автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Психолого-педагогические условия профессионального отбора будущих инженеров-педагогов

Автореферат диссертации по теме "Психолого-педагогические условия профессионального отбора будущих инженеров-педагогов"

PÍO ОД 1 О ФЕВ W97

ИНСТИТУТ ПЕДАГОГ1КИ I психологи ПРОФЕС1ЙНОТ ОСВ1ТИ АПН YKPAÏHH

На правах рукопису

БАКАТАНОВА Веротка Бориавна

Психолого-педагопчш умови профестного вщбору майбутнЫ ¡нженер1в-педагопв

13.00.($- професмна педагогжа

Автореферат дысертацм на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук

КиТв 1996

Дисертатею е рукопис

Робота виконана в 1нстатут1 педагогией 1 психологи проФес1йно1 осв1ти АПН Украхни

Науковий ювр1вник - доктор педагончних наук, професор КОЗАКОВ В1тал1й Андртович

ОФШ1йн1 опоненти - доктор педагончних наук,

старший науковий ствробл.тник ФЕДОРИШН Борис Олексайович

кандидат педагопчних наук ЩЕРБАК Ольга 1ван1вна

Пров1дна установа - Украхнський 1нститут шдвищення

квалшикаци керхвних кадр!в осв!ти

Закист дисертацп В1дбудеться " 19 " лютого 1397 року о 14 оо годин1 на зас1данн! спешат зовано! вчено! ради Д 01.61.01 в 1нститут1 педагогией 1 психологи про£ес1йно1 ос-В1ти АПН Украхни С 254060, м. КИ1В, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал зас!дань).

3 дисерташею можна ознайомитися у б1блютец1 1нституту педагогией 1 психологи проФес1йно! осв!ти АПН Украхни С 254060, м.Ки1в, вул. М. Берлинського, 9 Автореферат роз1слано " 15 " с1чня 1997 р.

Вчений секретар спещал!зовано1 вчено! ради

Г.М. Цибульська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Агауальшсть 1 ступань досл1дйвност1 теш. Стратепчна мета виведвння винш осв!ти в Украш на св!товий р!вень, визначе-на Державною нашональною програмою "0св1та" С'Укразша XXI стшиття"), передбачае впровадження такси системи прийому до ви-щих навчальних заклад1в, яка забезлечуватиме вШ1р на навчан-ня аб1тур1ент1в за об'ективними критер!ями. Так! вимоги до реФор-мування вищо! школи спричиняються сошально-еконотчними зм!нами, що сталися в сучаеному сустльстви зокрема переходом до ринко-вих вшосин та необхш^тю вшовыно! адалтацп системи вищо! осв1ти. У таких умовах зростае необх1дн!сть у шдготовш компе-тентних 1нженер1в-педагог1В, як1 б поряд з хорошими техн!ко-тех-нолопчними знаниями добре волод!ли методикою 1х передач! уч-ням та роб1тникам, розум1ли б загальну стратег!ю виховання про-Фесюнал1зму та пр0фес10нала. Ш умови Формують певн1 вимоги як до особистосп !нженера-педагога, так ! до якост1 його шдготов-ки у в1дпов!дних вших навчальних заоадах СВНЗЗ. Як зазначено у КонцептI проФестно! освп-и Укра!ни, основним напрямом у розв'я-занн! цих завдань е Формування як!сно нового типу педагога про-фес1йного навчального закладу, який поеднуе функшл викладача та майстра виробничого навчання. Це сприяе подоланню !снуючого розриву в Формах та методах м1ж теоретичним 1 практичним навчан-ням професп. Такому педагогу необх!дно мати спешальну проФес1йну шдготовку, знанння з основ педагопки та психологи, високий р!вень робатничо! квал!ф1кацп з вшовшо! професп.

Останн!м часом загострилась суперечнхсть м1ж вимогами до особистост! та д!яльност1 !нженерно-педагопчних прэшвишав 1 фактичним рхвнем профес1йно! тдготовки випускникгв !нженерно-пе-дагопчних спешальностей вших навчальних заклад!в Укра1ни. Ця суперечн!сть полягас в тому, що тдготовку висококвал!ф!кованих

ро61тник!в зд1йснюють ¡.нженери-педагоги з недостатн!м р!внем роб1тничо! квамфхкаци, низьким загапьнокультурним р1внем, що негативно впливае на виховання учн1в ПТУ.

3 метою визначення психолого-педагопчних умов проФес1йного вШору претендент1в на д.нженерно-педагончн! спешальностх ви-щик навчальних заклалов наш було вивчено та проанатзовано тео-ретичн! аспекта те! проблеми.

Проблеми розвитку вито! педагопчно! осв1ти в Укра!н1 вивча-ли В.К.Майборода та В.1.Луговий. Вагомий внесок до педагопчно! теорп 1 практики з питань подготовки вчителя та Формування його особистост! зробили О. А. Абдул1на, А.М.Алексюк, Ф. Н. Гонобол!н, С.Б.£лканов, 1.А.Зязюн, В.А.Крутецький, Н. В.Кузьмша,

Н.Д.Лев1тов, В.О.Сластьон1н, А. I.Щербаков та з.нш1.

Необх1дмсть проФеайного вибору на педагог!чн1 професи та його психолого-педагопчш аспекта знайшли теоретачне обгрунту-вання в досл1дженнях С.О.Голованова, Г.I.Кл1мова, е.О.Кшмова, О.Т.Маленка, В. Ф. Моргуна, А. В. Пар1нова, С. В. Томоша, Б.О.Федори-шина, Р.I. Хмелюк, О.Е.Шицлано! та 1нших.

Заслуговуклъ на увагу результата наукових досл1джень з питань тдготовки !нженерно-педагопчних прашвшшв для системи проФтехосвата П.Р.Атутова, С. Я. Баташева, Ф. Н.Гонобол1на, Г.е.Збо-ровського, Е.Ф.Зеера, Н. В.Кузьм1но1, Б. Д. Литвинова, О.Т.Маленка, А. I. Пастухова, Г. М. Романцева, М. М. Таланчука, В. Л. Худякова, 0.1.Щербак, В. I. Ярового та 1нших.

У сучасних умовах неможливо розглядата тдготовку 1нженер-но-педагопчних кадр1В лише як тдготовку викладач!в дисципл!н проФтехцжлу та майстр1в виробничого навчання для заклад1в проф-техосв1та. Сьогодш вони повинн1 вм!та зд1йснювата щл!сний педа-гончний процес, виконувати найважливияу сошальну роль щодо виховання роб1тник1в-проФесЮнал1в.

