автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование моральной культуры учащихся профтехучилищ на народных традициях

Автореферат диссертации по теме "Формирование моральной культуры учащихся профтехучилищ на народных традициях"

од

Інститут педагогіки і психології * професійної освіти АПН України

На права? рукопису

З АЯЧКІВС ЬКА Надія Михайлівна

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПРОФТЕХУЧИЛИЩ НА НАРОДНИХ ТРАДИЦІЯХ

13.00.04 - професійна педагогіка

Авторефер а т дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 1995

Дисертацією е рукопис .

Робота виконана в Інституті педагогіки і психолог» професійної освіти АПН Укрзїни ,.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

доцент Сявавко Євгенія Іванівна.

Офіційні опоненти > доктор педагогічних наук,доцент

Сагач Галина Михайлівна ■ кандидат педагогічних наук

Радкевич Валентина Олександрівна Провідна установа - Прикарпатський державний університет ім.В.Стефаника Міністерства освіти України,м.1вано>Франківськ Захист відбудеться грудня 1995 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01,61.01 в Інституті педагогіки і психолої професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, пул.М.Берлінського , ї поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту педаг< психолог» професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул.М.Бєрлінського,9).

Автореферат розісланий Оу -1995 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради '/А, Г.М.Цибульська

. Актуальність -лосяідгтегшн. Проблеми морального виховання підростаючих поколінь завжди були в центрі уваги суспільства. Моральна культура посідас один з найвищих щаблів у шкалі цінностей особистості. Не може бути поступу суспільства, його процвітання та розвитку на засадах демократії й гуманізму без розвитку всебічної моральної культури громадян.

Моральна культура є стимулом, внутрішнім регулятором особистості, який впливає на свідомість і поведінку людей в усіх без винятку сферах суспільного життя (сім’ї, побуті, праці, науці, політиці і т.д.) і тому виступас важливим фактором розв’язання суспільних проблем. Адже, як зазначав В.СХСухомлинський, шоб у людині утвердилась висока ідея, слід дати їй Азбуку людської культури.

Приступаючи до; державотворчих процесів на рубрасі XX і XXI ст., український народ великої ваги падає формуванню Духовності й моральності його молодих громадян. У зв’язку зі зміною ідеологічних орієнтирів, девальвацією колишніх цінностей гарантією гуманюрс людських відносин стають морально-етичні погляди та переконання. Моралька культура йде з глибин народнйго світобачення і сягає загальнолюдських мсральшгх цінностей. Вбяа нерозривна з усією культурою народу, що с^ладал^сь упродовж віків.

Державні документи України в галузі освіти підкреслюють значення культурно-історишшх набутків минулого в справі громадянського становлення молоді. В законі “Про освіту” визначено як один з головних принципів гуманізацію освіти через систему гуманітарних дисциплін, органічний зв’язок . виховання творчої особистості з національною історією, культурою, традиціями. До одного із шляхів реформування професійної освіти в Державній національній програмі “Освіта” ('•‘Україна XXI століття”) віднесено створення умов для опанування учнями надбаннями національної та загальнолюдської культури, виховання в них високих моральних і громадянських якостей.

Моральна культура тісно пов’язана з народними традиціями. Протягом тголігь народ плекав усе краще, гідне людини, передавав від покоління до юкоління. Народні традиції - це фундамент, на якому базуються міцні ідейні

та моральні цінності людини. В них сконденсовано багатовіковий досвід моральних норм, принципів та поведінки українців. Тому ознайомлення з народними традиціями скорочує шлях молодої людини від отриманих моральних знань до моральної поведінки.

Процес морального виховання - це двосторонній, складний і тривалий процес. З одного боку, моральна культура - це моральні норми, вимоги суспільства до поведінки особи. З другого, - це власна потреба організувати свою поведінку відповідно до цих вимог, прагнення до самовдосконалення Для того, щоб це прагнення стало мотивом моральної поведінки в суспільстві, воно мас підкріплюватися моральними переконаннями, пройти чере сферу почуттів та емоцій молодої людини. В зв’язку з цим важлив забезпечити в моральному вихованні належний емоційний фон. Таким фоної є кращі твори української літератури. Література як вад мистецтва підсилк моральні переживання, вона є важливим фактором формування мораль» культури. Українська література, особливо класична, дає'високі,-зразі морального ідеалу, який відповідає поглядам народу, розкриває риси укр; їнської ментальності, універсально відтворює внутрішній світ людини.

Сучасна парадигма розвитку суспільства ставить нові вимоги до ос бисгосгі спеціаліста системи профтехосвіти, де від “серійного” працівни освіта підіймається до формування творчої особистості з гуманістичн світоглядом, національною свідомістю, свободою морального вибору, вис кою моральною культурою. ,. , ‘

Проблема формування моральної культури є особливо гострою у П] фесійних навчально-виховних закладах, куди учні вступають у складай точки зору психо-фізіологічних особливостей розвитку період свого жил переходу від підліткового до юнацького віку - періоду ранньої юні (І.С.Кон). До того х вони потрапляють у змінене соціальне оточення, де сг стереотипи поведінки в межах навчальної групи коригуються їх стосункаї межах групи виробничої, що стимулює прискорений темп їх соціалізації чі

з

входження у світ моральних дій дорослих людей, які працюють у різних галузях промислового і сільськогосподарського виробництва.

Поряд з цим слід зазначити, що серед учнів ПТУ багато сиріт, напівсиріт, вихідців із неповних сімей або навіть відкинутих сім ’сю, які з різних причин не набули належного досвіду соціальної поведінки в ранньому віці і в яких не сформовані належним чином ціннісні орієнтації. Це зумовлює потребу врахування у виховній роботі з ними таких факторів, які сприяли б Компенсуванню прогалин в їх моральному становленні в період навчання в ПТУ.

