автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности психологической проницательности у лиц с различной эмоциональной диспозицией.

Автореферат диссертации по теме "Особенности психологической проницательности у лиц с различной эмоциональной диспозицией."

. / г '

с Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеси) ім. К. Д. Уппшського

’О’

'V ■

КИСЕЛЬОВА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.922

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОНИКЛИВОСТІ У ОСІБ З РІЗНОЮ ЕМОЦІЙНОЮ ДИСПОЗИЦІЄЮ

19.00.01 — загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ — 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського.

Науковий керівник

Офіційні опоненти

Провідна установа —

доктор психологічних наук, професор Саннікова Ольга Павлівна, завідував кафедри психологи Південноукраїнською державного педагогічного університет] (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинского

%

доктор психологічних наук, професор Носенко Елеонора Львівна, завідував кафедри педагогічної психології та англій ської мови Дніпропетровського державно го університету; кандидат психологічних наук Скотна Надія Володимирівна, доцені кафедри педагогіки та психології Дрогобицького державного педагогічногс інституту ім. І. Франка.

Одеський державний університет ім. І.І Мечнікова, кафедра психології.

Захист дисертації відбудеться «27* січня 2000 року о 14-й го дині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 26.001.26 при Київському університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Ки їв, вул. Володимирська 60).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського уні верситету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимир ська 60).

Автореферат розісланий «26» грудня 1999 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Вченої Ради канд. пснхол. наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ дослідження. Робота спрямована на вивчення індивідуально-типових особливостей співвідношення психологічної проникливості та емоційності в представників соціономічних професій. Дане дослідження є частиною комплексної розробки психологічної структури особистості, її професійно важливих якостей, що проявляються та формуються на різних етапах професійного становлення.

Відомо, що успішність професійної діяльності залежить щонайменше від трьох головних чинників: рівня професійних знань та вмінь, сили та стійкості професійної мотивації, ступеня відповідності індивідуальних властивостей особистості вимогам професії (К.М. Гуревич). Якщо на етапі професійного навчання увага спеціалістів акцентується на формуванні перших двох чинників, то третьому, власне, виявленню та розвитку індивідуально-типових особливостей майбутніх професіоналів, належної уваги, переважно, не приділяється.

Відповідно до цього, особливої актуальності набуває дослідження тих якостей особистості, що є універсальними для представників соціономічних професій, тобто тих, які забезпечують успішність взаємодії людей. До таких властивостей відноситься складна інтегральна властивість особистості — психологічна проникливість.

Недооцінка значущості психологічної проникливості для здійснення професійної діяльності, особливо психолога та педагога, призводить до того, що формування вказаної якості відбувається стихійно, з великими часовими та моральними втратами. Останнє суттєво ускладнює процес розуміння іншої людини, спричиняє психодіагностичні помилки.

Вагомий внесок до розробки проблеми соціально-перцептивних властивостей особистості зробили Г.М. Андреева, Л.С. Базилевська,

І.Г. Батраченко, О.О. Бодальов, А.А. Борисова, М.П. Єрастов, В.Г. За-зикін, І.А. Іванчук, А.Б. Коваленко, С.В. Кондратьева, А.П. Коняєва, М.Н. Корнев, Н.В. Кузьміна, О.Г. Кукосян, В.О. Лабунська, В.П. Па-нфьоров, М.В. Роздобудько, Н.В. Скотна, I.E. Стрелкова, А.Л. Южа-нінова.

Термін “психологічна проникливість” було впроваджено в психологію М.П. Єрастовим у зв’зку з дослідженнями професійної зрілості психологів. У більшості досліджень психологічна проникливість розглядається як цілісна властивість, яку на прості складові не розподіляли. Саме тому, на нашу думку, структуру психологічної проникливості досліджено недостатньо. Аналогічне сталося й з вибором психологічно різних шляхів досягнення успішності сприйняття та оцінки іншої людини. Таким чином, поза рамками наукових інтересів фактично залишилася проблема індивідуальних відмінностей даної властивості, та її прояви.

За основу дослідження індивідуальних відмінностей людей, які

проявляються в особливостях психологічної проникливості, нами обрана емоційність. Емоційність визначається як:

— стійка характеристика індивідуальності, як складова темпераменту, важлива нарівні із психічною активністю (Б.М. Теплов, В.Д. Небиліцин, А.Ю. Ольшанникова);

— системоутворюючий фактор у структурі властивостей особистості, у тому числі й професійно важливих (О.П. Саннікова);

— регулятор професійної діяльності та одна з детермінант її успі-

шності (А.Ю. Ольшанникова, І.В. Пацявічус, І.А. Переверзєва, О.П. Саннікова та ін.). ,

Головним напрямком дослідження є вивчення загальних закономірностей прояву психологічної проникливості в представників соціо-номічних професій та її індивідуальних особливостей у людей з різними емоційними диспозиціями. Останнє становить важливу проблему психології. Вона полягає в створенні типології особистостей, що відрізняються рівнями пізнання інших людей, поводженням з ними та притаманною кожному типу специфікою відображення інших людей, ставлення до них та спілкування з ними.

ЗВ’ЯЗОК З НАУКОВИМИ ПЛАНАМИ. Тема дослідження входить до тематичного плану Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського («Теорія та практика конструювання та адаптації інструментарію комп’ютерної психодіагностики професійних властивостей особистості» (№ 0197 V 008545).

ОБ’ЄКТ дослідження - особливості вияву психологічної проникливості в системі професійно важливих властивостей особистості представників соціономічних професій.

ПРЕДМЕТ дослідження — якісні показники психологічної проникливості, емоційності та співвідношення між ними.

