автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Составление характеристик деятельности в условиях дефицита времени

Автореферат диссертации по теме "Составление характеристик деятельности в условиях дефицита времени"

тститут психологи АПН Украпш

Па нравах рукопису

АНТОСИК Серпй Мигсолайович

СП1ВВ1ДНОШЕНШ ХАРАКТЕРИСТИК Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ДЕФЩИТУ ЧАСУ

19.00.01 - а агальна психолог ¡я; 1СТор!Я психологи

-О

Ч-»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац]I ^на адобуття вченого ступеня кандидата психологхчних наук

Шив - 1993

Робота виконана в 1нститут1 психологи АПН Украпш.

Науковий кер!вник - член-кореспондент АПН Украши, доктор

психолог 1чних наук, професор А. М. Карпух1на

Оф1ц1йш опоненти - член-кореспондент АН Украхни, доктор фиософських наук, професор Л В. Сохань

кандидат психолог шшх наук, доцент В. М. Левицький

Ведуча оргашзащя - Кшвський университет ни. Т. Г. Шевченка

Эахист в!дбудеться "/9" 19ЙЗ року о // год. на

эасиданш спец1ал]зовано1 ради К 113.04.01 в 1нститут1 психологи АПН Украгни за адресов: 252033, м. Кихв, вул. Паньк1вська, 2.

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1блютец1 1нституту психологи АПН Украпш.

Автореферат роз ¡слано "//" р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради,

канд. психол. наук Я I. АЛЕКСббВА

Актуалыпеть дрсл1дження. У сучасних умовах значно шдви-щився ¿нтерес до вивчення стойких псмхологччних структур 1ндив1 дуальность В1Д знання властивостей яких ' еалежить розв'язання целого ряду прагагичних завдань - 1Ндив1дуал1заЦ1Я та шдвищрння ефективностI навчання, профес!Йна ор^ентащя, оп-тим1зац1я рхзних вид^в операторсько! лояльность

Одним з проявив стойких психолог¡чних структур, що охоплю-ються поняттям "психодинам!чт властивостГ', е ¡ндив!дуальн1 В1ДМ1НН0СТ1 у дуальность Той чи ¡нший аспект проблеми 1ндив1ду-альних В1ДМ1нностей в д^яльност! розглядали числеши досл1дники. Так, питания про сп1ВВ1дношешш швидкосп та точност! Д1й в р1зних умовах Д1ялыюст1 досл1джувалось В. С. Мерл1ним, М. С. Лей-тесом, I. М. Палеем, С. М. Б^яевою-Екземплярською, Д. Ы. Завалшгаою, 6.Е иыним, В. Д. 1!1адр1Ковим та шшими. Проте, до нашого часу питания про характер та динам жу формування ешввшюшешш точнюних та шбидк1сних характеристик д1яльност1 залишаеться одним з найменш розроблених аспект1в проблеми пвдппдуальних В£Дмишостей в лояльность

У нашому досл!дженн1 зд1йснено спробу вивчити вплив психоди-нашчних властивостей людини на процес стабшзац; л сшввшю-шення характеристик д!яльност! операторського типу.

Об'ект досл!джеиня - сп^ввшюшення швидюсних та точн^сних характеристик д1яльност1 в умовах дефщиту часу.

Предмет досл!дження - процес стаб1лхаацп сп!вв1дношення швидкхсних та точнюних характеристик д!яльност! в умовах дефициту часу.

Мета досл>дження полагала у вивченн! валежност! ефективност! д]яльност! та процесу сгабшзац* I сшввдаошення швидк!сних та точнюних характеристик д!яльност! в умовах дефщиту часу в!д психодинашчних властивостей.

Ппотеза. Ситуация дефщиту часу по-р£ЗНому впливае на ефек-

' «I

тившсть та сп!вв1дношення характеристик д]яльност1 людини ва-лежно в1д 1нвар|антного поеднання п гюиходинам¿чних властивостей. Cпlввiднoшeння швидкюних та точнюних характеристик Д1ЯЛЬност; е достатньо стойким ¡ндив:дуальним утворенням. Характер та динамика його формування мають складн! взаемозв' язки з

особист Юною триБожшетю, екстра- штровераею, нейротиз-мом-стаб!льн1стю.

Виходячи э визначених тагам чином мети та . ппотези, були сформульован! так! завдання:

1. Виявити вплив особист]сно! та реактивно! тривожност! на сп1ВВ1Д[гошення швидмсних та точшсних характеристик д!яльност1, В1д якого залежить н ефектившсть в умовах дефициту часу. ■

2. Розглянути залежи»сть характеру сгиЕВ1Дногаення швидкюних та точшсних характеристик д!яльност! (на етап1 стабШзацп) в1д психодинам¡чних властивостей людини.

