автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование эстетического опыта старшеклассников в фольклорных коллективах

Автореферат диссертации по теме "Формирование эстетического опыта старшеклассников в фольклорных коллективах"

РГВ ол

1П OKI Wfi- •

1НСТИТУТ ДВДАГОГ1НИ АПН ¿UFAi'lffi

На правах рукопиеу

КАРАСЬ Ганиа ВяеидЬна

fflOIWBAHHfl ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВ1ДУ СТАРШШСШ1В У ФОЛЬКЛОРНЫХ КОЛЕКТИВАХ

13.00.01- Tooptfi та tcTcptn педагог!ки

АВТОРЕФЕРАТ

дисвртацН на здобуття паукового ступени кандидат» пвдагог1чних наук

НяУз- 1996

<3ф1ц1йн1 опоненти:

Дисертац1вю в рукопис.

Робота виконана в Прикарпатськоыу ун!верситет1 {м.В.С.Стефаника.

Науковий кер!вник: кандидат педагог1чних наук,

старший науковий сп1вроб!тник 1нституту педагог 1ки АПН УкраХни ЮЦЕВИЧ Бр1й бвгенович доктор'ф!лософськиХ наук, професор, академ!к АПН Укра!ни ЗЯЗЮН 1ьан Андр1йович

ка!1дидат педагог!чних наук, до цент Завадська Тетина МиколаГвна Микода!вськийдвржавний педагог!чний 1нстатут .

Захкст в!дбудеться " ^¿{о1996 р. о 15 год. на эа-с1данн1 спец1ал1зовано1 вчеко! рада Д 01.32.02 а 1нститут1 педа

V . л

гог!ки АПН УкраТни /252001, м. Ки! в-1, вул. Трьохсвятитеяьська,0/.

3 дисертац1во можна оонайоыитися в науков!й частин! 1нсти1 ту педагог1ки АПН УкраТни /252001,м,Ки?в-1,вул.Трьохсвятительс1

8/.

Автореферат соа1сяаво"Ющ 1996р.

Пров!дна установа:

Учений секретар спвц!ал!эовано1 вчено! ради

ЛЕГКИЙ М.П.

, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн!сть досл!дження. Сучасний етап 1сторичног0 розвит-ку Укра1ни характеризуется 1стотними зм!нами в житт! УУ народу, оновленням ус!х сфер д!яльност! лодини, переОщнкою та утвер-дженням у св!домоет! людей нових св!тоглядких ор!ситац!й. Люди- . на з И потребами, св!то'глядоы, творчиы потенц!алом е вир!шаль-нов силою I водночас стратег!'тою метокгх эзбудови незалежно? Укра!ни,

Ор!ентац!я на виховання особистост1, II духовно-естетичних

потреб с одним 1з методолог!чних принцип1 в пошук!в, актуальнее • для нац1онально! науки. В!дродження нац1онально1 культури та 11 використання в естетичноыу вихованн! молод! сприяе формуванню у нвУ прагнення п!знати эдобут! украКнським народом та Ьгаими народами св!ту естетичн! вартост!.

Головною метою нац!онального виховання б "набуття молодим . покол!нням соц1ального досв1ду, успадкувшшя духовних надбань укра!ноького народу,.. .форыування у молод!... розвиноно! духов.-ноет!,... художньо-естетнчноХ, ...культури".^

Ь!одерн1зац1я навчально-виховного процесу в загальноосв!тн!й □кол1 зд!йснюеться на основ! широкого використання нащональних традиц!й та етнопедагог!ни, св!товрго досв!ду, рвал1зац1Т прин-цип!в гуман!эац!1 1 демократизац!! вс1х стор!н життя.

41льне ы!сце в розпитку особистост! выводиться естетичному вихованню молод! зьсобами ыистоцтва, в тону числ! фольклору. Вежливою умовою засвоення нею соц!ального досв!ду, шо репрезен-туетьел через р!зп{ канри народноп1сенно! творчоет!, е участь

I. Державна нап!ональна програма я0св1та" /УкраТна XXX стол!т~ тя/. -К.: Райдуга, 1994. - С.15.

люднни в музично-фольклорн!й д!яльност1, збагачоння П особист!с-ного естетичного досв!ду. Естетичн| почуття, народжеш в процес! сприймання 1 виконання фольклэрних твор!в, служать вагоыим чинни-ком. розширення сфери естетичного досвхду, необх1дною умовою усв1-домлення та эасвоення духовних надбань через зм!ст цих твор1в.

У працях украТнських ф1лософ!в Г.Сковороди, Д.Чижэеського, П.Еркевича розглядаються рхзн! аспекти вияв!в естетичного в д!яль-нос^ особистост:. Зокреыа, Г.Сковорода високо ц!нував народний досв!д, вважаючи його батьком ыистецтва, повед1нки та звичок.

Проблеми естетично! д1яльност! людини широко осыислюються у сучасн1й ф!лософськ1й науц! /А.Блахут, О.Буров, С.Гусев, А.Зись, 1.3язюн, М.Каган, Л.Кунчева, В.Липський, Г.Поспелов, Л.Столович, Р.Тельчарова, В.Толстих, С .-Раппопорт та хн./. Для розвитку нузично! пeдaгoгiки особливого методолог1чного значения набуло визнання ф1-лософаш невичерпност1 художнього твору, багатозначност1 його зм!с-ту, специф!ки художньо! шформацП, художнього.спIЕпережи вання, контактування з творами мистеитва тощо. •.

У досл!дженнях психолог!в п1дкреслюет'ься, що в.насл1док освоения багатств худояньо! культури лсдина стае емоц!йно розвиненою, здатною тонко 1 глибоко в!дчувати та переживати явища довколишнього середовица, в точу числ! мистецтва/Л.ВиготськиЙ, Х.Кон, 0.Леонтьев,

B.Иясищев, Б.Теплов, П.Якобсон та 1н./; оснислювати значения обра-з!в та 1дей, вт!лених у музиц! /Б.Асаф"ев, О.Костюк, В.Медушевський, 6.Назайк1нський, В.Остроменський та 1н./.

