Темы диссертаций по педагогике » Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретико-методологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов

Автореферат по педагогике на тему «Теоретико-методологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов», специальность ВАК РФ 13.00.04 - Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры
Автореферат
Автор научной работы
 Ляска, Еугения Ивона
Ученая степень
 доктора педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1995
Специальность ВАК РФ
 13.00.04
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Теоретико-методологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов"

од

1НСТИТУТ ПЕДАГОПКИ I ПСИХОЛОГ!* ПРОФЕСТППОИ ОСВ1ТИ AKAAEMIÏ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК УКРАКНИ

На правах рукопису

ЛЯСКА ЕУГЕН1Я IBOHA

ТЕОРЕГГИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВШСТЬ ПЕДАГОПЧНИХ 1ННОВАЦ1Й ВЧИТЕЛ1В МОЛОДШИХ КЛАС1В

13.00.04 - професшна педагопка 13.00.01 - теор!я та icropia педагопки

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора педагопчних наук

Ки'ш - 1995

Дисертащею е монография.

Робота виконана у Вищш педагопчшй школ'| (м.Жешув, Польша) та в 1нститут1 педагопки \ психологи професШноУ осв1ти АПН УкраУни.

Науков! консультанта: доктор педагопчних наук, професор

Станислав Палька

доктор педагопчних наук, професор, дШсиий член АПН УкраУни • Семен Усгимович Гомчаренко

ОфЫйш опоненти: доктор педагопчних наук, професор

Лариса Григор!вна Коваль доктор педагопчних наук, професор Едуард Сташславович В1льчковськнй доктор педагопчних наук, професор, дШсний член АПН УкраУни Мирослав Гнатович Стельмахович

Мрсшдиа установа: Льв1вський Державин» ужверситет ¡меш 1вана Франка,

Захист в!дбудеться 6 грудня 1995 р. о 14.00 год. на зас'шанж спешалпованоУ вченоУ ради Д 01.61.01 в 1нститут1 педагопки I психологи. професШноУ осшти АПН УкраУни за адресою: 254060, м.КиУв, вул.М.Берл!нського, 9, V поверх, зал эасшань.

3 дисертащсю можна ознайомитись в б1блютеш1нстнтуту педагог жн I психологи професшноУ оевпи АПН УкраУнн ( 254060, м.КиУв, вул.М.Берл1иського, 9).

Автореферат роз1сланий__4___листопада 1995 р.

Вчепий секретар .

спешалпованоУ вченоУ ради Г.М.Цибульська

>

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность ооботи. Проблема шновадШки д1яльеюст1 вчи-татпв сьогодн1 мае надзвичайно важливе педагогхчне та соц1альне впачвит. Нешаблонна, творча працн нрофеехйних педагошв, котра активхзуе 1нтелектуальн1 зусилля до пошуку нового, в сучасних умовах набувас неперес¡что Г виховно!' I дидактично: ц1нност1 I пос1дае Ч1льне м1сце у п1дготовц1 виховашцв школи до життя в динамгчному демократичному сусп1льствх, зоргентованому на роз-виток особистох 1Н1ц1ативи. Особливого значения набувае шнова-ц1йна д1яльн1сть професхйного педагога на дощйльному та почат-ковому шильному осв!тн1х рхвнях, оскхлькп перпн роки суспгльно-го виховання та навчання д1тей мають надзвичайно вакливий вплив на подалыпий розвиток 1нтелекту, творчост1, формування характеру виховашцв старших клас1в початково! та середньо! школи.

Автора Рапорту Римського Клубу /I-Ботклн, М.Ельмащцр, М.Ма-Л1тц, 1982/ виходять з того, що в людини е невикористан1 творчх зд1бностх та засоби морально! енергп, як1 можна змобШзувати 1 застосувати у процесс вцшов1дного, зокрема, шноващйного навчання. Традигцйний спос!б навчання та саюнавчання, названий авторами "прихованим", не вхдповхдае сучасним вимогам, оск1льки грунтуеться на засвоешп люди ною усталешх поглядев, метод! в I правил, що можуть застосовуватись лише у ввдомих, повторюваних ситуад1ях. Для розв"язання ж проблей сучаеного життя потрхбен новий тип навчання, названий 1нноващйнйм, який повинен вести до зм1Н та оновлення фэрмуючих структур. Найбхльш характернимл ознаками пшовдцШюго виховання, на дуыку автор 1 в рапорту, е антиципацхя та участь. Перша - антиципац1я,-на вшину вхд адап-тацхЗС, передбачае подготовку окремих осхб 1 cycпiльcтва в хилому

до ш.жливих под^й, тод! як друга, характерна риса 1нноващйдаго виховання, означав навчання через безпосередню участь у прочесах прийняття самостхйних р1шень I користування ус1ма правами люда-ни. Такий пвдх1д сприяе розвитку сп1впрац1, д1алогу, складывания та взаеморозум1ння.

Сьогодш все част!ше висловлюються думка щодо розв"язання проблема розвитку активност1 1 творчост! молодах по ко л па 8а до-поюгою Ьшоващйного навчання, яке забезпечуе Шц1ативу, го-туе до самоспйшх д1й в незнайомих, складних ситуац!ях, до роа-в"язання проблем 1 передбачення зм1н /Ч.Куп1севич, 1980?. Дос-лвдшки висловлюють р!зн! думки щодо фэрм 1 шлях!в осв1тл та са-моосв!ти пвдроставчих поколе, однак пров!дну роль у цьому складному процес1 1 надал! вони в!ддають вколи

3 потреб 1нновац1йного руху в р1зних сферах киття сусп!ль-ства вишшвають цовнх висновки щодо вакливост! 1нновац1йних про-цес1в дая ппильнвдтва, в якоыу особливого значения набувас по-чаткове навчання.

Виховання творчо!' особистост! потребуе формування певних ¡нтелектуальних ум!кь, розвитку зд1бностей, чого не можуть эали-шити поза увагою педагоги. Дитина повинна кит и емоцШго нэсиче-пим лшттям, аби пережите розвивало II чуттево та розумово, ство-рговало основи для самост1йного набуття досв1ду.

В актуальней та перспективой модел! осв!ти вчитель 1 нада-Л1 залишаеться головною особою в продев навчання I виховання, його роль 1 значения зростатимуть щораз б1льше. На цей факт звертаеться увага в наукових дослдаеннях у р!зних краКнах. У працях, ши стосуються загального навчання та виховання, а та-кок сакоосв1ти 1 самогаховання, навчалышй процес розглядасться

як процес розвитку талантов 'I зд1бностей учшв. Одшею ¡з сфер, в як1й виявляетт я аюиолог^чний характер людини 1 динам1чн1сть И натури, е виховання. Найб1лыний вияв це знаходить у сфер1 морального виховання, яке розглядаеться як чинник, що св1дою 1 иланоьпрно актив1зуе особист1сть вихованця, одночасно надае значну допомогу йому у само езхо ваши та самовдосконалеши, щэ в свою чергу стае передуыовою досягнення мети - повноI самореа-л1зад11 людсыап сутностК

На суть 1 засади виховання Д1тей, на особливост1 стосунк!в мш учнем I вчителеы, звертае увагу в своГх дослвдженкях англхй-ський сод1олог осв1ти Б.Бернштайн. Шмецьк1 педагога, виходячи з особливостей розвитку мододшого школяра, шдкреслюшть специ-ф1ку працх та роль учителя в початковхй осв!т1, яка с фундаментом подальшого навчання 1 виховання /Л.Кяшберг, 1984/. Сучас-Н1 Д1ти с своерадниш, I шзнання кожноЗЁ окремо! особистост1 вихователем е винятково важливим. Загальний розвиток дгтей е на-ст1льки р1зним, що спонукас вчител1в до застосування ¡ндиввду-ального шдходу на основ1 детального вивчення особливостей кож-но! датини Д1.$олл1НГ-Альберс, 1984/.

Црунтовне виховання-в ранньому шильному вщ1 забезпечуе уч-вям зд1йснення мети навчання, яка гарантуе гнзнання себе, свхту, свого майбутнього. Воно нац1люе на фэрмуванвя лвдсько! особис-тост1, г1Дност1, вартост!, свого црояву та сприймання 1нших.

Дос1 навчання спрямовувалось насамперед на пхзнания навко-лишньох д1йсносг1. Шт навчання повинно даваги мокливЛсть кожному учнев! шзнати себе як особистхсть; самоп1знання, самоощн-ка та самоактуал1зац1я учн1В стають важливим похсазником 1х розвитку I сашвихованкя. Завдання вчителя - допомогти учням пхзна-

ти свох ш&ливост! у сашреал1аад11, що е нео Сходною ушвою $ор-ыування особистост!.

У вивчених наукових даерелах ми не знайшли опису досл!джень Ц1л2оно: 11шоаэдИЬю1 д1яльпосг1 ачпголя початкових клас!в. Ыай-част!ше в л1тератур1 шва Йде про запроваддення пшовацЬшоУ д!яльност1 учител1в на вс1х р1внях навчання. Однак, э анал1зу публгкацШ бачиыо, що проблема педэгог1чних 1нновад1й в ыолод-ших кдасах дузхе р1дко була предметом досл1джень.

Наша робота е оиробоа знайти залваносг! факторами, як1 детерьинують педагог1чн! пшовацП, що вшшвають на результа-тившсть навчання учн!в початкових клас!в.

Аиал1э теоретично!' та методично! л1тератури з досл!дкуваноУ проблем».доводить, що педагогична 1нновац1йна д1яльн!стб с функ-ц1сю ряду фактор 1в, як1 проявляться у р1зних стооушшх /заявках/ м!ж собою 1 самим явищем. Одн! чинники в!д!грають роль тв1р-них, як1 названо причинами, 1нш1 - вшшвають на переб!г явища, котр! характеризуемо як моди$1кац1Йн!.

Доол1дники нзйчаст!ше ввд!ляють три гругш фактор 1в, що де-терлпнують шк!льну гградю учня: пов"язан! з особист!сти фактор и б1опсих1чн!/; повиязан1 з! школою або, в дещо вужчому тлумачен-н!, що стосуються процесу навчання та уч!ння /фактори пе,игог1ч-н!/; соц1ально-економ!чн1, що норадю характеризуютьоя як факто-ри середовища /Я.Куп1севич, 1972, 1973; Я.Коношшцький, 1961, 1964, 1966; М.Тишхова, 1964, 1990; Г.СШонек, 1973; З.Влодар-ський, 1979; Ы.Пшетачн1к-Геровська, 1989 та 1н./.

Неодно значками е висновки теоретлшв прдо внутр1шньо!' дота-л1зад1'1 наэвзних груп фактор1в, ступени 1'х важляяост! та вэаемо-зв"яэ1ав н!ж ними. Як показало наше вивчення, де питашш досить

широко вдсв1тлено в л1тератур1. 3 огляду на це в наппй робот! анал!зуються Нльки найсуттЬвш: погляди, тевдевдп' та íhiepnpe-тацН', що стосуються досл^длгуваних явшц.

Багато дослодшив идкреслюють значения педагошчних фа кто -piB, передуем вказуючи на пов"язан1 з умовага дидактично! пра-ц1, Д1яльшстю вчителя та црацею учня /Ч.Куисевич, 1972; Я.Ко-нопницышй, 1966; З.Путкевич, 1973; Я.Якубовський, 1973; Н.Пше-тачшк-Геровська, 1989; М.Типшова, 1964, 1990; З.Влодарсышй, 1979; Б.Бромберек, 1980; К.Денек, 1979, 1980; В.Оконь, 1980; С.Кравцевич, 1976; С.Палька, 1976, 1979, 1982, 1989; А.Левиць-кий, 1962; Т.Лсвоющький,1977, 1980; М.Якавицька, 1986; Г.Мо-роз, 1987, 1990; Я.Рутков"як, 1986, 1989; Р.Веховскю, 1986, 1991; М.Цадковська, 1986; 1990; Е.Гондз1К, 1989; Я.Куявсышй, 1986, 1990 та багато íh.?.

У xomí дослдаення ми врахували результата досупдницько! пращ у1фа!нських вчених А.М.Алексюка, B.I.Бондаря, С.У.Гонча-ренка, Л. Г. Кош ль, Н.В.Кнчук, В.Ф.Палашрчук, О.Я.Савченко та íh.

Пошуков1 дослдаення з цього напрягла ведуться в двох площи-нах. Перша - це дослдаення вшшву штивац1йних, 1нструменталь-них фактор i в та орган1зацп умов прэц1 на розвиток ум ira та го-tobhoctí вчителя до шюващйно! д1яльност1. Друга - це до слаженна впливу педагошчних хнноващй учителя на досягнення учнхв початкових iwiaciB у навчанш, бихошшп, роэвитку.

Шд педагог iчюи,га 1нновац1ями розу micho 1нтенсивне впровад-Еення вчителяш 3míh щодо орган1зованого та здШснюваного ними навчально-виховного процесу з метою Яого пол1пгаення та удоскона-лення, спрямованого на досягнення школярами б1льш високоУ якост: знань.та вихованост!. В1др1зняемо лшовацп суто науков!, kotpí

полягають у в!дкритт1 нових, нев!домях дос! науц! правил /принципов, заюэн1в, законо[.ирностей/, в1д 1нновац1й педагог1чких, тобто практичних д1й про$ес!йних педагогов, як! полягають у повитому використанн1 ниш вже освоених науками правил /принцип!в, законхв, заюном1рноствй/, у повсякденн!й шк1льн1й навчально-виховнШ д1яльност1.

У даному досл!даенн1 розглядаються педагог!чн1 1нновац1* у викладеному вище розумхнн!.

Об"ектом досшдження обрано процес п!дготовки вчител!в мо-лодших глас ¡в до системно? 1ншвац1йноУ педагог}чжЯ д!яльноо-т1, а предметом - формування 1нтелектуальних 1 орган! зацШтх 1нновац1йних зд1бностеЙ особистост1 педагога початково! школи; досл!дження фактор1в, як! детерм!нувть ефективн1сть педагог!ч-них 1нновац1й.

