автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретико-методологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов
- Автор научной работы
- Ляска, Еугения Ивона
- Ученая степень
- доктора педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1995
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.04
Автореферат диссертации по теме "Теоретико-методологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов"
од
1НСТИТУТ ПЕДАГОПКИ I ПСИХОЛОГ!* ПРОФЕСТППОИ ОСВ1ТИ AKAAEMIÏ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК УКРАКНИ
На правах рукопису
ЛЯСКА ЕУГЕН1Я IBOHA
ТЕОРЕГГИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВШСТЬ ПЕДАГОПЧНИХ 1ННОВАЦ1Й ВЧИТЕЛ1В МОЛОДШИХ КЛАС1В
13.00.04 - професшна педагопка 13.00.01 - теор!я та icropia педагопки
Автореферат
дисертацп на здобуття наукового ступени доктора педагопчних наук
Ки'ш - 1995
Дисертащею е монография.
Робота виконана у Вищш педагопчшй школ'| (м.Жешув, Польша) та в 1нститут1 педагопки \ психологи професШноУ осв1ти АПН УкраУни.
Науков! консультанта: доктор педагопчних наук, професор
Станислав Палька
доктор педагопчних наук, професор, дШсиий член АПН УкраУни • Семен Усгимович Гомчаренко
ОфЫйш опоненти: доктор педагопчних наук, професор
Лариса Григор!вна Коваль доктор педагопчних наук, професор Едуард Сташславович В1льчковськнй доктор педагопчних наук, професор, дШсний член АПН УкраУни Мирослав Гнатович Стельмахович
Мрсшдиа установа: Льв1вський Державин» ужверситет ¡меш 1вана Франка,
Захист в!дбудеться 6 грудня 1995 р. о 14.00 год. на зас'шанж спешалпованоУ вченоУ ради Д 01.61.01 в 1нститут1 педагопки I психологи. професШноУ осшти АПН УкраУни за адресою: 254060, м.КиУв, вул.М.Берл!нського, 9, V поверх, зал эасшань.
3 дисертащсю можна ознайомитись в б1блютеш1нстнтуту педагог жн I психологи професшноУ оевпи АПН УкраУнн ( 254060, м.КиУв, вул.М.Берл1иського, 9).
Автореферат роз1сланий__4___листопада 1995 р.
Вчепий секретар .
спешалпованоУ вченоУ ради Г.М.Цибульська
>
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальность ооботи. Проблема шновадШки д1яльеюст1 вчи-татпв сьогодн1 мае надзвичайно важливе педагогхчне та соц1альне впачвит. Нешаблонна, творча працн нрофеехйних педагошв, котра активхзуе 1нтелектуальн1 зусилля до пошуку нового, в сучасних умовах набувас неперес¡что Г виховно!' I дидактично: ц1нност1 I пос1дае Ч1льне м1сце у п1дготовц1 виховашцв школи до життя в динамгчному демократичному сусп1льствх, зоргентованому на роз-виток особистох 1Н1ц1ативи. Особливого значения набувае шнова-ц1йна д1яльн1сть професхйного педагога на дощйльному та почат-ковому шильному осв!тн1х рхвнях, оскхлькп перпн роки суспгльно-го виховання та навчання д1тей мають надзвичайно вакливий вплив на подалыпий розвиток 1нтелекту, творчост1, формування характеру виховашцв старших клас1в початково! та середньо! школи.
Автора Рапорту Римського Клубу /I-Ботклн, М.Ельмащцр, М.Ма-Л1тц, 1982/ виходять з того, що в людини е невикористан1 творчх зд1бностх та засоби морально! енергп, як1 можна змобШзувати 1 застосувати у процесс вцшов1дного, зокрема, шноващйного навчання. Традигцйний спос!б навчання та саюнавчання, названий авторами "прихованим", не вхдповхдае сучасним вимогам, оск1льки грунтуеться на засвоешп люди ною усталешх поглядев, метод! в I правил, що можуть застосовуватись лише у ввдомих, повторюваних ситуад1ях. Для розв"язання ж проблей сучаеного життя потрхбен новий тип навчання, названий 1нноващйнйм, який повинен вести до зм1Н та оновлення фэрмуючих структур. Найбхльш характернимл ознаками пшовдцШюго виховання, на дуыку автор 1 в рапорту, е антиципацхя та участь. Перша - антиципац1я,-на вшину вхд адап-тацхЗС, передбачае подготовку окремих осхб 1 cycпiльcтва в хилому
до ш.жливих под^й, тод! як друга, характерна риса 1нноващйдаго виховання, означав навчання через безпосередню участь у прочесах прийняття самостхйних р1шень I користування ус1ма правами люда-ни. Такий пвдх1д сприяе розвитку сп1впрац1, д1алогу, складывания та взаеморозум1ння.
Сьогодш все част!ше висловлюються думка щодо розв"язання проблема розвитку активност1 1 творчост! молодах по ко л па 8а до-поюгою Ьшоващйного навчання, яке забезпечуе Шц1ативу, го-туе до самоспйшх д1й в незнайомих, складних ситуац!ях, до роа-в"язання проблем 1 передбачення зм1н /Ч.Куп1севич, 1980?. Дос-лвдшки висловлюють р!зн! думки щодо фэрм 1 шлях!в осв1тл та са-моосв!ти пвдроставчих поколе, однак пров!дну роль у цьому складному процес1 1 надал! вони в!ддають вколи
3 потреб 1нновац1йного руху в р1зних сферах киття сусп!ль-ства вишшвають цовнх висновки щодо вакливост! 1нновац1йних про-цес1в дая ппильнвдтва, в якоыу особливого значения набувас по-чаткове навчання.
Виховання творчо!' особистост! потребуе формування певних ¡нтелектуальних ум!кь, розвитку зд1бностей, чого не можуть эали-шити поза увагою педагоги. Дитина повинна кит и емоцШго нэсиче-пим лшттям, аби пережите розвивало II чуттево та розумово, ство-рговало основи для самост1йного набуття досв1ду.
В актуальней та перспективой модел! осв!ти вчитель 1 нада-Л1 залишаеться головною особою в продев навчання I виховання, його роль 1 значения зростатимуть щораз б1льше. На цей факт звертаеться увага в наукових дослдаеннях у р!зних краКнах. У працях, ши стосуються загального навчання та виховання, а та-кок сакоосв1ти 1 самогаховання, навчалышй процес розглядасться
як процес розвитку талантов 'I зд1бностей учшв. Одшею ¡з сфер, в як1й виявляетт я аюиолог^чний характер людини 1 динам1чн1сть И натури, е виховання. Найб1лыний вияв це знаходить у сфер1 морального виховання, яке розглядаеться як чинник, що св1дою 1 иланоьпрно актив1зуе особист1сть вихованця, одночасно надае значну допомогу йому у само езхо ваши та самовдосконалеши, щэ в свою чергу стае передуыовою досягнення мети - повноI самореа-л1зад11 людсыап сутностК
На суть 1 засади виховання Д1тей, на особливост1 стосунк!в мш учнем I вчителеы, звертае увагу в своГх дослвдженкях англхй-ський сод1олог осв1ти Б.Бернштайн. Шмецьк1 педагога, виходячи з особливостей розвитку мододшого школяра, шдкреслюшть специ-ф1ку працх та роль учителя в початковхй осв!т1, яка с фундаментом подальшого навчання 1 виховання /Л.Кяшберг, 1984/. Сучас-Н1 Д1ти с своерадниш, I шзнання кожноЗЁ окремо! особистост1 вихователем е винятково важливим. Загальний розвиток дгтей е на-ст1льки р1зним, що спонукас вчител1в до застосування ¡ндиввду-ального шдходу на основ1 детального вивчення особливостей кож-но! датини Д1.$олл1НГ-Альберс, 1984/.
Црунтовне виховання-в ранньому шильному вщ1 забезпечуе уч-вям зд1йснення мети навчання, яка гарантуе гнзнання себе, свхту, свого майбутнього. Воно нац1люе на фэрмуванвя лвдсько! особис-тост1, г1Дност1, вартост!, свого црояву та сприймання 1нших.
Дос1 навчання спрямовувалось насамперед на пхзнания навко-лишньох д1йсносг1. Шт навчання повинно даваги мокливЛсть кожному учнев! шзнати себе як особистхсть; самоп1знання, самоощн-ка та самоактуал1зац1я учн1В стають важливим похсазником 1х розвитку I сашвихованкя. Завдання вчителя - допомогти учням пхзна-
ти свох ш&ливост! у сашреал1аад11, що е нео Сходною ушвою $ор-ыування особистост!.
У вивчених наукових даерелах ми не знайшли опису досл!джень Ц1л2оно: 11шоаэдИЬю1 д1яльпосг1 ачпголя початкових клас!в. Ыай-част!ше в л1тератур1 шва Йде про запроваддення пшовацЬшоУ д!яльност1 учител1в на вс1х р1внях навчання. Однак, э анал1зу публгкацШ бачиыо, що проблема педэгог1чних 1нновад1й в ыолод-ших кдасах дузхе р1дко була предметом досл1джень.
Наша робота е оиробоа знайти залваносг! факторами, як1 детерьинують педагог1чн! пшовацП, що вшшвають на результа-тившсть навчання учн!в початкових клас!в.
Аиал1э теоретично!' та методично! л1тератури з досл!дкуваноУ проблем».доводить, що педагогична 1нновац1йна д1яльн!стб с функ-ц1сю ряду фактор 1в, як1 проявляться у р1зних стооушшх /заявках/ м!ж собою 1 самим явищем. Одн! чинники в!д!грають роль тв1р-них, як1 названо причинами, 1нш1 - вшшвають на переб!г явища, котр! характеризуемо як моди$1кац1Йн!.
Доол1дники нзйчаст!ше ввд!ляють три гругш фактор 1в, що де-терлпнують шк!льну гградю учня: пов"язан! з особист!сти фактор и б1опсих1чн!/; повиязан1 з! школою або, в дещо вужчому тлумачен-н!, що стосуються процесу навчання та уч!ння /фактори пе,игог1ч-н!/; соц1ально-економ!чн1, що норадю характеризуютьоя як факто-ри середовища /Я.Куп1севич, 1972, 1973; Я.Коношшцький, 1961, 1964, 1966; М.Тишхова, 1964, 1990; Г.СШонек, 1973; З.Влодар-ський, 1979; Ы.Пшетачн1к-Геровська, 1989 та 1н./.
Неодно значками е висновки теоретлшв прдо внутр1шньо!' дота-л1зад1'1 наэвзних груп фактор1в, ступени 1'х важляяост! та вэаемо-зв"яэ1ав н!ж ними. Як показало наше вивчення, де питашш досить
широко вдсв1тлено в л1тератур1. 3 огляду на це в наппй робот! анал!зуються Нльки найсуттЬвш: погляди, тевдевдп' та íhiepnpe-тацН', що стосуються досл^длгуваних явшц.
Багато дослодшив идкреслюють значения педагошчних фа кто -piB, передуем вказуючи на пов"язан1 з умовага дидактично! пра-ц1, Д1яльшстю вчителя та црацею учня /Ч.Куисевич, 1972; Я.Ко-нопницышй, 1966; З.Путкевич, 1973; Я.Якубовський, 1973; Н.Пше-тачшк-Геровська, 1989; М.Типшова, 1964, 1990; З.Влодарсышй, 1979; Б.Бромберек, 1980; К.Денек, 1979, 1980; В.Оконь, 1980; С.Кравцевич, 1976; С.Палька, 1976, 1979, 1982, 1989; А.Левиць-кий, 1962; Т.Лсвоющький,1977, 1980; М.Якавицька, 1986; Г.Мо-роз, 1987, 1990; Я.Рутков"як, 1986, 1989; Р.Веховскю, 1986, 1991; М.Цадковська, 1986; 1990; Е.Гондз1К, 1989; Я.Куявсышй, 1986, 1990 та багато íh.?.
У xomí дослдаення ми врахували результата досупдницько! пращ у1фа!нських вчених А.М.Алексюка, B.I.Бондаря, С.У.Гонча-ренка, Л. Г. Кош ль, Н.В.Кнчук, В.Ф.Палашрчук, О.Я.Савченко та íh.
Пошуков1 дослдаення з цього напрягла ведуться в двох площи-нах. Перша - це дослдаення вшшву штивац1йних, 1нструменталь-них фактор i в та орган1зацп умов прэц1 на розвиток ум ira та го-tobhoctí вчителя до шюващйно! д1яльност1. Друга - це до слаженна впливу педагошчних хнноващй учителя на досягнення учнхв початкових iwiaciB у навчанш, бихошшп, роэвитку.
Шд педагог iчюи,га 1нновац1ями розу micho 1нтенсивне впровад-Еення вчителяш 3míh щодо орган1зованого та здШснюваного ними навчально-виховного процесу з метою Яого пол1пгаення та удоскона-лення, спрямованого на досягнення школярами б1льш високоУ якост: знань.та вихованост!. В1др1зняемо лшовацп суто науков!, kotpí
полягають у в!дкритт1 нових, нев!домях дос! науц! правил /принципов, заюэн1в, законо[.ирностей/, в1д 1нновац1й педагог1чких, тобто практичних д1й про$ес!йних педагогов, як! полягають у повитому використанн1 ниш вже освоених науками правил /принцип!в, законхв, заюном1рноствй/, у повсякденн!й шк1льн1й навчально-виховнШ д1яльност1.
У даному досл!даенн1 розглядаються педагог!чн1 1нновац1* у викладеному вище розумхнн!.
Об"ектом досшдження обрано процес п!дготовки вчител!в мо-лодших глас ¡в до системно? 1ншвац1йноУ педагог}чжЯ д!яльноо-т1, а предметом - формування 1нтелектуальних 1 орган! зацШтх 1нновац1йних зд1бностеЙ особистост1 педагога початково! школи; досл!дження фактор1в, як! детерм!нувть ефективн1сть педагог!ч-них 1нновац1й.