Досл1дження иистецтвознавц1в та фольклористгв П.Богатирьова,

C.Гриии, В.Гусева, О.Дея, 1.3емцпського, АЛваницького, А.Кррггна, Ф.Колесси, Л.Кулаковського, 1.Мац1евського, О.Правдюка, Б.Путилова та 1н. створюють передумови для конкретизаШ най!стотн1ших аспект!в естетичного виховакня старшокласник!е у фольклорних колективах.на-

- з -

дають великого значения знаниям фольклору та ествтики,. засвоенна канон1чно-1мпров{защйних особлиЕостей народно! музичноУ творчос-тЬ На IX думку, розширення естетичного досв1ду, мистецьккх нави-чок та уявлень з територ!ально-етн1чного та соц!ально-1сторичио-го погляду стимулов виникнвння ун1версальн1шоУ системи творчост!.

Видатн! унра?нськ! педагоги 0.,Духнович, Г.Ващенко, С.Русова, В.Сухомлинський, в^домий досл^ник народно? педагогии М.Стельма-хович довели, що саые джерела народно? мудрост! дають матер1ал для творчого еамовираження, навчання та виховання, а базпосередне при-лучення до фольклору спонукав людину до здобуття знань, збагачен-ня емоц!й, почутт!в, спрйяе вироблвнню внутр1шньо? культури.

Анал!з ф!лософськоГ, соц1ально-психолог!чноУ та педагог1чно1 л!тератури дозволяв виокрвыити основоположну роль естетичного дос-в!ду як оснВви естетично! культури особистост1, що знайшло воображения в працях А.Банф1, П.Коптна. П.Ксрнесва, П.Кууе1, А.Модчано-воу, В.Панова, А.ПеччеУ, В.ШагеевоУ, В.Швирьова та 1нших учених.

Структурний 1 методико-проиосуальний зм!ст сутност! естетичного досв!ду найповн1ша розкрив академ!к АПН УкраУни 1.3лзюн. В1н вважае, що естетичний досв!д с основою естетичних в!дносин 1 зв|1язк1в особистост! з природою та сусп!льством, створсвться, 1с-нуе та ноже бути п1знании як 1сторично конкретна сукупн!сть форм соц!альноУ д!яльност1.

Сорзд складникIв есгагивдого "досв!ду /е^оцИ, почуття, погляди, 1деалн/ важливв ы!сце займашь естетичн! потреби, досить широко розробден! в естетиц! /М.Афас1яев, ¿.Комарова та 1»./, соц!оло-р{У /А.Сохор/, психологIУ /1.ДгЛдарлгш, Г.Тарасов, Д.Узнадзе, В„Чхарт1швШ, Г.Шннгароз та !н./, педагог!ц1 /О.Каэанськкй.Л.^!-иатова та 1н./. Анализ цнх досл!дяонь порзконуе, е?о формувалня ос~ гетичного досв!ду школяр!в на основ! актуаа!зац!Т естетичних по-

треб, е ц1лкоы мояливим.

Основним середоБИщем формування естетичного досв!ду е система осв!ти та виховання, культурно оточення 1 мистецтво, як1 кон-центрують сусп1льний та 1ндив1дуальний досв1д людства у формах, доступних для особистого прилучення до нього, робить його безпосе-редн!ы надбанняы 1ндив1да.

У. вир1шення пробдеми формування естетичного досв!ду засобаыи ыистецтва певний внесок зробили М.Афас1жев, О.Залесоцький, К.Карагезов, М.Ночкхна, Л.Печко, О.Рудну.цька, Ю.Фохт-БабушкШ та ЬшЦ.до-в!вши його пр1оритетне-значения у цьому процес!. Вони ствердаують, що ях!сн1 зи!ни в естетичному розвитку особистост1 в!дбувапться п!д впливом контактування з ыистецькими творами.

Фольклор, як один 1з вид!в ыистецтва, може виступати засобоы формування естетичного досв!ду иолод1; Особливо ефективцр цей пронес ыожэ зд1йснговатися в позакласн!й та позашн1льн1й д1яльност!,до набувае рис творчост! 1 створюе передуыови для ц!лвспряыованих-педагог 1чних вплив1в на особист1сть та формування П естетичного доев!^. Сдн1ею з форы тако? д!яльност! е-заняття у-фольклорних ко-лективах. " ' *

Проблема формування естетичного досв1ду старшокласник!в у фольклорних колективах ц!леспрямовано ще не досд1джувалася,хоч окрем! автори/Н.Андр1евська, В.Бутенко, С.Горбенко, Ы.Касимов, А.К1коть'," М.Клелар, В.Орлов, С.Орлов, Н.Солоыко, I.Таран, Т.Турсуиов.Фан Ван Ту, О.Шуляр, В.Юцевич та 1н./ висв1тлввть делк! П аспекта.

Найб1льш близькими в педагог1чн1 досл!дкення Т.ЗавадськоУ, О.Олексхж, С.Хлеб1к, як! роэрооллють ыуэмчно-ыоральн! аспект» естетичного досв!ду, эд!йснюють його структуриьац!». Це утворення роз-гхядаеться ьиыи як основа загально! культури особиотост!, переду-мовою 1 дяералом я;:ого е ыуэична д!яльн1сть.

Суперечшсть, що 1снуе м1ас об"ективною потребою 1стотного л!д-вшцення р1вня естетично! культури особистост!, формування Тх духов-ност1 й естетичного досв!ду, творчого розвитку, глибоким потентатом, що метиться у творах фольклору, з одного боку, та недостатньою теоретичною розробкою питания формування естетичного досв!ду молод1 засобами' фольклору, р|Енем Тх реал{зац!1 у навчально-виховному нро-цес!- з другого, визначають актуальн 1сть обрано! для досл!дження теми.

Coцiaльнe значения 1 практична ц}нн1сть оч!куваних результате вир1шення ц1еТ проблеыи та Н недостатне висв!тлення у педагог!чно-ыу аспект! обумовили виб1р теми досл1дження-"Формування естетичного досв!ду старшокласник!в у фольклорних колективах",визна-чення його об"вкта, предмета, мети та робочо? г!потезит

О б " 8 к т о м досл1Джокня обрано ироцес естетичного вихо-вання учн!в 1Х-Х1 клас1в, а п.редгетоы- формування Тх естетичного досв1ду у творчьЧ д!яльност1 фольклорних колектив!в.

Мета дэсл!дкення полягае в теоретичному обгрунтуванн! ,роз~ робц1 та ёкспериментальн1й перев1рц! системи роботи, здатно? забез-печити формування естетичного досв(ду школяр{в у фольклорних колективах.

