автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретические и методические основы экономического образования в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях

Автореферат диссертации по теме "Теоретические и методические основы экономического образования в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях"

1нститут педагопки 1 психологи професшноТ освго1 Академн педагопчних наук УкраТни

РГ8 ОД

на правах рукопису

1 3 '.'"1 Г

ПРОКОПЕНКО 1ВАН ФЕДОРОВИЧ

ТЕОРЕТИЧН1 ТА МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ЕКОНОМ1ЧНО! ОСВ1ТИ В ЗАГАЛЬНООСВГГШХ I ПРОФЕС1ЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛДДАХ

13.00.04 - професшна педагогжа 13.00.01 - теорш та 1стор1я педагопки

Дисерта ц1я на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук у форм! науково! доповда

Кшв - 1996

Дисертащею е наукова доповщь

Робота виконана в Харгавському державному педагопчному ушверситетч1м. Г. С. Сковороди

Науковий консультант -

Офщшш опоненти

Провщна установа

доктор педагопчних наук, професор, член-кореспондент АПН Украши Лозова Валентина 1вашвна доктор педагопчних наук, професор, академгк АПН Украши Мадзкон Василь Миколайович; доктор педагопчних наук, професор Козаков Впитой Андршович; доктор еконошчних наук, професор Гриценко Андрш Андршович Волинський державний ушверситет 1м.Лес1 Украшки

Захист вщбудеться 29 травня 1996 р. о 14 год. н; засщанш спещатзовано! вчено! ради Д 01.61.01 в 1нститут педагопки \ психологи професшно'1 осв1ти АПН Украши з; адресою: 254060, м.Кшв, вул.М.Берлинського, 9, зал засщань.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец 1нституту педагопки I психологи професшно'1 осв1ти АП1-Украши (254060, м.Кшв, вул.М.Берлинського, 9)/

Автореферат розюланий /б/С /Ц/С^ 1996 р.

Вчений секретар спещапизовано! ради

Г.М.Цибульськ;

1. Загальна характеристика дослщження.

ктуальшсть та стушнь дослщженносп проблеми

гформування, яким в даний час охоплеш вс1 сфери життя в краМ, в число першочергових висунуло об'ективну гобхщшсть пщнесення економ1ки на новий, яюсно вищий вень.

Складний процес перебудови еконошчних вщносин, этреба використання сучасних технологш у виробництв1 з етою пщвищення його ефективносп та бшьш досконалих етод1в управлшня, широке залучення до пщприемницько! i :ржавоутворчо1 д1яльност1 людей з недостатньою загальною [ аховою подготовкою поставили нов1 завдання перед 1гальноосвггньою школою.

Як нiкoли рашше, перед загальноосвггньою 1 оофесшною школою постало завдання значно щцвищити асть осв1ти I виховання без урахування тягаря кризових 1слщк1в, я*а шод1 нашвець зводять зусилля педагопчних элеютшв, гальмують процес перебудови освгги в цшому.

Демократизация прискорила шшДатившсть 1 посилила стившсть значно! частини молодь Одночасно з цим виникли негативш прояви: поглибилось розмежування \«ж 1 :ередиш окремих сощальних груп, диференщац1я прибутюв, лентир1в, установок 1 цшностей щодо можливостей \ шрям1в подальшого розвитку суспшьства.

Багато молодих людей розушють, що нестабшьшсть 'часного перюду - не просто зниження дшово! активносп, а мбока економ1чна криза, яка супроводжуеться )збалансуванням споживчого ринку, iнфляцieю, падшням

обсяпв 1 темтв виробництва, низькою виробничо] дисциплшою, акпдазащею "тшьово!" економт спекулящею. Все це створюе вщповщний фон I ста причиною дифщиту моральносп, р1зкого зниження штерес до продуктивно! пращ1 навчання.

Непщготовленшсть до сприйняття метод1в пщтримк життед1яльност1 в умовах ринку викликала змши варисни ор1ентир1в молодих людей. Досвщ кра'ш Заходу, ряду кра! СНД, анал1з ситуацш, що виникли на Укра!ш, свщчать пр те, що за цих умов безробптя стае проблемою багатьо людей, особливо молодих. У свою черту це виклика зростання злочинносп, особливо так звано! молод1жно хул1ганства, проституци, наркоман!!. Силою, що здатн створити противагу таким тенденщям, е осв1та, культура т виховання моральност!. Але впровадження ринкових умов цю сферу, на вщмшу вщ економжи, створюе додатко! перешкоди. Комерщал1защя культури, спорту, платшст послуг освгти, висой цши на художню л1тературу т перюдику, обмеження поля впливу класики завдяк безвщповщальносп видавщв створили передумови дл руйнування культури в й справжньому розумшш. Дл усп!шного завершения реформування уже сьогодт потр!бн така якзсть освгги, яка завтра дозволить випускника] навчальних заклад1в вшьно включитися у реальне життя брати активну участь у здшсненш перебудови економ1ки суспшьства.

Виходячи з цього I враховуючи, що вшьне входженн суб'екта в реальне життя в умовах ринкових перебудов стал складшшим, ми дшшли висновку, що сьогодш, ! тим бшьше майбутньому, економ1чнш освт в загальноосвтйх

трофесШних навчальних закладах альтернативи не юнуе, бо зона сама, знания { вмжня, нею забезпечеш, дозволяють з1рно розв'язувати проблеми, яи виникають перед молоддю пщ час вибору професп, адаптаци до умов конкурентного ринку пращ 1 сощального захисту вщ негативних прояв1в :учасного життя.

Звщси випливае объективна потреба зосередити зусилля загальноосв1тн1х \ професшних навчальних заклад!в на:

а) штенсиф1каци робота по пщготовщ молод! до вшьного входження в життя, залучення и до трудово! щильносп, яка забезпечить ш економ!чну (матер1альну) незалежшсть, наповнить змютом п життя, забезпечить формування готовиосй самостшно вир1шувати проблеми, що постають перед суспшьством, надасть можливкть продовжувати навчання у професШних навчальних закладах р1зних тишв;

б) формуванш у мол од 1 економ1чних знань 1 економ1чноТ культури як умови утвердження загальнолюдських цшностей.

3 урахуванням, з одного боку, реальних потреб суспшьства в яюсно новш освт та вихованш, а з другого -обмежених можливостей осв1тянсько1 галуз1, загальною е потреба подальшого удосконалення змклу освгга, рацюнального перерозподигу м1ж державним, репональним та шюльним компонентами, збагачення освгги за рахунок нових курав та пщвищення ц ефективност! в щлому.

Стан економ!ки \ можливостг н переведения на яюсно новий ргвень 1 р1вень осв1ти, зокрема економ1чно1, знаходяться у безпосередшй залежность Забезпечення ёфективного функцюнування економжи вимагае вщ школи подготовки молод1 до входження в життя за нових умов,

значно!" перебудови змюту шкшьно! освети. Освета, як зазначено у новш редакцп Закону Украши "Про освету" -основа штелектуального, культурного, духовного, социального, економ1чного суспшьства { держави. У цьому напрямку повинна удосконалюватись й економ1чна освета, м1сце яко! саме в базовому компонент!. Без формування бшьш глибоких знань про законом1рност1 розвитку економ1ки, умшь 1 навичок втшити IX у реальну практику важко, практично неможливо розв'язувати як економ1чш, так 1 сощальш та полетичш питания, а в цшому устшно здшснювати розпочате реформування. Формування економ1чних знань \ вщповщних умшь 1 навичок вимагае перегляду, послщовного г глибокого дослщження як економ1чно1 теори, так I змюту, мюця та рол1 економ1чно1 освети в загальшй систем! освети.

Провщну роль економ1чно! науки обгрунтували у сво!х працях видатш. просветителе минулого. У працях основоположниюв класично! економ1чно1 теори - В.Петп, А. Смета, Д.Р1кардо, у працях К.Маркса, видатних ветчизняних просветител1в - Г.С.Сковороди, В.Н.Каразша, Я.П.Козальського, М.П.Драгоманова, С.А.Подолинського, ПЛ.Ляшенка, 1.Я.Франка, МЛ.Туган-Барановського, тзшше у працях ЛЛ.Абалюна, Л.С.Бляхмана, А.А.Гриценка, С.М.Злупка, П.С.Епштейна та багатьох шших проблеми економ1чно1 теори, 1стори економ1чно! думки знайшли глибоке 1 всеб1чне висветлення, а економ1чна освета розглядйлась як невщ'емна частина виховання в цшому.

На необхщноеп економ1чно! подготовки та сощально-економ1чного виховання молод! одностайно наголошували 1 вчеш-педагоги. К.Д.Ушинський, зокрема, пщкреслював провщну роль "науки господарювання" 1 змши освети у цьому

напрямку, що, на його думку, дозволить навггь звичайнш людин! пщнятися на таку висоту, з яко1 ранше oднi генй визначали господарськз потреби народу та можпивост1 1х задоволення.

Пщ впливом потреб еконо\«ки { таких щей eкoнoмiчнa освгга швидко стала частиною загально! { професшно! осв1ти. Наприклад, майже вс1 звертають увагу на феномен розвитку Харкова, який за короткий час у Х1Хстолггл вирш 1 перетворився з др1бного мютечка на провщний центр економ1ки, культури, освгги { науки, але мало хто дае правильну вщповщь про причину цього дива. Справа полягае в тому, що Харюв формувався навколо университету й шших освггянських заклад1в, серед яких були два педагопчш шститути та комерцшне училище, що здiйcнювaлo подготовку господарнигав з дипломом кандидата комерци. Набуп випускниками знания швидко втшювались у д1яльшсть виробничих, осв1тянських, культурных 1 наукових заклад1в, установ торпвл1 та обслуговування, буд1вництва й архп-ектури.

Питания ек0Н0М1ЧН01 освгги та виховання посщають значне м1сце у працях С.Т.Шацького, А.С.Макаренка.

Проблеми економ1чно! освгга як самостШного напрямку педагопчно! науки почали розроблятися в 60-п роки поточного столитя, коли була започаткована перша спроба реформування еконошки. Правда, при цьому питания ставилось здебшьшого не про економ1чну освггу в загальноосв1тшх 1 професшних навчальних закладах, а про економ!чну пщготовку населения (Л.М.Пономарьов, Л.в.Епштейн, О.М.Румянцев). Тому висвгглення окремих проблем еконо\«чно1 освпп та виховання знайшло свое м1сце

в науково-популярних виданнях (О.М.Б1рман, В.ПЛоктев,

A.П.Пономарьов, ВЛ.Стороженок та ш.).

У 70-80-х роках з'являються педагопчш дослщження, в яких економ1чна осв!та та економ!чне виховання розглядаються як с кл адова трудового виховання (Ю.К.Васильев, Н.П.Кулакова, В.М.Мадз1гон) або як синтез трудового та шших складових виховання (А.С.№с1мчук,

B.К.Розов, МХГорлач).

У той час, коли реформування економ1ки 1 суспшьства вийшли на сучасний етап, багато автор1в: А.Ф.Аменд, I.О.Варило, 1.В.1ткш, В.П.Кисильов, О.М.Камишанченко, Л.П.Кураков, В.Г.Лозова, В.А.Товстюк та ш. - видшили економ1чну освггу та еконозшчне виховання в самостшний напрям системи виховання.

Значний внесок у формування педагопчних засад економ1чно! освгги зроблено 1.В.1ткшим, В.М.Мадзшэном,

A.С.Шс1мчуком, В.Д.Поповим, Л.М.Пономарьовою,

B.К.Розовим, О.АЛухно.

У бшьшост! робп- зазначених автор1в представлеш р1зш визначення понять "економ1чна освиа" та "економ1чне виховання". Окрем1 автори (О .Л .Автономов, А.Ф.Аменд, М.А.Малиш, В.П.Шемяшн) економ1чне виховання розглядають як оволодшня школярами економ1чними знаниями та вмшнями, потребу застосовувати гх на пракгищ. 1нпп (М.Г.Горлач, 1.В.1ткш, О.М.Кирилова, Н.П.Кулакова) пщкреслюють, що основою економ!чного виховання е формування економ1чного мислення, свщомо! поведшки та шших якостей особистоси, необхщних людиш для здшснення пщприемницько-економ1чно! д1яльность

На наш погляд, немае потреби в ототожненш \ в протиставленш понять "еконо\пчна освгта" та "економ1чне виховання". Економ!чне виховання, хоч \ е складовою загально! системи виховання, в першу черту пов'язане з формуванням ставлення субъекта до еконо\пчних знань, умшь I навичок включения його в процес продуктивно!, суспшьнокорисно! пращ, використання и наслщюв, до навколишнього середовища, до використання грошових ресурс!в, що знаходить свое втшення в конкреттй д1яльносп, в конкретних формах економ1чних вщносин. Функщонування економ1ки як базисно'1 сфери життед1яльност1 суспшьства зумовлюе { вщповщне функщонування системи виховання, але, в першу черту, тих И елеменив, суспшьна потреба в яких пов'язана безпосередньо з економ1чною д1яльшстю людей. Виховання особистосп - цшсний процес, у якому формування окремих якостей людини здшснюеться пщ впливом ус!х складових системи виховання 1 навчання. Звщси й економ1чне виховання ми розглядаемо в д1алектичному взаемозв'язку з трудовим, моральним, правовим, еколопчним, ф1зичним 1 розумовим (1, 2, 3, 4, 9, 15).

Таким чином, " акгуальшсть теми дослщження зумовлюеться як об'ективними потребами суспшьства, держави у шдготовщ особистост! до життя в нових економ1чних умовах,' так 1 вщсуттстю концептуальних обгрунтувань у педагопчшй наущ цшсно! науково-методично! системи економ1чно1 освгги. Це зумовило виб1р теми дослщження. .

