1, пов'язаш з певним р1внем статистичноТ в1ропдность

Запропонована нами процедура вим1рювань та узагальнення результата дослщження не вичерпуе вах можливостей сучасноТ електронно! техшки. Водночас зазначимо, що жоден статистачний метод не може замшити сучасного педагога.

ВИСНОВКИ

1. В умовах бурхливого розвитку шформащйно-технолопчно! революцн на рубеж1 XXI столптя особливого значения набувае подготовка педагопчних кадр1в нового поколшня, зокрема викладач1в техшчних дисциплш. Здшснений анамз сучасних систем навчання у професшно-техшчних школах, школах загального профшю та у вищих закладах освгги краТн Свропи, США 1 Канади дав змогу дшти висновку про вщсутшсть единого методичного пщходу до розв'язання щеТ проблеми. Поряд з цим мають мкце значш вщмшносп у навчальних програмах, а також у способах 1х реатзаци. Характерно, що методи, способи 1 програми подготовки викладач1в техшчних дисциплш мають особливост у р!зних кра'шах.

На основ1 узагальнення результате здшсненого анал1зу професшного навчання з урахуванням свггових тенденшй у закладах освп:и Полыш та в розвинених крашах виявлено, що оптимальним шляхом пщготовки викладача техшчних дисциплш е забезпечення профшювання з двох дисциплш, зокрема "Техшки" I комп'ютерно'1 шформатики.

На нашу думку, необхщна глибока перебудова спещашзацн з предмета "Техшчна подготовка" (\УТ). К мета - створення ново! двопредметно! спещал1защ1 "Техшка та шформатика" (Т-1), а також застосування двоступеневоТ пщготовки кадр1в вищоУ квал1фжацн: I ступшь - лщенщат (3 роки навчання), II стушнь - мапстер1ум (3+2 роки навчання).

2. На основ1 узагальнення результата анкетування I даних розробленоТ нами експертно! системи створено математичну модель, яка узагальнюе вплив головних елемента дидактичного процесу на ефектившсть вивчення техшчних дисциплш у професшно-техшчних школах, школах загального профшю та у вищих закладах освгси. Голов!шми елементами запропоновагом модел1 з урахуванням ¡ерарх!-! важливост е: цш, завдання 1 принципи

навчання; йоге змкт, методи i форми оргашзацп та дидактичш засоби. Однак, запропонована модель не може вважатися остаточною.

3. Узагальнення результата анкетування дало пщстави для висновку про те, що основною проблемою у шдготовщ майбутшх вчител^в професшно-техшчних та шших шкш у вищих закладах освгга е науково обгрунтоване формулювання вихщних щлей навчання. На основ1 даних системного анал!зу процесу учшня та вивчення ергоном1чно-евристичних зв'язшв у педагопщ нами розроблено так зване "дерево цшей", що дае змогу викладачу реал1зувати pi3Hi uini - шформацшш, оргашзацшш, контрольш, корекцшш, а також функцп д1агностики i прогнозу навчального процесу. Використання "дерева цшей" дае змогу значно шдвшцити ефектившсть процесу навчання.

4. Запропонована нова модель реалпацп дидактично! активност1 у форм1 шрамщи, де поряд з трьома вщомими "вершинами" - викладач-учень-дидактичш матер1али - вводиться четверта - дидактична комп'ютерна система (ДКС). Впровадження в навчальний процес дидактично! комп'ютерно! системи дае змогу учням здшснювати оптимальний виб1р форми i виду необхЬтно! !м методично! допомоги, а також сприяе проводенню 1нтерактивного д1алогу, що узагалыпое !х знания i дозволяе на р1зних етапах навчального процесу коригувати стратегио навчання.

5. На основ! результапв проведених дослщжень розроблено i запропоновано так звану "дидактичну систему експертв" (ДСЕ), яка базуеться на калькулящйному лист1 EXCEL 5 i дае можлив1сть викладачам реал1зувати комплексну диагностику навчального процесу i обрати оптимальне для даних умов ршення. Поряд з "деревом ц1лей" в систему експерпв входить так звана "таблиця р1шень". Под1оний ¡нструментар1й дае викладачу змогу доопрацювати та оттаизувати програми навчання i поряд з цим бути "радниками" щодо розв'язання р!зних дидактичних завдань.

