автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Структурно-динамичная организация индивидуальногоопыта

Автореферат диссертации по теме "Структурно-динамичная организация индивидуальногоопыта"

Кшвський нацюнальний университет ¡меж Тараса Шевченка «в м

Г, о ГГЧ

Наклонов Олександр Миколайович

УДК 159.92

СТРУКТУРНО-ДИНАМ1ЧНА ОРГАШЗАЩЯ ШДИВЩУАЛЬНОГО ДОСВ1ДУ

Спешалыпсть 19.00.01 загальна психологм, ютор1я психологи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобутгя наукового ступеня доктора психолопчних наук

Харюв 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Харкшському национальному ушверситеи ¡м. В.Н.Ка-разша Мппстерства освш! 1 науки Укра'ши.

Офщшш опоненти:

- доктор психолопчних наук, професор, дшсний член АПН УкраТни, Максименко Серпй Дмитрович, 1нститут психологи ш. Г.С.Костгока АПН УкраТни, директор 1нстатуту психолоп\' ¡м. Г.С.Костюка АПН Укра'ши.

- доктор психолопчних наук, доцент, Саннжова Ольга Павл1вна, ШвденноукраУнський державний педагопчний ушверситет ¡м. К.Д.Ушин-ського, м.Одеса, завщувач кафедри психолоп!'.

- доктор психолопчних наук, старший науковий сшвробггник. Титаренко Тетяна Михашивна, 1нститут сощальноТ та полггичио! психологи АПН Укра'ши, завщувач лабораторн сощально! психологи особистосп.

Провщна установа: Одеський державний ушверситет ¡м. Ы.Мечшкова, кафедра психолопь

Захист вщбудеться 21 вересня 2000 року о 14 годиш на засщант спешал1зованоУ вченоТ ради Д.26.001.26. факультету соцюлогн та психологи Кшвського нацюнального университету ¡мен! Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Кшв, вул. Володимирська, 60.

3 дисертащею можна ознайомитись у б^блютвщ Кшвського национального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Кшв, вул. Володимирська, 60.

Автореферат розюланий ___2000 року.

Вчений секретар

спец1алЬовано1 ради

Т.С.Кириленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акпуалыисть теми досладження. Проблема людського досвщу вик-ликае доел; дни цький интерес за кшькома шдставами.

Перш за все вона е нагальною практичною проблемою нашого часу. 11 актуальшсть визначаеться со шаль ною ситуащоо перехщного перюду в У крапп, головною вщмшнютю якого е фундаментальна колшя м1ж старим 1 новим ДОСВ1ДОМ. У в1Дносно стабшьнш ситуацп недавнього мину-лого шдивщ просто не мав проблем з переглядом власного досвщу: у кожного вже був необхщний для повсякденного житгя обсягзнань, вмшь, навичок. Якщо ж цього ресурсу не вистачало, його поповнення можна було вщкласти на майбутне. 3 початком стр^мких сощальних змш остан-нього десятир1ччя в украшському сусптьет вщбулися кардинальш пе-реор1ентац!Т сощальних та особисп'сних цшностей.

Вивчення досвщу людини, очевидно актуальне в нанп часи, поки що залгаиало без вщповш питания про те, що ж вщбуваеться з людиною в процес1 розставання з минулим та засвоення нового, яю можлив; наслщки буде мати трансформация шдив ¡дуального досвщу.

Змши сощально-психолопчноУ ситуацп в перехщний период обумов-люють не тшьки тематику психолопчних дослщжень, але й необхщшсть конструювання нового поняттевого апарату для опису процеав форму-вання трансформаци шдивщуального досвщу.

Визначення понять "досвщ", "шдив^дуальний досвщ" до тсперпинь-' ого часу вщсутнс у втизняних психолопчних довщниках. Така ситуаш'я не випадкова, бо досвщ взагат [, зо1фема, шдивщуалышй досвщ не були предметом самоспйного систематичного дослщження у психолопчнШ лггературь

На ВС1Х етапах розвитку радянськоУ психологи доапджения ¡¡гдив¡дуэль но го досвщу не входило до п актуальних завдань. 1ндив1дуальний досвщ вважався другорядною цшшстю у пор1внятп з "активною житге-вою позищею", "колективктичним самовизначенням", "самоактуал!за-щсю", "творчютю" тощо. Час вщ часу звертаючись до поняття досвщу, вчеш застосовували цей термш частше за все контекстуально, а не в зна-ченш окремого предмету дослщження. Тому до съогодш виконано вкрай мало 1 недостатньо як теоретичних, так 1 експериментальних психолопчних робгг з проблематики пщивщуалыгого досвщу. Одшею з причш такого становища е певна неш'дповщшсть успадкованого вщ психолога ра-дянського пер ¡оду методолопчного 1 методичного арсеналу тим завдан-ням, що зараз поставлен! перед психолопчною наукою. Зокрема, виявля-ються застарщими багато методичних прийом1в, засоб1в д1агностики та п!дход1в до В1шчення досвщу особистост] в сучасних умовах житгя.