МЕТА роботи - дослідження загальних закономірностей у виявах психологічної проникливості та аналіз її індивідуальних особливостей у осіб, які відрізняються за емоційністю.

ГІПОТЕЗА дослідження. Психологічна проникливість має складну структуру (якісно-кількісне поєднання її показників). Індивідуальна специфіка психологічної проникливості детермінована емоційністю, тобто визначається ступенем домінування тієї чи тієї емоційної модальності або різним індивідуальним їх поєднанням (типом, диспозицією).

Мета й гіпотеза визначили такі ЗАВДАННЯ дослідження:

1. Розробити вихідну структуру психологічної проникливості як професійно важливої властивості особистості, визначити та обгрунтувати її конкретні параметри;

2. Визначити професійно важливі властивості особистості, гіпотетично пов’язані з психологічною проникливістю та вивчити їх взаємовідношення;

з

3. Вивчити особливості психологічної проникливості в представників деяких соціоиомічнлх професій (педагогів, психологів);

4. Дослідити якісні характеристики емоційності та виявити специфіку їх взаємозв’язків із показниками психологічної проникливості;

5. Виявити такі поєднання домінуючих емоцій (типи, диспозиції), які мають стійкий прояв, та вивчити особливості психологічної проникливості в осіб із різними типами емоційності;

6. Розробити систему методів та методик діагностики й корекції психологічної проникливості.

МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ТА ТЕОРЕТИЧНОЮ основою дослідження стали наукові уявлення про соціальну перцепцію (О.О. Бодальов, Г.М. Андреева, Т.П. Гаврилова), психологічну проникливість (М.П. Єрас-тов, А.А. Борисова, В.Г. Зазикін, Н.В. Кузьміна, М.В. Молоканов,

О.С. Романова, А.Л. Южанінова, А.А. Яшина та ін.), теорії емоцій та емоційної регуляції діяльності (І.Д. Бех, В.К. Вілюнас, Н.П. Вітт, Т.С. Кириленко, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьев, Ю.Д.Максименко, Е.Л. Носенко, П.В. Симонов, О.Я. Чебикін та ін.), теоретичні уявлення про емоційність як стійку властивість індивідуальності та її участь у регуляції діяльності (Б.М. Теплов, В.Д. Небиліцин, А.Ю. Ольшан-никова, І.В. Пацявічус, О.П. Санвікова та ін.).

МЕТОДИ дослідження. У дисертаційній роботі використовувалася система методів та методик, які можна згрупувати таким чином:

а) за методами дослідження: спостереження, опитування, вивчення продуктів діяльності, метод поперечних і поздовжніх зрізів, тренінго-вий метод, клінічний метод;

б) за способом отримання даних: методики, засновані на самооцінці та на оцінці суддів;

в) за задачами дослідження: лсиходіагностичні та корекційні методики.

Психодіагностичні методики спрямовані на вивчення психологічної проникливості, емоційності, а також особливостей особистості, гіпотетично пов’язаних із психологічною проникливістю (шістнадця-тифакторний оігатувальник Р. Кеттела, тест-опитувальник товарист-кості, експресії, емоційності).

Корекційна програма (система тренінгових занять) спрямована на корекцію та розвиток психологічної проникливості й пов’язаних з нею професійно важливих властивостей особистості.

Дослідження проводилося на базі Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Упшнського. В експерименті брали участь 224 досліджуваних — студентів університету, педагогів, слухачів факультету післядипломної освіти “Психологія”, професійних психологів.

ВІРОГІДНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ результатів дослідження. Верифікація й відтворюваність експериментальної ситуації та отри-

маних результатів цілком можливі. Це забезпечується: чітким описом процедур дослідження; адекватністю, надійністю та валід-ністю використаного діагностичного інструментарію; використанням сучасного апарату математичної статистики; репрезентативністю виборок досліджуваних.

На захист виносяться такі положення:

1. Психологічна проникливість розглядається як відносно стійка властивість індивідуальності, що проявляється в умінні глибоко проникати у внутрішній психологічний світ іншої людини, адекватно розуміти та інтерпретувати її поведінку, особливості її характеру, емоційний стан тощо. До якісної структури психологічної прониклйвості включено вісім показників: психологічна зіркість, соціальна інтуїція, спрямованість на розуміння іншого, прихильність до психологічної інтерпретації, самостійність суджень (неупередженість), безсторонність, цілісність та гнучкість образу.

2. Особливості психологічної проникливості у представників певних професійних груп обумовлені вимогами відповідних професій. При цьому, базисними, провідними показниками психологічної проникливості для таких професій є: спрямованість на розуміння, психологічна зіркість, прихильність до психологічної інтерпретації, гнучкість образу. Групи з різним досвідом професійної роботи мають різні структури такої властивості.

3. Індивідуальні відмінності психологічної проникливості в межах професійних вимог детерміновані особливостями емоційності. Це знаходить прояв у специфіці відображення іншої людини, та в специфіці якісно-кількісного поєднання показників, що входять до складу проникливості.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертаційного дослідження полягає у:

— обгрунтуванні й дослідженні структури психологічної проникливості;

— вивченні взаємозв’язку психологічної проникливості з емоційністю та широким спектром професійно важливих властивостей особистості;

— дослідженні загальних закономірностей проявів психологічної проникливості у представників соціономічних професій;

— вивченні специфіки психологічної проникливості у осіб, які відрізняються за емоційністю;

— створенні тест-опитувальвика психологічної проникливості та системи тренінгових завдань, спрямованих на корекцію і розвиток психологічної проникливості.