Мета дослтдженнд полягала у виявленн! залежностей та взае-мозв"язк1в М1Ж факторами та вм!ншзш !нновац!йноК д!яльност! педагога початковоК школи 1 досягненняш учи!в молодаих кпяо1в у розвитку, навчанн! та вихованн!.

Методолог!ч1ГУ основу роботи становлять основн! положения те-орИ 1пзнания та лог!ки, а також результата досл1джоннл "Г>"ск-тпвно!' реальном! та мислення, в!дображен1 в !сторичних системах категорий тверджень, соц1олог!чних, психолог1чних 1 педагог!ч-1шх канон!в 1 взкономхрностей. Ц! положения спрямовують особио-т!сть на творч1сть, на реалгзац!» засад 1 рефлекс!ю у эд!йснон-н! процесу активно*' д!яльност1, на перетворепня зг5дно а д!а-лектичною лог1кою та акс!олог1ею. Назван} положения вказують на 8в"яаок фактор!в навчання в етвпамн фэрмувягош кислешт та лояльно ст1 вчителя.

СдбЦ1алыг/ методологш роботи становить вчення про еднхсть протилежностей, тотожн1сть 1 р1зницю, а такок про едн!сть та в1дмшисть загального I сиециф!чного, складного та простого, аналхз I синтез рацюнального 1 творчого, лог1чного та 1нту1-тивного П1дход1В до дослхдкень.

Кониегппя дослхдження спрямована на анал1з процесу фэрмуван-ня хнтелектуальних I органхзац1йних шновац1йних зд1бностей осо-бистостх педагога початково!' школл I передбачас, зокрема, вияв-лення фактор1в, як1 детерм1нують можливост1 педагог1чно1 д1яль-ност! вчителя, а такой и зв"язку з досягненнями учмв початко-вих клас1в у 'навчаннг й виховашп.

Головна 1дея досшдкення: виявлення залежностейм1к умшнями модиф1кацп педагог1чнох д1яльностх вчителя - педагогхчниг.ш хн-новащями х дативац1йними, 1нструменталышыи факторами та умова-т праЦ1, якх IX детерм1нують, I шильними досягненнями учшв молодшшс юас1в. умиит до модификаци педагогхчнох д1яльност1, до педагоггашх шновац1й, з одного боку, залежать

В1д вмоц1йно1 та ыотивацшно1 сфер особистост1 1 зумовлеш особ-ливостями управлйшя та умовами прац! вчителя; з другого - його, хнтелектуальними мо&ливостями, р1внем загальних 1 педагог1чнгос знань, здатнхсгю до самовиховання та самоконтролю, що мають зв"язок з пшльними досягненнями учн1в /р1внем знань, 1х якхстга/.

Для реал1заци цих здей потр1бно створити вщповхдн1 уыови ще шд час навчання майбутшх учителхв у вивдй школ1 з метою формування в них в1дповщного ставлення до д1тей, оточення, до навчання, критичного ставлення до себе; потреби до сашвдоско-налення, самовиховання, самоконтролю, самооцшки; влсокого р1в-ня загальних I педагог1чних знань, здатностх сэмостЛно розв"я-

зувати практичн! проблема та рефлексивно ыислити 1 д1яти, моди-ф!кувати сво! д!I, вм!ння вести д!алог "учитель-учень", "учитель-колектив". ДоЩльно розробити систему контролю та оц1нювання пра-ц! вчителя-новатора, навчити способ1в удосконалення його уы!нь; розвинути потребу в обладнанн! "ыайстерн! дидактично! 1нфраструк-тури". Все це е наобх1дшш для процесу ШюваЩйноГ педагоНчно! д!яльност! вчителя ыолодших клас!в, який зм!нюе мету 1 спос1б навчання - осв!ту у початков!й школ! в ц!лому.

Отже, йдеться про нов! стратеНчн! Шдходи 1 практичн! засо-би формування профес!йного мислення вчителя молодтих клас!в, як1 зм!нюють мету, зм!ст ! ыетоди його п!дготовки.

Головн! 1де1 концепцП досл!даення в ц!лому конкретизуволися у таких проблемах 1 Ппотезах:

Перша головна проблема: Чи залежать, а яюцо так, то як саме, мотивад!йн1, !нструментальн! фактори та чинники орган1зац11 прац! в!д педагог!чних 1нновац!й, як! виявляються в д!агностич-них, дидактичних 1 ыодиф!кац1йних зд!бностях учителя?

Головна Ппотеза I:

1снуе т!сний зв"язок м!ж педагоНчннми !нновац!ями, як! про-являються в д1агностичних, дидактичних 1 модиф!кац!йних вм!ннях, з факторами мотивац!йними та !нструментальними й орган1з«ц!еи прац! вчителя.

Друга головна проблема: Чи е зв"язок м!ж педагопчниыи !кно-вац!ями вчителя ! досягненнями учня в навчанн! та виховашЦ?

Головна Ппотеза II: Педагопчн! !нновец!1, як1 проявляться в д!агностичних, дидактичних 1 модиф!кац!йних ум!ннях учителя в таких д!лянках його их1льно1 прац! як проведения урок!в, по заурочних занять, праця з батьками дитини, а також сп!впрйцп з

довк!ллям, tícho звиязан1 а дооягненняш учшв у навчанн! та вихованн!.

Частков! проблему i г!потези:

Проблема I: Чи зв"язан1, а якщо так, то як саме фактори мо-тивац!йн1, пютрументальн! та оргашзацй' npaiíi i Д1агностичн1 •ум1ння вчителя?

Гшотеза I: 1снуе трений зв"язок Mis факторами мотивацгйни-ш, iнструкенталыими та орган!3auiею npaiii i д!агностичними ВМ1ННЯМИ вчителя.

Проблема 2: Чи заделать, а якщо так, то як саме фактори мо-тивацШа, пютрументальн! й opraHÎ3a«iï прадi В1Д дидактичних ум im вчителя?

Гшотеза 2: G Ticiiitä зв"язок mík факторам мотиващйними, 1нструыентальниш та орган!зацй' npayi i дидактичниш вшннями вчителя.

Проблема 3: Чи е, а якщо так, то яка саме залежн1сть м!а факторами штиващйниш, 1нструментальними, opranisauiï npayi та ыодиф1кад1йшш bmíhhhmh вчителя?

Гхпотеза 3: 1снуе тхений зв"язок Mis факторами ыотивацМни-т, хнетрументальними, органхзацп пращ та модифякадгйншли bmíh-нями вчителя.

Проблема 4: Чи е зв"язок mís педагог1чшш 1нновац1ями вчителя та шк1льнши досягненнями учн1в?

Ппотеза 4: Чим б1льше вчитель ni3Hae дитину, вдало Д1аг-ностуе, застосовуе nebhi двдактичн! та bhxobhí дП, гам крэще дитина засвоюе запропонований обсяг знань t вшнь, тим ефектив-HiiniM буде вилив на П ишлып досягнення.

В1ДП0В1ДП0 до об"екту, предмета, концегщП' та гшотез до-

слдаення розв"язувалися завдання:

I. Завдання. пов"яван! з выбором утател1в-новатор1в 1 методик педагоггчного д1агностування.

В1Д<Пр учктел1в до експериментальних груп проводився за такими критер1ями:

а/ наявн!сть високого р!вня знань щодо мети внхэвання та нав-чання /педагог1чиа д1яльн1сть з випередкувальною рефлеюпею в1д-значаеться активним п! даодом до прац!/;

б/ спосхб органхзацП в!дпов1дних педагог1чшЕс дШ /п18нан-ня учня, створення В1ДП0В1дшгх виховних ситуад1й, доб1р форм 1 методов для реал1зацП зм1оту завдань, прагнення до модершва-ц1'1 дидактично! 1нфраструктури, гаршн1зацН вплив1в сэредови-ща/; ..

в/ прагнення до одержання високих навчально-виховних результат 1в /шк!льн1 досягнення учк1в/;

г/ публ!кац1я статей, рекомендац1й, активна участь у науко-во-педагог1Ч1Шх та методачних конферекцхях, сп!льн1 заняття а колегами, взаемоввдвхдування задать;

д/ участь у робот! методичных об"еднань 1 гуртк1в саыонав-чання.

П. Завдання. пов"язан1 з проведениям педагог1чного д1агно-стування:

а/ опрацювання та пор1внялытй анал!з новаторськоУ д!яльнос-т! вчител1в початкових класхв;

б/ характеристика новзгорськоК д1яльност! учител1в з ураху-ванням визначених показшшв, викладегок у моно1раф1'1.

Методи дослщкення: Для розв"язання иоставлених завдань I перев1рки ипотез використовувалися загальнонауков! теоротичи! та ешхричш методи досл!дкення, як1 застосовуються в суайдытх

пауках. Влзпачення вектор ¡а ц!нпост1 зшших проводилось за до-пошгоп теоретдчшд; /анэл1з, синтез, порхвяяняя, моделювання, спстематизащя, узагадьнення науково-теоретичвшс та досл1дшсс данях/ та емиричних /анкетування, контрольнх тести, 1нтерв"к>, Д1алог, даскусхя, спостереження, сатоспостереження, обговорення, експертн1 оц1нввання-рейтингп, самооц1нювання, дидактична псро-В1рка, д1агностзчний та фэрмуючпй эксперимент, метода штема-тичнох статистика, кош"ютерн! метода обробкз досладтхх даних, зохфеш обчислення коефщхентхв кореляци та 1гашх показнихив/.

Каткова новизна роботи полягае в теоретичному та експеримен-тальному обгрунтуванн!:

I/ взаемозв"язку нгтолоктуальда! здатдасгх I црактпчшк умпгь вчптелхв нолодших клас1в виконувати шповац1йну д1яльнхсть, цо ваявляеться в сакост1йкоцу розвмязуванш педагогхчннх задушв, рефлексивному г,зсл9нн1 I Д1яльпост1, критичному аналхзх та сагло-ощвд1 ефектпвност! власноГ пращ, в кодифххац11 власних дхй;

2/ 1ютнвад1йних жнсазишав /фактора, ши детершпупть мода-ф!кац!£ш вм1ння вчшгол1в, зокрема, ставленпя до мети I завдапь навчальда-виховного цроцесу, до Д1тей, батькхв х еередовшда, до власпо! особи х педагоГ1чно1 црацх;

3? хнструиенталышх показнихив, до яких налезать: рхвень загадь го! та педагог1чно'1 освхти, ешння впкорпстовувати знания на практицх /для розв"язашш практичних ситуац12, проблем 1 завдапь/, потреба в систематичному поповненш фаювих знань, од1нц1 та саиоод1пЦ1, а такоя у вшшристаннх здобуткхв 1ншзх наук у пвда-гог1чн1й д1яльност1;

4/ показкгппв, що характеризуют орган1зац1йн1 ешння цодо забезпечення умов прац! для ефехстпвно! педагог1чно! !нновац1йио1

д1яльност1, зокрема ставлення до про$вс!йних обов"язк1в 1 зав-дань учителя, вшння налагодити контакт,' сп1вцрадю з кер!вницт-вом школи, учнхвоькш I педагог!чниы колективами; показники, цо стосуються стимулювання новаторських д!й учителя Унаукпво-методична допомога, педагогхчний контроль з бохсу ада!н!страц!х, !н-спектури.створення належних умов для прац! педагога, И оц!нха та 1н./;

5? вшшву зазшчених показник1в та хнновац!йно! педагог!ч-но'1 д1яльноот1 вчителя в ц!лому на р1вень шк!львих досягнень уч-н!в, зокрема з математики, р1дно? ыови та цриродознавства;

6? т1сного 8в"язку !нтелектуальних зд!бностей га практичних ум1вь учител1в до 1нновац1йно1С д!яльност! !з ступеней, р!внем аабезиечення умов, як! характеризую«» назван! показники у проца-с! професШо! п!дготовки, переп!дготовки ! самооов!ти педагога.

Теоретичне значения досл1даення:

I? на основ! анал!зу теоретичних прадь, в!гчизняного та за-рубхгного досв!ду, проведених досд!джень обгрунтовано, що !нно-вац!йна д!яльн1сть педагога молодших клас!в позитивно впливас на розвиток особистост! учн!в, 3(х п!знавальну активн!сть 1 вя-являеться у зростанн! досягнень учн1в у засвоенн! ряду предавав;

обгрунтовано к!дьк1сн! та як!сн! показники, що характеризуют умови ефеетивного $ормування профес!йного шслення педагога-новатора, зокрема, його !нтелактуальних зд1бностей до !ннова-ц!йно'1 педагогхчно? д!яльност! та практичних ум!нь;

3? ревизовано принцшш сдност! загального та окремого, ироо того й складного в обгрунтуванн! дадел! хнтелектуальних зд!бкос-тей вчителя ыолодпшх клас!в, його практичних ум!нь, метод!» педа

гог1чного д1агностування ЦИ7. зд1бностей i bmíhb у систем! вхдно-шень цШсного педагог1чног0 процеоу в початковШ школ1;

4? побудовано рефгюксивну модель управления цроцесом форму-вання 1нтелектуальних зд1бностей учителя юлодших клас1в до деда-го ri чпо!' ÎHHOBaqifiHoï д1яльност1.

Поактичне значения роботи полягае у розробщ та впровадженн1 у практику методик педагоичиого дхагностування 1нтелектуальних ад1бностей та органазац1йних yMim> учител!в молодпшх клас1в до педагог1чно'1 1нноващйно'1 дхяльност1, а такой д1агностикн р1вня ïx пвдагогхчнох пхдготовки та ушв, як1 сприяють ефектившй пра-Ui педагог1в-новаторхв початково! школи. Методнчн1 рекомендацП для студентiв педагогхчних навчальних закладхв, учитагйв молодпшх класхв, директор1в ешл, штодиспв та iHcneKTopÍB вадцШв ocbíth з питань: органхзаци навчально-виховного цроцесу в по-чатков1й школi /2; 3; 17; 18; 19; 23; 26/; дидактичноï подготовки вчителхв юлодших xuiacíB /21; 22; 23; 27?; вивчення особис-toctí учня /20; 23?; самоощнки вчителями педагог1чних звань та вшнь /7; 8; 9?; проведения педагошчнох практики студехтв у цолодших класах /14; 16?; взаемодхх вчителя з батьками /47; 52?; падготовки вчителхв молодших iwaciB до хиноващЁноГ д!яльност1 /32; 35; 43; 44?.

