автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические механизмы трансформации ценностных ориентации студенческой молодежи

Автореферат диссертации по теме "Психологические механизмы трансформации ценностных ориентации студенческой молодежи"

Ки'Гвський нацюнальний ушверсиет ¡меш Тараса Шевченка

ШЕВЧУК Марина Володимирщна

УДК 159.923.5:378.18(477)'

Психолопчш мехашзми трансформаци цштсних ор1ентацш студентськоТ молод1

19.00 01 - загальна психолопя, ¡стор1я психолог»

Автореферат

дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата психолопчних наук

Кит - 2000

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в КиТвському нацюнальному ун1верситет1 ¡мен1 Тараса Шевченка, кафедра загальноТта ¡нженерноТ психологи.

Науковий кер1вник: Трофмов Юрш Леонщович, доктор

психолопчних наук, професор, чл.-кор. АПН УкраТни, завщувач кафедри загальноТ та ¡нженерноТ психологи, КиТ'вський нацюнальний уншерситет ¡мен1 Тараса Шевченка, м.КиТв.

0ф!ц|йнй опоненти: Носенко Елеонора Льв1вна, доктор

психолопчних наук, професор, чл.-кор. АПН УкраТни, завщувач кафедри софльноТ психологи та англшськоТ мови, Днтропетровський державний уншерситет, м.Днтропетровськ.

Корнсв Микола Нечипорович, кандидат фтософських наук, доцент, завщувач кафедри соц1альноТ психолопТ, КиТвський нацюнальний ушверситет ¡мен1 Тараса Шевченка, м.КиТ'в.

Провщна установа: МУстерство освп"и 1 науки УкраТни, Харшський нацюнальний ужверситет ¡м. В.Н.Каразша, кафедра загальноТ психолопТ, м.Харюв.

Захист вщбудеться ГОДИН1

на засщанж спец1ал1зованоТ вченоТ ради Д 26.001.26 при КиТвському нацюнальному ужверсител ¡меы Тараса Шевченка за адресою: 01033, КиТ'в-33, вул.Володимирська, 60.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у б1блютец1 КиТ'вського нацюнального уыверситету ¡меы Тараса Шевченка за адресою: 01033, КиТв-33, вул.Володимирська, 58. * *

Автореферат розюланий (уи, X 'г 2000 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ вченоТ ради, кандидат психолопчних наук, доцент

Кириленко Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми дослщження. Цiннicнi ор!ентацп е одним ¡з найважливших утворень у структур! свщомост! й самосвщомосп людини 1 зумовлюють низку и сутшсних характеристик як особистосп. Тага характеристики здебшьшого спричиняються тим, що являе собою система ценностей конкретно!' особистосп, який спектр ор!ентацш у нш представлено щодо змюту, спрямованост! та психолопчно! вагомосп. Не менш сутгевим моментом, що зумовлюе психолопчну значуписть системи щнностей, е и стввщнесешсть ¿з конкретно-кторичними, сусптьно-пол1тичними, щеолопчними умовами, за яких складаеться певна система цшшсних ор!ентацш у суспшьств1 в цшому та в кожно! окремо! особистосп. Згадаш момента особливо актуальга, коли йдеться про побудову концепцШ освгги й виховання молодого поколшня 1, зокрема, про систему цшшсних ор1ентацш як чинника, що детермшуе процес становления особистосп громадянина.

Цшпсш ор1ентацп виступають в якосп особисшсноформуючо! системи 1 пов'язаш ¡з розвитком самосвщомосп, усвщомленням положения власного «я» в систем! сусшльних вщносин, а також вщносяться до найважлившшх компонента структури особистосп, по р^вню сформованосп яко! можна говорити про загальний и р!вень розвитку.

Проблема цшшсно-смислово!' сфери особистосп, зокрема и цшшсних ор1ентацш, являеться одшею з юпочових в психологи. Це викликано тим, що внаслщок змш, яы вщбулися в нашому сусптьста1 спонукали до вщмови вщ стереотишв, норм посттоталггарного сусшльства, перед особиспстю вщкрилась можгпшсть постановки власних цшей 1 визначення реальних умов 1х досягнення. Формування таких цшей на кризових етапах розвитку суспшьства, коли стар! принципи втратили свое значения, а нов! ще не утвердилися, актуал1зуе потребу вивчення цшшсно-смислово1 сфери особистосп, яка включае цшшсш ор1ентацп, 1х ¡ерарх1чну структуру, а також факгори, що 1х трансформують. Саме тому вивчення трансформаций що вщбуваеться в систем! щтпсних ор!ентац!й особистосп, мае велике теоретичне! практичне значепня.

Яюцо гад щншсними ор!ентац!ями розум!ти вщносно стаб!льне, виб!ркове вщношення людини до сукупносп матер!альних ! духовних благ та !деал!в, як! розглядаються ж предмета, цш та засоби для задоволення потреб жигтэтяльносп людгап1, в такому розумшн! ц!нн!сн! ор!ентаци акумулюють весь життевий досв!д, накопичений в ¡ндивщуальному розвитку людини. Власний життевий досвад особистосп визначае и взаемовщносини з шшими людьми, а також змши особистосп, в першу чергу, по вщношенню до само! себе. Саме таке розум^ння цшшсних ор!ентацш особистосп найбшып повно вщображае 1х динам!чний характер, функц!ональну роль в жигп людини. 3 пипого боку, щншсш ор!ентацп можна розглядата ! як ¿нтегративну (шформацшно-емощонально-вольову) властив!сгь 1 готовн!сть особистосп до того, щоб свщомо визначити ! оц!нити свое мкцезнаходження в час!! простор! певного природного ! сощального середовища, вибрата стиль поведшки ! напрямок дшльност!, ошраючись на шдивщуальний досвщ ! у вщповщносп до конкретних умов постшно зм!нювано! ситуацп. В цьому визначенн!

вщзначаеться найважливша роль цшшсних ор1ентацш особистосп в якосп одного ¿з регулятор1в и поведшки 1 дмльносп.

Вивчення впливу цшшсних ор1ентащй особистосп на р1зн1 сфери и життедшльносп пщтверджуе положения про те, що загальш 1 специф1чш умови даяльносп, вщображуючись у свщомосп, по-р1зному проявляються в реалыпй поведшць Причина сутгевих вщхилень в поведшщ одше! людини вщ шшо! - в суб'ективному сприйнятп даних умов, а також в розб1жностях !х цшшсних ор1ентащй, ям створюють стрижень структур и кожно! особистосп.

Результата анамзу психолопчно! лп-ератури свщчать про те, що вивченню ще! проблеми придшялась значна увага. Але, на жаль поняття «цшшсть» використовувалось багатьма авторами в р1зномаштних значениях. Як правило, увага фaxiвцiв зосереджувалась на класифшаци ¿снуючих piзнoмaнiтниx гадход1в до проблеми формування цшшсних ор1ентацш особистосп.

Увпчизнянш психологи цшносп розглядалися як тaкi, що були тотожш сощальним нормам, мехашзм да яких не був опосередкований особливостями внутршнього та зовншнього свпу особистосп. Починаючи з 60-70-х рогав XX ст., з'являються нов1 шдходи до вивчення щншсно-смислово! сфери особистосп. Дослщження сутносп самих понять «цiннicть», «щншсш ор1ентацп» Д.О.Леонт'евим, В.О.Ядовим, Е.Л.Носенко; визначення функцп цшшсних ор1ентацш М.ГЛапшим; анал1з динамки цiннicниx ор1ентацш 1.С. Коном, Ю.Л.Троф1мовим, М.Н.Корневим; визначення особиспстю стратеги н житгедаяльносп в роботах К.А. Абульханово1-Славсько1, 1.Г.Белявського, О.Ф.Бондаренко, О.Б.Старовойтенко, Т.М.Титаренко), психологи вчинку (В.А.Роменець, Ш.Маноха), розгляду досшдження взаемовпливу процесу навчання 1 розвитку особистосп (С.Д.Максименко) мають важливе значения в процеа анашу формування 1 трансформацп цшшсних ор1ентащй особистосп л сприяють подола1шю сощально! парадигми.

Ц1нносп суспшьства 1 особистосп вивчаються в Ясному зв'язку з проблемами професюнагизацп особистосп (ЗЛ.Рябшна), як прояв процесу сощашзаци та сощально-психолопчно! opгaнiзoвaнocтi (В.ПКазмиренко). Особливе М1сце в дослщженш проблеми цдшисних ор1ентащй в сучасних умовах мають робота О.В.Сухомлинсько!; проблема цшшсних ор1ентацш була предметом вивчення таких дослщшшв, як В.Б.Ольшанський (шдив ¡дуальна система ценностей особистосп та взаемообумовлешсть и груповою свщом1стю); В.Ю.Бойко, О.Л.Краева (тpaнcфopмaцiя щншсно! свщомосп суспшьства та змши моральних ор1ентир1в i мотивацшно! сфери д1яльносп).

