автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности репрезентации в обыденном сознании отношений "человек-природа"

Автореферат диссертации по теме "Особенности репрезентации в обыденном сознании отношений "человек-природа""

экспериментально виявлено антрогоцвнтриську спрямован!сть учасних зшчайних вколог!чнях уявлень у повднаннI з прйгнэнняМ э безпосвредньо! взаемодИ з природам огочення«:

Теоретична значения роботи визначаеться тим.'що: проведано таоретихо-експеримвнталький анал!з системно! бага-оргвнвво! орган1зац1Т звичайних эколог!чних уявлень;

визначвно базову катагор1альну структуру, що опоевреднюе прийняття вколог1чно значущих д1й;

розроблено понят!йга-катвгор!ольний апарат, що дозволяв зд!й-нввэти теоретичну рвфлэкс!» у досл!днувен!1* эм1стовн!й гвлуз!.

Практична значения робота полягве в тому,по результат до-л1дження можуть оути застосовая! у вир!шенн Г проблем еколог!ч-юго вихоаання ! иавчання та еколоИчно! дроиоганди, зокрема: : виявлена ст!йка категор1альна структура, яка опосереднюв :прийняття. вколог1чно значущих д!Й. мояэ стати моделлю аколо-•1чно! св!домост! у орган!зацН еколоНчно! пропоганди: • • виязлена у наших !Иддосл1дних, зокрема I у студент!а-чноло-•1в, паревахн1сть антропоцентряських установок у звичайнкх уяв-геннях про в!дношення "людина-природа" демонструе низьку ефак-:ивн1сть традиц1йного екологЛного навчання. яке зд!йснвзться з ниропоцентристсьиих позиц!Я. Перех1д до б!очэнтрованого нэвча-шя пэредбачве ор1ентуввння на системна бачвння еколоПчно! си-гуацП, основою якр: моаэ стати визнання. потреб та розум1ння киття !шшх яши 1сгот;

- розроблен! методики можуть сути використая! у вивченн! .як знячайних. так I 1ндив!дуальних 4колог!чких уявлень п1дл!тк!в га дорослих.

Положения. ао виносяться на замет. 1. Звичайн! эколог 1чы1 уявления а сист-эмним утвор^нням, що фуи-кц!онув на р1зних р!внях рефлекс!I.

с. Основою сучаснлх звячайних вколог!чних уявлень в антропоцентризм, що шэдаузться з бэзозоюпотребою до безпгосервдньо! взаемод!I з пркродним оточанням. Антропоцентризм як дом!нуюча установка у сприйняттГ ггрироди Еиявляеться : а) у заледаэст! ставлеккя до еколоПчно! проблема тики в!д соШ-ального контексту;

б }* зневажанн! потреб 1нпих швкх гстот; '

8)Узалежност1 актуальное! 1 еколоПчко значущих д!« аШ мохлквастей прхраж по звлсволэшио людсышх гготрвб. 3. Особлизост! репрезентацп у звичайн1й св!домоет! в1дношэщ>

- 5 -

"людина-природа" зумсвлен1 спбциф!кою конкретно! ситуоц!I та ооц1ально-демограф1чними характеристиками суб'екта. Але 1снуе t в1дносно стала категор1альна структура, що опосереднюа сприЛ-няття еколоПчко значущих д1й.

АпроОвц1я роботи. Результата досл1дження Оули предстэЕлзн! та осЗ го верен! на м1янародн!й конференц!! "Психолог!чн! чнтання, присвячэн! 60-р!ччю Харк1всько! психолог1чно1 еколи" (Харк!в. 1993р.>, на науков!й конференцП молодих вчвних Щ (1994 t 1995 p.p.), на зас!данн! кафчдри загально! психологи ХДУ.

ПусШкацЦ. Основыий зм1ст робот! воображений у б публ!-кац!ях.

Структура роботи. Диеертац!я складавться з введения, трьох глав, висновку ! списку л!тэратури з 223 наймэнувань. Робота викяадэна на 149 стор!нках (за винятком списку л!тератури), м!стить 11 таблиць та 10 малюнк1в.

Осноений зм1ст роботи.

У вступ! обгрунтозуеться зктуальшеть, вид1лен1 об'ект та предмет досл!дхення, сформульована мета, гШотеза та основн! завдання роботи, вказан! мвтодалог!чна основа та метода дослГд-1шння, його наукова новизна, теоретична та лряктичне значения дасертаШйно! роботи I форми II апробацП, а такок подзн1 осно-вн1 полозквння, но виносяться на захист.

Перша глаза "Проблема репрезентацИ у ЗЕичаЙШЯ св!до-мост! в!дношзяь "лйдш£а-пр»фода"" м!стить огляд теоретична Шдход1в до психолог!чно! проблем« будови СЕ 1 домоет!. теоретич-ний анал!з роб 1т. то висв!тлшть суб'ективний аспект проблема в!дяоыень "людана-природа".

Продуктивними при вяр1шенн1 проблема генезл суб'skthehoi реальност! в положения про значения як однниц! узагальнзння 1 сп1дкуввння, про данак1чн1 зм!стовн1 система (Л.С.Виготський). еднЮгь особист!сного зм!сту з! значениям I чутливою тканиной утворюз структуру iHiOffitдуально! св!домост! (О.М.Леонт'ев). Ро-зшток означених палохень призводить до розум!ння функШональ-них розО!кноствй, ао складэють св!дом!сть, до розгляду особис-tIchqto змюту ш окремаго вкладку зм!стоутворения (О.Г.Шме льов, Б.С.Братусь. B.B.CtojiIh, М.Кадьвиньо. Д-А.Леонт'ев).

