автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия художественно-творческоговоспитания одаренной учащейся молодежи во внеучебное время

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия художественно-творческоговоспитания одаренной учащейся молодежи во внеучебное время"

МППСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ I МИСТЕЦТВ УКРАШИ КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ШСТИТУТ КУЛЬТУРИ

РГ6 OA

На правах рукопису 37. 036. : 376.5

ГАВЕЛЯ ОКСАНА МИКОЛА1ВНА

ПЕДАГОГГЧШ УМОВИ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНСН УЧН1ВСЬК(И МОЛОД1 У ПОЗАНАВЧА Л ЫШЙ ЧАС

13.00.05. - Сощальна педагогжа

Автореферат днеертацн на здобуття паукового ступени кандидата педагопчних наук

КИ1В, 1997

Дисеращею е рукопис

Робота виконана в Кшвському державному шституп культури

Науковий кер1вник:

Офщшш опоненги:

Кандидат педагопчних наук, доцент МИРОНЮК О ЛЕНА

ГРИГОРЮНА Левченко Тетяна 1вашвна, доктор педагопчних наук, професор; Цимбалюк Наташя Миколшвна, кандидат педагопчних наук, професор

Проввдна оргашзадш: 1нститут проблем виховання АПН Украши

Захист ввдбудеться 1997р. о /ЙГ* год. на

засэданш спещал1зовано1 вчено! ради Д. 01. 34. 02 при Кшвському державному шституп культури (м. Кшв, вул. Щорса, 36).

3 днсертащсю можна ознайомитися у Науковш б1блютещ при Кшвському державному шституп культури (м. Кшв, вул. Щорса, 36).

Автореферат розклано 1997р.

Вчений секретар Спещатзовано! вчено! ради

Г.М. Загадарчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн1сть проблем и.

В умовах гумаытаризаци \ гумашзацп освгги в Ук-раТш особливе м1сце выводиться навчанню 1 вихованню об-дарованоТ молодо 3 метою розвитку зд1бностей, обдарувань I таланов дп"ей державою передбачено вщкриття профтьних клаав, спец1ал1зованих шкт, пмназм, лще'Гв, колепумш, а та-кож рюних тишв навчально-виховних комплекав тощо. Виз-начаеться за необхщне Ух тдтримка \ заохочення, надаеться можливють навчатися та стажуватися у провщних вггчизня-них та закордонних освп"Жх, культурних центрах.

Актуальною педагопчною проблемою сьогоден-ня е наукове кер1вництво позанавчальною роботою обдаро-ваноТ молодо що передбачае взаемозв"язок уах соц1альних ¡нститутт сусптьства. Важпивим тут постае узагальнення \ теоретичний анал1з досвщу художньо-естетичного виховання старшокласниюв, рац'юнального використання ними свого в1-льного часу.

Соц1ально-економ1чж умови кражи визначають основну стратеп'ю у вихованш людини. У свою чергу культур-но-психолопчн'| особливосл розвитку сусптьства позначаю-ться на проблемах ¡ндивщуал^аци виховання творчоТ особи-стосл, головних психолого-педагопчних та культуролопчних пщходах до п формування.

Позанавчальна робота м'ютить багатий потенц1ал можли-востей у реалЬаци кожною особистютю своТх культурних потреб 1 ¡нтереа'в, а також розвитку м фкзичних 1 духов-них якостей. Реальним е розширення соц1ального досвщу особистосп, набуття нею нових навичок у ркзних сферах жит-тед1яльносп. Особливою ознакою позанавчальноТ роботи е створення умов для сшлкування з тими цшостями, що викпи-кають у учжвськоТ молод1 особистий духовно мотивований ¡н-терес. У результат! сощально-культурноТ активносл особис-тосл стае можливим створення, поширення та засвоення культурних ц1нностей.

Ми виходимо з положения про те, що естетичне виховання повинно спрямовуватись на формування актив-но-творчоТ особистосп, здатноТ з позицш сприйняття загаль-нолюдських цтностей сприймати \ оцжювати естетичж яви-ща у житп, природа мистецтвк Вщповщно до цього, худож-ньо-творче виховання трактуеться як цтеспрямоване формування у особистосл зд1бносл розумп-и мистецтво й включав в себе вмжня узагальнювати своТ життев1 уявлення за

допомогою засоб1в художньоТ виразносп, вттювати ц1 уяв-лення у форм1 художнього образу, реалЬовувати набутий духовний потенфал у р1зних сферах д1яльносп.

Необхщно зазначити, що образотворче мистецт-во, лп"ература, поетика, риторика, музика, хореограф1я, дизайн I арх1тектура, градобуд'тництво, мистецтво театру I кто, культура та побут народ|'в свггу, нацюнальна украшська культура й мова - все це являе собою засоби художньо-творчого виховання молодо знайомство з якими виховуе ркзноб1чно ро-звинену, талановиту особистють.

Стае очевидною потреба бтьш глибокого дослн дження такоТ складноТ проблеми як художньо-творче виховання обдарованоУ учжвськоТ молодь Це вимагае узага-льнення досв'щу, що накопичений у галуз1 психологи, педаго-пки, культурологи та сум1жних науках з питания виховання обдарованоУ особистосл в умовах спец1ал1зованого навчального закладу. Адже основний контингент спец1ал1зо-ваних шкт, лщеТв, пмназШ складае обдарована молодь, яш властив1 там новоутворення, як особливо високий ртень тво-рчих зд1бностей I специф1чш особистюш внутршш якост!

Ми розглядаемо обдарованють як систему психо-динаммних характеристик особистосл, як1 мають виявлення у випереджаючому розвитку якостей 1 властивостей ¡ндивща та набутий стшкш спрямованосл до творчоТ дшльносл.

Визначення теоретичних пщход1в до обдарованоУ особистосл й вивчення досвщу функцюнування спец1ал1-зованих шкт, л1цеТв, пмназт й свщчить про необхщнють ор-гаызаци систематичного вивчення старшокласниюв у всш складности Ух виявлення, у р1зних ситуащях рольовоУ поведш-ки I певних видах дюльносл.

Дослщження умов художньо-творчого виховання обдарованоУ учжвськоУ молод1 у позанавчальний час е соц1а-льно-значимою педагопчною проблемою, яка вимагае вивчення I осмислення художньо-просв1тницькоУ роботи з1 школярами у позанавчальний час у контексл розвитку украшськоТ культури в цтому та розробки шляхт удосконалення ц1еУ дтльносл.

Вщсутнють комплексних дослщжень за проблемою розвитку художньотворчого виховання учжвськоУ молод1 спещалЬованих шил, л1цеТв, пмназш у позанавчальний час обумовила вибф теми даноУ дисертац'и \ визначила о б "е к т, предмет дослщження, його мету, мпотезу I ос-новн1 завдання.

О б" е к т о м дослщження став процес худож-ньо-творчого виховання учжв 9-11 клаав спец1ал1зованих шк'т, лщет природничо-наукового, гумажтарного та мистець-кого напрямюв у систем! взаемоди навчальноТ' та позанавча-льно'У роботи.

Предмет дослщження - педагопчж умови ху-дожньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ" молод1 спец1ал1зованих шкт, пмназш, лщеТ'в у позанавчальний час.

