автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Изучение возможности использования зоологическихсимволов в качестве стимульного материала проективного психодиагностического теста

Автореферат диссертации по теме "Изучение возможности использования зоологическихсимволов в качестве стимульного материала проективного психодиагностического теста"

Харківський університет внутрішніх справ МВС України

О. і На правах рукопису

ПАШНЕВ Борис Костянтинович

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗООЛОГІЧНИХ СИМВОЛІВ В ЯКОСТІ СТИМУЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПРОЕКТИВНОГО ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО

ТЕСТУ

19.00.01 — обща психологія, історія психології АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Харків — 1996

Дисертація е рукопис.

Роботу виконано в Українському науково-дослідному інституті клінічної та экспериментально! неврології та психіатрії.

Наукові керівники — доктор психологічних наук

ШЕСТОПАЛОВА Людмила Федорівна доктор медичних наук ПОДКОРИТОВ Валерій Семенович

Офіційні опоненти — доктор психологічних наук ІВАНОВА Олена Феліксовна кандидат психологічних наук, доцент КУЗНЄЦОВ Марат Амірович

Провідна організація — Харківський війсковий університет, кафедра психології, м. Харків

Захист відбудеться « ^ ^ ^_________1996 р. о *

годині на засіданні спеціалізованної вченої ради К. 02. 24. 02. Харківського університету внутрішніх справ МВС України за адресою: 310080, м. Харків, вул. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського університету внутрішніх справ МВС України.

Автореферат розісланий « ^ » _ ___1996 р.

Вчений секретар спеціалізованної вченої ради, канд. психол. н., доцент ¿/ВАЩЕНКО І. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Психологічна діагностика є однією із основних форм практичного доповнення професійних можливостей психологів. Однак, недивлячись на велику кількість тестів, які використовує психологічна наука, існує постійна необхідність розширення діапазону нових психодіагностичних методик.

На сучасному етапі розвитку психодіагностики в світовій практиці найбільш ефективним інструментом дослідження особистості е проективні техніки [Л.Ф.Бурлачук 1979, 1989]. Актуальним залишається завдання конструювання нових психодіагностичних тестів, тому що велика кількість існуючих проективних методик не відповідає заданим критеріям психометричних методів [А. Анастази, 1982].

Основою для конструювання будь-якого нового проективного тесту є вибір стимулу, бо від нього буде залежати психодіагностичні можливості методики [П. Клайн, 1994].

Стимулом у проективних техніках може бути практично будь який предмет, образ, ситуація, тощо. Головна проблема — це можливості експерементатора адекватно інтерпретирувати відповіді піддослідного на відповідний стимульний матеріал. Метою стимулу в проективній методиці є актуалізація не зовсім свідомих мотивів особистості та через відповідне ставлення до стимулу піддослідного зробити їх доступними для дослідження.

Таким стимулом, на наш погляд, можуть стати зоологічні символи — назви окремих тварин, які ранжируються піддослідними за критерієм «привабливості-непривабливості».

У нашому дослідженні ми відштовхувались від гіпотези, що окремі зоологічні символи можуть бути використані як стимули проективного тесту, якщо вони будуть відповідати чотирьом критеріям: мати 1) помірний рівень неоднозначності; 2) значну статистичну відповідність; 3) чутливість до виражених змін у психічному стані піддослідних; 4) стійкість ставлення до них піддослідних незалежно від змін їх природнього психічного стану і випадкових помилок.

З

Мета дослідження полягала в експериментальному вивченні особливостей вибору різними групами піддослідних, дифференційо-ваних за віком, статтю та станом психічного здоров’я, окремих зоологічних символів для обгрунтування можливостей використання їх у вигляді стимульного матеріалу проективного психодіагностично-го тесту.

Задачі дослідження.

1. Провести експериментально-теоретичне обгрунтування нової пси-ходіагностичної процедури на основі прийому ранжування зоологічних символів як проективного стимулу.

2. Вивчити особливості семантичного поля окремих назв тварин для встановлення ступеню їх гомогенності та специфічності.

3. Визначити статистичну відповідносіь ранжирування зоологічних символів великими групами піддослідних.

