автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические особенности развития экологического мышления у студентов

Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности развития экологического мышления у студентов"

К^АВ^1ЇКХ?Світлана Анатоліївна

**w"~'

:rv- -- ' ■'■*.? ' L’’ "?N?-- «KWW’VWWMHg *7?JP TPT^rt^Z^ w«a

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО Світлана Анатоліївна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

А В ТО Р Є Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

КИЇВ - 1996

Дисертапія е рукопис.

Робота виконана в Інституті психології АПН України ім.Г.С.Костюка

Науковий керівник: доктор психологічних наук, академік

. . АПН України, зав. лабораторії психологі

творчості Інституту психології АПН-України ім. Г.С.Костюка ІЮЛЯКО В.А. Офіційні опоненти: І. доктор медичних наук, академік Академії

- - ; . Інформатики, провідний науковий спіб-

. робітник Інституту кібернетики НАН ' ■ ШОВ в.м.

' 2. кандидат психологічних наук, доцент

кафедри загальної та інженерної психоло-. тії Київського державного університету . ' ім.Т.Шевченка БУДСЛІНЦЦУСЯГСЬКА О.В.

Провідна установа: Київський державний педагогічний

університет ім.1іЛ.ДрагоканоЕй.

Захист відбудеться "26" червня 1996 року о_____________тод.

на засіданні спеціалізованої рдда'д.0І.0І»$б у Київському університету ім.Тараса Шевченка за адресою:

252017, м. Киї в, вул. Во л одимир ська, 60, ауд_

З дисертаціє» можна ознайомитися у бібліотеці університету.

Автореферат розіслано"___”_________1996 р

Вчений секретар

спеШ-алізованої вченої ради, гЛ,

кандидат психологічних наук

ЗдГМНіА ШШЕВШШ РОБОТИ.

. Актуальність' досягдяиша. Людство набликазї&оя до кінця другого тисячоліття, обтяясиого загрсзшщ шїйДйгічіисс катастроф, гдухнин.., кутами НТП, ябгумааггзцге» особистості. Сьогодні скоріш за все не знайдеться. .'.'.вдінц, б ствзрд-. жуЕаяа, що Чорнобильська катастрофа. - це наслідок ■ ';чли:і лите иевіуша технічних ргвгнь і гнхєт\..ш недоліків, хто начисто відкинуЕ би загальну, бутурбогнісї.ь, каре? нутісте екологічного ьягедекня, иецосійхвьа - якеокий' рівень загальної культури і моралі. .

Питаніш екологічної психології, радіоекологічно', посг-чорнобильської, екології особи, індивідуальності ЕЖЄ досліджуються рядом учених / Б.Т.Дих«-?г?в , 3.0.По-

дяко, ЄЛі.Петрова, А.І.Рйжиков, Б.Й.Слуцькия, А.У.Хзпага,

В.А.Ясвін та іші/. У своїй роботі- »и-- намагались ~ врахувати усі ці позиції, а такая питання чисто екологічного пізнання. "Формуючись у процесі діяльності лвдей, технічні процеси і властивості людини у ній і преяелязться, об’е-ктивізупться у руках, діях, вчинках... У цій дгяльнссгі-суб’єктивне стає об'єктивним, через нього воно і вилизав на об’єктивну дійсність ,?/Г.С.Костюк/. При вивченні особливостей розвитку екологічного мисдекня" нам краще всього орієнтуватись на професійний рівень діяльності, "поснілька тільки на цьому рінні• і- розкриваються вищи здібності до' творчості, проявляються наібільш адекватні бміння'/В.О-Мо- ■’ ляко/. І.С.Виготський, П-Я.Гальперш, В.В.Давадов, Д.Б.Ельно-нін, Г.С.Костпк, В.О.Молятсо та інші; займалась . і займаються вивченням формування розумових процесів, враховуючи засвоєння конкретно-психологічних механізмів суспільно-вароб-

•ієкжс інтелектуальних операцій. Розвиток мислення - це формування теоретичного способу мислення. Поскільки екологічне кислення спрямовано иа отрування суттєвими зв'язками піз-нагельних додій і процесів соціо-еналогічної дійсності, тс і формувать • його необхідно як мислення теоретичне, в єдності логічного і психологічного аспектів. Певна спрямованість, структурні особливості, якість розуиу і деякі особисті прояви' пов’язані з особливостями екологічного МИСЛЄІ ня, систематизуючими .факторами якого є розумові стратег і!

* 3 нашому дослідженні здійснена спроба теоретичного аналізу таекспериментальної перевірки деяких особливосте] розвитку екологічаого мислення е процесі творчого тренінг;

Об’єктом дослідження -МИ обрали процес рішення студен таш творчих -екологічних 'задач. ^

- ■ ' ~ Предмет■ дослідження становили психологічні особдивост розвитку', екологічного- мислення у студентів.