За результатами досл1да:ення опубл1ковано 45 праць загальним обсягом 56 друкованих аркушв, з них дв1 мо но графи та один пвд-ручник обсягом 38 друкованих аркуш1в.

На захист виносяться:

X. Концепцхя фэрмуванкя готовности вчителхв початЕово'1 школи до 1нноващйно1 дхяльюст1.

1нноващйна педагог1чна Д1яльн1сть або дхялыпсть педагоги-

новатор!в сьогодн! зумовлюеться потребами пхдготовки молод! до зкиття I прад1 в динам¡чному демократичному сусп1льств1, в якому задоволення катер 1алышх I духовних потреб особистост1 заложить не тыхыси в!д обсягу засвоених знань, набутих ум1нь !х застосо-вувати, а й в:д !нтелектуальних зд1бностей /р!вня розвитку творчо: актавност 2, критичного шсленкя 2 т.п./, ум1нь нала годку вати партнерськ! взаемини, сп:впрацювати, васвоювати досв!д поведхнки в непередбачуваиих, несподхваних диттевих 1 виробкгчнх ситуащях тощо. Вже це викликае необх1дн1сть докор1шшх вм!н у дншй систем! П1дготовки педагог1в у систем! осв!ти в ц1лому.

Концешця сцрялювана на:

- з"ясування фактор 1в, як! вшшвають на п!дготовку вчителя ыолодших кдасхв до 1нновац1йно¥ педагогхчноГ д!альност1; в!дб!р фактор!в за рейтингом на основ1 наукових та експериментальних даних;

- контрольну /експериментальну? перев1рку суттсвост1 в!д!бра-них фактор 1в впливу з подольшим розглядом тих, що пов"язан! 18 сферою мотивацП та вол!, энань I досв1ду, умов педагогично! прадх, яким • вадано робоч1 назви в!ддов!дно штивац!йних, !н-струментальних та оргашзац!! прац:, що вшшвають на дЬгнос-течн1, дадактичн! та модиф1кац1йн! вы1нкя вчителя;

- виявлення авпязку д1Яльност1 педагога-новатора з шк!лыш-ш досягненнями учив молодших клаохв;

- доб1р учител1в для проведения педагог1чдаго експерименту;

- експериментальне дослвдкевня впливу визначених фактор1в на педагоггчн! !нновац!'1 вчителхв /вздповвдно до висунутих г!потез/

2. Результата дослдаешщ та 1£х тлумачення.

На основ: узагальнення результат!в експерикентальда 1 робота

та иатематично! обробгаа одержаних даних з обчисленням коефщ1ен-та корелящ! виявлено:

1. НайТ1снхший зв"язок м!к р1вняшставлення вчителя до дг-тей та навколшпнього середовища 1 до самого себе. Вчител1, що брали участь в експериментальноыу дослдаешп, виявляли гуманно ставлення до учн1в, 1нтерес до них, бажання пхзнати кожного все-б1чно, виявляли доброзичлив^ть, а водночас-вимоглив1 сть.

2. Васока кореляц1я св!дчить 1 про значну залежшсть м!ж ви-користакням учителем запасу набутих знань для розв"язання практичних проблем 1 систематичним поповненням знань, !нтелектуаль-ниш зд1бностямп до самост1йного розвиязання практичних проблем, а такоа зд!бностями до рефлексивного мислення та дхяльностк Особливо тхсною е залекн1сть м1а систематичюш збагачешхшл знань, 1 II оц1нкою та здатн1стю приймати самост1йне ршення щодо роз-в"язання практичних проблем, мгж зд!бностями до рефлексивного мислення та д!яльност1 1 здатшстю самост1йного розв"язання практичних цроблем, що обгрунтовуе умови ефектнвност1 1нновац1йно1 д!ядьност1 вчителя /розд!ли 8 19 монографхх/.

3. Вагомою е залежисть мгя науково-методичною допомогою вчителю шлодших клас!в'та орган1зац1си його црац1.

В1рог1дн1сть ! обгртнтовамсть результат1в досл1дження забез-печена комплексом рагионально-творчих, лог1ко-теоретичних I кри-тер!ально-варт:сних п!дход1в до розв"язання поставлених проблем; засгосуванням комплексу методик, адекватних предмету, мет! та эавданням досл1даення; тривалим характером дослщно-експеримен-тальнох роботи; статистичною виб1ркою охопле1шх експериментом учител1в та учн!в молодших класхв; моклив1стю вдаворення експе-риыент1в х зхставлення 1'х результатов з масовим педагог1чшш

досв1дом, науковими даними;використанням комппютерних метод!в обробки статистичних даних.

Апробашя та впровадження результат!в досл!дження. Результата дослвдження на р1зних етапах його цроведення обговорювалися на мшшродних 1 загальнопольоьких юонферешЦях:

"Педагогхчн! вм1ння вчител!в-новатор!в початкових клас!в" -симпсшум "Педагог1чн1 науки та сучасшсть 1 майбутн1 потреби сусп!льства" /Кельце, 1992 р., БШП?;

"Загальнопедагог1чна асистентська практика у цроцео! п1д-готовки студент1в до спещальност1" - ы1жнародна конференц!я "Актуальна проблеми сучасно! п!дготовки вчителя" /Познань, _ 1992 р.?;

"Правд директора шюли як одна з умов розвитку педагог!ч-яих гнновацШ учител1в початкових клас1в" - м1жнародна конферен-ц1я "Педагог1Чне новаторство в початковому навчанн!" ?0полс, 1989 р.?;

"Проблеми 1 напрями зьин у навчанн! в початкових класах" -м!жнародна конференция "Сучасн1сть 1 майбутне педагог!чних доо-лдаень на фж! зм!н у навчанн! та вихованнг" /Кольце, 1993 р./;

"Роэвиток читацьких !нтерес1в та розвиток мовлення учн1в початкових клас1в" - м1Жнародна конференция /Еешув, 1993 р./;

"Дидактичн! 1нновац1! в розвитку творчо! активност1 дити-ни" - ы1инародна нонференц!я "Розвиток творчо! активност! дити-ни" /Жешув, 1994 р.7;

"НетрадицШна педагогична д!яльн!сть учител!в початкових клас1в" - м1жнародна конЗеренц!я "Педагог!ка початкових клас!в у систем! иедагоггчних наук" /Кельце, 1995 р.?.

Результата доипдження опубликован! в двох монограф!ях та

одному пвдручнику, як1 ацрооован1 в польських вищих педагогхч-них школах та в Центральному /у Варшав1/ 1 воеводських методич-них центрах, зокрема:

"Обгрунтування та ефективн1сть педагог!чних 1нноващй учите-Л1в початкових клас!в" - Еешув, 1992. - 298 с.

"Шдготовка вчител1в-випускник1в вищих педагошчннх ипйл до прац1 з шальною молоддю": Навчальний пос1бник для студентов 1 вчител1в початкових клас1в. - Жешув, 1979. - 116 с.

"3 теорП та практики початково! школи": Навчальний пос!б-ник для студент1в I вчител1в. - Жешув, 1993. - 199 о.

Цром1жн1 та К1нцев1 результати дослдаення у 1982-1994 рр. рефорувалпся 1 обговорювзлнся на наукових конференц1ях у вищих навчальних закладах Полыц!: вищих педагог1чнкх школах Кракова, Кельде, Жешува, Зелено! Гури, Ягелонському ун!верситет1 у Краков!, Шльонському ун1верситет1 в Катов!цах.

СТРУКТУРА ТА ОСВОЕНИЙ ЭШСТ РОБОТИ

Дисертад1йною роботов е монограф1я "Обгрунтування та ефек-тивмсть педагог!чних ¡нновацШ учител1в початкових клао1вя /Еешув, 1992, 298 е./, яка складаеться з вступу, 10 роздШв, б1бл1ограф11 та 8 додатк1В /5 1люстрац1й, 31 таблицу зразкхв анкет та 1нпо1 дослвдницько? документацп/.

У вотуп! обгрунтовуеться актуальн1сть досл1даення, розкри-ваеться сутн1сть понять, пов"язаних з 1нноващйною Д1яльн1стю педагога, та сутн!сть факторов, як1 впливають на П ефектив-Н1сть. Зд1йснено огляд В1тчизняних досладжень 1 практичного дос-в1ду з теш доелдаенкя, проанал1зовано заруб1жн1 публ1каци з проблеш педагог!чних 1нновац!й в сучасних умовах. Дослдагикн

зазначають, що 1ндавац1йн1 процеси знаходять все больше попщрен-ня в осв1тн1й практищ р1зного р!вяя 1 пёретворюються в законо-М1рн1сть розвитку суча с но осв1ти. Однак, у В1тчизняних 1 зару-бхжних публ1кац!ях висутне висвхтлення цШсних наукових дос-лхджень проблеми педагог1Чно1 1нновац1йно1 д!яльност1, зокрема, вчител1в початкових клас!в.

Янцо виходити з хсласиф!кацП моделей навчального процесу на традицШи та 1нновац1йш, то останн! спрямован1 на те, щоб п!д-готувати учн1в не ст1льки до цристосування /адаптацИ/, як до активного засвоення ситуад!й соц1альних зм!н.

Таке спрямування в осв1т1 сьогодн1 мае м1жнародне визнання як програмний ор1ентир ЮНЕСЖО /1.На1сб1тт, П.Абурденс, 1990?. Поряд з цим зазначимо, що цШсно* загальнодидактично! 1еорН, побудовано1 на таких засадах, ще не створено. У оучасн1й в!тчиз-нян1й та зарубхжнШ л1тератур1 зустр!чаеться ряд п1дход!в до 1н-новацШних перетворень навчально-вяховного процесу, з якдх мож-на вид1лити основнх - технологхчний 1 почтуковий /№.В.КЛар1н, 1994?х. Перший охоплюе 1нновац1йн1 модел! навчання /викладання та уч1ння/, спрямованого на досягнення школярами ч!тко назначение стандартов оволодгння знаниями на основ! юдиф1кац11 /новаторства/ рецродуктивно! д!яльност1; другий шдх1д стосусться роз-робки моделей, в яких за мету навчання ставиться розвиток в уч-нхв мокливостей самостхйда засвоювати новий досв!д 7ор1ентац1я на вироблення нових знань, способ1в д1яльност! та розум1ння свое! сутност1/.

^ТСларин М.В. Инновахрганные модели учебного процесса в современной зарубежной педагогике: Автореф. .. .док.пед.наук. - М., 1994. - 47 с.

Янцо виз начальною тендевдхею дидактичних потухав технолоич-ного дхдходу до !ныовадШ в орхентацхя навчалвно-виховного дро-десу на заданий К1нцевий результат /досягнення вс1ма учнями за-даних еталон!в результату на р1внх гарантованого шя що

ставить учителя в позицш оператора дидактичних засоб1в I в К1Н-цевому результат звужуе педагогхчнх тшавосч! навчання, то в пошуковому - 1нновац1йн1 модел1 навчання розвиваються на основ! рефлексивноI дхяяьносг: учтв, яка шлщшеться як на процесуаль-ний, так I зшстовий кошоненти навчання, цхлесцрямовано вводиться у засвоюваний змхст.

Основою технолошчного пиход? с запозичена з теорп' I практики програшвакого навчання вдея про повне управл1ння навчаль-ним процесон 1 розробка в1дпов1дних технологхчних моделей ТБ.Влза, Л.®1гсс, Р.Ганье, Н.Гронлунд, Р.Мейджер, А.Ромашовсь-кий, Б.Скшнер, Р.Тейлор та !н.*Л 0станн1м часом у да ному п!дхо-д1 видхлясться провхдна модель повного засвоення /Л.Андерсон, Д.Блок, Б.Блум, Д.Керрол, Ф.Келлер, Т.Клаусмейер, Е.Круль, Р.Сла-В1Н та 1н./, яка свхдчить про високу ефективн!сть навчання на рхзних рхвнях, однак вимагае подолання тендевдп' рецродуктивного засвоення змхсту осв1ти 'Ал.клархв, 1990?.

Поютковий /або дослхдвщъшй? П1дххд пов"язуеться з 1менем Д.ДИ1, який. накреслив етапи цроблемного мислення /в1Д постановки навчальнох проблеш I вадшукання даних - до формулювання гшо-тези та И перев1рки/,1 реалхзуеться сьогодн1 переважно в двох на-прямах: прагматично!' або пошуково!' практично!', п1знавальго-при-кладю!" ор1ентац11 /пошук нових знань про способи д1яльност1? I пошуковох теоретично-шэнавально!' орхсптаци, що грунтуеться на пошуку нового теоретичного знания, нових шзнавальних ор!ентир1в

високого р1вня складност! /Е.де Боно, Д.Брунер, Е.де Корте, Д.Мезхроу, м.Ноулз, Х.Таба, Д.Шваб та 1н.'/.

Зазначенх види пошукового п!дходу пов"язанх з традшцями црагматизму в орбиту ваши навчання на Т1сний звиязок з безпосе-редшми аиттсвими потребами, 1нтересами, проблемами 1 досввдом ишоляр1в, що для них е "релевантним" 7значущим/. Центральним тут виотупае розвиток творчого та критичного мислення. формування досв1ду та инструментарию навчально-доолхдно! дхяльност!, рольо-ве та 1М1тадхЁне моделювання, пошук себе як особистост! тощо.