Подана до захисту дисертащя е пщсумком бшыи як 30-р1чно1, безпосередньо пов'язано! з темою дослщження, пращ. Результата наукового пошуку знайшли вщображення в

опублжованих монографиях, пщручниках, поабниках (1-20), статтях 1 тезах наукових доповщей (21-34) загальним обсягом 79 друкованих аркунпв.

Объектом дослщження обрано реформування економ1чно1 освети в зaгaльнoocвiтнix та професшних навчальних закладах.

Предмет дослщження - теоретичш та методичш основи конструювання зм1сту економ1чно1 освети, методи оргашзаци його засвоення.

Мета дослщження - науково-теоретичне обгрунтування рол1 [ м1сця економ1чно! освети в загальнш систем! подготовки особистосет до й вшьного входження в життя, визначення основних компонента змюту економ1чно! освети в навчальних закладах 1 виявлення оптимальних способ1в 1х засвоення, розробка науково-методичного забезпечення процесу економ1чно1 освети.

Вщповщно до мети були визначеш таи завдання дослщження:

- проанагизувати 1снуюч1 у педагопчшй практищ пщходи до економ1чно1 освети в загальноосветшх \ професШних навчальних закладах;

- вивчити стан здшснення економ1чно1 освети в навчальних закладах;

- розробити концепщю з\«сту економ1чно1 освети в загальноосветшх \ професшних навчальних закладах;

- теоретично обгрунтувати компоненти зм1сту економ1чно1 освети;

- опрацювати систему науково-методичного забезпечення процесу економ1чно-1 освети;

- виявити оптимальш вар1анти побудови навчальних програм з основ економ1чно1 теори та щдприемництва та умов 1х устшного використання;

- розробити структуру шдручника "Людина у свт економ1ки та б1знесу" та створити його науково-методичний апарат;

- розробити методичш рекомендаци щодо використання запропонованих програм, пос1бник!в та пщручниюв для р1зних титв навчальних заклад1в.

Концепция дослщження передбачае, що:

1. Головна функщя осв1ти полягае в забезпеченш оволодшня су'бектом навчально-виховно! д1яльност1 зм1стом сощально'1 культури' з метою й вщтворення г розвитку. Сощальна культура втшюеться в сощальному досвш суспшьства, що включае 1 економ1чну д1яльшсть, якою повинна опанувати кожна людина, щоб реашзувати себе, задовольнити сво'{ потреби, розвивати зд1бносп.

2. Змют економ1чно! освгги як педагопчно адаптований сощальний досвщ людства у сфер1 функцюнування економ!ки включае вщповщну систему знань, способ1в дшльност! та культуру спшкування. Теоретичне обгрунтування компонента змкту економлчно! осв1ти та IX наукова обробка - основа здшснення економ1чно1 освзти в зaгaльнoocвiтнix I професшних навчальних закладах.

3. Устшшсть економ1чно! осв!ти безпосередньо залежить вщ системи науково-методичного забезпечення процесу економ1чно! освго!, що передбачае розробку програм як форму фжсаци змкту осв1ти на р1вш навчальних предмета [ як нормативний документ, який спрямовуе д1яльшсть учителя, учшв, авторов поабниюв та пщручниюв.

Визначеш напрями концепцп дослщження вщбивають едшсть зм1стовного 1 процесуального здшснення економ1чно! освши з урахуванням и специф1ки, особливостей навчальних заклад ¡в та конкретних, реально юнуючих у суспшьств1 умов.

Ппотеза дослщження полягае в припущенш того, що економ!чна освгга е необхщною складовою, а и реформування на сучасному еташ розвитку педагопчно! науки передбачае:

1) наукове обгрунтування необхадносп введения у навчальш плани як обов'язкового (державного) компонента економ1чних предмепв (курав) для забезпечення оволодшня учшвською молоддю основами економгчних знань;

2) теоретичне обгрунтування пдащщв до конструювання зм1сту економ!чно! освпп, в дослщжуваних навчальних закладах, визначення компоненпв економ1чно! осв1ти (вщцв знань, способ1в д1яльност1, конкретних умшь 1 навичок, культури спшкування в процеа здшснення економ1чно! д1яльност1);

3) науково-методичне забезпечення процесу економ1чно! осв1ти (розробку програм, поабншав, пщручнишв, рекомендаций для учшв та вчител1в) як певно! цшсно! системи, в яшй гармоншно поеднаш, взаемозумовлеш цш економ1чного розвитку краши \ пщготовка, виховання людини, спроможно! реал1зувати сво! можливост1 в цьому процесь

Методолопчною основою дослщження е теор1я шзнання, згщно з якою навчання розглядаеться як сфера д1яльносп людини, у процес1 яко! вона опановуе сощальний досвщ; вчення про едшсть теори та практики, д1алектичний взаемозв'язок об'ективних 1 суб'ективних фактор1в формування та розвитку особистостл, про 'й актившсть в

д1яльнос-п та спшкуванш, що сприяють прилученню до загальнолюдських надбань культури, вчення про системшсть оргашзацн педагопчного процесу.

Теоретична основа дослщження:

а) нормативы! документа краши про завдання формування особистост1 (Державна нащональна програма "Освета" Украша XXI столеття, Державна програма гумаштарно1 освети) та прогресивш ще! науковщв з цього питания (О.О.Бодальов, С.У.Гончаренко, 1.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, М.М.Скатан, Г.М.Фшонов);

б) вчення про вщповщшсть цшей, змлсту освети у вс1х IX складових потребам 1 вимогам суспшьства (В.В.Краевський, М.М. Скатан);

в) теор1я зм!сту освети та и компонента (1.К.Журавльов, Л.Я.Зорша, 1.Я.Лернер);

г) педагопчш ще! про дидактичну побудову навчальних програм, навчальних поабниюв та пщручниюв (Ф.В.Сушкова, В.С.Цеткш, Д.Д.Зуев, 1.Я.Лернер);

д) пращ, в яких вщображена сутшсть ринково'1 економжи, що становлять основу для визначення з\«сту навчального предмета з економ1ки (ЛЛ.Абалюн, В.Я.Бобров,

B.О.Бшик, А.А.Гриценко, Г.Н.Климко, Ю.В.Школенко,

C.В.Мочерний, О.А.Чухно).

Для розв'язання поставлених завдань 1 перев1рки гшотези використовувалися так! методи дослщження:

а) теоретичш: анал1з науково! летератури з питань економ1чно1 освети в загальноосветшх i професшних навчальних закладах; розробка вар1ативних програм курсу "Основи ринково! економпш та тдприемництва";

конструювання псклбншав та розробка експериментального пщручника з цього курсу;

б) емшричш: анкетування учшвсько! молодо викладач1в, вчител1в, кер1вник1в заклад1в освии, бесщи з ними; спостереження та анал1з занять; педагопчний експеримент, у процес1 якого перев1рялися р1зш вар1анти програм з курсу та анал1зувалися результата експериментально-дослщного використання авторських поабншав та шдручниюв.

Експериментальна база дослщження. Експериментальна робота здшснювалась у загальноосв1тн1х середшх школах м. Харкова 1 област1, зокрема школах-пмназ1ях { лщеях, що входять до учбово-науково-педагопчного комплексу, та школах з професшним спрямуванням в Балакливському та Есхар1вському л1цеях (Харивська область), Белгородськш пмназп № 1, Харк1вському та Красноградському педагопчних коледжах, Харивському державному педагопчному ушверситеп 1м. Г.С.Сковороди, Белгородському педагопчному ушВерситеп1м. М.С.Ольминського.

В експериментальному дослщженш брали участь понад 3 тисяч1 учшв та студенев, 430 вчител1в, викладач1в, кер1вниюв заклад1в освгги.

Етапи дослщження охоплюють перюд з середини 60-х роюв до даного часу.

На першому еташ дослщження (1965-1985 рр.) анал1зувалась економ1чна та педагопчна л1тература з проблем економ1чно1 теори та економ1чно1 осв1ти, вивчалися законо\прноеп розвитку г реформування економ1ки, стан здшснення економ1чно1 осв1ти в умовах загальноосвптих та

професшних навчальних заклад1в. Результата цього перюду вщображеш в публжац1ях (4,13,17,18,19).

На другому еташ (1986-1992 рр.) вивчався й анагизувався досвщ оргашзаци економ1чно1 освгти в розвинених крашах (Шмеччина, Бельпя, Анпия, 1тал1я, Япошя, США), визначались напрями, вихщш позици наукового пощуку. Матер1али досл1дження використовувалися в робоп ¡з студентами, вчителями, викладачами вуз1в, астрантами. Результата дослщження цього етапу висв1тлеш в публжащях (3, 4, 9, 11, 13, 14, 18, 19, 20, 21).

На третьему етага (1993-1995 рр.) були розроблеш вар1анти програм з. курсу "Основи ринково1 еконо\«ки та пщприемництва", яш експериментально перев1рялися, уточнювалися теоретичш позицш автора.

Здшснено анал1з, систематизац1ю та узагальнення одержаних результата.

Результата цього етапу дослщження вщображеш в статтях, монограф1чних Працях, поабниках, пщручниках (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 16, 22, 23, 24, 25).

Наукова новизна дослщження полягае в новому теоретичному та експериментальному обгрунтуванш концепцй економ1чно! осв1ти в загальноосвггшх 1 професшних навчальних закладах, яка включае: теоретичш положения про економ1чну осв1ту як обов'язковий компонент навчальних 'плашв цих заклад1в; обгрунтування компонент в зм1сту економ1чно1 осв!ти та 1х функцш у формуванш особистост1, розроблеш авторсыа програми курив, виявлен1 оптимальш умови 1х використання; подготовлен! принципово нов1 за зм1стом пос1бники, пщручники, яьа забезпечують

оволодшня учнями та студентами основними компонентами змкту (р1зними видами знань, способами д1яльносп, досвщом творчо! Д1Яльност1 та культурою спшкування в економ1чнш д1яльност1).

Теоретичне значения полягае в розробщ теоретичних 1 методичних основ реал1зацн концепци еконо\«чно1 освети в загальноосветшх { професшних навчальних закладах, визначенш критерив вщбору зм1сту економ1чно1 освети, в обгрунтуванш дидактично! системи розроблено! структури, зм1сту 1 науково-методичного апарата пщручника та поабншав з основ ринково! економ1ки та пщприемництва. Обгрунтоваш та експериментально перев1реш умови використання вар1ативних програм з курсу, визначеш види економ1чних знань, конкретш умшня та способи формування культури спшкування в економ1чнш д^яльносп, о б грунтован! положения про взаемозв'язок економ1чного, морального, правового 1 еколойчного виховання особистость

Практнчне значения дослщження становлять:

- ще!, положения, висновки про значения 1 сутшсть економ1чно! освети (12, 13, 25);

- лшшна та концентрована програми з основ ринково! економ1ки та тдприемництва (1,2);

- пщручник "Людина у свт економ1ки та б1знесу", пос1бники, яи можуть використовувати учш, студента, вчител1 (1, 2, 3, 4, 5, 6);

- розроблеш конкретш методичш рекомендаци щодо пщготовки вчител1в та студенпв до викладання екно.шчних курс1в (15, 21, 22, 23);

У ход1 дослщження проанал1зовано

- маловивчеш х маловщом1 матер1али з ¡сторп економ1чно1 осв1ти та ютори економ1чно1 думки в Укра'М (1,

3,7,9,11);

- завдання для перев1рки р1вня засвоення зм1сту економ1чно1 освгги та економ1чний словник (1, 2).

Результата дослщження можуть бути використаш при створент нових пщручнишв та поибниюв з економ1чних дисциплш, а також у ироцес1 викладання та вивчення вуз1вських курс1в педагопки, ктори педагопки, науково-педагопчних основ виховання, написанш курсових та дипломних робгг, проведенн1 наукових дослщжень.

Апробащя результате дослщження здшснювалася шляхом публ1каци науково-методичних та педагопчних праць автора, вистутв 1з допов1дями, науковими повщомленнями на м1жнародних, всеукрашських та репональних науково-практичних конференщях 1 сем1нарах: Анппя (Лондон, Едшбург - 1988), Бельпя (Брюсель, Льеж - 1993), Шмеччина (Магдебург, Нюрнберг - 1986, 1989, 1993), США (Вашшгтон -1989), Япошя (Тошо, Фокуока - 1988, 1995), КНР (Хебей -1993), Кшв, Харюв, Льв1в, 1вано-Франювськ, Полтава, Одеса, Омферополь, Кривий Р1г(19б5 - 1995 рр.).

Перев1рка навчальних програм, поабншав та пщручника здшснювалась у школах, пмназ1ях та л1цеях м. Харкова 1 Харювсько1 облаеп, м. Белгорода, педагопчних коледжах { педагопчних ушверситетах Харкова I Белгорода.

Позитивш результати апробацп матер1ал1в науково-методичного забезпечення процесу економ1чно! осв1ти визначеш у довщках про впровадження наукового

дослщження Харювським та Белгородським шститутами тслядипломно! освгга.

В1ропдшсть наукових положень, висновив, рекомендацш дослщження забезпечуеться методолопчною обгрунтовашстю вихщних позицш, застосуванням метод1в, адекватних мет! та завданням дослщження, кшыасним та яисним анал1зом експериментального матер1алу, результатами

експериментального навчання в загальноосвтих 1 професшних навчальних закладах, тривалим характером дослщно-експериментально1 роботи, можливктю вщтворення експерименпв 1 зютавлення результата з масовим педагопчним досвщом, науковими даними.

