Темы диссертаций по педагогике » Теория, методика и организация социально-культурной деятельности

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Материальная база досуга и ее влияние на развитие культурно-досуговой деятельности

Автореферат по педагогике на тему «Материальная база досуга и ее влияние на развитие культурно-досуговой деятельности», специальность ВАК РФ 13.00.05 - Теория, методика и организация социально-культурной деятельности
Автореферат
Автор научной работы
 Сенченко, Анатолий Владимирович
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1995
Специальность ВАК РФ
 13.00.05
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Материальная база досуга и ее влияние на развитие культурно-досуговой деятельности"

РГ5 ОД

I СЕН 1395

ШН1СТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРЛ1НИ КИ1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВШИ ШСЮТ/Т КУЛЬТУРИ

На правах рук о пи с у

СЕНЧЕНКО А НА ТОЛ I й ВОЯОДИМИРОШЧ

МАТЕРШЬНА БАЗА ДОЗВШЯ ТА II ВШШВ НА РОЗЮТОК КУЛЬТУРН0-Д03В1ЛЫКЯ Д1ЯШОСТ1 /методолох^чн! аспекти/

Спец!альн1сть 13.00.05 - теор1я, методика та оргаШзац1я культурно-осв1тньоТ дгяльност!

Автореферат

дисертзШГ на здойуття науиового ступени кандидата педагог1чних наук

КИ1В - 1995

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в Ки1вському державному гнетитутг культур!

Науковий кер1вник - доктор педагог!чних наук, професор

0ф1ц1йН1 опоненти:

1. Доктор педагоггчних наук, правееор КОНДРАТЮК Олександр ПантелШвич

2. Доктор еконог/ачних наук, професор ПАКЧЕНКО Евген Григорович

ПроЕ:дна орггпцзаШя - 1нститут П1двкщення-квал1ф1кац{I праШвник1Б культури Г.Ишстерства культури УкраГни

на зас1даиН1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 01.34.02 у Ки1в-,-оькому державному п;ститут1 культури /м.Ки!в, вул.Щорса, 36/

3 дисертаЦ1сю монша познайомитися у (НбЛ10теЦ1 КиГвського державного 1нституту культури /м.Ки1в, вул.Щорса, 36/

ПОПКАВСЬКИй '¿и хайл о Михайлович

п

вересня 1995 р. о 14 годин!

п.

'серпня 1995 р

Вчений секретар спещал{зованоГ вчено? ради

Г.М.ЗАГАДАРЧУК

ЗАГАЛША ХАРАКТЕН1СГИЮ1 Р0Б01И

У навчальних закладах по п1дготовц1 прац1вш1к1в р1знях сфер культура протягом трцвалого часу вавчались навчэльн! дно-ииш11на культуролог!чиого - нав!ть вукче - мистецького циклу. За умов, коли орган1зац1Шмй та екоио!.ичнпй б1к формувагшя, спрямувашш та ф!наксування культури був прерогативою дер«ави, такий п!дх1д був лог!чним, обиектавдо зумозлепим.

ПереХ1Д до ринкових в!дцосин зумовлхж 1нший п!даид. В1н передбачае п!двииену увагу до екг'юм!чного боку д!яльност! куль^урно-освНн!* та ьмсч-ецыеих заклэд!в. Це, в овою чергу, зумовлюе пооилення в п!дготовц1 фзх!вц!в цих заклад!в фундамен-талышх знань з методолог!чннх аспвкт!в форнування, розвитку й функц1онування матер!ально-техн1чго>1 база культура, оск1льки завтрата на И розвиток I утрима1шя в!дтепер значков м!рою визна-чають усп!х /чи провал/ найзм!стовя!ших, иайнеобх!дн!ших нуль-турно-осв!тн!х та мнстецьких програм.

Формування тематичних навчальних план!в по Шдготовц! фа-х!вц1в кулз>турно-осв1тн1х та мпстецьких навчальних зоплад1в сто-совно 1х функц1онування за умов рг.нкових в^дносин повинно опя-ратися на всеб!чнс обгрунтовану науково-методичну базу дясшш-л'н еноном!чиого пиклу. Проте, досл!яжеишо остани1х у вс1 попв-редн1 роки ив прид!лялось надежноГ уваги. Окрем! ройоти нечио-ленних автор1в-доол!дняк!в матер1аяьно-техн!чно! бази культу р-нс-оов1тн!х установ так I не знайшш сво!х посл!довник!в. Причини в(дом!. 3 одного боку, в цьому не було потреби, бо формування во!е1 1нфроотруктури, як I само функц1онувапня зеклад1в культури, зд!йснпвалося за кошт двржави 1 Шд и кер'1вним впли-вом - за таечима само? культури, а з !итого - те, що вшшв ма-

тер1алыю-техн1ЧноГ бази куль тури на II розвиток - особливо ишстецтва, носить досить в!ддалений характер. Наст!льки в!дда-лений, що зэгалыюприинятною, пануючою па ради плою е перекопан-ня, то культура розвивасться за пластивими 1й законами I зако-ном!рностяыи, I сусгЛльству, держав! залишаетьоя лише задоводь-няти II оаыорозЕйток. Культура е дтйсио такою величезною сферою лвдського буття та взасмов1днпсин, що с щлком самодостатньою для розвйтку за влас ними законами. Цього шхто не коже заперев., чити. Проте, коли ¡вдеться про II матертльно-техШчну основу, то вгшш останньо? на саму культуру мае неабяяке I визначальне, I виршальие значения.

Недостатня опрацьовэнгсть шх залеяностей I зумовила мету ' та виб1р дисертацгиного досл!дження.

Педагогхчний аспект доелгджеиня вбачаеться в спроб!:

а/ теоретичного обгрунтування закономгрностей формування матер1ально-техн1чно1 бази дозв!лля, котра с об"сктом практично! Д1яльност1 вих0ванц1в навчальних заклад¡в культури;

б/ обгрунтування кесбххднсст! зм!пи проори твт1в у фахов1й шдготовц1 кадров, що 1х готують навчалып заклади культура, та вдосконалення зм!сту ц!е1 п!дготовки;

'* »* I'

в/ як приклад наукового пошуку дяорел /зокрема фгнансових/ да*.I розвитку хифраструктури дозвглля.