Анал1з психолого-педагопчних досл1джень щодо удосконалення п1дготовки 1нженер1в-педагог1в свшить про неможливютъ розгля-ду цик питань без вивчення процесу шдготовки робптошв в нав-чальних закладах осв!ти. Цим питаниям присвячеш науков1 пращ С. Я. Батишева, А.П.Беляево!, I.Б.Васильева, В.О.Зайчука, Е.М.Ко-вальчук, М.I.Махмутова, Н.Г.Ничкало, В. 0. Радкевич, В.В. Синявсь-кого, Д. О.Тхоржевського, в.в.шапк1на та 1нших.

Як показало вивчення, профестний вШ1р на 1нженерно-педа-гопчн! проФесп ше не став предметом комплексного психолого-пе-дагопчного доацдження. В ютукшй практиш проФес!йний вз.дб!р учн1всько! можш на 1.нженерно-педагог1чн1 проШесп зд1йснюеться безсистемно, за другорядними критер1ями, без урахування психолого-педагопчних умов. При цьому майбутшй студент не розгля-даеться як суб'ект педагопчно! системи, а виступае лише об'ектом орган!зац1йно-педагопчних д!й.

Таким чином, нагальною стае проблема такого в!дбору на навчання з 1нженерно-педагопчних спешальностей, який би забез-печував високу успшшсть навчання студент1в 1 в1дпов1дно висо-ку еФектавн1стъ оволоди-шя ними професлею шженера-педагога.

Актуальнют ше! проблеми та значения п усшшого розв'я-зання для подальшого розвитку системи вишо! 1нженерно-педа-гоПчно1 осв1ти визначили тему наш го досидження - " Психоло-го-педагопчн1 умови профес1йного в1дбору майбуттх шженер!в--педагопв "

Об'ект доаидження: проиес проФес1йного в!дбору випускшшв ПТУ на 1нженерн0-педаг0г1чн1 спетапьност! вищого навчального закладу.

Претят дооидження - психолого-педагопчн1 умови про-Фес1йного вШору учн1вськох молод! профес!йно-техн1чних на-вчальних заоад!в на шженерно-педагопчн! спешальносп.

Мета досмдження полягае у виявленн!, теоретичному обгрунту-ванн1 та експериментально! перев!рш. психолого-педагончних умов проФес1йного в!дбору майбушх 1нженер1в-педагопв.

Ппотеза досл!дження: профешйний вШ1р майбутн!х !нже-нер!в-педагонв тидвищить ефективн!сть навчання студенпв, ящо:

- проФор1е:нташйна робота буде зд!йснюватись комплексно, на основ! взасмодп ВЮ 1 заклад1в проФтекосв1ти:

- шл1 шдготовки 1нженерно-педагог1чник кадр1в будуть змо-дельован1 з уракуванням потреб заюшив проФтехосв!ти:

- критерп профес1йного в!дбору на 1нженерно-педагог1чн1 спешальносп використовувати з в!дпов!дним методичним забезпе-ченням.

В1дпов!дно до мети доопдження та висунуто! ппотези було визначено так1 эавдання:

13 проаналхзувати сучасний стан кадрового забезпечення про-фес1йно-техн1чник училищ;

2) зд1йснити пор!внялъний анатз передового в!тчизняного та заруб1жного досв1ду тдготовки 1нженерно-педагопчних кадр1в:

3) теоретично обгрунтувати 1 розробити псиколого-педа-гопчну модель д!яльност! 1нженера-педагога:

4) розробити критерп проФеШйного в!дбору випускник1в ГПУ на 1нженерно-педагопч1 спешальносп:

5) розробити та експериментально перев!рити методику ор-гашзаци проФес!йного в!дбору на !нженерно-педагог!чш спешальносп 1 виявити його вплив на ефектившсть навчання май-бутшх пращвник!в проФтехосвт.

МэтодолоПчноп основою досл!дження стали: теор1я наукового ш знания. Ф!лосоФськ1 положения про взаемозв'язок та взаемозу-мовлешсть явищ та процес!в, необхадшсть IX вивчення в конкрет-но-1сторичн!й обстановш: системно-структурний п!дх1д, шо дозво-

ляе розглядати об'ект як тле, утворене в результат! взаемодп його частин: положения про наступтсть 1 взаемозв' язок загально!, проФес1йно! 1 вишо! осв1ти як ланок системи безперервно! освпм: принцип проФэс1йно! спрямованост! навчання.

Загалънотеоретачною базою досл!дження е психолого-педа-гопчн1 концепт! загального розвитку особистост!, положения що-ДО ПРОВ!ДНО! РОЛ1 Д1ЯЛЪНОСТ! у Формувант якостей особистост!, концепци проФес!йно! ор1ентацП, уявлення про педагопчну систему та профэс!онал1зм особистост! 1 д1яльност1 шженера-педагога.

Концепшя дослоджэння. шлеспрямований проФес!йний в1дб1Р учн1в ПТУ на 1нженерно-педагог!чн1 спешальносп за об'ективними та суб'ектавниш критер1ями сприяс устшному оволод1нню про-ФетЕЮ !нженера-педагога, який у сучасних умовах повинен добре волод!ти техтко-технолопчними знаниями, методикою !х передач! учням, засобами педагопчного сп!лкування, методами виховання.

Шдвищення ефективносп навчання студенев шженерно-педа-гопчного вшцого навчального закладу передбачае врахування психо-лого-педагопчних умов профэс!йного в!дбору, як! забезпечують взаемодио профор!ентац!йно! робота ВНЗ !з закладами профтехос-в1ти, врахування шлей тдготовки та потреб заклад!в профгехос-в!та, визначених критерпв в1дбору та вшовиного методичного забезпечення.

Методика проФес!йного вШору учн1в ГПУ на шженерно-педа-гопчн! спешальност! ВНЗ мае базуватись на профес!ограм! !нжене-ра-педагога 1 спрямовуватись на Формування ! розвиток 1к самос-в!домост!.

Для розв'язання поставлених завдань використовувались взаЕМодоповнююч! штоди доспютвння: теоретичт - пор1вняльно-!сторичний анал!з Л1тературних джерел та нормативно! документащ! з питань тдготовки квал!Ф!кованих роб1тник!в, моделювання:

емп!ричн! - спостерекення, 1нтерв' ювання, анкетування. тестуван-ня, к1лък!сний 1 як1сний анал!з 1к результапв з використанням елемент1в математично! статистики та експертних отнок.