Предметом захисту е викладеш в публ1кащях:

- концепщя економ1чно! осв1ти в загальноосвггшх 1 професшних навчальних закладах;

- зм1ст економ1чно1 освгги: система економ1чних знань (теорш, законом1рностей, закошв, категорш; кторико-науков1, оцшочш, лопчш, методолопчш); умшня, необхщш для д1яльносп у сфер1 економпш \ вшьного входження молод1 у реальне життя;економ1чна культура особистосп;

- система науково-методичного забезпечення процесу економ1чно! освгги: програми, поабники, пщручник, методичш рекомендации

2. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДОСЛЩЖЕННЯ

2.1. Теоретико-методичне обгрунтування економ1чноТ освгги в загальноосвггшх та професшних навчальних закладах

Слово "економ1ка" походить вщ грецького "eiconomis" i складаеться ¡з слив "eicos" - домашне господарство i "nomos"- закон, що в цшому дозволяв визначити i"í як науку, що вивчае закони про господарювання i управлшня господарством. Сьогодш економжа - це наука про те, як наявш обмежеш виробнич1 ресурси використовуються для задоволення постшно зростаючих потреб людини. 3 моменту, коли людина з'являеться в cbít, вона постшно в чомусь мае потребу. Щоб вижити, одержувати вщ життя все, що вщповщае кторичним умовам, у яких живе людина, ш необхщно задовольняти cboí потреби, яи до того постШно зростають. У свШ час ще К.Маркс, визначаючи провщну роль виробництва матер1альних благ, сформулював процес задоволення людей у матер1альних потребах як об'ективну економ1чну законом1ртсть. Проте вщомо, що в анал1з1 законом!рностей розвитку матер1ального виробництва та економ1ки в цщому, К. Маркс i його послщовники припускалися думки про визначальну роль саме виробництва товар1в, а звщси i про вийнятков1сть продуктивно! пращ та ii нос1я - пролетар1ату. Ми виходимо не з потреб критики, а з константаци 1сторично! обмеженосп таких погляд1в, що вщповщали 1сторичним умовам, у яких творив К.Маркс. На 3opi кап1тал1зму, тим бщьше у первкному суспщьств1, не було нагально! потреби в осв1ченост!, 1Ител1гентност1 людей. Сьогодш ми дшшли розум1ння, що щ якост! безпосередньо забезпечують моральний кл1мат, соц1альну стабшьн1сть i майбутне суспшьства. Тому, наприклад, потреба в осв1ченосп та культур i е важливою передумовою формування oco6hctoctí, громадянина, розвитку продуктивних сил i суспщьства в цшому.

Бшьш важливою законом1ршстю розвитку сучасно! економши е прюритетний розвиток освети 1 науки, а не постулат, вщповщно до якого: "... спочатку виробництво товар1в, а пот1м задоволення вс1х шших потреб". Сучасний стан розвитку економши 1 науки з очевидшстю пщтверджуе висновок про дещо шпгу 1ерархда потреб, яи за свош значениям подшяються на: перший р!вень (основа шрамщи) -ф1зюлопчш потреби; другий р1вень - потреби у безпещ свого юнування, стабшьноеп умов життед1яльносет, в гарантиях та ш.; третш р1вень - потреби в коханш та поваз1, прихильност1, належност1 до колективу, сшлкуванш та ш.; четвертш р1вень -потреби у визнанш, суспшьному статус1, професшному зростанш, престиж! у позитивнш оцшщ достошств 1 заслуг. Щкаво, що ще задовго до висновюв представншав класично! економ1чно1 теори вщомий украшський просветитель Я.П.Козельський (1,3) наголосив на особливому значенш задоволення потреб, яи ми умовно вщносимо до четвертого р!вня.

ГГятий р1вень - це потреби у самореал1зацп - мати змогу брати участь в ухваленш рниень, висловлювати власш ще!, реал1зувати сво! плани, одержувати задоволення вщ свое! пращ.

На перший погляд, ця остання група може сприйматися як "амбщшшсть" людей, але це лише на перший погляд 1 тшьки в тих випадках, коли намагання задовольнити потребу в прийнятп власних р1шень 1 реал1зацц щей вдарване вщ попереднього г ямсного задоволення осветшх, наукових, культурних та шших потреб, тобто мати причетшсть, наприклад, до статусу депутата парламента не самоцшь, а зас1б повно! объективно зумовлено! самореал1заци.

Залежно вщ того, кого вони стосуються - окремоТ людини чи суспшьства в цшому, - розр1зняють особист!, колективш та суспшьш потреби. У недалекому минулому ¡ерарх1я ще! групи потреб була однозначною: особист1 1 колективн1 потреби пщпорядковаш суспшьним потребам, що объективно призвело до стану сощально1 пасивност! окрему людину, бо тага потреби, яга задовольняе { вщчувае окрема людина, як, наприклад, мати свое житло (власний будинок), вшьно 1 самостшно пересуватися (власний автомобшь), мати дшянку земти, постшний зароб1ток, прибуток, задовольнялися опосередковано 1 теля задоволення колективних потреб та потреб суспшьства.

Особлива властивють людських потреб - 1х постшне зростання й удосконалення. Така законом1рн1сть ,у розвитку потреб зумовлена, з. одного боку, зростанням виробництва, прогресом 1 досягненнями у розвитку науки \ техшки, яга створюють все нов1 1 нов1 блага, а з другого боку - розвитком само1 особистост!, становлениям п штелекту, що дозволяе людиш бути справжшм творцем свое! дол1.

Виробництво матер1альних благ 1 надання р1зних послуг (оевп-а, медичне обслуговування, житло, зв'язок, транспорт та ш.) супроводжуеться д1ями людини, спрямованими на задоволення тих чи шших потреб. Так формуеться штерес. 1нтереси, як 1 потреби, можуть визначатися на р1вш особистосп, колективу 1 суспшьства в цшому. Потреба в оевт стимулюе щтерес людини до загальноосвггньо1 та професшно1 подготовки. Потреба подприемства мати стабшьш прибутки стимулюе впровадження новтих технолопй, кращий менеджмент, найбшыи ефективне витрачання ресурыв, створення конкурентоздатних товар1в та послуг, як! задовольняють першочергов1 потреби споживач1в. Роб1тники

бажають продати свою працю за найкращу винагороду у найкращих виробничих умовах. Власники грошових ресурав у пошуках високих ставок знаходять вщповщш банки. У вих випадках основоположним мотивом виступае економ!чний ттерес.

Окрема людина, с1м"я, колективи пщприемств, реал1зуючи сво! потреби, постшно пов'язаш з проблемами економжи. I саме з цього ми виходили, пропонуючи структуру навчального курсу з основ ринково! економ1ки та пщприемництва. Саме на основ! наведених м1ркувань про людсььа потреби \ можливосй !х задоволення можливо I потр1бно розпочинати ознайомлення школяра з економжою та визначальними законом1рностями и розвитку, предметом економ1чно! теори.

На наш погляд, у такому пщход1 до визначення предмета економ1чно! теори важливими е два момента. По-перше, досягаеться розумшня про обмежешсть виробничих ресурс1в, яка не дозволяе суспшьству виробляти, там бшыие безкоштовно задовольняти потреби у всьому, що потр1бно окремим його членам. Звщси не менш важливе усвщомлення объективно! необхщност1 економити ресурси, використову-вати !х максимально ращонально. По-друге, людсыа потреби, якщо 1 не ^ безмежш, то простягаються настшьки дал) можливостей 1снуючих виробничих ресурсов, що постае об ективна необхщшсть в !х економи. Щ положения, доведен! до свщомого засвоення субъектом \ за умови формування > нього адекватно! поведшки, можуть стати найважлившими позитивними наслщками економ1чно! освгги та Ъ позитивного впливу як на економ1ку, так 1 на суспшьство ъ цшому.

Усвщомлення економ1ки як складно! системи виробничих вщносин, у яких безпосередньо перетинаються р!зш штереси, як науки про вироблення матергальних благ { послуг { задоволення потреб, шдштовхуе особистють до необхщност1 вчитися анашзувати, до умшня ошнювати р1зш факти економ1чного життя, робити висновки, спиратися на розушння закономерностей функцюнування \ розвитку економ1ки у спробах приймати те чи шше рииення.

У запропонованому кура ми свщомо вццйшли вщ традицшного для попередшх перюд1в подання теоретичних висновюв кр1зь призму ¡сторичних способов виробництва. Подаючи анал1з оргашзацшних форм господарювання, ми знайомимо учшв та студенев з традицшною, командно-адмМстративною чи ринковою моделями сучасно! оргашзаци економжи й одночасно залучаемо !х до сприйняття цих моделей не як таких, яю об Активно, у точно визначешй хронолопчнщ послщовност1, змшюють одна одну, а як таких, що мають сво! вади ! переваги, I в яких визначальними критер1ями е пануюча форма власност) на основш умови виробництва, координащйний мехашзм регулювання економ1чних процеав та економтлна полггика держави.

Це дае змогу сприймати законом1рносп розвитку економжи не в мехашчному сприйнятп тези про об'ектившсть переходу вщ каттагпзму до сощал1зму, а в проникненш у внутр1шш процеси, умшш визначити переваги, наприклад, окремих форм власносп на засоби виробництва для тдвищення ефективност1 1 бшьш повного задоволення потреб, переваги 1 обмежешсть державного регулювання, використання еконо\«чних 1 адмдастративно-правових метод ¡в управлшня економ1кою, визначення прюритет1в у здшснюванш державою економ1чнш полт-щ1 та шше.

Такий щцхщ дозволяв побороти "феномен випадковосп 1 незаконом1рносп" переходу суспшьства до такоТ модел1 господарювання, якою е ринкова економжа.

Ринкова економжа - складна система, в яий "псно перепл етаються р1зноманетш зв'язки та залежносп I яка спираеться на притаманш саме ш закони \ принципи функцюнування.

Таким чином, економ1чна освета, яку ми розглядаемо як процес 1 результат оволодшня субъектом сощальним економ1чним досвщом, сприяе формуванню економ!чно1 культури на основ1 засвоення економ1чних знань, умшь, розвитку економ1чного мислення, що дозволяе особистосет в1рно оцшювати факти { явища економ1чного життя, встановлювати зв'язки \ вщношення м1ж ними. Економ1чна освета пов'язана з формуванням певних рис характеру: працелюбност!, вщповщальносп, заощадливосп, дшовитост1, оргашзованосп, практичности самостшноеп тощо. Все це зумовлюе необхщшсть обгрунтування змюту економ1чно! освети в навчальних закладах р1зного типу.

2.2.Наукове обгрунтування змкту еконошчшн освети в загальноосвтнх 1 нрофесшних навчальних закладах

У наших публжащях (1, 2, 3, 4, 9, 11, 12, 13, 15. 19, 20, 21, 22, 25) економ1чна освета визначаеться як педагопчно адаптований сощальний досвщ людства в сфер! функцюнування економ1ки, який включае в себе вщповщну систему знань, способгв д1яльност1, практику !х здшснення, культуру спшкування.

Зм1ст економ1чно1 освети визначаеться вщповадшстю меет \ завданням формування особистосп в тих чи шших конкретних 1сторичних умовах.

Необхщшсть розробок питань економ1чно! освгги зумовлюеться не ттьки об'ективними передумовами, а й суб'ективними факторами. Сьогодш вхе не тодьки науковщ \ педагоги-практики, а й сам1 школяр1 усводомлюють, виходячи з обмеженостт. сво'гх знань, необходшсть економ1чно! осв1ти як базового компонента зм1сту шкодьно! освгги.

Нас лодки проведених анкетувань учтв пмназш м.Харкова та М.Белгорода, IX батыав та вчител1в подтвердили, попереднш висновок про те, що бшышсть школяр1в, навпъ кращих щкш, не володпоть достатньою м1рою основними економ1чними поняттями. 31 140 учшв 10-11 клас^в 53% ощнили сво1 знания з основ економ1чно! теори як слабга. Необходшсть подання нового школьного курсу, я кий допоможе оволод1ти основами економ1чних знань, подтвердили 94% школяр1в, 80% учител1в та 93% батыав. Такий висновок ми робимо 1 на подстав1 опитувань школяр1в 1нших шкод Харшвсько! та Белгородсько! областей. Необходшсть такого курсу визнало 95,6% з 507 опитаних учтв. Необходшсть економ1чних знань для в1рно1 ор1ентаци в сучасному житт1 визнало 66% , для загального розвитку - 29%. Серед найважливших питань сучасного життя майже вс1 назвали економ1чш та еколопчш (1,2).

Характеристика зм1сту економ1чно! осв1ти передбачае визначення и основних компонента.

Перший 1 проводний компонент - це знания. Визнаючи знания як перев1реш практикою наслодки тзнання дшсноеп, в1рне й адекватне водтворення и у сводомосп людини у випиодд уявлень, понять, м1ркувань, теорш, ми одночасно систематизуемо IX види: знания економ1чних закошв 1 наслодюв IX дп, знания економ1чних категорш 1 понять,

наукових факт1в, правил поведшки, наукових теорЩ \ гшотез, провщних щей економ1чно1 науки, метод1в, 1сторичш 1 оцшююч1 знания.

Ми подшяемо погляди автор1в, яга провщною дидактичною одиницею злпсту навчального курсу визначають основи еконолпчно! теорп, яка дозволяе усвщомити групу економ1чних закошв, наслщки 1х ди та основш економ1чш . категори 1 поняття як лопчно вибудувану систему. Вщсугшсть системносп у вивченш курсу перетворюе його в мехашчну сукупшсть знань окремих закошв чи категорш, стае важкою для засвоення 1 малопридатною для практики.