Предметом I обпсктом доелгдкешш стало вивчення визначаль-них I вирДшальних фактор!в формування матер1вльно-техн1чно1 бази Д03В1ЛЛЯ в широкому 1сторико-лог1чному контекст! I за умов переходу до ринкових в!дноспн. Для досягненкя ц!е1 мети необ-хгдно було:

- вкзначити соц!ально-економ1чиу сутшсть матер! алвно-тех-н!чно1 бази дозв!лля, яка с вагливою складовою чаотиною матер!-

алыю! гнфреструктури культури з ц!лому. Соме тому в робот1 чаото законо(прност{ й тенденцП фор.муваннл й'розвитку матер!-ально-техн:чноТ бази дозв}лля не в!докремлюпться, а дослгджу-ютьоя на завальному тлх фор.;ування I розвитку материально! ¡н-фраструктури культури в щлому. Ке лоНчно у вспх випадках, . коли часткове, особливе совпадав з цглим. I лише там { поск!ль-ки воно в{докремлпот1 л, воно й доел{дкусться окремо;

- досл[дити законы.прност! формувашш матерIально-технIч-но1 бази дозв1лля, визначальнг та вир1ыальн1 укови II розвитку;

- довести, що впзначальш'л фактором формування матерхаль-но-техн1чно1 (5ази культури та дозвхлля с р1Еень розвитку про-дуктивнях сил та суоп1льн1 потреби;

- в1днайти вир1шплыц умови выбору елемент^в 1латер:аяьно-техн1Чно1 база д03е1лля ¡з сукупност1 знарядь виробнлцтва, яки-ми е ачаотивост! лвдського сприГи.иння та сусп1льно-пол1тич1п умови;

- простеетти розвиток матер1алыго-техн1чно1 бази дозв1лля в{д 11 зародаепкя до наших дн!в I на цгй основ! визначити те особливо в II розвитков{, що зумовлене соц'тльно-еконоьичною системою - эокрема плановой I ршювоя системою регулювання ви-робниитва.

Останне ускладнговалося т1сю обставиною, цо екопокгчна система сучасно! Укра1нсько1 дернави с перел{днов - планово1 до ринково1. Бракус светового доевгду такого переходу, I тому в досл1джеш!1 ашийзуються лише окрем!, найб!льш киттево ваалив{ сторони, а саме - джерела ф1шшсувзти розвитку матер{ально1 бази культура та II складово! - дозв1лля.

На ц1й основ! ставилось за мету сформулювата Гмов1рн{ на-прямки розвитку матер!ально1 бази доэв!лля 1 гам приолужитиоя не лише навчальному пронесов! п1дготовки кадр! в, в И прпктиц!

тих, хто коже й хоче спробувати ово! сили в п1дпраемництв1 до-

ЗВ1ЛЫ101 д!ЯЛЬНОСТ1.

Методолог!чно» основою досл!дхення е матер1ал1сгачний пхд-Х1Д з широким використанням ¡сторико-лозлчиого та пор!вняльних методов як наШЯлыа прийнятних для даш>1 ¡теми,_так I кайбгдьш внсиванах в педагогична практиц!. Це ке означае, що щн досл!д-кенн1 тих чи ¡ншлх аспект1В проблема автор не кориот^вався прй-цяни авторов, що оповгдуаали шш! метода, !деалгстач1П нхдходи, и!ствку, те чи 1ше метаф!зичнс /фглософське/ св1тосприймашш. Автор використовував й ргзнг за сво!м полгтичним спрямуваняям джерела - пращ в!тчизняннх авторов, науковц!в заруб1ххя, в тому числ1 представншив укра!нсько1 дгаопори, директивы! мате-р!али КПРС, статистичн! дан! МйЦстерства статистики УкраПш, ЦСУ УРСР, ('пасторства культура УкроТни, облаоних управлигь . культура 1 багато 1нших дкерел. Основою вгдбору матер!ал!в був принцип науково! доШльност!, обпективност1 та достов!рност!.

Наукову новизну досл!дкенпя хароктёризують так! теоретичн1 положеши та висновка;

- виэиачено ьцсце матер!ально-техп!чно! база дозв^лля та в!„лочннку в хифраструктур' культури в Шлому;

- визначено ! згруповано фактори, котрг зумовлюють форыу-вання матер!алыю-тех1лчно1 бази дозв!лля;

- у свои чергу ц! фактори розд!лено на так1, що с об"ектив-ною передумовою, тобто визначальн{. ! так!, що залекать в!д сб-отавпн суб"сктивних ! масть вирИаальне значения для формування матер!ашш-техн!чноГ бази дозв!лля;

- !сторико-лог!чний анал!з розвитку !пфраструктура дозв!л-ля на основ! розмсжугашш визначальних ! вир!шальних фан торг в дав можлив!сть визначитп об"сктчгао обумовлеиу эалеян!сть /за-коном!рн!оть/ м!к р!внем розвитку заооб!в виробниитва 1 основ-

иах еяемент1В матер1ально-техл1чпо! бззи дозв1лля;

- на ц!й основ! зроблепа спроба спрогнозувати :1?.:ов1рнх ня-прямки подальшого розвитау окремих, зокрема електрошшл, тех-н!чних засоб!в дозв!льноГ творчост!.

Практична д!нн1сть результатов досл!дхенкя полягас:

- в обгрунтувашп пеобхшюстг, за уков рннковоТ еконсм!ки, розв"язапня двосдино.з завдашгя: по-псршо, нсобх!д;петь ¿ототних зм!н у характер! изготовки фах!вщв-орга1изатор!в культурно-дозвхльно! д!яльноот1 {, по-друге, у в!днэйденн! фйинсовях дже-рол для утрамання I розвитау матер1алъло-тех1йчноТ бззи закладов дозв!лля; в периому вппадку Ддеться про вдосконалення система Шдготовкл кадрхв аляхом надання студентам павчальних зптсладгв культура грунтовних знань з менеджменту культури /за во!сю га- -мою спец!ал!зац!й, зумовлених функцхонуванняа заклад1В культур! за ринковях углов: менеджер!в культурно-дозв1льнпх, освтих за-клад1в, продпсергв, пабл!к р!лейилз.та !нших/, а такох про ство-рення система перепгдготовки з сих спеШалхзацП! для вне працш-чих фах!вЦ1в; у другому випадку ¡'даться про^створення тахангзму фгнансування заклад!в культура на основ! поеднания режиму самоо-кунностх та державного фгнаисуваши;

- на основ! теорегачних узагальнень зроблоно висновки-про-гнози про шляхи подалыпого розвптку пгфраструкаурл дозв!ляя як шляхом пристосуванкя вза вгдомлх засоб!в вкробшштва /зокрема електрошшх/, так I спрямованого пошуку тех1пчпих р!шень для потреб яозв!лля.

Аптобдц!я роботи. Осповн1 теоретичн! ! практачн! реяульта-ти дослвдегагг допов!далнсь на кафедр! припладно! культуролог!I, обговорявались на науково-практичних конферетйлх сем[гтарпх, що 1х проводив КиГвсышй дергавний !нститут культури, публ!ку-

вались тези Еяступ!в, craTTi, методичн! матер1али.

Основним методом апробацИ отав навчальний пронес - викла-дання курсу "TexHi4Ki засоба та íx використаиня в культурно-до-зВ1Льн1й дтяльностч", а такса реал1за1йя bhokobkíb досл1дхення в розробш госпрозрахунково! теми - зокрема по створенню проекту техн1Чно1 DCHaujeHOCTi культурно-ocBiraix заклад ib м.Славути-ча.

