автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Организация внеурочной воспитательной деятельности учащихся высших профессиональных училищ

Автореферат диссертации по теме "Организация внеурочной воспитательной деятельности учащихся высших профессиональных училищ"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

Петрович Валерій Степанович

УДК 373.9.04

Організація позаурочної виховної діяльності учнів вищих професійних училищ

13.00.04 — професійна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України НИЧКАЛО Нелля Григорівна, Президія АПН України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти,

- доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, завідуюча кафедрою педагогіки і психології;

- кандидат педагогічних наук, доцент Олійник Віктор Васильович, Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, перший проректор.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний інститут ім. І.Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Житомир.

Захист відбудеться “26” листопада 1997 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.61.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вул. М. Берлинського, 9,5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “ 25 ” жовтня 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Цибульська Г.М

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Будівництво незалежної ржави, розвиток українського суспільства на основі принципово нових ономічних, політичних і соціальних факторів, орієнтація суспільного :ханізму на ринкові відносини здійснюється в умовах зростаючої дестабілізації ономіки, згортання НТП, загострення політичних і соціальних проблем, послідовності в реалізації проголошених на державному рівні культурно-вітніх програм. Ці процеси призвели до виникнення суперечностей між:

- проголошеною переорієнтацією всіх сфер суспільства на пріоритет

гальнолюдських та національних цінностей і згортанням суспільством своїх ховних функцій, вимушеним відчуженням освіти, в т.ч. і професійної, від уки, виробництва, сім’ї, інших соціальних інститутів, особистості учня;

- суспільними потребами у високоосвічених, технічно грамотних ацівниках, здатних у короткі терміни оновлювати свої знання, навички, іння і падінням у середовищі учнівської молоді престижу знань, низьким атусом робітничих професій, пониженням прагнення до отримання іносторонньої освіти, деформацією моральних орієнтирів, зростанням гативних явищ серед молоді.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває проблема са-реалізації особистості учня у професійному навчально-виховному закладі складовій частині системи неперервної освіти, який покликаний розвивати формувати соціально зрілого, активного і працелюбного громадянина раїни, здатного до творчості, до свідомого суспільного вибору.

Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від науково об-/нтованої організації позаурочної виховної роботи у закладах професійно-шічної освіти. Поряд із теоретичним і виробничим навчанням, фізичним хованням ця робота є органічною складовою навчально-виховного процесу.

Доцільно і вміло організована позаурочна діяльність учнів має вели-ші можливості для самовираження, самоствердження і самопізнання з би ст ості, розвитку творчих нахилів, генетично заданих обдарувань, потреб, ересів, позитивних рис характеру кожного учня, засвоєння і відтворення іивідом системи цінностей, норм, зразків поведінки, властивих даному діуму, збагачення інтелектуального, творчого та культурного потенціалу пв.

Здійснений аналіз науково-методичної літератури з даної проблеми сазав, що дослідженню позаурочної виховної діяльності учнів профтехшколи вділено, на нашу думку, недостатньо уваги. Ця сфера діяльності учнів, на ль, залишається поки що поза увагою вітчизняних педагогів-науковців, годистів, що свідчить про недооцінку її виховного потенціалу і, безперечно,

негативно відбивається на організації позаурочної зайнятості уч: безпосередньо у навчальних закладах. Загальні аспекти цієї проблеми матеріалі загальноосвітньої школи розглядали М.І. Болдирєв, Б.З. Вульф

A.Й. Капська, Б.С. Кобзар, Е.Г. Костяшкін, М.Ю. Красовицький, В.О. Куті М.М. Поташник та ін. Цілісному дослідженню даної проблемі профтехпедагогіці приділяли увагу А.А. Ахапкін, Н.М. Зикова, Ю.А. Караг

B.А. Мосолов, М.М. Поплавський, В.А. Саюшев. Рядом авторів дослідж< окремі аспекти організації позаурочної діяльності учнів: управління навчаль виховним процесом, в т.ч. і позаурочною діяльністю — В.П.Аврамен

О.Г. Соколов, Р.Х. Шакуров; особливості виховної діяльності педаго профтехшколи — В.П. Жук, В.О. Скакун, В.І.Стахневич, Н.М. Суховее М.І. Таланчук; моральне виховання учнів ПТУ—Л.В. Бабенко, 3.1. Васильє Г.В. Жак, Т.О. Логвиненко, З.М. Павлютенкова; естетичне вихованн навчальній і позанавчальній роботі — Л.Р. Вишнякова, Л.А. Волов: використання виховних можливостей народних трудових традицій

A.О. Молчанова, С.О. Нікітчина; вільний час учнів профтехшколи Е.Ф. Богородська, М.Г. Бушканець, О.І. Вишняк, В.І. Тарасенко.

Теоретичне та загальнонаукове значення для нас мали праці вітч няних та зарубіжних педагогів С.Я. Батишева, Б.П. Бітінаса, С.У. Гончарен

Н.В. Кузьміної, М.І. Махмутова, Н.Г. Ничкало.

Водночас зауважимо, що після створення в кінці 80-х - на початку років на базі кращих ПТУ нових професійних навчально-виховних закла інтегровного типу — вищих професійних училищ (ВПУ) виникла потрі виявлення специфічних особливостей, розробки нових підходів і рекоменда стосовно організації діяльності учнів ВПУ. В системі неперервної професій освіти ВПУ покликані виконувати функції активної професійної адаптг особистості, формування професійної мобільності, найбільш повно розвив; інтереси, здібності учнів, здійснювати завершену диференційовану, поетаї підготовку робітників різного рівня кваліфікації відповідно до потре можливостей особистості. Нетривалий час діяльності ВПУ в Україні (від 1 7 років), порівняно невелика їх кількість (82 училища) поряд з інши факторами певним чином пояснюють недостатню увагу науковців дослідження різних аспектів їх діяльності. Специфіка педагогічного процес цих закладах розкривається в працях І.Б. Васильєва, Г.В. Серкутьє

B.Г. Темника, І.Р. Халіуліна, А.Х. Шкляра. Проблеми організації позауроч діяльності учнів вищих професійних училищ досі не були предметом спеціа них наукових досліджень.