‘ Мета. , дослідження. полягала у виявленні психологічних особливостей \ розвитку екологічного мислення в процесі нав чання 'студентів. . ' • і н. ■ ■ ' ■ -

Гіпотеза дослідження. Екологічне. мислення, яке -є інтегративним , соціально-лриродничо-науковим процесом розумовой діяльності, відображає діалектичні зв’язки і відносини

■ соціоекосистеми-, Психологічні .механізми екологічного мисле* ня, які визначавться особливостями предметної, області, вії ■повідають теоретичному синтезу і пов'язані з характерна для 'екологічного пізнання. ЕІдносинами МІЖ ЛЮДИНОЮ, П^ИрО;

■ дою- і суспільством. Вирішення екологічної задачі грунтується на- побудові .моделей—дій, процес формування яких зв< диться до відтворювання їх територіальної /просторової/, часової, .стохастичноТ ‘ і . синтетичної впорядкованості. •

з

Розвиток екологічного тсхення у студентів можливий в процесі творчого тренінгу і залежить від впливу умов, що застосовуються, і деяких особистісних особливостей студентів.

' На базі поставленої мети і йгсуцутої гіпотези' була сформульовані завдання досдідяакня:

1. Проаналізувати теоретичні дзслідзвиюя по розвитку деяких. проблем мислення у психологі?.

2. Вяяеити психологічні основи екологічного мислення.

3. Розкрити психологічні особливості розвитку екологічного мислення устудентів, зокрема у процесі творчого тренінгу.

4. Вивчити вплив деяких особистісних особливостей на •

процес розвитку екологічного мислення. .

' Методологічне» основоа дослідження послужили положення психологічної Науки- про формування мислення в процесі навчання, виріаення творчих проблемно-оріентованих задач і спеціально організованого творчого тренінгу.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами застосовувались такі методи: обсерваційні /методи самооцінки

и самозвіту, бесіди-консультаціГ, експертна оцінювання, . спостереження/, діагностичні /тестування, анкета-бесіда/, експериментальні /формуючий експеримент/. Формуючий- експери-, мент базувався на методі активного навчання, проводинея-у вигляді учбово-тренувальних . занять тренинговога .типі'. В процесі навчання орієнтувались' на методичні : і методологічні положення творчого тренінгу, розробленого В.О.Модяко, і особисті лсихографічнг тести. При обробці експериментальних даних використовували матаиарат, зокрема: метода азтамагдоного групування даних /фахторидЯ,-. аналіз/.. вагові коефіцієнт самооцінки, кількісні оцінки здатності свідомо вибирати спеціальність, індекс рискантності, рівень, суб’єктивної комуні-

ііетивііої зони і динаміку міжаерсонадьної групової комуні кативної дистанції: .

Наукова новизна дослідження виявляється, в розкритті психологічних особливостей розвитку екологічного мислення у студентів -в процесі творчого тренінгу; в коректуванні особливостей творчого тренінгу з метою форадвання екологічного .ішслення; у виявленні психологічного впливу умов, що застосовуються, і . деяких особистих особливостей студе* тів на - процесс * формування деяких лсиходіагностичних методик; у кодифікації 'певних лсиходіагностичних методик; у створенні особистих ■ псахогра^ічних тестів.

Теоретичне значення отриманих результатів виявяеться визначенні хкжтаногічдах особливостей екологічної миследіз льності при вирішенні - творчих екологічних задач *у процесі , .творчого тренінгу. ' ■ . ..

• Практична • - цінність . роботи полягає в удосконаленні п хологічних засобів розвитку мислення, що розраблявтся, л вирішенні ‘ екологічних задач. Результати досліджень . психол гічних особливостей розвитку екологічного мислення в лр цесі творчого'- тренінгу вже використовуються деякими ви ладачами Сумського університету. Дані досліджень покладені основу методичних рекомендацій" Психологічні особливості розвитку екологічного мислення у студентів? ЯКІ розрахої ; на викладачів, і ■ методичних вказівок до самостійної робс 'студентів спеціальності.25.13 з курсу "Вища математика" таккх питань: випадкові події, дискретні випадкові ведш

ни, аакон великих чисел, безперервні випадкові величини Надійність і вхяогідність результатів дослідження 8вба£вечувшсгсь ^ейретично® розробкою вихідних положень, адехшавстя способів і методик, що застосовуються, сіл

і задачам дослідження, репрадентатянноо вибіркою ткх, коро досліджують, кількісними і якісним аналізом даних..

На захист, виносяться такт положення:

1. Екологічне мислення, яке з ;інтегративним соцїально-

-природаьо-наукоиим ■ процесом роаумоаоі діяльності, відобрав жав реальні діалектичні зв*язки й одночасно відмінність людини і природи. Психологічні механізми екологічного мислення, які визначаються особливостями предметної області, відповідають теоретичному синтезу і пов'язані з характер-гіими для екологічного мислення- відносинами міх людиною- •і суспільством. ' .

2. Вирішення екологічної задачії базується на побудові

моделей-дій; процес формування яких згодиться до відтворення їх територіальної /просторової/, часовоїстохастичної і синтетичної ■ впорядкованості. При вирішенні екологічних задач головною розумовою стратегією е співвідношення /спів-ставлення, вимірювання/. .

3. Розвиток екологічного мислення у студентів мояливий

н процесі творчого тренінгу і залежить від психологічного впливу умов, що застосовуються, і деяких особистих особливостей студентов. Розвитку екологічного мислення сприяв високий рівень інтенсивності / ягг~ сйа*~ гцюяву відяо*— шання/, прагнення до діяльності еколога і синтетичний ког-нитивний стиль. .