В останнш час проблема цшшсних ор1ентацш вивчалась в контексп анал1зу 1х динамнси як шдивщуальних еталошв ощнки В.О.Белоусовою, В.Ю.Болотшою; як регулятор даяльносп в суб'ект-об'ектних вщносинах Т.В.Корншовою, та шшими вченими. Бшышсть доивджень, що присвячеш вивченню проблеми щшнсних ор1ентацш не дають цшсного уявлення про структуру щншсно-смислово! сфери особистосп. Не повшстю розкрип питания про сутшсть та ¡ерарх1чну структуру цшшсних ор1ентац1Й молод!, зокрема студентства, на новому еташ розвитку суспшьства. В науковш Л1тератур1 описаш найбшьш загальш шдходи до вивчення цшшсних opieнтaцiй.

Виходячи з . цього, важливим постае необхщшсть багатопланового комплексного вивчення фактор1в, яю визначають становления, розвиток, грансформацйо 1'ерарх1чно! структури цшшсних ор1ентацш мoлoдi, студентов р1зних спещальностей протягом всього перюду навчання у вуз1, причому не гшьки учбово!, але й позанавчально! дЬтьность Це необхдао, як для прогнозування того, в якому напрямку йде розвиток цшшсно-смислово! сфери эсобистосп в юнацькому вод, так 1 для перспективного впровадження в /чбово-виховному IIpoцeci форм робота, яга сприяють розвитку у студенпв тотреби в усвщомленш ¡ерархп своГх щнностей i сшввщношення з методами !х юсягнення.

Зв'язок робота з науковими програмамп, планами, темами.

Дисертацшне дослцркення виконувалось в межах бюджетно! теми № 97136 факультету сощологп та психологи Кшвського нащонального ушверситету меш Тараса Шевченка "Гнновацшна поведпнса молод1 в период становления тсра'шсько! державносп", яка е складовою державно! комплексно! науково! фограми "Hayкoвi проблеми розбудови державносп в Украхш".

Мета дослщжеппя - психолопчш мехашзми впливу на формування та рянамку системи цшшсних opieнтaцiй студентсько! молод!.

Завдання дослщження:

1. Провести теоретичний анал1з понятшно-категор^ального апарату истеми цшшсно-смислово1 сфери студентсько! молодо

2. Виявити cтaтycнo-iepapxiчнy систему житгевих цшностей тудентсько! молод1 в перюд coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo реформування нашого успшьства.

3. Розкрити психолопчну природу шдив1дуальних цшностей гудентсько! молод! як результату штерюризацп суспшьно! системи цшностей.

4. Розробити методику д1агностики шдтшдуально! структури системи шшсних ор1ентацш студенпв для пор1'вияння шдивщуально! структури ¡деальних" цшностей з1 структурою реальних щнностей та створення типологп собистост1 студентсько! молодь

5. Дослщити мотивацпо отримання вищо! освети та динамику структури :тановок при вибор1 професп з метою виявлення психолопчних факгор1в та : облив остей трансформаци цшшсних ор!ентацш студента протягом навчання вуз!.

Об'скт дослщження - щншсш ор1'ентацп студенев.

Предмет дослщження - психолопчш мехашзми трансформаци в груктур1 цшшсних ор1ентацш студенпв протягом навчання у вуз1.

У ход1 розв'язання поставлених завдань було використано таю методи )слщження: теоретичш: анашз науково! лггератури та практичних результата зслдасень з ще! проблеми; анал1з та узагальнення експериментальних даних; ятричш: психолопчне тестування (методика М.Рокича, анкета М.Смекали 1 [.Кучери), анкетування (розробка та опрацювання анкет "Мотиви отримання 1Що! осв1ти", "Вимоги, яю пред'являють студенти до свое! профеаГ', "Якосп ','обистост1, необхщш спецшсту обрано! професп", "Динамша установок на зйбутне при вибор1 профеа!"); методика даагностики якостей особистосп

Г.Айзенка; метода математично! обробки результатов: неметричне багатом1рт шкалювання, кореляцйний та кластерний анал!з, факторний анатз засобо» головних компонента (за принципом Varimax row).

Наукова новизна отриманих результата полягае у тому, що:

- да стал о подальший розвиток дослщження структури щншсню opieHTauifi студента вузу в умовах сощально-економ^чних змш в cycninbCTBi що дае можливють конкретизувати знания про структуру цшшсно-смислово сфери особистосп в студентському Biui в залежност в1д року навчання;

- розширено уявлення про фактори та умови, ям впливають н; формування та динамшу трансформацш цшшених opieHTauifi студента пщ ча( радикальних змш умов i'x життед1яльност1, а саме: розкритий взаемозв'язок Mia характеролопчними особливостями студента та iepapxiquoro структурою йоге цшшених рр1ентацш, показана залежшеть динам1ки цшшених opieHTauii студентов вщ ступеня сформованосгп знань про обрану професЬо та р1вш професшно! компетентност!;

- показано, що мехашзм да i розвитку цшшених ор1ентацш пов'язанш i3 виршенням конфл1кт1в та nporapin в мотавацшнш сфер! особистост1;

- отримаш нов1 знания про особливосп цшшених opiemanifi студента та i'x вплив на взаемовщносини м1ж студентами, ят виходять за мела навчально! д1яльносп;

- удосконалеш психолопчш критерп визначення як самого факту трансформаций що вщбуваеться в cipyiciypi цшшених ор1ентацш студента, так i ступеня його штенсивносп, pibiia уевщомлення особистгстю характеру сощально-економ1чних змш, що вщбуваються в суспшьств1.

Практичне значения робота полягае в тому, що II результата можуть бути використаш пщ час оргашзацп виховно! робота 3i студентами, виходячи ¡з особливостей спещальносп та вжу студента; розроблена система класифкацц щнностей може бути використана в учбовому nponeci в якосп засобу анашзу системи цшшених ор1ентацш як окремо! особи, так i студентсько! групи, а також i'x корекцп. Вивчення законом1рностей формування та динам1ки щншених ор1ентацш студенев в. залежноси вщ курсу дае можлив1сть управляти та прогнозувати процес формування цшшенея структури особистост!, роблячи його ефекгивним в учбово-виховному nponeci у By3i.

Результата дисертащйного досл1дження були впроваджеш в учбовому процеа MyKa4iBCbKoro технолопчного in статуту з метою удосконалення еаморегуляци системи цшшених opienTauift в академ!чних групах вузу.

Апробащя результата дослщжения проходила на щор1чних наукових конференшях асшранта факультету соцюлогп та психологи Кш'вського нацюнального ушверситету iMeHi Тараса Шевченка "Дш Науки" та М1жнародшй конференцп "Мжкультурш комуншацй та проблема духовное™ в кшщ XX столбя", м.Севастополь, 12-16.09.1995 р.

Публнсацц. Змшт та основш положения дасертаци вщображеш в 5 статтях, три ¡з яких опублковаш у фахових виданнях.

Структура робота - вступ, три роздши, одинадцять параграф1в, висновки, загальний об'ем 156 стор. друкованого тексту; список використано'1' Л1тератури (198 найменувань); 30 таблиць та 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦН

У встуш обгрунтовано актуальшсть теми дослщження, визначено проблему, об'ект, предмет, мету, завдання дocлiджeння, його методолопчну основу i метода, розкрито наукову новизну, теоретичне i практичне значения.

У першому роздш - "Особливосп мехатзму формування щншсних opiem-ащй особистосп" автором проводиться науково-теоретичний анашз концепцш вивчення проблеми щнностей та цшшсних ор1ентацш, дослщжуються психолопчш критери класифкацн щнностей, обгрунтовуються роль та мюце цшшсних ор1ентацш в структур! особистосп.

Дослщження понять «цшшсть» та «цштст ор1ентацН» знайшли вщображення у працях учених-фшософ1в, сощолопв, психолоп'в у зв'язку з там, що вони охоплюють Bci сфери життед1яльност1 особистосп, сприяють усвщомленню найбшьш суттевих сторш п способу життя, розкривають спепифжу взаемовщносин особистосп i сусшльства. В науковш л1тератур! вщсутне однозначно чггке визначення понять «цшшсть» та «niHHicni opieHTauii», що i обумовлюе р1зномантпсть пщход1в до вивчення проблеми формування цшшсних opieHTauifl особистост!.

Поняттям «uiHfiiciii opieHTauii» визначають елементи мотиваишно! СТруКТурИ ОСОбиСТОСП, На OCHOBi ЯК01 BOHa ЗДШСНЮС Виб]'р ЦШ, MOTHBiB конкретно! д1яльносп з урахуванням особливостей ситуацй, яка склалася. Цшшсш opieHTam'i' - це понятгя, яке вщображае певну значуццсть для особистосп предмет!в та явищ сощально!' дшсносп, а також створюе внутршню основу вщношень особистосп до р{зномаштних щнностей морального, матер1ального i пол1тичного порядку.

