автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка- студентов педагогических институтов к эстетическому воспитанию детей 6-7 лет.

Автореферат диссертации по теме "Подготовка- студентов педагогических институтов к эстетическому воспитанию детей 6-7 лет."

Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України

ОД

\ * 1

. 2 На правах рукопису

і,..мі

ФЕДІЙ Ольга Андріївна

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ІНСТИТУТІВ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ

13.00.04 - професійна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис Робота виконана у Полтавському педагогічному інституті ім. В.Г.Короленка

Науковий керівник : кандидат педагогічних наук,

доцент

Лещенко Марія Детрівна

Офіційні опоненти : доктор педагогічних наук,

професор

£удшщька Оксана Петрівна .

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Бібік Надія Михайлівна

Провідна установа: Харківський державний ледагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди

Захист відбудеться "3й липня 1996р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 0І.6І.0І в Інституті педагогіки і психології професійної освіти А1Ш України за адресою: 254060, м.Київ, вул. М.Бердінського 9, зал засідань

/ У поверх / .

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти А1ІН України за адресою: 264060, м.Кііїв, вул. М.Берлінського 9.

Автореферат розіслано " 2 " червня І996 р.

Вчений сеіфетар спеціалізованої вченої рада

Актуальність і ступінь дослідженності проблеми. Знання об"вк-

мх критеріїв прекрасного, вміння правильно визначити і обгрунтуй*

■и власне ставлення до цінностей навколишньої дійсності склада-6 '

> неохідний фундамент утвердження особистості. На цьому шляху ібливого значення набуває, естетичне виховання - важливий фактор (монійного розвитку індивідуальності. Ключовою проблемою сучас-: педагогічної думки в підготовка творчої особистості вихователя, їй володіє навичками залучення дитини у світ прекрасного.

Мистецтво в найбільш природовідповідним чинником серед багатоденних виховних засобів, з - поміж яких музику вирізняв особливо юка палітра впливу на емоційно - інтелектуальну сферу дитячої рівідуальності. Тому так вадливо навчити майбутніх педагогів вчас-реалізувати педагогічним потенціал музичного мистецтва, забезпе-кї естетичне сприймання цього неповторного феномену людської твор-їїі. Вирішальним у цьому аспекті е перехідний період 6-7 ро-

5, який характеризується якісниш змінами у психіці учнів. Сво-сдна ознака психологічних новоутворень полягав у синтезі емоційно і логічного, що в умовся для цілеспрямованого педагогічного гиву щодо естетичного виховання дітей цього віку засобами музичмо мистецтва, надання процесу естетичного розвитку дитини динамічно характеру. Тому особливої актуальності набуває змістовний ком-іент підготовки педагогів до розвитку дитячої особистості .у полі зичної діяльності.

У контексті залучення кожного учня до процесу есте-

шого опанування музичного мистецтва важливого значення ркиув жанр дитячої народної пісні, через його демократичність доступність. Світовій педагогічній науці відомі оригінальні

- 2 -

методики музично-естетичного виховання засобами народно! пісні. 'Вона- доотае базисним компонентом багатьох оригінальних систем масового музичного виховання: швейцарського композитора та педа гога Еміля Жак-Далькроза, який одним з перших розпочав відродже; ня давньогрецько! синкретичної системи музичного виховання /іде єдності музики, слова і жесту/, його послідовників - угорських^ композиторів і педагогів Золтана Кодая та Бели Батрока; у "ве-денському" методі Анни Лехнер; австрійського композитора Карла Орфа та Г.Кеєтман; російського композитора та педагога Д.Б.Ка-балевського. Велику роль відводили виховному потенціалу пісенної жанру українські композитори - класики: П.О.Козицький, М.Д.Леон-тович, М.В.Лисенко, С.П.Людкевич, а також відомі фольклористи-педагоги В.М.Верховинець, Ф.Колесса. О.Суховерська, Г.Тєрлець-кий та;ін.

Дослідженню ролі музичного фольклору у сучасній культурі присвячені праці фольклористів /С.В.Мишаиич, Г.А.Нудьга, O.A.Ups дюк, Б.Н.Путілов-та ін./. Багато цікавих ідей про уіфаїнську народну пісню як засіб формування національної культури представлє но у роботах-вчених^української діаспори /Г.Ващенко. О.Кошиць те ін./. Здійснено спроби розробки програм з музики для загальноосвітньої школи, концептуальними положеннями яких є розгляд^- . : української народної музичної спадщини як основи музичної культу ри народу /А.Т.Авдієвськкй, З.Т.Бервецький, А.Г.Болгарський,

І.М.Гадалова, З.З.ЇЇофчак, 0.Я.Ростовський, Л.О.Хлебникова та ін.

Підкреслимо, що в основі оригінальних методичних знахідок як

t ' -

вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, знаходиться використання педагогічного потенціалу народних дитячих пісень. Надзвичайна естетико-педагогічна цінність цього жанру грунтується на певних особливостях музично-поетичної мови народної дитячої пісні,

з -

зокрема її зрозумілості, легкості у сприйманні та відтворенії. -.