Апсобапія койоти. Результати досліджень ' доповідались і обговорювались на засіданнях відділу психології творчості та. іноезційної діяльності Інституту психології АІН України; на міжрегіональній конференції."Нетрадеційні методи навчання і розвитку особи"- /м.Харків, 1993р./; на республіканській науково-практичної конференції "Актуальні проблеми психоло-

гічйої освіти : в- системі- підвищення кваліфікації ; кадрів • /м.Київ, І»4р:/;.:на третіх міжнародних; наукових Косявківс*-ких читаннях /м.Київ, 1994р./; представлен матеріал нь міжнародний конгрес •,1 Соціальні аспекти психічного здоров’я дітей і підлітків,,/м.Олєсса, 3994р./; нергова доповідь обговорювалась не третій міжнародній дауково-практичшй конференції- . "донфлікти -' в' суспільствідіагностика і . профілактика" ДиКиГ-Е, 1955р./;.дискутувалась доповідь на міжнародній науково-методичній конференції ■ "Суть і■ проблеми організації самостійної робота - і •. контролю- *нань у студентів" /м.Суми, 1995р./; подано матеріал для 'обговорення . на . .перше засідан-' ня семінару з ареблеь; «етології * педагогіки і , психології Президії . АШ Укрвїш ^Успадковане і набуте в розвитку лпдини*/м.Київ, І995рі/. ' , -

. - • ' Провадження в практику. Матеріали дослідження стали

основою розробки : сйсгеших психавого-ледагогіиних рекомееда-цій ди- викладвуяїв. , - ,

Зміст е і результати роботи відображено в 10 публікація!

■ ' . Стюктура Уа обсяг дисевтзціт.-Зобота- складмться іа

вступу, трьох розділів,-/ВИСНОВКІВ,'' списку використаної літератури, що нараховує , 189 назв., додатків, містить 4'

' таблиці, схему, 4 дгаграии, варіанти маиоикевих тестів, резу льтати1 коип‘стерно! ..обробки. Зміст роботи викладено на 16: сторінках ■мавин’жке&ого тексту. . '

■ ' .ОДШШЙ -Шіст,- даСЕЕТЩП^ . ;

У веггаі . обгрунтовано актуальність проблеми, виділено об’єкт і .предмет дослідження, визначено його мету, сфор-' мульовано' гіпотезу та ' завдання, . розкрито методологічну

основу дослідження',-; висвітлено наукову,, новизну, теоретичне значення, подано положення, язі виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи; .. ,

У першому розділі "Теоретичний* аналіз розвитку • деяких проблем мислення в психології" проведений - аналіз- методологі чних -основ дослідження,... а такая діагностики розвитку мислення н психології. Поставлена мета, висунута гіпотеза дослідження з відповідними задачами............... . .. _ _

' У розробку проблем асихмогіі/„ мислення: великий ■ вклад внесли- роботи Л.М.Днциферової, А.Б.Брушлинського, Л.С.Ваготса-кого, В.В.Давидова, А-М.Матшніна, З.О.Моляко, Я.А.Яономарьова,

С Л.і^бінштейна, сС-Д.Славської, O.K.- Тихошрога, Ж.Піаже та інших . дослідників, в яких мислення розглядається - як процес пізнавальної діяльності індивіда, який характеризується узагальнений і опсередковаюш відображенням - дійсності.

У сучасній психології до цього часу залишаться дає- . кусіЯним питання про зміст поняття "мислення", яка часто розглядається як синонім поняття розумових здібностей, розвитку інтеллекту. Це пов’язано з відсутністю загальних • позицій у дослідженнях і 9 розумінні самого процесу мислення. -

Шляхом використання розумових здібностей є не ■ тільки . логічне _ мислення, а Я горизонтальне /Ре Bono Ed. /, мета якого - переборота всі---недоліки шляхом аабеспечення засобів для* створення нової структури, виходу s старих моделей і штампів, збору інформації в єдине ціле новими шляхами, здобуття нових ідей. . .. _ . _

Результати сучасних досліджень дозволяють виділити особливу форму пізнавальної активності в процесі розвитку учні а і студентів /Б.Р.Новикава, І.И.Секенов, С.В.Степанов/. Кожна

схема дуюси відноситься до певних пізнавальних здібностей, які можут позитивно .взаємодіяти. з Еибором професії/5,%1*ій/ Людина, .яка виріщус задачу, стикається з • різниш образами зовнііднього середовища, поняттями, уявленнями, результатами самостійної -.діяльності /В,А.Кддасье£/. <

Спіевідноіієнкя зовнішніх і внутрідаіх умов складається по-різному. Аиадіз результатів показує, що процес .мислення має відносну - автономність від наявного, вже .сформованого когнітивндго —стилю, ‘ а ' також - від зумовленості .полезалєжни-ия -і полен^задежними процесуальними характери стиками розумової діяльності. ‘ .

Кагнітивний стиль розглядається у -психології якихрсце-. суальна характеристика інтелектуальної діяльності, яка виявляє спосіб отримання . продукту. Особливості "діапазону еквівалентності" ..відображені .у ксгнітивному стилі "аналітичність--

■ -синтетичність* /В.Колга/. КС лов’язавий в я&рщу черг}' а особистою організацією _ е цілому, емоційно-вольовою регуляці-.'вг,-здібності»», установкою, потребами. •

. Констатуються, А.В»Бруидинський і, ВЛЛодікарпов- звертають увагу .мв'те, що вседякє мислення е"творчим, продук-тивиим, самостійним". Дослідження творчості відомі по кой. цепціям А.Г^Асмодова, Д.Б.Богояв*енської,

Ч.Гадю4вва,й.а.Гвльдвраіна, В.Л.Ааик«овой, ' ІЛ.Ко-

жовшної, В.О^Шммю, А.В. і В.А.Бетровських, а.Д.Поио>я>рьова, М.т.^юоввск8ого та інших. Творчість розуміється як. процес створення або відкриття чогось нового.

