автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Оптимизация тренировочного процесса спортсменок с метою повышения спортивного мастерства и сбережения здоровья

Автореферат диссертации по теме "Оптимизация тренировочного процесса спортсменок с метою повышения спортивного мастерства и сбережения здоровья"

не ^

ШВСЬШ ДЕРНАВНИЙ 1НСТИТУТ Ф13ИЧН01 КУЛЬТУРИ

ПОХОЛЕНЧУК Юр1й Тимофеевич

01ТГИШЗАШЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОНЕСУ СПОРТСМЕНОК 3 МЕТОЮ П1ДВИЩЕННЯ СПОРТИВНО! МАЙСТЕРН0СТ1 ТА ЗБЕРЕЖЕЙНЯ ЗДОРОЗ"Я

13.00.04 - теор1Я та методика' ф1зичного виховання, спортивного тренування та оздорСзчо! ф1зично! культури

На правах рукопису

Автореферат дисертад!1'на здобуття наукового ступеня доктора педагог1чних наук

Ки1в - 1993

Роботу . виконано ' у Кшвському державному педагоггчному ; , Институт! 1м. Ы П. Драгоманова.

Офщхйш опоненти:

' доктор педагог хчних, наук, професор 0.0. ГУНАЛОВСЬКШ

■ доктор педагог:чаих наук, професор ЛБ..ЮЛК0В

доктор б1олог1чких наук, професор В.С.ШЩЕНК0

: Проввдний заклад: Харкгвський дерлавний шститут фгзичжл кулътурй

Захист вхдбудеться "28" жовтня 1993 року о 14 годинI ЗО.хви-. дин.на зас!дайн1 спецгад1з.оваяо1 зчено! , Д 046.02.01 ради по за-хксту дксертащйна здобуття наукозого стуленя доктора педа-гопчннх наук у Ки1есысому державному глститутг ф1ьично! культури ■ ./252650, ' Ки1в-5, • вул.. Ф1зкудьтури, 1/.

" . -3 дисертацхао, мохна ознайомитися ;у. б1блютещ Кихьського • державного ¡нституту ф1вично1:культури. .

Автореферат розюлано*?/5, вересня 1993 року.

Вчеаий секретар слец1ал1зованод вч * - — , ,доктор педагог1чних наук, професор

Л Я. 1ВАЩЕНК0

f

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнхсть проблеми. Спортивна шдготовка жхнок, як спещешзований процес ф1зичного виховання, спрямований на досяг-нення високих спортивних результатов, мае pi3Hi аспекта. Основни-•ми з них с педагог1чний, comально-психологхчкий : меди-ко-бюлопчний. Теоретичний анал13 специально! лп'ератури i практичного досвхду роботи показав, цо зазначенх аспекти органхчно взаэ,юпов"язан1 i взаемозумовлеш, однак переОуваютъ на рхзних р1внях розвитку. Педагог хчний аспект жхночого спорту иовинен хнтегрувати bci дослхдяицькх данх щодо змхсту роботи з жшками. При цьому кеобххдно зосередкти зусилля спецхалхстх- та вчених нь зиршенн1 питань, що випливають з постановки проблеми та it актуальной i на сучасному етапх:

- дослхдженкя i розробка наукою-кетодичних основ жхночого спорту; • '

- оптимхзахця епортивно1 пхдготовки kihok взагалх та з урахуванням специф1ки видхв спорту;

- спортивна орхентацхя жхнок /виб1р спешал1зацп/;

- методика виховно! робот i з жхнками;

- планування•i система комплексного контролю в жхночому спорт:;

- соцхально-психолог1чне га ме дико-б iологiчбе обгрунтуваыня методики тренування жхнок; ,

- п!дготовка тренерських кадр1в для ж!ночого спорту.

Вирхшення цих питань повинно сприяти головному - пхдвишенню

ефективност ! тренувадьного процесу.спортсменок на основ i. глибоко-го анаахзу виюг. пр ставлятъся. до íx органхзму за умов змагаль-jioi дгальносИ . та. oö,,QCPHBHoi -днформацН лра тренуиалышй оф&кт засобхв t метод!в, як! використовуються з п1дготовШ. .Шзваяаючи.на те, за'остачне десятиа1ття ícíju>kicti. iipaut ■ з, проблем сучасного аанрчаго■ спорту,гнед^кльно^аррстае.-як-у:~цшгп Kpaíali так i за рубежей, усе залишасться .багато суперечних i

• - нерозв"заних ; литааь, то энигуе ефектиеншть тренувального про-

■ цесу, гальмуе зростання рес.,льтат1в спортсменок,.негативно шли-вае на, ix здоров"я. г. До того ж.з кржуим -роком певна частика тра-

• дищйних.уявлень> у- галуз!;методики:с.порти'вйогр••.тренуваадя ;-=*щЬк ,, пхддягяе icTpTHOtóy. : коректуванню,. а деякх-положения : вималдоть -.' перегляду або й' докоршшх зьин.

..*. БЙН1 розробкаi-.вирйпекня•■ , питаны- Спортивней ' .-подготовки , спортсменок ставиться., досить гостро. ■• Це.шй"йгано з вхдмхт'вими :

■ особливостями jKtH040rp í; :чалов1чого органхзму. I- чим блилсче ...ре-, зультати. наелшзваються. до-граничн5'Д,тим . гостршё. /'вхдчуьаегься потреба в сучасних •пхдходах ■ до.: ц!ei „пррблеми, -.'•; Фрагментарних в хдрюстей про спевдфхку реакций гкхночого органхзму в "проц&.с:.-занять спортом, i виступ1в на змаганнях н&дост'атнъ.о .для- створення. науково-обгрунтованкх систем подготовки.. Прикладом , мо.жуть; бути

- результати аналогу . науковох.. i методично! лхтератури. Так,

- Г. С. Туманян i спхвавт. /1387/ наводять дано наукового, потен-Шалу . галузд . фхзично! - культури i - спорту, - з.яких . видно, со з . спортивних - irop аахидэно . понад 230 . праць. 1э ..них .. 88 % пов"язан1 звивченням .д1ядьнрст1 шхартсменов i лише 12% -присвячен! спортсменкам /БЛ.НаЧев, 1970; В..В. Фе±тюшин. 1973;' А. Я. Квале, 1977; 1.Е Турчиа, 1984 та т./.

У пошуках нових алязЦв пiдвищення . ефективкост i ^тренувального

процесу спеЩалЮти звертаеться до юнацького спорту, прагнучи використати етапи шдготовки з максимально» користю для досяг-нення високих результатов у дорослих спортсмен!в. У кпщевому пхдсумку тренери прагнуть досягти видах результат¡в у бага-тор1ЧН1й шдготовц! дией, не обмезкуючись у вкбор! метод1в I засоб1в. При цъому не зрахозуеться, шр ефектившсгь педагог:чного впливу визначаеться касамперед знаниям об'.'гкта, до якого в!н застосовуеться /Л В. Волков, 1990/. Анал13 багатор!чних досл1дзкень дае падст&ву ствердзхувати, щр пошук шляххв, як: забезпечують .уып-шне удосконалення тренувалыюго процесу юних спортсменок при переход:' IX у доросл1 групи, е проблемою св1тового спорту в щлому.

- Незважаючи на -те, то за осташпй час вхтчизняними вченими, педагогами вксунуто багато пропозиц1й, спряшваних на дальше полшшення навчально-тренувального процесу, п1двкщення спортивних результат, розроблено основк-спорт:.ЛЮ1 шдготовки, однак I нин1 тренери досягаоть усп!хтз у сво!й робот! в основному ' лише за рахунок систематичного збхльшення часу, пр выводиться для тренувального процесу. Негмшш тренер1в оптимхзувати процес П1Дготовки за трьома критер1ями - затратами часу, урахуванням бюлэг!чних особливостей I результативнастю - пригзодить до пе-редчаского вичерпання психхчних I функцхональних ресурсов у спортсменок. Дослхджувана проблема ускладнюеться тим, що у постанови: фхзичного виховання жшок особлива увага повинна бути звер-нена.на створення■належних передумов для збереженна повноцхншп б1олог:чнох функцп - материнства 1 подальшого змвдення здоров"я.

Жхночий органхзм мае основну бюлогхчну особливХсть, складну за своею нейрогуморальною регуляцх ао. - менструальяу функцхю /Ш/.. циклхчнхсть яко1 Хстотно впливае на весь орган 1зм. ёокрема, на його. загальну I спецгальну працездатнхсть. Основною концепцхео

- - 4 -

регулящх менструального циклу (МЦ) вкзнано нейрогуморальну рету- ■ ляц1ю.. Перил три ланки статевох системи в жгкочому I чолов1чому орган 13М1 е Хдеатичниш. Статевх В1дм1шюст1 з"являються лише з четверто! I п"ятох лакок нейрорефлекторно1 дуги, якх повишп вра-ховуватися I лягти в основу побудови тренувального процесу. 331 д-сутн1сть серйозних досл1дженъ з Ц1ех проблем ке випадкова I зу-мовлюеться насаыперед необххднхстю проведения тривалих, спо- ' стере лень, обстежень та експериментхв з рхзних водив спорту.

Аналхз науково1 I методично: лхтератури, з як!й висвхтл»-эться основш питания теори I практики .тренувального процесу спортсменок, переконуе нас у тому, що'к1ноча статева система як у лерюд II становления, так I в процес: життедхяльностI е .дузке чутлизов'-до ф!зичних I пскххчних навактажень, якх невпикно шдви-шуються -I супроводаують спортивнх трекувагня т змаганкя.

За цих умдв -особливо гостро постае питания оптимизацх1" рхзякх структурних утворень•тренувального процесу, зокрема- трену-залъних занять, мхкро- I мезоциклхв, з тим, щоб, з.одного боку, забезпечкти профилактику явищ перевтоми х перенапрукеннн, як: значко чаетхше стали зуетр^чатися останнхм часом у спортсменок зисокого класу, з-хииого - створити сприятлиз1 умови для ПС*реб1ГУ здаптацхйних процесхв, Ер обумовлюоть рхвень п1дготовленосИ спортсменок. -

■ Практична перевхрка побудови М1кро- Л мезоцшШв на баз: МЦ

дозволяе вхдокрешти життезо корисне вхд некорисного або малое>

Активного в цих штучно створених формах орган1зацх1. За.нашим перёконанням, необхХдно брати до уваги наявнхсть у спортсменок 51ологхчних циклхв з IX чХткою пер1одичн1стю. Використання б¿ологгших закономхрностей у спортивнхй практищ мае два . прямо протилежних аспектш перший пояснюе, щр робити х як найефек-

THBHiuie здхйснювати деяк! практичн1 дН, другий - вказуе, чого взагал1 не сл1Д робити.