Хоча окремим аспектам використання української народної штячої діоні у процесі естетичного виховання особистості при-тячені педагогічні дослідження Л.І.Боровікова, Ю.Б.Мандрика,

[.М.Таран, В.І.Юцевич, але залишилася не розроблена методика іідготовки майбутніх педагогів до роботи з дитячим народнопісеннім яанром як дієвим універсальним засобом естетичного вихован-я коаної особистості.

Розробка методика підготовки майбутніх учителів початкових ласіз та вихователів дошкільних закладів до визначення та ком-лексного використання на практиці естетико - педагогічного до-енціалу української народної дитячої пісні та формування у сту-ентіа умінь і навичок заховання в учнів естетичного ставлення до узичного мистецтва сприятиме удосконаленню професійної педагогіч-ої практики.

Актуальність та недостатня теоретична й методична розробле -ість проблеми, обумовила вибір теми дисертаційного дослідаен-ї, визначення об"вкта, предмета, мети та гіпотези. ■ -

Об " Є Кї ом дослідження обрано процес підготовки учито-ів початкових клаоів та вихователів дошкільних закладів.

Предметом - методику вузівсько;! підготовки майбутніх їдагогів до естетичного виховання дітей 6-7 років засобами . сраїноької народної дитячої пісні.

М е т а доолідаення - теоретично обгрунтувати та експеримен-

ільно перевірити методику підготовки майбутніх педагогів до ке-

:внацтва процесом естетичного виховання дітей 6-7 років заооба-: народнопісенного жанру.

Виходячи із доставленої мети та теоретичного аналізу проблеми, .вивчена наукова гіпотеза яро те, що ефективність під-

- 4 - , ротовім майбутніх педагогів до естетичного виховання значно підвищиться за умови оволодіння ниш знаннями про синтетично - ін? надійну властивість української народної дитячої пісні у відлові, ності з психолого - фізіологічними особливостями сприймання-муз ного жстєцтва дітьми 6-7 років.

У дослідженні вирішувались такі завдання; ,

1. йі вчення психолого - фізіологічних та філософських осиоз тетичного виховання дітей 6-7 років у процесі підготовки лайбу педагогів.,;: .

2. З^ясуваш^ естетико - педагогічного потенціалу українсько народної дитячої, пісні у ході підготовки майбутніх педагогів.

3. Ейявлення критеріїв та показників готовності майбутніх п гогів до естетичного виховання. дітей 6-7 років засобаш народ пісенного жанру з метою визначення рівня готовності .студентів до означеної діяльності.

4. Теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка м

делі підготовки майбутніх педагогів до використання ними українс: кої народної дитячої пісні у виховному процесі. - -

Методологічною основою дослідження є теорія соціально - педагогічного пізнання, положення про соціальну обум леність освіти й виховання, взаємозв"язку навчання і розвитку, р; лі соціально та особистісно значущої діяльності, теорії естетичні виховання і сприйняття мистецтва.

Теоретичною основою дослідження стали положена філософської науки про суть, структуру та мету естетичного вяхоі ня ,/ Н.Б.Братченко, І.А.Зязюн, Ы.С.Каган, Ф.Д.Кондратенко, Н.Б.1 лова, Л.Н.Столович та ін./, педагогічної / Н.О.Ветлуріна, Д.Б.Каї левськнй, В.О.Сухомлкнський та ін./ та фізголого-пстгологічног / М.П.Блінова, Л..А.Венгер, Л.С.Ьіготсьенй, 0.В.Запорожець, онтьев, А.Р.Лурія, 1.П.Павлов, 1.У.Сеченов та ін./ нг.ук кри сгя>"

- 5 -

>сті перебігу фізіологічних, сенсорних та пізнавальних процесів зіоД формування дативи як особистості; музичної соціології про (фіну та шховне значення музичного мистецтва / Б.В.Асаф"вв, Іазель, б.В.Назайкінський, Ю.А.Кремльв, А.Н.Сохор, Н.Г.Шахназаро-З.Л.Яворський та ін./ ; фольклористичні дослідження особзмвос-народнрпісенньго жанру / Е.Є.Алексеєв, В.Є.Гусев, Л.В.Кулаков-

3, А.І.Іваницький, О.І.Мурзіна, Ф. Рубцов та ін./, дані українсь-народного дитанознавства та світової музичної педагогіки, а та-цослідаення питань підготовки майбутніх педагогів до керівництва гучною діяльністю дітей у рамках музично - педагогічної підготов-I Л.Г.Арчажнікова, Г.М.Падалка, О.П.Ї^Дницька та ін./.

Для перевірки гіпотези та~ьрозв"язання поставлених завдань бу-їкористано комплекс теоретичних й емпіричних методів. Теоретичні: аналіз, порівняння та узагальнення даних з проб-дослідження на основі вивчення філософської, музикознавчої, клорознавчої та педагогічної літератури; вивчення та порівнян-вітового досвіду підготовки майбутніх педагогів до музично - єс-чного виховання; ретроспективний аналіз власного педагогічного іду.

Емпіричні: педагогічний експеримент - констатуючий та формуючий; гереження за навчально - виховним процесом у вузі; анкетування, рв"ювання та тестування студентів, бесіди з учасниками експерту, аналіз відеозаписів занять, статистичні метода обробки експе-нтальних даних.