За нашими даними, значна частина інженерно-педагогічних п цівників ВПУ недостатньо підготовлена до розв’язання навчально-вихові завдань у нових соціально-економічних, політичних, культурно-освітніх умо:

з

•збудови української державності, культурного та духовного відродження, їм доводилось спостерігати також часткове, а то й повне згортання структур ізаурочної зайнятості учнів закладів профтехосвіти, розгубленість декого із дагогів, інертність в їх виховній роботі із-за відсутності матеріального имулювання, байдужого ставлення до позаурочних заходів.

До останнього часу не розроблено науково обгрунтованих комендацій для інженерно-педагогічних працівників ВПУ стосовно ганізації позаурочної діяльності учнівської молоді.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична і медична розробленість зумовили вибір теми дослідження “Організація поурочної виховної діяльності учнів вищих професійних училищ”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне до-ідження виконувалось згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи ^титуту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Напрям укового пошуку - “Гуманітаризація навчально-виховного процесу в закладах офтехосвіти” (РК №0196 И 008830).

Об’єкт дослідження — навчально-виховний процес у вищих офесійних училищах.

Предмет дослідження — зміст і форми організації позаурочної виховної ільності учнів ВПУ.

Мета дослідження — теоретично обгрунтувати та розробити модель ганізації позаурочної виховної діяльності учнів вищих професійних училищ, значити шляхи удосконалення позаурочної діяльності учнів у нових ціально-економічних умовах.

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що позаурочна ви-вна діяльність учнів ВПУ буде організовуватись і здійснюватись ефективно таких умов:

- чіткого визначення її мети, принципів, змісту та організаційно-іагогічних форм з урахуванням особливостей контингенту учнів, традицій зчального закладу, специфіки соціокультурного оточення;

- визначення пріоритетних напрямів її організації та функціону-шя, зокрема ініціативи, самодіяльності учнів, їх самостійності в організації ьного часу, педагогічноївзаємодіїрізних категорій інженерно-педагогічних ацівників під час проведення позаурочної виховної роботи у навчальному сладі;

- єдності особистішої самоорганізації вихованців та психолого-іагогічних підходів вихователів.

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези було визначені сі завдання:

- вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії;

- проаналізувати практичний досвід інженерно-педагогічних ко; тивів ВПУ та ПТУ щодо організації позаурочної зайнятості учнів;

- теоретично обгрунтувати, розробити і експериментально пер рити модель системи позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ;

- виявити педагогічні умови організації діяльності учні позаурочний час з урахуванням специфіки цих закладів гірофтехосвіти;

- розрббити методичні рекомендації для інженерно-педагогіч працівників та учнівських громадських організацій щодо проведе позаурочної роботи у ВПУ.

Методологічною основою дослідження стали: філософські положе про загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ і процесів, відбуваються у навколишньому середовищі, необхідність їх вивчені конкретно-історичних умовах; системно-структурний підхід, що дозвс розглядати об’єкт і як єдине ціле, утворене в результаті взаємодії його час і як систему, яка є самостійною, але водночас виступає як підсистема сист більш високого порядку, котра пов’язана з її цілями і завданнями; філосс освіти як методологічна основа взаємозв’язку всіх елементів педагоги діяльності. Використання сукупності положень загальної і конкреї методологій зумовило обгрунтування поняттєвого апарату досліджеі визначення провідних ідей і методів їх теоретичного вивчення, наукоЕ . аналізу досліджуваних фактів і явищ.

Теоретичну основу дисертації становлять положення і висновки що

-психологічної теорії особистості (Б.Г. Ананьєв, І.Д. І

О.О. Бодальов, В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв та ін.);

-діяльності та її суб’єкта (J1.C. Виготський, О.М. Леонтьєв, Г.І. Щуі

та ін.);

-індивідуальності та її розвитку в процесі діяльності (Г.С. Косі

B.C. Мерлін, В.О. Моляко, 1.1. Резвицький, Б.М. Теплов та ін.);

■ -системи взаємовідносин особистості і її взаємодії з навколші

середовищем (Г.О. Балл, 0.0. Бодальов, Я.Я. Коломінський, О.М. Леонт Б.Ф. Ломов, Т.І. Сущенко та ін.).

На різних етапах дослідження вивчались і використовувал положення Державної національної програми “Освіта” (“Україна ] століття”), Закону України “Про освіту”, Концепції професійної освіти Укр. та нормативні акти — “Положення про професійний навчально-вихов заклад», а також сучасні вітчизняні і зарубіжні концепції освіти і виховг учнівської молоді.

Концептуальними ідеями дослідження є положення гуманісти1 парадигми освіти, в центрі якої — людина як найвища суспільна цінні Виходячи з цього головним у гуманістичному вихованні є повага до особист

жного учня, піклування про розвиток всіх його сутнісних сил, формування в ня позиції суб’єкта своєї життєдіяльності.

Досягти цього можна за ряду умов, зокрема: наповнення діяльності нів вищих професійних училищ різноманітними пізнавальними, самодіяльно-орчими, суспільно корисними справами та змістовним спілкуванням, її рямованості на розвиток індивідуальних потреб, інтересів, здібностей, дарувань, позитивних рис характеру учня; надання можливостей кожному дчути радість успіху, бути у чомусь першим, лідером; формування щовідальності за долю інших, за конкретну справу.