Значения мокуть бути представлен! у св!домост! у р!зних формах 1 на рГзнзпс р!анях репрезентацИ Ш.Ф.Пэтренко).

Роздатак пашзень культурно-1сторично1 тоорИ аризводить

- 6 -

розглядання св! домоет! як -складно! Опгатор!анево! систо*ги, моде лов св!т (В.Ф.Петренко). Як модель розглядавться образ 1ту, що Функц1онуе на pleat осиовннх утаореяь calдомоет1 .Л.См(рнов). Результата експеримэнтальнкх доелЮТвнь дозволя-ь припустятя. щЬ 1снупть оазисн1 катвгор!альн! структур«. до осервдншть сприйняття св1ту (В.а.Столон, А.П.Нам1иач, Осгуд, В.У.В!кторов). Структур!! такого роду махуть розглядв-;ся як каневрвативн! систэмя у контекст 1 загвлымх процэЫв HoapreHtaautt (В.Нрауав, ¡.Пряготsi.

КатегорtH "зниченыя" дозволяв перейти в!д анал1зу Iшют! -ально! св1домоетi до зпису громадсько! сз1домост!. Звичайн! 1влвння. заф!ксовз1П у р!знкх формах, можуть оутк описан! че-13 конструкт "звичайна св!лом1сть,,(В.Ф.Пвтрвяко). Досл1дх9ннк шчаПноЬ св!домост! пэрвдОачав анал1з на в!дрефлаксоввних уян-1нь, притамэниих П9вн1Я соц!альн!й rpynl.

Як опэраШональнв модель calдомоет! розглядаяться семанти-U ггростори, досл1дження яких проводилось у напрямку экспэри-ттально! исихоммснтики (В.Ф.Патрвнко.О.Г.ПКнльоз). Ккспери-энтальна психосвмантика надае широкI можливостí для досл!джвн-? як 1ндив!дуально1 система значвнь. так I ззячаЯних уявлвнь З.ф.Петрвнко. B.C.CoOkíh, о.Г.!й1»льов, Д.П1бод1. е.ю.Артэм'зва э !1Ш. ).

Експариментально-пскхолоПчнв досл1дквння звлчайних еколо-t4HHX уявлань вимагае розроски вШовШгах мвтод!в, то доз-оляють рвконструюзвти достатньо розповсюдяэнt саособи взаемо-II з природним оточашшм.

У досл!даекн! уявлвнь про в!дношення "людина-гсрирода" мож-а видIлита р!ан! напрями: знал!з дом!ну»чих тенденцШ у в!д-ошвннях людкни I природа - ■гкоф1льких чя ексфэОш« (1.1.3а-<злш, I.В.Круть. С.А.Арутг«ов, В.I.Козлов); анал1з мораль-их acnoKTla в(днош9нь "людика-природа" (A.üfesatwp, Дг.Пзссмор, .АтфЬтд, М. 1 .MolceeB, Л. I.Василенко, В.М.Ден1сов, 0.1 .ШуМнко-а, А.Г.Шаталов га !нш.), анал1з уяшинь про с.тоя!сть I в!да1н-1сть людяяи I тнарин (Н.С.Кремениоа, О.Ф.Севасгьянов та 1ш,).

Розвиток гфисвоюЕэльно-гмр-этворюаальних форм взйемодП з в!том паа'лзаниЯ з формуваняям антропоцентризму, що основуеть-я на виклачена! ¡иаих тварин з сфера моральних стосунк{в 1.В.Круть. 1.В.Заб9л1н, А.ц-зейцэр, Як.Пассмор, га 1т.). 31д-[удаення лмкни в!д природа посялюеться з розвитком товарного щроОництЕа та 2чкр¡шювться на Новиа час, проявляпчась у яа-

- 7 -

н!вног.у спрямуваяя! ладяни код природою, в 1дэях свобода 1 про граоу Д1Л .Забел!к, 1.В.Круть, С.Г.Кара-Мурза, О.В.Кур1с).

Розвиток науки у XX ст. призводить до формування ново! ка-ртшгя св!ту, ца опираться на категор! I ывоборотност! I само-орган1зац11 (ЬПригаюш, С.Г.Кара-Хурза). У розьмтку наукових уяз-пэнь про з1дкошення "лгикка-природа" посилиеться тэнл-знЩя до созгляду СНосф?ря як саморвгульоваио! системи, що вюшчае ладсысз сусп!льство (I.В.Круть, 1Л.Эабел1н, »'.ПриГокин, II. Ку-ус1. Е.А.БеОер, Н.У.Мо!сеев та иш.). Системна прогнозувзння вкннуе аа ярдэстзтн1с,гь; технолог! чних засоб!в для зирШеши б'яолог1чних проблем (Е.Пестель,Е.Янч та !нш.). .Розвиваються !доГ формуБЁШШ нових людсысих якостей, нового типу са!домоем! (А.Шчче!, П.Куус1, Е.Фромм, Е.2.Прусов, В.В.Шепа та 1нш.). Обгруктовуетьоя необПдшсть ос2!до«шзння сабе людиною як частик природа,. переживания зв'язку з природою як Щнност! (Р.Алдан, Б.Уорд, Р.двоо. К.Лоренц-, Х.Схолшоеськ!. М.1 .Но!с>:ев та 1нш.). Зд'йсгмютьс.я спроо'и анал!зу еколог!чноГ кризи у межах хшстяянськог парадигми (Л.АрмШ. С.Стоянович).

