автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Организация самостоятельной познавательной деятельности студентов на практических зянятиях по педагогике

Автореферат диссертации по теме "Организация самостоятельной познавательной деятельности студентов на практических зянятиях по педагогике"

'5 ОД

1ЮТИТУТ 1ВДАГОИКИ I 1Е ИХ СЛОГИ ПР0ФИЛЙН01 ОСВ1ТИ / ПОП 1СС5 АПН УКРА1Ш1

На правах рукопису

ХРИПУН Володимир Миколайович

0РГАН13АЦ1Я САМОСТШО! П1ЭНШШЮ1 Д1ЯШ100Т1 СТУДШТ1В НА ПРАКШНИХ ЗАШГШХ 3 ПЕДАГОГШИ

I

13.00.04 - професНйна педагслЧка

Авторе ф в р а I

дисвртацП на здскЗуття наукового сгушня кандидата педагогтчних наук

Кигв - 1995

Диоортац1ею е рукопис

Робота виконана в 1нстигут1 педагог}ки 1 пoиxoлoгt'í профа-oiftHOï осв!ти АШ УкраКни.

Науковий Kepi вник

- кандидат пвдагог1чних наук, доцент Володько Володимир Миколайович

0<$1ц!йн1 опоненти:

- доктор педагог1чнюс наук, професор Козаков В1тал1й Андр}йович

- кандидат пэдагог1чних наук от.науковий оп!вроб1тник Паюл Mapiя Baoилiвяа

Пров1дна уотанова - УкраУнський державний педагогiчний ун!верситет 1м.М.П.Драгоманова.

Захист дисертацН в!дсЗудетьоя 15 листопада 1995 р. о 14.00год на заМданн! спвШал}зовано1 вчено! ради Д 01.61,01 в 1нотитут! педагог1ки i психолог!ï профес1йно'* ocbíth АПН Укра'1'ни /254060, M.K0ÏB-6O, вул.М.Берл1нського, 9/.

3 диоертагйею можна ознайомитиоь в науков!й чаотинi 1нотитуту падаго.г.1ви i поихолог!ï профосIAhoï oqbIth АШ УкраУни.

Автореферат роз i слано " "_1995 р.

Вчений секретар сдец1ал!Зовано1 вчено!' ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ

Актуального тюблемк. Розбудова система осв!ти в краУн!, П докор{нн9 реформування иотребуе здтйсявння навчально-вихов-ного процасу в педагог!чному заклад! як цШаного, системного, динам!чного, що в!дтворюе майбутню д!яльн!сть у окремих моделях. У навчально-виховн1Й робот! падагог!чного вузу мае дом!нувата ор1ентац!я на пронес сашнйзнання, самоорган!зацН й самореал!-зацН кожного студента. Усв!домлення ними сут! га законом!рнос-тай самост!йно? пгзнавально'* д1ялъност{, оволод1ння виоокшл р!в-нам ефактивност! И орган!зашI - один !з шлях!в вдосконалення процосу навчання ! розвигку IX особкотост!.

Однак результата нашог'о досл!дження, особисгий досв1д робота дасертанта в школ1 та вуз!, чксленн! виотупи вченшс, викла-дач!в 1 учш?8л!в у прес! св!дчать про та, що найб!льших грудяо-щ!в майбутн! вчагал1 зазнайгъ семе в реалхзацН орган!зац!иного ко.-ягонезту п!знавально1 д!яльност!.

У прашк К.Д.Ушааського, С.Русовог, П.П.Блояського, А.С.Ма-_карэнка, В.О.Сухомланського, Р.А.Шзамова, Л.В.Жарово!, О.М.Леонтьева, Н.В.Кузъм{но?, А.0.См1рнова, В.Д.Шадргкова визначэн! методолоПчн! ! наукоз! засада розгляду оуП, структура проце-су орган !зацН самостШно! п!знавальноХ д!яльност! та ум!нь, що забезпвчуюгь ней процео.

Окрем! Шдходи орган!зац11 самосг!йно'1 п!знавально! дтяяь-ноог! учн!в та студент!в знайшли в!дображэння в працях Ю.К.Ба-банського, М.О.Данилова, М.М.Скатк1на, ПЛ.Шдкаовстого, В.О.Они-щуяа, Л.В.Нарово!, 1.Б.Перв!на, В.В.Гэрасимова, В.Л.Шагуновсь-кого, БЛ.Ходос та !н.

Разом з там, можна ствардхувати, що питания оргал!загш са~ мост!йно1' Шзнавально!' д!яльносг! студант!в вясв1тлено з надо-

стагньою повнотою. Немае людного грунтовного доолтдження, яке б в сиотематизованому й узагальненому вагляд1 аналхзувало дану

I

проблему. До того ж, в}доугн1 досл}дкатш щодо орга^заци са-мосгШно? Шзнавалъно!" д1яльност1 отудентхв на пракгичнгос заг-нятгах з педагогии.

Огке, суперечн!сть М1Ж потребами сучаошм школи в учигел!, який волод!е доогатн1М рхвнем оргак1за!Ц1 самоот1йно! пхзнаваль-но'1 д!яльноот! 1 в1дпов1дними орган1зац1йнимя ум!нкяма, з одного боку, 1 нэдосгатня розробка ц1в1 проблеми в педагог1чн1й тео-рх ЗС та практик, з другого боку, обумовали важяив1сть та акту-альн1сть даного досл1джеши.

На пгдстав! викладепого тему нашого доол1джання ми сформу-лювали так: "0рган1зац1я оамоогШно! Шзнавально* д!яльноот1 отудент1В на практичнкх заняттях з педагог!ки".

Проблема ттослтлження полягае у тому, що об"ективна необ-х!дн1сть перебудови вуз1воько'1 педагог!чно5: осв!ги на науковШ основ! вогупае в суперачн1оть з низшим р1внам ефективносг! ор-ган!зац!? самооИйно? Шэнавально! Д1Яльност1 студенев. Вгд вир!швння иге! проблема багато у чому заложить удосконалення вуз1Боько? педагог!чноГ оов!ти, результагивн!сть процеоу навчая-ня, ВЕКовання 1 розвигку отуденПв, а, отже, й оновлення во!е? оистеми оовИи в УкраШ та вир1шання завдания огвораяня пвре-думов для духовного в1дродження.