Опрацьовано й запропоновано адмппстраЦ1 i Ки!вського державного {нституту культур;; програиу створешш систем перегпд-готовки кадрхв в очшй, очно-заочнШ та заочнгй форлах навчан-ня на спец1альному факультет.

Адаптовану до потреб навчалыюго процесу дасертацхйну роботу депоновано в ряд1 центральних б1бл10тек Укра1аи та Ки!в-ського державного iнетитуту культура.

Структур! та обсяг тоботи. Дисертац{я складасться з двох роздШв, п"яти парограф!в, вступу, bhchobkíb i пропозщйй, мостить к1лька схем та список використано! л1тератури.

3míot робота.

У BcTyni подаеться обгрунтування вибору теми доелгдкення, стан опрацьованост! проблема, ochobhí методолог!чн1 засади до-сл1дження та обгрунтування дошльност1 fx застосування, коротай 3MÍOT робота.

В першому тозд}л{ " Матер1алыш база як основа i saci6 П1дбищзння ефективност! культурно-дозв1льно1 Д1ялыюст:" ви-значено В1докремлен}сть дозв1лля та його матер1алыю! бази в1д широкого поняття культури та II iнфраструктури. Досл1дкено ви-зкачальн! фактори форлування матер1ально-техн1чно1 бази дозволяя, якими с розвиток продуктивних сил та сусшлып потреби. Са-ме вони становлять об"октивну передумову, основу для выбору

И окремих елемент1в для матер1ялыт1 бази дозв1лля.

Це один з нар1я:них теоретичних вистовав доол1дгення, на якому грунтусться все подальше розкриття теми.

У цьому роздШ вид1лено I вир1шлыи уыови ¡забору еле-мепт!в засоб1в виробництва та 1х овгдомого пристосувашш для потреб дозв1Льно1 Д1ЯЛЬцоот1. Такими уыовами е особливостх спр1ймання зовн1ШП1Х юдрзсншив Лйрка Дудпш/ лвдським орга-н!змом. Вказан! умови в об"сктивними, незалеяснимц в1д вол! людей. Тому 1нш1 виршальн! фактора, котр1 залекать Б1д суб"ек-тивно! людськоГ д1ялыюот1, так!, з окре на, як сусп!льно-пол!-тичн!, вид ¡леи о в окремай параграф.

Така отруктура першого роэд!лу логхчно I пословно кривае гносеолоНчне кор!ння форлуванкя матер!ально-техн!чно! бази дозв!лля.

Особлив!стю першого розд!лу с те, що методолог!чною основою досл!дження тут виступае переважно !оторико-лог!чний п!д-х!д. його використшшя обумовлеие самим об"сктом досл!дження, во!м комплексом обставин /визначалышх I Епр!шальних/ форыу-вання матбр!алыш! бази дозв!лля впродовж тисячолт. ¡сторазм I рац!ональн1 узагальнення розвитку матер!алыю! бази доэвглля тут неминучи

Дотгяа розд1Л "Особливост! фунгаЦонуваиня за клад! в куль-турно-дозв1лы:о! д!яльност! за умов р!з..лх систем регулювання сЬц!ально-економ!чно.о розвитку" с своерШшм Нп!дняттям на по-верхню" в!д глибинного, закономерного до живо! дШноот!, до практики ! ?! оц!нки з позиц!! об"ектав:шг законом!рностей.

Яиття завжди повнгие, р!зноман!тн!ше в!д будь-яких найдо-окопал!шйх, ¡шйдостов!рп!иих теоретичних висновк!в ! узагаль-нень. Проте, оотапн! мають ту перевагу, що дають моялив!сть

легше I точн!ше зор!снтуватися б бурхливому, стр1мкому, заплу-таному потоп! практично! д!ш1ьност! !.ильйон1в людей, що дома-гаються саке сво!х особистих або групоЕих ц!лей, Теор!я гтколи не дасть в1дпов!дь на кожне конкретне запитання життя, але до-почвке визначити тенденцИ, напрямки розвитку тих чи иппих явищ, проце^в, почшгань. Саме на ц!й основ! в розд!л! сп!в-стаЕлен1 плановий ! ринковяй механхзми регулювання економ!ки, я вгдтак ! формування инфраструктура дозв!лля. В цьоглу розд1л! переЕа-.ши г.-.етодом дослгдяення, природньо, с пор!вшш>шШ метод з елементами огисовост!, {люстртгшосп.

У висноЕках I пгопозии1ях подаються узагальнення на основ! виконаного дослдаення, що дас змогу в короткому виклад! отри-мати В1домост1 про довдлыисть робота, I! наукову ! првкткчну значупйсть.

Основн! где Г, положения та висноеки яисертакН.

У кауково-доипдшисыий литератур! э проблем культури, як у вхтчнзшнхй, так I зэруб!ан!й, проблема матергально-техшч-но! бази культури ! мистецтва - в талу числг дозвглля, практично, як самостппшй предмет дослдаенця^ - майтмз не розглядають-ся за винятком випадк!в, коли останн! с воображениям, елемен-т V. само! культури Наприклад, орх!тектура, р!зного роду при-краси, елементи обрядовое^, до уособлюють певн! символи, зви-чь. тощо. В дослгдясешп ца пояснюсться р!зною питомою вагою мистешьких творив /як кристал!зованого рхвкя культури, духовного розвитку/ I засоб!в Тх творения. Останн! впродовж в!к1в ! тисячо^пть вндозмпшються I вдосконалюються вельш повгльно. Складоеться враження, що творч!сть с хЦлком незалеаною в!д за-соб!в творения.

Величезною м!рое I,. д!йсно так I е. Бо культура, мистецт-во - це сяециф!чна сфера духовного, при, тому сфера дуже широка I глибинна, самодостатня для розвитку.1^

Тому в робот! неодноразово п1дкреслюеться самост!йне значения эакон|в I законом!рпостей розвитку культури !, зокрема, вид!в I мистецышх яанр1в, що лежать в основ! обрядовост!, до-зв!лля та в!дпочинку. Шдкреолветься, що досл!дяення цих зако-н!в I эаконом!рностей е предметом досл!дгення !ншх наук, зокрема культуролог!! та миотецтвознавства.

Протб, нехтувати впливом на розвитон мистецтва та дозв!лля !х матер!ально! бази було б припуститися серйозно! пошшш, бо в к!нцевому результат! /але лише в Лицевому/ саме материальна база леяить в основ! розвитку культури, мистецтва, дозв!лля. Н! Гомер, н! Бетховен, н! "Б!тлз" не могли з"явитися ран!ше, 1пя вони я"явилися. Вони могли стати бетховенами, гомервми, б!тлза-ми лише в т! часа, коли вони були, коли з"явилися не лише ду-ховн! передумови, але й матер!альна база 1х творчоот!, знаряддя творчост1.