Проблема сучасно I п!дготовки спортсменок за сво!м характером е miHi прагматичною, фи цьому виршення теоретичних питань, як1 можуть привести до створення концепцП оптнм1зацп, повинне обов"язково поеднуватися з штересом пр&ктичним. Результатом досл1диення мае бути теор1я, фжсована таким чином, шрб форма i виразкенкя забезпечували оптимально швидке практичне застосування.

Одночасно проблема пиготовки лшгок-спортсменок на сучасному piBHi ii розробки в анал1тико-конструктивною. Це означае, що вив-чення обставин, як1 сприяють або зав ахають рацюналыпй побудов1 оппртмпнпf гтг^гстсг:::::, с ;..=тою шиму.шивання перших : нейт-рал1заци других, не вичерпуе усього зм1сту проблеми. Передба-чаеться мохливим теоретичне конструюзання таких стимулюючих фак-TopiB, як1, зокрема, BiflOMi ¿ншим наукам i не ду^ле в1дом1 у спор-тивн1й практщц, але як1 могли б сприяти збоыпенню коефШента корисно! Д11 на етапах попередньо1, початковох спец1ал:заци та поглиблено! пхдготовки в обраному зидх спорту.

Актуальн1сть проблеми залечить вхд комплексного шдходу у застосуванн1 методхв р1зних наук. Комплекснхсть е умовою одержан-ня всебхчного знания про об"екти. У цьому план! комплексний П1дх1д до вкргшення питания багаторхчког п!дготовки спортсменок можна розйнювати як конкретну реал1зацш у рамках паукового шзнання.

0дн1 ею з вимог дидактично! логши е вимога Есеб1чност1, а саме: визначення мети i часу для ii вкршення, постановка конкретно завдань удосконалення спортсменки i добхр адекватних !м заеобхв 1 метод ib. Побудова тренувального процесу починасться-eis комплексiE окремих вправ 1 закшчуеться багатор!чним плануванням,

контролем 8а реакц1ао оргахизму спортсменки на пропоновану робо- -ту, пост!йною ощнкою II функц1ональнцх можливоетей, контролем за ефекгивн1стю тренувального процесу, орхентац! ею останнього ■ на п1дстаз1 1ндив1дуально1 характеристики п1дготовленост1 спортсмен-кита прист'осованост; до факторхв впливу. Таким чхном, пров1Дна прогресивна тенденц1я розвитку процесу спортивного тре-нування полягае у переход! першочергових проблем у ранг комп-лексних. Саме на цьому шляху досягаеться можливгсть усунення п-е! вугькост! профес1йно1 свхдомостх, яка в силу свое: обмеженостI часто виявляеться галъмом для виршення багатьох важливих проблем галуз!.

: «

Робоча гшотеза полягае у тому, що вплиз тренувальними на-вантажэннями на органХзм 'спортсменок з урахуванням фаз х трива-¿остх Щ повинен визначатися тиш реальними зм1нами функщональ-них модливостей. орган!зму, як1 в1дм1чаються в процес1 Еиконання' тренувальних програм. Одержан! дан: дозволяють визначати точки прикладення тренувальних навантахень 1 видхлити ту частику трену-вально! роботи, яка е основним тренуючим впливом у П1Дготовц1 квал1ф1Кованих спортсменок, I тим самим значно пхдвищити ефек-тивн1сть пхдготовки, сприяти И оптимхзацИ.

Мета роботи: теоретико-експериментальне обгрунтування, спря-моване на комплексне вивчення 1 розробку оптимального функщону-вання педагог1чного процесу в.хгрових видах спорту, пошук мето-дичних ршень, як1 дозволяють пхдвищити слортивний результат за рахунок збереження резервних можливоетей функцюнальних систем, зокрема, МФ, на п!дставх всебхчного урахування принцшпв спортивно! д1ядьност1 у поеднанн1 з загальноб1ологхчними законами та "законом хвилешшбно! перХодичност1 ф1зхолоПчних вхдправлень ж!ночого орган1зму", який характеризуе напружен1сть найважлив1ших

- 7 -

йхттевих процесХв у глночому орган1змх.

Завдання дослхдження.

1. За допомогою соц!олог1чних дослхдлень визначити ступень I характер впливу' змагалько! дгялькост! на Щ спортсменок в одкл1чних I ацикл1чнкх видах спорту з урахуванням диференщацН I триЕалост 1 МЦ.

2. Виявити точку зору тренер1в на .проблему.

3. Досл1дити вплив на Щ волейболХсток високо! квалхф1кацИ тренувальних мхкрощшпв / структура 6-1, 3-1-2-1/ з комплексною спрямован1стю сумарного обсагу навантахень без урахування фаз МЦ.

4. Вквчити ефективнхсть впливу органхзацхйних структур тижневих м1кроцикл1В /6-1, 3-1-2-1/. за спецХальрою фхзичною П1дготовкою на спортсменок з 28-, 21-денними МЦ.

5. Визначити стушнь I характер взао.<ов1дношень змагально1 хграво! дХяльностх Еолейбол1сток з фазами Ж.

6. Розробити методику органхзацП, облхку, наукового прогно-зування 1 контролю за вкконанням спортсменками тренувальних I з,чагальнкх навантажень у рхчному цших пхдготовки для хгрових видхз спорту, спрямован! на формування ефективност1 1грово1 дХяльност1 команди / з урахуванням фаз та хкдивХдуальнох трива-лостх МЦ/.

7. За умов експерименту на тваркнах вивчити гонадо-каднирко-вх взаеэ/ш 1 дношення I визначити хх роль у механ!змах рогуляшI пристосування органхзму до ммязовох дхяльностх.

Об" ект дослХдження: взаседия тренера 1 спортсменок. • _ ■ Предмет досяидвння; .педагогхчний провес удосконадення спортивно! пхдготовки спортсменок. •

Для вкрХшення поставленкх завданъ у роботI використовувалися педагогхчнI х медико-бЮлогхчн! -методи-

- анализ науково-мегодично! лхтературк з досл!джувано! про- • блеми;

- опитування спортсменок, тренер ib, спортивних i наукових прац1вник1в /анкетування, бес1ДИ/;

- анализ документ ib .нланувайня /шшхе тренер i в, " Ерденниклв самоконтролю' спортсменок/; ''

~ реестращя показникхв техн¿ко-тактичноi майстерностх ьо-лейбсшсток;

- тестування спецХально: ф1зично! i техн1чнох п1дготов-леност1;

- визначення екскрецп сумарних естрогеклв за методом Брауна в модифхкацх! 0. R Савченко i Г. С. Степанова /1961/;

- визначення pibhh прегнандюлу в добовхй сечх за Гуттерканом в модкфхкацхГ Г. й0рдинець/1950/;

- вимхрювааня базально! температури Т1ла;

- вквчекня феномена "листа папорот!", досл1дкеиня вагталь-них мазкхв у tespkh/E. Allen, A.ioisy, 1923/;

- визначення суыарних 17-кетостерохдхв /17-КС/ у добоый сечх /N. Callow, FL Callow, 1938/;

- визначення-BMiCTy acK0p6tH0B0i кислоти /Н. С. Ярусова, 1951/, холестерину /Енгельгардт, Смирнова/ в тканин! наднирково1 залози;

■ - визначення маси каднирково! .залози;

- кошГюгерна nporpat.ia з оргшизацП обЛ1ку* i контролю за виконанням епортсменкамк / команди в хилому/ тренувальних i зма-гальних навантажень у рхчному циклг пХдготовки з урахуванням фаз та 1ндив1 дуально! тривалостх ЫЦ /Ю. Т. Похоленчук, 1987/;

. - метода матеыатичног статистики. :. * Досл1дження проводились у лабораторх t ендокринолог i i шсти-туту геронтолог!! АМН СРСР, в лабораторп консультативно! полж-

лХнхки НД1 ендокринологП та обм1ну речовин МОЗ Укра1ни, а також у лаборатори Ки!вського мхського ендокринологхчного диспансеру.

Дисертащйна робота , виконана вхдпов1дно до зведеного Плану НДР з ф1зично1 культури I спорту при Рад1 МШстргв СРСР на 1988-1992 рр. за науковим напрямом 2.3.7. "Побудова тренувального процесу квал1фжованих спортсменок з урахуванням особливостей ж!ночого оргашзму" /Н держ. реестраци 860089829/.

Наукова новизна дисертащ 1 полягя е в тому, що в результат I про-веденихдосл1джень виршено наукову проблему ¡»лночого спорту. Роз-роблено теоретичн! положения наукового прогнозування та управления (комп"ютерна програма) з опткмхзацх! наЕчально-тренуваяъним проце-сом спортсменок,яка дозволяе поеднувати "закон ХЕИлеподтбно! перхс днчнсст: ьхдироилекь ж1ночого орган13.му" з спортивно

педагог1чними принципами тренування I тагам чином сприяти п1двипек ню спортивно! майстерност1 спортсменок та запоб1г.-ти функцюнальним поручениям МФ. Сукупн1сть розроблених полокень можна квал1ф1кувати як нове велике досягнення у розвитку перспективного напрямку галуз:.

Елементи новизни:

- визначено рхЕн! впливу занять спортом на МФ спортсменок за-лежно вхд тривалост1 Щ / таку залегапсть установлено/;

- виявлено вплив на 21- х 28-деннх Щ волейболхсток трену-вальних м1кроцикл1В / структура 6-1, 3-1-2-1/;

- встановлено ефективнхсть -впливу органхзащйних структур, застосовувиних у сучасному волейболх / 6-1, 3-1-2-1/, за тестами, якг характеризують спещальну ф1зичну пхдготовку спортсменок з 21-I 28-денною тривалхстю Щ;

- доведено залежнЮТь змагалыю1 ¡грово! дхяльност1 В1Д фаз Щ 1 вплив осташпх на ефективнхсть виконання технхчних прийомхв гри, а також виявлено чзстотнють перебування спортсменок протягом р1чного циклу пхдготовки в цих фазах;

— 10 -

- розроблено нову методику, спрямовану на удосконаленняор-ган1зацгI, облику, прогнозування : контролю за виконанням спортсменками /ус I со командою/ тренувальних г змагальних,. наванта-•жень з урахуванням б!олог1чних особливостей ж!ночого организму;

- виявлено 'вплив великих ф1зичних кавантажень I встановлено адаптивнх змхни в естральному цикл: тварин з послхдовним зростан-ням та убуванням навантажкь умезоцкклах з урахуванням 1 без урахування фаз естрального циклу.

Основн! положения. шо виносяться на захист а/ Обгрунтуваннд с истеки тдготовки спортсменок, що ба-. зуегься на усунеши внутршпх суперечностей, повинно бути допов-нене пололеннями про роль збере^сення нормально! МФ у процесах адастац:1 органхзму спортсменок до фгзичкйх навантажкь, цхлесп-рямована мобШзашя яких шляхом рацЮнального використання тре-' • нувальних вплив1в забезпечить бхльш високу ефективнхсть трену-вального процесу;

б/ розробка методики удосконалення органхзаци, обл1ку, прогнозування г контролю за виконанням спортсменкам]! /командою/ тренувальних Л змагальних навантажень з урахуванням фаз I трива-лостI МЦ дозволить проводити заняття вибгрково! спрямозаностI у

Р1ЧНОМУ ЦИКЛ! П1ДГ0Т0ВКИ.

