автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия освоения фольклора детьми в групповых формах досуговой деятельности

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия освоения фольклора детьми в групповых формах досуговой деятельности"

гаПвський ДЕНАВНИЙ 1НС01Т/Т КУЛЫШ

На правах рукопису

ШЕМЕТ Лариса Ваоил1вна

ГЩ2АГ0Г1ЧН1 У1ЮШ ОСВОШНЯ ЗШШОРУ Д1ТШИ У ГРУПОЗЖ ФОРМАХ Д03В1ЛЫЮ1 Д1ЯЛЫ10СТ1

13,00.05 - теор1Я, методика 1 ортаН1зац1я

куль?уряо-осв[ ТНЬО] Д1ЯЛЬН00Т1 9

Автореферат

даоертац! I на здобуття наукового ступеа? кандидата педагог!чних наук

КЙ:в - 19:

Дисерта1ЦбВ е рукмшо

Робота виконана в КаГвському державному 1нотитут1 культура

Науковий кер1ЕШ1Н - кандидат педагоггчних наук, профеоор ЗЛТЛДАРЧУК Галина Микола1вш

ОфпиЕн! опоненти:

1. Доктор гсторичних наук, профзсор ГОгДШЩО Леошд Митрофа-нович

2. Кандидат педагог! ч;шх наук ПОДКОПАёВ Володшир Петрович

Пров1дна орга:;1с,.щ{я - 1пститут педагог:ки АШ УкраГни

Захцст вгдбудеться травня 1995 року на засгдашц.

спеП1ал1зовано1 вчено! рада К 01.34.01 у йПвському державному шстатуп культура /м.Ки!в, вул.Щорса,. 36/ ¿) /у

3 дпсертаШею могна'ознайшитися у б1бЛ10техН КйГвського державного пютитуту культура /м.КнГв, вул.Щорса, 36/

Автореферат роз Iеланий 1995 р0Ку

Вчений секретар ■ опмГ1ал1зоваио! вчено Г ради

КОВАЛЕНКО Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕЭТЙ

Актуальность д о с л I д и е н и я. Духовно В1д-родженая пацП неможляво без звернення до першоЕИток^в культурного буття, без вивчення та опанування духовними ц1нностями, як г знавши ьт!лення у трядицпицй культур) та прокши випробування часом. В наш час ваявляеться тецдешИя актуал1зацП цих цпшостей, подпння ними формуючого впливу на особист$сть, Г? самосвдамгсть, культурней розвитон в 1йлому.

Несбх1дн1сть опануваиня пац( онзлышми духовними цЬшостями обуиошеиа ц1лим комплексом соц1окультурних, морально-естетичннх проблем, що характеризуюсь гумашстичну спрямован1сть розвитку сусп1льства, I становить сьогоди! один з голоених наптамкгв державно! культурно! политики, особливо в гглуз! вихоЕання п(дроста-ючого покол!тш. В1домо, що опануЕання нац{ ональними духовними тШшостямя лов"язапе 1з завданням формування нашональнот самосв!-домоот}. Шляхи к розвитку нац1ональнот самосв!домосТ1 пролягають сьогодн! ¡ф!зь процеси усв1домення й розум1ння способу життя наших правдив, 1хн1х традишй, звичаГв, обряд {в, художньоГ культур».

Як пгдомо, функц1онуюч! система прилучекня до цпшостей культура лодей забезпечують I! киттездатн1сть, в{дпов!дно впливаючи на загальчий роэвиток особистост1, nau.iT, народу в щло:ду. В шшулому пронес освоения зраэкгв традшШйо! культури зд1йснюеовся у замкне-ному простор!, яким було патр1архальне середовище з його законами роду, що репродукуьалиоя у звичаях, обрядах, традицгях. Виховний процео за них умов автоматично забезпечував збереження культургак традип!й.

У сучасних умовах, коли порупений сподкоемний зв^зок поко-л!нь, функц1ю культурного виховання здеб!льшого сикпнус не сгм"я, а соц1альн{ ¡¡¡атитути, де «ей пронес с та но вить ц{леспрямовано ор-

кнйзовану дгялыпсть по прилученню шдростаючого покол1ння до культурних uiHHOCTeli у межах педагогхчко! система як на i петиту ui опальному piEiit / школа, позашкЬчьн! заклада, заклади культури/, так t на piEHt аматорсышх обведнань /гуртка, отуд1Г, ху-доянього колекткьу, клубу за интересами/

1до1 В1дрсдження д1свост| фольклорно1 спадщяни грунтуються на розумхнн! художньо-таорчо1 оакоц1ниост1 фольклору, на необх1д-hocti збереженля та роз ей тку традид1йно! naui опальноf культури /у ГТ локальних, рег!Оналышх гарантах, а також в ц1лому/. Ш iflei об"сднугат1> оьогодн! числешшхпрябiчникiв у единий фолыаор-ний рух, якай, як одомо, актавхзуваЕся в осташп роки як у сельскому сзредоЕИвд, так i в середоЕВД! mi ста. В1дносно сучаоно? культури фолышорний рух вяконуе дуке ваюгаву функц!ю - ство-рюо середовэдэ {снування традаШйно! культура в нових умовах. Зрозумио, ад тут в1дбуваються процеоа взаемоЕпливу традиц1й-но! тр сучасно! культура.

Р!домо, що сьогоденняй ¿фольклоркий рух неоднорхдний за ово!м складом. Б ньоыу окрек! грули В1др!зняються ставлешшм до трада-niEHOf культури, picnea оволод!ння нею, сео'ш мгсцеперебуванням, с^1Цально-демограф1Чниш характеристиками учасник!в, спрямован1стк ТЕорчот Д1Яльност1, фордама й методами 11 реал1зацП тощо. Разом ь тим в ньому традиц!йио спостер{гаеться прагнення не т1лыш збе-регти народн1 культ.урН1 immocTi, але й передати fx насту днем поколении, тобто у pyci вхдбувоеться тендешпя розширення спектру напрямк1в д!яльнос?1, включения HapiBHi si збирацькою, науково-

досл1дницьксю~, худокньо-виконэвською д{ялых1стп ще fi педагог!ч-t —

ffof. Це зумовлвс необхШисть те дод1льн1сть во ей ¡чисто вавчен-m пронесу освоения фольклору в сучасному урбан1зованоау середо-•Baini, зд(Яскеши анал!зу рол! чишик!в, що впяивають на нього.

вияЕяеиня умов, як! детермнують його удосконйлеиня, на : :дстав!

чого стае можливим п.лук ефектиЕних шлях!в, форм то м.етодтв при-

лучення дитиня ян оловного спацкоемнина I иайбутнього лос1я фо-I ■

лыимрши п!формацг* до традицтйно! национально? культура, нав-нлшя I? засадам народно [ художньо? творчост!, цо включае передачу традицШшх знань, уг.циь, навичок, майотерноот1, а також ор-гшпзап!! викоказсько! 1 т'зорчо! д1яльност!.