Максимальну ефективність і доцільність діяльності учнів після вчальних занять забезпечує системний підхід до її організації.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань викорис-ио загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, іделювання, систематизація) та методи емпіричного дослідження юстереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, вивчення передового і масового свіду організації позаурочної зайнятості учнів, метод експертної оцінки, дагогічний консиліум, педагогічний експеримент (констатуючий і рмуючий), а також методи математичної обробки результатів дослідження.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась поетапно у 1992-?7 рр на базі вищих професійних училищ №2, №9 м. Луцька, №3 м. Києва, 71 м. Кам’янка-Бузька, №34 м. Стрия Львівської області, №24 смт. Колки линської області та №14 м. Коломия Івано-Франківської області. Всього слідженням було охоплено 560 інженерно-педагогічних працівників, в т.ч. заступників директорів з навчально-виховної роботи з різних регіонів раїни, 170 класних керівників, 300 майстрів виробничого навчання, 57 півників позаурочних об’єднань учнів, ряд спеціалістів управлінь освіти та титутів післядипломної освіти Волинської, Львівської та Київської областей, акож 1100 учнів вищих професійних училищ у вибірковій сукупності.

На першому етапі (1992-1993) головна увага була зосереджена на зченні науково-методичної літератури, обгрунтуванні проблеми дослі-ення, визначенні об’єкта і предмета, мети і завдань дослідження, розробці :о гіпотези, а також концепції та поняттєвого апарату, програми і методики, щовідно до програми констатуючого етапу дослідження наші зусилля )ямонувались на вивчення і аналіз стану організації позаурочної діяльності гів ВПУ на практиці, виявлення і порівняння специфічних особливостей )го виду діяльності у різних типах навчальних закладів профтехосвіти.

На другому етапі (1994-1996) проводився формуючий експеримент, йснювалася експериментальна перевірка ефективності і доцільності іропонованої моделі системи позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ; юбовувались і впроваджувались розроблені методичні рекомендації щодо

удосконалення, а також організації на нових засадах із використання\ новаційних підходів діяльності учнів у позаурочний час. На основі узагальш проміжних результатів вносились корективи у програму й метод подальшого наукового пошуку.

На третьому етапі (1996-1997) аналізувались і узагальнювались зультати експерименту, здійснювалась їх математична обробка, перевіря; ефективність методичних розробок і рекомендацій шляхом їх впроваджен професійно-технічних закладах освіти Волинської, Львівської облас підбивалися підсумки роботи, формулювались основні положення і зага висновки. .

Наукова новизна одержаних результатів. В дослідженні вперше ретично обгрунтовано модель організації позаурочної виховної діяльн учнів вищих професійних училищ; виявлено специфіку її організації у заклг профтехосвіти нового типу, дістали подальший розвиток положення щодо діяльності як педагогічної системи.

Теоретичне значення дослідження полягає: в обгрунтуванні сутн поняття “система позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ”, розкрит суб’єктної, змістовної та функціонально-процесуальних підсистем; виявл особливостей особистішого підходу у визначенні змісту і форм органі: позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ на основі полікультурності ' єдності загальнолюдського і національного у вихованні; виділенні осної напрямів взаємодії інженерно-педагогічних працівників при здійсненні заурочної виховної роботи у ВПУ.

Практичне значення дослідження: розроблено методику та метод; рекомендації з орханізації позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ. дозволяють педагогам вдосконалювати виховну роботу у позаурочний збагачують їх досвід новими ідеями та підходами. Універсальний хараї розробленої методики і обгрунтованість науково-методичних пропозі сприяють їх використанню у загальноосвітніх школах, позашкільних устано а також у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації, інстит післядипломної освіти, в системі методичної роботи.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи ПТУ та І м. Луцька та Волинської області (№№ 2, 9, 14, 24) (акт № 4/011 від 09.09 використано у навчально-виховному процесі педагогічного факуль' Волинського державного університету імені Лесі Українки (акт № 2-7/1701 12.09.97).

Вірогідність результатів дослідження, основних висновків та р мендацій забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихіднш ложень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідже адекватних меті, гіпотезі та завданням, кількісним та якісним аналі

держаних даних, їх математичною обробкою, тривалим масовим спериментом.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає у: -теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної юблеми;

-розробці моделі системи позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ; -науковому консультуванні, розробці експериментальних матеріалів і іуково-методичних рекомендацій для інженерно-педагогічних працівників •лективів ВПУ, які брали участь в експериментальній роботі.

На захист винесено:

-обгрунтування сутності поняття “система позаурочної діяльності нів”, розкриття його основних характеристик як цілісного педагогічного юцесу формування і розвитку особистості майбутнього кваліфікованого ібітника, молодшого спеціаліста;

-теоретично обгрунтована модель системи позаурочної виховної дія-ності учнів вищих професійних училищ на основі єдності трьох аспектів — б’єктного, змістовного і функціонально-процесуального;

-методика організації позаурочної діяльності учнів вищих професійних илищ, зокрема у центрі культурно-дозвільної діяльності, учнівському уковому товаристві, народознавчому центрі ВПУ.

Апробація результатів дисертації здійснювалась шляхом опублікування у науково-методичних виданнях. Основні положення і результати 'слідження викладені у доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-іактичних конференціях (м. Вінниця, 1994; м. Харків, 1994; м. Львів, 1994), еукраїнських науково-методичних конференціях (м. Київ, 1994; м. Біла грква, 1996). Проміжні та кінцеві результати дослідницької роботи іговорювались на семінарах і нарадах інженерно-педагогічних працівників юфесійно-технічних закладів освіти Волинської та Львівської областей, на рсах підвищення кваліфікації директорів закладів профтехосвіти та їх ступників в Українському інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів віти 1993-1996 p.p., а також у Волинському обласному інституті злядипломної освіти (1992-1997).