Теоретичны* аиалIз пэказуг прстиречнгсть ! неоднор!дя!сть су часших эколсг1чних уязлень. Розглядаючи сучасну еколог! '¿яу смуаЩп, знзчна частика автор !в 2бэр1газ гнтрэгтецент ристськI установки. Усв1домлэння глобальное?1 аколог1чких проблем погд-нузгься з Iлеями упраал1ння 1 раформувшшя природи (Ф.Сан-Ысрх, М.М.ИомедоЕ, Д.Е'р-знфелъд та 1аш.). у розробках проблем екало—г!чвого ышэвевыя домШугаъ уявлення прю людину-госаодвря природа (0.Х.Щубанкова. 1.Д. Зверев, 1.Т.Сурааег!на тв 1кз.). Разом з тим, ситуац!я околог1чно1 кризи посилюе нямаган-ия до гармон1чнях в'даошень з природою, що пиазляеться- у 1ктв-рзс? до традиШйннх сусШльств, у рост! еколоП'шого руху, у спробах решИзацП еколоПчних утоаШ (А.М.Ожигаюва. О.З.йурго, Х.Сдал1етвськ!).

Шрвиншми формами репразвнтацП в1дношонь "лвдина-приро-дои, що ФункШснуюгь на Еэусв!домленому р!Ет 1збер1гають свое ауачекня у р!гшом9я1тных товариствах. в и¡ф ! ритуал МЛ.Забе-ЛЖ I.Б.Кругъ. М.Вартофский, К.Юяг, З.ФрвЯ^ та 1нш.)- У тради-цШкоау сусШльста! з модели справкныго I мвйбутнього (ОЛС.БаЯОурШ, К.ЯэнЬСтрос, Е.Кассирер,. М.Ел1аде та !нш.), мае Еараяеиаяй екогъишй' характер (Ф.Роуз, К.Леш*-Строс, К.М.Терн-Сул та 1на„> та изро.тржш пов'язадай з ритуалом.. НайС!льш значащи- 1 ЕЕсп?енш за сжшодЛкоя е рктуал !ШЩацП (Е.?ер-

-О -

р), зм1щшячиЯ зв'язск лвдиня э природою (В.Я.Пропп, Е.Каннв , Б.Саландвн д'Англюр). 31 зм!ною сп!вв1дношонь соц!уму з иродним оточенням м!ф ддсакрал!зубться, зм!ст йога ввртуеться. М1ф пэретворювт'ься на квзку, оо розаов!дав про ротьоу ладини з чужими силами природа (В.Д.Пропп).

За допомого» »1фу на нэу ея1домлчному р!оя} я/дбуЕП'зться р1шв!шя актуадьних для сп!втоЕаристеа протир!ч (К.Лев!-рос). Розумов! операцП здШснюиться на баз! почуттево-сгтри-[альних якостей об'ект!в, наб!р I значения яких зизна/чавться 1адиц1ею ! заптед1яльн1ст1) сусп1льства (Г.М.Грачовв). При цьо-■ об'екги гол!свментичи!, влб1р конкретного значения зумовлэ-й м1сцем сб'екту у простор! осоСист1сних зм!ст!в, задвних чв-13 систему опозиШЯ (К.Лев!-Строе. О.К.Еайс!ур!н, В.В. 1ванов, Н.Топоров та 1нш.).

Як базова, що функц!онув на р!зних р!внях. психшного 1 5эр!гве актуальнЮть неззлеиго в!д спэциф.'кя життед!яльност! гсп!льства. розглядаеться опозиШя "свов-чуже" (О.К.БайСур!н з !нш.). Модель св!ту, задала опозиц!ев "свое - чухе", Функц!-1уе на р!нн! синкретичних узагальнвнь (Л.С.Виготський) I Овиться на принципах р!вноваги. 9кэ1залентност1, оСм!ну ц'ннос-эми (О.К.БайСур1н). На в!д/м!ну в!д не!, р«л!г!йна модель приискав одноб!чкий характер зобов'язань. шо приямэгггься в!руючи-1 (П.М.Лотшя). ЯэОуття еищох'о заступника про2одить нову грань !ж людиною ! ¡ними твэринамй-

Дом*нувэння' спохизацько-ператворюшого в!дношення до при-эда.призводать до загострення протистояння "свок-чухе", до роязляеться через опозицИ "культура-природа" (К.Лев!-Строе). ц$м - поза домом" (С.А.Токарев), "мк - не мк" (Б.Ф.Порашев), кив!-мертв1" та !ни. В1дбуЕветь.ся сп!зстз&лення р!зноман!'тних злузбй чукого. природа стае м1сцэм 1снузания не Пльки "зв!-з", алэ й нечисто! сили,' мвртвях I т.п. Внасл!док згущэння св-античного простору, об'зкту, що огшнизся аа одному з парамет-!а поза сферой "свого", приписуються якост! "чужого", преОуваю-эго у ! !я!!ому психолсг! чному БИМ1р1. ТЭК В1ДбуВЭ€ться с[нкрч-ичне оО'еднання гехн1хи, що вяйала з-п1д контролю, з чужими илачя природи (О.К.ХанптШ, В.В.АОрамвнксва).