Це, звичайно, не значить, що досвщ зовам «¡як не входив до кола дослщницьких пггересш - таким чи ¡ншим чином вш неявно (контексту-

ально) визначався вщносно таких категорш, як "чутгеве", "д1яльшсть", "св1дом1сть", "тзнання", "розум", "духовне", "життед1яльшсть", "жит-тя" та ш. (Демокрит, Платон, Аристотель, Августин, Бекон, Декарт, Гоббс, Локк, Спшоза, Юм, Берюи, Кант, Гегель, Шрс, Джемс, Д'юУ, Мах, Бергсон, Хайдеггер, Сартр, Рассел та ш.).

Дж. Локк дослщив досвщ як фундаментальне поняття теорп познания, социально") фшософ]'!, педагогши та психологи. В.Вундт був останнш, для кого досвщ був власне предметом психолопчного досшдження. Ви-никнувши у межах парадигмальноУ дихотоми "чутгеве - рацюнальне", поняття досвщу вpeштi-peшт вичерпало свш шзнавалышй ресурс так 1 не сформувавшись у певний вим1рювальний шструмент практично! психологи. Навпаки, прагматизм та гумашстична психолога виходили з надто широкого розумшня самодостатносп досвщу як категор1У людськоУ пове-Д1нки. Але у жодному з шдход1в досвщ не розглядався з позишТ суб'екта досвщу хде й тому, що такий пщхщ потребуе змши дослщницькоУ пара-дигми (К.О.Абульханова-Славська, С.Д.Максименко, СЛ.Рубшштейн,

B.О.Татенко та щ.).

Проблемами сощального досвщу займалися Н.О.Суровегша, Н.£. Харламенкова. О.Ю. Артем'ева розробила поняття структури суб'ектив-ного досв!ду на р1вш йога психосемантики. Переживания як чинник внут-р]шнього досвщу особистосп дослщжувалося Т.С.Кириленко. Л.К.Во-робйова та Т.В.Снепрьова здшенили спробу трактування психолопчноТ природи людського досвщу на засадах розвинено'У Л.С.Виготсыаш теорп культурночеторично! детермшаци психши. Етнопсихолопчш чин-ники досвщу висвплювалися М.П.Драгомановим, МЛ. Костомаровим, О.О. Потебнею, Д.М. Овсянико-Кулжовсышм, Д.Чижевсышм, Ю .Липою, Б. Цимбалютим, П.1.Гнатенко та ш.

Багато вчених (Л.С.Виготський, Ж.ГОаже, А.Маслоу, К.Роджерс,

C.Л.Рубишггейн, 1.Г.Бшявський, Ш.Зшченко, В.А.Роменець, Г.К.Середа, Л.В.Сохань, Ю.К.Стрелков, Т.М.Титаренко та ¡н.) близько пщходили до опису того, як оргашзусться досвщ, але ними не ставилися питания про те, що саме становить категор1альний простер досвщу, як досвщ структу-рований, чим забезпечена динам¡ка йога розвитку, як! ¡снують чинники та засоби йога трансформацй.

Вщ ус1х наведених вище праць дана дисертащя принципово вщр1зняеться тим, що, по-перше, питания дослщження шдивщуалыюго досвщу ставляться як йога самостшний предмет; по-друге, метою та заеданиями; по-трете, методолопею та методикою; по-четверте, експери-ментальною базою аргументацн.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сертащйне дослщження здшснювалося на кафедр1 психологи (1986 -1992) та на кафедр1 прикладноУ психологи (1993 - 1999) Харивського державного ушверситету у вщповщносп з шльовими науковими дослщ-

женнями: "Залежшсть характеристик пам'ят! вщ мотиващйно-смисл» вих характеристик особистостГ, ДР № 0187.0.000261 (авторський роздш - "Вивчення функшй пам'яп у шдивщуальнш св1домост1 людини"); "Су-часш технологи навчання, що розвивае, та формування особистостГ, ДР № 0194 И 017500 (вщповвдальний виконавець); "Трансформацшш пси-холопчш процеси у перехщний перюд" ДР № 0199 И 001106 (науковий кер1вник).

