Темы диссертаций по педагогике » Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Оценивание профессионального становления будущегоучителя в процессе изучения курса "Основы педагогического мастерства"

Автореферат по педагогике на тему «Оценивание профессионального становления будущегоучителя в процессе изучения курса "Основы педагогического мастерства"», специальность ВАК РФ 13.00.04 - Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры
Автореферат
Автор научной работы
 Малаканова, Лариса Васильевна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Харьков
Год защиты
 2000
Специальность ВАК РФ
 13.00.04
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Оценивание профессионального становления будущегоучителя в процессе изучения курса "Основы педагогического мастерства""

л 6 О*

11 ф»

УШВЕРСИТЕТ ¡м. Г.С. СКОВОРОДИ

гт

ХАРК1ВСЫСИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГ1ЧНИЙ

МАЛАКАНОВА Лариса Васил'мна

УДК 378.146.01/02

Оцшювання професшного становления майбутнього вчителя у процеад вивчення курсу "Основи педагог1чно1 майстерносп"

13.00.04 - теорм 1 методика професшноТ освгги

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчшгс наук

Харкш - 2000

Дисертащсю е рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному педагопчному университет! ¡м. В.Г. Короленка Мпистерства освгги 1 науки Украши.

Науковий кер1вник - кандидат педагопчних наук, професор ТАРАСЕВИЧ Нша МиколаТвна, Полтавський державний педагопчний ушверситет ¡м. В.Г. Короленка, професор кафедри педагопчно*1 майстерносп.

Офщшш опоненти: доктор педагопчних наук, професор, член-кореспондент АПН Украгни ТРОЦКО Ганна Володимир1вна, Хармвський державний педагопчний ушверситет ¡м. Г.С. Сковороди, проректор;

кандидат педагопчних наук, доцент ДОНЦОВ Анатолий Васильевич, Харювський нацюналышй ушверситет 1М. В.Н. Каразша, доцент кафедри педагопки.

Провщна установа - Запор1зький обласний шститут удосконалення вчител1в Мшктерства освгги 1 науки Украши, кафедра педагопчио!' майстерност1 та нових технологш освпи, м. ЗапорЬкжя.

Захист вщбудеться « 50 » 2001 р. о /5— годиш на

засщанш спещашзовашл вчено!' ради К 64.053.04 в Харювському державному педагопчному университет! ¡м. Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харгав, вул. Блюхера, 2.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Харивського державного педагопчного ушверситету ¡м. Г.С. Сковороди (61168, м. Харюв, вул. Блюхера, 2).

Автореферат розклашш «¿^2000 р.

Вчений секретар спещашзованоТ вченох ради ^^^^-е^^^зе^па.на С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность та доцшынсть дослщження. Сучасна школа потребуе вчи-теля-професюнала, який умшо викладае, оргашзуе учшня i жнтдаяльшсть дггей, створюючи умови для Тхнього розвитку, власною особиспстю позитивно впливае на формування духовного cBiry вихованщв. Проте педагопчш заклада, як показуе досвад, не забезпечують належно-1 подготовки такого вчителя. Система професшно!" подготовки вчителя, iT 3MicTOBi та процесуальш характеристики, не охоплюють ycix компонента готовносп до педагопчноТ д1яльнос-Ti, тому валяю надбудови, вдосконалення, доповнення, не змшюючи головного недол!ку в нш - екстравертовано'1 спрямованосп, не призводять до сутгевих зм1н у якосп формування особистосп педагога. Нишшня структура педагопч-Hoi' ocBira, проголошуючи необхщшсть оволодшня профеаею вчителя на осо-биспсному piBHi, залишаеться предметоцентричною. Проте набутгя професю-нал1зму вимагае особиспсно-ор5ентовано1 оргашзаци навчально-виховного процесу i створення умов, що стимулюють професшне становления особисто-cri педагога, забезпечення зворотнього зв'язку в оцшюванш його професшно-го зростання.

Проблема ощнювання професшного становления майбутнього вчителя ще не отримала належно'1 уваги науковщв, хоча дос.шдження \Т окремих психоло-го-педагопчних acneicriB ведеться досить активно, зокрема у таких контекстах: теоретичш основи вдосконалення професшно1 подготовки вчителя (О.О. Абдулша, М.Б. €втух, JI.C. Нечепоренко, Н. Д. Хмель та iH.), педагопчна д1яльн1сть як творчий процес (В.А. Кан-Калик, Н.В. Ючук, Г.В. Троцко та in.), системшйшдхщдопрофесшно1'пщготовки(В.А. Семиченко, В.О. Сластьонш, М.М. Нечаев та ш.), формування профеайних якостей особистосп вчителя (€.П. Белозерцев, 0.1. Бульвшська, A.I. Щербаков та iH.), формування професшно! Г0Т0ВН0СТ1 студента до педагопчно! д1яльност1 (В.Й. Бочелюк, Л.П. Кадченко, А.Й. Капська та iH.), шдив1дуал1защя професшно1 подготовки (О.М. Пехота, A.B. Ткаченко та iH.), формування педагопчно!' майстерносп майбутнього вчителя (G.C. Барбша, I.A. Зязюн, Н.В. Кузьмша, P.M. Роман, Н.М. Тарасевич та iH.), педагопчш умови оргашзацп навчально-виховного процесу (Н.Г. Калашник, B.I. Лозова, A.I. Пщласий, T.I. Сущенко та iH.). Безпосе-редньо проблема cyraocri, значения, функцш контролю навчальноТ д1яльноеп представлена працями Б.Г. Ананьева, I.B. Безручка, Л.М. РомашшиноТ, Р.Ф. КривошаповоТ, В.О. Ошщука, О.Ф. Сшютша та iH, OcraHHi десятир1ччя ха-

рактерйзуються активними пошуками критер1Ув оцшювання навЧалыюТ д1яль-носп студенев (П.С. Атаманчук, М.Г. Карасева, €.С. Кленцов, Г.Т. Косьмш, ¿.Г. Сшяева, та ш.).