'Ступгнь я а у в- о в о ] розробки п р о б л ем и. Серед наукоьих досл{дкень, що так чи пюкше торнаюгься теми пД!тг! 5 традишйяа народца культура", б!льша частица праць г.рисвя-чена проблем? реал^заш? педагоггчного й виховного потенцгалу фольклору в пралтяц! роботи школи, позаишлыщх заклад1в, викорис-тання фольклору та його традищй як ваясливих засоб!в музично-ху-дожкього, морально-естетичного виховання учи¡в у лроцесг Тхььо! учбово!, позакласно! та позашкгльнот д!яльност! / Петров А.М., .Турсунов Т.П., ИШкэлова Т.Я., Мандрик Ю.Б./

В галузг культур>но-осв!тньо! роботи та педаго11КИ дозв!ллл автора досл1джень в основному торкаютьс^ питань використання фольклору в Д1ялыюот1 культурно-освгтнхх закладхв, реалгзацН його виховного потзншалу, а також назначения рол! заклад!в культура в процес1 .айережешш, пропагавди та розвитку традищйно1 народно! творчостЬЛДулунова Л.1., Зеронтайте 1.101, ЯшеШ З.Д./.

Найбгльш наближен! до досл!дкуЕанот наш проблеми дисерта-аП О.М.Алехнм>ича, Л.М. ЛазарсЕо1, С.Л.Афанасьева, Н.М.Соломко. Б перш!н-висв!мюиться пауков! й практичн! питания органгзац. процесу опанування пгсешшмй традиц!яш у хоров!й самодгяльност!, але без урахувангл в!ково! диферешИац!Т И учасник!в. Автор др;/-го! роботи торкветься лкше деяких аспокт{в проблеми опану пня фольклорнаий традиц!ямч в дптячо.чу еередовищ! / вякоркстатш !г-

рових традшШ! фольклору в орга!пзацИ святково-обрядсзоТ д{яль-ностг д1тей/. Б трет1й робот! Еизначена спеш:ф!ка дитячого фольклорного ансамблю, Лого жаяровЁ мояСлиеост! у розвитку музично-творчих зд!бностей учаоник1в. 1стотням для нас у цьому дослгд-женн! с те, що причини, пкх завзнають ефективному розвитку пих здгбностей, автор шукае в характер! оргашззцгI лроцесу навчашш, персдчэсно анал1зукнк безиосередньо самий процес. Окрели питания орган!заи: ? еихогного процеоу / аналхз стану науково-методич-ного, ¿пфорыашйногс та кадрового забезпечешш дгяльностг фоль-клорно-етнографччних о<5"еднань в систац нелокально! освети; кснцетия цШсного п!дходу до вивчення еяичиих ¡оторико-куль-турних трздашй; педагог1Ча1 умовн виховашш творчо! активное^ у фольклорно.-отиограф1Ч(ЩХ об"еднаннях/ були розкрчт в дисерта-ш! Н.М.Солонко. Разом з там спетйалчного доелдаешш, зосеред-женого на ог.ануванн! традицШпш фольклором детьми в сучасному урбаьчзованому середоЕИсц / маеться на увазг як сучаске мгето, тек 1 село/, шс показаЕ анализ Л17 ера тур:;, не проводилось,

Враховуючи нзукову 1 прзктичиу ггёшпеть дано; проблем;: та беручи до увагй II недостатке виевгтлешш в педагог:чному аспек-г,, ми об11али темою нашоГо доелгдхешш "Педагогхчнг умови освоения фольклору Д1тьми у груповах формах дозв1лыт1 Д1ялытст{ О"? " е к т досл1дяения - педагог1чний процес освоения фольклору детьми шкгльного вгку в груповах формах орга-н}зовано! дозв1ЛЫЮ1 д1яльности

Предмет дослхдження - педагойчн'1 умовп оргшпзацП пронесу приучения.Д1тей' до фольклорно! спадщыни. Нетадосл1дяеная:

виявити I науково обгрунтувати педагог!чн! умовк опануваяня трлдипШюю нац{ опальи» культурою д!тьмй з фольклор,-щх / фоль-

1!лорно-етнограф1ЧШ5Х/ о6"'ёдцанкях,що фуший онують у школах, по-заияЦлышх закладах, закладах культура сучасного «¡ста та села;

- розробати педагог!чну програму впливу на ней процес, врахо-вуючп природу 1 специфику фольклорного мистептва.

На основ! теоретичного анал!зу в{дпов1дно! л1т?ратури з до-сл1Дяувано1 проблема та Есеб!чного вивчення практики була сформована така г I п о т е з а : максимальна ефектиЕн1сть освоения фольклору д!тьта-в групових^формах, оргашзовано! дозвиыю! д!-яльност1 моялива, якщо процес навчання буде визначатися спец!- -алышм шлеспрямованим комплексом психолого-педагог^чннх чиини-к!в виходячя з хонкретних соц|окультурних умов. Передбачаеться, що у даиому комплекс! чинников! приоритета детерлнують процес навчання.та эасвоення зразк!в фольклорно! спадщшщ.

У В1Дпое!дност1 до ггпотези були Еизначен! так! з а в д а н-н я дослгдження :

1. Бявестя ! науково обгрунтувати поняття "педагоНчн! унови освоения фольклору,".

2. Зд!йснити анал1з емп{рлчиого досвЦу робота соц^альних !нститут1в Еиховання по прилученню д!тей шильного вгку / молод-пих школяр!в та учшв серед1йх клас!в / до традицгйно? народноГ худояньо! тиорчостг.

3. Виявити головн! психолого-педагог!чн! проблеми оргашза-и1 ? процесу осеосшш фольклору д!тьми шильного в!ку в групоЕйх формах орган!зовано? дозв!льно1 дгяльност! та практики художньо-педагог!чного кер1вниц*гва ним протесом.

4. Розробита ! апробувати педагог!чну програму осеоення фольклору д!тьми молодиого та середнього шк1.тьного в!ку на Р1ен1 дитячого дозв!льного об"еднання фольклорного спрямув' ия в умо-Еах ЕзаемодИ школи, позашк!льних зашнуив та' закладIв культура.

5. Розробити та Епровадита в практику методнчгй рекоменда-цг I по оргац}яацП учбово-вкховного процеоу в дитячах дозв1льнйх об"сднш1нях, ор1снтиваних на вивченяя традшЦйпо! культуры.