Мета дослтдженнд полягала у виявленн! залежностей та взае-мозв"язк1в М1Ж факторами та вм!ншзш !нновац!йноК д!яльност! педагога початковоК школи 1 досягненняш учи!в молодаих кпяо1в у розвитку, навчанн! та вихованн!.
Методолог!ч1ГУ основу роботи становлять основн! положения те-орИ 1пзнания та лог!ки, а також результата досл1джоннл "Г>"ск-тпвно!' реальном! та мислення, в!дображен1 в !сторичних системах категорий тверджень, соц1олог!чних, психолог1чних 1 педагог!ч-1шх канон!в 1 взкономхрностей. Ц! положения спрямовують особио-т!сть на творч1сть, на реалгзац!» засад 1 рефлекс!ю у эд!йснон-н! процесу активно*' д!яльност1, на перетворепня зг5дно а д!а-лектичною лог1кою та акс!олог1ею. Назван} положения вказують на 8в"яаок фактор!в навчання в етвпамн фэрмувягош кислешт та лояльно ст1 вчителя.
СдбЦ1алыг/ методологш роботи становить вчення про еднхсть протилежностей, тотожн1сть 1 р1зницю, а такок про едн!сть та в1дмшисть загального I сиециф!чного, складного та простого, аналхз I синтез рацюнального 1 творчого, лог1чного та 1нту1-тивного П1дход1В до дослхдкень.
Кониегппя дослхдження спрямована на анал1з процесу фэрмуван-ня хнтелектуальних I органхзац1йних шновац1йних зд1бностей осо-бистостх педагога початково!' школл I передбачас, зокрема, вияв-лення фактор1в, як1 детерм1нують можливост1 педагог1чно1 д1яль-ност! вчителя, а такой и зв"язку з досягненнями учмв початко-вих клас1в у 'навчаннг й виховашп.
Головна 1дея досшдкення: виявлення залежностейм1к умшнями модиф1кацп педагог1чнох д1яльностх вчителя - педагогхчниг.ш хн-новащями х дативац1йними, 1нструменталышыи факторами та умова-т праЦ1, якх IX детерм1нують, I шильними досягненнями учшв молодшшс юас1в. умиит до модификаци педагогхчнох д1яльност1, до педагоггашх шновац1й, з одного боку, залежать
В1д вмоц1йно1 та ыотивацшно1 сфер особистост1 1 зумовлеш особ-ливостями управлйшя та умовами прац! вчителя; з другого - його, хнтелектуальними мо&ливостями, р1внем загальних 1 педагог1чнгос знань, здатнхсгю до самовиховання та самоконтролю, що мають зв"язок з пшльними досягненнями учн1в /р1внем знань, 1х якхстга/.
Для реал1заци цих здей потр1бно створити вщповхдн1 уыови ще шд час навчання майбутшх учителхв у вивдй школ1 з метою формування в них в1дповщного ставлення до д1тей, оточення, до навчання, критичного ставлення до себе; потреби до сашвдоско-налення, самовиховання, самоконтролю, самооцшки; влсокого р1в-ня загальних I педагог1чних знань, здатностх сэмостЛно розв"я-
зувати практичн! проблема та рефлексивно ыислити 1 д1яти, моди-ф!кувати сво! д!I, вм!ння вести д!алог "учитель-учень", "учитель-колектив". ДоЩльно розробити систему контролю та оц1нювання пра-ц! вчителя-новатора, навчити способ1в удосконалення його уы!нь; розвинути потребу в обладнанн! "ыайстерн! дидактично! 1нфраструк-тури". Все це е наобх1дшш для процесу ШюваЩйноГ педагоНчно! д!яльност! вчителя ыолодших клас!в, який зм!нюе мету 1 спос1б навчання - осв!ту у початков!й школ! в ц!лому.
Отже, йдеться про нов! стратеНчн! Шдходи 1 практичн! засо-би формування профес!йного мислення вчителя молодтих клас!в, як1 зм!нюють мету, зм!ст ! ыетоди його п!дготовки.
Головн! 1де1 концепцП досл!даення в ц!лому конкретизуволися у таких проблемах 1 Ппотезах:
Перша головна проблема: Чи залежать, а яюцо так, то як саме, мотивад!йн1, !нструментальн! фактори та чинники орган1зац11 прац! в!д педагог!чних 1нновац!й, як! виявляються в д!агностич-них, дидактичних 1 ыодиф!кац1йних зд!бностях учителя?
Головна Ппотеза I:
1снуе т!сний зв"язок м!ж педагоНчннми !нновац!ями, як! про-являються в д1агностичних, дидактичних 1 модиф!кац!йних вм!ннях, з факторами мотивац!йними та !нструментальними й орган1з«ц!еи прац! вчителя.
Друга головна проблема: Чи е зв"язок м!ж педагопчниыи !кно-вац!ями вчителя ! досягненнями учня в навчанн! та виховашЦ?
Головна Ппотеза II: Педагопчн! !нновец!1, як1 проявляться в д!агностичних, дидактичних 1 модиф!кац!йних ум!ннях учителя в таких д!лянках його их1льно1 прац! як проведения урок!в, по заурочних занять, праця з батьками дитини, а також сп!впрйцп з
довк!ллям, tícho звиязан1 а дооягненняш учшв у навчанн! та вихованн!.
Частков! проблему i г!потези:
Проблема I: Чи зв"язан1, а якщо так, то як саме фактори мо-тивац!йн1, пютрументальн! та оргашзацй' npaiíi i Д1агностичн1 •ум1ння вчителя?
Гшотеза I: 1снуе трений зв"язок Mis факторами мотивацгйни-ш, iнструкенталыими та орган!3auiею npaiii i д!агностичними ВМ1ННЯМИ вчителя.
Проблема 2: Чи заделать, а якщо так, то як саме фактори мо-тивацШа, пютрументальн! й opraHÎ3a«iï прадi В1Д дидактичних ум im вчителя?
Гшотеза 2: G Ticiiitä зв"язок mík факторам мотиващйними, 1нструыентальниш та орган!зацй' npayi i дидактичниш вшннями вчителя.
Проблема 3: Чи е, а якщо так, то яка саме залежн1сть м!а факторами штиващйниш, 1нструментальними, opranisauiï npayi та ыодиф1кад1йшш bmíhhhmh вчителя?
Гхпотеза 3: 1снуе тхений зв"язок Mis факторами ыотивацМни-т, хнетрументальними, органхзацп пращ та модифякадгйншли bmíh-нями вчителя.
Проблема 4: Чи е зв"язок mís педагог1чшш 1нновац1ями вчителя та шк1льнши досягненнями учн1в?
Ппотеза 4: Чим б1льше вчитель ni3Hae дитину, вдало Д1аг-ностуе, застосовуе nebhi двдактичн! та bhxobhí дП, гам крэще дитина засвоюе запропонований обсяг знань t вшнь, тим ефектив-HiiniM буде вилив на П ишлып досягнення.
В1ДП0В1ДП0 до об"екту, предмета, концегщП' та гшотез до-
слдаення розв"язувалися завдання:
I. Завдання. пов"яван! з выбором утател1в-новатор1в 1 методик педагоггчного д1агностування.
В1Д<Пр учктел1в до експериментальних груп проводився за такими критер1ями:
а/ наявн!сть високого р!вня знань щодо мети внхэвання та нав-чання /педагог1чиа д1яльн1сть з випередкувальною рефлеюпею в1д-значаеться активним п! даодом до прац!/;
б/ спосхб органхзацП в!дпов1дних педагог1чшЕс дШ /п18нан-ня учня, створення В1ДП0В1дшгх виховних ситуад1й, доб1р форм 1 методов для реал1зацП зм1оту завдань, прагнення до модершва-ц1'1 дидактично! 1нфраструктури, гаршн1зацН вплив1в сэредови-ща/; ..
в/ прагнення до одержання високих навчально-виховних результат 1в /шк!льн1 досягнення учк1в/;
г/ публ!кац1я статей, рекомендац1й, активна участь у науко-во-педагог1Ч1Шх та методачних конферекцхях, сп!льн1 заняття а колегами, взаемоввдвхдування задать;
д/ участь у робот! методичных об"еднань 1 гуртк1в саыонав-чання.
П. Завдання. пов"язан1 з проведениям педагог1чного д1агно-стування:
а/ опрацювання та пор1внялытй анал!з новаторськоУ д!яльнос-т! вчител1в початкових класхв;
б/ характеристика новзгорськоК д1яльност! учител1в з ураху-ванням визначених показшшв, викладегок у моно1раф1'1.
Методи дослщкення: Для розв"язання иоставлених завдань I перев1рки ипотез використовувалися загальнонауков! теоротичи! та ешхричш методи досл!дкення, як1 застосовуються в суайдытх
пауках. Влзпачення вектор ¡а ц!нпост1 зшших проводилось за до-пошгоп теоретдчшд; /анэл1з, синтез, порхвяяняя, моделювання, спстематизащя, узагадьнення науково-теоретичвшс та досл1дшсс данях/ та емиричних /анкетування, контрольнх тести, 1нтерв"к>, Д1алог, даскусхя, спостереження, сатоспостереження, обговорення, експертн1 оц1нввання-рейтингп, самооц1нювання, дидактична псро-В1рка, д1агностзчний та фэрмуючпй эксперимент, метода штема-тичнох статистика, кош"ютерн! метода обробкз досладтхх даних, зохфеш обчислення коефщхентхв кореляци та 1гашх показнихив/.
Каткова новизна роботи полягае в теоретичному та експеримен-тальному обгрунтуванн!:
I/ взаемозв"язку нгтолоктуальда! здатдасгх I црактпчшк умпгь вчптелхв нолодших клас1в виконувати шповац1йну д1яльнхсть, цо ваявляеться в сакост1йкоцу розвмязуванш педагогхчннх задушв, рефлексивному г,зсл9нн1 I Д1яльпост1, критичному аналхзх та сагло-ощвд1 ефектпвност! власноГ пращ, в кодифххац11 власних дхй;
2/ 1ютнвад1йних жнсазишав /фактора, ши детершпупть мода-ф!кац!£ш вм1ння вчшгол1в, зокрема, ставленпя до мети I завдапь навчальда-виховного цроцесу, до Д1тей, батькхв х еередовшда, до власпо! особи х педагоГ1чно1 црацх;
3? хнструиенталышх показнихив, до яких налезать: рхвень загадь го! та педагог1чно'1 освхти, ешння впкорпстовувати знания на практицх /для розв"язашш практичних ситуац12, проблем 1 завдапь/, потреба в систематичному поповненш фаювих знань, од1нц1 та саиоод1пЦ1, а такоя у вшшристаннх здобуткхв 1ншзх наук у пвда-гог1чн1й д1яльност1;
4/ показкгппв, що характеризуют орган1зац1йн1 ешння цодо забезпечення умов прац! для ефехстпвно! педагог1чно! !нновац1йио1
д1яльност1, зокрема ставлення до про$вс!йних обов"язк1в 1 зав-дань учителя, вшння налагодити контакт,' сп1вцрадю з кер!вницт-вом школи, учнхвоькш I педагог!чниы колективами; показники, цо стосуються стимулювання новаторських д!й учителя Унаукпво-методична допомога, педагогхчний контроль з бохсу ада!н!страц!х, !н-спектури.створення належних умов для прац! педагога, И оц!нха та 1н./;
5? вшшву зазшчених показник1в та хнновац!йно! педагог!ч-но'1 д1яльноот1 вчителя в ц!лому на р1вень шк!львих досягнень уч-н!в, зокрема з математики, р1дно? ыови та цриродознавства;
6? т1сного 8в"язку !нтелектуальних зд!бностей га практичних ум1вь учител1в до 1нновац1йно1С д!яльност! !з ступеней, р!внем аабезиечення умов, як! характеризую«» назван! показники у проца-с! професШо! п!дготовки, переп!дготовки ! самооов!ти педагога.
Теоретичне значения досл1даення:
I? на основ! анал!зу теоретичних прадь, в!гчизняного та за-рубхгного досв!ду, проведених досд!джень обгрунтовано, що !нно-вац!йна д!яльн1сть педагога молодших клас!в позитивно впливас на розвиток особистост! учн!в, 3(х п!знавальну активн!сть 1 вя-являеться у зростанн! досягнень учн1в у засвоенн! ряду предавав;
обгрунтовано к!дьк1сн! та як!сн! показники, що характеризуют умови ефеетивного $ормування профес!йного шслення педагога-новатора, зокрема, його !нтелактуальних зд1бностей до !ннова-ц!йно'1 педагогхчно? д!яльност! та практичних ум!нь;
3? ревизовано принцшш сдност! загального та окремого, ироо того й складного в обгрунтуванн! дадел! хнтелектуальних зд!бкос-тей вчителя ыолодпшх клас!в, його практичних ум!нь, метод!» педа
гог1чного д1агностування ЦИ7. зд1бностей i bmíhb у систем! вхдно-шень цШсного педагог1чног0 процеоу в початковШ школ1;
4? побудовано рефгюксивну модель управления цроцесом форму-вання 1нтелектуальних зд1бностей учителя юлодших клас1в до деда-го ri чпо!' ÎHHOBaqifiHoï д1яльност1.
Поактичне значения роботи полягае у розробщ та впровадженн1 у практику методик педагоичиого дхагностування 1нтелектуальних ад1бностей та органазац1йних yMim> учител!в молодпшх клас1в до педагог1чно'1 1нноващйно'1 дхяльност1, а такой д1агностикн р1вня ïx пвдагогхчнох пхдготовки та ушв, як1 сприяють ефектившй пра-Ui педагог1в-новаторхв початково! школи. Методнчн1 рекомендацП для студентiв педагогхчних навчальних закладхв, учитагйв молодпшх класхв, директор1в ешл, штодиспв та iHcneKTopÍB вадцШв ocbíth з питань: органхзаци навчально-виховного цроцесу в по-чатков1й школi /2; 3; 17; 18; 19; 23; 26/; дидактичноï подготовки вчителхв юлодших xuiacíB /21; 22; 23; 27?; вивчення особис-toctí учня /20; 23?; самоощнки вчителями педагог1чних звань та вшнь /7; 8; 9?; проведения педагошчнох практики студехтв у цолодших класах /14; 16?; взаемодхх вчителя з батьками /47; 52?; падготовки вчителхв молодших iwaciB до хиноващЁноГ д!яльност1 /32; 35; 43; 44?.