Обжигом доол!джерня е оамоогЫяа п!знавальна д!ялън!огь отудент1в педагог!чного вузу.

Предмет доол!джэнйя - орган{зац{я оамоог{йно? пгзнавально! д1яяьност1 отуденПв на практичних заняттях а педагог1ки.

Мета доол{дж8йня - вивчити га проанал!8уваги науково-мего-

дичну л1тературу га наявнкй *1едагог!чний досв!д з дано! проблещи, а також,на ослов! отримйних експериментальних даних удоско-налити орган!зац1ю самостШно! Шзнавалъно! д1яльност1 студенев на практичних заняттях з педагогики шляхом впровадження мо-дал! дидактично"! система в ней прочее.

У доол}джанн1 перев!рялась г!погеза; ефективна орган!зац!я самоот!йно! п!знавально! Д1ЯЛьност! студенев на практичних за-няттях з педагог ¡к и забезпечуеться впровадженшш модол! дидактично! сиотеми в ней процес.

Для досягнення поставлено! мети й пер8В1рки достов1рноог{ г!потези були поставлен! так} завлання;

1. Вивчити 1 проанал!зувати поихолого-педагог!чну л!терагу-ру, практичней досв!д з питань орган!зац!! самост!йно! робота, самост!йно! п!знавально! д!яльност! сгудэнт!в 1 на ц!й основ! зд!йснити анал1з проблем« та и лях и !! х>озв"язання.

2. Визначити сисгемоутвориюч! фактора орган¡зац! ! самосг1й~ но! п!знавально! д!яльност! студент!в на практичних заняттях

з педагог!ки.

3. Спираючись на практику, розробити модель дидактично! сиотеми орган!зац!! самост!йно'Г п!знавально! д!ялвност! студан-т!в, дати теоретична обгрунтзтання та Г! практична п!дтвердаення.

4. Визначити критер!! - показники ! р!вн! ефоктивноог! ор-ган1зацГ! самост!йно! п!знавально! д!яльност! студент!в на практичних заняттях з педагог1КИ.

. Методолог!чну остову досл!джэння склали принципа: загально-ф!лософський, яккй грунтуеться на ц!л!сност!, д!алектиц! ц!ло-го ! частини, методологИ п!знання - едност! п!знавально! ! практично! д!яльност1; загальносистшнпй, яккй розкривае суть

системного п!дходу } елементи системного анал!зу; психолог!ч-ний, який включае поняття едност! св1домост1 1 д!яльност1, роз-витку псих1ки, формування особистост! в д!яльност1, акгивност! студэнИв в процес{ оволод!ння знаниями, детирм1н!зму; педаго-г!чний, побудований на науковосг!, системности св!домост1, ак-тивност!, звиязку навчання з життям, отворения необх{дних умов для навчання, переходу в}д навчання до самоосв!ти, розвитку п!знавальншс сил, створення позитивного емоц!йного фону навчання.

Теоретичного основою е ооновоположн! погляди досл{дник1в що~ до визначення су г! навчально-п!знавально1 д!яльноот{/С Л. Архангельский, Л.В.Жарова, Р.А.Шзамов, ПЛ.Шдкасистий, Б.П.бои-цов, В.П.Беопалько, Н.О.Менчинська, В.Д.Шадр1ков, Г.М.Алек-оандров та 1н./; ооновн} принципа системного п!дходу 1 елементи системного анал!зу /Я.Бергаланф!, Н.В1н9р, У.Ешб!, 1.В.Бла-у6в$рг В.М.Садовоький, Е.Г.Юд1н 1 1и./\ твердження лсихолог!ч-р.о? науки про едн1сть св1домост! 1 д!яльност1, формування ооо-бистост! в д1яльносг1, Н акгивност!, свмост!йност1 в процес1 навчання /Л.С.Виготський, О.М.Леонтьев, С.Л.Руб}нштейн, Б.Г.Ананьев, Г.СДостюк, Г.С.Сухобська та !н./; педагог1чн! принципа науковостI, системности св!домосг!, активности, розвитку п1знавальнюс сил,створення позитивного емоц1'йного фону навчання /М.О.Данилов, Ю.К.Бабанський, Л.В.Занков, М.М.Скатк1н, А.М.Алексюк, С.П.Баранов, Л.П.Ар!стова, Г.1.Щук1на 1 1н./.

Ма'тоди дослтдження: теоретичний анал!з науково'х л!тературй } навчально-методично1 докумонтацН; вивчення ! узагальнення педагог!чного досв!ду; д1агностичн1 методи /анкетування, 1н-терв"ю, теотування, бес!ди, опитувальники/; обсерваШйн! мето-

ди /щш1, непрям! спостереження, самоспостереження, самооШн-ка/; прогностичн! метода /метод експертних ог^нок, моделювання, раюкування, праксиметричн! методи /анал!з продукт {в творчо'1 д1япьност1 студент!в, пр0фес10гра$}чнкй анал!з/; експерямен-тальн! методи /констатуючий, формуючий } контрольний експери-менти/; математичн! методи /статистичн! методи ойробки даних експеримента/; ретроспективой ! п!сляоперац!йний анал!з осо-бисто! педагог1чно'1' д1яльност1.

1)тапи дослтдкення. Спец1альне досл1дження дидактичних углов п!двищення ефективност1 орган!зацГ! самостШо"! Шзнавально! д!яльност! отудент!в проводилось у три етапи.

На пепшошг етапт /1989-1991 рр./ вивчалась I аналгзувалась ф!лософська, соц!олог!чна, педагог!чна { психолог!чна л!терату-ра та !нш{ дкерела з питань орган!зац11 подагоггчно! прац! в школ! 1 вуз!. Також уточнювалась цроблема досл!даення, II ос-новя! игл!, завдаяня, розроблялась програма ! методика досл!д-ження, вивчався педагог!чкий доов1д ! стан орган1заШI само-ст!йяо! пгзнавально? дгяльносг!, самосгШно! робоги студент!в у педагог!чних вузах.