ТЕОРЕТИЧНА ЦІННІСТЬ дослідження полягає в розширенні знань про особистість як суб’єкта сприйняття, розкритті поняття психологічної проникливості, обгрунтуванні її структури. Доповнені уявлення про емоційність як фактора системоутворюючого індивідуальну

структуру професійних властивостей особистості, зокрема, психологічної проникливості.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ отриманих результатів визначається необхідністю врахування даних психології індивідуальних відмінностей (зокрема, психологічної проникливості, емоційності) в практиці виховання, навчання, професійної орієнтації, психодіагностики та профвідбору. Результати емпіричного дослідження можна використовувати для складання карт прогнозу успішності професійної діяльності, програми формування важливих професійних властивостей особистості та індивідуального стилю діяльності.

Безпосереднє впровадження результатів дослідження в практику здійснювалося шляхом використання матеріалів у лекційних, практичних та лабораторних заняттях під час підготовки вчителів, психологів, спеціалістів у галузі соціономічних професій.

Самостійну практичну цінність становлять: створення психодіагно-стичної методики щодо вивчення показників психологічної проникливості, розробка тренінгових завдань, які призначені для корекції та розвитку даних якостей.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК автора в розробку наукових положень, що виносяться на захист, полягає в постановці проблеми співвідношення психологічної проникливості, емоційності та професійно важливих властивостей особистості, пов’язаних з проникливістю; в статистичній обробці, аналізі та інтерпретації результатів емпіричного дослідження; в розробці програми розвитку й корекції показників психологічної проникливості.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Результати дослідження доповідалися на міжнародних симпозіумах (Фінляндія, 1997; Словенія, 1997), міжнародних (Одеса, 1994, 1997; Київ, 1998; Ізмаїл, 1998) та міжвузівських (Одеса, 1997) науково-практичних конференціях, обговорювалися на аспірантських семінарах, засіданнях кафедри психології Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського впродовж 1994-1999 років. Основні положення й результати дослідження відображено в 10 публікаціях.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ роботи. Дисертація складається із вступу, трьох' розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг тексту дисертації складає 188 сторінок. В роботі вміщено 27 таблиць, 14 малюнків. В списку використаних джерел 218 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обгрунтовується актуальність дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета, формулюються завдання та гіпотеза, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення дисертації, представлені положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про її апробацію.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Проблема співвідношення психологічної проникливості та емоційності” розкриваються теоретично-методологічні передумови дослідження проблеми психологічної проникливості, емоційності та зв’язків між ними, уточнюються основні поняття, розглядаються результати конкретних теоретичних та емпіричних досліджень психологічної проникливості в системі професійно важливих властивостей особистості представників соціономічних (комунікативних) професій.

Згідно з метою роботи, дослідження проблеми, що вивчається, проводилось в двох напрямках. Перший пов’язаний з теоретичною та емпіричною розробкою проблеми психологічної проникливості, її феноменології та структури, другий — з пошуком загальних закономірностей та індивідуальних особливостей психологічної проникливості, її зв’язку з емоційністю та деякими професійно важливими властивостями особистості психологів та педагогів.

Традиційно психологічна проникливість розглядалася в контексті психології пізнання людини людиною (В.Г. Ананьев, Г.М. Андреева,

О.О. Бодальова, Д. Брунер, Г.О. Ковальов, С.В. Кондратьева, Н.В. Ку-зьміна, О.М. Леонтьев, В.Н. Мясищев, С.Л. Рубінштейн та ін.).

Розробка даної проблеми здійснювалася на основі методологічних принципів загальноіегоричної обумовленості психіки, яка формується в конкретних умовах спільної діяльності людей як суб’єктів пізнання, спілкування та праці (В.Г.Ананьєв, Г.С. Костюк, О.М.Леонтьєв,

В.Н.Мясшцев, С.Л.Рубінштейн, В.О. Татенко та ін.). Сутність цього підходу полягає в розгляді проблеми пізнання людини людиною як з позиції емоційного сприйняття іншої людини, так і з позиції розуміння її поведінки. Такий підхід охоплює найважливіші рівні відображення соціальної реальності — афективний та когнітивний, демонструючи їх нерозривну єдність у процесі створення образу іншої людини.

У більшості психологічних досліджень, присвячених вивченнк сприйняття людини людиною, ця проблема розглядається здебільшого в двох аспектах. У межах першого вивчаються механізми соціальної перцепції, які передбачають аналіз процесу міжособистісного сприйняття та вивчення різних ефектів, що супроводжують даний процес (стерєотипізації, ореолу, первинності, поблажливості, новизни тощо] (B.C. Агєєв, Г.М. Андреева, І.Г. Батраченко, 0.0. Бодалев, М.М. Корнев, H.H. Обозов, М. Райнер, Я.І. Український). У межах другого ас пекту передбачено аналіз психологічних характеристик людини, як£ сприймається (особливості об’єкта сприйняття), при цьому акцет припадає на опис її емоційних станів, рис характеру, вчинків, експре сії тощо (Є.Ф. Бажин, Н.А. Ганіна, Т.В. Корнєєва, В.О. Лабунська М.П. Якобсон).

Важливо підкреслити, що, незважаючи на деякі відмінності в під

ходах до вивчення даної проблеми, майже в усіх аналізованих дослідженнях як найважливіші складові процесу сприйняття людини людиною, виділяються психологічні характеристики самого суб’єкта діяльності, тобто привертається увага до тих властивостей особистості суб’єкта, від яких значною мірою залежить успішність та адекватність процесу соціального відображення.