Мета роботи полягас у теоретичному обг-рунтуванж 1 експериментальнш перев1рц1 системи оргажзаци художньо-творчого виховання обдарованоУ учжвськоТ молод1 у позанавчальний час, розвитку у неТ художжх ¡нтерейв до украшськоТ лтератури, кто, театру, музики з метою реал1за-ци ¡ндивщуальносл старшокласника й формування на цш основ! художньо-творчоТ активное^ особистостк

Г1потеза дослщження. Ми виходили з положения про те, що важливим фактором пщвищення ефек-тивносл художньо-творчого виховання учжвськоТ молод! спе-ц1ал130ваних шкт, пмназш, лщеТв у позанавчальний час е ор-гашзащя ц1еТ роботи як педагопчноТ системи, що передбачае взаемод1ю школи з закладами соц1ально-культурноУ сфери \ сприяе активнш самореал1заци особистостч молодо!" людини в процеа ТУтворчоТ дюльностк

Реалкзафч мети 1 ппотези дослщження пердба-чала виконання слщуючих з а в д а н ь:

- дослщити тенденцп розвитку естетичного виховання д1тей \ молод1 у позанавчальний час в УкраТж, узагаль-нити 1 теоретично усвщомити досвщ роботи спец1алЬованих шкт, пмназш, лщеТв, колепум1в, р1зних титв навчально-ви-ховних комплекЫв, об"еднаньта ¡нших закпадт соц1ально-ку-льтурноТ сфери у художньо-творчому вихованж обдарованоУ учжвськоТ' молодо

- з"ясувати специф1чж особливост'| 'I невикориста-ж резерви художньо-творчого виховання старшокласниюв в умовах спец1ал1зованих ишл, пмназш, лщеТ'в у позанавчальний час;

- визначити оптимальж педагопчж умови художньо-творчого виховання обдарованоУ учжвськоТ молод1 у позанавчальний час;

- впровадити у практику позанавчальноТ роботи спец1ал1зованих шкт, лщеТв, пмназш психолого-педагопчну службу, спрямовану на оптим1зац1ю процесу художньо-творчого розвитку особистостк

Хронолопчн1 рамки. Витоки художньо-творчого виховання дп"ей 1 юнацтва в УкраТж йдуть з глибини вж1в. Анал1з проблеми, проведений автором впродовж значного пер'юду, починаючи в"щ пожовтневого часу 1 заюнчуючи 90-ми роками XX столггтя, дозволив визначити ха-раюгерж тенденцп 1 особливосп розвитку процесу становления художньо-просвггницькоТ роботи з1 школярами в ¡сторичжй ретроспектив!, а також в сучасному соцюкультурному контекст!.

У дослщно-експериментальжй робот1 брало участь 600 школярт 9-11 кпаав спец1ал1зованих шкт, лщеТв, пмназш м. Киева, а також викладачЬ оргажзатори позаклас-ноТ позашюльноТ роботи, працтники заклад1в

соцюкультурноТ сфери, батьки старшокласниюв. Дослщжен-ня проводилось у 1989 - 96 рр. утри етапи.

Напершому етап1(1989 - 1991 рр.) вив-чено фтософську, психолопчну, педагопчну, культуролопч-ну пп"ературу за проблемою; виявлено М1ру и розробленосл, здшенено аналЬ художньо-творчого виховання учжв спецгё-л1зованих шкш, пмназм, лщеТв у позанавчальний час; визна-чено основж напрямки дослщження; сформульовано робочу ппотезу дослщження.

На другому етап1 (1991-1993 рр.)

проведено констатуючий експеримент, розроблено дослщницький матер1ал для здшенення формуючого эксперименту.

На третьому етап1 (1993-1996 рр. ) проведено формуючий експеримент спрямований на розроб-ку I дослщну перев1рку оргажзаци системи художньо-творчого виховання старшокласниш у позанавчальний час, узага-льнено результати дослщження.

Стан н а у к о в о Т розробки пробле м и. Проблема художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 у позанавчальний час до цього часу системно, комплексно не дослщжувалась вп"чизняною наукою.

Досвщ роботи навчальних заклад1в нового типу: пмназш, лщега, коледж1в, шюл-комплешв, авторських, при-ватних шкт тощо - евщчить про те, що в рамках позакласноТ та позанавчально!' дтльносл закладеж можливосл для са-мореалюаци учжв у ркзних видах творчоТ працк Однак, ця робота поки що не набрала характеру системи, проводиться без належного педагопчного кер1вництва й виховноУ тактики \ не вщповщае вимогам часу. Важливо переосмислити змют,

форми 1 методи виховання обдарованоУ учжвськоУ молодо що склалися в умовах позанавчальноУ роботи, дослщити пе-дагогнж умови оптимЬацп ц1еУ д1яльносл.

У дослщженж нами використовувались важлив1 висновки щодо психологи творчоУ особистосл, здшснеж д1я-чами раннього украУнського просвггництва. Так, Феофаном Прокоповичем було визначено р1зж р(вн1 художньоУ обдаро-ваносл. Вщомий вчений М.В.Ломоносов, що збагатив свш мистецький досвщ навчанням у КиУвсьш академп, також звернувся у своУй робол до проблем виховання талановитоУ молодо визначив якосл, що властив1 поетично обдароважй людиж.

Добре розум1ючи безпосереднм зв"язок мЫ< ху-дожжм вихованням д1тей I молод1 й долею культури свого народу, д1яч1 украУнськоУ л1тератури \ мистецтва М.Вовчок, Л.Ук-раУнка, I.Франко, Т.Шевченко, М.Коцюбинський, М.Лисенко, К.Стеценко, М.Леонтович, Я.Степовий, Д.Сичинський, Ф.Ко-лесса, С.Людкевич та ¡н. плщно працювали над створенням твор1в для д1тей, закладали пщвалини художньо - естетично-го виховання пщростаючого поколшня.

Помггний внесок у розвиток теоретичних засад украУнськоУ нацюнальноУ школи, практичних питань позашкь льного \ амейного виховання залишив журнал "Свптю" реда-кцмним компотом у склад1 Г.П.Шестюка, С.Ф.РусовоУ, С.П. Черкасенка.

Дослщженню питань виховання обдарованоУ особистосл присвятили своУ прац1 О.О. Потебня ( заснував хар-кшську школу вивчення художньоУ творчосл), В.I.Штерн, Ф.Р. Дунаевський, М.Ю. Сиркин, I.В.Карпов та багато ¡нших украУн-ських вчених, що працювали наприюнц1 XIX - початку >0< столбя.

У 20 - 30-1 роки на УкраУж широке визнання одержала спе^алюована школа для виховання обдарованоУ молод!. 1дею щеУ школи гаряче пщтримали вчеж В.М. Екземп-лярський, Ф.Шмгта ¡нол.

3 початком науково-техжчноУ революцн (юнець 50-х - початок 60-х рош XX ст.) розширились дослщження з психологи творчосл, що було обумовлено посиленням ¡нте-ресу науки до художньоУ д1яльносл людей. Вивченню питань синтезу техжчноУ 1 художньоУ творчосл присвятили своУ пращ таю вчеж, як: Г.Анфмов, В. Гошовський , Р.Заршов, А.Банш, Д.Кабалевський, Ю.Келдиш та багато ¡нших.