На, дпутошг этап! /1991-1993 рр./ екслериментально пэрев!-рялась модель дидактично"! система та критерП-показники ! р!в-н1 ефективност! ор_ган!зац!1 самоотгйно! п!знавально! д!яльноот! студент!в на практичних заняттях з педагогии.

На ттетьому. заключному, этап! /1993-1994 рр./ перев!ря-лись ! узагальнювались резулътати експерименгально! роботи, уточнювались висновки, розроблялись, поревгрялись 1 впровадау-вались методичн! поради в практична робот! педагог!чних вуз!в.

В!ро.г!дн!сть ! об"ективн!сгь одержан их результат! в та зроб-лених висновк1в забезпечуеться використанням комплексу метод1в,

адекватних об"ектов!, предмету, мои I завданням досл!даення; репрезенгативн!стю вкб!рково'1 сухупност1; коректним застосуван-

I

ням метод:в матемагичноУ обробки еш!ричнюс даних га як!сно? {нгерпрвгац!! розуяътат!в.

Наукова ровизна досл1джвння полягае: в розробц! модел! дидактично! системи орган1зад11 СамосгШно! ггёзнавалъно! д!яльнос-П сгудентгв на пракгичних занягтях з педагогхки I науковому об-грунтуванн1 рол! ! лпсця коаного еламента в ц!й модел!; у визна-чеш!1 $ачтор!в, як} шливагагъ на пронес орган!зац1 I самостийно'/ п1знавально'1 д5яхеьносП студенев; у виявленн!, наукови.гу обгрун-гуванн! I перав!рц1 на пракгкц1 критерИв - показник!в ефактив-ноет! орган !зацП самост1йно1 Шзнавалько: д!яяьност! студент!в на пракгичних занягтях з педагогии.

Теоретична значения диоартшШ полягаб в науковому обгрунту-ванн1 поняття "орган1заи1й са»лосг!йког гг!знавалы;о1 д!яльност! студент1в" з урахуванням сучасних втаог; визначенн! особливоогей органхзан!^ самосггйно! п!знавально'1 д!яльност! студент!в на практичнюс занягтях з педагог!ки; в!дображенн! наявних п!дход!в щодо органхзац 11 самост!йно! Шэнавально! дхялънос.г1 учн1В га студентов; визначенн! якосгай викладачхв 1 сгудент1в, як! необ-Х1ДН1 для ефективноЗЕ орган 1зацII даного виду Д1ялыюст1.

Ппакгячна значуштотъ Д0СЛ1Дкення полягае в розробц! магодич-них рекомандац!й щодо засгооування у навчалъному пропас! модел! двдактично! системи та кратер!1в - показник!в ! р!вн!в ефектив-ноет! орган!зац!з: самостйно! п!знавально! д!яльност! студанг!в на пракгичних занягтях з педагог!ки, що сприяе б1лып флеспря-мовангй педагог!чн!й Шдгоговц! майбутнхХ фах!вц!в; в можливос-г! застооовуваги науково обгрунтований П1дх!д до розв"язання проблема п!двищення ефекгивносг! орган!зац!? даного виду д!яль-

ноот! студентов за допомогов модел1 дидактично* система:; в мож-ливост! д!агностувати ефективн^оть орган ¡зацП самооПйно! п1-знавально!" д!яльност! студенев на практичних заняттях з педа~. гог!ки; в розробц! п!знавальних програм для студенев в залежнос-т! в!д р!вня ефвктивност1 орган!зац{г д!яльност1; у з"ясуванн! особливостей орган1зацГ1' саж>ст!йност1 п!знавалъно1 Д1ялъност1 студенев на пракгачних занягтях з педагог1ка.

Врахуванвя кригер11в-показннк1в { р!вн!в ефокгивносг1 орга-н1зац1Х далого виду Д1яльноот1 { внкораотання запропоновано?

!.!0Д9Л1 ДаЛО ЗМОГУ РОЗШИРИГИ МОЯШИВООТ1 ПаДаГОГ 1ЧНИХ ДИСЦИШИН

в п1двкценн! культура розумово'1 прад1, орган1затЦ1 прац! взага-л}; у викориоганн} {¿агер{ал1в дослгдгення не т1льки при викла~ данн! педагог!чних дисщшл1н, а й вшсладачамя 1нших диоцишПн, вчитэляма, лекторами.

Апробаи!я ! впровадження результатов доол!дяення проводилооь в Уманському, Глух 1еськ ому I К1ровоградському державних педаго-г!чних ¡нститутах, а такон у лаборагорН педагог1ЧНо! осв!ти 1нотитуту педагоПки ! психолог! I профео!йно1 осв!ти АШ Украина, де вионовки пер9в1рялпаь ! конкратизувалиоь. Обговорення . проводилооь на зв{тнах науково-практичиих кон$еренц!ях виклада-ч!в 1 отудент!в Уманського державного педагог¡чного 1нституту. 1мвн! П.Г.Тичини /1992-1995 рр./. Результата досл!дження знай-шли в}дображення таков у публ1кац11 яурналу "Початкова школа". /1990 р./ /у сп!вавторств1/, зб!рниках наукових пращ. /1992 р.* и.Умаяь; 1993 р., м.Жагомар; 1994 р., м.Кихв/. Автор брав участь у ВсеукраЗЕнських.наукових конференШях /1990 р., м.Умань;-1991 р., м.Умань; м.Тернопхль; мЛзмаТл; 1993 р., м»Умань; 1994 р. м.Умань/.

На, ЭШ<?Т„,ВНЧ99ЯТЩ.

1. Визначення локяття иорган1зац!я оамоог!йно1 пГэнавальноХ д!яльноот1 отудент!ви1

2. Викориотання модвлг дидактичноI система орган!зац!1 само-от1йао! п!знавально1 д1яльноот! студент!в на практичних заняттях з педагогики.

3„ КритерП - показники 1 р!вн! ефактивноот! орган!зац!¥ са~ мостШно! п!анавальнох дхяльноот! студент!в на практичних занят-тях з педагогии.

