автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование эстетической культуры военнослужащих методами самодеятельного художественного творчества

Автореферат диссертации по теме "Формирование эстетической культуры военнослужащих методами самодеятельного художественного творчества"

míhíctepctbo культури укра'1'ни ки'/вський державний институт культури

ОГ

Sa правах psscoimcg

Карпова Лпдиила Inaiiiona

форнугпанип ecTBTiiHHoï культури в i йсысопослу:«6опц1 п засооапя canoдiлльно! художкьсм творчостг

CssqiaibaicTb: 13-SÜ-05- - Teopia, кетодвка i opraHisatua кдльтдрао-ссзтьо!

д1я£ЬЯ0СТ1

Автореферат дисертацГ! на здсэбуттп паукового ст>""— кдм-чдата педагог!чних наук

Khïb 1994

Дисерташвю з рукопис

Робота виконана в Китвському державному тнститут! культури

Науковий кер1вник - чл. кор. АПН Украгни, пройесор Чепеляв Василь 1ванович

Офлпйт опоненти:

1. Доктор педагог!чн:!х наук, професор, заслуяений прашрник

вицо1 школи Украхии - Кондратюк Олександр ПантелеймоноБИч

2. Кандидат педагог:чних наук, доцент Запорохець Шна Олек-

сандр! вна

ПроЕ1 дна оргащзацхя -• Укрлгнс-,педагоггчний утверситет

1 тл. М.П.Драгоманова

Захист вщбудетьск о годинX вересня 1994 р.

на засхданн1 спещалтловлнэ! вчеко£ ради К.01.34.01. при КмЕСькому державному хнстмтут; культури /м.Кихв, вул.Щорса, 36/

3 дисерташею можна ознайомнтись у б1бл10тепт Кихвського державного 1нституту культури Л/.КИ1В, вул.Щорса, 36/

Автореферат розтсланий " " ¿¿¿^ 1ч')4 р.

Вчений секретар спешалтзованох вченот ради

Коваленко Н.В.

ВСТУП.

Актуалыпсть теми. Збройн1 Сили суверенно! УкраТни створю-ються в складнхй по*1тичн!й та соц!ально-економ1Чн1 й обстаноиц, ар обуыовлве необх!дш:сть посилення у ваги до п!двищення бойово! »а мобтзацгйно! подготовки, зм1цнення духовно! I психологгчно! готовност! кожного во!на до захисту свого народу, його свободи, гнтересхв, незалежностг В1тчизни.

Тому, як зазначено у Концешц! соцгально-психологично! служ-би Збройних Сил УкраТни, важливими завданнями е виховання у в1йсь-ковослужбовщв глибокого почуття любов1 до Укра!ни, II народу, куль-тури, традицхй та святинь, формування й розвиток !х гумашстнчно! спрямованостг, правово! свхдоыостг та гндивхдуальних якостей, необ-XIДНЯХ ДЛЯ ВГЙСЬКОВО! служби I подалшо! уСПШНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 в сус-П1льств1, розвиток зд1бностей та обдарованостх особистост1 во!н1вД

В переику напрямкхв I завдань дхяльност! сощально-психоло-г1чно! служби видглено гуман1тарну подготовку особового складу, орган1защо 1 проведения дозВ1для, культурно-виховно! та духов-но-просв1тницько1 роботи в армх! 1 на флот г, вивчення та задово-лення духовних эапит1в вIЯськовослужбовщв, забезпечення необххд-них умов для в!дродження та зростання нац!онально! самосвхдомостх, органхзацгя дозвхлля особового складу, розвиток художньо! само-дгяльностх, аналгз та оценка дозвхлля вхйськовослужбовщв, п1д-готовка пропозицхй щодо його шшпшення.

Естетичне виховання людини эдгйснюеться р1зноман1тними засо-бами, але найвахливдаим э них в мистецгво, художня творчхсть, тому цо саме в них концентруеться I иатергалхзуеться естетичне став-

I. Концепция соц1ально-психолог1чно! служби Збройних Сил Укра1ни /Народна армхя - 1993 - 22 сгчня/.

лення людини до навколишнього св1ту.

Для фориування естетично! культури зал учения до мистецтва е необх1дною, але недостатньою умовою. Вахливо прилучити людину до сашдояльно! художньо! творчостх, яка 6 не ыенп важливов умовою I у планх загального розвитку особистостх. Самодхяльнхстъ -це саморух, саморозвиток, самовдосконалення. Завдяки цим власти-роояям по"" «утрк^" «ихованнв самобутн1Х, нестандарт них творчмх особистостей, е Iнструментом соц1ал!зац11, розвитку особистост!.

Пробдени ествтичного внхованвя, формування естетично! культури засобали мистецтва, зокрема й самод1яльно! художньо! творчостх, знайали ширэке висвхтлення у ф1лософсыай, психодогхчн1й та педагог1чнхй лгтвратур1. йхлософський аспект проблеми взаемо-Д11 художнього I естетичного, морального 1 ествтичного розгляда-еться в роботах Г.З.Апресяна, 1.А.Зязюна, А.1.1ваницького, Ы.С.Н гана, В.С.Лугаенка, О.Н.Сеиашка, В.К.Скатерщикова, Л.Н.Столовича В.1.Толстих та 1н.

Механ1зм впливу иистецтва, художньо! творчост1 на особистхс його роль в емоцхйному розвитку людини проанал1зо>ан1 в роботах психохог1в Б.Г.Ананьева, Л.С.Виготського, О.Ы.Леонтьева, В.Б.ие^ шевського, С.Л.Руб1шггейна, Б.Ы.Теплова та хн.

Проблеми формування естетично! культури, творчого розвитку особистостх розробляоться в фундаментальних працях з педагогии /А.М.Алексеи, ОЛ.Буров, Л.Г.Коваль, б.В.Квятковський, О.П.Кондр тюк, В.П.Лапченко, Б.Т.Лкхачов, В.О.Маляко, В.О.Розумний, Л.О.Хх н1кова, ТЛ.Цвелих, А.Б.Щербо, Б.Н.Юсов та 1н./.

