автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Преемственность в содержании и организации учебно-производственных кoмпlлeкcoв

Автореферат диссертации по теме "Преемственность в содержании и организации учебно-производственных кoмпlлeкcoв"

НАЩОНАЛЬНИЙ АГРАРНЫЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ФОМЕНКО Нгздя Авдравна

НАСТУПН1СТБ У 3MICTÏ I ОРГАШЗАЩ! НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В

13.00.04 - професшна педагогика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата педагопчних наук

Кшв - 1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Национальному аграрному утверситеп

Науковий кер1вник - доктор педагопчних наук, професор

Олшник Павло Миколайович

Офщшш опоненти: доктор педагопчних наук, професор

Паламарчук Валентина Федор1вна;

кандидат педагопчних наук, доцент Лузан Петро Григорович

Проьвдна установа - Тернотльський державний педагопчний

ушверситет

Захист вадбудеться «15» травня 1997 р. о 14.00 годши на зас!дан:

cпeцiaлiзoвaнoI вчено!" ради К 01.05.16 в Нацюнальному аграрно> ушверситеп за адресою: 252041, м.КиТв - 41, вул. Герош Оборони, 1, учбовий корпус 3, аудитор1я Б£.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блштещ Ушверситету. Автореферат роз1сланий «12» кв1тня 1997 року.

Вчений секретар спещал130ван0Т Ради,

Н.С.Журавська

Загальна характеристика досл!дження.

Актуалыпсть досл!Дження. У Державши нацюкальтй про- -грам! «Остта» наголошуеться, що з перетворенням УкраТни у самостпигу державу осшта стала справою украГнського народу. Роз-будова системп освгги, 1Г докоршне реформування мають стати основою Б1Дтворення штелектуального та духовного потенщалу народу, виходу в1тчизняноТ науки, техшки 1 культури на св!товий р1вень.

Яшсш змши у навчально-виховному процесс, навчальних планах, програмах, пщручниках, систем! пщготовки кадров, зокрема, для сфери обслуговування, залежать в!д того, наскътьки сустльна думка усв1дом:ггь важлишсть нових фактор1в в оновлешп зм1сту освгги. Головш тдвалини для ягасно нового осмислення нацюнальних сусшльних вартостей, формування нового полтгчного, духовного, ¡сторичного, психолого-педагопчного простору закладае Конститущя УкраТни.

Зпдно Закону «Про осв!ту» основного значения набувае наступшсть, як провщний принцип розвитку неперервно! осв1ти, що розв'язуе Д1алектичн1 суперечносп, яш вшшкають М1Ж й сум1жними ступенями. Особливо усшшно наступшсть сприяе шдвищенню ефективносп навчально-виховного процесу в навчально-виробничих комплексах.

Ступшь досл1дження проблеми. Наступшсть як педагопчний принцип, категор1я пов'язана з вииикненням таких наук, як ф1лософ1я, педагогжа, психолопя та шших.

Ще в далекому минул ому ТГ елементи з'явились в роботах вщомих ф1лософ1в, педагопв. Все б1льшого значения вона набувае з виникненням ипил, педагопки як самостийно! науки, системи осв1ти. Спочатку це був зааб, принщш тощо. А зараз наступшсть проявляеться в усьому - в навчанш, вихованш, оргашзаци навчально-виховного процесу та його зм!ст1, формуванш особистосп спещал!ста. Тобто вона поступово стае педагопчною категор1ею,

необхщними умовами побудови, розвитку, становления та ¡снування, як сйстеми освга в щлому, так 1 П складових зокрема.

Ниш ¿снуе уже багато роб1т, присвячених наступность Праць же про наступшсть в навчально-виробничих комплексах немае. Саме це 1 визначило тему дисертацшного дослщження.

Об'ект дослщжешш - навчально-виховний процес в навчально-виробничому комплекс!.

Предмет досл^дження - визначення стану наступносп в навчально-виробнпчому комплекс!.

Мета дослщження - вдосконалення зм1сту та оргашзащ!' наступносп в систем! неперервноГ осв!ти, зокрема, в комплекс!.

Гшотсза д0сл1джсння - наступшсть в навчально-виробничих комплексах набагато усшшшше буде забезпечуватись за умов:

• врахування особливостей ! специфши кожного з ступен!в комплексу;

• взаемозв'язку сум!жних ступен!в у змюп, методиц!, оргашзацп та управл!нн!;

• сп!льност1 навчально-виховного процесу та професшно! ор!ентац!1.

Виходячи з об'екта, предмета, мети ! науково! г!потези, були поставлен! завдання:

• визначення стану наступносп в навчально-виробничому комплекс! з метою розробкп концептуально! модел!;

• побудова моделей шдготовки та д1ялыюсп спец!ал!ста-менеджера;

• експериментальна перев!рка продуктивносп навчального процесу в комплекс!;

• здшснення пор!вняльного анал1зу навчальних плашв училища, техн1кума та !нституту, розробка наскр13ного навчального плану, його апробування.

Методолопчною основою дослщження стали основш положения теор!1 п!знання, педагог!ки, педагопчно! психологи, !нших галузей знань, у яких знайшли в!дображення найважлив!ш! принципи анал!зу соц!альних явищ розвитку сусшльства, а також

фшософсыи, соцюлопчш, психолопчш 1де! та висновки щодо сусшльних тенденшй розвитку неперервноГ освш! в УкраТш, протдним принципом ЯК01 е наступтсть.

Теоретичною основою дослщження даноГ теми була ор1ентащя на: исихолого-педагопчну методологию, вщображену в працях ввдатних педагопв минулого, радянських та украТнських.

Для перев1рки висунуто! гшотези I вир1шення поставлених завдань викорпстовувалпсь таю методи дослвдження: ¡сторико-генетичний, ¡ндуктивний, дедуктивний, моделювання, структуруван-ня, конструювання, експертних оцшок, узагальнення джерел, систематизащя прогнозування, методи математичноГ статистики, педагопчний експеримент, спостереження, анкетування, тестування, ранжування, метод рейтингу, вивчення та узагальнення передового педагопчного досв1ду, системный та статистичний анал1з результате та ниш.