Структура ! ооновний зм!ст дцоодгаШУ

Дисертац!я складавться 1з вступу, двох роздШв, висновк}в, описку^сновнох викориотано'1 лхтератури, додатку.

У вотуп! обгрунтовано акгуальн!оть обрано'1 теми, визначено об"ект,1 предмет доолхднэння, сформулъовано його г!потезу, мату ! головн1 завданкя, визначено методологхчн! та теоретичн! осно-ви, матоди доол!дження, наукову новизну, теорегачну ! практачну. вначущ!сть одержаних результат!в, форма хх апробацГ*, сформульо-вано ооновнх положения, що виноояться на захиог,

У пвшому позл;л? "0рган!зац!я самост!йно* п1знавально! д1-яльноог! огудент!в як проблема сучаснох падагог!ки" розг/лдають-ся теоретичн! аопекти проблема орган!зац11 оамост1йно* п!знаваль-но'1 д!яльност! учн1в та сгудент!в. Анал!з отану проблема орган!-зац!I сшост!йно1 п!знавально! д!яльност! отудент!в з позиц!й загальногеоретичного, науково-педагог!чного га спац!ального п!д-ход!в показав недоотатни вивчен!сть теорагико-методолог!чних та методичних основ дано! проблема, критврНв-показнш^в ! р!вн!в ефекгивност! орган!зац!'1 самоот1йно1 п!знавально1 д!яяьност!, механ!зму га шляххв удосконалення ефективноот! орган!зац1'1 д!~

. э

яльносгК На сьогодн! склалфя певна нев1длов!,шНсть м!ж соц!-альною значим!сг удосконалёння opraHi3auíi овмоотШю! п!зна~ валъно! Д1яльноот1 студенев га píbhbm теоретичного 1 практичного ь.:р|шоння uisí проблема. Í'í грунтовые дослхджання можливе за умови глибокого вивчэння 1ндив1дуальш1х; п1знавальних можливос-тей, орган1зац!йних зд1бностай кожного студента.

СачостШа п{знавальна д}яльн!сть розглядаегься нами як гака д!яльн!сть, що паредбачае самод9тарм1нован1огь> самомотиво-ван!сть, сшлопрограмовагПсть п}знавально1 д}яльносг1 отудент1в, рзал!зуегься у виг ляд i система са\юсг!йних П1знавалъних д!й i зумовлэна р!внам розвигку i'x п!знавальних процес1в та емоц!й-но-вольово? сфари.

Нами були виявлен! ochobhí п!дходи досл1,цник!в щодо opraHi-зацП даного виду Д1Яльност1 учн!в га студенев.

Предегавникши першого п}дходу /утловно ми floro назвали "ц!-льовшди/ е О.П.Бруновт, А.Е.Богоявленоька, O.T.BpoBKiHa. Ц1 ав-гори основну увагу в npoueoí органхзац!! самостШног п!знаваяь-hoí д!ялыюст1 звертаюгь на мету ! засоби Ti досягнення.

Представннками другого п!дходу /"розумового"/ в Ю.К.Бабан-ський, О.О.Богданов, М.О.Данилов, М.М.Скатк1н, В.К.Колобаев, Х.О.Зшлня, В.В. Герасимов, В.Л.Шатуновський. Щ доол!дники.голов-ним в орган!зац11 даного виду Д1ЯЛЬност1 вважають ргвань розвиг-ку Шзнавальних процес!в /сприймання, уява,' мислення/.

Предогавниками наступного п!дходу /"методичного"/ е ПЛ.Шд-касистий, .В.О.Оншцук, Г.б.Штецька, 1.Д.Парв1н, Л.Д.Павлова, БЛ.Ходос, Ш.О.АмонашвШ, Л.В.Нарова, О.В.Рогова, Г.Г.Папвр-нюк, М.М.Анцпбор, Н.Ф.ГЬлованова. Данг автори основуу увагу зо-середили на методичному аспект i оргшйзацН д!яльноот!, а сама:

мет!, мотивах, умовах футшц!онування, оц!нц!, знаниях, ум!ннях 1 навичках, методах 1 формах.

Разом з тим, в Шдходах не знайшли в!дображення питания, повиязан! з п!дгоговкою студент!в до р!зних форм орган}зад!У навчально-п1знавально? д!яльносг! учн!в /!ндив1дуальноК, групо-воК, колективноУ/; невм!ння студент!в орган!зувати навчально-п!знавальну д1яльн!сть учн!в з р!зним р!внем розвитку даноУ д1-яльноот!.

Кр!м того, увага досл!дник!в не завядай прикута до особистос-г! студента з його неповторними 1ндив!дуальними п!знавальними зд!бностями та !нгерасами.

На нашу думку, свмост!йн!й п!знавальн!й д!яльност1 моа^ть бути притаманн! 1 так! елементи д!яльност{, як "критерН", "пла-нування", "управл!ння", "к!нцевий результат" тощо.

Розум!ння суг! самост!йноУ п!знавальноУ д!яльност!, терм!ну иорган!зац!я" дало нам можлив!сть оформулювати власне визначен-ня понятгя "орган!зац!я самооПйиоУ п!знавальноУ д!яльност! отудент!в": це - оиотема сп!льних д!й викладача 1 студента, спрямована на реал!зац!ю п!знавального циклу кокного студента, в процео! якого активну датерм!нуючу роль виконують отуденти. У даному визначенн! ми намагалися посднати сиотемний п!д)с!д що-до орган!зац!'1' оамосг!йноУ л!знавально'1 д!яльност! з опециф!кою п!знавальноУ д!яльност!, конкретну мету 1 заедания, як! став-ляться перед студентами на заняттях, - з IX 1ндив1дуальними п!~ знавальними можливоотямй.

Вагома роль у пронес! орган1зац1'1 самост!йноУ п!знввально! д!яльноот! в!дводиться тим якоотям викяадач!в-педагог!ки, без яки нэможливе II зд!йснення. В экспериментальному доол!даенн! брали участь 29 труп студент!в, а всього - 822 чолов!ка.