Зокрема відзначається, що для адекватного сприйняття іншої людини важливо мати здатність до проникнення у внутрішній психологічний світ іншої людини, до розуміння її бажань, емоційних станів, потреб, до психологічної інтерпретації поведінки інших людей (Л.С. Базилевська, К.В. Вербова, А.Ю. Винокур, П.Р. Галузо, М.М. Гаррі-фуліна, I.A. Іванчук, Н.Ф. Калина, Л.С. Кузяєцова, О.Г. Кукосян,

С.Д. Литвин, В.Н. Панфьоров, О.І. Резник, Н.О. Рождєственська,

В.М. Роздобудько, Н.М. Скотна, Ю.Л. Стьопкін, Я.І. Український). Певною мірою, перераховані якості, поруч з іншими, можна розглядати як елементи цілісної, інтегральної властивості особистості — психологічної проникливості (А.А. Борисова, М.П. Єрастов, В.Г. За-зикін, Є.А. Корсунський, О.С. Романова, А.А. Яшина).

Під час даного дослідження особливостей психологічної проникливості (1111) виникла необхідність систематизувати її показники, показники її ознакового простору. Опираючись на континуально-ієрархічну структуру особистості професіонала, створену О.П. Санні-ковою, нами розроблена й запропонована багатоступенева структура психологічної проникливості, яка включає показники, відповідні до представлених рівнів: динамічні (показники, які характеризують процесуальний бік психологічної проникливості, особливості її виникнення та протікання); якісні (показники, які відображають психологічну сутність 11LI); змістовні (показники психологічної проникливості, пов’язані з особистісними цінностями та мотиваційною спрямованістю суб’єкта, тобто ті її аспекти, за допомогою яких виникає вибіркове сприйняття окремих сторін людської психіки, певних властивостей особистості сприймаючої людини, її переживань, рис характеру, моральних якостей, вчинків, мотивів тощо); досвід спілкування (показники, які відображають навики, вміння, які підкріплюють чи маскують індивідуальну структуру психологічної проникливості); соціально-імперативні (показники ПП, обумовлені включенням суб’єкта в різні соціальні зв’язки, знаннями психології людей, уявленнями про прояви спостережуваних психологічних особливостей тощо).

На даному етапі цього дослідження з усіх перерахованих груп показників особлива увага приверталася до параметрів ПП якісного рівня, себто до тих її характеристик, які містять інформацію про психологічну сутність феномена, що вивчається, та, меншою мірою, ніж усі інші, залежать від змістових особливостей особистості.

На основі аналізу літератури з даної проблеми нами виділено вісім

параметрів, кожен з яких становить біполярний континуум, полюси якого характеризуються протилежними проявами однієї й тієї ж якості (від яскравого її виразу, до слабкого прояву). До них входять: психологічна зіркість (ПЗ); соціальна інтуїція (СІ); спрямованість особистості на розуміння іншої людини (СР); прихильність до психологічної інтерпретації (Ш); самостійність суджень про іншу людину (СС); безсторонність (неупередженність) суджень (Б); прихильність до створення цілісного (Ц) та гнучкого (ГО) психологічного образу іншого.

Обгрунтуванням для виділення перерахованих показників служить висока репрезентативність вказаних рис у самій структурі психологічної проникливості, їх значення для конкретної професійної діяльності, їх роль у формуванні особистості професіонала.

Певні поєднання таких параметрів характеризують індивідуальні особливості психологічної проникливості (ПП). За основу для дослідження індивідуальних відмінностей, які проявляються в специфіці ПП, ми обрали стійку властивість індивідуальності — емоційність, яка в даній роботі також представлена її якісними показниками (знак і модальність домінуючих емоцій). Емоційність як стійку властивість індивідуальності, ми розглядаємо услід за О.П. Санніковою, як фактор системоутворюючий властивості особистості, а отже, й такий, що впливає на структуру психологічної проникливості.

Зважаючи на те, що психологічна проникливість, як професійно важлива властивіть особистості, бере участь у процесі взаємодії та спілкування з іншими людьми, нами вивчалися також її взаємовідношення з товариськістю, експресією та чинниками особистості (16-РР, Н. Саіїеіі).

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Емпіричне дослідження індивідуально-типових особливостей особистості” йдеться про загальну стратегію дослідження, обгрунтовується правочинність застосування конкретних психодіагностичних методик, наводяться результати стандартизації оригінальної психодіатостичної методики, визначається репрезентативна вибірка.

Поряд з докладним описом кожної методики в цьому розділі обгрунтовується їх вибір. Використовуються як традиційні стандартизовані методики (чотиримодальний тест-опитувальник емоційності Л.А. Рабинович — О.П. Саннікової; шістнадцятифакторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (16-РР, Са№І1); тест-опитувальник товарист-ськості та експресії (О.П. Саннікова); методики писемних звітів-описів, модифіковані Л.М. Смирновим; експертний варіант методики “Розміщення на шкалі” Дембо-Рубінштейн, так і оригінальний пси-ходіагностичний тест-опитувальник показників психологічної проникливості (Саннікова-Кисельова). Опитувальник створювався протягом двох років у відповідності з вимогами психометрики. Дані про його надійність і валідність наведені в дисертації. Опріч оригінального

опитувальника нами розроблено програму корекції та розвитку психологічної проникливості (варіант групового тренінгу).

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ “Типове та індивідуальне у співвідношенні показників психологічної проникливості й емоційності” представлені емпіричні дані дослідження зв’язків між показниками психологічної проникливості та професійно важливими властивостями особистості, отримані за допомогою кількісного (кореляційного) та якісного (метод профілів) аналізів.