Наукова новизна полягае в тому, що вперше розглядаеться проблема насту пносп в навчально-науково-виробничому комплекс!, а концептуальна модель, модель шдготовки та д1яльносп спещалкта-менеджера.

Теоретична значувдсть досл1дження:

• обгрунтування основних теоретичних положень та концептуально! модел1 насту пносп, значения а в неперервшй освт та навчально-виробничих комплексах;

• навчально-науково-виробничий комплекс як одна з передових педагопчних шновацш неперервноТ осв1Ти;

• основш положения профес'пшо! ор1ентаци в комплекс};

• дощльшсть тдготовки спещалктш за наскр1знимн павчальними планами.

Практична значупцсть дослщження зведена до:

• створення концептуально! модел1 наступносй в комплекс! та модел1 шдготовки 1 д1яльносп спещал1ста-менеджера та 1х впровадження;

• розробки та апробування наскр13ного навчального плану шдготовки спещал1спв з скорочешши термшами навчання та П економ1чна дощльшсть;

• впровадження методичних рекомендаций з модульно-рейтингово! системи при вивченш спещальних дисцишпн.

В1ропдшсть результат« досл1дження забезпечувалась: методолопчною обгрунтовашстю й засад, сукупшстю використано! системи теорегачних, емшричних метод ¿в досладження, адекватшстю обраних метод1в дослщження мет1 1 завданням дослщження, широкою апробащею основних положень дисертаци в педагойчному експерименп; яюсним анал130м результата; вщповщшстю метод ¡в 1 методик дослщження його щлям; репрезентатившстю вибору та результатами доондно-експерименталыюГ перапрки; р1зноматтшстю джерел шформаци; дощлышм сшввщношенням статистичного та пор1Вняльного анал1зу.

Дослхдження проводилося поетапно упродовж 6 рошв (1991-1996).

Перший етап (1991- 1992) - присвячений теоретичному вивченню дослщжувано! проблеми, анал1зу передового в1тчизняного та заруб!жного педагопчного досвщу з проблем наступноеп, визначенню об'екту, мети, завдань, науково! ппотези дослщження, шдбору та вивченню Л1тератури, П анал'1зу, проводився констатуючий експеримент.

На другому еташ (1993-1994) - здiйcнювaлocь теоретичне обгрунтування та експериментальна перев1рка методики дослщження, проводилося пошукове дослщження, визначалися критерп выбору матер!алу, розроблялися вщповщш методичш рекомендащГ для зд1Йснення формуючого експерименту, зб1р матер1ал1в 1 вивчення зм1сту, оргатзаци та метод1в, умов роботи менеджера, зб1р необхщпо! л1тератури по моделюванню шдготовки та Д1Яльносп спещал1ста, профор1ентацп 1 адаптацп студент! в в навчально-виробничому комплекс!.

Третий етап (1995-1996) присвячений робоп над моделлю шдготовки та д1яльносп спещалюта-менеджера з метою удосконалення змкту його шдготовки, експериментальнш перев!рщ продуктивное™ навчально-виховного процесу в комплекс! на приклад! модульно-рейтингового навчання, а також здшсненню пор!вняльного анал!зу навчальннх плашв основннх складових комплексу з метою розробки експернментального навчального плану з скороченим терм!ном п!дготовки фах!вшв та його впровадження ! апробация.

Експериментальна база дослщження. Досл!дно-експериментальна робота була спрямована на вивчення стану неперервноТ ступенево! осв!тн, зокрема в комплекс!, педагопчних !нновад!й, особлнвостей новпх навчальннх заклад!в, навчально-виробннчих комплекав. При розробц!, апробаца та впровадженн! навчальннх план!в враховувався досвщ навчально-виробничих комплекс!в: <<Машинобуд!вельник» (м.Дн!пропетровськ),

Город1пценського навчально-науково-виробничого об'еднання (Черкаська область), навчально-культурно-виробничого об'еднання «Гжель» (Московська область), с!льськогосподарських Запор!зького, Харшвсысого, Льв!вського, мжрокомплекав (коледж!в) - Мирогощанського, Нем!шаевського та навчально-науково-виробничого комплексу «Туризм, готельне господарство, економша ! право», який з'явився основною науковою базою. Безпосередньо робота виконувалась на кафедр! методики Нац!онального аграрного ушверситету (НАУ), який також е навчально-науково-виробничим комплексом.

Апробащя рсзультатш досл1дження. Основн! результати дослано!' роботи обговорювались на наукових та науково-практичних конференщях з пптань орган!зац!1 навчального процесу в навчально-виробничих комплексах та рол! наступност! в них (м.Киш, Донецьк, 1993-1995 рр.), на колепях М!н!стерства осв!ти та Державного ком!тету Укра'ши по туризму, виробничих та педагопчних нарадах,

конференщях НАУ, методичних радах комплексу, педагопчних читаннях, М1Жнародних науково-методичних конференщях (м.Чершвщ, м.Слмферотль, 1996-1997рр.) тощо. Матер1али дослщжень апробовувалпсь в економжо-юридичному училшщ, Кшвському техшкум1 готельного господарства, 1нституп туризму 1 готельного господарства, Национальному аграрному ушверситет1, 1вано-Франк1вському кооперативному техшкум1, Мирогощанському та Нем1шаевському мхкрокомплексах (коледжах).

Матер1али дослщження було апробовано також шляхом публжацш в наукових зб1рниках, журналах та перюдичних виданнях.

В дослщно-експериментальшй робоп приймали участь студента та викладач1 економжо-юридичного училища, Кшвського техшкума готельного господарства та 1нституту туризму 1 готельного господарства, 1вано-Фрашавського кооперативного техшкуму, пращвники готел1в та комплекс1в, слухач1 педагопчного факультет}' Нащонального аграрного ушверситету.

На захнст виноситься:

1. Концептуальна модель наступносп в навчально-виробшгчому комплекс!.

