автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Формування нацiональноi самосвiдомостi пiддiткiв СРВ засобами фольклору

Автореферат диссертации по теме "Формування нацiональноi самосвiдомостi пiддiткiв СРВ засобами фольклору"

РГб од

КаТвсыпй дергавшй 1нстзту? цуяьтурз

Вз правах руаишсу .

Ш В5Н «ГУ

ФОРМУВАННЯ НЩОНАЛЬНО! СА!,ЮСВ1ДОШСТ1 ДХШТЖВ СРВ ЗАСОВАМИ ФОШаЮЕГ

Спец1альн1сть 13.00.05 - теор!я, методика 1 орган!зац*я

культурно-освИньоУ д1яльност1

А вт о р е ф е р а т

дпсертацИ на здобуття наукового ступени кандидата педагог!чних наук

Кйв

- 1993

Дисергад1бв е рувошзс.

Робота викояака в ¿Мвському дерганному 1нститут1 аультура

Наувовий квр1вшш - чя.-&ор. АПН УкраТнг, прсфесор

ЧЕДДев Васадь 1ванов1П

0ф1ц1Ён1 одонента - доктор педагог!чнзх Еаук, профвсор.

заслухекай прац1внкк вшдоУ школы УвраГна ЮВДРАТШ Олександр Панте-лейыоковач

- кандздат педагог1чнкх наук, профв-сор СхЕАР Олекоандр 1вановач

Дроа1дна оргаШ заШя - Наукаво-досл1днгй Институт дедаго-

Пки АНН Укра1ни

Захнст в1д<5удеться о годин! " И О Я, 1593 р.

на зас!данн1 спеШад1зовано1 ради К.01.34.01 ера КйХвськсяф державному 1нститут1 культура за адресов: Ки1в, вул.л&рса, 26.

3 дасертац1ею искна ознайоыитися в бхблготзцх айвського дервавнохтс 1нституту культур, Шв, вул.Щорса, 36.

Автореферат роз!слана! 9 1993 р.

Вчеыий секретар спец1ал1зовано1 рада

КОВАЛЕНКО Н.В.

г

ЗАГАЛЬНА ААРАКШИСТИКА РОЮТИ

Актуальн!сть доел!дхення. Метою В"етнаму у найблтсчому майбут-ньому е побудова такоТ держава, пря як!й народ буде багатим, кра-Уна буде сильною, цив1л1зованов.

Нершорядне значения для зд!йсцения ц1вТ мети мае розробка стратег!! виховання, осв!ти 1 культура. Одним 1з завдань ц! сУ стратег!! е виховання п!дростаючого покод!ння в дус! патр!отизцу 1 над!ональноУ гордоот1.

Основой виховання патр!отизцу ! над!ональноУ гордост1 було 1 залишаеться формування нац!онально! самосв!домоет!.

НаШональна самосв!дом!сть - цесв! дом! сть нац!ональноУ сп!льност1 людей, яка народжуеться !з сп!льност! рконом!чних зв"язк!в, територ!У, кови, а таксис деяких Багвльних традиц!8, на-ц1ональних особливостей культури, психолог1Т. Життев1сть ! актив-н1сть нац!Т у значн!й м!р! визначаеться характером 1 р!внем нац!-ональноУ саь:осв1домост!. .

Ус! нац!ональн! виэначникя - нова, територ!я формування ! розеелення, внутр!шн! економ!чн! зв"язки ! особливо культурна специ$1ка - надто суттев! при характеристик будь-якоУ нац!У. Взаемод!я ус!х цих ознак, Ух сукупигш вплив на утвореннд ! збере- , ження народу як 1сторично створеноУ сп!льност! находить свое в!д-биття у вигляд! пох!дного, але дуже вааливого сусп1льного явища -нац!ональноУ самосв!домоет!.

НаЩоналыш самосв!дометь у б!льшост! лвдей, йк! належать до будь-якоУ нац!У., великоУ чм малоУ, нерозривно пов"лзана з га-рячою любов"ю до свого р!дного народу ! горд!стю за його соЦ1-ально-еконок'Лчн! та кудьтурн! досягнешш, за його внасок у сватову диь1Л1зад!ю.

Фольклор - тсрм!н, якиЗ егкорастовусться для р!зноцан1тних явищ народно! культура t якай погиачас духовн! та матер!альн! традицП народу Í знания про народ, »олькяор в!дображав думки й уявлення, почуття й над!! народу i вслод!в знаншш "голосу народу", тобто вираЕеншш втн!чно? саоер1днсст{ прс р!зношн!тно-cTt культурного роввктку лвдотва. Фольклор в насл!дкои I даерэ-лом подальшого роэЕИТку культурного хэвття народу, основою нац!-ональноУ caj.iocBjдомоет!. ИедагоНчи! 1де1, бататов! гювкй досв!д народу аакр!пились перш за уса в фольклор!.

31 сл!в Бахлула Абдулли, фольклор с продуктом колектнвноТ народно! творчосг! i яаляе собой найбагатыв духовна надбання южного народу, яке дсМлибо adopirae найпотабкн!ш! t висок! uo~ ральн! принципк, що сфорадувалаоь протягсы Oaravbox BtKtB1.

Фольклор траетуеться як вахлияа окладова частана способу киття i повсякденного побуту. Вйбчоння його у эначн!й ы!р! спра-лв оелгненша втн1 чких сп1лъностей.

Фольклор - по оучаонш виэн&ченшш - вклшае в себе уМляк! елемонти народно! худоаньо! творчоот!: усна л1тература, народна niсил, народна цузика, вародшШ танець, народа! !гря та вистави, иародшЙ1 театр, народ»! музкчи! 1 нструментв, народи! свята та обряди, народна apxlTejtsypa та скульптура, народа! худохн! ремесла.

Шдл!тковий пар!од - шШвшзаЁ у становлеш! оообн ладош, ¿ородвання нац!ок&шю! оемосзИдоьэа®! е идавпшг етапом у ста-, новленн! та розвящг осойз alKZltm, його духовного збагачення. Процес формуванид uauiсцщдьвоЗ сааосв!дса:оот! tieso пов"язансй г

1 Бахлуд Абдулда. Азер^аЙдаянськаЙ обрядовнй фольклор i floro поетика. - Баху: Ш, 1990. - С.З.

*

актуал!защсю фольклору, засоби якого можуть бути б!льш широко використан! для офокхивного досягнення подагог!чних ц!лэй у робот! шк!л f позашилышх закладfв э п!дл1гкаыи. Нротэ а теоретичны i практичн/Д д!яльност! у В"етшш! ц!й прошлом! придШ-лась недостатия увага.