Дослпження зд1йснквалось поетапно у 1991 - 1996 рр. на баз1 Украхнсько! 1нженерно-педагопчно1 академп См.Харк1В) та зак-лад!в професхйно! осв!ти м.харкова С ПТУ - 2,4,5,9,10.13.14,17,18, 19,21,29,32,35,36, ВПУ - 6, 113 1 ХЭРК1ВСЬК01 облает! С ПТУ-36, 57,58,59,60, ВПУ-27), ГПУ-9 М.Полтави, ПТУ-25 М.Березан! Ки-1всысо1 облает!, ВПУ - 7 м.Орел СРос!яЗ. Експериментальною робо-тою було охоплено 414 учн!в ПТУ, ВПУ, техн1кум!в, 149 студанпв У1ПА, 74 експерта.

На першому етап1 С1991-1992 рр.) було зд1йснено теоретичний анап!з проблеми. визначен! об'ект, предмет, ппотеза та заздання досл1дження, розроблено його методику.

На другому етап1 с 1993-1994 рр.) - розроблено теоретичну модель 1нженера-педагога, критерп та методику профес!йного в!дбо-ру на !нженерно-педагопчн! спешальносп ВИЗ, зд1йснено поперед-ню перев1рку ппотези та уточнено завдання дооидження.

На третьому етап1 С1995-1996 рр.) завершено експеримен-тальну перев1рку розроблено! методики проФес!йного в1дбору май-бутн!х !нженер1в-педагопв, проанал!зовано та узагальнено результата впровадження методики проФв!дбору, сформульовано за-гальн! висновки.

Наукова новизна достдження полагает у створенн! особис-т!сно-д1яльн!сно! модел! !нженера-педагога: в обгрунтуванн! пси-холого-педагопчних умов проФес!йного в1дбору учн1в ПТУ та ВПУ на !нженерно-педагопчн! спец!альност1 у вишх закладах осв!ти в1дпов1дного проФПю: у розробц! методики проФес!йного в!дбору на !нженерно-педагог!чн! спешальносп.

Теоретична значуписть досл!дження: розроблено матрицю осо-

биспсних яюэстей 1нженера-пелагога, обгрунтовано критерн про-Фес1йного в1дбору учн!в проФес!йно-техн1чних навчальних заклашв на 1нженерно-педагопчн1 спетальносп ВНЗ.

Практична значушсть доыидження полягэе у розробш. методики в!дбору на 1нженерно-педагопчн1 спетальносп учн!в ПТУ та ВПУ, створеши проФор!ентац1йно1 професюграми 1нженера-педагога.

Результата досидження можуть бути використан! в 1ндус-трхально-педагопчних техникумах 1 коледжах, 1нженерно-педа-гопчних ВНЗ, на анженерно-педагопчних факультетах та курсах шдвищення квал1Ф1кацп прашвник1в профтехосв1ти: для розробки рекомендашй з питань оргашзацп проФес1йно'1 ор1ентацн 1 В1Дбо-ру аб1тур1£нт1в на д.нженерно-педагончн1 спетальносп; в процес1 прийому на навчання до виших навчальних заклашв в1дпов!дного ПР0Ф1ЛЮ.

В1роидн1сть наукових положень, висновк1в та рекомендаций забезпечуеться обгрунтоватстю вих1дних позищй досл1дження: ви-користанням комплексу метод!в, адекватних його об'екту, предмету, мен та завданням: результатами досл1дно-експериментально1 пе-рев1рки розроблено! методики оргатзацн проФвз.дбору на шженер-но-педагопчн! спетальносп; математичною обробкою одержаних да-них з використанням елеменпв математично! статистики: повно-тою 1 статистичною значулистю емшричного матер1алу. на займет винесено:

1.Психолого-педагог1чн1 умови проФесНшого вадбору:

- вшов1дн1сть проФв!дбору тлям ^.нженерно-педагопчнох осв1ти:

- спрямоватсть проФор1ентацп на св1доме проФес1йне самовизна-чення учнями ПТУ щодо професи "з.нженер-педагог":

- комплексность 1 взаемод1я у прои>ор1ЕНтащ1 мхж 1нженерно-педа-гончними ВНЗ 1 закладами проФтехосв!ти:

- компетентшеть педагопчних пращвник!в з питань методики та

критерпв в!дбору учн!в на !нженерно-педагопчн! спешальност!.

2. Особист!сно-д1яльн!сну модель шженера-педагога, яка М1 стать так! елементи структури особистост! як: спрямовашсть. досв1д, псик!чн! процеси, бюпсих!чн! властивост!. На шй тдстаз! ! з урахуванням Функшональних компонент!в д!яльност! !нженера-педагога Сгностачного, проектовного, конструктивного, комунисативного, орган!заторського) розроблен! матриця та про-Фесюграма, як1 являють собою особиспсжмияльшсну модель Фах!вця !нженерно-педагог!чного проФ1лю.

3. Методику в1дбору учшвсько"! молод1 проФес1йних на-вчально-виховних заклад!в на !нженерно-педагог!чн! спешальност!.

Апробашя результат!в досл1дхення. Основн! висновки ! результата досл1дження допов1дались на перш!й та друг!й рос1йських науково-практичних конференшях з м!жнародною участю "Проблеми сошологп проФеайно! осв!ти робпгниив" С Санкт-Петербург, лкь тий 1992 р. .вересень 1994 р.на практичних сем1нарах для кер!вник!в ВПУ м.Харкова та Харк!всько! обл. См.Харк!в, XIП1, 1992 - 1993 рр. х на обласних сем1нарах !нженерно-педагопчних прашвнмав См. харпв, 1992, 1993, 1996 рр.на XVII Всеук-ра'1нськ!й науково-методичн1й конференцп "Теоретичн! та практичн! аспекта проблеми тдготовки !нженер!в-педагопв" См.Харпв, бере-зень 1993р.), на рос!йськ1й конференцп з м!жнародною участю "Проблеми виховання учн1всько1 молод!" См.Черкеськ, вересень 1995 р. 3, на XVIII науково-методичнш конференцп "Проблеми ступене-во1 !нженерно-педагопчно1 осв!ти" (м.Харк1в, березень 1995р.), на м!жнародн!й науково-методичн!й конференцп "Роль вуз!в у виршенш проблем безперервнох освпи та виховання особистосп Св1д шальнох до п!слядипломно1)" См.Харк1в, травень 1995 р.3.

Впровадження результате доошивння. Результата досл1дження впроваджено в Украхнсько! 1нженерно-педагог!чно1 академп, вико-

ристовувались у лекшях, сем!нарських, практичних та лабораторних заняттях 1з загально! 1 профеайно! педагогией, з курсу ор-ган!зашл та методики виновно"! робота в ПТУ, проведенн! педа-гопчних практик студент!в, при зд!йсненн! проФор!ентац!йно! робота в професдйю-техшчних навчальних закладах.

Пров1дн! положения робота в!дображен! в 5 публ!кац!ях.