За результатами досл1да:ення опубл1ковано 45 праць загальним обсягом 56 друкованих аркушв, з них дв1 мо но графи та один пвд-ручник обсягом 38 друкованих аркуш1в.
На захист виносяться:
X. Концепцхя фэрмуванкя готовности вчителхв початЕово'1 школи до 1нноващйно1 дхяльюст1.
1нноващйна педагог1чна Д1яльн1сть або дхялыпсть педагоги-
новатор!в сьогодн! зумовлюеться потребами пхдготовки молод! до зкиття I прад1 в динам¡чному демократичному сусп1льств1, в якому задоволення катер 1алышх I духовних потреб особистост1 заложить не тыхыси в!д обсягу засвоених знань, набутих ум1нь !х застосо-вувати, а й в:д !нтелектуальних зд1бностей /р!вня розвитку творчо: актавност 2, критичного шсленкя 2 т.п./, ум1нь нала годку вати партнерськ! взаемини, сп:впрацювати, васвоювати досв!д поведхнки в непередбачуваиих, несподхваних диттевих 1 виробкгчнх ситуащях тощо. Вже це викликае необх1дн1сть докор1шшх вм!н у дншй систем! П1дготовки педагог1в у систем! осв!ти в ц1лому.
Концешця сцрялювана на:
- з"ясування фактор 1в, як! вшшвають на п!дготовку вчителя ыолодших кдасхв до 1нновац1йно¥ педагогхчноГ д!альност1; в!дб!р фактор!в за рейтингом на основ1 наукових та експериментальних даних;
- контрольну /експериментальну? перев1рку суттсвост1 в!д!бра-них фактор 1в впливу з подольшим розглядом тих, що пов"язан! 18 сферою мотивацП та вол!, энань I досв1ду, умов педагогично! прадх, яким • вадано робоч1 назви в!ддов!дно штивац!йних, !н-струментальних та оргашзац!! прац:, що вшшвають на дЬгнос-течн1, дадактичн! та модиф1кац1йн! вы1нкя вчителя;
- виявлення авпязку д1Яльност1 педагога-новатора з шк!лыш-ш досягненнями учив молодших клаохв;
- доб1р учител1в для проведения педагог1чдаго експерименту;
- експериментальне дослвдкевня впливу визначених фактор1в на педагоггчн! !нновац!'1 вчителхв /вздповвдно до висунутих г!потез/
2. Результата дослдаешщ та 1£х тлумачення.
На основ: узагальнення результат!в експерикентальда 1 робота
та иатематично! обробгаа одержаних даних з обчисленням коефщ1ен-та корелящ! виявлено:
1. НайТ1снхший зв"язок м!к р1вняшставлення вчителя до дг-тей та навколшпнього середовища 1 до самого себе. Вчител1, що брали участь в експериментальноыу дослдаешп, виявляли гуманно ставлення до учн1в, 1нтерес до них, бажання пхзнати кожного все-б1чно, виявляли доброзичлив^ть, а водночас-вимоглив1 сть.
2. Васока кореляц1я св!дчить 1 про значну залежшсть м!ж ви-користакням учителем запасу набутих знань для розв"язання практичних проблем 1 систематичним поповненням знань, !нтелектуаль-ниш зд1бностямп до самост1йного розвиязання практичних проблем, а такоа зд!бностями до рефлексивного мислення та дхяльностк Особливо тхсною е залекн1сть м1а систематичюш збагачешхшл знань, 1 II оц1нкою та здатн1стю приймати самост1йне ршення щодо роз-в"язання практичних проблем, мгж зд!бностями до рефлексивного мислення та д!яльност1 1 здатшстю самост1йного розв"язання практичних цроблем, що обгрунтовуе умови ефектнвност1 1нновац1йно1 д!ядьност1 вчителя /розд!ли 8 19 монографхх/.
3. Вагомою е залежисть мгя науково-методичною допомогою вчителю шлодших клас!в'та орган1зац1си його црац1.
В1рог1дн1сть ! обгртнтовамсть результат1в досл1дження забез-печена комплексом рагионально-творчих, лог1ко-теоретичних I кри-тер!ально-варт:сних п!дход1в до розв"язання поставлених проблем; засгосуванням комплексу методик, адекватних предмету, мет! та эавданням досл1даення; тривалим характером дослщно-експеримен-тальнох роботи; статистичною виб1ркою охопле1шх експериментом учител1в та учн!в молодших класхв; моклив1стю вдаворення експе-риыент1в х зхставлення 1'х результатов з масовим педагог1чшш
досв1дом, науковими даними;використанням комппютерних метод!в обробки статистичних даних.
Апробашя та впровадження результат!в досл!дження. Результата дослвдження на р1зних етапах його цроведення обговорювалися на мшшродних 1 загальнопольоьких юонферешЦях:
"Педагогхчн! вм1ння вчител!в-новатор!в початкових клас!в" -симпсшум "Педагог1чн1 науки та сучасшсть 1 майбутн1 потреби сусп!льства" /Кельце, 1992 р., БШП?;
"Загальнопедагог1чна асистентська практика у цроцео! п1д-готовки студент1в до спещальност1" - ы1жнародна конференц!я "Актуальна проблеми сучасно! п!дготовки вчителя" /Познань, _ 1992 р.?;
"Правд директора шюли як одна з умов розвитку педагог!ч-яих гнновацШ учител1в початкових клас1в" - м1жнародна конферен-ц1я "Педагог1Чне новаторство в початковому навчанн!" ?0полс, 1989 р.?;
"Проблеми 1 напрями зьин у навчанн! в початкових класах" -м!жнародна конференция "Сучасн1сть 1 майбутне педагог!чних доо-лдаень на фж! зм!н у навчанн! та вихованнг" /Кольце, 1993 р./;
"Роэвиток читацьких !нтерес1в та розвиток мовлення учн1в початкових клас1в" - м1Жнародна конференция /Еешув, 1993 р./;
"Дидактичн! 1нновац1! в розвитку творчо! активност1 дити-ни" - ы1инародна нонференц!я "Розвиток творчо! активност! дити-ни" /Жешув, 1994 р.7;
"НетрадицШна педагогична д!яльн!сть учител!в початкових клас1в" - м1жнародна конЗеренц!я "Педагог!ка початкових клас!в у систем! иедагоггчних наук" /Кельце, 1995 р.?.
Результата доипдження опубликован! в двох монограф!ях та
одному пвдручнику, як1 ацрооован1 в польських вищих педагогхч-них школах та в Центральному /у Варшав1/ 1 воеводських методич-них центрах, зокрема:
"Обгрунтування та ефективн1сть педагог!чних 1нноващй учите-Л1в початкових клас!в" - Еешув, 1992. - 298 с.
"Шдготовка вчител1в-випускник1в вищих педагошчннх ипйл до прац1 з шальною молоддю": Навчальний пос1бник для студентов 1 вчител1в початкових клас1в. - Жешув, 1979. - 116 с.
"3 теорП та практики початково! школи": Навчальний пос!б-ник для студент1в I вчител1в. - Жешув, 1993. - 199 о.
Цром1жн1 та К1нцев1 результати дослдаення у 1982-1994 рр. рефорувалпся 1 обговорювзлнся на наукових конференц1ях у вищих навчальних закладах Полыц!: вищих педагог1чнкх школах Кракова, Кельде, Жешува, Зелено! Гури, Ягелонському ун!верситет1 у Краков!, Шльонському ун1верситет1 в Катов!цах.
СТРУКТУРА ТА ОСВОЕНИЙ ЭШСТ РОБОТИ
Дисертад1йною роботов е монограф1я "Обгрунтування та ефек-тивмсть педагог!чних ¡нновацШ учител1в початкових клао1вя /Еешув, 1992, 298 е./, яка складаеться з вступу, 10 роздШв, б1бл1ограф11 та 8 додатк1В /5 1люстрац1й, 31 таблицу зразкхв анкет та 1нпо1 дослвдницько? документацп/.
У вотуп! обгрунтовуеться актуальн1сть досл1даення, розкри-ваеться сутн1сть понять, пов"язаних з 1нноващйною Д1яльн1стю педагога, та сутн!сть факторов, як1 впливають на П ефектив-Н1сть. Зд1йснено огляд В1тчизняних досладжень 1 практичного дос-в1ду з теш доелдаенкя, проанал1зовано заруб1жн1 публ1каци з проблеш педагог!чних 1нновац!й в сучасних умовах. Дослдагикн
зазначають, що 1ндавац1йн1 процеси знаходять все больше попщрен-ня в осв1тн1й практищ р1зного р!вяя 1 пёретворюються в законо-М1рн1сть розвитку суча с но осв1ти. Однак, у В1тчизняних 1 зару-бхжних публ1кац!ях висутне висвхтлення цШсних наукових дос-лхджень проблеми педагог1Чно1 1нновац1йно1 д!яльност1, зокрема, вчител1в початкових клас!в.
Янцо виходити з хсласиф!кацП моделей навчального процесу на традицШи та 1нновац1йш, то останн! спрямован1 на те, щоб п!д-готувати учн1в не ст1льки до цристосування /адаптацИ/, як до активного засвоення ситуад!й соц1альних зм!н.
Таке спрямування в осв1т1 сьогодн1 мае м1жнародне визнання як програмний ор1ентир ЮНЕСЖО /1.На1сб1тт, П.Абурденс, 1990?. Поряд з цим зазначимо, що цШсно* загальнодидактично! 1еорН, побудовано1 на таких засадах, ще не створено. У оучасн1й в!тчиз-нян1й та зарубхжнШ л1тератур1 зустр!чаеться ряд п1дход!в до 1н-новацШних перетворень навчально-вяховного процесу, з якдх мож-на вид1лити основнх - технологхчний 1 почтуковий /№.В.КЛар1н, 1994?х. Перший охоплюе 1нновац1йн1 модел! навчання /викладання та уч1ння/, спрямованого на досягнення школярами ч!тко назначение стандартов оволодгння знаниями на основ! юдиф1кац11 /новаторства/ рецродуктивно! д!яльност1; другий шдх1д стосусться роз-робки моделей, в яких за мету навчання ставиться розвиток в уч-нхв мокливостей самостхйда засвоювати новий досв!д 7ор1ентац1я на вироблення нових знань, способ1в д1яльност! та розум1ння свое! сутност1/.
^ТСларин М.В. Инновахрганные модели учебного процесса в современной зарубежной педагогике: Автореф. .. .док.пед.наук. - М., 1994. - 47 с.
Янцо виз начальною тендевдхею дидактичних потухав технолоич-ного дхдходу до !ныовадШ в орхентацхя навчалвно-виховного дро-десу на заданий К1нцевий результат /досягнення вс1ма учнями за-даних еталон!в результату на р1внх гарантованого шя що
ставить учителя в позицш оператора дидактичних засоб1в I в К1Н-цевому результат звужуе педагогхчнх тшавосч! навчання, то в пошуковому - 1нновац1йн1 модел1 навчання розвиваються на основ! рефлексивноI дхяяьносг: учтв, яка шлщшеться як на процесуаль-ний, так I зшстовий кошоненти навчання, цхлесцрямовано вводиться у засвоюваний змхст.
Основою технолошчного пиход? с запозичена з теорп' I практики програшвакого навчання вдея про повне управл1ння навчаль-ним процесон 1 розробка в1дпов1дних технологхчних моделей ТБ.Влза, Л.®1гсс, Р.Ганье, Н.Гронлунд, Р.Мейджер, А.Ромашовсь-кий, Б.Скшнер, Р.Тейлор та !н.*Л 0станн1м часом у да ному п!дхо-д1 видхлясться провхдна модель повного засвоення /Л.Андерсон, Д.Блок, Б.Блум, Д.Керрол, Ф.Келлер, Т.Клаусмейер, Е.Круль, Р.Сла-В1Н та 1н./, яка свхдчить про високу ефективн!сть навчання на рхзних рхвнях, однак вимагае подолання тендевдп' рецродуктивного засвоення змхсту осв1ти 'Ал.клархв, 1990?.
Поютковий /або дослхдвщъшй? П1дххд пов"язуеться з 1менем Д.ДИ1, який. накреслив етапи цроблемного мислення /в1Д постановки навчальнох проблеш I вадшукання даних - до формулювання гшо-тези та И перев1рки/,1 реалхзуеться сьогодн1 переважно в двох на-прямах: прагматично!' або пошуково!' практично!', п1знавальго-при-кладю!" ор1ентац11 /пошук нових знань про способи д1яльност1? I пошуковох теоретично-шэнавально!' орхсптаци, що грунтуеться на пошуку нового теоретичного знания, нових шзнавальних ор!ентир1в
високого р1вня складност! /Е.де Боно, Д.Брунер, Е.де Корте, Д.Мезхроу, м.Ноулз, Х.Таба, Д.Шваб та 1н.'/.
Зазначенх види пошукового п!дходу пов"язанх з традшцями црагматизму в орбиту ваши навчання на Т1сний звиязок з безпосе-редшми аиттсвими потребами, 1нтересами, проблемами 1 досввдом ишоляр1в, що для них е "релевантним" 7значущим/. Центральним тут виотупае розвиток творчого та критичного мислення. формування досв1ду та инструментарию навчально-доолхдно! дхяльност!, рольо-ве та 1М1тадхЁне моделювання, пошук себе як особистост! тощо.