ГПд щншстю автор po3yMie поняття, яке фшсуе позитивне або негативне значения якогось об'екту чи явища, одну ¡з форм суспшьних вщносин. Цшшсш opieHTaijii - вщносно спйка спрямовашсть потреби особистосп на певну трупу щнностей. Система щшпсних opienTaiiifl - шдивщуальна iepapxi4Ha структура взаемозалежностей щншсних ор1ентащй, ям вш'грають як пасивну, так i активну роль в становлешп шдивща як особистосп.

Система цшшсних ор1'ентацш не е стабшьною i незмшною. И динамша обумовлена впливом об'ективних (умови житкдояльноси, сощально-економ1чний лад) i суб'ективних (комплекс 3aco6iB, ям включеш в процес виховання, ¡ндивщуально-особиспсш характеристики) детермшант. Таким чином, uitiHicHi opieHTauii' формуються впродовж всього процесу сощашзацн, займаючи при цьому як пасивну, так i активну позищю в становленш шдивща як особистосп.

Вивчення щншсно-смислово1 сфери особистосп базуеться на положениях Teopii «установки» Д.М.Узнадзе, Teopii' «в1дношень» В.М.Мясищева, Teopii' д^яльносн О.М.Леонтьева.

Ряд представшшв вггчизняно! школи психолога, зокрема Д.М.Узнадзе, схильш до того, щоб розглядати поняття «цшшсш ор1ентацп» щентичним до таких понять, як «установка», «потреба», «¡нтерес».

Автор стверджуе, що можна говорити про певний зв'язок цшшсних ор!ентацш та установки, а саме: цей зв'язок проявляеться в тому, що 1 установка 1 цшшсш ор1ентацп виникають на основ1 потреб 1 конкретних ситуащй; взаемовщношення м1ж суспшьством 1 особистютю регулюються за допомогою як установок, так 1 цшшсних ор1ентацш; установки виступають в якост1 конкретно! форми ¡снування цшшсних ор1ентацш; цшшсний шдхщ являеться в той же час устаповочним, а установочний - цшшсним. Але, ушверсал1зугочи саме поняття «установка» як дещо несвщоме, представники психолопчно! школи Д.М.Узнадзе позбавляють цю теорш можливостей бути застосованою для вивчення регуляци вищих форм дшльност1 людини, осюльки стверджують про несвщомий характер цшшсних ор1ентацш (так як установки особистост! не усвщомлюються).

1снуе шша точка зору, згщно з якою, цшшсш ор1ентацп виникли на ocнoвi установки, аде не тoтoжнi ш, так як цiннicнi ор1ентацп - це усвщомлення особистютю свого вущошення до суспшьства, само! себе, до оточуючо! дшсностс, регуляцш поведанки як усвщомлено! до (В.В.Сусленко, БЛ.Додонов).

Дисертант пщгримуе позицио О.Г.Здравомислова, 1.С.Кона про те, що цшшсш ор1ентацп впливають як на вшщ струкгури свщомостс, так 1 на т1, яш вщносять до шдсвщомих, тому вивчення мехашзму формування i трансформацц цшшсних ор1ентащй, пов'язане iз виршенням конфлиспв та протир^ч в мотивацшнш сфер1 особистост1, як едностп свщомого та несвщомого.

Особливого значения набувае зв'язок цшшсних ор1ентацш ¡з спрямовашстю особистосто, яка характеризуе особисткть з точки зору й сощально! 1 морально! цшносп. Зм1ст спрямованоеп - це, перш за все, детермшукга сощально-обумовлеш вщношення особистосп до дШсносп. Саме через спрямовашсть 1 можливий реальний прояв цшшсних ор1ентацш. Тако! точки зору дотримуються вчеш Б.Г.Ананьев, О.М.Леонтьев, С.Л.Рубшштейн. Специфжа цшшсно! opieнтaцii полягае в тому, що, на вадмшу вщ вcix шших цшшсних категорш, вона найбшьш тшно пов'язана з поведшкою, керуе цим процесом як усвщомленою д1ею, пронизуе всю структуру псюаки ocoбиcтocтi -вщ потреб до ¡деагпв, включаючи реальний поведшковий компонент. В узагальненому вигляд1 й можна уявити таким чином:

потреба -> ¿нтерес —> установка -» цiннicнa ор1ентащя (спрямовашсть).

Включения цшшсних ор1ентацш в структуру особистосп дозволяе визначити загальш coцiaльнi детермшанти, що мотивують й поведшку, джерела яких потр1бно шукати в сощально-економ1чнш природ! cycпiльcтвa, його морал^ ¿деологп, культур!, в особливостях сощально-групово! св1домост1 того середовища, в якому вщбувався процес формування сощально! щщшдуальносп 1 де протткае повсякденна життед!яльшсть особистосп.

1ндивщуальш цшносп - це не тшьки результат вибipкoвoгo вщображення в шдивщуальшй свщомоеп цшностей суспшьства, але ! !х конкретизац1я,

специфика яко! залежить як вщ позицп особистосп в сощальнш систем!, так i вщ р1вня п розвитку. В робот1 анал(зуються три вар1'анти розумшня психолопчно! природа шдивщуалыгих щнностей:

-шдивщуальш цшносп аналопчш таким поняттям як думка, перекоиання, уявлення;

-шдивщуальш щнносп як р!зновид сощальних штереЫв та установок; -шдивщуальш щнносп як критерп, стандарта при ош'нщ i Bnöopi не тшьки модусу поведшки, дп, але i допустимих 3aco6iß ix досягнення (функцюнальна роль шструментальних та термшальних щнностей).

В пауков¡й niTepaTypi icHye велика кшьгасть ш"дход1в до проблеми класифшацп та тишзаци цшностей. В заруб1жн1й психологи цшносп i щнш'сш opieHTauii' дослщжувались Шпрангером Е., Холландом Дж., Рокичем М. та ш. Зокрема, Е. Шпрангер розглядае цшшеш opieHTauii як "форму шзнання cBiiy" або "форму життя" та видшяе в свош класифкаци 6 тип ¡в шзнання CBiTy, яким вщповщае 6 тишв особистосп (теоретична людина, eKOHOMi4Ha людина, естетична людина, сощальна людина, полтина людина, релшйна людина.

У Е.Шпрангера кожному типу особистосп вщповщае одна домшуюча особиста цшшеть, що навряд чи являеться еталоном для реального житгя.

Адже систему цшшених ор1ентацш особистосп, як i iHuiy психолопчну систему можливо уявити як "багаттапрний динам1чний npocTip", кожний втпр якого вщповщае певному виду суспшышх вщносин та мае у кожно! особистосп р1зницю значущосп.

Haйвaжливiшoю характеристикою системи цшшених opieHTauift е и багатор1внев1сть, яка проявляеться в iepapxi4Hocri uiei системи. Можлив! два принципово pi3ni пщходи до вивчення багатор1внево! будови системи щнностей. Перший пщхщ - нормативний - описуе модель системи у вщповщносп з певною психолопчною Teopiero. Другий пцрод - дескриптивний - полягае у виявлешн iepapxi4H0i будови життево1 системи щнностей конкретно! люди ни.

3 метою побудови теоретично! модел1 структури цшшених opieHTaum видшяються piBHi iepapxii та основи для видшення кожного ршня. Так, М.А. Бердяев на верхньому piBHi системи щнностей видшяе три типи: духовш, сощальш, матер1альш. Bei шил BiH розглядае як частковий випадок, як конкретний прояв одного з цих трьох ташв. М.Рокичем видшпоться два р!вня iepapxii: цшносп - uüii, або кшцев! цш ¡снування, i цшносп - засоби, або засоби поведшки особистосп.

1ншою основою типологп щнностей може бути ix вщнессння до вщповщних потреб особистосп: BiTaiibHHx (потреб, яга значупц для зберц-ання та гадтримки повсякденного життя); штеракцюшстських (потреб бшып високого порядку, яга виражаються в необхщносп епшкування, взаемоди з людьми); сощашзацшних (ще бшьш складних потреб, яга xapaicrepHi для даного сощуму та схвалеш в даному конкретному eraoei); смисложиттевих (найвищих по складносп i функцшм потреб, яга вщображають цшносп людського житгя, визначають umi буття, людсько! cyraocri).

Неоднозначшсть природи суб'ект-об'ектного вщношення, що вщображаеться у вигляд! цшностей, сприяе формуванню багатоматтносп гадстав для 1х класифшаци: по об'екгу задоволення потреб, по р1вню узагальнення, по функциям даяльносп, по належност;'. В емшричних дослщженнях використовуеться типолопя цшностей у вщповщност! з IX мюцем в статусно-1ерарх1чнш cтpyктypi цшшсно! свщомосп суспшьства, окремо! особистосп 1 т.д.

На шдстав1 принцишв системного шдходу- нелшшносп, 1ерарх1чност1, динам1чност1 метод!в, яи вщображають системну методологио, - була розроблена методика даагностики ¿ндивщуально! структури системи цшшсних ор!ентащй особистост! студентсько! молодо Структура тако! системи бувае частше всього нелшшною, тому методи и дослщження спиралися на багатом1рний статистичний aнaлiз, зокрема, неметричне багатом!рне шкалювання та кластерний aнaлiз.