80-tí роки ознаменувались появою значноТ кшь-koctí po6¡t. 3 розвитку творчих зд1бностей дтей i молод1, при-лучення íx до цшностей культури (О.С.Митрофанов, С.Г.Род-чажн, Б.М.Теплов, Б.С. Мейлах, Ю.А.Гусев, Д.1.Говорун, С.С.Громов). Тема художньо!' творчосл активно розробля-лась науковими авторськими колективами.

Але необхщно зазначити, що незважаючи на те, що процес художньо-естетичного виховання д!тей та молод! дуже складний i тривалий в сусптьночсторичному розвитку УкраТни, проблема художньо-творчого виховання обдарова-ноТ учжвськоТ молод1 спец1ал1зованих шкт, пмназм, лщеТв, колепум'ш, а також р1зних титв навчально-виховних комплек-CÍB, об"еднань в умовах позанавчальноТ д1яльносл спещаль-но не розглядалась. В окремих роботах таких дослщникт, як A.B.JlonyxiBCbKa, М.В.Гриценко, Н.Д.Колосовська, З.Л.Береп-вський , Б.М.Ступарик та ¡hlijí даеться певна уява про виховж можливосл спец1ал1зованоТ школи, зокрема й позанавчальноТ д1яльносл. Узагальнюеться досвщ роботи окремих учжвсь-ких my6iB у рамках спец1ал1званих шкт, пмназм та лщеТв, KoneriyMiB, а також рюних навчально-виховних комплешв, об"еднань. Однак, цей матер1ал не систематизований, носить ¡нформативний характер.

Особливий ¡нтерес для нашого дослщження становлять прац1 вчених Ю.З.Пльбуха, А.В.Лопух1вськоТ. Зокрема, A.B.JlonyxiBCbKa вивчала питания з розвитку пмна-з!й та лщеУв в У краж i, однак художньо-творче виховання об-дарованоТ молод1 не було спещальною темою Tí дослщження. Ю.З.Пльбух дослщжував феномен обдарованосл особистосл й можливосл вимфювання ¡нтелекту дп"ей. Ним була розроблена нормативна шкала для д1агностики обдаро-BaHOcri тощо. Але питаниям художньо-творчого виховання обдаровано'1 особистосл bíh не придтив спещальноТ' уваги.

Матер1али вивчення лкературних джерел дали можливють зробити висновок, що не дивлячись на широке коло наукових дослщжень, в украТнсьшй педагопчнм наущ немае наукових po6¡t, присвячених проблем! художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 у позанавча-льний час.

Теоретико-методолопчною осно вою дослщження стали прац1 таких вчених: е.1.Бельшда, Б.С.Мейлаха, А.В.ГПрадова, Н.В.РождественськоТ, Ю.Л.Афанасьева, О.К.Тихомирова, А.Ф.Лосева, О.О.Потебж, А.М.Харитонова , Б.1.Додонова, Г. Селье, I.С.Кона, Л.1.Божовича,

О.М.Леонтьева, Г.С.Костюка, П.ШамовоУ, П.С.Анохша, В.А.Соловйова. У своему дослщженж автор спирався на роботи таких вчених, як: Б.Т.ГНхачев, е.В.Квятковський , М.1.Засуха, К.Н.Ахметов, О.Г.Миронюк, М.М.Поплавський, В.Шепелев, Н М.Цимбалюк, Т.1.Левченко, Н.М.Тарасюк, А.К.Бриль, Н.В.Мельниченко, О.М. Олексюк .

Для обгрунтування теоретичних, методолопчних \ методичних основ дослщження автором широко використо-вувались науков1 прац1 педагопв \ психолопв: С.Л.Рубшштей-на, Б.Г.Ананьева, А.Г.Асмолова, Г.О.Балла, А.А.Бодалева, Л.С.Виготського, Б.М.Теплова, В.В.Давидова, Л.П.Коваль, О.П.РуджцькоУ, Л.А.ХлебжковоТ.

Важливими в плаж нашого-дослщження були роботи присвячеж проблемам художньоТ творчосл. Це, зокре-ма, прац1 О.А.АпраскшоУ, Н.О.ВетлупноУ , М.О.Кнебель, О.Г.Костюка, А.Н.Лука, Г.М.Падалки.

Особливе значения для дисертацтного досл1-дження мали джерела ! литература на англшсьш, жмецькш мовах, що дозволило в контексл заруб1жного досвщу вивчити сучасж погляди на художньо-творче виховання обдарованих дп^ей \ молодо

Джерелознавчою базою дослщження е л1тературж матерели: роботи психолого-педагопчного, ку-льтуролопчного напрям1в, яю висвгглюють р!зн! аспекти про-цесу художньо-творчого виховання старшокласниюв в умо-вах спец1ал1зованих шил, пмназш, лщеУв у позанавчальний час, статистичж збфники, монографн, перюдична преса. В дисертацм широко представлено заруб1жний досвщ оргажза-цм культурно-дозвтлевоТ д1яльносп, вивчались проблеми \ перспективи и розвитку в краУнах ЗахщноУ Свропи, Роси, 1з-раТлю, США.

В процеа роботи застосовувались таю методи: педагопчш спостереження, анкетне опитування, ¡нтерв"ю, бе-сщи з старшокласниками 1 батьками, викладачами, що здмс-нюють кер1вництво позанавчальною роботою, з працшниками соц1ально-культурноУ сфери, з дтчами культури, а такожтес-тування, експеримент. Як документальж джерела при напи-санж роботи використовувались слщуючг перегляд вщеоза-пиав окремих культурно-дозвтлевихзаход1в р1зних краТн, пу-блжаци в преа тощо.

Наукова новизна дисергац1У. Вперше узагальнюеться I теоретично осмислюеться досвщ художньо-творчого виховання учжвськоУ молод1 лще'Гв, пмна-

31Й, спец'|ал1зованих шкт у позанавчальний час. АналЬ проб-леми дозволив обгрунтувати специф1чж особливосп худож-ньо-творчого виховання обдаровано! учжвськоТ молодо

На основ! сощально-педагопчного дослщження, проведеного пщ кер1вництвом автора, виявлено сучасний стан художньо-творчого виховання учжвськоТ молод1 в умо-вах лщею, пмназм, спец1ал1зованоТ школи у позанавчальний час.

В дисертаци запропоновано 1 експериментально перев1рено науково обгрунтовану систему художньо-творчоТ роботи з1 старшокласниками у позанавчальний час, яка може бути оргёнтиром у процеа здшснення естетичного виховання старшокласникш.

Розроблена I' пройшла дослщну перев1рку прог-рама д1агностики художньо-творчого розвитку старшокласни-юв. Впроваджено у практику художньо-творчого виховання учжвськоТ молод'| у позанавчальний час нов! комп"ютерж технологи.

Проведено дослщження мотиващйноТ' сфери уч-жв 9 - 11 класш спец1ал1зованих шкт, пмназш, лщеТв щодо учасп у художньо-творрчш д1яльносл у позанавчальний час, що дозволило визначити стратепчж напрямки оптим1зацм ви-ховного процесу старшокпасниюв.

Розроблеж конкретж рекомендаци щодо удоско-налення художньо-творчого виховання учжвськоТ молод1 у позанавчальний час.