2. Модель тдготовки та /ияльносп спещал1ста-менеджера.

3. Наскр1знип навчальний план з скороченими термшами навчання та результати його експериментально! перев1рки.

Структура дисертацн.

Дисертащя складасться 13 вступу, двох роздшв, загальних вис-новюв, б1блюграфи з 275 джерел. Зм1ст викладено на 195 сторшках машинописного тексту. Бона шстить 25 таблиць, 21 рисунок та 11 додаттав.

Основний зм^ст дисертаци. У встуш обгрунтовано актуальшсть обраноТ теми, визначено об'ект, предмет дослщження, сфомульовано його гшотезу, мету 1

головш завдання, визначено методолопчш та практичш основи, методи дослщження, наукову новизну, теоретичне та практичне значения одержаних результат, форми i'x апробаци, сформульовано основн1 положения, що вшюсяться на захист.

У пертому розд1Л1 - «Сощально-педагопчш особливосп системы осв1ти в Украпп» - анал1зуеться стан дано! проблеми. Даеться огляд 3Micry, значения наступност1 як педагопчно! категорп, розкриваеться сутшсть педагопчно! пшоватики, як одше! з засад розбудови ocBira в Укра!ш, зокрема, в навчалъно-виробничих комплексах, яким присвячена дана дисертащя, визначаеться Micne та основн1 засади професшно! opieHTani! та адаптацп студенпв в комплекс!.

Перш шж говорите про наступшсть в систем! неперервно! осв1ти i особливо И рол! в створенн! нових навчалыгах заклад1в, зокрема комплекав, розглядаеться наступшсть в ¡сторико-методолопчному плаш - П виникнення як педагопчного поняття, ембрюлопю та динам!ку розвитку, становления, ареал розповсюдження, И Micne та значения в с участи систем! неперервно! професшно! осв1ти та передових педагопчних технологиях, побудов! нових навчальних заклад1в. В широкому розумшш наступшсть - це об'ективно необх1дний зв'язок тж, новым та старим в npoueci розвитку того прогресивного, ращопалъного, що було досягнуто на даних ступенях, без чого неможливий рух вперед Hi в 6ymmi, Hi в пгзнант. Бона, як сощальне явище, означае зв'язок м1ж р!зними етапами розвитку сустльства, його культури, науки, ocbitii. Наступн1сть мае глибоке коршня, яке починаеться ще з далекого минулого. Видатш педагоги, фиюсофи, педагоги-гтсьменники Я.А.Коменський, Л.М.Толстой, Г. С. Сковорода, К.Д.Ушинський надавали наступносп певно! уваги, хоча сам термш «наступшсть» в педагопчшй литератур! вперше був проголошений в 1918 рощ в Державному документ! «Основш принципи едино! трудово! школи». Великого значения надавали проблем! иаступност! також видатш

педагоги та державт д1яч1 XX статпя - Я.П.Ряппо, Ш.А.Амонашвш, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та iHuii. 3 цього претоду видатний украТнський педагог В.О.Сухомлинський писав, що наступтсть в навчанш з одного боку продумана шдготовка учшв до надбання нових знань, а з iHUioro - вмшня вчителя при викладанш нового матер1алу спиратись на Ti знания, як! вже е у школяр1в, розвивати i вдосконалювати i'x.

Проблема насгупносп знаходить свое вщображення в фшософи, психологи, ф1зюлогп та шших науках. Так, наприклад, С.М.Годшк з цього приводу пише: «Настуишсть як конструктивне заперечення, безумовно универсальна фшософська категория».

Проблема наступносп знайшла свое вщображення i в працях психолопв - Л.Г.Виготського, В.О.Давидова, Л.В.Занкова, В.О.Крутецького, Н.О.МшчинськоТ, Р.С.Немова, О.В.Петровського та шших. Теоретичш ¡де!' психолопв вщносно наступносп знайшли наукове вщображення i в Teopii I.П.Павлова про вищу нервову Д1ялыпсть. Слщ вщзначити, що насту пшсть мала Micue i в працях видатних дндакт1в - М.О.Данилова, Б.П.Ссипова, М.М.Скапана та шших.

1952 piK став руб1жним в розвитку проблеми наступносп. В п'ятдесятих роках уже з'явилось багато наукових праць, статей, книг, монографш, дисертацш тощо з питань наступносп. Сюди можна вщнести робота Б.Г.Ананьева, О.К.Бупхш, ШЛ.Ганелша, Н.Н.ЛебедевоТ, В.О.Сафронова, КЛ.Золотар та iHunix. Групою летнградських вчених були проведен) комплекст дослщження проблеми наступност! в навчанш. Особливе М1сце займають дослщження ШЛ.Ганелша, який вперше науково обгрунтував i визначив поняття «наступшсть», и Miene, роль i значения в навчально-виховному процесс Bei щ робота в щлому присвячеш питаниям наступност! в межах загальноосвшшо! школи.

Значний внесок в розвиток проблеми наступност! внесли вчеш УкраТнн. Це перш за все С.У.Гончаренко, 1.€.Гнатенко, А.М.Кухта,

О.Г.Мороз, В.М.Мадзп-он, Н.Г.Ничкало, П.М.Олшник, В.О.Сухом-линський, Д.О.Тхоржевський, М.Д.Ярмаченко.

В 70-80-х роках наступшсть вже знайшла вщображення в навчально-педагопчшй та дов1дников1Й Л1тератур1 з педагопки, методики. Суттевого значения набувае наступшсть у трудовому 1 виробничому навчанн!, в шдготовщ до вибору професш, трудов ¡й Д1ялыгост1. Цей бж проблеми наступносп висв1тлюють в своТх працях ОЛ.Бугайов, О.О.Воробйов, М.М. Захаров, К.П.Корольов, В.М.Мадзк-он, О.Г.Мороз, В.в.Римаренко, В.О.Сухомлинський, Д.О.Тхоржевський, М.В.Чериинський га шпи. Так, наприклад, В.О.Сухомлинський вважав, що все, що робить учень в молодшому 1 старшому В1Ц1 в школ1, необхщно розвивати, поглиблювати на бЬтып широк1Й основ! - в училищ!, техшкум1, вуз1. Дослщження вчених, педагопв, фйтософ!в, психолопв, яги ми розглянули, в щлому присвячеш проблем! наступносп в загалыюосвшш! школ!, тобто допрофес!йн!й шдготовщ, яка е першим етапом тдготовки молод! до трудов о! Д1ялыюст! ! базою для профес!йноТ.