Зв!дк!ль беруться ц! знаряддя мистецтва, дозв!лля, культури в ц!лому? Анал!з широкого матёр!алу п!дводить до незапереч-ного вионовку, що 1х первоосновою були знаряддя првц!, засоби виробництва, ще ширше - продуктивн! спли. Елях в!д луку маслив-ця до арфя, в!д пустотнього рогу худоби до флейти не проотий, не прямий, але законом! рш;й. Так було впродовж тасячол!ть. Тая е й тепер. Гологреф!я | цифрове телебаченш стоять на плечах

I. По визначенню Дмитр} Антоновича, культура — цо^се, шо мае лвдина чи громада лвдей не в!д природи, а те в!д власного розуму 1 влаоно! творчост!". - Див. УкроТнська культура. -К.: Либ!дь, 1993. - С.17.

вгйськово-промислового комплексу, як 1 атомш електростанц! I - на плечах ядерно! бомби.

Доведения 1снувашш тако! корелятивно? залекност! й стало предметом дослдаення в першому параграф! першого роздхлу, але не обменилось цим.

Бажливо визначити, як! фактори зумовлюють, спонукають до такого творчого використашщ знарядь прац! в {нтересах задово-лошш духовних потреб людшщ. Поргвиялышй аяаллэ, сп!вставления "знарядь" дозвхлля, що використовуються ш розних р1внях розвитку лщських сшльнот, показуе, що "в!дб1р" тих чи 1нших елемент!в засобгв прац! для потреб дозвглля носить не випадко-вий, а о6"сктиено обумовлений характер.

Аналгз точок зору р!зних Д0сл1Дник!в ц!с1 проблем дао п!дстави звести в<л об"сктивн! чишшки такого выбору до уза-гальншчого поняття -•"сусп!льн! потреба". Серед складових цього узагальнювчого понятая ми знайдемо I потреби добування засоб1В !снування /мисливство, рибальство, землеробство тощо/ I в!йськову справу, I ¡акст&тев! в1дносшш, 1 рел!Г1йи в!ру-вання, ! наШональн! схилыюст!.

Якщо нав1ть взяти за доведено все сказане вище, то вакко збагнути, чому одн! кайпошарен!1й онаряддя прац1 - скакхмо, плуг, но включаються в матерхальну основу дозвхлля, а !шп1, мент зяачущ! - скаж!мо, лук, для виробництва дають поштовх розвитков! ц!ллх напрямк!в !нотрумент!в, пристосуваиь для жанров мистецтва I вид1в дозв!лля.

Справа в механ!зм! сприймання лвдиною зовнЫнхх подразни-к!в. Не всо, так би ыовити, проходить пор!г людського сприй-ма'иш через 5 в!домих во!м рецептор!в:_з1р, слух, нюх, смак, дотик. Ток звана "31р<а Дуд!на" показуе накласть на 1х осно-

в! 20 м1кпочуттевих асвцдацгЛ. Опрацювавши значний матер!ал про можливост! воIX п"яти систем сприймання, 1х взаемод!ю I моаливост1, мовна спрогаозувати спшргетичний ефект !х по одна ння.

Дисертант не уникнув спокуса прогнозуваиня роэвнтку тех-нгчних засосНв по використашш сгнергетичного ефекту /ефекту поеднання/ сигнал1в ряду 1 всгх разом рецептор1В сприймання. Дуг,о молсливо, що передбачуваний прогноз !х розвятку п!де ¡иа' /сьогоднх ще не передбачуваним/ шляхом, як це трппилось 13 спро-бами Б.Канд1Нського, Л.Скрябпш, Чюряьон}са, Гал!ева поедпати 0В1ТЛ0 /кол1р/ I звук. Св!Тло /кол!р/'{ звук поеднались, але в кольоровому к{но, кольороЕому телебаченнх, кольоровому вгдеоза-пису, а не в тих видах мистецтв, в яких гх налагались вплити щ новатори. Все цо сталося п1сля них г на пшШ технгчгйн основ!. Значио простаке спрогаозувати розвлток техн1чних ззсоб^в дозвглля, розрахованах на використаши одного каналу спрнйман-ня ¡нформацП - зору, слуху, нав{ть нюху I дотику. Монна, спи-раючись на неухильне пояиреннл яорсональлих ко?,1п"ютор1 в,опро1>-нозувати й можлив1сть ¡итсгрувошш ряду каналIв сприймання ¿н-форлацИ. Ток г прогяози в досл!дзен;ц зроблено на ршп пап-рямк1в, тецденц!й.

Дещо осторонь визр1ваэть нов1 напрямки, пов"лзап{ з можли-востши виходу безпосередньо -щ мозок людшш, на II психп<у, розумову д1яльн!сть. Роботи пад психотропною эброею /за данами оста!Ш1х_публ1кац1й/ вгдкршш прямий доступ до мозку людини. "31рка Дуд1на" перетво^лась в п{рам:ду /конус/ з п"ятикутньою основою. Периим сумним виходом досл{дяень в_ц1й галуз! стало "Б(ле братство", як 1 периим виходом енергП йтучного ядерного розпаду - вибух ядерно! бомби. У цо виллеться, як в{длуиеться прямий доступ до мозку люд!ни для культура доэв^ля, сьогодн{

н!хто певно сказати не коке. Доотеменно в!домо, що зупинити по-ступ лвдсько! думки, пошуку неможливо. Загнати назад в шшику Джина /науково-технгчний прогрес/ лкдству Н1Коли не вдавалось, нав1ть яюцо знищувався сам автор-вшаххдник - скаж1МО, колеса - як це опов!дес легенда.

Ш ввдезгадан! умови выбору знарядь прац! для потреб роз-витку материально! бази дозвглля належать до вир1аалзних умов", але вони об"ективит. зумовлен1 психоф1зIолог! сю лвдського сприймашш зовнхшньо! ЗДормапП. 0кр1м них с ще й (иш! умови, нотр! бхльшою («рою налегать до суб"сктивних. Йдоться про сош-ально-пол1Тич1и умоги формування ! розвитку ыатер!ально-1ехн!ч-но! бази дозпглля, про соц{ольно-пол!тичи! фактори. Яку б поза-парт! йну, позаблокову, позашштичну позишю за своГм свхтогля-дом не займав досл!дник, В1н змушений визнавати, що согИзльно-пол1ТИЧН1 члнники е реалыистю, е фактором, що суттево вшшвае на розвиток матер1ольноТ бази культури В шлому I дозвглля зо-крема. В {стор1I е так! поняття, як "епоха ренесансу", "роз-стр!ляне в!дродкення", просто "вгдродаення", "освгчений монарх" тощо - все це поняття сац!ально-пол!тцч!п, але пов"язан! з роз-ВИ7К0М культури, матер!ально! бази дозв!лля. Вже з 1щх видно, що соц!алыт-пол!тичн 1 фактори !дуть поруч з культурою, можуть в!д!гравати як позитивну, так ! негативну роль в И розвитков!.