3. З'ясувати особливост! впливу психодинам!чних властивостей на процес стабшзацп сшвв/днотення швидкосг! та точности д!й.

Мзтодолог¡чну основу роботи склали положения щрдо реал!зацП системного шдходу в психолог! I ■ (К. К. Платонов, К Ф.Ломов, Е Д. Швдр!ков, А. М. Карпух1на, В. О. Мэляко та т.), про !ндив 1 ду-альний стиль д!яльност! (В. С. Мерлш, 6.0. Климов, 0. Е 1лын, К. М. Гуревич тамн.), системно-струкгурн1 параметри стратег¡й розв' язання задач (Дж. Брунер, Ю. М. Козелецький, Б. Ф. Венда, Н. М. Лебедева, Г. О. Балл, М. Л. Смульсон, I. Г. Щупейко та !н.), природу 1 сутнють I ндив 1 дуально- психолог 1 чних в!дм1нностей (Б. Я Теплов, Е Д. Небилщин, I. М. Палей, Е М. Русалов та Щ.).

Методи досл!дження: теоретичний анашз науково! л!тератури, констатуючий експеримент. В ход! констатуючого експеримента ви-користовувався ряд методик: СМИЛ (за Л.М.Собчик), УСД? (за 6. Ф. Бажиним, 6. О. Голинк!ною, О. М. Етк!нд), опитувальник Г. Айзенка (адаптац!я О. Г. Шельова), опитувальник X См!шека, 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла, ШРЛТ (за Ю. Л Хан 1 ним).

Над!йн!сгь та достов!рн!сть отриманих результат!в забезлечу1 валась використанням р!зних вид!в статистичного анал!зу експери-ментальних даних, а також використанням взаемодоповнюючих методик.

Наукова Новизна. У досл!дженн! здйснено спробу розглянути формування сп1вв!дношення швидкюних та точнхсних характеристик Д1ЯЛьност1 (в умовах дефщиту часу) як процес становления тагсги-■ ки виконання д!яльност1. Показано залежнють динам¡ки формування та характеру даного сп!вв!дношення в!д !нвар!антного поеднання

- 3 -

психодинамхчних властивосгей людини.

Теоретичне значения. Дослхдження робить певний внесок в по-далыиу розробку психологхчнох концепцП ¡идишдуального стилю дхяльностх, виявляе можливхсть бхльш детального шдходу до стилю дхяльнхстх операторского типу, включаючи до його вивчання тх особливостх, якх зумовленх психодинашчною структурою Шдив1дуальность '

Практична значущють. Результата дослхджешш можуть бути ви-користаними для розробки метод!В навчання операторов рхзних ав-томатизованих систем управлхння, проектування тренажер1в, авто-матизованих засоб!в навчання та контролю за ним пхд час пхдготу-вання спещалхслчв для рхзних галузей господарства

Положения, щэ виносяться на захист:

1. Ефективнхсть д!яльностх в умовах дефициту часу в залеж-ност! вхд спхввхдношення шви'дкхсних та точшсних характеристик мае р!эний взаемозв'язок а особистхсною й реактивною тривожнхстю та складнхстю лояльность

2. Особливост! спхвв!дношення швидкхсних та точнхсних характеристик д1яльност! на етапх и стабшзацп пов'язанх з психо-динам!чними властивостями ос 16, схильних до швидк!сних тактик виконання дхяльностх. Вхдсут^сть значущих зв'язк!в психоди-намшних властивостей ос ¡6 хз точн ¡сними тактиками дае змогу зробити висновок про меншу обумовленхсть точшсно! характеристики д!яльност1 даними властивостями людини.

3. Динамика опанування дхяльнхстю в умовах дефициту часу пов'язана з фактором стаб1льност1-нейротизму, який впливае на засвоення у процесх навчання певног к!лькост1 промхжних тактик.

Апробащя роботи. Результати дослхдження були представлен! та обговорен! на конференцп 'Чндивхдуальнх психоф;зхологхчн! особливостх людини та професхйна дхяльн!сть" (Черкаси, 1991), на засхданн! Центру диагностики та корекцп ПФС людини 1нституту психологп АПН Украхни.

Публхкацп. Основний змхст роботи воображений у .5 публ!кацхях.

Структура роботи. Дисертацгя складаеться з вступу, трьох глав, закхнчення, списку використанох лхтератури та додатку.

- 4 -

Освоений ам^ст роботи

У вступ! обгрунтовуеться актуалыисть досл!дження особли-востей виконання ^яльност^ ефектившсть яко« залежить вхд оптимального еп ¡ВВ1 дношення гавидкюних та точшсних характеристик в умовах дефщиту часу; формулюються об'скт, предмет, мета, ппотеза та вавдання досл^дження, його наукова новизна, 1,еоре-тичне й практичне значения, а також основн! положения, щр ви-носяться на захист.