Дослщження проводилось в 1997 - 2000 роках на баз! Мукач1вського технолопчного шституту. В ньому прийняли участь студента ¡нженерно-економиного та технолопчного факультет загальною кiлькicтю 394 чоловж (юнаки . склали 45% вщ кiлькocтi опитаних, дачата - 55%), в ситуаци особислсно! або професшно! консультаци. При вибор! професп шдивщ вибирае найбшьш близью йому засоби ре гулящ! поведшки та сп!вв!дносить свш виб!р ¿з структурою значущих для нього цшностей.

В результат! проведеного анашзу було сформульовано 11 цшностей, властивих в т!й чи шшш м!р! вам шддоелщним:

1. Приемне проведения часу, задоволення, вщпочинок.

2. Високе матер!альне благополуччя.

3. Пошук! насолода прекраеним.

4. Допомога! милосерда до людей.

5. Любов.

6. ГНзнання нового в свш, природ!, людин!.

7. Високий сощальний статус.

8. Визнання! повага людей.

9. Висока сощальна акгившсть для досягнення позитивних змш в суспшьств!.

Ю.Здоров'я.

11.Сп!лкування.

Класифжацш експериментально визначених цшностей представлена на

рис.1.

Рис.1 Класифшащя цшностей студентсько! молодо

Пор1вняння результат диагностики шдивщуально! струкгури «адеальних» цшностей (цшностей до яких особиспсть прагнула в дослщжуваний перюд ц житгед1яльност1) з результатами д1агностики реальних щнностей (цшносп, яи проявляются в реальнш д!яльносп, в способ! житгя, хоча можуть 1 не усвщомлюватися як ¡стинш) дало можгпшсть теоретично 1 експериментально здшснити типолопю особистост! студентсько! молодо

Виявлеш декшька тишв особистосп, яю вщр1зняються структурою щнностей - щеашв.

1. Тип неформального лшера. для якого значущими цшностями являються повага, визнання людей, любов 1 високе матер!альне благополуччя. Структуру значущих щнностей можна позначити слщуючим чином (+8 + 5 + 2).

В число вщхилених цшностей входять високий сощальний статус 1 сощальна актившсть (- 7 - 9).

Це досить велика група пщдослщних (30%), в основному чолов1чо! стат! (80% - юнаив 1 20% - девчат).

2. Друга за кшьюстго група (28%) в основному жшоча: 85% девчат i 15% хлопщв. Цей тип був названий гумаш'стичним. оскшьки в кластер значущих щнностей входять гумашзм, допомога людям, любов, сшлкування, здоров'я (+ 5 + 4+10+11).

Для цього типу особистосп характерним являеться вщхилення високого сощального статусу 1 сощально? активносп (- 7 - 9). В число шдиферентних цiннocтeй входить шзнання 1 високе матер1альне благополуччя ( = 2 = 6).

В цшому для таких людей характерною е альтруютична спрямовашсть, пов'язана 13 найближчим сощальним оточенням: сш'ею, близькими людьми. Основш цшносп - створення атмосфери любов! 1 взаемодопомоги в цш сфер!. Ц1 цшносп, як правило, характерш для жшок, чолов1ки ж видшяють \'х як

значувд в тому випадку, коли вщхиляють цшносп coцíaльнoгo характеру: завоювання поваги 1 визнання людей та високого статусу в сусшльсты (- 7 - 8).

3. Тип особистосп з домшуванням матер1альних цiннocтeй включае 17% шддослщних. В ньому видшяються два шдтипи:

а) домшування цшносп громадського визнання, поваги людей, високий сощальний статус i мaтepiaльнe благополуччя (щнносп + 2+7 + 8). Цей тип особистосп був названий типом кер!вника.

б) домшують матер1альш цшносп, насолода прекрасним 1 задоволення (+ 2 + 3 +1). Цей тип був названий гедошстичним.

4. Тип формального лшера (11% шддослщних). В число значущих щнностей входить завоювання високого сощального статусу (+7).

Цшаво, що при цьому цшшсть завоювання поваги людей не е значущою (+8). Вщхиленою щншстю е естетична (- 3) цшшсть.

5. ГКзнавалъний тип (7% шддослщних). Для цих ос1б цшшсть, яка займае перше мкце в кластер! значущих - шзнання. Як правило, вона об'еднуеться в цьому клacтepi \з завоюванням поваги людей (+ 6 +8) або щншстю високого сощального статусу 1 матер1ального благополуччя (+6 + 7 + 2).

В даному випадку шзнання сприймаеться не ж самоцшь, а як заЫб впливу на шших людей та завоювання певного сощального положения. Тшьки у 2% шддослщних Ц1С1 групи цшшсть шзнання видшилась в окремий кластер.

6. Естетичний тип (5% шддослщних), для якого в кластер значущих щнностей входять цшносп пошуку { насолоди прекрасним та любов (+ 3 + 5). Головна щшпсть, на вщмшу вщ «гумашспв», заключаеться в тому, що характерна для осташнх альтруистична спрямовашсть, допомога людям (+4) для «естепв» або незначуща, або така, яка вщхиляеться. Вщхиляеться також 1 сощальна актившсть (-9).

Важливим аспектом проведених дослщжень е анал1з взаемозв'язку cпocoбiв 1 форм повед1нки, якостей особистосп 1 системи щеальних щнностей. Проведена диагностика способ1В 1 форм повсдшки особистосп (системи «реальних щнностей») та д1агностика якостей особистосп при допомоз1 методики Г.Айзенка. Дослщжувались так! якосп особистосп: актившсть -пасившсть, екстраверс1я - штроверс1я, домшування - шдпорядкування, ращональшсть - емоцюнальшсть, лабшьшстъ - стабшьшсть. Були також сшвставленш результата д1агностики структури щншсних ор1ентацш, якостей особистосп 1 способ1в поведшки, пов'язаних ¡з реал1защею певних щнностей шляхом пор1вняння рангу значущих 1 вщхилених щнностей ! м1ру прояву особиспсних якостей по критерпо Сшрмена. В результап обробки даних були встановлеш певш емшричш законом1рносп:

1. Цштсп» матер1ального благополуччя (+2) позитивно корелюе з повед1нкою, спрямованою на задоволення життево необхщних бажань 1 потреб (+1); негативно корелюе з повед^ою, спрямованою на допомогу шшим людям (-4), позитивно корелюе з штроверЫею 1 рацюнал1змом як якостями особистосп.

и

2. Прагнення до естетично! насолоди та пошуку прекрасного (+3) корелюе з поведшкою, спрямованою на реал1защю ще! щнносп 1 такою яюспо особистосп як шдпорядковашсть.

3. Прагнення до гумашзму, допомоги шшим людям (+4) негативно корелюе з поведшкою, спрямованою на досягнення високого сощального статусу (-7) та позитивно пов'язане з емощональшстю як яюстю особистосп.

4. Цшшсть любов1 до близьких (+5) позитивно корелюе з поведшкою, спрямованою на досягнення задоволень життево необхщних потреб (+1) та поведшкою, спрямованою на шдвшцення матер1ального благополучия (+2).

5. Цшшсть шзнання (+6) негативно корелюе з поведшкою, спрямованою на реатзащю щнносп любов1 до ближшх (-5).

6. Цшшсть високого сощального статусу (+7) позитивно корелюе з поведшкою, спрямованою на досягнення цього статусу (+7) та з такою яюстю особистосп як домшантшсть.

7. Цшнють високо! сощально! активносп (+9) пов'язана ¡з рашоналыпстю як яюстю особистосп.

8. Цшшсть духовного спшкування (+10) позитивно корелюе з шзнавальною поведшкою та такими якостями особистосп як домшантшсть ! актившсть.

9. Прагнення мати хороше здоров'я (+11) корелюе з емощональною лабтьшстю та рацюнальшстю.

Таким чином, були отримаш емшричт даш, яю доводять, що щнносп -щеали пов'язаш з певними формами 1 способами поведшки, а також показують, що формуванню цих щнностей сприяють певш особистюш якосп, хоча зв'язок особиспсних якостей та щнностей мае багатоплановий характер. Так, одна \ та ж яшсть пов'язана з р1зиими цшностями, а останш одночасно з деюлькома способами поведшкЬ. В процеа дослщження було встановлено, що щнносп -щеали можуть реал1зуватися трьома р1зноман1тними способами:

1. Через поведшку, пов'язану ¿з реатзащею дано! щнносп. Так, прагнення до високого статусу «вимагае» поведшки, спрямовано! на досягнення цього статусу, а прагнення до краси 1 пошуку прекрасного тюно пов'язане з естетичною Д1ялыистю.

2. Через поведшку, спрямовану на реатзащю шших щнностей (наприклад, цшшсть матер!ального достатку проявляетъся в поведшщ «гурмана» та вщсутшстю гумашзму, допомоги шшим; цшшсть спшкування - в тзнавальнш активносп).