Дослщження ведуться переважно в плаш вдосконалення форм, метод ¡в контролю знань, проте не дають належного шструментар^ю для оцшювання професшних якостей особистога майбутнього вчителя, не розроблена чггка методика впровадження критерпв ощнювання. Нерозв'язаними залишаються питания обгрунтування умов ефективного оцшювання професшного становления майбутнього вчителя, розробки технологш оргашзаци оцшно? д1яльнос-т1 викладач1в 1 студенпв. У цшому, система оцшювання професшного становления майбутнього вчителя в сучасних вищих педагопчних закладах обмежу-еться виявленням р1вня знань, умшь I навичок, що не обшмае загалом готовно-ст1 до педагопчноТ д1яльност1, яка формуеться на трьох р'шнях: мотиващйному, копптивному 1 операцюналыюму. Щоб забезпечити ефективне функщонуван-ня системи оцшювання професшного становления майбутнього вчителя, важ-ливо перш за все визначитися в оргашзацшно-педагопчних умовах, необхщ-них для цього.

Накопичений досвщ кафедри педагопчио!' майстерност Полтавського державного педагопчного ушверситету у викладанш курсу "Основи педагопчио!' майстерносп" як особиспсно-ор1ентовано1 дисцишшш психолого-педагопчного циклу дав можливкть виокрёмити, обгрунтувати 1 практично перев1рити вплив створених об'ективних оргашзацшно-педагопчних умов ощнювання професшного становления майбутнього вчителя на ефектившсть його професшноГ

ПОДГОТОВКИ.

Викладене вище зумовило виб1р теми дослщження - "Оцшювання професшного становления майбутнього вчителя у процеа вивчення курсу "Основи педагопчио!" майстерносп".

Дослщження проводилося в рамках наукових тем: "Методичний комплекс для забезпечення навчально!-д1яльносп студента з курсу "Основи педагопчио!' майстерносп" (РК№0194У036580) та "Дослщження змютового компонента формування основ педагопчио!" майстерносп майбутнього вчителя" (РК № 0197У000065), яи здшснювалися кафедрою педагопчио!" майстерносп Полтавського педшституту тм. В.Г. Короленка у 1991-1999 роках.

Об'ект дослщження - процес оцшювання професшного становления майбутнього вчителя.

Предмет дослщження - оргашзацшно-педагопчш умови оцшювання професшного становления майбутнього вчителя.

Мета дослщження - теоретичне обгрунтування та експериментальна пе-рев1рка впливу оргашзащйно-педагопчних умов оцшювання професшного становления майбутнього вчителя на його професшну гадготовку.

Гшотеза дослщження полягае у припущенш того, що ефектившсть про-фесшноТ пщ готовки вчителя шдвищуеться при дотриманш наступних оргаш-зацшно-педагопчних умов оцшювання пpoфeciйнoгo становления майбутнього вчителя: професшна ор1ентащя вузу; введения предмспв, центруючих на-вчання на оволодшш штегративними складовими педагопчноТ д1яльнос-п; д\я-льшсний принцип оргашзащ? занять; оргашзащя навчання на особиспсному р1вш в умовах штравертовано!' спрямованосп професшио? шдготовки; оснащения оцшювання методичним комплексом; впровадження чггких критерив оцшювання; поеднання р1зних видш оцшки.

У ввдповщносп до поставленоГ мети та ппотези сформульоваш завдання:

1. Дослщити стан вивчення проблеми оцшювання професшного становления майбутнього вчителя у педагопчнш теорп та практищ вищих педагопчних заклад!в.

2. На основ1 анагнзу, пор1вняння та узагальнення л1тературних джерел, наяв-ного досвщу обгрунтувати необхщш об'ективш opгaнiзaцiйнo-пeдaгoгiчнi умови оцшювання професшного становления майбутнього вчителя.

3. Теоретично обгрунтувати та експериментально перев1рити ефектнвшсть професшноУ шдготовки у створених оргашзацшно-педагопчних умовах оцшювання профеайного становления майбутнього вчителя.

Методолопчну основу дослщження становлять науков1 положения про провщну роль д1яльност1 у формувашп особистосп, едшсть д1яльност11 свщо-мост1, актнвносп особистос-п як суб'екта, особистюно-д1ялыпсний пщхщ до професшноУ шдготовки вчителя, роль практики як основи шзнання та кригерья ¡стинносп при оцшюванш результате навчання, системность дослщження.

У теоретнчну основу дослщження лягли концепци гумашзацц та гумань таризаци педагопчноУ освпи (Г.О. Балл, С.1. Гончаренко, Ю.1. Мальований, е.Н. Шиянов та ш.), цшсносп педагогичного процесу у вищому навчальному заклад! (А.М. Алексюк, С.1. Архангельський, В.А. Семиченко та ш.); концеп-туальш положения про оптим1зацш процесу професшноУ шдготовки (О.Г. Мороз, Н.Ф. Тализша та т.), про сутшсть педагопчноУ майстерност1 (1.А. Зязюн, Н.В. Кузьмша та ш.), контроль як невщ'емний компонент навчаль-

но-виховного процесу (1.Я. Лсрнер, В.1. Лозова, СЛ. Перовський, В.М. Полонський та ш.).

Дослщження здшснювалось у 1990-1999 роках 1 охоплювало три етапи науково-педагопчного пошуку.

Методи дослвдження. Для реал1заци программ дослщження використову-валися методи р^зних р1вшв шзнання. Теоретичнг. анализ 1 узагальнення фшо-софсько'1, психолопчно1, педагопчноТ лггератури з проблеми дослщження, на-вчальних програм 1 вуз1вськоГ документащ'1, методичних рекомендацш 1 навча-льних поабниюв з психолого-педагопчних дисциплин; вивчення та теоретичне осмислення досвщу роботи педагопчних заклад1в I шкш. Емшричш: спостере-ження за навчальною д1ялыпстю студент, анашз результат навчання, бесь ди, анкетування студент, штерв'ю, методи експертних оцшок, самооцшюван-ня, узагальнення незалежних характеристик, анашз письмових роб1т студент та \'х д1яльносп. Експериментальнк констатуючий, формуючий, контрольний етапи експерименту. Статистичт: вим1р, табулювання даних, пщрахунки сере-днього, пор1вняльний анал1з, побудова д!аграм, методи приписування.

Наукова новизна та теоретична значу шцсть одержаних результате дослщження полягають в тому, що з позицш цшсного пщходу до навчально-ви-ховного процесу вперше теоретично обгрунтовано сукупшсть об'ективних ор-гашзацшно-педагопчних умов, необхщних для ощнювання професшного становления майбутнього вчителя та дослщжепо IX вплив на ягасть професшно1 тд готовки; отримано подальшу розробку модел1 системи ощнювання, яка охо-плюе мотиващйний, копитивний 1 операцюнальний компонента професшного становления майбутнього вчителя; уточнено сутшсть понять "професюнатзм", "оцшка", "яисна оцшка", "педагопчна умова".

