автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров.

Автореферат диссертации по теме "Подготовка будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров."

ййиту? Педагогіки і психології професійної освіти

_ і р л. ЛКАдаМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БЕРЕЗАН Валентина Ігорівна

УДК 378.02:782/785

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ МАСОВИХ ЖАНРІВ

13.00.04 — теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Лещенко Марія Петрівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, завідувачка кафедри дошкільної педагогіки, м. Полтава.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Васянович Григорій Петрович, Львівський науково-практичний центр Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, м. Львів;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Масол Людмила Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувачка лабораторії естетичного виховання, м. Київ.

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драго-манова, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “14” червня 2000 р. о 15 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,

вул. М. Берлинського, 9, V поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “13” травня 2000 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі педагогічна освіта, зберігаючи набутий національний досвід, реформується і поступово входить у світовий освітній простір. На це спрямована цільова комплексна програма “Учитель” і Концепція педагогічної освіти, які прийняті Міністерством освіти і науки України й Академією педагогічних наук України. Особливого значення набуває вдосконалення підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів освіти до майбутньої багатофункціональної професійної діяльності у науковій, освітній і культурній галузі.

Важливу роль у навчально-виховного процесі відіграє мистецтво як засіб формування і розвитку творчих здібностей, естетичної свідомості молодої людини. Впливаючи на емоційну, інтелектуальну й моральну сфери, мистецтво створює середовище для особистісного задоволення потреб людини, є для неї засобом пізнання себе й навколишнього світу. Специфіка мистецтва полягає у тому, що воно розвиває здатність творчо мислити, яка потім реалізується в будь-якій сфері людської діяльності і пізнання.

Особливе місце в процесі навчання й виховання засобами мистецтва належить музиці, яка володіє унікальними можливостями впливу на розвиток людини.

Отже, виникає потреба у формуванні в молодого покоління здатності вільно орієнтуватися в сучасній музичній інформації і вмінні оцінити позитивні й негативні аспекти художньо-естетичної вартості музичних творів. Останнім часом ми є свідками зростаючого впливу аудіо- і відеомузики на молодь, особливо на підлітків віком 11-15 років, які перебувають у полоні сучасних мас-медіа. Це музичне середовище створюється великою кількістю музичних програм на телебаченні і радіо, а також відеокліпів, де вокал і мелодія комбінуються з драматизацією та візуалізацією художніх образів. Зокрема випуск музичної аудіо- і відеопродукції зумовлюється потребами ринку (це надзвичайно прибутковий бізнес).

У контексті викладеної проблеми надзвичайно актуальною є підготовка педагогічних кадрів до виховання у молоді здатності естетично оцінити сучасну масову музичну продукцію.

Аналіз філософської, соціальної, соціологічної, мистецтвознавчої, педагогічної і психологічної літератури, вивчення передового й масового досвіду роботи навчальних закладів свідчать про значне пожвавлення інтересу науковців до вивчення й дослідження проблем сучасної музики масових жанрів.

В останні роки проведено педагогічні (Ю.Б. Алієв, А.Г. Болгарський, Б.А. Брилін, Л.Л. Григолія, В.І. Дряпіка, Н.А. Кутова, І.М. Назаренко,

О.П. Рудницька, Г.В. Шостак), психологічні (В.І. Петрушин), соціологічні (М.Д. Саркітов), мистецтвознавчі (А.О. Васюріна) дисертаційні дослідження з проблем сучасної музики масових жанрів.

Питання історії розвитку сучасної музики масових жанрів висвітлюються в роботах Ю.В. Божко, Г.Л. Головинського, 10.М. Давидова, Д.В. Житомирського, О.С. Козлова, В.М. Олендарьова, М.Д. Саркітова,

А.К. Троїцького, Т.В. Чередниченко, Г.Ю. Шестакова, Г.В. Шостака та ін.

Функціональні можливості сучасної музики масових жанрів визначають Т.В. Адорно, А.О. Васюріна, Н. Дензін, В.І. Дряпіка, І.Л. Набок, В.І. Петрушин, Д. Рісмен, А.Н. Сохор, М.В. Сущенко та ін.

У педагогічних дослідженнях В.Г. Бутенка, Г.П. Васяновича, Л.Г. Коваль, М.П. Лещенко, Л.М. Масол, І.М. Назаренка, О.П. Рудницької окреслені концептуальні підходи до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного мистецтва.

Варто підкреслити, що аналіз філософської, соціальної, соціологічної, мистецтвознавчої, психологічної і педагогічної літератури показав, що, незважаючи на велику зацікавленість учених проблемами формування музичної культури засобами сучасної музики масових жанрів, не всі її питання достатньо вивчені. Такий важливий аспект, як підготовка майбутнього педагога до використання сучасної музики масових жанрів у своїй навчально-виховній роботі не був предметом спеціального наукового дослідження. Разом з тим, ця підготовка має свої особливості, які необхідно вивчити і дослідити.