Провідні положення роботи відображені у восьми опублікованих працях, шх сім — одноосібних: 1 методичних рекомендаціях, 3 статтях у науково-:тодичних збірниках, 4 матеріалах міжнародних науково-практичних нференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, ви-овків, списку використаних джерел із 202 найменувань, з них 5 - на іноземній іві, 21 додатка на 30 сторінках, її повний обсяг становить 220 сторінок (176 зрінок - основна частина), робота вміщує 15 таблиць (12 сторінок), 8 ілюстра-\ (6 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність, доцільність і стуг дослідженості теми, викладено зв’язок роботи із науковими плана визначаються її об’єкт, предмет, мета, формулюється гіпотеза, конкретизую завдання, основні етапи і методи експериментальної роботи, розкриваю наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результ; формулюються положення, винесені на захист, а також подаються відом про апробацію і впровадження результатів проведеної роботи.

У першому розділі — “Позаурочна виховна діяльність учнів у за: дах професійно-технічної освіти як соціально-педагогічна проблема” -світлено теоретико-методологічні положення, покладені в основу дослідже розглянуто концептуальні засади виховання учнівської молоді на сучасн етапі, розкрито особливості організації позаурочної виховної діяльності у у навчальних закладах різного типу (загальноосвітній школі, ПТУ, ВІ здійснено соціально-педагогічний аналіз реального стану розв’язання д проблеми на практиці.

З метою подолання суттєвих суперечностей між зростаючими ві гами суспільства до навчання та виховання молоді і реальною педагогіч практикою в якості базових теоретичних підходів і методологічних орієнт у дослідницькій роботі нами використано такі ідеї сучасної філософії осі формування людини не лише знаючої, але і підготовленої до життя розуміння інших людей і культур; гуманізація освіти і виховання, поваг, особистості кожного учня, розвиток його сутнісних сил; необхідність поєднг загальнолюдських цінностей, особливих для кожного народу і для ко> особистості та ін.

Навчальні заклади нового типу мають належні можливості реалізації цих ідей і підходів. Вище професійне училище — інтегрова навчальний заклад, який забезпечує безперервну професійну освіту на ос здійснення поетапної підготовки кадрів від вузької кваліфікації до робітн кваліфікації високого рівня. Організація підготовки робітників у ВПУ на н< засадах вимагає науково-теоретичного обгрунтування і розробки адекваг їй структури і змісту виховного процесу, в г.ч. позаурочної виховної діяльї учнів.

З цією метою в дисертації здійснено соціально-педагогічний аі сучасних вітчизняних і зарубіжних концепцій виховання учнівської молоді. < науковий пошук ми будували на таких ідеях, рекомендаціях, підходах:

-гуманізація системи виховання, повага до особистості кожного у піклування про розвиток його сутнісних сил;

-перетворення школи, ПТУ, ВПУ у відкриту соціально-педагогічн; стему, повернуту до соціального середовища;

-естетизація навчального закладу, його соціального оточення;

-організація життєдіяльності учнів, наповнення її різноманітними спра-іми; .

-розвиток індивідуальності, сутнісних сил, потреб, інтересів, здібнос-й, обдарувань, позитивних рис характеру учнів;

-систематичне розв’язання учнем творчих завдань в естетично збагаче->му світі;

-необхідність виховання політичних чеснот громадянина України та >удових чеснот ділової людини.

У розділі приділено значну увагу обгрунтуванню змістових ірактеристик провідної категорії нашого дослідження - «позаурочній виховній яльності учнів», оскільки у педагогічній літературі не існує однозначного (актування цього поняття. Грунтуючись на висновках, зроблених рядом іторів (В. П. Авраменко, В.П. Жуком, В.О. Караковським, Е.Г. Костяшкіним, .В. Кузьміною, Н.Г. Ничкало, М.М. Поташником, Л.І. Новіковою), ізаурочну діяльність учнів ми відносимо до педагогічних систем, тобто лісних утворень, які складаються із взаємопов’язаних елементів.

Система позаурочної виховної діяльності учнів розглядається нами як лісний педагогічний процес формування розвитку особистості майбутнього їбітника, молодшого спеціаліста, що здійснюється на основі органічної шості з навчальним процесом, взаємодії з соціальним середовищем, >ахування особистих інтересів, нахилів учня і соціальних вимог суспільства, атеріальної бази і специфіки училища. Ця система передбачає обгрунтування реалізацію організаційно - педагогічних форм позаурочної діяльності учнів ПУ, спрямованих на розвиток їхньої активності, самодіяльності та імоврядування. Необхідною умовою є об’єднання зусиль педагогічних )лективів і зацікавлених соціальних інститутів.

У розділі розкрито специфічні особливості організації навчально-іховного процесу у ВПУ, в тому числі - позаурочної виховної діяльності учнів.

Головними з них є:

— виконання вищим професійним училищем одночасно декількох ункцій - загальноосвітньої, професійної, економічної, виховної;

— професійна спрямованість навчально-виховного процесу ВПУ, на-упність із загальноосвітньою школою, ПТУ та вищим навчальним закла-)М освіти відповідного профілю, розвиток в учнів професійних інтересів, загнення успішно оволодіти обраною професією й продовжувати подальше зофесійне навчання в системі неперервної професійної освіти;

— специфічність організації навчально-виховного процесу, його інтенси-ікація, значна завантаженість як учнів, гак і викладачів, майстрів, напруже-сть бюджету часу, збільшення термінів навчання (від 1 до 4,5 років);

— особливості учнівського контингенту, своєрідність соціальних, ст тевих, вікових, психофізіологічних характеристик учнів, зміна їх соціальної статусу, способу життя, ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери під ч; навчання у ВПУ;

— специфічні якісні характеристики інженерно-педагогічних кадр ВПУ, неоднорідність їх складу; суттєві відмінності в їх освітньому, віковоі\ аспектах, педагогічному стажі, виробничому досвіді.