Перша глава "Огляд Л1герагури за проблемою 1ндив1дуальних В1ДМ1Иностей в Д1ЯЛЬНост1" мстить розгляд теоретичних шдход]в до проблеми 1ндив1дуального стилю у В1тчизнян*й та вакордошпй психологи, огляд досл^жень, пр присвячен! вивченню особли-востей виконання д!яльност1 в умовах дефициту часу; та узв'язку в цим огляд праць, виконаних у русл1 трансформацию! терп нав-чання оператор1 в.

У психологЧН1Й литератур! поняття "дефщит часу" найчастше використовуеться в двох, у певному розукинн*, крайн1х значениях: дефщит часу як недостатнЮ, обмелений час на виконання Д1Й (Л1М1Т часу) та дефщит часу як гостра недостача часу, шр Б1дпов1дае меж1 можпивостей людини виконувати певн1 дп. В останньому випадку дефйцит часу розглядають як стрес-фактор [Д. Е Завал ¡шина, 1977; б.КЩунг, У. М. С1йман, 1972; Н. Д. Завалова, В.О.Пономаренко, 1969 та 1нш13.

Сл1д в!дмитити, щр гострий деф4цит часу с характерним пере-важно для авар1йних ситуаций та деяких критичних момент¡в (або режимов) функцюнування об'екта, яким керуе людина, а Л1м1т часу - для багатьох вид¿в трудовое д)яльносг1, пов'язаних 13 одержаниям та переробкою 1нформац!1 у заданому режим1 часу, 1а високим темпом складно! виконавчо! дтльносп тощр.

В1дносно умов виникнення ситуаци дефщиту часу у л1тератур! [ Д. М. Завал!шина, 19771 В1дм1чаються у першу чергу об' ективн! пшидк1сн 1 характеристики об'екпв та процес!в, якими керушь. Дэ суб'ективних умов, як правило, в)дносять )ндив)дуально-лсихо-лопчн» особливост! (у тому числ! швидкюн!) процес!в сприйнят-тя, мислення, моторних компонент»в. При цьому деяк! з цих особ-

ливостей обумовленх типолопчно [0. А. Климов, 1969; В. Д. Не-билщин, 1976]. До суб'ективних умов сл!д в-днести також неспри-ятливий функцюналышй стан [ А. М. Карпуххна, 1985] та емоцхйну напруженхсть [В.ЛМарищук, К. К. Платонов, Е.А.Пятницкий, 1969], ир впливають.на теми виконання дуальность

Встановлено, щр дефщит часу може впливати на протыкания д!яльност1 як оптимхзуючий (позитивний), так х дезорганхзуючий (негативний) фактор [R Д. Завалова, Е О. Пономаренко, 1970]. Цей вплив обумовлюеться у кожному конкретному випадку ступеней дефициту часу, складнхстю дхяльнссгх, 1ндив1дуальними якостями суб' екта.

У ав'язку а цим доцхльно розглянути роботи, hki присвячеш проблем! 1ндив1дуальних в!дмхнностей в дхяльностх та формування хндив!дуального стилю.

У аарубхжнхй психологи ¡ндивхдуальний стиль (1С) найчастше трактують як !нтегральну характеристику, що фхксуе загалып за-KDHOMipHocTi засоб!в розв'язання життевих проблем й виконання певнох дтльност! та безпосередньо вхдображае особистхснх властивост! »ндив!да. Щрдо чинникхв, як* визначають 1С, то це динамхка внутршшх почуттхв, прагнень хндивхда (А.Адлер), вааемодхя рис особистостх "хнструментального порядку" (Г.Ол-порт), схеми перцептивних акт!в та форми емоцхйного реагування (Р. Стагнер). Поняття 1С у цих подходах в!дрхзняеться не т*льки вивнанням його обумовленостi переважно особист¡сними чинниками, а й роаумхнням 1ндив1дуального стилю як певно! системи, шр властива усхм людям. При цьому неефективш форми стилю ia розг-ляду не виключаються. Проте, у зазначених досл!дженнях практично не враховуеться роль 8овнхшних чинникхв та предметного змхсту у безпосередньому формуванн! хндивхдуального стилю. %

У В1тчизнян1й психологи проблема »ндивхдуальних вхдмшностей в дхяльностх вперше була чхтко сформульована у пра-цях Б. Ы. Теплова. Його принципове положения про те, щр одна й та ж д1яльн!сть мода здгйснюватися психологхчно вхдмшними шляхами, стало виххдним пунктом подальших дослхдяень хндивхдуального стилю. Основу цих дослхджень заклали прац! Е Д. Небилхцина, Ы. С. Лей-теса, В. С. Мерлхна та б. о. Климова, у cboix роботах вони обгрунту-

вали положения про те, що типолопчн! особливост! впливаюгь пе-реважно не на продуктивнк:ть Д1ялыюст1 дано! людини, а на те, якими васобами та за яких умов вона стае найпродуктившшою. Питания шдвищення продуктивное^ шяльност! найоптимальнше може виршуватися шляхом формуиання системи засобхв виконання д^яль-ност1, яка б давала змигу максимально використовувати щнш якост! людини та компенсувати недолти и типолопчних особли-востей, тобто шляхом формування 1ндиВ1дуального стилю Д1яль-ност 4.