Теоретичну'основУ нашого дослдаення склали: систе.мно-структурнай П1дх1д до -вивчешм явищ природи { культури, обгрунтов'аний В.Г.А'£анасьсЕИм, С.X.Раппопортом та ¡н.; положения про сднлоть св1ДомосТ1 та дгялышстг в працях О.М.Леонтьева, ' С.Л.Губ1!1итаЯна та га.; положения про значения культура у форму-Еапн! та розЕ.чтку оообаотост1, обгрунтоване АЛ.Ариольдо-'-чм, С.М.Аргановиким, С.АМкони{ковою; састешгай П1дх{д у дослгдгген-ш культури, обгрунтований М.С."'аганом; положения про змгст та структуру пронесу опанування, викладен! К.Марксом, Н.З.Коротковам, Т.Д.Рудневой, И.С.Каганом, ¡.К.Кучмаевою, Л.Н.Столовичеи та 1н.; цШсн1й гадхтд до навчання особистост1 та г I влховання в працях Д.П.ь^арова, В.К.Бабанського; закономгриосо.'! розвитку та форму-; ваши особастоот: в датячому вшг, Еиявлещ Л.С.Биготським, Д.Б.Ельконптм, ЛЛ.Божоеич, В.А.Крутецькии; положения про роль грк в роз натку дота ни, викладсп! Д.Ь.Вльксшгшм, Д.С.Еиготськкм та 1Н.; пскхолопчна теорхя колектаву, дхядьнгсний П1ДХ1Д до розвитку М1яособйст1сного' сп1лкуЕання е груш, розроблзний А.В.Пет-ровським; основ1п принципа народно! педагоги:;-; та етнопедагогхки, 1шкладен1 в працях Г.С.Виноградова, Г.Н.Волкова, М.Г.Стельмахо-Еича, е.1,Сяьавко, З.П.Васильиово!; психолого-педагопчнг ооно-еи навчэння художн1Е д1яльност1, вияЕлен! В.С.КузЬшм; основгЛ положения педагог! ки дозвЬчыю? Д1Яльностх, досл1даен1 6.1 .Сг.ая{»+ новою, 1.1 .Баклановою, А.С.Каргшш, Д.М.ГеикЫим, В.6.Тр1од1шш, М.А.Архарськжи, О.В.Сясихови.ч та 1н.

Для теоретичного обгрунтування спевдф!ки оаанувакня фолькло- _

ром дгтьмн за сучасних умов булв вякористан! результата га вас-иоекя музичноГ сощо. г, мястецтвознавства, пспхолоп г музич-ного сприйшття / С.й.Гривд, А.Н.Сохор, е.В.НазайкЬюький, 0.Г.Костяк, Г.С.Тарасов, А.Л.Готсдинер /. .

При розро&Л методика оргашзацП процесу освоения фольклору молодаама школярами та учнями середнхх клас1зз у групових фермах дозв1ЛЫ!о! дтялышст! автор сгшрався на прац! вчених у галу-3! теорп народного «истецтва /Й;Г.Богатирьов, В.М.Василенко, Ы.О.Некрасова /, фольклору та його тродгаий / В.е.Гусев, !.1.3е-даовсьиий, ¡1.М.Гбрд1йчук, А. IЛваницький /, етнографН / Ю.В.Брошей /, дятячого фольклору / 0Л.Кап1ца,'Г.С.Виноградов, В.П.Ан!-кш, Г.1.М.'.'ельников, Е.С.Литвян, О.Н.Гречина, В.Н.Харузша, Т.Г.Макарова, М.В,0сор!на-та !н. /.

Для виршення нам1ченцх у робот! зазэдань бун використаний комплекс теоретичних та емгцрлчиих метод ¡в досл^дження, якай склали теоретичний анал!з та узагальнення наявних пубЛ1Ка-ц!й з проблема опанування традицШюю народною культурою, ыоде-лювашт, педагог1Чне спостереження, анке.увагаш, вивчення доку-ментацН, ¡нтерв"ювання, тестування, експертне ощнкжоння, дос-л!д1шцько-експериментолыш робота, статистично опрадювання результатов доел*джения.

Г 1 з а м и л о о л ! Д1 г ния стали фольклор^ колек-тяви середн^х загальноосв!т»!х шн!л м!ст КиеЕа та Харкова, ра-йонних та с1льсы;их шк!л, позашк!льних та югубних закладгв Ки-!еоьког, ХаривськоГ, Хмелышцько!, Льв!есько1, 1Еано-Фрашйв-сько! областей. Осношяй педагог!чип¡1 експерийент проводИЕся в фольклорно-етногрпф!чних гуртках Харк!вськоТ облзено! сташпГ я:шх турист!в. Дсяк! методики були апробовэш авторов в процесл проведено!о. досл!дже»ня у ланьему те )ьклорно-етнс.Г1>:;>!''Н':му та»

бэрь оргашзоЕаному Харк1вською обласною стаяц{ею юних туристов. .... . .. .

Досл1дження проводилось в три етэпи. Перший етап складав аналоз спец1ально1 л!тератури / з фглософ!Г, педагог}ки, психологИ, фольклору, етнографП, мистецтвозяавства /, а такок анализ та узагалькеняя досв1ду робота кер4вник1в фольклорних об"едяань, зафоксованого в методачиих розробках, документац!I,-натер1алах оглягЦв, феставал1в, кoнкypciв, свят 1 т. пц Завдя-ки иьом;.' було вяяклено саециф!ку освосння фольклорних традицШ Д1тьми, форлувзлися напрягши дослгдження 1 варианта г1потез, ви-значалася Кого лог1ка, складалася програма досл!дження.

На другому етап1 осмислювалися стан та тенденцП розЕИТку фольклорного руху, зокрема участ! дотей у ньому, проводи еся багатофакторний анал!з психолого-педагог!чного опосереднен-ня процесу навчання та освоения фольклору в групових формах ор-ган1зовано! дозв1льно1 д!яльност|, зд!йснввалася тип1зац1я цих форт;, а такозе опитуваляся учасшзкй та коровники фольклорних /фо-льклорно-етнпгря'.|цчних/об"еднань, експерти. На даному етапо з"я-вялись обгрунтуванга головивх налрямков щодо удооконалення пронесу опануЕання фольклором дотьки в умовах цолеспрямоваыо орга-нозованого дозв!лля. Не дозволило зробити класифокашь педагога чпих умов бгГанування трлдицойною народною культурою в сфер!

д03в1льно1 лояльности

На третьему е т а п { була розроблена педагопч-на" програма освоения фольклору дотыли молодшогэ та середнього шк!льного воку в групових формах дозвмьиоГ д1яльност1, апроба-гЛя та експериментальна переворка яко! з урахуванням анзлозу ос-нгзних результатов дослод['кцько1 робота дзли мояливоеть вязначв-ти еАективи1сть пропонованоГ методики пвдагончного вшоиву па про-

цепи оцанування фольклорними традиц!яш учасниками дитячих до-зв1льних обпеднань в умовах взаемодП школи, позаишлышх г ку~ льтурно-осв!тн1х заклад!в сучаоного листа та села.

Наукова новизна та теоретичне значения досл!дхення полягае :

- у ьизначешц пьдагог!чних умов удосконалення пронесу освоения фольклору в дитячих дозв1льних об"еднаннях на р1вн{ педа-гог!чш>1 оргащзаа! I та управл!ння ним процеоом;

- в обгрунтуванн! критерПв I визначенн! р1вня опанувзння традац!ею учаониками;

- у вия&ленн! функи1опально? специф1ки соц1альних !нститу-т1в виховання щодо фольклору;

- в обгрунтуваня! диференц!йованого п{дходу до розробки на-уково-практично! програми фольклорного навчання для ргзних в ¡ковах груп д!тей;

- у"визначенн! основних принцип!в вивчення фольклору та виявленн! особливостей реал!зац!1 цих принципов в учбово-вихов-н1й та творч!й робот! дитячих аматорських фольклорних об"еднань.

