автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование готовности слушателей факультета довузовской подготовки к обучению в высшем техническом учебном заведении.

Автореферат диссертации по теме "Формирование готовности слушателей факультета довузовской подготовки к обучению в высшем техническом учебном заведении."

Гі '4 а Ч’ .. •„

' ,-лі гОУ-

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГГІНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ? імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ГРИГОРЧУК ЛЮБОМИР ІВАНОВИЧ

УДК 378.147:378.662

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СЛУХАЧІВ ФАКУЛЬТЕТУ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ДО НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ

ОСВІТИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2000

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому державному університеті їм. Ю.Федькович Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Сушанко Віктор Володимирович,

Чернівецький державний університет ім. Ю.Федькови науково-дослідна лабораторія проблем педагогіки вин школи, завідувач.

Офіційні опоненти доктор педагогічних наук, професор Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, кафедра трудового навчання,

професор;

кандидат педагогічних наук .

Гладюк Тетяна Володимирівна,

Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра природничих і . математичних наук початкового навчання, доцент.

Провідна установа - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АГЕ України, відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.

Захист відбудеться “24” листопада 2000 р. о 12 год. на засіданні ' спеціалізованої вченої ради К. 58.053.01 Тернопільського державного університету імені Володимира Гнатюка, (46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2)

Автореферат розісланий “23” жовтня 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої * .

вченої ради /Э ТУ&аиммґу Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми і ступінь дослідження наукової проблеми. Вступ України в цивілізовану співдружність вимагає перебудови і подальшого вдосконалення системи неперервної освіти. Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі системи неперервної освіти, залежить від оптимальності її структури. Основними складовими системи неперервної освіти с загальноосвітня і вища ніколи, кожна з яких має свою мету, зміст, спрямованість педагогічного процесу і вдосконалюється автономно. Це не завжди забезпечує наступність між загальноосвітньою школою і вищим технічним навчальним закладом освіти (в подальшому ВТНЗ), що породжує педагогічні суперечності в ланці “ШКОЛА - ВТНЗ” і створює додаткові та суттєві труднощі в навчальному процесі вищої школи.

Усе це ставить перед педагогічною наукою і практикою завдання створити проміжну структуру і, відповідно до її мсти, розробити таку методику підготовки випускників шкіл (абітурієнтів) до навчання у ВТНЗ, яка дозволяє більш ефективно усунути педагогічні суперечності в ланці 'ТИКОЛА-ВТІІЗ створити етап довузівської підготовки абітурієнта, що забезпечує його успішний вступ і активне включення в навчальний процес на першому курсі ВТНЗ.

В останньому десятилітті різні аспекти вдосконалення навчального процесу в загальноосвітній і вищій школі досліджувались у роботах багатьох педагогів і психологів. Разом з тим аналіз літератури свідчить про те, що питання підготовки випускників шкіл до вступу в ВТНЗ, зважаючи на різні підходи до цих проблем та їх актуальність на етапі будівництва державності України, в наукових дослідженнях представлені недостатньо. Так, проблеми цілеспрямованої підготовки старшокласників (в ліцеях) до вступу у ВНЗ вивчали В.І.Костенко, П.І.Сікорський, А.В.Фурман; на підготовчих відділеннях ВНЗ С.А.Кашин, І.І.Кондратюк, Н.М.Цип’юк. Проблеми вибору випускниками ппгіл, абітурієнтами спеціальності та ланки “ШКОЛА-ВН31’ аналізували В.В.Заліщук, Л.М.Мамаєв, В.Г.Таран. Довузівську підготовку студентів у системі неперервної педагогічної освіти досліджувала В.П.Федяєва; підготовку старшокласників до навчання на факультеті фізичного виховання -

А.В.Огнистий; активізацію пізнавальної діяльності слухачів підготовчого відділення, зорієнтованих на здобуття педагогічної професії, - Л.Л.Ройко; адаптацію студентів перших курсів - В.С.Штифурак.

Аналіз досліджень вищеназваних авторів свідчить про те, що вони не достатньо враховують особливості навчального процесу ВТНЗ, не використовують комплексного підходу під час підготовки абітурієнта, який

забезпечує не тільки вступ, але й активне включення його в навчальний про у тому числі на технічні спеціальності ВТНЗ, розв’язуючи тим саг педагогічні суперечності в ланці “ШКОЛА -ВТНЗ”.

Одним із ефективних шляхів розв’язання цієї суперечності є розробі реалізація методики довузівської підготовки, зорієнтованої на сучасні вим| до навчального процесу у вищій школі, що дозволяє абітурієнтам не тіл: поступити у ВТНЗ, обрати спеціальність, але й успішно навчатися з перш курсу.

Теоретична і практична значущість проблеми, її актуальність на сі вдосконалення системи неперервної освіти України та недостатнє наук вивчення визначили вибір теми десертаційного дослідження “Формуваї готовності слухачів факультету довузівської підготовки до навчання у вище технічному навчальному закладі освіти ”.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до держбюджетної т* науково - дослідної лабораторії проблем педагогіки вищої шк< Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича “Теорети1 обгрунтування і розробка методики самообстеження та корекції змісту і яке підготовки спеціалістів з вищою освітою” (№ 0194У28025).