Результати кореляційного аналізу між показниками психологічної проникливості та емоційності як у виборці слухачів-психологів, так і у виборці студентів, виявили такі загальні результати:

1) більшість показників психологічної проникливості мають негативні кореляції з модальністю Р (радість). Деякі показники проникливості, зокрема СІ (соціальна інтуїція), СС (самостійність суджень про іншу людину), ГО (гнучкість психологічного образу іншого), ЗІШ (загальний показник проникливості) водночас мають позитивні кореляції з емоційною модальністю П (печаль). Факт існування протилежних по знаку зв’язків з емоціями модальностей Р і П може додатково свідчити про полярність емоцій цих модальностей;

2) отримані значущі позитивні зв’язки між показниками проникливості СС (самостійність суджень про іншу людину), Ш (прихильність до психологічної інтерпретації) і модальностю Г (гнів). Емоція модальності С (страх) також позитивно на значному рівні корелює з показниками ПЗ (психологічна зоркість), III (прихильність до психологічної інтерпретації) і ГО (гнучкість психологічного образу іншого).

Наведені дані, з одного боку, демонструють зв’язок двох рядів досліджуваних явищ, з іншого — свідчать про те, що різна психологічна сутність домінуючих емоційних модальностей може впливати на особливості психологічної проникливості.

Кореляційний аналіз між параметрами психологічної проникливості, товариськості та експресії виявив високі значущі позитивні зв’язки майже між усіма наведеними показниками. Найбільша кількість зв’язків отримана між показниками психологічної проникливості та параметрами товариськості: потребою спілкування (ПС), ініціативністю (І), легкістю (Л) та стійкістю в спілкуванні (Сп).

Виявлено також позитивні, значущі зв’язки показників психологічної проникливості з особистісними чинниками (16-РР, К.Са1;І£І1), а саме, з чинниками N4- (проникливість), Н+ (сміливість), Ь+ (підозріливість), (}і+ (радикалізм) та вторинним чинником С}(1+ (тривожність).

Ці дані не тільки виявляють симптомокомплекс взаємопов’язаних властивостей, але й значно розширюють уявлення про феноменологію самої психологічної проникливості. Крім того, зв’язок показників психологічної проникливості з однойменним чинником (16-РГ,

ІІ.СайеІІ) - чинником N4- (проникливість) потверджує надійність на-

шої методики та співставлюваність результатів дослідження.

Задля виявлення специфіки психологічної проникливості в різних груп досліджуваних використовувався якісний аналіз даних за допомогою методу профілів.

Використання якісного аналізу дозволило:

а) виділити групи професіоналів, які відрізняються досвідом роботи за спеціальністю та вивчити в них особливості психологічної проникливості;

б) вивчити особливості психологічної проникливості групи “інтуїтів” (домінуючий показник - інтуїція) та групи “логіків” (домінуючий показник - прагнення до раціоналізації) й співвіднести їх між собою?

в) відокремити групи досліджуваних, які відрізняються за типом емоційності (поєднання домінуючих емоцій) та вивчити в них специфіку психологічної проникливості;

г) описати психологічні портрети представників виокремлених груп.

Проведене дослідження дало можливість вивчити типове й індивідуальне в структурі психологічної проникливості.

На мал. 1 представлено профілі психологічної проникливості групи педагогів і групи студентів. Значення кожної крапки на обох профілях становить середню арифметичну відповідного показника всіх членів вибірки. На осі абсцис відзначено показники, на осі ординат — їх числові значення, виражені в процентилях. Особливий інтерес викликають ті однойменні показники, зокрема, психологічна зіркість (ПЗ), соціальна інтуїція (СІ), спрямованість на розуміння іншої людини (СР), психологічна інтерпретація (Щ), безсторонність (неупереджен-ність) суджень (Б), які набули високих значень по Х-критерію ван дер Вардена, що демонструє відмінність між двома виборками та визначає специфіку психологічної проникливості кожної з них.

Педагогам притаманна схильність до інтерпретації (ПІ+), психологічна зіркість (ПЗ+), спрямованість на розуміння іншого, інтерес до його внутрішнього світу, що проявляється в прагненні зрозуміти його психічні стани, переживання, особливості характеру, причини й мотиви вчинків (СР+). Однак вони відрізняються за упередженістю, вибірковістю, залежністю оцінки від власного ставлення до об’єкта сприйняття, себто суб’єктивністю (Б-). Водночас педагогам, які мають успіх, на відміну від “середньостатистичних”, притаманна чіткість, легкість, точність, адекватність образу іншої людини, безсторонність, неупередженість суджень (Б+), логічність під час психологічної інтерпретації отриманої інформації (Ш+).

Досліджувані студенти відрізнялися опиранням на інтуїцію (СІ+). Виявилося, що їм притаманні: безсторонність (Б+) і гнучкість суджень (ГО+) — з одного боку, та низька спрямованість на розуміння іншої людини (СР-), утруднення під час складання психологічного об-

разу іншої людини, поверховість суджень про неї (ПЗ-) — з іншого, а також, як наслідок, неточність описування психологічного портрету. Ці дані потверджено результатами, які отримані за допомогою методик “Портрети” та “Твори”, процентилі

ПЗ СІ СР ПІ СС Б ц го зпп

Слухачі-

83 46 80 85 50 36 50 72 50’3

Студенти^ ^ б0 70 42 38 70 73 45 65 46

Мал. 1. Особливості психологічної проникливості в осіб з різним професійним стажем.

Під час аналізу профілів психологічної проникливості в групах досліджуваних з достатньо високими значеннями її загального показника (вибірка слухачів-психологів) виявилося, що таких піддослідних відрізняє або дуже високорозвинена інтуїція (домінування позитивного полюса показника СІ+), або ж прихильність до логічних умовиводів (домінування негативного полюса того ж таки показника (СІ-).