Основою досл!дження стала робоча г 1 п о " « з г про те, що

формування естетичного досв!ду учн!в старших клас1в у фольклорних колективах моке бути ефективнин за умови подагог1чного обгрунтуван-ня зм!сту 1 структури естетичного доев!ду як складного духовного утворення, максимального врахування характеру естетичних потреб кожного учня та застосування адекватных педагоНчних засоб1в, псв-тапного зд!йснення навчально-виховного процесу, реал!зац!Т принци-п1в системност! 1 забезпечення едност1 виховання та саыовнховання старшокласник1в.

Мета та робоча г!потеза обумовили необх!дн!сть вир!шення таких основних завдань:

- на основ! ф!лософсько!, п2ихолого-педагог!чно|, мистецтвознавчр! л!тератури обгрунтувати компонентну структуру естетичного доев!- * ду старшокласник!в та поетапн1сть процесу його форцування;

- виробити критерИ оц!нювання р!вн!в сформовано»! естетичного доев!^ стартокласник!в 1 эд!йекити 1х вивчення в уловах традиц!й-но! орган! зацП д!яльност! фольклорных колектив!в;

- теоретично обгрунтувати, роэробити та експериментально перев!рити педагог!чну модель процесу форцування естетичного досв!ду вхоля-р!в у фольклорнкх колективах;

- простехити динаы!ку формування естетичного досв!ду старшокласни-к! в у ароцес! реал!зац!1 авторського вар!анту орган!эац!1 д!яль-ност! фолькяорних колектив!в;

- П!дготувати 1 впровадити в практику шк!л про грану форцування естетичного досв!ду учн1всько? молод1 у фольклорних колективах,

II в ю до л о г I чну основу досл1дження проблбки

формування естетичного досв!ду учасник!в фольклорних колекткв!в

•/ » •

складають:

а/ положения ф!лософсько! науки про природу естетичного досв!ду лхн дини, цо розкривавться 1 формуеться в естетичн1й д1яльност!; б/ висновки загально! та.психолог!! худохньо! творчост! про актив-ну роль суб"вкта в перетвориоч!й д!яльност1; детерм!нац!в псих1чнях явкщ, природу 1 ыехан!зми набуття естетичного досв!ду як процесу взаемод!! суб"скта з об"сктом; механ!ам та засоби поетапного формування певних псих!чних явищ, *5в1ду, вокрема.

Як теоретична база досл1Д*епня викорнстовувалксь теоретичний анал!а народного досв!ду виховання засобами фольклору, який репрв-зентувться влрацях фольклорист!в, сучасн! досл!диення педагог!ки,

-7 -

«ч •

психолог!!, встетики та ыистецтвоэнавства з питань, як! безпосерзд-ньо чи опосередковано стосуються проблоыи педагог!чного керування процесом формування естетичного досв!ду. Эокрема, ваяливого значения для обгрунтування г!потези досл!дження набуло розум1ння естетичного виховання у фольклорному колектив! як складного д!алектнчного процвсу роэвнтку творчих зд!бноствй учня, а естетичного досв!ду-<як духовко-1нтвгративно1 якост! особистост!, цо формувться в ньоыу.

Метод« та орган!зац!я дойл!дження.

Для розв"яааннд аоставленнх завдапь винориотано комплекс мето-д!в теоретичного та ехспериментально-емп!ричного р!вн!в. До першо! групн належать метода теоретичного анал!зу ! синтезу, абстрагування || !деал!зац1Т, моделюваяня 1 конкретизацН теоретичного знания.

Д1 методи сприяли осмисленню сутност! естетичного досв!ду, створен-

«

ню педагог!чноТ моде л! процесу. Кого форыування, розкриттв основ, керування циы процесом.

Другу групу утворвють так1 методи, як: педагог 1чнв споствре-вення, анкетування, !нтерв"вваннч, !ндяв!дуальн! та трупов! бес!ди, омсыюв! вавдання, ранжування, вивчення документацП, досл!дно-екс-пвряментальна робота, цо включала констатугчий та формувчий експе-ркментн, статистичнв опрацвванил результат!в досл!дхення.

Досл!д*ения проводилось протягом 1991-1995 рр. ! охошоовало три умовних етапи науково-педагог!чного пошуку.

Перлмй е т а п визначасться теоретичниы осмисленням ф!-юсофсько!, психолого-педагог!чио1 та местецтвознавчо! л!тератури, формуванням 1 уточнениям г!пстези, конкретизацию завдань, выбором метод1в досл!дження. Одночасно проводились ц!леспрямован! спосторе-вення за процесом формування естетичного досв!ду в практяц!, вивчав-ся досв!д роботн ил!л, були виэначен1 внх!дн! позиц!!, програма ! методика експеримошальноТ частики.

На другому етап! проводився констатуичи! аксвериме*,

метою якого було визначення р1вн!в сформованост!'естетичного дос-В1ду учн!в в природних умовах д!ялоност! фольклорни£ колектив1в за-гальноосв!тн1х шк!л р!зних рег!он!в УкраУни'1 стгорення передуыов для розробки методики формування естетичного досв!ду.

"На третьоыу е т а п ! на основ1 теоретичного анал1-зу та эдобутих в констатуючому енспсриыент! результ£т1в було зд!йс-нено теоретичну розробку педагог!чно"! модел! процесу формування естетичного досв!ду школяр!в у фольклорних колективах та його програ-му, практичну перевхрку 1х ефективност! в умовах форьауючого експе-рименту та анал1з результате досл!дкення. Математична обробка та як!сна 1нтерпретац1я основних результат!вдосл!дження дали подставу для висновку про ефективн!сть запропонованого вар!анту роботи, спрямов'аного на формування естетичного досв!ду школяр!в.

Досл!дженням було охоплено 615 учасник!в в!с!мнадцяти фольклорних колектив!в В1нницько1, Дн!пропетрОвсько?, 1вано-Франк!всько1, Микола'1'всько!, Одесько! та Терноп!льськоТ областей.

Н а у к о в а новизна досл|дження полягае у науковому обгрунтуванн!, розробц! та експериментальн!й перев'1рц! авторського вар!анту процесу форЙування естетичного досв!ду старшокласник1в.

Теоретично значен н я досл!дження складае по-глиблення розуИння естетичного досв!ду як основи естетично! д!яль-ност! учн!в: педагог!чна,!нтерпретац1я поняття "естетичний досв!д", а також теоретично обгрунту$ання структури цього утворення, що вклшае гносеолог!чнкй, операц!йний та д1яльно-творчий компоненти; визначення педагог!чних детерм!чант, як! зумовлгазть ефективнхсть формування естетичного досв!ду лтаршокласник!в.