Шшише протир!ччя, яке полягае у необх!дност1 використання фольклору э метою фсрмувакня иац!окальноТ саглосв! домоет! п!да!т-к!в t явно недостатньо! роэробки у В"етиам1 ылях!в його <51лыл афективного зд!йснеш1Я у педагог! чнШ л1твратур! га каукових по-дагог!чних досл!даеннях у краУн!. Воно й стало проблемою доол!д-

2С0Ш1Я.

AKTyü-XLHiсть проблема, ÍÍ нодостатня теорэтична розробка обумовили виб!р теш досл!даення: "мгормування нац!оналыкЯ само-св!домост! п!дл!тк!в СРВ засобаш фольклор".

Об"ект дославши - форьгувашш вад1ональноХ оа»лосв1домосг1

iiifttfiTKtB.

Предмет досл1даьния - процес формування нац!онально¥ саыо-ов!домост! níwiíTKlB ВЧткаму засобаш фольклору.

Метою досл1дже)Ш1 було обгрун!уваяня педагог!чних умов, як! забезпечують офектавно ышористання народно'! художньо? творчоот! для формування нац!сшш>ноУ самосв! домоет! п!дя!тк!в.

Гипотеза досл!дяинпя; викориотшшя фольклору a müto» форвду-вашш нащ ональноУ самосв1домост! буда б1льш ефективним, якщо ьоко складатамз систому, яка включав знания фольклору, floro м!сце .i роль у стшювленн! i роэвитку нац!ональноУ культура, залучення 11гдл!тк!в до фольклорно? д!яльност!, эд!йснювапшеться !

¿заемоц1я ш.оди з закладами клубного типу. ,

У ход1 дссд!ддсння необх!даю було вдр1шта иастушй основн! .задам i:

- визначити роль культура, народно]? художньо'! таорчост! у форцуваин! над!овально! саыосв!домоет! п!до!тк!в; :

- досл!дити стан теорН 1 практики використшшя фольклору з метою формування нацгональноУ самосв!домоет! п!дд! тк.!в у СРВ;

- розкрити виховний потенц!ал фольклору в"етнамоького наРОДУ; . ..'.'.-.' С

- виявити та обгрунтувати педагог!4Hi умовй його ефективно-го використания з метою форь^вання нац! ональноУ сшлосв1 домоет! у п!дя!тк1В.

Теоретичним основаш досл!дження були роботи ф!лоеоф1В, психолог!в ! педагогов з пройдем формування особи п!дл!тка, формування його нацхональноУ самосв!домост!: Асмолова А.Г., Бать Хионг, Боаовач Л Л., Ву Txafi Ха, Д!нь Ван Ванг, Кона I.e., Кири-чука 0.В., Коотюка Г.С., Коваль Л.Т., Маляко В.О.У М!шеля Кле, Леонтева O.M., Ле Тх! Щнь, Нган Кьуй, Орлова I.ji., Петровсько-гоА.В., Сп!ркина О.Г.. Сухомдинсысого В.О., Ушинського К.Д., Харламова 1.Ф. та !н. У сфер! етнограф!У та фольклористики: Олекс!ева Е., Ву Нгок Фан, Бромлея iu.^ Д!нь За Кхань, Ло Чунг Ву, Нгуен Донг 41, Нгуен Коанг.Ле, Хиу Нгок, То Нгок Тхань та !н. У сфер! iCTopi'i культури: Дднг Дик Шеу, Маркаря1к Е.С., Нонг Куок Чан, Нгусн Кхак В"ен, Нгусн Кхань Тоан, ХонгЧионг, чионг 41нь та 1н. У сфер1 проблеми взаемодИ школи ! соц!ального сере-довшча, д!яльн!оть клубних о<3"еднань: БуевоУ Л.П., Bypolf Н.П., Буй Кьуй, Доан Ван Чук, Герасименко Л.Ц., СвтсевоУ Г.А., Кара-зян Л.О., Корда Г.С.» Коотяшк1на 6.Г., Курак!на А.Т., Мудрик A.B. М!нь Нгок, Шчкало Н.Г., Нгуен Ван X!, Нгуен Фиок Тхуан, Новико-воУ Л.1., Ло Ньи Хоа, Романова А.П., Оасихсша О.В., а'еыенова В.Д. Смирновой 6,1., Тарасюк Н.М., лоанг В1нь, Чан Куок Бант, чсаеле-ва ВЛ. та iB.

Мотоди досл!дяення. Для вир!шоння поставлоних задач 1 до-сягнення моти досл{даошш вякорястовувалась сукупн1сть р!аних мотод!в: вивчешш 1 атал!з л!терагуршх даероп, спостереяення, анкетування та 1нтерв"ю, бес!ди, иоделювання састеми Еикористан-ня фольклору з метою форцувашш нац1ональиоУсамосв! домоет! п!д-л!тк!в, педагог!чний эксперимент /констатуючий ! формуючпй/.

Наукода новизна досл1даення полягае в обгрунтуванн! умов, при яких шкориоташш фольклору з нотою форадвання иац!онально¥ самосв!домост1 будо б!льш ефективнии; розробд! система ззаемод!Ч клубних заклад!в I шк!л з форцування нац!ональноУ самосв!домоот! , засобами фольклору, яка вшютаз осв!тньо-проов!тннцьку роботу, залучення П1дл!тк!в до фольклорноУ д!яльност1, розповекдаення И результат!в.

Теоретична значим! сть досл!даення полягае в анал!з! становища розробки у В"стнам! проблем виховання нац!ональноУ самоов!до-мост! п!дл!тк!в, роэкритт! виховного потенц!алу фольклору, роз-робц! систем виховашш нац!ональноУ самоов!домост! п!дл!тк!в засобами фольклору ! критэр!Ув його оформбвалост!.

Практично значения дошидаення полягае у розробц! на його основ! I впровадаенн! рекоменцац1й з формувшшя нац!ональноУ са-мосв!домост! п!дл1тк!в засобами фольклору школами ! клубника зав-ладами В"етнаму.

Положения, як! винеебн! на захист:

1. Обгрунтування необх!дност1 викорястання фолышору для . формування нац!ональноУ самосв!домост1 п!дл!тк!в.