Теоретична значим1сть. На основ'1 анал|'зу основних тенденцш та специфнних особливостей художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 розроблено педагопчну технолопю оргажзацп щеТ роботи в умовах спец1ал1зованих шкт, гтмназш, лщеТв.

Практична значимкть досл1дж е н н я. Спещально оргажзована система художньо-творчоТ роботи з1 старшокласниками у позанавчальний час, розроблена автором, що пройшла дослщно-експериментальну пе-рев1рку, дозволяв зробити висновок про перспективжсть I ефективжсть такоТ дЫльносл, спрямованоТ на стимулювання специф'мноТ творчоТ' активное^ особистостТ. Конкретж резу-льтати даного експерименту можуть бути застосоваж в практик роботи спец1ал1зованих шкт, лщеТв, пмназш, колепум1в, а також р1зних титв навчально-виховних комплешв УкраТни, а також використаж викладачами вищих навчальних закпад1в

в процеа пщготовки курав лекцш, проведения семшарських I практичних занять, написанш курсових \ дипломних робот.

Окрем1 положения \ результати дослщження мо-жуть дозволити вщповщним органам у розробщ плашв I прог-рам з художньо-творчого виховання старшокласниюв у поза-навчальний час, а також допоможуть працшникам освоти, ку-льтури I мистецтва в оптим1зацп виховного процесу з учшвсь-кою молоддю.

Достов1рнють результат роботи була забезпе-чена теоретичним обгрунтуванням I цтеспрямованим вико-ристанням взаемодшчих метод1в дослщження, адекватних предмету, завданням \ лопчнш структур! дисертацм, юльюс-ним \ якюним анал1зом фаю1в, одержаних у ход1 щеУ роботи, математичною обробкою даних 1 Ух ¡нтерпретащею.

Апробац1я. Дослщження здмснювалось у процеа експериментальноТ роботи з художньо-творчого виховання старшокласниюв в умовах спещал1зованого навчаль-ного закладу у позанавчальний час. 3 основними положениями дисертацм автор виступав на науково-практичних конфе-ренщях у мютах Харков1, Львову Киев1, Мжську, науково-ме-тодичних засщаннях вчител1в, що займаються виховаинням обдарованоУ молодК Було опублжовано 9 наукових робот. На захист виносяться так1 положения:

1. Художньо-творче виховання старшокласииюв лщеТв, пмназш, спещал1зованих шкт у позанавчальний час сприяе самореал1зацп особистосп, залученню и до самод1я-льносл, самоосвоти;

2. Устшне вир1шення проблеми художньо-твор-чого виховання старшокласниюв в умовах спещалйованого навчального закладу у позанавчальний час знаходиться у прямому взаемозв"язку з организацию щеУ роботи як науково-обгрунтованоУ системи з врахуванням мотиващйноУ сфери учн|'в 9-11 клаав, ртня Ух художнього розвитку. При цьому особливу роль вщ1грае функцюнування психолопчноУ служби в рамках оргашзацм педагопчноУ системи художньо-творчого виховання старшокласниюв, здшснення постшного контролю за зрушеннями у мотивацмнт сфер1 учтв I внесения, вщпо-вщно до одержано"!' ¡нформаци, коректив у роботу.

Стру ктура дисертацм.

Необхщжсть досягнеиня поставлено!' мети \ зав-дань дослщження визначили таку структуру дисертаци: вступ, два роздти, заключения, список використаноУ лотера-тури I додатки.

II. ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ.

У встугн розкриваеться актуальнють обраноТ про-блеми та науково-практична цжнють теми дисертаци, викла-даються мета, завдання, об"ект, предмет, методи дослщже-ння, а також визначаються наукова новизна, теоретичне \ пр-актичне значения дослщження, подаеться анал1з лп-ерату-рних джерел.

Упершому розд1л1 "Художньо-творче в-иховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 у позанавчальний час в умовах спец1ал1зованих шкт, лщеТ'в, пмназм як соц1ал-ьно-педагопчна проблема " проведено ¡сторико-педагопчний аналю становления художньо-просвп"ницькоТ роботи з1 школярами в контексп розвитку украТ'нськоТ' культури в цтому. В рамках цього дослщження умовно виявлено чотири етапи, як1 позначен! характерними прикметами часу \ ставленням до виховання обдарованих дп"ей та молодо

На першому етат, який охопив найбтьш трив-алий перюд дожовтневих роюв, встановлено, що у навчал-ьних закладах р1зних р1внш (у Братських, монастирських, сп-¡вацьких школах, у Киево-Могилянськм академи, а також у п-мназ1ях, л1цеях та ¡н.) була спрямоважсть педагопчного пр-оцесу на юнцевий результат роботи, а саме, оволодшня на високому професмному р!вн1 л1тературним мистецтвом, му-зикою, сшвом, малюванням тощо. Значна увага прид'тялась розвитку творчих зд1бностей учжв, зокрема одержанню вмжь 1 навичок критично виказувати своТ знания, складати промо-ви, в1рш! на честь визначних оаб, прив1тання до свят, панеп-рики й навпъ шктьж драми I весел1 рвдвяж та великодж в!р-ил. Простежуеться, що ця робота проводилась у тюному зв'язку навчальноТ' та позанавчальноУ роботи. В умовах станового характеру осв'гги особлива увага робилась на вихова-нж ¡нтелектуальноТ ел1ти з даей заможного населения. Ши-року гумажтарну осв1ту мали змогу отримати лише д1ти бага-тих сановниюв. Дослщженню проблем виховання обдарованих д1тей та молод1 були присвячеж спец1альж теоретичж прац! втнизняних педагопв \ д1яч1в сучасносп, яю брали без-посередню участь у розробщ спещальних художньо-вихов-них програм.

На другому еташ художньо-просвп"ницьш роботи спец1ал1зованих навчальних заклад1в (20-30-т1 рр. XX ст.) акцент у робот1 робився на ¡ндивщуал1зацп процесу навчання I виховання. Держава виявляла тклування до виховання обдарованих дгтей, створювались школи р!зних ступежв, дггям

надавалась можливють продемонструвати сво'Г набутки широкому загалу людей ( проводились огляди, фестивале концерта, ¡мпров1зацшж свята-мп"инги, свята-мажфестаци, дра-матичж \ лп"ературно-музичж аптацшно-пропагандистсью ве-чори, виставки художжх робп тощо ). Особливого розшту у ц1 роки одержала спещалЬована школа, яка розгорнула свою роботу на основ1 здобушв педологи. Але на початку 30-х ро-ш наступив кризовий стан у освтньо-виховному процеа об-дарованих д1тей, було засуджено педолопю як науку, вини-кае новий тип школи - загальноосвппя, де обдарована особи-стють викпючалася з кола важливих проблем педагопки.