Метою констатуючого експерименту /1993 - 1994 / було визначен-івнів готовності майбутніх учителів та вихователів до естетич-вкховання дітей 6-7 років засобами української народної дя~ ї пісні на підставі розроблених критеріїв та їх показників. Кон-

' - 6 - . статуючий експеримент проходив у природних умовах навчально - е ного процесу очного та заочного відділень педагогічних факульте Полтавського та Глухівського педагогічних інститутів, а також у ших класах загальноосвітніх шкіл т.а підготовчих групах дитячих ків Полтавської, Чернігівської та Київської областей. У ньому ли участь V 556 студентів та 41? вихованців 6 - 7-річного віку.

Формуюча дослідно-експериментальна перевірка моделі підро1 ки майбутніх педагогів з формування у дітей зазначеного віку ес ного ставлення до народнопісенного жанру здійснювалась на базі і гогічних факультетів Полтавського та Глухівського педінститутів /1994 - 1995/. До неї було залучено 252 студента ІУ курсів, які чались зі спеціальностей: "дошкільне виховання", "початкові клг "початкові класи і музика", "початкові класи і хореографія,мпочг ві класи і образотворче шстецтво*. Під час проведення формуючої експерименту вивчалась та оцінювалась ефективність педагогічних умов, розроблених у моделі, а саме: динаміка підвищення готовнос майбутніх педагогів до формування естетичного ставлення у-дітей собами української народної дитячої пісні; вміння студентів діаг тувати сфери прояву творчих можливостей вихованців; аналізувалис співставлялись отримані дані до початку і після закінчення форму, чої дослідно - експериментальної роботи.

Наукова новирна роботи полягає у з”ясуванн педагогічного потенціалу української народної дитячої пісні, зо] рема її синкретичної природа та синтетично - інтонаційних власті тей літературної та музичної мови цього »анру; в обгрунтуванні ш ливості діагностики педагогом сфер індивідуально - творчого прояі дитини при роботі з українською народною дитячою піснею.

Теоретичне значення полягає в обгрунтувг ні процесу підготовки майбутніх педагогів до естетичного вяховаші

. - 7 - . '

засобами музичного мистецтва шляхом проектування даних філософії, психології та фізіології на площину педагогічного процесу; у розробці та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх педагогів з формування естетичного ставлення у дітей до народнопісенного жанру. .

Практичне значення дослідження полягає у розробці доступної для використання в умовах природнього перебігу навчально - виховного процесу вузу методика підготовки майбутніх педагогів з формування естетичного ставлення до музичного мистецтва, яка одночасно е методикою формування у студентів умінь та навичок ' діагностування сфер творчого самовираження дитини без обмеження рамками суто музичних видів діяльності. Зміст і результати дослідження мають практичну цінність для викладачів педагогічних вузів, майбутк ніх учителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів, викладачів музики. Матеріали теоретичної та експериментальної частин роботи відображені у публікаціях і можуть використовуватись викладачами педагогічних вузів, коледжів, училищ при розробці і проведенні власних спецкурсів та практикумів з організації естетичного виховання .засобами української народної дитячої пісні.

Обгрунтовані ст.ь та _ в і р о г і д . н і с т ь наукових положень та результатів дисертаційного дослідження забезпечуються аналізом'теоретичного й емпіричного матеріалу, використанням взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного пощуку, адекватних предметові та завданням дослідження, застосуванням сучасних методів дослідження в галузі професійної педагогіки,репрезентативністю вибірки, якісноцу;та кількісному опрацюванню отриманих результатів. : V V:

На з ах и с т вин о с я т ь с я положення дисертації:

. І. Ефективність підготовки міайбутніх педагогів до естетичного виховання дітей 6-7 років .засобам* української народ-

ної пісні передбачає включення у зміст професійної вузівської підготовки такої інформації:

- естетичне виховання учнів засобами музичного мистецтва

забезпечується послідовною акцентуацією трьох компонентів педагогічного процесу: "сприйняття -г- оцінка —>-дія"; .

- використання синкретичної* природи української народної дитячої пісні визначає^ результативність процесу естетичного виховання;

- процес формування естетичного ставлення у дітей 6-7 років до народнопісенного жанру відбувається за умови актуалізації творчого потенціалу кожного вихованця.

2, Дієвою формою підготовки майбутніх педагогів є спецкурс "Методика естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні", який дає можливість реалізувати процесуальний та оціночно-контролюючий компоненти професійної вузівської підготовки.

Апробаці я здійснювалась у ході формуючого експерименту на базі педагогічних факультетів Полтавського та Глухївсь кого педагогічних інститутів. Основні теоретичні і практичні положення дисертації втілені в 12 друкованих працях; наслідки дослідження обговорювались під час виступів на Всеукраїнських наукових конференціях та читаннях /Полтава, 1993; Чернігів,1993; Херсон, І993; Полтава, 1994, 1995/, у повідомленнях автора на звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки АПН України /І994-І995/, у процесі обговорення результатів експерименту та всієї дисертації на засіданнях кафедри педагогіки та психології початкового навчання Полтавського педінституту.