бгипетськ! п!рам1ди, середньов!чна хрзиова готика, метро-пол!тени ! о!р1 монументальн! споруди третьего Рейху - все це зумовлене не лише ! не ст!льки функц!ональиши вимогами до их, скхльки чинникавд !деолог!чними, баяаишм "сильних ов!ту цього" /тогочасного/ здаватясь великими.

Найб!льш врожаючим позитивним прикладом впливу !деолог!ч-ного фактору на розвиток вдтергально! бази культури в Ь!лому,

дозв(ллн зокрема, була полIтика парт г Г бгльшогшпв у 20-х рока^ на терен1 воього Союзу 1 вхдродаення украшсько! культури з УкроГн! зокрома. На жаль, наступний период отримав сумне у в1тчпзнян1й 1сторП вианачення як пер:од "розстрглявого в!д-роджеюи" 1 наступного застою.

Важлив1шим висновком 13 досуйдаення вшшву цього чинника с те, що наГшрогресиЕи1ш1 1деолог£1 за пеших углов { плнном часу зм1нюють с~Iй вплив, як правило, з прогресивного на консе-рватизний, а з часом - реакщйний. Разом з тим, нав{ть догматична соц1ольно-пол1тичш систем, ¡х ¡деологеми зда'н! сприяти розвптков! ок,эмих вядгв 1 жанров мистецтва /мусульманина ре-Л1Г1Я 1 розквхт геометрячного колгонку/. Йдетьоя таким чином не про абсолютность зроблених висяовкгв, а лише про тенденшГ, про саржу ваши. Це щлком узгоджусться з усталеиим у тесрг Г п1знання висновком про особливост! закшпв 1 законом!рностей суспьтьного розвитку на вгдмшу в!д закон ¡в природа, котрг зде-бглыпого маить характер абсолютних.

Разом з тим з аналгзу впливу сошально-полгтичних чинни-кхв на розвиток культури I дозв1лля можна зробити ще один блоковой - Деться про неоднаковгсть впливу самих ¡деологччних парадам /релШй, гдеолопй/ ! системи орган!в, установ, зак-лад!в та 1х служителгв, що ?х реалхзують. Рел11ч! 1 рел1г1йн1 установи та духовн! служителе !деологП I апарат, що 1х реп-л1зуе - по сут1, це ргзн! чинники, хоч I одн!еГ соШально-по-лхтично! природа. Тому р1зним мае бути I пгдхгд до них. Ода р!ч - ставлення до рел!гП чи, скак то, комун. ;тичио1 ибо нг-щонал!стичноГ !дсологП, : пина ргч - ставлешш до пгститу-Ц1йно1 системи, що вт1люе, сповгдус, реалгзуе дану ¡деологему. Ототокнюваши цих двох стор!н на практик веде до ¡йсегитншц,

суто екстрем!стського типу: "заборошга релтю" чи "засудим иоцун1зм", "хто не з нами, той протп нас" тощо.

Другий роздгл "Особливост! функц1онування заклад!в культу рно-дозв1лыю! д1яльност1 за умов р^зних систем регулювашш соц1ально-економ1чного розвитку" почишетьсн з розкриття прин-ципових Е1ДщнностеП MexaHi3MiB фориувашш матергально! бази дозв1лля за умов двох метод iE регулювашш економ!ки: планово-адм!н!стративного та ршжового.

Ш два методи регулювання склались 1сторачпо. Кокеи з них мае сво1 позитивн! i негативн1 аспекта, коаен з них може бути ефективиим i неефективним в залояност! В1Д об"екту регулювання, умов функц!онування еконог.пки, завдапь, ио роов"язуються на тому чи пшому етаповх.

Неза1деолог1зован1, незошШтазоввв! економ!сти саме так ставляться до цих метод!в регулювання екоаомхки. Ix суто иау-ковип п!дх!д i покладено в основу визначення метод!в регулювашш. Такий гпдххд едино прийнятний, бо Bin !стиниий. Можиа таалтувати закопи розвитку економки, ала не мояна це робити дуже довго, засиди. BpeiUTi об"ективщй процес розвитку eKoimMi-кк проб"е codi дорогу сзред хаосу й !деолог!чних упэреджень. От чому нивчешш тенденц!й розвитку ! фушщгонування матер!аль-H0-T.exHi4H0l бази дозв!лля за "чистих" умов функц!онування еко-HOMira - сдано видравдандй шлях досл!дтення.

У робот! подасться короткий нерис пЛаново-адм!н!стратив-ного та ринкового механ!зм!в регулюванн?. економ!ки, яка в свою чоргу Еиступае матер!атыюю базою, основою культури i дозв!лля.

Вказано, що план0Е0-адм!я!стрвтивна система об"ективпо притаманна варобшщтву, котре здгйошоотьоя у nopiEiHno невеликих масштабах, або в великих масштабах, але за певних, зокре-

ыа екстремзлышх умов /л1кв1дац1я наслшЦв катастроф, воеши дП тощо/, Власне йдеться про програмно-цШову модель плану-вапня.

Bora може бути ефективною i для прискореного формувашш матер{ально-техн1Чно! бази дозв!лля, rat це було в 20-30-х роках па терен{ СРСР. Тут в гсторично короткх строки було створено чя не нзйшршу в cbítí мереку культурно-дозвхльних закладi в, систему opraniB урчаачпшя нею, систему шдготовки фахшав i т.in.

Проте, зэбезлечита ефективне i трпвале футщх онувэння та-ноГ систем на ochobí суто плаиово-адмШстративних-методгв не-мокливо. Система мае ряд вродташх недолШв, основнш i3 я;шх е В1Дсутн{сть_матер1ального интересу у ecíx причетних до. функ-ц{онувення uiel систем прац1вник!В. Досвгд показав, що Сякими вдосконалонига.а сп с тени мгзерноГ оплати npaui, реортан1зацгями KepiEifflx opiCHiB, залученням до кергвництва галуззю авторптот1в cnpaBi не зарздити. Функщонування t роз ли ток системи дозвтлля /як i культура в щлому/ дедалх бхльке набуваз pirnoro роду де-формаШЙ, KOTpi в рент i й зумовпли гостргу критику на Ii адресу з боку всхх верств сусп!льства. Споаивача послуг системи дсз-вслля не задовольняла низькс hkíctb послуг та вузк1сть íx но-менклатурп- ПраШвшийв культурно-ocBÍTHix та дозвгльних закла-дгв ив задовольняла надмгрна заоргангзовангсгь, фор/.алгзм, за-силля бюрократизму i свавглля чиновникiв вгд ведомства культури.

Все мете задовольняла й державу, бо внмагала росту витрат при DOCTiflHOMy Садпш! ефективностх. Основним недолгом алв-ново-адгл1Н1стративно1 системи державного утрг аиия i регулювап-пя Д1Яльност1 nie! сфери була таким чином В1дсутн1сть матер!-ального iHTepecy в Л npaniBHKKíB i Д1свого Е1Ш1ву "i И розви-топ i функцгонуваиня користувача, "споживача" послуг, широких верств населения.