Мета I задачг дослшження.

Метою роботы е психолопчна природа шдивцзуального досв1ду, його загальна системна побудова, структурна органпашя його компоненте та динамка IX перетворень у процес1 житгопялытост1 шдивда.

Для досягнення даней мети були поставлен! такт заедания досл/джеп-

ня:

- здшснити ¡сторичний та методолопчний анал1з людського досвщу;

- визначити категор1'альт1ий проспр шдивщуального досв1ду;

- розробити загальну теоретичну модель шдивг'дуапгьного досвщу;

- дослщити теоретично та експериментально структурно-динам1чш характеристики шдивщуального досвщу, зокрема, його сощ'альний, осо-биспсний та мнем1чний компонента;

- визначити психолопчш мехаш'зми трансформащй ¡ндив1дуального досвщу в перехщтшй перюд.

Об 'ект дослгдження становить шдивщуальний досгпд людини у масштаб! Г)' життед1Яльност1. Предметом доЫдження е структурно-динам1-чна оргашзащя ¡ндив1дуального досвщу людини у межах вщповщного категор1ального простору, функцюнування та трансформаций його скла-дових частин.

Методы досмдження. Основними теоретичннми методами були ме-тоди системного та суб'ектного анализу, теоретичного моделювання, як1 дозволяють розкрити законом1рносп генезису, розвитку, оргашзацн та функцюнування ¡ндивщуального досвщу як системного утворення. Яйцо системний анашз надае можливють видшити та обгрунтувати зовншню структуру досв1ду, його р!ВН1, компоненти, системоутворюючий фактор, то суб'ектний анашз дозволяе дослщити внутршню динамику розвитку 1 трансформаций досвщу.

В основу методично! стратеги дослщження було закладено принципи суб'ектносп та еколопчно'1 валщноеп, що вбачае мипм1зацш рол1 експе-риментатора, широке використання можливостей суб'ективного шкаль ювання, самоощнки, ощнок та штерпретацш з боку пщдослщних, коре-лящйного та факторного анализу.

Основними експериментальними методами були методи опитування, самооцшки, фшсованоУ бесщи, особиспсно'/ ¡нтерпретаци, вщтворення та спогад1В. Дисертантом особисто розроблено низку оригшальних опи-тувалышюв, шкал, процедур та прийом1в втнру сощального, особиспс-

ного та мнем1чного компонентов досвщу, а також особливостей трансформаций досвщу у перехщний перюд.

При розробш метод1в вилпру сучасних трансформацшних процеав на тл1 неусталених сощально-психолопчних чинниюв сучасного життя додатково були використаш методи скспертноТ оцшки, контент-анашзу, шкалновання.

Достов[ршсть висновкш експеримент1в забезпечувалася методами дисперсшного, кореляцшного, факторного анашзу.

Наукова новизна одержаних результате визначаеться передуЫм тим, що дисертащя е першим в украшськш психологи дошдженням 1нди-в1дуального досвщу людини з точки зору фундаментальних закономхрно-стей його структурно-динам1чноТ оргашзацн.

До таких наукових результат, що вперше одержан!, належать:

- проведения юторико-психолопчного анал1зу проблеми виникнення та розвитку концепцп досвщу у св1тов!Й фшософи та психологи;

- обгрунтування необхщносп дослщження ¡ндивщуального досвщу у межах парадигми "досвщ - життед1яльшсть";

- розробка концептуального апарату (понять, моделей, базових характеристик) теори шдив1дуального досвщу;

- системний анашз та побудова теоретично'1 модел1 категор1ального простору шдивщуального досв1ду на пщстав1 вихщноГ тези про те, що шдивщуальний досвщ у своему генезис1 е перетвореною формою житте-д1яльност! \ являе собою трьохкомпонентне структурно-дииам1чне утво-рення. Йога сощальний, особистюний та мнем^чний компоненти у сво'ш сукупносп забезпечують саморозвиток шдивща та регуляцию його взае-мовщносин ¡з зовшшшм св1том у часовому континуум! минулого, тепер-шнього 1 майбутнього. Системоутворюючим фактором оргашзацн та фун-кцюнування досв1ду е цшшсна ор|'енташя шдивща на майбутнш результат житгед1яльност1;