Опитування студенПв р!»них факульте^в показало, що пай- . вщ1 ранги-адають так! якоот! викладач!в: вшогдив!сть - I ранг, компвтентн1Сть - 2; орган!эац!ан!сгь - 3 /падагог!чн| фйкуль-тети/: К0мтат9нтн!сть - I; вшоглкшсть, вюсован!е?ъ - 2 /за-галънотехн1чн1 факультета/; компетентней. - I; вимоглив!огь 2; 0б"ективН10ть 1 справедливость - 3 /природнич! факультета/; 0рган1зашйн1сть - I; компетент^сть - 2; !нгелект, доброта. розумШня студент!в - 3 /ф!яолог!чн! факультета/.

Що огосуегься самих викладач!в педагог!кк, то найчаст!ше вони називають так! якост!; наявн!оть спец!альних знань з пи-тань орган{зацП навчально-виховного пронесу, орган!зовал!сть, самост!йн!сть, орган1заторськ! зд!бност!, а такой в!дпов!даль-н!сть за доручену справу, любов до профес!!, црацвлюбн!оть.

Важливе значения мае ! визначення якостей студент!в, як! необх!дн! для усп!шноГ орган!зац!'х' Ьс сачост!йно? пхзнавалыюХ д!яльноот1. Так, студента педагог!чнгос факультет!в найважлав!-шими якоотями вважають так!: бажання самих студенПв займатась орган!зац!ею д!яльност! - 12$, налолеглив!сгь - 11$, зац!кав-лен!сть - 10%; серед огуденг!в загальнотехн!чяих факульгагхв -найвшцай ранг мае гака як!сгь, як загикавлен10ть - I ранг, дал! - базова п!дготовка - 2 ранг; ¡нте^ео, в!дпов!дальн!сть, ба-жання 1 активнЮть - 3 ранг; студента природничгас факультет!в . найб!льш вагомама називають знания - 15%, в!дпов!дальн!сть, по-сщшчЮть, старанн!сть та орган!зован!сть - 9$, а студента ф!-лолог!чних факультет^ до числа найб!льш эначимих в!днесли так!: наполегливЮть - 13$, бажання ! знания - 10^.

Особливий !нтерес викликало у нас досл!дження тг^их якоотей сщгденНв, як иорган!зован!стьи та "самоот!йн!сть". Проведана

досл!дяення ов!дчить про назький р!вень розватку цих якосгей у студанПв. Лише 165? з них мають високий р!вань розвитку "орга^-н!зованоог!и, 32£ - середой 1 5255 - низький. Що стосуеться розвигку "свмост!йност!", го 36% студэнПв мають високий р!вень, 28$ - середн!й ! 36$ - низький.

КоефШенг ранговоУ кореляц!У СШрмена м!ж усп!шн!сгю 1 р!в-нем розвитку "самостШноот!" студанПв сгановить 0,4, що вказуе на середн!й р!вань залежносг1 м!к цими показникама, а м!ж "ус-п!шн!стю" 1 "орган!зован!сгю", "орган!зован!отю" 1 "саыост!й-н!сткГ' - значимих показник!в на виявлено.

Досл!дкення фактор!в впливу на процас орган!зац!У самоог!й-ноУ п!знавальноУ Д1ялъност! 1 Ух анал!з дав можлав!сть визначи-ги найб!льш значим! з них. На думку студанг1в, найб!лыпий вплив на цей процас мають так! фактора: компетантн!сть закладач!в 1 Ух виоок! моральн! якост!, наявн1сгь хорошоУ матар!альноУ база {нстигуту, факультету 1 д}йового навчально-матодичного забэз-пэчення.

Викладач1 саред основних фактор!в вид!ляюгь так!: компетен-гн!сгь з патань орган!зац!У самосг!йноУ п!знавальноУ д!яльноог! студенПв, матер!ально-техн1чна ! методична забезпечання чального процесу, 1нтелектуальний розвагок 1 Шзнавальн! зд!б-ност! студанПв.

Знания фактор!в, як! вплавагагь на процас орган!зац!У д!яль~ ноет!, дасть моклив!оть вакладачам I студентам прад!лаги спец!-альну увагу Ух досл!даённю ! функцЮнуванню, що пол!пшать ефек-тивн!сгь орган!заЦ11 д!яльност! в ц!лому.

Дртгий т)озд!л дослШення «• "Теоретична модель дидактично-!, система орган!защ У самост!йноУ ШзнавальноУ д!яльносг1 студен-т!в на практячних занятгях з педагог!ки" присвячаний вархшенню _

ряду зэвдань: аналхзу штер1ал1в констатусчого, £ормуачого та контрольного окопорш.юнт1в - розройд!, впроваджошю та поров1р-Ц1 с^октызыост 1 застосуваннл модслх дитагсгич.чо! сиотег/л л^глн! — зацЛ самостШго! гпзнавально! д1яльнос;ч ст^дсчшв на практич-1шх зэняттях з а ода го г I }сп { розробц1 т" экспоршлонтальихИ иоро-В1рц1 криторIУв-показнак 1 в I р1в!пв о^эктшзиостх оргшпззцн дхяльностх; аналхзу вкспоринонтальнгас данях та енэнзчснны шля-Х1В удосконалоння органхзацн сашстШюХ п1знавально! дхяльыос-Т1 студентов.

Модель двдактично! систем;! зобраненз на га ланку I.

Модель дидактично! састемх органхзацх! самосгШго! гпзнавально! дхяльност!. студентIв на практачгах занлттлх з педагопка

Нал Л.

1. Мета оргашзацН cauocTiflHOï шзнавально'х д1яльност1.

2. Котиви орган! зацН cauocTiûHoï п!знавально'1 д!яльност!.

3. KpnTepiï opraHi33Uiï cauocTifcHOï шзнавально!" д!яльност1.

4. Дланування opraHisaiiiï садастхйю!' пхзнавально? дхяль-ност!.

5. Управл!ння opraHi3auieo cauocTittHo'i шзнавально*" д!яль-

HOCîi.

6. Контроль за орган:зад!ею сашстШшн шэнавально! Д1яль-hoctï студенев i самоконтроль.