Враховуючи актуальність проблеми та необхідність вдосконалення професійної підготовки студентів, її недостатню дослідженість обрано тему дисертації: "Підготовка майбутнього педагога до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів ”.

Зв’язок теми дисертації з планами науково-дослідної роботи. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти при розробці теми “Теоретичні та методичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі “Культурознавство: мистецтво, художня культура, етика та естетика” (РК№0199И 000400).

Об’єкт дослідження — процес професійної підготовки майбутнього педагога до естетичного виховання.

Предмет дослідження — зміст, форми і методи підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

з

Мета дослідження — теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити ефективність розробленої автором методики підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів в умовах навчально-виховного процесу педагогічного вищого навчального закладу.

Концептуальні ідеї дослідження. Сучасна музика масових жанрів має величезний педагогічний потенціал, який розкривається шляхом реалізації таких її функцій: рекреативна, ескапізму, гедоністична, терапевтична, компенсаторна, сугестивна, комунікативна, пізнавальна, інформаційна, об’єднувальна та ін. Висококваліфікований педагог, знаючи ці функції й уміючи їх використовувати в навчально-виховному процесі, забезпечить творчий розвиток особистості вихованця, навчить його, як за допомогою сучасної музики зберегти і збагатити власну неповторність, захистити себе від деструктивних впливів, у тому числі й від музики, яка руйнує психіку.

Гіпотеза дослідження відображає основні положення концептуальних ідей: ефективність підготовки майбутнього педагога до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів можна значно підвищити, якщо реалізувати нову методику професійної підготовки студентів, за допомогою якої здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив на основі взаємозв’язку мотиваційного, змістового і процесуального компонентів навчальної діяльності. Цей вплив досягається, якщо:

• студенти розуміють значення сучасної музики масових жанрів у формуванні особистості школяра;

• майбутні вчителі усвідомлюють педагогічний потенціал сучасної музики масових жанрів і можливості його використання у навчально-виховному процесі;

• система форм і методів навчання студентів підпорядкована вихованню толерантного сприймання і завуальованого коригування естетичних смаків учнів.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1. Уточнити сутність поняття “сучасна музика масових жанрів”.

2. Висвітлити особливості функціонування музики масових жанрів у сучасному суспільстві.

3. Виявити педагогічний потенціал сучасної музики масових жанрів.

4. Визначити критерії готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

5. Розробити методику підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

Методологічна основа дослідження грунтується на засадах естетичного підходу до концепції професійної підготовки вчителів, розкриття функціональних взаємозв’язків “мистецтво й особистість”, “мистецтво і соціум”, “мистецтво і цивілізація”. Науковий пошук здійснено на основі принципів взаємодії, взаємовпливів та єдності національного і загальнолюдського, трактування світової культури як полікультурного середовища, що складається з унікальних і неповторних національних цінностей.

Теоретичною основою дослідження стали твори основоположників світової естетичної думки (Арістотель, Платон), видатних вітчизняних філософів і педагогів (К.Д. Ушинський, Г.Г. Ващенко, В.О. Сухомлинський), роботи вітчизняних і зарубіжних філософів, мистецтвознавців, педагогів про функціональні можливості сучасної музики масових жанрів (Т.В. Адорно,

А.О. Васюріна, В.І. Дряпіка, І.Л. Набок, М.Д. Саркітов, А.Н. Сохор, Г.В. Шостак та ін.), наукові дослідження останніх років, у яких розглянуті різні аспекти сучасної музики масових жанрів (Ю.Б. Алієв, А.Г. Болгарський, Б.А. Брилін, А.О. Васюріна, Л.Л. Григолія, В.І. Дряпіка, H.A. Кутова, І.М. Назаренко, В.І. Петрушин, О.П. Рудницька, М.Д. Саркітов, Г.В. Шостак), твори сучасних дослідників естетичного аспекту професійної підготовки вчителів (І .А. Зязюн, Л.Г. Коваль, О.П. Рудницька), результати досліджень, присвячених естетичному вихованню молоді засобами музичного мистецтва (В.Г. Бутенко, Г.П. Васянович, Л.Г. Коваль, М.П. Лещенко, Л.М. Масол,

І.М. Назаренка).

Вивчення проблеми дослідження грунтувалося також на наукових працях українських учених з питань підготовки вчительських кадрів А.М. Алексюка, М.Б. Євтуха, I.A. Зязюна, М.Д. Ярмаченка та інших.