Значне мхсце в роботах педагог1В, музикознавщв, композите! вхдведене проблемам оволод1ння загальною та музичнов естетикою /Б.В.Асаф"ев, О.О.АпракЫсна, Н.Я.Брюсова, Н.О.Ввтлугхна, Д.Б.Ка«

левсысий, О.Г.Костюк, М.Д.Леонтович, М.В.Лисенко, К.Г.Стеценко, В.М.Шацька та хн./.

Багато дося1дкень присвячено проблемам художньоХ самод!яль-ност1, IX сутност1 та функц!й, розвитку особистостх засобами ху-дожньо-творчо! д1яльноег1, педагогхчним аспектам роботи само-д1ядышх художтх кожективгв /Г.С.Асаф"ева, Л.П.Буева, М.М.Гор-дхйчук, А.С.Каргхн, Н.В.Коваленко, О.Г.Миронюк, Н.Г.Михайлова,

A.Г.Ынхайлик, Н.О.Старовойтова, Б.Д.Паригхн, Ф.1.Прокоф"ев, ЕЛ.Смирнова, Ю.Е.Соколовський, В.Ф.Чабанний та \н./.

Педагог1Чнг проблеми самодхяльних кдубншс кояективхв, клубо-знавства знайшли висвтення в працях Д.М.Генкхна, I.Ю.Гончарова, Л.Н.Когана, О.В.Сасихова, Ю.Ё.Сокояовського, Ю.А.Стрельцова,

B.Е.Триодхна, ВЛ.Чепелева та 1Н.

Питаниям естетично! куяьтури вхйськовосяужбовцхв, в1йськовоТ естетики присвячено працх О.В.Барабанщикова, Д.А.Волкогонова, и.А.Костикова, В.Н.Ксенофонтова, А.С.Миловидова, В.В.Провоэхна, В.Ы.Ряхкова, В.Я.Тимоаенка та хн.

Однак роб1т, присвячених арм1йськхй самодхяльностх,недостат-ньо. Окремх аспекти цхеХ проблемн внсвхтяено в працях А.Г.Бехявсь-кого, В.А.Бесед1но1, П.Н.Городова, О.В.Горячева, Л.Н.Дорого во!, О.В.Зодотарьова, О.С.Зубра, ОЛ.Ыаслякова, I .А.Ыхропниченка, В.О. Фхрсенкова та хн.

1снуе суперечнхсть мхх зростаючою потребов б1яьш ефективного використаиня самодхяльно! худокньо! творчостх з метоп формування естетично! куяьтури во!на 1 недостатньов увагою до цих питань в теорх! I практицх. Ця суперечн1сть I стала проблемою нашого дос-я1дження, темою якого е "Формування естетично! куяьтури вхйсыюво-службовщв засобами самодхяльно! художньо! творчостт."

Об"ектом дослхдження обрано процес формування естеткчноХ культури в1йськовослужбовцхв.

Предмет дослхдження - формування естатично! культури В1й-ськовослужбовщв в процесх самодхядьно! художньо! творчостх.

Метою досд1дження е виявяення I обгрунтування педагогхчних умов, що сприяють поягшенню формування естетично! культури в1йськовослужбовц1в в процесх самодхяльноХ художньоХ творчост1.

Гхпотеза дослхдження. Вплив самод1яльно1 художньо! творчо-стх на формування естетично! культури вхйськовослужбовцхв буде б1хьш ефективним, яхщо забеэпечяти:

- вивчення потреб 1 1нтересхв нового поповнення в самод1яльнхй художшй творчостх;

- бхльо ранне вшшченыя нового поповнення в самодхяльну художньо творцу дхяльмсть у вхльний час;

- оргашчне поеднання репетицхйних занять э оситньо-просвхтниць кос роботов, ознайомленням участлив самод1яльнюс худохнхх хо-

: аективхв з елементами естетичних знань та знань в галузх теор! й 1стор1х обраного виду мистецтва;

- розвиток 1нтересу до лхтератури з естетики, художньо! творчост

- використання високохудожнього репертуару, що вхдповхдае можли-востям, потребам та 1нтересаы в1йськовослужбовц1в;

- актив1зац1я творчох д1яльностх учасникхв клубних художнхх коле ТНВ1В, розвиток Хх 1нхцхативи та самодхяльнос«;

- удосконалення иефсько! роботи д!яч1в культури х мистецтва, орх ентування IX на формування естетично! культур«.

В досл1дженн! було поставлено так1 завдання: I. Розкрити соц1ально-педагог1чнх проблеми формування естетично! культури, XI змгст, структуру та критерх! сформованост!.

2. Визначити функцп та роль самодхяльно! худогньо! творчоетх в формуваннI естетично! культури вхйськовослужбовщв.

3. Вивчити стан формування естетично! культури вхйськовослужбов-

Ц1В.

4. Виявити I обгрунтувати педагог1Чнх умови полхпшення форму-вання естетично! культури В1 йськовослужбовц1в засобами самодх-яльноТ худоашьо! творчост1.

Для розв"язалия поставлених завдань використано комплекс метод1в дослхдження: теоретичниЯ аналхз фхлософськох, психоло-г1чноТ, педагогично! л1тератури з проблеми дослх.дження; анкету вання, хнтерв"п, бесхди, рейтинг; спостерехення х 1ивчення документа^! арыхйських клубних у станов та самодхяльних художнхх кохективхв, констатуючий та формуючий експерименти. Досяхддення про водило ся в три егали.

На первому етапх вивчалася лиература з проблеми, в яку входить тема дослхдженнл, документ ащя клубних у станов та самод1яль-них художнхх колективхв, матер1али фестивал1в, оглядхв, конкурсхв, виявлялися особливостх дхяльностх армгйських художнхх колектив1в, форыувалася г1потеза, визначалася логхка досл1дження та розробля-лася його мето.дика.