У моделях, пов"язаних з тевдешцев розвитку творчого та 1фи-тичного мислення, можна видхлити так!: а/ модел!, спрямоваш на формування п!знавальних ор1ентир!в, зокрема понять, !ндуктивно-го мислення, навчання шляхом розгортання сюжетних л1н1й /Д.Брунер, КЛган, Д.К1хоу, Д.Карнайн, е. Кор но, Л.Едельстайн, Х.Таба та 1н./; б/ модел!, спрямован! на спед!альне оволод!ння пошуко-вим 1нструмантар1ем, формування культури рефлексивного мислення /С.Брукфвд, Д.Мез!роу, Р.Пол, е.Енн!с та !н.7; в7 модел! з ви-користанням навчально! гри, Нового моделювання /Ё.Еданал, М.Белл-Гредлер, Р.Док, Д.Метаррх, М.ван Мектсо, Ф.Перс1вал, Д.Тетчер, Д.йланган, Г.Еллхнгтон та 1н.7, дисхогоЦ' в навчально-му продев старгох середньох та вищо! школи, в системах заклад!в п1двшцення квал!ф!кацП /Ж.Бэрзун, Д.§)!джес, Д.Галл, М.Галл, Д.Двднсон, Р.Джонсон, Л.Кларк, 1.См!т, 1.Старр, У.Х!лл та 1н.7, що орхснтують на формуваняя едльтури рефлексивного мислення.
Црунтовний аналхз типологг! надпредметно! навчально! Д1яль-ност!, пов"язано! з пошуком I впровадаеняям навчально-виховних 1нновац!й, дав п!дстави для ввдцлення ЛиКлар!н, 1994/ таких основних II тип!в: дослвдницька теоретико-пхзнавальна /визшчен-
ня проблеми, висунення та церев!рка ппотез, генерац!я 1дей, виконання або моделювання експерименту 1 т.п./; дискус!йна /ви-явлення та з1ставлення точок зору. погляд!в, позиц!й, доб!р 1 пред"явлення аргумент1в тощо/; моделювальна - в предметно-зШсто-вому /1ы1тац1йно-!гровому/ та соц!ально-психолог1чноыу /рольовому/ планах; рефлекс!йна - в Шзнавальному /гносеолог!чному/ та емоц!й-но-особист!сному план! /!нтелектуальна та емоц!йна рефлекс!я/.
Основний зм!ст проведено!' досл!дницько! роботи висв!тлено в таких розд!лах:
Розд1л I. Теоретики! проблеми педагопчних 1нновац1й учителя початкових клас!в.
Роздал II. Фактори, цо .детерм1нюють педагог!чн! !нновацП вчи-тел!в початкових клас!в.
Розд!л 14. МетодолоПя досл!дяень
Розд!л 1У. Характеристика фактор!в педагог!чних 1нновац1й учителе початкових клас!в у проведених досл!дженнях.
Розд!л У. Педагог!чн! вы!ння вчител!в-новатор1в початкових клас!ву проведених дослГдженнях.
Розд!л У1. ЦШснЮть педагог!чно1 1нновац1йно1 д!яльност! вчител!в у проведених досл!дженнях.
Розд!л У11, Соц1ально-педагог!чн1 умови 1нновац!Й з погляду вчит0л1в.
Розд1л УШ. Вплив педагог!чно1 л1тератури на 1нновац1йн! по-чинання.
Розд1л IX. Анал1з шк!льних досягнень учн!в початкових клас!в у проведених досл!дяеннях.
Розд1л X. Перев!рка Ппотези 1 висновки.
У першому роздШ монографП /стор. 15-68/ визначено завдання вчителя на сучасноыу етап1 розвитку ocbíth, зокрема наголошено, що сьогоднх вке нвдостатньо переказувати знания. Натомхсть необ-ххдною стае орган1заЦ1я навчально!' Д1ЯЛьност1 д1тей, tícho повязано? з розвитком новаторсько!" дхяльност1 вчител1в. У добу доюэ-ршних 3míh педагоична правд вчителя початково!' школи мае ха-рактеризуватися пошуками нового. Як п1дкреслюе Р.Венцковський, сам учитель повинен бути джерелом "творчого педагог!чного неспо-кою i повсякчасно шукати нових choco6íb Д1йти до розуму i душ! датини". На розвиток творчо'х активност1 дхтей вшшвае той учитель, котрий сам творчо правде, виявляе ппц!ативу i винах!д-лив1сть; прахдошчи над собою,hoctíüho шукае досконал1ших метод!в роботи, виявляе бажання до самоосвхти, самовдосконаленнй, само-вираженвя.
У роздШ показано розвиток педагогхчно'1 думки, а також педагог! чних експериыент1В у 20-30-х .роках нааого стол!ття. Роз-глянуто пошуки подальшого розвитку i вдосконалення процесу нав-чання у повоеннх роки й на даному етап! розвитку осв!ти в ц1ло-му. Аналхзуеться досв!д хнших Kpa'fK i його вплив на змхни в поль-cbKit систем! початково'1 ocbíth. Коротко розглянуто характерн! риси процесу навчання та виховання в шлодаюму шк!льному вщз., його специф!ку, яка потребуе певних обгрунтованих Д1Й учителя. У зв"язку з тим, що на цьому eTani bíh реал!зуе ц!л!сн! навчаль-но-виховн1 завдання, висв1тлюються також iumi аспекти його пра-ц!. До осташпх взнесено: позаурочн! та позашк!льн1 заняття, роботу з батьками, а також сп!впрацю з р!зними соц1альними íhcth-туц!ями,громадськими оргашзащями.
У пастуший частши даеться виэначення термшолог!чних по-
нять, пов"язаних з творчою працею вчитвля, педагог!чними нововведениям!, новрторством, а також педагог!чним процесом. Визначе-но поняття ефективност! навчання 1 спроби II виы!рювання 1 оц!-нювання.
Нов{гня виховна програма меншою чи б!льшою м!роп реал!зуеться багатьма школами в усьоиу св!т!. Вона пов"язана з потребами молод! I насаиперед з потребами II всеб!чно1 активност!, спираеть-ся на розум!ння впливу ц!е! активност! на особист!сть вихованц!в. При цьоыу враховуються шжливост! виконання р!знор!дних завдань, як! пропонуе середовищв д!тям ! молод!. Отже, як Шдкреслюе В.Оконь, це - програма, яка "спираеться на завдання, а не на знания".
Розд1л зак!нчуеться синтезом новаторсысих погляд!в 1 д!й вчнтедя.
У другому роэд}л1 ионограф!! /стор.69-93/ описано фактори, як! детерм!нують педагог1чн1 нововведения вчителя початкових кла-с!в, зд!йснено анал!э процесу навчання 1 виховання в св!тл! про-гресивних заруб1жних тенденц!й. Навчання-уч!ння треба сьогодн! розумИи як д!ю, котра виыагае в!д людини 1н!ц!ативи 1 одночасно розвивае II: формуе готйвн!сть до д!яльност! в нових, неоч!кува-них, часто наспод!ваних ситуац!ях; формуе II завдяки контактов! з! св!том речей ! св!гом уяви, розвивае вм!ння пристосовуватися до сучасного Шнливого св!ту заради людських потреб; привчае до спостереження 1 розв"язування проблем, а також готуе до передба-чення зм!н; як Шдкреслхяоть автори Рапорту Римського Клубу, "вчи-тися без меж". Вказано, як! фактори детерШнують педагоПчну д!-яльн!сть, I з огляду на II широкий контекст у ыонографП обмежено розгляд такими аспектами: мотивац!ями ! волей; знаниями 1
досвадом, а такок умовами пращ, котр: окреслено факторами моти-вац1йними, Iнструме нтальними та орган1заЦ1ею умов прац!. Цей розд!л црисвячено 1нтерпретац!1 та аналгэу названих фактор1в. .
У параграф! 2.3 /стор.73-78/ окреслено IX сутн1сть з погля- , ду економхки, психолог:!, педагогхки. В наступному параграф! /стрр.79-83/ висв!тлено роль мотивацП та вол! у Д1яльност! В ' психолог!чному ! педагог1чному аспектах. Дал! сконцентровано увагу на загальн!й та педагошчий п!дготовц! вчителя: його знаниях, вм!ннях та окреслено IX !нструментальними факторами /стор. 84-89/. Шд час аналхзу дидактичних та виховних питань врахову-вався р!вень оргашзац!! прац!, яка мае розглядатися одночасно 13 завданням педагоичного цродесу, а такок керування ним.
У третьому роадШ "Методолог!я досл!джень" /стор.94-129? викладено авторське бачення педагопчних !нновац!й, котр1 оеде-слюються як планово та доц!льно обгрунтован! змхни у д!юч!й нав-чально-виховн!й систем!, що виявляються у конкретн1й'педагог1ч-н!й д!яльност! I спрямован! на розвиток творчо! активност! уч-нхв, п1двищення р!вня !'х знань, формування в!дпов!дних ум!нь, забезпечення вищих шк!льних досягнень учн1в. Шйб1льшв ц!кавив нас д!яльн1сний сенс поняття нововведень. У досл!даеннях для оц1нки нововведень прийнято так! хфИтерШ новизна Д11, д!I ви-щого р1вня, Д1! б^ьшого усп!ху, р!вень знань I вм!нь учн!в по-чаткових клас!в» Описано доб1р учител!в для участ! у досл!даен-н! зг!дю з окреслендаи критерхями. В дослдаенн! основниыа були так1 три зм!нн!: I? фактори; 2/ вм!ння - д!яльн!сть учителя в рхзних площинах; 3/ шкмьн! досягнення учн!в. Викладено зв"яз-ки м!к зм1нними 2-х категор!й /рис.1, стор.113/.
Доогпдаення проводились у три етапи. В эксперимент! брали
участь 190 вчител!в-новаторДв, 1065 учн!в експериментальноI /Е? та контрольно! /к/ груп, яхй навчалися в 31 клас1. Роздхл завер-шуеться загальними висновками.
Четвертой роздгл монографИ /стор .130-152/, присвячений ха-рагаеристиц! фактор I в педагог1чних ¡нновацШ учит ел I в молодаих клас!в у проведение досл1даеннях.
Зг!дно з прийнятими положениями методологи' досладжень педа-гог1чн1 вм!ння вчител!в розглядаються як явища зм1нно-пояснюваль-1П та змIнно-неза лежн I. Шд поняттям педагошчних умхнь учителя в нашому досл!дгенн! розуы1ються такг групи вм!нь, як д1агностич-но-дидактичн!, а також модиф!кац1йн1. Кожна з них включае кон-кретш ешння, як: в цШсному досл1дницьхому процес! виконують роль зь^нио-пояснювальних залежшх.
У дьому роздШ викладено результати анализу взаемозалежнос-т! Ы1Ж ам1нно-пояснювальними, зм!нно-залежними, а також зм!нно-незалежнима пояснювальними факторами ?табливд 4, стор.134?.
До групи змшно-поясншвальних ми ввднесли: мотиващйнх, !н-струменталып, а також фактори орган1зацН црац1 вчителя-новато-ра ночаткових класгв, ЯК1 вшшвапть на фэрмування педагог!чних. вшнь. В обсязг система науково обгрунтованого дгагностувашш учн1в це е необх!днов умовою ефектпвно! навчалью-виховно"1 д1яль-ност! вчителя.
Учитель, якай хоче ефеятввю орган! зувати навчання та вихо-вання, муоить всеб!чно знати сво!х учн!в. Впх повинен щкавити-ся не т!льки 1х !ндив!дуальними янэстяш, але й знати умова жит-тя, , 1х родинн! ситуац!! та оточуюче середовище.
Досл!дження, проведен! наш з участи вчител!в початнэвах клас!в у план! д!агностування !х педагогхчних ум1нь, обмежують-
ся двома аспектами: вшння збирати д1агностичний матер1ал про ди-тину, а також вм1ння використовувати одержацу хнформацш в пр-денн1й педагогНнШ прац!.
Узагальнення одержаних даних показало, що майже 8052 опитаних вчител1в виявили високий р!вень педагог1чних ум!нь збирати й анал1зувати 1нформацш цро дитину.
3 дослдаень вишшвае, що вчител!-новатори мають бЛльш високий р1вень сформованост! вмхнь орган!зовувати практичну д!яль-Н1сть учнхв у план! надання Гм допошги.
Биявлено ч1тку залежн!сть м1ж педагог1чнши ум1ннями та ш-струментальними факторами. Трохи менша, однак !стотна залежн!сть хснуе М1Ж трупов д!агностичних ум!нь та факторами орган!зацП умов прац! вчителя.
На основ! анализу статистичних даних, а також враховуючи додатково показник в!рог1дност1, можемо стверджувати, що:
- М1ж д1агностичними вм1нняш та ютивад1йними факторами спостер1гаеться коршиппйшМстотна залежи сть. Бодночас за значимо, що вар!антк1сть цих уыгнь в 25,7/2 учител!в детерыхнусться р13номан!тн1стю мотивац1йних фактор!в;
- М1ж Д1агноствчниш вм1ннями та 1нструменталыпши фяктора-ми спостер1гаеться яскраво виражена залежн1сть, а рхзношнхт-нхсть цих ум1нь в 44,4$ учител1в детерм1нована р!зноман!тн!стю шструментальних фактор
- М1Ж д1агностичними вм1ннями та факторами оргамзацН предо спостер:гаеться Ч1тка залежн1сть, а також р1зноман1тн1сть тих чиншшв~ум1нь Д1агностичних /48,5/5 учител1в/, що детерьину-еться р!зноман1тн1Стю фактор1в орган1зад1'1 прац1 /таблиц! 5, 6 -стор.139, 142 юнографГ!/.
Наведен! вище дан! п!дтверджують робочу Ппотезу I.
У п"ятому роздШ моно1»раф!1 /стор.153-177/ висв!тлено резуль-тати анал!зу педагоИчних ум!нь учител!в в!дпов!дно до розробле-но! досл!дницько! програыи. Тут даеться к!льк!сна та як!сна 1н-терпретацИ д!агностичних, дидактичних I модиф1кац!йних ум!нь.
У процес! анал!зу кожного вм!ння розкрито взаемозалежн!сть Шж конкретними факторами. Б1льше уваги прид!лено 1х !нтерпрета-ц!1, оск!льки саме вони були предметом детальних досл!джень.