. Значимою .характеристикою творчих можливостей є страте-тія рішення. ' .

Суть стратегії як психологічного утворення в готовності до творчої діяльності, у наявності комплексу вмінь і

здібностей до ТІ реалізації /З.О.Моляко/. Стратегія, що реалізується, при цьому розглядається як спеціально організоване вміння проаналізувати нону задачу, здійснити пошук гіпотези та перевірити ТІ. Функція стратегічних умінь виявляється у забезпеченні осмислення- екологічних знань е процесі створення і реалізації задамів вирішення екологічних зада^.

Як показує аналіз, найбільш вивченими факторами розвитку мислення є __С&рЄДОЕ«ЦЗе і спадковість. Дослідження stum*!' середовища на життєдіяльність людини перш за все пов’язується з необхідністг зберегти психічне /а не ТІЛЬКИ Фізичне/ здоров’я людини, яке здійснює інтуїтивні дії. Середовицецентричні підходи . вітчизняної психології вміщують компоненти штучного,' середовища і соціальні процеси,-, в той же час зарубіжні психологи:, прагнучи до штучних об'єктів, ' базувались на. соціально-психологічних явищах як засобах ре- . гулввання відносин із середоведем.

Існують різні підходя до діагностики иксдгшдя. У eg залатать від Ttsro, на якій теоретичній основі базуються яосліднік і яка теорія особистості вибрана. Найбільш відомі в психодіагностиці такі концепції: діяльнісна, структурного під-

ходу,. операційна концепція, яка представляє ставлення особи до середовища. "Г«нйзис інтелекту виявляється в утворенні •

таких інтелектуальних структур, кожну з яких >-.олна розглядати як особливу форму рівноваги-між організмом і середдви-г щем, причому інтелектуальний розвиток призводить до створення більш стійких форы рівноваги" /О.С.Аністмов/. Констатується, що деякі учені при цьому розглядають здібності як "розвиток через генерацію індивідуально вироблених способів діяльності, як‘і виникають-на-основі. .. задатків "/К.А.Слав-ська, А.В.Брушлинський/. .

: В роботах Г.Г.ііікулікої, 1.В.?аЕІної, З.А.Дьеобського та

ішшх основна -увага приділяється предметності, узагальненості і системності. Виділяється здатність здійснити перехід иіж ьіоДБЛьнообразниьш, прбдоктшііи і знаковими способами подачі знань.-Дивний , тип. задач залежить бід коішонєнтіе структури наукового знання. Сама .ж типологія відображає логіку . переходів .. між .^лемент-аш стр^кт^ри, ідо сприяє учбОЕо-пізнаьа-льшш . діям..Предметність, системність /можливість знаходити окремі прояви властивостей об’єкта/ і узагальненість / зведення властивостей до єдиної основи/ є характеристиками сфоржзвашшсті теоретминогс поняття.

Дробленні «аад&шя вккорготовутгг-ь для діагностики про-дуктавних здібностей. Дослідження А.ііЛЕТпшкіна, підтверджують мхавіість рівня проблемності від кількості зв’язків, перетворень.

На основі вони творчої самостійності З.І.Квлмвкова

діагностує рівень роамтку мислення. При цьому завдання доз. воляє визначити міру сформованому таких компонентів творчих здібностей, як глмбина, гнучкість, СВІДОМІСТЬ, СТІЙКІСТЬ

самостійність та економічність. '

-Умовою джя содорешя моделі воведенкі і діяльності лю-дкни ь природі може бути усвідомлення природи І САМОЇ себе як суперечливої єдності.

колшвості вастосуваная традіщіймос тестів обмежені і

вводяться до відбору ва певшши ознаками. Якщо аналізуве-т« процес розвитку а точки зору мислення як діяльності, то можна вробити висновок, лр частіще за все -масть справу з аналізом збагвчажя вмісту новими предметними діями, трансфосиуючи пі дії у розумові. Розуміння мислення як -процес використовується ще недостатньо.

Iі . ■ .

У деугсиу цозділі "Психологічні основи екологічного мислення" зроблена спроба розгляді’ предметної області екологічного мислення і психологічних механізмів екологічного мис' ' ■ • • . -ленкя. Особливу увагу приділено психологічним особливостям '

екологічних задач.

Основним предметом екології як наукової дисципліни є дослідження закономірностей життя і пов’язаним з нею середовищем, закономірностей розвитку лмдства. Основним структурним компонентом в екологічних дисциплінах е - процес життєдіяльності. Поряд з науковими знаннями з предмету еколога цікавить, з одного боку, сам процес життєдіяльності, а з іншого, результати цієї діяльності і особливо ті, що мають вплив на групи: організмів і функціональні системи в цілому.