- запропонування I анализ поняття тдивгдуального /вторичного досв-¿ду людини-сучасника, детермшованого сукупним досвщом минулих по-колшь, який опосередковано впливае на досвщ сучасно'1 людини завдяки цшшсному резонансу м1ж минулим \ тепершшм;

- анал1з структурно-динамгчшн оргатзацп сощального компонента шдивщуального досвщу; уведення до експериментального дослщження та анал!зу його базових складових: мкнсперсоналъного простору, простору соц'юнънш стереотитв, нашнативно! та статисттноЧуткалъностг,

- дослщження мгжперсоналыюго простору сощального досвщу як чинника суб'ективного життевого простору, що дор!внюе сукупност1 цшшсно-визнаних ¡ндивщом персонально ф1ксованнхвзаемод1й, яю вщбу-валися у минулому, вщбуваютъся у сьогодеши та бажаш у майбутньому; уведення та визначення специф1чного для похилого вжу поняття мета-персонального простору як неперсошф!кованоТ цшшсноТ частини соц-

шльних взаемодш, що компенсують згортання просторово-часових чин-ник^в М1>кперсоналыюго простору;

- експериментальне досшдження психолопчноУ природи номиштив-но! та статистичпоI ушкальносп; перша визнаеться сощумом титьки щодо даного суб'екта, друга с сумою в!ропдностей вщмшностей даного суб'екта вщ шших за параметрами, що визнаш щнними у даному ото-чент та визначають його особисписний обмтний фонд;

- анал!3 структурно-дииам1чноГ оргашзацп особиспсного компонента шдивщуального досвщу; уведення та експериментальне дослщження його базових складових: ликро струк тур и суб 'ективно1 психосемантики, ттерпретацп себе як вартоспй, штерпретацп шших як сум'юних з тдитдом, ттерпретацй предметного сету як цтностг,

- пропозищя 1 анализ лоняття особист 'ююго тперпретацишого комплексу як пол1модалыюУ сукупносп суджень, самоощнок, ошнок, наста-нов. стереотишв, що формуеться шляхом суб'ективних узагальнень та ращонагнзацш за умов згоди та пщтримки людського оточення \ забезпе-чуе цшсшсть особиспсного досвщу;

- тала стру кту рн о - ди нам ¡ч н оУ оргашзацп мнем1чного компонента шдиыдуального досвщу; уведення, теоретичне та експериментальне дос-лщження його стадально пов'язаних базових складових вщповщно до посл1ДОВност1 переробки шформаци: оперативна довгострокова пам ять, бюграф1чна пам'ять {пам'ять "нового досвгду", ретропам'ять, пам 'ять раинього дитинства) та ¡старинна пам 'ять;

- висунення й аргументацк гшотези щодо наявносп циюичного ре-курсивно-хронолопчного ланцюга трансформ аут пам'ятг впродовж життя, що проявляемся у з/ставлегшсп блоков, функщй та механизм [в ц окремих циюнв;

- постановка I дослщження проблеми трансформаци шдив^дуального досвгду у перехщний пер]од, головною кол'Ыега якого е зггкнення старого та нового у досвш людини;

- виявлення специфики трансформаци социального досвгду; уведення, експериментальне дослщження та анал1з феноменов нового социального статусу, нового мовного досв!ду\

- виявлення специфжи трансформаци особиспсного досвщу; уведення, експериментальне дослщження та анализ феноменов бшодалыюстг, негативного зсуву, виявлення адаптащйних стратег) йутягненоот та конкурента.

Практичне значения отриманих результата иолягас передуам у тому, що вони дозволяють усунути прогалини в ¡снуючих теор(ях загаль-ноУ \ сощальноУ психолопУ, психологи особистосп, психолопУ пам'ят! \ навчання, юторичноУ 4 в1ковоУ психолопУ, пол!тичноУ психологи, психо-д)атостики завдяки системнш концеищУ шдивщуального досвщу, що пропонуеться.