2. Умови, що сприяють форцувашш нац!ональноУ самоов!домоет! засобами фольклору ! як! включать:

- забезпечешя орган!зац!йноУ, вШстовноУ, мбтодичноУ та !нфоршц!йноУ взаенод!У шк!л ! клубних заклад!в;

; -орган!чне сполучення оов!тщ>о-просв!гницькоТ робота з рключеяшш я!дз!тк!в у фодьклорну д!яяьн!оть; , - р!зноман!тн1сть вад!в фодьклорноУ д!яльноот! п!дл!тк1в,

яка забазпечув задовояення íx потреб та 1ытерес1в;

- актив!зац1я робота клубних об"еднань п!дл!тк1в, яка по-в"язана з фольклорпоа д!яльн!отв;

- розвиток 1н1ц1ативи, оамод1яльност!, саыоуправл!ння, сти-мудювання саыост!йного пощуку, отворешя у п!дл!тковоцу саиод1-кльцощ колектав! атиссфера в!льиоУ доокусП, сп1вроб!тиицгва i взавмодопоиоги;

- ДЕ*оронц!Ёозакий п!дх!д у процео! включения п!дл!тк!в у фолькдорау д!яльн!оть;

; - вадучення п!дд!тд!в до оушйлько-корасдо! прац! по вбору ta розповоэдаеанэ фольклораах ц!шюстей, шроквй показ П ро-; эулмат!в.

3. Снстеьа вакораотанвя фольклору о оп!льн!й робот! школа

• f клубу з форцування Еац1 овально! сшосв!дшоот! п1дл!тк1в у В"втнаи1. _

' База гойл1тет1я. Доол!даешш провсдалооь у 1991 - 1993 ро-" ках на баз! ш:огш Хоздйеа и. Ханоя ! пкодп Ле!удв пров!нц11 На»-ха. а rasos удек!лькох 1шах вксишх и.Хуо й и.ХошШя; на-баз!

• будиаку культура paüoay 2данк!еи, ХаноДського будинед ni онер!в, районного буданку культура пов!ту Иг ta Хднг /пров!нц!? Наыха/. Дниетиаи ояатуванняы було охоплено 350 п!дл1тк!в, 120 учнтел1в 1

; 100 влубнах прац!внак!в. Еаб!р баз доал!даення проводдвся на за: садах внсновк!в ексоерт!в, якиш «Зулн вакладач! ¿¿шойського íh-; - статуту культура, прац!шшка орган!в народноУ освгти i культури В"«та«<у.

: Достав!рн!ста результат^ досл!даеиня забезпвчуеться тео-

реплики обгрунтуваншы OXtAinX ПОЙСЗСЯЬ, ваиораотанняи КС£5-плексу взазшодоповншочнх метод! в, адекватшх мет! 1 задачам доол!даення, к!льк! снзи та яд1сшш анал1зон разультат!а доол!д- , ження, позитивдам зрушенняи у форкуванп! нац!овально! оамоов!до-ыоот! п!дя!тк!в.

АпробаШя роботп. У процео! ехоперамзнту окрам! 2ого этапа

обговорен! з в"стнаксьшз науковцдгл, учпталязл, ялубпта прз-

1

ц1вшкака, вякяадачамз ХапоЙоького »иотагуту культурз, cnentu-л!стакз 1котитуту фадыиюру 'о Xeaol I впровэдаел! в практик в шсол! Хоашс!еы и.1аноя та в сдал! Д1вудо проз!нц1! Eataa. /

Результата доол!даошш обгоаоразаяпоь па вооу1фа!поыса конференциях: "фльтура УвраТга: »отор!я I оучас^сть". - XapalE 1992, "В1дродавизя 1 розвзтоя культура 71фаТга: проблема faroptl, теор!! та праптлпз". - Ша, 1993; па пзугопд попфар22ц!ях еЗй-ладач!в 1 асп!рапт!п Швоысого двргашого fimnsyjy пультурл, зао!дашях кзфедцп педагог!ст 1 псзхояогИ ц&ого з 1потзту?7, васв!тлен! у пу<1л!кац!от язоертанта. ; . ■

Структура лисертвпН обуисалвва кэтоэ ! сздачага досл!дай№: Бона вкяэтяа вотуп, два розд!лз, еаюгапнишя, сгаооз л!тэрзтурз i дедаток.

■•■■■■"■ > .

■ > I

'. ^.л^\'осшшй'аао1.еоБШ

У вступ! обгрунтовувться авгуальа!сть теиз дисвртац!Г, вйэ-начазться об"сгг, продаот, кэта 1 задач! доол!дасшш, характера-зуеться наукова новлэна, г1потопа, теоротачна i практична значн-ы!сть робота, база досл!даення, вад!Лен! ооновн! положения, як! виносяться на захист.

У першому розд!л1 - "Формування наШонально! оамосв!домоот?

п!дл!тк!в засобаш фольклору як соц!ально-педагог!чна проблема" велику увагу прид!лено розкриттю роя! фольклору у формуванн! национально? саАюсв1доыосг1, проведено анал!з теорешчних пере-думов форцування нац!ональноУ самосв!домост! п!дл1тк!в 1 стану теор!У та практики впкорастання фольклору в школах ! клубних закладах Внетнацу з метой формуваннл нац!ональноУ саыосв1домоет! п!да!тк!в.

У роэд!л! внсв!тлюються тооретичн! проблема самосв!домост1 I нац!ональноУ самосв!домоет!. Самосв!дом!сть розглвдавтьоя як структурой олемент особи лвдинн 1 нац!ональна самосв!доы!сть як вища ступ!нь самосв!домоет!, яка грае валливу роль в розвитку ¡ис нац1У в ц!лому, так ! кокноУ особи. Анал!зуючи факта з !сто-р!У УкраУни I автор прийшов до висновку, цо прбцес ста-

новления 1 розвитку нац!ональноУ самосв!домоет! в обох народ!в завкди т!оно пов"язаний з процесоы становления 1 розвитку над!о-нальноУ культури та фольклору, що св!дчить про Ух вааливу роль у форцуванн! нац!ональноУ самосв!домбст1.

Анал!зуються теоретичн! проблем! формування вац!ональноУ самосв!домоет! у п!дл!тк!в. По даниы досл!даень психолог1в особ-ливоот! !ндив!дуального розвитку зал ехать в!д багатьох соц!аль-них фактор!в 1 роззиток особи в онтогенез! йде в!д соц!ального св!ту сусп!льства до 1ндив!дуального св!ту особи. Дякуючи!широкому циклу роб!т молодо! ооц!альноУ психолог!!, а таксес новиы м!к-дисципл!наршш досл!даеншш, що виникають на з!ткненнях з !сто- ; р!ею, етнаграф!ею, сем!отикою та !ншнма науками на замену загаль-жм положениям про соц!альну детерм!нац!в розвитку особа праходеть конкретн! концепц!У 1 ооц!о!сторичн! характеристики св!ту лодини, тобто того, цо привласнюеться особо» 1 складае зм! ст У У соц!аль-них якостей у ц!й культур!, до чого залучаеться особа в систем!