У знаниях як елементи змюту освгги знаходять вщтворення вс1 струкгурш елементи економ1чно! науки. Завдання полягае в тому, щоб вщбрати той оптимум знань, який би одночасно був достатшм для подальшого самостшного ¿х поповнення, не пёревантажував учшв \ давав змогу формувати сучасний стиль мислення.

1Д положения були провщними для визначення наукових проблем \ практичних аспекпв при формуванш курсу "Основи ринково! економиси та пщприемництва", викладеного в книз1 "Людина у свт економ1ки та б1знесу" (1).

У процей вивчення системи економ1чних знань як в книгах для учшв, так 1 в книгах для вчител1в, тобто I в теоретичному кура, 1 в программ 1 в методичних рекомендациях для вчител1в було видщено основш закони \ категори, встановлеш !х спшьшсть \ взаемозв'язок, визначено практичш наслщки !х засвоення. Наприклад, ознайомлення школяр ¡в ¡з законами ринково! економжи, зокрема законом попиту, дае змогу усвщомити, що модель попиту та пропозици пояснюе споаб функщонування ришав р!зних

товар1в та послуг, визначення цш та мехашзм1в регулювання обну товар1в.

Попит - це бажання \ можливють споживача придбати товар чи по слугу у певному м1сщ 1 в певний час. 3 несьанчено! юлькост! бажань людини тшьки !х незначна частина стае потребою 1 перетворяеться на попит. Можливють - це не тшьки наявшсть товаров та послуг на ринку 1 грошей у покупщв, а й р1вня щн. Саме знания закону попиту дае наукове розумшня про прямий 1 зворотшй зв'язок м1ж цшою товару 1 його кшыастю, на яку з'являеться попит.

Ринковою економшою керують цши, а основними факторами, яи визначають !х р1вень, виступають попит I пропозиц1я. Цша, за якою обсяг попиту абсолютно дор1внюе пропозицц, е р1Бноважною цшою. Закон попиту, як 1 закон цш, у чистому вигляд! ¡снуе тшьки за умов досконало! конкуренци. В реальшй ринковШ структур! функцюнуе монопол1стична конкуренщя, де поряд з цшовим мехашзмом регулювання економжою повинен д1яти мехашзм державного регулювання як один 13 засоб1в захисту виробниив 1 споживач!в вщ недобросов1сно1 конкуренцп.

Ефективне функщонування сучасного ринку перебувае у прямш залежносп вщ постшно вщтворюваного ринкового середовища. Важливим його елементом е ринкова шфраструктура, що являе собою комплекс державних, приватних { громадських шституив та техгачних засоб1в, що обслуговують 1нтереси суб'екпв ринкових вщносин, забезпечують 1хню ефективну взаемодда. Серед елеменпв ринково! шфраструкгури центральне мгсце нал ежить б1ржам. Саме розумшню 1 засвоенню школярами суп \ мюця б1рж

вщводиться значне м1сце в робой "Людина у свт економ1ки та б1знесу".

Важливо досягти усвщомлення, що будь-яка б!ржа виступае як оргашзацшна форма ринку певних щнностей: товар1в, цшних папер1в, валюта тощо 1, що до того часу, доки не виникне розгалужена система б1рж, ринков1 перебудови будуть носити умовний характер, бо замють мехашзму екожхшчних закошв буде здебшьшого д1яти мехашзм командно! економжи.

Не менш важливим елементом ринково! шфраструктури е фшансово-кредитна система, в яюй провщне м1сце посщають банки.

Забезпечення гармошйного функцюнування 1 д1ездатност1 уах елеменпв ринково! структури е важливою г необхщною передумовою реально! ринково! трансформаци економ1ки Украши.

Ринков1 перетворення здшснюються не всупереч вимогам економ1чних закошв, а вщповщно до них 1 переслщують мету гармонШнош задоволення зростаючих потреб людей, зокрема потреб с1м4!. Стан економпш краши безпосередньо вщображаеться на сташ с1м4!. Анашз економ1чних чинникгв функцюнування с1мЧ е особливо привабливим для пщвищення защкавленост! школяр1в у глибокому тзнанш закошв економ1ки в цшому. Усвщомлення того, що особисте споживання зал ежить вщ дохощв им'!, а !х збшынення, у свою чергу, сприяе розвитку виробництва споживчих товар1в { економ1ки краши в цшому, здатне позитивно позначитися на розумшш вщповщальносп кожного за стан бюджету с1м'!, вмшш його формувати i рационально використовувати. Важко уявити, що дитина,

вихована у безвщповщальному ставленш до бюджету власно! с!м"!, зможе вщповщально ставитися до формування \ використання бюджету крагни. Через щ та шип проблеми економ!чного виховання у школ! закладаються пщвалини формування нових поколшь законотворщв \ кер1внигав держави.

Бюджет сим'!, у частиш доход1в, складаеться з доходу вщ пращ та доходу вщ власносп. Наголошуючи на цьому, ми звертаемо увагу школ яр 1в на необхщшсть формування еконо\«чно виваженого ставлення до власносп, яка поряд з працею е надшним гарантом дохо;цв. Одночасно на прикладах нер1вност! доход1в имей ми намагаемося побороти однобоке уявлення про р1вшсть, а част1ше, як це було недавно 1 ще зустр1чаеться сьогодш, "зр1внял1вку" у доходах.

Нер1вшсть у доходах слмей стимулюе пщвишення ефективносп економпш. Проте високий ступшь нер1вност1 доход1в, який ми визначаемо за допомогою криво! Лоренца (1, с.85-87), не на користь сощальшй 1 пол!тичшй стабильность Використовуючи рекомендован! контрольш питания та фактичш даш (1, 2, 4), можна досягти високого р!вня засвоення цих економ1чних взаемозв'язьав, зокрема стввщношення м1ж економпсою та економ!чною пол кикою.

Однаков! доходи <лмей ще не е запорукою однаково! структури споживання. На прикладах витрат окремих с!мей легко досягти розумшня \ засвоення складних економ1чних законом1рностей, зокрема закону Енгеля (1, с.95-98), вщповщно до якого структура та змши у структур! споживчих витрат досить стал! ! залежать вщ доход!в ам4!. Як в окремш мм"!, так ! в держав! в цшому, разом !з збшыиенням доход!в

змшюеться структура витрат: доля витрат на культурнА, осв1тянсыа, шил нематер1альш потреби зростае.

Знания цього закону дае змогу учням анал1зувати р1вень життя певних труп ммей одшег краши або пор1внювати добробут населения р1зних краш. Тут найбщын важливим показником, що вщображае стан еконо\ики, е частина витрат амЧ на харчування.

Наприклад, за допомогою фактичних даних про споживання основних продукпв харчування у перюд 19911995 рр. можна визначити стан економ1ки Украши \ р1вень життя населения, який знизився за цей час до позначки 1955 року/1, с.98/.

Центральне м1сце у навчальному курс1, що вщповщае 1 вимогам проникнення у законолирност! функц1онування ринково! модел1 господарювання, посщають питания пщприемницько! д1яльност1 /1, с.99-110/.

Важливо домогтися розумшня економ1чно! сутносп пщприемництва та д1яльност1 пщприемств (ф1рм). Головне завдання пщприемницько! д1яльност1 - це вщшукування 1 приведения до ди необхщних чиннишв виробництва, що забезпечують виробництво певних товар1в та послуг. Серед чинниьав, що забезпечують функцюнування ф1рм, особливого значения набувають пщприемницыа зд!бност1 - здатн1сть професшно, енергшно 1 цшеспрямовано д1яти для. досягнення поставлено! мети. I тут ми повииш вщцати належне економ1чшй освт як елементов1 загально! 1 професШно! освяи, без якого сформувати нове поколшня пщприемщв просто неможливо.

Розумшня того, що с{лрма е основною ланкою ринково! економ!ки, повинно супроводжуватися усвщомленням суб'ективно! необхщноеп сприйняття и як самостшного господарського суб'екта, який забезпечуе функцюнування р1зних титв оргашзащ! б1знесу (однооабне володшня, товариство [ кооператив, корпоращя, державне пщприемство).

Одшею з центральних проблем д1яльност1 ф1рми е забезпечення зростання продуктивное^ пращ. Анал1з суп продуктивное™ пращ, чинниив, що впливають на не!, зв'язку показ нигав продуктивное™ пращ, обсяпв виробництва, р1вня доход1в \ прибутку та щ. дае змогу визначити одну з центральних проблем ринково! економ1ки -проблему ефективност виробництва.

Проблема ефективносп залежить вщ ращонального використання як постШних, так { змшних чинник!в виробництва. В ринковш економшд вона тшно пов'язана з рхвнем загально! та професюнально! освети, зокрема професшност1 менеджменту та маркетингу.

Менеджмент - наукова теор1я кер1вництва фермою у вщповщносп до цшей та завдань бизнесу. Менеджер - особа, яка виконуе функци кер1вника, директора чи адмшютратора ф1рми на р1зних р1внях управлшня.

Для усгашного { яюсного виконання сво!х обов'язгав вш повинен мати вщповщну освету, вшьно розуметись на економ1чних закономерностях, мати сукупшсть навичок та зд1бностей, вмети використовувати р1зш стшп кер1вництва.

Ефективний менеджмент передбачае з'еднання лщера та кер1вника в однш особь Оскшьки таке бувае не завжди, то ще

у шксш необидно бшыпе придошти уваги формуванню необхщних майбутньому лщеров1 професшних знань 1 навичок. Лщерство - це здатшсть впдивати на окремих оаб, колектив, спрямовувати 1х зусилля на досягнення визначено! мети.

Особливу увагу у навчальшй д1яльност1 слщ придшяти формуванню професшних якостей 1 навичок майбутшх менеджер1в: здатшсть керувати та володгги собою; стримашсть; розумш особист! щнносп; чша особисп цш; спрямовашсть на постшне особисте зростання; навички щодо вир1шення проблем; здатшсть до нововведень; вплив (лидерство) у колектив1; знания сучасних щдход1в з менеджменту; здатшсть керувати людьми; вмшня навчати щцлеглих; комушкабельшсть; здатшсть формувати ефективш робоч1 групи. Вщсутшсть певних з них не повинна лякати. По-перше, треба наполегливо розвивати !х у свош особ1, а, по-друге, - вмшо комиенсувати вмшням та навичками шших члешв команди.

Маркетинг характеризуе д1яльшсть у сфер1 ринку 1 збуту товар1в. Його мета - звести зусилля по збуту товар1в до мш!муму г цим впливати на загальний стан ефективносп економ1ки.

Виходячи з тези про визначальну роль людини в систем! еконохичних вщносин, важливими е положения пропонованого школярам курсу про сутшсть пращ, форм ! систем зароб1тно1 плати, !х еволюд!ю при переход! до ринкових умов господарювання, впливу на них попиту \ пропозици на робочу силу, на виготовлену продукцш, ц!н ! тариф1в та !н.

Особливо важливим е засвоення [ в1рне сприйняття школярами як економ1чних умов обгрунтованого зростання зароб1тно1 плати, до яких, в першу черту, належать: удосконалення виробнидтва; достатшсть швестицш, покращання технологш, тдвищення продуктивное^ пращ, так 1 того, що освпа в цшому 1 економ1чна зокрема-найважливша передумова розвитку виробництва \ пщвищення добробуту людей.

Користуючись методом схоження вщ окремого до загального, ми намагалися вибудувати i лопку структури навчального курсу, в якому б засвоення законо\«рностей функщонування економпси на прикладах окремого пщприемництва, ф1рми (м1кроеконом1ка) стало вихщним для правильного засвоення законо\«рностей розвитку нащонально! економ1ки (макроекономжа) та и зв^язку ¡з св1товою економшою (1, с. 147-206).

У цьому роздш викладено основоположш законолнрноеп 1 категорн, яга в процес1 вивчення \ засвоення дозволяють школярев1 в1рно усвщомлювати основш економ1чш цш розвитку держави (економ1чне зростання, ефектившсть, повна зайнятють, стабшьшсть цш I грошового обпу, доход1в населения, економ1чш гарант [ свободи) та шляхи 1 способи IX досягнення. В цьому ж перел1ку ми акцептуемо увагу на проблемах, пов\язаних з кризовим станом економ1ки (причини, шляхи 1 методи подолання). Особливе м1сце посщають питания державного регулювання макроеконом1ки, його функци { необхщшсть. Використовуючи даш про державний бюджет, досягаемо розушння законом1рностей його формування 1 використання, системи податгав, а також таких важливих компонентов

економ1чно1 пол 1тики, як фшаясова, кредитно-грошова, структурна полкика держави.

Засвоення учнями проблем м!жнародного суспшьного подшу пращ, вшьно! торпвл1 1 протекцюшзму, м1жнародних курив нацюнальних валют дозволяе ш ор1ентуватися в законом1рностях м1жнародно1 торпвл1, визначенш умов ц ефективност! та прюритета.

Положения про те, що використання механизм1в ринково! економ1ки, впровадження нових важел1в стимулювання пщприемницько! д1яльност1 з об'ектившстю потребуе вровадження в суспшьств1 "економ!чного всеобучу", у нашому дослщженш г було покладено в основу висновшв про наявшсть об'ективних зв'язив м1ж яюстю освгги та ефективюстю економ1КИ г стало домшуючим у визначенш структури 1 змюту програми 1 теоретичного курсу для загальноосвкшх та професШних навчальних заклад1в.

У систем! знань визначаються вступш 1 узагальнююч1 знания. В економ1чшй освт вступш знания передують вивченню всього курсу, використовуються для пояснения основоположних 1 сторико - н ауко вих понять: виникнення виробнидтва \ об1гу товар1в, грошей та !х об1гу, зародження 1 розвиток управлшня, внутршньо!1 зовшшньо! торпвл1.