- 9 -

Впровадження. На основі результатів.дослідження підготовлено науково-практичні матеріали, методичні рекомендації, які втілено у формі спеціально розробленого спецкурсу "Методика естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні".

Результати дослідження висвітлені у одинадцяти друкованих працях загальним обсягом 3,6 друкованих аркуша.

Структура роботи: дисертація складається

зі вступу', двох розділів, висновків, бібліографії, 7 додатків, Ю схем, 8 таблиць і діаграми.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено _ об"єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дисертаційного дослідження, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викладено положення, які виносяться на захист і & також подано відомості про апробацію результатів роботи.

У першому розділі - "Теоретичний та практичний аспекти . підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні” здійснено теоретичне обгрунтування основних інформаційних складових підготовки студентів до естетичного виховання: з"ясовані психоло-го-педагогічні особливості естетичного виховання дітей 6-7 років засобами музичного мистецтва та зроблений аналіз педагогічного потенціалу української народної дитячої пісні, зоїфема її синкретичної природи; досліджений стан використання педагогічних можливостей української народної дитячої пісні у естетичному ви* хованні дітей. 6-7-річного віку; визначено іфитеріГ та показники, за допомогою яких встановлено рівні майбутніх педагогів з формування естетичного ставлення у дітей 6-7 років до народнопісенного жанру. .

• - 10 -

Важливим елементом підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання е формування у них умінь враховувати і вміло використовувати психологічні особливості дитини у педагогічному процесі. Студентів доцільно знайомити з результатами наукових досліджень, які стверджують, що здатність естетично, свідомо сприймати та оцінювати твори музичного мистецтва має соціально-біологічну природу і потенційно притаманна кожній людині. Основною метою продесу естетичного виховання дітей засобами музичногс мистецтва е формування естетичного ставлення /В.Г.Бутенко,

Н.О.Ветлугіна, Д.Б.Кабалевський/. Активно-процесуальний характер естетичного ставлення до музичнхх творів у дітей 6-7 років підтверджується фізіолого-психологічними, філософськими та педагогічними дослідженнями. Ознакою сформованоеті цієї риси особистості є включення об"екта естетичного опанування у комунікативну систему суб"єкта. ‘

Існує, різноплановість підходів до компонентного складу естетичного.ставлення. Підхід до неї як до трикомпонентної структури /сприйняття —оцінка дія/ найбільш відповідав .специ- . фіці людської діяльності, яка є своєрідним полем формування естетичного ставлення. Це дозволяє виділити ключовий - оціночний компонент у процесі взаємодії 6-7-річної дитини з музичним твором. Умовою підключення дитини до процесу естетичного пізнання музичного мистецтва в формування та удосконалення властивих для дитини вказаного віку пешептивних дій /О.В.Запоро-жець/, спрямованих на обстеження нового "за мовою" об"єкта.

Майбутній'педагог повинен знати, що розуміння дитиною особливостей музичної мови е необхідною умовою процесу естетичного опанування цього мистецтва. Специфічність музичної мови полягає у відсутності чіткості та предметності зорового зображен-

і, притаманних образотворчому мистецтву, або понятійної конк-;тики слова, властивої художній літературі. Інакше кажучи, серед ;іх видів мистецтв музиці більш за всіх бракує предмет-

о с і і вираження.

Підготовка студентів до естеуико-педагогічної діяльності їредбачає обізнаність аедагога: про те, що важливим джерелом жду музичної абетки для дитини повинні стати інтонації народної /зики, яка грунтується на усталених художніх правилах, досвіді ^передніх поколінь і має важливу здатність вибирати тільки ті ггаїістичні фарби, які заздалегідь сприйняла та засвоїла художня аідомість народу, відкидаючи явища антихудожні, неактуальні, ви-здкорі. Величезний педагогічний потенціал криється у одному з гародавних жанрів, що знаходиться біля витоків еволюції всього узичного мистецтва - укра.їнській народній итячій пісні. Це найпростіший і найпоширеніший жанр ародної творчості, який відповідає дитячій психології і побутує вред дітей, характеризується закінченою мелодією, що узгоджу-гься із загальним змістом тексту, та існує у синкретичній едно-ті із танцем. грою, інструментальною музикою, обрядом.тощо.

Синтетичний пісенний твір є художньою формою освоєння а усвідомлення дійсності, тобто емоційно-раціональним явищем,

о має "подвійну" мову. Відображаючи собою різні, похідні форми вукового процесу, мова і спів у дитячій народній пісні органічно ов"язані один з одним у "самих природних, первісних властивостях"

В.А.Васіна-Гроссман/. Пояснення феномену української ародної дитячої пісні слід шукати у специфіці української мови вокалізм, виняткова мелодійність, надзвичайна м"якість, синтак-ична гнучкість, великі внутрішні можливості словотворчості/, ргаиічна єдність слова й мелодії визначає естетичну цінність укра-нської народної дитячої пісні. Визначення цього зв"язку грунту-

. . - 12 -ється на проведеному дослідженні про генезис функціонально! єдності таких компонентів: мова і музика; поезія і музика; слово Й мелодія у народній дитячій пісні. Де дало'підстави для висної про синтетично-інтонаційні властивості зазначеного жанру, які проявляються в певній інтонаційній спільності мови та мелодії пісні у зобрг женні єдиного художнього образу. Своєрідна унікальність цього музично-поетичного твору дає ключ до розуміння специфіки музичн мови.