Штучнз саредовшэ зм!цнте соц!аяьну !<зрарх!ю (С.А.Токаев), орган1зуе психолог!чн! процеси суб'вкта, диктуе тип позв-1нни (Д.Голд. М.Чврноущак, Л.-Л. Верная та 1ш!К). М!ськв еврв-свэда, оселиваи лядину у рамки жорстко сконструйованого про- 9 -

)

стору ! чесу, п!двищуз психолог!<шу нвпругу (М.Черноушвк, Ке.Шустер га !нш.), тюсилкж громвдську (сусп1льну) cytvecTîn (Б.Ф.Поршнев). На цьому фон! природа сцриймаеться як моклив!сть набуття власно! !дентичност!. Однак, реал1зуетъся ця кокливЮть в еколопчно негативних формах (P.Russel).

Друга глава "Ппотезв. завданля t матодя досл!двеиня" м1-стить теоретична обгрунтування Ппотези 1'завдань досл!да;оннл. а такох обгрунтування 1 опис методов, розроолених з метою дос-л!джання особливостей рецрезентацП у звичайн!й свГдомост! сто-сунк1в и ладана-природа1*. Експеримэктальне доел!дження включало два напрямки:(вивчення особливостей сприйняття екодог!чно! проблематики* до. представлена у контекст! м!кособист!сних вровень. I психосемантйчне досл!дзкення мотивец!йно1 осноеи еколо-Пчно значупщх дИЬ

У дссл!дкенн! езяли участь доросл! кит.вл! м!ста з в!дноснс високим ocbIthIm р!внэм (веього 158 ос!0).

3 метоп дссл1джэния особливостей спригеняггя «зколог.'чне! пробламатшш було розроблено два Baplaimi модиф!к«вшю! методики Розенцвейга (ММР1 ! НМР2). Стимульний матер!ал M.V.P вклзича! наСЯр малшкГв, до якого ув1йшли 7 зоСражень спеЩально розроб-лених снтуецИ з еколог!чшм зм!стом та но 7 стандартных ситу а-ц!Й звинувачення 1 перадонн. Обвдва вар!аьти розр!зняються т1льки зм!стсм тексту в бколог'1чиих сигупц!ях: якао MMF1 м1с-тить особист1сно офзрбовакэ осудаенля ёколог!чко негативное счавлення до оточуючого св1ту, то ММ?2 у стримсн!й форм! вкезу аться на нев1дпов!дн1стъ вШхравно! дП до прийнятих корм. Дос . л]дання проводились у двох трупах: в перш!К rpynl (71 особа) застосовувався вар!акт MMPl, у друпй (43 ос!б) - iffi!P2.

Досл!дження сприйняття еколсгмяог проблематики. Е!дбува лось у тра атали. Шсля проведения до.сл!джзння за стандартно схемою (1 етвп) п1ддосд|дним пропонувало'с.ь в!дпэв!сти по кожн! сизуацП, яа м!сц! кого з лерсонаж!в з ■ наЯО!льшоа îмое 1 рн!ст вони мигла бути (2 атап). На 3 этап! проводилась, робота зз ма •годом класн52кац!1 (сартуваиня) ситувцШ.

ОЩнювання в!ддав!деИ п1ддосл!дних здШснмвалось з ураху вакпям спряконаност! Î типу реакцП . При ст'атистичяШ обробс даних було застосовано t-крятерШ стьюдента, критер!й знаК1н z, метода корэляц!Иного та кластерного анал!зу.

Псдхосеыантичне досл!дкення мотивацШюг основя эколог: чно аначувдх д!й в 1д0увелось у да», етапи. попередньому *таг

- ю -

itjmocjtliöfvjj Нйзявалосъ lioc."!доено 29.. bmpiffijltv зд{йс!швться дарослой лидпноо, ! лроданувзлось це реликта Dpi моглиа! мотив! сокного вчшша. Вчинки вар!свались в!д зовнОньо яростих i на-швчних до бГльш складнях, нов'язетх з ц!нностшети ор(ентатя-т. осоОистост! (:гров1в час у парку - в1длравився у Ьеодо^чну жспвдйШв}, з!д однозначно- оц!г<отянсго ставлекня людкни до :фяроди (пост!йно Оракон'ярстнуе - вступяа до друхяня схорони ар и роди) до неоднсзкачгнкх (сгс.'гша "жака у л]с! -- полз вся до запоз!дникэ). Кр1м безпосередньо екологГшо значудях д!Я намазались вчинки, поа'язан! перэввгао з соШалытчи та духовники офереми (хрестквся у цвркв! -- аисунув свой кандидатуру на знборах до Mtcueeol ради та Im.).

0деркан1 в!дпоа!д1 узагаяьдав&гась 1 ун!ф!кувались з зслу-ч'в}шям ексгшрткого оц1нюааняя, п!сля чого в!доирэлись яаЯб!лык зжнзан! мотива та мотиви, то з!дображалц позиц!к, яку займае дщинз у стзвлвнн £ да оточуючого ев'ту (зсього 45 мотив! в).

Ка основному этап! було звстосовзно метод суй'ективнога дкалявачня. ГГ1ддосл1дккм прошнузалось, викоркстозуючи в-бзль-чу шкалу, оц!нитя за ксжнйм ig запропоневанях судень 1моз!р-а1сть wro, що вона аписуз копш того чи ¡¡того вчжгяу.

Досл!ду.екып проводилось у трьох групвх: 1-ан - група эчя-тэл.'в с9редн!х ик1л (28 ocfß - на я!дготовчому о там!. з mü 2-', - из основному), 2-га ~ група студэнт!в 4-го курсу в!дл;1ленкя эколог!! 'Ш (Z6 - ка я!дготоачсяу втая!, з них 16 - на основному ). З-'Гя - групв стухениз 2 курсу ф! гулкого факультету ХДУ (бродя участь 16 осГб нэ основному этап!).