Достов1рн1оть досл!дкення забезпе-чуеться теоретичною обгрунтован!стго вих!дних позиц!й, як1с-ним та к!льн!сшш анал!зом педагог!чних та соц(алышх факт1в ! взаемозв"язк!в явищ, як! були виявлен! в процес! доыНдно-експе-риментально! роботи, в1дпов!дн!стю застосовуваних метод!в та методик дослхдження Поп, завданням та ц!лям, репрезентативн!стю от~ риманих експериментальних даних, однозначшстл результатов р!з-них зам!р1В.

На захист виносяться так! положения :

I. Опанувгння фольклором д!тьми за сучасних умов носить опо-середнований хнрактер ! в!дбу£асться в основному через Шлеспря-

мовану орган! а шЦ» пронесу навчанкя е групових фортках як учбово!, так 1 дозв1льно! Д1ялыюст1 на баз! ооц'1Слышх 1нститут1в вахэ-ваши / шкхл, позашильних закладов, культур;ю-осв1'га|Х заклад1в /•

2. Необх1дногс переду.моЕою удисконаленнл при .асу_осЕоення фольклору д1тьми в ^озвгльнах аматорських об"еднашшх с докорпш: зм^ни в орган1эац1г навчольного процсау та в худокньо-педпгог!ч-ному кср1вшщтв1 ним з урахуБСШнлм само! природа фольклору як' со-1иально-худоанього явича, оснопшх принцкШв та методгв фольклорного паычаиня й вихоВана*,, комплексного шдходу до опанучния • традииШюю народною культурээ, в{ково! дифереиц!оц! I в методши.

3. Проектування I розробк- псдагяг{чно! програлш вивченпя фольклору обовпязково передбачае визначетш мети; ш:вл1з чишш-к1е, яд} дэтершнують процес освоения фольклору в конкротяих умо-вах; виэначеиня етап!в освоения з шдлоЕдаюю постановкою загаль-1шх яейхолого-педагог1чннх заврапь, вюночаючи ?х иодалыау кон-кретязаЦ1в,

4. Педргог1чши,ш умовами удосконолення прсцесу оовосння фольклору в групових форкях организовано? дозв1;шю! д{ялыюсп виоту-павть:

- здгйснення комплексного п1дходу до орган1зац1! иавчаши у фольклорному /фольклорно-етногрзф1чному / об°едпаши;

- пр!оритепасть розвитку груповах форм худокньоГ творчостг

в процео1 орган!зацП фольклорно-етнограф!чно1 д1яяьаоот! в нолек-тив!;

- ц1л^спрмованТсть"у формуваннПуотановки на спруймання фольклору;

г*- нобх1дн1стъ формування 1 розватку !нтересу до традищКноГ народно! нультури;

- зд!йзнешш диференщйованого п!дходу до методика навчан-

ня;

- забезпечепня формування стилю опануЕання традиц!йною культурою на ¡нституцКшому та особастЦному р!енях.

5. Методика орган! зашI процесу освовння фольклору, яку складоють:

а/ Еиявлешш та анал}з комплексу чишшкгь психолого-педаго-г!чаого опосереднення процесу опанування традицШюю культурою д!тьмп за- сучасних умов;

6/ створення учбоЕИх ситуац!й з урахуванням пр!оритетних чикник1в педагог1чного 1 психолог!чного опосереднення, виходячи 'з само! природа фольклору як соц!ально-художнього йвища ! в1Дпо-вгдно до завдань певного етапу опаьування.

Практична значим! оть досндження визна-чаеться узагальненням та анал!зом досв!ду орган!зацН процесу . прилучення п!дросташого покол1ння до традиШйно! нац!онально! культура в систем! взаемод!! школи, позашк!льних та культурно-ос-в!тн!х эаклад!в, виявленням ун!версальних углов осво-

ения фольклору в ц!й систем! на р!вн! дозв!льно! д1яльност1, ваз-наченням ! обгрунтуванням основних принцип!в та механ!зм!в фольклорного навчачня в групових формах ц!леспрямоввно организовано? дозв!льно1 д!яльност!, виявленняи пр!оратетнах чинник!в ! форму-ванням на !х основ! ситуац!й опосереднення учбового процесу як процеоу сп!втворчост!.

Ап.робац!я резул ь.т а т ! в досл!дження здШнювалася в процес! експериментальнот робота в фольклорно-етног^аф!чтшх гуртках, що функц!оиують на баз! Харк!всьно[ об-!ласно! стапц!? юнах тураст!в. Основд! положения та результате . досл!джения була представлен!'у иютупах автора на другтй ^ауко-

во-теоретичн{й кенференцН професорсько-Евкладацького складу та студент ¡в "Укра1нська культура: {сторгя I сучаснгсть" Дарив,

Г

1991 /, РеспублЬ«шськ1й наукозо-теоретичн!й кокфвренцП "Культура Укра!ня: 1Ст.ор1Я I сучаск1сть" / Харкгл, 1992 /, Всеукра!н-сыйй пауков 1й конференцП пВ{дродження I рэзвиток культура Ук-ра!кй: проблеми 1СторП, теорИ I практики"/ Ки1в, 1993 /, Все-укра!кськ!й науково-методачнгй конференцН "Шляхи розвитку гжс-тедтва та культура СлоЗо^анккш! : проблеми 1сторН, теор! | та практики" /ХаргЛЕ, 198?, /, иа обласнлх сем!нарах з краезнавства, ягл проводились на бауг ХармЕсько! обласно! сташц! юних турис-Т1Е. Рекомендага Г використовуються в навчальному процесг Харк!в- . ськогв державного ^статуту культура.

"зта та завдання дослвджеиня, його методолог1Я та методика, набутий у ходх робота теоретичкий та et.iniричний материал зумовили структуру диоертоц!!, яка смадасться 1з вступу, двох роздШв, висновк1в* списку основко! використано! л!терату-ри та додаткгв.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ К)Б01И

У вступи ча о тин I обгрунтовуеться актуальность теми, анал1зуеться ступень науково! розробки проблема, ви-•чначаються об"ект та предмет доиндження, розкривасться його на-укоЕа новизна та практичне значения, викладаються методики дос-лхджешш, положения, як1 автор гиносить на захает, апробад1Я до-сл1дяення„

Перший р о з д I л -"'Психолого-педагоггчнг аспекта осгоення фольклору д1тьми в сучаснах уыовах".

В н ерш ому параграф! - "Освооння фольклору в контекст: проблеми уопадкування культури" - анал!зуються ргзп:

п!дходи до яизначеинл поняття "осеосния", розкриваеться його сис-темний характер, структура, розглядаються його зкистовий та ко-мун!кативний компонента, даеться характеристика предмету освоения, виявляються його осойливост1 як соцоально-худокнього ЯЕИЩа, характер його еволипйшк^знЫ у сприйманп!, розу.чЬш!, оц1Июван-Н1 П В1дтЕоренн1, що знайили воображения в сучасному прочитали! фольклору.