оусп!лытх в!дносин.

Основою до розум!ння иохан!8Цу руху особа у састеы! соц1-алышх в1дносин s категор!я, яка продуктивно розробллзться а суоп1льствознавст&1: "сод!ально-J сторэтшй споо!б япття" - проо-т!р вибору, обнвктявйо задаигЗ 1цдзз1ду, sjo э"яелпся m св!т у т!м чи Irauiu суоп{дьотаК Сааз а цьгадг значена! yse прл появ! !ндап!ду а ев!«! лвдка, в1ц отав членом суспГльотва, чдепои конкретно! соц!альио! урусд а «ыкдг оусп!лъотз!, а лкс^г Сот.7 "задан!" яряналеан!сть до дано! г^уш, до дано! культура. 7с! ооц!ально-предиотн! оооблпвсст! сяоссйу юття бйоаупевя» як бороло розвятку особа па т!Я чп Imain дороз!, mdlp пез р1зноман!тких вцд!в д!яуааоот1. Введснгш катогор!?. "ооШаяыго-!сторячнвй споо!б saттл" прзводять до йооголозкз пззкз аросйсу, розробка яких дозвсяяз cd"SE:io псбзтатз 2шк?пс;д1рзоот1 posnsTisy особи. Одна 1з цях проблей позиязапа з сягиошша розватду особа, a p!3imx культурах дано! епеет, а тгясз у р|с:ггз водпшк J шлпх ооц!алышх трупах дано! пульгурз. Опяоугка дозьвщ соц!о;шпоэу повад!нку особа, соц1олога 1 соц!адьа1 псахеяога зшрзктзргэузть особу саш як працетавиает т!з! »и !кпо! групп, цац1У, того ча !жзого ооц!ального ц!лого. Одкяа 1з 1шря;з1з доаз!£2езь ссц!о-тзгИчяо! повзд!ша оообз з зявчешш aculornti^inix sscain 7 роз-глтеу i функц!онуЕаян! особа а р!зшзз огЛчепх сп!льаостях /на-Мокалыий характэр, &зц1<шл&аа самааэ1дсл!сп>, прреда I 'йугк-ц11 отн!чних стероот2п!з/.

• У соц!отип!чн!2 повсщ!кц1 оуб"ом cacaasat э щгйь-

тур! зраэЕП поэ0д1нкя 1 а! знали, гадоз1дсу1 за matnspaiдуальп! явят. В оовеву цах явшд закзхадзяо салютам i таку,

ад а продуктом сп1льноТ д!яльноот1 ДЕДОтпа. сжигав зшжшь, яка опрадазчеиа в т!8 т icnht иульгзп1 3 кхгяйд! jji гпо:ад! тлях охсм

, нов ад! шеи, традац!й, соц!альних норы. Роаглддаши п!дл1тков!сть як nöpios роэвитку психолог!! констатують, що зм!ки у п!дл!тко-воот! поол1довно охоплштьчотири офери роэвитку: т!ло /nyóep-татний розвиток/, мислання /когн1тавшй розвиток/, сощальне хитхя /церетворення соц!ал!зац!К/ 1 самосв1доы1сть /становления 1дентачноот1/. Протягш воього п!дл1ткового в!ку поступово фор-цуетьоя нова суб"ектнвна реальн!сть, яка перетворюе уявления 1н-дкв!ду про себе 1 1ншого. Становления !дентичност!, шее аакладе-но в основу феномену п1дл!тково! саыосв!домоот1, включав в cede три ochobhí задач! роввитад:

J. Усв!домлеш1Я nepeóixy часу власного Я, яке вкшочае дитя-че минуле и визначае проекцию cede в шйбутне. ' - 2. Уов!домлення cede як в!ды! иного в1д !нтер1ор!зованих <5атьд1вських odpaalB,

З. ЗДйснення сястещ добор1в, як! эабеэдечуЕть ulHHíoTb : особи.

Описан! псахолохша ситуад!! «аттевах перелои!в особи i 1х вираз в обрядах, гвоздях, ритуалах волод!ють низкою аагальннх особливостей, Ода!ею а них с те, що э дадомого» обряд1в зд!йсшь-еться виховна функц1я оп1яьност!, виховання надЮнальноГ само» ов!доыостЬ Готоричншг суб"«ктом 1вдив!дуал!зац1* виступала в соц!огенеэ! социальна група, ока спонукала члена обвдни пройти через порогов! аШвальн! ситуацП. Провдо Чндав!дуал1зац11 епи-радся на 8овы!ш! заооби - "злаки", черев як i суб"вкт оволод!-вав oboïm Я.

Для а1дя!тк1в характера! аначн! врушення в иасленн!, у п!з-шшальн!й д!яльыост!. Вони не аадовалшшот^ся зовн1шн!м сприйман-иям предмет!® 1 явещ, що вьЕча»ться, а накататься зрозуи!ти ïx oyssicTb, првчинно-нашйдков! ъв"наш. що !снують в них ! осяг-

пути глибинн! причшш яепщ, як! Елвчаатьоя. Шдл!тка в1др!зня-ютьсл високим колектав1зкои, Гх пряЕабмзэть загальи! 1нтереса i сп 1 льна д!яльи1оть. ЗГ а!дя№а!в зростають 1нталоптуаяьн! эд!бно-ст1, росте духошгай cbJt, розиарштьоя м!лособаог! вз"язка. Уо! ц! bfkobt особлнвост! ояоддаэть рсзштон сшосв1дскоот1 п!дл1т-к1в. ^

У процос! форь^ваши самосв1доыост! п1дл!тк!в сИльп ефев-тивною в но пргсга сценка отсяутлггз явоогеЗ occíü п1дя1ка, а oafiiKa результатов floro д{яшюот1 i поаедИшя /ЛЛ.Бсзоеяч/. У цьому 0!ц! до явдяш1 поеш1ш прпйта, оводсд!та його св|дом!ст0 думка "Хто я? J& коф к!сцо в zum!? До MtS гэттзвяй сяях?" . По словам а. О. Сухомягдського, ця дукка шзв шркнута у лидшя лапа тод! , кола п!дл!ток у чо^гсь проявив, capasaa cedo, чашоь зяхоггався, а чоцусь доояг зшгпшх для свого в!ку рогультат!в.