Узагальнююч1 знания, на вщмшу вщ вступних, шдсумковують наслщки вивченого, визначають основш цш -ив! чи шшо1 теми, роздшу, курсу в цшому. Узагальнююч1 знания повинш передбачатися при вивченш кожно! теми чи роздшу.

Видшення вступних 1 узагальнюючих знань сприяе 1х систематизации накопиченню економ1чних знань учшв 1

студенпв, щцвищенню надшносп \ усвщомленоеп ними навчального матер1алу.

Засвоення курсу основ ринково! економ1ки та пщприемництва пов'язане з оволодшням допом1жними знаниями, яш сприяють засвоенню основ наук 1 виступають засобом розвитку 1 виховання молодь До таких знань належать лопчш, метод олоичш, фшософсыа, юторико-науков1, оцшочш знания та знания з шших предмета (ЛЛ.Зорша, П.Г.Москаленко, 1.Я.Лернер).

Методолопчш знания - це сукупшсть знань з методологи, науки, яга необхщш для свщомого системного оволодшня основами наук, формування наукового светогляду, тобто для визначення д1яльносп \ засвоення конкретного змшту.

Економ1чш знания спираються на фшософсыа, що дають учням уявлення про Всесвлг, про дшсшсть, розкривають можливгсть !х тзнання через вщповщш фшософсыа категори.

Слщ вщмггити необхщшсть лопчних знань, що сприяють шзнанню економ1ки через основний ланцюжок взаемозв'язив, взаемообумовлешсть предмета I явищ реально! дшсность Щ знания необхщш для повного засвоення наукових узагальнень 1 сприяють розвитку лопчного мислення. Вщсутшсть !х нерщко е причиною формального засвоення знань.

Безцшною частиною знань е ¡сторико- науков! знания, зокрема 1стор1я в1тчизняно! економ!чно! думки, яка подаеться у навчальному процес1 через погляди та теори ввдатних економ1ста та просвггител1в.

У публжащях автора (1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11) подаеться анал1з творчост1 видатних представнишв украшського народу вчених-економют1в, педагопв, фшософ1в, ¡сторийв, л!тератор1В - з метою висв1тлення окремих питань розвитку та перюдизаци ютори економ1чно! думки, и предмета, а в прикладному розумшш - забезпечення використання вас! теоретично! спадщини для бодыл фундаментально! подготовки настуиних поколшь громадян Украши.

Оволодшня економ1чними знаниями як складовою знань про законом1рносп розвитку людського сусподьства потребуе засвоення достатньо! !х суми 1 усводомлення 1сторичного практичного досводу.

Дослодники усхх 1сторичних епох, починаючи з давшх, робили висновки, спираючись на мщний фундамент знань та досводу, що набули !х попередники. Саме т1 з них увшшли в 1стор1ю науки, культури, цившзаци в цшому, хто змп глибоко проанал1зувати людсьи надбання, практично ОСМИСЛИТИ IX 1 зробити висновки, яю дозволять людству 3 найменшими збитками просуватися до прогресу, до свободи, до р1вност1.

Щ положения як виходш ми використовуемо для визначення предмета, методу, значения 1 мети вивчення ктори економ1чно! думки, еташв Г! становления 1 розвитку в Укра'М для збагачення знань, усводомлення Ясного взаемозв'язку м1ж теоретичним та кторичним в економ1чшй освт, для формування економ1чного мислення й економ1чно! культури на реальних прикладах втшзняно! ктори.

Економ1чш оде!, теори та погляди, не зважаючи на свою приналежшсть до "надбудови" та зумовлешсть "базисом", мають сво! прюритети 1 форми випереджувального активного

впливу на економ1ку ("базис"). Сила цього впливу залежить не вщ р1вня емоцшного проголошення тих чи шших щей, теорш та погляд1в, а вщ того, наскшьки точно вони вщповщають вимогам об'ективних еконо\пчних закошв.

Для поглиблення економ1чних знань 1 пщвищення ефективносп економ1чно1 осв1ти дуже важливим е положения про те, що теори та ще!, як 1 людська думка в цшому, завжди несуть в соб} ознаки економ!чних умов, в яких юнуе суспшьство. Але, з'явившись на свгг як вщображення реального життя, в подальшому вони набувають "самостшностГ { в залежносп вщ конкретно-юторичних умов активно впливають на економжу, освпу, науку 1 культуру. В цьому знаходить свое втшення велика оргашзуюча { стимулююча роль прогресивних економ!чних щей.

Узагальнено 1стор1я економ1чно1 думки Украши - це 1стор1я виникнення { розвитку економ1чних щей, теорш, попвдцв, яга вщдзеркалюють у соб1 виробшта, суспшьно-економ1чш вщносини людей на конкретному етат розвитку суспшьства.

Залучення вщповщних даних кторико-економ1чного характеру при формуванш економ1чних знань водночас дозволяе поглиблювати знания з ктори, лгтератури, народознавства та шших предметов.

Знайомлячись, наприклад, з "Правдой ■ Русской" -видатним памятником суспшьно!, в тому числ1 економ1чно!, думки перюду Кшвсько! Рус1, учш усвщомлять, що чшьне мкце в нШ посщають питания економгчних вщносин: встановлення вщповщальност1 за р1зш злочини в цш сфер! -крад1жки, порушення меж1 М1Ж земельними надшами, регулювання займу, спадщини та шших майнових вщносин.

Це певною м!рою стосуеться й шших юторичних пам'яток ще! епохи.

Епоха розвитку та занепаду феодал1зму стае бшьш зрозумшою, а и законом1рносп бшьш усвщомленими теля ознайомлення з поглядами 1.Вишенського, Г.С.Сковороди, Я.П.Козельського, В.Н.Каразша, Т.Г.Шевченка, М.П.Драго-манова та шших.

Багато щей та теоретичних висновюв, наприклад, Г.С.Сковороди мають науково-педагопчну актуальшсть 1 сьогодш.

Г.С.Сковорода - автор оригинально! теорп "сродностГ, спираючись на яку вш висвплював причини суспшьних конфл1кт1в, характеризував економ1чн1 вщносини 1 майбутнього суспшьного ладу, що прийде на зм1ну старому. Суспшьство вш розглядав як цшсний оргашзм та упод1бнював його до машини: "... общество есть то же, что машина...", а його дидактичш прийоми, як! вш використовував, навчаючи \ наставляючи сво!х учшв, мають непереачну актуальшсть 1 дониш: "... дружи с терпением, учись священным языкам, научись хоть одному твердо, ... долго сам учись, если хочешь учить других...".

Засновник ушверситету 1 педагопчного шституту в Харков1 В.Н.Каразш залишив економ1чш думки та практичш рекомендацп про шляхи реформування села, пщвищення продуктивност1 прац1, розвитку промисловосп I торпвл1.

Знайомство з економ!чними поглядами Т.Г.Шевченка здатне збагатити знания про нього як кторичну постать; як лггератора, 1сторика, револющонера-демократа, про його

бачення кращого . сусшльного устрою "... без холопа 1 без пана...".

У творчосп М.П.Драгоманова, його послщовника С.А.Подолинського, 1.Я.Франка мютяться науков1 обгрун-тування шлях1в реформування економжи 1 суспшьртва, критично! ощнки каштал1зму, причин зубожшня робггнишв.

Значною е спадщина украшських економктгв початку XX стор1ччя, зокрема творчкть МЛ.Туган-Барановського, одного з фундатор1в Национально! Академи Наук Украши, який щедро поеднував у соб! талант педагога ! еконолиста-теоретика \ якого вщомий австрШський економ!ст Йозеф Штумптер назвав кращим слов'янським економ!стом. В!н розробляв власш теорГ! промислових криз, криз валютно-грошово! системи, законом!рностей розвитку промислових пщприемств, м1сця ! значения коопераци та багато !нших теорш. Особливо вднним у творчост! МЛ.Туган-Барановського е глибокий критичний анал!з еволюцГ! щей сощал!зму та його практичний- внесок у створення в Укра!ш шституту економ!чно! кон'юнктури, демограф!чного та кооперативного шститупв.

Теоретико-!сторична спадщина дозволяе учням пщняти р1вень критично! оц!нки та усвщомлення економ!чних програм сучасних полкичних парт!й ! рух!в, збагатити свою практичну пщготовку до вшьного входження в життя в умовах багатопарт!йност!, альтернативносп думок ! ршень про шляхи розвитку сучасно! економ!ки \ методи досягнення сощально! справедливость

Розвиток освптс, зокрема економ!чно'!, обумовлений економ!чним розвитком, але використання теоретико-!сторично! спадщини дозволяе бшьш глибоко усвщомити

позитивы! наслщки впливу осв1ти на економпсу, бо в реальному жито справа стопъ зовам не так, що тшьки економ1чне становище е единою активною причиною, а все шше е лише пасивним наслщком. Насправд!, мае м1сце взаемод1я на основ! економ1чно! необхщност1, яка в результат! завжди прокладае соб1 шлях. Немае автоматично! дп економ1чного становища, як це для зручност! дехто соб1 уявляе. Саки люди роблять свою юторда, хоч 1 в певному середовишд 1 з урахуванням економ1чних умов свого 1снування.

Еконошчна освгта дозволяе щ складш запитання економ1чно! теори \ законом1рностей розвитку суспшьства зробити придатними для усвщомлення !х школярами { забезпечуе адекватну практику в майбутньому.

В систем! економ1чних знань належне м!сце займають мгжпредметш знания, тобто знания з шших наук, яга залучаються для обслугування провщного компонента навчального курсу з основ, ринково! економ!ки ! пщприемництва. Це можуть бути знания з математики, ф!зики, х1мп, бюлоги, юторц, правознавства та !н.

Р1вень оволод!ння економ1чними знаниями значною м1рою визначають оц!ночн!, знания, тобто знания, як! фжсують в навчальному процеа особист!сне ставлення субъекта до объекта на вщмшу вщ шзнавального. Оцшочш знания необхщш для виховання емоцшно-цшшсного ставлення учня до отриманих знань, для анагпзу економ!чних явищ !з субъективно! точки зору. 1накше щ знания необхщш! як зас!б засвоення знань, ! як особисто значущий результат !х засвоення.

Таким чином, економ!чт знания - це цшсна система вщомостей, тзнань, накоиичених людством 1 необхщних для здшснення економ1чно1 освгги.

Поряд з економ1чними знаниями у зм1ст1 економ1чно! осв1ти важливу роль вщграють способи дгяльноеп як втшення практичного освоения свггу. Знания про них М1стяться у першому компонент!, бо без знань неможливо свщомо оволодгги способами д1яльноеп. Окр1м цього потр1бно засвогги досвщ використання набутих знань на практищ.

Вщбираючи способи д!яльност1 для включения !х у зм1ст економ1чно1 осв1ти, слщ враховувати необхщшсть подготовки учшв до основних форм економ1чно! Д1Яльност1: виробничо!, побутово!, професшно? та шших. Подальший переход до ринку, вир1шення завдань суттевого пщвищення ефективносп економ11си 1 забезпечення зростання добробуту людей буде супроводжуватись ягасними змшами у самому виробництвь Одночасно буде поглиблюватися конкуренция як у сфер! виробництва, так \ об1гу, що зумовлюватиме бшьш швидке впровадження досягнень науки I техшки в практику, пщвищення квашфжаци для вир1шення виробничих \ управлшських завдань.

Вимоги до професШно! компетентност! випускнигав шк1л, IX подготовки до самостшного життя будуть впливати на обсяг \ зм1ст економ1чно1 подготовки. Важливе значения матимуть не тшьки знания окремих проблем, але \ вмшня са\юстшно 1х виршувати. Умшня мислити, самостшно та оперативно приймати р1шення, яга стосуються виробничих, сощальних, техшко-економ1чних та шших проблем, наявшсть економ!Чних знань \ навичок, здатшсть до демократичного 1

гуманного сшлкування у трудових колективах, шип якост1 особистосп все бшьше будуть враховуватися при прийом1 на роботу \ подальшому професшному просуванш пращвника.

Конче потр1бними для випускнишв шш стають умшня легко ор1ентуватися в економ1чних ситуац!ях, приймати в!рне рпиення з конкретно! проблеми, робити критичний анал1з ситуацн та шип.

Умшня ор{ентуватися означав, що учш усвщомлюють всю багатоперспектившсть економ1чних вщносин I можуть робити висновки про сутшсть екоиом1ЧНих явищ за допомогою знань про економ1чш законом1рност1 та економ1чш категорп.

Умшня приймати рпиення означав, що школяр1 навчаються анал1зувати основш економ1чш сфери життед!яльност1 людини (с1мейний бюджет, особисте господарство, виробнидтво в межах пщприемства (ф1рми), економжу держави).

Умшня критично пщходити до виринення проблем означав, що учень ум1е зютавляти висновки 1 рпнення при наявноеп суперечливих наукових визначень,

багатоаспектноеп громадських думок, конфлштних ситуацш, оцшювати альтернативш можливост! дш на баз1 узагальнених норм економ1чно! оцшки, давати обгрунтовану критичну ощнку прийнятим економ]чним ршенням, вщстоювати т1, яю вважае найбшьш ращональними.

Таким чином ми пояснюемо взаемозв'язок 1 взаемозумовлешсть знань \ практичних навичок та умшь. Якщо економ1чш знания являють собою систему, то умшня, що формуються на !х основу вщдзеркалюють змкт

навчального курсу. Детальний анал1з 13 залученням конкретних приклад1в, що шюструють цей взаемозв'язок, мютиться в наших роботах (1, 2, 3, 12, 14, 15, 16).