Ринкоеий механ(зм регулювання розвитку й функц{онування саме по. цих визначальних критергях мае докорпш! перевага. За рщшових умов розвиваюад'ся гп галуз1 ^дозвглля, ввди 1 канри миотецтва, стил! I напрямни, на /пи с платоспроможний попит, эатрати на ЯК1 в^дшкодовуе користувач /"опокивач"/, котр1 при-нооять прибуток, За ц!е! система гз заростку труд1вник1в /"спо-кивач1в"/ нгхто без !х згоди не вираховуе податки на розвиток того, що 1м не потрхбно, корисп!сть чого визначае чиноеник дер-. кавних оргвилв, виходячя з штерео1в владних структур /парт!й, рух1в/ 1 своГх власних. Це сприяе розвитков1 ¡н1цхативи лвдей зд!бних, талановитих та шдприскливих, виключае утриманство навколокультурних чиновник1в, сприяе зростов! профес}онал1зму, майстерюст1, стимулюс атмосферу пошуку.

Проте, й ршгкове середовище,' ринковий механ1зм регулювання розвит.у матер1ально-техн1чно1 бази дозв|лля не е !деальним. Б1н мае сво! вроджен! недолгки, 1 наш культурн0-пр0св1тницький та дозв1льний сектор в1дчули 1х дуже скоро, вже на втаШ переходу до ршкових стооунк!в.

Найперший 1, певно, основний недол1к - В1дсутн!оть ов!до-мого спрямовуючого вшшву сусп!льотва на формуванвя матер!вль-•101 бази дозв1лля, потакания прим!тивш№ смакам невибагливих проварив населения^ "спо8ивач1в". Цей недол1к особливо в!дчут-ний там { тод1, де с потреба сусп!льства спертися на культурн! ц!нност1. в 1м"я його саморозвитку, де держава не мае доотатньо кошт1Б, щоб забезпечити конкурентноопроможн1сть чих чи 1нших вид1в "мистецтв, дозв1лля, стор1н власноГ культура. В цьому ви-падку верх бере та культура, котра слвраеться на б!льш потув-ну економИну базу. Сьогод;И для УкроГнй, як1й вкрай необх1дно сформувати сдину культуролог1чну основу сусп{льства - як пере-думову I! незалеяност!, державност!, внутр{шньо! яла годи, -

вхдоутнхоть кошт1В для цглеспрямованого II розвитку загрожуо заоиллям не кращих елементхв чужоТ культура, але як! спирають-ся на б!льш потужну економгчну основу.

. Шдсутшсть коштгв на утвердження кул.. уролог!чного мента-л!тету народу незалекно1 Укра1ни загрогуе не меншими втрэтами, н!ж нерац!ональне чи тенденцпмс використання центрвЛ1зованих кошт! в за планово-командноI економгки. Це ц!лком реалышй { злов1сний за своТми нэслгдками недол1К суто ранкового п!дходу до розвитку культури вз;;гэл1 I дозвЬии зокрема.

Св!тоеий досв{д, в тому чясл1 найрозвинутши кра!н св1ту, засв!дчуе, що залишати культуру "сам 1Ю сам" з ринковою стих{ею небезпечно, бо остання сповзас в поп-культуру, а високе, ел1-тарне мистецтво вмирае, а разом з цим знижуеться норальний.ос-в!тн!й р!вень нацП. Ринков! механ!зми, без певно! соц!ально! корекц! I з боку дерясяви, не ыожуть забезпечити здороЕИй розви-ток культури. Не так же в!рно, як ! те, що держава не може г не повинна брати на себе весь ф!нансовий тягар розвитку нс{х вид!в ! Яйнр1в, заклаД1в ! напрямк!в культури /на плечг платанов податкхв/.

М!оце та роль держави в розвитков! культури за р!зних со-ц!ально-економ!чних умов розЕитку сусп!льства, традипгй, зав-дань, що !х вирхшус держава - давно визначена ! теоретично, ! практично I ввпТшла до п!дру.чник!в для студентов культурно-ос-в!тн!х навчальних заклад!в.1/'

На жаль, специф!ка умов переходу до рянкових вшюсин в!д планово-командпоГ системи не мае аналогу в св^тоегй прэктшп, ! тому для нашо! д!Г:сност! визначення спгвшдношсшш дер-

I. Див.нйприклад: Поплавський Ы.М. Менеджер культури. - ¡.'., 1953. - § 3. - С.66-67.

кавним 1 ршшовим редаювашшм розЕитау культури с напзльною проблемою. 1з св1тового досв!ду ми мо«семо запозичити лише ¡дею, нанрямок, о конкротний механизм I особливо його кхлькгсш параметра напрацьовуватимемо самостШш.

Тому, на наш погляд, доречним с заключний параграф другого розд1лу про поеднання дермавного та ринкового механ1зм{в роэвит-ку матер1адьно! бази дозвхлля за умов переходу до рннкових в!д-носин.

Кожна гндгалузь матер!алыю! бази дозв1лля: к!но, театра, музе!, парки культури та в!дпочинку, будинки культури, клубн! заклада та обрядов! установи - мають сво! проблеш, свою специ-ф!ку ! можуть бути об"ектом окремого вивчення, окремого анал!зу з напрашованням властивих ц1й п!дгалуз! висновк!в ! рекоменда-Ц!Й.

У шшому доса^дясенн! взято для анал!зу !нтегральний чиниик розвитку будь-яко! з них, о оаме - фЬшисов! джерела !х розвит-ку I фуныЦонування. Численн! пропозицИ, що Тх внсловлюють р!зн! автора в засобах масово! 1нфориац11, котр! вбачаютъ мон-лиеоот1 подолання труднэайв перех!дного пер10ду у вдосконален-Н1 упрлнлпшя культурою, зг.пн! структур розпод!лу державних асагнувань, метод!в матер!ального постачашш, авторитетноот! кор1ЕШ1цтва та добору кадр!в за пол!тичними в!дданостями чи мов-ними'критериями, безперечно мають значения, але не с визначаль-•пими. Вдосконалення системи розпод!лу мае значения, але за умо-ви, коли с що д!лити, коли в достатня фЬшнсова основа Гх розвитку. Тому в параграф! досл!джуеться першооснова, о саме -ф!нансов1 джерела функШ онування I розвитку матер!алыю1 !нфра-структури культури. Нав!ть проблема праватизаиН культурно-ос-б!тн1Х та дозв!льних заклад!в, удосионалення системи п!дготов-

ки та переподготовки кадр1в розглядаються под кутом зору ф1-нансових джерел fx розвитку.