Практичне значения одержаних результата дослщження полягае у роз-робщ методичного комплексу, необхщного для ефективного ощнювання; критерий, показниюв, р1вшв прояву ознак педагопчних умшь; технолопй оргаш-защУ ощнноТ д1яльносп студент. Дослщження дало шструментарш для цшс-нош ощнювання пpoфeciйнoгo становления майбутнього вчителя. Розроблеш оргашзацшно-педагопчш умови знайшли свое втшення на занятгях з курсу "Основи педагопчно'1 майстерносп" в Полтавському державному педагопчно-му ушверситет! 1м. В.Г. Короленка, вони можуть бути використаш при викла-дашн педагопчних дисциплш в ушверситетах, шститутах 1 коледжах.

Особистий внесок здобувача у працях, пщготовлених у сумкництв1 з ¡н-шими авторами, полягае у теоретичному обгрунтуванш оргашзацшно-педаго-

пчних умов оцшювання профсспшого становления майбутнього вчителя; у ство-ренш критерй'в оцшювання, критер1алыю-ор1ентованих теспв; у розробщ технологи! включения студенев в огинну д1яльшсть; учасп в укладанш словника термшологи з педагопчно!' майстерноеп; в штегруванш розроблених кафедрою педагопчноТ майстерност1 Полтавського державного педагогичного ушвср-ситету iM. В.Г. Короленка методичних MaTepianiB у систему оцшювання.

Вфопдшсть досгпдження обумовлюеться вцдювщшстю використаного комплексу мето/пв об'екту, предмету, MeTi та завданням дослщження; поеднан-ням кшькюного та яюсного анатзу результапв, коректним застосуванням метод! в математично-статистично1 обробки даних та ягасно! штерпретацп резуль-тат1в; полюуб'сктшстю експертизи; вар1атившстю 3aco6iß оцшювання, атакож здобутими позитивними результатами.

Апробацш та впровадження результате досладження здшснювалися у ход1 навчального процесу при викладашп курсу "Основи педагопчноУ майстер-HOCTi" в Полтавському державному педагопчному ушверситет1 iM. В.Г. Короленка, Кшвському ¡нститут! "Слов'янський ушверситет" i Сумсь-кому державному педагопчному yinnepciiTcxi ¡м. A.C. Макаренка.

Завдашм, 3MicT, методика дослщження та результата обговорювалися на заседаниях кафедри педагопчно!" майстерност1, Всесоюзннх науково-практич-них конферешцях: "Шляхи ш'двищсння педагопчноУ майстерност1 викладач1в вищоТ школи" (Бшород, 1990), "Проблеми освоения театралыюТ педагопки у професшно-педагопчнш шдготовщ майбутнього вчителя" (Полтава, 1991); Всеукрашських науково-практичних конференщях: "Сдшсть педагопки i психологи у цшсному навчально-виховному процесГ (Полтава, 1995), "Актуальш проблеми валеолопчноТ ocßiTH в навчалышх закладах Укра'ши" (Кировоград, 1997), "Людината навколишне середовище" (Полтава, 2000); м1жрепональних науково-праетичних конференщях: "Психолого-педагопчш основи професш-но1 гид готовки вчителя-вихователя та сучасш технологи навчання" (Житомир, 1993), "Культура педагопчного спшкування як фактор гумаштаризаци сучас-hoi освгги" (Суми, 1996).

Результати дослщжень представлено у 14 публшащях, у тому числ1 в рес-публшанському науково-методичному зб1рнику (1) та у лщензованих 36ipnn-ках наукових праць (6).

Структура роботн шдпорядкована Mexi та основним завданням дослцркен-ня. Дисертащя складаеться ¡з двох роздшв, що подьтеш на шдроздши; виснов-юв; списку використаних джерел (261 найменування, з них 4— англшською

мовою) та 11 додатюв (25 с.)- Загальний обсяг дисертацп 224 сторонки (174с,-основна частина). У poôoTi наведено 20 таблидь, 4 д1аграми i 2 схеми.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦП

У BCiyni обгрунтовано важливють i актуалыпсть дослщжувано! пробле-ми, визначено ïï об'ект, предмет; сформульовано ппотезу, мету, ochobhî завдан-ня паукового пошуку; розкрито теоретико-методолопчш основи i методи до-слщження, його наукову новизну, теоретичне i практичне значения; наведено в1домост1 щодо апробацй' та впровадження результат)в.

У першому розд'|Л1 - "Професшне становления майбутнього вчителя i проблема його оцшювання" -розглядаються теоретичш проблеми оцшювання професшного становления майбутнього вчителя на ochobî критичного анал1зу фшософськси, соцюлопчно!, психолого-педагопчноУ Л1тератури стосовно про-фес1Йно\' подготовки вчителя. KpiM того дослщжуються можливосп курсу "Ос-нови педагопчноУмайстерносп" в ouiinoBaHiii пpoфeciйнoгo становления майбутнього вчителя.

Сучасна Tcopia педагопки виробила кшька нерспективних шдход1в до ви-ршення проблеми професшноУ подготовки майбутнього вчителя: системний (O.I. MimeiiKO, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонш та iH.), пщивщуально-творчий (В.А. Кан-Калик, 1.0. Колеснжова, М.О. Лазарев та ш.), професшно-Д1яльшс-ний (JI.I. Рувшський та in.), культуролопчнии (Е.М. Шиянов та in.), д1алопч-ний (Г.О. Ковальовта in.), особиспсио-д1яльтсний (кафедра педагопчнен май-стерносл Полтавського педушверситету, О.М. Пехота та ш.), вдосконалення навчально-виховного процесу (Б.А. Грицюк, C.B. Домбровський, Р.П. Скульський та in.).

Вагомий внесок у розробку проблеми професшно*1 подготовки вчителя зроб-лено у працях Р. Бернса, Дж. Плфорда, Д. Гоццера, С. Ньюмена, Д. Томлшсона, де з'ясовуеться сутшсть "Я-концепцГГ вчителя та наголошусться на необхвдю-ctî створсння умов для йога самореал1зацн.

Анашз проблеми ирофссшноУ подготовки вчителя i осмислення pi3HHx подходов до ïï виринення дали можливють визначити стратепю удосконалення про-фесшного навчання - виявлення, врахування та розвиток якостсй особистосп студента, аюуальних для його майбутньо\' педагопчноУ дiяльнocтi, у npoueci послщовного залучення до р1зних acneirriB uicï д1яльноеп, опанування педаго-пчними технолопями.