До участі у позаурочних творчих об’єднаннях учнів спонукагот здебільшого позитивні мотиви самовизначення, самореалізац міжособистісної взаємодії. Однак часто зустрічаються недоліки і негатив прояви, зокрема: визначення організаційно-педагогічних форм роботи учнями у позаурочний час нерідко здійснюється випадково, суб’єктивн необгрунтовано; в планах виховної роботи переважають разові заходи, ні системними; в багатьох випадках учні є пасивними глядачами й “споживачам] організованих заходів, а неїх ініціаторами й організаторами; масове згортані структур позаурочної зайнятості учнів із-за відсутності коштів на їх утриманії недостатнє інформаційно-методичне забезпечення виховної діяльнос педагогів, нерозробленість критеріїв і показників ефективності виховні заходів, роботи учнівських творчих об’єднань; значно ослабли систематич зв’язки навчального закладу з іншими соціальними інститутами у вихован учнівської молоді; відповідна матеріальна база для проведення позаурочн роботи становить лише 45-47% її ідеальної моделі та ін.

Дослідницькі дані, отримані під час констатуючого вивчення, пок зують певну суперечність між об’єктивною необхідністю підвищення ефе тивності позаурочної діяльності учнів і відсутністю науково обгрунтован методики її організації у закладах профтехосвіти нового типу, зокрема у ВП У другому розділі — “Науково-педагогічні основи організації поз урочної виховної діяльності учнів ВПУ— позаурочна виховна діяльність учк розглядається як педагогічна система; теоретично обгрунтовано і розроблеї її модель, доведено найдоцільніші варіанти її реалізації на практиці; розкри програму і методику створення у ВПУ позаурочних структур різнопрофільг спрямованості, визначено найголовніші умови їх ефективного функціонував узагальнено результати експериментальної перевірки теоретичних положен методичних рекомендацій.

Заклад професійно-технічної освіти характеризується як склад динамічна педагогічна система. Його головними особливостями як системно утворення є: професійна спрямованість, зв’язок із відповідною галуз: виробництва, органічна єдність загальноосвітньої, гуманітарної і природніш математичної та професійної підготовки з виробничим навчанням; доціль поєднання теоретичного навчання з практичним відпрацюванням навичс

лінь та продуктивною працею; взаємодія педагогічного та виробничого зоцесів; розширення сфери соціального спілкування та ін. У вищому зофесійному училищі як інтегрованому навчальному закладі нового типу •ворюються можливості для забезпечення різнорівневого ступеневого івчання учнів, їх багатопрофільної підготовки; формування сучасного еконо-ічного мислення, підприємницьких, комерційних та інших додаткових івичок; оволодіння інформаційними технологіями.

ВПУ, як соціально-педагогічна система, включає в себе декілька аємопов’язаних підсистем: адміністративну, дидактичну, виховну та ін. щінм із складових компонентів виховної системи ВПУ є позаурочна виховна яльність учнів. Її головними структурними компонентами, на нашу думку, є: гальна мета діяльності, конкретизовані цілі й завдання позаурочної роботи певному училищі, її основні напрями, зміст та виховні функції, способи ісягнення мети (засоби, організаційно-педагогічні форми, методи (прийоми)), юви функціонування, кінцевий результат.

Науково обгрунтована і вміло організована позаурочна діяльність :нів мас на меті різнобічний розвиток особистості, специфіка якого на інішньому етапі полягає у: набутті молодим поколінням соціального досвіду, падкуванні духовних надбань народу, досягненні високої культури ілкування, міжнаціональних взаємин, формуванні рис громадянина, роз-неної духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової та екологічної льтури, розвитку індивідуальних здібностей і талантів та фізичної сконалості.

Педагогічна конкретизація завдань позаурочної виховної діяльності ійсшовалась на різних етапах дослідження у кожному експериментальному ІУ. Відповідно до мети і конкретизованих виховних завдань визначено повні напрями і зміст позаурочної діяльності учнів, зокрема: самостійна ібота з оволодіння спеціальними, природничо-математичними і манітарними предметами, поглиблення професійних знань, вмінь і навичок, асть у громадському житті училища, у художньо-прикладній та науково-шічній творчості, самодіяльному мистецтві, спортивно-оздоровча діяльність, ганізація відпочинку та розваг молоді на дозвіллі, а також просвітницько-знавальна робота й інформування учнів. Зміст позаурочної виховної ільності учнів ВПУ визначається відповідно до його цілей і завдань, умов і обливостей виховного процесу у кожному навчальному закладі, конкретній вчальній групі й учнівському об’єднанні.

Виховний потенціал позаурочної діяльності учнів реалізується у її ховних функціях: інформаційно-освітній, мобілізаційно-регулятивній, сіологічній (орієнтовно-оцінювальній), корегувальній, творчій, паралельній, мпенсаторній, комунікативній, захисній.

Позаурочна діяльність здійснюється властивими їй формами. Пі організаційно-педагогічними формами позаурочної роботи ми розумієм способи організації учнів і педагогів для спільної діяльності після навчальнії занять, види об’єднань, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й вихові акції. У ході дослідницької роботи ми використовували такі із ни: індивідуальну роботу, групову роботу, найбільш випробуваними і ш пулярними формами якої є гуртки, студії, творчі групи, секції; учнівсьі об’єднання клубного типу, наукові товариства учнів та масові форми роботі які передбачають одночасне охоплення великої кількості учнів.

У ході наукового пошуку ми дійшли висновку, що визначальним умовами функціонування будь-якої виховної системи, в т.ч. і позаурочн< виховної діяльності учнів, є: макросередовище (сукупність соціально-ек< помічних та ідеологічних суспільних факторів), мікросередовшце училищ особливості соціокультурного оточення, відповідна матеріальна база поз урочної роботи.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах розуміння педагої чних процесів, явищ, об’єктів як складних системних утворень, використовую1 положення прикладної теорії моделювання стосовно навчально-виховної процесу, нами була теоретично обгрунтована і розроблена модель систен позаурочної виховної діяльності учнів вищих професійних училищ. Ця моде: розглядалася у єдності трьох аспектів: суб’єктного, змістового і функціональн процесуального.