У працях В. С. Мерлша 1.1978, 19821 та у робот! е. О. Климова [1969], яка стада вже класичиою, ЮД розглядазться як дощльна система взаемопов' язаних дП1, за допомогою яких досягаеться пев-ний результат д!яльност). е. О. Климов дае два визначення индивидуального стилю д)яльност у вузькому розум1Ни/ це е "обумовлена типолог/чними особливостями стхйка система засоб!в, яка складаеться у людини, що прагне до найкращого вплення дано г ■дхяльносп; у 'широкому розумхнш - 1 ндив}дуально-своерIдна система психолопчних засоб^в, яких людина ев¡домо або стихийно вживае з метою найкращого вр^вноваження свое! (типолопчно зу-мовлено!) 1ндив1дуальност1 ¡3 предметними, зовнтнхми умовами д1яльностГ'. 6. П. 1лын [1983] вид!ляе 1нший вид, або механизм, компенсацн - пристосування дхяльност! до людини, а також шдкреслюе, шр сутнюною рисою прояви стилю у рхзних видах д!яльност2 е аагальнють не "операционального складу Д1й, а ... тактичних шлях!в керування д^яльнютю".

Анал13 л^тературних джерел св!дчить про багат0ман!тн1сть р1зних п1дход1в до вивчення стратеги д|яльность Досл^дження проводились на разному експериментальному матер1ал1: завданнях на створення штучних понять [Дж. Брунер, 1977], конструкторськ1й Лояльности [В. А. Моляко, 1976, 1978], програмуваши [&М.Бонда-ровська, 1981] техшчнхй д!агностищ [ I. Г. Щупейко, 1983] та *н.

Процес реал1эацп т^е* чи ¡ншо! стратег!! у д^яльност! зале-жить в!д богатьох чинник1в, як суб'ективних, так й об'ективних. У р!зних дослхдженнях було встановлено вплив на даний процес-фактор!в складносп завдання [М.Ипсйта11, 19681, часового пере-вантадення [В. О. Моляко, 1986], р^вня навчання, досягнутого люди-

пою I 1. Г. Шупейко, 1983), игсбистюпих характеристик та Шдив1ду-апьних оеобливостей розв'язуючих завдашш Г'Г. К. Гор'обець, 1970; Л. JL Гурова, 1976; й. ЛШгарт, 1970] та т.

Особливо: актуальност! проблема винчения стратег ifl розв'язання оперативних аавдань набула п*сля того, як почала розроблятися трансформатПна теорхн навчанпя операторов, згхдно з якою процес формування ефективши стратеги ршення у ход: навчання е деякою послхдовнютю етатв еволюцп та трансформаци промхжних стратегий, аагальна ж тривал!сть навчання залежить вiд кхлькостх промгжних стратегiй, якх опановують, а також траекторий переходов вхд стратеги до стратеги [М. Ф. Венда, 1980].

У нашому дослхджешп здхйснено опройу розглянути залелшсть ефективност! дшлыюст! операторского типу, характеру та ди-нампад формування тактики и виконання в i д властивостей психодинам ¡ки людини.

Друга глава "Опис використаних метод¡в та ходу ецспери-ментхв" присвячена розгляду методики та процедури експериментхв. Дослхдження проводилося у 1989-1991 навчальних роках на базх Кихвського вхйськово-морського вучилишэ та в лабораторхi пси-хофхзхологи шституту психологи Украхни. У дослхдх брали участь 144 курсанта (bikom 18-21 piK) та 23 слухача КПУ информатики та обчислювальнох техтки.

Дослхдження включало три екснеримента, якх передбачали виконання рхзних видхв дхялыюстх: на автотренажер! АТ-4П-1, експе-риментальну дхяльнхсть (сенсомоторного типу), програмно реалхзо-вану на мтро-ЕОМ ДВК-2М та ¡грову д!яльн1сть "Highway", реал хзовану на IBM PC/AT.

У ход1 першого експерименту його учасники поетапно навчалися проходити 30-км трасу складно; конфхгураци, опановуючи ряд дхй щодо керування aвтoмoбiлeм. Експеримент складався з п'яти cepift (включаючи стандартну навчальну cepiю). пютрукщя м]стила вимо-гу проходження траси- is максимальною швидкютю, але з мппмань-ною к!льк]стю Hai3fliB на обмежувальй] л!нп. Автоматично фхксу-валися такх показники, як час проходження траси, кхлыисть поми-лок та 1х характер.