Спираючись на системне фЦософське досл1дження лвдськоГ д1-лльпост! /.'.5.С.Каган, Л.П.Бусва/, на д!ялы11сний П1дх1д у форму-ьанн! та розьитку особистост1 /О.М.Леонтьев, СЛ.Рубиштейи, Лл'.ВигптськаИ/, а тлкож 1нтегруючи два пхдходи у визночегои змг-сту осросшш, що виводяться Ю.В.Китоеим, ы] розглядаем освоения / опанувания/ передусгм як цЬп^сну Д1яльн1сть, тобто освоения виступае одн1ею з характеристик ЕзаемодП люднни з Шнностями, як1 Еона включае.в свою Д1яльн1сть I якими керуеться у сво!й по. вед1НЦь"Це дае нам право визначити лкдину, яка опановуе цпшостя--мя культури як суб"ект естетичиого розвитку г, зггдно теоретич-них полоаень А.В.Азарххна, уявити процес освоения як послхдовн^ть ргзиих, але взаемопов"язашх м!ж собою ргвией естетичного став-лення до предмету освоения, динам!ка розиитку яких обумовлюеться характером худоаньо-естетичного переживания та наявнгстю мояли-вост! реального проживания фольклорио! ситуацИ.

У своему розум!нн! та тлумаченн! предмету опаиуЕония ми ви-ходили 1з само г природ« фольклору як соцгокультуряого яеищз, спираючись на пршщип комплексного, системного його винчения /В.б.Гусев, IЛ«Земцовський, Е.Ю.Алексеев /. Завдяки такому п1д-ходу ми Еажаемо за необх!дне розглядати фольклор у псдагопчнП! ироктиц! багат'огланово - В1Д визначення його як' комплексу р!зних вид!в породно? худояньот тЕорчоет! до болыи широкого його розу-

м!ння як традиц!йно1 народно! культура_в ц!лому.

0ок1льки опанувашш виступае одн1сю з характеристик взаемо-1 дитини з ценностями традиш йно ? культура I враховуюча фуик-п1ональн! зм1ни у побутуванн! фольклору як соц1(?нормативного явища, ми уважали за доШльне .розглянути Кого в контекст! худоа-ньо1 дгяльност! на р1ЕК1 суб"сктао-об"екгыого в1дношення, опирались на дослгдвенкя Л.Н.Столовнча у п!й галузх.

Лншг!з структура прсцесу осессшгя, род! когного Кого компонента будувався па Едгпешя психгчтшх процёсЬ сприймання, кишчакяи систему установок реципЦнта, явща апперцепц!? /О.М.Леонтьев, Е.фрок.!, М.С.Каган /, засвоення знань, формуван-кя нэепчок / теор!я поетапного управления формуванням д!й та понять П.Я,Гальпер!на /, реародуктивно! та творчог д!яльност!. На основ! цього ьнал!зу рсзроблялися методики, що пропонуються автиром у другому роздШ дасертацН.

Як вщс.мо, наявн!сть р1Экоман1тнл£ суб"ект-с5"ектпих та су-б"скт-суб"гнтних вшюшень в пронес! освоения гидбивае не т!ль-кк мехашзм Езаемод1/ дитигш з фольклором, але ! необх!дн!оть стЕореши умов такс? ЕзаемодН.

Анэл!зу»чи умови як фхлосрфську категорш, щ еяходелй з розум!ння поняттл "умова" як "зв"язку", "засобу", "обставини" / Г.Гегель, В.Лен{н, К.Маркс /, тому у дослгджекн! розглядаеыо опосереднення 1 яг> 2в"язок м!к р!вшши освоения дитиною традиц! I 1, отие, взаемов!диошешш з фольклором, ! як обставянц, в*якй5Г дптана знаходиться на кожной ¡з стад!й цих взасмодМ!, I як за-соби, як! вона вакористовуе для са.мостгйного освоения та розват-ку на щи стод!ях; Прч цьому мк опиралась на дон! аизл!зу умов у систем!: суб"ект - сб"скт /предмет/ - Бэаемод{я, який зд!£-

сняла Л.Г.Бркяьова, а такок на выявлен! б.Я.Режвбеком та Е.В.Гль-енковим особливсот! розватку сиотеш!, Ц щиифшпй, сШралёпо-д1бгай характер, динамику розвитку умов у систем!.

/ Анал13 процесу освоения фольклору /його системного характеру, структура/, а також комун!кативного забезпечення цього процесу, тобто засобхв, форм та способ1в транолящ! традашйно! культура сучасшй дити1п /В.Ю.Борзв,'О.В.Коваленко/ здгйснтаався з урахуванпям того, що традиц[п можна розглядата як зас!б та спо-с1б сприйняття й засЕовння новями покол!ннямд досягнень минудого, як художньо-змтстовну категорЫ ! водночас спецаф1чний технологий ¡нструмент передач! цього злмсту /Е.С.Маркаряи/. Влвчен-пя психолог!чних та дедагогхчних механгзмгв передачг й оововння традацгйноТ культура дозволило нам дЫта висновку, що в умовах сучасного шста ¡1 села пайбглып ноглавою та ефективнога формою пралучешш д1тей до П Цпшостей, опануваннл ними е ц{леспрадована оргаи1зац{я навчэння.

У другому параграф! -"Спецлфхка оозоення фольклору дхтьмп" - анал!зугться-педагог!чп!, по1"\_сф131олог1ч;и передумови методичного забезпечення процесу опанувоння фольклором д1тьми в умовах дозв!льно1 дгяльност!, анал!зуються молдивост1 удооконалешш процесу .опанування через ц!леспрямоЕэиу орган!за-ц!п педагогичного процесу.

Доол!даеннл комплексног орган!зацхг народно? культура в ыи-нудому /Е.Ю.Алсксссв /, а такоя соцгокультурногс кехзгпзму освоения фольклору /1 .П.Вгндгольц/ стала основою положения про необ-х!дн!сть комплексно? оргагпзацг ? доз'вгльног д!яль:гост! фольклорного сирямуваши за сучпснах умов, гг провгдног рол! в опануван-н! д{тьма ц!нностга.а традгашЧнот наа!о!;альнот культура, Протс мл цглком п!дтримуемо точку зору В. Максакова", що навчакга народ-

Н1Й худохипй тиорчост!, яке зидбуваеться на сучасному еташ культурно-вторичного рвзЕитку сусшльства, не сл1д ототоянюва- . ти з там процесом, який зд^йсишався в традицШНй культур}. При ортаизагц? навчаиня в сучаеному урбашзованоыу оередовищг як!сно ¡ншого в~1лепня иабувас Езаемозв"язок традицШю? культури як змгсту та комушкаш? як форми передач: цього зкИсту, що суттс-во впливае на характер сприйняття та засвоенкл зразк1в фольклору. Необхгдшсть зняття суперечност: н1ж илистом та формою в процесс прилучення шдростаючого доколпшя до Шнностей традищйнот культур« спрямовуе на глибоккй -та Есеб1чний розвиток досв{ду народ-ног педагогпш /Г,С.Виноградов, М.Г.Стел£махошч, В.Г.Скурат1В-ський/.