У моделях, пов"язаних з тевдешцев розвитку творчого та 1фи-тичного мислення, можна видхлити так!: а/ модел!, спрямоваш на формування п!знавальних ор1ентир!в, зокрема понять, !ндуктивно-го мислення, навчання шляхом розгортання сюжетних л1н1й /Д.Брунер, КЛган, Д.К1хоу, Д.Карнайн, е. Кор но, Л.Едельстайн, Х.Таба та 1н./; б/ модел!, спрямован! на спед!альне оволод!ння пошуко-вим 1нструмантар1ем, формування культури рефлексивного мислення /С.Брукфвд, Д.Мез!роу, Р.Пол, е.Енн!с та !н.7; в7 модел! з ви-користанням навчально! гри, Нового моделювання /Ё.Еданал, М.Белл-Гредлер, Р.Док, Д.Метаррх, М.ван Мектсо, Ф.Перс1вал, Д.Тетчер, Д.йланган, Г.Еллхнгтон та 1н.7, дисхогоЦ' в навчально-му продев старгох середньох та вищо! школи, в системах заклад!в п1двшцення квал!ф!кацП /Ж.Бэрзун, Д.§)!джес, Д.Галл, М.Галл, Д.Двднсон, Р.Джонсон, Л.Кларк, 1.См!т, 1.Старр, У.Х!лл та 1н.7, що орхснтують на формуваняя едльтури рефлексивного мислення.

Црунтовний аналхз типологг! надпредметно! навчально! Д1яль-ност!, пов"язано! з пошуком I впровадаеняям навчально-виховних 1нновац!й, дав п!дстави для ввдцлення ЛиКлар!н, 1994/ таких основних II тип!в: дослвдницька теоретико-пхзнавальна /визшчен-

ня проблеми, висунення та церев!рка ппотез, генерац!я 1дей, виконання або моделювання експерименту 1 т.п./; дискус!йна /ви-явлення та з1ставлення точок зору. погляд!в, позиц!й, доб!р 1 пред"явлення аргумент1в тощо/; моделювальна - в предметно-зШсто-вому /1ы1тац1йно-!гровому/ та соц!ально-психолог1чноыу /рольовому/ планах; рефлекс!йна - в Шзнавальному /гносеолог!чному/ та емоц!й-но-особист!сному план! /!нтелектуальна та емоц!йна рефлекс!я/.

Основний зм!ст проведено!' досл!дницько! роботи висв!тлено в таких розд!лах:

Розд1л I. Теоретики! проблеми педагопчних 1нновац1й учителя початкових клас!в.

Роздал II. Фактори, цо .детерм1нюють педагог!чн! !нновацП вчи-тел!в початкових клас!в.

Розд!л 14. МетодолоПя досл!дяень

Розд!л 1У. Характеристика фактор!в педагог!чних 1нновац1й учителе початкових клас!в у проведених досл!дженнях.

Розд!л У. Педагог!чн! вы!ння вчител!в-новатор1в початкових клас!ву проведених дослГдженнях.

Розд!л У1. ЦШснЮть педагог!чно1 1нновац1йно1 д!яльност! вчител!в у проведених досл!дженнях.

Розд!л У11, Соц1ально-педагог!чн1 умови 1нновац!Й з погляду вчит0л1в.

Розд1л УШ. Вплив педагог!чно1 л1тератури на 1нновац1йн! по-чинання.

Розд1л IX. Анал1з шк!льних досягнень учн!в початкових клас!в у проведених досл!дяеннях.

Розд1л X. Перев!рка Ппотези 1 висновки.

У першому роздШ монографП /стор. 15-68/ визначено завдання вчителя на сучасноыу етап1 розвитку ocbíth, зокрема наголошено, що сьогоднх вке нвдостатньо переказувати знания. Натомхсть необ-ххдною стае орган1заЦ1я навчально!' Д1ЯЛьност1 д1тей, tícho повязано? з розвитком новаторсько!" дхяльност1 вчител1в. У добу доюэ-ршних 3míh педагоична правд вчителя початково!' школи мае ха-рактеризуватися пошуками нового. Як п1дкреслюе Р.Венцковський, сам учитель повинен бути джерелом "творчого педагог!чного неспо-кою i повсякчасно шукати нових choco6íb Д1йти до розуму i душ! датини". На розвиток творчо'х активност1 дхтей вшшвае той учитель, котрий сам творчо правде, виявляе ппц!ативу i винах!д-лив1сть; прахдошчи над собою,hoctíüho шукае досконал1ших метод!в роботи, виявляе бажання до самоосвхти, самовдосконаленнй, само-вираженвя.

У роздШ показано розвиток педагогхчно'1 думки, а також педагог! чних експериыент1В у 20-30-х .роках нааого стол!ття. Роз-глянуто пошуки подальшого розвитку i вдосконалення процесу нав-чання у повоеннх роки й на даному етап! розвитку осв!ти в ц1ло-му. Аналхзуеться досв!д хнших Kpa'fK i його вплив на змхни в поль-cbKit систем! початково'1 ocbíth. Коротко розглянуто характерн! риси процесу навчання та виховання в шлодаюму шк!льному вщз., його специф!ку, яка потребуе певних обгрунтованих Д1Й учителя. У зв"язку з тим, що на цьому eTani bíh реал!зуе ц!л!сн! навчаль-но-виховн1 завдання, висв1тлюються також iumi аспекти його пра-ц!. До осташпх взнесено: позаурочн! та позашк!льн1 заняття, роботу з батьками, а також сп!впрацю з р!зними соц1альними íhcth-туц!ями,громадськими оргашзащями.

У пастуший частши даеться виэначення термшолог!чних по-

нять, пов"язаних з творчою працею вчитвля, педагог!чними нововведениям!, новрторством, а також педагог!чним процесом. Визначе-но поняття ефективност! навчання 1 спроби II виы!рювання 1 оц!-нювання.

Нов{гня виховна програма меншою чи б!льшою м!роп реал!зуеться багатьма школами в усьоиу св!т!. Вона пов"язана з потребами молод! I насаиперед з потребами II всеб!чно1 активност!, спираеть-ся на розум!ння впливу ц!е! активност! на особист!сть вихованц!в. При цьоыу враховуються шжливост! виконання р!знор!дних завдань, як! пропонуе середовищв д!тям ! молод!. Отже, як Шдкреслюе В.Оконь, це - програма, яка "спираеться на завдання, а не на знания".

Розд1л зак!нчуеться синтезом новаторсысих погляд!в 1 д!й вчнтедя.

У другому роэд}л1 ионограф!! /стор.69-93/ описано фактори, як! детерм!нують педагог1чн1 нововведения вчителя початкових кла-с!в, зд!йснено анал!э процесу навчання 1 виховання в св!тл! про-гресивних заруб1жних тенденц!й. Навчання-уч!ння треба сьогодн! розумИи як д!ю, котра виыагае в!д людини 1н!ц!ативи 1 одночасно розвивае II: формуе готйвн!сть до д!яльност! в нових, неоч!кува-них, часто наспод!ваних ситуац!ях; формуе II завдяки контактов! з! св!том речей ! св!гом уяви, розвивае вм!ння пристосовуватися до сучасного Шнливого св!ту заради людських потреб; привчае до спостереження 1 розв"язування проблем, а також готуе до передба-чення зм!н; як Шдкреслхяоть автори Рапорту Римського Клубу, "вчи-тися без меж". Вказано, як! фактори детерШнують педагоПчну д!-яльн!сть, I з огляду на II широкий контекст у ыонографП обмежено розгляд такими аспектами: мотивац!ями ! волей; знаниями 1

досвадом, а такок умовами пращ, котр: окреслено факторами моти-вац1йними, Iнструме нтальними та орган1заЦ1ею умов прац!. Цей розд!л црисвячено 1нтерпретац!1 та аналгэу названих фактор1в. .

У параграф! 2.3 /стор.73-78/ окреслено IX сутн1сть з погля- , ду економхки, психолог:!, педагогхки. В наступному параграф! /стрр.79-83/ висв!тлено роль мотивацП та вол! у Д1яльност! В ' психолог!чному ! педагог1чному аспектах. Дал! сконцентровано увагу на загальн!й та педагошчий п!дготовц! вчителя: його знаниях, вм!ннях та окреслено IX !нструментальними факторами /стор. 84-89/. Шд час аналхзу дидактичних та виховних питань врахову-вався р!вень оргашзац!! прац!, яка мае розглядатися одночасно 13 завданням педагоичного цродесу, а такок керування ним.

У третьому роадШ "Методолог!я досл!джень" /стор.94-129? викладено авторське бачення педагопчних !нновац!й, котр1 оеде-слюються як планово та доц!льно обгрунтован! змхни у д!юч!й нав-чально-виховн!й систем!, що виявляються у конкретн1й'педагог1ч-н!й д!яльност! I спрямован! на розвиток творчо! активност! уч-нхв, п1двищення р!вня !'х знань, формування в!дпов!дних ум!нь, забезпечення вищих шк!льних досягнень учн1в. Шйб1льшв ц!кавив нас д!яльн1сний сенс поняття нововведень. У досл!даеннях для оц1нки нововведень прийнято так! хфИтерШ новизна Д11, д!I ви-щого р1вня, Д1! б^ьшого усп!ху, р!вень знань I вм!нь учн!в по-чаткових клас!в» Описано доб1р учител!в для участ! у досл!даен-н! зг!дю з окреслендаи критерхями. В дослдаенн! основниыа були так1 три зм!нн!: I? фактори; 2/ вм!ння - д!яльн!сть учителя в рхзних площинах; 3/ шкмьн! досягнення учн!в. Викладено зв"яз-ки м!к зм1нними 2-х категор!й /рис.1, стор.113/.

Доогпдаення проводились у три етапи. В эксперимент! брали

участь 190 вчител!в-новаторДв, 1065 учн!в експериментальноI /Е? та контрольно! /к/ груп, яхй навчалися в 31 клас1. Роздхл завер-шуеться загальними висновками.

Четвертой роздгл монографИ /стор .130-152/, присвячений ха-рагаеристиц! фактор I в педагог1чних ¡нновацШ учит ел I в молодаих клас!в у проведение досл1даеннях.

Зг!дно з прийнятими положениями методологи' досладжень педа-гог1чн1 вм!ння вчител!в розглядаються як явища зм1нно-пояснюваль-1П та змIнно-неза лежн I. Шд поняттям педагошчних умхнь учителя в нашому досл!дгенн! розуы1ються такг групи вм!нь, як д1агностич-но-дидактичн!, а також модиф!кац1йн1. Кожна з них включае кон-кретш ешння, як: в цШсному досл1дницьхому процес! виконують роль зь^нио-пояснювальних залежшх.

У дьому роздШ викладено результати анализу взаемозалежнос-т! Ы1Ж ам1нно-пояснювальними, зм!нно-залежними, а також зм!нно-незалежнима пояснювальними факторами ?табливд 4, стор.134?.

До групи змшно-поясншвальних ми ввднесли: мотиващйнх, !н-струменталып, а також фактори орган1зацН црац1 вчителя-новато-ра ночаткових класгв, ЯК1 вшшвапть на фэрмування педагог!чних. вшнь. В обсязг система науково обгрунтованого дгагностувашш учн1в це е необх!днов умовою ефектпвно! навчалью-виховно"1 д1яль-ност! вчителя.

Учитель, якай хоче ефеятввю орган! зувати навчання та вихо-вання, муоить всеб!чно знати сво!х учн!в. Впх повинен щкавити-ся не т!льки 1х !ндив!дуальними янэстяш, але й знати умова жит-тя, , 1х родинн! ситуац!! та оточуюче середовище.

Досл!дження, проведен! наш з участи вчител!в початнэвах клас!в у план! д!агностування !х педагогхчних ум1нь, обмежують-

ся двома аспектами: вшння збирати д1агностичний матер1ал про ди-тину, а також вм1ння використовувати одержацу хнформацш в пр-денн1й педагогНнШ прац!.

Узагальнення одержаних даних показало, що майже 8052 опитаних вчител1в виявили високий р!вень педагог1чних ум!нь збирати й анал1зувати 1нформацш цро дитину.

3 дослдаень вишшвае, що вчител!-новатори мають бЛльш високий р1вень сформованост! вмхнь орган!зовувати практичну д!яль-Н1сть учнхв у план! надання Гм допошги.

Биявлено ч1тку залежн!сть м1ж педагог1чнши ум1ннями та ш-струментальними факторами. Трохи менша, однак !стотна залежн!сть хснуе М1Ж трупов д!агностичних ум!нь та факторами орган!зацП умов прац! вчителя.

На основ! анализу статистичних даних, а також враховуючи додатково показник в!рог1дност1, можемо стверджувати, що:

- М1ж д1агностичними вм1нняш та ютивад1йними факторами спостер1гаеться коршиппйшМстотна залежи сть. Бодночас за значимо, що вар!антк1сть цих уыгнь в 25,7/2 учител!в детерыхнусться р13номан!тн1стю мотивац1йних фактор!в;

- М1ж Д1агноствчниш вм1ннями та 1нструменталыпши фяктора-ми спостер1гаеться яскраво виражена залежн1сть, а рхзношнхт-нхсть цих ум1нь в 44,4$ учител1в детерм1нована р!зноман!тн!стю шструментальних фактор

- М1Ж д1агностичними вм1ннями та факторами оргамзацН предо спостер:гаеться Ч1тка залежн1сть, а також р1зноман1тн1сть тих чиншшв~ум1нь Д1агностичних /48,5/5 учител1в/, що детерьину-еться р!зноман1тн1Стю фактор1в орган1зад1'1 прац1 /таблиц! 5, 6 -стор.139, 142 юнографГ!/.

Наведен! вище дан! п!дтверджують робочу Ппотезу I.

У п"ятому роздШ моно1»раф!1 /стор.153-177/ висв!тлено резуль-тати анал!зу педагоИчних ум!нь учител!в в!дпов!дно до розробле-но! досл!дницько! програыи. Тут даеться к!льк!сна та як!сна 1н-терпретацИ д!агностичних, дидактичних I модиф1кац!йних ум!нь.

У процес! анал!зу кожного вм!ння розкрито взаемозалежн!сть Шж конкретними факторами. Б1льше уваги прид!лено 1х !нтерпрета-ц!1, оск!льки саме вони були предметом детальних досл!джень.