Серед таких факторів, з огляду на їх впливовість на особистість в означений віковий період, вагоме місце мають посідати традиції й художня література. Народні традиції втілюють моральний досвід і моральну культуру старших поколінь, -художня ж література - ефективний засіб передачі, моральних цінностей молоді. Як зазначає О.М.Кульчицьккй, переживання літературного твору дуже міцне і глнбохе саме в підлітка і юнака.

За дослідженнями вчених, до профтехучилищ вступає понад 70 відсотків педагогічно занедбаних учнів. Саме- художня література володіє тики тонкими механізмами, які, впливаюча на емоційну сферу, пробуджують образне мислення, розвивають мовленнєву культуру, здатність до співпереживання, співчуття,’ заглиблення в психічний світ інших людей. Тому „значення людинознавчої, виховної функції літератури в ГГҐУ бачиться ще вагомішим у порівнянні із загальноосвітньою школою. :

' У ході дослідження ми стиралися на творчу спадщину з питань . морального виховання Г.С. Сковороди, Г.Г.Ващенка, В.О.Сухомлинського, СТ.Шацького, К.Д.Ушинського.

Проблеми загальної та моральної культури розглядаються в працях Л.Б.Всшченка, Л.М.Грінберга, Н.СЗлобіна, Л.Т.Когана, А.І,Тнтаренко, Б.І.Цимбалістого, М.Г.Шевчука, С.А.Юргелявічуса. ‘

Моральну культуру як педагогічну проблему грунтовно розглядав В.О.Сухомлннський. Останнім часом інтерес до даної проблеми відновився (дослідження Т.Р.Гумеїшикової, Т.О-Зтозіної, Н.А.Курзової).

Питання виховання на народних традогадях' підняті в> дослідженнях В.С-Заслуженюка, Н.СКоваль, Т.І.Мацейків, Ю.Д.РуденКа, М.Г.Стельма-

ховича, Є.І.Сявавко. . • . •

Роль народних традащй у підготовці підростаючого покоління до життя, а також проблеми морального виховання майбутніх рооітників відооражені в працях СЯ.Батишева, Л.А.Воловича, СО.Нікітчиної, А.О.Молчанової,

В.О.Радкевич, В.В.Шапкіна.

Що ж до формування моральної культури учнів профтехучилищ на народних традиціях, то цс питання ще не знайшло відоораження.в наукових працях і є практично недосліджеиим. Ряд викладачів профтехучилищ намагаються самостійно розв’язати цю проблему. Вони накопичили позитивний досвід, який вимагає всебічного вивчення й наукового узагальнення. Водночас викладачі потребують науково обгрунтованих рекомендацій та розробок про зміст, форми і методи формування моральної культури учнів ПТУ.

. Актуальність проблеми; її недостатня теоретична та методична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: “Формування моральної культури учнів профтехучилищ на народних традиціях”. .

Об’єктом ту.пігпкяння г_ моральне виховання учнів професійних навчально-виховних закладів. ,

Предмет поедіггження -процес.формування моральної культури учні; профтехучилищ засобами народних традицій, відображених у творас української літератури. .

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експери ментальній перевірці педагогічних умов та методики використання народни традицій, відображених у творах української літератури, для формували моральної культури в учнів професійних навчально-виховних закладів.

Гіпотеза дослідження.

Ефективність формування моральної культури учнів професійних навчалі но-виховних закладів підвищиться за умови науково обгрунтованого вик<

ристаяня в навчально-виховному процесі народних традицій, відображених у творах українських письменників. Для цього необхідно:

1) провести структурні зміни в програмам з української літератури на основі критеріїв добору творів, вивчення яких сприяс формуванню моральної культури учнів на народних традиціях;

2) забезпечити реалізацію засобів формування моральної культури на народних традиціях у процесі вивчення української літератури.

Для досягнення визначеної мети відповідно гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії;

- дослідити стан формування моральної культури учнів професійних навчально-виховних закладів на народних традиціях у процесі вивчення української літератури в профтехучилищах;

- проаналізувати взаємозв'язки формування моральної культури та знань учнів про народні традиції, відображені в художніх творах;

- теоретично обгрунтувати та експериментально дослідити можливості

формування моральної культури в учнів ГГГУ на народних традиціях у процесі вивчення української літератури. •

Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз філософсмЄої, педагогічної, психологічної, народознавчої та методичної літератури, анкетування, спостереження, рангування, педагогічний експеримент, аналіз документації закладів профтехосвіти, узагальнення масового і передового педагогічного досвіду.

Методологічною основою дослідження с теорія пізнання, вчення про сдність свідомості і діяльності людини, філософське вчення про мораль і моральну культуру, про соціальну сутність традицій.

Дослідження здійснювалося у три_етапн.

На першому етапі (1985-1989рр.) проаналізовано філософську; науково-педагогічну, психологічну та методичну літературу. Було визначено ви-

б

хідні теоретичні положення, предмет та мету дослідження, розроблено його

методику.

На другому етапі (1990-1992рр.) вивчено програмно-методичну документацію, матеріали передового педагогічного досвіду. Проведено констатуючий експеримент, педагогічне спостереження, що дало змогу виявити стан формування моральної культури учнів на народних традиціях (в процесі вивчення української літератури в закладах профтехосвіги), розроблене експериментальні матеріали.

На третьому сталі (1992-1995рр.) дослідження проводився формуючи! експеримент. Розроблено комплекс засобів шодо ефективності формували; моральної культури учнів профтехучилищ на народних традиціях.