Об’єкт дослідження - процес довузівської підготовки абітурієнтів вступу в вищий технічний заклад освіти.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування готовне абітурієнтів - слухачів факультету довузівської підготовки до навчаню вищому технічному закладі освіти.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні експериментальній перевірці педагогічних умов ефективної підготої слухачів факультету довузівської підготовки до вступу у ВТНЗ, їх активне включенню в навчальний процес на першому курсі визначеного ВТН' обраної інженерно-технічної спеціальності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що готовність слухачів факульт довузівської підготовки сформується, якщо їх підготовка буде здійснюватисі орієнтованою на майбутню навчальну діяльність студента ВТНЗ методикі яка передбачає комплексний підхід до формування синтезу змісту шкільї програм і вимог ВТНЗ за рівнем їх засвоєння, організаційними формаі методами та видами навчання абітурієнта; формування вищих рів пізнавальної активності й організаційно-методичної самостійності.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези поставлено і завдання:

- визначити сутність і зміст феномена “готовність до навчання у ВТН основні рівні сформованості у слухачів ФДП;

з

- обґрунтувати основні передумови і можливі шляхи ефективності формування готовності абітурієнтів до навчання у ВТНЗ;

- розробити та обгрунтувати експериментальну методику формування готовності слухачів факультет}' довузівської підготовки (в подальшому ФДП) до вступу у ВТНЗ і провести формуючий педагогічний експеримент;

- проаналізувати результати педагогічного експерименту, виявити умови формування готовності випускників факультету довузівської підготовки до навчання в ВТНЗ, розробити методичні рекомендації і здійснити їх впровадження в практику в ланці “ШКОЛЛ-ВТНЗ”.

Для розв’язання поставлених завдань була розроблена програма досліджень, яка передбачала застосування комплексу взаємопов’язаних методів педагогічного дослідження: аналіз наукової літератури, законодавчих і нормативних документів; спостереження,' констатуючий експеримент; самооцінка за спеціально розробленою методикою; вивчення, аналіз і узагальнення передового досвіду; індивідуальні і колективні бесіди; індивідуальна і колективна експертиза, педагогічне моделювання, ранжування; анкетування; статистичні методи дослідження, проведені за допомогою обчислювальної техніки.

У процесі двоетапного, з проміжною корекцією, педагогічного експерименту широко застосовувалась більшість названих вище методів педагогічного дослідження, що дозволило виявити і обгрунтувати умови ефективності формування готовності абітурієнта, довести висунуту гіпотезу, розробити практичні рекомендації і впровадити їх у практику.

Дослідження проводились у три етапи. На першому етапі (1994-1995н.р.) на основі аналізу літератури, нормативних документів і стану досліджуваної проблеми виявлено педагогічну суперечність між вимогами навчання ВТНЗ і готовністю абітурієнта їх виконувані, розкрию і проаналізовано основні шляхи підготовки до навчання в ВТНЗ; проведено констатуючий зріз, визначено логіку педагогічного дослідження, об’єкт, предмет, мету дослідження, обгрунтовано і сформульовано гіпотезу, завдання дисертації.

На другому етапі (1995-1996н.р.) на основі аналізу вивченої літератури і педагогічного досвіду виявлено можливості основних способів довузівської підготовки випускників шкіл і умов формування готовності до навчання в ВТІІЗ. Створена наукова база дослідження, обґрунтовані критерії та розроблена методика для проведення педагогічного експерименту.:

На третьому етапі (1996-1999н.р.) проведено першу частину педагогічного експерименту, проаналізовано його результати і внесена корекція до експериментальної методики; виконано друїу частину педагогічного експерименту та проаналізовано його результати; проаназізовано результати

третього етапу педагогічного експерименту; виявлено умови ефективне формування готовності абітурієнтів - слухачів ФДП до навчання у ВІТ розроблено практичні рекомендації та організовано їх впровадження практику.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять OCHOI положення теорії пізнання, нові педагогічні технології, законодавчі акти| нормативні документи з проблем неперервного навчання, передусім - в лан “ШКОЛА-ВТНЗ”.

У роботі над темою дослідження ми спирались на фундаментальні пра

A.М.Алсксюка, В.П.Беспалько, В .1 .Бондаря, В.М.Галузинськог

СУ. Гончаренка, І.А.Зязюна, В.М.Кларіна, В.А.Козакова, В.П.Крави

Н.Г.Ничкало, А.В.Огнистого, В.А.Онищука, П.І.Підкасистого, І.П.Підласог Л.М.Романишиної, Б.М.Ступарика, В.О.Сухомлинського, М.М.Фіцул М.Д.Ярмаченка в яких висвітлені проблеми навчання у вищій hikoj Використовували рекомендації з питань організації і проведення експеримеїг у вищій школі Т.А.Алєксєєнко, В.М.Вергасова, В.І.Костенка, І.І.Кондратюк Т.Д.Мишковської, П.І.Сікорського, ВБ.Сушанка, В.Г.Таран, В.М.Чайк

B.С.Штифурака, В.Л.Федяєвої та ін.

Наукова новизна роботи полягає: у визначенні змісту поняття “готовніс абітурієнта до навчання в ВТНЗ” як складної характеристики особистості, я\ включає систему мотивів, предметних та інтелектуальних знань, умінь навичок, що забезпечують вступ до ВТНЗ і залучають до творчої пізнавальн діяльності на першому курсі з обраної спеціальності; в обгрунтуванні рівнів сформованості та комплексного підходу до формування готовності абітурієнт до навчання у ВТНЗ; у розробці і обгрунтуванні системи критері (сформованість пізнавальної активності, організаційно-методичн самостійності; надійність сформованих показників, спрямованість особистості які забезпечують вимірювання і оцінювання умов ефективного формуваш готовності абітурієнтів у дванадцятибальній шкалі.

Теоретичне значення дослідження полягає: у виявленні педагогічна суперечностей у системі “ШКОЛА-ВТНЗ”, встановленні шляхів їх розв’язанн визначенні змісту поняття “слухач курсів - абітурієнт” і шляхів ефективної формування його готовності до навчання у ВТНЗ; у розробці і обґрунтував] експериментальної методики формування готовності до навчання в ВІЇ слухачів факультету довузівської підготовки.