Для вирішення поставлених завдань ми використовували такі методи дослідження', теоретичний аналіз (вивчення філософської, соціальної, соціологічної, мистецтвознавчої, психологічної, педагогічної літератури з проблем дослідження; теоретичне моделювання; аналіз навчально-методичної, мистецтвознавчої літератури); емпіричні методи дослідження (анкетування, бесіди з викладачами вищих закладів освіти, студентами, вчителями, учнями шкіл, цілеспрямоване спостереженій, письмові й усні опитування, твори); моделювання експериментальної методики підготовки студентів; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); методи статистичної обробки експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у 1994-1999 pp. у три етапи:

Перший етап (1994-1996) — вивчення науково-методичної літератури з проблеми дослідження, спостереження за процесом виховання засобами сучасної музики масових жанрів в умовах реального навчально-виховного процесу школи, обгрунтування теми дослідження, вивчення теоретичних аспектів даної проблеми, розробка напрямів педагогічного дослідження з питань взаємозв’язку і взаємовпливу сучасного масового музичного мистецтва і педагогіки, з’ясування вихідних методологічних позицій, обгрунтування основних теоретичних положень дослідження, аналіз стану естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів у школі.

Другий етап (1996-1998) — розробка критеріїв і показників готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів; проведення констатуючого експерименту, за результатами якого було визначено рівні готовності майбутніх педагогів до означеної діяльності; розробка спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів”; проведення формуючого експерименту.

Третій етап (1998-1999) — аналіз і узагальнення результатів констатуючого і формуючого експериментів, формулювання основних положень і висновків, а також впровадження методики удосконалення підготовки майбутніх педагогів до використання сучасної музики масових жанрів у навчально-виховній діяльності.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на психолого-педагогічному факультеті Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, а також у Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка.

В експерименті брало участь 420 студентів і 15 викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, 17 учителів і 160 учнів загальноосвітніх шкіл №7, №16 та приватної загальноосвітньої школи “Чарівний світ” м. Полтави.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів; сформульовано критерії і показники готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів; подальшого розвитку набуло поглиблення класифікації функцій сучасної музики масових жанрів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у виявленні специфіки впливу сучасної музики масових жанрів на особистість; в обгрунтуванні методики підготовки майбутніх педагогів до естетичного

виховання школярів засобами сучасної музики масових, у виділенні функціонально пов’язаних компонентів педагогічного потенціалу.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що:

• підготовлено методичні рекомендації для вищих педагогічних навчальних закладів, які використовуються викладачами

з метою вдосконалення навчально-виховного процесу з питань підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів;

• розроблено й опубліковано програму спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів”.

Наукові положення, навчальні матеріали, методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Полтавського (довідка №1088 від 17.02.2000.), Чернігівського (довідка №324 від 14.04.2000.) державних педагогічних університетів, загальноосвітніх школах №7 (довідка №44 від 17.12.99.), №16 (довідка №57 від 15.01.2000.), приватної загальноосвітньої школи “Чарівний світ” (довідка №24 від 21.12.99.) м. Полтави.

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у: розробці концепції і теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; уточненні суті та змісту поняття “сучасна музика масових жанрів”; поглибленні класифікації функцій сучасної музики масових жанрів; виявленні педагогічного потенціалу сучасної музики масових жанрів; визначенні критеріїв готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів і проведенні на цій основі експериментальної роботи; у розробці спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів”, впровадженні його у педагогічний процес вищого закладу освіти і забезпеченні цього курсу програмою.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю його основних положень; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно до мети, гіпотези і завдань дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізів даних; застосуванням статистичних методів обробки отриманих результатів.

На захист виносяться:

• теоретично обгрунтована й експериментально перевірена методика

підготовки майбутнього педагога до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів; .

• принципи оцінювання педагогічного потенціалу сучасної музики масових жанрів;

• критерії готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів.

Апробація результатів дослідження проводилася безпосередньо у педагогічній діяльності автора в процесі експериментальної роботи з підготовки студентів педагогічних університетів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “Теорія і практика професійної підготовки майбутнього педагога” (м. Київ, 1997), “Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського” (м. Полтава, 1998), “Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця” (м. Полтава, 1999), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів” (м. Полтава, 2000), “Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.О. Сухомлинського” (м. Полтава, 2000), на засіданнях лабораторії педагогіки і психології мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (1996-1999 рр.). Теоретичні підходи та практичні знахідки використовувалися під час проведення лекційних, практичних та лабораторних занять спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів” для студентів різних спеціальностей психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (1997-2000 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 7 публікаціях, усі написано без співавторів, у тому числі: одна стаття у навчальному посібнику; три статті у збірниках наукових праць, дві — у збірниках статей, з них 4 — у провідних наукових фахових виданнях; одна програма спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів”. Загальний обсяг особистого внеску становить 3,35 авторських аркушів.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків (обсяг основного тексту — 162 сторінки), списку використаних джерел (185 найменувань, із них 5 — іноземною мовою). Робота містить 5 ілюстрацій на 6 сторінках, 11 таблиць на 15 сторінках, 10 додатків на 25 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 195 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми і ступінь дослідженості обраної проблеми, сформульовано проблему, концепцію, гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологію, методи дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито теоретичне і практичне значення дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, відображено апробацію і впровадження результатів дослідження, викладено особистий внесок здобувача.

