автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование психологической готовностик осуществлению профессиональной деятельности

Автореферат диссертации по теме "Формирование психологической готовностик осуществлению профессиональной деятельности"

МВС УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 152. 156. 22 Половнікова Жанета Юріївна

Формування психологічної готовності співробітників охорони до здійснення професійної діяльності

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Харків - 1998

Роботу виконано в Університеті внутрішніх справ МВС України. Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Яковенко Сергій Іванович, Київський інститут внутрішніх справ, начальник кафедри психології.

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна, керівник відділу медичної психології, Український науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології та психіатрії;

- кандидат психологічних наук, доцент Крейдун Надія Петрівна, Харківський державний університет, доцент кафедри психології.

Провідна установа - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України (м. Київ).

Захист відбудеться 'і'і 1998 року об 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К.02.24.02 в Університеті внутрішніх справ за адресою: 310080, Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: 310080, Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27. Авторефеоат розіслано _________ 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних нау

. В. Тімченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми формування готовності до здійснення охоронної діяльності пояснюється загостренням кримінальної ситуації в Україні, зростанням попиту на послуги забезпечення охорони та безпеки, які тепер надають не тільки державні правоохоронні органи, а й чисельні комерційні структури. Здійснення охоронних функцій фактично стає масовою професією, яка, на жаль, ще сприймається як тимчасове заняття.

Аналіз критичних інцидентів свідчить, що фатальні помилки співробітників охорони перевалено пов’язані з психологічними причинами (неадекватна самооцінка, емоційно-вольова нестійкість, недостатній рівень мотивації, інтелекту, комунікативних навичок тощо). Отже, надійність охорони має забезпечуватися, насамперед, за рахунок впровадження ефективних методів професіонально-психологічного відбору та цілеспрямованої підготовки охоронців. Така підготовка, враховуючи правовий статус співробітників недержавних охоронних підприємств, має бути спрямована на використання переважно «психологічних», а не «силових» засобів захисту від злочинних посягань.

Дослідження проводилося ініціативно в межах комплексної програми “Кадри” МВС України та плану НДР кафедри психології Університету внутрішніх справ МВС України.

Ступінь розробленості проблемн. Дослідження психологічної готовності до професійної діяльності мають давню історію. (Г. Мюнстернбег, О. Липман, В. Штерн, Ф. Баумгартен, К. Піор-ковський, Д. Древер, С.Г. Геллерштейн, І.Н. Шпільрейн, С.Г. Стру-мілін, М.Д. Левітов, та ін.). В останні роки значна увага приділяється дослідженням психологічної готовності до діяльності військовослужбовців та працівників правоохоронних органів (М.І. Д’яченко, Л.А. Китаєв-Смик, М.С. Корольчук, Г.В. Ложкін, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, О.М. Столяренко, О.В. Тімченко, М.І. Томчук, Г.М. Юхновець та ін.).

Стосовно недержавних служб охорони дана проблема не досліджена й вирішується переважно шляхом спроб та помилок, часто на грунті-некритичного запозичення закордонного досвіду або досвіду підготовки співробітників державних правоохоронних органів.

Виходячи з вищенаведеного, об’єктом нашого дослідження є психологічні особливості особистості та діяльності співробітників недержавних охоронних структур, а предметом - чинники та умови, що сприяють формуванню і підтриманню в них оптимального рівня психологічної готовності до службової діяльності в якості охоронника та охоронця.

Метою даного дослідження є розробка наукових підвалин професійного психологічного відбору та підготовки співробітників недержавних охоронних структур. Для її досягнення необхідно розв’язати такі завдання:

1) проаналізувати загальнотеоретичні підходи до рішення проблеми психологічної придатності та підготовленості спеціалістів охорони. На грунті теоретичного аналізу проблеми та результатів емпіричних досліджень розробити психологічну модель співробітника недержавного охоронного підприємства;

2) проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення професійно-психологічної придатності співробітників охорони до виконання службових обов’язків, розробити оптимальну методику оцінки психологічної придатності та готовності до служби в якості охоронника та охоронця;

3) проаналізувати досвід професійно-психологічної підготовки співробітників правоохоронних органів, розробити концепцію професійно-психологічної підготовки співробітників недержавних охоронних структур та запровадити у практику відповідні учбові плани і програми; оцінити ефективність підготовки та простежити динаміку змін особистості співробітників охорони за 1-1,5 роки служби.