Теоретична X практична зиачущ1сть дослхдження полягае у роз-ширенн1 знань про'педагогхчну структуру х механ!зми взашозв"язку та взаемодН зовн1Шн!х I внутрхшнхх факторгв середовища: тренер-спортсменка - команда. Виявлено особливостх перебхгу процес1в адаптацп'до роботи р1зно1 спрямованостI при виконанн1 великих тренувальних навантажень у спортсменок / в експеримент1 / , з урахуванням I ' без урахування бхологхчних особливастей жтночого

орган1зму. Бисновки досл1дження 1 практичн! рекомендаци сприяють збагаченню теори х методики спортивного тренування з орган 1зацп та керувакня спортивною п1дготовкою. Результати дослхдкення мають ' виражене практичне значения, о^-глльки основк1 положения дисер-тацхйнох роботи створюють реалып передумози I визначають конк-ретн1 шляхи збережння нормально! !>И> у процес! адаптацп ор-" ган1зму спортсменок до фхзичних наваятажень, цхлеспрямована мобхлхзашя яких при ращональчому використанн1 тренувальних впливIв забезпечить б1льш висску ефективнзсть тренувального про-цесу. Досл1дження вхдкриЕають перспективу створення назчаль-но-тренувальних програм для юних сппптгкдаипу- в £2С£0Г,

0Ш1СП, що грунтуються на передазанн! спадково1 хийормацН про три-валХсть Щ спортсменок по жхноч1й лШ! хх предк1в.

Апробацхя роботи. Основа результати роботи доповхдалися I ' обговорювалися на Всесоюзних конференцхях з питань "Ендокринн1 механ1змя регуляш! пристосування орган 1зму до м"язоро! дхяль-ност1" /Тарту, 1972, 1973, 1977, 1981/, Всесоюзних, Республхкан-ських конференцхях х симпозхумах /Ки1в, 1972, 1977, 1978, 1980. 1983; лье1в, 1972, 1931; Москва, 1974, 1983, 1989; М1нськ, 1974, • • 1977/, М1жнародних конгресах /Москьа, 1973, 1974: Т61ЛЮХ, 1980; Японхя, 1991; Швецхя," 1993/.

Матер1али доповхдалися трекерському складу глубних команд ко- . лишнього СРСР з настхльного ,тен1су /Москва, 1987/, волейболу /МоекЕа, 1989/, Ж1ночого дзюдо /Сухумх, 1989; Ки1в, 1990/.

Впровадження результат 1в дослхдження. За результатами ьико"-наних досл1джень опубл1комло 2Ъ праць, у тому числХ ьидано одну • монограф1ю / у сп1.вавторетв1/, методичнI рекомендаци.

Структура х'обсяг дисерт;'.цп. Дйсертацхя складасться з ксгу-пу, семи глав, обговорення результата досл£джень, в/сноькхр, по-

казчика Л1тератури, який вмхшуе 241 в1тчизняного i 109 шоземних авторib, та додатку. Робота викладена на 334 CTOpiHKax машино-пису, включае 47 таблиць i 26 малюнклв.

Результата досл!джнь та ix обговорення. Соцюлогхчн! Д0сл1Д»8ННЯ результат1в практично! роботи тренерхв i спортсменок показали:

- щр. огштанх на.ми тренери визнають у 93,4% випадкхв труд. нощх, як! зиникають у процесх навчально-тренувальних занять та участх в змаганнях. У 63,1% випадкхв вказують на емоцюналь-но-псих1чний стан спортсменок / подразллвхсть, незр1вковажен1сть, arpecHBHicTb/ i лише в 20,3% - пов"язують труднощх з бхолопчними особливостями жхночого органхзму; при цьому 82,2% треяерхв це по-ложння не ураховують у свохй практичнШ робот i;

- пор1внялышй аналхз даних анкетного опитування волей-бол1сток p.ncûKoi квал1ф1кадХ1 (Б. 1-Начев, 1967, 1970)' шдтвердив негагивний вплив навантажекь на Щ спортсменок. Пе свхдчить про те, що погляди тренер1Е на питания opraHisauii тренувального процесу в спортивних irpax не змшилися. Так, у баскетболíctok високого класу зареестровано 100%- порушення МЦ. Оме, встановлена нами кхлькхсть порушень МФ nia впливом спортивно! дхяльност1 значно перевищус результата /59,6%/ дослхджень ранн!х poKiE /А. Я Ква-ле,1977/.

Летальний анал!з 805 анкет члешв збхрних команд колишнього СРСР i Украхни з легко! атлетики, спортивно! Г1мнастики, плавания i волейболу з метою вивчення становления МФ Л впливу спортивно! д1яльност1 на Щ р!зно! тривалост í показав:

- ' - загальну законом1рн!сть у порушенн1 УФ у спортсменок Р1зних вид ib спорту. Так. найб1льший процент ix sape естровано при подовженоыу МЦ -/49,7/, потiи при 21-денному /42,8/ i 28-денному

/36,2/ незалежно в:д виду спорту. Високкй процент поруиень у., спортсменок з подовжкими i короткими МЦ дозволяе охарактеркзува- ■ ти uî цикли як >:енш ст!йк1 до.ф1зичних навантажень за cboîm iio-ходженням. '

Багато спортсменок виступають у змаганнях на фонх знижених ф1эичних можливоетей, а часто i поганого загального самопочуття при порушенп! МФ. Шлком природно, що спортивн1 результати ix значно знижуються. Kpantf результати показують лише одиницх. Ефек-THBHicTb вистугпв у змаганнях в передменетруалыпй фаз1 ' циклу значно знижена i б1льшою Miporo залежить в!д тривалост! МЦ, властиво1 Т1й чи хнипй спортсменцх.

Так, у пер{од менструацН тренуються 91,62% легкоатлеток, 72,40% плавчих, 93,74% гхмнасток i 93,68% хгровикХв; не тренуються 8,37% легкоатлеток, 27,58% плавчих, 2,08% гХмнасток i 6,30%' irpoEHKiB; тренуються э обмеженнями -4,18% гХмнасток. Участь у змаганнях беруть 75,70% легкоатлеток, 90,08% плавчих, 36,98% гхмнасток, 95,29% хгройикхз; не беруть участi 19-,00% легкоатлеток, 9,91% плавчих, 3,01% г1мнасток i 4,60% хгровикхв. У той же час на ефективн1сть тренувань у перХод менструацН вказують лише. 13,42% легкоатлеток, 18,54% плавчих, 3,81% г1мнасток, 3,52% 1гровик1в.' а свхй кра'дий результат у пер1од мхсячних показали 17,12% легкоат-' леток, 18,43% плавчих, 6,72% гХмнасток i 2,89% irpoBHKis.

Особливо необххдяо вхдчхтити, що ефективн1сть' тренувань залечить В1Д тривалостх МЦ. Так, мала його ефективнхсть ьиявлялась у 83,33% Пмнасток з 21-денними МЦ, у 85,41% - з 28-денним t'y ■ 100% - з подоЕженим Щ. Лмопочуття ггмнасток "в-перед- i. менетру-альн1й фазах циклу,як i у пловчих, значно погхршуггьоя. При цьому спостерхгаегьсл одна i та л законо'м1рн1ст|- - найб1льп ьиралений пе^едценструальний синдром зустрхчаеть^я у спортсменок з гю;:авле-

ними Щ. Однак I при класичному,28-денному Щ у багатьох випадках вхдзнача&ться скарги на вгомлюванхсть (58,33%), подразливхсть (46,87%) I б1ль у малому таз! (60,61%).

У спортсменок хгрових вид!в спорту самопочуття в перед- 1 менструальн1й фазах циклу значно поггршуеться, шр прямо або побгчно не моке не позначитись на загальн1й I спецхальнгй пра-цездатностг. Так, у передменструальнхЯ фаз г циклу головний бхль при 28-денному МЦ В1ДМ1чаеться у 41,87%, утома частхше зустр1чаегься при укороченому (60,52%) I подовженому цикл! (80%). Подразлив1сть не залежить вхд тривалост! МЦ 1 в середньому коливаегься рлд 44,73 до 50,93%. Б1ль у малому таз1 перебувае в межах 44,37 - 60,00%. Б!ль у попереку зустргчаеться р!дше - в!д 10,0 до 15,78%.

Таким чином, у спортсменок,' як! займаються як цишичними, так 1 аци'лл1чнимн видами спорту, в1дм!чено змши у функцИ гонад, шр позначаються на переб1гу МЦ.. Причому ц! змхни залежать не лише В1Д виду спорту I характеру тренувального процесу, властивого тому чи хншому виду спорту, але й в!д тривалост1 самого .МЦ. Найбхльш ст1йким до вс!х внутрхпшх ! зовнших впливхв виявився "класичний" 28-денний Щ, менш стхйким - укорочений 21-денний I подовжений 35... 42-денний МЦ.

3 метою з"ясування впливу тренувальних навантажень на становления МФ .у гхмнасток 1 плавчих на раннхх етапах пхдготовки проведено досл!дження вХку менархе у цих спортсменок. За нашими даними, середнхй в ж появи менархе характеризуемся досить широким -дхапазоном /9...18 рокхв/, Х-14,25 ±1,04 року. Середн1 дан! не' спортсменок .складають 12,6 року. Використано кореляЩйний ! . регресхйний- аналхзи.- Кореляцхйний аналХз дозволив-виявити стушнь з2*'язку-кхдькост! спортсменок э в1ком менархе /табл. 1/.

Таблица 1

Корелящйна матриця мхж bíkom í кхлькхстю д!вчаток з рiзною тривалхстю менструального циклу i

i ! Тривалхсть | менструального | циклу, днхв i . . Тривалхсть менструального циклу, ДНХВ !

i | - BÍK, | POKÍB i III 1 | 21 | 28 | 35 ... 42 | 111 1 1 \ f ! ¡ цикл1В !

1 1 I i i i i | -432| 374j - 358 | 1 ! 1 1 499 ¡

| 21 | 103 i I I .1 | I | Плавчихи | i i i |

| 28 1 142 1 1 i i 1 1 I 1 I f »'' t f 1

1 35 1 | - 054 1 » i > l lili Г i i i Г |

i 1 | 628 г 1 * 1 | Пмнастки | i ' i I | f

Примака: в таблиц! 1 перед числами "О" i кош? випушено.

Наведет данх засв1дчутаь р!зноман!тн1 .за спрямован1стю t т1снотою зв"язки Mi» пбказниками, шо вивчашься.