Прйктичне значения досл!дження полягае у ви-робленн! систеыи роботи та программ формування естетичного досв!ду старшокласник!в у фольклорних колективах 1вано-Франк!вщини, як! за-безпечувть можлив!сть ц!леспрямованого впливу на удосконалення 1

розвиток IX естетичноУ д!яльност!, а також И запровадяення у практику орган!зац!1 фольклорних колектив!в у школах. Теоретичн! та ые-тодичн! матер1али досл!дження можуть бути використаш для розробки спецкурс1в та практихум!в э методики муэичного виховання в школ! для педагоНчних вуз!в та !нститут!в п1слядипломно'/ оов!ти педаго-г!чних прац!вник1в. •

Обгрун. тован!сть та в 1 р о г ! д н 1 с т ь на-укових реэультат!в, висновк!в та рекомендац!й забезпечуеться опорою на наукову методолог!ю та теоретичный анал!з вих!дних позицМ; ре-презентативн!стю виб!рки; використанкям сукупност! метод!в науково-педагог!чного пошуку, адекватних завданням досл!дження; результатами к!льк!сно? обробки та як!сно! !нтерпретац!Т одеряаних експери-ментальних даних.

Апро'бац!п результата досл!дження зд!йснювалася у пронес! досл!дно-експериментально1 роботи у фольклорних колективах зп-гальноосв!тн!х шк!л с.Шдвисоке Снятинського та с.Ковал!вка Коло-мййського район!в 1вано-Франк1всы;о¥ облает!, що проводилась автором сп1льно з кер!вниками цих колектив!в; шляхом використання ыате-р!ал!в досл!дження у практиц! профессий? п!дготовки студент!в Прикарпатського ун!верситету {м.В.Стефаника та в курс! лекц!й, як1 читае автор слухачам обласного !нституту п!слядипломноТ осв!ти пе-дагог!чних прац!вник!в протягом 1992-1996 рр.; а також через публ1-кац!ю матер1ал!в, що в!дображають основн! теоретичн! та практичн! положения дисертащТ.

Основн! положения досл!дження висв!тлгвались на у!янародннх науково-практичних конференц!ях /ы.Ки?в,1993,1994/, Першому св!то-вому конгрес!Тгуцул1в/мЛвано-Фра:1к!вськ,1993/, всеукраУнських педагог !чних читаннях /ы.Херсон, 1993/, науково-практичних конференц!-ях /м.Суыи, 1992; м.1вано-Франк!всьи, 1992-1996;" ы.Терноп!ль, 1994/,

зв!тних науково-практичних конференц!ях професорсько-вякладацького складу Прикарпатського ун!Еврситету /1992-1996/, заседаниях лабора-торН естетичного виховання 1нституту педагогIки АПН УкраТни, ка-федри загально! педагог1ки, сп1в!в та диригування Прикарпатського ун!верситету 1м. В.С.Стефаника.

Ка захист виносяться:

- педагог!чна 1нтерпретац1я естетичного досв1ду учасник!в фольклорних колектив!в як складного духовно-1нтегративного утворення, що

б процесом 1 результатом зумовленоК естетичною потребою дхяльное-т1, 1 воображениям у н!й естетичного зм!сту хдей, образ!в { явиц фольклору; структуру цього досв1ду складають гносеолог1чний, опе-ращйний та д!яльно-творчий компоненти;

- система роботи, спрямована на формування особист!сного естетичного досв!ду учасник1в фольклорних колектив!в; що забезпечуе зац!-каалення фольхлорниы матер!алом, його активно сприймання,актуал 1 -зац!ю емоц!йно-чуттбво"£ сфери, систематизац!ю знань про народну творч!сть, вигначення категор!й естетики, виракених у фольклорних творах, залучення 1х до творчо! музично-фольклорно! д!яльност1;

- педагогхчна модель процееу формування естетичного досв1ду старшо-класник!в, що вклвчае проектувальний, конструктивний, орган!за-ц1йкий та п!дсумковий етапи. •

Структура .роботи : дисертац!я складаеться з! вступу, двох роздШв, висновк!в, б!бл!ограф11, тринадцати таблиць, двох малвнк!в та восьми додатк!в.

ОСНОВНИЙ ЗЫ1СТ РОБОТИ У вступ1 обгрунтовано ектуа;ьн1сть проблеыи, иизначено обиек1, предмет, Нпотезу, завдання 1 методи досл!дження; обгрунтовано в1-роИдн!сть 1 роэкрито наукову новизну, теоретична х практична значения одержаних результатхв; подано в1домост! про апробац!ю.

У першому розд!л! - "Формування естетичного досв1ду старшо) лас-ник!в у фольклорних колективах як педагогична проблема" - розкрито сутн!сть поняття "естетичний досв1д"; визначено його складники; роз-глянуто теоретичн! п!дходи щодо досл1джувано¥ проблеми у ф1Лософп', педагог^!, психологИ', мистецтвознавств1; виявлено значения фольклору як ефективного засобу формування о.собист1сного естетичного доев!^; досл1даено стан проблеми в педагог!ц! та практичн!й д!яльност! шк!льних фольклорних колектив!в.

У другому роздШ -"Шляхи формування естетичного досв*ду учш в старших клас!в" - обгрунтовано педагог1чну модель та етапн!сть про-цесу формування естетичного досв!ду в умовах музично-$ольклорно 1" д1-яльност!, експериментально первв!рено П ефективн!сть; викладено пе-реб!г ! результата формуючо! досл1дно-експериментально1 роботи.

У висноЬках п!дв«;дено п!дсумки досл1дження, визначено значения та практичну ц1нн!сть отриманих результат!в; подано перспективи по-дальшо! розробки проблеми формування естетичного досв!ду.

XXX

Коли постае необх!дн!сть п!двицення уваги до осв!ти та культури, проблем естетичного виховання особистост!, недооц!нка теоретичного осыислення зм1сту вияв!в естетичного I, зокрема, музичного виховш.-ня, эуыовлюпть тендвнц!» роэриву ы1ж виховниы потенц!алом народного мистецтва та реальним використанням його впливу на молоду людину,м!ж естетичним досв!дом народу, вт!леним у р!зних жаьрах фольклору 1 ес-тетичним досв!дом охремо! особистост!. Формування !ндивIдуального естетичного досв!ду е кеобх!дною умово» розвитку на ц!й основ! духов-ноУ культури особистост!.