• Проблемна ситуація на рівні навколишнього середовища як цілоно виникає у формі задачи узгодження- багатозначності можливих станів нижнього рівня з вимогами більш високого.

Основна форма екологічного пізнання - ссц гальаз-арйрод-кичо-наукова.

Еволюція екологічного пізнання відображав загальні особливості розвитку наукогвга,пошуку від простого спостереження, потім функціонального аналізу та виявляеиого еволюційного змісту явища до відтворення образу об’єкта в його цілісності і спричиненої обумовленості. • .

У якості вихідної клітини -енологічний аналіз бере конкретну взаємодію двох або більш явищ, подій, змін, що розвивається. Основним методологічним принципом екологічного моделювання є структурність та ієрархі^ність. Логіку розвитку

екодосліджень відображав індукцію. ' ' "

. Структурна орієнтація . предмету пізнання акцентує увагу на живих компонентах екосистеми, функціональна орієнтація

вивчає Й абіотичні компоненти, где голоений об’єкт - просес ••і^анефоцгації ■^бчовини . й ’енергії.

Специфіка .екологічного мислення пов’язана з йсго психо логічною структурою, яка ЕЇдоб^ажає - співвідношення просторс т-'лх /ї'-іркгоріальних/, -наочно-діачих і логічних складових у їх вааснсзЕ’язку. Система ієрархічно'' структур:, яка втягує (.ІЗНІ рівні, -являє собою -ксиплбкс, ЯКИЙ ЕХОДИТЪ ДО ЧИСЛІ найбільш елементарних одиниць. Якщо і»и будемо спостерігати ЗВ’ЯЗОК ЦИХ единиц, ТО ПОбЕЧИЫО, ЩО ЦЬ СПІЕЕІДНйШеННЯ потрапляє до числа кількох особливих класів а невеликою кількістю посередників / С.Ж4сііп^Іоп /. , .

Побудов? цілісної систеиц е к алогічного знання, на від-

и і ну від природничих картин, базується ш функціональному синтезі, сприяє цілям розробки иехангзиів управління якістю. навколишнього сспісприроднього середовище. Фунщіонвдь нийаналіз припускає не тільки виділення коипшентів, які локалізуються у просторі, часі і імовірності, але Й нала годяують ЗВ’ЯЗОК МІЖ Ш№и. ,

Відносини напружено! позазнахсДкувакасті просторової, часової, ціннісної і смислової позазнаход^уваності Дозволяє зібрати .еколога внутрі себе саиого неуважного /МЛ.Бахтін/.

Мислення іідбивас соціальне відношення до 'екологічне

дійсності. Соціальне середовище в райках екологічно! ыеде; психолог ічикх процесів розуміється як численність входящих

одиієТ в іншу соцівлькю: структур, які спільно впливають і кевхічаий розвиток і поведінку індивіда.

Стерг.нем всівї сукупності уявлень особи в уявлена еро "Д", безпосередньо співвіднесене з природою і соціума Веьаосаредність відкоосн эберегавтъея і відображається в в ЛОГГШіІй СВІДСИОСТІ особи “до Г0рК8СНТаЛІ,,/"Я"-"ІИШИЙн/, по

діагоналі /"Я"-"соціумн/ /Мал. 2/. За первап ■ яіиіга відиоси-кя • стають як "переведення морального фактора” /К.А.Абуяьха-кова-Славская/, зр другою - як уявлення про відносшст ляд*ші до прнродк і відповідальних дій бюсфзрк, за третьос -як уявлення про взаємовідносини особи і суспільства. У різних типів особистого конструкта інтерпретація свого "Я* , "природи" і "соціуму" з точки зору безпосередності відносин. .рігка. ; . ■ ■ ,

Екологічне мислення здійснюється в . протесі . виріщешя задач і моеє поєднувати в собі елементи продуктивного, репродуктивного чи проблематизуючсго процесів. З точки

зору функціональної класифікації, екологічне мислення . є теоретичним і синтетичним.4 З точки, зору, генетично? класифікації, настано-дісвим, просторовий /територіальним/ й індуктивним. ... • .

Потенційно можливі елементи задач - елементи, які упорядковані в часі і просторі й спїввідиосені певніши типами функціональних й імовірних зв'язків.

Для вирішення прогностичних задач необхідна певна кілі-кістз інформації. Сама кількість інформації знаходиться у зворотньо пропорційній залежності по відноиьнкю до інтексівності мотива, що при формуванні екологічного мислення треба' брати до уваги.

Особливістю екологічних задач є ідеалізована, моде.- .. льна ситуація взаємодії екологічних об’ектов. Системи

екологічних моделей включають еіднссиііи між людиною і

біосферою. Не могна розглядати об’єкти екосистеми як .

'коделі -поза -їх функціонального споживання у якості моделей. Екологічні моделі—«оделі дії і т^ункцтонального синтезу. Про наслідки подібних відносин мсаЬіа говорити

якам * па шов мірою імовірності. Моделпзанив екаггегічгі/:; процесів, притаманні вдмість формадізяваного і изформадгзо-.ваного спису.

' Типологія екологічних задач відображає логіку переходів • від предметності до знакових і модельно-дієвих способів уявлення, синтетично-смислових утворень.

Логіка розвитку екологічного пізнання здійснює також зворотній процес від формалізованих побудов до послі-

довності чи процесів об'єктивного світу Природи, СЕІТу екологічної реальності.