В!домо, що основними етапами сшльно! системи п!дготовки молод! до трудовоТ д1ялыюст! е: допрофес!йна, профеайна та п!сляд1шломна тдготовка м!ж якими необх!дно дотримуватись необх!дних засад ¡, перш за все, наступносп - в навчанш, зм!ст!, оргашзацн, формуванн! особистост! тощо.

Таким чином, виникае потреба досл!дження зв'язку м1ж окремими ланками, ступенями, етапами неперервно! освш:. На думку багатьох автор!в м1ж сум!жними ступенями системи неперервно! освтг виникають протир!ччя, як! ускладнюють створення оптимальних умов забезпечення наступносп. Особливо сл!д в!дзначити роботи С.М.Годшка, Б.С.Гершунського, В.С.Леднева, П.М.Ол!йника, В.Г.Онушкша, Ф.Р.Фиппова та !нших.

Сл!д вщзначити, що значне М1сце наступност! вводиться при моделюванш моделей квал!ф!кованих роб!тник!в, спещал!спв (О.О.Киверялг та !нш! автори).

Ангипзуючи вищезазначене, i враховуючи результата наших дослщжень, можна зробити висновок, що при переход! вщ одного з сум1жних CTyneHiB неперервно! освпи до imnoro мають Miene таю законом1рност1: змшюються змштовний i процесуальний блоки, ЩЛ1, завдання та вимоги до навчання i виховання, статус учшв, студент1в, слухач1В тощо. Bei ni 3Miini, як евщчать результати дослщжень, пов'язаш з виникненням суперечностей >пж сум!жними ступенями, яю в свою чергу створюють труднопц для студеьтв та слухач1в i призводять до негативних нааидгав: зниження yeninraoeri та середнього балу якосп знань, значному в1даву студытв, моральному та матер!альному збштав (див.рис.1).

-f— —1------

4— —•1------

-ч--- —1------

4— -н------

-•)-:--- ------

3,0 Сред, бал

клас]Х клас X клас XI курс I курс II

курс III

курс IV

школа ■ училище

техшкум шетитут

Рис.1. Гpaфiчнe зображення змЫи середнього балу вищекпикхв шкш в училищг, технтум1, {пститутг, що вход ять до складу комплексу.

В кшщ 80-х ! на початку 90-х роюв наступшсть знайшла значний вщгук в Державно-нормативних документах таких, як Закон «Про осв1ту», Державна нац'шнальна програма «Освпа», Концепци освшг, Положениях, Наказах Мшютерства осв1ти, Класифжатор1 професш, зб!рниках законодавчих та нормативних акпв про осв1ту, ¡нформащйних зб1рниках та бюлетенях 1 шпгих.

Так. в наказ1 Мппстеоства осв1ти Укоаши вш 18.02.1994о.

№1/9-18 йде мова про ступеневу систему ocbítii, де вщзначаеться, що освтп>о-професшт та ocBinibO-HayKOBi програмн повинш забезпечувати неперервшсть та наступшсть системи ocbítii i базуватись на прогностичних моделях Д1яльносп oció, яю отримали ocbíthíü не фаховий р1вень.

В nepmiñ половин! 90-х рогав в УкраГш з'явилась значна кЬтьюсть poóiT, як i глибше розкривають поняття «наступшсть», поширюють и сфери засад, уточнюють визначешгя та доповнюють концепц!ю.

Комплексне вирипення дано! проблеми передбачае Державна нащональна програма «Освгга», яка вказуе на необхщшсть впровадження пол1вар!антних програм, поглиблення !х практично! спрямованосп, широке використання hobíthíx педагопчних технолопй та впровадження модульно! побудови навчального матер'1алу.

Зробивппг екскурс в далеке минуле, минуле i сьогодення, i, виявивши глибоке коршня виникнення та розвитку наступносп, розглянувши !! з pi3Hiix 6okíb, i, враховуючи результата дослщжень вищеназваних aBTOpiB i сво! особист!, зроблеш TaKi висновки щодо наступносп.

Наступшсть - це така педагоггчна категоргя, яка охоплюе eci стороны навчально-виховного процесу, розвиток та становления ocoóucmocmi, подготовку молод1 до выбору професп, трудовог д1ялъност1, а також bcí складов! неперервно! ступенево! ocbítii, яка вже склалась в Украпн - це П ланки, ступеш, комплекс« i особливого значения вона набувае на меж1 двох сум1жних студешв при !х узгодженш, де виникають суперечност!, тому що кожшш з них мае сво! особливосп. Шдводячи шдсумки вищезазначеного, зроблен! висновки про наступшсть у вигляд! концептуально! модели хоча вже е так! спроби. Але концептуалышх положень про наступшсть у навчально-виробничих комплексах - немае.

Останшм часом для реал1зацп програми «Осв1та», яка

спрямована на розбудову, вдосконалення та розвиток системн осв1ти в УкраГш, формування п штелектуального потенщалу все помитшше м1сце займають навчальш заклада нового типу - пмназп, лще\', альтернативш школи, школи-комплекси, коледж'1, навчальш комплекси тощо. Провщний принцип 1х д1яльносп - це пошук, навчання I виховання учшв, здатшгх самостшно д!яти I приймати ршення у динатчних, несгандартних умовах. Сусшлыга потреба у навчальних закладах нового типу вимагае особливо! уваги до шновацпших процеав, до того, що сприяе виникненню ] поширенню педагопчних новацш.

Як шпие професор В.Ф.Паламарчук, педагопчна шноватика стае спещальною галуззю наукового знания, що характеризуемся певиим змютом, принципами, прийомами, методами, тенденциями 1 законом1рностями розвитку сучасно! педагог¡ки, спстеми осв1ти.