На другому етапх проводився констатувчий експеримент, оброб-яялися його результати, визначалися основнх напрями удосконалення процесу формування естетично! культури во!н1в засобами художньо-творчо! д1яльност1, розроблялася програма формуючого експеримен-ту.

На третьему еталх проводився формуючий експеримент» що мав на мет1 перевхрку роэроблених дисертантом заходхв э П1двищення ефективностх впливу художньо-творчо! дхяльностх на формування

естетично! культури в1йсысовослужбовц!в, обробдялися результати формуючого експерименту, робияися висновки, рекоменцацП, про-водилося лгтературне оформления роботи.

Ыаукова новизна дослхдження полягае у виявленш та./обгрун-туванш педагопчних умов пхдвюцення ефективностх формування естетично! культури в1йськовослужбовц1в засобами самодхяльно! худож-ньо! творчост1; у розкритт1 впливу саыод1яльно! художньо! творчо-cri на ставлення до ратно! пращ, на форму вання товариських взае-мовхдносин, розвиток хнтересу до лхтератури з питань естетики та мистецтва, народно! художньо! творчостх; в обгрунтуваннх рол! репертуару арыхйських художнхх колектив1в, шефсько! роботи дхячхв культури i мистецтва в творчоиу та морально-естетичному розвитку в1йськовослужбов1Цв, в П1двищенн1 1х загально! та естетично! культури.

Теоретична значения дослхдкення склад as анал13 стану форыу-вання естетичноТ культури вхйськовослужбовцхв засобами самод1яль-hoï художньо! творчост1; розкритгя виховаого потенцхалу caMOfli-ялько! художньо! творчост!, його впливу на форыування естетично! культури та визначення критерйв ц сформованостх; конкретизащя функщй самод1яльно! художньо! творчостг та cпeцифiчнocтi !х ви-явлення в армгйських умовах.

Практичне значения дослтдження випливае з того, вд його ос-HOBHi положения, висновки та рекомевдавд! апробованг в ход1 фор-ыуючого експерименту i впровадженх в ряд1 вхйськових частин ПрикВ будуть сприяти удосконаленню роботи армхйських колективхв художньо! саиод!яльност1, посиленгаз !х впливу на форыування естетично! культури boïhîb. Вони можуть бути також використаш прац1вниками сощально-психологхчно! служби Збройних Сил, викладачами вхйсысо-

>хх навчальних эаклад1в.

На аахист виносяться такх положения.

1. Самодхяльна художня творчгсть в1йськовослужбовцхв впливае на формування 1х естетично! культури.

2. Виховний вплив самодхяльно! худохньоI творчостх на формування естетично! культури в1йськовослужбовц1в буде бглып ефективним за таких умов:

- вивчення 1нтереохв I потреб нового поповнення Збройних Сия, б1льш ралне включения 1х у художньо-творчу дхяльн1сть, створення умов для эадоволення в II видах х жанрах потреб х 1Нтерес1В эо1-Н1в;

- поеднання репетицхйно! роботи з освхтньою, опанування знаниями з естетики, о браного виду художньо-творчо! д1яльностх, формування хнтересу до лхтератури э естетики, мистецтва;

- збагачення емоц1йно-чуттевого досв1ду в процес1 занять самодхя-льних художнхх колективхв;

- забезпечення високохудожнього р1вня репертуару, його В1дповхдно-стх можливостям художнього колективу, 1нтересак : потребам його учасникхв;

- спрямовашсть шефсько! роботи д1ячхв культури х мистецтва на загальний та естетичний розвиток особистостх воХна, методичну до-помогу кер1вникам колективхв художньо! самодхяльностх;

- активхзацхя творчо! дхядьноетх, розвиток творчо1 хнхц1ативи та самодхяльностх учасникхв художнхх колективхв.

Апробац1я дослтдження здхйснювалася в ходх формуючого експери-менту у в1йськов1й частинх Скнюивсьного гаршзону ПрикВО. Рвзуль-тати дослхджоння обговоровались на ВсеукраТнсыай науков1й кон-ференцх! "Вхдродження 1 розвиток культури Укра1ни: проблеми хсто-

Р11, теор1Х I практики" /1993 р./, конференщях викладач1в та аспхралтв КиХвського державного хнституту культури /1991,1993 рр./, семхнарах пращвникIв в1йськових клуб!в ПрикВО /1990, 1991 рр./, засхданнях кафедри педагогии та психологх! КиХвсь-кого державного 1нституту культури.

В1рог1.дн1сть положень 1 висновив дослхдження забезпечена теоретичною обгрунтованхстю початкових положень, використанням комплексу взаемодоповшшчих методхв, адекватних метх I завданшш досл1дження, яменим та кххыасним аналхзом його результате.

Основний зм1ет дисертацхТ.

У вступх обгрунтовуеться актуалыпсть теми дисертащ!, виз-начаються об"ект, предмет, мета I завдання дослхдження, характеризуются його наукова новизна, теоретична I практична значу-щгсть, формултаоться гхпотеза, основнх положения, якх вяносяться на захист.

У пещому роздШ "Соцгалыю-педагогхчт проблеми форму-вання естетично! культури" анал1зуються р1зш погляди на сут-нхсть ествтичного. Ествтична культура - вироке поняття, яке охоплюе вех види людсько! дхяльностх, всю культуру в цхлому. Важливу роль в I! форму ваши в1дхграе мистецтво, художньо-творча дхяльнхеть. В мистецтв1 прекраен« мае дю!стий характер. 3 одного боку, воно виступае у вигляд1 якхено органхзовано! системи, а з .другого - вхдтворюе красу, притаманну явицам життя, - красу природа, людини, речей тощо. Двоплановхсть естетичних ц1нностей мистецтва робить його найбхлыл концентрованим виявом ествтичного ставлення до дхйсностх.