Розв'язання проблеми ощнювання професшноУ шдготовки ускладнюеться тим, що су час н 1 вииц педагопчш заклади, зор1ентоваш на формування профе-сюнала, дотепер не мають единого тдходу до розумшня сутност1 понятгя "про-фесюншнзм", а це значно ускладшое розробку професюграм. У дослщженш професюпсцпзм учителя визначаеться як яюсний показник продуктивное™ пе-дагопчноУ д1яльиостк Йога ознаки: загальногумаштарна культура, педагопчна майстершсть, володшня педагопчними технолопями. Таке розумшня професь онал13му вчителя визначило лопку його становления: студент опановуе знания про майбутню псдагопчну д1ялыпсть; д1агностуе через самошзнання та оцшку компетентних суд;пв особиспсш якocтi, акту алы и для майбутньоУ профеаТ; включаеться у р1зш аспекта педагопчиоУ д1яльносп з метою розвитку профе-сшних вмшь \ особисткних якостей, Ух корекщУ студентом \ контролю виклада-чами. Дотримуючись такоУ логжи, ми зможемо досягти того, що студент будс знати що йому робити 1 як це зробити найкраще; усвадомлювати, наскшьки вш готовий до педагопчноУ д1яльностц навчатися здшсшовати педагопчну д1яль-шсть, а також анал1зувати, корегувати и результата та адекватно оцпповати власш досягнення.

Осмислення сутносгт педагопчного професюнал1зму та його складових дозволили пщшти до ан&тзу проблеми ощнювання профеайного становления майбутнього вчителя. Лнал13 педагопчноУ лператури з питань ощнювання про-фесшного становления майбутнього вчителя дав змогу побачити, що бшышсть робп1 присвячеш розв'язаншо проблеми якосп контролю навчальноУд1ялыюс-т1 на основ1 вдоскоиалення дночих та введения иових форм, методов 1 засоб1в (СЛ. Векслер, К.Г. Делшатний, Г.В. Слыпкова, В.Я. Лап ¡с та ¡и.), систематиза-щУ критер1Ув ощнювання знань (В.П. Беспалько, 3.1. Калмикова та ¡и.), з'ясу-ванню функщй контролю (Б.Г. Йоганзен, 1.1. Кувшиншкова, Г.1. Кузьмша, Г.В. Мазуренко та ж.). Значно менше робгг присвячено розв'язаншо проблеми вдосконалення ощнювання навчальноУ дiяльнocтi студеппв I зовам мало до-слщжень, в яких розробляеться проблема цинсного ощнювання професшного становления майбутнього вчителя.

Складшсть розв'язання зазначеноУ проблеми пов'язана з багатьма факторами, в тому чиаи з нечгекктю визначення поняття "оцшка", яке розумпоть 1 як процес, 1 як результат ощнювання. Ми розглядаемо ощнювання професшного становления майбутнього вчителя як процес установления вцшовщносп м1ж р1внем професшного становления майбутнього вчителя 1 метою його професшноУ шдготовки, вщмежовуючи його вщ поняття "оцшка" як результату ощ-

шовання. I використовуемо поняття "яюсна оцшка" - розгорнуте, мотивоване судження про результат навчальноТ д1яльносп студента та "оцшка" - кшлас-ний вим1р виявленого результату оцшювання, виражений у балах.

1снуюча система оцшювання професшного становления майбутнього вчи-теля ор1снтована, в основному, на визначення р1вня засвоення знань (копйтив-ного компонента), тод1 як педагопчна Д1 ялы петь вимагае не лише грунтовних знань, штелектуальних умшь 1 навичок, а й володшня р1зними педагопчнимн технолопями, високого р1вня розвитку педагопчних умшь 1 професшних якос-тей, позитивного ставлення до педагопчноТ д1яльност1 та професн вчителя (мо-тивацшний та оиерацюнальний компонента).

У практищ сучасно!' вищоУ школи систем! оцшювання професшного становления майбутнього вчителя, що складаеться з наступних елеменпв: мета, завдання, функщУ, принципи, змют, критерп, норми, методи, форми оргашза-цн, - бракуе цшсносп, единого пщходу до визначення об'екту оцшювання, характеристики критерй'в; розробленоУ методики оцшювання; дотримання необ-хщних умов ефективного и функщонування.

Результата теоретичного анашзу та вивчення доевщу оцшювання ирофс-сшного становления майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах дозволили зробити висновок: для оргашашУ навчального процесу необхщна така система оцшювання, яка охоплюе ус1 компоненти оволодшня педагопчною дь ялыпетю (мотиващйний, когштивний 1 операцюнальний), а ефектившеть и фу-нкцюнування забезпечуеться спешалышмн оргашзацшно-педагопчними умо-вами.

Пщ opгaнiзaцiйнo-пeдaroгiчними умовами ми розулпемо необхщш 1 до-статш обставини, вщ яких залежить ефектившеть оцшювання професшного становления майбутнього вчителя.

Досвщ заевщчуе, що система оцшювання професшного становления майбутнього вчителя потребуе, перш за все, дотримання д1яльшсного принципу оргашзацп занять у закладах педагопчноТ освггн, уведення пггегрованих кур-С1в, ¡нтравертованих за своею сутшстю, якi дають можлив1сть перенести акцент з процесу засвоення знань студента на формування його професшних яко-стей, що е одночасно 1 метою, 1 засобом пщготовки до педагопчноУ д1ялыюсп. За таким принципом оргашзовано навчання в запропонованому кафедрою педагопчноУ майстерносп Полтавського державного педагопчного ушверситету ¡м. В.Г. Короленка курс! "Основи педагопчноУ майстерностГ. Цей курс як сис-темотв!рний фактор професшноТ пщготовки вчителя мае практичну спрямова-

nicTb за змютом та формами оргашзацп i складаеться з трьох модупв. Перший модуль спрямований на оргашзащю шзнання студентами cyTi свои майбутньоТ професп, специф1ки педагопчноУ д1ялыюст1, а також на усвщомлення себе у професп. Другий модуль мае на мет! оргашзащю шзнання студентами специфь ки педагопчного сшлкування та власноТ особистостч як шструмента рефлексивного управлшня у npoucci педагопчного сшлкування, освоения прийом1в д1а-лопчноТ взаемодп вчителя з учнями, освоения техшки саморегуляца в умовах професшного сшлкування. Трепй модуль передбачае освоения методики i тех-iiiKU керування собою i своего Д1яльшстю в npoueci оргашзацй" життед1яльносп учшв. Для кожного модуля курсу пщбрана своя специф1чна модель, яка вщпо-вщае лопщ розгортання д1алопчно1 взаемодп на цьому вщр1зку профссшного навчання (у I модул! моделлю управлшня собою виступае розповщь, у II модуги моделлю управлшня д1алогом виступае бе с ¡да, у III модуи моделлю управлш-ня полшогом виступае урок). Оволодпшя зазначеними моделями стае показни-ком пром1жного, а в сукупносп - кшцевого результату навчання основам педа-гопчноТ майстерность