Звертають увагу так! мои^нти:

- коефШснт кореляцН дхвчаток, як! займаються • спортивно? г!мнастикою, вищий, hík у тих, як! займаються плаваниям;

- спостер1гаютьея односпрямован! 28-, 35-' i 42-денн! МЦ _ та р1зн0спрям0ван1 21-денн1 МЦ зв*'язки;

- сумарна к!льк*сть спортсменок мае бгхьтЬ стушньзв"язку, Н1ж за кожник' циклом окремо.

Одержан! результата складно штерпретувати, оск!льки ко-ефхц!енти кореляцхх мають слабко виражений зв"язок. Граф1чний. анализ даних дозволяе припустити, що ми маемо справу не з лШйними залежностями, а 31 складно органхзованими бюлопчними процесами. 3 метою перев1рки ц!е1 гшотези ми використовували апарат регрес!йного аналхзу.

Розрахунок регресхпних моделей показав, що залежшсть М1ж

вхком I кхльк!стю дхвчаток з менархе, того чи хншсго вшу, може

бути представлена такими р1внаннями:

л

а/ для г ¿мнгсток: Ух-1,99 X - 9,8 г 23,3 (I),

Л

б/ для плавчих: Ух-8,58 ь 1,07 X + 29,46 (II),

л

де Ух - теоретичне значения к1лькост1 Д1Вчаток з менархе, X - в 1К /у роках/.

.Графхчна штерпретацхя одержаних моделей подана на мал. 1.

Як видно з на^едених даних, одержано вхдому затальноб1ологхч-ну закономхрнхсть становления менархе. Причому вона'е однаковою-у представниць рхзних в'л.гцв спорту. Необх1дно зазначити, що цей про1',ес мае бхлылу хнтенсивнхсть у дхвчаток, якх займаоться спортивною гхмнастикою, ао визначаегься за кутом нахилу р1вняння рег-ресП.

Ураховуючи, що бхолог1ЧН1 процеси зйебхльшого розвиваються за часом келейно, ми вирхшили перевхрити лхн1йн1сть рег-рес1йних моделей. 3 щоо метою, крхм коефвдента кореляцп, роз-раховано також коеф1Ц1енти кореляЩйного в1дношення, якх показали щр ми маемо справу з бхолог1чними процесами 31 значним кри-еолхнхйним зв"язком. Так, ягадо коефщхент кореляци. м1ж сумою цкклхв у пловчих складае 0,449, то кореляцхйне в!дношення дор!внюе 0,99 при достовхрному критер!I кривизни ^

Л -чоловхк з початком менструального циклу

30,5. 29,0.

£7,5 26,0.

24,5 23,0 21,5 20,0" . 18.517,016,514,0-

С

10

13

14 15 15 17 13 19 bik,

gojai

Мал. i. Регресхйн! моделх взаемозв"язку вжу' .i кллькостх дхЕчаток з початком менархе.

Ymobhi нозначення:------— емпхричнх дан: гхмнастог.,

-- — — емп1ричн1 данх плавчих.

Таким чином, порхвняльний анал1з показав, що у д1вчаток, якл займаються як плаваниям так i спортивною гплнастикою, бюлопчка закономipnicTb е однаковою i .we тенденцию до зростання кХлькосп настання менархе у Mipy зб!льшення в1ку пюля 12 pokib. ' Однак, ия кхлькхсть змхнюеться за нелхнхйною залежнЮтю, ар мае максимума ■ функщй, специфхчн! для гсокпого виду спорту, тоото для спортиь-Hoi ггмнасткки - в середньому 15,5; для плавания - ¿.".2 року. Огже,одеркан1 наш дан! у пмнасток Ictotho В1др1зняються вхд таких у предста^чиць циюичного виду спорту - главодх.' . у я та/.

спостер1гасться б1льш П1зн1й початок менструацхх. Усе це„ насам-перед, можна пояснити Добором спортсменок, а таяолс, б1льшою мхрою, впливом великих фхзичних навантажекь, якл блокують гхпота-ламо-г1поф1зарпо-яечникову систему. Так, хндивхдуальнг данх пока-эують, шр у окремих гОмнасток менархе настае у евд 17-20 рок1в I старшого в Оку.

У Л1тератур1 В1дзначаегься деяка тенденция- до шдвищення спортивних результат1В у сучасному волейбол: при структур! мжро-циклОв 6-1, 3-1-2-1. За даними спещалютхв /Ю. Н. Клещэв, 1985/, це виправдовуг х:< застссування у пла:п тренувальних вплизхв яг. у звк-чайний час, так 1 на тренувальних зсорах. 3 цхао метою ми пе-реворили зплив иих структур на спортсменок з 28- о 21-денним Щ без урахувакяя йо^о фаз, тобто при побудов! тренувального процесу за чоловхчим планом.

Експерименталькхй перевхрцХ поддано дла варХачти розпод1лу тренувальних навантажнь у тишювому мХкроциких /6-4, 3-1-2-1/. Обидва варханти мали один мезоцикл подготовки тривалХстю 28 х 21 дедь. Така тривалхсть МЦ охоплюе 82% спортсменок. Результата досл1джень дозволили одержати нове уявленкг. про вплив тренувальних навантажень, застосовуваних у тижневих мхкроциклах зх структурою 6-1, 3-1-2-1, на Щ ЕолейболХсток рхзшм тривалост г, без ура-хування бюлогхчних особливостей жОночого' органхзму. Сумарнх на-зантаження тижкевого мхкроциклу у п1дгатовц1 волейболисток на I 1 II етапах" Шдготовчого перходу по р1зному вплиЕали на жХночх гона-ди. Отже, можна зробити висновок, шр. навантаження, застосовуваш а тижневих мхкроциклах без урахування фаз Щ 1 йсго тривалост х, не подтвердили хх доц1льност1, а.анал1з одержаних даних ^ехдчить н? на коригть застрсоруваних структур: ВеликХ сумарн1 навантажен-/ня. викснуванХ спортсменками в фолхкул1норЛй фаз! МЦ /и 1-го по

- - 39 - ; ■ ' ;

• ' ' . ^

7-й день/, викликають 1Стотн1-, в!дхилення у .перебегу, Щ '1 в 100% випадк!в пр'извбднтъ до'-йорушёння Щ нёзалёжго з!д його тривалост! -х.застосовуваних структур..

Показники-екскрецН сумарних есхрогеив 1 прегнанд!олу -буж достов!р.но в 2.. .2,5 раза знижен! пор!вняно з контролем, склада-вчи В1ЙП0В1ДН0 16,95 ± 2,40 прети 42,34 ± 16,62'кмоль ;/•'добу* ■I 3,37.1 0,62 протк 6,70 мк'молъ/добу в фолХкулХновхй (¿¡аз: та' 73,87 ' ± 3.52 проти 142,46±8,58 нмоль/добу х 5,44±2,58 Проти 15,22±1,72 мкмоль/добу'/Р<' 0,001/ в лютёхновхй фазх. Порушилась щ:кл1чн1ств хх видХленкя. Пикли стали ановуляторнимк.- У двох спортсменок з ослабленою другою фазою- циклу, останкя була укороченою' 1 тривала 5. ..6 дн1в, а екскрешя прегнандюлу складала- в фолхкулХновхй ^аа! 4,5 мкксль/дооу,. в люте!нов1й- 10,31 мкмоль/добу. Тести гормонально! д1агностикн також пХдтвердпли однофззнХсть МЦ 1 гХперестроген1кз, ш,о мокна пояснити,''з одного боку^ впливом великих сумарних фхзичних навантажень на центри, як1 регулшгь функцш яечяикгв, з хншого - прямим.ьплизо'м на шнэчх гонади. Аналхз даних анкет шдтверджуе че положения.

1дентичнх навантакення, застосован1 у другому I третьему тижневих м1крош'.!слах для спортсменок з 28-денними Щ /незалежно ■ вй структур/,позитивно ЕпливалИ' на 1х- МЦ. Цикли були овуляторни-ми, шр п1дтЕерд.кувалося температурного кривою I" даними-доелдогння -феномена "листа папорот1", як::й вхдпов1дав'церв1кальному слизу у жхнок з нормальним перебхгом статбвогс циклу. . .. .

Екскрешя з сечею сумарних естрогенхв на 14-й день Щ * /структура 6-1/ складала 226$8 ^ 14,05 нмоль/доОу,- , прегнандХслу на 21-й день- - нав1ть денр пс-ревищувала показники контрольно! групи - 16,96 ± 3.17 мкмоль/добу. ' .'.':'

Пии структур! 3-1-2-1 екскрец1я сумг-рних' естроген ¡в переСу-

вала у межах нормальних величин 1 вхдповгдала даним контрольно! групи, зберхгаючи при цьому ппси виходу естроген1В: 200,34 + 24,81 нмоль/добу на 14-й день I 102,13 ± 12,04 нмоль/добу на 21-й день Щ, що в!дпов!дало своечасному настанню овуляцП I достатньо сильного ювтого т1ла /16,42 + 2,76 нмоль/добу на 21-й день ! 7,09 + 0,69 нмоль/добу на 7-й день нового Щ / х статистично достоверно перевишувало дан1 контрольно! групи /Р < 0,05/.

У результат! досд!дження впливу сумарних навантажень, застосовуваних у третьему тижневому мхкроцикл! / структура 6-1/, у 8 13 10 спортсменок менструаци настали своечасно, ! лише у 2 були невелика в!дхилення в!д норми: в одн!е! спортсменки менстру-ащя затрималась на 7 дн!в, у друго! значно затягнулася. Спосте-реження за цими спортсменками виявило, щр наступний цикл був ову-ляторним, без вщхилень в!д норми. Показники екскрещ! прег-нанд1олу з сечею у норм! перебували \ складали в середньому 17,22 * 2,52 мкмоль/добу. Базальна температура вхдповгдала нормально у друг!й фаз! циклу, феномен "листа папорот!" характеризу-вався наявнхетю овуляц!!. Трет!й тижневий м!кроцикл структури 3-1-2-1 показав, шр при визначенн1 екскрещ! естроген!в вхдмхча-лася наявнють естрогенового п!ку /186,32 ± 26,65 нмоль/добу/. Екскрецхя прегнанд!олу складала 19,79 + 2,65 мкмоль/добу, ¡до вхдпов1дало такхй у контрольна груШ/. 15,22 + 1,72 мкмоль/добу/. Наступний Щ був ОЕуляторним, про шр св!дчили показники ба-

зальнох температури, " яка з перюду овуляц!! перевшцувала а

37. ..37,5 С I трималась на цих цифрах до 10 дн:в /тобто до 25-го дня/. '5енсмен "листа папорот!" також п!дтвердяував наявьлсть овуляц!!. Таким чином, нами заф1ксовано позитивний ьплив навантажень, застосовуваних I при ц!й структур!.