Екологічні задачі це задачі типі’: трансформації,

зміни, співставлення, виміру, пошуку оптимального рісення й оцінкі,- тобто це задачи, які застосовуються з метою встановлення конкретних відносин, функціональних залежностей.. ■ .

Формування структури екологічної задачі виходить з моделі екологічного мислення. Особливості екологічних задач визначаються. багаточисельністп і складністю відносин, со-ціо-еко-системи. ■ .

У третьому розділі "Психологічні, особливості розвитку

екологічного мислення у студентів* описаний тйорчий тренинг як засіб формування теоретичного екологічного мислення, а також виділені деякі рербистні особливості студентів в процесі розвитку екологічного мислення. .

Виходячи з поставлених задач, ми намагались розробити

технологію. треніигового навчання, спираючись на методичні і методологічні положення творчого тренінгу КАЕУС. Це специфічна система’ впливу на екологічну діяльність, поскіль-

кі положення системи базуються на вивченні процесу еко-

логічної творчості, стратегій, тактик. Дослідження включає б себе кілька етапів.

Підготовчий етап включає до себе тестування абітурієнті тів і студентів СумДУ по методу семантичного диференціалу с метою кількісного опису субъективного відношення до природи. Визначені групи для участі у тренінгу /4 груш -43 чол./. Вивчена мотивація вибору спеціальності даними студентами, здатність вибору спеціальності даними студентами, здатність свідомо вибирати спеціальність, суб'єктивну і реальну -комунікативні -вони, динаміку .мтжперсональної групової комунікативної дистанції, індекс рискантнсГсті і рівень . суб'єктивної задавсленості тренінгом, суб‘активне, ставлення до ’"образу-Я* і "Екологу", підготовка ілюстративного матеріалу /коректування екологічних задач і зміна задач з курсу "Теорія імовірностей"/, а також попередня коректировка програми • кавчання з урахуванням експертної оцінки відповідних кафедр СукДУ по запропонованим варіантам. -

Здатність свідомо вибирати спеціальність як кількісну оцінку отримали, зііікие профорієнтаційний комплекс тестів

прсакора С.Фукуями. Рівень суб'єктивної комунікативної зони і динаміку мтжперсональної групової. комунікативної дистанції визначали, змінив методики виміру комунікативної дистанції кЛ.Андреева, Іі.О.Цаівані та Ю.Я.Рижонкіна. Індекс рискантнос-ті виявляли, модифікуй опросник Ко гана-Валаха.

Констатуючий цикл припускав вирішення відповідної серії задач, які в учбово-професійній діяльності майже не використовуються. Рефор/уючий етап - безпосередній трвнїнг/Твбдиця/.-Система розраязвака ла .учбово-професійну тренінгову діяльність студентів спеціалізації "промислова екологія", так і для

студентів любой 'іншої спеціалізації, тому що вона вклв-

чзє до себе 2 серії задач /власне екологічні задачі і математичні задачі екологічної орієнтації/. -

, Крім того, до технології тренінгового навчання включили елементи тренингового занурення - варіанти псикогра-дічних тесті в, зокрема: "Я як еколог", "кій Енутрігній світ" "Я як начальник і підлеглий". У роботі з тестами орієнтувались на постійне збільшення масивів даних, на способи суб’єктивної та експертної оцінки валідності, на'дані, цо отримані методом контрастний, виявлені у ряді випадків процєду-роюпере перехресної валідності /порядку 0,874/.

Результати експериментального дослідження показали настуї не. Визначальними коппонентами у виборі спеціальності "промислова екологів" у наших студентів /Суя£У/ були самороакриті, само-виражені та емоційні співчуття. Ризикувати /ризик як реалізації пізнавальних зусиль/ готові 2/3 студентів /в процесі вирішення задац еони обирали стратегію обережної поведінки/. Свідомо обирати спеціальність мають з»огу тільки 30,43$ з тих, хто брав участь у тренингу. Уявлення я решти студентіе розкаті і відріз няготься від діяльності еколога у реслььоі.;у житті. Ставлення до приводи студентів 'різних групп є загальним з точки зору пізнан ня закономірностей розвитку. Оцінювання інтенсивності спілкування до тренінгу і після нього показали ліру згуртованості роз'єднаності, позиції /симпатія-антипатія/, єнутрігруппові ут Еорення, неформальних лідерів, реальну ксмунікативну зону, динаміку міжгрупової комунікації /Мал. І/.

Найбільш ефективним із застосованих методів тренінгу £ язився метод ситуаційно! драматизації ■ та нєсподіеьних заг рон.

. Таблиця

Середні значення самооцінпвчих показників ао 10 днів тренійгового навчання

/ за 7-бальною шкалою /

дні показники "" •— ваговий коеф-т І 2 3 4 5 6 . 7 8 9 10

І. Емоційна співчутливість до навколишнього середовища і ПОДеВ- - ; 0,9 4,9 5 6,2 6,6 5,7 5,8 6,1 6,3 6,5 6,7

2. їактики вирішення задач І І .V 2,9 9,7 4,4 4,8 5,7 1 > І •' Ь.у 6,2 6,7 —ТІ

3. Ефективність ставлення до моральних та соціальних пройдем ‘ 0,8 3,7 3,9 3,6' 3,8 4 4,4 4,7 5,2 5,7 6,6

4. Оир^Ьєння . задач в ускладнених ; умовах 0,7 4 4,5 4,6 4І8 ч • • 6*2 $і4 Л-т- ; 5,9 6,3 6,5 6,8

Основні стратегічні форми екологічної мислєдіяльності І 1.5 2,4 3,9 4,5 5,1 5;в 6,2 6,5 6,8 7

6. Бажання займатися тренінгом,$, 0,7 • 87 88 86 Й6 Р 90 94 95 99 100

0 - 0,50 - низька самооцінка; 0,51- 0,78 - середня * 0,75 - І - високії.