В основу дослідження покладено гіпотезу про провідну роль у формуванні професійної підготовленості співробітників охорони обгрунтованого сполучення загальної та спеціальної професіонально-психологічної підготовки, орієнтуючим зразком для якої є науково обгрунтовані психологічні моделі охоронника та охоронця.

Методологічну основу дослідження складають положення про едність свідомості та діяльності (Б.Г. Ананьев, 1968, В.П. Зинченко,

1975,0.М. Леонтьев, 1975, Б.Ф. Ломов, 1987, С.Л. Рубінштейн, 1958), методологія професіографічних досліджень (К.М. Гуревич, 1970, Е.М. Іванова, 1987, Є.О. Климов, 1984, Б.В. Кулагин, 1984). а також положення, які розкривають особливості становлення професіонала в про-

цесі діяльності (І.В. Горлінський, 1997, В.В. Давидов, 1986, О.М. Сто-ляренко, 1995, В.Д. Шадриков, 1996), у тому числі пов’язаної з ризиком та небезпекою (A.B. Буданов, 1996, В.А. Петровський, 1996).

Методи дослідження:

1) теоретичний аналіз проблеми (історико-генетичний, порівняльний, моделювання);

2) емпіричні методи: пошукові (спостереження, бесіда, анкетування); психографічні; психодіагностичні, зокрема тести та опи-тувальники, прийняті для професійного психологічного відбору співробітників правоохоронних органів (ММРІ, 16-PF, НПУ, УСК, тести інтелекту) та їх модифікації; проективні тести, а також авторська методика “Щит-1”;

3) формуючі методи (психотехнічні ігри та вправи, ситуаційні завдання, імітаційні й ділові ігри, активний соціально-психологічний тренінг вмінь, відеотренінг тощо);

4) методи математичної статистики.

Дослідження проведено на контингенті 400 бажаючих вступити на службу в недержавне охоронне підприємство «Альфа-Щит» в якості охоронників (категорія А) та охоронців (категорія С). На етапі формуючого експерименту особи, зараховані на службу (200 чол.), були поділені на «успішних» та «неуспішних»; тих, які проходили або не проходили спеціальну підготовку у Центрі професійно-психологічної підготовки. їх порівняння правило за матеріал для оцінки успішності формування психологічної готовності до виконання функцій охоронника або охоронця.

Для забезпечення надійності первинної інформації і вірогідності висновків у дослідженні використана стратегія критеріаль-них вибірок, перехресна перевірка психодіагностичних даних, порівняльний аналіз прогнозованої та реальної успішності діяльності, аналізу критичних інцидентів, верифікація гіпотез методами математичної статистики тощо.

Організація дослідження та його етапи. Дослідження було проведено в 1994-1998 рр. й включало такі етапи:

1) теоретичний аналіз проблеми і формування вихідних положень та гіпотез (1994-1995 рр.);

2) розробка моделі спеціаліста охорони (охоронника, охоронця), створення професіограм, підбір методик для оцінки професійної психологічної придатності до служби, збору емпіричних

даних, корегування моделі співробітника охорони та вдосконалення методики професійного психологічного відбору (1995-1996 рр.);

3) розробка учбових планів і програм, спрямованих на формування психологічної готовності до охоронної діяльності, їх апробації, корегування та впровадження на базі спеціалізованого навчального центру (1997-1998 рр.).

Положення, що виносяться аа захист.

1. Належний рівень професійно-психологічної готовності до охоронної діяльності може бути досягнутий за умов якісного відбору кандидатів на навчання (шляхом науково обгрунтованої оцінки їх професійної придатності), цілеспрямованої первинної та подальшої систематичної службової підготовки.