Ц! полозеиня са{даать про казяшз!оть вдязчвнкя п!дл!?ка в ' фольклору д!шшисть з иатоэ Еакорзстаакя II дня форцувашщ на-ц|овально! самосз!дшсет!.

Психолог! я п!дл!тка у со (Ильи i <ЯльЬ розглядас п1дд!тко-в!сть лк культурная феномен, а не просто як 01алог1чнзЯ феномен. 3 найважлив!шш новоутвореннян у п!дл!тк!в - Ешгагаюнням нового р!вня самосв!доыост! - повйязуетьоя поява ряду псах!чнпх особли-востой. Дан! багатьох доел!даень показуоть, ио форецування само-св!домоет! п!дл!тка заклхпасться в тоцу, цо в!н поооупово почп-нав ввд!лятн т! чл 1ш! якост! э окроках вяд1в д1яльност! та в<шнк!в, узагалышвагн та о0м1рковувзти опечатку як особливом! cßccT поведГнки, а пот!м 1 як ст!йк! якост! свое! особнстост!. для зд!йснення свого складного процеоу оамосв!домост1 необх!дно, щоб п!дл!ток досяг такого яиттевого р!вня 1 пспх!чного розвитку, прз якому стае ыоаливим п! знания 1 оц!нка складно? д!яльност!,

якою в ыорально-дсихолог!чннй обрис лвдшш.Шдл!ток набувае досв!ду в процес! д1яльноот! 1 сп!л1?ування. Мсшшв!сть вибору виду фольклорной д!яльност! в аначн!й м!р! сприяе пiзнанию дае-рел нац!ональноУ культури, форцуванню нац!ональноУ самосв1домо-от!.

Шдл!ток, як предотавник свогонароду, являеться нос!ем величааного кошлекоу втн!чкихособливостой, як! на передаються во спадковост!. Ц! особливост! перейыаються п!дл!тком у своУЙ б!дьшост! ща в двтинств!, у батьк!в та!нших дорослих, у ровесник! в. Принадеан!сть лодини до того чи 1ншого народу визначаеть-ся в Шнцевому рахунку шхованням i навчанняы, у процес! яких людош! прищеплшться раон тогоетн!чного оаредовища, в якому BtH живо. '

Одни» 8 цершах Шсць у перел!ку основних принцип! в оргаШ-aauti ввховног-о продеоу валехить принципу народность який парад-бачае так! вида д!яльноот! шхованц!в, sütotou яких е р!дна ыова, народа! традиц!У, народна иастецтво, нац!онально-втн!чна обряд-н!сть, звичаУ.

У роадШ дасться анал!з стану теор!У 1 практики використан-ня фольклору 8 ыето» фодаувания нац1ональиоУ саыосв!домоет! п!д-л!тк!в у-СРВ. У В"втвам1 проблемам фольклору, особливо л!тера-турного, прид!ляеться велика увага, ала л!тература про педаго-г!чн! проблема внкорастання фольклору з метою формування нац!о-нально! саыосв!доиост! учи!в практично в!дсутня. Були т!льки окрам! публ!кац!У в журналах 1 газетах, Одн!ею з головних причин цього краеться у канул!й систем! ссв!ти /до СерпневоУ роволшц! У 1945 р./, в як1Ё мав Шсцэ великий вшшв китайськоУ ! зах!дноУ культура, преаирдаве в!дношеш1я до культура в"етнамського народу.

Стан теор!У багато в чшу вшшвае на стан практики викорис-

тання фольклору, якай був виявленай у конотатуючому експеримен-т!. ;

У задач1 експерименту входило - ваяонита в!дношення п!дл!т-к1в-школяр1в до фольклору, яке поддаться на 3 р1внях /знания, 1нтврес 1 участь/, а такох роботу учител!в {клубнях прац!вни-¡(1 в по залученню п!дл!тк!в до фолькяорних ц!кностой.

Дан! окспераменту показали, що потенц1Йн! можливост! фольклору в формуванн! над1оналыюУ самосв!домост! п!дл1тк!в викорио-товуються слабо. Учн! нсдоотатньо ознайомлен! э Щнностяма народно! худажньоК творчост!. 30 % огштуваних п!дл!тк!в не знаить п!сонь свого краю. 85$ п!дл1тк1в но вивчають п!сенну народну творч!сть на уроках музики в шкод! /10 % вивчають в1д.випадку до випадку/. Мала к1льк|сть п!дл!тк!в бере участь у фолькяорних са-ыод!ялышх колоктивах 1 в школ! /тЬтьки 7 % - брали участь, 79 % - не брали участ!, 14 % - !нкоди брали участь/. Шдп!тки шйяо не беруть участ! у збор!, запас! ! обробц!, роэповсюдкенн! народ-1шх пГоень, танц!в, обряд!в, легевд, казок /95 % п!дл!тк!в зов-с!м не беруть участ!, а 5 % - р!дко беруть участь/.

80 % учител!в висловила св1й погляд на то, що це недостатньо прлд!ляеться увага ознакомлению п!дл!тк!в з народною творч!отю в культурно-касовах заходах; як1 проводиться в школах. У школах мало проводиться тематачнах вечор!в, лекц!й, бес!д, присвячених на-родним традиц!я1;1, звичаям, обрядам. 76 % опитуваних клубних пра-ШвмШь аважас, що р!вень робота з вавчення народно! творчост! в школ! недостатн!й. Ще Дуже слабкай взаемозв"язок м!а школами ! клубниш закладами з пропаганда ! розповсюдяення фольклору серед шдл!тк!в /24 % учител!в вважають, що цей взаеыозв"язок недостатка, а 55 % осштувашх в!дпов!ла, що клуб»! прад1вники майхе не обгоаорвыть разом з учителями результата ваховного вшшву народ-

ноУ творчост! на п!дл!тк!в/. 87 % опитуваних прац!вник!в клуб!в негативно в!дпов!ла на питшшя: "Чи достатньо прид1ляеться ува-ги оэнайомленню п!дя1тк1в з народною творч!отю в клуб!?" 63 % ввакали, що бистр1ше недоотаткьо, н!ж достатньо. Позитивно! в!д-иов!д! н!хто з клубних прац!вник!в не дав.