Категор1п "естетичний доев!д" розглядаеться в чуттевоиу, теоретичному ! прагматичному аспектах. Сучасн! вчен! подявть його як склодне багатогранне явище, набуте як в життев!й, так I естегичн!й

практиц!. В основу досл!дження покладено концепц!ю 1.3язюна про д1-яльн!сний п{дх!д, що дае можлив!сть розглядати естетичний досв!д як форму вияву 1 спос!б реалхзацИ д!яльк:сьЯ сутност! людини. Ос-новними складниками цього досв!ду вчений вважае потреби, еыоцН, по-чуття, смаки, 1деали. Центральною ланкою процесу формування есте-тичного досв!ду виступаз розвиток мотивац1йно1 сфери особистост!, особливо естетичних потреб, як! стають головним чинником, передумо-вою формування досвгду. У науков1й л!тератур! 1снують р!зШ п!дходи до тлумачення естетичних потреб. Найб1лыи повним е трактування !х як зац1кавленост! . людини в естетичних ц!нностях, прагнення духовного вдосконалення, вих!дний момент освоения 1 творения естетичного людиною в р!зноман1тних формах д!яльност! 1, насамперед, в д!яльнос-т{ художн!й, в мистецтв!, да естетичне.начало виражаеться в найб!льш концентрованому вигляд!.

Фольклор трактуеться вченими як сукупн!сть уснйх, письмових, п!сенних, музично-хореограф!чних,. 1грових та драматичних форм народно! творчостЬ В ньому закладена.основа для повноц1нного формування естетичного досв!ду р1зновидам'и муэично-фольклорно! д{яльност1.

Узагальнюючи п1дходи до тлумачення естетичного досв!ду та його складник!в, зокрема, положения Т.ЗавадськоК, враховуючи специф1ку його формування засобами фольклору, можна 1нтерпретувати його як

V * *

складне духовно-1нтегративне утсорення, що е процесом 1 результатом д!яльност1 старшокласник!в, эууовлено? естетичною потребою 1 воображениям в н!й естетичного зм!сту |дей, обраэ!в та явищ фольклору. Структуру цього досв1ду складаю-.ь гносеолог!чний, операц!йний та д1яльно-творчий компоненти.

Гносеодог}чнаЦ.воэкривас зм!ст 1 спрямован!сть естетичних потреб, 1нтерес1в, поревет учн!в, а також обсяг 1х фольклорно-естетич-них знань. Операц!йний - характеризуе !х >\<агальнен1 та спец!ал1зова-

н1 ум1ння 1 навички. Д!яльно-творчий розкривае особливост! сприй-мання фольклорних твор!в, эдатн!сть до 1нтерпретацН, 1мпров1за-

та композицП, запису, збереження 1 пропагування фольклорно! спадцини.

Законом1рност1 й особливостг естетичноЪ' д!яльност1, в яку включена вся система особистост1 старшокласника, стали основою для розробки комплексного критер1а сфосмованост! естетичного досв{ду. його ознаки включають сформован:сть мотивац!йноТ сфери, особливо естетичних потреб; обсяг теоретичних знань I практична- .¡м-1нь з фольклору; здатн{сть до визьачення естетичних категор!й, що вираже-н! у народн!й музично-шсенн!й творчост1; розвинен!сть узагальне-них та спец1ал{зованих ум!нь I навичок; творчий розвиток учн!в.Кож-на з ознак передбачав певн! вида ?х вияву.

У в1доовщност1 до комплексного критер!ю зд!йснено педагог!чне д1агностування эстетичного досв!ду учасншив фольклорних к -.."ктив{в I визначена загальна як!сна характеристика р!вн!в його сфор. гваность

1-нфор.мац1йно-репродуктивний р1вень пзредбачае емоц!йно-еп!зодичний- характер !нтересу до фольклору, не-значний обсяг знань з фольклору й естетики, невысокий ргвень сфор-уованост! узагальнених та сйещал!зованих ум!нь та навичок,чутте-во-предметний зм!ст сприймання, в1дыову в!д спроб 1мпров!зацП му-зики. Цай р!вень було заф!ксовано у 19,3% учасник1в.

Репродуктивно. - д 1 ядьний р1вень властивий 23,0% учн!в. Виявляючи певний !нтерес до фольклору, вони висловлю-ють балання б!льше знати про нього, читають фольклористичну л1тера-туру. Маючи певн! знания жанр}в фольклору, учн! цього р!вня припус-каються неточностей при в!днесенн! твор!в до повного жанру, помиля-ютьея у визначенн! естетичних категор1й, виражешх у фольклорних творах, неточно наводять приклади п!сень, де ц! категор!? виражен!

яскраво. Волод1ючи узагальненими та спец1ал|'зованими умхннями та на-вичками, старшскласники добре в!дтворюють риты!чний малюнок твору, виконують народи! п1сн1, прагнуть складати власн! музичнх твори.Про-те творчий розвиток цих учасник!в обмежуеться сферою сприймання фольклору, яке эмхнюеться в!д безпосередньо-емоц!йного до розумово-ощнного. Вони залисують фольклорну спадщину, пропагуючи та репрот дукуючи П без змш, !нтерпретац!й.

До операц1йно-т>ворчого" р!вня сформовьност! »

естетичного досв1ду належить 57,75? учасник!в колектив!в, що маять ч!тко виражений 1нтерес до фольклору, тобто сформован! стьмотивац! й-иоХ сфери. Ц! учн! постхйно ц!кавляться ! добре энають р1зн! жанри народно1 музично-п!сеннс? творчост!, висловлювть бажання 61льшо знати про них, пост!йно читають фольклористичну л1тературу. Про високий р1вень сформованост! 1х естетичних потреб св1дчить поси!йне в!дв!ду-вання занять колективу, перевага потреби естетичного удосконалёння над 1ншими потребами. Вони правильно визначають естетичн! категор!¥, що виражен! у фольклорних творах, наводять приклади п!сень, де вони виявлявться особливо яскраво. Волод!вчи розвиненими та спец!ал!зова-ними ум!ннями та навичками, чисто !нтонують народи! п!сн1, повно в1д-творюють фольклорн! твори в орган1чн!й едност! сп!ву, хореограф!!, гри та драматичного елементу. Творчий розвиток учасник!в цього р!вня характеризуемся активн!стю сприймання, адекватн1стю емоц!йного в!д-гуку на естетичний зм!ст твору, вм!нням сп!вставити образно-слухове уявлення з його образами, добре розвиненими !нтерпретац!йно-1 мпро-в!зац!йними вм!ннями. Учн! складають власн! музичн! тгори,пост!йно збирають ! пропагують фольклорну спадщину.