У першому розділі — “Теоретичні основи підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів ” — розкривається сутність поняття “сучасна музика масових жанрів, дається характеристика функціонування сучасної музики масових жанрів, з’ясовується педагогічний потенціал сучасної музики масових жанрів.

На основі аналізу історичних епох і процесів розвитку цивілізації, які впливають на еволюцію музики масових жанрів, розкривається суть становлення і розвитку музики масових жанрів. Проаналізовано окремі концепції щодо визначення поняття “музика масових жанрів”.

Розуміння сучасної музики масових жанрів, визначає позиції, завдяки яким вона може бути розглянута в цілісності як явище, що має свою історію, сьогодення і майбутнє, володіє своєрідними якостями.

Здійснене вивчення різних підходів до визначень сучасної музики масових жанрів дозволило констатувати термінологічну невизначеність понять, які часто використовуються як адекватні. Це пов’язано, на думку

В.О. Васюріної, з полісемією слова “масовий”, у змістовій трансформації якого певною мірою відбився процес пізнання людиною кількісних явищ: від просторового виміру фізичної величини до введення в його змістове середовище соціального, психологічного, а з часом — художнього й естетичного.

Використання системних уявлень у процесі аналізу розуміння сучасної музики масових жанрів у джерелах різних наукових напрямів привели нас до такого визначення: сучасна музика масових жанрів — це продукт творчої діяльності, естетичні характеристики якої носять суб’єктивний характер і формують свідомість підлітків.

Розглянуто функціонування у суспільному середовищі як музики взагалі, так і музики масових жанрів зокрема. Ученими-педагогами (В.І. Дряпіка,

В.І. Петрушин, Г.В. Шостак), музикознавцями (А.О. Васюріна, І.Л. Набок,

А.Н. Сохор) пропонуються різні класифікації функцій сучасної музики масових жанрів. На основі їхнього аналізу нами уточнено їх функції: комунікативна,

гедоністична, естетична, пізнавальна, виховна, перетворююча, афіліативна, сугестивна, пронологічна, психологічної і фізіологічної розрядки, ескапізму, об’єднуюча, компенсаторна, дозвільно-розважальна, побутова, видовищна, терапевтична, передбачення, катарсису та ін.

Сучасна музика масових жанрів характеризується значним педагогічним потенціалом, який реалізується у процесі естетичного виховання особистості. Розглянуто вікову специфіку естетичного виховання і розвитку підлітків. Головне, що визначає специфіку підлітка, — це те, що в нього виникають самосвідомість, потреба в самоутвердженні і самовираженні. Підліток вже набув деякий емоційно-естетичний досвід, знання, здатність до узагальнення явищ оточуючого світу. Тому при сприйманні творів сучасної музики масових жанрів він намагається оцінювати зміст музичного твору за вже відомими йому суспільними критеріями, а також самостійно і вибірково. Підлітковий вік можна назвати початком самовиховання. У розділі показано, як у різних формах навчально-виховного процесу школи — на уроках, у позакласній і позашкільній роботі — можна використовувати сучасну музику масових жанрів.

Педагогічний потенціал сучасної музики масових жанрів визначається відповідно до специфіки впливу, що здійснюється на особистість. Автор виділяє такі функціонально пов’язані компоненти педагогічного потенціалу: розважально-дозвільний, інформаційно-пізнавальний, сугестивний, релаксаційно-терапевтичний.

У другому розділі — "Шляхи удосконалення процесу підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів” — визначено критерії готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів, розроблено методику підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів, розкрито зміст організації і впровадження моделі підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання сучасної музики масових жанрів, перевірено ефективність дослідно-експериментальної роботи підготовки майбутнього педагога до естетичного виховання засобами сучасної музики масових жанрів.

Експериментом було охоплено 420 студентів різних спеціальностей (соціальний педагог, учитель початкових класів з додатковою спеціальністю “Музика”, “Хореографія”, “Образотворче мистецтво”, практичний психолог, учитель історії і культурології), 15 викладачів Полтавського і Чернігівського державних педагогічних університетів, 17 учителів і 160 учнів загальноосвітніх і авторських шкіл.