6. Доведено, що використання методу штучного штелекту в програмах вивчення TexHi4HHX дисцшшн мультимед^й i ппермед1й ¡стотно впливае на розвиток зд1бностей учн1в до творчого мислення, пщвищуючи цим ефектившсть навчального процесу.

7. Встановлено, що ор1ентовну модель ефективносп навчання (Е) на практищ можна представити у випэдц функцп кшькох зм1нних, а саме:

E=fIMA3],

де М - методи; Ф - форми; 3 - дидактичш засоби.

Нами були проанал1зоваш три основш фактори: М - Ф - 3. Встановлено, що y4iii, з якими навчання проводилося евристично-алгоритм!чними методами, а також з використанпям групово! системи i розроблених нами дидактичних 3aco6iB, досягли найвшцого р1вня засвоення знань.

8. Проведене досшдження дало змогу запропонувати i науково обгрунтувати методику отримання i обробки методично! ¡нформац!-!, що е

основоположним шструментом для подготовки кадр1в, а також може усшшно використовуватися в професшно-техшчних школах, школах загального профшю та у вшцих закладах осв1ти не лише в Полыщ, айв шших державах, зокрема, в У крапп. Доцшьно здшснити наукове обгрунтування спещал1зацш предмета "Техшчна подготовка" (\УТ) з метою створення ново!" двопредметно! спещал1заци "Техника та шформатика" (Т-1), а також створення двоступеневоТ форми подготовки кадр!в вшцоТ квал1ф1кацй: 1-ий ступшь - лщенщат (три роки навчання), 2-ий ступшь - мапстер1ум (3+2 роки навчання).

9. Проведеш дослодження подтвердили правилыпсть сформульованоГ нами гшотези. Комплекс нових технолопй навчання у вищих закладах освгги забезпечуе високу ефектившсть шдготовки вчител!в техшчних дисциплш лише тод1, коли викладач! цих заклад!в мають досить яюсну професшну квал1ф1кац1ю, а саме - загальну, спещальну власне, методичну, що дае 1м змогу творчо розробляти 1 впроваджувати нов1 методи 1 технологи в навчальний процес. На ефектившсть техшчно!" подготовки учшв головний вплив мають: результативнють дидактично! робота, а також цшеспрямована навчально-методична дальность викладача техшчних дисциплш. Бона повинна бути усводомленою, послодовною, науково обгрунтованою, що зумовлюе оптимальну ефектившсть шильного навчання.

Здшснене дослодження не вичерпуе складного комплексу проблем, пов'язаних з подготовкою викладач1в техшчних дисциплш у вищих закладах освгга. До подальших напрям1в дослщження ми водносимо:

- продовження пор!вняльних дослоджень з проблем подвищення квал!ф!кацп \ компетентност! викладач!в техшчних дисциплш згодно з европейсысими стандартами;

- дослодження переваг використання сучасних дидактичних засоб!в, мультимедШних пакет1в та шформацшнсн техшки у процес! вивчення техн!чних дисципл!н;

- досл!дження ефективност! неперервного шдвшцення кваифшащ! викладач!в техн!чних дисципл!н та 1х переор!ентац!!' як головного засобу лжводацп безробгггя серед них;

вивчення результативносп сучасного реформування системи обов'язково!"! профеайно! освгги у Польщ! на р!зних р!внях.

Список опублжованих праць за темою дослщжения

Монографй' i навчальш поабннки

1. Barski Т. Technologia ksztalcenia nauczycieli techniki. - UO, Opole, 1998. -308 s.

Барський Т. Технология шдготовки вчител1в техшчних дисцишин: Монограф1я. - Ополе: Опольский ун-тет, 1998. - 308 с.

2. Barski Т., Chudy Z., Iskierka S., Pieranski W., Pustelnik L., Tarasiek J. Zaj?cia warsztatowe. Cz. I, WSP Opole, 1974. - 212 s. (autor 1,9 ark.wyd. - s. 7-9, s. 89110).

Барський Т., Худи 3., 1скерка С., Перанський В., Пустельник JI., TapaciK Я. Слюсарний i верстатний практикум студентов. - Ополе, 1974. -Ч. I. - 212 с. (автор 1,9 др.арк. - С. 7-9, С. 89-110).