Експериментальна база: в 5-й ПТУ проводився формуючий експе рнмент, в 12-и училищах апробувались окремі аспекти розробленої мето дики. Здійснювався ретроспективний аналіз нащого багаторічного досвід роботи викладачем української мови та літератури в ПТУ №57 та №2 м.Львова. До експериментальної роботи були залучені викладачі українськ мови та літератури ПТУ №27, 28, 29, 53, 64, м.Львова, ПТУ №34 мХтри ПТУ №>55 мЛервонограда.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретико-експериментал ному обгрунтуванні положення про вплив використання народних традицій формування моральної культури учнів навчальних закладів профтехосвіти розробці методики формування моральної культури майбутніх робітників народних традиціях, які відображені в творах української літератури.

української літератури, в яких відображені народні традиції, та обгрунтуй положення щодо формування моральної культури учнів ПТУ на основі вш ристання народних традицій, відображених у творах української літератури

творів українських письменників у процесі формування моральної кулы

полягає у визначенні критеріїв добору тво

полягає в розробці методичних рекомендг викладачам української літератури профтехучилищ щодо використа

учнів на народних традиціях, проведення аналізу впливу цих творів на виховання моральних якостей майбутніх робітників.

1. Положення про те, що народні традиції, відображені в творах української

літератури, впливають на оволодіння учнями Ш У знаннями про правила, норми поведінки, звичаї українського народу, на збагачення їх моральними почуттями і сприяють формуванню моральної культури. '

2. Критерії добору творів української літератури, при вивченні яких підвищується ефективність формування моральної культури учнів професійних навчально-виховних закладів на народних традиціях.

3. Методика формування моральної культури учнів професійних навчально-виховних закладів різного типу на народних традиціях при вивченні української літератури.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, адекватних його меті й завданням, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, реальним позитивним зрушенням у формуванні моральної культури учнів І1ТУ на народних традиціях, широкою апробацією в процесі застосування отриманих результатів.

Ащюбашя^а_£щюішіжшня^зулишт^іауішження. Матеріали дослідження доповідалися на обласних секціях викладачів української мови та літератури, на звітних конференціях НДІ педагогіки України (1989-1991рр.), на обласній науково-практичній конференції в м.Чернігові (1989р.), республі- . канській науково-практичній конференції (1990р.), обласних нарадах керівників профтехучилищ (1991р.), обласній конференції працівників профтех-освіти в м.Львові (1992р.), науково-методігчній конференції в м.Житомирі

Результати дослідження використовувалися на курсах підвищення кваліфікації викладачів української мови і літератури та "Основ національно!

* .

культури”. Основні положення дисертації використовувалися при читанні лекцій на секціях та методичних радах.

(2993р.).

Методичні рекомендації, розроблені дисертантом, впроваджені в практику роботи викладачів української мови та літератури професійних навчально-виховних закладів Львівської області. Результати дослідження відображено в 10-и публікаціях.

С Фуктудалш-Сдртати Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури і додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, формулюються гіпотеза та завдання дослідження, методологічні основи та методи, розкриваються новизна, теоретичне та практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі ‘Теорія та практика формування моральної культури учнів профтехучилищ на народних традиціях як педагогічна проблема” розглядаються історико-філософський та педагогічний аспекти формування моральної культури учнів профтехучилищ на народних традиціях, обгрунтовується зв'язок моральної культури з народними традиціями та українською літературою, уточнюється сутність поняття “моральна культура”, аналізується стан практики з даної проблеми. .

Феномен культури завжди цікавив учених різних епох як продукт людської діяльності, пов’язаний з позитивними цінностями. Серед різновидів культури особистості чільне місце займає моральна культура. Вона представляє єдність двох суспільних явщц: культури і моралі. Змістову частину . моральної культури становить мораль, яка характеризується у філософській та етичній літературі як сфера (спосіб) нормативної регуляції дій людини в суспільстві, особлива форма людської свідомості і вид суспільних відносин.

Історична ретроспсктива етичної думки висвітлила зміну поглядів нг мораль в різні епохи, спроби створення єдиної моралі. Однак, не дивлячись ш зміну формацій та політичних устроїв, кожний народ століттями плехав свок власну мораль, яка базувалася на предковічних народних традиціях і бул;

тим живим соціальним організмом, що забезпечував особливу регулятивну функцію.

У визначенні сутності терміну “моральна культура” й понині існують різні підходи. В науковій літературі останніх років моральна культура характеризується як "моральні Цінності, що закріпилися в суспільній думці і практикуються більшістю” (А.А.Гусейиов), “ступінь засвоєння прогресивних моральних цінностей і оволодіння навиками іх реалізації” (Л.М.Грінбсрг)? Як характеристику морального розвитку і моральної зрілості особи розглядає моральну культуру В.Вічев. Учений еиділяс три рівні її проявів: 1) культура моральної свідомості; 2) культура моральних почуттів; 3) культура поведінки. С.А.Юргслявічус підкреслює основну функцію моральної культури -збереження морально-гуманістичного потенціалу і регулювання поведінки особистості.

Наведеними вище прикладами далеко не вичерпується весь спектр соціально-філософського аналізу даного явища, що сгідчіггь про багатогранність моральної культури, и поліасяеїтгасть. ■

Не дивлячись на даскусійпість проблеми, у визначеннях поняття "моральна культура” превалює підхід, при якому виділяється ціннісний зв’язок культури і моралі. ІІ.Б.Валченко окр>еслює “моральну культуру” як понятій-їнй вираз взаємозв’язку культури й моралі, що означає яхісний стан історич-{ої моральності, ступінь гуманізації моральних відносин, ціннісний зміст норалі. З огляду на предмет дослідження, нам найбільш відповідає саме . іхгіологічний підхід, оскільки в гуманному суспільстві найбільшою соцїаль-іою цінністю є людина як носій загальнолюдських якостей любові, честі, Ідності, чесності, доброти, милосердя і т.д. Такі якості глибоко шанувалися і народі, плекалися народною педагогікою.