Дисерташя складаеться !з вступу, двох роздшв, висновк!в, списку основно! використано! л1тератури з 225 джерел,13 додатк!в. Дисерташя вмщуе 11 таблиць та з малюнки.

ОСНОВНШ ЗМ1СТ РОБОТИ

У ВСТУП1 обгрунтовуеться актуальность теми, визначен1 об'ект, предмет, мета, завдання та методи доело, дження, сформулъо-вана ппотеза, виявлен! новизна ! теоретична та практична зна-чущеть одержаних результапв, сформульован1 положения, шо вино-сяться на захист.

У гтерэзыу розд1л1 "Шдготовка 1нженер!в-педагонв як психо-лого-педагончна проблема" розглянуто сучасний стан кадрового за-безпечення системи проФтехосв!ти та проведено ретроспективний анал!з в!тчизняного 1 зарубожного досв!ду п!дготовки !нже-неров-педагопв, що було покладено в основу розроблено! особис-т1сно-д!яльносноо модели фах!вця !нженерно-педагопчного профиш.

Розгляд проблеми якост! !нженерно-педагог1чних кадр1в, пра-цгачих у систем! профтехоевпги, було зд!йснено за допомогою анал!зу кадрового забезпечення м.харкова та Харк!всько! облает!, зпдно !з станом на к1нець 1994/95 навчального року.

Одержан! дан1 св1дчать, шо лише 372 майегшв виробничого навчання мають шженерноСшдуспшальноЭ-педагончну осв1ту. Серед викладач1в - т!льки 23% Ящо згадати, що за п!драхунками аме-риканських фах!вшв для 2/3 нових роб!тничих проФес!й вже недос-

татньо середньо! осв1ти, то природной буде вимога до кадр1в, як1 1х готують - виша !нженерно-педагог!чна осв!та.

До цього сл1д додати, що майже 36% 1нженерно-педаго г!чних прац!вник1в - це особи пенс1йного та предпенс1йного вхку.

Окр!м проблеми яюэст! !снуе тасок 1 проблема к1лькост! кадрового забезпечення системи профтехосв1ти. Так, взагал! по Украхш на инець 1994 - 1995 навчального року не вистачало: ви-оадач1в - 1372, майсшв в/н - 8960. Отже, усього по Украш не вистачае б!льш, шж десять тисяч 1нженерно-педагопчних прашвншав. На подолання такого становища спрямований Указ Президента Украхни "Про Основн1 напрями реформування профес1йно-тех-н1чно1 осв1ти в Укра1н1" N 322/96 в!д 8 травня 1996 року, яким у роздш 8 "Кадрове забезпечення проФес1йно-техн1чно! осв1ти" пе-редбачено "привести у вшов!дн].сть з потребами систему шдготов-ки шженерно-педагопчних кадров для проФес!йно-техн1чних зак-лад!в осв1ти на баз! спец!ал!зованих Факультетов вищих нав-чальних заклад!в".

Таким чином, для Укра'Ши проблеми якост! ! к!лькост1 шдго-товки шженерно-педагопчних кадр1в е актуальними.

Проведений анашз певних аспект!в стану кадрового забезпечення системи профес!йно-техн!чно1 осв!ти дозволив зробити певн! висновки:

Р!вень осв!ти, базово! психолого-педагончно! тдготовки викладач!в проФес!йно-техн1чного циоу 1 особливо майстр!в вироб-ничого навчання не вшовиае сучасним вимогам осв1ти та вихован-ня у проФес!йних навчально-виховних закладах.

Необх!дним в удосконаленн1 тдготовки кадр!в для системи профтехосв!ти е значне тдсилення и загальногумаштарного, педа-гог!чного та психолог!чного компонент!в. Особливо важливим це стае в умовах реал!зашл напряму на гуматзашю та демократа-

зашю осв1ти, зокрема осв1ти професхйно!.

Р1вень волод1ння роб!тничою проФес!ею як, в першу чергу, маястр1в виробничого навчання, так 1 викладач!в профтехциклу за-лишаеться низьким, то, безумовно, в!дбиваеться на реальн1й квал!Ф1кацп 1х учшв. Таким чином,сучасна практика шдготовки кадр!в для системи проФтехосвпги не спрямована на подолання неза-дов1льного стану справ з роб1тничою кваяшкашсю 1нженерно-педа-гопчного складу багатьох ПТУ.

Розглядаючи ^нженерно-педагопчну осв1ту у таких крахнах, як Рос1йська 1мпер1я, СРСР, Украхна, Великобриташя, Шмеччина, Болгария, Уговдина та хн., а тасож анал1зуючи принципи, на яких во-на базуеться, було зроблено певн! висновки та визначено перспек-тиви п1дготовки В1тчизняних шженерно-педагопчних прашвник!в.

Розвиток промисловосп, який розпочався 1з середини -к1нця 19 стол1ття у кра!нах захз.дно1 европи та Рос1йськ1й 1мперП, до складу яко! входила Украхна, зумовив посПйне зрос-тання вимог до рхвня загально! та профес1йно1 освати роб1тник1в. Внасл1док цих обставин поспйно шдвищувались вимоги до Р1вня освети тих Фах1вшв, як! займахлъся шдготовкою роб1тничих кадр1в, тобто 1нженер1в-педагопв. Саме з цим пов'язан! створення та розвиток як мереж1 1ндустр1ально- та шженерно-педагопчних нав-чальних заклаив, так 1 шдвимення рхвня освд.ти, ио надаеться IX випускникам.

Економ1чний розвиток, економ1чна та в1дпов1дна 1й пол1тична незалежн1сть будь-яюЯ держави обов'язково пов'язаш 13 Р1внем розвитку продуктивних сил, а саме з 1х квал1Ф1кац1ЕЮ, сФормовашстю проФес!йно значуших якостей особистост!, можлив1с-тю швидко, вшовшо до вимог ринку, зм!нювати спешапьнз.сть або професш у межах певного "профешйного поля" (проФес!йною моб1льн1спо), зд1бн1стю до пост1йного саморозвитку та проФес1йно-

го самовдосконалення. забезпечити в1дтворення саме таких роб1тник1в може лише високоосвхчений та висококвал1Ф1кований хнженер-педагог, на долю якого випадае реалхзашя прогностичнох та еволюцхйнох Функшй освхти. такий шдххд ыоже розглядатися як один з Фактор1в виходу економиси сучаснох Украт ни з кризового стану, що можливо тхльки на П1дстав1 опанування роб!тниками су-часними технолопями, як! забезпечать виготовлення конкуренто-

СПРОМОЖНО! продукт 1 св1тового рХВНЯ.