4. Визначити стійкість зоологічних символів до змін природнього психічного стану піддослідних.

5. Визначити чутливість ранжування стимульного рядка зоологічних символів до значних змін психічного стану піддослідних.

6. Визначити чутливість ранжування стимульного рядка зоологічних символів до індивідуально-типових та статтевих особливостей.

7. Виявити нові диагностичі та прогностичні критерії з метою вирішення диференційовано-діагностичних завдань при дослідженні індивідуально-психологічних особливостей людини.

Наукова новизна.

Вперше показано, що деякі риси і якості особистості, будучи спроектовані на відповідні зоологічні символи, можуть бути зафіксовані у вигляді ранжированого ряду цих символів і стати після цього об’єктами спеціального психологічного аналізу.

Установлено, що стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин має відповідний ступінь однорідності та специфічності.

Установлено, що стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин, який ранжується піддослідними за ознакою привабливості-неприваб-ливості є чутливим до розмежування психічних станів у нормі та патології.

Установлено, що стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин є чутливим до виявлення індивідуально-типових особливостей.

Здатність зоологічних символів дифференцювати піддослідних за критеріями норми чи патології, індивідуально-типових відмінностей дозволяє використовувати їх у якості стимульного матеріалу з метою конструювання психодіагностичного проективного тесту.

Теоретичне та практичне значення роботи.

На основі проведених експериментально-психологічних досліджень доведена можливість використання зоологічних символів у якості проективних стимулів. Розроблено експериментально-теоретичне обгрунтування, мета якого — конструювання проективного психодіагностичного тесту, спрямованого на вивчення індивідуально-психологічних особливостей людини.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що на основі вивчення семантичної відповідності зоологічних символів та статистичних закономірностей їх вибору великими групами піддослідних були отримані достатньо надійні діагностичні критерії, за допомогою яких практичні психологи можуть проводити первинну дифференціацію між здоровими та психічно хворими піддослідними, визначати різні типи акцентуацій характеру. Результати дослідження можуть бути ефективно використані шкільними та медичними психологами, практичними психологами в армії та системі МВС, профорієнтації, тощо.

Положення, які виносяться на захист.

1. Стимульний матеріал у вигляді зоологічних символів має відповідну ступінь гомогенності та специфічності.

2. Стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин є чутливим до розмежування психічних станів у нормі та патологи.

3. Стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин є чутливим до виявлення індивідуально-типових особливостей.

Апробація роботи. Основний зміст роботи докладався на засіданні секції «Психодіагностика» на II міжнародних психологічних читаннях з актуальних проблем сучасної психології (м.Харків, 22-23 листопада 1995 p.); на засіданні вченої ради УНДІКЕНП; на міських семінарах практичних психологів, що працюють в установах освіти (1993-1995 p.p.)

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 4 статті.

Обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду -

літератури, опису матеріалів і методів, 3-х розділів власних досліджень та їх обговорювання, закінчення, висновків та списку літератури, який містить 65 робіт вітчизняних і закордонних авторів. Робота викладена на 175 сторінках машинописного тексту, включає 83 таблиці та 7 малюнків.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів.

Дисертантом особисто отримані дані дослідження семантичної та статистичної відповідності запропонованих зоологічних символів; чутливості їх до індивідуально-типових особливостей та до розмежування психічних станів у нормі та патології.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

У роботі використані дані експерементальних досліджень, в яких взяли участь 2216 піддослідних. 1769 здорових піддослідних у віці 14-50 років, 447 хворих піддослідних у віці 11-50 років з різними нервово-психічними розладами.

Психологічні методи: асоціативний експеримент, семантичний диференціал.

Психодіагностичні методи: модифікований опитувальник Литт-мана-Шмішека.

Статистичну обробку результатів експериментів проводили методом Ст’юдента-Фішера.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Можливість використання зоологічних символів як сгнм^льного матеріалу проективного тесту.