За дэ.чими пГдготсбчого этапу добудаваяi матриц! - частот вгдпов!дност1 !/!Q?nBiз тим ячинкем. до аяал!зувалися. :?э результатами еуб'ективного шкглюзвяня розраховзн! груиов! матрищ лпооереднеши дених-.Зз дчн;:мя оби ет?.п!в було проведено ран-жування .votm!b за етупеньом IX в!дтоз1дноет! втинкам, яке доз-золило провестл оглядове пор!анчняя в!дпоа(деа. що подан! на р1зндх plBföu рефлекс!!..

Для ваявлонкя кате гор !алшяг структур, опосзрвдявячиг сприЖняття эколог 1 чно знэчуюих д!Я, матр,иц1 опосвредчвшх даних суо'гкхивдого шкалгазння t матриц! частот в!дг:ов!дност( мотиз!в зчинкам суля факторно оОробзкк! (методом го-'юзпкх компонент). 3 мзтоа досл!дяеяня предмгтно-катэгор!альноt oprasisauil д(3,.якг аяйл!зува^ся, опосераднзн! мзтрвд! данид б.улм п!ддан! :сг.астарному аяал!?5у (катодом наЯблшчого сус!дэ).

- 1 -I -

У третий глав! "Експершентальнв досл!дже«ня особлипостея рапрезентац!! у звичайн!й св!домост! в!дношень "лвдина-природа" подан! результата внал!зу одчржэних даних та 1х !нтерярвтзц1я.

Кяастерний анал!з даних, одерквяих методом "сортуввння" ситуац!й ММР, показав, ао вколог!чн! ситуацЛ. поряд э ситуаШ-ями перетони 1 звинувпч-зння, утворюють окремий клас ситуашя. Основшм критер1ем об'еднвння еколоПчних сйтуац!й у одну групу було для п!ддосл!дних не природоохоронний зм!ст, а формальний чи малообгрунтоЕаккй характер заувэжень.

Пор1вняльний анал1з в!дпов!дей, даних в ситуациях рГзного типу, виявив схо«1сть в особливостях сприйняття ситуац1й ззину--вачення та еколог1чшга 1 1х в!дм!ну в!д ситуацШ пёрепон.. Якщо в останн!х п!ддосл!дн1 намагамться вир!шити проблему, що ниаи-кав, то в ситуаШях звинувачення та еколог!чних 1х увагу спрямс-вано на захлст "Я".

Р!зниця у сприйнятт! ситуац!» звинувачення та эколог!чних проявилася у тому,що,подаюта в!дпов!д! в еколоПчних ситуац!ях, п!ддосл!дн! р1дше брали екну на себе 1 частше Еказували на нй-эначущ1сть причини конфл!кту. Ц<э означав, що конфл!кт з приводу в1дношення до оточуючого середовшяа сприймаеться як менш значу-щий на фон! проблем м1юсобист!сш!Х в!дношень.

Анал!з даних, проведений з урахуванням того, яку роль п!д-досл!дний ввахве для свое найб1льш !мов1рною, показав,що в еко-логIчних ситуац!ял п?дщосл!дн! часПше, н!ж у ситуац1ях звинувачення, приймають роль обвинувача. Намагання виступити у схвальнШ природоохораннШ рол! 1 небанання Сачити себе на м!с-ц! порушняка (еколог1чного шк!дника) можна пояснити д!»-;ы меха-н1зм!в психологичного захисту (на корасть цього припуцвння свЛдаать ! результата проввденого кореляШйного анал!зу).

Пор1вняльняй анал!з в!дпш1дей. поданих у р!зних групах, дозволяв сказати, що в!дношення до зм!стовних (еколоПчно зна-чущих) аспэкт!в дл ! одасоби вяр1шэння.проблема обумовлен! за-гальним емоШйним тоном ситуацП, аргументацию "природозахи-снана". У випадках, коли знинувач апелюв до громадських норм та 1нструкц!й, 'п1дцосл1дн1, незалвкно в!д обрано! рол!, чекавть в!д поруиникэ визнання своег в 1дпов1дальности Якаю заувакення м1стнть звинувачення у нанесен«! "вкологМноГ шкоди"! мае вияв-лене особист!сне эабарвлення, п1ддоел!дн1 демонструють яскрзво виянлеяу тенденШю да переваги род! обвинувача, поеднаиу з го-товн!стш з{тшутися з зустр!чнш звинувачэнням чи нерозум1нням.

- 12 -

такие поясйкйться кокфл?!<ттам пи;стом сатуацт вэяевдШ э .'ИроДНИМ ОТОЧ8ННЛМ. Потрвоа у 0ОЗГГ£>С9р9ДНЬС*У СПШУВЭНЯ! 3 иродов. ад роагЛзуоться з аятроаоцэнтркстсьида (сп073!бацышх) . >зйШЯ зходаь у протар1ччя з иео0х5дн!с7» усв1дсмлення ив горних Н9СЛ !ЛК ¡73 такс! ЛОЕвДЗ.ЧКИ. MOEJ-mlOTb 01.Ш2 ГЛйбСКОГО 1зум<ння означено! ггроЗлеми доэтл результата псяхссзмактячшго 1сл1дж5ши м0тне8ц1йн01 ÇJCHOBK 6КОЛОГ1ЧНО ЗНЯЧУЩИХ Д1Й.

Пор ! внкння результант! в, одаржаяих иа piainix этапах, погаи-!ло, то з ироцэс-Г су б ' сктавного шквлювашя (ара pocoTf у задачу простор! мотив!з ) а1дбувалссь розиярекня озяачвкого паяя :кнк!в та зм!пення акцент!а у яппрямку мог,rale, ню вгдобрззш-ъ ставлоння до !нлих якнях 1сгот„ до прнродн в шламу.