Шдл1тки не виявляють зац!кавленост! до народно! художньо! творчост!. В основному вони захошшиться сучасною естрадною музыкою. Т1льки 4 % клубних прац!вник!в ствердяуе, що у Шдл1тк1в проявляеться зац!кавлен!сть до народно!творчост!.

Не опостер!гаеться р!зноман1тност! форм робота для ознакомления п!дл!тк1в з фольклором.

Наведен! дан1 св!дчать про наявн!оть' !стотних недол1к!в у робот! шк!л ! клуб1в В"бтнаму з викораотшшя фольклору з метою форцування нац!онально! саыосв1домост! п!дл!тк1в, про необх1д-н!сть актив1зац!! науковах досл(ддень з ц!е! проблем».

У другое розд! л| "Ваховннй потеиц!ал фольклору В"втна^у 1 уыова його ефективного вищастания » иегов фород вання нац1 онально! оаыосв!домоот* п^д^якАе"' розкрввавтьсд ваховне значения фольклору, Його р!з№Х вэдЦр цк даерелд форму вання над! шально! самоов!домоот1; даеться характеристика система сп1льно1рос(оти клубу ! школи в формування над!онально! оаыосв!домоет! п!дл!тк1 в засобами фольклору 1 ходу !! експераментально! перев!рки; анал1-зуютьоя результата форцувчого експерамэнту.

У розд!л! розглядаютьоя охрен! вида в"«тнамоьчого фольклору: уона д!тература, народы! п!сн!, народна музнка, народи! танц!, народы! !гра,народн! цузичн! !вструиенга, народн! свята та обряди, царедща арх!тектура та окульптура, народн! художн! ремесла. Розкрпватов !х глубокий нац!онадышй характер, в!дображення у них духовного св!ту народу, його иОривань 1 спод!вань, над!й,

радост! 1 печал!. Сама тому фольклор, як не що |нш, в даерелом форкувашш над!онально! самоов!домоет!.

Занропонована характеристика розробдено! диоертантом сиоте-т сп!льноУ робота клубу 1 школа з формуваннл нац!онально! само-св!домост! ц|дя!тк!в эасобами фольклору в основою формуючого експерименту. Бона охопила culльну д1яльн!оть клубних заклад! в i шк1л з таких шшрямк!в:

- розширення знань про культуру народ! в В"етна1ф, ïx фольк-лзрних ц!нностях, що с основою нац!оналыюУкультурд кожного народу /над! ональност!/1 в"етнаиського народу в ц!ло)уу; *

- б!льш глибоке вавчеиня п1дл!ткаыи фольклорких ц1нноотей, де вони кмвуть;

- виявлення !нтересу п!дл!тк!в до фольклору, Його розвитку, пробудаення любов! до фольклору, до нац!ональноТ культура 1 переживания за ïx долю, форвдвання готовноот! до збор!гання «азонально! культура;

- включения п!дл1тк!в у р1зн! вида д!яльност! а швчення, виконання, збору, обробки 1 розповевдкення народно! худохньо! творчост!. ; .

Як кратер!ï, по якам вим1рялась р!вн! оформованост! нац!о-нально! самосв!домоет! п!дл!тк!в, буля казначеи!; знания фольклору, аого вид!в ! аанр!в; знания фольклору свого рег!ону; оту-л!иь зайиятост! фольклорной д!яльн1стю; в!дноженяя до народнах худоиш!х ц!шюстей, традаШй, авача!в, обред!в.

Буля визначен! функц!! суб"ект!в сп!льно! д1яльяоот! з ура-хуьашшм ïx специф!ки. На основ! вавчення тоорИ, стану вакорао-тання фольклору з метою форцуваяня нац!онально! саьюсв!доыост! п!да!тк!в, ыожлмвоствй школа ! клубу було скяадено nporpaj^y сп!льно! робота, визиачено И эм!ст,мзтодачне забезпечення, а

також форми взаемно? !нформац!У про х!д 1 результата сп1льноУ д1яльност!.

Перший етап формуючого вкоперименту був присвячений озна-йомленню п!дл!тк!в а видами в"бтшшського фольклору, вивченню ними фольклору свого per! ону-, розвитку зац!кавлонсют1 до нарсд-HOÏ худскньоУ творчост!.

Слоаесн! метода вшшву поеднувались з художн!м супроводом, ексадре!яш в музе!, по и!сцям з яскраво вираженими фолышорни-ми традац!ями, в1дв!данням народних театр!в та концерт!в, нарсд-них свят та обряд!в, що сприяло формувшшю ! розвит|?у эад!кав-лоиоот! п!дл!тк!в до фольклору.

3 ростом знань про фольклор 1 зац!кавлвност! до нього п1д-л!ткк включались у д!яльн!сть з розучування ! виконшшя фсдьк-лорнях твор!в, виступаяи з ними перед ровесникаш, батьками та громадою.

На наотупноыу етап! вони залучались до б!льш складних вид! в фодьшшо!'. д!йшюст! - учаог! у п!дготовц1 1 проведенн1 овят та обряд!в, у. робот! садод!ялышх клубних 1 ик!льних фольклорних об"едцаш>. р!анока,н!тного направления, зборГ, обробц! ! розпов-скдаенню фольклорних ц{нностей, внготовлекн! предает!в наро;юго декоративно-прикладного мистецтва.

Таюш чином, форму вашя нац1бйальиоТ самосв!дсшст1 п1дя!тк!в, що брали участь в експарамент!, проходило ряд етап!в: почккаачл з оволод!ння знялняш про фольклор ! пробудаення !нтересу до нього i зак!нчухш охоЕленшш активно» фольклорной д!яльн1стю, ¡до забезпечувало значн! зруиення в р!вн! сформовакост! ulcï uafleas-лив!шо1 якост! особа.

В роздШ ьнал!зу1кгьсд.результати формуючого ексцеранонту, даеться пор!вняння стану форцуванлянац!онально? самосв1домост!

п!дл!тк!в до ! п!сля його проведения.

По самооц!нкам п!дл!тк!в 1 оц!нкам учптел!в, клубнях пра-ц!вник!в, як1 брали участь в експеришнт!, в експериментальних ; школах пом!тао п!двнщився р{вень нац!снальноТ самосв!домоет! п!дл!тк!в з 4 указанех ващв аритер!Ув.