Незаперечною с пеобХ1ДН1Сть прютооування доючо! системи культурно-ocBiTnix i дозвичьних заклад1в дс, умов ринкових вгд-носин. Сьогодой цей висновок но вашшкас заперечень. Складочке з визначенням шляхов реструктурттешП вехе! систем!! цих заюга-д1в до вимог функвдонувашш за умов ринку. Змпт профилю чаоти-ни з них, закриття одних i поява iнпих - неыошуч!. Бо одна р!ч, коли вся система них за.ладгв снладалась i розвивалась на осно-bi певних нормативов забезпечепня населения певними послугами, iinaa pi4 - If розЕИТок на ochobi платоспроможного попиту.

HailnpocTinia схема /i найдоцтлыйша/ полягас в тому, .щоб хснуючу систему них закладов, утримуваних за державний кошт, доповнити конкуруючою системой приватних закладов.

3 самого початку економ1Чних рефорл сама такий .курс i було започатковано. Почали з"явяятися прИЕатн1 й кооперативно шдприемства, особливо в галузях дозв1ЛЬНо! д1ялыюст1, - pi3-пого роду Музично-Еокалый ансамбл}, театри, водеотеки та дея-Ki imni. Проте, такого fx розвитку, щоб вони склали серпозну конкурешдю iciiyioMiH систем!, не сталося. По-перше, майке вся система державних заклад1в в га луз i культура футщоонуЕала на безплатнп"! або дотаШйнхй ochobi, i важно уявити, щоб за цих умов Mir з"явитись, скажомо, платний музей, самоокупний театр, приватна к1ностуд!Я тощо. По-друге, переважну бхлыисть нашого суспольства становлять лвди без значних нагромаджень, заощад-жень, яко можна було б використати як засновницький капо тал. /До того ж, найвиир в cniTi {нфляцгя з"Гла нэвоть Ti незначнг заощадкешш, що 1х мало населения./ HaperaTi, трете - j пошуках джерел зростагочих витрат державного бюджету законодпвець злок-вгдував Bci шльги для приватних закладов культури, яко нада-

вались спочатку. Отве, й розвиток так Си ыовити паралельно1, приватно! системи закладгв культура, мастецтва, дозВ1лля за-гальмувэвся i майке зупинився. Мойливо, в цьому й не було б• н1чого траг1чного, коли б дераава мала коклавхсть утримувати й розЕиватк мережу cboIx заклад!в культури, дозв!яля. На ааль, дефицит дергшвного бкщкету наростав так ctpimko, що держава змушена була скоротити частку витрат на культуру до 0,5 в!дсо-тка ноцЮнального доходу i нав!ть з цих коптiв и;дата на утри-мання закладхв культури в 1994 рощ на третину менше запланова-ного в бхдкетх.

Про будь-яку реструктуризацию uict сфера /якщо не рахувата того, що Bei театра м.Киева отримали помешкання в наглвпрроипх KiHOTeaTpnx-riraHTax i тепер просять дотахЩ деркавй на свое !снування/ не можо бути й нова. Йдеться про елементарне впаивания сьогодщ i В1дсутн1сть перспектив у найбликчому майбут-ньому.

На приклад! становища в к!нопромисловост! та KinonpoKaii, KOTpi забезпечували найвагом!шу галузь дозвЬхля населения, роз-глянуто стан фуикЩонувания матер!ально! база за умов переходу до рпнкових в!дносин. Спираючись ! на дан! про стан 1нших галу-зей дозв!льноГ д!ялыюст!, визначено механизм поеднання держав-но1 п!дтрамки й самофпюнсування, пранциповай п!дх!д до права-тизаш1 i KOHKpeTiii пропозкцх i щодо вдосконалення система переподготовки кадр¡в для заклад!в культури.

Стосовно поеднаши державного ф!нансуЕання заклад!в культури, дозв!лля та самофЬансування, пропонуеться-максимально моялива за данах економ!чнах умов дерлавна п!дтримка закладам культури, що мають над! она льне значения /провщним театрам, кхностудхям, б!бл10текам, музеям тощо/ i надання максимально мояливих П1льг в Ix д!яльност!, спрямованШ на самоф!нансуван-

ня. В цьсму зв"язку розглядаетьоя I широке Еикористання /за-хиот/; звторськ..х прав Лнтелектуально! власноотг/, П1Льгове оп.щаткування тоао.

Шд кутои зору ф1кансових даерел утримашш заюкдав куль-тури роз1'лянуто I проблему 1х приватизац!Г. Автор переконаний, що глобальна приватизац{я { немянуче перелрсф1лювання заклад1в дозв1лля в кокерщйн! структура могло б пати траг!чн1 'соцгаль-но-пол1тачн1 иасл.:дки для нашого суспгльства, для якого безкош-товн{сть I достушпсть поглуг .цих заюид1В стала звичною, не-в1д"смною рисою його ментальност!.

3 1ншого боку, утримання ес1о! система цих зэклад1в за державний кошт в нап!вголодному стан! немияуче призведе до IТ руйнацП з тими ж соц[алыю-пол1.тичними, або нав1ть вэкчими на-сл1дками. Бих1д вбачаеться в посднанн! мшгмалыгого деркавного утримашш з максимальною господарчою ¡нпиатИЕою закладцв культура та дозв{лля.

Для пього пропонуеться два мояливих варгвнти п^отупового вживания цих заклад1В у систему ринковах в1дносин. За одним з вархантгв пропонуеться на контрактной основ! з менеджерами культура передавати 1м закладк дозвтлля у 1х повне господар-ське в!дання - як це мае М1сце тепер у промислогостг. При цьому право власност1 збер1гае за собою влаоник. Менеджер виотупас як наймаиий власником управлякяпй. За цим вар!ацтом влосник збер1гае за собою право зберекечня проф1лю злкладу I кадрову пол!тику. В1Н може за свб? кошта прирощувати вчасн1сть, л1кв1-дувати II в раз| банкрутства тощо. Оплата прац! менеджера могла б складатися з двох чострн - м1н'[:,1альна оплата з бюджету I певний процент в!д гоопрозрахунковоГ д1яльност!, що стимулпвэ-ло б його п1дприсмл;1в1оть, поиук, формування майбутнього пгд-приемця.

Другий вариант передбачае здачу об"окт1в дозехльноТ Д1яль-nocTi в-довгоотрокову оренду. I в цьому випадку йдеться не про приватизацию об"ект1В Д0зв1лля, а про доений гцдготовчий етап до net. Орендний вариант в!дм!нний вгд першого, контрактного варганту тим, що е договор! оренди ч!тко визначено piЕень орен-дно! плати, вгдмова в!д бюджетного ф1наноування i В1Д контролю доходiB орендаря. Останнс - досить д1евий стимул для тих менед-EepiB культури, KOTpi оволод!ли кистсцтвом ШДПрИСЫНИЦТЕа, ви-значилися з пшами свое! д!яльноот!, впевнен! в сеоГх моялиеос-тях. Щ два Bapiaara можна розглядати як два взаекопов"язан! посл!довн1 етапи.