Культурно-просв1тницьку роботу з обдарованими д'ггьми, умовно визначеного нами третього першду ми в'щне-сли до часу "вщлиги" (50-60 рр. XX ст.). У школах \ вузах на-шоТ' краши панувала атмосфера творчосл \ пошуку, була роз-горнута широка мережа гуртюв, кпас'т I шкт з поглибленим вивченням предмете. Започатковуеться проведения мюьких, районних, обласних, республканських виставок дитячоТ' тво-рчосп, фестивалш, конкурав, зльотю тощо, в яких брала участь обдарована молодь. Ц1 заходи увшшли в традиц1ю ку-льтурно-просвпгницькоТ роботи. Однак, вже у юнц1 60-х роюв увага педагопчноТ" громадськосл переноситься з обдарованоТ особистосл на розробку теоретичних питань виховання кому-нютичноТ морал1 у будтника нового сусптьства.

Четвертий етап розвитку культурно-просв1тниць-коТ роботи з обдарованими школярами припадае на 80-т1 роки 1 продовжуеться до нашого часу. Завдання гумажтаризаци й -гумажзацп виховання актуал1зували дослщження проблем виховання обдарованих д1тей та молодо Спещал1зоваж нав-чальж заклади стають прикметою сьогодення. Визначаюся нов1 пщходи до виховання обдарованих дп"ей та молодо

У дослщженж особлива увага звернена на визна-чення теоретико-методолопчних пщход1в до художньо-твор-чого виховання учншськоТ молод1 спещалкзованих навчаль-них заклад1в у позанавчальний час.

Нами визначаються таю принципи I пщходи до оргажзацм художньо-творчого виховання обдарованоТ учжв-ськоТ' молод1 у позанавчальний час: дтльнюний, ¡ндивщуаль-но-диференцтований, особист1сно-ор1ентований, системний, розвитку активносп. Зокрема, виршальна роль выводиться принципу дтльжсного пщходу (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьев, А.В.Петровський, Ю.Л.Афанасьев).

РеалЬацт дтльшсного пщходу у вихованж в аспекп нашого дослщження дозволила розвинути у учжв творче сприйняття твор1в мистецтва, сформувати у них спе-ц'1альж навички художньо-творчоУ д1яльносп.

Художньо-творче виховання обдарованоУ учжв-ськоУ молодI лередбачало використання ¡ндиввдуально-диференцшованого пщходу (¡.С.Кон, А.В.Петровський, А.Г.Асмолов, Г.С.Костюк). У позанавчальнш робот1 це дозволило нац'шити особистють на реалюащю своУх духовних потений, розширити меж1 власноУ д1яльносл, зацжавити и новою справою, в той же час враховувались особливосп кожноУ контактно)" групи (колекгиву). Саме внутр1шньо-групов1 особливосп складали своерщж вар'шнти статусно-сформованих структур м'1крогрупи, визначали характер кожного угрупуван-ня старшокласникт у сфер1 Ух позанавчальноУ д1яльносп. Ос-новними показниками статусно сформованих м1крогруп вис-тупав ¡ндекс Ух груповоУ динамки, привабливють м1крогрупи для кожного з УУ члежв, спрямоважсть учасниюв на досягнен-ня мети у д1яльност1

Важливе мюце у побудов1 експерименту выводилось особист1сно-ор'|ентованому пщходу, реалюаци яюсно нових методт спштворчосп, в основу яких покпадено суб"ект-суб"ектж вщносини. У дослщженж актившсть суб"екта виступала як вир1шальний фактор здшснення худо-жньо-творчоУ дтльносл (Л.1.Ар1стова, П.Щукша, I.Ф.Харламов та ¡нш1). Ми розглядаемо художньо-творчу актившсть як багатокомпонентну характеристику, що накладаеться на таю характеристики дюльносп, як ¡нтерес до процесу худож-ньоУ творчосл, р'тень оволоджня засобами та прийомами мистецькоУ д1яльносп, а також ставлення старшокласниш до учасл у р1зномажтних художжх заходах, що проводяться в рамках позанавчальноУ роботи школи та закладами соц1аль-но-культурноУ сфери.

У робоп обгрунтовуеться системный пщхщ до художньо-творчого виховання обдарованоУ учжвськоУ мол од I (П.К.Анохш, Б.Ф.Ломов, Н.В.Кузьмш, К.К.Платонов, В.С.Тюх-тш, В.А.Солов"йов). Художньо-творче виховання старшоклас-ниюв спещал1зованих навчальних заклад1в пов"язано з роз-робкою цшюноТ системи виховних впливт, де школа висту-пас як единий центр оргажзацп позанавчальноУ роботи.

У робоп дослщжуються особливосл розвитку со-ц1ально-психолопчноУ сфери обдарованоУ учжвськоУ молод1 в

процеа здмснення констатуючого експерименту. Було визна-чено чотири групп респондент, яким властив1 таю р1вн1 став-лення до мистецтва.

1) Низький. Досвщ спткування з мистецтвом недостатжй. Оцшочне судження не розвинене. Легко пщдаються впливу однолтав, ближчого оточення, мкрогрупи.

2) Емоцжно-почуттевий. Знаходяться на ртж "подобаеться - не подобаеться". У здтсненж об"ективних оц1-нок заважае пщвищена ¡мпульсивжсть, захопленють певни-ми героями, лотературними типажами, творч'ютю окремих ху-дожниюв, композитор1в, виконавщв.

3) Активно-творчий. Спостер1гаеться досить яскраве тяжж-ня до самошзнання, саморозвитку. Це виявляеться у активнш творчосяч, ¡мпровкзацм, виконавсьюй дтльносл, розвиненому смаку.

4) Критично-теоретичний. Виявлена активна позицт "критика-теоретика", що забезпечуеться творчим переосмис-ленням художнього тексту, глибокими знаниями з теорм предмету, набутими навичками оцшки змюту 1 форми твору, спрямуванням на дослщницьку роботу. Представники цього типу мають розвинеж навички рецензування, реферування, анотування, анал1зу конкретних твор1в.

У другому роздгл1 "Шляхи удосконален-ня художньо-творчоТ роботи з учншською молоддю у позана-вчальний час" даеться обгрунтування дослщно-експеримен-тальноТ роботи. Ця проблема розглядаеться як цшюна педа-гопчна система, що включае: мету д1яльносл, змют роботи, методику д|'агностики розвитку сощально-психолопчноГ сфе-ри обдарованоТ особистосл, методику виховного впливу, ор-гажзащйж форми.

Система художньо-творчого виховання учжвсь-ко/ молод1 ( 9-11 кл.) передбачала комплексжсть у п!дход1 до вивчення р1зних вид1в мистецтв, а також використання особи-слсно-оргёнтованого пщходу у художньо-естетичному вихо-ванж старшокласниюв, розвитку Тх художжх ¡нтереав. Така система включала слщуюче: розробку програм художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 в позанав-чальний час засобами рших вид1в мистецтва ( театру, лпге-ратури, музики та юно); активне залучення до щеТ роботи школи, закладт сощально-культурноТ сфери, батьюв, Центру сощально-психолопчноТ пщтримки дггей та юнацтва, Палацу та Будинюв дитячоТ та юнацькоТ творчосл тощо; реал1защю

духовного потенщалу обдарованоТ особистосп, и прагнення до сп'ткування; актуалЬац1ю художньо-творчих ¡нтереав у р'|-зних видах д'1яльносп; спрямування старшокласниюв на участь у колективних формах творчоТ'дтльносл.

В ход1 формуючого експерименту було апробо-вано систему педагогнних вплив1в, що включала ¡ндивщуалн зоваж программ з художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ' молод1 у позанавчальний час.