3.Barski Т., Chudy Z., Iskierka S., Pieranski W., Pustelnik L., Tarasiek J. Zajfjcia warsztatowe. Cz. II, WSP Opole, 1975,- 198 s. (autor 2,1 ark.wyd. - s. 128-155). Барський Т., Худи 3., 1скерка С., Перансысий В., Пустельник Л., TapaciK Я. Слюсарний i верстатний практикум студентов. - Ополе, 1975. -Ч. II. - 198 с. (автор 2,1 др.арк. - С. 128-155).

4.Barski Т., Chudy Z., Iskierka S., Pieranski W., Pustelnik L., Tarasiek J. Zaj?cia warsztatowe. Cz. I, wyd. II, WSP Opole, 1976. - 212 s. (autor 1,9 ark.wyd. - s. 7-9, s. 89-110).

Барський Т., Худи 3., 1скерка С., Перанський В., Пустельник JI., TapaciK Я. Слюсарний i верстатний практикум студентов. - 2-е вид. - Ополе, 1974. -Ч.

I. - 212 с. (автор 1,9 др.арк. - С. 7-9, С. 89-110).

5. Barski Т., Chudy Z., Iskierka S., Pieranski W., Pustelnik L., Tarasiek J. Zaj^cia warsztatowe. Cz. II, wyd. II, WSP Opole, 1977,- 198 s. (autor 2,1 ark.wyd. - s. 128-155).

Барський Т., Худи 3., 1скерка С., Перанський В., Пустельник JI., TapaciK Я. Слюсарний i верстатний практикум студентов. - 2-е вид. - Ополе, 1975. -Ч.

II. - 198 с. (автор 2,1 др.арк. - С. 128-155).

6. Barski Т. Optymalizacja procesu szlifowania stali austenitycznej kwasoodpornej 1H18N9T. Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Powstanców Slaskich. - Opole, 1981.-87 s.

Барський Т. Оптшшзащя процесу ншфування кислотостойкоУ аустештноТ сташ 1H18N9T.- Ополе: Вшца Пед. Школа ím. Сшезьких повстанщв, 1981. -87 с.

Статп у наукових та науково - методичних виданнях

7. Barski Т., Barska A. Struktura organizacyjna szkolnictwa w krajach Maghrebu -przyklad Algierii. WSP Opole, nr.10.1992. - s. 199-204 (autor 0,2 ark.wyd.).

Барський Т., Барська А. Оргашзацшна структура ocbîth у крашах Магребу

- приклад Аляару // Вшца Педагопчна Школа в Ополе. - 1992. - №10. С. 199-204 (автор 0,2 др.арк.).

8. Barski T., Barska A. W kregu kultury magrebinskiej. - "INDEX", nr.2, Opole, grudzien 1993. - s. 6-7 (autor 0,15 ark.wyd.)

Барський T., Барська A. У кол1 культури Магребу //1НДЕКС. - Ополе. -1993.

- №2. - С. 6-7 (автор 0,15 др.арк.).

9. Barski T. Struktura systemu oswiatowego w Portugal». Nauczanie Techniki // WSP Opole. -1994.-nr.12. s. 163-167.

Барський T. Структура системи ocbîth y Португалп. Вивчення "TexHiiai" // Вища Педагопчна Школа в Ополе. - 1994. - №12. - С. 163-167.

10. Barski T. Przetwôrstwo odpadôw metalowych.. UO - Opole. - 1995. - nr.13. -s.85-86.

Барський T. Переробка в1дход1в метал1в II Опольський Ушверситет. -1995. -№13.-С. 85-86.

11. Barski T. Wyzwania wspôlczesnosci - technologie ekologiczne. UO. -Opole,

1995. -nr.ll. - s. 177-183.

Барський T. Еколопчш технологи - потреби сучасносп //Опольський Ушверситет. - 1995. -№11. - С. 177-183.

12. Barski T. System oswiatowy i ksztalcenie ogôlnotechniczne w Hiszpanii. WSP Rzeszôw - Tarnobrzeg. -1995. - nr.12. - s.35-48.

Барський T. Система ocbîth i загальнотехшчна ocBÎTa в Icnamï // Вища Педагопчна Школа в Жешув - Тарнобжег. - 1995. - №12. - С.35-48.

13. Barski T., Barska A. System oswiatowy i ksztalcenie ogôlnotechniczne w Portugalii. WSP Rzeszôw - Tarnobrzeg. 1995. nr.12. - s.49-56 (autor 0,3 ark.wyd.).