Шдл1 тки експериментальних шк!л м.Ханбл i пров1нц!У Намха заявили б!лыае знань про культуру р1знах народностей В"етнаму, , Ух фольклорних ц!яностях, а такоз знань про фольклор свого етно-су - в"стов, про культурно серадовпщэ, де Boia гавуть. По само-ouIhkbm п!до!тк1в, на 28,5 % зб!льпилась к!льк!оть д!тей, як! ? знаоть народи! п!сн{, во в!дбаваэть !стор!в ïx краю. К1льк!сть народних п!сень, обряд!в, пародиях традпц!й t звячаУв, як! п!д-л!тки знаэть, зб!льшялооь у 2 раза.

В експериментальних школах була прпд!лена велика увага вяв-чешш народних п! сень на занягтях з музикя. У результат! кайяэ ус! п!дл!тки в1дзкачшш, цо lia уроках цузша вони вивчають народ-н! nlcu!. ' . •

94 % учитол!в та 96 % клубнах прац!вник!в в!да!тплп, що п!сля експераменту пом!тно п!двздявся р!вень знань п!дл!тк!в про свою Батьк!вщину, УУ гароУчне гануло, тепер!шз, про народну ху-дазшн творч!сть, народи! траднц!У?. звнчаУ, обряда.

Шдл!тки стали актшш!иш брати участь у фольклорн!й д!яльно-ст!. Число учасник!в сакод!ялышх клуб!в I сб"еднань ших крае-знавд!в, фольклорист!В, !сторак1в, лвбател!в народно! п!сн!, тан-цю, театру, прикладного шетецтва та 1н. впросло'на 10 в!доотк!в. Зб!льшилась на II в!дсотк!В ! к!льк1сть п1дл!тк!в, цо брали участь у зббр!, запис! ! розповехдаенн! фольклорних ц!нностеЙ, хоч абсо-лютн! показники по цим позиц!ям все ще шл!, на 12 в!дсотк!в -як! бугиш участь у п!дготовц! ! проведенн! народних свят та-обря-

д!в, концертних виотупах. Пор!вняно шзк! абсолюта! покаэники, що характеризую«. участь п1дл1тк1в у тагах вавливах водах д!яль-ноот!, як аб!р ! эапио вдродшзх а!оеиь, казок, легенд, тавд!в, а такоа у худоан!й обробц! дерева, внготовленн! вароб1в 1а бамбуку» очерету, кошцу та пядью пояснюстьсл тим, цо до проведен-ня форыуючого епспераменту охоцленням п1дл!тк!в фольклорное д1-яльШотю шкояи 1 клуби иайае не зайшлися. У краТн1 машш було зуотр!ти буквально одинцц1 клуб!в 1 об"еднань а !нтерес!в виновно! направленост!. Народн!й худогн1й творчост! не прид! ля-лось надежно! уваги н! в шкодах, в! в позашк!лышх закладах. Характерно, что в педагог!чн12 литератур! питания теор!Г фольклорной д!яльиост! п!дл!тк!в, вередовай педагог!чний доов!д практично' не висв!тлювалпсь.

1стотн! недол!ка, як! приведи до вначних поПршень у ц!й робот!, поясншться 1 таи, цо в шшчадьному процес!, особливо про вивчени! литература, цузпж, в дроц»с1 трудового вавчанкя народна художвя творчЮть не одеряада напевного вакористання. Тому за 2 роки епопериыанту добптись кардннальнах8ы1п у вир!шен-н! задач по залучешш п!дл!тк!в у фодькяорну д!яльн1сть було .ва!ко.

Шдл!тки брали актавиу участь в екскурс!ях по !сторико-вуль-турниы памятникам 1 фолыслориим и!сцян краТна, столиц! Ханою ! оров!нц!! Намха. Учател! в1дзначади позативн! зрушення у в!дно-иенн! п!дл!тк!в до вавчаявя, п!двшдене п!кяування про овоТх бигь-к1в, тдодшах брат!в 1 сестер, учн!в иододшх влас!в. Зросда !х актавн!оть в оусп!льн!Й д!ядьност1 по збервженнв природа р!диого края.'

Зншшя про фолышзрн! ц!нносг! свого народу, свого краю, 1нтерео до жудоаньо! творчост! народу 1 участь у фольклора! й д!-

яльноот1 покаэують в1даоыення п!дл!тк!в до фольклору, до нац!о-нальноУ культура, до традяц!й, звзчаКв свого народу. Разом з там виховуються у а!дл1тк!в перодивашя за доле нац!онаяьноУ культури, патр1отичн1 почуття 1 форыуються у них turnt гротдян-ськ! якост1: доброта, чеси!сть, одаШоть, готовн!оть до захисту свобода 1 нозалеаност! краГнз, лобов та повага до батьк!в, до лвдей, дбайливе в1дноа9ння до шшколиыяього середовяща. Уов цв е вшцш показииком сформоганост! шщ!оиальна! самосв1доноот! п!дл!тк!в, який п!дтвердяля дан! екснерягяшту.

У результат! форглуотого експеряменту кршцзи стало сп!вро-óiтняцтво школи ! клубу. Так ввааають ВО % опятуванях клубных прац!в1шк!в i 74 % учител!в. Дб сп!вроб!тннцтво знаходать своз в!добрааешш у багатьох аспектах: в узгодаеии! план!в робота, у сп!льному обговоронн! эм!оту, форм ! штод!в роботя, у смстег.а-тичноод oöwtHi {нфор^лЩсп о розультатпвноот! buxobhoí робота, л педагог!чл!Я проев 1т! сп!вроб1тш!к!в клубках заклад!в. Одержали розповевдкення б!льы р!знс?,ан1тн! кяубн! форма робота для оз~ найомлення п!дл!тк!в з фольклором.

yeí ц! дан! св!дчать про офективн1сть гапропоновано? дноор-тантом программ' сп!льноК д!яльност! школя ! клубу з фор>дування яад!онально? сашсв1домост! п1дл!тк!в засобамя фольклору.

У заключенн! узагальнтться теоретичн! шеновки 1 фор:дують~ ся практичн! рекомендацП, як! направлен! аа-п1допщення' сфоктяв-ност! формування нац!ональноТ сшосв!дсмоот! п!дя!тк!в засобамя фольклору.

Шдсумки лроведеного досл!джвшм св!дчать про то, цо йота досл!даанля достану та, п!дтвердяена floro г!потеэа, поставлен! в ньоцу задач! вир!иен!.

■Осиовними Еисновкаш з проведеного дося1давння в;

X. Виховання п!дрсставчого покоя1шш э дус! патр! отязад I

нац!оаальноК гордом! е дуже вааливиы напрямком стратеги осв!ти, виховання 1 культура у В"етнам1, основу якого складае форыування нац!ональноУ саыосв1домоот!.