Система моральних цінностей в українців сформувалася зданна. Ця истема вибудувалась з урахуванням таких рис національної ментальності як :ордоцентризм, природний демократизм, схильність до інтроверсії. На їх снові впродовж віків у нашого народу культивувалися гуманізм і любов до

рідної землі, патріотизм і громадянський обов’язок, волелюбність і самовідданість у боротьбі за незалежність, високе людське сумління, шанобливе ставлення до батьків. . •

Моральна культура особистості - багатогранне і разом з тим внутрішьо єдине, органічне ціле.

У визначеннях окремих авторів розкривається структура моральної культури і механізм її формування. Так, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, М.Ю.Зелінський та ін. основними елементами моральної культури вважають знання, переконання та практичні справи. І.К.Шкьопу робить акцент на важливості моральних переконань у формуванні моральної культури. Він зазначає, що моральне переконання - логічно аргументоване, емоційно пережите, морально усвідомлене ставлення до оточуючої дійсності, що стало внутрішньою основою поведінки людини, керівництвом до дії. Отже, моральна культура - це система моральних знань і відносин, інтересів і потреб, морального досвіду і безпосередньої поведінки. Дослідниками підкреслюється важлива роль почуттів і емоцій у формуванні моральних переконань. Народні традиції в усій. їх багатоманітності, естетичній привабливості містять великий потенціал для розвитку моральних почуттів.

Такими ж можливостями володіє і художня література. Психологи Л.СВиготський, О.МЛеонтьєа, О.І.Никифорова вказали на специфіку формування в школярів моральних почуттів засобами художньої літератури.

Поняття “моральна культура” - ширше від поняття “мораль”. Якщо гщ "сформованою моральною особистістю ми розуміємо таку, що здатн; свідомо дотримуватися законів моральної регуляції й піднестися д< розуміння свого зв’язку з суспільством” (О.І.Левицька), то людина високо моральної культури здатна тонко відчувати прояви морального дискомфорт кожної окремої людини. В народі завжди високо цінувалися такі моралм якості як співчуття, співпереживання. Людина високої моральної культур постійно прагне до морального самовдосконалення, наближення до мораль ного ідеалу.

Моральна культура, як культура загалом, базується головним чином на такому явищі як суспільно-історична пам’ять людства. Звідси особлива роль традицій, в яких зафіксована ця пам’ять і які служать засобом передачі людського досвіду і смислу буття, тих вироблених і апробованих часом устоїв життя, які забезпечують суспільству виживання і розвиток, а окремим людям - смисл існування.

Традиції самі по собі виконують велику виховну функцію, зокрема в плані морального становлення особи, адже перше значення слова походить від (лат. ігаШйо - передача) звичай, порядок, норма поведінки, смаки, погляди, що історично склалися й переходять від покоління до покоління.

їх значення в моральному становленні учців ПТУ, в силу особливостей юнацького віку, що характеризується завдізсеною самооцінкою, особливо вагоме. В нпх юнак знаходить певну моральну опору, гцптевцй орієнтир.

Морально - етичні ідеї відображені в “Руській правді”, “Збірнику Святослава”, “Київському літописі”, “Слові про закон і благодать” Іларіона, у "Повчанні дітям” Володимира Мономаха, де, розвиваючи традиції Візантії, руський князь водночас орієнтується і на народні моральні засади, філософію доброти, або серця, що властива емоційно-почуттаюму характеру народної душі. Народні традиції виховання в праці широко відображені у* творах Г.С.Сковороди. Наукові основи виховання на народних традиціях розроблені вітчизняними педагогами К.Д.Ушннським, Б.Д.Грінченком, СФ.РусовокЬ. Вони широко вводили описи народних традицій у навчальну літературу.

У багатьох творах українських письменників, що вивчаються відповідно до навчальних програм ПТУ, відображено народні традиції, що уособлюють погляди народу на моральні цінності.

У розділі викладено результати аналізу навчальних програм з української літератури, що діють у різних регіонах (Львів, Київ, Харків), особливу увагу приділено державному компоненту навчання з точки зору його потенційних виховних можливостей в Напрямі морального становлення учнів. Виявлено, що незважаючи на суттєве вдосконалення програм -

введення нових, в тому числі заборонених у минулому імен, доповнення або оновлення номенклатури творів з огляду на їх' художню і змістову вартість, збільшення кількості навчального часу на засвоєння курсу, вони, одцак, недостатньо відповідають умовам комплексного впливу художньої літератури на особистість з метою формування моральних якостей. Як і в програмі, затвердженій Міністерством освіти У країни, так і в регіональних не враховано багатьох творів видатних українських письменників, що володіють великими потенційними можливостями в цьому відношенні, зокрема, через представлення в них традиційно-народних підходів до одвічних проблем людського буття, покликання людини, її обов’язку, совісті, честі, а також самих народних традицій, що формують ці людські якості.

Суттєвими недоліками цих програм є еклектизм, неузгодженість з програмами для загальноосвітніх шкіл, порушення принципу наступності в моральному вихованні, зокрема, на народних традиціях.