Для облику динамжи опанування д^яльЮстю у кожн!й серп тридцятик!лометрову трасу було умовно поделено на писть п'яти-к!лометрових в(др!ЗК1в. Покаэники усп!шност1 д!яльност! ф!ксува-лися на кожному з цих в!др18Мв. Це дало змогу подати у вигляд1 кривих навчання валежн]сть М1Ж показниками усп!шност1 д]яльност1, як! в!дбивають час проходження траси та кллькють помилок, зроблених п!д час п проходження, в1д тривалост! навчання,' яку в!дбивае к!льк1сть пред'явлень задач!.

У другому експеримент! учасники одержували ряд аавдань, суть яких полягала у тому, шр на екранх дисплею в!дтворювалась матри-ця 1з знак!в (розм!ром 6*5), один 8 яких зникав эа законом ви-падковостей та через деякий час знову з'являвся. Учасник експе-рименту мав вианачити координати знака, щр зник (спочатку номер рядка, потш - стовпчика), та ввести ¡х в ЕОМ. Шсля вак!нчення часу на в!дпов1дь (визначеного шд час початкового д!алогу) ЕОМ не реагуе на в!дпов1дь, зараховуючи пропуск сигналу. Шльк!сть пред'явлень сигнал!в - 120 знак!в, кожн! 20 пред'явлень складали клас, у якому автоматично шдрахувались показники ефективност! д!яльност!. Д1яльн!сть ощнювалася за такими критер!ями:

де - к!льк!сть в!рно визначених рядкхв; Х1 - кткють в1рно визначених стовпчик!в; X, - к!льк!сть помилок у рядках; X* - к!льк1сть помилок у стовпчиках; X, - к!льк!сть пропуск!в сигналу; Т, - час в1рного визначення рядка; Тг - час в1рного виэначення стовпчика; Т3 - час,' пр выводиться для визначення рядка та стовпчика; и - шдсумкова оц!нка д!яльност1;

- ощнка ефективност» д!яльност1. Оценка ефективност! д!яльност! 8М1нюеться в межах в!д нуля до одинищ.

и

X, ♦ X,

К, ' Хз * Х} ' X» »Хг '

У третьому експернменп перед учасниками на екранах дисплею висв!тлювалося полотно дороги ¡з зустр^чно-паралельним рухом, у я кому гравецъ приймав участь. Вш мав можливють зшнювати щвидк!сть та напрямок руху, манIпулгсючи клавIшами. Ефективн!сть його д!яльнсст! визначалася автоматично в умовних балах залежно В1Д швидкост! .та кIлькосгI помилок (авар1йних ситуаций). Для обл!ку динамики навчання ш показники фхксувалися на протяз! ряду ¿нтервалхв часу.

1нформац!ю про Iндив¿дуально-психологIчнI особливост! учаснимв експерименту одержали эа програмою комплексного досл!дження (частина даних надана лаборатор!ею профв!дбору КВВМУ) за рядом методик:

1. Стандартизований метод досл!дження особистост! (СМИЛ) за : Л. М. Собчик;

2. Методика досл!дження р!вня суб'ективного контролю (УСК) за В. Ф. Бажиним, 9.0. Голшшною, О. М. Еткхнд;

3. Опитувальник Г. Айэенка (адаптащя О. Г. Шельова, форми А та В);

4. Опитувальник 5ССм!шека ;

5. 16-факторний опитувальник Р.Кеттелла (форма А);

6. Шкала самооценки реактивно! та особист юно л тривожност! (ШРЛТ) за Ч. Д. Оплбергером (адаптащя Е Л. ?ан!на).

Математико-статистичну обробку даних проведено ¿а вастосу-ванням метод!в корелящйного та регрес!йного анализу, а також використовувався метод анализу крнвих навчання (АКО-грам).

У третей глав! "Обговорення результапв досл!дження" представлен! результат анал!зу одержаних експериментзльних даних та интерпретация.

Анал!зуючи дан!, одержан! в эксперимент! по визначенню координат ц!л!, сл!д в!дзначити питания про вплив р!вня 'реактивно! тривожност! на ефективн!стъ виконання д!яльност!. Пор!еняння редн!х показник!в усп!шност! у трупах 'э низьким та високим по-казниками за щеп рзиякою виявило б!лыа високу усл!ПШсть учасникхв експерименту э низьким.р!внем реактивно! тривожност! (;х'=10,44; р< 0,05).

У той самий час, пор!вняння середнхх показник!в ефективност!