7. KiHUSBSit результат оргайхзацп самостхшоУ гпзнавальшн д!ялыюст1 студент!в.

— Зворотнпй эв"я,зок«

Основу орган1заци camcTiiœoï шзнавально'! дхяльност! студен-tîb складае ïx фунящональний стан. Так, Зункцхональний стан студентхв на зандтт! /р1вень ц!дгоговки до заняття, псих!чний став i здоровья/ внзначае навчально-п!знавальну мету заняття. Характершо осо&тавхстю дано! модел! систеш с взаемопхдлеглхсть ÏÏ елеыентхв. Мота шзначае адотивацт opraHisayiï caMOCTifiraï п!знавально'1 д!яльност! студенев; ыотиви - критерiï; Kpmrepiï -планування; планувацня - характер управлшсько"! д!яльност1 ви-кладачхв; управлхння - вида i форш контролю та самоконтролю, а е$ективний контроль - кхнцевий результат.

Mis уохыа елементами мод ел i систеш icuye "зворотний зв"я-зок". Нацршспад, якщо не реал!зований певний елемент моделх, то викладач! i студента тожуть повернутись до попереднього Элементу.

Розглянеш психолог!4Hi механхзш впровадаення даделх дидактично! систеш в процес оргашзацп' самост^но!' пхзнавально!' . д!яльност! студентхв.

Першим механизмом с ыехан1зм са!в;;?авлсюш. Студента повип-ш вшмсти змпга, якл вгдбуваються у '.гНдомостз в рогульгс-т! застосування модели систем, до повишу ^ра::торнстик п!з:ш-вальнох д1яльност1, ях1 вге спорно ваш у них як суб"сктнв1и УЯВЛОННЯ про ЦЮ Д1ЯЛЬНХСТЬ.

Друг!ш мохан1змом с продес фрмувашш певннх дЬ1 по вхдно-шешю до впроваджуваноУ моделх системи. ЦеЙ процес вклвчас два плата: засвоення уявлень про ди, тобто Ух виконання за елеыен-таш в ц!лоыу, сушцошш д!й, фэрм контролю за ходом д!й 1 Ух результатом; вдаворення дхй, яш зводяться до эдобуття ушнь 1 навичок.

Настутшм шхан1змом с формування оцшочпих Д1Й по в1дпопоп-шз до даного пововведення, я кий включас: оц!нку п1з!Швально'1 значимост! нововведения; оц!нку ступеня складност1 засвоення модел1 система самим студентом; оцпшу зы1нн в зм1ст! 1 напру-капост1 в умовах нововведения; оц1нку тохнолог1чних 1 ыхжэсобис-т1сних ввиязк1в, як: встановлюються н!ж впкладачом 1 студонтом; 0Ц1НКУ мояливост1 роол1зад1У особистих плак1в в умовах нововво-дення; пггогральну, звахону оц1нку, побудовану па спрямованос-тх особистост1.

У процес1 впровадхення ыодел1 систеып сл!д враховувати 1 8М0ТИВНИЙ МОХЭНХЗМ. Пого суть ЗВОДИТЬСЯ ДО С[ормуваННЯ В1ДН0ШСН-ня до модел!, збалансовано! оцхшш нововведения як «акту особис-Т1СНО значимого. Дей аспект влзначаеться перш за все, задоволе-Н1стю чи нозадоволен1стю нововведениям х ус!ма обставинаш, як1 з ним пов"язан1.

В залоаюст1 В1д шдготовки до заняття, ргвня оргашзац1У сашстчйноУ пхзнавзлыю'г Д1ялык>ст1, студенти сп1льно з виклада-чем обирали повну гпзнэвэльну програму на час виконання навчаль-

но-п!знавальнтс завдань, У додатку детально роз глянут! 8 таг.кх програч, побудованих на оонов! складових о ломент1в модел! дидактично! скстемн.

Досв!Д викладацько! роботн, вквчешш пскхолого-пздагог!ч-но! л1тораг1'р!!, проводе не досл1дко!пш дали змоху сфор»^улювати так! кригсрп - показники ефокгивнос?! оргшпзацП' самостШю! п1знавалыю'1 Д1Яльноот1} застосування вякладачачи I студентами системного п!дходу до орган!зацГ! даного виду_ д1яльиост1; особливост! конввнц!онал1зму /характеру профосхйних I м1кооо-бист1сн1!х стосунк1в, як: встановлшться м!ж викладачем ! дентанч в процоо1 орган! зад!! д!ялъност1/; позитпвн! особис-т!сн1 зм1нй /мотиваЩйн!, емоц!й!'о-оШнн!, !нтелектуальн!/, як{ фор;.!уються у студенг!в в даному процесг.

У результат! впровадкання моделг дидактично! система у. студентов ц!двищились р!вн1 орган 1зац!1 самост{йно! пхзнаваль-

но! Д1ЯЛЬ'Н0СТ} ,

Анал1з рэзудьтат!в початкового й Шдсумкового зр!з!в.п!сяя застосуванвд розробдана! модек! сиотеми свхдчить про !стотна зростання кхлькоог! студент1в експеримантальних труп I та Л курс1в 3 оерадн!м 1 високим р!внем орган}зацП ошо-

ст1йно! П13навально! д!яльноог} при в}дпов!дному зм8ншенн1. к!лькосг1 з низьким рхвнам, а гакож збарежання в основно! час-тини студент!в контрольних труп I та П куро1в /К^, К2/ попе-ред[1ього рхвкя. . ,

Результати сформованост! р!вн1В в!дображен1 в таблиц! I.