Практичне значення полягає: у розробці методики виявлення основни способів довузівської підготовки і оцінки їх ефективності; розробці шлях: адаптації слухачів курсів до комплексної експериментальної методики системі факультету довузівської підготовки; розробці й застосуванні комплек

;ної експериментальної методики формування готовності слухачів ФДП до іавчапня у ВТНЗ; експериментальному обгрунтуванні умов ефективності формування готовності слухачів до вступу і навчання в ВТНЗ.

Дисертація с особистим внеском здобувана у вирішенні проблем формування готовності слухачів факультету довузівської підготовки до іавчання у вищому технічному закладі освіти та обгрунтуванні комплексного іідходу до формування досліджуваного феномену.

У спільних публікаціях авторськими є: методика рейтингового контролю; іетодика розробки і застосування тестових завдань; рекомендації щодо іроведення вступних випробувань із математики; технологія формування >рганізаційно-методичної самостійності абітурієнтів у ланці “ШКОЛА — ЖІЗ”; розробка професійно зорієнтованих задач; розробка змісту ідаптаційного етапу в структурі формуючого педагогічного експерименту.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів забезпечується еоретико — методологічною обґрунтованістю експериментальної методики, исгемого методів дослідження, що адекватні предметові, меті, гіпотезі та авданням дослідження; репрезентативністю вибірки та надійністю критеріїв і х показників, обсягом отриманих емпіричних даних та їх комплексним налізом.

Апробація і впровадження результатів дослідження проводилось ішяхом:

- розробки і застосування експериментальних методик підготовки слухачів ;о системи навчання у ВТНЗ: Івано-Франківському державному технічному ніверситеті нафти і газу (ІФДТУНГ) (Довідка №1), його філіалах (Довідка Г°2) і Чернівецькому державному університеті (ЧДУ) (Довідка №3);

-публікації п’яти статте», що містять результати досліджень, у фахових <урналах: “Нові інформаційні технології навчання у навчальних закладах ^країни” (Одеса, 1999р.), “Науковий вісник” Чернівецького держуніверситету Чернівці, 1998р.- одна стаття, 1999р. -З статті);

-виступів із повідомленнями про результати досліджень на науково-рактичних конференціях в (Київ; 1999р.); (Чернівці, 1998,1999рр.); (Одеса, 999р.); (Івано-Франківськ, 1998-1999рр.);

- розробки і застосування авторських інтенсивних методик і технологій авчання в роботі факультету довузівської підготовки і в навчальному процесі ікіл та ВТНЗ.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох озділів, висновків (обсяг основного тексту 159 сторінок), списку використаної ітератури (307 джерел) та додатків (11). У роботі подано 22 таблиці і 29 рафіків і гістограм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, прсдмс мету дослідження, сформульовано гіпотезу, завдання, визначено систєї методів дослідження; охарактеризовано ступінь дослідженості проблем розкрито етапи дослідження, сформульовано наукову новизну, особисті внесок автора, методологічну, теоретичну і практичну значущість дослідженн шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі — “Теоретичний аналіз сучасного стану довузівськ підготовки студентів” - на основі аналізу наукової і методичної літератур законодавчих і нормативних документів виявлено сучасні вимоги ; навчального процесу у вищому технічному закладі освіти та ступінь готовнос випускників загальноосвітніх шкіл, які поступають в ВТНЗ, до навчання вищих навчальних закладах Ш-ІУ рівнів акредитації; розкрито педагогіч суперечності між вимогами процесу навчання у ВТНЗ і готовністю абітурієнт до їх виконання; готовність абітурієнтів до навчання у ВТНЗ розглянуто ; педагогічну проблему.

Аналіз літератури, результати анкетування абітурієнтів, студентів викладачів, бесіди з ними свідчать про підвищені вимоги до вищої технічн школи, яка готує спеціалістів для народного господарства, що впливає ] зростання вимог до якості довузівської підготовки майбутніх студентів. І питання неодноразово порушувалось на науково-практичних конференціях Україні, у нормативних документах, що стосуються освіти. Реалізан профвідбору є одним із визначальних критеріїв оцінки роботи ВТНЗ під час акредитації.

Одночасно висловлюються думки про недостатню підготовленіс випускників шкіл до навчання у ВТНЗ, що пояснюється неспроможнісі розв’язати цю проблему загальноосвітньої школи. Ця непідготовленіс випускників шкіл, які хочуть поступити в ВТНЗ, властива і студентам перші курсів, що знижує ефективність навчального процесу.

Для виявлення цілісності системи неперервної освіти в ланці “ШКОЛА ВТНЗ” проведено констатуючий зріз, враховуючи можливості школи і вимо навчання у ВТНЗ, що допомогло визначити стан готовності абітурієнтів , вступу, а головне до навчання у ВТНЗ.

Порівняльний аналіз результатів констатуючого зрізу вступні випробувань і вхідного контролю студентів І курсів проведено в ІФДТУНГ ЧДУ. Було вивчено 38 відомостей оцінок понад 800 студентів академічних гр; першого курсу, які охоплюють результати вступних іспитів і так званого

хідного контролю у вересні - жовтні. Аналіз засвідчив, що абсолютна спішність студентів, які вступили на перший курс, через 2 - 2.5 місяці з ірсдмстів вступних випробувань стала в середньому на 26% нижча, а якість їіань (відсоток оцінок “4” і “5”) - на етапі “вхідного контролю” виявилась у ередньому на 42,2% нижча, ніж на вступних випробуваннях.

Це свідчить про те, що студенти І курсу, які успішно пройшли вступні ишробування, виявилися недостатньо готові до навчання у ВТНЗ. Такий стан їй розглядаємо як педагогічну суперечність між вимогою навчання у ВТНЗ і отовністю тих, хто навчається, успішно виконати ці вимоги.