дiяльностi в аналог¡чних трупах у третьому експеримент! (¡грова Д1яльшсть "Highway") не дае змоги зробити висновок про перевагу однiеi з них. BiflMiHHOcri не е значущими ( х* =0,66; pi 0,01), (х*=4,07; р%'0,01). Для ощнки криволшейних зв'язк!в ефектив-hocti д i яльност 1 та pi бия реактивно '! тривожност i було побудовано емшричну лШ1ю perpecii. Одержана крива в основному в!дпов1дае клаеичному виглядовх енерго-¡нформацШюго chiiIbiдношення, маючи характер ¡нвертивно! 11-образно! криво! з оптимумом, дещо зм!щэ-шш у 6iK б^льш високих показник!в за шкалою ШРЛТ. Це узгод-жуеться з характеристикою тривожност! як енергетичного^показни-ка, що мае зв'язок з iншими психодинам¡чними особливостями: емотйнхстю tR. Catte 11, 1965], ¡нтроверсхею та нейротизмом [Н. Eysenck, 1971), риг1дн!стю [В. В. Белоус, 1967].

BiflcyTHicTb даного сшввхдношенш в експеримент!, де як модель д!яльност! було використано д^льшсть сенсомоторного типу, дае змогу вробити припущення про вплив складносп Д1 яльност! на залежшсть ефективност! П виконання В1Д р!вня реактивно! тривожност i.

Для визначення впливу м!ри дефициту часу на ефективнхсть Д1ЯльносТ1 суб'ект¡в, яких характеризуе рхзний р!вень особистic-HOi триволност! (за ШРЛТ), у третьому експеримент! (¡грова Д1яльн¡сть "Highway") учасникам запропонували працювати у трьох режимах часу: у бездеф!Цитному режим 1, в умовах л!м;ту часу на виконання вавдання та в умовах юрстко! недостач! часу. Поршиння середшх пoкaзник¡в ефективност! дiялыюcтi (в умовних балах) дало змогу зробити так! висновки. Тривожн! особи ВИЯВИЛИ б!ЛЬШУ уСШШШСТЬ у виконанн! Д1ЯЛЬНОС^ i в умовах iiMlTy часу у пор!вняннi з бездефшитним режимом (t=2,34; р< 0,05). Нетривожн! особи не виявили значущих в!дм!нностей в eфeктивнocт¡ д!яльност! при пор1внянш середшх показник1в у двох даних режимах. В умовах жорстко! недостач! часу тривожнi особи погчршують показники д¡яльност! у пор!внянн! а показниками роботи в ¡нших режимах (t=2,27; р*0,01), й зд1йснюеться це б!льш вначною mi рою, н!ж пбпршення показнишв fliяльност! нетривожних ос!б в умовах третьего режиму (t=2,29; р<0,05).

Як зазначав Е Г. Ананьев, мета комплексного дослхдження

- и -

полягае не у констатацм окремих взаемозв'язк!в м1ж характеристиками, а у пошуку мехашзшв цшсного функцюнування особистост!.

Ножна припустити, що стан тривоги, який виникае в ситуацп деф!циту часу при виконанн! д^ялыюст!, являе собою результат складного процесу, що включая когштивш, афективн! та» inmt реакцп у ситуацп потенцию i небезпеки, що суб'ективно ощнюеться. Стан тривоги зор!ентований на пошук джерела загрози та оц1нку наявних засоб!в п подолання.

Стан тривоги ел!д розглядати не тхльки як Ha6ip реакщй, щэ характеризують прояви цього стану, але й як комплексний суб'ективний фактор, що впливае на динаьику прот!кання д|ялыюст! та дае змогу проанал1зувати психологi4Hi механ1зми п дезоргашзацп.

Одна з основних функщональних характеристик стану тривоги -передбачення небезпеки - зазначаеться б1льш1стю автор!в. KplM цього, пристосувальне значения стану тривоги не може бути пов-ним, якщо поряд хз сигнал1защею про невизначену небезпеку bih не спонукае до активного пошуку и джерел, який виявляеться у "скануванн!" наявно! ситуацп з метою визначення об'екта, щр загрожуе.

Саме ця активно-пошукова спрямовашсть тривоги, що характеризуемся ¡3 змютовного боку фхксащею на стресових елементах середи - тих, що "загрожують", з динамичного ж боку - тривалютю та ст(йк!стю таког спрямованост! д1яльност1, може привести до безладно! поведшки або до дезорган^защ i д!яльност1, котр! в Л1тератур1 найчаст!ше називають як п характерш особливост! [Taylor, 1956; Spence, 1956]. Ще одн!ею функщею тривоги е ощнка ситуац! i, що склалася. При цьому першорядне значения мае те, який суб'ективний змст надаЬться останн!й.

Можна вид1лити юлька п1дход!в до впливу особист1сно! та реактивно; тривоги на результативность д!яльност1. Найраннша -теорщ спонукання [Hull, 19433 -'передбачае псшпшешш результа-тивностt д!яльностi 1з зростанням-збудження. Проте, b подальших досл!дженнях ця тер!я шдтвердження не здобула.