Вах учасниюв експерименту умовно було подте-но на дв1 групп, що в'щрЬнялись ставленням до мистецтва. До першоТ групи входили учасники експерименту, як! умовно визначались як "художньо розвиненГ. До другоТ групи належали учж, що визначеж нами як "недостатньо розвинеж".

На першому еташ роботи проводилась д1агности-ка розвитку соцтльно-психолопчноТ сфери обдарованоТ учжвськоТ молодо яка покладалась на експериментальну психо-лопчну службу. Таку службу було започатковано на баз| природ ничо-наукового лщею №145 м. Киева. У розробщ основ-них пщходш до оргажзацм ТТ роботи використовувались тео-ретичж положения 1.В.ДубровжоТ', В.В.Веселова, Ю.З.Пльбу-ха. Функцюнування експериментальноТ психолопчноТ служби в умовах позанавчальноТ роботи визначалось завданнями единого педагопчного процесу, що був спрямований на виховання та розвиток обдарованоТ особистосл. Дтльжсть психолога визначалась завданнями психопрофтактики, психоко-рекцп \ розвитку обдарованоТ учжвськоТ молодо консультува-ння I психолопчноТ' осв1ти батьш, розробку рекомендацт для ашадання ¡ндивщуальних програм художньо-творчого виховання кожного старшокпасника.

. На другому етап'| дослщницькоТ роботи було роз-роблено виховну тактику, яка мала там напрямки: педагогн-ний вплив на мотиващю учжв через переконання, пояснения, стимулювання та усвщомлення, а також визначення основ-них аспеклв художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод! ( тзнавального, комужкативного, критично-теоретичного, творчого).

Експериментом передбачалась оргажзащя клубу "Старшокласник", що був оргажзований на баз1 природничо-наукового лщею N145 м. Киева. Його структура уявляла роз-галужену мережу гуртш, факультативт, художжх секцт, творчих об"еднань, що активно сш'впрацювали з рйномажт-ними закладами сощально-культурноТ сфери. Значне мюце у художньо-творчому вихованж учасниюв клубу

"Старшокласник" выводилось вивченню i вщродженню тра-диц1й украТнськоТ' родинно-побутовоТ" культури, вихованню у учшв глибокоТ' поваги до батьюв, до свого родоводу, ¡сторич-ного минулого, любов1 до piflHO'i мови та культури. Тут мали мюце TaKi заходи: концерти народноТ творчосп, фольклорш свята, вечорниц1, свята рщноТ мовй, вечори народноТ музики та танцю. Значна увага придтялась иавчально-пЬнавально-му аспекту. Читались спецкурси з культурологи, украшськоТ словесности ¡сторм театру ¡ юно, теори музики та музичного виконавства, поетичного та прозаТчного слова, вокалу, ритм1-ки, хореографи, народознавства, етнографн та фольклору УкраТ'ни, основ дизайну, драматичного слова. Старшокпасни-KiB знайомили з програмами художньо-естетичного циклу, що розроблеж украТ'нськими та заруб1жними педагогами. Зокре-ма, використовувався "УкраТ'нський каталог програм для нав-чання та мультимед1а енциклопедт" для роботи на персональному komn"K>Tepi. Сюди увтшли таю програми: "Centiru Art", "Art Gallery for Windows", " Beethoven's 9th Dial" (показ шедевр1в з художжх виставок свггу); "Cannes Film Festivel" (запис вщомого юнофестивалю); "Great Museums of Europe" (видатж музеТ' Свропи); "Great Artists" ( розповщь про визнач-них художниюв); " RCD Art & Music: 4 SD (колекцт з чоти-рьохдисюв: середньовнчя, ренесанс, бароко та вюмнадцяте столггтя ); " Bluez Guitar" (навчання rpi на блюз-riTapi). Важ-ливим моментом колективно'Т творчоТ' прац1 учасниюв клубу "Старшокласник" була оргажзац1я спец1альних заходт, спря-мованих на пщвищення р1вня культури спткування. Особли-ве мюце выводилось залученню старшокласниш до учасп у фольклорних експедицтх, екскураях, походах, що передба-чала сшльну пошукову роботу. Старшокласники вивчали ic-тор1ю свого репону, збирали i записували nicHi й обряди то-що. Чтьне м1сце выводилось проведению ¡ндивщуальних консультацш, спец1альних годин оргажзаци науково-пошуко-воТ'дтльност1. В рамках роботи клубу учж активно займались самостшною творчютю: написаниям оповщань, гуморесок, BipmiB, авторських п1сень, музики, сценарив, пЫготовкою та випуском шктьних газет i журнал1в тощо. Виправдало себе проведения "Поетичних турнрв" на яких старшокласники складали коротю Bipiui на задану тему, етграми, привп^ання тощо, виконували написаж ними лп"ературно-музичж експро-мти. За мету Bcie'i д1яльност1 клубу "Старшокласник" було ви-значено залучення учасниюв до критично-теоретичноТ' д1яль-HOCTi, зокрема, анал1зу мистецьких TBopiB з метою Тх оцшки i

виявлення творчого авторського стилю, засоб1в художньоТ' виразносл й недолшв, що можуть мати мюце у творчосл ми-тщв. Як ефективж визначеж таю методи: проблемно-пошуко-в1 ( розумового штурму, брейнстормЫгу, метод проекл'в ), творчий метод синетики, а також колективного обговорення творчих доробок учжв.

3 метою формування художньо-творчоТ активно-сл учасниюв експерименту нами були визначеж таю показни-ки:

-гпзнавальний, щое свщченням набуття грунтовних теоретичних знань, сп'ткування з творами мисте-цтва 1 навичок здмснення критично-теоретичноТ д1яльносл;

-ц1нн1сно-ор1ентац1йний, який перед-бачае р|'вень сформованосл художнього смаку й сприйняття р1зних вид1в мистецтва;

-комун1кативний е вираженням комужка-бельносл особистосл. Це, зокрема, задоволення потреби у мЬкособислсних контактах, реал1зац)я свого творчого потен-щалу в умовах колективного сп'ткування, створення атмос-фери ствтворчосл та взаеморозумшня;

-емоц'1Йно-почуттевий вщображус ставлення особистосл до творчосл. Тут можна визначити таю р!вн1. По-перше, це - високий р'тень задоволеносл в1д екс-периментальних художжх заход|'в, що проводяться в рамках позанавчальноТ роботи спещал]зованого навчального закладу, учасл у художжх гуртках, здатжсть створювати радюний емоцмний фон \ позитивж переживания, що адекватж худож-ньому завданню. По-друге, середнш р1вень. Тут може мати м'юце недостатня саморегуляц'т, емоцшне напруження, над-м1рне хвилювання, збуджежсть, що впливае на якють викона-ння творчих завдань. По-трете, низький р1вень. У респондента ц1еТ' групи спостерпеться неспроможнють керувати своУм емоцмним станом, зосередитись на власних переживаниях й внугр1шньому емоцмному стаж, що ускладнюе процес вири шення художньо-творчих завдань;

-емоц|йно-вольовий характеризуе ная-вжсть у особистосл таких рис, як наполегливють, самостш-жсть, спрямоважсть вольового зусилля на виконання художньо-творчих завдань. Це - високий р'тень емоцшно-вольового показника. Щодо середнього ршня, то тут визначае учжв не-р1шуч!сть, недостатня мобтьжсть I цтеспрямоважсть у вирь шенж художньо-творчих завдань. Низький ршень розвитку емоцмно-вольового компоненту передбачае виконання д1я-

льносл лише за безпосередньою вимогою кер1вника, недос-татню самостшжсть, ¡нертжсть у виршенж завдань.