Проведене анкетування виявило, що переважна більшість учителів ;тарших класів загальноосвітніх шкіл (76.3%) упевнені в тому, що підготовка їх шпускників відповідає потребам обраної учнями спеціальності. Разом з тим >6.7% викладачів ВТНЗ, які забезпечують організацію навчального процесу, дотримуються протилежної думки. При цьому більше 60% вчителів точно не інають сучасних вимог системи навчання у ВТНЗ взагалі, а 67% - до ірофільних предметів зокрема.

Для підтвердження зроблених на основі цього аналізу висновків і шявлення ступеня готовності студентів перших курсів до системи навчання ЗТНЗ у 1995-1996 роках в ІФДТУНГ і на технічних спеціальностях у ЧДУ за юзробленою нами методикою проводився предметно орієнтований, юрівняльний аналіз результатів шкільних випускних іспитів, вступних іспитів Ю університету і “вхідного контролю”. Аналіз підтвердив висновок про те, що іавчальний процес у ланці “ШКОЛА-ВТНЗ" системи неперервної освіти не южна вважати оптимальним, оскільки порушується його цілісність: якість гідготовкп випускників шкіл, абітурієнтів і студентів з одних і тих же іредметів не збігаються. До того ж розходження між оцінками випускного і іступного іспитів значно менші, ніж між вступним іспитом у ВТНЗ і “вхідним :онтролем” у цьому ж ВТНЗ, тобто спостерігається порушення оптимальності і одній і тій же системі навчання. .

Аналіз літератури допоміг розглянути готовність абітурієнтів до навчання г ВТНЗ як педагогічну проблему. Безпосередньо питання формування отовності до різних видів навчальної і педагогічної діяльності за останні роки [осліджувались у роботах А.Я.Каташинської, З.С.Левчук, А.Ф.Линенко,

1.В.Лисенко, Д.С.Мазохи, С.А.Ніколешсо, В.М.Чайки та інших. Вони юзкривали, як правило, суть поняття “готовність” до певних видів діяльності а виявляли їх компоненти, якісні характеристики та критерії.

На основі аналізу результатів дослідження феномену “готовність”, пираючись на метод педагогічного моделювання, ми визначаємо, що отовність абітурієнта до вступу у ВТНЗ є складною характеристикою особис-

тості, яка включає систему потреб, мотивів, психологічних якостей, установ і станів, предметних та інтелектуальних знань, умінь і навичок, що дозволяю успішно вступити до ВТНЗ і залучитися до активної творчої пізнавали] діяльності на першому курсі обраної спеціальності.

Готовність, як вважають автори досліджень, - це категорія відносна і різних педагогічних системах може мати різні рівні сформованості. В умов: нашого дослідження проведений аналіз феномену “готовність” дозвол: виділити чотири послідовних рівні готовності абітурієнта до вузівської систек освіти: четвертий — високий, третій - відносно високий, другий-середні: перший - низький.

Аналіз готовності абітурієнта до навчання у ВТНЗ як педагогічні проблеми дозволяє також розглядати готовність як умову ефективного розвита навчального процесу. Отже, готовність до вступу у ВТНЗ і активне включена в навчальний процес ми розглядаємо як цілісну готовність абітурієнта д навчання.

Вирішення зазначеної педагогічної проблеми, в тому числі й виявлене педагогічної суперечності, ми вбачаємо в переході на нову, більш ефективн методику підготовки абітурієнта. Аналіз отриманих результатів констатуючог зрізу ставить питання про пошук більш ефективних шляхів формуванн готовності абітурієнта до навчання у ВТНЗ.

У другому розділі “Теоретичне обгрунтування умов формуванн готовності абітурієнтів до навчання у вищому технічному навчальном закладі” проведено системно-діяльнісний аналіз ефективності основни способів підготовки абітурієнтів до вступу у вищі навчальні заклади освіті виявлено і обґрунтовано основні передумови підвищення готовносі абітурієнта до системи навчання у ВТНЗ: формування пізнавальної активносі (ГІА), формування організаційно-методичної самостійності (ОМС) абітурієнтів комплексний підхід до організації навчального процесу.

Для виявлення організаційно-педагогічних умов і способів підготовю випускників шкіл, абітурієнтів до вступу у ВТНЗ на інженерні спеціальності їх ефективності навчання протягом одного семестру студентам перших курсі] ІФДТУНГ і ЧДУ пропонувалась комплексна анкета. У дослідженні бралі участь 656 студентів перших курсів.

Основні завдання анкетування: виявлення способів підготовки абітурієнті] до вступу у ВТНЗ на інженерні спеціальності з фізики і математики, а такоя складностей і труднощів, з якими студенти перших курсів зіткнулися протягом перших місяців навчання у ВТНЗ. Одночасно в цій анкеті пропонувалисі запитання, відповіді на які дають можливість вивчати особливості методик ефективність кожного способу підготовки. Одночасно проводились бесіди з

'чителями і викладачами, що ведуть заняття на курсах і займаються !епетиторством.

Одержані результати дають підстави стверджувати, що понад 92 % студентів, які поступили в університети на інженерні спеціальності, >сновними способами підготовки мали: самостійну підготовку (24,5 %), >епетиторство (26,2 %), підготовку на курсах при ВТНЗ (25,4 %) і заняття іалими групами (2-4 особи) (16 %). При вступі в ВТНЗ наіівищим є рейтинг их, що поступили внаслідок підготовки “з репетитором”, на другому місці з іевеликим відривохМ слухачі, що проходили підготовку на “курсах при ВТНЗ”, на третьому - абітурієнти, що навчалися “малими групами” і “самостійно”. Сартина принципово змінюється на етапі “вхідного контролю”. Тут знову нксується спад показників навчання під час усіх способів підготовки. Однак арактерним є те, що на першому місці за рейтингом виявляються два способи-, ідготовка “малими групами” і підготовка “на курсах при ВТНЗ”. 'епетиторство - на третьому місці.