За результатами дослщження курс "Основи педагопчно1 майстерноеп" завдяки штравертовашй сутноеп, особисткно-д1яльшсному принципу оргашзацп занять найбьтьше сприяв уевщомленшо студентами р1вня власних знань про педагопчну Д1ялыпсть, давав можливють oninimi pieeiib оволодпшя ргзни-ми штегративними складовими иедагопчио!' д1яльносп, а вщповщно, i педаго-пчними вмшнями, розвивав професшш якоеп, спонукав до самовдосконален-ня i дозволяв викладачам оцшювати мотинацшний, когштивний i операщона-льний компоненти професшного становления майбутнього вчителя.

Другий роздал - "Експериментальне дослщження оргашзацшно-педаго-пчних умов ощнювання професшного становления майбутнього вчителя" -присвячений технологи оргашзацп формуючого етапу експерименту. Завдання експериментального дослщження:

1) виявити ргвень професшного становления майбутнього вчителя за трьома компонентами (мотивацшним, когштивним, операщональним) перед робо-тою над кожним модулем курсу "Основи педагопчноУ майстерностГ';

2) з'ясувати необхщш i достатш об'ективш оргашзацшно-педагопчш умови ощнювання професшного становления майбутнього вчителя;

3) експерименталыю перев!рити вплив спегпально створених оргащзащйно-педагопчних умов ощнювання професшного становления майбутнього вчителя на ямсть його профсайно! шдготовки;

4) перев1рити на практищ доцшынсть розроблено'1 мод ел 1 ощшованпя профе-сшного становления майбутнього вчителя.

За результатами констатуючого зр1зу, яким охоплено 1072 студента, до початку робота над кожним модулем курсу, у цшому, виявлено недостатшй рь вень сформованост1 мотиващйного, когштивного та операционального компонент професшного становления майбутнього вчителя, що зумовило необхщ-шсть розв'язання проблеми ефективноТ професшноУ подготовки нетрадицшни-ми формами \ методами навчання та вдосконаленням ¡снуючо! системи оцпно-вання, яка мала охопити ва комноненти оволодшня педагопчною д1ялыпспо при створених необхщних об'ективних оргашзацшно-педагопчних умовах.

У формуючому еташ експерименту брало участь 147 студенев 1-Ш курав. Вш був оргашзований за розробленою системою оцшювання з чпж> визначе-ною структурою:

Рис.2.1 Система оцшювання професшного становления майбутнього вчителя

Цей етап експерименту догпв, що найважливппою умового оцшювання професшного становления майбутнього вчителя е оргашзащя навчання на осо-биспспому р!вш (через включения майбутнього вчителя у р1зш аспекта педагопчноУ Д1яльносл, сшлыге цшепокладання на занято, зми!у рольових функцш студенев, стимулювання самоошнки майбутшм учителем власноТ Д1ялыюсп, своУх досягнень). Перевага такого шдходу зумовлюеться, по-перше, розчлену-ванням педагопчноУ Д1яльносп на мшроситуащУ (м1кровикладання), що полег-шувало процес навчання, анал1зу, контролю: студента мали можливють посту-пово опановувати технолопю оргашзацп педагопчноУ д1яльност1 на р1зних ета-пах навчально-виховного процесу. За щеУ умови виявилося доцшьним виокре-мити ктька професшних педагопчних ролей, яю створювали можливкть осо-бис-псного включения студента у занятгя: черговий учитель; учитель-оргашза-тор виконання вправ та ш. Рол1 ускладнювалися 1 урпноманп шовалися в1д пер-шого модуля навчання основам педагопчноУ майстерносп до третього. Така оргашзащя занять сприяла усвщомленню сутносп педагопчноУ ;ияльност1, ви-явленню "Я" у профес11, розвитку педагопчних зд1бностей 1 професшних якос-тей майбутнього вчителя, а також давала можлшнсть, спираючись на позитив-не в особистост1, оцпповати ставлення студента до профес1У вчителя 1 р1вень оволодшня штегративними складовими педагопчноУ д1яльност1. По-друге, сту-денти як оргашзатори навчалыюго процесу на занято д1яли у реальшй сигуащУ "педагог-студент", а не у змодельованш "педагог-учень", що допомагало поба-читн 1 оцшити реальний результат д1яльносгп студента у рол) педагога. По-тре-те, умови "тут {зараз" включали в роботу не лише знания студента, але й увесь його особистюний потсшцал, умпшя пропуска™ через себе знания, розв'язу-вати спонтанш ситуаш'У, ят виникали у навчальному процеск Стикаючись з труднощами оргашзащУ ;пяльност1 в груш, студента усвщомлювали причини Ух виникнення, бачили у власних особиспсних якостях причини деструктивноУ поведшки, що стимулювало професшний розвиток особистост1 майбутнього вчителя.

Важливою умовою, перев1реною в експерименп, виявилось впроваджен-ня ч1тких критерпв ощшовання професшного становления майбутнього вчителя. Ор1ентащя на критерй' та еталони складае основу оцшноУ активносп особи-стосп, бо оцшювання набувало для студента змютового смисла усв^омлсння сут1 окремих дш, Ух рсзультат!в. Розробка критер]'Гв та показниюв виконання р1зних фрагменте педагопчноУ д1яльност1 становила вагому частину експери-ментальноУ робота. Впровадження Ч1тких критер]'Ув забезпечило детальний ана-

Л13 та об'ектившсть оцшювання навчальнсн Д1ялы!ост1 студента викладачем, групою 1 самим студентом; стимулювало професшний розвиток майбутиього вчителя 1 сприяло розвитку адекватно!' самооцшки.