Барський T., Барська A. Система ocbîth i загальнотехшчно!' подготовки в Португалп // Вища Педагопчна Школа в Жешув - Тарнобжег. - 1995. -№12.- С.49-56 (автор 0,3 др.арк.).

14. Barski T. Recykling odpadôw aluminiowych // "AURA-ochrona srodowiska", nr.12, Grudzien 1995. - s. 6-7.

Барський T. Використання в1дходав алюмшио // АУРА-охорона середовища. -1995. - №12. - С. 6-7.

15. Barski T. Systemowe badania efektywnosci ksztalcenia // PF Hradec Krâlové. -

1996.-nr.4.-s. 3-6.

Барський T. Система вивчення ефективносп навчання // ПФ-Градец Кралове. - 1996. - №4. - С. 3-6.

16. Barski T., Marigodow W.K., Slobodjanuk А.А. Dydaktyka techniki w nowych realiach // PF Hradec Krâlové. -1996. - nr.4. - s. 7-10. (autor 0,1 ark.wyd.).

Барський Т., Маригодов В.К., Слободянюк A.A. Дидактика техшки у нових умовах // ПФ - Градець-Кралове. - 1996. - №.4. - С.7-10 (автор 0,1 др.арк.).

17. Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барский Т. Концепция "5Э" и новые отрасли педагогики // Специалист. - Москва. -1996. - № 7. - С. 34-35 (автор 0,25 др.арк.).

18. Barski Т., Marigodow W.K., Slobodjanuk A.A. Ergonomiczno - heurystyczne metody nauczania. Analiza systemu. Lubelskie Towarzystwo Naukowe. Lublin, 1996. - s. 20-25 (autor 0,15 ark.wyd.).

Барський Т., Маригодов B.K., Слободянюк A.A. Ергонолпчно-евристичш методи навчання. Анал1з системи // Пращ Люблшського наукового товариства. - 1996. - С. 20-25 (автор 0,15 др.арк.).

19. Barski Т. Ksztalcenie zawodowe - paryskie dyskusje i prezentacje. „Szkola Zawodowa", 6/97, - s. 36-39.

Барський Т. Професшна освгга - паризьи дискусп i зустр5ч! //Професшна школа. -1997. - №6. - С. 36-39.

20. Barski Т. Wspomnienia absolwenta i "belfra" Technikum Mechanicznego. „Magna Porta Scholarum Opoliensium". Opole. -1997. - s. 132-134. Барський Т. Спогади випускника i "вчителя" Мехашчного техшкуму //Magna Porta Scholarum Opoliensium. -Ополе. - 1997. - С. 132-134. .

21. Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барский Т. Формирование устойчиво -долговременной памяти обучаемых // Специалист. - Москва. -1998. -№1. -С. 29-31 (автор 0,25 др.арк.).

22. Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барский Т. Массив педагогической информации для игрового проектирования // Специалист. - Москва. - 1998. -№3. -С. 24-25 (автор 0,25 др.арк.).

23. Barski Т. Ksztalcenie ogolnotechniczne w Polsce \v perspektywie integracji z Europa PF Hradec Kralove. -1998, -nr.3. - ss.3.

Барський Т. Загальнотехтчна освгга у Полыщ в перспектив! штеграцп з Свропою //ПФ -Градец Кралове. -1998. -№3. - С. 3.

24. Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барский Т. Массив педагогической информации для игрового проектирования // ПФ-Градец Кралове. -1998. -№3. - С. 3 (автор 0,1 др.арк.).

25. Barski Т. Techno Cite - Paris // "MBI" - 1998, - nr.5, - s. 23-24.

Барський Т. Центр техшки "CiTe - Париж" // "MBI". -1998. - №5. - С. 23-24.

26. Барский Т., Маригодов В.К., Слободянюк A.A. Система экспертов при решении проблем обучения // Вестник СевГТУ. - Серия 12: Культура, педагогика, филология. - Севастополь. -1998. - С. 62-69 (автор 0,2 др.арк.).

Тези доповщен на мЬкнародннх i всепольських конференщях

27. Barski Т., Barska A. Nauka i technika w swietle m^drosci arabsko -muzulmanskich. XI Mi^dzynarodowa Konferencja Naukowa nt.: „Problemy ksztalcenia i doskonalenia nauczycieli techniki". - Ghicholazy, 3-4 czerwiec 1993. - s. 48 (autor 0,05 ark.wyd.).