В дисертац1! розглядаються рхзн1 шдходи вчених до визна-чення р!вн1в сформованостх естетично! культури. Биыисть з них

вважае, що вхн зал ежить передусгм В1Д структури естетично! культури, компонентхв, що до не! входять. Цх ргвн1 визначено в ди-сертацх! так:

- ргвень I характер знань особистостх в галуз! естетично! тео-Р11 та. 1сторх1 мистецтва, безпосереднх знания творхв рхзних ви-Д1в та асанрхв;

- ощш)вальн1 естетичнх уявлення, характер естетичних оц1нок, стушнь розвинутостх естетичних смак: в, сформованостх естетичних 1деал1в;

- характер поведхнки людей у сферх естетично! дхяльностг /прияу-чення до цхнностей мистецтва та до художньо! творчостх/;

- наявнхсть естетичних аспект1В у р1зних сферах соцхально! дхяль-ностх, а також естетичних установяень;

- рхвень розвитку емощйно-чуттево! сфери особистостх.

Вех названх компоненти у !х едностх характеризуют^ критерх! сформованоетх естетично! культури особистостх.

Анаяхз праць вхйськових вчених /В.ВЛровозхн, НА.Кост1ков, В.Н.Рижков та га./ дав пхдетави видмити в структур! естетично! культури во!на додаткс^ компоненти, зокрема:

- естетичне ставлення до виконання во!нами свого обовпязку перед Вхтчизною, евхдоме сприймання вахлквост1 та значущост1 цхяей i завдань, поставяених перед Збройннми Силами;

- професхйне оволодхння во!нами довхреною !м твхткою та зброею, естетичне задоволення вхд процесу ратно! працх;

- культура поведхнки та мпякування во!нхв в1дповхдно до вимог мораях, в1йськових статутхв.

Розкрито змхет коипонентгв естетично! культури з урахуванням особливостей !х формування у в1йськовосяужбовц1в. Зокрема, вхдзна-

чаеться, що майстернхсть у ратмй прац: мае естетичний аспект. Це пов"язане насамперед з почуттям естетично! насолоди суб"екта пращ.

Естетична культура, естетичне виховання не е природженою якхстю дюдини. Естетичн! погляди, почуття, смаки, хдеали форму-оться поступово, шд впливом виховання, спххкування, власно! твор-чостх, внаслгдок освоения художньо! культури.

Естетячне виховання мае на мет1 формування у людини естетич-ного ставлення до дхйсностх, активхзацхо I! творчо! дхяльност1 за законами краем. Це систематичной, цхлеспрямований вплив на внут-р1вн1й св!т идини з метою роз витку у не! почуття прекрасного, вмхння бачити х насолоджуватися красою природи, творгв лхтератури х мистецтва, вхяхетними справами людей, давати вхрну естетичну оцхнку мистецъюм ?ворам, вчинкам людей, предметам по буту та 1н., кдлзняти справд1 прекрасне в1д неестетичного. його важливим зав' данням е виховання духовно! потреби особистостх у творчост1.

Включения особистостх в активну дхяльнхсть хз эасвоення сусального досв1ду е важливою закономхрнхетю виховання. Тону У фор муваннх естетично! культури важхивх не тхлыси вхдповхдн1 знания, сприймання художнхх ц!нностей, а й включения виховакця у дхяльн^-сть, зокрема у художню творчхеть.

Ядром естетичного виховання, головним його результатом е фор мування естетичного смаку - здаткостх людини давати вхрну естетич ну ощнку явищам д1йсностх х мистецтва. Естетичний смак е найбхл^ повним 1нтегральним виразом естетично! вихованостх, художньо! ос-вхченостх. Його не можна вимхряти. Однак про його сформован!сть з найзагальншому вигляд1, як св1дчить багато дослхджень, можна су-дити за такими показниками:

- ясно виявлена вибхркова спрямованхсть сприйняття, активне праг-нення до певних естетичних об"ект1в;

- вмхння В1др1зняти справкне мистецтво I красу вхд пхдробки 1 "красивост1

- стхйкхсть естетичнюс оц1нок;

- обгрунтованхсть естетичнюс мхркувань, выхння логхчно осмислю-вати I поясиовати свое ставлення до естетичних об"ект1в;

- вмхння бачити х оцхнювати р1зноманхтнхсть проявхв прекрасного як в житт1, так х в рхзних видах х жанрах ыистецтва.

У фориуваннх естетично! культури вахливе мхсце налехить роз-виненостх почуттхв. Вони теж е продуктом культури, результатом виховання.

Присвята В1льного часу самод1яльнхй художшй творчост1 за-безпечуе оргашчне поеднання сприймання художнхх цхнностей, ово-додхння знаниями в галуз1 естетики, мистецтва I безпо сере дню участь у художшй творчост1, що сприяе формуванню естетично! куль-тури, духовному збагаченнв во!н1в.

У другому роздхдх "Функцх! художньо! самодхяльностх та I! роль у формуваннх естетично! культури вхйськовослужбовц1в" ана-Л1зуються рхзнх погляди на функц1Х художньо! самодхяльностх, вхд-значаеться !! вааслива роль у фориуваннх естетично! культури во!нхв.

Враховуючи характер та особливостх арм1йсько! дхйсност1, най-биьш специфичною для во!на формою естетично! д1яльност1 е його участь у самодхяльнхй художн1й творчосм.

Органхзована самодхяльна художня творчхсть фунгацонуе у вхльний час, переважно в процес1 клубно! д1яльност1, тому вона мае функцх! вхльного часу I функц1! клубно! д1яльност1 /6.1.Смирно ва/. Разом з тим, П зм1стовна основл.е частиною художньо! куль-

тури, нес» в соб1 II функцй /Ф.1 .Прокоф"вв, 6.1.Смирнова/. Цх обставини викликавть певн1 труднощх при визначеннх функцхй ху-дожньо! самод!яльност1. Цим, зокрема, пояснюеться В1дсутн1сть еди-них поглядхв науковцхв на цю проблему, а також те, що не прогля-даеться системний пхдххд до вивчения функцхй художньоХ самод1яль-ностх.