Вибір тварин у вигляді проективного стимулу можна пояснити тим, що тварини, як культурно-історичні символи, існують у свідомості людини ще з дитинства у формі міфів, казок, легенд та інше. Тварини також мають велике значення в символиці як у зв’язку з їх різноманітними особливостями поведінки, так і в зв’язку з їх ставленням до людини. У фольклорі різних народів тварини були посередниками для інакомовного опису людських характерів. Існування образів тварин у снах, галюцинаціях, у відповідях на слабкоструктуйовані стимули, наприклад у тесті Роршаха, вказують на той факт, що вони можуть також існувати і в несвідомій сфері. Тому використання зоологічних символів як проективного стимулу може актуалізувати не тільки свідомі рівні пам’яті, але і глибинні,

архаїчні рівні психики.

Різні тварини використовують широкий спектр біологічних форм пристосування до середовища, які в алегоричному вигляді можуть відповідати різноманітним способам поведінкової адаптації людини. Ця алегорійність втілювалася в історії людської культури, в байках і казках. Характерологічна відповідність та насиченість символічними якостями, особливостями поведінки, що зовні прихована, але імплиці-тно існуюча у кожній тварині, дозволяє викорнстувати назви різних тварин як стимулюючий матеріал у наших дослідженнях.

Таким чином, на підставі літературних та власних теоретично-експериментальних досліджень, робиться висновок про те, що вибір зоологічних символів як стимулу проективного тесту залежить від трьох основних причин:

по-перше, однозначності зоологічного образу як культурно-історичного символу;

по-друге: ділісності та стійкості тих комплексів поведінкових стратегій, які стоять за кожною назвою тварини. Кожна така поведінкова стратегія пов’язана з відповідною групою властивостей і якостей, необхідних тварині для ефективної адаптації до середовища. Тому, з’являється можливість інтерпретації не тільки ставлення піддослідного, який вибирає тих чи інших тварин, але і визначати особливості особистості, що впливають на його поведінку;

по-третє, легкості ідентифікації людини з твариною. Крім людського образу, піддослідним із усіх інших видів стимулів найлегше порівнювати себе із твариною. У той же час відповідна схожість і відмінність образу тварини від образу людини і відтворює той феномен неоднозначності, котрий активізує проективні механізми психіки.

Дослідження семантичної відповідності зоологічних символів у вигляді 12 назв тварин.

Кількість зоологічних символів, які були включені в оцінну класифікацію або ранжування було обмежено дванадцятьма назвами. До їх складу ввійшли такі назви тварин: «сова», «заєць», «ведмідь», «ящірка», «павич», «рись», «голуб», «лисиця», «собака», «лев», «олень», «миша».

Для визначення однорідності (гомогенності) та специфічності сематичних полів кожної із дванадцяти тварин були використані метод семантичного диференціалу (Ч.Осгуд, 1952, 1957) та метод вільних асоціацій.

У першій серії експериментів взяли участь 12 експертів, які оцінювали кожну з 12 тварин за первинними ознаками методом семантичного диференціалу. Дані дослідження представлені у вигляді таблиці.

фактор № п/п оцінка сила активність

1 собака +9,1 лев +10,2 собака +9,3

2 голуб +8,6 ведмідь +9,8 голуб +8,6

3 олень +8,0 рись +8,2 заєць +7,4

4 ведмідь +6,4 олень +8,1 ящірка +5,1

5 заєць +4,5 лисиця +6,4 олень +4,9

б павич +3,7 сова +5,6 лисиця +3,5

7 лев -3,2 собака +5,3 лев +3,3

8 лисиця -3,8 павич +4,2 рись +2,9

9 рись -4,4 ящірка -2,5 миша -2,8

10 сова -5,6 миша -7,7 павич -4,3

11 миша -6,7 голуб -8,5 ведмідь -5,5

12 ящірка -7,2 заєць -8,6 сова -6,7

Отримані результати дають можливість інтерпретувати 12 назв тварин за факторами: «оцінка», «сила», «активність».

Найбільш позитивно були оцінені такі назви тварин: «собака», «голуб» та «олень».

Найбільш негативно — «миша» та «ящірка». Фактор «сила» на позитивному полюсі включає такі назви тварин: «лев», «ведмідь», «рись» та «олень», на негативному — «заєць», «голуб», «миша», «ящірка». До найбільш динамічних тварин за фактором «активність» експерти віднесли «собаку», «голуба», «зайця», до найменш динамічних — «сову» та «ведмедя».