2. Враховуючи соціальну спрямованість діяльності співробітників охорони, в процесі професійної підготовки ключову роль має відігравати загальна і спеціальна професійно-психологічна підготовка. Критерієм успішної психологічної підготовки виступає сформованість професійно важливих психологічних якостей особистості, уміння “використовувати себе”, свої пізнавальні, комунікативні та інші здібності для вирішення службових задач, здатність довільно регулювати ступінь готовності до діяльності у відповідності з службово-оперативною обстановкою.

3. При організації первинної та подальшої систематичної службової професійно-психологічної підготовки співробітників охорони головна увага має приділятися професійній психології, викладання якої грунтується на загальнопсихологічних принципах (єдності свідомості та діяльності, активності суб’єкта та інше) й будується на дидактичних принципах наочності, алгоритмічності, зворотного зв’язку, активності особистості.

4. Впродовж 12-15 місяців після зарахування на службу успішні співробітники охорони виявляють тенденцію до нівелювання індивідуальних відмінностей, наближаються до параметрів узагальненої моделі спеціаліста, що тлумачиться як ознака формування «функціональної особистості». Неуспішні співробітники виявляють протилежну тенденцію «індивідуалізації».

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні теорети-ко-методологічних основ дослідження та його організації. На підставі констатуючого і формуючого експериментів (в ході яких використовувались, разом з відомими і самостійно розроблені мето-

дичні засоби) створені професіограми охоронника і охоронця недержавного охоронного підприємства, визначені оптимальні методи професійно-психологічного відбору та підготовки охоронників (охоронців), які впроваджено в спеціалізованому учбовому центрі “Альфа-Щит”. В публікаціях, що написані у співавторстві, пошу-качеві належить близько 50% текстів. Ідеї та розробки соавторів в дисертації не використовувались.

Наукова новизна: розроблена психологічна модель співробітників недержавних охоронних структур, професіограма і психо-грама охоронника й охоронця. Запропоновано методику їх відбору та цілеспрямованої підготовки; система методів самоконтролю та підтримки оптимального рівня психологічної готовності до професійної діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні змісту поняття психологічної готовності до діяльності співробітників недержавних охоронних структур. Визначено критерії оптимальної психологічної готовності до діяльності, чинники, що впливають на її динаміку (зокрема, сполучення загальної та спеціальної психологічної підготовки) стосовно співробітників охорони різних спеціальностей, які знаходяться на різних етапах професійної кар’єри.

Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у втіленні науково обгрунтованої методики діагностики психологічної готовності до охоронної діяльності в якості охоронника або охоронця, цілеспрямованої методики формування та підтримання у співробітників недержавних служб охорони постійної готовності до виконання службових обов’язків, зниженні плинності кадрів та кількості небажаних ексцесів на службі.

Апробацій роботи: Матеріали дисертації доповідались на науково-практичних конференціях: семінар “Безпека 97” (Харків, 1997), круглий стіл “Співробітництво, охорона, правопорядок” (Київ, 1997), “Безпека бізнесу” (Москва, 1998), V Міжнародна конференція “Соціально-психологічна реабілітація населення, яке постраждало від екологічних і техногенних катастроф” (Мінськ, 1998).

За матеріалами дослідження опубліковано 11 друкованих праць: учбовий посібник, 6 методичних розробок, 2 статті в профільних наукових журналах, дві тези наукових конференцій, загальний обсяг публікацій - понад 26 друк. арк.

Результати дослідження впроваджено у практику в спеціалізованому охоронному підприємстві “Альфа-Щит” та Центрі професійно-психологічної підготовки охоронників і охоронців, що працює на його базі.

Методичні розробки схвалено керівництвом ДСО при МВС України та рекомендовано до використання спеціалістами психологічної служби ГУ МВС України в м. Києві. Досвід відбору та підготовки співробітників охорони в 1997-1998 рр. презентовано на спеціалізованих виставках у Києві, Харкові, Москві та Дніпропетровську.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Рукопис дисертації має обсяг 217 стор. машинопису; з них 15 стор. займають 13 табл., 4 стор. - 4 рис., 16 стор. - список використаних джерел (172 найменування), 55 стор. - додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ містить матеріали, що розкривають проблему дослідження, обгрунтовують актуальність обраного напрямку науково-практичної роботи, її об’єкт та предмет, головну мету і завдання, методологічні та методичні засади. Викладено основні положення, що виносяться на захист, обгрунтовується їх наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність.