В дисертацхх вхдзначаеться пол1функцхональний характер художньоХ сашдхяльностх, потреба акцентувати у вагу на тих, та 1Н-оих XX функцхях залежно вхд особливостей та рхвня роз витку само-д1яльного художнього холективу.

Аналхзуються погляди А.С.Каргхна, 1.Ф.Прокоф"ева, бЛ.Смир-ново! та хн. з проблем фунгоцй художньоХ самод1яльност1. Зверта-еться, зокрема, у вага на запропоновану вперие 6.1.Смирно вою функ-Ц1» соо-культурного та художнього експерименту, цо допускав в художнхй саиодхяльностх метод проб I помилок. Ця функцхя, за дум-ков автора, пов"язана з вхдмовов вхд нормативних четод1в кер1В-ництва, його децентралхзац!е», заохоченням рхзноманхтностх орга-нхзац1йних структур, експериментхв в гал)Ш художньоХ творчост1 як умови подахьшого розвитку х виявлення новизни в сферх самод1-яльнocтi. В арм1Х та на флот1 потреба в такому пошуку нерхдко по-впязана 31 змхнов умов служб».

Розглядаючи функцхх художньоХ самод1яльностх як дхяльн1сть у вххьний час, 6.1.Смирнова видхляе двх основм: розвиток особис-тостх х всебхчне IX форму»ання та опосередкований впхив на вироб-ництво шляхом поновцення х розвитку сих та эдхбностей дюдини. До функцхй, пов"язаних э клубним характером ХудожньоХ самодхяльнос« во на вхдносить включения в процес безперервноХ освхти, в творчу Д1яльн1сть, органхзацхс вхдпочинку.

Виходячи з того, що эмхстовна основа художньоI самодхяль-ност1 в частиков художньо! культури, в дисертащ! аналхзупться погляди вчених /ЗО.Б.Борев, А.Г.бгоров, Ы.С.Каган, Ю.А.Луххн, Л.Н.Столович та хн./ на функц1! художньо! д1яльност1. Зокрема звертаеться увага на !х твердження про потребу розглядати ц1 функцх! у системному зв"язку, взаемовхдношенн1, взаемообумовлено-ст1, а також на думку про те, що причетнхсть до естетичного поед-нуе р1зн! функщ1 художньо! дхяхьност1 1 що естетичне е системо-утворювчою основою рхзних функхЦональних значень мистецтва.

В дисертацх! функцх! арыхйсько! художньо! самод1яльностх розглядаються з урахуванням того, що в Н1й в едностх виступазэть художньо-творчий 1 педагог1чний процеси. Тому, наприклад, в першу чергу слхд грворити про зв"язок освхтньо! х виховно! функц!й як важливо! эакономхрностх педагогхчного процесу.

Доцхльно розглядати у взаемозв"язку компенсаторну та розва-жальну I гедонхстичну функц11, оскхлыси в умовах самодхяльноТ художньо! творчостх, тим бхльве армхйсысо!, гедонхстична фунгаця х пов"язан1 з ней функцх! вхдпочинху та роз ваг, $омпенсувть потреби во!н1в, котрх в умовах в1йськово! служби втрачають тх эв"язки х життевх обставини, якх були у них до призову у Збройнх Сили.

Особливу у вагу звернено на аналхз пхзнавально! функцх! художньо! тюрчост1, яка не знайала достатньо! реалхзащ! в арыхй-ськхй художнхй самод1яльностх.

Систематична х цхлеспрямована дхялынсть во!шв у художмх колективах сприяв поглибленому художньому п1знанню ними реально! дхйсностх, формуванн» естетичного стажлення до не!. Навчально-творчий процес у колективах художньо! самод1яльност1 сприяв усвх-домленнп зы!сту, осмисленио та переживанию всього комплексу соцх-

альних, моральных I естетичних проблем, що знайшли втглення у художшх творах.

До того ж на основ1 здобутих знань у учасник1в художньо! самодгяльностх формуеться вгрне уявлення про мистецтво в цхлому.

111знавальна фуншця художньо! самодхяльностг пов"язана з виховною, яка виявляеться у добор1 i виконаннх найб1лып актуального, високохудожнього репертуару, в художньо-образному розкритт1 гдейного задуму автора з тим, щоб найб1льш д!ево впливати на учасник1в, формуючи високх смаки та 1деали. Сутшсть виховно! функц1! розглядаеться в двох аспектах:

- по-перше, в аспект! виховання, художньо-естетичного розвитку учасникхв, що здхйсеюгься в процес1 навчально! та творчо! роботи колективу;

- по-друге, в аспект! виховання споживач1в !х художнього продукту.

Б умовах армхйсько! служби посилюегься значения виховного впливу виступхв колективгв художньо! самод1яльност1 на глядача /слухача/. Це пояснветься особливостями побуту солдатхв, сержан-Т1в, а також тим, що значний час в1йськовослужбовц1 проводять у походах, таборах та тобто в умовах, коли засобами задоволен-ня художнхх потреб стають радго, телебачення 1 концерти, вистави колективхв художньо! саыод1яльност1.

Активн1сть у самод1яльн1й художшй творчост1, II виховний вплив значною М1рою залежать вхд кер1вника колективу, в обов"язки якого входить реал1зац1Я орган1защйно-педагог1чно1 фунюц!. В ди-сертац1! ця думка шдтвер.цжуеться даними 1нших досл1.джень /Б.Бе-рез1н, С.Косолапов, Ю.Соколовський/, а також результатами вивчення питания про те, яким во!ни бачать кер!вника художнього колективу.

Вхдомо, що естетична потреба е джерелом активностх особис-тост1, вона пробадго до активное« вищ1 сили та здхбностх, спо-нукае до творчостх, в чому й полягае евристична фунюця худож-ньо! самод1яльност1. В дисертацг! розкрито вплив художньо! са-модхяльностх на роэвиток творчих зд1бностей во!н1в, пхднесення 1х вхйськово! майстерностх.