Факторной енал1з даяих суЗ'вктяЕтага икаяслания еинаяв у 1-й i 3-й трупах по 6, у 2-й - 3 гкэчутасх сНопояярютх фактор!в.

Э*1стовиа !ятерпрзтзц!я фзктср!в, еяявлеких у.ргзниа гру-IX. 1 наступив- ix пор ! нняння вказуш!. на сп!льн!сть а врагах ¡ьох фактор1-й фактор (пояснив 27.5'í загальио! дмсперс!г у ■8 rpynl, 2-1.2S - у 2-Й. 283 - у 3-й), у acix трупах утримував газац1» "Оэйдухост!" - "околог!чко1 оезграю-люст!" - "0езв1д->в1двльност!и wo тину - "яереощлка ниттезкг цШюечзй". Аля cao у ¡rpynl з'штод!з шгаткваозд ставленая до стсгуячого cdÍ-' протистэяли токоз "альтру!зм" -"потяг до в2у7р1шьоТ гарш-Iï" - "в!дпоз!днлья!сть" - "экологична crypCosaííttrrb" - "л»Зов } природа". а у rpy.iï сгудегггíв-í)'зхкIs - "лк£оз до природа* ->колог1чаа стурбоваШсть" - "потреба 7 оп1лкузтш2 а )í!родов", то у студент!в-еколог!5 опозкшя "oxojurl'iiüß бгй-iSoct!" склада слряшваШсть до изЗугтя загкг гииевй! -jatctia 'пстяг до внутр1шньо1 ггрмонМ" - "пошук духовно! основа" -ка»холог!чка криза"). Дня студент 1в-е?;олог!в зв околоМчт }з-—грэмо'гпи.м д!яот CTOlTb не слвокий развита: соц!альнж сосгай. на ю ззартзлась ysara' у rpynl Ечктал!з, Î не брзк юроюго стязлэнач до прарода", f;o «ало зкеч«.ч£ч дая зупинка ccodücrlcHoro зростайкй, вжяакаяз к1даоэоа а!л пову-! мстевих ор!ентир1в.

.Чахсжзльш рознасоипкк по 1-й 'цкпдГ у actx трупах тят-1сь зчмпся "в 1Д1траНкэся у иох!д"- "ECT.víiia до ДОПу та "йраио-грстЕуе" - "зимив мазкиу иг 4эрэз! озера". E.uíJic^y цеп факюр >кна огаракг-зризуватл як фактор "еьо.юПчно1 оц!нт-.

.■2-й фактор (17.- в 1-Е rpynl, 20,6зК - у 2-й, 10,355'-.у -й) опкеуе огавлення до празлек (у тсвд ритуцку 3. вкашг

п -

них): утеча в!д проОлем на природу, намагання до простого життя протйстоять глшэлешю у проблема буття. "Лядине виьна" проти-стввляеться "ладин! соц!ал!зоаан!Я", заяепоковн!Я. Природа при цьоиу мае ц!нн1сгь завдяки можяивост! розслабитись, В1д1йти в!д проблем, переквти почуття власноТ !дэнтичност1.

Зм1ст 3-го фактору (14,6*. 14,2*. 11,6Я в трьох трупах . в1дпав!дн6) в ус!х трупах задаеться опозиц!ею духовного початку сфер! в!днош9нь з 1ншимк живюш !стотеми. Сп1лкуваяня з богом, вивими силами склада« альтернативу сп1лкувакню з 1ншми гави-ми !стотами. При цьоиу, якщо для студент!в обох труп духовний статуи, потяг до внутр1шньо! гармони протиставлявться гармони з природним оточениям, то у груп! вчител!в нова йле скор!ше про прошстоякня потягу набути витого звступництва оажвкню самому виступати а роль заступника (у в!днотенн! до "брат!в меньших"). У вс!х групах !нтерэс те любов до тваркн I повязуеться з вчинками "купив допинг, "сШймав 1*акв", "орган!зував кивий куточок". Проявляемся намагання "освогтя" твярин. ввести 1х до олодаеного середовица. 1нш1. кив! !стоти сприймаыться як засю звдоволання потрво лвдини у либов! та прихильност!.

Зм1.ст 4-го фактора у 1-й' 1 2-й групах (8,9$, 9,а?) задано онозиц1бю намагання до спок1йиого, ритувл1зовеного киття нэро-зукиому прийняттю в!дпав!далыюст1 та турбот. На в!дм!ну в!д студент1в-еколог!в для вчктел!в цэ протиставлення повя'зано з паиярн!стю соц1альннх ор!ентац!й: на д!м, с!м'ю - на соц!альн! досягнення. В груп! студент!в-ф!зик!в 4-й фактор (8,2$) м!стить одозицЛо прагнення до незале$ност1, потреби у прихильност! 1 п1дкореност! ЗБИчаям,

Останн! два фактори, виявлен! у груп! вчител1в, Ыдобража-вть практичкий аспект ашюшень з природою. Зм!ст 5-го фактора в групах студент!в задано опозиц!ею зовн!шних побутових проблем 1 проблем психолог! чнкх. 6-Я слабкий фактор у 3-й груп! пояснюз а!дм!нност1 у напрямках соц!ально! вктивяост!.