Четеертий тижневий ьикроцикл лише у 3 спортсменок викликав

- 21 - ' ' статист ячно достовхрне вхдхиленяя зазначенихпоказникЧв / структура 6-1/. У решти 17 спортсменок /структура . 6-1, .3-1-2-1/ своечаене настання овуляцхI i менструацН було достов!рним фактом повноцхнностх МЦ I позитивного впливу застосованих навантазйень на функцхю гонад. При цьому спостерггалися шки-екскрецх} естро-генхв: перший - 219,10 ± 48,35 нмоль/добу,- другий - 183,74 '+ 82,26 нмоль/добу, як! .в!дпов1дали-вгдповгдно 14- X 21-му дням Щ / структура 6-1/. При структурх 3-1-2-1 показники екскрецх! ест-рогенп; I прегнандюлу з сечею складали вIдповIдно 259,12 £ 29,31 нмоль/добу I 6,91 ± 0,68 мкмоль/добу на 14-й день та 195,60 + 17,49 нмоль/добу. I 14,74 ± 2,48 мкмоль/добу на 21-й день МЦ. ••

Отие, ..вххлив фхзичних навантажень на функцхю ж1ночих гонад у спортсменок цх ех групн був позитивяим: Щ залишався овудягорним, спортсменки добре переносили тренування. Передменструальне напру-ження, заф1Ксоване у 3 спортсменок, малго легку форму, порушень овуляцИ у-наступному Щ не спостер!галося.

Вплив досл!джувако1 структури 6-1 на спортсменок з 21-денни-ми-МП',показав,то екскрец1я сумарних естроген!в I прегнандхолу пхс-ля навантажень. у першому тижневому м1кроциклх була вджчою < норми, складаючи на 7- 1 18-й дн1 МЦвхдповхдно 13,58 ± 0,50 1 72,31 + 1,59 нмоль/добу / Р < 0,001 / т& 3,97 ± 0,33 1 7,15+0,89 мкмоль/добу /Р< 0,01 I 0,001/. При структур! 3-1-2-1 рхвень встретив складав 15,34 +1,71 I 98,74 + 4,81 нмоль/добу, прегнандхолу - 3,93 ±. 0,39 I 9,30 ± 15,0 мкмоль/добу. Одержан! - дан! характерн1 для екскрецХх цих гормон1В у клхмагаеричному перход!. овуляцп не настало у жоднох илортемекки. Феномен- -"листа папо-рот1" вказував на наявнють лег лох гхперестрогенп. Сез характер-них пмхн, властивкх овуляц: 1. Другий тшяхевий. мхкроцигсл /структура е-1/ позитивно впливав на М& спортсменок. Ёкскрыци суыарних

естроген1в з сечею в овуляторнхй фазх Щ складала 180,93 + 20,08, в лютешовхй - 162,63 ± 23,27 нмоль/добу,. прегнандхолу в лю-те1Н0В1й фаз1 - 14,45 ± 1,98 мкмоль/дооу, що Е1дповхдало даним контрольно!" групи. Однак при структур! 3-1-2-1'у 3 спортсменок Щ порушились,' оск1льки. нагантаження припали на овуляцш, X надалх у них спсетер1галиея аноауляторнХ менструальнх . цикли. Базальна температура була монофазною / або з укороченою лотехновою фазою/, а феномен "листа папорот!" протягом усього циклу становив /+•++/. У решти 7 спортсменок б1оххмхчн1 показники екскрецхх естрогенхв I. прегнащцолу перебували у норм! х в'хдпов! дали таким у контроль«Хй групх. Так, на 10-й день циклу екскрецхя 'естрогенхв ■ складала 188,13 + 16,13, на 18-й - 149,65 ± 7,48 нмоль/добу. ЕкскреЩя прегнандхолу в лют.е1нов1й фазг МЦ, дорХвнювала 14,58 + 3,06 мкмоль/добу (у контролх 16,3 ± 2,63 мкмоль/добу). ■ У цьому вар1ант! спостер1гаеться одночасний вплив фаз МЦ у ехдповхдь на навантаження I вплив /негативний/ навантажень на МЦ,' шр вЗаемно не виключають один одного. Отже, точка прикладення навантажень-мае бути адекватна шжливост1 спортсменок..

Стандарт^ навантаження, застосован1 у третьому тижневому

мХкроциклХ, негативно впливали на Щ спортсменок незалежно вхд

структур. Бхох1мхчн1 дослхдження екскреци сумарних естрогенхв I

прегнандюлу на 7-, 10- I 18-й дн! нового МЦ виявили.статистично

достовхрне зниження IX /145,74+8,06, 133,33±4,45, 156,40+9,23,

121,52±9,61 нмоль/добу при контрол1 209,29+31,56 I 160,73^14,56

нмоль/добу в 1дповХдно на-10- 1 18-й дн1 (Р< 0,001 I 0,01). . Писи

виходу естрогенхв були В1дсутнх. Овуляцхх не настало у лодшн

•.-мюртсменкх. Базальна температура в лотехнов1й фазх циклу .че пе-о

ревишувала 37...37,1 С. Зазначене можна пояснити даними.О.Н. Сав-!;?кко I Г.С.Степанова /1964/. за яккми при корот.'-их МЦ пс.--аюк

нового циклу може- накладатися на кхнець попереднього /тобто на трет 1й м1кроцикл, наиюго експерименту/, що дае нагл право розгляда-ти це як негативне явите, ягадо його не враховувати при плануваннх навантакень. '

Таким чином, результата доол!джень дозволили од&рзкати нове уявлення про вплив тренувань, застосовуваних у тшкневих мхкроцкк-. лах з! структурою 6-1. 3-1-2-1, на Щ волейбол1сток-р1зно1 йоге триватюст!., без урахування бЮлоггших особливостей ж!кочого ор-. ганхзму. Одержан I дан1 дали змогу рекомендувати принцкпово новий П1ДХ1Д до резподхлу тренувальних навантажень у тданевих мхкро- 1 мезоциклах, щр е важливою з"еднувальною ланкою в загальнхй еистг:.:: Сс-га1 ор 1 чпо 1 шдготовки спортсменок. При вииор1 оптимального вар1анту шдготовки тренер • забов"язаний ураховувати о6"£К1'ивео 1снуючх законсм1рност I, зокрема, 1.Лязн1стъ Щ I його фаз, а також Дндивхдуальну тривалхсть Щ. Ньвантажеккя. застосо-ван1 без урахування фаз МЦ 1 йсго тривалост1 не подтвердили ох дошльностх, а аналхз одержаних данкх евхдчив не на-кэристь заз-' начених -структур.

Вивчекня ефективностх . застосовуваних структур за . педагог 1чними тестами з комплексною спрямованхстю сумарного обсягу навантолень без урахування бюлоНчних особливостей кхночого ор-гакхзму у спортсменок з 28- I 21-денними Ш1 у Шдготозчому перюдХ'На еталг загалъшм I специально! подготовки подтвердило негативний 1х. вплив на МЦ спортсменок. Динашгл пхдеумковкх по-казникхв,/табл. 2, 3/, ЯК1 характеризуюсь спехЦадып рухов! зд!бносто волейболисток, ¡до тре^ютьёя-за"структурами .тиквевих м 1 кроцикл х в, дае подставу -етвердхуватЕ, ..по ^хйрбцккй!, куди ;£-хо-дйть перед- 1 менструальна фазя циклу, е пепродуктивним/^ зруиен-ня мааоть одну 1 ту ж закономхрнхеть.

Таблица 2

Загалькх показники педагогичного тестування Болейболхсток. з 28- I 21-денкими шнструальнимя циклами за спецхадьшэю ф1зиЧною п1Дготовкою- ггхсля застоеування ти.таевих мхкроииклхв / структура 6-1 1 3-1-2-1/ ¡¡"20

Стат. показники

Стрибок з МХСЦЯ /стрибуч1сть/,ем

Стрибок-з розбхгу угору /стрибуч1сть/,см

28-денний мепетруальний цикл

л ТРУКТУРА - 6-1

Тижаевий мхкроцикл Тижневкй ! лхкроцикл

Контр. ' I II III IV Контр. I 11 III. IV

X 47:5 45.1 47.0 47.8 44.5 53.5 50.6 53.8 55.0 51.5 ■

2.12 2.13 2.16 2. 09 2-46 2.12 1.51 2.59 2.00 1. 71

V 4.47 4.73. 4. 59 4. 39 5. 30 3.97 2.98 5.02 3.94 3.26

- 2.53 0. 52 0. 32 2. 77 3. 53 0. 28 1.63 2. 34

р< - 0. 05 - 0.05 0.01 - 0. 05

С Т Р У К Т- У Р А - 3 - 1 - 2 - 1

X 48. 4 43.1 47.2 47.9 45.8 54.0 51.0-54.4 54.3 50:5

6 1.96 2. 60 1.48 1. 66 2.09 1.56 1.05 1,71 1.64 1.69 .

V .4.04 6.04 3.13 3. 47 4. 58 2.89 2. 07'3.15 3.01 3. 21 -

и£ 5.16 1.55 0.62 2.87 5.03 0.55 0. 42 2.57.

Р< 0. 001 - 0.05 0. 001 - ' - 0. 05

ь р<

I

V

ы

21 - денний менструальний цикл СТРУКТУРА

44.0 1. со 3. 71

49:5 1.54 3.72

40.6 0. 97 ' 2.38 5. 67 0.001

42.3 ,2.04 ' 4-78 " 7. 71. 0.001

43.7 41; 9 1.77 1.52 4. 04 3.64 0. 39 2. 97 - 0,05 ТРУ К.т У

49. 2 46. 4 1; 69 2.95 3. 43 6.36 ' 0. 38' 2.82

- б - 1 52. 3 43:6 1. од ■ 1. 43

3. 61-

3. 74 0..35

Р А,

54. 8 1. 69 3.08

г.

2.94 4. 94 0.01 -3-1-2 49,5-53. 4 1. 08 1. 51 2.18 2. 82 8.37 1.36 0.001 -

50.3

1. 51

2. 93 2. 33 0. 03

- 1 49.6 1. 56 3.

7. 12

0. 001

Таблица

Загальнх показники педагогiчного ■ тестування волейболисток-з 28- i 21-денними мэнетруальними циклами, за спеЩальною. ф1зичною пхдготовшэ п ¿сля. застоеування тикневих «íKpq-' Цикл!в /структура 6-1 i Зт1- 2т1/ п=20

Стат. показники

ййщшсна витриЕал!сть /94м м/с б ir "ялинка"-"

Тест на перемещения 9-3-6-3-9 М/с

23 - денний менструальний цикл

Контр.