Залежно вщ р1вня знань 1 самостшност1 школяр1в в навчальнш д1яльност1 економ1чн1 умшня можуть бути реПрОДуКТИВНИМИ, ЩО формуЮТЬСЯ В Д1ЯХ, вщповщних до зразка; реконструктивними, що дозволяе використання набутих знань у нестандартних ситуащях; творчими, що забезпечують засвоення школярами досвщу творчо! д1яльность

Важливим компонентом з\«сту економ1чно1 освгги е формування культури спшкування в процес1 економ1чно1 д1яльносп.

Перехщ до ринкових умов господарювання супроводжуеться значними змшами у взаемозв'язку м1ж учасниками економ1чно! д1яльност1 1 переходом з вертикального на переважно горизонтальний р1вень. Ус\ стають р1вноправними учасниками економ1чних вщносин.

Пщприемцю як учаснику цих вщносин необхщно взаемод]яти з пщприемцями шших ф1рм, трудовим колективом, окремим прац1вником, органами влади й управлшня, зовшшшми партнерами, споживачами, постачальниками, громадськими оргашзащями тощо.

Взаемш стосунки людей у продеи !х дшового спткування визначаються як об'ективними законами розвитку економ1ки 1 суспшьства, так \ законами держави, де вони живуть 1 працюють, громадськими установками \ нормами поведшки.

Дп юридично! особи чи окремо! людини визначаються розумшням IX. мети \ рол1 в жита суспшьства \ повинш перебувати у вщповщноеп з вимогами норм права \ морал1 1х краши. Незважаючи на вщом1 обмеження, що накладаються умовами ринково! конкуренцп, здШснення економ1чно! д1яльносп вимагае, щоб ц учасники дотримувалися вщповщних морально-етичних. норм. Не можна ставити людиноненависницьку мету. . Его!стична мета окремого учасника повинна вр1вноважуватися суспшьною, а майбутне не повинно стати жертвою сьогодшшньо! вигоди.

Культура - спшкування як складова економ1чно! освии передбачае формування \ глибоке засвоення школярами норм "чесного" пщприемництва, як1 за ознаками можна згрупувати на загальноморальш, професшш, правов1, еколопчш.

Загальноморальш норми пов'язаш \з ставленням до людини як особистосп, яка надшена правами, що гарантують ш ¿снування 1 розвиток. Вони незалежн! вщ полтмних, релШйних, расових, статевих, вшових ознак (не завдавай шкоди, не кради, не руйнуй, не принижуй пдшсть, сприяй усп1ху { творчост1 та шип).

Деяк! з цих норм можуть бути визначеш илыасними \ яисними показниками (час \ умови пращ та вщпочинку; мппмальна (прожитковий мш1мум) зароб!тна плата { своечасшсть й виплати; безкоштовна освгга та шип).

Професшш норми: недопустимкть зниження добробуту працюючих та ефектившсть д1яльносп пщприемства (ф1рми); турбота про споживача; поважне ставлення до партнер1в; чесшсть 1 принциповкть; тактовшсть при виршенш питань, яи стосуються багатьох; вар1антшсть при розробщ I прийнята р1шень.

Серед правових норм, що безпосередньо пов'язаш з економ1чною д!яльшстю г формують культуру спшкування и учасниюв, ми видшяемо: поважне ставлення до закону; вщмовлення вщ прийняття немотивованих звинувачень; невщворотшсть вщповщальноеп г покарання за протиправш Д11.

Еколопчш норми передбачають заборону на причинения шкоди живш природ! \ навколишньому середовищу в цшому \ окремим IX складовим; недопустимють виршення власних справ 1зольовано вщ штерес1в шших; недопущения навить др1бних викщцв, яга у поеднанш з такими в шших створюють небезпечш за обсягом 1 складом токсичш сполуки.

Означеш • норми враховуються в процес1 формування економ1чно1 культури в ус1х галузях б1знесово! лояльность В окремих випадках, 1 це повинен засвогги школяр, вони вццграють роль обмежень, в шших - роль стимулу, 1 в уах випадках вони не повинш тюруватися або виконуватися формально.

Виконання цих норм спираеться не на закон, а саме на внутршню культуру, почуття вщповщальносп, професшну компетентшсть. Без сумшву, враховуеться 1 небажання розповсюдити дурну славу в ксш пщприемщв 1 споживач!в; прагнення мати достойний 1мщж фхрми; вмшня прорахувати негативш наслщки невиконання цих норм; можливють отримати додатков1 пшьги або утримувати т1, що е.

Викладене вище свщчить, що формування свщомоеп 1 культури завтрашшх виробншав { споживач1в, пщприемщв I менеджер1в, майбутшх м1шстр1в \ президента повинно виршуватися сьогодш, в сьогодшшнш школ1, шляхом подальшого удосконалення змюту осваи 1 виховання, 1

економ1чно1 освети та економ1Чного виховання зокрема. Ще в школ1 формуються пщвалини \ засвоюються норми, як! забезпечать практичш навички 1 вмшня: ствпрацювати г конкурувати; поважного ставлення до закону 1 р1зних форм власностц вигравати I програвати гщно; забезпечувати дшову репутацш; поважати особистють.

Кожен, хто вступае в ринков1 вщносини, повинен послщовно керуватися жорстокою лопкою писаних закошв \ неписаних правил, бо його усп!х значною м1рою залежить саме вщ цього. Людина, тим бшьше пщприемець, небережлива, яка витрачае бшьше, шж заробляе, не може розраховувати на устх \ пщтримку з боку шших. 3 шшого боку, ханжа, який економить на жштп, одяз1, харчах, здоров Ч { тим бшьше освт детей, буде вщторгнутий своею сощальною групою, або групою, куди вш хоче ввшти.

Анал1з летератури, досвщу шших кра1н свщчить, що у формуванш економ1чних знань майбутн1х пращвниыв, кер1вник!в ф1рм 1 корпорацш, значне мюце вщводиться вмшню слщувати на практищ принципам етично! поведшки, умшню створити на пщприемств1 (ф1рм1) климат вщкритосет, вщвертост1, взаемно! дов1ри.

Наповнення економ1чно1 освети новим зм1стом, формування знань, навичок та умшь економ1чно! культури учшв - едине, що дасть змогу у !х практичшй д1яльност! протистояти користолюбству, чванству, егойму.

Це в свою черту наблизить час ствердження цившзованих ринкових вщносин, яи дозволять кожнш людиш своею чесною працею забезпечувати достойне життя соб1, свош с1мЧ", суспшьству в цшому, коли високоосв1чеш,

швдативш, працелюбш люди, а не спритш махшатори, стануть достойними героями нашого часу.

2.3 Розробка та експериментальна перев1рка програм курсу "Основи ринково! економжи та щцприемництва"

У працях автора (1,2) висвгглеш результата експеримен-тального дослщження, спрямованого на виявлення особли-востей робота за програмами р1зного способу побудови (блочно-концентрована та лшшна) в конкретних умовах и реал1заци - традицшних, компактних, уривчастих. Експери-мент проводився пщ нашим кер1вництвом асшранткою О.М.Камишанченко, викладачами сектору економ1ки Харювського педагопчного ушверситету та вчителями Харювсько! 1 Белгородсько! областей.

Блочно-концентрована програма передбачала групування навчального матер1алу з основних питань еконо\«ки. Проблеми макро- 1 м1кроеконом1ки та прикладно! економ1ки розглядалися одночасно.

Сутшсть лшшно! програми - у послщовному { р1вном1рному розподш матер1алу вщповгДйо до дидактичних принцишв систематичност1 та послщовность

Визначення вар1антав способ1в засвоення змшту економ1Чно! осв1ти викликане тим, що курс "Основи ринково! еконо\<пки та щцприемництва" ще не належить до державного компонента. Його можна реагпзувати лише в шильному компонента у загальноосвтпх навчальних закладах. Тому для цих навчальних заклад!в введения курсу в навчальний план вимагае вар1ативност1 вивчення.

Експериментально було перев1рено традицшний, компактний та уривчастий способи.

Сутшсть традицшного способу в тому, що курс вивчався протягом навчального року (2 годный на тиждень, а всього 70 годин).

Компактний споаб передбачав вивчення курсу протягом швр1ччя (3 години на тиждень, а всього 51 годину).

При уривчастому способ! частина курсу вивчалася в 10 клас1 (друге твр1ччя) та у другому швр1чч1 в 11 клас1 (2 години на тиждень, а всього 70 годин).

Експеримент проводився протягом трьох рогав у школах м.Харкова I Харивсько! област1 та М.Белгорода 1 Белгородсько! область

Експериментом було охоплено дев'ять клас1в (222 учш).

Визначення ефективносп р1зних вар1ант1в вивчення курсу прводилось на основ1 таких показнигав:

1) ртвень засвоення економ1чних знань. 3 щею метою пропонувались контрольш завдання, яга дозволяли пор1внювати виявлеш знания економ1чно! теори. Була розроблена анкета з 28 основними економ!чними категор1ями I поняттями;

2) ушння використовувати економ1чш знания у стандартней 1 нестандартнш ситуащях. Для цього використовувалися подготовлен! економ^чш задач1 р1зного р1вня складност1;

3) оволодшня культурою пщприемництва в економ1чнш д1яльносп, яка моделювалася у процес1 розгляду запропонованих економ1чних ситуащй;

4) наявшсть штересу до навчального предмета.

В експериментальних 1 контрольних класах працював один I той же вчитель, форми 1 методи занять також збхгалися, що дозволяв дшти висновку, що пор1вняльний анал1з р1вшв засвоення злпсту економ1чно'1 осв1ти дае змогу визначити позитивш та негативш наслщки використання альтернативних програм та способ1в !х реал1заци.

Результата експерименту наведет у таблиц! 1.

Таблиця 1.

Р1вень засвоення знань.

№№ п/п Показники р1вшв засвоення знань Види програм, способи к регшзацп

липйна програма (125 чоловж) блочно-концентрована програма (97 чоловж)

тради- ШЙНИЙ 28 чол. % компа-кгний 25 чол. % уривча-стий 72 чол % тради-цшний 27 чол % компа-ктний 31 чол % уривча-СТИЙ 39 чол %

1. Використання знань у не-стандартних ситу ад ¿ях, виявяення творчосп 60,7 68 64 51,9 58 46

2. Використання знань у стандартних ситуащях 35,7 28 33 40,7 35,5 28

3. Розтзнання основних понять, вщтворення IX сутносл 3,6 12 3 7,4 6,5 26

Як свщчать наведет дан!, при використанш лшшно! програми курсу бшьш висои показники в умовах уривчастого

способу оргашзацН навчально! робота, а блочно-концентрована програма бшьш ефективна в умовах компактного способу. На основ1 анашзу програм, бесщ з учнями, вчителями, спостережень за роботою учшв та викладачгв отримаш результата можна поясните тим, що:

а) лшшна програма, яка передбачае засвоення основ м акр о е ко но м1 ки 1 м1кроёкономжи, забезпечуе наступшсть у вивченш 1 засвоенш курсу, стимулюе шзнавальний штерес до оволодшня практичним роздшом - основами б1знесу;

б), перерва у „вивченш курсу, як свщчить анал1з, сприяе бшьш свщомому його засвоенню за рахунок самоосв1ти (читання газет, журнал ¿в, перегляд телепередач, анал1з практично! економ1чно'{ д!яльност1 дорослих, 1х усп1Х1в { невдач). . -

Блочно-концентрована 'црограма е оптимальною тод1, коли необхщно засвогги о крем! теоретичш положения та IX практичне застосування. Але ефектившсть засвоення бшьш низька у пор1внянш з першим вар1антом.

Р1вш оволодшня учнями економ!чними умшнями визначались на основ1 результата виконання певних дидактично обгрунтованих завдань:

а) репродуктивного характеру (порахувати дивщенд на кожну акцио; визначити заробпну плату конкретного робггника; визначити на основ1 даних "споживчий кошик" двох держав; визначити валовий прибуток ф1рми та шил). Алгоритми виконання завдань учням повщомлялися;

б) реконструктивного характеру (щоб отримати прибуток, коли випускаеться вщповщний товар, необхщно враховувати ... ; визначити фактори, яга сприяють

скороченню витрат на виробництво конкретного товару та шип). Алгоритми виконання учням не повщомлялись;

в) творчого характеру (що необхщно враховувати при реагпзаци продукцй?; назвати основш проблеми, яьа необхщно буде вир1шувати, коли ви станете пщприемцем та шнй).

1Ц завдання вимагали не тшьки знань з економ1чно1 теорп, и практичного використання, а й пошуюв власних оригшальних шлях1в розв'язання завдань.

Результата виконання завдань наведет у таблиц! 2.

Таблиця 2.

Рдвень оволодшня школярами економ1чними умшнями.

№№ Показники Види програм, способи гх реал1заци

п/п р1ВНЯ лщшна блочно-концентрована

тради- компа- уривча тради- компа- уривча-

цшний ктний -стий цшний ктен й стий

28 чол. 25 чол. 72 чол 27 чол 31 чол 39 чол %

% % % % %

1. Репродуктив-ний 84,4 79,5 95,4 79,6 77,8 88,0

2. Реконструк-тивний 78,0 71,3 90,6 74,3 66,5 86,8

3. Творчий 15,5 13,0 19,0 12,2 10,5 18,5

Засвоення норм культури пщприемництва в економлчнш д1яльност1, яка моделювалась, здшснювалося у процесл анал1зу р1шень, що приймалися учнями у спещально пщбраних ситуащях. (Наприклад, учень е керхвником ф1рми, яка випускае шампунь, що запобпае перхот!. Пом1чник пщказуе, що для скор1шо! реал1зацп товару необхщно на етикетщ вказати, що намилювати голову необхщно дв1ч1, хоч вш ефективний \ теля одноразового намилювання. Як треба

поступите? У одного з торгових агенпв почалися негаразди у с1м*1, що негативно впливае на його працю. 34явилась юридична можливклъ замшити цього пращвника. Як ви поступите?).