Друга серія експериментів була спрямована на виявлення: більш широкого набору характерологічних рис, які приписуються піддослідними назвам тварин. Для оцінки вираженості у цих тварин тих чи інших якостей був запропонований список прикметників. В ескпери-

менті взяли участь 71 піддослідний у віці 13-17 років чоловічої та жіночої статі. Піддослідні визначали ступінь вираженості (від 0 до 3) якостей, представлених тварин. Був отриманий перелік якостей 12 назв тварин, що мають найбільші вагові навантаження.

У третій серії експерименту виявлялась міра гомогенності та специфічності 12 назв тварин методом вільних асоціацій. Асоціативний експеримент є найбільш розробленою технікою семантичного аналізу. У дослідженні взяло участь 74 підлітки чоловічої та жіночої статі у віці 11-17 років та 114 дорослих (61 чоловік і 53 жінки) піддослідних у віці 18-25 років. Перед дослідженням ставилось завдання складання словника якостей до 12 назв тварин на основі аналізу їх асоціативних полів. Аналізувався зміст асоціацій та відсотковий показник асоціативно-синонімичних комплексів до кожного з назв тварин, окремо для підлітків та дорослих, чоловіків та жінок.

Отримані результати виявили значну змістову і вагову схожість-асоціативних комплексів для кожної з 12 назв тварин у двох різновікових і двох різностатевих групах піддослідних. Ця схожість семантичних полів для різних груп піддослідних та їх значна відмінність для кожного з 12 назв тварин дозволяє зробити висновок про їх гомогенність та специфічність.

Ця гомогенність та специфічність дозволяє експериментатору достатньо однозначно інтерпретувати той комплекс уяв, який викликають стимульні тварини. Однак, для самих піддослідних ці назви тварин мають значну долю неоднозначності і невідповідності.

Дослідження статистичної відповідності 12 назв тварин та стійкості ставлення до них піддослідних.

Досліджувалась статистична відповідність 12 назв тварин. Підвищення достовірності висновків психологічних досліджень є основною метою використання статистичних методів. Счатистична відповідність у контексті цього дослідження — це стійкий розподіл імовірності знаходження стимульної тварини в відповідному місці ранжированого ряду, який незначно змінюється під впливом випадкових факторів.

Дослідження статистичної відповідності пов’язане з доказом того, що відношення до 12 назв тварин у здоровій популяції постійне

і воно підпорядковується відповідним статистичним закономірностям. Результати, які виходять за межі статистичної відповідності, можуть бути одінеш як такі, що не відповідають статистичному нормативу.

Для виявлення, чи є реакція піддослідних на запропонований стимульний матеріал статистично відповідною, були проведені спеціальні дослідження. Досліджувались дві незалежні групи здорових підлітків, хлопчиків та дівчаток, у віці 14-17 років. У першу досліджувану грушу війшли 125 хлопчиків та 153 дівчинки, у другу — 180 хлопчиків та 266 дівчаток. Піддослідним було запропоновано проранжирувати з точки зору привабливості-непривабливості приведені вище 12 назв тварин. Була отримана імовірність розподілу 12 назв тварин за місцями в ранжированому ряду для кожної групи піддослідних. Будувалися криві розподілу для кожної з назв тварин першої та другої групи піддослідних. Імовірність схожості кривих, тобто рівність їх середніх значень та дисперсій, визначалась за критеріями І — Ст’юдента і Фішера (Р). Проведені обчислення довели, що різниця між середніми значеннями цих кривих та їх геніальних дисперсій не е статистично достовірною при рівні значущості Р < 0,05.

Мал. 1. Розподіл імовірності Р(М) ранжування за місяцями N назви тварини «голуб». Крива 1 — перша група 153 піддослідних, здорові дівчата у віці 14-17 років; крива 2 — друга група 265 піддослідних, здорові дівчата у віці 14-17 років.