Як зазначено вище, поняття дидактичних ум!нь означав зд!б-н!сть до д!яльност1, спряыовано! на забезпечення результативно! прац! вчителя з учнем, враховуючи мету, умови та засоби. Працр вчителя характеризуе праксеолоПчна вартють, п!дготовка педагоПчних д!й. Як у кожн!й д!Х, так I в д!1 дидактичн!й, повинн! виступати три фундаментальн! фази: планування та п!дготовка, реал!зац!я запланованого, контрольна оц!нка результата. 3 цього випливае, що вм!ння вчителя вклвчають не Ильки вм1ння орган!зу-вати саму дидактичну працг, але й вишня реал!зувати кожну з фаз.
3 анал!зу таблиц! 16 /стор.166 монограф!!/ випливае, що ы!ж зм1нними !снуе додатня кореляц!й. Це означав, що разом 1з зро-станням вартост! мотивац1йних, 1нструментальних фактор!в та ор-ган!зацП прац! зростае середн!й р!вень дидактичних ум!нь вчи-тел!в-новатор!в.
Дан! щодо сп!вчинник1в вказують, що у вс!х корельованих ви-падках спостер!гаеться додатня залежн!сть, а також, що м!ж коре-льованими зм!нними е суттевий статистичний зв"язок. Виявляеться досить виразна залежн!сть м1ж дидактичгаши вм!нняыи та факторами 1нструментальними. "Спостер1гаемо також 1стотну залежн!сть м!ж дидактичними вм!ннями, мотивац!йними факторами та орган!за-
Ц1сю прац1. наступна залеадпсть виявляеться м!ж дидактичними вм1нняыи та факторами органхзац!! прад!,' яка с дещо меншою в1д попередшх Устор.167 ыонографП/. Отже, наведен! результата п!д-твердаують другу частнову гхпотезу.
Вчител1-новатори, як1 брали участь у дослдаешп, виявили великий 1нтерес до прац1, схилыпсть до шдиф1кац11, до удоско-налення свое! прац1, до реал!зад 11 1нновац!йно1 Д1Яльност1. По-ряд з цим спостер1гаеться виразний вплив 1нструментальних факто-р1в на дидактичш вм1ння.
Розглянемо аспект, пов"язаний з модаф1кад1йними вм1ннями вчител1в, як1 брали участь в експериментх. Педагог1чна Д1яль-шсть учителя ввдбуваеться в умовах безперервно! зм1ни та непов-торювацост1 в час1. Гнучк!сть та 1нновац1йшсть дП педагога по-в"язана з непередбачен1стю ситуац1й, коли в1н мае бути готовив приймати рхшенкя. Для вчителя велике значения мае оволодхн-ня вм1ннями анал1зу та критично! самооц!нки ефективност1 власно! прац1, вмхннями удосконалювати та модиф1кувати власн! Д1У. Пош-товхом до модиф1кацН власних д1й служать його знания. Це впли-вае також на критично ставлення до вкаааних дШ. Анал1а даних, наведених у цьому роздШ, св!дчить, що м1ж зм1нними настае до-датня кореляЩя: 1з эростанням варгост1 фактор!в мотивац1йних, хнструментальних та оргашзацН прац! зб1льшуеться середн1й р!-вень модиф1кац!йних ум1нь вчителя-новатора початкових клас!в.
Спостерхгаеться виразна залежн!сть М1Ж модиф1кац!йними та 1нструментальними вишнями. Виявлено також 1стотну залежн!сть М1Ж модиф1кац1йними вм1ннями та органхзацхею прац1. Певна залеж-н!сть 1снуе м1ж модиф!кац!йними вмхннями та мотивац1йними факторами. Бона е дещо меншою вхд решти чиннш^в. М!дн!сть лШйного
зв"язку зШнно! залежноХ - кодиф!кац1йних ум!нь учителя - е най-б!льшою з факторами 1нструментальними, а дал! з орган1зац!йними та мотивац!йними /таблиця 19, стор.173/.
У шостому розц!л! моно графи /стор. 178-203/ зд1йснено няуко-во-педагог!чний анал1э цШсно! 1нновац!йно1 д!яльност$ вчитрлщ початкових клас!в зг!дно з розробленою концепц1епо. Основну увагу прид!лено висв!тленню позиц!й автора щодо бдност! вимог у проце-с! навчання, як! обиеднано в дв1 групи: а/ вимоги, пов"язян! з учителем, б/ вимоги, пов"язан! з учнем.
Зазначимо, що ц! оц!нки використовувались як експертн!, але 1х надШрний суб"ектив1зм зиенщено шляхом ел1и!нац!1 та завдяки застосуванню конкретизованих вказ!вок. Ц1лком ИшовацШн! д!1 були характеры! для20^ учител!в, як! брали участь в експерименталь н!й робот!, а для 80£ ц! д!1 визначон1 як частково-!нновац!Пн1.
3 к!льк!сних показник!в, як! характеризуют досл!джекня, ви-пливае, що переважна б!льш!сть учител!в спрямовують свою д!яль-н!сть на дидактичний процес: навчання-уч!ння. Шдтвердил^ це 63,2?ь вчител1в ыолодших клас!в, що брали участь в експеримент1.
На другому м!сц! були заняття виховного характеру - орган!ял-ц!я класних 1 загальношк!льних вечор!в, позаклвсних занять, - що подтвердило 52,6^ вчител1з !э загально! к!лькост! учасник!в до-сл1д»вння; вдосконалення сп!впрац! вчител!в з батьками /28,9*/; нижчу оц!нку дано сп!впрац! з соц!альним середовищек /5,8£/ /стор.193 монографП/.
Анал!з еып!ричних даних вкаэуе на зб!г з показниками спосте-режень що денно! шк!льно! педагоПчноХ практики в цьому план!.
Наступною проблемою, що розглядаеться в даному розд!л1, е методи !нновац!йного навчання. Ироанал!зован! матер!али св!дчать.
що 1няоващйн1сгь головним чином стосуеться дидактики, проволен-ня урок1в, 1ншх вид1в занять 1 метод1в навчання. Для вчителя тут с широка поле д1яльност1, де вш може виявляти 1н1ц1ативу, сво! 1нтелектуальш зд!бност1 та орган1зац1йн1 вм!нкя.
Умовн драд! в навчальних закладах е предметом розгляду в сьоиоот роздШ моно1рафп /стор.204-222/. Тут висв}тлено роль учителя початкових клас!в в систем 1 пыльно"! освхти, його 1нди-в1дуальн1 особливост1 х вимоги, яким В1н повинен в1дпов1дати. В прочее} аналхзу емшричних да них особливу у вагу црид1лено рол1 директора школи, вчителя-методиста, а також в1Дпов1даих Централь-г"»го та восводського ыетодичних центр !в у розвитку педагогхчних 1ННОвац1й.
У восьмому роадШ монографН 'стор.223-246/ викладено результата дослхдження впливу науково-аедагог!чно! Л1тератури на роэ-виток 1нновац1Йно'1 д!ялькост1.
Шдврценню ефект-вност1 д1яльност1 вчителя школи сьогодн! ецрияе цоеднання досягнень теорП з педагогхчною практикою. "...Яйцо будь-яка теоретична педагоична праця з труднощами, а деколи в частювШ форм! доходить до шаль но! практики, то все ж таки вона е хстотним фактором, який збагачуе црацю вчителя", -зазначае С.Палька.
До питань, котр! цхкавлять учител!в-новатор1в 1 на як1 вони оч!кують в1дповш, належать: праця з обдарованим учнем, !щдав1-дуал1зац1я црац1 вчителя з учнями на уроц1, нов! метода навчання, приклади тестхв для контролю та навчання, !нфэрмац!! про за-* руб1жн1 дослхдження з р1зних проблем педагог}ки хгочатковох школи тощо. У цьому роздШ висв1тлюються також питания, шв"язан1 з "публ1Цистичною активн1стю" вчител1в-новатор1в, використанням
1нформац11 про ыодливост! застосування р!зннх п!дход!в 1 ивто-д!в, 1нтерпретац1сю ц!лей *а змюту навчання.
Науково-педагоПчноиу анал1зу пк1льнкх досягнень учн!в по-чаткових клас!в в!дпов!дно до розроблено! нами программ присвя-чений дев"ятий розд!л монограф!! /стор.247-263/.
У ньоыу викладено в!доыост! про експериментальн! та контроль-н! класи 1 групи. Анал1з експериыентальних даних вказус, що структури оц!нок у досл!джувангас трупах мають однаковий характер. В1дсоток дуже добрих оц!нок е эначно вищим у класах учителт-но-ватор!в, н!я у класах, де педагоги працпмгь э учнями традидШно.
Дан! досл!ддення, узагальнен! в таблицях 20-30 /стор.250-260/, пэдтвердяують, що М1з 1нновац!йн1стп педагоПчноГ д!пльност1 учител!в та шк1льними досягненнями учн!в початкових клас!в про-стезувться дуже значний эвпязок.
Десятий розд!л монографП /стор.264-275/ присвпчений узагаль-ненню результат!в проввдвного досл!дження, вериф!кац!1 Пшгея
1 висновк1в.
У д!аграиах I, 2, 3 в!дображвно усп!пн!сть учн1в 3-х клас1в з польськоГ ыови, математики та природоэнавства.
Д!аграма I. Усп!шн!сть учн!в 3-х клас!в з польсько1 нови
. *
40
30
20
10
Д1а1таыа 2. Усп1шн1сть учн!в 3-х клас!в з математики
Д1аграма 3. ycninmícTb íhhíb Э-х Macis з природо знавства
Вшшадено результати дослдаення, що п!дтвердяують ochobhí > та HacTKOBí г1потези.
Нй основ! узагальнення результатов досл!джоння зроблега ряд bhchobkíb:
I. Розв"язання актуальных проблем сьогодоння 1 порспективи сод!ально-культуриого розвитку европейських кра!н зумовлюить не~ обх!дн!сть пошуку нового типу навчашш - !нновац1Яного, характерною особлив1стю якого с атчшшшия.
11едагог!чн! експорименти у Польсй, як! набули пошгрешш що в I9I&-I939 рр.,сприяли розвитку новаторсько! подагог1чно! практики. Мета цього прогреспвного руху полягала в тому, ар подаго-г!чна правд мае бути творчою, спонукэти учня до активно! участ! у навчалыюму процос!, а школа повинна ставати творчим ос ер едком розвитку молодi. KPím того новаторство в ocbítí пов"язуеть-ся з проблемами актив! зад Гх учн!в, розвитком !х мнелитольних монливостей, зв"язю)м науки з практикою.
Польськ! традпц!! з теорИ навчання пов"язан! Í3 св!товим процесом розвитку народно! школа, зокреш елементарно! Аютлт-ково!/. П1сля перш! cbítobo! в!йнп, коли Польша здобула нозалеж--н!сть, попарилась експориментальна робота в деяких школах, як! досягли значних ycntxiB у розвитку дитячоУ творчост!, а також самосгШюст! млслення ! д!яльност!. П!сля друго! cbítobo! bíü-ни в польськ!й дидактиц! були зроблвн1 спроби створешш вяасно! дидактично! систоми.
Здхйснанпй у ход! досл!дяення анал!з дцдактичних систем р!э~ них кра!н св!дчить про особливу роль вчптеля в х'х реал1зац!!.
Потреба в !нновац!йн!й д!яльносг! набувае св!тового характеру. Удосконалення д1яльност! загальноосв!тньо! школл в!дбувэ-еться у т!сному зв"язку з пошуками нових сучасних методично-ор-ганхзацШшх п!дход!в у сфер i навчання i вихошнип. У 1968 р.
п!д кер1внщгвои СНЕСйЭ створветься центр ocBiTHix !нновац!£гшх досл!джень, завдання якого полягавть у впроваджетп в шк1льну практику одерханих результат!в, а також у розвитку ы!жнародного сп!вроб!тняцтва у шй сфер!. М1жнародний !нститут удосконалення KepiBimx кадр1в ocBira /м.Ыедьйолан? з 1971 р. адШснюе пвдго-товку прац!вник1в осв1ти до хнновацШно! дхяльност!.
Як бачимо, новаторськ1 пошуки вчг ■'елгв, спряыован! на ыодер-Hi3B4is) навчально-виховного процесу, ыають давн; традицй": у 6070-х роках педагогхчний рух новаторхв у Польщ! та хнших европей-ських крахнах набув масового характеру. Бхн полягав у широкому ьлровадаанш в шк!льну практику нових навчально-виховних систем, народженпх жпттяы i обгрунтованих педагогами-дослхдникаыи.
На основ! загальних тевденцИ дюдернхзац!!' школи в европей-ському ппилышцтв! виникла обясхстивна потреба посилення уваги до дослхдкення першого ступени ocbith, як основи подальшого навчан-ня й виховання. До тенденщй, що набули пощрення в останнШ пе-ршд, сл!д вхдкести модерн! зад iio початкового навчаняя в р!зцих крахнах, а таг.ож ви знания виршально!" ролх вчителя. У сучасних умовах зазнають зм1н yci складов! педагог!чно'1 система /цШ, змхст, метода i форми органхзацп' навчанняЛ Бажливим завданиям початковох школи е стимулювання розуыового розвитку дхтей, особливо i'x мисления; ахегивност! й сашстхйностх в процесх оволодхн-ня знаниями.
У зв"язку з цим 1нновац!йна д!яльн!сть вчителя початкових клас1в набувае винятково вакливого значения. Бона залежить в!д багатьох факторib, зокрема вхд yMiffi., mothbib, вол1, знань учителя, його досвхду, умов органхзацН навчально-виховиого процесу, а також можливостей ni дно сити свою црацю до pibhh в i ль hoi
творчост1, нсшдвладно'! сухим адмШстративгаш 1нструкц1яы 1 пришсаы.