У дослідженні розроблено підхід до вивчення "мовно-музичних інтонацій" /А.ІЛваницький/ через синтез емоційного та логі ного, який унаочнюється яа конкретних пісенних прикладах. Шлях залучення майбутніми педагогами дітей до естетичного опануванн мовно-музичної інтонації здійснюється через реалізацію трьох етапів: ' •

І етап П етап Ш етап

СЛОВО* ВИРАЗНО ПРОСПІВАНЕ МУЗИЧНА ІНТОНАЦІЙ

загальний настрій, СЛОВО АБО ФРАЗА /емоційно-логічний

що створюється аспект/ -

музичним впливом . _

У результаті проведеного теоретичного, дослідження вимальовується логічний ланцюжок дій педагога у процесі естетичного виховання засобами української народної дитячої пісні. Необхідне забезпечити емоційне сприймання матеріалу, розіфити особливості мовно-музичних інтонацій і сприяти творчому самовираженню особис тості шляхом синкретичного моделювання пісні.

Наприклад, при роботі із українською народною дитячої піснс "Два півники" на першому етапі педагог забезпечує пантомім'чне відображення змісту пісні, що відповідає перцептивноиу характеру дитячого сприймання й формує позитивний емоційний фок. Нь другому етапі дослідження дітьми мовно-музичнкх: ін'гонецій пісні

. - ІЗ -

педагог сприяє глибокому осмисленню мови пісні, виробляє позитивну оцінку до цього твору. Ефективна реалізація вчителем перших двох етапів веде до творчої активізації дитини у ході синкретичного моделювання пісні, що проявляється у бажанні співати, малювати-, грати в пісню і т.д. залежно від індивідуальних особливостей дитини<

. Отже, процес підготовки майбутніх педагогів до естетичного

виховання дітей 6-7 років засобами музичного мистецтва є науково виваженим, якщо педагог розуміє необхідність забезпечення емоційного переживання матеріалу /сприйняття/, у єдносад з його інтелектуальним осмисленням /оцінка/, що породжує бажання творчості /естетична дія/. При цьому учитель повинен навчити дітей розуміти специфіку музичної мови.

На етапі констатуючого експерименту вивчалась практика підготовки майбутніх педагогів з формування естетичного ставлення до української народної дитячої пісні у дітей 6-7 років. Було розроблено систему критеріїв та їх показників, яка забезпечила можливість діагностування рівнів готовності студентів до означе-„ ної діяльності /"високий", "достатній" та "недостатній"/, а саме:

- іфитерій теоретичний /його'показники - знання психолого-педагогічних особливостей дитини 6-7-річного віку, розуміння естетико-педагогічного потенціалу дитячої народної пісні та вміння визначити інтонаційно-змістовну єдність мелодії та тексту пісні/;

- іфитерій практичний /готовнісяь до емоційно-доброзичливого контакту з дітьми,уміння та навички індивідуаль- • ного підходу до вихованців, вміння діагностувати сфери та рівні творчого самовираження дитини/.

Для з"ясування даних за окремими показниками використовувалась комплексна методика, яка включала індивідуальні опитування, .

- 14 - '

спостереження, роботу студентів із спеціально розробленими тестовими завданнями, аналіз відеозаписів занять, анкетування. Дослідження рівнів готовності майбутніх педагогів з формування естетичного ставлення у дітей 6-7 років до народнопісенного жанру свідчать про недостатній стан сформованості цієї якості. Експериментом було охоплено 556 студентів ІУ та У курсів педагогічних факультетів різних спеціальностей:"дошкільне виховання", "початкові класи", "початкові класи і музика", "початкові класи

і хореографія", "початкові класи і образотворче мистецтво".

Понад половини студентів знаходиться за двома критеріями підготовленості до естетичного виховання на недостатньому рівні • /відповідно 64?К та 72%/,

У ході теоретично-експериментального дослідження доведена необхідність впровадження у професійну підготовку майбутніх педагогів спеціального курсу, орієнтованого на формування умінь виховувати естетичне ставлення у дітей 6-7-річного віку до українського дитячого народнбпісенного жанру.

У другому розділі - "Педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні" обгрунтовано педагогічну модель підготовки студентів з формування естетичного ставлення у дітей до народнопісенного жанру; викладено хід і результати формуючої дослідно-експериментальної роботи та її ефективність.

Запропонована теоретична модель /табл.с.15/ передбачає розгорнутий у часі педагогічний процес, що умовно поділяється на три етапи і реалізується через впровадження спецкурсу.