3. Цшност1 - щеали можуть бути взагаш не реашзоваш в поведшщ, що «оже бути причиною особиспсного конфлжту. Так, цшшсть задоволення «асущних потреб не корелюе ш з одним ¡з способов поведшки.

Необхщно вщмггити, що конкретш прояви щнностей в поведшщ людини ¡алежать вщ особливостей вс1е! сукупносп значущих щнностей, тобто цшсно! лруктури щнностей дано! особистосп.

Таким чином, експериментально вивчена ¡ерарх1чна структура системи дшшсних ор!ентацш студентсько! молод! 1 встановлеш кореляцшш залежносп VI¡ж трьома основними р1внями ще! системи: цшностями - щеалами, цшностями

- якостями 1 цшностями - засобами, тобто способами поведшки, а також доведений нелшшний характер зв'язюв М1Ж елементами системи цшностей -щеашв.

В другому роздип дисертацй "Статусно-1ерарх1чна система цшностей в перюд реформування сощально-екоиом1ЧНих вщносин" проведено аншиз вивчення цшшсних ор1ентацш студентсьюн молод! в перюд кризи суспшьства за допомогою розроблених та опрацьованих анкет "Актуальшсть сучасних сощально-економ^чних проблем" (за 10-ти бальною шкалою); "Р1'вень важливостс життевих цшностей" (в залежност1 вщ вжу опитаних).

Важливим показником процесу трансформацшних змш, яю вщбуваються в Укранп, е рейтинг життевих ор1ентацш сучасно! молодо (див. табл. №1) усвщомлення сучасною украшською молоддю сво!х перспектив, структуризащя молодим поколшням украшщв сфери сво!х цшшсних ор1ентир1в, прюритетшсть иапрямив у свщомш оргашзаци свое! життед1яльносп. 1ерарх1зуючи свш цшшсний св1т, молодь вщдае безперечну перевагу саме цшностям м1крор!вня (с1м'я, родич^ суЫдство) перед сферами суспшьного, нацюнального, а також макрор^вня, що стосуеться спшьноГ дол1 людства у планетарному масштаб}. Треба, однак, зазначити, що переважна ор1ентащя на царину локального осередку е пов'язаною з тим, що саме на цьому р1вш найбшьш яскраво й безпосередньо проявляються саме -л аспекти людського буття, яю стосуються реашзацн потреб у гармошзацп життевого свпу, налагодженш стосунмв з шшими, створенш збалансованого й комфортного осередку життед1яльносгп.

Таблиця № 1.

РОЗПОД1Л В1ДПОВ1ДЕЙ СТУДЕНТ1В МУКАЧ1ВСБКОГО

ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО 1НСТИТУТУ ПРО Р1ВЕНБ ВАЖЛИВОСТ1 життевих ЦШНОСТЕЙ ЗАЛЕЖНО В1Д ВШУ РЕСПОНДЕНТА

17-18 рокш 18-19 роюв 20-24 роки 25-28 роюв

С1м'я 99 97 96 98

Друз!, знайом! 98 95 97 94

Вшьний час 90 88 81 81

Шштика 18 20 23 26

Робота 74 86 90 95

Усшх у суспшьств1 67 72 68 68

Мати власну справу 70 70 63 60

Рел1пя 48 47 52 49

Вщвщування веч1рок, таншв, дискотек, кафе 69 59 49 39

Хобй 83 77 79 74

Секс 51 76 76 80

Процес трансформацп цшностей порушуе вс1 сфери житгед1яльност1 людини та вносить в процеси особиспсного розвитку 1 професшного

самовизначення ¿стотш змши. Саме тому вивчення мехашзму трансформащ! щншсних ор!ентацш, окр1м його значущосп для прогнозування можливих сощальних потрясшь, акгуальне ще 1 в якосп об'екту цшеспрямованого впливу на процес розвитку 1 формування особистост! студентсько! молод! осмлъки:

по-перше, в цiннicнiй свщомост! молодо! людини вщбуваеться процес трансформащ! вщ «монолтю!» п структури до «плорашстично!»;

по-друге, мае мicцe перехщ вщ цшностей "повсякденного гумашзму" -(що включае термшальшщнност! "гарш вщношення в родин! ! з друзями") до "л!берального гумашзму" ("прагнення до усшху "та "здатносп до гадприемництва");

по-трете, цшносп «споживчого конформ1зму», (таким, яким я е, мене зробили обставини житгя) трансформуються в щнност! рацюнального конформ]зму та «шдприемницького нонконформ^му», що репрезентуеться такими цшностями, як «шщатившсть», «незалежнють», «моральшсть»;

по-четверте, цшшсш ор!ентацп молодо! людини та и професшна спрямовашсть пов"язаш через мехашзм ошнно! д1яльност1, що зумовшое вироблення критерпв цшшсного вибору, та визначае структуру мотивов, ям лежать в основ! професшно! спрямованост! студентсько! молодь

В дисертаци видишоться наступи! особливосп сощашзаци украшсько! молод! на рубеж! вшв з урахуванням переходу вщ радянсько! модел! сощ'агпзацп (однотипно! по нормативности, з р!вними стартовими можливостями ! гарант!ями) до шшо! модел! (поки лише вар!ативно!, стратифжовано!):

-трансформащя основних шститупв сощатзацп;

-деформац!я цшнюно-нормативного механ!зму сошально! регулящ! ! становления ново! системи сощального контролю;

-дисбаланс оргашзованих ! стих!йних процес!в сощал!зацн в сторону стихшносп;

-зм!на сшввщношення суспшьних ! особисткних !нтерес!в в сторону розширення автономп особистост!, що формуеться, для розвитку И самод!яльносгп, творчосп та шпцативи.

Виходячи ¡з т!е! точки зору, що руш!йною силою розвитку особистост! е протир!ччя м!ж потребами, яю розвиваються в процес! д!яльност!, ! реальними можливостями для !х задоволення (Г.С.Костгок), гад патчним розвитком особистост! потр!бно розумгга внутршньо-необхщний, внутршгаьо-суперечливий I водночас соц!ально зумовлений н розвиток, що виявляеться при певних умовах ! випливае з внутр!особист!сних протир!ч. Змют ! форми прояву спонтанност! психхчного розвитку наражаються на зм1ни за рахунок впливу середовища! виховання, засвоення особист!стю сощального досвщу.

Тому в основ! мехашзму трансформащ! щншсних ор!ентацш лежить наявн!сть в систем! протир!ч, обумовлених внутршшми ! зовшшшми факторами.

До числа внутр!шн!х фактор!в можна в!днести !ндив!дуально-особист!сн! особливост! самореашацп ! самоактуашаци особистост!, що проявляються у вибор! нею життевих стратегш; р!вень штелектуалъного ! духовного розвитку

ocooncTocxi, з яким пов"язана здатшсть особистосп до прийняття не] смисложиттевих позицш.

До зовнипшх фактор1в, яю впливають на трансформацш систем цшнюних opieHTauift, належать особливосп сощально-економ!чного розвитк суспшьства, що порухпують базов! потреби особистосп i визначають умови дл i'x задоволення.

Таким чином, в перюди кризового розвитку суспшьства сощальш змш набувають особливо суперечливого характеру i спонукають особиепсть д необхщност! пошуку шлях1в виходу з кризи. На даному eTani сощальнс економ1чного розвитку нашого суспшьства вщбуваеться докоршна ломк ст1Йких систем у вщношешп «особистють - суспшьство», що створю передумови для виникнення достатньо гострих протир1ч в систем! цшшсни ор!ентацш.

В третьему роздал дисертацп «Експериментальне доелщженн факторов формування та трансформаци щншсних ор!ентацш студентськс молодЬ були проведен! емтричш дослщження, присвячен! виявленш мотивац!!' отримання вищо! осв!ти та вибору майбутньо! професи за допомопм анкет: "Мотиви отримання вищо! освгга", "Вимоги, як! пред'являють студент: до свое! професп", "Якоот особистост!, необхщш спещашсту обранс профес!!", "Динам!ка установок на майбутне при вибор! профес!!"'; а такте обгрунтован! методики експерименту по дослщженню детерм!нант! формування та трансформаци струкгури ц!нн!сних ор!ентацш студент! (методика вивчення ц!нн!сних ор!ентацШ М.Рокича, методика В.Смекали М.Кучери "OpieHTOBHa анкета", одном!рний та багатом!рний статистични] анал!з, корел!ц!йний кластерний анал!зи, факторний анал!з по принцип; Varimax row).

Процес формування спещал!ста, профес!ональн! та особистюш якост якого вщповщали б вимогам сьогодншнього дня, детермшований рядо! фактор!в. Серед них особливу роль вщграють мотиви отримання вищо! освт та вибору конкретно! спещальностк Результати вивчення мотив!в отриманн. вищо! ocBira студентами шженерно-еконолпчного i технолопчного факультет!] Мукач!вського технолопчного шституту (394 особи) представлеш в таблиц №2.