Барський Т., Барська А. Наука i техшка y свган арабсько-мусульманськоТ мудросто //XI Мйжнародна наукова конференция "Проблеми шдготовки та удосконалення викладач^в техшки". -Глухолази.- 3-4 червня 1993. - С. 48 (автор 0,05 др.арк.).

28. Barski Т. Janka R. Modernization of post - diploma ra.sc. course at technical department. Sbornik „Modernizace vysokoskolské vyuky technickych predmetu". Hradec Králové, 29.04.1995. - s. 3-6 (autor 0,1 ark. wyd.). Барський Т., Янка P. Модершзащя факультету шдвшцення квашфжацп для студентов техшчних спещальностей // "Модершзащя вивчення техшчних дисшшлш у вищих школах". -Градець Кралове.- 29 kbíttoí 1995. - С. 3-6 (автор 0,1 др. арк.).

29. Barski Т., Litwin J. Edukacja techniczna i ekologiczna w kanadyjskim systemie oswiatowym. XIII Miedzynarodowa Konferencja Naukowa nt.: „Problemy ksztalcenia i doskonalenia nauczycieli Techniki". Opole, 8-9 czerwiec 1995. s. 25-26 (autor 0,05 ark. wyd.).

Барський Т., Литвин Я. Техшчна i еколопчна освгёа у канадсысш chctcmí народноТ ocbíth // Х1П Мжнародна наукова конференц!я "Проблеми шдготовки та удосконалення викладач1в техн1чних дисцишпн". - Ополе. -8-9 липня 1995. - С. 25-26 (автор 0,05 др. арк.).

30.Барский Т. Заочное обучение по техническим специальностям в новых социально-экономических условиях // Международная научно-методическая конференция "Проблемы совершенствования многоступенчатой подготовки специалистов в новых социально-экономических условиях". - Севастополь. -9-12 октября 1995. - С. 18-19.

31. Барский Т. Влияние учебного процесса на эффективность образования // Международная научно-методическая конференция "Актуальные проблемы технологии творческого мышления". -Севастополь. -27-28 мая 1996.-С.11-12.

32. Маригодов В.К., Слободянюк А.А., Барский Т. Концепция "5Э" и новые отрасли педагогики // Международная научно-методическая конференция "Актуальные проблемы технологии творческого мышления".- Севастополь. -27-28 мая 1996. - С.14-15 (автор 0,05 др.арк.).

33. Marigodow W.K., Slobodjanuk А.А., Barski Т. Edukacja ogólnotechniczna we Francji (Общетехническое образование во Франции). "Актуальные

проблемы технологии творческого мышления". -Севастополь, 27-28 мая 1996. -СЛ.

Маригодов В.К., Слободянюк А.А., Барський Т. Загальнотехшчна освга у Францiï // М1жн. наук.-методична конференщя "Актуальш проблеми технологи творчого мислення". - Севастополь. - 27-28 травня 1996. - СЛ.

34. Barski T., Marigodow W.K., Siobodjanuk А.А. Wartosciowanie celôw ksztalcenia. XIV Miçdzynarodowa Konferencja Naukowa nt.: „Inzynieria Procesowa w Ochronie Srodowiska". Opole - Jarnohowek, 13 -15. VI. 1996. - s. 31-35 (autor 0,1 ark.wyd.).

Барський Т., Маригодов B.K., Слободянюк А.А. Визначення щлей i завдань осв1ти // XIV МЁжнародна наукова конференцгя „1нженерш процеси у захист1 оточуючого середовища". - Ополе - Ярнолтувек. -13-15 червня 1996. - С. 31-35 (автор 0,1 др.арк.).

35. Barski T., Barska A. La sciences et technologie - reflexion sur l'enseignement universitaire. „Les Chantiers Européens de la Recherche Xe reunion de l'AFEMAM" - Paris. Aix-en-Provence. - 4-7 Juillet 1996. - ss. 2 (autor 0,05 ark.wyd.).

Барсышй T., Барська A. Науки i технологи' - роздуми про викладання в ушверситетах //„Свропейсью HayKOBi 3ycTpi4i": X з1брання АФЕМАМ". -Париж: Aix-en-Provence. - 4-7 липпя 1996. - С. 2 (автор 0,05 др.арк.).

36. Barski Т. Education Technologique dans le systeme scolaire Polonaise. Colloque „L'enseignement de la technologie mise en perspective activités internationales". CIRP Paris, 28-29 Novembre 1996,- ss. 7.