Ряд викладачів української літератури роблять спроби творчо використовувати зміст літературних творів, у яких відображені народні традиції, з метою формування моральної культури. В ході бесід, інтерв’ю, рангування нами зроблено висновок, що між моральними знаннями учнів ПТУ, читанням творів української літератури та інтересом до народних традицій існує прямий взаємозв’язок. Він засвідчує, що глибшим» моральними знаннями володіють саме' ті учні, котрі виявили більший інтерес як до читання української літератури, так і до народних традицій в цілому Вивчення стану практики дало змогу виявити відсутність науков< обгрунтованої системи формування моральної культури на народнії: традиціях у процесі викладання української літератури.

У другому розділі "Педагогічні умови формування моральної культур учнів профтехучилищ на народних традиціях” сформульовано та розкрит сутність основних критеріїв добору літературних творів для вивчення профтехучилищах, проаналізовано зміст творів українських письменний що використовуються для формування моральної культури на народи*

традиціях, висвітлено методику цього процесу та результати дослідно-експериментальної' перевірки рівнів сформовазості моральної культури учнів профтехучилищ. ‘

Сформульовані такі критерії добору літературних творів: висока художня цінність твору, цікавість змісту, актуальність, доступність відповідно до вікових особливостей, об’єктивність висвітлення літературного процесу та насиченість морально-етичним змістом.

На основі визначених критеріїв нами проаналізовано зміст творів української літератури, які містять матеріал про народні традиції і сприяють моральному вихованню.

Практика вивчення програмних творів української літератури в 111/ свідчить про низьку питому вагу відображених у них народних традицій у формуванні моральної культури учнів. Нерідко вона подаються в інформативно-констатуючому плані, без зв’язку з педагогічною ситуацією, без урахування особливостей віку та соціального досвіду учпіз, поза іншими чинниками впливу на їх почуття і свідомість. Тому наші зроблено спробу наукового розв’язання проблема формування моральної культури учнів професійних навчально-вихошах захлздіз у дусі народних традицій на фоні художньо-образного відображення дійсності в українській літературі.

При цьому береться до увага не тіїгьгз зііістсза наповненість зафіксованих у літературних творах традзцій, а й механізми

психологічного впливу їх відображення ї:з-чг.т2ліЗ - у-пііз ПТУ. Приділяється тахож увага зміні ідеології в сц::~і ьісіпгціііо-стггаггх явищ: від класового підходу до культивування - пггральплх цінностей через

національні традиції й звлчаї.

На основі аналізу сучасної теорії й пражппет морального виховання учнівської молоді на народних трздпцйре в предка засвоєння учнями ПТУ курсу української літератури наїсі зроблено гггзгвсх, що певне коригування програм, змісту навчання, урізноманітнення форм ■ і методів засвоєння традиційно-народних засад і норії кераяьпеї пспгдЬпп засобами худоїхпьсї

и

літератури, врахування вікових особливостей, соціального досвіду та професійного спрямування учнів ПТУ сприяє підвищенню ефективності формування їх моральної культури.

Українська класична література зосередила в собі великий потенціал морального впливу на людську особистість і велику кількість справжніх -виявів народної моралі в усій її багатоманітності. Беручи до уваги вікові особливості учнів ПТУ, їх прагнення до самовизначеносгі, їх пошуки морального ідеалу, глибше проникнення в сутність понять добра, справедливості, честі, гідності, а також морально-етичні переживання, пов’язані з майбутньою трудовою діяльністю, нами, відповідно, зроблено акцент на творах, у яких українські письменники ставлять і розв’язують саме ці проблеми на високому художньому рівні. Враховано також і певний критицизм в оцінці понять і поглядів на мораль старших поколінь сучасною молоддю. Тому в ході дослідженя ми намагались залучити й твори сучасних літераторів, які послідовно демонструють свою причетність до розвитку традицій старших поколінь.

Основну увагу було приділено творам, які пройшли перевірку часом, донесли до сучасника безсумнівні докази високих моральних ідеалів нашого народу і слугують формуванню національної самосвідомості молодих поколінь українців. Йдеться про нове прочитання багатьох з них під кутом зору піднятої нами проблеми. Наприклад, за усталеною традицією де програми з української літератури для першого року навчання профтехучилищ включено новелу В.С.Сгефаника “Камінний хрест”, у якій розкривається трагедія еміграції галицьких селян до Канади. Ми відходимо вії трактування цього твору як такого, де видатний новеліст хотів показати зли денне, безпросвітне життя українського селянства в минулому, щ призводило до втечі в чужі краї. Ми переносимо акценти із сфери соціальне у сферу морально-психологічну, підкреслюємо трагедію людини, що му сит залишити рідну землю і шукати щастя поза її межами. Розлука з рідної землею, в яку вкладено асі тпди поту й крові своєї і своїх батьків, - це вели*

горе. Важливо підкреслити цю думку, послуговуючись подиву гідними художньо-естетичними засобами В.ССтефаюжа, серед яких особливе місце відведено традиційним народним звичаям: прощання і прощення, що в народному розумінні асоціюється з приходом 'смерті. Сприйняття цієї ідеї поглиблює перегляд фільму “Камінний хрест”, що здійснюється в позаурочний час. Проведене нами анкетування свідчить, що після вивчення цього твору учні ставляться з осудом і жалем до пк сучасних емігрантів, які вважають свій виїзд за кордон великим щастям.

Під кутом зеру традиційно-народних морально-ётичнпх поглядів і ідеалів вивчаються твори В.С.Сгефапнка “Злодій”, “Гріх”, “Засідання”, "Святий вечір”. У змісті останньої новели акцентується увага на необхідності подбати кожному сипові про належне пошанування матері, зокрема, у дні християнських езят. •

Цим же принципом ми керувалися при вивченні творів М.М.Коцюбинського І.Я.Франха, Лесі Українки, а також письменників нової доби - Григсра Тютюнника, Л.В.Костенко, В.А.Симоненка. З поетичних збірок варто виділяти ті твори, в яких зафіксовано кредо життя морально чистих і сильних людей. Тому було рекомендовано для вивчення, наприклад, такі твори І.Я.Франка як “Не забудь, не забудь” із збірки “3 вершин і низин”, а також "Поет мовить”, “Україна мстить”, “Рефлексія”, "Якби”, в котрих відображено заповіти навчання молоді в дусі неписаного кодексу народної моралі. Водночас ці твори є шедеврами української лірики.