Першій розділ дисертації “Готовність до професійної діяльності як психологічна проблема” присвячено теоретичному аналізу питань придатності до професійної діяльності, організації професійно-психологічного відбору та підготовки кадрів. Розкривається складна будова та динаміка стану психологічної готовності, зазначається, що наявність відповідних задатків та здібностей є тільки необхідною передумовою для досягнення професійної майстерності. Наявний потенціал може бути реалізований за умов спеціального навчання, професійної підготовки, подеколи досить тривалої, орієнтованої на формування фахівця певної кваліфікації, рівень якої задає модель спеціаліста.

Доведено, що професії охоронника та охоронця, при удаваній їх “простоті” та “відсутності” очевидних вимог щодо спеціальних здібностей, має відноситися до групи складних професій,

що здійснюються за умов підвищеної емоційної напруги. При оцінці та формуванні готовності до професійної діяльності мають бути враховані загальна та спеціальна професійна придатність особистості, ступінь її відповідності моделі, розробленої за результатами професіографічного дослідження.

Кількісний та якісний аналіз результатів спостережень, бесід, даних, психодіагностичного обстеження правили за підгрунтя для уточнення професіограми та психограми співробітників охорони, визначення компонентів моделі та розробки програм їх підготовки. Враховуючи «соціальний» характер діяльності співробітників охорони, поруч з іншими елементами професійної підготовки, учбовим планом передбачалася грунтовна професіонально-психологічна підготовка, в межах якої виокремлено загальнопсихологічну й спеціальну. Остання тлумачиться як засіб формування готовності до реалізації певних алгоритмів діяльності в складних, подеколи екстремальних умовах, при реальній загрозі безпеці співробітника охорони. Вона спрямована на формування професійної самосвідомості та світогляду, здатності «використовувати себе» як інструмент вирішення службових завдань.

Усвідомлюючи цілісний характер процесу формування особистості професіонала, єдність професійної та психологічної підготовки, їх розмежування здається доцільним з практичної точки зору, оскільки при формуванні окремих компонентів професійно-психологічної підготовки необхідно розрізняти загальні і локальні цілі, загальнопси-хологічні та загальнодидактичні принципи організації навчального процесу, спеціальні методи і прийоми, специфічні для рішення тих чи інших конкретних задач службової діяльності.

Професіографічне дослідження особливостей діяльності недержавної служби охорони свідчить, що її санітарно-гігієнічні умови загалом сприятливі. Менш сприятливим для співробітників охорони є психофізичне навантаження у ході виконання ними своїх обов'язків (змінний графік, добові чергування, праця у вихідні та святкові дні, утруднення у відновленні оптимальної працездатності, монотонність служби). Вона вимагає від співробітника постійного підтримання фізичної форми (тренування) та психічного тонусу (саморегуляція), систематичної службової підготовки та аналітичної роботи (простеження змін нормативної бази, проекту-

в

вання тактики забезпечення безпеки в несталій криміногенній ситуації, розробка психологічних портретів фігурантів).

Найбільш вагомими негативними чинниками службової діяльності є реальна загроза поранення та навіть загибелі, недостатній рівень правового та соціального захисту, можливість помсти, психологічного тиску на рідних, низький престиж служби, прояви ворожості з боку оточуючих, складні стосунки з представниками державних правоохоронних органів тощо.

Психологічний аналіз діяльності співробітників охорони та вимог, які ставляться нею до особистості охоронника (охоронця) свідчить про необхідність диференційного підходу до них, як в плані професійного психологічного відбору, так і плані наступної професійно-психологічної підготовки.

Аналіз критичних інцидентів свідчить, що вони зумовлені насамперед психологічними причинами: неадекватною самооцінкою, інтелектуальними та мотиваційно-вольовими вадами, а також тим, що 82% опитуваних охоронців вважають свою роботу тимчасовою.