Барський T. Викладання технолопй y ншльнш систем! Полыщ // Колотум "Викладання технолопй у м1жнароднш перспектив^'. - Париж: CIRP. -28-29 листопада 1996. - С. 7.

37. Barski T., Marigodow W.K., Siobodjanuk А.А. Zastosowanie systemu eksperckiego w ksztalceniu. XV Miçdzynarodowa Konferencja Naukowa nt. "Inzynieria procesowa w ochronie srodowiska", Opole, 05-07.06.1997. - s.90-97 (autor 0,18 ark.wyd.).

Барський Т., Маригодов B.K., Слободянюк А.А. Застосування системи експерт1в в освт // XIV М1жнародна наукова конференц1я „1нженерш процеси у захиси оточуючого середовища". - Ополе - Ярнолтувек. -13-15 червня 1996. - С. 90-97 (автор 0,18 др.арк.).

38. Marigodow W.K., Siobodjanuk А.А., Barski Т. Systematic approach to the formation of creative thinking of technical college graduates. Mezinarodni vedecko-odborna konference "Modernizace vyuky v technicky orientovanych oborech a predmetech". - Olomouc. - 25-26.06.1997. s. 63-66 (autor 0,1 ark.wyd.).

Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барський Т. Системний пщхщ дс розвитку творчоТ ¡ндивщуальност учшв у техшчних школах // М1жнародн; конференция "Модершзащя викладання техшчно ор1ентованих предмете" - Оломоуц. -25-26 червня 1997. - С. 63-66 (автор 0,1 др.арк.).

39. Барский Т. Современные дидактические средства в обучении технике / Mezinarodni vedecko-odboma konference "Modernizace vyuky v technick] orientovanych oborech a predmetech". - Olomouc. - 25-26.06.1997. - C. 152 155.'

40. Barski T. Technologie ksztalcenia - analiza systemu. Mezinarodni vedecko odborna konference "DIDMATTECH'97". Nitra, 5-6.08.1997,- s. 164-167. Барський Т. Технология освгги - анал13 системи // М1жнародна науков; конференцш "ДИДМАТТЕХ'97". - Nitra. -5-6 серпгя 1997.- С. 164-167.

41. Marigodow W.K., Slobodjanuk A.A., Barski Т. Creative activities formation о: technology students. IV Ogölnopolska Konferencja Naukowa „Multimedia у dydaktyce techniki". Szczecin, 20-21.11.1997. - s.161-168 (autor 0,15 ark.wyd.) Маригодов B.K., Слободянюк A.A., Барський Т. Формування творчо' активное^ студенте техшчних спещальностей // IV наукова конференцЬ "Мультимед1я в дидактищ тсхшки". -Щецш. -20-21 листопада 1997. - С 161-168 (автор 0,15 др.арк.).

42. Barski Т. Ekologia w polskiej szkole a integracja z Europe Inzynieru procesowa w ochronie srodowiska. XVI Mi?dzynarodowa Konferencja Naukow; nt. "Inzynieria procesowa w ochronie srodowiska", Opole, 28-30.05.1998. -s.42-49.

Барський Т. Еколопчна освхта у Полыщ та 1нтсгращя з Свропою //XV] М1жнародна наукова конференц1я .Днженерш процеси у захист: оточуючого середовища". -Ополе. -28-30 травня 1998. - С.42-49.

43. Barski Т., Marigodow W.K., Slobodjanuk A.A. Ekologiczne wyzwanie wspolczesnosci - koncepcje ksztalcenia. Inzynieria procesowa w ochronie srodowiska. XVI Mifdzynarodowa Konferencja Naukowa nt. "Inzynierk procesowa w ochronie srodowiska", Opole, 28-30.05.1998. -.s.36-41 (autor 0,1 ark.wyd.).

Барський Т., Маригодов B.K., Слободянюк A.A. Еколопчш проблема сучасност - концепцй' ocbith // XVI М1жнародна наукова конференц1я „1нженерн1 процеси у захист оточуючого середовища". -Ополе. -28-ЗС травня 1998. -С.36-41 (автор 0,1 др.арк.).

44. Barski Т.,Marigodow W.K., Slobodjanuk A.A. Pakiety multimedialne v, ksztalceniu technicznym. II Mi?dzynarodowa Konferencja Naukowa (Moskwa -Opole - Brno) "Przemysl, Technologia, Srodowisko", Opole - Otmuchöw, 0912.06.1999. - s. 37 (autor 0,05 ark. wyd.)