Як зазначено вище, поняття дидактичних ум!нь означав зд!б-н!сть до д!яльност1, спряыовано! на забезпечення результативно! прац! вчителя з учнем, враховуючи мету, умови та засоби. Працр вчителя характеризуе праксеолоПчна вартють, п!дготовка педагоПчних д!й. Як у кожн!й д!Х, так I в д!1 дидактичн!й, повинн! виступати три фундаментальн! фази: планування та п!дготовка, реал!зац!я запланованого, контрольна оц!нка результата. 3 цього випливае, що вм!ння вчителя вклвчають не Ильки вм1ння орган!зу-вати саму дидактичну працг, але й вишня реал!зувати кожну з фаз.

3 анал!зу таблиц! 16 /стор.166 монограф!!/ випливае, що ы!ж зм1нними !снуе додатня кореляц!й. Це означав, що разом 1з зро-станням вартост! мотивац1йних, 1нструментальних фактор!в та ор-ган!зацП прац! зростае середн!й р!вень дидактичних ум!нь вчи-тел!в-новатор!в.

Дан! щодо сп!вчинник1в вказують, що у вс!х корельованих ви-падках спостер!гаеться додатня залежн!сть, а також, що м!ж коре-льованими зм!нними е суттевий статистичний зв"язок. Виявляеться досить виразна залежн!сть м1ж дидактичгаши вм!нняыи та факторами 1нструментальними. "Спостер1гаемо також 1стотну залежн!сть м!ж дидактичними вм!ннями, мотивац!йними факторами та орган!за-

Ц1сю прац1. наступна залеадпсть виявляеться м!ж дидактичними вм1нняыи та факторами органхзац!! прад!,' яка с дещо меншою в1д попередшх Устор.167 ыонографП/. Отже, наведен! результата п!д-твердаують другу частнову гхпотезу.

Вчител1-новатори, як1 брали участь у дослдаешп, виявили великий 1нтерес до прац1, схилыпсть до шдиф1кац11, до удоско-налення свое! прац1, до реал!зад 11 1нновац!йно1 Д1Яльност1. По-ряд з цим спостер1гаеться виразний вплив 1нструментальних факто-р1в на дидактичш вм1ння.

Розглянемо аспект, пов"язаний з модаф1кад1йними вм1ннями вчител1в, як1 брали участь в експериментх. Педагог1чна Д1яль-шсть учителя ввдбуваеться в умовах безперервно! зм1ни та непов-торювацост1 в час1. Гнучк!сть та 1нновац1йшсть дП педагога по-в"язана з непередбачен1стю ситуац1й, коли в1н мае бути готовив приймати рхшенкя. Для вчителя велике значения мае оволодхн-ня вм1ннями анал1зу та критично! самооц!нки ефективност1 власно! прац1, вмхннями удосконалювати та модиф1кувати власн! Д1У. Пош-товхом до модиф1кацН власних д1й служать його знания. Це впли-вае також на критично ставлення до вкаааних дШ. Анал1а даних, наведених у цьому роздШ, св!дчить, що м1ж зм1нними настае до-датня кореляЩя: 1з эростанням варгост1 фактор!в мотивац1йних, хнструментальних та оргашзацН прац! зб1льшуеться середн1й р!-вень модиф1кац!йних ум1нь вчителя-новатора початкових клас!в.

Спостерхгаеться виразна залежн!сть М1Ж модиф1кац!йними та 1нструментальними вишнями. Виявлено також 1стотну залежн!сть М1Ж модиф1кац1йними вм1ннями та органхзацхею прац1. Певна залеж-н!сть 1снуе м1ж модиф!кац!йними вмхннями та мотивац1йними факторами. Бона е дещо меншою вхд решти чиннш^в. М!дн!сть лШйного

зв"язку зШнно! залежноХ - кодиф!кац1йних ум!нь учителя - е най-б!льшою з факторами 1нструментальними, а дал! з орган1зац!йними та мотивац!йними /таблиця 19, стор.173/.

У шостому розц!л! моно графи /стор. 178-203/ зд1йснено няуко-во-педагог!чний анал1э цШсно! 1нновац!йно1 д!яльност$ вчитрлщ початкових клас!в зг!дно з розробленою концепц1епо. Основну увагу прид!лено висв!тленню позиц!й автора щодо бдност! вимог у проце-с! навчання, як! обиеднано в дв1 групи: а/ вимоги, пов"язян! з учителем, б/ вимоги, пов"язан! з учнем.

Зазначимо, що ц! оц!нки використовувались як експертн!, але 1х надШрний суб"ектив1зм зиенщено шляхом ел1и!нац!1 та завдяки застосуванню конкретизованих вказ!вок. Ц1лком ИшовацШн! д!1 були характеры! для20^ учител!в, як! брали участь в експерименталь н!й робот!, а для 80£ ц! д!1 визначон1 як частково-!нновац!Пн1.

3 к!льк!сних показник!в, як! характеризуют досл!джекня, ви-пливае, що переважна б!льш!сть учител!в спрямовують свою д!яль-н!сть на дидактичний процес: навчання-уч!ння. Шдтвердил^ це 63,2?ь вчител1в ыолодших клас!в, що брали участь в експеримент1.

На другому м!сц! були заняття виховного характеру - орган!ял-ц!я класних 1 загальношк!льних вечор!в, позаклвсних занять, - що подтвердило 52,6^ вчител1з !э загально! к!лькост! учасник!в до-сл1д»вння; вдосконалення сп!впрац! вчител!в з батьками /28,9*/; нижчу оц!нку дано сп!впрац! з соц!альним середовищек /5,8£/ /стор.193 монографП/.

Анал!з еып!ричних даних вкаэуе на зб!г з показниками спосте-режень що денно! шк!льно! педагоПчноХ практики в цьому план!.

Наступною проблемою, що розглядаеться в даному розд!л1, е методи !нновац!йного навчання. Ироанал!зован! матер!али св!дчать.

що 1няоващйн1сгь головним чином стосуеться дидактики, проволен-ня урок1в, 1ншх вид1в занять 1 метод1в навчання. Для вчителя тут с широка поле д1яльност1, де вш може виявляти 1н1ц1ативу, сво! 1нтелектуальш зд!бност1 та орган1зац1йн1 вм!нкя.

Умовн драд! в навчальних закладах е предметом розгляду в сьоиоот роздШ моно1рафп /стор.204-222/. Тут висв}тлено роль учителя початкових клас!в в систем 1 пыльно"! освхти, його 1нди-в1дуальн1 особливост1 х вимоги, яким В1н повинен в1дпов1дати. В прочее} аналхзу емшричних да них особливу у вагу црид1лено рол1 директора школи, вчителя-методиста, а також в1Дпов1даих Централь-г"»го та восводського ыетодичних центр !в у розвитку педагогхчних 1ННОвац1й.

У восьмому роадШ монографН 'стор.223-246/ викладено результата дослхдження впливу науково-аедагог!чно! Л1тератури на роэ-виток 1нновац1Йно'1 д!ялькост1.

Шдврценню ефект-вност1 д1яльност1 вчителя школи сьогодн! ецрияе цоеднання досягнень теорП з педагогхчною практикою. "...Яйцо будь-яка теоретична педагоична праця з труднощами, а деколи в частювШ форм! доходить до шаль но! практики, то все ж таки вона е хстотним фактором, який збагачуе црацю вчителя", -зазначае С.Палька.

До питань, котр! цхкавлять учител!в-новатор1в 1 на як1 вони оч!кують в1дповш, належать: праця з обдарованим учнем, !щдав1-дуал1зац1я црац1 вчителя з учнями на уроц1, нов! метода навчання, приклади тестхв для контролю та навчання, !нфэрмац!! про за-* руб1жн1 дослхдження з р1зних проблем педагог}ки хгочатковох школи тощо. У цьому роздШ висв1тлюються також питания, шв"язан1 з "публ1Цистичною активн1стю" вчител1в-новатор1в, використанням

1нформац11 про ыодливост! застосування р!зннх п!дход!в 1 ивто-д!в, 1нтерпретац1сю ц!лей *а змюту навчання.

Науково-педагоПчноиу анал1зу пк1льнкх досягнень учн!в по-чаткових клас!в в!дпов!дно до розроблено! нами программ присвя-чений дев"ятий розд!л монограф!! /стор.247-263/.

У ньоыу викладено в!доыост! про експериментальн! та контроль-н! класи 1 групи. Анал1з експериыентальних даних вказус, що структури оц!нок у досл!джувангас трупах мають однаковий характер. В1дсоток дуже добрих оц!нок е эначно вищим у класах учителт-но-ватор!в, н!я у класах, де педагоги працпмгь э учнями традидШно.

Дан! досл!ддення, узагальнен! в таблицях 20-30 /стор.250-260/, пэдтвердяують, що М1з 1нновац!йн1стп педагоПчноГ д!пльност1 учител!в та шк1льними досягненнями учн!в початкових клас!в про-стезувться дуже значний эвпязок.

Десятий розд!л монографП /стор.264-275/ присвпчений узагаль-ненню результат!в проввдвного досл!дження, вериф!кац!1 Пшгея

1 висновк1в.

У д!аграиах I, 2, 3 в!дображвно усп!пн!сть учн1в 3-х клас1в з польськоГ ыови, математики та природоэнавства.

Д!аграма I. Усп!шн!сть учн!в 3-х клас!в з польсько1 нови

. *

40

30

20

10

Д1а1таыа 2. Усп1шн1сть учн!в 3-х клас!в з математики

Д1аграма 3. ycninmícTb íhhíb Э-х Macis з природо знавства

Вшшадено результати дослдаення, що п!дтвердяують ochobhí > та HacTKOBí г1потези.

Нй основ! узагальнення результатов досл!джоння зроблега ряд bhchobkíb:

I. Розв"язання актуальных проблем сьогодоння 1 порспективи сод!ально-культуриого розвитку европейських кра!н зумовлюить не~ обх!дн!сть пошуку нового типу навчашш - !нновац1Яного, характерною особлив1стю якого с атчшшшия.

11едагог!чн! експорименти у Польсй, як! набули пошгрешш що в I9I&-I939 рр.,сприяли розвитку новаторсько! подагог1чно! практики. Мета цього прогреспвного руху полягала в тому, ар подаго-г!чна правд мае бути творчою, спонукэти учня до активно! участ! у навчалыюму процос!, а школа повинна ставати творчим ос ер едком розвитку молодi. KPím того новаторство в ocbítí пов"язуеть-ся з проблемами актив! зад Гх учн!в, розвитком !х мнелитольних монливостей, зв"язю)м науки з практикою.

Польськ! традпц!! з теорИ навчання пов"язан! Í3 св!товим процесом розвитку народно! школа, зокреш елементарно! Аютлт-ково!/. П1сля перш! cbítobo! в!йнп, коли Польша здобула нозалеж--н!сть, попарилась експориментальна робота в деяких школах, як! досягли значних ycntxiB у розвитку дитячоУ творчост!, а також самосгШюст! млслення ! д!яльност!. П!сля друго! cbítobo! bíü-ни в польськ!й дидактиц! були зроблвн1 спроби створешш вяасно! дидактично! систоми.

Здхйснанпй у ход! досл!дяення анал!з дцдактичних систем р!э~ них кра!н св!дчить про особливу роль вчптеля в х'х реал1зац!!.

Потреба в !нновац!йн!й д!яльносг! набувае св!тового характеру. Удосконалення д1яльност! загальноосв!тньо! школл в!дбувэ-еться у т!сному зв"язку з пошуками нових сучасних методично-ор-ганхзацШшх п!дход!в у сфер i навчання i вихошнип. У 1968 р.

п!д кер1внщгвои СНЕСйЭ створветься центр ocBiTHix !нновац!£гшх досл!джень, завдання якого полягавть у впроваджетп в шк1льну практику одерханих результат!в, а також у розвитку ы!жнародного сп!вроб!тняцтва у шй сфер!. М1жнародний !нститут удосконалення KepiBimx кадр1в ocBira /м.Ыедьйолан? з 1971 р. адШснюе пвдго-товку прац!вник1в осв1ти до хнновацШно! дхяльност!.

Як бачимо, новаторськ1 пошуки вчг ■'елгв, спряыован! на ыодер-Hi3B4is) навчально-виховного процесу, ыають давн; традицй": у 6070-х роках педагогхчний рух новаторхв у Польщ! та хнших европей-ських крахнах набув масового характеру. Бхн полягав у широкому ьлровадаанш в шк!льну практику нових навчально-виховних систем, народженпх жпттяы i обгрунтованих педагогами-дослхдникаыи.

На основ! загальних тевденцИ дюдернхзац!!' школи в европей-ському ппилышцтв! виникла обясхстивна потреба посилення уваги до дослхдкення першого ступени ocbith, як основи подальшого навчан-ня й виховання. До тенденщй, що набули пощрення в останнШ пе-ршд, сл!д вхдкести модерн! зад iio початкового навчаняя в р!зцих крахнах, а таг.ож ви знания виршально!" ролх вчителя. У сучасних умовах зазнають зм1н yci складов! педагог!чно'1 система /цШ, змхст, метода i форми органхзацп' навчанняЛ Бажливим завданиям початковох школи е стимулювання розуыового розвитку дхтей, особливо i'x мисления; ахегивност! й сашстхйностх в процесх оволодхн-ня знаниями.

У зв"язку з цим 1нновац!йна д!яльн!сть вчителя початкових клас1в набувае винятково вакливого значения. Бона залежить в!д багатьох факторib, зокрема вхд yMiffi., mothbib, вол1, знань учителя, його досвхду, умов органхзацН навчально-виховиого процесу, а також можливостей ni дно сити свою црацю до pibhh в i ль hoi

творчост1, нсшдвладно'! сухим адмШстративгаш 1нструкц1яы 1 пришсаы.