Модель грунтується на таких концептуальних положеннях:

- запропонована модель мас системний характер: склад та послідовність педагогічних заходів включає теоретичну

ТАБЛИЦЯ ПОЕТАПНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ ДО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ

Функціональні компоненти процесу формування • естетичного ставлення ЕТАПИ * І ■ УРАХУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ . 6-7 РОКІВ : № Н ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ДИТЯЧОЇ ПІСНІ ' Х> Ш ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ, -ЯКИМИ ОВОЛОДІВАЮТЬ СТУДЕНТИ

І ЕТАП, підготовчий "ПЕРІШГИВНИЙ" МЕТА: навчити студентів зацікавлювати дітей укр.нар.дит,піснею як об"єктом пізнання - -перцептивний характер сприймання; -безпосередня емоцій на реакція на об -єкт сприймання; Vконкретно-образне мислення . -коніфетний, яскравий' образ,створений літературним текстом; -емоціино-чуттє вий вплив мелодії; ' -синкретичність жанру -створення умов "повного психологічного комфорту^ -впровадження рухової музичної гри; . -актуалізація особистості кожного учня че-.рез використання різних видів діяльності

П ЕТАП, основний ■ "ІШЮНШЙЮ-ЗМІСГОВШЙ" МЕТА: сформувати у студентів уміння 'щодо розкриття і пояснення дітям синтетично-інтонаційної природи укр.нар.дитіпісні -чуттєво-емоційна природа процесу пізнання; -володіння елементами аналітико-синтетичного мислення -синтетична єдність мовних і музичних інтонацій -активізація процесу передачі і прийому інформації; -проблемно-пошукова ситуація; -гра .

Ні ЕТАП, заключний "ОСОБЙСТІСНО-ТВОРЧИЙ" МЕТА: навчити майбутніх педагогів створювати умови для творчої реалізації дитини, вмінню діаг-, ностувати сфери та рівні індив творчого прояву естетичного ставлення дитини -індивідуальний, творчий потенціал кожної дитини; бажання оеобистос-ті самореалізува' тися -синкретична природа української народної дитячої пісні - синкретичне моделювання; - тестові діагностування.

. • - 16 -

та практичну підготовку студентів до формування есте- . тичного ставлення;

- етапність перебігу процесу полягає в оволодінні студентами конкретними прийомами, що забезпечують пер, цептивний, чуттєво-емоційний та творчий характер процесу пізнання та оцінювання; .

-підготовка студентів до використання спеціальних методик діагностики ефективності педагогічної діяльності /тестування учнів/ сприяв формуванню у майбутніх педаго-вів навичок самоконтролю та саморегуляції. ' Ефективність теоретичної моделі формування естетичного ставлення у дітей 6-7 років до української народйпї дитячої пісні перевірено під час формуючої дослідно-експериментальної роботи /ФДЕР/, яка проводилась на базі педагогічних факультетів Полтавського та Глухівського педінститутів в умовах природнього перебігу навчально-виховного процесу вузу протягом-1994-1995 років. З цією метою було використано експериментальні та контрольні групи /252 сеудента/ ІУ курсів. Згідно з теоретичною моделлю формуюча дослідно-експериментальна робота складалася з трьох етапів: підготовчого /"перцептивного"/, основного /"інтонаційно-змістовного"/ та заключного /"особиетісно-творчого"/ та здійснювалась на лекційно-практичних заняттях спецкурсу та на педагогічній практиці в умовах навчально-виховного процесу перших класів та підготовчих груп дитячих садків.

Відповідно до основної мети першого, "перцептивного" етапу теоретичної моделі, на підготовчому етапі формуючої дослідно- . експериментальної роботи відбувалось відпрацювання студентами практичних умінь та навичок створення ситуації повного психологічного комфорту для дитини, включення кожної особистості у

- 17 -

активну естетично-пізнавальну діяльність. Студенти, впроваджуючи широку палітру естетичної діяльності щодо нової пісні, вчились забезпечувати включення та роботу перцептивної дії кожної дитини. Протягом першого етапу учні отримували змогу звернутися до тих видів діяльності, в яких відчували себе досить вільно. Майбутні педагоги усвідомлювали, що в такий спосіб йшов активний пошук "контакту" суб"єкта та об"екта естетичного виховання. Майбутні педагоги пропонували самовтійно обирати собі роль /"глядач", "актор-виконавець", "танцюрист", "хорист"/, певний вид діяльності /слухання, гра-імпровізація на музичних інструментах, образотворча діяльність, придумування казок, складання віршів/, або спробувати себе у декількох, а також займалися дослідницькою діяльністю /фрагментарно на "нему-зичних" заняттях діти усвідомлювали та аналізували отриману в пісні інформацію/. Спостерігалась висока активність етудентів-практикантів "немузичних" груп, які, створюючи мотивацію естетико-пізнавальної діяльності дітей, самі ставали активними "дослідниками" - придумували власні танці, вірші про героїв, пропонували ціт$м різні техніки та матеріали для образотворчої діяльності тощо.

. Аналіз результатів "перцептивного" етапу формуючої дослідно-зкспериментальної роботи дозволив зробити висновок про високу • зфективність проведеної студентами експериментальних груп роботи* цо підтверджується йайже повним залученням дітей до естетико-іізнавальної діяльності.

На другому, основному - "інтонаційно-змістовному" етапі (дармуючої дослідно-експериментальної роботи відбувалось досить детальне оволодіння студентами педагогічними технологіями озна-іомлення дітей із змістовною стороною отриманої інформації.