У дисертаційному дослідженні викладено характеристику компонент суб’єктної підсистеми, зокрема особливостей учнівського колектив інженерно-педагогічних працівників, зацікавлених соціальних інститутів, також змістової підсистеми. Особливу увагу приділено педагогічної! управлінню системою позаурочної виховної діяльності учнів, визначенії постійних зв’язків з органами учнівського самоврядування, а також аналі функціонально-процесуального аспекту організації позаурочної виховн діяльності учнів ВПУ. Він охоплює такі загальні (технологічні) функції, і водночас є специфічним набором дій і засобів, доцільна послідовніс здійснення яких являє собою організаційну структуру будь-якої педагогічі діяльності: визначення цілей і завдань діяльності, їх педагогічна конкретизац педагогічна діагностика, планування, організація, координація виховн зусиль, контроль, регулювання, аналіз результатів. У розділі розкрито кожн із вище названих компонентів функціонально-процесуальної підсистеї системи позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ.

На основі врахування специфічних умов кожного навчального закла (профільна спрямованість училища, особливості соціокультурного середовиїї наїромаджений позитивний досвід, педагогічні традиції, а також відповід

матеріальна база), в експериментальних училищах впроваджено різні варіанти реалізації моделі системи позаурочної діяльності учнів: у ВПУ № 34 м. Стрия

— центр культурно-дозвільної діяльності, у ВПУ № 14 м. Коломиї — наукове товариство учнів, у ВПУ № 24 смт. Колки — народознавчий центр. Для жспериментальної перевірки розроблено методику організації позаурочної діяльності учнів у кожній із цих організаційних структур.

Кожний із запропонованих варіантів реалізації моделі позаурочноїви-совної діяльності учнів має специфічний виховний потенціал, відрізняється шістовою спрямованістю й організаційною будовою, відповідаючи загальним іакономірностям виховного процесу у позаурочний час.

На цьому етапі експериментальної роботи було приділено увагу соординаційній діяльності, зокрема об’єднанню зусиль і виховних впливів усіх учасників навчально-виховного процесу, передусім інженерно-педагогічних ірацівників. Проведення експериментальної роботи дозволило виявити декілька рівнів взаємодії членів інженерно-педагогічного колективу у процесі організації позаурочної виховної роботи (високий, середній, низький), шзначити їх показники. У ході формуючого експерименту нам вдалося досягти іначного зменшення кількості педагогів, які вказували на її низький рівень (у :ередньому в 1,5-2 рази), збільшення в 1,3-1,8 раз її високого рівня та забезпечити стабільність здійснення взаємодії на середньому рівні.

На основі теоретичного аналізу, узагальнення результатів експериментальноїроботи виявлено деякі педагогічні умови, які впливають на рівень ізаємодії педагогів, зокрема: дотримання взаємодії між різними категоріями іедагогічних працівників, об’єднання розрізнених виховних зусиль викладачів, майстрів, адміністрації в єдину педагогічну систему, чітке усвідомлення кожним з них своїх обов’язків, педагогічних функцій. Основними напрямами іалагодження взаємодії є: вироблення єдиних педагогічних позицій як до учнів, 'ак і до режиму їх позаурочної діяльності, взаємний обмін інформацією; іабезпечення емоційно-психологічної сумісності учасників цього процесу.

Узагальнення результатів експериментальної роботи показало, що в нжснерно-педагогічних і учнівських колективах експериментальних ВПУ (ідбулися значні позитивні зрушення. Підвищився рівень теоретико-методичної а практичної підготовки педагогів до організації виховної роботи у юзаурочний час. Незначні фактичні зрушення у самооцінці педагогами жспериментальних училищ рівня своєї підготовленості (Р>0,5) на останньому :тапі експерименту свідчать про більшу вимогливість і самокритичність, 'свідомленісгь в оцінці педагогами своєї професійної компетентності. У той ке час в експериментальних училищах помітно зросла (Р<0,001) оцінка :кспертів, порівняно із початковим зрізом при лише незначних зрушеннях Р>0,5) в оцінці експертів контрольних училищ.

Помітних позитивних результатів досягнуто в формуван мотиваційної готовності учнів до активної участі у пізнавально-просвітницькі технічно-творчій і художньо-мистецькій позаурочній діяльності. Якщо на пе шому курсі переважали мотиви самовизначення і самоактуалізації, тобі домінувало бажання виявити свої здібності, проникнути у суть явищ, пізна' нові факти, відчувалось захоплення в основному змістом діяльності, то і старших курсах, завдяки доцільно організованій роботі, переважають мотш самовдосконалення, тобто бажання брати участь у процесі пізнавальн просвітницької, технічної та художньо-мистецької діяльності.

Зросла також позитивна оцінка учнями ролі клубів, гуртків, студі секцій. Так, учні ВПУ № 14 м. Коломиї вказали, що активна діяльність у студі: наукового товариства, сприяла формуванню у них стійкого інтересу до проф& (в порівнянні з 1992 роком позитивний вплив НТУ в цьому процесі визнал майже у 3 рази більше учнів), розвитку пізнавальних інтересів (відповіді зростання майже в 4 рази). Художньо-творча діяльність учнів у цент культурно-дозвільної діяльності ВПУ № 34 м. Стрия сприяла зростанню художньо-естетичних смаків (із 20% у 1992 році до 66,7% у 1995 роц підвищенню культури спілкування (відповідне зростання у 3,4 рази), виявленії і розвитку творчих здібностей, виконавської майстерності. Організац позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ № 24 смт. Колки на засаді народознавства дозволила, на думку вихованців, не тільки ознайомитись народною декоративно-прикладною творчістю, але і самим стати її творцял (13,3 % учнів у 1992 році проти 77,5% у 1995 році).