26.7

0. 91

3.40

£it

Р< -

X 26.3

Ó 0. 96

V 3. 65

¿it - -

р< -

X 26. 9

¿ 1.10

V. 4. 08

ut

р< -

X Г6. 4

á 0. 81

V ;:.. 06

ut

p<

СТРУКТУР Тижневий мхкроцикл I II III IV 27.7 25.9 25.9 27.7 0.83 0.88 0.92 0.93 3. 03 3..39 а 56 3.35

9 'оя 9 -ш о по 2. 32

0.05 - - 0.05 СТРУКТУР 27. 3 26. О 25. 8 27. 4 0.86 0.66 0.71 . 0.85 3.16 2.55 2.74 3.17 2.89-0.81 1.41 2.75 0.05 - ' - 0.05

А - 6-1

Тгошевий М1кроц;:г_-

Контр. -I- II III 8.27 9.41 S. 11 8.00

0.16 0. 22 0.12 0.09

1. 98 2. 37 1. 48 1.18

Í3. i ¿."5l 4. 04

- 0.001 0.05 0.01 0.001 А т 3-:'1-2-1

8.10 9.04.8.45 8.04 0.15 0.24 0.30 0.14 1.84 2.67-3.58^1.79

- 10.49 2.29 0.92

- . 0.001 0.05 -

IV

S. 16 0.27 2.97 В. 90

8.83 0.17 1.93 10.2 0.001

21 -CT Р 28. 8 26. 7 1.09 1.06 3. 92 3. 98 2.84 0.68 0.05 - " СТР. 27. 3 26. 4 0.66 0/52 2. 42 1-. 98 2. 49 0. 09 О. 05. -

денний менструальний цикл

У К Т

28.5

1.25

4. 55

2.32

0.05

У KT

27.2

0. 65-',

2.41

2.28

0.05

УРА

УРА

8.24 0.16 1.99

8. 23 0.15 1.82

6-1

9.29 8.23 9.03 0.23 0.15 0.20 ' 2.51 1.78 2.22 11.7 1.75 9.65 0.001 - .0.001 3 - 1 - 2 - Í .. 9.15 8.23-8. ео 0.16 0-22 0.15 1.73 2. 69 1.67 13.4 О 10.1 0.001 - O.üüi.

Спостерггаеться статистично достовхрне зниження розгдядуваних показник1в. за усша тестами п!сля застосування першого 1 четвертого тижневих м1кроцикл1В /Р < 0,05 - 0,001/,-а . також першого-третього мхкроциклхв для 21-денного МП /Р < 0,05 - 0,001/, що зб!гаегься з'паведеними-нище даними I вимагае ссоблизого 'подходу до !х орган хзацП.

За новим оптималышм варгантом перш: 7 дн1в, починаючи з першого дня менструац!! /дгя будь яко1 -тривалостх Щ/ .необХ1Дно розглядати як "втягуючий" мхкроцикл, який складаегься з двох фаз: вхднозко! фази зншюно! адашгац!! / з першого дня I до закШчення мекструацп/ та фази щдв^лкшсл адаптацп, шр починаеться п!сля зак:нченкя менструац!! /да фаза мжгюциклу задежить в!д трива- • лсст! мевструаци/. .Отже, "втягуючий"..-. мокррцикл- залежитъ -ыд 1ндиз1дуальнкх. колизань менструаци, якапродонжуеться, характеризуешься невисрким сумарним навантажекням /у першхй його фаз:/ I спрямований на подведения органхэму спортсменки' до. напружено! тренувально! д!яльност1. У цей пер год • рекомендуешься. проьодити заняття, спрямован1 на удосконалення- технхки, застосовувати вира-ви з переважним-наванта^гнням на м"язи верхнхх К1Нц!вок. 'У другой' фаз! мхкроцжлу, можно використовувати. вправи, спряковаш ка глдвищення шзидк!сяих можливостей, зб!льшення, навантажень нк "за обсягом, так ! - за -штенсивндстю. Такий розподхл навантажень у мхкроцикл! допустимий на ВС1Х етапах у загальшй систем! побудови тренуваньногс процесу, а зм!ст тренувань . повинен. -повн1стю в!дповхдати завданкам, якх необидно-вир 1шувати задежно в1д .етапу . п!дготовки. 3 - пхдвищенням' тренованоегд при.досягненно .висрких епортивних результах!в молуть ставитиеь ! бхльз. висок1 вимоги за уыови стабхльного дЕофазного МЦ, який чХтко повторюегься.

У спортсменок хз скороченим ; 21-денним МЦ' перший - мхкроцикл складаеться-з двох-трьох- фзз\. вимоги до' його побудови -е такими к, як i до попереднього мхкроциклу, _ однак необх1дно зверчути увагу на'те, що третя ' фаза його зб 1гает^ся з днем'можлйво! овуляцп' /7 день/. Таким чином, nepmi 3-4 дн-i вхдповхдають фазх зниженох ■ адаптацП, тут можливе застосування малих навантажень,: рхдше се-реднХх; 4, 5 i б-й дн! - фазивгдносно пхдвищено! адаптадх!, в, ЯК1Й можлнве застосування малйх, сёреднхх та значнйх навантажень i навантажень ЕИбхрковох спрямовакостк Ураховуючи, що овуляторна фаза в- укорсченому Щ настае 'дуже шейдко, випливае необх1дн1сть логХчно! завершеностх тижневого, мХкроциклу-'вихЛдним днем." У цьому тижневому перходХ вхДбуваегься дозрхвання. фол1кула, • чому й по-пм.нн1 Е:Д::С?:ЛПГЛ наьантолишя.

При 28-денних МЦ другий тижневий мхкроцикл е комб1ноьаним -двофазним.. Bih тривае в!д 8-го по 14-й. день. Перша фаза, тривае. 4 днх, це так ЗЕана зона пхдвищено!. адаптацИ, в якШ можуть вико-ристовуватись влрави будь-якого обсягу i спрямованостi, що заложить лиие В1Д поставлених загдань перюду шдготовки. Друга фаза, починагться з 12-го дня i закхнчуеться' 14-им, днем припустимо! овуляцн. Тут доц!льне застосування малих i середнхх навантажень. У нашому експериментх спортсменки.. виконували у цьому пергодх ■ ве-ликi навантаження, але струстури 5-1 ■ i 3-1-2-1 дали можли?.1сть уникнути IX саме на 14-й день, день, припустимо! овуляци, щ? шдтвнрджувалося позитивним ефектом В1Д застосування навантажень у другому тижневому ьикроциклх, Одержан! теля цього' .М1кгюциклу результата догволили виявити р»д закономхрних зрушень в екскрецх! стеро !дних гормонХв, ЯК1 ылиести до ко мл е не ат о р н и х про?вхь

у розьи-тку адаптацХЛних реакцхй орган 1зму. У спортсменок uiei груш'. :!:остер1г^,ггься статистично недостовхонх змХни а-

естроген1в I- прегначдюлу, фактичяо вони перебувах/гь у норм!. Другий тижневий м1кроцикл повн1стю.завершуе фол1кул1нову фазу МЦ.

Для 21-денного Щ перша фаза другого тижневого м^кроциклу е. • прямо протилежно» опиран!й. Бона зб1гаеться з фазою припустимо! овуляцИ, яка характеризуеться зниженою "адаптацюо" I щадячим режимом роботи. Тому тут можливе застосування малих I середшх наБантажень. II тривал!сть складае'лише 2 дн1 - 8.. . 9-й день МЦ. ■У наших доел1дженнях заэначен1 рекомендашI. не. враховувалися, оенпльк! овуляц1я у спортсменок була зафхксована на 7-й день МП першого тижневого мжроциклу, внасл1док чого екскрещя стерогдних ■ гормонов у; них св1дчила про нормальн! величини, а навантажеяня позитивно впливало на функцио гонад. Слхд. зазначити, 'щр кульм1нац1йним моментом е виконання спортсменкаш роботи до ову-ляцг! /фол!кул1нова фаза МЦ/, тобто в перюд. стада розеитку фолила, якщо навантаження великг, то виявлясться негативний вплив на" дальший переб1Г Щ, .якшр шддяч1, - -.то можливкй зворотний ефект. При порушеннх Щ спостерггаютьея також порушення в ЦКО. Мине розглядатимем'о питания про те, щр е первинним порушенням, а-до . вторинним.. Шрушення функцП одн1е! системи спричикяе-змши 1ншо1 незалежно В1Д М1сця первинного ураженна.

Третхй тижневий мгкроцикл для 28-денногоМЦ е комбшованим, складаегься з двох фаз.; Перш фаза'мгкроциклу зб1га£ться з днями припустимо1 овуляцп /15. ..16-й день/, друга - фаза найвишрго вхдковдення /17-21-й день, щр дае можлив1Сть виюристання "удар-них" навантажень. У-наших досл!дженнях у 10 спортсменок щег групп овуляшя була зафгксована на 13.... 14-й день. МЦ, тому цей тижневий '¡лкроцикл не . впливаЕ. негативно на функцш IX гонад. Гормо-кальннй фон циклу залишався у межах норми, а наступний МП був оьуляторним. ,

Для 21-денного Щ трет!й тижневий мхкроцикл рекомендуешься /Ю. Т. Похоленчук, Н. В. Свечнгкова, 1987/ для застосування !'ударних" навантажень. Так, за даними наких нових дослхджень.у 40% спортсменок' споетер1гаеться синдром передменструильного напруження в наступ-ному МЦ, до характеризуешься легким ступеней недостатньо1 лю-те1Ново1 фази. Напевне, обидв: структури були дуже жорсткими для спортсменок I спричиняли В1дхилення в1д норми в МЦ. Ураховуючи ту обстаЕпну, що трет1й тижневий шкроцикл для 21-денного МЦ е осганн1м. то, напевне, дощльно шдвести П1Дсумок щодо Епливу на нього тренувальних навантажень:

а' сам цикл е коротким, тому розгорнути тренувальну програму для спортсменок дуже важко; .

б/ доцЬтьно дотримуваткся нонну .ляа«у> едер.^'::::: у робо*!, о визначенням основних "ключових" дн1в, у як1 необх^дно планувати виконання великих тренувальних навантажень.

Для 23-денного МЦ четвертий тижневий мжроцикл е останн!м. В1н, як I поаередн1й мжрзцикли, е двофазним: 22,. ..26-й дн1 вшктдаютъ зон1 суперадатгаш I. а 27-28-й - знижежн адаптаци. Останн! е передм&нструальними днями. У деяких спортсменок во!!и можуть Оути В1дсутн1ми, у 1нших IX може бути не два, а биьше, у зв"язку а чим збхльшуегься або зменшуеться тривал!сть попередньо! фази. Уа нашими даними, .наЕантаження, застосован1 в четвертому тижнеьо'/у м1кроцикл1 при структур I 6-1 13-1-2-1, не внливали на перебп МЦ спортсменок, а наступи: за цим мжроциклом овулящя 2 менструатя /нового МЦ/ настали своечасно I без Е1дхиленъ.

Оа-.'Рулн! нами результаты «.ового розпод1луробст.и I проведения детального анашьу дают л можлиыоть Ч1Тко розподхлити зан/ггл на оско;.и: I додатковх з урахуьаньям фаз-МЦ. Ка сскоьних ганяттиу /у зон; ''иинцйно! адаптаци/ ЕИр1ш:»оться голо?,их йнвданнк, гг:

. - 30 -

виражають загальну спрямовшисть у П1Дгс.товц1 спортсменок.