- 18 -

Студентами враховувалось, що мелодія пісні, яка є об'єктом естетичного освоєння, вимагає певної діяльності дитячо! психіки, що пов"язана з рухом від безпосереднього до опосередкованого. Тому необхідно забезпечувати раціональну обробку отриманої дитиною інформації чуттєвим способом, якомога повніше гї засвоєння учнем забезпечувало достатній рівень самовираження особистості.

На першій стадії основного етапу майбутні педагоги вчились надавати дітям знання та формувати в них уміння та навички у визначенні особливостей та специфіки музичної мови, аоіфбма її інтонаційної природи з опорою на поетичний текст пісні, опрацьовували методику формування "інтонаційного словника". .

На другій стадії майбутні педагоги оволодівали педагогічними технологіями формування у дітей поняття про українську народну дитячу пісню, як синкретичне явище, тобто музично-поетичну діаду, де рівноправно взаємодіють літературна Й музична мови. При спів-ставленні двох настроїв, створених поетичним словом та музичним впливом, студеити-експериментатори ставили своїм вихованцям проблемні запитання /"Чи повинні у пісні“дружити слова та музика? Чи буває так, що вони’ворогують?"/.-У навчально-виховний процес впроваджувались спеціально розроблені проблемні ситуації, коли до відомого тексту пісні майбутні педагоги пропонували іншу мелодію або пропонували визначити своє ставлення до народної пісні, що звучить на іноземній мові. '

На заключному, третьому етапі формуючої дослідно-експериментальної роботи, окресленому як "особистісно-творчий", здійснювалось оволодіння студентами методиками визначення сфери та рівня прояву естетичного ставлення дитини до народнопісенного жанру, що відбувалось шляхом впровадження педагогами різних

^ - 19 -

видів естетичної діяльності /' складання віршів, власних пісень, придумування казок, гра-драматизація, гра-імдровізадія на музичних інструментах, спів, образотворча*діяльніоть, слухання/, що забезпечувало реалізацію синкретичного моделювання пісні.

Такий підхід дозволив майбутнім педагогам об"едаати окремі елементи мистецького поля пісні / поезія, обрядова дія, музичний супровід, вокал, декорація тощо/ з творчим потенціалом кодної дитини, отворшчи умовк для її самовирааення. Демонстрування вихованцем певного виду естетичної діяльності овідчало про факт сформованою і в нього певного рівня, естетичного ставлення до об*-екту опанування. .

Специфіка підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання дітей на цьому етапі полягала у фокуоуванні уваги студентів на стимулкшчій функції музичного мистецтва. На практиці студенти переконувались у тому, ідо запропонований алгоритм дій педагога дійсно спрацьовує -на акцентуацію естетично - творчої діяльності вихованців. ■ .

У перебігу формуючої дослідно-експериментальної роботи проведено три вимірювання: на початку» контрольне та кінцеве. На оо-нові приросту показників був зроблений висновок про значне підвищення рівнів підготовленності отудентів з формування' еотетичного ставлення до української народної дитячої пісні. Так, зменшилась кількість майбутніх педагогів з негативним "недостатнім” рівнем по двох критеріях, яких стало 13,6# - по критерію теоретичному,

та 25$ - по критерію практичному / було відповідно 63,7# та

\ , -

та підвищилась кількість студентів на позитивних рівнях : на "достатньому" стало 54,6^ та 47,7# / було 29,5/4 ха 2Ь%/, та на " високому " - 31,8/4 та 27,3% / було 6,8^»таО/£/.У контрольних групах значних .змін не зафіксовано , хоча, навчаючись за традиційною методикою, у середньому по 2-3 студента

, - 20 - • перейшли на більш високий рівень, причому, ніхто не перейшов на високий рівень за практичним критерієм.

. Важливим результатом формуючої-дослідно-експериментальної ’ роботи стало й те, що майбутнім педагогам були створені умови для творчої реалізації власної індивідуальності, формування неповторного учительського стилю викладання.

Експериментальна перевірка ефективності теоретичної моделі була підтверджена статистичною обробкою отриманих в ході експерименте даних.

У висновках підведено підсумки дослідження, визначено значення.та практичну цінність отриманих результатів, намічено перспективи подальшої розробки проблеми підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

Дисертаційне дослідження, підтвердивши висловлену гіпотезу, дозволило сформулювати такі висновки:

І. У результаті -проведеного теоретичного дослідження виявлені необхідні складові елементи професійної підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання дітей 6-7 років засобами народнопісенного жанру. Передбачається наявність таких знань, умінь та навичок: .

' ' студенти повинні усвідомлювати психолого-фізіологічні особливості сприйняття вихованцями музичного мистецтва, розуміти педагогічний аспект вузлових інтегрувальних моментів естетичного ставлення у дитини: сприйняття —*» оцінка дія; , "

- майбутні педагоги мають також усвідомити естетико-педаго-гічний потенціал української народної,дитячої пісні, розуміти синкретичну природу цього музично-поетичного жанру.

-а - ■

2. На основі визначених критеріїв та показників сформова-

ному естетико-педагогічних знань, умінь та навичок майбутніх учителів початкових класів та вихователів дитячих садків,'було з"ясовано . рівні готовності студентів до означеної діяльності. Проведене констатуюче дослідження показало необхідність впровадження у професійну підготовку майбутніх педагогів спеціального курсу, орієнтованого на формування умінь на навичок виховувати естетичне ставлення у дітей до української народної дитячої пісні. .