Анал13 результата розв'язання практичних ситуацш на основ! метод 1 в соцюметричних вилирювань, експертних оцшок вчител1в, спостережень, 1ндивщуальних бесщ з учнями свщчить, що вивчення курсу не мало суттевого впливу на сформовашсть -моральних якостей школяр1в, що вимагае додаткового спещального дослщження.

ГИзнавальний штерес у дослщженш розглядався як показник ставлення учня до. навчального. предмета I умов усшшносп його засвоення. Для виявлення штересу до економ1чно! теори як навчального предмета використовувалися методи анкетування, спостереження, анашзу запитань учителю, учням та шин. " -

З'ясувалося, що стшкий тзнавальний штерес виявили 60% (лшшна програма) 1 58% (блочно-концентрована), при уривчастому способ! вщповщно 49%, 46% - при компактному 1 37% - при традицшному.

Таким чином, умовою усшшност1 використання р1зних програм е врахування поставлених завдань, способ1в оргашзацп навчання в залежносп вщ термшу та графМв вивчення курсу, яю е основою для вивчення оптимальних вщцв програм 1 способ!в !х реатзаци в конкретних ситуащях.

2.4. Науково-методичне забезпечення процесу економлчно! освгги.

• Необхщною умовою усшшноеп економ1чно1 освгги е науково-методичне и забезпечення, яке передбачае постановку мети поспйного зростання якост1 навчання; виб1р способ1в виконання поставленого завдання; оргашзацпо самого процесу навчання, використання лггератури, навчального обладания тощо, тобто необхщна педагопчна технолопя, що д1е як система, яка охоплюе учасниив педагопчного процесу, теори, ще1, засоби оргашзаци навчально! д1яльност1 для ефективного забезпечення розв'язання проблем, ус1 аспекти засвоення знань 1 формування практичних умшь. Саме цим досягаеться повна чи часткова матер1ал1защя вщомого • ще з час1в Я.А.Коменського нам1ру зробити навчання схожим на добре вщлагоджений мехашзм, який мае ч1тку ор1ентащю на визначеш цш. Тому при формулюванш,.. визначенш, вщбор1 навчальних щ'лей 1 при побудов1 навчання заметь невизначених, розпливчастих вираз1в- типу "тзнати", "приймати", "розумпл" необхщно пщбирати дй, що знаходять свое втшення у словах типу "назвати", "перерахувати", "пор1вняти", "описати", "вибрати", "дати визначення".

Р1вень засвоення учнями проблем, наприклад, теми: "Основш модел1 сучасно! оргашзацп економиш", буде значно вищим, коли вчитель замктъ мети "шзнання" форм господарювання чггко окреслить цшь - "назвати" основш модел! оргашзаци економ!ки, а замкть "прийняти" до уваги 1х загальш риси \ вщмшност! сформулюе завдання-"перерахувати" вщом1 ¡сторичш модел1 господарювання, IX загальш риси 1 вщмшност], "пор1вняти" IX. переваги I

недсшки, "описати" щеальну, в розушнш школяр1в, модель господарювання, "вибрати" з вщомих моделей найефектившшу, "дати визначення" сучасно! оргашзацп економ1ки.

Цш навчання реатзуються через програми, пщручники, саму його оргашзащю, яка вимагае вщповщних мета метсдов, форм, контролю та корекци навчально! д1яльность

Пщручник як книга призначена для засвоення зм1сту освгги з вщповщного навчального предмета зпдно з навчальною програмою та двдактичними принципами (науковосп, системности доступносп та шип).

Розроблений автором пщручник спрямований на реагизащю основних функщй навчання, виховання, розвитку субъекта тзнавально! д1яльносп. Тому зм1ст пщручника мае шформацшну, виховну спрямовашсть, а його апарат (питания, завдання разного характеру) спонукае учшв та студента до самоосвгги, розумового розвитку. Пщручник виконуе 1 функщю управл1ння засвоенням знань та шкпх компонента зм1сту освии.

Для вс1х частин розробленого нами курсу складена оптимальна система задач. Перший вар1ант таких задач подано в поабнику для вчитешв (2), а другий - бшьш систематизований, з використанням компьютерно! пщтримки, виходить з друку окремим виданням.

Поабник (2) включае 463 ситуаци, контрольш завдання для перев1рки г закр1плення еконо.\нчних знань, умшь, способ1в д1яльносп, здШснення анагпзу поступив, ставлень людини в конкретних обставинах, а 47 тестових завдань

допомагають вчителев1 виявити яккть (повноту, глибину, системность 1 р1вень) засвоення змюту.

Повнота знань визначаегься кшыастю знань про объект вивчення, конкретизований програмою шильного курсу, а 1х глибина - сукупшстю усвщомлених знань про цей об'екг. Повнота \ глибина знань взаемно пов'язаш, але не тотожш. Повнота допускае 1зольовашстъ знань про окрем1 об'екти чи предмета вивчення, тод1 як глибина, навпаки, передбачае наявшсть усвщомлених 1стотних зв'язюв р1зного ступеня опосередкованосп. До об'ективних характеристик якоеп знань, поряд з повнотою \ глибиною, вщносять оператившсть, конкретшстъ, узагальнешсть, систематичшсть, системтсть, розгорнупстъ знань. До суб'ективних гнучисть, згорнупсть, усвадомлетсть, мщшсть. Виходячи з особливого значения усвщомленост! знань як найбшьш вагомо! ознаки 1х якос-п, учитель може забезпечити таку оргашзацда навчально! дояльносп, при якш досягаеться усвщомлення учнями зв^язив М1ж знаниями окремих проблем курсу, наприклад, д1ею окремих економ1Чних закошв, умшня видшити 1стотш г неютотш зв'язки в системи економ1чних вщносин або м1ж окремими економ1чними показниками, тзнання способ1в ефективного оволодшня економ!чними знаниями в цшому. В цшому найбшыиа ефектившсть досягаеться тод1, коли завдання дозволяють тим, хто навчаеться: а) знаходити вщмшност1 м1ж фактичними ведомостями \ оцшочними судженнями; б) розр1зняти факти \ передбачення; в) видшяти причинно-наслщков1 зв'язки; г) знаходити помилку у судженш; д) вщр1зняти суттев1 докази вщ несуттев1х; е) розмежовувати обгрунтоваш \ необгрунтоваш оцшки; ж) формулювати на основ1 тесту обгрунтоваш висновки.

Таким чином, для визначення ефективноси навчання потр1бно виявити р1вень засвоення заф^ксованих якостей. Так для визначення повноти знань треба видшити вел ознаки системи понять чи окремого економ1чного явища та !х зв'язки з шшими явищами. Для визначення глибини знань необхщно виявити число ктотних ознак поняття в 1х взаемозв'зку. Оператившсть знань перев1ряеться предъявлениям множини вар1антних ситуацш, в яких можуть бути використаш засвоеш знания. Для перев1рки гнучкосп знань даються завдання на самостшне застосування, наприклад, щново! политики в реальних ситуащях, або конструювання кшькох способ1в розв'язання одше! 1 пе! ж задачу наприклад, визначення реальних доходгв с1мУ1 з урахуванням динам1ки цш \ номшально! зароб1тно1 плати. Конкретшсть та узагальнешеть знань перев1ряються умшням учшв розкрити реальш прояви узагальненого знания, здатносп пщводити уевщомлеш знания пщ узагальнеш, вщносити окреме до загального. Системшсть знань переворяеться системою завдань на визначення впорядкованносп понять в IX послщовноеп \ взаемозв'зку. Для перев1рки того, як учш уевщомлюють одержан! знания, 1м дають завдання на ум!ння перегрупувати \ переосмислити матер1ал, творчо використати наявш знания для пояснения економ1чних законом1рностей 1 процес1в, що проходять у суспшьств1 або на окремому пщприемств1 чи галуз1 пщ д1ею об4 ективних [ суб'ективних фактор1в.

Формулювання цшей навчання за допомогою системи вимог до якост1 знань, будучи бездоганним у теоретичному аспект!, на практищ виявляеться надто складним через те, що вс1 якост1 знань формуються одночасно. Бшьш зручним \ не менш надшним, як показуе анализ д1яльноеп учител1в шыл

р1зних тигав, е шлях, який ми обгрунтували в робот! "Педагопчна технолопя" (16) \ визначили як формулювання цшей вщповщно до р1вшв засвоення, яких досягають учш та студента в м!ру оволодшня знаниями. Характерною ознакою цього шляху е намагання уникнути вказ1вок, що належать до зм1сту навчання.

У робота "Педагопчна технолопя" (16) ми визначили таи р!вш засвоення знань, якими керувалися у практичнш д1яльностк 1-й - розтзнання; 2-й - залом'ятовування; 3-й -розумшня; 4-й - умшня; 5-й - перенесения знань; 6-й -оцшка. Осгальки засвоення знань учнями може бути на шести р1внях, то не мае жодних щдстав обмежувати його якимось одним р1внем, наприклад, другим, хоч, як показуе анал1з, таи уроки переважають. Тож саме проходження ус1х названих р1вшв засвоення знань I буде засобом пщвищення ефективносп економ!чноТ освети, бо вчитель четко плануе, який матер1ал учш вивчатимуть лише у загальних рисах, в плат ознайомлення (розтзнання), що завчатимуть (запам'ятовування), що повинш будуть пояснити чи довести (розумшня), чого мають навчитися робити (умшня), яьа нестандарта! завдання повинш будуть обов'зково виконувати (перенесения), як будуть оцшувати знания, виходячи з певних критерив (ощнка).

За такого гадходу вдаеться не тшьки досягти засвоення знань на р1вш вимог програми й уникнути перевантаження школяр1в, а й дати вчителев1 об'ективний показник ефективносп навчання. 3 щею метою нами при розробщ програми курсу "Основи ринково! економ1ки та шдприемництва" (1, с.283-289), в кожнш тем! видшеш окрем1 блоки: проблеми, термши та поняття, вмшня. Це дае

змогу вчителев1 бшьш Ч1Тко визначити цш, конкретизувати завдання,' програму навчально! д1яльност1 та критерп ефективност! навчання.

Таким чином, подручник та пособники стали джерелом оргашзаци всього процесу економ1чно1 осв1ти: вод формування мотив!в вивчення курсу, визначення мети, водбору шформаци, способ1в д1яльносп, метод1в оволодшня компонентами зм1сту освгги до контролю За навчально-шзнавальною д1яльшстю суб4 екта навчання.

Розроблет методичн! рекомендацй для викладач1в, учител1в загальнооевших та професшних навчальних заклад1в дають можливкть 1м оволодтг технолопею вивчення курсу.

Розроблеш автором дидактичш матер1али (словник, доводкова литература, завдання) адресован! як тим, хто навчаеться, так 1 тим, хто навчае.

висновки

На основ! узагальнення дослодження проблеми економ1чно1 осв1ти у загальноосвггшх 1 професшних навчальних закладах в перюд переходу до ринкових умов господарювання сформульоваш там висновки:

1. Стан економ1ки { можливост1 переведения и на яисно новий р1вень освгги, зокрема економ1чно1, перебувають у безпосереднш залежносп. Забезпечення ефективного функцюнування економида вимагае вод школи подготовки молод1 до вшьного входження в життя за нових умов.

Саме школа здатна довести \ переконати подростаюче поколшня в тому, що ринок - це безмежне поле для додових альтернатив \ подприемницького ризику. Одночасно де своеродна перев1рка економ1чно1 самостШност1 1

самсдояльносп, прояв непереачно! штелектуальностс. Завдання держави - надати випереджувалъних темшв у розвитку освети, зокрема економ1чно1, що буде виявом розумшня об'ективних потреб розвитку суспшьства 1 водночас недопущениям залучення пщростаючого поколшня до кнування в умовах ринку без попередньо! загальносветньог I фахово! подготовки.

В умовах переходу до ринкових умов господарювання навчальш заклади повинт спрямувати зусилля на штенсифшаци роботи з подготовки до вшьного входження в життя \ формуванш у вихованщв економ1чних знань, умшь, економ)чно! культури. Досягнення ще! мети вимагае розробки навчального предмета з основ ринково! економпш та пщприемництва 1 включения його в обов'язковий компонент навчального плану загальноосветшх 1 професшних навчальних заклад1в.

2. Спираючись на розкрит1 в публжащях об'ективш законом1рносп формування потреб та економ1чних штерес1в { визначення предмета економ1чно1 теори як науки про те, як наявш обмежет виробнич1 ресурси використовуют/ся для !х задоволення, обгрунтовано предмет, мету 1 завдання запропонованого навчального курсу "Основи ринково! економ1ки та пщприемництва", який дозволяв досягти усвщомлення еконошчно! сугноеп пщприемництва та д1яльност1 пщприемств (ф1рм), шлях1в пщвищення !х ефективносп, формування професшних якостей { навичок майбутшх менеджер1в, сутносет пращ, форм \ систем заробетно\' плати, законом1рностей функцюнування мжро- \ макроекономпси, становления { розвитку м1жнародних економ1чних вщносин.

3. Теоретичний аншпз шлей, завдань еконохпчнсл освгги дозволив обгрунтувати головш и компоненти:

- системи еконохйчних знань: методолопчних, фшософських, оцшочних, кторико-наукових;

- умшня економ1чно! д1яльност! як складш комплексш ди, яи формуються у процеа залучення учшв до виконання конкретних економ1чних завдань, моделювання еконохнчних ситуацш;

- гадприемницьку культуру людини в економишй д!яльност1, що визначае норми стосуншв, взаемодш мЬк учасниками економ1чних вщносин, на яю великий вплив мають закони держави та морально-етичш норми (загальногумаштарт, еколопчш, професшш, правовО.