Досв1д шдготовки педагопчних кадр!в для система лроф-техосв1ти в СРСР, Украхш, Шмеччинх свхдчить, шо найб1льш дошльною та ефективною е подготовка хнженерхв-педагопв з числа вихованшв профтехучилищ, як! вже одержали роб1тничу проФесш, певну квашфхкашю у межах ШеХ професп, мають досить чтсе уяв-лення як про систему проФтехосв!ти, процес шдготовки роб1тник!в, так 1 про виробництво - сферу використання роб1тничох сили.

заслуговують на увагу та повинш враховуватися як при розробш в!тчизняного законодавства про проФтекосв1ту, так 1 в процеш шдготовки 1нженерно-педагопчних кадр1в у ВНЗ вимоги, що ставляться до волод1ння робптамою проФес!ею та виробничого дос-В1ду педагопчних прашвникхв профешйних навчально-виховних за-кладхв С Франтя, Шмеччина, Великобритан1я та 1н.

Перспективною для Украхни в сучасних сошально-еко-ном1чних умовах е шдготовка 1нженер1в-педагопв з числа ошб, якх вже маюггь вхдповшу хнженерну осв1ту та стаж роботи за Фа-хом, шляхом надання хм гуманхтарнох, зокрема, психолого-педа-гопчнох освхти в умовах спешатзованих ВНЗ Сяк це робиться у Франшх, Великобриташх, Румунп. Болгарии.

Державн1 заходи щодо шдвищення освхтнього рхвня ос!б, як1 сьогодн1 прашжпъ на з.нженерно-педагопчних посадах, але не мають вхдповхднох освхти, повинш грунтуватися не на коротко-

часн!й 1х гилготовщ на р!зник курсах, а на наданн! цим 1нженер-но-педагончним прашвникам базово! шженерно-педагопчнся ос-в!ти. При цьому, держава мусить законодавчо стимулгоати дану ка-тегорио 1нженерно-педагончних пратвншав до здобуття В1ДП0В1ДН01 осв1ти та п наявтсть ставити як умову заняття посади майстра виробничого навчання або викладача ПТУ, ВПУ Сяк це ро-биться у ©ранцп та тмеччит). Втдлення у життя ринкових в1дно-син повинно стосуватися не пльки створення ринку роб1тничо1, але й 1нженерно-педагог1чно1 пращ як природно! умови тдвищення и

як0ст1.

тдвищення квал1Ф1кац11 та тдготовка педагопчних кадр1в проФтехосв1ти, про що свшить попередшй розгляд цих проблем, завжди було державною справою та грунтувалося на загальнодержав-них заходах реформування як системи профтехосв1ти, так 111 кадрового забезпечення. 3 урахуванням такого в!тчизняного та за-руб1жного досвш, напрями реформування системи профтехосв1ти та заходи щодо п кадрового забезпечення, як1 передбачен1 Держазною нашоналъною програмою "0св1та" ("Украина XXI стол!ття"Х е 1сто-рично лопчними та адекватними перспективам розвитку сустльства I держави.

Проведений ретроспективний анал1з та зробленд висновки спонукали нас до необх1дност! розробки особист1сно-д1яльн1сно1 модел1 инженера-педагога, яка б вшов!дала сучасним вимогам сус-шльства та НТП, а також грунтувалась на перспективних психолого-педагог 1чних дослодженнях.

В основу побудови особист1сно-д1яльн1сно1 модел1 1нжене-ра-педагога покладено так! положения:

- властивоси особистость а також п сощально-психолопчн1 настанови Формуються гид час дгяльност! 1 спрямоваш на зд!йснен-ня д1яльност1, в як1й вШуваеться взасмод1я людей:

- будь-яка проФес1я вимагае в1д людини наявност! певно! су-купносп якостей: специфика 1нженерно-педагопчно1 проФесп пе-редбачае, до деяк! особист1сн1 загальнолкщсыи якост1 стать про-Фес1йно значушими ш.д впливом профес1йно-педагопчно1 дхяльностк

- головною характеристикою якост! професойно! дояльност! е мотивашя фах1вця, сформованють шнн1сно1 ор1ентацп та про-Фесойного шалу, але неможна знехтувати 1 його р1вень про-Фес1йно1 п1дг0т0вки.

У досл!дженн1 закладено так! структура компонента педа-гопчно! системи ГПУ: мета, учень, 1нженер-педагог, навчальна хнформашя та засоби педагоично! комушкацп з в1дпов1дними фун-кцюнальними зв'язками в межах освптао-виховного процесу.

на пхдстав! наведених вище м1ркувань було розроблено матрице особист!сних якостей шженера-педагога. Бона м!стить так! еле-менти структури особистост! як: спрямован1сть Спереконання, св1тогляд, 1деали, схильности штереси, бажання): досв1д Сзвич-ки, умхння, навички, знания): псих!чн1 процеси С воля, почуття, сприйняття, мислення, в!дчування, емоцп, пам'ять): бюпсиххчн! властивост! (темперамент, статтев! та в!ков! властивост1), як1 розпод!лен! за функцюнальними компонентами педагопчно! системи. 3 урахуванням резулътат!в моделювання в робот1 також було створено проФесюграму 1нженера-педагога.

Розроблен1 матриця та проФесюграма хнженера-педагога були покладеш в основу вивчення психолого-педагопчних умов про-ФесШого в1дбору та його впливу на ефективн1сть навчання з з.нже-нерно-педагончного фаху, яка розглядэеться як один 13 дом!нан-тних фактор!в проФес!йного становления кадрового прашвника проф-техосв1ти.

у другому р03д1л1 "0рган1защйно-педагоичн1 основи про-Фес1йного в!дбору на 1нженерно-педагопчш спешальносп" розгля-

нуто теоретичн! шдстави для зд!йснення профес1йного вШору май-бушх 1нженер1в-педагог1в та усшиносп навчання студенпв 1нже-нерно-педагончних ВНЗ, розроблено критери в1дбору учн1всько1 молод1 проФес!йних навчально-виховних заклад!в на навчання до !нженерно-педагопчного Фаху, наведено результата дослшо-експе-риментально! переварки названих вще теоретачних положень.

Державна нашональна програма "0св1та" СУкрахна XXI спшт-тя) передбачае впровадження системи прийому до вищих навчальних заклатв за об'ективними критер1ями. Цього можна досягнути лише удосконаленням системи науково-практачно! шдготовки молод! до в1льного та самоспйного вибору проФесп - профор1енташл. Ком-плекансть Р1шення проблем те! системи пов'язано з сошальними, економачними, психолого-педагоПчними. медично-Ф!зюлопчними аспектами.

Саме психолого-педагопчний аспект профориентацию! системи передбачае виявлення онтерешв. начшив, зд1бностей учтв, допо-могу у пошуку проФеайного покликання, вибор! тако! проФесп, яка б в1дпов1дала !ндив!дуальним особливостям особистость 11 по-теншйним можливостям.