Головна мета навчальних заклащв нового типу - створення оптимальних умов для забезпечення широкох загальноосвт1ьо1 та спещально! шдготовки, всеб^чного творчого розвитку учшв (студента) та реал1защя 1х потреб.

1дея неперервно! освш! реал1зуеться в найб!льш перспективних навчальних закладах нового типу - це в навчально-виробничих, навчально-наукових або в навчально-науково-виробничих комплексах р1зних тишв. В даний час в УкраТш функцюнуе б1лыие 500 комплекав, з яких 290 - навчальних. Ильки при Мпистерств1 альського господарства функцюнуе бшыне 10 навчально-виробничих комплекав.

Наказом ММстерства освга1 Украши вщ 19.01.94 року № 13 у в'1дпов1дност1 до статт1 Закону «Про осв1ту» затверджене «Положения про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекс».

Керуючись названии Положениям, створений навчально-науково-виробничий комплекс на баз! КиТвського техшкума готельного господарства шд назвою «Туризм, готельне господарство,

економша i право». До названого комплексу ввппшш: 1нститут туризму i готельного господарства, КиГвський техшкум готельного господарства, економ1ко-юридичне училище, готельт комплекси «Братислава-Десна», «Русь», готель «Дншро», мотель-кемпшг «Прол1сок», Центральне територ1альне митне угтравлшня, Бористльська митниця, головне управления юстици м.Киева, моська прокуратура, науково-дослщна лаборатор'ш, Чорноморське морське пароплавство, Нотар1альна палата УкраГни, Юровоградська льотна академ1я. Основною метою створеного комплексу е шдготовка висококвал!фжованих cneniajiicriB з бухгалтерського облпсу i аудит}', правознавства, комерцпгао! д1яльносп, оргашзацн громадського харчування та оргашзацн обслуговування в готелях i туристичних комплексах, менеджменту у невиробннчш сфер!.

KpiM навчально-виробничого комплексу в дисертацшнш робоп розглядаються також Taici новаци, як ефективш (активш) форми та методи навчання, передов1 педагопчш технологи. Особливого значения надаеться технологи модульно-рейтингового навчання, значний вклад в розвиток яко! внесли так! u'ieiri, як А.М.Алексюк, К.Я.Вазша, В.М.Гараев, С.¡.Куликов, A.B.Фурман та irani. Тому в даний час icHye декшька верай модульного навчання - це литовська, росшська, амержанська, тмецька, украТнська та mini. На шдстав1 дослщження та впровадження технологи модульно-рейтингового навчання, автором розроблеш методичш рекомендацп з основних положень.

В навчально-виробничому комплекс! важливого значения надаеться профор1ентацп як одте! з засад забезпечення наступносп (рис.2). Вперше питания про державне значения професпшо! opienTauii поставив ще в 1575 р. в IcnaHii Хуан Уарте, який писав, що для того, щоб HixTO не помилявся у Biiöopi Tie! професн, яка бшыне всього гпдходить до його природного хисту, державному кер1вництву потребно було б вщилити уповноважених людей великого розуму й знань, ят б виявили у кожного його хист ще в

шжному вод, 1 вони тод1 заставили б його обов'язково вивчати ту область знань, яка йому тдходить. Бона прискорюе процес адаптаца на наступному ступет системи.

У другому роздии - «Дослщно-експериментальна перев1рка зм1сту I оргашзацп наступносп в комплекс!» - розглядаеться абстрактна психолого-педагопчна модель, на основ! яко! розроблен! модел1 шдготовки та Д1Яльносп спещалкта-менеджера.

Розробляючи в цьому контекст! мод ел!, автор дае визначення модели 1х класиф!кац!ю та види. При розробц! моделей п!дготовки та д!яльносп враховувалось, що будь-яка д1ялыпсть, в том}' числ! ! спец!ал!ста, складаеться з таких елемент^в:

потреба —^мотив —ьмета—* задача—у дЫ—► операщя—результат.

Розглядаючи функц!ональну структуру навчальноГ дьяльносп в щлому, автор вщиляе чотири складов!:

• мотивацшну (б1олог!чн! та сощальш потреби);

• пгзнавалъну (перцепщя, мислення);

• виконавчу (програма д!яльносп, ди, операщ!);

• контролюючу (анал!з виконано! д!яльносп, оц1нка самого себе).

Загальт положения розробки абстрактно! психолого-педагопчно! модел! Д1Яльносп спещал!ста розкривають сутшсть та принципи моделювання ! лежать в основ! п розробки. Основш положения (етаии) методики моделювання розроблен! на основ! наступносп.

При складанш концептуальних положень модел! д!яльносп спец1ал1ста використовувались методичш м!ркування деяких автор!в (6.е.См!рново!, О.Г.Мороза, Н.Ф.ТализшоГ, О.О.Киверялга).

3 метою розробки наскр!зних навчальних план!в проведено пор!вняльний анал13 навчальних платв училища, техткума, !нституту. Вщомо, що зм!ст навчання визначаеться навчальними планами, програмами ! ф!ксуеться в навчальних пщручниках, пос!бниках, електронних накопичувачах шформацп.

Запиыюоекты OCHOUA Л ЩЕЙ ТУРИЗМУ

- шш - нот ЛшеЬй клаеш

абггур'к

профеайна npocBiTa i вяхованкя _

п рофтформадЫ

п рофкоксул ьтацш

розуриття профес1йно! спрямованост!

квал1ф!ковапи& роб i тни к

економшо- юридичне училище

профзцб^р

адаптащя студеяпв

розвиток профессиях ÏHTepeciB

техшкум готельного господ

молодшнй cneniajîicr

э/upctra

профв1аб!р

адаптащя студеяпв

розвиток i формування профессиях iHTepeciB

гасштут туризму i готельного господарства

1<

профвй61р

адаптащя студент! в

розвиток професШних iHTepeciB

готель, <■ i_туристичго ф1рми_г

квал1ф1 кований

pOÓÍTHKK

молодший спещал1ст спещалкгг_

профадаптацуя профудосконаленвя професхйне становления

шслядипломна +

шдготовка I

засвоення ново! професИ п1двищеппя к вал i ф» кади иабуття наукового ступеня

Рис. 2 Схема ступенево! шдготовки фах1вц!в та професшнох opieirrauii в комплекс!.