В усхх розглянугих МЦ тризеипсть перко! подезини циклу /до овуляцП/ е розною,. друто! однако вою / Н. Клауз; 1929; К. ..-Ойдпо; 1930; Е. I. Кватср, 1^61;. О. Н. Савченко, 196?.; Е-Тетер, 1368; В.£оял-кэвский.1974/, тому у спортсменок-з укороченим Щ'-усю; тре.нувальну програму в мезоцикло доводиться реалхзовувати у друпй половин1 МЦ.оскольки'перший мезоцикл .будуеться за типом "втягувдого", од-нак методика побудови у другому 1-, . особливо, .третьему-.мезоциклах вимагае детального добору засобов I методов на кожному тренуваль-ному урощ, урахування вза£мов!дносин у вихованщ. певних якостей. Отже, робота 31 спортсменками повинна мати сувору .виб1ркову спря-мованхеть I наукову обгрунтованхеть для кожного•виду,спорту. ■ .3 метою спрощэння методики ■ побудови тренувального процесу • /маегься на уЕаз1 вархювання тренувальних- кавантажень/ . вватао/о дощльним розвдплити ,\Щ па фолокулонову /з 1-го по 14-й-день/ о лигеонову /з 15-го по 28-й день/ фази, . тобто застосовувати -здво£нх тшккево мхкроцикли, а. потхм створити-модель тренуючих вплив1в, яка б включала вех основн! компонента тренувального процесу: характер' штенсивностх х тривалост1 вправ, тривалхсть I характер роботи в хнтервадх в1ДП0чинку, число пов.торень I характер ' чергування вправ у тренувальному уроц!.. Така модель дозволяе по-будувати-тренувальний урок певноо' спрямрваност1 з -урахуванням гормональьих. взааюводношень протягом МЦ.

Таким чином, при виборх оптимального варианту подготовки тренер аобов"язаний" ураховувати об"естивнсг. хснутг зако-. ноыхрнос'п, зокрема, • наяыисть Щ х його фаз. При поруивцнг заз-начених принципов розподхлу. навантажень за-тижневиш циклами ви-никаоть порушення: - виключаються можливост: використання внутр0шн1х резервхв органхзму в тренувальному процес о з метою

прискорення в1Дновних процес1в перенесения велгосих ф!зичних х емоц1йних напружень, властивих сучасному спорту,, участку зкаган-нях I досягнення високих результат!в у спортI.

Ефективнхсть змагально! 1грово1 дхяльност! волейболхс'гок за-лежно в1д б1олог1чних особливостей мночого органлзму наведена ь таблиц 4. Кайнижч! показникя гагально1 ефектквкост! гри спостерхгаються в перед- I менетруалыпй фазах МЦ. Так, показник "виграно" при Еикснанн! подачх складае 6,24 I 5,43 при контролх 8,33% /Р< 0,001/, "утруднено"- 36,01 I 35,03" при 39,04% /?<0,001/. Збхльшусться к1льк!сть поыилок / "програно" / -8,05...8,10% при 6,21% у контрол1 /Р<0,05; 0,001/.

Ппи-лоч подач: пкгативнх показчики в зазначених фа-

зах МЦ. Так. "доводка" с клада е 59,97 I 60,05% при 64,21% у кокт-рол1 /Р< 0,001/, достовхрно збхльш'.- еться такий показник, як "втрата м"яч13" /псмилки/, дор1внвючи 9,-20 I 9,02% при 7,09% у контрол! /Р< 0,001/. Е'фекгивнхсть нападу склада г 28,54. х 30,612 яри контрол! 37,35% /Р<0,001/. Оекхльки умовний показник загаль-но1 е^ективнсстх гри склада егьоя з оцхнки ефективност! вкконання всIX технхчних прийомхв, зокрема, гри в захистх, блокування, пхдстраховуЕання, то, напевне, сумарний негативний показник у во-лейбол1сток рХзного амплуа буде Значно вагомгаим. Отже,' одержан! дан1 св1дчать про те, що участь у змаганлях в наведения-фазах МЦ супроЕоджу еться зниженням стаС ; ль ноет х х над1йност1 ' виконання основних прийом1в гри, що формують результат. Необхшю зазначи-ти, що протягом календарних р!чних змагань /65 !гор/ грант во-лейбольно1 команди перебуЕали 328 /33,63%/ рс1з!в-в-уразлиьих фазах циклу: менетруалыпй - 112/11,48%/, передменструальн!й - 67 /6,86%/, овуляторнхй - 149 /15,282/.раз!в /'габлиця 5/. При шоку -частстпхсть пер:-бування граЕЦХВ* у р!зних ..фазах "Щ /як! эдливаь-.ь

1аблиия 4

Загоны)! поиаэники эыагально1 дгялъностх волейбол1сток в менструалыгёй, пвредменотруалыпй т овуляторп1й сказах менструального шклу ' / за даним'л г гор периост! СРСР г УРСР / п = 15

■ГЧ)

з»;Ста.

Тио'Воьо-4 ТИЧ. Го

по-: каэ, нкки;

Виграно

Кмь'к: %

Утруднено'Програмо

' ]1г льк: % .

Всьо-го

Доводка

Втрачено

Всьо-го

Резулъта-тнвнтрть

Кйьй %

Програно

Ктльй %

Е^ектив-тсть

ен-'<? :137,07 9,07 6,24 49,3 36,0

.65,64 4,29 0,67 22,8 1,76

руа.'47,89 47,31 10.8 46,2 4,88

ль--^:2,171 2,71 4,41 2,-61 4,32

10.6 8,05. 133,4 82,6 59.9 12.27 9,20 201.4 81,7 40.5 25,3 11,91 4,29 1.43 61,3 37,2 1,97 5,¿1 1,17 88,3 37,1 1,19 12,6 1,$8

лЛ Г- ТП О Л А О /1С II О СО /1'5 Л ТО п '.А О /1К л о по лп а тл п

на

4б,5 1'>.7 1,46 2,$7

44|2 45,'и 3,'28 4Й,4 1Й.7 44,'2 45^4 2,'93 49!в 14.9 1,43 2,03 4,38 0,69 4,78 0,04 0,53 8,92 2,29 6,64

28.54 1,66 5,83 ¡¿,1

' Р<:0,05*~ 0,05"0,001 0,05 0,00Т

0,05

- 0,001_ -517о~60Л 7,6

0_,001_ - _-_0,0Ш_0,05-0,0Т -_о,ооТ 9,02 127.7~53,0 41.1 14,0 10,5~ 30,6 ~

род:* :90,07 ГнрнЙ .45,23 •стр;' -50,22 уал4,84

НЙ РО о.оГ

4,87 5,43"'31,4 35,0 7,07 8,10 86,3

2,34 0,44 15,-2 15.6 3,39 0 91 45,0

48,1 8,01 48,4 4,44 4Й.1 11,3 52|2

6,75 10,3 5,32 6,66 3,96 4,33 4,57 4

0,001 О,Ш1 0,001 0,001 0,01 0Р01-Ф01 0,001 0,001 ф! 0,001 0,01 0,01 0р01 - 0,001 0,001

Ову:,* :188,7 13,3 7,13 72,5 38,3 13,0 6,84 177,6 111,6 62,7 13,5 7,69 20,03 88,2 44.1-17.3 8,61 35.5 :ля-6 :64.72 4.210,38 25,8 1,13 4.710,65 63,1 41,0 1,38 4.72 0,36 67,1 29,6 1,06 5.26 0,73 0,07 тор-Л*:34,29 31,8 5^38 .35^6 2,95 3^,1 9,43 35,5 36,8 2,21 34,9 4,64 33,5 33,5 2,39 30,5 8,47 1,85

' • _ м ^» — —• — «« — — — — — —- — —■ м- — — __ — — — — м» —■ _ V — .V _

ТКонТ: 8,33 39,0 6,21 64,2 7,09 - 45,4 . 8,08 37,4 оль: : ________________________________________■_____-__

Ктльк %

. - Таблиця 5

Частотн1сть перебування сиортсменок-воЛейболхсток у фазах менструального циклу протягом календарних' рхчних змагань ( 65 1гор. 7.) ■ ,

.—!-1--.-Р-!--1-—-

N |Пр1звшщ| Три-Шенструа-1 Дередмен-|0вуля?орна | СумарнI дан! п/|гравщв |вал. |льна фаза| струальна| фаза | перебування п| |МЦ, I ! фаза | Г спортсменок

| ! Дн1в |--1-\-1-1-,-1-,-

| | |К1ЛЬ- |К1ЛЬ- |К1ЛЬ~ |К1ЛЬ-|

| | |К1СТЬ % |К1СТЬ 7. ]К1СТЬ '% |К1СТЬ| %

I_I__|_}_1_I I_!_I_!_

1 Б-а 21 11 16.92 ? п? о ю, 01 22 33,84

2 Г-нь 21 6 9,23 3 ' 4, 61 6 9,23 15 23,07

3 Д-ко 28 2 3,07- 1 1, 53 12 18,46 15 23,07

4 К-на 28 3 4,61 5 7, 69 16 24,61 24 36,92

5 К-ва 28 1 1,53 о С. 3, 07 17 26,15 20 30,76

б К-ан 28 11 16,92 8 12, 30 7 10,76 26 40,00

7 Н-ач 28 10 15,38 8 12, 30 4 6,15 22 33,84

8 П-на 28 3 4,61 5 г» <, 69 16 24,61 24 36,92

9 Т-он 35 6 9,23 Л 1, 53 10 15,38 17 26,15

10 С-а 35 12 18,46 7 10, 76 8 12,30 - 27 41,53

11 Т-ко 35 4 6,45 3 4, 61 5 7,69 . 12 18,46

12 ПЬко 42 9 13,84 4 6, 15 13 20,00 26 40,00

13 Ш-ва 21 7 10.76 4. 6, 15 8 12,30 19 " 29,23

14 0-н'а 26 11 16,92 5.- 7, 69 6 9,23 22 33,84

15 К-ко 26 16 24,61 г) 1 о, 84 12 18,46 •37 56,32

X = 11,50 .86 15,28 23.65

112 67 149 328

на результат гид час виконання техн1чних прийоьив гри/, може зм1щуватись з року в рхк. Це залежить вгд календаря змагань, три-валостх Щ I мекструально1 фази, наявностх або в1дсутностх перед-менструального синдром /передменструальна фаза/ та його трива-лостх /останнхй за нашими даними у волейболисток складае 36,45%, за даними Л1тератури, - колизаеться вхд 25 до 75%/ (МЮлес, И. Хол-ло. 1963). У деяких ьипадках це залежить В1Д кХлькост1 появи менструащ1 протягом мшяця I илькостх спортсменок у команд! з короткими ЫЦ. Зазначене сехдчить про великл резервнх мокливост1 у досягненнх спортивних результат1в.