Отримані результати не тільки підтверджують висновок про наявність уперечностей в ланці “ІІЖОЛА - ВТНЗ”, але й свідчать про те, що вирішення ,их суперечностей слід шукати в зв’язку її з умовами розвитку навчального роцесу на перших курсах вищих навчальних закладів. Проведені дослідження ають також підставу стверджувати, що результати вступних екзаменів не гожуть бути об’єктивними і єдиними критеріями, які визначають ступінь зтовності абітурієнта до вступу у ВТНЗ.

Наші дослідження дозволяють зробити висновок про те, що одним із фективних шляхів удосконалення до вузівської підготовки може бути ілеспрямоване формування ПА абітурієнтів. Цілісний підхід до формування [А абітурієнта, як умови його готовності до навчання у ВТНЗ, дозволив нзначити такі рівні її сформовапості, які можуть характеризувати ступінь Його зтовності: репродуктивну (шкільну),, довузівську (випускну), пошукову ібітурієнтську) і творчу (студентську) пізнавальні активності.

Не менш важливою є проблема формування ОМС абітурієнта, в основі якої гжить самостійна інтелектуальна навчальна діяльність, загальні та спеціальні чіння самостійно оволодіти навчальним матеріалом в умовах конкретного авчального процесу в ВТІІЗ. При цьому від ступеня і рівня сформовапості 'МС абітурієнта залежить розширення сфери використання отриманих знань, чінь, навичок. ОМС має чотири рівні сформованості:

перший - виконавча самостійність. Характеризується готовністю учня до ї за інструкцією, алгоритмом під контролем і за допомогою педагога;

другий - самостійність у звичних умовах. Характеризується готовністю іня до діяльності за завченим правилом в типових умовах під постійним ке-

рівництвом педагога;

третій - самостійність в нетипових умовах. Характеризується готовніс учня виконувати завчену діяльність у нових нетипових умовах, звертаючись порадою до викладача;

четвертий - творча навчальна самостійність. Характеризується готовніс учня самостійно оцінювати ситуацію, правильно визначити метод і самостій організовувати діяльність.

У розділі обґрунтована необхідність поступового зростання ріг сформованості готовності абітурієнта під час переходу зі школи у ВТНЗ, % також має чотири рівні навчальної діяльності: четвертий (високий) - готовніс до творчості; третій (відносно високий) - готовність до самостійної навчалы діяльності у нетипових умовах; другий (середній) - готовність до навчалы діяльності у типових умовах; перший (низький) - виконавча готовність.

У роботі доведено, що однією із основних умов, які визначак ефективність формування готовності абітурієнта, є комплексний підхід організації його підготовки до вступу у ВТНЗ. Тут ми виходили з того, і вивчення школярем більшості навчальних предметів вимагає, як правш репродуктивного рівня засвоєння, а система вищої освіти вимагає готовної студента до самостійної творчої діяльності. Отже, “перетворення” школярг студента першого курсу повинно здійснюватися уже на етапі “абітурієнт”, і зумовлює створення спеціальної методики, в основі якої, як зазначається дослідженні, закладений комплексний підхід.

Під комплексним підходом до навчання в процесі довузівської підготов ми розуміємо синтез змісту шкільних програм і вимог ВТНЗ за рівнем засвоєння, організаційними формами, методами та видами навчан абітурієнта, що дозволяє розробити і застосувати нову, більш ефективі раніше не використовувану методику навчання. Це, в свою чергу, забезпечи не тільки вступ до ВТНЗ, але і активне включення студента в навчальн процес на першому курсі. .

Обґрунтовано, що реалізація ідей комплексного підходу можлива умовах застосування комплексних різнорівневих, предметних і спеціальні задач і завдань, спеціальної методики їх використання.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективної формування готовності слухачів факультету довузівської підготовки , вступу і навчання у вищому технічному навчальному заклад обгрунтовано експериментальну методику, описано хід педагогічно експерименту і проаналізовано отримані результати.

Відповідно до мети, гіпотези і завданнь дослідження було розроблене обґрунтовано експериментальну комплексну методику підготовки слухачів

>ДІІ, яка апробувалась в експериментальних групах під час підготовки до ступу н ВТІІЗ.

Основні відмінності експериментальної методики від традиційного авчашія можна звести до груп особливостей, які характеризують комплексний [ідхід до навчання слухачів, формування в них готовності до творчої наукової ;іяльності.

Суть і обґрунтування експериментальної методики вимірювання і іцінювання сформованості готовності слухачів ФДГІ до навчання ВТНЗ юлягає в тому, що процес формування готовності містить у собі три аспекти іроблем: а)формування спрямованості особистості слухача на пізнавальну іктивність, навчальну самостійність і на певну спеціальність; б)розширення та юглиблення бази знань, умінь та навичок, що забезпечують формування ніціативності, самостійності та творчості і в цілому пізнавальної активності; Оформування організаційно-методичних умінь і навичок слухача. Розв’язання (их завдань в експериментальній методиці здійснювалося в процесі: еоретичної і практичної підготовки через вирішення предметних, спеціальних а комплексних задач і завдань.

У зв’язку зі складністю стратегії експерименту для визначення фсктивності формування готовності слухача до навчання у ВТНЗ ми виділили [ві групи критеріїв: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні критерії використовувалися безпосередньо в умовах юрмуючого педагогічного експерименту: перший - “сформованість

іізнавальної активності”; друї ий “сформованість організаційно-методичної амостійності”; третій - “надійність сформованих показників”; четвертий -спрямованість особистості” слухача. До зовнішніх критеріїв відносяться езультати складання вступних іспитів у ВТНЗ ч профілюючого предмета, вхідного контролю” і складання студентами першого екзамену.