2. Початок 1нновацШо'1 д1яльност! заложить в1д ряду фпкто-р!в, безпосеродньо пов"язэшсс з емод1Йно-ыотяБац!Йгашп процеса-1.я /захоплення роботов, любов до д1тей, задоволепия в!д досятну-тих реэультат!в, ставлення до проблеми кер1вник1в, батьк1в, гро-шдськост!/. 1стотну роль в1д1грають фпктори Ьютрумеитальп!, пов"язанх з ор1с!ггац1йик;ли, !нтелоктуальюши ! внконавчпми про-десаш /знания, профес1йш!й досв1д/. Вчител1-шватори, як! брали участь в експеримонт1, пов"язугать :шгавад1йну д1яльн!сть но Т1лыш з формальною квал1ф1кацкю,а й.перодус!;.;, з нообх!дн1сто постШю вдосконалювати педзгог!чн1 здания, що зумовлпсться потребами впровадаеаня зшн 1 шдлф1кацхй у роботу, зворнешшы до рiзно.1.13нiтних джерел, як! спонукають до ц!с!' д1яльйост1. Валике значения вони надають самоосв!т!.

' Гшвя орган;зад 11 прац!, в якпх вгдбуваеться в1дгшв!д1га д1-яльн1сть Агавчання предмета зг!дно з обрапим напрямом, в1дпов!д~ не ставлопня директора до вчителя, доброзичлдва атмосфера на робот!, допонога та оп1ка вчателя-методиста?.

3. Залучен1 до у част! в експерпшпт! учитсл! усв1домлюпть свою роль у навчально-виховиому процес!, про що св!дчать цифро-в1 показшпш. Серед досл1дауванпх 78,4$ п!дкреслило, що полягас вона у формуваш« знань I навичок учн1в, а такояс у фугасцН оп!-кунсько-виховшй '65,досл}даено! популяцЦ/. 3 почагковшл пер! о дом шгллыюго навчання поеднуготься певп! вишги щодо вихов-но-оппсунських контактов учител!в з учнпмл. утасглтш експеримен-ту високо оц1нюють також пщяввдалып риси вчителя початковнх клас1в у сгосугпшх: вчпгелв-учень - 75,ресгювдеот1в ввпвдоть,

що учителя повлцен характериэувати спок1йний врхвноважений «аст-рШ, цатошсть вказали на доброзичливхсть 74,2$ загалу. Особа вчителя, його професШп знания, етика вадхграють вщишальну роль у продесг навчання 1 виховання.

4. Вчител1 початкових клас1в, ша брали участь в експеримен-т1, застосовують 1кноващйш форми навчання й виховання в р1з-них дхляпках робота сколи, цро що св'дчать цпфров1 показники:

- продсс навчання х учхння - 63,2£ досл1даених;

- позаоасн1 заняття, класн1 урочистост1 - 52,6$;

- снхвпраця з батьками - 28,9$;

- 1нбраструктура дидактична - 10,5*;

- взаешд1я з середовищем - 5,8$;

- участь в дослдаеннях - 2,1.

Найчастше спостерхгаються вияви пшовац1Ёно'1 Д1яльност! в навчально!.!у прочее!, пов"язан1 з удосконаленшш форм I ыетод1в навчання. Респондента називали застосування таких метод!в у навчальнШ д1яльност1:

- метода проблем^ досл!даених/;

- навчання багагорхвневе /69,

- 1гри дицактичн1 /69,5%/;

- навчання 1ндиввдальне /69,4^7;

- кольоров! щхфри, лог1чний матер1ал /63,7$/;

- техика С.Френе /14,7^7.

Вчител1 усв1Домлають значения застосування зазначених мето-д1в навчально! роботи. Для того, щоб правильно !х вдабрати, а[ такой з успххом застосовувати, потрхбно розумхти фундаментальш проблеми теорх! навчання та уч1ння, наприклад, переб1г цроцесу навчання, процес учхння, роль мислення в продес! навчання, суть

I принципа навчання тоцо. В подагог1чнпх працях як тооретичних, так 1 емп1ричних,знаходш.ю богато даних, що П1дтверддують ц! !стини. Серед проблем, пов"язаних з удосконаленням метод1в 1 форм навчання в початкових класах, цокна вщзначити, м1а 1ншим, такк навчання всебгчне, проблемно, пдив 1дуал1зовано, д1яльн!с-не поряд з проблемами бхльш споцифхчша'Л, наприклад, робота з лхтературним пакетом, знания стшпстпчн! 1 орфограф1чн!.

Вчитолх-новатора в^зна часть вааливхсть проблем виховзшш, а такок !х значения в початкових клаоах, орган1зацН рхзного роду виховних заход1в. 3 дослдаення випливас, що проблеми вихо-вання хвилюють б1льш1сть учитсшв: це п!дтворднло 52,6* респондент. На думку досл1д2уваних, вони, головниы чином, ковдентру-ються на: оцпшвашп знань учшв, вшсшчонн1 незадов1лышх оц1-нок, впровадаеннх самооц1нки, самоконтролю, робот1 з "ваккш.ш" д!тьми, заохоченнях 1 покараннях, нзлагодяенн! звпязк1в з кла-сом, школою, форму ванн! в1дпов1дно! атмосфсри шляхом орган1зац(! р1зних позакласних занять, класшпс виховних заход1в, шк1льних загалыюрозвивалышх занять. Баюшвим елементом у систем! робо-ти початкових клао!в с позаурочн! заняття. Дэ них входять занят-тя навчально-вир1внювальн1, ¡три 1 забави загальнорозвивальп! та 1н. Серед позакласних занять, як1 ыають неформальний характер, вазаиву роль знову-таки в!дгграють загальнорозвивальн! 11ри 1 эабаои. Вони впливають 1Ш розвпток дитячпх 1нтерес1в через засто-сування привабливих метод1в.

ОдШею з 1дей концепцИ навчання в початкових класах е 1н-тегращя навчально-виховно! д!яльност1. Еямоги до вчлтелд, що вп-пливають з не!, стосуються к!лькох аспект{в, суттю яких е, взага-л! канучи, поеднання процес1в, д!й, вплив!в.

Необхшпсть сгпвпрац! з батьками шдкреслило 28,9!» дослхд-жених. Бона полагала, головням чином,у такому: оргагизацп вщ-критих урок1в для батьмв, читацышх конкурсхв П1Д час ознайом-чих збор1в батыив з дхтыях /для д1тей/, учат батыив у роз-в"пзашп просеем зшття гласу, допомозх в упорядкуванш класюго пришщення, у п1дготовц1 дидактичних засобхв навчання, розв"я-занш виховних проблем. Щэб навчально -виховна робота вчителя по-чагковпх класхв давала 041куваний результат 7шк1льн1 досягнення учн1в/, необхвдно вмхти сп!впрацювати з батькам дитини:'п1дтри-ыувати з шип систеыатпчн! контакти /наприклад, частота, як1сть/. £ метою эалучення батьк!в до спхвпраЦ1 ыоауть бути организован! прс.исяч!п зустрхчх, на яких даеться коротка 1нфэрмац1я про окреы1 усп1хи учн1в. Крхм того, ц можуть бути в1дкрит! уроки, на яких батьки оэнаНоштогься з актуальшш навчальниг.! штер1алоы, а також Ум нздаеться могишв1сть порхвняти активн1сть власноУ ди-тини з актпвОстю пь^хх учн1в.

(.йдершзацхя I осучаснення дидактично! хнфрастрз'ктури на р:в-Н1 початкових гласIв мае 1стотне значения в навчально-виховноыу процес!. Про де висловилась тхльеп невелика група учител1в -10,5? загалу. Наймеше простору для хнновацхЁнох дхяльност1 спо-стер1гаемо у спхвпрац1 з соцхалышм середовшцем, що идтвердили сам 1 доследкуваш ?5,8#рествдент1в/. Причини цього явища дуже рхзн!, серед них основными южна вважаих так:: що це класи - молоди! ; вчителх не бачать глоаливост1 такоУ спхшрацх, або не ба-чать такох потреби.

5. Результата дослхджень робочоУ атмосфер и, контакт хв шк учителями, вчителями I директором показують, що взагал! вони е задов1льнши. 66,8$ дослдаених ствердаують, що Ух р!вень ц1лком

задов!льний для того, щоб починати 1 реалхзовувзти педагог1чн1 !нновацГ1. Доел дао я! пхдкреслши в 45,8? випадках виявлену доо-розичлив!сть колог цодо розпочатоГ д!ялыюст1. Водночас згачна частпна почувалася самотнво в 1шювац!3н1й д!яльност!. Учптол! позитивно од^пшш сво! контакта э директором иколл, а тзшж йо-го зац1кавлен1сть проблемами, пов"лза1тш э шваторсько» д1яль-н!стк>, що пдареслило 67,4? роспонденпв.

Доб1р ыетод1в навчання 1 виховання заложить в!д умов прац! вчителя. Умовз прац! вчитоля, контакта з директором, контроль ! оцхнка прац!, громадськ1 взаемипи з учителями, робоча атмосфера, наданкя дидактично! допомога ! т.д. стаковлять !стотш1й чпшшк 1нновацШгаст! в педагхзг!чн1й д^яльноот! вчитоля.

6. 3 досл!дяення випливае, цо у вт!ленн! 1нновац1йност1 у педагог!чну Д1яльн!сть вчптел! високо оц!пюоть роль учитол^в-дштодист!в; це ствердлус 55,2? респовдент1в.Вшшом дього о так} показнаки:

- достатн!сть !нформацП про нов! подагог!чн! вдлашш, повязан! з новаторством;

- орган!зац!я методпчних конференд!Й у поеднягш! з поквзо-виыи уроками, обмш досв!дом учител!в ^62,1?/;

- дискус!я про застосован! нов! метода нэвчаиня;

- достатн!сть нових методичних штер1ал1в;

- консультацП з учителями;

- орган!зац1Я зустрхчей ! дискусхй в клубах угател!в-новато-

р! в;

- групи самовдосконалешш /55,8? Л

7. Учител! початкових клас!в /учэсники досл1дяошм/з!етчиу роль в заохоченн: до ЬшовацШюст! издали впливу педагог1ччо!

геор1!, значению самовдооконалвння, про що св!дчать так! ров! показнаки:

а/ оаыоосвИа завдяки викорисгаяню педагог!чних пер!'одич-ншс вадань /64,2?/;

б/ вивчення педагог!чно! л!тератури /61,5%/;

в/ вивчення методично! л!терагури.

Серед 1нших ¿¿орм оде ржаная ново! 1нформац1! найвшце було оц!нено досл!дкуваними самоосв!ту, набутгя знань про нов! до-сягнення в р1зних галузях шк!льно! роботи.

8. Серед р!зних форм оперативно! передач! !нформац!! про !нновац!! вчигел! початкових клао!в пропонують:

- доступ до пер!одичннх видань 1 педагогично! л!тератури;

- впдання !нформац!йно-мегод;гштс бюлеген!в;

- вистули на педагог!чних конференц!ях, на що вказало 78,4$ загалу;

- зустр!ч1 науколц!в з практиками з мегов ознайомлення з певними теор!ями 1 застосуванням !х на практиц!.

9. На освпв! анал!зу пк!льних оШнок учн!в, як! навчалисъ

в експериментальних ! контрольних класах /Е ! К/, мокна стверд-жуватн, що шкхльн! досягнення учн!в молодших клас!в з групи Е були внщши пор!вняно з трупов К з таких предавав, як польська мова ! математика.

Резульгати теоретичного вивчення проблема, викладен! в пер-шому й другому розд!лах, а такок аналхз реал!зацГ1 розроблено! наш досл!дницько! програыи дають зглогу сформулювагп дек!лька ' твердаень:

~ згхдно з прийнятою вих!дною передумовою м!ж цими зм!нними вшшкають багатостопонн! залекностг, г^огетнчоу модель яких подано на рио.2 /стор.П4 монограф!!/;

- спостер!гаеться помИний вплив на застооування !нновац!й педагог!чнтс фактор!в скеровувчих, тобго пов"язаних безпосеред-пьо з емоц1йно-мотивац!йнимп щюцасвми; 1ногрументальних, тобто пов"язанюс з процесами ор!енгац!йят,ш, {нгэлекгуальними 1 впко-навчЕми /Й.Рейковськ!, М.Мац!оптк, Р.Щульп, С.Палька/, а також факгор!в орган!зац!"1 прац!;

- в удооконаленн! педагог1чних зпань, ум1ци1 модпф!кувати власн! дГ! важлшзу роль в!д!грае самооов!та вчитал1в -"д{янпя в!доднгрове" /С.Палъка/;

- важливим фактором, яккй вШграе зпачну роль в 1нповаи1й-н!й д1яльност! вчитвл!в, с профвс1йниЗ досв!д;

- в !ановац!йн1й д1ялышог1 вчигел1в 1ототно значения мае педагог1чна л1тература;

- б!льшо! популярпост! набуваюгь вчательоьк! ыновац!!';

- в !нновац!йн!й д!яльпост! вчнгвл1в зпачну роль вШгрпб спос$б передач! 1нформацЦ;

- на оонов! проведенпх досл!джэнь мокна твердити, що м!ж !нновац1йн!сто педагог!чноТ д!яльноог1 вчител!в 1 шк!льнпмп до-оягявнняиа учн!в молодших клао!в 1онуе зв"язок, який можиа кла-опф1куваги як значнпй.

Використанпя вчптелямп !нт9лектуальнгас можлпвостой в !ннова-д1йн!й прац! пов"язане передус!« з р!внем эаткавлэноог! роЗо-тою, з могивап!ею до на"/ I вольовпми рисамп оооЗтгост!. Разулт--. тати вказують на валике значения зналь I осжюсв!тп - "д!янкя в1дцентровок?/С.Палька, 1989, о.45/. Знания та оомооов!тп этв-тэля мають важливе значання для {пноваи!йно'1 д!гсяыюат}. Т>*у проблеми, поруивн{ в досл{джэнн!, ол!д вваяатп т^дкрптпчм, такими, що потробугать ОКЦПМОГО розглпду.