Значне мхеце вхдведено аналхзу комунхкативно! функцх! ху-дожньо! самодхяльност1, завдяки якхй вона виступае як заехб спхя-кування мхж людьми, органхзац1! I згуртування вхйськового кояек-тиву, придучення його до мистецтва, створення художнього продукту та його розпо вевдхення.

Вахливою стороною комунхкативно! функцх! е спхлкування з приводу естетичнох цхнностх, задоволення потреби подхлитися переживаниям. Естетичне переживания пхдсилюеться, П1.дтверджуеться переживаниям хшоХ людини.

В армгйсысих умовах важливу роль вхдхграв компенсаторська функцгя самод1яльно! художньо! творчостх, реал!зацхя яко! е за-собом заповнення тих природних прогалин, як1 пов"язан1 з специ-фхкою вхйськово! служби, компенсацх! тих духовних втрат, якх не-минуч1 в умовах армхйського життя. Ця функцх я знаходить реал1за-Ц1ю в особлив1й форм1 розваг, активного В1дпочинку, наповненого позитивними емоц1ями, почуттям радост! та задоволення як учас-ник1в художнхх колективхв, так х численних глядачхв /слухачхв/. Наслхдком цього е вхдноэлення духовно! рхвноваги та фхзичних сил особистосм.

Вс1 функц1! арыгйсько! художньо! самодхяльностх знаходиться в тхеному зв"язку, вдност1 х взаемодх!. 1х успхшна реалхзацхя сприятиме естетичному вихованда В0!н1В, формуванню !х естетично!

- лз -

культури.

Програмх, ходу I насл1дкам експериментально! робоги при-свячено третгй роздхл дисертац!! "Дослхдно-экспериментальна робота з формування естетично! культури в1йськовослужбовц1в засо-бами самод1яльно! художньо! гворчосг1".

3 ход1 констатуючого експерименту вивчався стан художньо! самод1яльност1 у в1йськових частинах, П вплив на формування естетично! культури во!н1в. 3 щею метою використовувалися спос-тереження, бес1ди, вивчення документа^I, опитування, хнтерв"ю. Анкетним опитуванням було охоплено 1057 солдат1В га сержант1в, 69 командир!в В1йськових частин та начальник!в в1йськових клуб1в, 62 керхвника самод1яльних художшх колектив1в. В дисертацП ана-лхзуються насл1.дки констатуючого експерименту, наявн1 недолгки в робот1 колективхв художньо! самодхяльност1 та !х причини.

Характерними е дан1 опитування Г097 солдат1в I сержантхв, проведеного у в1йськових частинах ПрикВО. Вхдпов1Д1 на питания "В яких колективах художньо! самод1яльност1 Ви брали участь у школ1, на виробництв1, берете участь зараз, або бажали б брати участь?" показано нижче в таблиц!.

Колективи художньо! самод1яльност1 Брав участь Беру участь Хотхв би брати участь

У вЦсотках до числа опитаних

НародниЯ хор Ь,3 0,6 3,6

Ансамбль П1СН1 та танцю 4,1 - 3,0

Ансамбль естрадного танцю 7,3 0,2 6,3

Естрадний оркестр 20,2 4,8 7,6

Фольклорний ансамбль 1,3 0,3 1,1

Академ1чний хор Ь,8 0,09 0,9

Як видно з наведених в таблицг даних, багато солдат1в I сержант1В до в1йськово! служби брали б1льш активну участь у са-мод1яльнхй художнхй творчост1. До того ж число тих, хто хот1в би брати участь в робот1 наведених в таблиц1 колектив1в, пере-вищуе число тих, хто бере в них участь. Пояснюеться це вгдсут-шстю надежно! уваги до вивчення 1нтерес1в во!н1в у художньо-творчгй д1яльност1, вхдсутнхстю у вхйськових частинах в1дпов1д-ного виду д1яльност1, або незадовгльнов роботов художнгх колек-тиВ1в. Т1льки 106 респондент!в з 1097 опитаних вважають, що у в1йськових клубах створено умови для повноц1нного використання вхльного часу; 478 зазначили, що набхр вид1в д1яльност1 на доз-В1ллх будний. Тривал1 спостереаення за роботов художшх колекти-в1в показали, що вона эдеб1льшого зводиться до репеттцй, вико-навсько! д1яльностх, особливо П1.д час подготовки до конкуров, фестивал1в та 1н. Так, 45,2% опитаних кер1вншив арм1йських ко-лективхв вхдзначили, що основний час занять вони присв"ячують репетиц1ям, виконавськ1й д1яльностх, на теоретичш питания часу не залишаеться.

Цх та хнш1 недол1ки е причиною того, що для переважно! б1льшост1 опитаних солдат1в I сержантIв художня самод1яльн1сть е або ут1хою, або в1.дверненням вхд службових турбот. Тхльки 2,5% вбачають у Н1й зас1б самовиховання, 2,7% - пхзнання життя, ^.7,9%-насоло.дження прекрасним, 2,2% - стимул до б1льш якгсного вико-нання службових обов"язкхв.

Теоретичний анал1з проблеми, даш констатуючого эксперименту дозволили розробити програму, яка була спрямована на шдвищення ефективност1 формування естетично! культури в1йськовослужбовцгв засобами самод1яльно1; художньо! творчост1. Нею передбачалося

всебгчне вивчення потреб I 1нтерес1в во!шв нового призову, ознайомлення 1х з Д1ючими колективами художньоХ самод1яльносг1, шефство 1х актив1ст1в над новобранцями та 1н.