Експеримент був поставлений на курсах підготовки до вступу у ВТНЗ в зано-Франківському державному технічному університеті нафти і газу, на двох ііліалах цього університету: у місті Охтирка, у школі №1, у місті Краснограді, школі №4, а також на курсах у. Чернівецькому державному університеті, сього в експерименті брало участь 995 слухачів.

Формуючий педагогічний експеримент під час кожного набору на ФДД очинався з констатуючого зрізу. В подальшому навчальний процес у онтрольних групах (КГ) будували, в основному, за прийнятою на курсах задиційною, шкільною методикою вивчення фізики і математики в старших пасах загальноосвітньої школи, використовуючи елементи інтенсивного озв’язування задач.

В експериментальних групах (ЕГ) навчальний процес реалізувався : експериментальною методикою, яка дозволяла залежно від мети та рівї навчання узгоджувати логіку шкільної програми й шкільного підручника логікою майбутньої навчальної діяльності студента; поєднувала теоретичне т практичне навчання, підвищувала фундаментальність та практичн спрямованість теоретичного матеріалу; оптимізувала мету, методику, рівї навчання, узгоджуючи їх з цілями, методикою, рівнями вузівського навчання контролю; сприяла підвищенню інтелектуального навантаження учнів, з винятком дублювання матеріалу на однакових рівнях навчання.

До початку кожного етапу навчання проводилась незалежна експертизі всіх навчальних та контрольних дидактичних матеріалів для встановленні рівнів їх складності.

Після проведення та аналізу першого етапу експерименту з метої оптимізації експериментальної методики без зміни критеріїв і їх показникі була проведена корекція експериментальної методики. На другому етапі післ першого екзамену було проведено контроль якості знань студентів, яь навчалися в контрольних і експериментальних групах. Це, на наш иогля; суттєво підвищувало відповідність оцінки ефективності експериментальне методики. '

Результати формуючого експерименту наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 ■

Сформованість готовності слухачів КГ і ЕГ факультету довузівської підготовки до вступу у ВТНЗ

Критерії і показники сформованості готовності абітурієнтів

1 'рули ПА оме Спрямованість особистості на

бали рівень надійність (%) бали рівень надійність (%) ПА оме проф.

КГ 5,89 2,29 48,9 5,45 2,16 32,3 3,65 3,41 3,90

ЕГ 8,28 3,13 82,4 8,07 3,04 72,2 3,80 3,65 3,95

Ефективність експериментальної методики також підтверджуєтьс: а)результатами вступних іспитів в ВТНЗ: із числа слухачів КГ, в середньою поступило 69,3% , із числа слухачів ЕГ - 92,5%; б)анкетуваням і бесідами студентами і викладачами ВТНЗ; в)порівняльними аналізами результатів ви-

тускних екзаменів ФДП, вступних у ВТНЗ і в процесі навчання на першому сурсі ВТНЗ, що наведені на рис. 1,

Абс. усп. ЕГ -а— Якість ЕГ О Абс. усп. Кґ Якість КГ

випуск.екз. вступ.екз. вхід.контр. 1-й екз. в ФДП вВТНЗ вВТНЗ ВТНЗ

Етапи

Рис.І Динаміка результатів успішності слухачів і студентів коїгфольних і :кспериментальних груп

Описаний в розділі педагогічний експеримент і результати навчання лухачів свідчать, що за всіма основними внутрішніми і зовнішними ритеріями і показниками готовності в експериментальних групах вищі, ніж у лухачів контрольних. Не свідчить про ефективність експериментальної іетодики, яка забезпечувалась:

- розкриттям і обґрунтуванням педагогічної суперечності в системі ШКОЛА-ВТПЗ”, теоретичним обгрунтуванням можливих шляхів її фекіивного розв’язання, створенням наукової бази експериментального ослідження;

- створенням комплексної методики навчання, яка включає в себе б’єднані спільною метою етапи адаптації, включення, розвитку і формування

зтовності слухача ФДП до навчання у ВТНЗ і базується на творчій діяльності і ізнорівневому рейтинговому контролі, що стимулює навчальну активність іухачів;

- комплексним підходом до організації та проведення навчального процесу а основі дидактичного погодження процесів формування ПА і ОМС як ;новних інтегративних якостей, які визначають готовність слухача до навчан-і у ВТНЗ, забезпечують формування вищих рівнів його готовності до вступу і дносно успішне залучення до навчання на першому курсі обраної іеціальності;

- розробкою системи методів та прийомів, адаптованих до мети навчання розвитку особистості, які стимулюють її самостійну творчу діяльність спрямовують навчальний процес на формування вищих рівнів готовності;

- розробкою і впровадженням теоретичних і практичних різнорівневи; комплексних, предметних і спеціальних завдань і задач, що дозволяють з результатами їх розв’язання об’єктивно оцінити знання у слухачів, а тако; визначити рівень їх готовності до навчання у ВТНЗ;

- розробкою системи критеріїв і їх показників, обґрунтуванням методик вимірювання і оцінювання результатів формування ПА і ОМС, створення] умов для ефективної реалізації цієї методики, об’єктивності аналізу й оцінк отриманих результатів дослідження.

У висновках викладено такі основні результати досліджеігая:

1. Однією із основних причин, що породжують педагогічні суперечності ланці “ШКОЛА - ВТНЗ”, є відсутність оптимальної і цілеспрямовані методики довузівської підготовки. Це не дозволяє формувати в абітурієнт готовність для вступу до ВТНЗ, знеможливлює в подальшому успіші навчання у вищій школі.

Успішне розв’язання педагогічних суперечностей в ланці “ШКОЛА-ВТН-можливе при створенні сучасної науково обґрунтованої методики довузівської навчання, що дозволяє розглядати підготовку абітурієнта до вступу у ВТНЗ і відносно самостійний етап у системі неперервної освіти України. .