Констатуючий експеримент проводився в два етапи:

I етап — виявлення стану використання педагогічних можливостей сучасної музики масових жанрів (в естетичному вихованні школярів);

II етап — визначення рівнів готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

На першому етапі констатуючого експерименту вирішувались такі завдання:

а) виявити, чи усвідомлюють майбутні педагоги необхідність використання естетично-педагогічного потенціалу сучасної музики масових жанрів;

б) з’ясувати, чи розуміють майбутні педагоги важливість естетичного виховання учнів засобами сучасної музики масових жанрів;

в) перевірити, чи зможе майбутній педагог реалізувати індивідуальний підхід у процесі роботи із сучасною музикою.

Зазначимо, що реалізація наведених вище завдань констатуючого експерименту передбачала активне залучення студентів до елементів експериментально-дослідної роботи (спостереження, анкетування, моделювання тощо).

На другому етапі експерименту здійснювалась діагностика рівнів готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. На цьому етапі ставилось завдання — визначити критерії, показники та рівні готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

Виходячи з обробки отриманих результатів, а також змістових і процесуальних компонентів підготовки студентів, були визначені критерії і показники готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів:

1) інформаційний:

а) знання сучасної музики масових жанрів, її історії, напрямів і стилів;

б) усвідомлення функціональних можливостей сучасної музики масових жанрів;

в) розуміння майбутнім педагогом потенціалу сучасної музики масових жанрів у контексті з естетичним вихованням.

2) операційний'.

а) уміння встановлювати емоційно-доброзичливий контакт з вихованцями, створювати умови повного психологічного комфорту для вихованців, реалізувати демократичний стиль спілкування;

б) уміння підібрати музичний матеріал для проведення виховної роботи;

в) уміння використовувати підібраний матеріал на практиці;

3) особистішої причетності:

а) уміння використовувати музику з метою особистого відпочинку (функції: рекреативна, ескапізму, гедоністична):

• підняття настрою; переключення (відпочинок після важкої фізичної чи розумової праці);

• розрядка емоцій (негативних або позитивних);

• отримання насолоди;

• акомпанемент для танців;

б) уміння використовувати сучасну музику з метою особистісної гармонізації (функції: терапевтична, компенсаторна, сугестивна):

• втеча від реальності або просто замріювання;

• навіювання певних думок і почуттів;

• спілкування з самим собою (приведення до порядку своїх думок);

• створення мажорного настрою для роботи;

• підняття життєвого тонусу;

• зняття напруги.

в) уміння використовувати музику з метою спілкування (комунікативна функція).

На основі визначених критеріїв і показників сформованості естетично-педагогічних знань, умінь та навичок майбутніх учителів і вихователів шкільних та позашкільних закладів виявлено рівні готовності студентів до педагогічної діяльності. Кількісний і якісний аналіз рівня сформованості музично-педагогічних знань, умінь і навичок студентів другого і третього курсів показав у цілому “низький” рівень готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, що пов’язано, в основному, з відсутністю системно-структурного підходу до вирішення завдань, недостатніми знаннями, уміннями і навичками студентів, необхідні для реалізації педагогічної діяльності майбутніх педагогів. Проведене констатуюче дослідження підтвердило необхідність впровадження у професійну підготовку майбутніх педагогів спецкурсу, який орієнтується на формування умінь і навичок виховання естетичного ставлення школярів до сучасної музики масових жанрів.

У ході дослідження теоретично обгрунтована і експериментально перевірено методику підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, яка була покладена в основу розробленого інтегрованого курсу “Сучасна музика масових жанрів” і передбачає закріплення та поєднання набутих музично-педагогічних знань студентів різних спеціальностей, для майбутньої педагогічної діяльності. Спецкурс поєднує питання декількох дисциплін: філософії, естетики,

мистецтвознавства, педагогіки, психології, музики. Він поділений на шість тем, які включають ряд лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять, самостійну роботу студентів, педагогічну практику. Крім того, в спецкурсі передбачається ряд нетрадиційних форм підготовки студентів: ділові ігри, підготовка музичного виховного заходу з елементами драматизації силами самих студентів. Серед форм і методів музичного виховання студентів передбачаються диспути, музичні, теоретичні і змішані вікторини, колоквіуми, музичні обговорення, відвідування концертів, репетицій музичних груп чи співаків, зустрічі зі співаками, музичні вечори.

Вивчення кожної теми спецкурсу завершується певною формою звітності студентів. Така система планування дозволяє здійснити контроль за знаннями й уміннями, діагностувати рівень засвоєння матеріалу студентами і передбачає необхідну корекцію в межах кожної теми. Разом з тим, лекційний курс інтегрує мистецтвознавчу і педагогічну тематику. На практичних і лабораторних заняттях студенти вчаться застосовувати отримані знання і набувають уміння щодо естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. Практичні й лабораторні заняття максимально сприяють формуванню методичних умінь, що є особливо важливим для педагогів-практиків.

Для самостійної роботи студентам було запропоновано виконання завдань з підготовки до практичних занять, культурних заходів (виготовлення костюмів, декорацій, бутафорій, підбір літературних та музичних матеріалів).