Аналіз отриманих розподілів імовірностей у вигляді кривих показує, що вони мають складну будову. Для окремих назв тварин ці криві розподілу описуються виразом, що близький до гаусого з достатньо малою дисперсією. Для інших назв тварин опис розподілу імовірності ранжирування 12 назв тварин є більш складним.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що в здоровій популяції є різні групи, які мають відповідне ставлення до даних тварин, що відображається у вигляді відповідних піків на кривих розподілу імовірності.

Досліджувалась також стійкість відносин піддослідних до 12 назв тварин.

Стійкість відносин піддослідних до проективного стимулу в ході відповідного часу є важливим показником його діагностичних можливостей.

Якщо ми робимо висновок, що за кожною з представлених назв тварин стоїть завуальований відповідний комплекс поведінкових якостей і що ставлення піддослідних до цих назв тварин через механізми проекції та ідентифікації відображує його особливості особистості, то в наслідок того, що риси особистості людини є достатньо стійкими утвореннями, ставлення піддослідних до цих назв тварин мають бути в незначній мірі здатними до змін в процесі тривалого часу.

Стійкість ставлення піддослідних до 12 назв тварин, незалежно від змін їх поточного психічного стану і випадкових помилок, досліджувалась за методом повторного тестування. Одна і та ж група підлітків обох статей у кількості 77 осіб двічі, з інтервалом у 9 місяців, ранжувала назви 12 тварин за ознакою привабливості — непривабливості. У процесі обстеження були одержані функції розподілу імовірності результатів ранжування запропонованих назв тварин. Дані дослідження представлені у вигляді таблиці.

\№твар. № дослХ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

І N±1) РК 10±1 0,32 7±1,5 0,27 8 ±2 0,27 12±2 0,5 8±1,5 0,23 1±4 0,32 12±2 0,45 8±5 0,14 5±1 0,27 1±2 0,54 4±2 0,32 4±2,5 0,2

II N±0 PN 9±1 0,27 7 ±2 0,32 8 ±2 0,18 12±1 0,59 6±1,5 0,18 І ±2 0,41 11±1 0,41 9 ±5 0,14 4 ±2 0,18 1±2 0,36 5 ±2 0,27 3±1 0,32

Проаналізувавши цю таблицю, можна зробити висновок, що піки максимальної імовірності розподілу в процесі ранжування 12 назв тварин мають збіг для 1-го та 2-го дослідження практично у всіх назвах тварин. Зберігаються не тільки місця максимальної імовірності вибору, але також дисперсія та максимальне значення імовірності.

Приведені результати збігаються також з обчисленим коефіцієнтом корреляції, що складає г=0,88. Цей показник вказує на незначні зміни ставлення піддослідних до 12 назв тварин через тривалий період часу.

Дослідження можливостей використання зоологічних символів для вирішення диференціально-діагностичних завдань.

Експериментально-психологічні механізми дослідження широко використовуються для вирішення диффд>енціально-діагностичних завдань. Проблема відокремлення психічної норми від патології має дуже велике практичне значення.

У даній роботі чутливість запропонованих зоологічних символів до розмежування психічних станів у нормі та патології досліджувалась методом контрастних груп. Порівнювались результати ранжування 12 назв тварин за ознакою привабливості-непривабливості 2-х великих груп піддослідних.

До першої груш ввійшли результати обстеження 429 здорових піддослідних (чоловіків — 81, хлопчиків — 125, жінок — 70, дівчаток — 153) у віці 14-25 років.

До другої групи ввійшли результати обстеження 447 хворих піддослідних (чоловіків — 43, хлопчиків — 155, жінок — 76, дівчаток — 97) у віці 11-50 років з граничними нервово-психічними розладами та 76 хворих підлітка з психотичними формами психічних порушень (55 хлопчиків і 21 дівчинка) у віці 11-17 років, які знаходилися на лікуванні у міській кліничній психіатричній лікарні № 15 м.Харкова.

На основі отриманих «первинних» оцінок розраховувались імовірності розподілу 12 назв тварин за місцями в ранжированому ряду для кожної групи піддослідних, окремо для чоловіків та жінок. За допомогою розрахунків було доведено, що дані розподілу імовірності 12 назв тварин відповідні 2-м великим групам здорових та хворих піддослідних різняться між собою. Ця відмінність оцінювалась за

критеріями і — Ст’юдента і Фишера (Б). Проведені обчислення дали змогу зробити висновок, що різниця між середніми значеннями оцінок для кожної групи піддослідних та їх генеральних дисперсій для всіх назв тварин, крім назв «миша» та «ящірка», є статистично вірогідною при рівні значущості р < 0,05.