Контрактна форма могла б бути кроком до довгостроково! оренди, о оренда - кроком до приватизацП. На кожному з цнх етап!в в!дбувався б природний процес виховання п!дприс1Швост!, в!дб!р зд!бних п!дприемц!в i, врешт!, в!дпов!дальних власник!в. При цьому весь процес приватизацП носив би контрольований характер, який не призв!в ба до безконтрольного руйнування система культурно-осв!тн!х, дозв!льних заклад!в, по е та пну !! реструк-туризац!ю, форлування ново! систем], притаманно1 ринковим В1Д-нооипз'м.

Бказана система розвитку заклад!в дозв!лля мае i ту перо-вагу, що вона не перешкоджас залученню для розвитку !нфраструк-тури *заклад!в дозв!лля приватних та зсруб!кш1х inEecinuiiS, спопсорських кошт!в тощо. Для розвитку зашкдав дозв!лля це мае першочергове значения, бо спод!ватись на значне доржавне ф!нан-сувашш в найближчх роки /принайшп до завершешш структурно! перебудови матер!ального виробництва/ не доводиться.

Для реал!зтп I викладено! концопцИ з боку держави не по-тр!бно додэткоеих ф!наноових ресурс!в. Необх!дно лиие дв! умо-ви: перше - вгдмовгдне зокоиодавче забезпечеши i прискореня ninroTppiia менАлкорських кадр!в.

Стосовно законодавстЕа, то необхгдна щльна концепц!я ре-структуризацгГ заклад1в культура I в тому числ! дозвглля, можо бути розроблена фа х!елями, а парламент м! г бл П врзхувати не лише в тих законах, що регулюють функггёонувг"ш культури, эле й законах, що регулюють в цглому економгку.

Стосоено П1дготоеки й порептдготоеки кадров для розватку . 1 функц! онуваши заклад ¡в культури, то г виконаши опе'Т умови не вимагатиме додаткових кошт!в з державного бвджету. "¿¡деться про пссилення менедаерсь.:о! п!дготовки кадр!в у навчзлышх закладах офери культури, тобто про суттеву зм1ну ?х спец!ал!за-иН. Спец!алыюст! культуролог!чного та мистепько- методичного цикл!в варто доповнити вузькиг.ш спевдалышотяг.я в межах об"ем-нр! спец!альност! "менеджер культури". Це могла б бути подготовка фах!вц!в таких вузьких спвщалгзацы, як: продюсери, менеджера культурно-дозв!льно1 д!яльноот1, пасШк р!лейшиз, менеджера видавничо! спраЕИ, о можлиео й правники в галузг захис-ту прав 1Нтелектуальио! Еласност1, промоутери й ¡неИ. Зв!сно, це вимагас певних зм!н у вузах ! технгкумах /коледжах/, але в межах д!ючих норматив!в витрат на Гх утримання.

Система переподготовки може в значнич а за несприят-

ливих баджетних умов повшстю функц!онувати на засадах самоо-купност! - на основ! покриття витрат за рахунок власних кошт!в слухач!в, спонсор!в, внеск1в за павчання з боку .пгдприсмств ! оргашзаШй В1Д власних дзкерел доходов, ¡нших позабюдяетних кошт!в.

За своего орган!зац!йною формою це могла б бути система як заочного навчання, так ! очного в коледжах, спецфакультетйа, системг короткотерм!нових курс!в тощо. Правова основа ;ля ство-решш такоГ системи переп!дготовки кадр!в о, с I необх!д1п пе-даго^чнх колективи. Справа лише за органгзацШгою роботога.

У завершен!^ досл!дження в стисл!й форм! подано тео^тич-н'1 вионовки й практичн1 рекомевдац!I, що вашшвають з анал!зу практики, як! сприятим/л. удооконаленшо зы!сту та вивченню ряду навчальних дисципл!н еконоы!ко-управл1кського циклу, техн!ч-них засоб!в, що вакористовуються в культу рко-осв!тн!й, дозв!ль-н1й робот!, а також можуть стати у пригод! практичним прац!вни-кам заклад!в культура в ц!лому 1 дозв!льно! д!яльност1 зокрема.

Результата досЛ1дження подано в таких публ1кац!ях автора:

1. Музейна справа та техн!ка // Культура 1 життя, 1983, 23 травня, 0,3 д.а.

2. Знания и навыки работы о техначеоками средствама - составная част! профессиональной подготовки работников культурно-просветительных учреждений / Республиканская научно-теоретическая конференция "Актуальные проблемы подготовки кадров в области искусства и культуры в овете перестройки высшего и ореднего специального образования. - Николаев, 1988. Вып.2. - С.97-99.

3. . Предложения по рациональному размещению сети культурно-просветительных учреждений в г.Славутич. - Славутич: ПО "Комбинат",- 1980. - 0,5 д.а. /у сп!вавт./.

4. Отчет о внполнении первого этапч научной теш 02-88 "Целевая комплексная программа г.Славутич". - Славутич: ПО "Комбинат", 1988. - 3,3 д.а. /у оп!вавт./.

5. Отчет о выполнений второго этапа научной теш 02-88 "Целевая комплексная программа социально-культурного развития г.Славутич. - Славутич: ПО "Комбинат", 1988. - 4,8 д.а./у оп!в-авт./.

6. Основа! шляхи розватку матр.р!ально-т?хн!чно1 бази куль-турно-дозв!льно! Д1ялы1ют! в умовах ринково! економ!ка. Мето-дичш матер! а ля. - К.: ВД1К, 1995. - 14 с.

Сецченко Анатолий Владимирович. Материальная база досуга и ее влияние на развитие культу рис-досугом;! деятельности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - теория, методика и организация культу-рно-просветт ьной деятельности, Киевский государственный институт культуры, г.Киев, 1995.

Защищается концепция совокупности определяющих а решарцих . факторов формирования и дальнейшего развития материально-технической базы культурно-досуговой деятельности вообще и применительно к условиям перехода от планоЕо-адиинистЕетивних к рыночным методам ее формирования в частности. Предложены варианты сочетания методов бюджетного финансирования и самоокупаемости, а также пути приватизации объектов материальной базы культурно-досуговой деятельности.

Ключовг слова: матерхольна база, факторы формування, самоокупаем., кадри.

Scnclicnko Anatoly Vladlmirovich "Material Basis of Leisure and Us Influence on tlic

Development of Cultural and Leisure Activities"

This is a dissertation for a scieniific degree of a Candidate of Pedagogical Science on the speciality 13.00.05 "Theory, Methods and Organisation of Culture and Education"; Kiev Institute of Culture, Kiev, 1995.

This thesis defends the concept of the combination of the determining and decisive factors of forming and further developing of the material and technical basis of the leisure and cultural activities in general, and under the conditions of transition from the administrative to market economy in particular. Some variants of combination of budget and self-financing mel .ods are offered, as well as the methods of privatization of material basis of leisure and culture objects.

Key words: material basis, forming factors, self-financing, staff.

Друк. 1ПК ПК. зам. 210. Тир. 100.