У "Концепцп проФор1ентац11 учшвсько! молод!" серед еташв проФор!енташйно1 робота проФэс1йний в!дб!р визначаеться як комплексне досл1дження особистосп з метою прогнозування п профессий! придатност1 на основ! наявних у не! ф!зичних 1 псих!чних в1дм!нностей. Також проФэс!йний в1дб1р - да спещалъно орган!зований дослшицький проще, мета якого - виявити 1 визна-чити за допомогою науково обгрунтованих метод!в ступ1нь ! мож-лив!сть психоФ131 олоп чно! ! сошально-психолончно! придатност!

Концепшя профор!£НтацП учшвсько! молод1 // Лсихолого-педа-гог!чн1 новини. - N 3 липенъ-серпень. - С. 5, 7.

претендент1в на навчання 1 роботу за профес!ею.

3 метою Формування терм!нолопчно! ч!ткост! 1 однозначност! було визначено, що дат в нашому досл1дженн! гид термином "ака-дем!чна усшишсть" ми будемо розум!ти Фиссований результат про-цесу навчання за киыасними показниками, а терм1н "ефективн!сть навчання" будемо вживати для характеристики якост! навчально! д1яльност! як процесу, який пропкас протягом часу та пов'язаний 1з засвоенням визначено! суми знань, ум1нь та навичок, складного комплексу сошальних норм, ¿з здобуттям сотапьного досвш за певний пер!од навчання.

У В1ДПОВ1ДНОСТ1 до СТВОРеНО! ОС0бИСПСНО-д!ЯЛЬН!СН01 м0д9л1

шженера-педагога було розроблено критерп в!дбору учшвсько! молод! проФес!йних навчально-виховних заклашв на !нженерно-педа-гопчн! спешапьност!, як! розпод!лено на дв1 групи:

а) об'ективн! - за допомогою яких визначашъ наоальки люди-на в!дпов!даЕ вимогам, що виставляе проФес!я: наявност1 ор-гашзашйних, комун!кативних, академшних та мовних зд1бностей; схильност! до профес1йно-педагог!чно! д1яльносп: бюпашчних властивостей: волод!ння робдтничою проФес!ею: загапьнокультур-ного р1вня: сошально! активности самоотнки;

б) суб'ективн1 - як! допомагакггь виявити в1дпов!дн!сть !нже-нерно-педагопчно! професп вимогам людини до майбутньо! про-Фес1йно! д!яльност!: бажання займатися !нженерно-педагог!чною д!яльн!стю; наявносп мотив!в до !нженерно-педагог!чно! д!яльност!: визнання ц!нностей майбутньо! профес!йно-педагог!чно!

д!яльн0ст1.

В1дпов!дно до мети, ппотези та завдань досл1дження, а та-кож з використанням розроблено! методики профеайного в1дбору уч-н!всько! молод! на навчання з !нженерно-педагопчних спешальнос-тей, була зд!йснена дослшо-експериментальна робота у про-

Фесхйних навчально-виховних заоалах м. Харкова та харкивськох облает! СВПУ - 6,27: ПТУ - 5,10,18,57,59), м.Полтави С ПТУ - 9), м.Березан1 Кихвсысох облает! СПТУ -25), м.Орла С ВПУ - 7, Рос1я).

Ця робота здхйснювалась за участ1 та з допомогою студентхв Украхнськох анженерно-педагопчиох академп п!д час проходження ними першах та друга! педагогхчнох практик. П!сля всеб1чного вив-чення учшв, надання хм лнформацп про професхю "хнженер-педагог", проведения екскурс!й до академп та за допомогою багатофакторного визначника проФесхйних схильностей СБВПС) було проведено вивчення розпод1лу учнлвсысох молод1 за типами проФес1й С класифхкашя 1Шмова е. о.) 1. в1дповхдно, наявност1 пройеслйно-педагопчнох спрямованост1.

0кр1м вичення молод! у професлйних навчально-виховних закладах було зд!йснено обстеження 72 учшв випускних клас!в за-гальноосв!тн!х шпл NN 51,145,151 м. Харкова та СШ N2 смт. Андр1Хвки Балаклехвського району харшвськох облает!.

3 урахуванням цього, загальна шльшеть випробуваних склала 414 учшв. В ходл робота з БВПС схильносп до хнженерно-педа-гопчнох д1яльност1 було виявлено у 95 ошб, ио соадае майже 23% влд услех виборки. Аналопчна картина спостердтаеться 1 у про-Фес1йних навчально-виховних закладах, де 77 ошб С 23%) з 342 мають назван! вище схильност!.

3 96 ошб, як! макггь схильност! до профешй типу "Людина-Лю-дина", за критерлем академшнох усшшност! було вхд1брано 68 учшв з середшм балом по загальнооевпшм дисцишинам не нижче, н1ж 3,9 (тобто з середньо-високш рхвнем академусшшност!).

за методикою Б.0. Федоришина КОН-2 лз 68 учшв з середньо-високим рхвнем академусшшност! було вшбрано 55 ошб, якх мають рхвень розвитку орган1заторсысих та комушкативних здшностей не нижче еереднього, тобто К0>0,66 1 Кк>0,56 в!дпов!дно. Цих ослб

було запрошено на навчання до Украхнсько! 1нженерно-педагог1чно1 академп.

Для дослиження впливу бажання займатися у майбутньому 1нже-нерно-педагопчною д!яльн!стю на академ1чну усшшнють було зд1йснено анал!з проФес1йник нам!р!в у студенпв 5-го курсу маши-нобуд1вного Факультету У1ПА. Виб1р саме машинобуд1вного Факультету зумовлений там, що цей Факультет академп за основними показ-никами (конкурс аб!тур!ент!в при встуш, середня успишсть навчання студент!в, в1дс1в студенив 1 т. 1н.) можна вважати серед-ньостатистичним. В результат! цього виявилось, що з студенев- дипломник! в машинобуд!вного Факультету мать нам!р працювати за здобутим в академп Фаном лише 54%.

Академ!чна усп!шн!сть студент!в вивчалась за циклами: психо-лого-педагог!чн! дисдошини (ППД) та !нженерн1 дисципл1ни (1Д). При виявленн! середньо! академусп!шност! за психолого-педа-гопчним циклом враховувались ошнки за: складання ютиив з психологи, педагог!ки, методики викладання: захист курсових роб1т з педагогией (психологи) та методики викладання: проходження 1-1 та 2-1 педагончних практик. Для анатзу середньо! академ1чно1 уаишносп з !нженерного циклу були усереднен! ошнки з таких проф!лшчих дисципл1н як: "Технолопя машинобудування", "Мета-лор1зальн! верстати", "Датал! машин", "1нструменти", "Креслення", "Матер1алознавство", "Допуски та посадки".