2. Під готовністю абітурієнта до навчання у ВТНЗ розуміємо склади сформовану на базі середньої освіти, зорієнтовану на модель майбутньо] спеціаліста, багаторівневу характеристику особистості, яка включає систе\ потреб і мотивів, предметних і навчальних знань, умінь і навичок, я забезпечують їй вступ і активне включення в пізнавальну діяльність і першому курсі ВТНЗ обраної спеціальності.

3. Ефективне формування готовності абітурієнта до навчання у ВТТ можливе в умовах комплексного підходу до організації навчального процес який забезпечує синтез змісту шкільних програм і вимог ВТНЗ; оптимальї поєднання організаційних форм, методів і видів пізнавальної діяльнос абітурієнта, що дозволяє розробити і застосувати нову, більш ефективн неможливу за традиційного підходу методику навчання, яка забезпечує і тільки успішний вступ, але й активне включення його в навчальний процес ВТНЗ.

4. Комплексна експериментальна методика і результати проведено, формуючого педагогічного експерименту дозволили встановити, що за всіг внутрішніми і зовнішнішніми критеріями результати навчання слухачів, а пот: і студентів першого курсу із числа ЕГ виявились вищі, ніж у КГ. Це перекон-

иво свідчить про ефективність експериментальної методики і про :формованість готовності слухачів до вступу у ВТНЗ.

5. Основною умовою ефективного формування готовності слухачів до їистєми навчання у ВТНЗ с експериментальна методика, яка передбачає:

5.1. Комплексний підхід до підготовки слухачів оптимально дозволяє

юєднювати вимоги шкільних навчальних програм з вимогами ВТНЗ. Це :творюе передумови для вступу та успіиптого навчання студента на першому сурсі. .

5.2. Розробку, обґрунтування і реалізацію системи критеріїв і їх показників, які забезпечують об’єктивну оцінку ефективності формування основних інтегративних якостей слухача.

5.3. Обгрунтування і реалізацію адаптаційної методики, яка дозволяє на основі диференціації та індивідуалізації навчання одночасно здійснювати ^підготовку слухачів, активно включати їх у комплексну експериментальну методику.

5.4. Розробку і реалізацію адаптованих до мети навчання різнорівневих сомплексних, предметних і спеціальних завдань і задач, які забезпечують формування необхідного рівня готовності особистості до навчання в ВТНЗ.

5.5. Залучення слухачів до активної самостійної пізнавальної діяльності, цо забезпечує формування характерних для ВТНЗ рівнів ПА.

5.6. Розробку і реалізацію на всіх етапах експерименту дванадцятибальної лістеми різнорівневого рейтингового контролю, що стимулює пізнавальну іктивпість і організаційно-методичну самостійність слухачів і суттєво (в 2,7-3,3 зази) підвищує їх навчальну активність.

Проведене дослідження переконливо свідчить, що гіпотеза підтвердилась іро те, що готовність слухачі» ФД1І до системи навчання у ВТНЗ буде :формована якщо їх підготовка здійснюватиметься за орієнтованою на лайбутшо навчальну діяльність студента ВТНЗ методикою, що дозволяє сомгілексно формувати вищі, творчі рівні пізнавальної активності і )рганізаційно-методичної самостійності.

Це дає нам право рекомендувати для практичного впровадження в вищих іавчальних структурах розроблену методику довузівської підготовки слухачів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем оптимізації системи іеперервної освіти в Україні. Не менш гостро стоїть питання про оптимізацію :истеми неперервної освіти в ланці “ШКОЛА-ТЕХШКУМ”, “ШКОЛА-СОЛЕДЖ”.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Григорчук Л.І. Комплексний підхід до підготовки абітурієнтів до вузівсьв системи навчання // Науковий вісник ЧДУ: Збірник наукових праць.-Вип. З Педагогіка та психологія. -Чернівці: ЧДУ, 1998. -С.167-170.

2. Григорчук Л.І., Григорчук Г.В. Організаційно-методична самостійніс абітурієнта // Науковий вісник ЧДУ: Збірник наукових праць.-Вип. 4] Педагогіка та психологія. -Чернівці: ЧДУ, 1999. -С.68-74.

3. Григорчук Г.І. До питання про підготовку до вузівської системи навчання Нові інформаційні технолгії навчання в учбових закладах України. - Одеса, 1999. -С.237-241.

4. Григорчук Л.І. Теоретичні обґрунтування експериментальної адаптаційн методики навчання // Науковий вісник ЧДУ: Збірник наукових праць,- Вип. 5 Педагогіка та психологія. -Чернівці: ЧДУ, 1999. -С.101-104.

5. Григорчук Л.І. Педагогічні умови формування готовності абітурієнтів і вузівської системи навчання // Науковий вісник ЧДУ: Збірник наукових праці Вип. 67: Педагогіка та психологія. -Чернівці: ЧДУ, 1999. -С.199-204.

6. Сушанко В.В., Алексєєнко Т.А., Григорчук Л.І., Григорчук Г.В. Методи] різнорівневого діагностико-діяльного- рейтингового контролю якості знан Методичні матеріали. -Чернівці: Рута, 1996. -19 с.

7. Сушанко В.В., Гудима О.Ю., Григорчук Л.І. Методика розробки застосування різнорівневих тестових завдань: Методичні матеріали.- Іван Франківськ: ІФДТУНГ, 1997. - 18 с.

8. Горгула В.І., Івасишин Л.М., Григорчук Л.І. Методичні вказівки } вступних випробувань з математики.- Івано-Франківськ: ІМЕ, 1999. - 29 с.

9. Григорчук Л.І., Григорчук Г.В. Дидактичні проблеми розвивальної навчання в системі школа-ВНЗ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичн конференції.- Івано-Франківськ, 1998. -С.65-68.