1нший теоретичний шдход до визначення р)вня тривожност!,

оптимального для ефективного виконання дхяльност!, ааснований на закон! Йеркса-Додсона, вхдомого також як теория перевернутого и. В1дпов1 дно до нього реаультати дхяльност* полтшуються по м!р! аростання рхвня тривоги, проте, т!льки до певнох точки, пюля яко! збхльшення тривоги веде до зниження результативность

Трет1й теоретичний подход ааснований на припущешп, шр спок1й сприяе досягненню високих результатов у р!зних видах дхяльност1. Ця модель, по сут!, являе собою протилежнхсть теорп спонукання..

Вхдповхдно ж до подходу Ю. Л. ХанIна, кожному хндивхдов! при-таманна "зона оптимального функщонування" (ЗОФ): ефективнхсть дхяльностх виявляеться найкращрю, коли рхвень збудження знахо-диться в межах ЗОФ.

Як псих1чний стан, щр виникае внасл!док суб'ективного переживания невизначено! небеБпеки, тривога (11 конкретн! форми та м!ра прояву) вианачаеться цхлим рядом 1ндив!дуальних особли-востей людини й насамперед комплексом Iндив1дуально-особист! сних якостей. В залежност! в!д специфичного змюту факторов, шр обумовлюють екстремальн!сть ситуацн, однх й т! сам! особисиснх характеристики можуть впливати на д!яльн!сть людини-оператора в умовах дефициту часу як позитивно, так й негативно.

Розглядаючи питания про залежшсть тактик виконання дхяльност! на етап| стабшзацхх в!д психодинам!чних власти-востей учасшшв експериментхв, слхд зазначити умовнють використання поняття "тактика" у контекст! роботи. Проте, його використання як робочого поняття е щлком виправданим.

Залемно в!д поеднання швидкюних та точнхсних характеристик можлив! чотири тактики виконання експериыентальнох д!яльйост!. 6 випадки, коли тактика дхяльност! не мала виявленого характеру або не була сформована до к!нця навчапня. Ц1 випадки виключали г розгляду як так1, шр не входять в задач! дослхдження.

Визначення 8начущрст1 впливу психодинам! чних властивостей на( характер тактики Д1ялыюст! зд!йснювалось за допомогою кореляц1йногб анаиза' на виборц! в 114 ос1б. Виявлено, пр швидкюн! тактики (ввидк!сна-точна та швидк! сна-неточна) мають позитивней вв'язок в екстравертован!стю та стаб!льн!стю за 6

• I

Те/дм.

Мал.1. Характера: крив: процесу навчання експериментальнгй дхяльност: • /Ш експеримент/

^вгдн.'" "Дносний час навчання

(_{. - показник е£ективност1 дтяльност! в умовних балах

Г.Айзенком (В1ДПОВ1ДНО IK.h0.28 й 0,30; р%0,05) та негативний зв'язок з ригхднхстю С |КХ|=0,23; р«0,01). Ст1йкх корелящйнх зв'язки точнхсних тактик дхяльноетх з психодинамхчними власти-востями не виявлено. Певно, точнхсна характеристика вивначаеться складник комплексомм причин, як! аначною мхрою залетать в;д зовншшх умов, й меншою мфою визначаеться хндивхдуаяьними особливостями людини.

Анализ кривих навчання поеднуеться з деякими загальними зауваженнями прдо динамики цього процесу. Шдвишення ефективностх працх учасника експерименту пхд час однхех серп мае мхсце лише на початку процесу навчання. Полхпшення показникхв працх в1дбуваеться не пхд час одшех серп, а вхд серп до серп. На початку кожнох ново* експериментальнох серп психологхчна система дхяльностх учасника експерименту опиняеться на новому, б1льш високому щабелх орган!аацп у поршшннх хз попередньою серхею. Досягнутийй табель, як правило, зберхгаеться при роэв'язанн1 чергово! задачI, а 1нформацхя, щр накопичуеться П1Д час.роботи, реалхзуеться переважно при виконаннх вавдання у наступив серп.

Шр1внюючи крив! навчання учасншив експерименту по визначенню координат Щлх, можна видхлити двх 'групи залежно в!д кхлькост! пхкхв на крив!й (мал. 1). В. Ф. Венда хнтерпретуе под1бн! "пагорби" як етапи переходу вхд однхех промхкнох тактики виконання д(яльностх до наступнох в процес! стабшзацн стратегх ¡¡. Анал»ауючи вплив психодинамхки на цей процес, слхд вхдзначити аначущ1 вхдмшностх м!ж видхленими трупами осхб ^ шкалою стабхльнють-нейротизм за Г. Айзенком (х'=9,8; р<0,05). Це дае амогу прийти до висновку про вплив психодинамхки на якхсн! характеристики процесу стабшвацп стратеги виконання Д1ЯЛЬН0СТх.