Барсысий Т., Маригодов В.К., Слободянюк A.A. Мультимедальш пакета в техшчнш ocbíií // MaTepiaim II М1жнародно'Г науково!" конференцп (Москва -Ополе - Брно) "Промисловють, технологи, довкшля". -Ополе. -09-12 червня 1999. - С.37 (автор 0,05 др.арк.).

45. Barski T. Dylematy oswiaty technicznej. II Miçdzynarodowa Konferencja Naukowa (Moskwa - Opole - Brno) "Przemysl, Technologia, Srodowisko", Opole - Otmuchów 09-12.06.1999. -ss.6.

Барський Т. Проблеми техшчно'Г ocbíth // Матер1али П лпжнародно!' науково'1 конференцп (Москва - Ополе - Брно) " Промисловють, технология, довкшля". -Ополе. -09-12 червня 1999. - С.6.

46. Маригодов В.К., Слободянюк A.A., Барський Т. Дидактичш умови моделювання процесу навчання // 36. доповщей науково-методичНо!" конференцп. - Вшниця: "УН1ВЕРСУМ". -1999. -С. 16-21 (автор 0,2 др.арк.)..

47. Барсысий Т. Мед1я в ocbítí i педагопчному спшкуванн! // Матер1али м5жнародно'1 науково'1 конференцп "Модершзащя вивчення техн1чних дисципл!н". - Оломоуц (Чех1я): Ун1верситет. - 29-30 червня 1999. - т.1. -С.48.

Программ i навчальш плани

48. Barski T. Modernisation de la formation des enseignants polonais en deux matiers principales: Technologie-Informatique. Projets Européens Commun. S.JEP-12357-97. UO, Opole 1997. - 25 s. (program TEMPUS).

Барський T. Модсршзацш шдготовки польських вчител1в за двома головними спещальностями: технологп-1нформатика: Проект Свроп.Союзу S.JEP-12357-97. - Ополе: Опольський ун1верситет, 1997. - 25 с. (програма ТЕМПУС).

Барський Т. Дидактичш основи технологи подготовки викладачи техн1чних дисциплш (за матер1алами техшчно-1 освгги у Полыщ). • Монографш.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора педагопчних наук зг спещальшстю 13.00.04 - теорш i методика професшно1 освгги. - 1нститу] педагопки i психологи професшно!' освшг АПН УкраГни, Кшв, 2000.

Дисертац1я М1стить розроблеш автором концепщю тдготовки вчителп техшчних дисциплш, науково-методичш основи проектування i використанн? нових сучасних технолопй вивчення техшчних дисциплш у професшно техшчних школах, школах загального профшю та у вищих навчальнго закладах. Обрунтовано метода побудови "дерева цшей", метода моделюванш процесу навчання i експертних систем, а також метода ощнювання й анатз) даних, що вщображають вплив нових метод1в i форм навчання, тг дидактичних засоб1в, спрямованих на ефектившсть навчального процесу Розроблено теоретичн1 i практичн! рекомендацц для викладач1в i студентов i 'ix спшьнш робото над засвоенням техн!чних дисципл!н.

Ключов1 слова: профес1йно-техн1чна осв1та, сфективн1сть освгги дидактична експертна система, модель пщготовки викладача техн1ки

мультимед1я, оцшка та ¡нтерпретацш дидактичних висновив.

*

Tadeusz Barski. Theoretical basis for designing and application of engineering teaching technology (by materials of technical education in Poland). - Th« monography.

Doctoral dissertation for the seeking of the scientific degree of Doctor ir Pedagogical Sciences 13.00.04 - theory and methodology of professiona education. - Institute of Pedagogics and Psychology in professional education Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kiev, 2000.

In this dissertation the author presents scientific and methodological basis foi designing and application of new technologies of engineering teaching. The following principles were used: methodology of creating the tree of aims, models of the teaching process, expert systems. By means of the influence of methods teaching forms and didactical aids on teaching process, these results were measurec and analyzed. The dissertation contains many theoretical and practical guideline; which may inspire and encourage teachers and students to continue their creative work.

Key words: professional-technical education, effectiveness of education, expen system, models of the teaching process, multimedia, evaluation and interpretatior of didactical results.