10. Григорчук Л.І. Інтенсивна технологія до вузівської підготовки студентів

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Чернівці: ЧД’ 1998. -С.230-232. . .

11. Григорчук Л.І., Григорчук Г.В. До питання про адаптацію студент перших курсів до вузівської системи навчання // Матеріали допові Міжнародної науково-практичної конференції КНЕУ. - Київ, 1999.- 4.2. -С.З 36.

12. Григорчук Л.І. Формування готовності абітурієнта до вузівської систе\ навчання (результати педагогічного експерименту) // Матеріали III МЬ народної науково-практичної конференції ЧДУ. - Чернівці 1999. -С.233-237.

АНОТАЦІЯ

Григорчук Л.І. Формування готовності слухачів факультету довузівської підготовки до навчання у вищому технічному закладі освіти. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за :пеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, >000.

' У дисертації висвітлені сучасні вимоги до навчального процесу вищої лколи, розкрито сутність поняття “готовність” слухачів ФДП до навчання у зищому технічному закладі освіти, обгрунтовано педагогічну суперечність ‘ШКОЛА-ВТНЗ”, а також проаналізовано основні шляхи формування отовності абітурієнтів до навчання у ВТНЗ: сформованості пізнавальної іктивності і організаційно-методичної самостійності.

Розв’язання цих проблем здійснювалось за допомогою експериментальної 4ЄТОДИКИ в процесі теоретичної і практичної підготовки шляхом вирішення іредмстшгх, спеціальних та комплексних задач і завдань у експериментальних рупах.

Ключові слова: формування, готовність, абітурієнт, слухач, пізнавальна ктивність, організаційно-методична самостійність, комплексний підхід, .овузівська підготовка.

АННОТАЦИЯ

Григорчук Л.И. Формирование гоювности слушателей факультета овузовской подготовки к обучению в высшем техническом учебном іведении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук о специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального эразования. -Тернопольский государственный педагогический университет м. Владимира Гнатюка, Тернополь, 2000.

Диссертация посвящена проблеме совершенствования системы гпрерьшного образования Украины в одном из её основных и наиболее слабых іеньев “ШКОЛА-ВУЗ” и направлена на поиск эфективных путей ормирования готовности абитуриентов к вузовской системе образования. В Х'ледовании на основе анализа психолого-педагогической литературы, зрмативных документов и опыта освещены современные требования к іебному процессу высшей школы, раскрыта сущность понятия “готовность” іушателей ФДП к учебе у высшем техническом заведении. Проведен анализ товности абитуриентов при существующих способах подготовки к ютуплению и обучению в вузе. Раскрыто и обосновано педагогическое проти-

воречие, свидетельствующее о том, что выявленые основные спосс подготовки абитуриентов обеспечивают их относительно успещ поступление, но не достаточно - их активное включение в учебный процесс первом курсе технического вуза.

Обнаруженное противоречие позволило рассмотреть готовно абитуриентов к поступлению в ВТУЗ как педагогическую проблему. При эт под готовностью абитуриента к работе понимается сложная, разработанная основе содержания среднего образования и требований учебного процесс! высшей технической школе разноуровневая характеристика его личное включающая систему потребности, мотивов, психологических качес установок и состояний, предметных и интелектуальных знаний, умений навыков абитуриента, позволяющих ему успешно вступить в ВТУЗ включиться в активную творческую, познавательную деятельность на перв курсе по избранной специальности. В работе определены уров сформированности этой готовности: первый - исполнительская готовнос второй - готовность к учебной деятельности в типовых условиях, третий готовность к учебной деятельности в нетиповых условиях, четвёртый готовность к творческой учебной деятельности. ' ■■■•■

В диссертации определены и проанализированы ■ основные пу формирования готовности абитуриента к вузовской системе обучен] формирование познавательной активности, организационно-методическ самостоятельности. Раскрыть? возможности комплексного подхода формированию готовности абитуриента не только для успешного вступлеш но и для активного включения в учебный процесс на первом курсе ВТУЗа.

В третьем разделе диссертации описан педагогический эксперимент проанализированы его результаты. Экспериментально доказано, ч комплексный подход к организации подготовки слушателей факульте довузовской подготовки существенно повышает сформированное познавательной активности, организационно-методической самостоятельное и направлености личности будущих студентов; существенно расшыряет ба знаний, умений и навыков. Это способствует не только более успешно] поступлению слушателей факультета в ВТУЗ, но и их более активно! включению в вузовский учебный процесс и достижению более высок результатов в учебе.

Ключевые слова: формирование, готовность, абитуриент, слушате; познавательная активность, организационно-методическая самостоятельное' комплексный подход, довузовская подготовка.

ANNOTATION

Hrygorchuk L.I. “Raisiring preparedness of the listeners of the Pre-educational

Preparatory Faculty for studying at the Higher Technical Educational Establishment” (manuscript).

Thesis submitted for obteining of the scientific degree of Candidate Of

Pedagogical sciences on speciality 13.00.04 - “Theory and Methods of professional education”. — Temopil’ State University named after V. Hnatyuk; Temopil; 2000.

The submitted thesis reveals present-day demands to the educational process of higher educational establishments, discovered the essence of the concept “preparedness”, substantiated pedagogical discrepancy “School - the Higher Technical Educational Establishment (HTEE)”, analysed the main ways ofiaising thepreparedness of applicationts for studying at the Higher Technical Educational Establishment, cognitive and organization methodical independence.

Solving the above-menshioned problems was accomplished with the help of experimental preparation in the process of theoretical preparation, mastering theorethical material and practical preparation by means of solving substational” special and complex problems and tasks.

Key-words: raising, preparedness, applicant, listener, cognitive activity, methods of approch.