3. У ході дослідження теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки студентів до естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні. Педагогічна модель е розгорнутим у часі педагогічним процесом, що умовно, поділяється на три етапи /"перцептивний","інтонаційно-змістовний" та "особистісно-творчий"/ і реалізується через впровадження у навчально-виховний процес спецкурсу "Методика естетичного виховання дітей 6-7 років засобами української народної дитячої пісні". Зазначені етапи відповідають основним складовим трикомпонентної структури естетичного ставлення. На кожному

з них відпрацьовуються певні прийоми та навички естетико-педаго-гічнаї діяльності студентів. Програма спецкурсу передбачав йід-готовку студбваів до використання спеціальних методик діагностики ефективності власної, педагогічної діяльності /тестування ді- > тей/, яка сприяв формуванні) у майбутніх учителів та вихователів навичок самоконтролю та саморегуляції.

. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого дослідження і наукового обгрунтування Погребать питання підготовки майбутніх педагогів до естетич-

ного виховання засобами народної пісні дітей інших вікових груп, дітей-інвалідів та з порушенням психо-емоційиого балансу, обдарованих дітей. ,

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях автора:

І. Музыка как средство воздействия на эмоциональный компонент гуманности // Культура и формирование личности учащейся молодежи. - Нижний Новгород, І99І. - С.І4-2І5.

. 2. Комплексний вплив різних видів мистецтва на розвиток

мовленевої культури молодших школярів // Мова в системі початкового навчання: Матеріали наук.-іфакт.конференції. - Полтава,

І991. - С.177-179. ,

3. Народна музика як засіб актуалізації емоцій в структурі естетичного виховання // Творчість М.Лисенка і духовний розвиток особистості: Матеріали наук.-практ.читань: У 2 ч. -Чернігів, 1992. - Ч.І, - С.34-36.

4. Уіфаїнська народна пісня як-засіб естетичного виховання молодших школярів // Розбудова національної податкової школи. -Полтава, І993. - С.І7І-І73.

5. Педагогічні можливості української народної дитячої пісні // Теоретико-методичні основи формування громадянина 7країни.-Полтава, 1993. - С.59-60.

6. Місце і роль народної пісні в духовному розвитку дитини// Музичне мистецтво і духовний розвиток особистості. - Чернігів, 1993. - С.184-187.

7. Музичні ігри В.Верховинця, як засіб психолого-терапев-тичного впливу на дитину // Проблеми сільських навчально-виховних закладів. - Полтава, 1994. - С.93-94.

8,. Теоретичні питання естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва //Пріоритетні проблеми естетичної освіти молоді в сучасних умовах. - Херсон, 1994. - с; ШЧ-' іЗв.

9. Уіфаїнська народна дитяча пісня у естетичному вихованні особистості // Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів.-Полтава,1995,-

С.144-148. •

10. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій музичної йти з питань естетичного виховання дошкільнят // Актуальні іблеми дошкільного виховання: Наук.-метод.посібник /Редкол.:

І.ВасилЕНко та ін. - Кременчук, 1995. - С.38-45.

11. Особливості естетичного виховання першокласників заео-ш народнопісенного жанру // Матеріали науково-звітної конфе-щіі НДІ педагогіки АПН України. - К., І995. - С. 56 - 57.

• 12. Естетичне виховання першокласників засобами української одної дитячої пісні: Методичні рекомендації. - Полтава, 1995.

52 с. .

. Федай О.А. Подготовка- студентов педагогических институтов эстетическому воспитании детей 6-7 лет.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кая-дата педагогических наук по специальности 13.00.04 - дрофессиот-яьная педагогика.Институт педагогики и психологии профессионал!.-го образования АПН Украины,Киев,1996.

Основная идея исследования г* с од ерзание и метода педагогичео-й профессиональной подготовки к эстетическому воспитанию детей

- 7 лет через использование уникальных возмокностей украинской родной детской песни. Предлагаемая методика позволяет активизи-вать творческий потенциал будущего учителя и его учеников. '

, В диссертации разработаны методы самооценки и самоконтроля дагогической деятельности студентов. Исследование рекомендуется дагогу, который интересуется привлечением каздого учащегося к ' теггическому восприятию музыки.

Fediy O.AJ The training teacher institute students to aesthetic education of 6-7 years "children. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree, of Candidate of Pedagogic^. Speciality - 13.00.04 т Professional pedagogics. Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kiev, 1996. '

The .main concern of. this study is the content and the methods of pedagogical professional training to aesthetic education through unique sources of the Ukrainian child folk songs. This technology underlines the creative potential of the further teacher and his pu pils. The dissertation explains^'self-estimation and self-regulation methods for students pedagogical activity. The study will be useful for educator who interests in the involving every student to aesthetic .music appreciation. '

• Ключові слова:' 6 - 7-річна дитина, майбутні вчителі та

вихователі, естетичне ставлення, українська народна датяча піоня, творчий потенціал учня та педагога, спецкурс.