До пода ль шх напряшв досл1ддення «ieï актуально! проблеш ыи вцшосиш: теоретико-ыетодолог1чн! проблеми педагог1чних íhho-ващй; мотива започатхування iHHOBayitooï д1яльност! вчител1в; вплив педагог i 4hoï л^ератури на розвиток педагопчних шгова-yiü; вшшв застосуванкя певних метод1в навчання на як!сть знань, розвиток i формування TBop40CTi у д1тей молодшого шального BiKy; формування навичок у початковому навчанн! як елемент дидактично!' ситуацп; визначення науково обгрунтованого згЛсту й форм орга-Hi3ayi'i навчально-виховного процесу в педагог1чних вузах з матов nijtroTOBKH шйбутн1х учител1в до iHHOBayiûHoï д1яльност1, формування в них критичного ставлення до новях педагог!чних кон-цепщй i рекомендащй, попередження механ1чного вцровадження новаторського досв1ду.

Ochobhí положения дослхдкенкя в!добраяено о таких публ1кашях:

Монографгг та ководльнг пос1бники

1. IVarunkovarila 1 efekty lnnovacjl pedagoglcznych nauczyeieli klae poczqtkowych.Wydawnictwo Uozelnlane WSP w nzeazowie, 1992,

S.1 - 290.

Теоретико-метоцолог!чле обгрунтування f ефектипп!сть педагогхчних íhhomuíH учител{в початкових wi&cíb.- Жешув, 199?.-298 с.

2. z teorli J praktyki wc2oono8EkolneJ,Wydavnlctwo Uczelnlr.no WSP w Rseszowie, 1993,S.1 - 19S.

3 Teopir i практики початково! школи: Навчальнип пособник для студентхв i вчителхв,- Ке-гув, 1993.- 199 с.

3»Przygotovanie nauosycloli - abaolweatív vyiozych azk.42 pedariogieznych do praey z nlodzleáq w a2kole,WydnwnlctvfO Uczelniane WSP v azeazouie, 1579,S.1 - 116.

Подготовка учителгв - випускник!в вищих пецагог!чшк икхл до роботи з школьною ыолодцю: Навчальнай посхбник для студентtв i вчителхв почеткових клас!в.- Жесув, 1979.- 116 с.

Статт}

4. О etypendiach fundovanych sidw kílka ... .Pronotej.— 1971, Mr: S.i - 5.

До питания про стипенцН в*д Фонд!р. ..// Прометей.- J9'<I.--)¡> 3.- 5 с.

5. Szkoly Kawodows w Sseajsowie a potraeby opolecane - wO ! r-> w év/ietlo badarí,Promete j. - i'j73,Kr. 5»S.1 - C.

11рофес1йнг школи в Жешувх I сусп1льнх потреби - анаяТ.з у св1тлх дослгджень // Прометей.- 1973.- I? 5.- 6 с.

6. Яео^агигасЗа 8гко1п1с1уа еа«0<10угеЕ0 V «о^ембс^уЯе ггевго-«вк1га V 1945- 1965» Иаикоуе Т<л*аггув1;\'«> V 1*Ее8го*1е-Ггясв Нитап1о*усепв. -1976,Мг. 9» 5.1- 11.

Реорган1эашя проАесгйно! осбтти у Жешувському воеводств! у 1945-1965 роках // Наукове Тов^риство в Жешув!. Прапг 1уыан!стичт,- 1976.- V 9.- II с.

7. Балюосепа паисаус1е11 - аЪвоЬюШ^ «БР йо ргасу. рейаво-ВЮгг.е;), Иосгп1к Наикоуо - Бу<1а!сЬусгпу УЭР V КгезгспДе, Каик! Рейавоя1сгпе. - 1976,Яг. 6/40,5.1 - 17.

Самоои}нка вчителгв - випускнимв ВПШ /Вшцо! педагог! ч-но! школи/ до педагоггчно! прац1 // Щор!чник науково-дидактич-ний ВПШ у Жепувх. Науки педагопчнг.- 1976.- I? 6/40,- 17 с.

8. Przyg6towanle паиогуо1б1а йо ргасу \vychowawczeJ и ягко1е

и еет1пат1ша ра<1^еи1;о1051сгпей0 - Н1ако, 1КМ1 ВО V 11гвз20>ае. - 1977, 5.1 - 15.

Шдготовка вчителя до виховно! роботи у с!льськ1й школ! / Матер1али педептолог1чного сем!нару.- Жесув, 1977.- 15 с.

9. 2 гоотайаг. па4 ргоЪ1ешат1 Ъа<1ап1а рггуеого>гап1а паисгус!е11, К^ег1а1у г 5ет1пат1ша Гес1ед021с2пе80, 1ХН1ВО 1 03 К'а1;о -wi.ce. -1977,5. 1 - -10.

3 розцумгв над проблемами дослгджень подготовки вчителгв// Матерели педагоНчного сем1нару.- Катовще, 1977,- 10 с.

10. DoUsztalC8nie паисвуо1е11 V 6у1е1;1е Ъайап, Яоегп1к Наико\;о- .

еуйакгусгпу мэр \г я2евао«1е,наик1 ?ес^с^1сгпе.-1931,мг. 7/49, v

б. 1 - '15.

Шдвищення квал1ф1кац11 вчител!в у свгтлт дослщжень // 1Дор1чник «ауково-Пидактичний ВШ1 у Жешувт. Науки педэгопчш.-

1961.- Я 7/49.- 15 с.

11. -Preygotovanie naucryciell т abeolwantdw WSP do prscy vyeho-wawczej, Ruch Podagoglczny. _ 1951,Nr. 2.S.1 - 8.

Подготовка вчител!в - внпускник1в ВГШ1 до вкховно{ ро-боти // fyx Педагог} чний.- 1981.- !) 2.- 8 с.

12. Przydatnodi viiedzy pedagoßlcenoj w pracy znvodowoj praco-wiikrtw prsedaiqbloratw 1 lnatytuoJl,Hateriaiy s CßÄlnopo-laklej konferenoji, Rtseaziv. -1583, S. 1 - Q.

Використаннл педагог!чних знань у npoijecifciift npaut npauiBHHKiB ггёдприемств та !потптуиН// Матер!али загальнополь. сько! конферени!!.- Кеиув, 1983.- 8 с.

13. Nauczyoiel w opinli dyrektora ezkoiy w dwlotlo badnri, Chowanna. -i984Jin3 tS.1 - 12.

Учитель з точки эору директора школи у сэ!тл! доел!-джень.- Хованна.- 1984.- ff 3.- 12 с.

14. Praktyka pedagogicsna w formle oboeu naukowego - Jako latotnft ognlvo pedagogicsnego kestalcenia nauceyoieli na kierur.ku nauesanie poccqtkowa, Ctudla Klelaoklo.Klelecklo Townreyetwo Haukowe. - 1989,Nr. 3/63.S.1 - 5. •

11е.цвгог!чна практика у форм! наукового станування - як вежлива складова педагогично: п!дготовки вчителтв на в!дц!лени1 початкового навчання // Сту.цП Келвцьк!, Кеяэпьке Товвристяп Наукове.- 1989.- » 3/63.- 5 с.

15. UmlejQtnoöoi pedagogiozne nnuozyoieli - lnnowntorfw Ulne pooz^tkowyoh w (Swlatla T)ade.i.,Kateria»y в SynpozJura.Naukl Pedagoglczne aWepälcBöena i Przyszioöotfiwo J>ot™efcv Яро -leeueristwa. -1991 e - 15.

Пвцвгог1чш bmíhhh учителхв - хнноваторхв початковге?-класхв у свгтл1 досл1.джень // Ыатергели симпоз1уму "Науки пеца-гогхчш i сучаснх та маРбутн1 потреби суспхльства'.1- 1991.- 15 с.

' Cgálnopedagogi'CEna proktyka ooyotsnoka w procsole przygotowa-nla studentóv do zawodu,Wybraae ргоЫешу wapóiczeaneRO oystemu KoEtalcenla nauozyciell, VíSP Rzoezóv. _ igg2 S. t - 5.

Загальнопедагогччна асистентс^ка практика в npoiieci пхд-готовки стуцентгв до професгг // Деякг проблем« сучаснох системи подготовки вчителхв.- Жешув, 1992.- 5 с.

17. Ргаса dyrektora ezkoiy - Jednyn z warunkáw'rozwiJania inno-vacjl pedagoglcznych aauozycieli klaa miodazych.Kateriaíy

z koníerencji naukowej - nowatorotwo pedagoglczne w nau-czanlu poozqtkowyn,WSP Opole. — 1992, S. 1 - 5.

Прапя директора иколи-одна з умов розвитку педагогичных хнновашй учителхв молодших miacis // Матерхали науковох конфе-paHuií "Новаторство гедагог1чне у початков1й ыколгОполв, 1992.5 с.

18. Probleay i klerunki przenlan w ksztalceniu klas pocztjtkov/ych reralñiejazoéé i przyszloáé badaii pedagoglcznych na tle sudan w edukacjl.WSF Kielce. —1993, s. 1 - 11.

Проблеми i напрями змхн y ni.nroTOBui вчителхв початкових KflaciB // Сучаснгсть i майбутне пе.цагог1чнюс досл1дкень на tsí змхн в ocbítí.- Кельне, 1993.- II с.

19. Wychowywaé - oznaoza udzlelaó роиосу w rozwoju, Wychowanie v Przedszkolu. —l993¿Nr.3, S. 1 - 5.

Виховувати - означав надавати допомогу В розвитку // Виховання у дошк!льному заклац1.- 1993.- № 3.- 5 с.

20. Poznaú dziecko,'by zrozumieé - v.pedagoglce JanuBza Korczaka Ogólnopolaka konfersncja naukov/a - Aktualnoáé ldeil Januoza Korczaka. -1993, s. 1 - g.

ГКзнати дитину, щоб зрсзумгти - в педагог! ui Януша Кор-чака // Загальнопольська наукова конферетпя "Лктуальн!сть !дей Янутма Корчака".- 1993.- 6 с.

21. Inriowacjo dydaktyczne nauccyoiell jako czynnik rozvoju n'.ttyvno-sei. tvórczoj viccnláw klaa nlod8eych,Zeesyty Haukowe VüP w 1t2e-szovie. - 1593, S. 1 - 6.

Дидактичн: ÍHHOBauif учителгв як фактор розвитку творчот активности учнхв молодших класгв.- Жешув, 1993.-#5.-6 с.

22. Dzlaiania lnnovmoyjne nauccyclöll w roavoju aktyvnoácl uez-niów klas pocziytkov^-ch.Zessyty Naukova Wo? и flsaazowlo Seria Pedagogiczna 1 -Hietcryozna. -1993, }lr. 11/93, S. 1 - 18.

1нновац1Пна д1яльшсть учителхв у роззнтку активност1 учн{в початкових клас!в // Науковг зошити ВПШ. Cepfn педагогЬто та iCTopiTOHa.— Жешув, 1993.- № II.- 18 с.

J23. RozwdJ zalnterooowari ceytelnicsych a kastaitovanio Jqeykn ucznlów klae mlodoBych.Moterlaäcy в konferoneji naukewej tfSF Rseaeöw. -1993, S. 1 - 8.

Розвиток читачького {птересу i навчання мовя ywtB моло.даих клас!в // Мат ер i а ли науково? конферелн! г ВПШ у йе'.пув!.-1993.- 8 с.

24. Innowacje dydaktyczne w roawoju twórczej aktywnoáci

dziecka, Rozwáj twárcaej aktywnoáci deiecka, WSP Яяевкби,—1994, эИ-5.

Дидактичн: ÍHHOBauif у розвитку творчо! активног.тг ди-тини // Розвиток творчо! активност! дитини.- ВПШ Жешув.- 1994,5 с.

Metoda Marli Montessori obrasen íyciowej гов.Ц - dobrn d«4»ßkn Metoda Marli tfontensori - historia 1 wspÄlcüesnoii. UHCS - Lublin. - 1994, S. 1 - 6.

Методика МарН Монтессор1 - для добра дитини // Методика Мар1! Монтесоорг - хсторхя I сучасмсть.- ЛюблЫ, 1994.- 6 с.

26. Н1вкопуепоЗопа1па ¿г1а£а1по££ pedagogiczna паисгус!е11 к1аа росг^ко\*ус11, Pedagogika «сгезпоагко1па * syзteraie

паик pяdagogio2nyoh, МЭР - К1е1се,Р1о-Ьгк<5ут ТгуЪипа1зк1.-1995, 5. 1 - 6.

Нетрадищйна педагогхчна Д1яльн1сть учителхв ыолодиих класхв // Ледагоггка початково! школи у системг педагогхчних наук.- Кельие, 1995.- б с.

27. РойтХогоу/оёб исгп1а м ейикас^! мсгевао82ко1пе^ 1 ^е;)' и*агипкоуап1а, Рггет1апу ейикасу^е ы Ро18се, УЭР Йгеаг6>/.-1995,

5.1 - Ю.

Суб"ектн1сть учня у початковгй осв1Т1 та !! обгрун-тування // Змхни в осв1тх у Полыцк- Жеоув, 1995,- 10 с.

28.

■Й1сгпв, ИОМ Ягеаг.^.-1995,5. 1-9.

„ . I . ...

У колг педагогхчного новаторства - терм1нологхчн1 проблеми.- Жешув, 1995.- 9 с.

29. Зупфог^ип; Паикоме V Ка^оыЛсасЬ, lhUweгaytet 1па1;у-ЬхЛ Ре(1а20Е1к1 1 Р8усЬо1ое11,1973,19 - 20.XII, "Ргаса г исгШет \izdolnJ опут V г1^е2гоиапуш ауа1;ел11е угусЬс^аусгуш'', 51оз

у; <1уокиа^1,рг«5Ъа окгей1оп1а 'ауЬвхИу исеп1а г<1о1пейо. 5.

Робота з обдарованими дгтьми в хнтегрован1й виховн{й систен1 // Матер!али наукового симпозиуму в Катов1ие в 1нсти-тутх педагог! ки I психологН Ушверситету Шльонського, 19-20 грудня 1973 р.