Важливу роль у спецкурсі відіграє система практичних завдань для студентів, основна мета яких — самостійне відпрацювання студентами умінь і навичок у позааудиторний час. Окрім того, система завдань складає основу для розвитку творчої фантазії майбутнього вчителя, орієнтує студентів щодо використання отриманих знань, умінь і навичок в естетичному вихованні школярів (на матеріалі сучасної музики масових жанрів). У ході виконання самостійних практичних завдань студенти включаються у виховну діяльність учителів. Диференційований підхід полягає у тому, що до вибору завдань і контролю над їх виконанням викладач підходить індивідуально, виходячи з рівня готовності, психофізіологічних особливостей та інших якостей особистості кожного студента.

Усі названі вище компоненти є важливими у підготовці майбутніх педагогів, оскільки кожен з них відіграє певну роль в оволодінні знаннями і набутті умінь та навичок естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

У ході формуючого експерименту вирішувались такі завдання:

1) експериментально перевірити ефективність запропонованої підготовки майбутніх педагогів у умовах навчально-виховного процесу в школі;

2) виявити динаміку зростання рівня готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

На різних етапах дослідження здійснювався всебічний аналіз одержаних результатів, вносилися необхідні уточнення і доповнення до методики експериментальної роботи. Результати діагностики рівнів готовності до музично-педагогічної діяльності студентів експериментальних груп, які були отримані в ході формуючого експерименту, порівнювалися з результатами діагностики рівня готовності студентів контрольних груп, а також з даними початкового рівня готовності студентів експериментальних та контрольних груп.

Аналіз показників констатуючого та формуючого експериментів на основі розроблених критеріїв свідчить про динаміку зростання початкових даних рівня готовності студентів експериментальних груп. Здійснений формуючий етап експериментального дослідження дав змогу зробити такі висновки:

• Студенти експериментальних груп значно розширили свою інформаційну освіченість щодо знання теорії та історії сучасної музики масових жанрів, розуміння її педагогічного потенціалу. Так, в експериментальних групах в результаті формуючого експерименту високий і середній рівні теоретичних знань були визначені відповідно у 78,1 % і 20 % студентів. Жоден з них не показав низького рівня знань, тоді як у студентів контрольних груп ці показники залишилися дуже низькими.

• Значно підвищився рівень сформованості практичних умінь і навичок студентів експериментальних груп за всіма показниками. Так, високий рівень практичних умінь і навичок показали 67,6 % студентів експериментальних груп (вихідні дані становили 10,4%), тоді як у контрольних групах виявлено високий рівень практичних умінь і навичок у 12,5 % студентів (цей показник зріс лише на 1,6 %).

• Порівняння вихідних даних і кінцевого результату дослідження в контрольних і експериментальних групах студентів психолого-педагогічних та історичних факультетів довело ефективність розробленої методики підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, яка може реалізувати творчий потенціал педагогів і вихованців. Запропонована методика сприяє успішному оволодінню знаннями, уміннями та навичками, які необхідні у навчально-виховній діяльності майбутніх педагогів.

ВИСНОВКИ

1. Здійснений аналіз історичної, соціальної, мистецтвознавчої, педагогічної та психологічної літератури стосовно сучасної музики масових жанрів, яка складається з різних напрямів, стилів і жанрів, дає підстави для уточнення визначення поняття: “сучасна музика масових жанрів” — це продукт творчої діяльності, естетичні характеристики якої носять суб’єктивний характер і формують підліткову свідомість.

2. Висвітлення функціонування у соціумі як музики взагалі, так і музики масових жанрів зокрема, а також аналіз різних класифікацій функцій сучасної музики масових жанрів (учених-педагогів, музикознавців, соціологів) дозволило нам уточнити функції, зокрема: комунікативна, гедоністична, естетична, пізнавальна, виховна, перетворююча, афіліативна, сугестивна, пронологічна, психологічної і фізіологічної розрядки, ескапізму, об’єднуюча, компенсаторна, дозвільно-розважальна, побутова, видовищна, терапевтична, передбачення, катарсису та ін.

3. Сучасний рівень професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів потребує пошуку нових, більш ефективних форм і методів навчання та виховання студентів у вищому педагогічному закладі освіти, удосконалення програмного матеріалу, розробки педагогічних технологій та інноваційних методик.

Для вирішення актуальних завдань естетичного виховання доцільно використовувати сучасну музику масових жанрів як засіб формування у молоді естетичного світогляду. Сучасній музиці масових жанрів у цьому контексті надається вирішальна роль, оскільки це найпростіший і найпоширеніший жанр музичної творчості, який побутує серед молоді, характеризується закінченою мелодією, що узгоджується із загальним змістом тексту, та існує у синкретичній єдності із танцем, грою, інструментальною музикою тощо. Сучасна музика масових жанрів не вимагає від педагога-виконавця спеціальної музичної освіти — це мистецтво демократичне, воно доступне для широкого використання майбутніми педагогами будь-якого фаху.