Таблиця №2

№ Чому ви виршгали отримати Студента

п/п вищу освпу? ¡нженерно- технолопч.

економ1ч. ф-т • ф-т

1. Бажання стати висококвашфшо- 73 71

ваним спещалютом в данш

галуз1 знань

2. Бажання зм^нити св]'й сощальний 32 29

статус, зайняти бшьш престижне

положения в суспшьств1

3. Бажання забезпечити стабшьний 64 60

матер(альний достаток в май-

бутньому

4. Бажання продовжити безтурбот- - -

не ¡снування

5. Сподгвались, що диплом про 8 17

вищу освпу знадобиться в жита

6. На цьому наполягли батьки 5 7

7. Спод1вались, що вища осв1та 42 48

буде сприяти в отриманш

шкавого спшкування з 1ншими

людьми

8. Спощвались, що вища освта 31 44

допоможе стати культурною,

осв^ченою людиною

9. Бажання наслвдувати професш 4 3

батьюв

10. Не задумувались над цим - -

Як свщчать результата опитування, головними мотивами отримання вищо1 осв1ти е:

-бажання стати висококвашфжованими спещашстами { прагнення забезпечити стабшьний матер1альний достаток,

-можлив1сть сформувати яюсно шший спос1б життя, отримати бшьш щкаве коло спшкування,

-можлив!сть стати культурною, ¡нтел)'гентною, високоосв1ченою лю диною,

-можливкть змшити свш сощальний статус.

Низьга ощнки морально-громадянських ор!ентацш студента, очевидно, е наслщком процесу шдашдуал!зацп життя сучасного украшського суспшьства. Анал1з особливостей установок на майбутне при вибор1 професп показав, що ор1ентацп на амейне благополуччя, щкаву роботу, достаток займають

першорядну роль незалежно вщ обрано! спещалыгост1. При пepexoдi студенев з 1-го на Ш-ш рж навчання можна говорите про динaмiкy структури установок на майбутне. (див. табл. №3)

Таблиця №3

Динамжа установок на майбутне при вибор! професп (в %)

Установки:

1. Цпсава робота

2. Ом'я

3. Достаток

4. Статус

5. Закордонш вщрядження

6. Друз!

7. Творчють

8. Користь людям

9. Р1ст по спещальносп

10. Кар'ера_

Студенти

I курс

82 75 54 14 9 20 19 6 18 12

III курс

60 84 68 12 40 23 13 10 37 28

Як показують результата дослщження, вже на третьому рощ навчання з'являеться потреба в удосконаленш сво!х професшних знань, при одночасному скороченш потреби у творчш д1яльност1. Скорочуеться прагнення займатися щкавою роботою при збшьшенш необхщност! в матер1альному благополучч1, з'являеться прагнення приносити користь людям. Це евщчить про утвердження в свщомост! молод! «американського стандарту» - ам'я + матер1альна незалежшеть.

Результата проведеного дослщження подтвердили наш! припущення про те, що сьогодш в Украпп вщбуваеться процес формування нового члена суспшьства - власника; стверджуються щнносл ¡щршдуатстично! спрямованосп, формуеться чггка престижно-матер1альна opieнтaцiя молодо в поеднанш з ор!ентащею на цшшеть С1м'1, низька потреба в творчому саморозвитку та суспшьнш активносп.

У вщпов1дносп з завданнями дослщження були сформован! студентсыа групи за такими ознаками:

1. студента, яю навчаються на одному курс!, але за р!зними спещалыюстями;

2. студенти, яга навчаються на одному факультет!, але на р!зних курсах.

Для проведения практично! частини дослщження був складений наб!р

методик, який вщповщав мет! дисертацшно! робота - вивченню системи щншених ор!ентац!й та фактор!в, що !! визначають. Включения в методичний апарат дослщження конкретних тестових методик та експериментальних показниюв, що !м вщповщають, зд!йснювалося на основ! наступних критерив: концептуальна обумовлен!сть методу, висока валщнють, психометрична над!йн!сть, а також важлив1сть сп!вставлення результата, отриманих за допомогою даного методу, з результатами шших автор!в.

Для визначення змютовно! сторони спрямованост! особистосп була шкористана найбшын поширена в даний час методика вивчення цшшсних ^¡ентацш М.Рокича, яка заснована на прямому ранжуванш списку цшностей.

Авторський вариант методики передбачае наявшсть двох клас^в цшностей:

Термшальш - переконання в тому, що якась юнцева мета шдивщуального снування вщповщае тому, щоб до не! прагнути.

Гнструментальш - переконання в тому, що певному способу дп або якост! )собистоет! вщдаеться перевага в конкретнш ситуацп

Така класиф!кац1я цшностей вдаовщае традиц!йному подшу на цшност!-Д1л1 та щнност!-засоби. Отриманий шсля ранжування список дае можлив!сть угримати побудоваш в !ерарх!чн!й посл!довност! цш та принципи, якими юобистхсть керуеться протягом свого життя.

Поряд з такими перевагами методики, як ушверсальшсть, зручшсть та :коном!чн!сть в проведешп дослщження та обробки результат!в, вона листать у ;об! певн! умови для прояву з боку респондента нещирост!, точн!ше прагнення юдати себе у сприятливому вигляд! (тобто замють висловлювання власно! гумки, можлив!сть поставити на перш! мюця т! щнност!, як!, з !х точки зору, 5шьш социально бажаш в суспшьств!).

Перевагою та позитивною як!стю методики являеться те, що вона, зраховуючи той факт, що щнност! не ¡снують окремо, а орган!зован! в системи, 1ае можлив1'сть !х групувати в зм!стовн! блоки на р!зних основах.

Були видшен! наступи! групи в межах кожного класу цшностей.

Цшностьцш умовно об"еднан! наступним чином:

Ф1зичш - "активне д!яльне життя" (повнота та емоц1Йна наповнюван!сть життя); "здоров'я" (ф!зичне та псих!чне); "продуктивне життя" (максимально товне використання сво!'х можливостей, сил та зд!бностей); "впевнешсть у ;об1" (внутр!шня гармон!я, свобода вщ протир!ч та сумн!в!в).

Етичш - "любов" (духовна та ф!зична близьюсть з коханою людиною); 'наявшсть хороших та в!рних друз!в"; "розваги" (приемне проведения вшьного ?асу, вщсутшсть обов'язк!в); "свобода" (самост!йн!сть, незалежн!сть в :удженнях та вчинках); "щасливе Ымейне життя"; "щастя ¡нших" (розвиток, вдосконалення ¡нпгих людей, всього народу, людства в цшому).

Профес!йно-мотивац!йн1 - "щкава робота; "творч!сть" (можлив!сть гворчо! д!яльност!).

Фшософськ! - "житгева мудр1'сть" (зршсть суджень та зм!ст, що цосягаються життевим досвщом); "краса природи та мистецтва" (переживания прекрасного в природ! та мистецт); "суспшьне визнання" (повага оточуючих, колекгиву, товариш!в по робот!); "газнання" (можлив!сть розширення свое! осв!ти, св!тогляду, загально! культури, ¿нтелектуальний розвиток); "розвиток" (робота на собою, ф!зичне та духовне удосконалення).

Матер!алып - "матер!ально забезпечене житгя" (в!дсутн!сть матер!альних труднощ!в).

Щнносп ¡нструментальн! умовно об'еднали наступним чином:

Волков! - "акуратшсть" (вм!ння тримати в порядку реч!, порядок в справах); "ращонал!зм" (вмшня тверезо та лог!чно мислити, приймати обдуман!

та ращональш ршення); "самоконтроль" (стримашсть, самодисциплша) "ефектившсть в справах" (працелюбство, продуктавшсть в робот!).

Гнтелектуалып - "осв^чешсть" (широта знань, висока загальна культура) "широта поглядав" (вм!ння зрозум1Ти шшу точку зору, поважати чуж1 смаки звички, звича!).

Поведшков! - "виховашсть" (хорош! манери); "життерадкшсть" (почутп гумору); "терпи.чпсть" (до поглядав та думок шших, вмшня пробачати шшим 1> помилки); "чесшсть" (правдашсть, щиркть); "чуткють" (турботливють).

Особиспсш - "виконавч1сть" (дисциплшовашсть); "незалежшсть' (здатшсть д^яти самостшно, рапуче); "непримиреншсть до недолшв в соб1 та шших"; "вцщовщальшсть" (почутгя обов'язку, вмшня тримати слово); "смшивють у в!дстоюванш свое! думки, сво!х поглядав"; "тверда воля" (вм1ння настояти на своему, не вщступати перед труднощами).

Матер1альш - "висом запити" (висом вимоги до життя).

Таким чином, за допомогою дано'1 методики з'явилась можливють визначити там показники:

по-перше, ¡ерархно цшностей в свщомосп особистосп;

по-друге, яы групи цшностей 1 в якш м1р1 визначають житгеву спрямовашсть особистосп.