-перетворюючо-практичний вллюе ртень оволоджня навичками 1 прийомами художньо-творчоТ дтльностк Тут спостер1гаеться градащя вщ власноТ худож-ньо творчосл до активного включения у рЬномажтж художж заходи и репрезентац1я власних авторських програм тощо (високий ртень) до можливосл реалЬувати себе у мистецтв1 на основ! поглибленоТ самослйноТ' роботи (середжй) 1 до звичайноТ зацжавленосл у художнш д1яльносл ( низький).

Суттевим показником розвитку сощально-психо-лопчноТ сфери старшокласниюв у дослщженж виступали Т'х художж ¡нтереси, що розглядались нами у стввщноииенж з потребами, метою та емощйно-вольовими установками учжв. Виходячи з ¡снуючих пщход1в до поняття ¡нтересу (А.О.Смф-нова, О.Г.Ковальов, Л.1. Божовича, Т.1.ЩуюноТ), ми розгля-даемо \ н т е р е с як виб1ркову активжсть усвщомлення по-чутлв I вол! особистосл, яка обумовлена об"ективними факторами, що перетворюються в дтльжсть. Художж ¡нтереси е досить суттевим показником розвитку сощально-психолопч-ноТ сфери особистосл, адже за ними криеться емоцмний та ¡нтелектуальний досвщ, р1вень культури особистосл. Худож-жми ¡нтересами звичайно не обмежуеться щннюне поле особистосл, але в аспект! нашого дослщження важпиво саме те, що художж ¡нтереси безпосередньо впливають на розвиток художньо-творчоТ активности старшокласниюв. У цьому зв"яз-ку змют художнього ¡нтересу розглядаеться нами як складний комплекс властивостей особистосл, де фактори розвитку об-дарованоТ' особистосл вщ!грають визначальну роль. Р!вень сформованосл художжх ¡нтереав особистосл визначався за такими показниками: ступенем стмкосл ¡нтересу ( ситуатив-ний чи сталий ) та за характером активносл художнього ¡нтересу у загальному простор! художньо-творчоТ д!яльносл, спрямуванням особистосл на самоосвпгу та самовиховання. На основ! визначення сптьних художжх ¡нтерест стало мож-ливим створення м I к р о - та макрогруп, що об"еднаж у специфмних видах д1яльносл, що дозволило учням значно повжше реал!зовувати св1й творчий потенщал.

Результативжсть експериментальноУ роботи пе-рев!рялась нами за допомогою методики зрЫв. ¡нформащя про певж зрушення у розвитку сощально-психолопчноТ сфери заносилась до комп"ютерного банку даних. На основ! ма-тематичноТ обробки одержаних даних визначався коефщ1ент

стшкост! ¡нтереав до певного виду мистецтва в контрольна та експериментальжй трупах, у як! увшшли дв1 категорм учжв - "розвинеж" та "недостатньо" художньо розвинеж . У пор1в-нянж з контрольною групою, в експериментальжй вщбулось не т'тьки якюне зростання коеф!ц!енту слйкост! ¡нтересу до певного виду мистецтва, але й певна переор'|ентац1я у добор! вид!в мистецькоТ д1яльност1. Так, у експериментальних трупах респондент "художньо розвинених" ! " недостатньо роз-винених" у структур-! художжх ¡нтерес'т перше мюце выводиться театральному мистецтву. У "художньо розвинених" цей показник становив 7.07 проти 5.61 на початку експерименту, у "недостатньо розвинених" - 6.79. проти 4.91 на початку експерименту. Це пояснюеться тим, що в рамках роботи клубу "Старшокласник" функцюнував експериментальний театр з постановкою висгав визначних украшських д1яч1в. За ктькю-тю вщповщей значно зрю коефщгёнт стшкосп ¡нтересу до музичного мистецтва. У "художньо розвинених" цей показник становив 6.85. проти 5.49 на початку експерименту, у "недостатньо розвинених" - 6.64 проти 3.67 на початку експерименту. Заф!ксовано зрушення у ¡нтересах до юномистецтва та л!-тератури. У "художньо розвинених" ¡нтерес до юномистецтва виражено у таких цифрах 6.88 проти 4.79 на початку експерименту, що знаходиться на третьому М1СЦ1 у структур! ¡нтереав особистосп, а л!тература - 6.75. проти 5.39 на початку експерименту (четверте м!сце). Щодо "недостатньо розвинених", то тут спостер|'гаеться такий пере&'г цифр. Юно 6.38 проти 4.33 на початку експерименту (трете мюце ), л'ггерату-ра 5.95 проти 3.91 на початку експерименту ( четверте мюце ). Систематичж зам!ри за зрушеннями в уподобаннях цих старшокласниш свщчать про те, що було досягнуто значних результат^ у робот! з художньо-творчого виховання учжвськоТ' молод! в умовах клубу "Старшокласник".

Висновки. Дослщження педагопчних умов художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод! у позанавчальний час дозволило зробити деяю теоретичн! ! практичж висновки. В ход1 експериментальноТ роботи було встановлена ефективн!сть педагопчноТ технологи, розробле-ноТ' в досл'щженж, доцшьнють використання ¡ндив!дуал!зова-них програм з художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ' молод! у позанавчальний час. На основ! визначення педагопчноТ системи оргашзацм художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод'| сформовано гнучку взаемо-д!ю навчальноТта позанавчальноТ' роботи, активне залучення

до Mie'i роботи закпад1в соц1ально-культурноТ" сфери, Центру соц"|ально-психолопчноТ' п'щтримки д'|тей та юнацтва, Палацу та Будинш дитячоТ та юнацькоТтворчосп тощо, спонсор1в та меценатт (з метою пщтримки юних обдарувань).

У досл'щженж теоретично розроблено i експери-ментально перев1рено основы форми д1яльносл психолопч-ноТ служби в плат д1агностики розвитку сощально-психолоп-чноТ сфери обдарованоТ' учжвськоТ молодо вимфювання и ху-дожньо-творчих здЮностей. 3 ц1ею метою пройшли апроба-щю тести на визначення ктькюних й яюсних показникш пси-холопчних характеристик особистост1, яю можливо викорис-товувати у процеа роботи з художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 у позанавчальний час.

Було накреслено напрямки ефективного викорис-тання аудюв1зуальних засобт i комл"ютерних технолопй в умовах позанавчальноТ д1яльносгп: самостшна розробка об-дарованою учывською молоддю сучасних комгГютерних про-грам з художньо-естетичноТ' тематики, запучення старшокла-сниюв до самостшноТ' роботи на ПК, використання у ц!й робот1 сучасних методик, спрямованих на художньо-творчий розви-ток обдарованоТ особистосл у позанавчальний час; оргажза-ц1я творчих аматорських труп i студш з створення ново!" кшоп-родукцм (мультфтьм1в, дитячих та юнацьких науково-попу-лярних ф1льм1в та вщеопрограм.