Зм1Ст освли, з одного боку, залежить вщ багатьох фактор1в -р1вня розвитку науки, техшки, виробництва, культури 1 т.д., а з ¡ншого - виконуе цший ряд функцш: навчальну, освшио, виховну, сощальну, стимулюючу, розвиваючу, мотивуючу I шип. Тому вш повинен конструюватись з врахуванням принципа наступность При цьому, потр1бно догримуватись такого правила, що кожен Ступшь повинен готуватись попередшм 1 служити основою для наступного, а змшам тдлягають навчальш плаш! 1 програми вищого ступеня. Дотримуючись цього правила, зроблено пор1вняльний анал!з навчальних плашв техншума та шституту, результати якого подаються в табл.1.

Табл.1.

Порхвнялышй анал!з навчальних плашв.

Ч Назва Навчальний заклад

N. закладу 1нститут Техшку м Р1зниця

\ Юлыйсть годин

\ за 5 за 1 за 3 роки за 2,5 за 1 за 3 ро- загал. за 1 за 3

Назва \ аспекту \ рота рис (наступ-ннх) рОК1В рис ки (передба -чаемих) к-сть (52,5) Р« рок*

Теоретичний 6625 1325 3975 3510 1404 4212 -3115 +79 +23;

аспект

Практичний 540 108 324 828 331 993 +288 +223 +66!

аспект

Всього: 7165 1433 4299 4338 1735 5205 -2827 +302 +90(

«+» - резерв годин в техткукй пор!вняно з шститутом «-» - означае, що в шституп на тдготовку спещалшта потр1бно затратите вщловщпу юльюсть годин.

Даш таблиц! 1 свщчать про те, що для шдготовки спещал1спв з скороченим термшом навчання е в а шдстави, що дае змогу розроби-ти наскр1зний навчальний план за спещальшстю 7.050203 «Менеджмент у невиробничш сфер!». Для визначення ефективносп наскр1зного навчального плану з скороченими термшами навчання ми використали метода експертних оцшок, яхи мають М1сце в роботах В.М.Глушкова, Б.С.Гершунського, О.О.Киверялга та шших.

Для проведения експертизи була створена експертна група в склад1 20 оаб, до якого увшшли вчеш, спещалюти з виробництва, а

також найб1льш квал1фшоваш I досвщчеш вшсладач! шстатуту, гехшкума, тобто внутр1шня 1 зовтшня експертиза.

Компетентшсть експерт!в оцшювалась за такими показниками: р1внем загальноТ ерудици, глибиною спещалышх знань з проблеми, що розглядаеться, шформовашстю (освщомлешстю) в оцшювальшй сфер! тощо.

Загальна компетентшсть кожного з експерив розраховувалась за формулою:

л*, махе

де А - сумарний бал отриманий експертом в результат! складання числових коеф!ц!ент!в;

Амакс - максимально можлива сума бал!в.

При розробщ наскр1зного навчального плану ми врахували ос-новш вимоги. А саме: ва дисциплши навчального плану необхдао компанувати за циклами, яш включають взаемопов'язан! дисципл!ни 1 забезпечують певний вид (иапрямок) подготовки спец!ал!ста. Ми врахували ва необх!дн! цикли для шдготовки бакалавра та опешаллста.

Шдготовка спетцал^спв з скороченими строками навчання наведена на рис.3.

Результата колективного обговорення проекту наскр!зного навчального плану з бЬтьш компетентними експертами лягли в основу вщпов1дного р1шення експерт!в, були доведен! до методично! ! вчено! ради !нституту та Ради комплексу. На шдстав! цього був впровад-жешш наскр!зний навчальний план в навчальний процес з 1996 року.

Таким чином процес проведения доапдно-експериментально! перев!рки щодо визначення зм!сту навчання в комплекс!, дае змогу тдтвердити основну гшотезу дослщження - що ефективн!сть п!дготовки спец!ал1ст1в можна забезпечити розробкою та впровад-женням наскр!зного навчального плану з скороченими термшами навчання, що дае змогу заощадити значну к!льк!сть часу ! кошт!в,

8 Доктор паук

7 Канлнгат наук

6 Мяглстр

55 Спещалгст 1нститут туризму 1 готельного господарства Спец1алкт

5 Спеикпет Спешалкт Дисциплин самоспйного вибору, ВИбфКОВ! Спео'шлкт

4,5 Вивчення дисцншин самоспйного вибору Бакалавр Вивчення дисцишпн самоспйного вибору

4 Бакалавр та ви&ргових Бакалавр Професшно-ср1ентоааш дисщшдши та вкбфксш Бакалавр

3 Вивчення дисциплш самоспйного вибору та ВИбфКОВНХ ДНСЦНЛЛШ Вивчення фундамекгадьних та сошально-еконокйчних дисцншпн Професшно-ор1енговаш та ви£рков1 днсшпшши

2,5 2 Мол.спешал!ст Вивчення. . фундамектальнях Молодший спешалкт ПрофесШшндоентоват

дисциплш Вивчення фундамекгальних. дисцишпни

1 Квал!ф. робггник Вивчення гуманпарннх, та еконошчинх дисциплш К»*Л1ф.робггкик: профеайно-оркнтоваких та спещалыпсс дисциплш . Вивчення фундаментелышх дисциплш

Професайаа щдгопоыса та вабутга робочса професо Гумакгтнрка та соцюьно еконошчна шдготовга Вивчення туманпарних та сощально-еконошчних дисциплш Студент

Квал|ф1кащя спсцш!сп БАЗА Екшомио-юрндичне училище Техшвум готельного господарства та туризму ( X - XI кл.)