В дослщженш за допомогою визначення фактор1в, яи впливають на формування ¡ерарх!чно1 структури особистосп, використовувався цший ряд додаткових тестових методик.

Для визначення спрямованосп була використана методика В.Смекали 1 М.Кучери "Ор!ентовна анкета". Методика ор1ентована на виявлення домшуючого або комбшащю р!зних вщцв спрямованостей особистосп: на взаемод^ю, на досягнення поставлено! мети чи на перевагу мотсшв власного благополуччя, прагнення до власно! першосп, престижу.

Виб1р методики був обумовлений тим, що вона дозволяе визначити:

- по-перше, наскшьки важливий для особистосп юнцевий результат д1яльносп;

- по-друге, в якш м1р1 р1зн! мотиви та спшьна д1яльшсть гармонують з дшовою спрямовашстю на завдання.

Автором експериментально були дослщжеш детермшанти виникнення трансформацш в cиcтeмi цшшсних ор1ентацш особистосп, пpoaнaлiзoвaнi та узагальнеш результата да агностики системи цшшсних ор1ентацш студентства, показана динамка цiннicниx ор1ентацш студентсько1 мол од 1 в залежносп вщ року навчання.

Розлоди! мредньостатнслпнхх пгольжтр^шфих 1ерархЛ теркщальиих цшностей 'у •/.)

70 № 60 40 30 20 10 О

1 2 3 * 9 в 7 в в 10 11 12 13 14 15 1в 17 1в Тсри1валы|| я1ииол1

Розпода! середтссптстячиия загалькоттулових крармй пклрументапьннх цишостей (у У.)

во 60 40

30 20 10 о

Автор стверджуе, що провщними термшальними цшностями у студент!в виступають конкретно шдивщуагнстськ! щнносп: щнносп самоствердженя, прагнення забезпечити соб! матер!альну незалежшсть як джерело житгево! стабшьносп. В забезпеченш реашзацп смисложиттевих 1 шдивщуалютських потреб домшують вольов! цшносп -засоби.

Термшальш цшносп бшьш консервативш за свош мкцем в ¡ерарх1чнш структур! щ'нностей особистосп, шж шструментальш. Провщш позици в 1ерарх1чшй структур! займають щнносп, яю характеризують едшсть компоненпв особистого щастя; традицшш, домшукга в доперебудований перюд, щнносп втратили свое значения ! займають о стан ш позици в рамках "хвостових".

В процеЫ набуття квал1ф!каци змшюються склад ! характер ¡ерарх1чно'1 структури цшностей та зм1ст 1х внутршшх взаемозв'язщв.

На п'ятому курс1 появляються щншсш ор!ентацп, як! характеризують наявшсть смисложиттевих потреб, зростае роль потреби в матер!альнш забезпеченосп. Старшокурсники поеднують традиц!йн! цшносп-засоби з щнностями особиспсшн самореал!заци, першокурсники в!ддають перевагу захисним засобам реал!зацп щнностей-цшей.

Дисертант приходить до висновку, що в процес! сощал!заци юнак!в та д!вчат вщбуваеться зменшення близькост! ц!нн!сних ¡ерархш по термшальним ц!нностям та збшьшення по шструментальним.

Удосконалення навчально-виховного процесу у вуз! з урахуванням специф!ки формування ! динам!ки ц!нн!сних ор!ентащй студенпв дасть можлив!сть не тшьки пщготувати молодь до майбутньо! профес!йно! д!яльносп в нових умовах, але й допоможе уникнути тих деформац!й в розвитку особистосп, яга сьогодш мають мкце серед молод!.

—Г- —--„— —.— —--——-—™—;—-—

ти -и— -тгТННН^П-г, п

- ~ Г—-----

п п п _ п П

1 2 3 4 5 в 7 в в 10 11 12 13 14 15 10 17 18 1аструмснтгльи1 ПI ч г о гт1

Висновки. Отримаш в ироцес1 дисертащйного дослщження даш дають можлив1сть конкретизувати напп знания про пошгпйний аппарат, структуру цшшсно-смислово! сфери особистосп та характер динамжи внутршппх зв'язмв цшшсних ор]ентащй в студентському в!ца в залежносп вщ року навчання.

1. В систем! цшшсно-смислово! сфери студентсько! мол од 1 допшьно видшяти: детермшащю, установки в профеайному вибор1, характеролопчш особливоеп, шдиввдуальш щнносп, "щеальш" та реальш цшносп.

2. В перюд сощально-еконокпчного реформування суспшьства студентська молодь швидко сприймае 1 усвщомлюе суспшьш потреби, "вимоги часу" як сво1 власш. 3 ¡ншого боку, ш бракуе професюнал!зму, а шдивщу&гпзм самоствердження збщнюе моральний, сощально-етичний змют й життевих ор1ентацш, роблячи 1х суто прагматичними. Серед студентсько! молод! найбшына питома вага тих, хго вщдае перевагу ризикованим, активним житгевим стратепям; ор1ентуеться на б1знес-д!яльшсть, прагнення заробляти та "робити" капрал.

Результата проведеного дослщження свщчать, що у п'ятикурсниюв прагматичш рацюналютичш щнност! поеднуються з вищими за складшстю та функцшми потребами в наповнюваност! свое! дгяльносгп загальним змштом, який мае бути значущим протягом всього житгя. У першокурсниив дом!нуе прагматизм.

П'ятикурсники сшввщносять традицшш цшностьзасоби з цшностями особист!сно! самореатзацп на вщмшу вщ першокурстшв, яга вщцають перевагу захисним засобам реатзаци терм!нальних щнностей.

Вщбуваеться змша структури щнностей, як! складають "цшшсне ядро", "структурний резерв", а також !х юльюсш характеристики.

На початковому еташ навчання - це "здоров'я", едина щншсть, яку можна вщнести до щнностей "ядра". У процеЫ навчання цшшсть "здоров'я" змщуеться в "структурний резерв". Вщбуваеться юльшсне зростання щнностей "матер!ально забезпечене життя" (3 мкце) та "активне д1яльне житгя" (2 мюце). Найбшьш стабшьними е щнност! останньо! третьо! частини "хвостових".

У першокурсшшв переважають цшносп, ям задовольняють потреби вггальш, штеракцюшстсьга та цшносп сощашзацп, а у п'ятикурснигав -вггальш щнност!, цшносп сощшнзацп та смисложиттевих потреб.

Навчання у вуз! ! доросл!сть, з якою пов'язане формування особистост!, сприяе зростанню статусу вищих ценностей самоствердження та самоактуатзацп особистост! ! в той же час обумовлюе в!дсутн!сть жодно! шструментально! цнност!, яку б можна було в ¿дне си до останньо! третьо! частини "хвостових".

Таким чином, по м1р1 сощашзаци та розширення сво!х теоретичних знань та практичних вмшь, випускники поеднують вар1атившсть засоб1в виршення вищих по складност! та функщям потреб - смисложиттевих.

3. 1ндив!дуальна система цшностей студентсько! молод!, специфка яко! залежить вщ позици особистост! в сощальнш систем!, р!вня и розвитку, характеролог!чних та професшних якостей, е штерюризащею сусишьно! системи щнностей.

Як результат виб!ркового вщображення та конкретизаци в шдивщуалынй свщомосп щнностей суспшьства, шдивщуальш цшносп студентсько! молсщ, з точки зору анатзу !х психолопчно! природи, можна розглядати як таю сощально-психолопчш утворення, що щентичш поняттям: думка, переконання, уявлення; як р1зновид сощальних штереав та установок; як критери, стандарта при оцшщ 1 вибор1 не т1льки модусу поведшки, Д11 але 1 допустимих засоб1в !х досягнення.

Для анал1зу ¡ндивщуально! структури системи цшшсних ор1ентацш студентсько! молод1 розроблена дослщницька методика з використанням багатом1рного шкалювання та кластерного анал1зу.

4. Пор1вняльний анашз диагностики ¡ндивщуально! структури "щеальних" щнностей 1 "реальних" щнностей студентсько! молод1 дав можлив1сть виявити декшька основних тишв особистосп.

В основ1 видшення психолопчних тишв особистосп студентсько! молод1 лежить вщмшшсть в структур! щнностей-щеатв. За цим критерием теоретично та експериментально дослщжеш: тип неформального лщера в студентсъкш груга, гумашстичний тип, тип особистосп з домшуванням матер1'альних щнностей (гедош'стичний тип та тип кер1вника), тип формального лщера, газнавальний та естетичний типи.

5. Вивчення мотсшв отримання вищо! осв1ти та динамки структури установок при вибор1 майбутньо! професп свщчить про те, що студентську молодь об'еднуе; висока ор1ентащя на професш як зас1б самовираження, розвитку особистосп, реашзацн потреби в щкавш робоп, джерело матер1альних благ; внутрюсобистюп характеристики студенев, як I мотиви отримання вищо! освгги, також пов'язаш з вибором майбутньо! професп'.