2. Проблема форыування нац!ональноУ самоов!домоет! актуальна для ус!х в!ковше категор!й. Але для п!дл!ткового в1ку вона мае особлива значения, тому що саме в цьоыу в!цГ в!дбувасться !нтенсивне формування св!тоглдцу, ц1нностних ор!ентац!Й, ыорадь-ко-естетично1" сфера особи.

3. Одним !з найважлив!ших засоб!в формування нац!ональноУ оамосв!домоет! п1дл!тк!в е фольклор. Ведуча роль у залученн! п!дл!тк!в до фольклору, охолленням Ух д1яльн!стю, що пов"язана з оволод!нням фольклорниш ц!нностяш, Чх збором, збер!ганням

1 розповсюдаенням, налагать школ1 1 клубнш закладам, як! вис-тупають як суб"вкти виховного процеоу, ефактивн!сть якого залежи ть в!д системноот! взаемозв"язк!в ! продуктивное!! 1х сп!льно* роботи.

4. Потенц1йн! можливост! шк!л 4 клуб!в по фородванню над!о-нально! самосв!домост! засобаш фольклору у В"Бтнаы! використо-вуютьоя щз в нвдостатн!й и!р!, не налагодаена взаеыод!я ы!ж ниш.

5. Як!сний ! к!лыс!сш1Й анал!з результаПв форыувчого експе-рименгу показав ефективн!сть запроаонованоУ система. сп1льноГд!-яльноот! щк!л 1 клубних заклад!в а форыування у п!дл!тк!в нац!о-надьно! самосв!домост! засобаш фольклору. Про де св!дчать наведен! пор! аняльн! давх про фор^вання нац!ональноУ саыосв!домост! п!дл!тк1в по критер!ям р!вня знань фольклору, ступен! участ! у фольклорн!й д!яльноот!, в!дношенн! до народних худшш!х ц!ннос-той, традац!й, звича!в I обряд!в.

6. Педагог!чниыи умоваш, я«!' забезпечують удосконалвння робати з форкувшшя нацгошигьноУ саыоов1доыост! п!дл!тк!в, е:

- взаеше узгодаення д!яльност! шк!л ! клубних заклад!в з формування над!овально! самосв!домост! п!дд!тк!в засобами фольклору; ■ . Л

- формуванш! у п!дл!тк!в п!знавальних !нтероо!в до фольклору, эалучення Ух до р!зних вид!в фольклорно! д!яльност! у в!д-поШдност! з Ух !нтересаш ! нахалами;

- формувшшя зац!каиленого в!дношення у п!дл!тк!в до культурах цпшбстёй свое! краУни, любов! До нац!ональноУ культура

! готовност! до П захисту та розвитку, доброзачлавого в!дношон-ня до лвдей ! до навколашнього середоваща;

- удосконалиння знань учател!в 1 клубнах прац1вник!в про фольклор ! про методику викорнотання його з метоо. форцувания №-' ц1онально! сшосв!доыоот1 п!да!.тк!в; ';/ •

- оби!н !нфор:лац!сю суб"ект!в сп!лыюУ д!яльност! про х!д ¡результативность ц!еУ робота.

11о результатам дош^даоння розроблен! наступи! рекомзндац!У:

- включити у навчальн! плана ! программ учбовах заклад!в, ко готують учател!в ! клубнях прац!виик!в, аавчення фольклору ! методики Лого иикористання у ваховн!й робот! з учняма, а таксис в!дирацювашш практачних ум!нь ! навачок д!яльност! по збору та обробщ фольклору, ваготовленнв предмет!в народного прикладного иютецтва та !н.;

- ввести уроки фольклору в школах;

- посилата. пропаганду фольклорних ц!нностей через засоба гасовоУ ¡нфортаШУ, видавата б!льше книг про фольклор, як! доо-туни!' учняы р!знйх в!кових груп;

- розшарити мережу 1 вада клуб!в та об"едиань фольклорноУ направленост! в школах, позашк!льнах 1: клубних закладах; ■

- лрид!лити ведику увагу екскурс!ям по фольклорнам ы!сцям,

в1да1дошш пародиях театр!в, свят ! обряд!в, концертов народно! муанки 'а наступним обговоренняы врадень учн!в про побачене та почуте;

- роаробити 1 видатд нетодичн! поо!бники для учитал!в 1 здубних прац!вник1в а методики вакористання фольклору г вихов-цою метою.

Проведена досл!даення в лгов початковии етапом досконального вивчення проблема формуваиня над! овально! садасв1доысют1 ц!дд!тк!в засобаш фольклору в уиовах ык!льно! I кяубно! д!яль-ноот!. Особливо! уваге вишгав, эокреш, питания ст!йкост1 нси-холог!чно! установки та оволод!ння п1дд1тааш ананшша про фольклор, уъ^шшш 1 навачкаш фольклорио! д!яльност!, викорибтання !х у наступи! пер!ода гиття.

Л о тбм! да оертацИ опубя!кован! наступи! робота:

1. Викориотання доов!ду УкраУин доя форцування над!ональыо! саыосв!домост1 п!дя!тк1в В"втнаку // Республ!каноька наухово-тео-ретична конфврвнц!я "Культура УкраТни: !отор!я 1 сучасн!сть": Тези допов!дей. - >лрк!в, 1992. - С.157.

2. Шляхи вакорнстадня фольклору а матов форыування нац!о-надьно! самосв!доыоот1 а!дл!тк1в у В"втнаи1 // ВсеукраТноька на-укова конференц!я "В!дродаенця 1 роэвиток куль тури Укра!ни: срод-деми !оторП, теор!! та практики": Теаи допов1дей. - К.: 1953. -С.128.

3. Яц натасати сденар!й народного свята? // Будинок культу-ри ! клуб. - * 2. - Званой, 1987. - С.25-30 /¿"еткамською твою/.

4. До ророково! р!чшщ! Для нззалеаност! // Будинок культу-рй ! клуб. - » 2. - Ханой, 1985. - С.1-3 /в"етнамськсю мосою/.

!1дтт*сано до друву 15.10.93. Оормят 60x84 I/I6. ílarríp ддухарсыой.

гсгосхяЯ. Уковя. друк. арх. I. Заиоадення Р 54. Тнраа 100 прям, ээксатаяяо. Д1яипщя оперативного дрдгяу КиТвеьяого 1нет«уту угьгура, КяТэ* пул. Чягорша, 20.