Дослідження також довели, що є значна різниця оцінок ранжуваяня 12 назв тварин піддослідних різноі статі і різного віку.

Проведені дослідження встановили, що кожна з 12 назв тварин з різною частотою вибирається на різні місця ранжированого ряду здоровими та хворими піддослідними.

Мал. 2. Розподіл імовірності P(N) ранжування за місцями N назви тварини

«рись». Крива 1 — здорові підлітки (125 чол.); 2 — хворі підлітки з граничними нервово-психічними розладами (155 чол.); З — хворі підлітки з психотичними формами психічних порушень.

Для того, щоб проаналізувати особливості вибору 12 назв тварин за місцем ранжированого ряду різними групами піддослідних, були відібрані результати, що входять в умовно визначений діапазон у межах сімдесяти відсотків. Порівняльний аналіз частоти вибору 12 назв тварин показує, що для кожного місця ранжированого ряду є певна розбіжність у переважності вибору тієї чи іншої тварини здоровими та хворими піддослідними.

Таким чином, на основі отриманих результатів робиться висно-

вок, що зоологічні символи у вигляді поданих 12 назв тварин, які ранжируються піддослідними за ознакою «привабливість — непривабливість» на достатньо значному рівні імовірності можуть розмежовувати між собою результати, що отримані у здорових і психічно хворих піддослідних.

Таким чином, з’являється можливість за допомогою описаної процедури вирішувати відповідні диференціально-діагностичні завдання.

Дослідження чутливості процедури ранжування 12 назв тварин до індивідуально-типових особливостей.

Індивідуально-типові особливості у вигляді різних типів ак-центуацій характеру достатньо повно описані в роботах К. Леонгар-да (1981), А.Е. Лічко (1983) та інших.

Визначення типу акцентуації характеру проводилося за допомогою модифікованого опитувальника Літтмана-Шмишека (1987).

Після визначення типу акцентуації характеру за допомогою цього опитувальника піддослідні ранжували 12 назв тварин за ознаками привабливості-непривабливості.

Мал. 3. Розподіл імовірності Р назви тварини «ведмідь» для місць 5, 7, 9. Піддослідні — дівчата у віці 14-17 років (178 чол.). Типи акцентуації характеру (Т): 1 — гіпертимний; 2 — демонстративний; 3 — емотивний; 4 — психастеничний; 5 — збудливий; б — циклотимічний; 7 — дистимічний; 8 — застряваючий. Крива 1 — 9 місце; 2 — 7 місце; 3 — 5 місце.

Були визначені імовірності розподілу 12 назв тварин за місцями ранжированого ряду для кожного з восьми типів акцентуації характеру. (Дивись мал. 3.). •

Відповідна трудність доказу чутливості процедури ранжування 12 назв тварин за різними типами акцентуацій характеру є в тому, що диференціація груп проводилася між здоровими піддослідними. У зв’язку з цим для вивчення особливості вибору 12 назв тварин піддослідними з різними типами акцентуацій характеру встановлювалась глибина відмінностей між ними за допомогою критерію х2.

Були розраховані оцінки значущих відмінностей імовірностей вибору 12 назв тварин за місцями в ранжированому ряду для восьми типів акцентуацій характеру (окремо для хлопчиків та дівчаток).

На основі отриманих результатів було зроблено висновок, що для кожного типу акцентуації характеру існує відповідний іфофіль з значущого вибору різних назв тварин для кожного місця ранжированого ряду.

За допомогою приведеної процедури, знаючи відповідний профіль розподілу місць з найбільшою і найменшою імовірністю вибору тії чи іншоі тварини, можна розрахувати імовірність віднесення результатів індивідуального ранжування до одного з восьми типів акцентуації характеру. Таким чином, з’являється можливість диференціювати піддослідних за індивідуально-типовими розбіжностями.