4. Виходячи з обробки й усвідомлення отриманих результатів, а також змістових і процесуальних компонентів підготовки студентів було визначено критерії готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів: інформаційний, операційний і особистісної причетності.

5. Розроблено методику підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, яку покладено в основу інтегрованого курсу “Сучасна музика масових жанрів”, що передбачає

закріплення і поєднання набутих музично-педагогічних знань студентів різних спеціальностей, шліфування спрямованості підготовки до майбутньої педагогічної діяльності.

Підтверджено робочу гіпотезу щодо підвищення ефективності підготовки майбутнього педагога до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів шляхом реалізації нової методики професійної підготовки студентів, за допомогою якої здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив через взаємозв’язок мотиваційного, змістов ого і процесуального компонентів навчальної діяльності.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати деякі пропозиції щодо удосконалення підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів:

• включити до навчальних планів підготовки майбутніх педагогів різних фахів курс “Сучасна музика масових жанрів”;

• ввести курс “Сучасна музика масових жанрів” у систему післядипломної освіти педагогів, які проходять перепідготовку з питань виховної роботи;

• здійснювати аналіз ефективності естетичного виховання школярів за допомогою інформаційного, операційного критеріїв та критерію особистісної причетності.

Досліджувана проблема багатоаспектна і не може бути вичерпана даною працею. Багато питань чекають подальшого вивчення і вирішення. Зокрема: вивчення особливостей естетичного виховання молодших школярів, школярів старших класів, дошкільників, а також обдарованих дітей, дітей-інвалідів та дітей з порушеннями психоемоційного балансу; розробка окремих методик використання сучасної музики масових жанрів у навчально-виховному процесі з різних дисциплін як у школі, так і у вищому навчальному закладі; більш поглиблене вивчення окремих структурних компонентів естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів; пошук шляхів взаємопроникнення сучасної музики масових жанрів у педагогічний процес як школи, так і вищого педагогічного закладу освіти.

Основний зміст відображений у таких публікаціях:

І. Науково-методичні посібники, програми:

1. Березан В.І. Українська музика масових жанрів // Українське мистецтво в полікультурному просторі: Навчальний посібник / За ред. доктора пед. наук,

проф. О.П. Рудницької. — К.: “ЕксОб”. — 2000. — Розділ 11. — С. 170-179. — 1 авт. арк.

2. Сучасна музика масових жанрів: Програма для педагогічних інститутів / Укл. В.І. Березан. — Полтава, 1998. — 24 с. — 1,0 авт. арк.

II. Наукові статті, тези:

3.Ковригіна В.І. До питання про актуальні проблеми соціальної педагогіки // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник статей. — Полтава: ПДГП. — 1997. — Ч. II. — С. 49-51. — 0,2 авт. арк.

4. Ковригіна В.І. Естетичні параметри сучасного музичного мистецтва //Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник статей. — Полтава: ПДШ. — 1998. — С. 271-274. — 0,25 авт. арк.

5. Березан В.І. Сучасна музика масових жанрів — ефективний засіб формування молодіжної спільноти // Збірник наукових праць: Вісник державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. — Полтава: ПДПУ. — 1999. — Вип. З (7). — С. 40-45. — 0,3 авт. арк.

6. Березан В.І. Курс “Сучасне музичне мистецтво” в системі професійної педагогічної підготовки //Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Збірник наукових праць. — Полтава: ПДПІ. — 1998. — С. 168-170. — 0,25 авт. арк.

7. Березан В.І. Роль сучасної музики масових жанрів у формуванні національної культури молоді // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини

B.М. Верховинця: Збірник наукових праць. — Полтава: ПДШ. — 1999. —

C. 153-159. — 0,35 авт. арк.

Березан В.І. Підготовка майбутнього педагога до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертація містить дослідження методологічних, історико-теоретичних і методичних аспектів підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. Розкривається зміст поняття “сучасна музика масових жанрів”, її функціонування і педагогічний потенціал. Обгрунтовується необхідність включення до професійної педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів спецкурсу щодо естетичного

виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, розглядаються її критерії і показники. Запропоновано методику, яка покладена в основу спецкурсу “Сучасна музика масових жанрів”. Створено комплексну систему діагностики рівнів готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

Основні результати дослідження знайшли практичне застосування у навчально-виховному процесі різних факультетів вищих педагогічних закладів освіти.

Ключові слова: сучасна музика масових жанрів, естетичне виховання, педагогічний потенціал сучасної музики масових жанрів, підготовка майбутнього педагога, специфіка формування естетичного сприймання сучасної музики.