Виявлення і встановлення ступеня взаємозв’язку та взаємозалежної: між відвідуванням учнями позаурочних об’єднань і оволодінням ними в конавськими компонентами різних видів діяльності, що здійснюється у вільні від навчання час, за допомогою коефіцієнта кореляції — добутку момент Пірсона (г ) - вказує на сильний позитивний зв’язок і взаємозалежніс (гху=+0,85) між відвідуванням учнями художньо-мистецьких колективів цент] культурно-дозвільної діяльності і оволодінням ними виконавській компонентами мистецької діяльності.

Теоретичний аналіз проблеми, експериментальна робота, що пров дилась серед учнівської молоді професійних навчально-виховних закладі Волинської, Львівської та Івано-Франківської областей, підтвердили основ положення висунутої гіпотези, що дало змогу виконати основні дослідниць завдання.

ВИСНОВКИ

1. Вихідними положеннями діяльності ВПУ як навчального закла, нового типу є:

а) багаторівнева ступенева структура професійної освіти, здійснені

авершеної поетапної підготовки кадрів різного рівня кваліфікації;

б) встановлення зв’язків із різними навчальними закладами системи еперервної професійної освіти;

в) обгрунтування нового змісту професійного навчання, виховання уч-ів з належним рівнем сформованості професійного кругозору, технічної, ехнологічної та гуманітарної культури, сучасним економічним мисленням, рофесійною й соціальною спрямованістю особистості;

г) перехід інженерно-педагогічних колективів ВПУ на нові загальнопе-агогічні позиції, прийняття в якості базових таких ідей сучасної філософії світи та педагогічної науки: гуманізація та гуманітаризація професійно-ехнічної освіти; індивідуалізація навчання й виховання; пріоритетний розвиток агальнолюдських якостей особистості; організація життєдіяльності учнів як оєднання різних видів діяльності (навчально-пізнавальної, трудової, худож-ьої, технічної, спортивної") та змістовного спілкування.

2. Позаурочна діяльність учнів ВПУ характеризується:

— за видом у системі діяльності людини: як духовно-творча, тісно ов’язана з практикою, що володіє складною структурою взаємопов’язаних омпонентів (мотиваційного, змістового, вольового, емоційно-оцінювального, езультативного) та інтегративною сукупністю виховних функцій;

— за спрямованістю: колективна чи індивідуальна, перетворювальна, обровільна;

— за особистісною зумовленістю: як усвідомлена, доцільна, отиваційно-вибіркова, емоційно забарвлена, пов’язана з вольовими усиллями, саморегульована;

— за виховним результатом: як така, що сприяє набуттю й оглибленню знань учнів, оволодінню ними необхідними умінями, навичками, ормуваншо в них якостей суб’єкта діяльності, розвитку вольових і емоційних костей особистості, її творчих можливостей, особистісних і соціально тачущих цілей, відносин, якостей учня;

— за формою організації: масова, групова, індивідуальна.

3. Система позаурочної виховної діяльності учнів розглядається нами к цілісний педагогічний процес формування й розвитку особистості майбут-ього робітника, спеціаліста, що здійснюється на основі органічної єдності з авчальним процесом, взаємодії з соціокультурним середовищем, врахування собистісних інтересів, нахилів учня, соціального замовлення суспільства, атеріальної бази та специфіки училища.

4. Теоретично обгрунтована і розроблена модель системи позаурочної иховної діяльності учнів ВПУ є логічно сконструйованою, гнучкою й уні-ерсальною у використанні, виконує функцію як вихідного теоретичного по-яття, так і схеми-маршруту в діях педагогів ВПУ в практичній організації озаурочної роботи з учнями.

5. Кожний з експериментально перевірених варіантів організації по:

урочної виховної діяльності учнів ( центр культурно-дозвільної діяльнос учнівське наукове товариство, народознавчий центр) має специфічн: виховний потенціал, характеризується змістовою спрямованістю й органі: ційною будовою, які залежать від конкретних умов роботи професійн технічного закладу освіти, його досвіду, традицій, профільної спрямованос Водночас запропоновані варіанти відповідають загальним закономірності виховного процесу в позаурочний час. .

6. Під час дослідження виявлено ряд умов підвищення ефективної системи позаурочної діяльності учнів:

— органічний зв’язок, використання виховного потенціалу навколиі нього соціокультурного середовища;

— формування особистості учня в процесі позаурочної діяльності м базуватись на розвитку інтересу вихованця до певного виду діяльності, дос гнення успіху в ній;

— організація позаурочної діяльності учнів має передбачати пізи вальну, трудову, доброчинну, суспільно корисну, самодіяльно-творчу, спо тивно-оздоровчу, дозвільну діяльність;

— самостійність, активність, ініціативність, самодіяльність учнів у пр веденні позаурочних заходів, різних акцій, організації дозвільної діяльнос дієвість виборних органів учнівського самоврядування;

7. Узагальнення результатів експериментальної роботи свідчить п] значні позитивні зрушення в учнівському середовищі: зросла мотивацій] готовність учнів до активної участі в позаурочній діяльності, в ш сформувалися якості її суб’єктів, розширились когнітивні, художньо-твор компоненти в змісті їх особистісної спрямованості; зріс рівень володіння нш виконавськими компонентами пізнавальної, мистецької, технічної, спортивн діяльності. В інженерно-педагогічних колективах експериментальних ВГ1 збережено позитивні традиції та досвід організації позаурочної зайнятос учнів, зріс творчий потенціал педагогів, який спрямовується на наукові пошук, розвиток інноваційної діяльності.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд постановочні питань і пропозицій: необхідність науково обгрунтованої розробки нормат вно-правової бази діяльності професійно-технічних закладів освіти нового тип посилення уваги до якості професійно-педагогічної підготовки викладачі] майстрів, у тому числі й до творчого розв’язання сучасних завдань виховані учнів ВПУ й ПТУ; недоцільність скорочення штатних одиниць організатор позаурочної діяльності учнів — керівників гуртків, мистецьких колективі секцій.