2. Початок 1нновацШо'1 д1яльност! заложить в1д ряду фпкто-р!в, безпосеродньо пов"язэшсс з емод1Йно-ыотяБац!Йгашп процеса-1.я /захоплення роботов, любов до д1тей, задоволепия в!д досятну-тих реэультат!в, ставлення до проблеми кер1вник1в, батьк1в, гро-шдськост!/. 1стотну роль в1д1грають фпктори Ьютрумеитальп!, пов"язанх з ор1с!ггац1йик;ли, !нтелоктуальюши ! внконавчпми про-десаш /знания, профес1йш!й досв1д/. Вчител1-шватори, як! брали участь в експеримонт1, пов"язугать :шгавад1йну д1яльн!сть но Т1лыш з формальною квал1ф1кацкю,а й.перодус!;.;, з нообх!дн1сто постШю вдосконалювати педзгог!чн1 здания, що зумовлпсться потребами впровадаеаня зшн 1 шдлф1кацхй у роботу, зворнешшы до рiзно.1.13нiтних джерел, як! спонукають до ц!с!' д1яльйост1. Валике значения вони надають самоосв!т!.
' Гшвя орган;зад 11 прац!, в якпх вгдбуваеться в1дгшв!д1га д1-яльн1сть Агавчання предмета зг!дно з обрапим напрямом, в1дпов!д~ не ставлопня директора до вчителя, доброзичлдва атмосфера на робот!, допонога та оп1ка вчателя-методиста?.
3. Залучен1 до у част! в експерпшпт! учитсл! усв1домлюпть свою роль у навчально-виховиому процес!, про що св!дчать цифро-в1 показшпш. Серед досл1дауванпх 78,4$ п!дкреслило, що полягас вона у формуваш« знань I навичок учн1в, а такояс у фугасцН оп!-кунсько-виховшй '65,досл}даено! популяцЦ/. 3 почагковшл пер! о дом шгллыюго навчання поеднуготься певп! вишги щодо вихов-но-оппсунських контактов учител!в з учнпмл. утасглтш експеримен-ту високо оц1нюють також пщяввдалып риси вчителя початковнх клас1в у сгосугпшх: вчпгелв-учень - 75,ресгювдеот1в ввпвдоть,
що учителя повлцен характериэувати спок1йний врхвноважений «аст-рШ, цатошсть вказали на доброзичливхсть 74,2$ загалу. Особа вчителя, його професШп знания, етика вадхграють вщишальну роль у продесг навчання 1 виховання.
4. Вчител1 початкових клас1в, ша брали участь в експеримен-т1, застосовують 1кноващйш форми навчання й виховання в р1з-них дхляпках робота сколи, цро що св'дчать цпфров1 показники:
- продсс навчання х учхння - 63,2£ досл1даених;
- позаоасн1 заняття, класн1 урочистост1 - 52,6$;
- снхвпраця з батьками - 28,9$;
- 1нбраструктура дидактична - 10,5*;
- взаешд1я з середовищем - 5,8$;
- участь в дослдаеннях - 2,1.
Найчастше спостерхгаються вияви пшовац1Ёно'1 Д1яльност! в навчально!.!у прочее!, пов"язан1 з удосконаленшш форм I ыетод1в навчання. Респондента називали застосування таких метод!в у навчальнШ д1яльност1:
- метода проблем^ досл!даених/;
- навчання багагорхвневе /69,
- 1гри дицактичн1 /69,5%/;
- навчання 1ндиввдальне /69,4^7;
- кольоров! щхфри, лог1чний матер1ал /63,7$/;
- техика С.Френе /14,7^7.
Вчител1 усв1Домлають значения застосування зазначених мето-д1в навчально! роботи. Для того, щоб правильно !х вдабрати, а[ такой з успххом застосовувати, потрхбно розумхти фундаментальш проблеми теорх! навчання та уч1ння, наприклад, переб1г цроцесу навчання, процес учхння, роль мислення в продес! навчання, суть
I принципа навчання тоцо. В подагог1чнпх працях як тооретичних, так 1 емп1ричних,знаходш.ю богато даних, що П1дтверддують ц! !стини. Серед проблем, пов"язаних з удосконаленням метод1в 1 форм навчання в початкових класах, цокна вщзначити, м1а 1ншим, такк навчання всебгчне, проблемно, пдив 1дуал1зовано, д1яльн!с-не поряд з проблемами бхльш споцифхчша'Л, наприклад, робота з лхтературним пакетом, знания стшпстпчн! 1 орфограф1чн!.
Вчитолх-новатора в^зна часть вааливхсть проблем виховзшш, а такок !х значения в початкових клаоах, орган1зацН рхзного роду виховних заход1в. 3 дослдаення випливас, що проблеми вихо-вання хвилюють б1льш1сть учитсшв: це п!дтворднло 52,6* респондент. На думку досл1д2уваних, вони, головниы чином, ковдентру-ються на: оцпшвашп знань учшв, вшсшчонн1 незадов1лышх оц1-нок, впровадаеннх самооц1нки, самоконтролю, робот1 з "ваккш.ш" д!тьми, заохоченнях 1 покараннях, нзлагодяенн! звпязк1в з кла-сом, школою, форму ванн! в1дпов1дно! атмосфсри шляхом орган1зац(! р1зних позакласних занять, класшпс виховних заход1в, шк1льних загалыюрозвивалышх занять. Баюшвим елементом у систем! робо-ти початкових клао!в с позаурочн! заняття. Дэ них входять занят-тя навчально-вир1внювальн1, ¡три 1 забави загальнорозвивальп! та 1н. Серед позакласних занять, як1 ыають неформальний характер, вазаиву роль знову-таки в!дгграють загальнорозвивальн! 11ри 1 эабаои. Вони впливають 1Ш розвпток дитячпх 1нтерес1в через засто-сування привабливих метод1в.
ОдШею з 1дей концепцИ навчання в початкових класах е 1н-тегращя навчально-виховно! д!яльност1. Еямоги до вчлтелд, що вп-пливають з не!, стосуються к!лькох аспект{в, суттю яких е, взага-л! канучи, поеднання процес1в, д!й, вплив!в.
Необхшпсть сгпвпрац! з батьками шдкреслило 28,9!» дослхд-жених. Бона полагала, головням чином,у такому: оргагизацп вщ-критих урок1в для батьмв, читацышх конкурсхв П1Д час ознайом-чих збор1в батыив з дхтыях /для д1тей/, учат батыив у роз-в"пзашп просеем зшття гласу, допомозх в упорядкуванш класюго пришщення, у п1дготовц1 дидактичних засобхв навчання, розв"я-занш виховних проблем. Щэб навчально -виховна робота вчителя по-чагковпх класхв давала 041куваний результат 7шк1льн1 досягнення учн1в/, необхвдно вмхти сп!впрацювати з батькам дитини:'п1дтри-ыувати з шип систеыатпчн! контакти /наприклад, частота, як1сть/. £ метою эалучення батьк!в до спхвпраЦ1 ыоауть бути организован! прс.исяч!п зустрхчх, на яких даеться коротка 1нфэрмац1я про окреы1 усп1хи учн1в. Крхм того, ц можуть бути в1дкрит! уроки, на яких батьки оэнаНоштогься з актуальшш навчальниг.! штер1алоы, а також Ум нздаеться могишв1сть порхвняти активн1сть власноУ ди-тини з актпвОстю пь^хх учн1в.
(.йдершзацхя I осучаснення дидактично! хнфрастрз'ктури на р:в-Н1 початкових гласIв мае 1стотне значения в навчально-виховноыу процес!. Про де висловилась тхльеп невелика група учител1в -10,5? загалу. Наймеше простору для хнновацхЁнох дхяльност1 спо-стер1гаемо у спхвпрац1 з соцхалышм середовшцем, що идтвердили сам 1 доследкуваш ?5,8#рествдент1в/. Причини цього явища дуже рхзн!, серед них основными южна вважаих так:: що це класи - молоди! ; вчителх не бачать глоаливост1 такоУ спхшрацх, або не ба-чать такох потреби.
5. Результата дослхджень робочоУ атмосфер и, контакт хв шк учителями, вчителями I директором показують, що взагал! вони е задов1льнши. 66,8$ дослдаених ствердаують, що Ух р!вень ц1лком
задов!льний для того, щоб починати 1 реалхзовувзти педагог1чн1 !нновацГ1. Доел дао я! пхдкреслши в 45,8? випадках виявлену доо-розичлив!сть колог цодо розпочатоГ д!ялыюст1. Водночас згачна частпна почувалася самотнво в 1шювац!3н1й д!яльност!. Учптол! позитивно од^пшш сво! контакта э директором иколл, а тзшж йо-го зац1кавлен1сть проблемами, пов"лза1тш э шваторсько» д1яль-н!стк>, що пдареслило 67,4? роспонденпв.
Доб1р ыетод1в навчання 1 виховання заложить в!д умов прац! вчителя. Умовз прац! вчитоля, контакта з директором, контроль ! оцхнка прац!, громадськ1 взаемипи з учителями, робоча атмосфера, наданкя дидактично! допомога ! т.д. стаковлять !стотш1й чпшшк 1нновацШгаст! в педагхзг!чн1й д^яльноот! вчитоля.
6. 3 досл!дяення випливае, цо у вт!ленн! 1нновац1йност1 у педагог!чну Д1яльн!сть вчптел! високо оц!пюоть роль учитол^в-дштодист!в; це ствердлус 55,2? респовдент1в.Вшшом дього о так} показнаки:
- достатн!сть !нформацП про нов! подагог!чн! вдлашш, повязан! з новаторством;
- орган!зац!я методпчних конференд!Й у поеднягш! з поквзо-виыи уроками, обмш досв!дом учител!в ^62,1?/;
- дискус!я про застосован! нов! метода нэвчаиня;
- достатн!сть нових методичних штер1ал1в;
- консультацП з учителями;
- орган!зац1Я зустрхчей ! дискусхй в клубах угател!в-новато-
р! в;
- групи самовдосконалешш /55,8? Л
7. Учител! початкових клас!в /учэсники досл1дяошм/з!етчиу роль в заохоченн: до ЬшовацШюст! издали впливу педагог1ччо!
геор1!, значению самовдооконалвння, про що св!дчать так! ров! показнаки:
а/ оаыоосвИа завдяки викорисгаяню педагог!чних пер!'одич-ншс вадань /64,2?/;
б/ вивчення педагог!чно! л!тератури /61,5%/;
в/ вивчення методично! л!терагури.
Серед 1нших ¿¿орм оде ржаная ново! 1нформац1! найвшце було оц!нено досл!дкуваними самоосв!ту, набутгя знань про нов! до-сягнення в р1зних галузях шк!льно! роботи.
8. Серед р!зних форм оперативно! передач! !нформац!! про !нновац!! вчигел! початкових клао!в пропонують:
- доступ до пер!одичннх видань 1 педагогично! л!тератури;
- впдання !нформац!йно-мегод;гштс бюлеген!в;
- вистули на педагог!чних конференц!ях, на що вказало 78,4$ загалу;
- зустр!ч1 науколц!в з практиками з мегов ознайомлення з певними теор!ями 1 застосуванням !х на практиц!.
9. На освпв! анал!зу пк!льних оШнок учн!в, як! навчалисъ
в експериментальних ! контрольних класах /Е ! К/, мокна стверд-жуватн, що шкхльн! досягнення учн!в молодших клас!в з групи Е були внщши пор!вняно з трупов К з таких предавав, як польська мова ! математика.
Резульгати теоретичного вивчення проблема, викладен! в пер-шому й другому розд!лах, а такок аналхз реал!зацГ1 розроблено! наш досл!дницько! програыи дають зглогу сформулювагп дек!лька ' твердаень:
~ згхдно з прийнятою вих!дною передумовою м!ж цими зм!нними вшшкають багатостопонн! залекностг, г^огетнчоу модель яких подано на рио.2 /стор.П4 монограф!!/;
- спостер!гаеться помИний вплив на застооування !нновац!й педагог!чнтс фактор!в скеровувчих, тобго пов"язаних безпосеред-пьо з емоц1йно-мотивац!йнимп щюцасвми; 1ногрументальних, тобто пов"язанюс з процесами ор!енгац!йят,ш, {нгэлекгуальними 1 впко-навчЕми /Й.Рейковськ!, М.Мац!оптк, Р.Щульп, С.Палька/, а також факгор!в орган!зац!"1 прац!;
- в удооконаленн! педагог1чних зпань, ум1ци1 модпф!кувати власн! дГ! важлшзу роль в!д!грае самооов!та вчитал1в -"д{янпя в!доднгрове" /С.Палъка/;
- важливим фактором, яккй вШграе зпачну роль в 1нповаи1й-н!й д1яльност! вчитвл!в, с профвс1йниЗ досв!д;
- в !ановац!йн1й д1ялышог1 вчигел1в 1ототно значения мае педагог1чна л1тература;
- б!льшо! популярпост! набуваюгь вчательоьк! ыновац!!';
- в !нновац!йн!й д!яльпост! вчнгвл1в зпачну роль вШгрпб спос$б передач! 1нформацЦ;
- на оонов! проведенпх досл!джэнь мокна твердити, що м!ж !нновац1йн!сто педагог!чноТ д!яльноог1 вчител!в 1 шк!льнпмп до-оягявнняиа учн!в молодших клао!в 1онуе зв"язок, який можиа кла-опф1куваги як значнпй.
Використанпя вчптелямп !нт9лектуальнгас можлпвостой в !ннова-д1йн!й прац! пов"язане передус!« з р!внем эаткавлэноог! роЗо-тою, з могивап!ею до на"/ I вольовпми рисамп оооЗтгост!. Разулт--. тати вказують на валике значения зналь I осжюсв!тп - "д!янкя в1дцентровок?/С.Палька, 1989, о.45/. Знания та оомооов!тп этв-тэля мають важливе значання для {пноваи!йно'1 д!гсяыюат}. Т>*у проблеми, поруивн{ в досл{джэнн!, ол!д вваяатп т^дкрптпчм, такими, що потробугать ОКЦПМОГО розглпду.