Профілі психологічної проникливості піддослідних цих груп, умовно названих нами “логіки” та “інтуїти”, становлять дзеркальне відображення один одного за показниками СІ, СС, Б й Ц, що швидше характеризує якість, аніж рівень психологічної проникливості. Показники ПЗ, СР, Ш та ГО при цьому, однаково високо розвинені в обох досліджуваних групах, що дозволяє вважати їх провідними, базисними в структурі психологічної проникливості.

Психологічні портрети “логіків” та “інтуїтів” були доповнені вивченням особливостей товариськості, експресії та широкого спектру особистіших особливостей, що їх представлено у факторній теорії особистості Р. Кеттелла. Важливо відзначити, що основною відмінною властивістю особистості “логіків” та “інтуїтів” є самостійність (СС+) у перших та залежність від оточуючих (СС-) у других. До того ж кожен з них має спеціфічний набір параметрів товариськості, експреси та інших особистісних властивостей, пов’язаних з проникливістю.

Під час дослідження специфіки психологічної проникливості в осіб з певною емоційною диспозицією встановлено, що різні поєднання (типи, диспозиції) чотирьох базисних модальностей (радість — Р, гнів

— Г, страх — С, печаль — П) характеризують не тільки емоційне обличчя людей, але й деякі властивості особистості, зумовлюючи індивідуальну своєрідність їх структури.

■у межах нашої роботи особливого інтересу набуває вивчення структури психологічної проникливості в представників різних емоційних типів. Попередньо були виділені емоційні типи, які розподілилися на дві узагальнені групи: мономодальні (стійке домінування однієї з емоцій) та полімодальні (одночасне домінування емоцій кількох модальностей). На мал. 2 представлені профілі показників психологічної проникливості мономодальних емоційних груп.

Аналіз профілів показує, що кожен тип емоційності має свою індивідуальну специфіку психологічної проникливості:

— особам, у яких домінують емоції модальності Р (радість), притаманна глобальність, інтегрованість, згорненість психологічного образу (Ц+), труднощі під час пошуку причинно-наслідкових зв’язків (Ш-), слабка інтуїція (СІ-), але розвинуті безсторонність, неупередженість в оцінці іншої людини (Б+);

— психологічна проникливість досліджуваних з домінуючою емоцією модальності Г (гнів) характеризується самостійністю суджень про іншу людину (СС+), цілісністю образу, згорненістю (Ц+), слабкою інтуїцією (СІ-), низьким інтересом до внутрішнього, психологічного світу іншої людини (СР-);

— представникам групи С (домінування емоцій модальності “страх”), на тлі прихильності до суб’єктивності оцінювання, упередженості (Б-), підвладності чужим установкам (СС-), притаманна висока спрямованість на розуміння іншої людини, інтерес до її внут-

рішнього світу (СР+) та ретельний аналіз її рис (Ц-);

— групу з домінуванням емоцій модальності П (печаль) характеризує диференційованість в оцінці рис особистості (Ц-), соціальна інтуїція (СІ+), психологічна зіркість, бачення психологічних проблем іншої людини (ПЗ+), самостійність суджень. (СС+). процентилі

показники

пз СІ СР ПІ СС Б Ц ГО ЗПП

р 70 42 75 35 56 68 80 71 42

г 37 32 68 55 70 59 72 40 36

С 60 70 50 68 35 ЗО 20 63 45

П ■«■■■■мама 55 59 35 79 ЗО 32 29 40 38

Мал. 2. Профілі психологічної проникливості мономодальних емоційних груп.

Полімодальні емоційні типи зберігають тенденції тих мономодальних домінуючих емоцій, які входять до їх складу.

Отримані факти свідчать про більш розвинену проникливість у пред-

ставників груп зі стійким домінуванням емоцій модальностей С та П порівняно з досліджуваними, в яких домінують емоції модальності Р, що, з нашого погляду, закладено в психологічній сутності емоцій.

З метою корекції психологічної проникливості, розвитку навичок та вмінь професійного спілкування, професійних якостей особистості, які забезпечують успішність та адекватність відображення іншої людини (що особливо необхідно для психологів під час постановки оперативного діагнозу), нами розроблена спеціальна тренінгова програма.

Аналіз результатів діагностики психологічної проникливості до та після тренінгових занять у виборці слухачів-психологів (4 тренінгові групи) показав не тільки ефективність даної програми, але й дойволив виявити нерівномірність розвитку показників проникливості та складових її параметрів у різних піддослідних групах.

Загалом вивчення динаміки показників психологічної проникливості виділених емоційних типів у процесі тренінгу демонструє їх різну здатність піддаватися корекції. Ці дані дозволяють нам умовно виділити в структурі психологічної проникливості дві групи показників у залежності від ступеня впливу —зовнішніх (навчання, досвід, знання) та внутрішніх (стійкі особливості індивідуальності, що меншою мірою залежать від соціального досвіду). До першої групи можна віднести параметри ПЗ, СР, Ш, Б, СС, значення яких збільшилося в піддослідних усіх емоційних типів, до другої — СІ та ГО, зміни яких не мають суттєвого значення.

Результати теоретико-експериментального дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Психологічна проникливість є відносно стійкою властивістю особистості, що має складну структуру. Психологічна проникливість включає до свого змісту й структури комплекс якостей, що забезпечують глибоке проникнення до внутрішнього психологічного світу іншої людини; адекватне розуміння та інтерпретацію її поведінки, особливостей її характеру, емоційних станів.