Одержан! дан! обробмен! за допомогою метод!в непараметрично! статистики, зокрема критер!я знак!в, що дало можлив!сть зробити висновки за малими виб1рками даних, як! шдпорядкован! законам ненормального розпод1лу.

У ход! досл!дження було зд!йснено також анал1з зв'язку нахил!в студент1в до !нженерно-педагог!чно1 д!яльност! С1 ГШ) з 1х академ!чною успишстю та профес!йно-педагопчною компетент-

н!сто. 3 шею метою за методикою БВПС вивчалися нахили до шженерно-педагончно! д1ялъност! студент1в двох навчальних груп 4-го курсу машнобуд1вного Факультету 1 студенпв трьох навчальних груп 4-го курсу х1м!ко-технолог!чного факультету. Визна-чалась також IX профешйно-педагончна компетентн1сть п!д час проходження ними педагоично! практики.

Вивчення профешйно-педагончно! компетентност1 було зд!йснено на п1дстав! спешально розроблено! "Матриц! педа-гопчно! компетентност1 С за функшональними компонентами педа-гопчно! системЮ" та за допомогою розроблених на и основ1 анкет самоошнки 1 експертно! ошнки. ошм цього, використовувалась стандартна анкета "Вчитель очима учшв". Одержан! дан! було зве-дено у розроблену "Д1агностичну карту студента", за допомогою яко! було визначено !нтегральний показник компетентност1 для кожного студента.

Одержан! даш проанал1зовано за допомогою таблиш сполуче-них ознак 2 х 2 та критер!я точно! !мов!рност1 Ф!ыера, що дозволило зробити висновок про те, що студента 31 схильностями до !нженерно-педагопчно1 д1яльност1 в середньому мають б1льш висо-ку академ!чну усп!шн!сть та профешйно-педагончну компе-тентн!сть, н1ж студента, орхентовач! на !нш1 види д1яльност1. 1х також характеризуе б1льш високий р!вень проФесШно-педагопчно! компетентност1, виявлений тд час педагопчно! практики, б!льш адекватна самоошнка та задоволен1сть периою спробою сил, яка е суттевою передумовою устшност! будь-яко! профешйно! д1яльност!. КоеФШент зв'язку профешйно-педагопчно! компетентност1 та ака-дем!чно! устшност!, виявлений в процес! кореляшйного досл!джен-ня, становить позитивну величину с а > о: у студеннв, як! мають нахили до !нженерно-педагог!чно1 д!яльност1. що св1дчить про наявшсть позитивно! тенденцп.

Таким чином, виявлено взаемозв'язок м!ж наявн!стю нахшцв до 1нженерно-педагопчно1 д1яльност! у студент1в 1 1к педа-гопчною компетентшстю. а також р1внем академшно! уоишност!.

Наявн1сть схильностей до 1нженерно-педаго п чноI д1яльноси у студенпв та В1дб1р учтвсъко! молод! на навчання до УНТА пе-ревхрено 1 зд1йснено за допомою одних 1 тих же методик Сзокрема БВПО. Отже, однакова сутнють зумовлюе шшбт явища. Це е тдставою стверджувати, що й надал1 вшбраш таким чином абитуриента шд час навчання у ВНЗ матимуть б!лыи високд показни-ки 1, вишшдно, 1мов1рн!сть устшного опанування 1нженерно-пе-дагопчним фахом.

На гидстав! вивчення проблем кадрового забезпачення зак-ладхв профтехосв1та та историчного досв1ду подготовки шженер-но-педагопчних кадр1в, а також експериментально! проф-ордентащйно! робота у профтехучилищах визначено так! психоло-го-педагопчн1 умови профес1йного в!дбору майбутн1х онже-нер1в-педагопв:

- вшовшют проФесз.йного вШору на 1нженерно-педа-гог1чн1 спешальност! шлям. змодельованим з урахуванням сучас-них уявлень про особиспсть та Д1яльн1сть 1нженера-педагога, а також потреб 1 перспектив розвитку заоад1в профтехосв1ти:

- спрямовашсть профеайно! ор1енташ.! учндвсько! молод1 профтехучилищ не тальки на розвиток II самосв!домости Формуван-ня адекватно! самоошнки шдившальних особливостей 1 рис характеру, а також на самосийне та свшме проФес1йне самовизначення вшосно професи "1нженер-педагог";

- проведения проФор1енташ.йно1 робота комплексно, а також у т1сн1й взаемодп м1ж 1нженерно-педагопчними ВНЗ та органами проФтехосв!ти, профес1йно-техшчними училищами;

- зд!йснення профес1йного в1дбору зпдно з науково обгрун-

тованими об'ективними та суб'ективними критер1ями та в!лдання переваги при прийом1 до 1нженерно-педагог1чного ВНЗ там аб!тур1ентам, як! цим критер1ям в1дпов1дають:

- волод1ння 1ПП профтехучилищ, викладачами та студентами ВНЗ методами профессий! ороентацп на 1нженерно-педагопчн1 спешальност!, 1, зокрема, методиками профес1йного выбору учн1в заклад!в проФтехосв1та.

Дослхдно-експериментальна робота, що проводилась серед уч-швсько! молод! проФес1йних навчально-виховних заклад1в хар-к1всько1 облает! та студенив Укра!нсько1 1Нженерно-педагопчно1 академп, шдтвердила основа положения висунуто! нпотези 1 дала змогу виконати основа досл1дницьк! завдання та зробити вис-новки:

1. В умовах з.нформащйно-технолог1чно1 революцп, переходу до ринково! економиси виниоа об'ЕКТИвна потреба у в1дтворенн1 роб1тничих кадр1в ново"! Формацп. Це зумовлюе необх1дн1сть П1дви-щення якост1 1нженерно-педагопчно1 осв1ти, яка у причинно-нас-л1дковому зв'язку е первинною.

2. Зростання вимог до р1вня загально! та профес1йно! осв!ти сучасних роб1тник1в зумовлюе принципово нов1 вимоги вяй не пльки до проФес1йно! п1дготовки роб1тника, але 1 до його особистосп, до р1вня сформованост! його профес1йно значущих особистхсних якостей. Внаслшк цього пост1йно шдвищувались вимоги до р!вня осв1та тих Фах1вшв, як1 займаються тдготовкою роб!тничих кадр1в, тобто 1нженер1в-педагог1в.