До пода ль шх напряшв досл1ддення «ieï актуально! проблеш ыи вцшосиш: теоретико-ыетодолог1чн! проблеми педагог1чних íhho-ващй; мотива започатхування iHHOBayitooï д1яльност! вчител1в; вплив педагог i 4hoï л^ератури на розвиток педагопчних шгова-yiü; вшшв застосуванкя певних метод1в навчання на як!сть знань, розвиток i формування TBop40CTi у д1тей молодшого шального BiKy; формування навичок у початковому навчанн! як елемент дидактично!' ситуацп; визначення науково обгрунтованого згЛсту й форм орга-Hi3ayi'i навчально-виховного процесу в педагог1чних вузах з матов nijtroTOBKH шйбутн1х учител1в до iHHOBayiûHoï д1яльност1, формування в них критичного ставлення до новях педагог!чних кон-цепщй i рекомендащй, попередження механ1чного вцровадження новаторського досв1ду.
Ochobhí положения дослхдкенкя в!добраяено о таких публ1кашях:
Монографгг та ководльнг пос1бники
1. IVarunkovarila 1 efekty lnnovacjl pedagoglcznych nauczyeieli klae poczqtkowych.Wydawnictwo Uozelnlane WSP w nzeazowie, 1992,
S.1 - 290.
Теоретико-метоцолог!чле обгрунтування f ефектипп!сть педагогхчних íhhomuíH учител{в початкових wi&cíb.- Жешув, 199?.-298 с.
2. z teorli J praktyki wc2oono8EkolneJ,Wydavnlctwo Uczelnlr.no WSP w Rseszowie, 1993,S.1 - 19S.
3 Teopir i практики початково! школи: Навчальнип пособник для студентхв i вчителхв,- Ке-гув, 1993.- 199 с.
3»Przygotovanie nauosycloli - abaolweatív vyiozych azk.42 pedariogieznych do praey z nlodzleáq w a2kole,WydnwnlctvfO Uczelniane WSP v azeazouie, 1579,S.1 - 116.
Подготовка учителгв - випускник!в вищих пецагог!чшк икхл до роботи з школьною ыолодцю: Навчальнай посхбник для студентtв i вчителхв почеткових клас!в.- Жесув, 1979.- 116 с.
Статт}
4. О etypendiach fundovanych sidw kílka ... .Pronotej.— 1971, Mr: S.i - 5.
До питания про стипенцН в*д Фонд!р. ..// Прометей.- J9'<I.--)¡> 3.- 5 с.
5. Szkoly Kawodows w Sseajsowie a potraeby opolecane - wO ! r-> w év/ietlo badarí,Promete j. - i'j73,Kr. 5»S.1 - C.
11рофес1йнг школи в Жешувх I сусп1льнх потреби - анаяТ.з у св1тлх дослгджень // Прометей.- 1973.- I? 5.- 6 с.
6. Яео^агигасЗа 8гко1п1с1уа еа«0<10угеЕ0 V «о^ембс^уЯе ггевго-«вк1га V 1945- 1965» Иаикоуе Т<л*аггув1;\'«> V 1*Ее8го*1е-Ггясв Нитап1о*усепв. -1976,Мг. 9» 5.1- 11.
Реорган1эашя проАесгйно! осбтти у Жешувському воеводств! у 1945-1965 роках // Наукове Тов^риство в Жешув!. Прапг 1уыан!стичт,- 1976.- V 9.- II с.
7. Балюосепа паисаус1е11 - аЪвоЬюШ^ «БР йо ргасу. рейаво-ВЮгг.е;), Иосгп1к Наикоуо - Бу<1а!сЬусгпу УЭР V КгезгспДе, Каик! Рейавоя1сгпе. - 1976,Яг. 6/40,5.1 - 17.
Самоои}нка вчителгв - випускнимв ВПШ /Вшцо! педагог! ч-но! школи/ до педагоггчно! прац1 // Щор!чник науково-дидактич-ний ВПШ у Жепувх. Науки педагопчнг.- 1976.- I? 6/40,- 17 с.
8. Przyg6towanle паиогуо1б1а йо ргасу \vychowawczeJ и ягко1е
и еет1пат1ша ра<1^еи1;о1051сгпей0 - Н1ако, 1КМ1 ВО V 11гвз20>ае. - 1977, 5.1 - 15.
Шдготовка вчителя до виховно! роботи у с!льськ1й школ! / Матер1али педептолог1чного сем!нару.- Жесув, 1977.- 15 с.
9. 2 гоотайаг. па4 ргоЪ1ешат1 Ъа<1ап1а рггуеого>гап1а паисгус!е11, К^ег1а1у г 5ет1пат1ша Гес1ед021с2пе80, 1ХН1ВО 1 03 К'а1;о -wi.ce. -1977,5. 1 - -10.
3 розцумгв над проблемами дослгджень подготовки вчителгв// Матерели педагоНчного сем1нару.- Катовще, 1977,- 10 с.
10. DoUsztalC8nie паисвуо1е11 V 6у1е1;1е Ъайап, Яоегп1к Наико\;о- .
еуйакгусгпу мэр \г я2евао«1е,наик1 ?ес^с^1сгпе.-1931,мг. 7/49, v
б. 1 - '15.
Шдвищення квал1ф1кац11 вчител!в у свгтлт дослщжень // 1Дор1чник «ауково-Пидактичний ВШ1 у Жешувт. Науки педэгопчш.-
1961.- Я 7/49.- 15 с.
11. -Preygotovanie naucryciell т abeolwantdw WSP do prscy vyeho-wawczej, Ruch Podagoglczny. _ 1951,Nr. 2.S.1 - 8.
Подготовка вчител!в - внпускник1в ВГШ1 до вкховно{ ро-боти // fyx Педагог} чний.- 1981.- !) 2.- 8 с.
12. Przydatnodi viiedzy pedagoßlcenoj w pracy znvodowoj praco-wiikrtw prsedaiqbloratw 1 lnatytuoJl,Hateriaiy s CßÄlnopo-laklej konferenoji, Rtseaziv. -1583, S. 1 - Q.
Використаннл педагог!чних знань у npoijecifciift npaut npauiBHHKiB ггёдприемств та !потптуиН// Матер!али загальнополь. сько! конферени!!.- Кеиув, 1983.- 8 с.
13. Nauczyoiel w opinli dyrektora ezkoiy w dwlotlo badnri, Chowanna. -i984Jin3 tS.1 - 12.
Учитель з точки эору директора школи у сэ!тл! доел!-джень.- Хованна.- 1984.- ff 3.- 12 с.
14. Praktyka pedagogicsna w formle oboeu naukowego - Jako latotnft ognlvo pedagogicsnego kestalcenia nauceyoieli na kierur.ku nauesanie poccqtkowa, Ctudla Klelaoklo.Klelecklo Townreyetwo Haukowe. - 1989,Nr. 3/63.S.1 - 5. •
11е.цвгог!чна практика у форм! наукового станування - як вежлива складова педагогично: п!дготовки вчителтв на в!дц!лени1 початкового навчання // Сту.цП Келвцьк!, Кеяэпьке Товвристяп Наукове.- 1989.- » 3/63.- 5 с.
15. UmlejQtnoöoi pedagogiozne nnuozyoieli - lnnowntorfw Ulne pooz^tkowyoh w (Swlatla T)ade.i.,Kateria»y в SynpozJura.Naukl Pedagoglczne aWepälcBöena i Przyszioöotfiwo J>ot™efcv Яро -leeueristwa. -1991 e - 15.
Пвцвгог1чш bmíhhh учителхв - хнноваторхв початковге?-класхв у свгтл1 досл1.джень // Ыатергели симпоз1уму "Науки пеца-гогхчш i сучаснх та маРбутн1 потреби суспхльства'.1- 1991.- 15 с.
' Cgálnopedagogi'CEna proktyka ooyotsnoka w procsole przygotowa-nla studentóv do zawodu,Wybraae ргоЫешу wapóiczeaneRO oystemu KoEtalcenla nauozyciell, VíSP Rzoezóv. _ igg2 S. t - 5.
Загальнопедагогччна асистентс^ка практика в npoiieci пхд-готовки стуцентгв до професгг // Деякг проблем« сучаснох системи подготовки вчителхв.- Жешув, 1992.- 5 с.
17. Ргаса dyrektora ezkoiy - Jednyn z warunkáw'rozwiJania inno-vacjl pedagoglcznych aauozycieli klaa miodazych.Kateriaíy
z koníerencji naukowej - nowatorotwo pedagoglczne w nau-czanlu poozqtkowyn,WSP Opole. — 1992, S. 1 - 5.
Прапя директора иколи-одна з умов розвитку педагогичных хнновашй учителхв молодших miacis // Матерхали науковох конфе-paHuií "Новаторство гедагог1чне у початков1й ыколгОполв, 1992.5 с.
18. Probleay i klerunki przenlan w ksztalceniu klas pocztjtkov/ych reralñiejazoéé i przyszloáé badaii pedagoglcznych na tle sudan w edukacjl.WSF Kielce. —1993, s. 1 - 11.
Проблеми i напрями змхн y ni.nroTOBui вчителхв початкових KflaciB // Сучаснгсть i майбутне пе.цагог1чнюс досл1дкень на tsí змхн в ocbítí.- Кельне, 1993.- II с.
19. Wychowywaé - oznaoza udzlelaó роиосу w rozwoju, Wychowanie v Przedszkolu. —l993¿Nr.3, S. 1 - 5.
Виховувати - означав надавати допомогу В розвитку // Виховання у дошк!льному заклац1.- 1993.- № 3.- 5 с.
20. Poznaú dziecko,'by zrozumieé - v.pedagoglce JanuBza Korczaka Ogólnopolaka konfersncja naukov/a - Aktualnoáé ldeil Januoza Korczaka. -1993, s. 1 - g.
ГКзнати дитину, щоб зрсзумгти - в педагог! ui Януша Кор-чака // Загальнопольська наукова конферетпя "Лктуальн!сть !дей Янутма Корчака".- 1993.- 6 с.
21. Inriowacjo dydaktyczne nauccyoiell jako czynnik rozvoju n'.ttyvno-sei. tvórczoj viccnláw klaa nlod8eych,Zeesyty Haukowe VüP w 1t2e-szovie. - 1593, S. 1 - 6.
Дидактичн: ÍHHOBauif учителгв як фактор розвитку творчот активности учнхв молодших класгв.- Жешув, 1993.-#5.-6 с.
22. Dzlaiania lnnovmoyjne nauccyclöll w roavoju aktyvnoácl uez-niów klas pocziytkov^-ch.Zessyty Naukova Wo? и flsaazowlo Seria Pedagogiczna 1 -Hietcryozna. -1993, }lr. 11/93, S. 1 - 18.
1нновац1Пна д1яльшсть учителхв у роззнтку активност1 учн{в початкових клас!в // Науковг зошити ВПШ. Cepfn педагогЬто та iCTopiTOHa.— Жешув, 1993.- № II.- 18 с.
J23. RozwdJ zalnterooowari ceytelnicsych a kastaitovanio Jqeykn ucznlów klae mlodoBych.Moterlaäcy в konferoneji naukewej tfSF Rseaeöw. -1993, S. 1 - 8.
Розвиток читачького {птересу i навчання мовя ywtB моло.даих клас!в // Мат ер i а ли науково? конферелн! г ВПШ у йе'.пув!.-1993.- 8 с.
24. Innowacje dydaktyczne w roawoju twórczej aktywnoáci
dziecka, Rozwáj twárcaej aktywnoáci deiecka, WSP Яяевкби,—1994, эИ-5.
Дидактичн: ÍHHOBauif у розвитку творчо! активног.тг ди-тини // Розвиток творчо! активност! дитини.- ВПШ Жешув.- 1994,5 с.
Metoda Marli Montessori obrasen íyciowej гов.Ц - dobrn d«4»ßkn Metoda Marli tfontensori - historia 1 wspÄlcüesnoii. UHCS - Lublin. - 1994, S. 1 - 6.
Методика МарН Монтессор1 - для добра дитини // Методика Мар1! Монтесоорг - хсторхя I сучасмсть.- ЛюблЫ, 1994.- 6 с.
26. Н1вкопуепоЗопа1па ¿г1а£а1по££ pedagogiczna паисгус!е11 к1аа росг^ко\*ус11, Pedagogika «сгезпоагко1па * syзteraie
паик pяdagogio2nyoh, МЭР - К1е1се,Р1о-Ьгк<5ут ТгуЪипа1зк1.-1995, 5. 1 - 6.
Нетрадищйна педагогхчна Д1яльн1сть учителхв ыолодиих класхв // Ледагоггка початково! школи у системг педагогхчних наук.- Кельие, 1995.- б с.
27. РойтХогоу/оёб исгп1а м ейикас^! мсгевао82ко1пе^ 1 ^е;)' и*агипкоуап1а, Рггет1апу ейикасу^е ы Ро18се, УЭР Йгеаг6>/.-1995,
5.1 - Ю.
Суб"ектн1сть учня у початковгй осв1Т1 та !! обгрун-тування // Змхни в осв1тх у Полыцк- Жеоув, 1995,- 10 с.
28.
■Й1сгпв, ИОМ Ягеаг.^.-1995,5. 1-9.
„ . I . ...
У колг педагогхчного новаторства - терм1нологхчн1 проблеми.- Жешув, 1995.- 9 с.
29. Зупфог^ип; Паикоме V Ка^оыЛсасЬ, lhUweгaytet 1па1;у-ЬхЛ Ре(1а20Е1к1 1 Р8усЬо1ое11,1973,19 - 20.XII, "Ргаса г исгШет \izdolnJ опут V г1^е2гоиапуш ауа1;ел11е угусЬс^аусгуш'', 51оз
у; <1уокиа^1,рг«5Ъа окгей1оп1а 'ауЬвхИу исеп1а г<1о1пейо. 5.
Робота з обдарованими дгтьми в хнтегрован1й виховн{й систен1 // Матер!али наукового симпозиуму в Катов1ие в 1нсти-тутх педагог! ки I психологН Ушверситету Шльонського, 19-20 грудня 1973 р.