Констатуючий експеримент показав, що естетичний досв!д значно! к!лькост! учасник!в фольклорних колектив!в знаходиться на високоыу р!вн1, а це св!дчить про ретельний 1х в!дб!р до колективу та ниыа-

гакня пр0Е0Дити належну роботу з ними. Разом з тим, у велико'/ к!ль кост! учн!в /43,3$/ заф!ксовано середн!й та ниэький р!вень сфор-мованостх естетичного дгов!ду, що може бути резервом для подальшо1 роботи.

Результати анализу науково-теоретично! л!тератури та констатую-чого експеримечту послужили вихгдними даними для розробки педагог!ч но! модел! процесу формування естетичного досв1ду.

Виходячи е бягнтоскладового, динамичного характеру естетичного досв!ду учаснин!в фольклорних колектив!в зд1йснений виб1р- сукупнос-т! засоб!в та форм, як1 забззп^чузали розвиток ус!х його компонент!»: визначена поетапшсть орган!зац!'/ процесу йога формування та наступ-ност! навчально-виховних д1й.

На проектувальному еташ в!дбуваеться визначен-ня ц!лей 1 завдакь, Засобом псдагог1чного вдлеутворення в перспективна модзлювання духовних якостей особнстост! учня, зокрема, його з1р?уального естетичного досв!,ау, формування якого з меток навчаль-но-виховного процесу.

Конструавання 'эьисту уавчально-виховного матер!а-лу пастуший етал педагогхчного моделюнання. Зкпст матер!алу е с во .ервдюв иоделда тих знаьь, "ул!нь I навичок, якими повинен оеолодгти школяр. У дясер?ац!У доведено, що роэробляючи зм!ст программ формування естетичного досв!ду, необх!дно забезпечити В1дб1р такого фольклорного матер!алу, метод!в !лформ орган!зацГ1 навчання ! виховання, як! в!дпов!дали б естетнчнш/потребам учн!в, враховували об"ективн! ! суб"ектиБШ чинники та педагог!чн! детершнанти,т1сн0 пов"язан! Iз структурою цього Штегративного утЕорзння.

Основним отапом педа'гог!чного моделювання е оргаи1за~ ц 1 й н и й, на якоыу в1дбуваеться практична реал!зац1я спланованого на попередн!х етапах. Т!льки приведения в дш вс!е? системи форму-

вання естетичного доев!ду школяр!в та забезпечення ефективност! вс1х чинник!в, забезпечить досягнення запланованого результату. Ор-ган!зац!я ц!леслряыовано!, системно! роботи, що об"еднуе р!зн! вида ыузкчно-^ольклорно! д!яльност!, е визначальним моментом у проце-с! педагог1чного кергвництва формуванням естетичного досв!ду.

Педагог!чна орган!зац!я процесу формування естетичного доев!-, ду старшокласник!в передбачае !нтвгроване викориетання р!зноман!т-

них вид!в естетично! д!яльност!> /сприймання,- 1нтерпретац!я, 1мпро-

» '

в!зац!я, складання твор!в, збереження 1 пропагування фольклорно! спадщини/, !, таким чином, забезпечуе ефективн^сть формування осо-бист!сного естетичного досв!ду, що вияйлявться у творч!й активности здатност! до осыислення 1 самостийно! постановки завдання, пла-нування зм!сту та засоб!в реал!зацИ художньо-творчо! концепц!У. Засобами актив!зац!1 творчо! д!яльност! школяр!в у фольклорних ко-лективах е новизна матер!алу,його зв"язок з 1ншими видами мистецтва, створення проблемних ситуац!й, що спонукають?х до активност!/гру-пов! дискусН, проблеын! запитання, "захист творчих !дей"/» р!зн! вида !грово! д!яльност1, поеднання колективних та !ндив!дуальних завдань, фольклорно-!гров! традицИ, орган!зац!я еп!лкування тко-ляр!в, як особливий вид взаемодИ, емоц!йний фон заняття.

На заключному п!дсумковому етап! • педагог!чного моделювання оц!нюеться сформований естетичний досв!д школяр!в, ?х здобутки у навчанн!, вихованн! ! розвитку, як! эалежали в1д ефек-тивност! процесу формування, тобто.забезпечення процесуально! функц!ональностх педагогхчно! модел! мае забезпечити високий р!вень сформованост! естетичного досв!ду учаеншив фольклорних колектив!в.

Розрпблена автором система роботи, спрямована на формування естетичного досв!ду школяр!в, була предметом експериментальноУ апробац!! у фольклорних колективах загальноосв!тн!х шк!л с.Шд^и-

соке Снятинського та с.Ковал1вка Коломийського райошв 1вано-Фран-к!всько! область Формуючий експеримент проводився в утловах природного переб!гу навчально-виховного пронесу.

Формуюча досл!дно-експериментальна робота зд1йснювалася за спещально розробленою програыою. Зм1ст Н практично! частини, грун-туючись на принципах педагогши та народознаветза,'передбачав ка-дання учням в!дпов!дного обсягу знань з фольклору та естетики.фор* ?!уваН!!Я Т1вОбх!ДНИХ ДЛЯ ЗД1СН6ККЯ НуЗИЧН0-=ф0ЛЬКЛ0рНИХ ВИД} В д1яль-ност1 ум!нь 1 навичок. Програма передбачала рхчний /макро/ та мг-сячний /м!кро/ цикли д1яльност1, т1сно пов"язувалась !з народним календарем та в!дпов!дними жанрами фольклору. Таким чином, зд!йс-нювалась реал!зац!я принципу забезпечення навчання з життям.

У процес1 формування естетичного досв!ду використовувались р!зн! види музично-фольклорно? д 1 яльнос!:п 1 знавальна-засвовння знань, формування укЫь 1 навичок у сфер! фольклору та естетики через сприймання, творения 1 виконання музичних твор!в; виконавська-виконання, пропагування, продукування фольклорних зразк!в, власних твор1в! творча- створення власних творьв, творчих концепц!й виконан-ня твор1в на основ! канон!чно-!мпров!зац!йних особливостей фольклору; орган!зац1йно-творча- участь в органАзацН та проведенн! .народ-но-обрядових д!йств, фольклорних експедиц!й, формубанн! репертуару; пошуково-досл!дницька-зб!р, ф1ксац!я, обробка твор1в фольклору,оформления результат!в, матер!ал!в досл!дницькоТ роботи.