4. Експериментальна робота по оргашзацп вивчення курсу "Основи ринково! економ1ки та пщприемництва" дозволила виявити залежшсть принципу побудови програми (лшШна, блочно-концентрована) та способ1в и реашзацц (традищйний, компактний, уривчастий).

Встановлено, що при компактному способ! навчання протягом твр1ччя оптимальною для засвоення знань 1 умшь е блочно-концентрована програма, при традицшному та уривчастому способах - лшшна.

Змши р1вшв сформованосп культури вщносин у еконо\<пчнш д1яльност1 залежно вщ принципу побудови програми 1 способ1в П засвоення не виявлеш.

5. Вщповщно до висунуто! гшотези автором розроблеш пщручник, навчальш поабники з основ ринково! еконошки, в яких здшснено вщб1р зм1сту навчального матер1алу, його структурування, що дае можлив!сть усгпшно працювати учням, студентам 1 викладачам.

Розробляючи текст, ми керувалися принципами (идактики: науковосп, системности, доступносп, зв'язку ивчання з життям (практикою), стимулювання субъекта гавчання до активноеи та самостшность

Текст пщручника 1 пос1бниюв, 1х апарат розроблялися ак, щоб максимально сприяти реал1зацп виховуючо1, гавчально!' 1 розвиваючо! функцй в 1х едност!.

3 щею метою використовуються схеми, таблищ, вдповщш приклади, завдання для перев1рки та самоперевгрки язних р1вшв трудность

Впровадження у практику виданих автором пойбншав 1 одручника позитивно вплинуло на ефектившсть здшснення :коном1Чно! освети в загальноосветшх \ професшних гавчальних закладах.

Опублшоваш роботи мають гриф 1 рекомендаци ЛМстерства освети Украши.

6. Пщвищенню ефективносп економ1чно! освети сприяе туково-методичне забезпечення процесу економ1чно! освети: здповщшсть пщручника г поибниюв розроблешй программ ¡ар1атившсть у використанш р1зних вид1в програм, доб1р юнад 500 завдань, запитань, що забезпечуе диференщацио у гавчанш, пщготовка словника основних економ1чних термийв а 1сторико-економ1чних нарис1в. Автором запропоновано ¡икористання педагопчно! технолога, яка об'еднуе в едину ;дстему загальш цш 1 зм!ст навчання, навчальш цш курсу \ >цшку навчально! д1яльноеп, забезпечуе послщовшсть, тгорядковашсть, лопчтсть "кровав" у досягненш мети :К0Н0М1чН01 освети.

7. Ефектившсть економ1чно'1 осв1ти не може бути забезпечена виключно можливостями введения в шкодьну програму окремих економ1чних курав. Цю тезу подтверджують багатор1чш спостереження, андл1з д1яльност! окремих шил \ окремих педагопв, розробки 1 рекомендаци, викладеш нами у свШ час у робот! "Економ1чна осв1та \ економ1чне виховання школяр1в" (4).

Бшьш високий р1вень усводомлення економ1чних знань, формування умшь 1 навичок спостертаеться в тих школах, де використовуеться система економ1чно! подготовки е початковш, середшй г повнш школ1 та метод м1жпредметно'1 "штервенцп", за допомогою якого у формувант економгчню знань 1 економ1Чно1 культури беруть участь поряд : викладачами економ1чних дисциплш учител1 початковю клас1В, учител1-предметники: математики, ф1зики, бюлоги х1м1ки, кторики, географи, суспшьствознавщ та шип.

Цей досвод набув свого поширення як у школах Украши так 1 в школах Роса, включаючи м.Москву.

8. Повна реагизащя можливостей високоефективно: економ1чно1 осв1ти можлива за умов ягасно! { достатньо! зг обсягами подготовки вчител1в-економ!ст!в.

Наии рекомендаци з цього аспекту економ^чно! освго враховаю Млшстерством осшти, 1 така практична подготовк; сьогодш здшснюеться в бшьшост! педагопчних вуз1в Украши хоч 1 здшснюеться здебодьшого за планами 1нтегровано спещальноеп: '1стор1я та сощально-економ1чт дисциплши".

Подготовка вчител1в з квал1ф1кащею: "Економ1чна теор1я Учитель економ1чних дисциплш" у даний час здшснюетьа поки що в Украшському педагогичному ун1верситет

м.М.П.Драгоманова та Харгавському педагопчному таверситет! 1м.Г. С. Сковороди. Навчальний план з ще! :пещальност1 розроблено з нашою безпосередньою участю. 3 рахуванням потреб його реашзаци розроблена 1 видана сер1я туково-методичних праць на допомогу майбутшм вчителям-:коном1стам (1, 2, 3, 15, 16).

Спод1ваемося, що здшснення дослщження певною «рою заповнить прогалини у впчизнянш педагопчнш наущ1 :приятиме подальшому р1зноб1чному висвггленню проблеми :коном1чно1 освпл в сучасних загальноосвггшх 1 професшних гавчальних закладах Украши.

Основний зм1ст виконаного дослщження вщображено в аких публ1кащях автора:

1. Людина у свт економ1ки та б1знесу: Пщручник. -Сарив: Основа, 1995. - 19,5 д.а.

2. Еконо.\йчна осв1та школяр1в: Пос1бник для вчител1в.

Харив: ХДПУ, 1995. - 11,0 д.а. (У ствавторста, рос.мова,

вторських - 5,0 д.а.).

3. Нариси економ1чно1 думки на Укра!ш: Учбовий юс1бник. - Харкав: ХДП1, 1992. - .4,0 д.а.

4. Економ1чне навчання 1 виховання школяр!в: Донограф1я. - Ки1В, 1989. (У ствавторет, рос.мова, вторських - 3,0 д.а.).

5. Нарис шштологи: Учбовий поабник. - Харгав: ¡ДП1, 1993. (У ствавторств1, авторських - 1,0 д.а.).

6. Основи пол1толоп1: Курс лекцш. - Харюв: ХДП1, 993. - 6,75 д.а. (У сшвавторств1, авторських - 1,0 д.а.).

7. Рщний край: Учбовий поспбник. - Харив: ХДП1 1994. - 36,5 д.а. (У сгававторств1, авторських - 3,0 д.а.).

8. Нариси полетологп: Учбовий пос1бник. - Харив ХДП1, 1993. - 38,5 д.а. (У сшвавторств1, авторських - 1,0 д.а.).

9. Розвиток народно! освети 1 педагопчно! науки нг Харпвщиш: Поабник. - Харйв: ХДП1, 1992. - 21,0 д.а. О ствавторств1, авторських - 3,0 д.а.)

10. Сощологш - наука про суспшьство: Учбовш поыбник. - Харив: ХДПУ, 1996. - 40,0 д.а. (У ствавторсга рос.мова, авторських - 1,0 д.а.).

11. 1сторш становления { розвитку народно! освети н; територц Харювщини (Х1Х-ХХ ст.): Пос1бник. - ХарЙЕ ХДШ, 1990. - 5,0 д.а. (У ствавторств1, авторських - 2,0 д.а.).

12. Вплив ринкових вщносин на формування новог економ1чного механизму в систем! освети (Проблеми освети умовах становления ринково! економ1ки). - Харив: ХДП] 1992. - 7,0 д.а. (У ствавторсга, авторських - 2,0 д.а.).

13. Державне виробництво 1 оновлення суспшьствг 3б1рник наукових праць. - Харив: ХДШ, 1990. - 8,0 д.а. С ствавторега, авторських - 1,0 д.а.).

14. Науков1 основи управлшня школою: Учбови пос1бник. - Харйв: ХДШ, 1992. - 10,0 д.а. (У сшвавторств авторських - 2,0 д.а.).

15. Подготовка учительських кадр1в. Концептуалы подходи та практичний досвщ; Учбовий пос1бник. - Хари: ХДШ, 1992. - 7,0 д.а. (У сповавторста, авторських - 3,5 д.а.).

16. Педагопчна технолопя: Навчальний поабник. -Харкав: ХДПУ, 1995. - 6,5 д.а. (У ствавторств1, авторських -4,0 д.а.).

17. Теоретичш основи господарського розрахунку: Пос1бник. - Кшв: Вища школа, 1975. - 10,0 д.а. (У :твавторста, авторських - 1,0 д.а.).

18. Система управлшия народною освгтою та шляхи й /досконалення в умовах перебудови //Матер1али науково! ■сонференцй. - Харгав: ХДП1, 1989. - 10,0 д.а. (У ствавторств1, шторських - 1,5 д.а.).

19. Питания акпшзацй тзнавальноК д1яльност1 лудентсв у вивченш суспшьних наук //Матер1али науково! сонференцй. - Харюв: ХДП1, 1990. - 6,0 д.а. (У ствавторств1, шторських - 0,5 д.а.).

20. Педвуз \ проблеми удосконалення загальноосветньо! иколи //Матер1али науково! конференцй. - Кривий Рй, 1990. ■ 8,0 д.а. (У ствавторста, авторських - 0,5 д.а.).

21. Подготовка студента до здшснення еконолпчного даховання школяр1в //Матер1али науково'! конференцй. -5рогобич, 1990. - 0,5 д.а.

22. Система подготовки педагопчних кадр1в для шил '/36. : Молодь у посттоталггарному сустльствг. украшський !ар1ант. - ХарМв : ХДП1, 1993. - 10,0 д.а. (У ствавторсга, [вторських - 0,5 д.а.).

23. Особливосп пол1тично1 сощал1зацй студентства в госткомушстичтй перюд //Матер1али мшнародно'! науково-фактично! конференцй "Дев1антна поведшка неповнол1тн1х \ юлодк можливост1 впливу". - Харюв, 1994. - 0,5 д.а.

24. Демиитаризащя економ1ки у мехашз\« виршення глобальних проблем людства //Матер!али мокнародно! науково-практично!' конференци "Мир, вшна, !стор1я". -Харкав, 1995. - 0,5 д.а.

25. Економ1чна теор1я 1 виб!р стратеги ринкових реформ //Доповда мшнародно! науково-практичноЗ конференци "Трансформащя культури в систем! вищо] техшчно! освйи". - Харив: ХДПУ, 1995. - 0,5 д.а.

26. Методичш рекомендаци до самостшно! робота студентгв з проблем економиси 1 права. - Харкав: ХДШ, 1979, - 3,5 д.а.

27. Дежа питания методики викладання полггично' економп. //У зб1рнику: Питания вищо! школи. - Кшв: Вищг школа, 1977. - 0,5 д.а.

28. Методичш рекомендаци до самостшно! робота на; курсом политично! економп. - Харив: ХДЮ1, 1977. - 2,0 д.а.

29. Методичш рекомендаци до самостшно! робот! студен'пв над курсом полггично! економи. - Харгав: ХДП1 1979. - 2,3 д.а. (У ствавторет, авторських - 1,5 д.а.).

30. Методичш вказ1вки до оргашзаци самоспйно робота студенпв (студентов! 1 курсу). - Харюв: ХДЮ1, 1978. 4,0 д.а. (У сшвавторств!, авторських - 1,0 д.а.).

31. Методичн! вказ!вки ! матер!али до самостшно робота студенпв над курсом полгсично! економи. - Харкав ХДЮ1, 1979. - 3,5 д.а.

32. Право ! економжа: Методичний поабник. - ХариЕ ХДЮ1, 1980. - 4,0 д.а. (У сшвавторств!, авторських - 1,5 д.а.).

33. Плани семшарських занять 1 методичш вказгвки до :урсу П0Л1ТИЧН01 економи. - Харив: ХДЮ1, 1979. - 2,5 д.а.

34. Плани семшарських занять \ методичш вказ1вки до урсу полетично! економи. - Харив: ХДЮ1, 1977. - 3,5 д.а.

Прокопенко И.Ф. Теоретические и методические основы экономического образования в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях.

Диссертация в форме научного доклада на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная педагогика и 13.00.01 - теория и история педагогики, Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1996.

Защищается диссертация, которая содержит теоретическое обоснование объективной необходимости экономического образования школьников. Разработано его содержание, которое нашло отражение в программах, учебниках, пособиях, выявлены пути, формы, методы его осуществления и условия успешности подготовки в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях. Теоретические выводы подкреплены данными обследований, анкетирования и экспериментальной апробации.

Prokopenko I.Ph. Theoretical and methodical basis of economic education at secondary and professional schools.

This thesis-report is presented for doctor's degree (Pedagogics), speciality 13.00.04. - professional Pedagogics and 13.00.01. - Theory and History of Pedagogics, Institute of Pedagogics and Psychology, Academy of Pedagogics, Ukraine, Kiev, 1996.

The thesis which contains a theoretical basis of objective necessity of economic education of students is being maintained.

The contents of the economic education have been elaborated, their principles were reflected in syllabi and textbooks. Some forms and methods of the realization of the economic education and the conditions of successful training have also been elaborated.

The theoretical conclusions are supported by research data, questionnaires and experimental approbation.

Ключов1 слова:

економ1ка i освгга, 3MicT, компонента економ1чноУ ocBira, eKOHOMÎ4Ha культура, BapiaTHBHi програми, пщручник, поибники з економпш, умови ефективносет економ!чно!

OCBiTH.

Пип. до друку 18.04.96 р. Формат 60x80 1/16 Обсяг 2.0 друк. арк. Зам.Р - 157 Тираж 150

3AT "Харивська друкарня № 16" 310003, Хармв, 3, вул. Ушвсрситетська, 16