На грунті професіографічного дослідження визначені такі головні компоненти моделі співробітника охорони:

1. Мотиваційний: свідомий вибір професії; відчуття професійного обов’язку; цілеспрямованість, сміливість, рішучість, впевненість у собі, пильність, готовність до самопожертви.

2. Орієнтаційний: критичність, обережність, реалістичність та гнучкість поведінки, відчутгя справедливості.

3. Операціональний: професійна спостережливість, кмітливість; швидкість та неординарність мислення, комунікативність, уміння розуміти людей та впливати на них.

4. Больовий: емоційно-вольова стійкість; здатність до саморегуляції; готовність ризикувати, витримувати монотонію, значне фізичне та нервово-психічне навантаження.

5. Оціночний: постійна психологічна інтерпретація подій; випередження їх розвитку, об’єктивність оцінок.

6. Функціональний: сильний та врівноважений тип нервової системи; витривалість, орієнтація в просторі та часі, координація рухів; професійні сприйняття, увага, пам’ять та мислення.

Другий розділ “Методи визначення психологічної готовності до здійснення охоронної діяльності” містить огляд методології та методики оцінки професійно-психологічної придатності

співробітників охорони, які використовуються в ОВС та запроваджені в охоронному підприємстві “Альфа-Щит”.

Принципова відміна правової бази діяльності недержавних охоронних підприємств і специфіка соціокультурної ситуації не дозволяє прямо використовувати досвід психологів ОВС. Тому одне з завдань нашого дослідження полягає у вдосконаленні методики професійного психологічного відбору охоронників, який здійснювався у двох взаємодоповнюючих напрямках, - розширення переліку методик, що можуть використовуватись для поглибленого вивчення кандидатури, та спрощення процедури обслідування шляхом заміни батареї складних методик однією комплексною експрес-методикого.

Доведена інформативність та прогностична валідність батареї методик, що включала тепінг-тест, вимірювання швидкості реакції на об’єкт, що рухається, тести Равена, Томаса, Басса-Дарки, Люшера, опитувальники ОСТ, НПУ, РСК, 16-РБ, ММРІ.

На базі шкал вербального та невербального інтелекту, опиту-вальників ММРІ, 16-РР, ПДО створено авторську комплексну екс-прес-методику «Щит-1», яка складається з трьох блоків: 1) загальної та професійної обізнаності, 2) вербального та невербального інтелекту, 3) 11 шкал особистості та шкапи достовірності. Коефіцієнт кореляції цієї методики з базовими не менш + 0,65, прогностична валідність, що була розрахована на виборці з 600 обстежених через рік після зарахування на службу, становила + 0,68. Визначені критерії, на підставі яких кандидати, що обстежуються, рекомендуються або не рекомендуються до служби за такими напрямками: робота у складі караулу (зміни), самостійне несення служби по охороні офісів, особливо складних об’єктів або фізичних осіб. За методиками ММРІ, 16-РР, «Щит-1» визначено типові психологічні «профілі» «успішних» і «неуспішних» охоронників та охоронців. За ММРІ найбільш інформативними виявилися шкали Р, 4, 5, 7, 8,9; за опитувальником 16-РР - шкали С, в, І, СЬ та ()з.

На грунті аналізу бази даних первинного психологічного обстеження кандидатів на роботу визначені найбільш інформативні методики і показники, які здатні виконувати дискримінанту функцію розпізнавання “успішних” ¡ “неуспішних” співробітників охорони. Для успішно працюючих співробітників охорони характерна наближеність всіх основних показників до середньо-статистичної

норми. При цьому звичайні охоронники виявилися більш “нормальними”, ніж охоронці, що відрізняються більшою емоційною лабільністю, більш високим інтелектом та агресивністю. Попередній психологічний відбір кандидатів на службу в недержавних охоронних структурах слід визнати обов’язковим; методики, що використовуються для цього, мають бути сертифіковані, а проведення трудової експертизи майбутніх охоронців треба доручати спеціа-лістам-психологам, які мають відповідний диплом і досвід практичної роботи.

Третій розділ “Формування та підтримання психологічної готовності до здійснення охоронної діяльності” містить критичний аналіз традиційних форм і методів підготовки співробітників охорони правопорядку.