За результатами суб'ективного ткалюЕагая у ц!лсму. семан-тичн! ткали,що задають категор1альний прост1р д!яльност!,

яка нами дослГдлуеться. мали СИльш виявлене еколог!чне забарв-ланяя (часПшэ' включали мотиви, що в!доОракавть ставлення до природа, еколог!чним проблемам) а груп!. вчител!в. Однак. результата п!дготовчого атапу, що дозволяють судити про категор!-альну оргвн1зац!ю актуалыю усв!домлвваних екодог!чних уявлень, виявили звороадр тюдаяц!».

- 14 -

Факторняй 0нзл!з даних п1яготовчого етапу виявив 8 знвчи-их бШолярних фактор!в для kokhoI з груп. БГлып висска розм!р-!сть семантичного простору в показником достатньо внсоко! ва-!ативност! форм поввд!нки. що допускали п1ддосл1дн! у сфар$ тосунк!в з природним оточенням.

Гри з 8-ми факгор!в сп!вв!дносялись за свои« зм!стом з пешими трьома факторами, виявлэкхми за результатами суб'ективяо-о шкалюваиня. Але якцо в останньому випвдку наймогутк1шим був актор "еколог!чно{ сш!нки", то на п1дготовчому этап! зналог!ч-иШ фактор пояснив лкле 6,8Я загально1 диспэрсП у; груп! вчите-!в та 9,'iit - у груп! гтудэ.чт!в-вкологtв 1 поступався фактору уникн?ння проблем" (16» в 1-й груп!, Iii в 2-й) T8 Фактору протагування" (звступництво тввринам - поаук протегування у

шцих сил; 13.8* ! 10.556).

При сгмосг!йно зд!йсншанШ 'рефлекс II для. студент!в-колог!в дколог!чний аспект виконунаних д!й був б!лыа значимим; 1* для вчител!в (мотиви, по з!доСрэкзють в!дношвння до приро-и. част!из одернузали високэ навантажвння, три фактори з 8-ми али аираж-эний вколог1чний зм!ст). Однак при суб'ективному шка-кваня!. актуал!зусчому яенаяан! (глибкннП зм!сги стосунк!в лю-ини з природним оточенням, б!льш значущнчи виявились для сту-внт!э-вколог!в т! зм!сти вчинк!в, оо в!доОраяавть внутр!шн! роблеми ! ц!нн1сн! ор!-:нтац!1 особи, як! розкриваються у робочому пол!" в!днсшень "лидина - природа".

В!дм!ни в категор!альн!й орган!зац!! семантичного простору осл!дуувзнот сфера зиттвд1яльност! назначались соц!ально-про-ес!Янями ! э!ковими особлизсетямя п!ддосл1днкх.а також там. на кому р!вн! рефлекс 1! зд!Яснювться анал!з ачинк!в. Разом з там. окна гонорити про базову категор!альну структуру, ш опосэред-г>в сприйняття 0колог!чно значущи. д!й. У зм!ст! дано! структу-и визначальнос в потреба у безпосервдн!х контактах з природним точениям,да реэл!зуеться з антрзпоцэнтричних позиШй.

В заклмченн! п!дввдея! п!дсумки проввдеяого дссл!дх9ННЯ. озглянут! можливост! практичного нияористашя одерианих резу-ьтат!в ! визначен! пврспектиаи подальио! розробки окреелеHol алуз! проблематики.

Одержан! результата ШдтЕердкла висунуту ri^-потезу ! доз-олили сформулшати так! ви сновки:

. Моральна суть д!й, як! в!добраз:ають в!дноаэкня суб'екта до риродаого оточення, не виэнэчав актуальнкй зм!ст звичайяих

- 15 -

вколоПчних у ЯБЛОНЬ. . • '

1.1. ВШошення-до конфл !ктних ситувц!й I запропоноввн1 способи 1х виривення обумовлвш тим, що стало причиною м|кособист!сного конфл 1кту ¡порутиня 1нтврес1в 1тш людей чи нанесения шкоди природному оточеняа.Заинувачвння в экологНких порушеинях спри-ймветься як манш значуое ! pljpa виклккае визнання власно! вини.

1.2. Значения м1жосоаист1сних конфл1кт.!в з екологМним зм!стом обумовлено ступенем нормованост1 сигуецП. Особистюно офарбо-ване зЕИнувачэннй в нанесете! еколог!чного гбитку сприймаеться як менш обгрунтоване, 1 у б!лш!й м!р! провокуе зустр!чну вгре-с1ю у пор1внянн! з апеляШею до громадських норм.

1.3. Намагання до сприйняття природоохоронно! рол! у поеднанн! з оч1куванням зустр!чного звинувачання мокша розглядвти як екс-пл!кац1в конфл!ктного зм!сту природа, зввданого протк|Нччям м!ж потрескш в базпосервдн(х, квобмегвнях контактах з природним оточениям t соц!альними обмекеннями. Основу такого протистояння складав антропоцентризм, що спонукае до споживацьких Форм взае-модП з природоп.

2. Еколог1 чтЛ зм1ст вчинк!в, здШснвваних по в!дношенно до природного оточення, представлено у звичейн!й св!домоет! у неакту ал! зованому . вигляд!. Актуальными при повсякденн!й оЩнц! таких вчинк1в виявляються практичн! зм!сти, задан! соц1альними аспектам^ ладсько! життед!яльност!.

'3. ЕколоПчн! звичайн1 уявления в системним багатор!аневим утворешям, що функШонуе на р.1зних р1внях рефлекс!!.

3.1. Актуальн! звичайн! уявлення про мотиви еколоПчно значущих д!й характеризуются високим ступенем розб!жностэй:. Висока розм!рн!сть семангячного простору csmoctIBho экешикованих мо-тив!в св!дчить про значну вар1ативн!сть допустимих способ!в взаемодМ з природним оточенням.