2. До структури психологічної проникливості в контексті континуального підходу відносяться показники формально-динамічного, змістового, досвідного, соціально-імперативного та якісного рівнів. Серед показників психологічної проникливості, що складають структуру її якісного рівня виділено вісім параметрів: психологічну зіркість (ПЗ); соціальну інтуїцію (СІ); спрямованість особистості на розуміння іншої людини (СР); прихильність до психологічної інтерпретації (ПІ); самостійність суджень про іншу людину (СС); безсторонність (неупередженність) суджень (Б); прихильність до створення цілісного (Ц) та гнучкого (ГО) психологічного образу іншої людини.

3. Дана структура дозволяє розглянути індивідуально-своєрідне в особистості. Індивідуальні відмінності психологічної проникливості представлені якісно-кількісним поєднанням показників її структу-

ри. Специфіка цих поєднань (диспозиція) виявляється при складанні психологічного образу іншої людини.

4. Встановлено, що досвід, фах, досвід та стаж роботи суттєво впливають на рівень розвитку й специфіку психологічної проникливості. Базисними в структурі психологічної проникливості є показники: психологічна зіркість (ПЗ), прихильність до психологічної інтерпретації (Щ) та гнучкість образу (ГО).

5. Виявлені дві групи досліджуваних, які відрізняються або дуже високорозвииеною інтуїцією (домінування позитивного полюса показника СІ+), або прихильністю до логічних умовиводів (домінування негативного полюса того ж таки показника (СІ-). Особливістю досліджуваних цих груп є те, що такі показники як СІ, СС, Б й Ц входять до структури психологічної проникливості кожної групи досліджуваних з протилежними знаками.

З’ясовано, що кожна з двох груп має індивідуальний набір параметрів товаристкості, експресії та інших властивостей особистості, пов’язаних з високою психологічною проникливістю.

6. Пітверджена гіпотеза про конституюючий вплив емоційності на індивідуальну структуру психологічної проникливості. Якісні особливості емоційності, ступінь домінування кожної модальності та своєрідність їх поєднань (типи, диспозиції) визначають індивідуальну специфіку психологічної проникливості.

7. Дослідження динаміки показників психологічної проникливості визначених емоційних типів у процесі тренінгових занять встановило різну здатність показників піддаватися корекції. Підвищення значень більшості показників у даному процесі підкреслюють доцільність формування бачення, оцінювання внутрішнього світу та психічних станів іншої людини.

8. Отримані результати свідчать про існування специфіки психологічної проникливості в різних групах досліджуваних; про можливість цілеспрямованного розвитку та психокорекції даної властивості з усіма ії показниками. Психологічна проникливість є тією базисною властивістю індивідуальності, яка слугує засадою розвитку професійних умінь, навичок, компетенції, а також властивостей особистості, які беруть участь в забезпеченні успішності професійної діяльності представників соціономічних професій.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях:

1. Кисельова O.A. Структура психологічної проникливості та емоційність//Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1999. -

С. 173-176.

2. Кисельова O.A. Індивідуально-типові особливості психологічної проникливості в осіб, що відрізняються з емоційності // Психологія: Збірник наукових праць Інституту психологи ім. Г.С.

Костюка.- Вип.ІІІ. - K., 1998. - C. 22-28.

3. Киселева Е.А. Особенности психологической проницательности и профессиональный стаж // Наука і освіта / Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України, 1997. - № 4-5. - С. 49-52.

4. Киселева Е.А. Дифференциально-психологический анализ проницательности // Вісник Харьківського державного університету, серія “Психологія”. - Харьків, 1999. - N460.

5. Киселева Е.А. Эмоциональность и ее проявления в особенностях психологической проницательности // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка. — K.: Гнозис, 1998. - T. II. - С. 16-22.

6. Киселева Е.А. Психологическая проницательность как профессионально важное свойство преподавателя // Теорія та практика виховної роботи в студентському колективі: 36. наук, пр. — Одеса: ОКФА, 1997. - Ч.ІІ. - С. 91-98

7. Киселева Е.А. Психологическая проницательность и ее диагностика // Социальные аспекты психического здоровья детей и подростков. - Одесса, 1994. - С.154.

8. Киселева Е.А., Санникова О.П. Психологическая проницательность и ее диагностика //Виховання екологічної культури. -Одеса, 1997. - C. 91-98.

9. Sannikova O.P., Kiselyova E.A., Chislov V.V. Emotionality and individual Characteristics of proffesionals //Automated Systems Based on Human Skills. - Ljubljana, Slovenia, 1997. - pp. 301-303.

10. Sannikova O.P., Kiselyova E.A., Iskanderova Z. Individual differencec of operators in advanced manufactoring //From Eperience to Innovation. - Tampere, Finland, 1997. - N 922.

АНОТАЦІЯ

Кисельова O.A. Особливості психологічної проникливості у осіб з різною емоційною диспозицією.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01.— загальна психологія, історія психології. — Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 1999.

Дисертація спрямована на вивчення індивідуально-типових особливостей співвідношення психологічної проникливості та емоційності в представників соціономічних професій. Встановлено, що емоційність виступає в ролі системоутворюючого фактора стосовно індивідуальної специфіки психологічної проникливості. Отримані результати засвідчують, що психологічна проникливість здатна цілеспрямовано розвиватися та коректуватися, водночас залишаючись тією базисною властивістю індивідуальності, яка забезпечує

успішність професійної діяльності.

Ключові слова: психологічна проникливість, емоційність, професійно важливі якості, емоційні диспозиції.

АННОТАЦИЯ

Киселева Е.А. Особенности психологической проницательности у лиц с различной эмоциональной диспозицией. — Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 — общая психология, история психологии. — Южноукраинский государственный педагогический университет (г. Одесса) им. К.Д.Ушинского, Одесса, 1999.