На сучасному етапі провідними формами професійної та психологічної підготовки охоронників і охоронців мають бути практичні заняття, психотехнічні та ділові ігри, комплексні навчання, а також синтетична форма проведення занять. Головною задачею підготовки є формування комплексу професіонально-психологічних якостей, знань і умінь, що сприяють впевненому та стабільному виконанню співробітником охорони своїх обов’язків в стандартних ситуаціях. Надзадача полягає у формуванні в співробітника охорони здатності швидко і правильно розбиратися у нестандартних ситуаціях, зберігати самовладання та знаходити нестандартні рішення в нештатних, небезпечних ситуаціях. Ті, хто навчаються, мають оволодіти знаннями, уміннями та навичками, які дозволять їм самостійно проаналізувати особливості професійної діяльності на конкретному об’єкті, розробити “під себе” ефективну' стратегію і тактику вирішення службових завдань. Кінцева мета навчання - формування професійного самовизначення та світогляду, постійна оптимальна готовність співробітника охорони до бездоганного несення служби в будь-яких, у тому числі й екстремальних умовах.

Як випливає з розробленої нами моделі співробітника недержавної служби охорони, для успішного виконання ним багаточис-ленних та різноманітних функціональних обов’язків, необхідне формування “функціональної особистості”, яка реалізує себе в службовій діяльності та залишається непідвладною професійній деформації.

Підготовка співробітників охорони на цей час ще не має під собою достатньо розгорнутої теоретичної та емпіричної бази. У зв’язку з цим варто зупинитися на змісті та методах формування психологічної готовності до здійснення охоронної діяльності, запроваджених у спеціалізованому навчальному центрі професійно-психологічної підготовки співробітників недержавних охоронних підприємств (комерційних служб безпеки).

Спираючись на загапьнопсихологічні та загальнодидактичні принципи активносгі суб’єкту, діяльнішого опосередкування, наочності, алгоритмічності, традиційні лекційно-семінарські форми проведення занять були скорочені до ЗО % навчального часу. Більша частина часу відводилась практичним заняттям (на натурі та полігоні), в ході яких використовувались психотехнічні ігри і вправи, моделювання ситуацій службової діяльності, відеотренінг. Завершували навчання комплексні навчання та підсумкове анкетування.

Результати порівняльного аналізу індивідуально-психологічних особливостей співробітників охорони, які проходили або не проходили підготовку на базі навчального центру, показують, що впродовж 12-15 місяців несення служби ці особи, набувають певних змін. В процесі становлення професіонала (формування ‘‘функціональної особистості”) спостерігаються дві тенденції, що суперечать між собою - професіоналізації та професійної деформації. Особи, які пройшли спеціальне навчання, утворюють однорідну, з точки зору структури “функціональної особистості”, спільність, параметри якої відповідають моделі спеціаліста. Ступінь їх придатності до охоронної діяльності виявляється вищою, ніж у осіб, яких було прийнято на службу без навчання (через наявність у них відповідного дозволу і практичного досвіду).

Особи, які пройшли підготовку, склали лише 20% всіх звільнених за поданням командирів структурних підрозділів, що свідчить про економічну доцільність організації спеціальної підготовки співробітників охорони. Проте, якісна постановка професіонально-психологічного відбору та первинної підготовки співробітників охорони не знижує значимості організації систематичної службової підготовки. В її процесі головна увага приділялася питанням візуальної психодіагностики неправди, психології маніпулювання, рольової поведінки, саморегуляції.

ВИСНОВКИ

Дослідження підтвердило обгрунтованість висунутої гіпотези, й правомірність винесених на захист положень, які винесено на захист. Теоретичний аналіз проблеми та отримані нами експериментальні дані дають підстави для таких загальних висновків:

1. Професійно-психологічна готовність є відносно стійким станом психіки, який формується на базі певних професійно важливих властивостей та якостей особистості, в процесі спеціально організованого та цілеспрямованого навчання. Професійно-психологічна готовність до охоронної діяльності в недержавних охоронних підприємствах має певні відмінності від готовності до професійної діяльності працівників державних правоохоронних органів. Вони зумовлені недостатнім рівнем правового та соціального захисту працівників комерційних охоронних структур, негативним іміджем охоронців, їх ставленням до роботи в охороні як до тимчасової.