В залежност1 вщ року навчання змшюеться ¡ерарх1я та характер внутрппшх зв'язюв цшшсних ор1енташй студентсько! молод!.

У першокурснимв проявляеться прагнення до задоволення штсракщошстських, сощатзацшних та смисложиттевих потреб. При цьому, встановлена позитивна корелящя потреб у взаемоди з ¡ншими людьми та засвоення сощальних норм суспшьства ¡з самоакгуашащею особистост1.

У п'ятикурсниюв також прослщковуеться задоволення ¡нтерак-цюшстських, сощашзацшних та смисложиттевих потреб, при позитивнш кореляцн самоакту ал(зацп 13 моральними щнностями с1мейно! сфери та сощально! сфери як тако!, але у п'ятикурсниюв виявлена потреба в цшносп матер1ально! забезпеченосп як джерела життево! стабильность В межах ¡нструментальних щнностей домшуе ор1ентащя на особиспсно-вольов! та особиспсно-поведшков1 щнносп-засоби.

Першокурсник бшьш зор1ентований на щнносп-засоби особиспсно-вольов!, а п'ятакурсник - на прагматизм та збереження сошалыго! безконфл!ктносп.

Характер внутршшх зв"язюв цшшсних ор!ентацш також суттево вщр1зняеться у студент!в в залежносп вщ року навчання. Першокурсники не пов'язують активне д1яльне житгя при вщсутностт матер1альних труднояцв з

розвитком. У них вщшчена навггь вщ'емна кореляцхя м1ж щнностями "активне дыльне життя" та "розвиток" (г=-0,822 якщо р<0,05).

У п'ятикурснимв також щ цшност1 найбшьш вщцалеш одна вщ одно1, але в шшш послщовносн: повнота та емоцшна насичешсть життя з його розвитком не передбачае матер1ально забезпеченого життя.

Найбшьш не сшввщносяться в засобах досягнення цшей у першокурсншив конформктська цшшсть "акуратшсть" з проявом юнацького максимал1зму: "непримиреншстю". У п'ятикурснимв можна вщмггити поеднання внутршнього регулятора поведшки цшносп "самоконтроль" з конформютськими ценностями "акуратшсть" та особиспсно\' саморегуляцп "ocBi4eHicTb".

Основний 3MicT дисертацп воображено у публжащях:

- Шевчук M.B. I^iraiicHi opieHTauii в npoueci становления особистосп школяра. // Bichhk Кш'вського нацюнального ушверситету iMeHi Тараса Шевченка. Сер1я "Соцюлога. Психолопя. Педагопка". Вил. №6. - К., 1998. С.58-60

- Шевчук М.В. До проблема класифжацп цшшсних ор1ентацш особистосп. // BicHUK Одеського icH-гитуту внутршшх справ. Випуск 1. -Одеса, 1999. С. 177-182

- Шевчук М.В. Мюце цшшсних ор1ентацш в структур! самосвщомосп особистосп. // Психолопя на перетиш тисячолггь. Зб1рник наукових праць учаснишв П'ятих Костюмвських читань. - К., 1999. С.527 -533

- Шевчук М.В. Цшшсш opieHTauii' особистосп як багатом1рна нелшйна система. // Вкник Кшвського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка. Сер1я "Сощолопя. Психолога. Педагопка. ". Вип. №9 . - К.,2000. С.42-45.

- Шевчук М.В. Особенности и психологические методы обучения старшеклассников. // Межкультурные коммуникации и проблема духовности в конце XX века. Материалы Международной конференции 12-16 сентября 1995 г. Севастополь / под общей ред. проф. Глушака A.C. - Севастополь, 1995, С.84 - 85.

- Шевчук М.В. Система ценностей в структуре смысложизненных ориентации.// Совершенствование образовательного процесса и управления им. Сборник научных трудов Международной педагогической Академии. / Под ред. проф. Симонова В.П. вып. II. - М., 1998. С. 33 - 40/

Шевчук М.В. Психолопчш мехашзми трансформаци цшшсних ор!ентацш студентсько! молод!. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата психолопчних наук за спец!альшстю 19.00.01 "Загальна психологш, 1'стор1я психологи. - Кшвський нацюнальний ушверситет ¡мен! Тараса Шевченка, Ки!в, 2000.

Дисертац!я присвячена досл!дженню ¡ерарх!чно!' структури ц!нн!сних ор!ентацш особистосп, факторам, яга впливають на и формування та психолопчним механ!змам трансформац!!' ц!нн!сних ор!ентацш студентсько! МОЛОД1.

В робот! доведено, що цшшсш ор!ентацц особистост! мають складну, диференцшовану та !ерарх1чно оргашзовану структуру..

В дисерташ! експериментально показана динам!ка трансформаци ц!нн!сних оркнтацш студентства в залежносп вщ року навчання, а також пщкреслено, що в продеа набуття теоретичних знань та практичних навик!в у вуз! здшснюеться формування системи щнн!сних ор!ентащй.

На формування системи цшшснпх ор!ентащй особистост! студента значною м!рою впливають не тшьки еощально-економ!чн! фактори, але й виб!р кожним студентам факультету, спещальносп, року навчання.

Основн! результата дослщження опубл!кован! в 5-ти Статтях.

Юпочов! слова: система ц!нн!еиих ор!ентацш, ц!нн!с1п ор!ентац!!, ц!н1петь, трансформац!я, студентська молодь.

Шевчук М.В. Психологические механизмы трансформации ценностных ориентаций студенческой молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 «Общая психология, история психологии». -Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному исследованию особенностей формирования ценностных ориентации личности, обоснованию места и роли ценностных ориентаций в структуре личности, статусно-иерархической системе ценностей студенческой молодежи в период реформирования социально-экономических отношений, социальной и индивидуально-личностной обусловленности изменений в структуре ценностных ориентаций студенчества, факторам возникновения трансформаци й в системе ценностных ориентаций молодежи.

В работе показано, что в кризисные периоды развития общества возникают новые потребности и интересы личности, ценностные ориентации, которые, или соответствуют условиям социальной среды и помогают гармоническому функционированию личности в этих новых условиях, или противодействуют им.

На основе индивидуального опыта перестраиваются и качества личности, характерные для соответствующего социально-экономического порядка.

Среди факторов, которые опосредуют влияние социальной среды на формирование и трансформацию ценностных ориентаций личности,

наиважнейшими являются: культура, образование, воспитание, семья, климат в микроколлективе и др.

В диссертации показывается, что ценностные ориентации личности выступают в качестве личностноформирующей системы и связаны с развитием самосознания, осознанием положения собственного «Я» в системе общественных отношений, а также относятся к сущностным компонентам структуры личности, по уровню формирования которой можно говорить об общем уровне ее развития.

Поэтому исследование динамики ценностных ориентации студенческой молодежи имеет важное социально-экономическое и теоретическое значение, поскольку базируется на основе усвоения личностью соответствующего социального опыта и проявляется в ее деятельности, убеждениях, целях, интересах и потребностях.

Собственный жизненный опыт личности определяет взаимоотношения с другими людьми, а также изменения личности, в первую очередь, по отношению к самой себе.

В работе доказывается, что ценностно-мотивационная сфера играет большую роль в формировании и развитии личности, а также в регуляции ее поведения и деятельности, отображает психологический срез тех социально-экономических преобразований, которые принимаются или не принимаются в обществе.

Диссертант разрабатывает методику диагностики индивидуальной структуры ценностных ориентаций личности используя принципы системного подхода (принципы нелинейности, иерархичности и динамичности).

Сравнение результатов диагностики индивидуальной структуры «идеальных» ценностей с результатами диагностики реальных ценностей дало возможность автору определить типологию личностей в студенческом коллективе (тип неформального лидера, гуманистический тип, тип руководителя, тип формального лидера, познавательный тип, эстетический тип).

В диссертации также показана динамика ценностных ориентаций студенчества в зависимости от года обучения, избранной профессии, специальности.

Основные результаты исследования опубликованы в 5-ти статьях.

Ключевые слова: система ценностных ориентаций, ценностные ориентации, ценность, трансформация, студентская молодежь.

Shevchuk М. Phycological mechanisms of transformation of valued orientations of the student youth.

Manuscript. Thesis for a candidate degree in Psychological Science. Speciality 19.00.01 General and Engenetring Psychology. Kiev national University named after Taras Shevchenko. Kyiv 2000.

The desertation is devoted to the problem of investigation of the system of Value Orientation of Students (hierarchic structure and factors that influence its formation). The desertation contains the results of empirical researches of value orientation of students for the whole period academic.

The author proves that in the process of acquiring theoretical knowledge and practical skills during the whole period of studies the intensive process of formation of value orientation goes on. It proves that the system of value orientation has a complex hierarchic, differentiated, organized structure. The year of studies, speciality', age and demografic factors influence the content and level of integration of value orientation.

Main resuls of the research are published in presented 5 articles.

Key words: system value, value, value orientation, students youth, transformation.