Настоящее исследование направлено на изучение индивидуальнотипических особенностей соотношения психологической проницательности и эмоциональности у представителей социовомических профессий. Данная работа является частью комплексного психологического исследования личности, ее профессионально важных качеств, проявляющихся и формирующихся на разных этапах профессионального становления.

В диссертации изучены общие закономерности и индивидуальные особенности в проявлении психологической проницательности, в выборе психологически разных путей для достижения успешности восприятия и оценивания другого человека. В качестве основания для исследования индивидуальных различий между людьми, проявляющихся в особенностях психологической проницательности, избрана эмоциональность. Эмоциональность рассматривается как устойчивая характеристика индивидуальности, как важнейшая наряду с психической активностью составляющая темперамента, как фактор системообразующий структуру свойств личности, в том числе и профессионально важных, как регулятор профессиональной деятельности и детерминанта ее успешности.

В соответствии с целью исследования, разработка изучаемой проблемы велась в двух направлениях. Первое направление связано с теоретической и экспериментальной разработкой проблемы психологической проницательности, ее феноменологии и структуры, второе -с поиском индивидуальной специфики психологической проницательности в контексте эмоциональности как устойчивого свойства личности, индивидуальности, а также связанных с психологической проницательностью некоторых профессионально важных свойств личности психологов и педагогов.

Психологическая проницательность рассматривается как относительно устойчивое свойство индивидуальности, проявляющееся в умении глубоко проникать во внутренний психологический мир другого человека, адекватно понимать и интерпретировать его поведение, особенности его характера, эмоциональные состояния и т.п. Психологи-

ческая проницательность имеет сложную структуру, отражающую качественно-количественное сочетание входящих в нее таких показателей, как психологическая зоркость, социальная интуиция, направленность на понимание другого, склонность к психологической интерпретации, самостоятельность суждений, беспристрастность, целостность и гибкость образа.

Эмпирическое исследование проводилось с помощью системы методов и методик, основанных на самооценке и на судейской оцешсе. Использовались наблюдение, опрос, изучение продуктов деятельности, метод поперечных и продольных срезов, клинический метод.

Психодиагностические методики направлены на диагностику психологической проницательности, эмоциональности, а также особенностей личности, гипотетически связанных с психологической проницательностью (шестнадцатифакторный опросник Р. Кеттелла, тест-опросники общительности, экспрессии, эмоциональности и др). Коррекционная методика (система тренинговых занятий) направлены на коррекцию и развитие психологической проницательности и связанных с нею профессионально важных свойств личности.

На основе эмпирического исследования описаны психологические портреты представителей социономических профессий, выделены группы профессионалов, различающихся опытом работы, специализацией, уровнем развития психологической проницательности. Установлено, что особенности психологической проницательности у представителей определенных профессиональных групп обусловлены требованиями соответствующих профессий. При этом, базовыми, ведущими показателями психологической проницательности для данных профессий являются: направленность на понимание, психологическая зоркость, склонность к психологической интерпретации, гибкость образа. Группы с разным опытом профессиональной работы также имеют различную структуру данного свойства.

Исследование специфики психологической проницательности группы успешных педагогов позволило выделить типические, ведущие для всех испытуемых данной группы показатели психологической проницательности: психологическую зоркость, склонность к психологической интерпретации и гибкость образа. Различия проявляются в значениях показателей социальной интуиции и самостоятельности суждений.

В соответствии с этим, были выделены две группы испытуемых: “логиков” и “интуитов”, которых отличает преобладание либо рационального подхода к оцениванию другого человека и самостоятельность суждений, либо интуитивного подхода и зависимости от оценки окружающих. Каждого испытуемого отличает индивидуальное сочетание параметров общительности, экспрессии и других личностных свойств, связанных с высокой проницательностью.

Установлено, что индивидуальная вариативность качеств психологической проницательности детерминирована эмоциональностью, гричем каждому типу эмоциональности соответствует определенная шецифика психологической проницательности. В работе показано, гго более развитая проницательность свойственна представителям рупп с устойчивым доминированием эмоций модальностей «страх» и шечаль» по сравнению с испытуемыми с устойчивым доминировани-:м эмоции модальности «радость». Исследование динамики показате-гей психологической проницательности выделенных эмоциональных гипов в процессе тренинговых занятий демонстрирует их различную юдверженность коррекции.

Полученные результаты дают нам информацию не только о специфике психологической проницательности у разных групп испытуемых, но и позволяют утверждать, что данное свойство, со всеми входящими в него показателями, может не стихийно (весьма относитель-зо, под влиянием профессиональной деятельности), а целеналравлен-зо развиваться и корректироваться, оставаясь при этом тем базовым свойством индивидуальности, которое лежит в основе развивающихся зрофессиональных умений, навыков, профессиональной компетенции я тех свойств личности, которые участвуют в успешности профессиональной деятельности.

Ключевые слова: психологическая проницательность, эмоциональность, профессионально важные качества, эмоциональные диспозиции.

SUMMARY

Kiselyova О.А. Peculiarities in psychological shrewdness of persons with different emotional disposition.— Manuscript.

Dissertation to quality fir the Candidate of Psychological Science academic Degrie in speciality - 19.00.01. — general psychology, history of psychology. — South-Ukrainian State Pedagogical University, Odessa, 1998.

The dissertation is devoted to study of individually-typical peculiarities correlations between psychological shrewdness and emotionality of socionomic professions representatives. It is found that emotionality as a system-forming factor stipulates the individual specificity of psychological shrewdness. The results showed that psychological shrewdness as basic feature that makes the success in professional activities can be specially developed and corrected.

Key words: psychological shrewdness emotionality, professionally important features, emotional dispositions.