Барский Т. Дидактические основы технологии подготовки преподавателей технических дисциплин (по материалам технического образования в Польше). - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация содержит разработанные автором научно-методические основы проектирования и использования новых современных технологий обучения техническим дисциплинам в профессионально-технических школах, школах общего профиля и в вузах.

Сравнительный анализ современных систем общетехнического образования (Франция, Испания, Португалия, Украина, США и Канада) позволил сделать вывод об отсутствии единых подходов к изучению технических дисциплин, а также показал, что существуют различные формы подготовки преподавателей технических дисциплин. Исследования различных современных систем обучения, принятых в мире, наряду с другими факторами обусловили необходимость реформирования обучения в Польше. При этом выделено три уровня школьного обучения - основная школа, гимназия и лицей. Подготовка преподавателей технических дисциплин будет осуществляться на трёх уровнях: лиценциат (3 года обучения), магистериум (3+2 года) и докторат (4 года) в государственных высших педагогических школах и университетах.

Обобщая результаты изучения систем образования в названных странах, а также учитывая польские реалии, экономические условия, принимая во внимание тот факт, что учителю зачастую весьма сложно найти работу в школе только по одному предмету, следует считать целесообразным подготовку учителей, которые могут преподавать в школе, как минимум, два разных предмета.

Значение полученных в ходе исследования результатов состоит в разработке научных основ (путем научного моделирования процесса обучения техническим дисциплинам) новой перспективной отрасли педагогики - эргономико-эвристической; в определении видов и форм связи между четырьмя главными составляющими дидактического процесса: преподавателем, учащимся, методическими (дидактическими) материалами, дидактической компьютерной системой; в разработке так называемого 'дерева целей", дающего возможность преподавателю оптимально управлять учебным процессом не только в плане изучения техники, но и в процессе изучения других дисциплин; разработке новай компьютернай "системы

экспертов", направленной на оптимизацию выбора необходимой информацш применительно к реализации и становлению современных дидактически) основ технологии обучения техническим дисциплинам в школах и вузах Сформулированы методы оценки и анализа данных, отражающих влиянш новых методов и форм обучения, а также дидактических средств нг эффективность учебного процесса.

Представлены имеющие место в современной дидактической практик« медия, мультимедия и гипермедия. Приведены данные исследованш эффективности использования новейших мультимедийных средств нг результаты обучения. Показано, что интерактивность, стимулирующая активность учащегося в процессе обучения, - важнейшая составляющая мультимедийного обучения. Разработаны мультимедийные средства ъ выявлены подходы к использованию модулей - пакетов, содержащю дидактические материалы, являющиеся комплексным обеспеченней дидактического процесса.

На основе обобщения результатов проведеного исследования предложенг и научно обоснована методика получения и обработки методической информации, являющаяся основополагающим инструментом в подготовке кадров. Установлено, что учащиеся, тех групп в которых проводили« занятия эвристически-алгоритмическими методами с применением разработанных нами дидактических средств, показали наивысший уровеш усвоения знаний.

Проведенное исследование подтвердило правильность сформулированного нами ранее предположения о том, что комплекс новых технологий обучения обеспечивает наивысшую эффективность подготовки преподавателей технических дисциплин только при условии, если данный преподаватель имеет достаточно высокую профессиональную квалификацию, а именно: общую, специальную и собственно методическую, позволяющую ему творчески осуществлять разработку и внедрение новых методов и технологий обучения в учебный процесс.

На основе эргономико-эвристического подхода впервые в Польше предложена новая методология обучения техническим дисциплинам в профессонально-технических учебных заведениях, в школах общего профиля, а также в вузах, позволяющая использовать новые методы обучения техническим дисциплинам с учетом современных достижений техники. Обоснованная методология неоднократно успешно апробировалась в школах и высших учебных заведениях Польши и других стран.

Представленная диссертация содержит теоретические и практические рекомендации, направленные на совершенствование совместной работы преподавателя и студента по овладению техническими дисциплинами.

Разработанные на базе проведенного исследования научно-методические основы подготовки преподавателей технических дисциплин, а также практические основы изучения техники могут также использоваться для разработки современных моделей подготовки специалистов в других этраслях знаний.

Ключевые слова: профессионально-техническое образование, эффективность образования, дидактическая экспертная система, модель тодготовки преподавателя техники, мультимедиа, оценка и интерпретация дидактических выводов.