2. Професійно-психологічна готовність співробітників охорони до діяльності не може постійно знаходитись на максимально високому рівні. Професіоналізм визначається здатністю свідомо регулювати рівень готовності (переходити від режиму очікування до підвищеної або повної готовності) у відповідності з оперативною обстановкою; швидко досягати стану повної мобілізації або оперативного спокою. Однією з головних складових професійно-психологічної підготовки до професійної діяльності співробітника охорони є психологічна підготовка, в якій доцільно розрізняти об’єкт- та суб’єктоорієнтовані елементи.

3. Професійно-психологічна готовність співробітників охорони до професійної діяльності грунтується на професійно-психологічній придатності до неї, яка може бути визначена на підставі про-фесіографічного вивчення охоронної діяльності та обгрунтування вимог до спеціаліста охорони (вироблення моделі спеціаліста). Для оцінки придатності кандидата вимогам професії запропонована методика психодіагностичного обстеження, яка виявила відмінності успішних та неуспішних охоронців та охоронників.

4. Вивчення досвіду професійно-психологічного відбору в силові структури та власний багаторічний досвід підбору і розподілу співробітників охорони дає підстави запропонувати оптимальну батарею психодіагностичних методів поглибленого відбору спів-

робітників для недержавних охоронних підприємств, а також авторську експрес-методику відбору співробітників охорони “Щит-1”. Доведено її надійність, змістовна і прогностична валідність.

5. Визначені зміст, принципи та методи професійно-психологічної підготовки до здійснення охоронної діяльності на етапі первинного навчання і подальшого підвищення кваліфікації; оптимальне співвідношення фундаментальних і прикладних психологічних пізнань та умінь співробітників охорони, критерії і прийоми оперативної оцінки готовності співробітників охорони до професійної діяльності.

Результати дослідження дають підставу для таких практичних рекомендацій:

1. Доповнити розділ III інструкції “Про порядок видачі...”, затвердженої наказом МВС № 112, таким положенням: ввести обов’язкову трудову психологічну експертизу кандидатів на отримання посвідчення УДСО всіх категорій на предмет професійно-психологічної придатності до служби.

2. Внести до учбових планів підготовки співробітників охорони курс “Основи професійної психології”, що має складати не менш 4050% загального обсягу навчального часу. До екзаменаційних білетів на отримання дозволу працювати на посаді охоронника (категорія А) включати запитання та задачі з професійної психології.

3. Професійно-психологічна підготовка співробітників охоронних структур має стати невід’ємною складовою службової підготовки, здійснюватися переважно у формі психотехнічних ігор, вправ, тренінгу спілкування та рольової поведінки, систематичних занять аутогенним тренуванням.

4. Одним з критеріїв професійно-психологічної готовності до здійснення охоронної діяльності може виступати професійна самосвідомість та світогляд, здатність довільно (у відповідності з оперативною обстановкою) регулювати рівень мобілізованості на виконання функціональних обов’язків.

5. В крупних охоронних підприємствах і учбових центрах підготовки охоронників та охоронців, співробітників служб безпеки, доцільно створювати власну психологічну службу. Автор рекомендує до використання досвід психологічної служби підприємства “Альфа-Щит” (Положення про службу, функціональні обов’язки психолога, зразки робочої документації, тематичні плани, методичні розробки тощо).

6. Уявляється неправомірним віднесення рішенням Мінпраці України співробітників охорони до категорії професій, що не потребують спеціальної підготовки. З огляду на суттєві відмінності професіограм охоронників і охоронців їх кодифікація одним кодом в класифікаторі професій не обгрунтована.

Подальші перспективи дослідження вбачаються у вдосконаленні методики професіонально-психологічного відбору та підготовки співробітників охорони, вивченні динаміки змін особистості в процесі діяльності, яка здійснюється в умовах постійної небезпеки, психологічного супроводження цієї діяльності й забезпечення сумісності співробітників охорони між собою та особами, що охороняються. Вказані напрямки досліджень можна віднести до компетенції загальної психології, психології праці та діяльності в особливих умовах, прикладної та практичної психології.