після тренінгу 12

після тренінгу

Мші.І. Діаграма динаміки мішерсональної групової

комунікативної дистанції до і після тренінгу.

Ссибистий конетрукт :

Мал.2. Інтерпретація свого "Я", "природи" і "суспільства". .Для приклада- поданий проблематизувчий тип конструкта

19 .

> ;

У закінченні підбито підсумки проведеного теоретичного й експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуті гіпотези,’ ''накічено' 'перспективи подальшої;.розробки, проблеми. Узагальнення результатів дозволило

зробити такі висновки: — ■ ■

1. Екологічне мислення в інтегральним соціально- прн-родннчо-кауковіш процесом розумової діяльності і відображає діалектичні зв'язки' і стосунки еоціоекосистеши Механізми екологічного ;-иаелгеякя -визначаються оссйяйЕостдаг'Предаетної області. Екологічні вдуки базуються на об’єктивності за * змістом., і суб’єктивності за £ормсш. Предмет' екологічних наук у .теоретичній області має недиз’юнктивкий. характер, у ,

• • -". • • ' ■ ' - ^ 1 . .. »•' .: ' •

прикладній — диз'юнктивний. Вироблення ефективних способів екологічного мислення у студентів повинна орієнтуватися не на алгоритми, а на рекомендацій "інтерпретаційногс та евристичного типу. ' . -

2. Теоретичний синтез по відношенню до екологічного мислення виконує роль координатора логіки теоретичного від- ' творення соціоекосистсми етапам процесу Його розвитку.

Особливістю .спілкування в екологіїє те, що при сход--женні ' від абстрактного. до-- -конкретного ^ розуміння конкретного крім загального закону включає і форми його проведення. Тему конкретне із загального виводиться індуктивний шляхом. Узагальнення здійснюється не тільки -на основі оперування образами-імоделяки в.процесі розумового експерименту, як у природознавстві, так і на основі дій-моделей, які стають складніші за- традиційні' .ііоделі-об’ектів, -Змістовне узагальнення в екології пов'язані із здатністю індивіда перетворювати предметну’ реальність у просторово-дгвві, а потім.знакову модель і,, здійснюють зворотній зв’язок, завдяки змістовній

ZQ

^терпретації. .

' , ■ 3. Предмет моделювання не єдиний об'єкт, подія чи п^о

цесс, а система, яка складається с дії людини і віддовід-них дій біосфери. При моделюванні можливих дій .. .

момент опосередкування виявляється більш складно, використовуючи * окремі блоки відображень, що має відношення до багатомодельності. Специфічними функціями моделей в екології е прогнозно-керівна, евристична, інтерпретаційна, регулююча, пізнавальна і функція опори на мислення у розумовому експерименті. ,

Побудова цілісної системи екологічного знання, на відміну від .прнродиичонаукових картин, базується на й’икціона-льному синтезі, що сприяє цілям розробки механізмів управління якістю навколишнього соціоприродного середовища.

4. Особливості психологічної структури екологічного мислення відображав поєднання просторового, дійового та логічного компонентів, що пов'язано з тією визначальною роллю, яку відіграє наочно-дійова складова в екологічному пізнанні. Кожне поняття екології має чуттєве-емптричтій корелят. Вихідні . положення антрактної ?еи^гт спирзаться на наочні ' сС'рази' синтгтичнг конструкції. . ' ,

Вирішення екологічної задачі базується на побудові дієвих моделей, процес формування яких зводиться до від--творення на просторову /територіальну/, часову, стохастичну упорядкованість. З такій моделі наочно-дієві і чуттєво-емпіричні компоненти виконують роль елементів, а раціонально-логічні визначають порядок у відносинах між елементами і функціональним синтєзоь:. '

Розумовий експеримент базується на основі наочно-дієво-гс і чуттєво-емпиричного сприйняття, які представляють

собою нерозривну цілісність. З результаті цієї взаємодії виникають інтегративні образи. Вони представляють собою розумові утворення, які ыгпть 'в собі прогнозно-нерівний потенціал.

5. У якості•основного поняття екологічних наук виступає поняття "біогеоценоз". Розвиток екологічного мисяення повинен відповідати конкретизації цього загального поняття.

6. Розвиток здібностей екологічного мислення у студен ТІВ ЫС5ЛИЕИЙ ” процесі ..хворого тренінгу і залежить від психологічного впливу умов, що застосовуються, і деяких особистих особливостей студентів. Технологія тренінгу сприяє реалізації творчого самовиразу, тенденцій розумової діяльності, зокрема, стратегій співвідношення, Співставленая1 і виміру. Успіаноку формуванню екологічного мислення сприяє високий рівень інтенсивності /як сиди ярояву .Бїдноиекня /, прагнення до екологічної діяльності і синтетичний когні-тивний стиль. Психологічні механізми ефективного розвитку екологічного мислення реалізуються через систему підготовки, яка дозволяє формувати мислення як інтегративне, засноване ма інтєрдисшшліна^шому ■теоретичному синтезі.