Знания, як! учн! здобували на заняттях, самост!йно п!дкр!плю-валися додатковими в!домостями з рхзних £нфорыац!йних даерзл. Значив м1сце при цьому вхдводилось самост1йН1й робот! учн!в, зм!ст ! вимоги до не¥ поетапно ускладнювалися. Виконання учнями р!зних вид!в самост!йноТ роботи /п!дготовка реферат!в, розпов!дей,бес!д,диспут!в, збирання ! запис фольклору, оформления альбом!в за результатами

фольклорних експедиц!й, створення художньо-творчих концепц!й вико-нання тсень, написания власних твор!в, подготовка ролей» еск!з1в костюм!в, декорац!й, обговорення фольклористично? л!тератури, рефе-рування журнал!в, створення сценарних план!в / забезпечило эворот-н!й зв"яэок 1 контроль за процесом формування естетичного досв!ду.

Робота, орган!зованй на таких засадах, забезпечувала старшо-класникам набуття комплексу знань, ум!нь 1 навичок, необх1дних для зд!йснення музично-фольклорно? д_!яльност! у колектив!, сприялй фор-

г '

муванню !х естетичних потреб, а отже- 1 естетичного досв!ду. ?

П!дведення п!дсумк!в проведено! ексцериментально! роботиад!й-с(швалось шляхом пор1вняльиого анал!зур!вн!в сфоркованост! естетичного досв!ду, його компонента та мсгивац!йно| сфери експериыен-тального контингенту на початку, в середин! та наприк!нц! формуючо-го експериыенту. Сп! вставления даних переб!гу експерим^нтальноТ ро-боти дозволило простежити вплив запропоновано! методики на формування естетичного досв!ду учасникЦ фольклорних .колектив! в. Результа-ти. п!дсумкового зр!зу дозволили констатувати як!сн! зм!ни кож: -*'. ного !з структурах компонент! в естетичного дрсв!ду учасник!в екс-перименту. К!льк!сне сп!вв!днотення ы!ж учасниками фольклорних колектив! в на трьох етапах експериментально! роботи наведен« в таблиц! I. У результат! експерименту аменшилась к!льк!сть учн!в 1з !н-формац1йно-репродуктивним /на 1Т,9%/ та репродуктивно-д!яльню1 /на 3,6%/ 1 значно зб!льшилась з операц!йно-творчим /на 16,5%/ р!внями сформованост! ц!еГ !нтегрованоГ якост!.

Таким чином, результати, одержан! внасл!док формугчо! досл!д-но-експериментально! роботи та 1х анал!э, п!дтвердили робочу г!по-тезу ! дали можлив!сть сформулювати основи! висновки:

I. Естетичний досв!д учасних!в фольклорних колектив!в с омедним духо вно-! нтегративним утворенням, процесом 1 результатом |

Таблиця I

Динам!ка зм!н р!вн$в сформованост! естетичного досв!ду старшокласник!в.експериментальних г,руп /109 учн!в/

Р!вн! сформованост! Учасники експериыент&льного вар!анту роботи

естетичного досв!ду На початку В середин! Шд к!нець

учасник1в експери- експерименту експерименту експерименту

менту Абс. % Абе. Абс.. %

1нформац1йно- -

репродуктивний 20 18,3 14 12,8 7 6,4

Репродуктивно-

д!яльний 28 25,7 27; 24,8 23 22,1

Операц!йно-

творчий 1 61 56,0 68 62,4 79 72,5

зумоиленоУ естетйчною потребою д!яльност1 стаиршокласник1в 1 воображениям у н!й естетичного зм!сту ¡дей, образ!в 1 явищ фольклору.

2. Проц«суально-динам!чна сторона естетичного досв!ду в вза-йо&в"яэком системи знань э фольклору И естетики, сукупност! уы!нь

! навичок иузнчно-фольклорно! д!яльност!,-творчого розвитку старшокласник! а.

3. Д!яльн!сний п!дх!д дозволив вйявити функц!ональну сторону формування естетичного досв!ду учасник!в фольклорних колектив!в, неодо!нноп уковою якэ! е творча активн!сть, а також визначити й обгрунтувати структуру цього досв!ду, що включав гносеолог!чний, операц!йнмй та д!яльно-творчий компоненти.

4. Передумовою, джерелом ! сферою. :;вияву естетичного досв!ду

е музично-фольклорна ■ дIяльн 1 сть, а пров1дною позиц!ею в■ цьоыу прочее! в естетичн! потреби. Р!вень розвитку естетичних потреб, як! складають основу ыотиваиДйно! сфери естетичного досв!ду, е одно-часно умовою формування цього досв!ду ! показником його сформованост!.

5. Система роботи, що здатна забезпечити формування естетичного досв!ду школяр!в у д!яльност1 фольклорних колективхв, включае педагог!чну модель та програму реал1зац1? цього процесу. Реал!за-ц!я педагог хчно'! модел!'передбач'ае проектувальний, конструктавний, орган:эацхйний та п!дсумковий етапи.

6. Результати експериментальноУ ¡роботи п!дтвердшш ефектив-н1сть авторсысого вар!акту роботи з фсрмування естетичного досв!-ду учасник!в фольклорних колектив!в, що максимально враховував характер естетичних потреб учн! в та застосування адеквзтних педаго-г1чних засоб!в, поетапну ^еалхзац!» навчально-виховного процесу у фольклорному колектив1, реал!з^ц!ю принцип!в системност! ! забез-печення едност1 виховання ! свмовиховання старшокласнюив.

Проблема формування естетичного досв!ду учасникхв фольклорних колектив!в не вичерпуеться цим дисертац!йним досл!дженням. Подальше? розробки та спец!ального вивчення потребують так! питания, як: взаемовплнв соц!альних ! педагег!чних фактор!в, що регулюють формування естетичного досв1ду особистост!; рол} педагога 1 самовихо-вання у формуванн! ц!еХ !нтегративно'£ якост! особистост!; особли-востI його формування у с!мейному вихованн! засобами р!зних вид! в народного мистецтва; п!дготовка кер!вник!в фольклорних колектив!в. до зд!йснення процесу формування особист!сного естетичного досв!д засобами народно? музично-пхеенноI творчост!.