Загальноосвггня середдя (повна) школа, лщей

Рис.3. Ступеней шдготовка спещалют1в (фах1вшв) в навчально-науково-виробничому комплекс! "Туризм, готельне господарство, еконокнка 1 право" з скороченими строками навчання.

зизначити едшп методичш вимоги до навчання, розв'язати конкретш эргашзацшш питания його впровадження, усунути дублювання, та застосувати в навчальному процеа ефективш форми, методи гавчання та передов! педагопчш технолог!!'.

6 вже деяш попередш насл!дки за перший семестр 1996-1997 г.р.. Студента груи, яю навчаються за наскр!зним навчальним тланом, пом!тно в!др!зняються вщ студент!в, яга вступали до вузу на 5аз1 загальноосв!тньо! школи. Це е тдтвердженням того, що гаскр1зний навчальний план сприяе посл'щовному формуванню ¡нань, ум!нь та навичок, усуненню дублювання, дае змогу визначита :диш вимоги в навчальному процеа, застосувати р!зн! методи, £>орми ! прийоми навчання, скоротити процес адаптац!!.

Вдосконалпвшп зм1ст осв'гги, завдяки розробленим моделям •а анал1зу навчальних план!в, автором зроблена перев!рка продукти-1ност! навчального процесу шляхом впровадження модульного гавчання в експериментальних трупах.

Для об'ективно! оцшки результате засвосння матер!алу ¡икористовувались два вида критер!!в - юлыисш та яшсш, це:

К

. Коефщент успшшосп: а~~7г

К

!. Коефвдент засвоення нового матер!алу:

1а

. Коеф!щент м!цност! (повноти) засвоення знань:

також фактори, як! впливають на продуктивн!сть - мотивац!я чшня та штерес до нього, актившсть студент!в, методи, форми та асоби навчання, об'ем та характер змкту навчання та шип.

Усп!шн!сть студенпв оц!нювалась за допомогою тест!в, яш .осили прикладшш характер. 3 щею метою ми взяли чотири групи гудент!в I курсу (2 групи техшкума 1 2 групи шституту). 3 них дв1 онтрольн! ! дв1 - експериментальн!. Студенпв техшкума - 62, гуденпв ¡нституту - 63. Загальна юльшсть питань - 25.

Даш тестування наведен! в табл.2.

Табл.2

J* ГШ Наава вииль- ■ого закладу Загалыш KLXbKiCTb студенпв KUbKicn» студенев KUbKICTb студенпв, ш,о здали > 50% KiJibxicTb »¡дповадей ва аашггання Повинна бутя загальаа к1жыпсгъ в»дпов1деЙ

Контрольна трупа Ежсоери- кетлш груш Контрольна rpvna Експери-ментальна трупа Контрольна rpvna Екслерн-ментальна грутта Контрольна група Ексиеря-ментальна rpvna

1 Техникум 62 32 30 25 28 575 700 700 800

2 1ястнтут 63 32 31 24 26 614 685 768 806

Вщносна ycniiiraiCTb в контрольных i експериментальних трупах

техникума i институту виглядить таким чином:

575 700

а)техшкум а„ = ^ = 0,82 —— = 0,87

б)шсгагут = —= 0,80 = 806 = 0,85

1з розрахунк1в ввдно, що вщносна ycniuiHicrb в експериментальних трупах вшца, тобто

а2 > а1.

Шдходячи до процесу засвоення знань з точки зору наступност!, 1.1.€рецышй пише: «Засвоення знань ¡де по принципу послщовносп (iepapxii) р!вн1в: учень (студент) не може переходити до наступного р1вня, не засвоТвши навчалышй елемент на попередшх. Так, для засвоення якогось елементу на III piBHi, необхщно попередньо oвoлoдiти ним на I та II р!внях.

Як показали результата доондження, продуктивность (ефектившсть) навчального процесу, перш за все, залежить в'щ яшсних i кшьюсних показник1в та фактор1в, яю впливають на не1, тобто мотиваци учшня, активное™ студенев, застосування знань на практищ, метод1в та форм навчання, виду i характеру навчально! Д1ялышсп тощо. Bei вони невщ'емш елемеити модульно-рейтингового навчання. Домшанта процесу навчання, як правило, засвоення знань досягаеться TOfli, коли Bei елементи дидактично! системи пов'язаш М1Ж собою iepapxi4HO, збер1гаеться !х взаемозалежн1сть та оптимальш умови забезпечення наступност1.

Експериментальна перев1рка продуктивное™ навчального процесу шляхом впровадження модульного навчання св'1дчктъ про ефектившсть його впкористання. Воно сприяе шдвшценню як шльюсних, так 1 ягасних критерпв навчального процесу. Узагальнення результате теоретично! та дослщно-експериментально! робота дае тдстави для висновшв:

1. Результата наших дослщжень, шших автор1в, а також досвщ роботи на р1зних ступенях професшно! осв1та, сприяли створенню концептуально! модел1 наступност! в комплекс!:

• наступн!сть - один з провщних принцип!в розвитку неперервно! ступенево! осв!ти, такий взаемозв'язок, така спещально □ргашзована взаемод!я вщповщних п компоненпв, яка узгоджуе д!алектичш протир1ччя м1ж суьижними ступенями системи;

• при створенн! навчальних заклад!в нового типу, ¡нтегрованих, альтернативних або навчально-виробничих комплекс!в, як! е шноватикою сучасност!, вона виступае як «штегровашш зааб», що узгоджуе протир!ччя М1Ж ступенями;

• в загалышосвшпй школ! людину готують до загальних функщй, а в профес!йн!й - до сощально-диференцшованих з урахуванням наступност! навчання, виховання, формування :пец!ал!ста;

• якщо розглядати наступн!сть у витляд! лопчного ландюга умовивод!в, то можна розмежувати к!лька зм!стовно канон!зованих положень, що суттево розкривають и парадигму в едност: причинно-наслщкових зв'язшв. В навчально-виробничих комплексах також мае М1сце наукова парадигма, яка виходить з глибинного, найб!льш прогресивного розумшня соц!ал!зац!! як феномену часу.