30. ЭвтШаПис Наикоаде V ДгоКоЪусги /Шага1па/,1пвгу1л11 ?edagoGikit 137!5,17 - 2О.Х."К!^а2:о0п1е паиоауо1в11 к 1пв-Ьу4г^ае}1 Рейаро-
•£1сгг.ус)1", ге£егэ1;: '•,SanokQztaЗ:conle паисгус! еН V ор!п11 вайапусЬ.РсЬгаеЪу 1 к!огипк1". Б. 1— 7-
Сакюосвхта вчител1в з точки зору об"ект*в досл!джень // Матер1али наукового сеьинару "0св1та вчител{в У педагог1чних вузах".- Дрогобич, 17-20 жовтня 1975 р.-?с.
31. 0е<5-1поро1вЫе 5еи1паг1ив Рв<1еи*о1ог1сгпв ч Я1аки, 1КГМВО, 1977, р.-Ь. 'Маисвус1е1 оико1у «1вЗак'еЗ",ге*егаи "Рггугот;о«ап1в паисгус1с1а <1о ртасу рваагоеДсгпе]*. 5.!-6.
Шдготовна учителя до педагопчно! роботи // МитерЬли за-гальнопольського' педевтологхчного семхнару "Учитель сЬьськог школ и'.' - Нгск, 1977 р. - в с.
32. аутрг^ига Наикоуго м Ч'агогам1о, 2<5 19В0, 4-6.IV. ри"1-оп-^р
Рвйа®ок1сгпу « 5е1;о1п1с1;к.1е 2л«о<1о«уп", геГвга^ "г Ълаап па11
кгуЬег1ип1 ргауйоШтп1и Капйуиа'Ьб« Йо вауойи паиегуо1е1ак1озо". 5.1-5.
3 доел! вдень критерив п1дготовки кандидат! в на учитель-
ську професха // !4атер1али наукового симпоэ1уыу у ТЧрюав! "Пе-
дагоггчний розвиток у гтрофес{Пн{Я освЫ", 4-6 кв1тня 1980 р,-Зс. 33<0рЯпоро1зк1е Зупрог^им и К1е1сасЬ, УБР, 1<*С0, 27Л111. - 4ЛТ. р.1.'Коге1ас^в X коогйупаоЗа и касйа*оап1и паиогус1<11^",г»Гв!,-<" •Ч'ггуЕогоиаЩо пписгус1е11 - аЪаоЗлгезгЬби ^угзвусИ чс-Лл-
gogicsn^ch Ло ргаоу «усКоиачгсиеЗ з вйойвАеМ «• агко1о". 3.1-5.
Подготовка учитвлгв - вилускник!в вши их педагогами*
шк}л цо виховно1 роботи }з школьною молоодю // Матер!ели япгпль-
нопольського скмпол|уму "Кореляи{я I координаи}я в осв1т! вчи-
тел1в".- Кельне, 27 серпнл - 4 вересня 1980 р.- 5 с.
34. ЭевЗа рори1агтю - пацкон-а « Яеезг<зи1в, Ш' - (ШгДа! * Яяег,гс*1(> 1985, 12 - 14.Х, р.г.,Но*а1;ог8и(о райабо^сгпе м regicmio
рогтШоую - МЕсТю(1п1еЗ Ро1Ек1", гэ£ега-^ "КоътПсгяЬно рос»«—
йся1огпо « (1г1э1а1пайо1 пацовуе1е1ак1еЛ.РгйЪа октй]еп1п кгуЬегЗои". 3. 1-6.
Педагогг'Шй нораторстяо у дгяльнпст? учителя /,' МптерЫин
науково! ееси иП«цвгог{чне новаторство у
Польпт}".- Жеетутэ, 12-14 жовтня 1985 р.- б с.
35. Sympozjum aaukowe w Rzeszowle, IKK - Oddziai w Rzcszowie or/>z RedakcJÇ "Probleny Odviaty na val" 1987, 3 - 5.IX,pt."Probien aapiracjl 1 aznna edukacyjnych nîodzleiy wiejsklej", référât: p.ti'W ykorzyétanie-czasu wolnego ucznléw klae nîodszych w sro-dowieku wiejokln w rozvoju zainteraaovari". S. 1-6.
Використання вгльного часу учнгв молодших класгв с1ль-ських шк{л для розвитку ïHrepeciB // Ыатер1вли наукового симпо-з1уыу "Проблеми устремлтнь i ocbîthîx можливостей ciльсько! молод!".- Жешув, 3-5 вересня 198? р.- 6 с.
36. Wçdzynarodove Kenferencja w Krakowle,WSP, Katedra Pedagogiki, 1968, 11 - 15.17, p.t."Procès dydaktyczno - wychowavczy
w l'ozelniach Pedago/»icznvch - w teorll i praktyce", référât: "Bola praktyki pedegogicznej w ksztaïcanlu nauczycieli klas po-ceqtkowych". S. 1-6.
Роль педагоГ1чно1 практики y пхдготовиг учителгв почат-ковкх клас1в // Матерхали м!жнародно! конферени{1 "Дидактично-виховний npouec у педагог1чних вузах - Teopin i практика".- -KpaKiB, II-I3 КВ1ТНЯ 1988 р.- 6 с.
37. Klçdzjnarodowa konferoncja w Rzeazowie, WSP, Ir.stytut Pedago-giki, 1989, 20 - 21.IV,p.t."tfspôïczeane problemy kaztaïcenia nauczycleHn, référât: "Ogdlnopedagogiczna praktyka asystcncka v procesle przygotovanla otudentôv do zawodu". S.1-6.
Загальнопед8гог1чна практика y npoueci подготовки cry-дентхв до професп // Матергали мгжнародног конференпН "CywacHi проблеми подготовки учител1в".- Кешув, 20-21 kbïthh 1989 р.- 6 с.
38. Miçdzynarodowa Konferencja Haukova w Preazowle /Siowacja/, W3P, 1393, 6 - 7.V,p.t." Kowatorstwo pedagogiczne w keztaîceniu. i wyohov/aniu", référât: "ûbazary Imowacjl peiagogicznych " w procesie dydaktyczno-wychovrawczyn klae miodszych w éwietle badari" . S. 1-6.
Обсяг педагог!чних !нновацгЯ у дидактично-виховноиу про-иес! молодших класгв у свхтл! досл!джень // Матер!али м!кнарац-но! конференцг! "Педагог1чне новаторство в освгт! та лиховян«!*.-Пртпгтв /Словаччтт,б-7 травня 1993 р.- II с.
39.И1^|1гупаго(1о«е Зуирог^иа Иоикоиа V 1мЪ11п!е, \JMCS, 1пэ1уг>П Йакгаа Лпс1га80й1к1, 1593, 1Я - ¿О.Х , ^."Микис,)*
п1ойг1е4у 1 йоговгусИ V кга^сИ Бигору агобко^о ивсЪоап^ у аоЪ1е ггапвГогме^! иоггсОо«о;|", гоГега1;: "Вз1а1а1пой6 пот-агогока паисЕус1е11 к1ав росв^ко>/ус)1 V й«1о'11о Ъайр.п". Я. 1 -9.
Новаторська д1яльн:сть учител!в початковнх клас!в у
св!тл! досл!цжень // Матергалн н!жнаропного снмпоа}уму н0св!та
молод! ! дорослих у кра!иах Централъно-Стадно! бвропи у пер!од
сусп!льних зи!н".- Лсбл!н, 18-20 жовтня 1993 р.- 9 с.
40. (^<Япоро1вка КопГегопс^а Паикоиа « 1гго8еок1е, 'ЛР, 1пзЬу1иЪ Pedagoglkl, 1993, 16 - 17.XI, р.-Ь."РгоЪ1епу *уеЬеул\п1а 1 ги-ги^и ¿г1еска wiвJ8!^lego", гвí'вrat:,' О поуз ¿пкойб *ррЛ:рглсу
пэисяус1е1а к1оо га*о(1ягусЬ в го<1г1сал|1 ¥ ¿госЮ*1акц
Про нову як1сть сп!впрац! учителя молоцших класхв я батьками у с!льськ!й школ! // Матер!али загальнопольсшо! нпу-ково! конферени!! "Проблема виховання { розвитку с!льсьго! тини",- Жешув, 16-17 листопада 1993 р.- б с.
41. КолГегепсЗа Качкока V 21е1опа^ Обгге, КЗГ, Хг^у^ Ге?1ай05!к1 а РзусНо1о§1Х, 1993, 30,XI. - 1.Ш, р.к." Кзр<51«озпе ргг? -гЛапу ейикас^1 \усгезповгко1паЗ", ге<егаЪ:
паисгус1о1о в гойе1сат1 V* оуЬизсЗ! ¿тройпЛоЪоут;! -рг2?т1ал « ейикасД уязявспобгкоз.пй;)''. Б.1-7
Спхвпраия вчителя з батьками як покччник у ппчятко--в!й школ! // Нптрр!али наукоро! конй^ррни! Т "Сучясн? эм^ни г оср!т! у початио»>!й га*олт".- Зйлрня Гурэ. 30 липтппппп - Т груп-нп 1993 р.- 7 С.
42. Konferencja naukowa w Vfyisze;) Szkole Pedagogic zne;J w Kielcach,
1994,27.IX, p.t."Pedagogika wczesnoszkolna w systemie nauk
pedagoglcznych",referatsuTvorcza dzlalalno£<5 pedagoglczr.a nauozyciell klas poczqtkowych". S.l-6.
Творча педагоггчна д!яльн1сть учителгв початкових клас!в // Ыатерхалн науково! конферених! "Пецагог1ка початково! иколи в систе« педагопчнкх наук".- К' пьце, 27 вересня 1994р.-6 с.
43jli<;dzynarodowa Konferencja. naukowa v Uniwersytecie Opolskim Instytut Pedagogikl Wczesnoszkolnej 1 Zespdl Nauczania Pocz^tkoweg Komitetu Nauk Pedagogicznych PAN w dnlach 24 - 25 listopada 1994r, n,t,uDoiwladozanle podmlotowoici ucznla edukacjl wczesnoszkolnejV referat:"Poznawanle uczni<5w klas mlodszych Jednyo г elementow podmiotowoici procesu ksztalcenia".S. 1-9.
Вивчення учн1в початкових клаив як один з елементгв
навчального процесу // Матерхали »««народно! конференшi "Учень
як суб"ект навчального процесу у початков!й иколг",- Ополе,
24-25 листопада 1994.- 9 с.
44.0golnopolska konferencja naukowa w Wyiszej Szkole Pedagogicznej w Rzeszowie,1994 , 24-25 X, n.t.BPrzendeny edukacyjne w Polsce",
referat:n.t"Podmiotowos6 ucznia klas mlodszych 1 Jej uwarunkowa-
Шя/М-И-
Суб"ектн1сть учня початкових класхв i !i умови // Магергали загальнопольськог конференцП "3hiни ocbith в Полый".-Жешув, 24-25 жовтня 1994 p.- II с.
45.0g61nopolska konferenoja naukowa w Wyiszej Szkole Pedagogicznej w Rzeszowie - Zaklad Nauczania Pocz^tkowego, w dnlach 29-30.XI.,(j 1994, n.t. :"РгоЪ1ешу. ksztaicenia literackiego w edukacji wczesn s^Kolnej",referat s n.t.MRodzinne uwarunkowania rozwoju czytelni-ctva ucznidw klas mlodszych". S.l-6,
СЫ"л як уиова розвитку чптацькнх 1нтересхв учн1в почат-кових клас!в // Иатер!али загальнопольсько! конференц!? "Проблеми лгтературно! осв!?и в початков1й школ!".- Иеиув, 29-30 листопада 1994 р.- б с.
Iilaska Е. Theoretical рМ nethodologieal eubatentiation and effectiveness of oducntional innovations of nrJnery pcliocl teachers.
The dissertation eubnittert for Doctor's decree in p^ni^o-^Ica, fifrciialit.Y 15.OA.rW - professional pedagogies and IJ.OO.OI - theory and history of pedagogics. Institute of Peda^o^ica arvi Psychology °f Professional iüucation at the Ukrainian ЛсвЛту of Pedagogical Sciences, Kyiv, 199%
The thesis is devotai to the research of the probity of educational innovations of prinary school tencher*. It contains theoretical analysis of the role ani importance of the primary education for further school education of pupils. Specipl attention 1b paid to the role of teacher in elucritionnl ^ wcess. The analysis of literature and raniiical reaenmh з!;оя 'he relp of teacher motivation to innovationnl activity, the l~p.-r> nr>r>» of teacher's knowledge and experience, and the o?ndiM.on? of labour organization.
The empirical facts collected during the research пгр indicative of the influence of aiuontiontO. Sruvnrntionn on snbc-M г'лссррч of the primary school pupils.
JÍHCKA Э. Теорэтико-ыетодологическое обоснование и эффективность педагогических инноваций учителей начальных классов.
Диссертация в виде монографии на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности: 13.00.04 - профессиональная педагогика; 13.00.01 - теория и история педагогики.Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995.
Диссертация посвящена исследованию проблемы педагогических инноваций учителей начальных классов. Работа включает теоретический анализ роли и значения начального обучения для последующего школьного образования учащихся. Особое внимание уделяется ведущей роли учителя в процессе обучения. Анализ литературы и эмпирических исследований указывает на роль мотивации педагога к инновационной деятельности, на важность его знаний и опыта, а также условий организации труда.
Собранные и обобщенные в процессе исследования эмпирические данные свидетельствуют о влиянии педагогических инноваций на школьные успехи учащихся начальных классов.
Клячов! слова: педагог1чн! 1нновац11, мотивац1йн! чинники /мотивanin I воля/, 1нструмонгальн1 /знания та досв!д/, педа-rori4hi bmíhhh, шк!льн! усп1хи y4híb.
Шдппсано до друку 3I.IO.I99! р.06.2,Р.Формят I/'IS.
Друк о?сяттай.Т^р.10С.ЗамЛ9^.Бвзкоштовио.
ЛОЛ УЛП.7 1м.Дрргомвнозя, Kitïn, Пирогогя, 9.