Основний зм!ст дисертацП в!дображено в таких публ!кац!ях автора:

- 21 -

1. Еикористання педагог!чноУ спадщини Григор!я Сковороди в розвитку сучасно* нащонально* школи //Григорхй Сковорода I сучас-н!сть: Тези допов!дей наук.-практ. конф.,приев.279-р!ччю в!д дня народязння Грпгор!я Сковороди.-1вано-Франк!Еськ, 1992.-С.60-61.

2. Еплив Запор!зысо¥ С1ч1 на музичне життя Укра'х'ни //500-р1ч-чя УкраКнського козацтва 1 Галичина: Матер!али м!жвуз.наук.-практ. ::оцф.-1зано-2ранк! еськ, 1992.-^С Л13-115.

Вивчення хорово? творчост! М.В.Лисенка на музично-педагог!ч-ному факультетх//ВивченНл життя 1 творчостх 1.1.В.Лисенка в'ажол! I вуз!: Матод.рексмзндацН.-С:ни,1992.-С.53-55.

4. Музика"1'1 душ! //Св!т !дей Ольги Кобил'янсько!:Матер!али Все-укр.наук. конф.,присв.130-р!ччю в!д дня народження Ольги Кобилян-с'ько?.-1вано~$ранк!вськ,1993.-С.67-69.

5. Культурн! традицН Гуцульщини в дхяльност! дитячих фольклорних колектив!в//Гуцуль,4пна: перспектива И сошально-економ. 1 духовного розвитку в незалезапй Украгн!:Матер!али наук.конф. Першо-го св!тового хонгресу гуцул!в в 1вано~Фраьл1вську 17-18 серпня 1993. -I еано^ранк! вськ, 1934. -С Л38-139 ^

• 6. До гроблеми творчого потенц!алу фольклору /на матер!ал! д!яльност! фольклорних колектив!в старшокласник!в //Талановита осо-1истхсть:с!м?я, школа, держава: Тези допов. та виступ!в на М1жнар. наук.-практ.конф. 11-15 травня у Киев 1.-Ки'! в, 1994. -Т. I. -С Л22-124.

7. До проблеми формування естетичного досв!ду старшокласник!в у ^фольклорних колективах //Д/ховн! скарби укр. народу в житт1 моло-дхгЗб.ст. та м-л!в наук.-практ. конф.,приев.5-р!ччю терноп!льсько-го товариства "Вертеп".-Терноп!ль,1994.-С.164-166.

8.Вивчення украКнськох народно'/ п!сн! в дитяч!й хоров!й студ! г: иэтодичн! рекомендац!Ь-1зано-Франкхвськ,1994.-29 с./у сп!вавторст-в!/.

9. Пов!к не з!в"яне "Первоцв!тв: зб!рка хорових твор!в з ре- < пертуару народного саыод!ялького хору "Первоцв!т" народного дому с.Микитинц!.-1вано-Франк!вськ,1994.-85 е.. -

10. Укра1ноанавство: стандарт навчально-!нтегративного курсу //Укра*нознавство. В1сник Кийвського у-ту !м.ТарасаШевченка,вип. I,

1994.-С.87-158 /у сп1вавторств1/. у.

11. Естетичне виховання учн!в засобами укра!нознавства //Укра-¥нське народознавство 1 проблеми.виховання учн!в:Матер!али Всёук-

9

раГнсько1 наук.-практ.конф.10-12 жовтня 1995р.-1вано-Франк!вськ;

1995.-Ч.II.-С.38-41.

«к

. 12. Украгнознавство: стандарт навчально-!нтегративного курсу //Украгнознавство:Концепц!?, програми, документи.-К. ,1995.81-198 /у сп1вавторств1/.

13. Педагог1чн! детери!нанти формування естетичного досв!ду школяр! в у фольклорних колек"?ивах //Пузика в систем! художньо-ес-тетично! осв!ти молод!: Матер!али.Всеукр.наук.'~практ.конф.-1вано~ Франк!вськ,1995.-С.25-27 / у сп!вавторств!/.

14. Деяк! проблеми естетичного виховання молод! в педагог!чн!й' спаддин! С.Русово!.та СлС1рополка //1де1 нац!онально! школи у пзда-гог!чн!й спадщин! СофИ Русово! та Степана Шрополка: Натер!али

Вс еукр. наук. -практ. конф. -Iвано-Франк! вськ, 1996. -С.63-64.

Карась АЛ5. Формирование эстетического опьгга старшеклассников в фольклорных коллективах: Дисс.на соискание ученой степени конди-. дата педагогических наук по специальности 13.00.01- теория и история педагогики /Институт педагогики АНН Украины.-Киев,1996.

Защищается рукопись диссертации и 14 печатных работ.

Рассмотрена педагогическая интерпретация содержания эстетического опыта участников фольклорных коллективов как сложного духовно-интегра

цпонного образования, являицееся процессом и результатом их эстетической деятельности, обусловленной эстетической потребностью. В результате исследования теоретически обоснована и экспериментально проверена педагогическая модель процесса формирования эстетического опыта старшеклассников в музыкально-фольклорной деятельности. Разработана й внедрена программа формирования эстетического опыта учащихся в фольклорных коллективах.

Kara? *-,Уо The Subject. The Aesthetic Esperleaee Formation ' оf Senior £upila la folk-lore Groupsi The dissertation theaia and 14 edited works are submittr* for a candidate degree он speciality 13.00.01- Theory and History of PeAajosioa /Inatitete of Pedagogies of the Academy of pedagogical aeienees of Okraiae.-Kiev, 1996.

She Thesis gives pedagogical interpretation of the matter of aeothatic experience of folk-lore grotxps participants as a nulty-' aide spiritual phsnosienon. and the result of their aesthetic activity conditioned bp the aesthetic necessity.

As a reBU.lt of the research a pedagogical nodol of the process of the aesthetic experience formation of senior pupils in musical-Solk-lors ao td-'itiea was theoretically grounded e»d experimentally tested.

Besides a proeramm of the aesthetic experience- formation of

pupils in folk-lora groups йяя been worked oat.

Ключов! слова: естетичний досв{д, фольклор, естетична поЗре-5а, музично-фольклорна д!яльн*еть, педагог!чна модель.