. В умовах експерименту на тваринах, вивчаючи гонадо-наднир-ков1 взаемовхдношекня х визнаючи IX роль в мехашзмах регуляц11 иристосузакня органХзму до м"язовох д1яльност1, виявлено, що характер оозподхлу рхзних за величиною навантакень у рамках мезо-циклу з урахувачням х без урахузання фаз естрального циклу е хстотним фактором, який значко впливае на ступхнь с'томлення ста-тевих I надниркових залоз, на особливостх переб1гу процесХв вхдновлення статево1 залози. Так, найбьтьш сприятливими для на-ьантаження е фази дхеструс, проеструс I метеструс, ' оск1ЛЬки великх навантаження, застосовуванх в цих . фазах, не викликали ютотних змхн в естрадьному циклх тварпн.' Велик1 навантаження, застосованх у фаз1 еструс . /тХчка/, викликали значн1 поруиення /1002/ в ест'ральному циклх. Вех цикли були атиповими, естральний цикл характериэувався тривалою тхчкою, яка часто переходила у постхйну. Середня тривал!сть цикшв складала 12,68 дня /контроль 4,87 ± 0,13 дня/. Атиповхсть циклу виражалась подовженням фази Д1еструс до 12-21-го дня, щр П1дтверджуехься результатами морфо-логхчних досл!джень /ЕВ. Фатюшин, 1973/.

Тривал1сть переб1гу вхд.юених процессе у тварин п1сля вико-нання тренувальних мезоциклхв залежить в!д системи розподглу трену валь них навантажень: ■ " • .

; _. I

при використакнх принципу, який ураховуе фази. еетрального циклу, вШовлення ■ функцП надниркозих заноз псчинаеться з третъо! доби, етЕорюються сприятлиЫ умови для переб1гу адап-тацШних процес1в у системах организму; ■• *

- при застосувашп принципу зростання навантажень до кхнця ыезоциклу /без урахування фаз еетрального циклу/ вхдновлення функщ I надниркових' залоз не настае 1 на п"яту добу, цикл порушу еться в 100% випадкдв.при середнхй тривалост! порушекого циклу 28 Д!пв;

- при використатп принципу убування наванталень до К1нця мезоциклу при тому ж п1дход1 на п"яту добу спостер1гаеться тен-денц!я до нору.ал1заци функцН надниргавих залоз, естралышй цикл вшюв;:ю еться в ус1Х тварин повнхетю протягом третього тижня, але сам пер1од ,в!дновлення тривалий:,. Отже, систематична тренування за програмою мезоцикл!в, яка ураховуе фази еетрального циклу, не викликають виснаження залози I повшетю пхдтверджують результати досл1джень, одержан! у спортсменок.

На. п1дстав1 одержаних результатов ми дхйшли висновку. вд подальше зростання майстерност! спортсменок, зокрема представниць 1гроеих вид1в спорту,. . багато з чому пов"язаний з тим. наскиьки . правильно вдаеться узгодити навчально-тренувальний ' пронес з _ б!олог1чними ритмами органхзму спортсменок, найважлив!шим з яких е ЬЩ з властивим йому комплексом психоф:зюлопчних проявив. ■ У. зв"язку з цим перед нами лостало пйтання розробки навчально-тре-нувально! програш для !грових вид; в спорту. При цьому,' ураховуе-

чи складнхсть зд1йснення контролю за станом МЦ i його фазами, а також працездацЦстю спортсменок /тренер, просто не в змозх за-пам"ятати дан1 про кожну спортсменку, адже у нього ix може бути 15-20 oct6/, нами була спещально розроблена комгГютерна програ-ма, яка дозволяе вирщувати ряд принципово нових завдань, пов'*язаних з об"£ктиЕхзац1ао процесу керування спортивною майстерн1стю в ргчному цикл1 пхдгоговки до будь-якого рангу зма-гального сезону. Ка пхдстав1 вих1дних таблиць за днями, тижнями i м1сяцями можна одержати виххдну 1нформацш про перебування кожно! спортсменки та всхх член1В команди у р1зних фазах бюлог1чного ритму, незалежно в1д тривалостх МЦ, про перебування спортсменок у фазах на поточний момент, тривалхсть менструальнох фази та на-явнхсть i тривал1сть передменструальнох • фази. "Шдсумок", • представлений за кожним днем, дае можливхсть урахування зон зни-жено1 адаптаци для груп спортсменок, а також наочно показуе мож-ливостх реити гравцхв, якх перебувають у soht пдаищежн праце-здатност1. Таким чином, уявляеться можливхсть визначення груп спортсменок, готових виконувати навантаження повного обсягу про-тйгом дня, i груш спортсменок, вимоги до яких у тренувальних за-няттях повинш мати, як правило, вибХркову спрямован1сть, 3i значьо меншими навантаженнями як за обсягом, так i за хнтенсивн1стю.

• Розроблений нами п!дх1д 1ндив1Дуально-групового планування навчально-тренувального процесу для спортсменок . 1грових вщцв спорту,зокрема для волейболюток bhcokoi квалхфхкаци, процонуе реал1защю на практищ тренерами висунутих в Teopix х методищ спортивного тренування принципib хвилеподхбност1. вар!ативностх ' диаамиы навантажень, цккл1чн1сть ix планування i використання оздоровчо! спрямованост!, тобто Bn6ip найкрашрго з можливих

вар1ант1в для дано! конкретно! ситуацп. При цьоыу поеднання бгологХчного закону "менструально! хвил!" I спортизно-педа-гог1чного принципу хвилепод!бност1 ! вар!ативиост! навантажень дозволяе оптимхзувати ргзкг пара-'утри тренувального прбцесу з зи-користання р!зноман!тних метод!в ! засоб1Е глдготовки на подстав! урахування особливостей окремих гравцХз ! команди, як сист'^ми в м!кро- х мезош'.клах, ! дозволить так керувати прсдесом негайно! ! кумулятивно! адаптацх! органхзму, що з клнцевсму шдсумку приведе до практично! реал!зац1Х цих приниип!в.

Рсзроблений П1ДХ1Д лередбачае:

- чхткий пхдрозподхл занять на ссновнх : додатковх;

- етЕОрення двох тренувальних програм: для спостоменпк, ам-т перебувають у зонах "пхдвкщено!" ! "зни&ено!" адапташх;

•• розкриття ка 5азх загальнобгологочних закон1Е структури тижневих мжроцжопз /набору засобхв I методов/, особливо в м1ж!гроБпх мжроциклах змагального пер1оду, використання тижневих структур мхж турами змагань як основного фактору керування ди-намжою спортивно! фс-рми гравцхв;

- зизначення стартового складу на гру, здхйснення конкретних замхн не методом проб I помилок, а сбгрунтовано! участ! запасних гравцхв у змаганнях, тобто довхра всього колективу кожному грав-цев! команди;

- прогнозування, на яких спортсменок ляке основний тягер в1дпов1далыюст1 за участ! в тих чи Iнсглх турах : змаганнях сезону; •

- осмислена вимога '»^енером поено! вхддач! сил у пер!од змагань вХд гравщв,. .-.кх ш?;>ебувають у зонах п!дЕшцено! працез-

■ дат'ност!, за !>: фуикцюнальнкми можливостями; .

- Фхкс^цхя становления*! тпмчасово! ьтрати слор:ивно! ¿прюг.

'- запоб1гання конфлштним ситуац!ям у период входження спортсменок у перед- I менетруальнх фази;

- використання додаткових засоб!в, зокрема . вггам1Н1в, в сс1Нньо-веснянияий.пер!од змагань з' метою/приекорення вхдновних проиесхЕ;

- пхдвищекня коефгтеита корисно! д!! робот тренера, спортсменки I команди;

- п!двш®?ння коефщхента ' корисно! дп роботи тренер1в збхрпих команд 31 спортсменками, запрошеними на збори для ре-ал1захц! ка практиц! 1х можливостей на Олхмпгйських ¿грах, пер-шостях свггу, бвропи;

- зрушенкя МЦ - для входження спортсменок у зону "пгдвище-но!" працездатност1 з метою пхдготовки до основного змагального' сезону;

- психолог1чний аспект - нащлювакня спортсменок на результат, на конкретного противника /зосередження зусиль команди у хилому/;

- здхйснення контролю за Щ зггдно з показниками своечасного ■настання овуляц!! I менструаци;

- при виявлених В1дхиленнях в Щ своечасне звертання до л!каря з метою реабШтацп;

- Еилучення I введения даних у комп"ютер пюля реабШтацН МЦ спортсменки, не порушуючи при цьому тренувально1 програми усхх член!в команди;

- орган1зац!я навчально-тренувального процесу юних спортсменок /якх не менструюють/ з метою розшшлу навантажень, засоб1в х методхв, вир!аення питания добору на пхдставх спэдкоео! передач! хнформацх! вхд предк!в за ж1ночою лииао.

Таким таном, розроблено зручну для практично! реалтзац!! ме-

тодику побудови програм тренувальних занять в мшро- I мезоцик-лах, яка сприяе виконанню велико! сумарнох тренувально! роботи, ефективному перебхгу адаптацхйних процесхв х зм1н неф1з1ологхчнкх установок на однотипна тренування чолов!глв х жхнок.

. 1 висновкл

1.. Теоретично» основою оптимхзацн спортивно! пхдготовки жхнок с найбхльш ефгктивне /оптимально/ нланувакня педагог гшого процесу на пхдставх ьсебхчного урахування дидактичних, меди-ко-бхслогхчних I таких спецХально-педагогхчних принцип1В ор-ганхзацН спортивно! д1яльностх, як спрямованхсть до вищих досяг-нень, поглиблена -спешалхзацхн, едШстъ загально! I . спецхально! глдгстс^:^:. Ссзпс^рвгиеть тре.чувального процесу, едн!сть посту-повостХ ! тенденцП до максимальних навантачвнь. у тому числх хвилепод!бнхсть ! вархативтсть динам!ки навантажень, щэ домшу-¡оть у побудов! навчально-тренувального ¡гроцесу мнок в !грових видах спорту, циклхчнхсть !х плануванна ! Еикористання з оздоров-чою метою.

2. Поеднання бюлогхчного "закону хвилепод1бно! перходич-ностх вхдправлень К1ночого орган1зму", який хараетеризуе напру-женхсть найважлив!ших життевих процесхв у жлночому орган!зм1 /"менструальна хвиля'7 I спортивно-педагогхчного принципу хвиле-подШностх X вар1ативност1 навантажень дозволяе оптимхзувати тре-нувальний процес на основ! використання р!зномантшх метод!в х засоохв пХдготовки з урахуванням бюлогХчних особливостей окремих гравшв I команди як системи в М1кро- 1 мезоциклах.

3. Реал!зац1Я принципу оптимальностх /або оптимхзацП/ га циклХчн!стю специфхчних бхолоНчних функщй Ж1Ночого органхзму.щэ вимагае у кожному конкретному випадку вибору найкрашого" плачу