30. ЭвтШаПис Наикоаде V ДгоКоЪусги /Шага1па/,1пвгу1л11 ?edagoGikit 137!5,17 - 2О.Х."К!^а2:о0п1е паиоауо1в11 к 1пв-Ьу4г^ае}1 Рейаро-

•£1сгг.ус)1", ге£егэ1;: '•,SanokQztaЗ:conle паисгус! еН V ор!п11 вайапусЬ.РсЬгаеЪу 1 к!огипк1". Б. 1— 7-

Сакюосвхта вчител1в з точки зору об"ект*в досл!джень // Матер1али наукового сеьинару "0св1та вчител{в У педагог1чних вузах".- Дрогобич, 17-20 жовтня 1975 р.-?с.

31. 0е<5-1поро1вЫе 5еи1паг1ив Рв<1еи*о1ог1сгпв ч Я1аки, 1КГМВО, 1977, р.-Ь. 'Маисвус1е1 оико1у «1вЗак'еЗ",ге*егаи "Рггугот;о«ап1в паисгус1с1а <1о ртасу рваагоеДсгпе]*. 5.!-6.

Шдготовна учителя до педагопчно! роботи // МитерЬли за-гальнопольського' педевтологхчного семхнару "Учитель сЬьськог школ и'.' - Нгск, 1977 р. - в с.

32. аутрг^ига Наикоуго м Ч'агогам1о, 2<5 19В0, 4-6.IV. ри"1-оп-^р

Рвйа®ок1сгпу « 5е1;о1п1с1;к.1е 2л«о<1о«уп", геГвга^ "г Ълаап па11

кгуЬег1ип1 ргауйоШтп1и Капйуиа'Ьб« Йо вауойи паиегуо1е1ак1озо". 5.1-5.

3 доел! вдень критерив п1дготовки кандидат! в на учитель-

ську професха // !4атер1али наукового симпоэ1уыу у ТЧрюав! "Пе-

дагоггчний розвиток у гтрофес{Пн{Я освЫ", 4-6 кв1тня 1980 р,-Зс. 33<0рЯпоро1зк1е Зупрог^им и К1е1сасЬ, УБР, 1<*С0, 27Л111. - 4ЛТ. р.1.'Коге1ас^в X коогйупаоЗа и касйа*оап1и паиогус1<11^",г»Гв!,-<" •Ч'ггуЕогоиаЩо пписгус1е11 - аЪаоЗлгезгЬби ^угзвусИ чс-Лл-

gogicsn^ch Ло ргаоу «усКоиачгсиеЗ з вйойвАеМ «• агко1о". 3.1-5.

Подготовка учитвлгв - вилускник!в вши их педагогами*

шк}л цо виховно1 роботи }з школьною молоодю // Матер!ели япгпль-

нопольського скмпол|уму "Кореляи{я I координаи}я в осв1т! вчи-

тел1в".- Кельне, 27 серпнл - 4 вересня 1980 р.- 5 с.

34. ЭевЗа рори1агтю - пацкон-а « Яеезг<зи1в, Ш' - (ШгДа! * Яяег,гс*1(> 1985, 12 - 14.Х, р.г.,Но*а1;ог8и(о райабо^сгпе м regicmio

рогтШоую - МЕсТю(1п1еЗ Ро1Ек1", гэ£ега-^ "КоътПсгяЬно рос»«—

йся1огпо « (1г1э1а1пайо1 пацовуе1е1ак1еЛ.РгйЪа октй]еп1п кгуЬегЗои". 3. 1-6.

Педагогг'Шй нораторстяо у дгяльнпст? учителя /,' МптерЫин

науково! ееси иП«цвгог{чне новаторство у

Польпт}".- Жеетутэ, 12-14 жовтня 1985 р.- б с.

35. Sympozjum aaukowe w Rzeszowle, IKK - Oddziai w Rzcszowie or/>z RedakcJÇ "Probleny Odviaty na val" 1987, 3 - 5.IX,pt."Probien aapiracjl 1 aznna edukacyjnych nîodzleiy wiejsklej", référât: p.ti'W ykorzyétanie-czasu wolnego ucznléw klae nîodszych w sro-dowieku wiejokln w rozvoju zainteraaovari". S. 1-6.

Використання вгльного часу учнгв молодших класгв с1ль-ських шк{л для розвитку ïHrepeciB // Ыатер1вли наукового симпо-з1уыу "Проблеми устремлтнь i ocbîthîx можливостей ciльсько! молод!".- Жешув, 3-5 вересня 198? р.- 6 с.

36. Wçdzynarodove Kenferencja w Krakowle,WSP, Katedra Pedagogiki, 1968, 11 - 15.17, p.t."Procès dydaktyczno - wychowavczy

w l'ozelniach Pedago/»icznvch - w teorll i praktyce", référât: "Bola praktyki pedegogicznej w ksztaïcanlu nauczycieli klas po-ceqtkowych". S. 1-6.

Роль педагоГ1чно1 практики y пхдготовиг учителгв почат-ковкх клас1в // Матерхали м!жнародно! конферени{1 "Дидактично-виховний npouec у педагог1чних вузах - Teopin i практика".- -KpaKiB, II-I3 КВ1ТНЯ 1988 р.- 6 с.

37. Klçdzjnarodowa konferoncja w Rzeazowie, WSP, Ir.stytut Pedago-giki, 1989, 20 - 21.IV,p.t."tfspôïczeane problemy kaztaïcenia nauczycleHn, référât: "Ogdlnopedagogiczna praktyka asystcncka v procesle przygotovanla otudentôv do zawodu". S.1-6.

Загальнопед8гог1чна практика y npoueci подготовки cry-дентхв до професп // Матергали мгжнародног конференпН "CywacHi проблеми подготовки учител1в".- Кешув, 20-21 kbïthh 1989 р.- 6 с.

38. Miçdzynarodowa Konferencja Haukova w Preazowle /Siowacja/, W3P, 1393, 6 - 7.V,p.t." Kowatorstwo pedagogiczne w keztaîceniu. i wyohov/aniu", référât: "ûbazary Imowacjl peiagogicznych " w procesie dydaktyczno-wychovrawczyn klae miodszych w éwietle badari" . S. 1-6.

Обсяг педагог!чних !нновацгЯ у дидактично-виховноиу про-иес! молодших класгв у свхтл! досл!джень // Матер!али м!кнарац-но! конференцг! "Педагог1чне новаторство в освгт! та лиховян«!*.-Пртпгтв /Словаччтт,б-7 травня 1993 р.- II с.

39.И1^|1гупаго(1о«е Зуирог^иа Иоикоиа V 1мЪ11п!е, \JMCS, 1пэ1уг>П Йакгаа Лпс1га80й1к1, 1593, 1Я - ¿О.Х , ^."Микис,)*

п1ойг1е4у 1 йоговгусИ V кга^сИ Бигору агобко^о ивсЪоап^ у аоЪ1е ггапвГогме^! иоггсОо«о;|", гоГега1;: "Вз1а1а1пой6 пот-агогока паисЕус1е11 к1ав росв^ко>/ус)1 V й«1о'11о Ъайр.п". Я. 1 -9.

Новаторська д1яльн:сть учител!в початковнх клас!в у

св!тл! досл!цжень // Матергалн н!жнаропного снмпоа}уму н0св!та

молод! ! дорослих у кра!иах Централъно-Стадно! бвропи у пер!од

сусп!льних зи!н".- Лсбл!н, 18-20 жовтня 1993 р.- 9 с.

40. (^<Япоро1вка КопГегопс^а Паикоиа « 1гго8еок1е, 'ЛР, 1пзЬу1иЪ Pedagoglkl, 1993, 16 - 17.XI, р.-Ь."РгоЪ1епу *уеЬеул\п1а 1 ги-ги^и ¿г1еска wiвJ8!^lego", гвí'вrat:,' О поуз ¿пкойб *ррЛ:рглсу

пэисяус1е1а к1оо га*о(1ягусЬ в го<1г1сал|1 ¥ ¿госЮ*1акц

Про нову як1сть сп!впрац! учителя молоцших класхв я батьками у с!льськ!й школ! // Матер!али загальнопольсшо! нпу-ково! конферени!! "Проблема виховання { розвитку с!льсьго! тини",- Жешув, 16-17 листопада 1993 р.- б с.

41. КолГегепсЗа Качкока V 21е1опа^ Обгге, КЗГ, Хг^у^ Ге?1ай05!к1 а РзусНо1о§1Х, 1993, 30,XI. - 1.Ш, р.к." Кзр<51«озпе ргг? -гЛапу ейикас^1 \усгезповгко1паЗ", ге<егаЪ:

паисгус1о1о в гойе1сат1 V* оуЬизсЗ! ¿тройпЛоЪоут;! -рг2?т1ал « ейикасД уязявспобгкоз.пй;)''. Б.1-7

Спхвпраия вчителя з батьками як покччник у ппчятко--в!й школ! // Нптрр!али наукоро! конй^ррни! Т "Сучясн? эм^ни г оср!т! у початио»>!й га*олт".- Зйлрня Гурэ. 30 липтппппп - Т груп-нп 1993 р.- 7 С.

42. Konferencja naukowa w Vfyisze;) Szkole Pedagogic zne;J w Kielcach,

1994,27.IX, p.t."Pedagogika wczesnoszkolna w systemie nauk

pedagoglcznych",referatsuTvorcza dzlalalno£<5 pedagoglczr.a nauozyciell klas poczqtkowych". S.l-6.

Творча педагоггчна д!яльн1сть учителгв початкових клас!в // Ыатерхалн науково! конферених! "Пецагог1ка початково! иколи в систе« педагопчнкх наук".- К' пьце, 27 вересня 1994р.-6 с.

43jli<;dzynarodowa Konferencja. naukowa v Uniwersytecie Opolskim Instytut Pedagogikl Wczesnoszkolnej 1 Zespdl Nauczania Pocz^tkoweg Komitetu Nauk Pedagogicznych PAN w dnlach 24 - 25 listopada 1994r, n,t,uDoiwladozanle podmlotowoici ucznla edukacjl wczesnoszkolnejV referat:"Poznawanle uczni<5w klas mlodszych Jednyo г elementow podmiotowoici procesu ksztalcenia".S. 1-9.

Вивчення учн1в початкових клаив як один з елементгв

навчального процесу // Матерхали »««народно! конференшi "Учень

як суб"ект навчального процесу у початков!й иколг",- Ополе,

24-25 листопада 1994.- 9 с.

44.0golnopolska konferencja naukowa w Wyiszej Szkole Pedagogicznej w Rzeszowie,1994 , 24-25 X, n.t.BPrzendeny edukacyjne w Polsce",

referat:n.t"Podmiotowos6 ucznia klas mlodszych 1 Jej uwarunkowa-

Шя/М-И-

Суб"ектн1сть учня початкових класхв i !i умови // Магергали загальнопольськог конференцП "3hiни ocbith в Полый".-Жешув, 24-25 жовтня 1994 p.- II с.

45.0g61nopolska konferenoja naukowa w Wyiszej Szkole Pedagogicznej w Rzeszowie - Zaklad Nauczania Pocz^tkowego, w dnlach 29-30.XI.,(j 1994, n.t. :"РгоЪ1ешу. ksztaicenia literackiego w edukacji wczesn s^Kolnej",referat s n.t.MRodzinne uwarunkowania rozwoju czytelni-ctva ucznidw klas mlodszych". S.l-6,

СЫ"л як уиова розвитку чптацькнх 1нтересхв учн1в почат-кових клас!в // Иатер!али загальнопольсько! конференц!? "Проблеми лгтературно! осв!?и в початков1й школ!".- Иеиув, 29-30 листопада 1994 р.- б с.

Iilaska Е. Theoretical рМ nethodologieal eubatentiation and effectiveness of oducntional innovations of nrJnery pcliocl teachers.

The dissertation eubnittert for Doctor's decree in p^ni^o-^Ica, fifrciialit.Y 15.OA.rW - professional pedagogies and IJ.OO.OI - theory and history of pedagogics. Institute of Peda^o^ica arvi Psychology °f Professional iüucation at the Ukrainian ЛсвЛту of Pedagogical Sciences, Kyiv, 199%

The thesis is devotai to the research of the probity of educational innovations of prinary school tencher*. It contains theoretical analysis of the role ani importance of the primary education for further school education of pupils. Specipl attention 1b paid to the role of teacher in elucritionnl ^ wcess. The analysis of literature and raniiical reaenmh з!;оя 'he relp of teacher motivation to innovationnl activity, the l~p.-r> nr>r>» of teacher's knowledge and experience, and the o?ndiM.on? of labour organization.

The empirical facts collected during the research пгр indicative of the influence of aiuontiontO. Sruvnrntionn on snbc-M г'лссррч of the primary school pupils.

JÍHCKA Э. Теорэтико-ыетодологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов.

Диссертация в виде монографии на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности: 13.00.04 - профессиональная педагогика; 13.00.01 - теория и история педагогики.Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995.

Диссертация посвящена исследованию проблемы педагогических инноваций учителей начальных классов. Работа включает теоретический анализ роли и значения начального обучения для последующего школьного образования учащихся. Особое внимание уделяется ведущей роли учителя в процессе обучения. Анализ литературы и эмпирических исследований указывает на роль мотивации педагога к инновационной деятельности, на важность его знаний и опыта, а также условий организации труда.

Собранные и обобщенные в процессе исследования эмпирические данные свидетельствуют о влиянии педагогических инноваций на школьные успехи учащихся начальных классов.

Клячов! слова: педагог1чн! 1нновац11, мотивац1йн! чинники /мотивanin I воля/, 1нструмонгальн1 /знания та досв!д/, педа-rori4hi bmíhhh, шк!льн! усп1хи y4híb.

Шдппсано до друку 3I.IO.I99! р.06.2,Р.Формят I/'IS.

Друк о?сяттай.Т^р.10С.ЗамЛ9^.Бвзкоштовио.

ЛОЛ УЛП.7 1м.Дрргомвнозя, Kitïn, Пирогогя, 9.