Для ефекгивного функцюнування системи оцшювання, як дов5в експери-мент, дощльно використовувати в навчальному процес1 методичний комплекс, включивши до нього: зб1рник тест ¡в самошзнання, зб1рник критер1ально-ор1е-нтованих тecтiв.тaтepмiнoлoгiчний словник. Щоб д1агностувати особист1сний потеншал майбутнього вчителя, потр1бно мати наб1р методик самошзнання професшних якостей студента. Ц1 методики шдбиралися вщповщно до тем занять, оргашчно вплiтaючиcь у контекст навчально-виховного пронесу. Усвщо-млення сво1Х шдивщуалышх осббливостей давало можливкть студенту зазда-легщь виявити власш "силып" 1 "слаби" сторони, запоб1гти виникненню пси-холопчних бар'ср1в, цшеснрямовано 1 защкавлено поставитися до запропоно-ваних на заняттях вправ, оцшити р1вень своп готовност! до педагопчно1 Д1яль-ност:, стимулювало самовиховання.

Розробка термшолопчного словника спричинена тим, що сьогодш педаго-пчна наука, шгегруючись з шшими галузями, збагагилася новими поняттями, однак у лпературних джерелах подаються 1'х р!зн1 штерпретацн, що ускладнюе оцшювання р1вня засвоення понять студентом. В робот! над курсом "Основи педагопчно1 майстерност!" вс1 оиорш поняття, як1 повинен засвогги студент, подано у шдручнику та словшпсу.

Особисткний тдхщ до професшноТ гйдготовки вчителя вимагае 1 ¡ндив1-дуального контролю досягнень студента. Через те, що кнуючими способами поточного контролю складно охопити вах студештв у визначений час 1 зроби-ти це об'ективно, виникла необхщшсть використати бшьш ефективш способи перев1рки, таю як тестовий контроль. Особливо перспективними виявилися критер'1ально-ор1ентоваш тести (Е. Стоуне). Розроблеш темагичш критер1аль-но-ор1ентоваш тести дали можлшнеть поетапно оперативно та об'ективно ощ-нювати професшне становления майбутнього вчителя, зокрема на кожному за-

НЯТП.

Важливою умовою оцшювання виявилося поедиання педагопчноТ оцшки з груповою ощнкою та самооцшкою. Через те, що ощнювання для студента традицшно мае екстравертований характер - вш прагне до зовшшнього ощшо-вання 1 майже не потребуе самооцшювання, у ход1 експерименту викладач по-стшно залучав вихованщв до оцшноУ д1ялыюсп, давав вщповщний шетрумен-тар1й для оцшювання, стимулював, допомагав, щоб довести студента до об'ек-

тивного, неупередженого самооцшювання.

Поеднання самооцшювання, оцшювання педагогом 1 групового оцшюван-ня стимулювало розвиток самокритичности самосвщомосп, усвщомлення студентом власних проблем у професшному становлешп, сприяло розвитку адекватно! самооцшки, оцпших умшь, спонукало до самовдосконалення. В ход! експерименту було доведено вплив цкТумови на розвиток моральних якоетей 1 формування педагогичного такту.

Бшын вагом1 результата професшноТ подготовки вчителя (при р1вносгп ста-ртових показншов) отримаш в експериментальних групах, де при тотожностс змюту навчання з контрольними трупами стосовно р1зних модул ¡в введено спе-шалын оргашзащйно-педагопчш умови оцшювання:

Таблиця 1

Сформовашсть компонент}в професЫноТ шдготовки у студехтв контролышх (К) i експериментальних (Е) груп

Мотивацшний Копптивний Операщональний

компонент компонент компонент

Модуль Бажання високий i високий i

працювати середнш pißni середнш pieni

вчителем знань вмшь

К (у %) Е (у %) К (у %) Е (у %) К (у %) Е (у %)

I 45 72 61 76 64 80

II 31 72 69 88 65 88

III 30 92 78 92 73 92

Серед трьох компоненте професшноУ шдготовкн найбшыш зрушення вщ-булися у мотивашйному компонент!: зросла кшьгасть студецпв, яю пов'язують CBO'i професшш плани з роботою вчителя (I модуль - на 27%, II - на 41%, III -на 62%), покпчено зростання штересу до професп вчителя, потреби у професшному самовдосконаленш i систематичному самовдосконаленш. ГПдвищився р1вень копптивного компонента: збшьшилося число студенпв, як1 мають висо-кий та середнШ pinni знань про педагопчну д1ялыпсть (I модуль - на 15%, II -на 19%, III - на 14%). 3pic pißeiii. операцюналыюго компонента: збшыпилась кшьюсть студент, яш мають високий та середнш pißiii професшних умшь (I модуль - на 16%, II - на 23%, III - на 19%). ОсобливоУуваги заслуговують даш

третього модуля навчання, де в експериментальних групах досягнуто узгодже-носп м!ж компонентами професшного становления як результат цшсного професшного розвитку.

Таким чином, експериментальна робота довела дощлыпсть використання розробленоТ системи ощнювання та ефектившсть спещально створених орга-шзацшно-педагопчних умов.

У загалышх висновках викладено основш результата теоретико-методо-лопчноТ, методично'и практично! розробки проблеми ощнювання професшно-го становления майбутнього вчителя.

Загалом результата дослщження дозволили зробити тага висновки:

1. Ягасть професшноТ шдготонки вчителя у великш залежить вцд ефекти-вносп функщонування системи ощнювання, яка на сьогодш не досконала через суб'есттшзм 1 слабку диференщюючу здатшсть ощнки.

2. Зважаючи на те, що в практищ сучасно1 вшцо1 школи оцшюються, як правило, знания, вмшня i навички, а практичне володпшя ¡нтегративними скла-довими педагопчноУ д!ялыюст! та педагопчними технолопями, ставлення студснпв до навчалыш1 роботи 1 до профес11 в цшому залишаються при ощ-нюванш поза увагою, виникла необхщшсть розробити пшену систему ощнювання, яка охоплювала б як зм1стовий, так 1 мотивацшний та операцюна-льний комноненти професшного становления майбутнього вчителя.