Значке м1сце в програм1 зайняли питания удосконалення змзгс-ту, форм I методов проведения занять в художн1Х колективах, органичного поеднання освгтньо! I художньо-творчо! роботи. Б змхст осв1тньо! роботи включалися елементи знань з естетики, теор1! та 1Стор11 иистецтва за проф1лем колективу. При аналгзх художнхх творхв в процес1 занять рекомен.дувалося послуговуватися такими параметрами: приналежнхсть дано го твору до певного виду, жанру; час створення, характеристика епохи; автор, його життевий I твор-чий шлях; форма I зм1ст мистецького твору; видатн1 виконавц1 /артисти театр1В, музиканти/, р13Н1 подходи до розкриття задуму автора; засоби художньоХ виразност1 тощо.

Враховувалося, що естетичний розвиток учасник1В музичних колективхв залежить вхд 1нтенсивност1 спхлкування з музикою, накопичування музично-слухового досвх.ду, формування I закршлен-ня ум1нь та навичок сприймання музичних твор1в.

У театральних колективах прид1лялася значна увага аналхзу твору в процес1 його читання в колективх, розкриттю його основно! 1де1, засоб1в постановчо! виразност1, конфл1ктност1 як ядра теми твору, визначенню 1 побудов.* под1й та 1н.

3 метою художньо-естетичного розвитку член1в самодхяльних колектив1в П1д час занять, зустр1чей з д1ячами культури х иистецтва обговорювалися проблеми сучасного иистецтва, вгцродження украХнськоГ нац1онашьно1 культури, розвитку народно! художньо! творчост1.

В експериментальних художшх колективах були створеш умови

для задоволення 1нгерес1в I потреб кожного учасника, гармонгй-ного розвитку, самоутвердження I самореал1защ!, залучення всгх до участ1 у життг колективу, самовря, дуваннI. обговорешп питань д1яльност1 колективу. Цьому сприяли 1ндив1дуальний П1дх1.д, роз-виток хн11Цативи, самост1йност1, спрямування д1яльносг1 колективу I кожного його учасника на створення нового, оричнального, звичайно, в межах можливостей, пошук власного виршення твор-чих завдань.

Робота експериментальних колектив1в органхзовувалася так, щоб успгшно реалгзувати не лише педагог1чну, але й 1нш функщ! художньо! самодхяльност1: розваги, вгдпочинку, насолоди В1.д участ1 у колективних творчих справах та 1Н. 3 цгею метою прово-дилися колективн1 в1дв1дування концертхв, театральних вистав, проведения екскурс1й, сипльний вхдпочинок, В1дзначення пам"ят-них дат в життх колективу та кожного його члена.

В формуваннх естетично! культури во!на значне М1сце займае репертуар, шефська робота д1яч1в культури I мистецтва. Тому ме-тодиц1 подбору репертуару, використанню шефсько! допомоги в прог-рам1 прид1лено належну увагу.

Ефективн1сть впливу самодхяльно! художньо! творчост1 на формування естетично! культури во!на оц1нювалася за критериями, як1 розкрит1 в першому розд1Л1. Зокрема, враховувалася наявшсть знань, вм1ння сприймати I оцшювати художшй тв1р, розвинешсть естетичного смаку, художньо-творча актившсть, розум1ння естетично! сутност1 ратно! прац1 та 1н. Зикористовувалися так1 по-казники, одержат шляхом сажюцхнки та ощнки кер1вник1в худож-Н1х колектив1в, як стушнь сформованост1 естетично! культури, ставлення до класично! художньо! спадщини, гнтерес до лттера-

- «. -

тури з питань естетики та мистецтва; наявн1 зм1ни у здатност1 розум1ти х переживати художн1й тв1р; ставлення до в1двхдування концертов, театральних вистав, радхо I телепередач, лекторов з проблем мистецтва I культури; зм1ни у ставленнх до вхйськового обов"язку, товаришв по служб1, арм1йського побуту та 1н.

Анал1з даних формуючого експерименту показав ефективн1сть запропоновано! в дисертац11 програми пол1пшення роботи арм1й-ських самод1яльних художнхх колективхв по формуванню естетично* культури воЗСнхв. Так, 52,5% учасникхв експериментальних худож-шх колективхв В1.дзначили зростання у них р1вня естетично! культури, тод1 як цей показник у контрольних колективах становить лише 32,7%. Дан1 самооц1нки учасник1В цих колективхв майже зб1-гаються з ощнкою кер1вник1в. Зростання р1вня естетично! культури вони вхдзначили у 49,4% учасникхв експериментальних колективхв I у 31% - контрольних.

68% участшв експериментальних музичних колективхв вия-вили 1нтерес до украХнсько! народно! художньо! творчостх, а у контрольних - 48%. Переважна б1лып1сть цих експериментальних колективхв /8х,6%/ В1дзначила, що у них зм1нилася здатнхсть ро-зум1ти I переживати музику, а у контрольних - 27,2%. Биявили спйкий 1нтерес до Л1тератури з питань естетики, теор1! I хсто-р!I мистецтва 63,4% учасник1в експериментальних колектив1в 1 28% - контрольних. Бажання частше вЦв1.дувати концерти, виста-ви, лекторхI з проблем мистецтва виявили 85% учасник1в експериментальних колективхв I 52% - контрольних.

Про позитивний вплив участ1 у самод1Яльн1й художн1й творчостх на ставлення до виконання в1йськового обов"язку, до товарищ! в по служб! св!дчать дан! наведено* нижче таблиц!.

Респонденти

Характер

ВХДПОВХД!

Контрольна група

Експерименталь-на група

в % до числа в1дпов1.дей

1. Участь у художшй самод1яль-ност1 сприяла баченню естетики в1йськово! справи, бажанню кргще виконувати вгйськовий ооов"язок 34

2. Участь у художшй самодхяль-ност1.сприяла становлению дружшх сто суни в з товарищами 63,8

3. 3"явилося бажання прикрасиги

суворий армгЛський побут 54,3

4. Полгпшилося ставлення до

в1йськово! техшки та збро! 52,1

5. 1стотних зм!н не вхдбулося 13,9

86,9

71.3

67.4 63,2

Кергвники вс1х експериментальних художн1х колектив1в вважа-ють, що понад 75% учасник1в воло.цхюгь естетичною формою мислення, а кер1вники контрольних художнгх колектив1в вказали на недостат-мсть волод1ння нею.