Зьистом даиого параграфу дцссртщц! в такок аиалхз суб"скта оланувакня / В1К0В1 характеристики пмшчного рознитку, ¡;ндив1~ дуальн! оообливост1 загальнокультурного розвитку учасшнив дитя-чих дозв1льних об"сднань, а також прхоритетнях чишш1в, що зу-мовлюють мотиви тх приходу в колектив, формування та розвитку 1нтересу дитиип до традицМШо? народно; творчеств до занять р!з-шши 17 видами, розвиток у не! фольклорного сприймання. Це допо-могло гайтк на певн! р1вн!'наукового, методичного та органгза-Ц1 иного забезпечення процесу освоения фольклору 1 в першу чергу -у визначенп! рол! кер1вника да головного референта з предмету опанурання, рол1 I характеру сп!лкувэння в орган!зацП процесу освоения фольклору, рол! гри в Г1 р1зних. функц1ональних виявах. На основ! в!ково! диференц1ац1I фольклору та виявлення специф1ч-но вп<ових форм його функшонування А1.С.Виноградов, А.Ыванйць" кий, 0.1.Кап1иа, Е.С.Литвин, Г.В.Довненок, М.Осор1на, А.Ф.Белоусов, М.М.Мельников / був зд!йонений анаМз зм1оту -та фушщ!й дитячого фольклору, обгрунтована необх1дн!сть Еивчення та реа-л!заи!1 його 1нструментально1 функцИ в пронес! опанування д!ть-

ми трздиц1Глок> народною культурою,

В третьому параграф i -''Педагогпнп умови освоения фольклору, 1х структура" - представлена модель педа-гоггчного процесу освоения фольклору дгтьми т. сучасних умоЕах, що вяходцть з ¡статного розумпшя природи фольклору як сощонор-мативного, сошокультурного явища, juíhhícho ор^снтованого на духовник розеиток особистост!, через "сргашзагпю навчанйя у гру-нових формах дозв1льног дгяльностг. В представлснхй мэделг були вид1лен1 li структурн! компонента, обгрунтована необхшпсть íh-тегрування психологичного та педагогхчного пгдходгв до явища опосереднення. Також була здшснена юшсифткашя педагог{чних умов освоения фольклору Д1тьии, подана характеристика рхЕней щедо 1х структура.

При створенн! мод ел} система взаемодН дитиня з ценностями традмййио! культури ми викорпстали модель комунгкатавкого процесу, запропоновану В.Ю.Ь'оревш. líe дозволило об"сднаги hsíüctot-riimi структур^ елементи комун1кащи в сятуоцй цйгзспрямовано органгзованого навчпння :

- учбово-виховний процес як канал зв"язку;

- фольклор як знакову систему;

- в1дносИ!Ш í.iíк учаснакамп дозв1Льно? Д1яяышст1 як прин-щшовий момент комун1катиишго процесу / педагопчнэ сшлкуван-пя, оп¡льна художньо-виконавська та творча дгялыпеть/;

- сприйняття, розум!ншт фольклорних текстгв г форкувення на íx ochobí ставлення дитшш до традицШ'-о, культуря;

- культурпо-комуппмтиЕНИи контекст як реальна дь:сн(стъ / оередовице/, ио певною Mipn» зуковлюе характер opi-anisau! f нпвчашщ.

В результат! сксперимсктллгного дпельткеши tíjvn р:;чм<ш{

пргорцтетнг ЧЕнпики психолого-педагог1чиого опосереднення прочесу освоения фольклору в уловах сучасного киста та села :

1/ чшшнки зсчшнього серед овщ;а / стаи традццЦ, пот!к 1нфор»,1ац^ ззовн!, вплив заоо<31в масово1 комун!кац1ь ступ!нь включения С1м"! в педагог!чнай процес, сп!лкуЕання з аналоич-11и:ли колективеми /;

2/ чиншзки внутр1групових м!яособаст!ских в!дносаи /р!вепь групово! дозвЬтыю! д!яльност!, який характеризуется Еиконавсь^: кою майстерн!стю учаснакхв на ргЕн1 освоения шиш траднцН; ооо-биог1С1П ЕзаемоЕ1дкосига учаснккгв на р!вн1 орган!зац!Г /;

3/ профессии якост! керхвнака як фольклориста та педагога-органл затора;

4/ е!ков! особливост! псих!ки учасник!в; 5/ ЕластиЕост1 само? особистост! / як кер1ЕН1ша, так 1 учас-ника /. ■*''■'•■_

В другому р о з д ! л.1 -"0птим1зац1я умов освоения фольклору учасниками дитячкх дезв!льнах об"сднань?- зд1йснюеть-сщ ишшз експерамзитально! робота, по орган! зацП педагог!чного процесу в дитячих фольклорних /фольклорно-етнограф1чш;х/об"еднан-нях, Еизначаеться характер'розватку процес!в психолого-педагогхч-ного опосереднення на р1зних етапах оаанування р!зними видами '— традиц111Но1 художпьоI творчост!, анал!зуеться р!вень методичного забезпечення процесс навчанна основам музично1 традвц!!, теоретично обгрунтовуються принципа розробка педагог!чних програм по осЕоешш фольклору д! тьма в сфер! орган! зованого дозв!лля.

При досл!дженн1 ефективност освоения фольклору д!тьми молодках та середн!х клееIв в умовах педагогично орган!зовано! доз* в!льно! д!яльност! сп1Ев!дносились та синтезувалисьчиолеяя! дан!, як! були отриман! при вивченн! осноених якостей учаоник!в, а тэ-ксч особистшнм та профеепших характерноеик кер!внкк!в.

3 ооиошшс характеристик учясншив, як! обумовягють усп1ы оть опаяуваппл няма трздац! Гшоя культурой, вдохом тестувашш гивчалнсь ноназш'.нп розрлтку емоШйно-чуттего!, копптявноГ сфер особистоотх, репродуктив.Чо-ТЕорчлх навик1в у вгдтворешп зраз-нхв фольклору.

При досшдгешц вплнву кер1вняк!в дитячих дозв1льних об"ед-нань фольклорного спрямувания на ефективн1сть педагогГчпого про-цесу врахогувалисЬ три група даних. Перша включала основа! загаль-ш характеристики /е!к, стать,- нпц!ональну приналеяп!сть, стНаль-нI умови життя, тривэл!сть педагог1ПноГ дглльноот!, триЕал1ать ро-боти з дитячям колеитивом на цатерталг трэдипШш! народно! твор-чостг^тощо/ то осноен! оообист!он1 хароктерпстшш, отрикон! за доломогээ Э1ДИ0В1Д1ИХ тестгв /ацнетл/. Другу групу характеристик оклали дан! подо типу педагог!чиого Епли'ву то взаеиодП нер!рника а учаспякани. Викорястовувадась спец!алыга техн1ка досл1дженпя типологИпо? взаемодП. Третя трупа п1дотавних характеризусата влосну пздагог!чну кшщепшю ! педагог!чну диялыцсть коровника дитячого фольклорного об"зднанпя.-•

Зга дан ггрупп даних, сп1вв!дносшшсь з двома ссновыяма показ-някзмп освоения фольклору - шеидглсто, яка гирэжастьоя у кЬчьпосп Еитраченого часу па проходнення ес!х еташв пронесу тзнання, е1д сприйняття до в!дтЕорення фольклорних тенст!в /!грового ыатер!алу, музично-поетнчних зразк!в,,елемент!ь обрядового .комплексу П/, та точн!стга вщтворентш, яка виракаеться в процепт! помилок /коених, звуковисотних, ритмИнах структур фольклорного тексту/. Ш показни-кй повторно вям!рюЕались у певн! в:др1зки часу.