3. Аншпз досвщу оргашзащ1 професшно! шдготовки вчителя показав, що ос-новними оргашзащино-педагопчиими умовами, без яких розроблена система оцнповання професшного становления майбутнього вчителя не може функщонувати, е:

- профеЫйна ор1ентащя навчального закладу;

- Д1яльн1сний принцип оргашзаци занять;

- уведення до навчального плану предметов, ценгруючих навчання на ово-лодшш ¡нтегративними складовими иедагопчноТ /цяльностг

4. Експериментальна перев1рка довела, що ефективносп функщонування системи ощнювання професшного становления майбутнього вчителя сприя-ють специально створеш умови:

- оргашзащя навчання на особисткному р!шп в умовах штравертованоТ спрямованост! професшноУ шдготовки;

- впровадження чггких критерпв ощнювання професшного становления;

- оснащения навчального процесу методичним комплексом, необхцщим для ефективного ощнювання;

- поеднання р^зних видгв ощнки.

5. Запровадження цих умов сприяло пщвищенню якоеп професшноУ пщгото-вки: формуванню мопшв навчання студен™, пщвищенню р1вня Ухнк знань, а також р1вня оволодшня разними аспектами педагопчноУ д1яльносп.

6. Описаш в даному дослщженш рекомендашУ щодо оргашзацшно-педагопч-них умов оцпповання професшного становления майбутнього вчителя мо-жутъ бути запропоноваш в педагопчних закладах у викладашп курсу "Ос-нови педагопчноУ майстерностт", а також шших навчальних дисцишпн.

7. Подальшого дослщження потребуе проблема суб'ективних умов оцшюван-ня професшного становления майбутнього вчителя.

Основний змкт дисертаци ввдображено в таких публжащях:

1. Малаканова Л.В. Диференцшований пщхщ у формуванш основ педагопчноТ майстерносп майбутшх учител^в // Вища \ середня педагопчна осв1та: Респ. наук.-метод. зб. -Кшв.: Вища школа, 1991. - Вии. 15. - С. 91-96.

2. Малаканова Л.В. Дослщження проблеми ощнювання професшного становления майбутнього вчителя // Педагопка 1 психолопя: 36. наук, праць / Гол. ред. акад. Прокопенко 1.Ф. - Харив, 1997. - Вип. 5. - С. 189-193.

3. Малаканова Л.В. Критер{алыю-ор1ентоваш тести як заЫб гумашзацй' професшноУ шдготовки майбутнього вчителя // Вюник Полтавського державного педагогичного шетитуту ¡м. В.Г. Короленка: 36. наук, праць. - Полтава, 1998. - Сер1я "Психолого-педагопчш науки".-Вип. 2.-Т. 1.-С. 188-194.

4. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М., Шкурпела Л.1. Тестовий контроль знань. / / 1мщж сучасного педагога - № 3. - 1999. - С. 23-25 (с. 23-24 - авторсью).

5. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М., Шкурпела Л.1. Тестовий контроль знань. / / 1мщж сучасного педагога - № 4. - 1999. - С. 27-30 (с. 27-28 - авторсьи).

6. Малаканова Л.В. Вплив оцшювання професшного становления майбутнього вчителя на ягасть його професшноУ пщготовки // Вюник Полтавського державного педагопчногоушверситету ¡м. В.Г. Короленка: 36. наук, праць. -Полтава, 2000. - Сер1я "Педагопчш науки". - Вип. 2(10). - С. 147-158.

7. Малаканова Л.В. Дослщження впливу оргашзащйно-педагопчнихумов ощнювання наяюсть профеЫйноУ подготовки майбутнього вчителя //Оновлен-ня змюту, форм та метод!п навчання 1 виховання в закладах оевпи: 36. наук, праць: Науков1 записки Р1вненського державного гумаштарного университету. Вип. 13.— Ршне: Р1вненський державний гумаштарний ушверситет, 2000.-С. 111-117.

8. Малаканова Л.В., Крамущенко Л.В., Тарасевич Н.М. та ш. Словник терм1-нологпз педагопчноУ майстерность — Полтава, 1995. -63 с. (авторсы-и -5 е.).

9. Малаканова Л.В., Базилевич Н.Г., Бегека А.Д. та ш. Педагопчна майстер-шеть: Тести. Ч. 1 / Ред. колепя: Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич, Л.В. Малаканова. - Полтава, 1998. - 128 с. (авторсьи — 21 е.).

10. Малаканова Л.В., Базилевич Н.Г., Бегека А.Д. та ш. Педагопчна майстер-шеть: Тести. Ч. 2 / Ред. колепя: Л.В. Крамущенко, Н.М. Тарасевич, Л.В. Малаканова. - Полтава, 1996. - 79 с. (авторсьи - 11 е.).

11. Педагопчна майстершсть: Тести. Ч. 3 Комплект методик професшного са-мошзнання вчителя / За ред. В.А. Семиченко, Н.М. Тарасевич, Л.В. МалакановоТ. - Полтава!, 1996. - 93 с. (авторсьи - 15 е.).

12. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Значения рейтингового контролю знань студенпв в удосконаленш професшного становления майбутнього вчителя // Сдшсть педагогией 1 психологи у цшеному навчально-виховному процесс Матер ¡ал и Всеукра'шсько!" конференци 4-5 квггня 1995 р. - Полтава, 1995. - С. 232-234 (с. 232-233 - авторсьы).

13. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Використання тестових завдань при фор-муванш у студентов д1афрагмально-реберного дихання як основи голосоут-ворення // Актуальш проблеми валеолопчно1 оевгги в навчальних закладах Украгни: Матер1али треть о! Всеукрашсько1 науково-практично1 конферен-щТ 26-28 червня 1997 р.-Юровоград, 1997.-С. 115-118 (с. 115-116-авто-рсьи).

14. Малаканова Л.В., Пивовар Н.М. Дослщження особливостей установок студента на професшну Д1яльшсть. // Сьом1 Каришинсьи читання. Всеукра'ш-ська науково-методична конференщя "Людината навколишие середовище": 36. наук, праць. - Полтава, 2000. - С. 137-139 (с. 137-138 - авторсью).

Малаканова Л.В. Ощнювання професшного становления майбутнього вчителя у процеа вивчення курсу "Основи педагопчно!' майстерносп". - Руко-пис.

Дисертащя на здобутгя паукового ступеня кандидата педагопчних наук за спещальшстю 13.00.04 -тeopiя 1 методика професшноТ оевгги. - Полтавський державпий педагопчний ушверситет 1м. В.Г. Короленка, Полтава, 2000.

Дисертащя мютить дослщження теоретико-методолопчних, ¡сторико-пе-дагопчних та науково-методичних аспскттв системи оцшювання професшного становления майбутнього вчителя.