Головний зміст дисертації відображено у 9 публікаціях:

1. Деликатный С. К., Половникова Ж. Ю., Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. - К., 1998. - 548 с.

2. Половникова Ж. Ю. Методические рекомендации по применению методики «Щит-1» в системе формирования психологической готовности сотрудников охраны. - К.: Стилос, 1997. - 36 с.

3. Половникова Ж. Ю. Организационно-методические рекомендации по разработке модели формирования профессиональнопсихологической готовности сотрудников охраны (психологический аспект) - К.: Стилос, 1997. - 40 с.

4. Половникова Ж. Ю. Основы профессионально-психологической подготовки сотрудников ОВД (учебно-методические рекомендации). - К.: Стилос, 1997. - 42 с.

5. Половникова Ж. Ю. Положение о психологической службе Пограничных войск государств-участников Содружества независимых государств: Метод, реком. - М., 1997. - 37 с.

6. Деликатный С. К., Половникова Ж. Ю., Прыгунов П.Я. Концепция развития психологической службы Пограничных войск Украины: Метод, реком. - Киев-Хмельницкий, 1998. - 55 с.

7. Делікатний С. К., Половнікова Ж. Ю., Пригунов П.Я. та ін. Психологія особистої безпеки співробітників ОВС: Метод, реком. -К., 1998.-30 с.

8. Половникова Ж. Ю. Особенности формирования психологической готовности сотрудников охраны к выполнению профессиональных задач. // Вестник Одесского университета. - 1998. - № 1.-С. 34-36.

9. Половникова Ж. Ю. Психологическое обеспечение негосударственной охранной деятельности в Украине. // Персонал. -1998,-№9.-С. 66-70.

Окремі положення дисертації викладено у двох тезах доповідей на наукових конференціях обсягом 0,2 друк. арк.

Половнікова Ж. Ю. Формування психологічної готовності до здійснення професійної діяльності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Університет внутрішніх справ МВС України, Харків, 1998.

Дисертація присвячена питанням професійно-психологічного відбору та підготовки співробітників недержавних охоронних підприємств. Визначені методологічні та методичні засади професійно-психологічного відбору співробітників охорони та служб безпеки; принципи, зміст та методи їхньої професійно-психологічної підготовки, досліджені тенденції професіоналізації та професійної деформації співробітників охорони через 12-15 місяців після прийняття на роботу.

Ключові слова: охоронна діяльність, професійно-психологічний відбір, загальна та спеціальна психологічна підготовка охоронників і охоронців, динаміка змін особистості співробітників охорони.

Половникова Ж. Ю. Формирование психологической готовности к осуществлению профессиональной деятельности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Университет внутренних дел МВД Украины, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена вопросам профессиональнопсихологического отбора и подготовки сотрудников негосударст-

венных охранных предприятий. Определены методологические и методические основы профессионально-психологического отбора сотрудников охраны и служб безопасности; принципы, содержание и методы их профессионально-психологической подготовки, исследованы тенденции профессионализации и профессиональной деформации сотрудников охраны через 12-15 месяцев после зачисления на службу.

Ключевые слова: охранная деятельность, профессиональнопсихологический отбор, общая и специальная психологическая подготовка охранников и телохранителей, динамика изменений личности сотрудников охраны.

Polovnikova G. Y.: Forming of psychological readiness of security employees for execution of professional activities. Manuscript.

Candidate's dissertation for receiving scientific degree in the specialty 19.00.01 - general psychology and history of psychology. -University of Internal affairs of Ministry of Internal affairs of Ukraine, Kharkov, 1998.

Dissertation deals with problems of professional psychological selection and training of employees of commercial guarding companies. The following thesis are determined in the given manuscript: methodological and methodical basis of professional and psychological selection of guardmen and employees of security services; principles, content and methods of their professional and psychological training. Professionalization and professional deformation of guardmen in 12-15 month's after employment are stadied in this dissertation.

Keywords: guarding activity, professional psychological

selection, general and special psychological training of guards and bodyguards, dynamics of guards’ personality changes.