У вак!нченнх тдбито тдсумки здхйсненого досл!дження та нам1чен1 перспективи подальшох розробки пйтань, пов'язаних з проблемою досл1дження. Одержанх результаги подтвердили висунуту Ппотезу 1 дозволили сформулювати такх висновки:

1. Анал1з лиератури дае змогу вивести, щр умова дефхциту часу може впливати на д!яльн1сть людини як оптимхзуюче, так й

дезоргашзуюче. Характер цього впливу визначаеться у кожному конкретному випадку м!рою дефгциту часу, складШстю д!яльност!, 1ндив1дуалышми якостями суб'екта.

2. Ефективность д1яльност!, що залежить в]д оптимального сп1вв!Дношення швидкосних та точшсних характеристик, в умовах деф]циту часу, мае значущ! взаемозв'язки з психодинам}чними властивостями людини.

2.1. Високий р!вень реактивно! тривожносто негативно впливае на усп1шн1сть дояльност! сенсомоторного типу.

2.2. Залежн1сть ефективност! складних форм д]яльност1 в!д реактивно! тривожност! мае характер 1нвертивно1 U-образно! криво! енерго-1нформащйного сшвв!дношення.

3. Деф!цит часу як умова виконання д!яльност! по-ровному впливае на П ефективн!сть. залежно В1д р!вня особисисно! тривожност!. Суб'екти, шо мають б!льш високо показники за шею шкалою, успiпшшi в ситуацп лш!ту часу у поровнянн! з тими, хто не в1Дзначався високим р!внем особист!сно1 тривожност1, та в'иявилися менш усп i шними в ситуацп жоретко i недостач! часу.

4. Сшвв1дношення швидкюно! та точнюно! характеристик дояльност), що визначае тактику п виконання, на етап! стаб!л!зац!1 мае значущ1 зв'язки з психодинам!чними властивостями людини. Стабишпсть та екстравероя мають позитивний, а рипдн!сть - негативний корелятйний зв'язок al швидк1сною тактикою д1яльност1. В1дсутн1сть ctíйких зв'язкíb психодинамчних властивостей з точнюнов тактикою д!яльност! дае змогу припустити, шр точшеть Д1Й визначаеться складним комплексом причин, щр значною Mtpoio залежать В1Д зовнтшх умов та обставин д!яльност1, й меншою м!рою визначаеться. 1ндив1дуальними особливостями людини.

5. К1льк1сть промхжних тактик, як1 засвоюються, взаемопов'язана la фактором стаб!льност1-нейротизму. СтабШ'П особи засвоюктгь меншу к!льк!сть промжних тактик в процес i опанування Д1яльн1ст1>

Учасники експерименту, схилып до нейротизму, засвоюють б!льшу к]льк1сть пром!жних тактик, аде, як правило, не досягають високих показник!в ефективност! д]яльност! операторского типу в

умовах дефхциту часу.

Перспектива подальшого досл^джьлня бачиться в розробцх методики 0ц1нювання та прогнозування успшностх людини у-резких видах д!яльност!, якл характеривуються дефщитом часу як постанов умовою свого виконання. ■

Основыi рееультати дисертащйного досл!дження викладен! в таких публ^кащях:

1. Анализ психофизиологического обеспечения эффективности деятельности в ходе профессиональной подготовки операторов водительского профиля // Психофизиологическое нормирование труда: Тез. докл. и сообщ. всесоюе. науч. -практ. конф. - Донецк, 1989.

- С. 110-111. - /у спхвавт./.

2. Зависимость динамических характеристик стиля деятельности от индивидуально-психологических особенностей субьекта //Индивидуальные- психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность: Tes. докл. всесоюз. конф. - Черкассы, 13-16 ноября 1991 г. - С. 3-5.

3. До проблеми вивчення !ндив!дуального стилю дхяльностп // Психологхчна слуибв у школ!: Теви дапоыдей та повдомлень респ. конф. - Кихв, 1Э91. - С. 39-41.

4. Особливост! сп!вв!дношення характеристик д!яльностх в умовах дефициту часу // Актуальн1 проблеми психолог i ï: традицх ! i сучаснхсть: Доп. конф. Мхлшародни науков! костюк1вськ! читання.

- Ни!в, 1993. - 0,5 д. а. (у друку).

5. До проблеми дхагностики хндивхдуальних вхдмхнностей у дхяльност! // Практична психология i школа: Материали Луцькох наук. конф. - Ки!в-Луцьк,1993. - 0,5 д. а. (у друку).

Шдп. до друку. в. ез (J Формат C9fS<f//i Ilariip Друк. офс. У нови. друк. арк. О, 9 Обл.-вид. арк. С. тнр. /ÛO за _

Кшчська книжкова друкарпя науково! книги. Kiiîb, Penina, 4.