Перспекгивним напрямком художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 спещал1зованих на-вчальних закладю може бути впровадження у позанавчальну роботу з обдарованою учжвською молоддю такоТ новоТ форми, як оргажзац1я "lnternet"-iuiy6iB, кафе тощо. Робота в систем! "Internet" дозволяв працювати з комп"ютерним дизайном, користуватись ¡нформащею, що надходить з електрон-ноТ пошти, мати доступ до телекомужкацм. Тут учж можуть брати участь у створенж електронних б1блютек, в як1 вкпю-чаються дайджест-реферати, електронж музе'Т рщного краю, книжки, журнали, виставки.Така ¡нформащя збер1гаеться у Mi-жнародному apxiBi системи "Internet", що створюе необхщж передумови для пропагування культури нашоТ' краТни, окре-мих periOHiB та район1в MicTa. На нашу думку, дослщження цього аспекту проблеми художньо-творчого виховання обдарованоТ учжвськоТ молод1 в умовах позанавчальноТ дтльнос-Ti могло б стати продовженням розпочатого нами дослщження.

Виходячи з результалв дослщження, доцтьним може бути виконання таких заход1в:

- узгодити з Мшютерством культури I мистецтв, Мшосвггою УкраТни I впровадити у практику роботи спецгёль зованих шкш, лщеТв, пмназш, об"еднань, комплексов тощо розроблену систему оргажзацн художньо-творчого вихован-ня обдарованоТ' учшвськоТ молод1 у позанавчальний час;

- рекомендувати Мж'ютерству осв1ти УкраТни створити 1нформацшний центр, який би виконував функци ба-зи обмЫу науковими даними м1ж спефалютами, що займаю-ться педагопчною роботою з художньо-творчого виховання дп"ей та молодо а також збер^ання ¡нформацм з нових форм 1 методт виховання обдарованих школярт;

- впровадити у позанавчальну роботу спец1ал1зо-ваних навчальних закладт ¡ндивщуал1зоваж програми з художньо-творчого виховання старшокласниш.

За темою дисертацмного дослщження опублжо-важнаступж роботи:

1. У пошуках шлях1в художньо-творчого виховання молод1 в умовах шкш спец1ал'1зованого проф'тю. // Питания культурологи. М1жв'|Домчий зб1рник №12. - К.: КД1К, 1993. -С. 134-143.

2. Проблеми I перспективи використання сучас-них техжчних засоб|в в культурно-дозвтлевоТ д1яльност1. // Питаний культурологи. МЬквщомчий зб'|рник № 13. -К.: КД1К, 1994.-С. 158-167.

3. Функцюнування психолопчноТ' служби у сфер1 творчоТ \ рекреацшноТ д1яльносл учжвськоТ молод1 спец1ал1-зованих шк'т УкраТни. // Збфник статей астратчв КД1К. -К.: КД1К, 1994. -С.31-40.

4. Використання досвщу оргажзаци художньо-ос-в'ггньоТ роботи з учжвською молоддю у Шмеччиж. // Питания культурологи. МЫдащомчий зб!рник N214. -К.: КД1К, 1996. - С. 305-318.

5. Дослщження читацьких ¡нтереав учжвськоТ молод1 спец1ал1зованих шюл. // Вюник КнижковоТ палати №1. - К.: КД1К, 1997.-С.16-17.

6. Педагопчж умови художньо-творчого виховання старшокласниш спец1ал1'зованоТ школи в позашшьний час. // Культура УкраТни: 1стор1я 1 сучасн'ють: Тези республжа-нськоТ' науково-теоретичноТ конференцп. 26-28 жовтня 1992. -Х..ХД1К, 1992. -С.94-96.

7. Психолопчна служба у сфер1 художньо-твор-чого виховання молод1 спещалЬованих шкт. // Вщродження \ розвиток культури УкраТни: Проблеми ¡сторм, теори I практики: Тези ВсеукражськоУ науковоТ конференцп'. -К.: КД1К, 1993. - С. 118-120.

8. Педагопчне кер1вниЦтво з художньо-творчого розвитку старшокласникт у позанавчальний час. // Культур-но-просв1тницька дтльнють в сучасних умовах: Тези науковоТ' конференцп викладачт та астранлв культуролопчного факультету. -К.: КД1К, 1994. -С.123-124.

9. Психолого-педагопчш основи виховання обда-рованоТ' особистостк // Культурно-просвотницька д1яльнють в сучасних умовах: Тези науковоТ конференцп викладач1в та асп1рант1в культуролопчного факультету. -К.: КД1К, 1994. -С. 139-142.

Гавеля Оксана МиколаТ'вна

Педагопчж умови художньо-творчого виховання обдаровано'Г учшвськоТ молод1 у позанавчальний час.

Дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата педагопчних наук з спещальносп 13. 00. 05. -соц1альна педагопка. КиТ'вський державний ¡нститут культури, м. КиТ'в, 1997.

В дослщженш теоретично обгрунтовано систему оргашзацм художньо-творчого виховання обдарованоТ'учжвськоТ молод| в умовах позанавчально'Т роботи спец1ал1зованоТ школи, лщею, пмназГГ, колепумт, а також рЬних тип1в навчально-виховних комплекс1в I об"еднань.

Запропоновано вивчення сощапьно-психолопчноТ сфери старшокласниюв, Т'х художньо-творчоТ активносп в рамках функцюнування психолопчноТ' служби. Розроблено програму художньо-творчого виховання старшокласнимв спец1ал1зованих навчальних закладш.

Ключов1 слова: художньо-творче виховання, обдаровашсть, соц1ально-психолопчна сфера, психолопчна служба, творча актившсть .

Гавеля Оксана Николаевна

Педагогические условия художественно-творческого воспитания одаренной учащейся молодежи во внеучебное время.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 05 - социальная педагогика. Киевский государственный институт культуры, г.Киев, 1997.

В исследовании теоретически обосновывается система организации художественно-творческого воспитания одаренной учащейся молодежи в условиях внеучебной работы специализированной школы, лицея, гимназии, коллегиумов, а также разных типов учебно-воспитательных комплексов и обьединений.

Предлагается изучение социапьно-психолги-ческой сферы старшеклассников, их художественно-творческой активности в рамках функционирования психологической службы. Разработана программа художественно-творческого воспитания старшеклассников специализированных учебных заведений.

Ключевые слова: художественно-творческое воспитание, одаренность, социально-психологическая сфера, психологическая служба, творческая активность.

Gavelya Oksana Nicolayevna

Pedagogical conditions of artistic-creative training of talented studding youth at leisure.

This is a dissertation for scientific of a Candidate of Pedagogical Science on the specialty 13. 00 . 05 "Social pedagogics"; Kiev State Institute of Culture, Kiev, 1997.

System of organization of artistic-creative training of talented youth in overschool works conditions in difference types cf special education establishments and unions was theoretic based in research.

Was proposed studding of social-psychological sphere of senior pupils, their art-creative activities which function carried by psychological service. Was collaborate program of artistic-creative training of seniors pupils in specialized education establishments.

Key words: artistic-creative, talent, social-psychological sphere, psychological service, creative activities.