Результата ексдертно'/ оц!ша та сш.коцшки рхвшв ортпзацП" самост1йно! шзнавалыюх д1яльностх студонт1в /у

Курси Рхвих • га ■к- кт К2

Зр1зи I 2 : з : I : 2 : 3 ; I : 2 : з ; I : 2 3

Експерт-на оц1нка Цизышй 24£ ?? 21,5 2Ф ?? 51 Р9,5 1 2? ?,5 р-г.5

Серед-нш 20,5 2С/: 22 28 22,5 Р7 20 2? 22 27 25

Высокий 35 40,5 4 с 2С'о 20 51 20 2с,5 21 2?;

Саш-ощнка НИЗЬКИЙ 42 4:» 4 ?р ?7,5 44 чО 4? 47

Сорад-1ПЙ 27 2?р 24 2?Р ?а ?Э 41/; ;и,о 245 2° 28

Высокий щ ?4£ 4?;. 1ф ■ 1 ^ ^ 1.. . 14р 14,5 Пр 14 1Ц

Та&лиця I

Шдсумковий контроль влкладачхв засв1дчив, що 55£ студент ¿в дошк1лыхих 4акультет1в, 51* педаго^чних, 62?? природгогчих, 63* ф1лолог141шх х 48^ студонт1в загалыготохшчшЕС факультетIв почали працювати за б!лыи складниш п1знавальюши програыами. Це дае шдстави ствердаувати, з одного боку, про ^двтцення р!вня орган1зац11 сашст1йно1 п!знавадьно1 д1яльност1 студетчв, а з другого, - про позгшшн1 эмш! в розвитку П1знавальгаЕС цроцас!в 1 органхзацШшх якостей студенев.-

У загалышх висновках зазначаеться, пр результата доол1дяен-

ня пгдтвордцли вхшдну ппотезу. У дисертаци зроблвно такх осноши шсновкн:

1. Теоретична иивчення проблеш зд!йснюегься в ыеяах дом1-нуючих у подагогщ1 та психологП положень, згвдно з якиш про-цес орган1зацН самзспйхю! П1знавальн01 Д1яльност1 учн1в та студентIв зводиться до воображения мети, пхзнавалышх процес1в /ынслоння, спрпймання, уява/ I функцхокування дхяльностх /зьнс-ту, методхв, умов, 4орм, "зворотного зв"язку", готовностх студентхв до адхйснення д1яльност1/.

2. Досшдження проблоья на 11 практичному р1вн1 сввдчить про те, пр оргаи1зац11 соыосгхйдо! шзнавально1 д!яльност1 студентхв не придхляеться надежноI уваги, I як результат - недо-статньо розробленх психолого-педагогхчш основа I ыехашзми да-ного виду дхяльност1; уыови та $орш 11 функхионування, крите-р1х е^ективкостх тоще.

Ось чоыу на етап1 констатуючого експериыенту нашою ыетою бу-ло визначення рхзношнхтншс аспетив пвдготовки студентхв до зд1йснення Ц1сх д1ядьност1, зохфема, доелдаення тих якостей ви-кладачхв х студент1в, як1 необхаднх для ефективно! орган1зацП дхяльност1; визначення зовн1шнхх та внутрших $актор!в, як1 вплнвають на чей прочее; мошторинг рхвня с$оршваност1 .таких вашшвих якостей як "орга!Пзован1сть" та "сэтст1йн!стьп студентхв тощо.

3. Одержан! експериментальн1 даш в прочееI проведения фзр-муючого експерименту дають П1дставу стверджувати цро д!ев1сть I. конструктив^ сть розробленох наш модел1 дидактично"! систеш ■ 0praHi3au.i1 сашст1йно'1 п1знавальдах д1яльност1 студентхв на практичних заняттях з педагозлки. Це шдтвердхуеться позатившш вшшвом застосування ыoдeлi систеш на шдвшцепня р1вня орган!-

зацп самостийно! шзнавально! д!ялькосг1 студентов, спрняс по-лхшенню IX усп1шност1, формуе так1 яу/ю«, як "орган1зовап1стья I "сашстШпсть".

4. Е4еетшзя1сть фушацонування иодол дпдэ ктпчда I с истоми обумовлюсться дотрпшгщям ряду оргашзшийно-педагоичних 1 да-дактичнпх умов.

0рган1зацШю-педагог1чнжя1 умовамл с$октпвпо! оргз1изац11 сашстШга! шзкэвально! д1ялы:ост1 студот^в га практичш'.х за-няттях з педагог па с так!: модель дздактично! снстош повинна базуватися на основ! суб"ект-суб"сктного сп^вробтпщтвз вшсла-дач^в I студенев в процос! розв"язашш навчалыю-п!знавэльшпс заддаиь; оргашзашя даного виду д!ялыюст! студенев повинна бути спряшвана 1а розв"язання актуальных завдакь вивр! ыколи, а само: оволодпшя студентами глпбогами I нщщши знэнняш, умпг-ням! 1 навэтками, впховання у них оргашзовадаст!, акигшюст!, самостИшост:, в1длов1дальност1 тощо; процес орг£щ1з2щ! само-ст1йно1 пхзнавалыю! Д1ялыюст1 студонтхв повлнон носптл шле-. спряшвашй,- скстематачшй х цшийчшй характер, а коаний новлй цикл - бути б1льп вдсоюш I доскокалим ступоном розвитку ВС1С1 шдол1 дидактично! снстеми.

Но ыенш вакливпм с I дотрцмання дэдактпчнлх умов: ефектцвна оргашзащя самостШю! шзнавально*! д:ялыюст1 студентов шкв формуватпся протягом трава лого першду 1 вздалатп к1лька стад! Я свого розвитку; е$октнв!Псть орган! зад Г! даного виду Д1ялыюст1 студент 1В прямо цропорщйно заложить ввд р1в1ш розвитку Гх системного мл слеши; волод1ння викладачаш I студентами достатнхми знаниями ! умшшми щодо орган1зац1! самостхйно! Шзнавально! Д1яльност1 студент!в на прагсгичнлх заняттях з педагогики.

5. Розроблегп 1 експеркментальпо неревхрен1 хфитерП - по- ' казники 1 рхвхи ефектквностх орган:зад 11 дхяльностх дають юж-лив!сть оцхшгги готовн1сть студешив до оргашзацп сашстхйнох шзиавальноУ дхялыюстх; офективно впливати на формування висо-кого рхвня орган1зац11 IX д1яльност1; бачити та од1нюватн квде-впй результат орган1зац1'х д1яльност1.

Дослдаення не претендус па повпоту охоплення проблема та 11 вичерпне розв"язання. Деякх 11 аспекта залпыились вУдкритими I потребують подальи:ого вивчення, а саме: ыехан1зм вцровадхення ыоделх дидактичноI спстеш в навчально-П1знавалышй цроцес; особлпвостх орга!Пзац11 сашст1йно? П1знавально"1 Д1яльгост1 студент ¿в з ргзнпм р1внем ефокгивност1 органхзац11 д1Яльност1; оп-тх&пльне посднання управления 1 сатоупрэшпння шзнавальною дг-ялыпстю студент1в тощо.