Цг та 1ншх данх, наведенх у дисертацх!, свхдчать про ефек-тивнхсть формуючого експерименту.

Висновки.

Проведене дослгдження дозволяв зробиги такх висновки.

1. Потреба у форыуванн1 естетично! культури во!н1в зумовле-на тими висоКими х благородними Ц1лями, котр1 ставляться перед Збройними Силами по захисту суверенно! Укра!ни, впливом П на духовне зростання В01Н1В, на розвиток творчого п1дходу до ово-лод1ння складною в1йськовоо техшкоэ, на згуртування арм1йського колективу, усвхдомлення естетично! щнносп ратно! пращ, пере-

- С.Ч -

живання естетично! насолоди В1д майстерного, творчого опанування вхйськовою справою.

2. Самод1яльна художня творчхсть е важливим фактором фор-мування естетично! культури, духовного розв/тку особистост!, естетичного освоения нею св1ту, вироблення естетичних смакхв та хцеалхв, здатностх будувати життя за законами краси, вхдданост1 II хдеалам в житт1, у взаемов1дносинах М1ж людьми, ставлення до прац1, збупження до активност1 вищих сил людини, спонукання II до творчост1.

3. У вихованн1 духовних запит1в особистост1, формуванн1 II естетично! культури значне ьисце займае мистецтво. Тому вихо-вання потреб у мистецтвх, здатностх його розумхння, В1рного оц1-нювання твор1в мистецтва, сприймання 1х краси, розвитку потреб

у художньо-творчхй дхяльностх е важливим засобом формування естетично! культури.

4. Процес формування естетично! культури во!на передбачае наявмсть в його структур! хнтеректуальних компоненЛв.знань основ естетики, теорИ та 1стор1! мистецтва, розвиток емоц1йно-чуттево! сфери, вднхсть естетично! свхдомостх, почуттхв та дхяльностх.

Ь. Формування естетично! культури значноо мхрою залежить В1д реал1зац1! функцхй самод1яльно1 художньо! творчост1. При всхх в1дм1нностях цих функц1й !х об"еднуе причетн1сть до естетичного*- Характер зв"язк1в мхж функцхями, також акцентування уваги на Т1й чи хншй з них, мавть специфхку залежно В1д виду колективу та рхвня його розвитку, умов д1яльност1 арм1йських художн1х творчих колективхв.

6. Зиховний потенц!ал самодхяльно! художньо! творчост!

значною карою залежить вгд наукового подходу до вибору репертуару, наявност! в ньому твор1в укра!нських митцхв, народно! художньоI гворчостх, спрямованостг шефсько! роботи на формуван-ня естетично! культури во!н1в, методичну допомогу керхвникам художн1х колективхв.

У процес1 дослх.дження були виявлен1 I обгрунтоваш педаго-Г1чнх умови, що сприяють полхпшенню формування естетично! культури в1йськовослужбовц1в.

За результатами дослх.дження розроблено так1 рекомендацхI:

- пол1пшити подготовку кер1вник1в арм1йських самод1яльних ху-дожн1х колектив1в, а також удосконалити систему П1.двищення !х квал1ф1кац11, зосередити П1двищення квал1ф1кац1! цих кер1вник1в переважно у в1дпов1дних вхйськових навчальних закладах;

- забезпечити систематичне аидання репертуарних збхрншив для арм1йсько! художньо! саыодхяльностх, звернути в них б1льшу увагу на твори укра!нських митцхв, народне художне мистецтво, в1йсько-во-патр1отичну тематику, пхдвищити 1дейно-художн1й рхвень ре-комендованих твор1в, включати в 1Ц зб1рники твори р1зно! складном!, методичн1 вказхвки для керхвникхв колективхв;

- рекомевдувати командуванню в1йськових частин розробити I систематично реал1зовувати систему заохочень во!нхв - активних учас-ник1в художньо! самод1яльност1;

- пол1пшити кер1вництво художньою самодхяльнхстю з боку соц1ально-психолог1Чно! служби Збройних Сил;

- рекомендувати шефам - д1ячам культури I мистецтва звернути б1льшу увагу на творчу та методичну допомогу кер1вникам арм1й-ських само.д1Яльних художн1х колективхв;

- пхдготувати та видати для кер!вникхв самодхяльних художньо-

- см -

творчих колектив1Б методичш посхбники з питань орган1защ!, особливостей 1 методики роботи арм1йських художнхх колектив1в.

Пхдводячи подсумки, можна зробити висновок про те, що мета дослхдження досягнута, висунута гхпотеза пхдтвердаена, поставлен: в дослхдженн1 завдання вирхшенх.

0сновн1 положения дисертащ! в!.дображеш в таких публ1ка-Ц1ях автора:

1. Наш центр досуга //сборник трудов соискателей. - Львов, 1992.-с.51-55.

2. Подальша активхзащя самодхяльно! художнь! творчостх - важ-ливий зас1б формування эстетично! культури вхйськовослужбовц1в. -Льв1в: Вид-во Львхвського вищого в1йськового училища, 1992; 27 с.

3. Формування естетично! культури вхйськовослужбовцхв у процес1 художньо-творчо! д1яльностх у вхльний час //Зсеукра1нська наукова конферешця "Вхдродження I роэвиток культури Укра!ни: проблеми 1стор1!, теор11 1 практики". Тези доповхдей, - К.,1993.-с.142-143.

4. Проблема эстетичного хдеалу у вихованн1 в1йськовослужбовц1в засобами самод1яльного мистецтва /Днститут культури на сучас-ному етап1: Тези доповхдей викладачхв та асшрантхв.- К.,1993. -с.65-66.

5. Художня сам0дхяльн1сть - важливий зас1б формування естетично! культури В1йськовослужбовц1в /А)1жв1домчий зб1рник № 12 "Питания культуролог!I" - К., 1993. - С.119-123.