Здійснення дослідження не претендує на вичерпне розв’язання проблен позаурочної діяльності учнів ВПУ, яка є явищем багатоаспектним

агатогранним. Подальшого вивчення заслуговують такі проблеми: теоретико-іетодологічні й організаційно-педагогічні засади виховання учнівської молоді нових соціально-економічних умовах, вивчення специфіки впливу вдивідуальних, групових і масових форм позаурочної діяльності на особистість чня ВПУ, особливості управління позаурочною діяльністю учнів, здійснення заємодії училища, сім’ї та громадських формувань в організації вільного часу чнів та ін.

Основні положення дисертації відображені у публікаціях автора:

1. Петрович B.C. Зміст та організаційно-педагогічні форми позаурочної иховної роботи у навчальних закладах профтехосвіти: Методичні екомендації. - Київ: ІСДО, 1995. - 64 с.

2. Петрович B.C. Нові підходи до організації позанавчальної діяльності чнів ВПУ // Удосконалення навчально-виховного процесу в професійних жладах сільськогосподарського профілю: Наук.-метод. збірник. - Київ: ІСДО, П АПН України. - 1993. - С. 178-186.

3. Петрович B.C. До проблеми професійної культури учнів ВПУ // [сихолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Наук.-метод. збірник. -Іиїв. - 1994.-С. 170-171.

4. Петрович B.C., Петрович В.В. Гуманізація позаурочної діяльності чнів професійних навчально-виховних закладів /7 Гуманізація та /манітаризація професійної освіти: Наук.-мегод. збірник. - Київ,-1996.-С. 11821.

5. Петрович B.C. Національно-культурний компонент в системі озанавчальної виховної діяльності ВПУ // Матеріали XXXIX наукової знференції професорсько-викладацького складу Луцького педінституту. - У

ч. - Луцьк. - 1993. - Ч. 2. - С. 440-441.

6. Петрович B.C. Вищі професійні училища: орієнтація на ринкові дносини //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Трудове авчання: проблеми, пошуки, перспективи”. - У 3 ч. - Вінниця. - 1994. - Ч. 2. -.64-66.

7. Петрович B.C. Про деякі організаційно-педагогічні форми озаурочної виховної роботи у ВПУ // Матеріали міжнародної науково-рактичної конференції “Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної рофесійної школи”. - У 2 ч. - Львів. - 1994. - Ч. 2. - С. 167-168.

8. Петрович B.C. Гуманізація навчально-виховного процесу в ВПУ як цин із засобів подолання педагогічної занедбаності учнів // Матеріали сеукраїнської науково-методичної конференції “Гуманізація навчально-іховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та гудентської молоді”. - Київ: ІСДО. - 1994. - С. 283-285.

Петрович B.C. Організація позаурочиої виховної діяльності учи вищих професійних училищ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних на; за спеціальністю 13.00.04 - професійна педагогіка. - Інститут педагогікі психології професійної освіти АПН України, Київ, 1997.

У дисертації обгрунтовано положення щодо виховної діяльності учи вищих професійних училищ як педагогічної системи. Розроблено експериментально перевірено модель системи позаурочної виховної ДІЯЛЬІКК учнів ВПУ, доведено найдоцільніші варіанти її реалізації на практиі розроблено програму і методику створення у ВПУ позаурочних структ; різнопрофільної спрямованості. Визначено умови їх ефективної функціонування. Запропоновано науково обгрунтовані методич рекомендації з організації позаурочної виховної діяльності учнів ВПУ.

Ключові слова: педагогічна система, вище професійне училищ позаурочна виховна діяльність, модель, організаційно-педагогічні форми.

Петрович B.C. Организация внеурочной воспитательной деятельное учащихся высших профессиональных училищ. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогическі наук по специальности 13.00.04 - профессиональная педагогика. - Инстит педагогики и психологии профессионального образования АПН Украин Киев, 1997.

В диссертации обосновано положение о воспитательной деятельное учащихся высших профессиональных училищ как педагогической систем Разработана и экспериментально проверена модель системы внеурочж воспитательной деятельности учащихся ВПУ, представлены наибол целесообразные варианты её реализации на практике; раскрыта программа методика создания в ВПУ внеурочных структур разнопрофильш направленности. Определены условия их эффективного функционированш Предложены научно обоснованные методические рекомендации і организации внеурочной воспитательной деятельности учащихся ВПУ.

Ключевые слова: педагогическая система, высшее профессиональн училище, внеурочная воспитательная деятельность, модель, организационн педагогические формы.

Petrovich V.S. Organization of the out-of-class activity of the pupils of the high vocational schools. - Manuscript.

The dissertation for conferring the Candidate Science (Pedagogical) Degree, 13.00.04 - Professional Pedagogics and Psychology Professional Education of the Ace emy Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 1997.

In the dissertation thesis about the educational activity of the pupils of the higher ocational schools as pedagogical system is substantiated. The model of the system of le out-of-class educational activity of the pupils of the higher vocational schools is laborated and experimentally examined, the most expedient variants of its realisation n practice are proved; the program and methodics of the creation of the out-of-class tructures with varied purposefulness in the higher vocational schools are revealed. The onditions of their effective functioning are determined. Scientifically substantiated lethodical recommendations on organization of the out-of-class educational activity of le pupils of the higher vocational schools are suggested.

Key terms: pedagogical system, higher vocational school, out-of-class educational :tivity, model, organizational pedagogical forms.