Нами розроблено систему засобів, які в умовах профтехучилища найповніше сприяють засвоєнню моральних цінностей, відображених в українській літературі. Виходячи з. важливості поставлених завдань, в організації навчання робився ухил на бзходштй і розвиваючий аспекти назчально-вихсяного процесу. У зз’яягу з цам значна. питома вага в організованому в такий спосіб кавчанні належить самостійній роботі учнів над текстом художнього твору, заучусаяио ппзам’ять уривків і цілих творіз, написанню творів-роздуїгіз. '

Операційно-діяльнісшй компонент навчання (за Ю.К.Бабанським) у даному разі весе подвійне навантаження. Він підпорядкований однаковою мірою навчальній і виховній меті. Так досягається єдність, цілісність педагогічного процесу і єдність педагогічного впливу на вихованця, де вік виступає активним суб’єктом цього процесу. Тому домінуючим у навчально- , виховному процесі с проблемний підхід.

У дослідженні використано:

1) комплекс методів і прийомів навчання;

2) комплекс методів і прийо&ив йакавання;

3) різноманітні форми організації навчально-виховного процесу.

Серед репродуктивних методів навчання літератури важливу роль відіграють такі інформативні методи як розповідь, лекція, художній текст. Вони забезпечують засвоєння не лише знань з предмета, а й моральних понять, оскільки в канву викладу навчального матеріалу включаються народні сентенції, афоризми, а також описи народних традицій, що посилюють виховний ефект навчання.

Формуванню моральних переконань підпорядковуються метод бесіди і її похідні - диспут, дискусія. Діалог, обмін думками, схрещення підходів і позицій щодо зафіксованих: у традиціях моральних засад і ідеалів, що зачіпас почуття учнів, активізує навчально-виховний процес, сприяє формуванню чітких моральних переконань, які стають мотивами їх поведінки.

У ході дослідження широко використовувався метод сугестії, при якому виявлявся вплив узагальненої думки, поглядів, почуттів, виражених у традиційній народній моралі. Виявлено, що найчастіше глибокі симпатії в учениць викликають образи Мавки з “Лісової пісні” Лесі Українки, Анни з "Землі” О.Ю.Кобилянськси, Марусі Чурай з однойменного твору Л.В.Костенко. Щодо юнаків, які навчаються в ГГГУ, то найбільші зразки авторитету, прикладів для наслідування простежуються в них під час вивчення творів про захисників своєї Батьківщини, народних месників, Січових стрільців. “Приміряння” до образів літературних героїв розкриває

погляди учнів на моральні якості персонажів, бажання в чомусь досягти їх рівня.

Особливого педагогічного піклування, на' нашу думку, потребує розвиток моральних почуттів учнів: доброти, чуйності, любові до матері й Батьківщини. Роздуми, власні оцінки, щире ставлення до традицій рідного краю, норм народної моралі розкриваються в ході написання письмових робіт на теми: “Чужа душа - то тихе море сліз”, "Стару людину ганити не гоже”, “Комусь на світі гірше, як тобі”, “Нерівня душ - це гірше, ніж майна”, “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина” (за творчістю Л-В.Костенко). '

Серед організаційних форм навчання найбільш ефективними у формуванні моральної культури на народних традиціях виявились нетрадиційні уроки (інтегрований, бінарний, урок.-інсценізація, урок-конкурс тощо). Нами дослідженно ефективність виховного впливу таких форм позаурочнся роботи як фольклорні, етнографічно-фольклорні, літературно-краєзнавчі гуртки, “Світлині”. Вміло спланована пошукова робота гуртківців сприяє організації активнішого спілкування між учнями та представниками старшого покоління. Зокрема, здійснюючи фольклорні записи, учйі обмінюються отриманими знаннями, мають можливість порівняти багатство та різноманітність як. матеріальних, гак і духовних цінностей своєї сім’ї, села, краю, народу.

На нашу думку; доцільно забезпечити викладання української літератури та "Основ національної культура” одшш педагогом. Подібна практика дає змогу всебічно розкривати па уроках багатства української культури та здійснювати міжпредмвтш зз’язкз.

Пошукова діяльність учнів сприяє розвиткові інтересу до народних традицій, що, в свою чергу, зміцнює знання про свій народ у різних ділянках його буття.

В дисертації узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи та ефективності запропонованих змія у навчальній програмі й використання прийомів та засобів формування моральної культури на народних традиціях:

Ми виходили з того, що визначати рівень сформованості моральної культури не можна за однією рисою од ознакою. У процесі дослідження враховувався рівень моральних знань і переконань, інтересу до загальнолюдських моральних цінностей, здатність до еипагії, а також розвиток почуттів, підмічені реакції й вчинки, погреба в самовдосконаленні. Основним у визначенні рівня моральної культури учня було проникнення в його внутрішній світ, яке робить педагогічну, діяльність осмисленішою і цілеспрямованішою.