Екопернменталыт досл1дтсняя проЕоднлось у дятячих йэлылорно-етнограф!чнпх гуртках Харк1Есь':о! обласнэ! станцН гаих турист!;:. Деяк1 методики були апробоЕ31Ц в робел дисортанта у фодыиорнм-етнограф!чно,чу табор! з дит.тгикя ямлторськими о^едпагшямя, л:п представляли р!зн! райски Харивсько! сблаотг.

Пецшй ла1аграф - "¡нотитущоналыН умови освоения фольклору д!тьми" - присвячено теоретико-практичному осмясленню проблем . кер!вництва дитячими аматорськими обпеднаннями фольклорно! спрямо-ваиост! та гиршенню питань оргениэашйпо-методичного забезпечен-ня пронесу навчания основам музично1 трвдиш!.

Тут ризкриЕаються особливост1 формування стилю опанування традиц!йною культурою на 1нституц1ональному та _п1диЕ!дуальному р1ьнях, розЕитку профес!онал1зму кср1Еника об"еднання, програму-ьання на вчалыю-щзна Бального та творчого пронес!е як науково! основа кер!еництел. Проблема оринцзад!Иного забезпечення опану-Еанкя фольклором £;'ршуеться на ргвн! поиуку оптимальних засоб!в, метод!в 1 фора навчання, створення е!дпое!дних павчалышх ситуа-ц!й. У меяах цього п!дходу автором пропо'нуетьоя методика' поетоп-ного оЕолодиння основами музично! тродицП, а тахоа ряд спец1аль-яих методик. . '

В контекст! виршення патання створення творчого середовища розглядяються переваги студ1йно1 форми ц1леспряыовано! орган!за-иП наЕчання й освоения фольклору.

У другому параграф! - "Шжособист!сн! та особист1сн1 умови ооеосни" фольклору учасника^и дитячого аматррського об"сднання", - спириючись на зазначену нами характерну осо(5лив!сть процесу опанування традиц!йною культурою за сучасних умов, опосередкова-ний х'арактер взаемод!! дитини з П ц!нностями, ми зупинились на пнял1з1 психолого-педагог!чних характеристик кер!1ника, учасник!в, л!дер!в об"еднання, 1хн!х зв"язк!в, в!дносин м1ж собою та з 1ншй-ми пуб"сктам'Л фолъклорно--тяогро ф! чно I д!яльпост! /автентичними ■ внионавними, батьками та !н./.

При досл!дяеин! характеру особистого Епливу кер!вника, ав-

тентичнах Еаконавшв на учасникгв об"одна пня, самих учпсникхв один ,иа одного ми спирались на 1де! Л.С.Биготського, О.М.Леон тьева, О.О.Бодалсва, а також засновану на цих 1деях конпеппЛю персонал1зацП особистость яка була висуну. в прадях Л.В.Пет-ровського.Це дозволило нам уявити освоения фольклору ;итьми чк «¿леспрямовано органгзований процео соц1ал1зацП особистоот! ян-тини в традшп йн!й культур Г на р!вн1 ~"зм1нюючах одна бдну фаз И адаптацП, 1ндав{дуал1задП, 1нтеграц11 в р1зних ситуашях нав-чання.

Для визначення характеру педагогИного Епливу р1эпих суб"ек-т1в фольклорно- етнограф{чно1 д!яльност! в конкретняк ситущцях навчання було Еикористано 1дею експериментального методу референтного подання /В.А.ПетроЕський/. При розробги е1ДПое1 дней методики ми враховували, по-перие, форми й метода репрезентяд1I учасникам об"еднзння 0016, ЯК1 опосереднюють продес оовосши фольклору, по-друге, параметра пмШчних прояв1в учасник!?, як! характеризують розвиток емоц1йно-чуттево1, когнхтпено! сфери осо-бистост! датшш, сформовангсть умхнь { навикхв репродуктиЕного та ТЕорчого в1дтворешм фольклорних текст1В. Доел¡дкення покапало, що найб1льш репрезеитатИЕНою в пропес1 шлеспрямовано орш-¡азоЕаного навчання е .фольклорюму /фольклорно-етногроф1чному/ об"еднанн1 е реальна Езаемодгя в контекстГ художньо-творчоТ д1-ялыюст! на р1ВН1 сп1Етворчост1 у трвдшЛйних фрр.тх навчання /гра, свято, обряд/, а та к от. фольклорно-етногрзф1чт1х експедк-Ц1ях як спешфхчному~яввд! фьльвлоризму. В пронес! даного доел4-дження 1стотно ваялавпм для нас було Еиявлення кпливу особистах якостей кер1вника на виконання ним своГх фушшхоияльно-рольоЕих обов"язк|Е, його особистого ставлення до традпнилш! ¡им опально! культура но формуЕання й реэьиток стаплення дхтей до ип!чо-

отей фшамоде. В результаг! досд1ддеиия слова $1ка ышву ш одну груду учасник!в двох кор!ШИк1в, як! виконувала в!диооно них ^донтичн! фушицоцр"ьно-рояьо-Л обов^язкс, йуло обгрунтовано игшичш професШюго та психолог!чаого доповнекшг.

Ьриховуюча сошальне та сощальцо-психолог!чне зиачегаш в!-ково! градац!I /Л.Ы.Ланге, Л.С.Бйгоюышй, О.М.Леонтьев/, дщю-?лку осойиотого розвятку, яка мае вхкову передачи!сть, ма зако-с,ч.прао прайши до дифераишйовэного гцдхсду в методац! освоения фольклору р!зниаи в!ковами грудами учаспик1в дптячого аматорсько-го об"еднашш, на основ! чого була розроблена вПшва методика навчашш-фольклору та його традищям. В основу дано1 методики було покладено гру як провшшй метод оргашзац!? фольклорного 1югчашш. Окрем! прайоми, як! склали методику, снршован! на фор-кувания Штересу да традац!Гшо1 народно! культура, елемеитарнлх иавичок фольклэрно-етж>1'£вф1чно1 дгяльност!, установка'из спрай-няття фольклору то творчого спрямувакия учасникгв в осягненн! ними традлшйноГ куль тури, здатност! до самостийно! творчоГ д!яльност!, освоения в-.ишнавсышх ролей, тобто фэрлування функш оналыю-рольово! ксмпетенц!I.