ВИСНОВКИ

1. Зоологічні символи у вигляді 12 назв тварин, ставлення до яких досліджується методом ранжування їх за ознаками привабливості — непривабливості в достатній мірі відповідають чотирьом критериям відбору стимульного матеріалу для конструювання проективного психодіагностичного тесту.

2. Кожна з 12 стимульних назв тварин має семантичну

однорідність та специфічність, що дозволяє давати однозначну інтерпритацію характеру відношення до них піддослідних. Одночасно зберігається відносна доля невідповідності їх сприймання самими піддослідними. •

3. Реакція здорової популяції на запропонований стимульний матеріал у вигляді 12 назв тварин є статистично відповідною, що

виражається у інваріантності функції розподілення імовірностей вибору кожної стимульної тварини за відповідним місцем ранжиру-ваного ряду.

4. Має місце висока стійкість ставлення піддослідних до запропонованих 12 зоологічних символів і відповідна незалежність цього ставлення від природних коливань поточних психічних станів піддослідних, часового фактору і впливу випадкових помилок на результати дослідження.

5. Запропонований набір зоологічних символів та спосіб їх пред’явлення достатньо чутливий до розмежування психічних станів норми від патології, до статевих і індивідуально-типових розбіжностей.

6. У процесі дослідження отримані функції розподілу імовірностей вибору 12 стимульних назв тварин для різних груп піддослідних, тобто отримані постійні числові величини у вигляді графіків і таблиць, котрі можуть бути орієнтовною основою трансформування первинних оцінок у похідні, з якими можна далі порівнювати будь-які нові результати індивідуальних досліджень.

7. Розроблено експериментально-теоретичне обгрунтування для конструювання проективного психодіагностичного тесту з метою вивчення індивідуально-психологічних особливостей особистості.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пашнев Б.К. Новая проективная психодиагностическая методика для исследования личностных особенностей детей и подростков // Актуальні питання дитячої психіатрії — Харків, 1994. — С. 53-54.

2. Пашнев Б.К. Личностные особенности и функциональная ассимет-рия мозга у подростков // Актуальні питання дитячої психіатрії — Харків, 1994. — С. 54-55.

3. Пашнев Б.К. Новая проективная психодиагностическая методика для исследования личностных особенностей, акцентуаций и психопатий характера // Український вісник психоневрології — Харків, 1994, вип.4. — С. 246-249.

4. Пашнев Б.К., Пашнев В.К. Исследование типа акцентуации

характера и уровня психической адаптивности — дезадаптивности с помощью проективного психодиагностического теста «Двенадцать животных» // Актуальні проблеми сучасної психології. — Харків, 1995,— С. 26-28.

Pashniev В.К. «Zoological symbols Usage Possibility as a Stimulative Species for pojective phychodiagnostic Test Construction. Thesis of the Candidate of psychological science with the Speciality in psychology.» Ukrainian Scientific and Research Institute of Clinical and Experimental Neurology and Psychiatry. Kharkov, 1996.

The possibility of using of zoological symbols as a stumulative species for projective psychodiagnostic test construction was under investigation.

The carried out investigation showed the availability of stable relations with zoological symbols used in healthy population. This is expressed by probability distribution function of each stimulative animal to a determined place in a ranging number. This permits to choose from the whole group the healthy persons under test with a considerable lewel of reliability.

The conclution about the possibility of psychodiagnostic test construction was made on the base of results obtained.

Key words: stimulative species, projective test, probability distribution function, ranging.

Пашнев Б.К. «Изучение возможности использования зоологических символов в качестве стнмульного материала проективного психодиагностического теста». Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 — общая психология, история психологии. Украинский научно-нссле-довательский институт клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии. Харьков, 1996.

В работе изучена возможность использования зоологических символов в качестве стнмульного материала для конструирования проективного психодиагностического теста. Проведенные исследования показали наличие в здоровой популяции устойчивых отношений к использованным зоологическим символам, что выражается в инвариантности функции распределения вероятности каждого сти-мульного животного определенному месту ранжированого ряда.

Делается вывод о возможности на основе полученных результатов конструирования проективного психодиагностического теста.

Ключевые слова:

стимульный материал, проективный тест, функция распределения вероятности, ранжирование.