У дослідно-експериментальнїй роботі брали участь п’ять експериментальних та п’ять контрольних груп, зокрема у проведенні основного етапу формуючого експерименту (всього 311 учнів). Окремі аспекти розробленої методики перевірялися додатково ще в 12-ти групах, у яких навчалося 366 учнів ГГГУ Львівщини. •

Серед різних складових моральної культури робився серйозний акцент на формуванні в учнів міцних морально-етичних знань, зафіксованих у народній мудрості, що знайшла своє відображення в творах українських письменників. При цьому ми виходили з того, що ці знання повинні стати стійкими переконаннями. При визначенні рівнів моральної переконаності і основу було покладено методику, запропоновану І.КЛПкьопу, «за якок найважливіший показник сформованості моральних переконань - уміни; відстоювати й захищати свої ідеї, позиції, принципи загальнолюдської моралі На основі використання підходів до науково-педагогічної діагностики визначених Б.Бігінасом, нами було розроблено тематику творчих робіт : морально-етичних проблем, що торкаються народних традицій. Аналіз 19! учнівських творів, підкріплений спостереженнями викладачів українські літератури та класних керівників, свідчить, що цілеспрямоване ознайомленн з народними традиціями в процесі вивчення української літератури ефективн впливає на зростання моральної культури учнів ПТУ. Письмові роботи учні експериментальних груп відзначалися вдумливим підходом до розкриті таких понять як “добро”, “справедливість”, "людяність”, “гідність”. У і

відповідях відчувалося розуміння глибоких людських почуттів, проникнення у внутрішній світ літературних героїв і реальних людей, шаноблие стаалішня до звичаїв і обрядів свого народу. В порівнянні з контрольними групами твори учнів експериментальних груп продемонстрували їх здатність до моральної оцінки, судження, переосмислення ієрархії моральних цінностей.

Щодо позаурочної роботи, то в центр уваги було покладено діяльність фольклорно-етнографічного гуртка. Самостійно здійснені фольклорні записи, прослухані спогади старших людей, дбайливо зібрані вишивки та інші види народного ужиткового мистецтва - все це сга& цінним набутком особистості, активно прилучає учнів до духовних та матеріальних скарбів народу, пробуджує благородні моральні почуття любові до матері, роду, Батьківщини. Особливе місце в цьому відношенні посідає ознайомлення учнів з діяльністю народних промислів та спілкування з народними майстрами, які передають досвід справді господарської зорієнтоваяссті своєї праці, професійної гідності та майстерності учням ГГГУ.

Проведена експериментальна робота дала змогу виявити інтерес учнів до пошукової робота та збільшення кількості учнів, що беруть участь у позаурочній діяльності. Перерозподіл участі учнів кснгрольшіх та експериментальних груп у гуртку псхазсдо на рнс.1. •

Кількість гурткізців •

Рис.1.

Перерозподіл участі учнів контрольних та експериментальних груп у гуртку.

“ -1 г ппіґ л контрольні групи

---------експериментальні груші

II III

Рік. кавчання

При діагностуванні рівнів сформованосгі моральної культури учнів ПТУ ми використовували спостереження, доповнене бесідою, аналіз, творчих робіт, що передбачали розкриття учнями власного досвіду поведінки, опис ситуацій, через які виявлялося їх ставлення до вчинків як літературних героїв, так і своєї власної поведінки. Результати дослідження відображені в таблиці 1.

Порівняльні дані рівнів сформованосгі моральної культури учнів після проведення експерименту (у відсотках).

Таблиця 1.

КРИТЕРІЇ Результати масового контрольного зрізу Результати дослідно-! експериментальної роботи

Рівні Рівні

Висо- кий Дост. висок Сере- дній Низь- кий Висо- кий Дост. ВИСОК Сере- дній Низь- кий

Наявність моральних знань 15 23 32 зо 28 зо 35 7

Інтерес до загальнолюдських

моральних цінностей 13 26 ЗО 31 ЗО 32 19 19

Здатність до емлатй' 18 22 28 32 47 32 12 9

Наявність моральних

переконань 17 24 26 33 49 35 11 5

Потреба в самовдосконаленні 42 14 19 25 79 6 *4 11

Середнє значення 21 22 27 ЗО ■ 46 27 16 11

Експериментальна робота засвідчила позитивний вплив творчог використання запропонованої методики. В показниках сформованою моральної культури учнів контрольних і експериментальних гру спостерігається суттєва різниця. Після закінчення формуючого експеримент було зафіксовано засвоєння учнями засад народної моралі, вміш дотримуватись традиційних норм культури спілкування, засобів самовдос коналення. Батьки цих учнів відзначали позитивні зміни в характері стосунк з дітьми, класні керівники підкреслили підвищення вияву моральн активності, зростаюче бажання брати участь у благодійництві (орпанізас

свята Миколая в дитячому будинку, Вертепи для самотніх людей, участь у весняних толоках з озеленення міста), більш дбайливе і господарське ставлення до навчальних приміщень і гуртожитків тощо.

Узагальнення результатів теоретичної та -дослідно-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:.

1. В умовах демократизації й гуманізації суспі-тьства особливого значення набуває морально-етична спрямованість особи. Адже в демократичному суспільстві поведінка людини зумовлюється не приписами й заборонами, а вільним її волевиявленням. Очевидна необхідність прискіпливої уваги до формування моральної культури особистості. Важливе значення 'в цих процесах належить професійним навчально-виховним закладам, в яких навчається значна частина учнівської молоді.

2. Аналіз стану досліджуваної проблемі показав, що ознайомлення учнів з народними традиціями в процесі вивчення української літератури стимулює тенденцію до підвищення інтересу учнів як до самих традицій, так і до читання творів української літератури, які порушують складні морально-етичні проблеми. Образно-художнє сприймання літературного твору поряд із зображеними в ньому традацдас* створює сприятливі можливості для формування в юного читача та£ііх свдздсазх елементів моральної культури як знання, почуття, переконання, меральні цїппссті.