0сновн1 результата дослдаення вхдобраяенх в ггубл1кэшях:

1. Вчити й вшсовуьатп - 11 покликання

*// Поч.школа. - 1990. - .15 6. - С.58-59. /Спхвавтор О.А.Гавриш/.

2. До питанги про гуыаштаризащю навчального процесу у педвуз! П ПсЕхолого-педагог1чн1 основа формування творчо'1 особис-тост1 педагога оновлюваног национально? школа. - Умань, 1992. -СЛ 49-151.

3. Рознаток творчих здхбностей в студент¿в педагогхчного факультету // Психолого-педагог1чн1 основа формування творчох осо-бистостх педагога оновлюванох надюнально! школа. - Умань, 1992. - С.151-153.

4. Система органхзаци саыостхйнох П1знавальна1 д1яльност1 студент1в на практичних заняттях з педагогхки // Психолого-педа-гогхчьп основи профес1йно1 падготовки вчателя-вихователя та су-часхп технолог!! навчання. - Вхтоыир, 1993. - С.179-180.

5. Оргапхзац1я самостШга! п!энавалыш' д1ллы:ост! студон-т!в // Психолого-педагог1чн1 пробломи про§ос!Ёпо! освхти. -Ки!в, 1994. - С.326-328.

6. Психологична культура студентIв г^гцзузу // Актуалыи проблема П1дготов1ш вчителя: №тер¿эли долов!дой ы!хвуз1всько! наук.-практ.конф. - 1990 р. - Умань: У£Ц1, 1950. - С.36.

7. Шдго топка студент!в подвузу до ди^еренцШваного навчан-ня в юкол: // Павло Тичина - поот,педагог, громадяшик Матер 1а-ли допов1дей м!квуз1всько'1 наук.-практ.конф.- 1391 Р-. - Уышгы УДП1. 1991. - С.55-56.

8. Деяк! аспокти п!дготовки вчитоля национально! ийэла в педвуз! П Учнтоль нац!онально! шсоли: М.атер!али допов!дой наук:-практ.-копф. - 1991 р. - 4.2. - Терноп!ль: ЩПШ, 1991. - С.49-50.

9. Особливост! впкорпсташш актнвних мотод1в гавчання сту-дент!в на практичшх заняттлх э пода го г пси // Пршлоношю активных $орм и методов в преподавании псцхолого-педагогических дисциплин: Материалы докладов науч.-практ.-конф. - 18-19 октября 1991 г. - Измашц ИПШ, 1991. - СЛ2-13.

10. Актив!защя самостью! нэвчалыга-ш знавально! д!яльнос-Т1 ! розвиток творчостг студонт1в Ч Сорнування творчо! особис-тост1 вчителя для оновлювано! нац10налыю! иколи: Матор1алл до-пов1дей Всеукра!нсько! наук.-практ.конф. 27-28 кв!тня 1993 р. -4.2. - Умань: УДИ, 1993. - СЛ4-15.

11. 0рган1зац!я самост^ноУ навчалыю-ш'знавальноУ д!яльнос-Т1 студентов педучилища на практичшпс заняттях з методики приро-дп // 4орыування творчо"! особистосг1 педагога для оновлювано! национально! шиоли: Матер!али допов1дей ВсеукраУнсыюУ наук.-практ.конф. - 1993 р. - Ч.Ш. - Уыань: УДИ, 1993. - С.44-45 /Сп1вавтор ВЛ .Хрипун/.

I.°. ОсоСлиностг оргон1зац1 ï навчалыю-гпян»вально'х г,?.яль-hooTt c?.vnr:KTÍP педучилищ на прчктикум^х з пр^юдознавотва // или MixHapoiwoï наук.гпракт.кон^. 20-21 квгтня 199« р,

- T.I.- Умйнь: УДГ.1,. I994V- С.46-4? ,Сгйвавтор В.Î.Хрипун/.

Khri'.'un V.U. Organization of the.- ind ep col ent

cognitive activity of students ?t classes i pedagogies.

Master's thesis on Pedagogical Sciences on Specialized ?ield 15.00.0^ - professional pednGogicali the Institute of Pedagogies and Psychology of the Professional Hlucation of the Ukrainian Acadeny of the Pedagogical Sciences. Xyiv, 1995.

The thesis's text is defended, the nain content of which is put in 12 publications. It is proved that the applied model of

the didactic systca under investigation considerably raisos the level of organization of independent cognitive activity of students, facilitates their progress, instills such qualities as selfdiscipline ard. self-dependence. The students' 'ond instructors' factors of quality, and conditions which influence this process, are dc*"erainod. The efficicncy of the oodel's functioning is defined by the ргезепее of criteria indices and the levels of organization of activity.

Хрипун B.H. Организация спмоптоятелмшй поянппптс.ть-

ной деятельности студентов нп политических зянятиях по педагогике.

Диссертация в виде рукописи на соисканий ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная педагогика: Институт'педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995 г.

Защищается текст диссертации, основное содержание которой изложено в 12 публикациях. Установлено, что внедренная модель дидактической системы существенно повшлет уровень организации самостоятельной познавательной деятельности студентов, способствует улуччюнию их успеваемости, формирует такие качества, как

"организованность" и "самостоятельность". Выделены факторч, Качества студентов и преподавателей, условия, влияющие на данный процесс. Эффективность ({ункционироъаяия модели системы опреде-ляетсл наличием критериев - показателей и уровней организации деятельности.

Клочов! слова: педагог!ка, стуценти, самостгйна шзнавальна д{яльн!сть, модель д/дьктично! системи.

Ягдписбно до друку 13.10.1995 р. Об Л,П. Формат 00*84 1/ТС. Друк офсвтний. Тир.100. Зам.НО. Безплатно. ДОД УДЯУ 1М.М.П.Дра-гоманова, Китв, Пирогова, 9.