Березан В.И. Подготовка будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация содержит исследование теоретических основ подготовки будущих педагогов к эстетическому воспитанию средствами современной музыки массовых жанров. На основе анализа исторических эпох и процессов цивилизации, которые влияют на эволюцию музыки массовых жанров, раскрывается сущность становления и развития музыки массовых жанров. Выделены отдельные концепции определения понятия “музыка массовых жанров”.

На основе анализа понятий современной музыки массовых жанров, определены подходы, благодаря которым современная музыка массовых жанров может быть рассмотрена в целостности как явление, которое имеет свою историю, настоящее и будущее, обладает своеобразными качествами.

Анализ понимания современной музыки массовых жанров в литературе различных научных направлений привел нас к уточнению понятия: “современная музыка массовых жанров” — это продукт творческой деятельности, эстетические характеристики которого носят субъективный характер и формируют сознание подростков.

Современная музыка массовых жанров характеризуется значительным педагогическим потенциалом, который реализуется через эстетическое

воспитание личности. Рассмотрена возрастная специфика эстетического воспитания и развития подростковг. Главное, что определяет специфику подростка — это то, что у него возникает самосознание, а вместе с ним возникает потребность в самоутверждении и самовыражении. Подросток уже возымел некоторый эмоционально-эстетический опыт, знания, способность к обобщению явлений окружающего мира. Поэтому при восприятии произведений современной музыки массовых жанров он старается оценивать содержание музыкального произведения по уже известным ему общественным критериям, причем самостоятельно и выборочно. Подростковый возраст можно назвать началом самовоспитания. В работе изучена возможность использования современной музыки массовых жанров в различных формах учебно-воспитательного процесса школы — на уроках, во внеклассной и внешкольной работе.

Педагогический потенциал современной музыки массовых жанров определяется спецификой воздействия на личность. Автор выделяет такие функционально связанные компоненты реализации педагогического потенциала: развлекательный, информационно-познавательный, суггестивный, релаксационно-терапевтический.

В диссертации рассмотрены пути усовершенствования процесса подготовки будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров. Раскрыто содержание организации и внедрения методики подготовки будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников 11-15 лет средствами современной музыки.

Определены критерии (информационный, операционный, критерий личностной причастности) и показатели готовности будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров, с их учетом были выяснены уровни готовности студентов к вышеуказанной деятельности. Проведенное констатирующее исследование показало необходимость внедрения в профессиональную подготовку будущих педагогов спецкурса, ориентированного на формирование умений и навыков воспитания эстетического отношения школьников к современной музыке массовых жанров.

В ходе исследования теоретически обоснована и экспериментально проверена методика подготовки студентов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров, на основе которой разработан интегрированный курс “Современная музыка массовых жанров”, направленный на закрепление и систематизацию приобретенных

музыкально-педагогических знаний студентов различных специальностей, направленных на будущую педагогическую деятельность.

Анализ показателей констатирующего и формирующего экспериментов на основе разработанных критериев показал, что студенты экспериментальных групп значительно расширили свои знания по теории и истории современной музыки массовых жанров, осознали ее педагогический потенциал; значительно повысился уровень сформированное™ практических умений и навыков студентов экспериментальных групп по всем показателям.

Обобщение результатов экспериментальной работы подтвердило эффективность разработанной методики подготовки будущих педагогов к эстетическому воспитанию школьников средствами современной музыки массовых жанров, которая позволяет реализовать творческий потенциал педагогов и их воспитанников. Предложенная методика способствует успешному овладению знаниями, умениями и навыками, необходимыми в учебно-воспитательной деятельности будущих педагогов.

Ключевые слова: современная музыка массовых жанров, эстетическое воспитание, педагогический потенциал современной музыки массовых жанров, подготовка будущего педагога, специфика формирования эстетического восприятия современной музыки.

Valentina I. Berezan. Future teacher training for aesthetic education of pupils by means of modern mass music. — Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 — Theory and Methods of Professional Education. -The Institute of Pedagogics and Psychology of Vocational Training of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The dissertation contains the investigation of the methodological, historical, theoretical and methodical aspects of the future teacher training for the aesthetic education of pupils by means of modern mass music. It reveals the content of the “modern mass music” notion, its functioning and pedagogical potential. It proves the necessity of including the training for aesthetic education of pupils by means of modern mass music in the professional pedagogical training of the future teachers (specialists). It offers the experimental model in the form of special course “Modem mass music”. The complex diagnostic system of the levels of readiness of future teachers for aesthetic education of pupils by means of modem mass music was created.

The main results of the investigation found the practical application in the educational process in the different departments of the pedagogical institutions of higher learning.

Key words: the modem mass music, the aesthetic education, the pedagogical potential of the modem mass music, the future teacher training, specific formation of modem music aesthetic appreciation.