3.2. Анал!з вчинк!в, що зд1йснювался у заданомукатегорИльному простор! мотив!в з вираженим еколог!чним ядром, рктуал!зуе глиоинн! афективн1 зи!сти в1дно!пень людини з природним оточенням. Афективне "згущвння" семантичного простору у поеднанн! з ор!ентац1ею на соц1ально прийнятн1 в!дпов!д1 призводять до п1Д-вжцвккя значущоот! опознан "добре - погане в1дношення до ггри-роди".

4. Основу вШоиення до 1нлшх шних 1стот складэе антропоцентризм. Можливост! задоволоння погреб у безпосередньому сп!л-куванн! з природним оточенням пов'язузться, пвреважно, з екс-

- 16 -

ансивяс-присйоившпгними формами ловед1шет. Пзгрзби !чда* твэ ин при цьому !гноруються.

. Кате гор 1альна орган!зяц}я звичайнвх еколог!чних уявлень обу-овлена в!коеимя î соц!альЕо-профэс1Яними характеристиками уб'акта.

Основу звичайних уявлень про еколог1чно значу®! дЦ складае ¡дносно стала категор!пльна структура, утворена трьомп сэман-ичними шкалами. Зм!ст octqhiiîx мохна описати через опозиц!!: ) сп!лкуваяня з природою як sacld з1д1Яти в!д проблем, набуття лас.чо! !дентичност! - еколоНчн! проблема (псряд з !нлкми) як jœpejra неспскою та триноги;

Î сп1лкувэння з !шшж кизими !стотачи (як спос!б задоволення :отреби дом!нувати) - стт1лкувзння з бегом, випоп силою ( як :пос!0 задоволення потреби у захистП;

I) соц!алыю ехзальне (припустиме ) - соц1вльно осудяуване з!д-гашення до природи).

Продовженням досл!дкення можэ стати розроСка проблем i!koso! динам 1ки еколог ! чних уявлэнь, впливу диттевого устрою., [а IX Формуввння.

Осноен! результат дисертаШйного досл!даекия ешслэдено в [астушшх публ!кашях:

.. Кэ которые психологические аспекта проблемы экологического юспитаяия школьников /У Актуальные проОлега современной ¡сихолопгй: Материалы нвучн. чтений, посвященных бО-летис Харьковской психологической школы. - Харьков, 1993. - СЛ95-198 Современная школа и йкологнчвекяй кризис, психологические ¡спектр // Псшачне здоров'я нчнтея!в та учшв: Матер!али пхрег. ko;î$. - Запор1994. - С.8-9

î. К проблема развития экологических представления // Сучасна 1сахолог1я в ц!кя!сшму вим!я!:- Матер 1али Трет1х Костик 1вських [ятань. Т.П. - Kkib. 1994. -С, 157-198

к Особенности репрезентация иткопения к природе в шшмЕидуаль-

юм ссзнании // Сучасна психолог!я а ц!ш!сному вим!р!: Матер!-

иш трети Кос?нк!всысих читань. Т.П. - Ки!з. 1994. -С. 66

>. Исследование . особенностей воспр;ллга£ экологической

фсблематики // Материалы науч. нонф. ¡лолодох ученых биологкч.

факультета и НИИ биологии.- Харьков. 1994. - С.22-23.

j. Обыденные экологические представления а проблемы жологачеекого воспитания // Початкова птапа - шляхи роашткуа

5йтер1зди Шжрег. кокф. - Запор !гснл, 1S95.

~ 17 -

I

■ Р ■ t

t

Epiffi К.В. Особенности репрезентации в обыденном ссотани отношений "человек-природа". Диссертация на соискание учено степени кандидата психологических наук по специально« 19.00.01. "Общая психология, история психологии" - Харьковськи государственный университет. -Карьков - 19Й5.

Защищается рукопись, которая содержит теоретическое и экс гсеримектальное исследование особенностей репрезентации в оба денном сознания ртношений "человек-природа". Установлено, чт основу обыденных экологических представлений составляет антро аоиентризм, сочетавшийся с потребностью непосредственного обще ния с прлродой; выявлена устойчивая категориальная структура опосредующая восприятие экологически значимых действий.

Kryazft Irina V. Specific ieaturs of representation In th e-verytiay oom о ioufine в б the relationship between the person an the nature.

Dissertation fox the awnrd oi a candidate of psychological science degree under the specia.liny 19.C0.01. - "Generj and history of Psychology", Kharkov State University, Kha.r kov, 1995.

The manuaoript presented for dsfenCG «escribes the theor? fcioal and Rrperiir.erital rseearch oi the opeoilio feature of pel aon and natur relationohip representation in the everyday ccni aiousnses. It hae been found that ths basis for everyday env: rowaental vie*s is formed ty ac thropocentrien in oorabinatii with the need ior the direct contact with nature; it has be! found a etable oat«goriaed structure thbt intenrnnliateB tl perception oi environmentally meaningful action.

ЮШЧ0Е1 слова: гвичайн! еколог1чн! уявхэккя. антропоцея' рязм, plBHl рефлекс!I. еколог!чно значущ! д!*, кате гор ¡эль; структура свкептичного простору.

!|Ua«cas« Дв друку I6.05.9S. iafusix 60*64/10. Офсегнвй друк. Уьовиэх «рукоаанжх аркуеаэ 1,0. Тир« 100. Заиоолення Ь7.

рсталрцкг КЯЦ -ХШ