Основний зміст робота відображено в таких публікаціях:

1. Экологическое мышление в процессе учебной деятельности /социально-психологический аспект///Иатериалы межд. конгресса.

~ "Социальные аспекты психического здоровья детей и подростков."

‘ 19-22сентября 1994 г.-0.,1904.С.32-33.

2. Экологическое мышление и научно-исследовательская деятельно-

сть аспир&нтов//Сучасна психологія е ціннісному вимірі: Матеріали третіх Косткиївських читань, 20-22 грудня І994рт -К.Д994.-Т. .С. "

3. Случайные события/Дїегод. указания к ссисстсятельнсй ра. боте курса "Высшая математика” для студентов специальнос-ти~25.13,СумГУ,РИО,Суыи, 1995,ЮОэкэ. ,25с.

-4.' Диагностика конфликта в изучении особенностей развития экологического мышления у студентов//Тези Третьої МІЖН. наково-практ. конф. ■ "Конфлікти ь суспільстві: діагностика і профілактика",17-20 травня 1995р.-Київ-Чернівці,1995.

С.424-427. ■

5. Дискретные случайные величины//Методичаские указания к самостоятельной работе курса "Высшая математика" для студентов специальности 25.13, СумГУ,РИ0,Суки,1995,ЮОэкэ. ,16с.

6. Закон больаих чисел//Иетоджеск*ш указания к самостоятельной работе курса "Высшая математика" дая студентов спевда льносїй 25.13,СуиТУ,РИО,Суми,1995,ЇООзкз. ,16с.

7. Развитие экологического ’ даадешя у сгудздаов прі изучении курса "Высший ыа?еметккк"//Те5и Міжнар. науково-метод. конф. "Досвід та проблеми організації самостійної роботе та ...контрола . зіі&нь у студент і в, Су^ц, 1955, С. 173 -175.

8. Непрерывные случайные еєдішшш//й-з?одкчєскиє указания и самостовтельнсй работе курег "Высаея «атештияв** дая студє* тав спецкальнасїи-25.13,СукП’.і’ЙО,Суми,19^,ІОО&кз.,25с. '

9. Развитие экологического шшдсния в процессе обучения//Гези Іїераого засідання семінару з проблем методології педагогіки і психології."Успадковане і набуте в розвитку людини" ,Киї в ,АШі України,1995.С.

10. Особливості предметної області екологічного мислення //Стаття. 36. допов. третіх Костюкіаських читань "Сучасну

• психологія в ціннісному виміні", Київ,1995,С.

Кравченко З.А. .

"Психологические особенности развития экологического

пьшлекия У СТУД2НТ0Е". ■

Диссертация кб соискание ученой степени кандидате психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии.

Государственный университет ин. Т. Г. Ше&ченко, Кггев-1996.

В диссертации. .освежены . оскоейй* особенности раянитая у студентов экологического кааления. Определяют, ся оссбйа-ности предметной области экологических ' наук. Акцентируется внимание на . роли функционального синтеза во отнопенив к экологическому мышлению, ка особенностях обобщения в экологии. Внделен предмет моделирования. Особенности ' психологической структуры экологического кшшения отражаются сочетанием пространственного, действенного и

логического компонентов. Установлено, что решение экологической задачи базируется на построении действенных моделей, процесс формирования которых сводится к воспроизведению на пространственной / территориальной/,

временной, стохастической упорядоченности. Представлена основа мысленного эксперимента. Понятие "биогеоценоз" выделено е качестве основного в экологических науках.

Констатируется влияние . психологического воздействия . применяемых условий и некоторых личностных' особенностей студентов на особенности развития экологического

мышления*- ■

и

Кг»vthank* S. А.

■Psychological peculiarities of ecological thinking development of students*. .

Thesis for degree doktor of Philosophy on psycholo-

gy in speciality 19.00.01 - general psychology, htslerl psychology, •

Ki«ir, Stxte. Ufiiversity mmtd after Т. (г. SlevcJientf#, 1996,

In thesis are deternined baste peculiarities of ecological thinking developBent of students; are de.terntned the peculiarities of object cptere of ecological aclenses; the attention Is accented on the role of functional synthesis *!th

respekt to ecological thinking, on peculiarities of generalisation in ecology. There is narked oat a simulation subjekt. Peculiarities of pslchologleal structure of eeologital thinking are reverberated by conjunction of spatial,' aktive and logical conponents. It's deterxlned that the solution of ecological problem is based on construction of active node!s. The forming process of these isodels comes to reproduction on spatial /territorial/, temporal, stochastlk order. In thesis produced the base of nentai experlaent. Ihe concept of "Ыogeocoeno-

sls" is detereined аз basis in ecological science*. Піеге

ts established, the influence of psychological ascendancy of using conditions and some personal peculiarities cf students on peculiarities of developnent cf ecologlcat thinking.

Ключові слова; процес розумової діяльності, процес вирішення екологічних задач, екологічне кисленая.

Сумы. Рчзоцсіггр, S. 214, т. ІОО, 1996г-