3. Розроблена нами особист!сно-д1яльн1сна модель 1нжене-рз-педагога грунтуеться на сучасних в!тчизняних та зарубикних уявленнях, враховуе запити сустльства та потреби проФес!йно-тех-Ш.чних заклашв осв!ти Украхни в 1нженерно-педагог1чних кадрах. Вона м1стать так! елемента структури особистост! як: спрямо-

вашсть, доев!д. псикшш процеси, бюпашчн! властивостз.. на Шй П1дстав1 1 з урахуванням фуншональних компоненпв д1яльност! 1нженера~педагога сгностичного, проектовного. конструктивного, комун!катавного, оргашзаторського} були розроблеш матриця та професюграма, як! являть собою особис-т!сно-д1яльн1сну модель Фах1вця анженерно-педагоичного проф!лю.

4. Матриця особист!сних якостей та професюграма 1нжене-ра-педагога, що грунтунлъся на науковик засадак 1 сучасних уяв-леннях, були покладен1 в основу розробки об'ектавних та суб'ективних критерпв в!дбору учн1всько! молод1 проФес!йних нав-чально-виховних заклатв на 1нженерно-педагопчн1 спещапьносп.

5. Експериментачьна перев1рка розробленох методики про-Фешйного выбору на 1нженерно-педагопчн1 спещапьносп дала змогу виявита II вплив на ефективметь навчання студент1в - май-бутн!х 1нженер1в-педагопв:

- студента, як! макггь нам1р працтати за 1нженерно-педа-гопчним фахом, видають перевагу вивченню психолого-педа-гопчних дисциплш, але наявнють проФес1йних нам1р1в не забезпе-чуе IX високу академ1чну уешшнють;

- студента 1з нахилами до лнженерно-педагопчно! дхяльносп у середньому мають б1льш високу академ!чну уаишнють та про-Фес1йно-педагопчну компетентнють, н1ж студента, ор1ентован1 на 1нш1 види д1яльност1: !х також характеризуе б1льш адекватна са-моошнка та задоволешеть педагопчною практикою 1 педагопчною

д1ялън1стю.

Результата нашого дослшення не претендуюггь на вичерп-н1сть проблеми удосконалення професшю! ш.дготовки ¿.нженерно-педагоИчних кадр!в для заклашв проФтехосв1та. Актуальними вва-жаемо вивчення питань розвитку профес!йно значущих якостей май-бушх :.нженер1в-педагонв п!д час навчання у ВНЗ, адаптаци сту-

ленив лнженерно-педагопчно! академп до умов навчання та нас-тупно! профес1йно! д1ялъност1. Формування психолопчно! готов-ност! студентлв 1-2 курс!в до вивчення дисшгшн психолого-педагог 1чкого циклу.

Основн! положения дисертацлйного дослз.дження влдображен! у публ!кац1ях автора:

1. Современные подходы к организации жизнедеятельности учащихся ПТУЗов // Первая российская научно-практическая конференция с международным участием "Проблемы социологии профессионального образования рабочих" / Под ред. Н. А. Лобанова. - СПб., 1992. - Т. 2. - С. 65-67.

2. Проблеми дозв!льно1 дЛяльностЛ у професЛйних навчальних закладах // Теоретичн! та практичн1 аспекти проблеми подготовки 3.нженер1в-педагог1Б: МатерЛали XVII науково-методично! конФеренцП. - Харк1в: Х1П1. 1993. - С. 180-182.

3. Программа педагогических практик для студентов специальности 03.01.00 ""Профессиональное обучение, специальные технические дисциплины". - Харьков: ХИПИ, 1993. - 24 с. У сп1вав-торствл..

4. Досуг как один из элементов организованной жизнедеятельности учащихся ПТУЗов // Проблемы социологии профессионального образования рабочих: Вторая российская конференция с международным участием / Под ред. Н.А.Лобанова. - СПб.: Изд. Акме-Петер-бург. 1994. - С. 43-46.

5. Прогрессивные учебные заведения профессионального образования: Проблемы, опыт, перспективы / Под ред. д-ра пед. наук, проф. П.А.Ярмоленко. - Харьков; Ростов-на-Дону, 1995. - Ч. 1,2. -236 с. У сп1вавторств1.

6.Взаимодействие профессионально-трудовой и досуговой деятельности учащихся ПТУЗов // Проблемы воспитания учащейся молодежи: Российская конференция с международным участием / Под ред. Н.А.Лобанова. - СПб. - Черкесск: Изд. Акме - Петербург, 1995.

С. 266-268.

7 . 0рган1зована життед1яльн1сть як зас1б професЛйно! п1дго-товки Фах1вц1в // Роль вуз1в у вир1шенн1 проблем безперервно! освети та виховання особистост1: Матер1али XVIII науковс-методично! конференцН. - Харкав: У1ПА, 1996. - С. 23-24.

8. Методика проФорЛентацП учнЛв ПТУ на Лнженерно-педа-гог1чн! специальность Методичн1 рекомендацП для Лнженерно-педа-гог1чних прац1вник1в закладЛв профтехосв!ти. - X., 1996. - 24 с.

Бакаганова В.Б. Психолого-педагогические условия профессио-онального отбора будущих инженеров-педагогов.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1996.

Работа посвящена изучению процесса профессиональной ориентации и профессионального отбора учащейся молодежи для обучения по инженерно-педагогическим специальностям в вузе. Исследуются состояние кадрового обеспечения ПТУ и исторические предпосылки совершенствования инженерно-педагогического образования в Украине, а также организационно-педагогические основы профессионального отбора на профессию "инженер-педагог".

Научная новизна и теоретическая значимость диссертации заключаются в создании личностно-деятельностной модели инженера-педагога, разработке критериев и методики профессионального отбора на инженерно-педагогические специальности учащейся молодежи профессиональных учебных заведений.

Bakatanova V.B. Psychological and Pedagogic Conditions of Vocational Selection of Future Pedagogical Engineers.

Dissertation in the form of manuscript for the Candidate of pedagogy scientific degree, specialization 13.00.04 - vocational pedagogy: Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Education APS of Ukrain, Kyiv, 1996.

The work is devoted to the study of process of vocational guidance and vocational selection of students for education by engineering and pedagogical specializations in the institute of higher education. Condition of personnel provision of VTS and historical prerequisites of improvement of pedagogical engineers education in Ukrain and organizing pedagogical bases of vocational selection to the profession "pedagogical engineer" are investigated.

Scientific novelty and theoretical value of dissertation are: creation of personality and activity model of pedagogical engineer, elaboration criterions and methods of vocational selection of students of vocational educational Institutions to pedagogical engineers professions.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: 1нженерно-педагог1чна осв1та, профес1йний в!д-6ip, ефективн1сть навчання. академ1чна ycniimicTb, особист1сно-д1яльн1сна модель, профес1йно значуш! ЯКОСТ1 особистость