Науково обгрунтована й розроблена концепщя створення оргашзацшно-педагопчних умов, що сприяють ефективноеп функщонування такоТ системи; доповнено визначення сут! понять "професюнамзм" \ "ощнювання", визначе-но критер1'1, показникн та р1вш сформованосп компонента професюнал1зму майбутнього вчителя.

Обгрунтовано модель оргатзаци ощнювання пpoфeciйнoгo становления фах1вця в курс1 "Основи педагопчно! майстерностГ та експериментально пе-рев1рена п ефектившсть.

Клгочов1 слова: педагопчна майстершсть, ощнювання, оцшка, професю-ншпзм, професшне становления, оргашзащйно-педагопчш умови.

Малаканова Л.В. Оценивание профессионального становления будущего учителя в процессе изучения курса "Основы педагогического мастерства". -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Полтавский государственный педагогический университет им. В.Г. Короленко, Полтава, 2000.

Диссертация содержит исследование теоретико-методологических, исто-рико-педагогических и научно-методических аспектов системы оценивания профессионального становления будущего учителя.

Анализ состояния профессиональной подготовки учителя и осмысление разных походов к решению проблемы дали возможность определить стратегию усовершенствования профессионального обучения - выявление, учет и развитие качеств личности студента, актуальных для его будущей педагогической деятельности в процессе последовательного включения в разные аспекты этой деятельности, овладения педагогическими технологиями с целью развития педагогических умений и профессиональных качеств.

В исследовании профессионализм учителя определяется как качественный показатель продуктивности педагогической деятельности. Его признаки: общегуманитарная культура, педагогическое мастерство, владение педагогическими технологиями. Такое понимание профессионализма учителя определило логику его становления: студент овладевает знаниями о будущей педагогической деятельности; диагностирует через самопознание и оценку компетентных судей личностные качества, актуальные для будущей педагогической деятельности; включается в разные аспекты педагогической деятельности с целью развития профессиональных умений и личностных качеств, коррекции их сами-

ми студентами и контроля преподавателями. Придерживаясь такой логики, можно достичь того, что студент будет знать что ему делать и как это делать лучше всего; осознавать, насколько он готов к педагогической деятельности; научится осуществлять педагогическую деятельность, а также анализировать, корректировать ее результаты и адекватно оценивать собственные достижения.

Сложность решения проблемы оценивания профессионального становления будущего учителя связана с разными факторами, в том числе с нечеткостью определения понятия "оценка", которое понимают и как процесс, и как результат оценивания. В исследовании оценивание рассматривается как процесс установления соответствия между уровнем профессионального становления будущего учителя и целью! его профессиональной подготовки, разделяя понятия, которые касаются процесса и результата оценивания. Используются понятия "качественная оценка" - развернутое, мотивированное суждение о результате учебной деятельности студента и "оценка" - количественное измерение выявленного результата оценивания, выраженное в баллах.

В практике современной высшей школы системе оценивания профессионального становления будущего учителя недостает целостности, единого подхода к определению объекта оценивания; характеристики критериев; разработанной методики оценивания; соблюдения необходимых условий эффективного ее функционирования.

Результаты теоретического анализа и изучения опыта оценивания профессионального становления будущего учителя в высших учебных учреждениях позволили сделать вывод: для организации учебного процесса необходима такая система оценивания, которая охватывает все компоненты овладения педагогической деятельностью (мотивационный, когнитивный, операциональный), а эффективность ее функционирования обеспечивается специальными организационно-педагогическими условиями.

Под организационно-педагогическими условиями понимаются необходимые и достаточные обстоятельства, от которых зависит эффективность оценивания профессионального становления будущего учителя.

Опыт свидетельствует, что система оценивания требует, прежде всего, де-ятельностного принципа организации занятий в учреждениях педагогического образования, введение интегрированных курсов, интравертированных по своей сущности, которые дают возможность перенести акцент с процесса усвоения знаний студентом на формирование его профессиональных качеств, что является одновременно и целью,,и средством подготовки к педагогической де-

ятелыюсти. !

В диссертации научно обоснована и разработана концепция создания организационно-педагогических условий, которые способствуют повышению эффективности функционирования такой системы, определены критерии, показатели и уровни сформированности компонентов профессионализма будущего учителя.

Важнейшим условием оценивания является организация обучения на личностном уровне через включение будущего учителя в разные аспекты педагогической деятельности.

Важным условием оказалось внедрение четких критериев оценивания, что обеспечило детальный анализ и объективность оценивания учебной деятельности студента, стимулировало его профессиональное развитие и содействовало развитию адекватной самооценки.

Для эффективного оценивания оказалось целесообразным использовать специальный методический комплекс.

Эксперимент доказал целесообразность совмещения педагогической оценки с групповой и самооценкой, что стимулировало развитие самокритичности, самосознания, оценочных умений, стимулировало самосовершенствование студентов.

В диссертации обоснована модель организации оценивания профессионального становления специалиста в курсе "Основы педагогического мастерства", а также экспериментально проверена её эффективность.

Ключевые слова: педагогическое мастерство, оценивание, оценка, профессионализм, профессиональное становление, организационно-педагогические условия.

Malakanova L.B. Assessment of the professional formation of a future teacher in taking the course "Principles of pedagogical skills". - Manuscript.

Dissertation for a Ph. D. Degree in Pedagogic by the speciality code 13.00.04 -theory and method of professional education. - Poltava State Teachers Training university named after V.G. Korolenko, Poltava, 2000.

The dissertation presents the research of theoretic-methodological, historic-pedagogical and scientific-methodical aspects in assessment of professional formation of a teacher.

The conception of creating organizational and pedagogical conditions, which can stimulate the effective functioning of such a system has been scientifically grounded and worked out. Such notions as "professionalism" and "assessment" have

been enlarged. The criteria, indices and standards of the development of professionalism of a future teacher have been determined.

The model of organizing the assessment of the professional formation of a future teacher in the course "Principles of pedagogical skills" has been grounded and 11 effectiveness have been experimentally checked up.

Key words: pedagogical skill, assessment, mark, professionalism, professional formation, organizational and pedagogical conditions.

i

Пщписано до друку 22.12.2000. Щцписано до друку Формат 60x84 '/,6. Ум. друк. арк. 1. Тираж 100. Центр оперативно! noflirpa<£ii' HBO "Промелектрошка", м. Полтава, вул. Червоноармшська, 3