В третьему параграф! - '"Результата апробацН лрограма освоения фольклору д!тьма в групових форлах дозв!льно1 д!яльност1" -вяд!ляються р1вн! постановки та вир!иешш педагог!чних завдань вШтоМдно до структура умов, узагальнкються найбхльш суттсвг особлавост! контингенту учаснимв, викладаються результата дос-л!дно-експерикентально1 робота у лосл!доеност1 вир!шення конкретно навчалышх завдань, визначаютЬся степа та ргйн! опанувашш трвдмие», розглядаеться динампш процесхв поихолого-педагог!ч-ного споссредкуваиня освоения, фольклору учаснаками дозвЬтьного об"едняшш р пронес! створешш навчальних ситуад!й.

»

ЗГ1ДН0-з розробленою д^впшотичною програмою вияалення рШ-п.в освоения фольклору детьми аолодших та середщх юио1в в умовах групово! оргашзаци IX доэвгльног дхялыюси мшка

.зд!йснювалася на п!дстав! комплексно Г сястеия отосошо ссноених

!

етап!в спануванпя традищйно» культурою.

Шляхом анкетуваннл, тестування, педагогичного спостережен-ня була вивчена динагмка процесу освоения фольклору учасникиг/и •дитячих дозв!дьних об"еднзнь, снгвставленЬ-ршн освоения фольклору членами експзрамсптальноГ- та контрольно! груп, здтнснено пор1впяння отраманих даних з ноказник-'ми, яиявленими в ход! ион-статувчого експерименту.

ЗдхйснёнШГ, у третьему параграф! пор!внялышЙ анал1з здобу-тих результат!в у експеримйНталыЦГ: та контролыий групах зусрлд-члв ефекитаасть розроблоно! ! опробовано! в лаыому доелдаешц педагоггчно! программ оовоешш фольклору в груповах форлях доз-Е1ЛьноГ дгялыгост!.

У в н с н о в к а ;; никлздеш найвз'хлпвш! пгдоул'ки нро-веденого доелгдяення, основн! теоретичн! полоесння та практи'пп рекомепдац!!, визначен! перснективп подальшого вивчення проблема.

Сучасн! проблема прлучення д1теП до традиц!йно! национально! культура пов"язан! з якхеним удосконалепням ©рган!защТ "наз?-чального процесу та практики худояшьо-педагоИчного керхвакитва ним в!дпоВ1Дно до природа фольклору ян сощально-худоннього явк-ща, основных принцип!в та метод!в народно! педагогам.

Спец!алыа програма ссвоеиш фольклору Д1тьки [щнлыюго В!-ку в груповях форлах дозвгльло! дхяльност!, розроблена I ппро-"бованз в ход! експерикентального досл!даення, засЕ{дчус, цо процес навчания фольклору та його освоения е найбкчыи ефектяв-

»

-гении за умов здпкшешш комплексного шдходу до вивчення й опану-ваши традищйною худокньою творчхстю, поетапноси процеоу орга-гшшиП ф0лыиюрн0-егш)граф1чн01 дгяльноотх, формування мотива-■йиио-иотребовоТ сфери дитиии в процес! дозв1льно! Д1яльност! у фольклорнлх форлпх, забезпечення даференщйованого подходу до методики навчання, пр1оритетност1 розвитку групових форм в орга-:пзацП худойшьо-творчо! д1ялытст1.

Експериментальну методику оргашзацП процесу освоений фольклору д1тьми складають еташ! выявления та анал1зу комплексу чишшк1в психолого-педагоггчного опосередпення процесу опапуван-нп традишйною культурою за сучасних умов, створеюш навчальних оцтуашй з урахуванням пр1оритетних чинншив педагоггчного I психологемного опосередпення в!дпов!дно до завдань певного етапу ппапувашш. Такий шдх1д спраяе природньому, активному та твор-чому входясенню дитини в св1т традишйно! культури. -

Оеновн! положения дисертацН1ного досл1даешш Е1дображен1 в таких иубЛ1кац!ЯХ автора:

1. Фольклор та його традицП у наш опальному духовному в!д-родкенн! //' Укра!нська культура: 1стор1я 1 сучасппсть. Матер1али друго! нэуково-теоретично! 'конференцП професорсько-викладацько-го окладу та студент!в: Тези доп. - Харк1в: ХД1К, 1991.- С.12т13.

2. Освоения фольклору д!тьми та п1дл1тками /психолого-педа-гогхчний аспект/ // Культура Укра1ни: 4стор1я 1 сучасн|сть. Тези доп.до Респ.наук.-теор.конф. - Харк1в: ХД1К, 1992.- С.144-146.

3. Сдецифп<а опанування фольклору д1тьми та п1дл1тками в сучасних умовах // Шдродаеняя { розшток культури Укра1ни: проблею! ¡еторИ, теорП 1 практики. Тези доп.до Всеукр.наук.конф. -К., 19,93. - С.77-79.

4. Роль п{дготовчого етапу в оргашзацП д1ялытст1 дитя-чого Фольклорного об"ед!шння //' Шляхи розвитку мистецтва та

культура Слобожатацшш: проблема хоторИ, теор!? I практики, Те-зи доп.до Всеукр.шук.-метод.конф. - Харкгв: ХД1М, 1993. -С.81-82.

' 5. Освоения фольклору дхтьми в умоаах гу;ожньо-д6зрдльно? Д1ялышст1 // 1нститут культури на сучаснону еташ. Тези доп.до наук.практ.конф., присвячено! 25-р1Ччю КД1К. - КиТв: КПП', 1993, - С.45-46.

Шемет Л.В. Педагогические условия освоения фольклора деты«: в групповых формах досуговой деятельности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических' наук по специальности 13.00.05 - теория, методика-и' организация культурно-просветительной деятельности, Киевский государственный институт культуры, Киев, 1995.

Защищается 5 научних работ, которые содержат теоретические а практические исследования художественно-педагогической организации и управления процессом освоения фольклора учащимися няад-ших и средних классов в условиях досугового объединения. Установлены' педагогические условия совершенствования данного процесса, определены принципы, методы и форлы организации обучения детей.

КшачоЕ1 поняття: фольклор, дгти, групова дозвхльна дхяль-кхсть, педагоггчш

EH'EÜS;- Jj.V» ïho peda^Oiiioal conditions o£ mag-«orius içIJuora ty childrua in group forme of leioure uotlviUvaa.

Ehuisatii. I.V. tlieois for tke candidate o £ oeten-uu olugraa in i<âdûackiçs-№ecïy iDethoda and organisation of cultural and educaticnal sotivitlea. Ko 15.00.05, Kiev 3tato Institute of Oui ture, KievrlijyS,

Prs>ueiyted era iív.o ncintifin norko ooaijjrisiiig tiiecrefctcal and praotieal rôoe&xoli luto ax'tiötio und ps>* da/ioßio&l crganialns end Eauageaen» oí tho piüoses of mae-teriiig folklore by yunior pupilo in leisure groupa,

ïedagogioal conáitiena of iaproving tillo í.roouaa ara ost prlnoiploa,laethods and forma ÓC orgMilzing oliild-rcn¡e instruction are detsnained.

Друк. IHK ПК. Зам.130. Тир.{00