2. Анал!з причин суперечностей м!ж сум!жними ступенями, як! призводять до виникнення труднощ!в в навчанн! пергпокурсник!в, дозволив нам виявити основн! шляхи створення оптималышх умов забезпечення наступност! в комплекс!.

3. 3 метою вдосконалення зм1Сту та оргашзаци навчального процесу в комплекс!, розроблеш модел! пщготовки та дояльносп спещал!ста-менеджера, проведений пор1вняльний анал1з навчальних плашв училища, техшкума, шституту для розробки наскр1зного навчального плану з скороченими термшами навчання. Здшснена експериментальна перев1рка продуктивное^ навчального процесу шляхом розрахунюв кшьгасних ! яшсних показншав.

4. Впровадження наскр1зного навчального плану дало змогу пщтвердити основну гшотезу дослщження щодо забезпечення наступи осп в навчально-виробничому комплекс!.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, концептуальну модель наступност! в комплекс!, зроблено такий висновок, що настушпсть -це такий взаемозв'язок окремих ланок, ступетв, структурных тдроздШо комплексу, який спрямований на узгодження суперечностей м(ж ними, це умови, засади, принципи, що лежать в основ1 його створення та розвитку.

Дисертащя не претендуе на вичерпний розгляд вах аспекпв дослщження. Подальшому вивченню п!длягають питания: проблема наступност! в пггегрованих навчальних закладах, асощащях, в передових педагог!чних технолопях, ! не тльки м1ж окремими ступенями системи, а й м!ж основними етапами п!дготовки молод! до трудово! Д1Яльност1, тобто загальноосв1тньою, профес!йною та шслядипломною осв!тою.

Основш положения дисертацп в1дображен1 в таких публшащях:

1. Педагопчна !нноватика - одна !з засад розбудови осв!ти в УкраТш //Рщна школа. - 1997. - №5.- С.70-71.

2. Система безперервноТ освт! в навчально-науково-виробничому комплекс! //Психолопя ! педагопка. - 1997. - №2. -С.221-224.

3. Наступн1сть - провадний принцип неперервноГ ступенево! освш! //Нов! технологи. - 1997. - №19. - С.277-281.

4. Профор1ентащя i ступенева шдготовка спещал^та //Piдна школа. - 1997. - №3-4. - С.79-80.

5. Навчальн! заклади нового типу в систем! ступеневоТ освтг. /Система неперервно! освшт: здобутки, пошуки, проблеми: Ма--epiann М1жнародно1 науково-практично! конференцп. - Чершвцк ;<Митець», 1996. - Кн.З. - С.177-180.

6. Ступенева освта в туризм! - запорука ycnixy в розвитку щв!льн01 aBianiï Украши /Проблеми багатоступенево"! п!дготовки )акалавр1в та фах!вщв з напрямку «ав!ац!я та космонавтика» : ^1атер!али науково-методично! конференцп, 17-18 жовтня 1995 р. -Kiiïb, 1995. - С.49-51 (у сшвавт. Поважна Л.1.).

7. Грош! та валютн! операци. Програма для вшцих навчалышх 1аклад1в з спещальност! 5.05020302 «Оргашзашя обслуговування в ■отелях i туристичних комплексах». - К.: Друкар, 1996. - 5с. (у :твавт. Поважна Л.I.)

8. Нова концепщя шдготовки кадр!в для системи туризму //Фшанси Украши. - 1996. - №3-4. - С.88-91 (у ствавт. Поважна 1.1.)

9. Наступи!сть у навчально-науково-виробничому комплекс!. Материалы П-й Украинской научно-практической конференции. -Симферополь, 1996. - С. 179-184.

10.Концептуальна модель наступносп в навчально-науково-1иробничому комплекс! /Сощально-гуматтарна осв1та та шляхи ïï юзбудови: Матер!али Всеукрашсько! наради зав. кафедрами :оц!ально-гуман!тарних дисциплга, кв!тень, 1997. - В. «Генеза», 997. - С.64-67.

11. Програма з навчалыгоГ практики для середн!х спец!алышх [авчальних заклад!в по спещальносп 3207 «Оргашзащя )бслуговування в готелях i туриспгчних комплексах» / /MiniCTepcTBO вшцоТ i середньо! спещалыюТ ocbîtii У PCP. 5еспубл1канський науково-методичний кабшет по середн!й пещальшй освт. - Kiiïb, 1990. - 9с.

12.Деяк! аспекта конкуренци п!дготовки кадр1в для туризму в 1онецькому periOHi /Матер!али науково-лрактично! конференцп. -1онецьк, 1995. - С.29-33.

Аннотация.

Фоменко H.A.. Преемственность в содержании и организации чебно-производственных комплексов.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени ;андидата педагогических наук по специальности 13.00.04

профессиональная педагогика. Национальный аграрный университет, Киев, 1997г.

Защищается диссертация, которая содержит анализ преемственности в системе непрерывности образования, в частности, в учебно-производственных комплексах. В диссертации рассматриваются педагогические инновации, разработаны концептуальная модель преемственности, модели подготовки и деятельности специалиста-менеджера, дан анализ учебных планов с целью создания сквозного с сокращенными сроками обучения.

Fomenko N.A. - Eligibility of the contents and organization industrial practice complexes.

Dissertation in the form of manuscript for the Candidate of pedagogy scientific degree, specialization 13.00.04 - professional pedagogics. National agrarian university, Kiev, 1997r.

Eligibility of system of continuity in education were analysed by scientific basis, specifically in industrial practice complexes.

In this dissertation considerations are given to pedagogical innovations, the models of preparation and activity of the expert-manager, conceptual model of eligibility are developed, educational plans are analiesed with the purpose of creating successive plans with reduced terms of training.

Ключов1 слова: наступшсть, педагопчна шноватика, ¡нтегроваш навчальш заклади, навчально-виробничий комплекс, педагопчна технолопя, концептуальна модель, модель Д1яльносп, наскр1зний навчальний план.