3. Дослідницькі завданая, еріат^Ьді • на формування в майбутніх фахівців моральної культури, на'г\»дігргд. передбачають добір творів української літератури, які дають мозлттгість оволодіти певяою сумою знань про народні традиції! Прз цьому доцільно дотримуватися таких основних критеріїв добору літературній творів ЯЛ’ кісаха" худояспя цінність, цікавість змісту, актуальність, об’єктивність висвітлення літературного процесу, доступність відповідно до вікових особливостей, насиченість морально-етичним змістом.

4. Необхідною умовою ефективного ЕПКсрнсіЕння творів української літератури для формування моральної культури є введений до навчальних

програм з української літератури тих творів, які максимально сприяють вихованню учнів профтехучилищ на основі загальнолюдських цінностей, розкритих крізь призму українського національного характеру.

5. Можна констатувати, що ефективність використання знань про народні традиції для формування моральної культури майбутніх фахівців вища за умови застосування комплексу форм і методів навчання та виховання в процесі викладання української' літератури. Найбільш ефективними виявились такі методи як розповідь, лекція, евристична та етична бесіди, дискусія, диспут, а також метод сугестії, де використовувався вплив узагальненої думки, поглядів, почуттів, виражених у традиційній народній моралі.

6.- Формування моральної культури учнівської молоді на народних

традиціях не можна вважати ефективним без активної' позаурочної діяльності. Вона створює найшнрші можливості для творчого використання народних традицій, практичних виявів моральної" культури в дусі, цих традицій. . . ,

, 7. Результати педагогічних) експерименту показали, що використання

знань про народні традиції в процесі викладання української літератури сприяють підвищенню рівня знань майбутніх фахівців про морально-етичні норми, погляди, ідеали, традиційні для українського «ароду, і, що особливо важливо, - господарські орієнтації. При визначенні цільової установки кожного уроку винятково важливе значення мало використання ідей шодс загальнолюдських цінностей.

Проведене дослідження дозволило виявити ряд проблем, ще потребують подальших грунтовних досліджень.' Такими є проблемі урізноманітнення засобів, прийомів формування моральної культури н; народних традиціях, взаємодії народної педагогіки і сучасних педагогічни: технологій.

Основний зміст дисертації відображений в таких публікаціях автора:

1. Використання народних традицій в інтернаціональному вихованні- учнів

ПТУ// Тези доповідей і повідомлень обласної наук, -ітракг. конференції. -Чернігів , 1989. -С.97-99. ■

2. Невтомний у пошуку (матеріали передового лосвіду). -Львів, 1989.-8с.

3. Роль народних традицій у вихованні учнів ПТУ// Педагогічна наука -перебудові школп. Матеріали наукової конференції. Наук.-дослідного інституту педагогіки Української РСР. -К., 1990. -С. 214-216.

4. Орієнтація школярів на робітничі професії у взаємодії педагогів загальноосвітньої школи і ПТУ (на матеріалах вивчення української мови літератури): Методичні рекомендації. -Львів, 1990. -40с.

5. Взаємодія вчителів української мови і література загальноосвітньої школп і ПТУ в орієнтації школярів на робітничі професії// Актуальні проблемі вдосконалення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. -Львів, 1990. -С89-9І.

6. Др джерел народної педагогіки // Методичний вісник навч. -мет. центру профтехосвіти.-Львів.-1991.-N03.-С5-7.

7. Художнє слово на уроках фізики та астрспташ в профтехучилищах // ' Методичний вісник пазч. -мет. центру прсфтехссімтп. -Львів. -1993. -N06. -

С.19-21.-У співавторстві. .

8. До джерел народної педагогіки. // Традиції української етнопедагогіки і їх використання в навчально-вяховній роботі в школі. -К., 1993. -С.68-70.

9. Використання елективних курсів ■ з метода формування національної свідомості студентів // Культура Украйні, філософія та гуманітарна проблематика в навчальному процесі у вищій та середній технічній школі. Матеріал!! респ. наук, -практ. конференції -Льзіз. 1995. -С.47.

10. Формування моральної культури учнів профтехучилищ на народних

традиціях у процесі вивчення української літератури // Науково-методичний вісник. -Львів. -1995. -№3. -С.55-31. ‘

Заячкивская Н.М. Формированае нравственной культуры учащихся профтехучилищ на народных традициях. Диссертация в виде рукописи на

13.00.04 - профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии

В диссертации исследованы проблемы формирования нравственной культуры учащихся профтехучилищ на народных традициях, отраженных, в частности, в произведениях украинских писателей. Освещаются этикопедагогические основы, а также путч н средства формирования нравственной культуры учащихся в процессе изучения украинской литературы; обосновываются критерии отбора соответствующих художественных произведений. Основное содержадие дидсертздии отражено р десяти публикациях. ' .

Zayachkivs’ka N.M. The moulding of the professional schools’ students’ moral culture based cm folk traditions. The thesis presented for the scientific degree of Candidate of Pedagogics, Specialization - 13.00.04 - Professional Pedagogic. The dissertation is in a typewritten form.

The Institute of Pedagogics and Psychology professional Education.under the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 1995. •

The research covers the problems of moulding the patterns of moral culture of the professional schools’ students by means of folk traditions reflected mainly in the works by Ukrainian writers. The author researchs the ethical and pedagogical foundations as well as the ways and means of moulding of students’ moral culture while teaching them Ukrainian literature. A vast amount of research has been done to identify the criteria for choosing the proper artistic works. The main results of the research have been elucidated in ten publications. •

KLmo40Bi слова: профтехучилище, моральна культура, народш традицй

соискание ученей степени кандидата педагогических наук по специальности

профессионального образования АГЩ Украины, г.Киев. 1995.