Результати даного дослщження 1 розроблеш в його ход! експеримен-тальш методики можуть бути використаш в прикладних дослщженнях. Гх використання особливо доцшьне у галуз I сощальноУ I полпичпоУ психологи, в яких автором отримаш принципово нов1 дат про трансформа-щю ждивщуалыюго досв1ду в перехщному сустльствь Виявлеш фено-мени дозволяють анал)зувати 1 прогнозувати динамку сощально-психо-лопчних процеав в новому украУнсьюму сусшльствь

Матер1али дисертащУ використовувались при розробщ нормативних документ у Харк1вськш облдержадмшстращУ щодо сощальноУ политики у репош, сощально-правових питань мкцевого самоврядування у пе-рехщний перюд. Розроблеш в дисертащУ психод1агностичш засоби вико-ристовуються у психотерапевтичш'й та педагопчнш робой у сфер! девь антноУ поведшки.

Розроблено кшька нових опитувальшшв, спещальних методичних процедур вимфу социального, особистюного та мнем1чного досвщу, що е суттевим доробком до проблеми д1агностики особистосп.

Отримаш результати 1 методики протягом ряду роив (1986 -2000) усшшно використовуються дисертантом I його колегами у навчальному процес! при викладанш курав загальноУ I експериментальноУ психолопУ, а також спецкурс1в ¡з психод1агностики, пол1тичноУ психологи в Харкь вському нащональному ушверситет1 ¡м. В.Н.Каразша.

Особистий внесок здобувача

У наукових статтях I тезах, написаних у сшвавторств^ доробок здобувача полягае у визначенш загальноУ ¡деУ, теоретичному аналЫ проблеми, узагальненш експериментальних даних, формулюванш висновив. Надаш в дисертащУ результати теоретичних 1 практичних дослщжень 1 висновки належать виключно автору.

Апробацш результате дослщження. Дисертац^я виконана на кафедр1 прикладноУ психологи Харювського нацюнального ушверситету ¡м. В.Н.Каразша й обговорена на спшьному засщант кафедр психологи та прикладноУ психологи Харювського нацюнального ушверситету ¡м. В.Н.Каразша, спшьному засщанш кафедри загальноУ та шженерноУ психолопУ 1 кафедри сощальноУ психологи КиУвського нацюнального ун1вер-ситету ш. Тараса Шевченка.

Результати дослщження доповщались на мгжнародних, всеукраУнсь-ких, репональних та мюьких наукових та науково-практичних конферен-щях, зокрема, на Другому з'Узд1 Товариства психолопв УкраУни (КиУв, 1996); Перших, Других, Треп'х М1жнародних психолопчних читаннях (Харыв, 1993, 1995, 1999); КИжнародному конгреа "Стреси у повсяк-денному жигп дггей" (Одеса, 2000); Мтжнародшй конференщУ "Проблеми психолопУ часу", присвяченш стортго з дня народження Д.Г. Елькь на (Одеса, 1995), Трета та П'ятих М1жнародних Сковородишвських читаннях (Хармв, 1996, 1999); М1жнародшй науков1Й конференщУ "Наука 1

сучасш проблеми сустльства"(Харк1в, 1998), Першш 1 Друпй ВсеукраУ-нських конференщях "Проблеми по;птичноУ психолопУ та и роль у ста-новлент громадянина УкраУнськоУ держави" (КиУв, 1995, 1997); на Всесоюзшй науково-практичшй конференцп "Творчкть 1 педагопка" (Москва, 1989); Всесоюзшй науково-методичшй конференцп (Куйбишев, 1986); Всесоюзшй науково-практичшй конференцп " Психодтпюстика -вчителю" (Харшв, 1989); Всесоюзшй конферешцУ "Проблеми розвитку та засвоення ¡нтелектуальних систем" (Новосиб1рськ, 1986); Харивсь-ких соцюлопчних читаннях (1995,1998); науковш конференцп "Визволь-на боротьба украУнського народу гид кер1вництвом Богдана Хмельниць-кого за украУнську державшсть" (Харктв, 1996); на 1 ВсеукраУнському гангрен невропатолопв, псих1атр5в \ нарколопв (Харюв, 1996); на науково-практичних конферешцях з питань розвитку мюпевого самоврядування (Ялта, 1995; КиУв, 1996,1997; Харгав, 1997).

Публ1кацГ]. Результата дисертащ'йного досшдження опублковаш в монографи, 25 статтях у фахових наукових журналах та зб)'рниках науко-вих прадь, 22 тезах та матер1алах наукових конференций.

Структура дисертацй". Робота складаеться Ь вступу, дев'яти роздшв, подшених на ш'дрозд ¡ли, впсновю'в, списку використаних джерел, що нараховуе 386 джерел, 10 додатыв. Основний змют дисертацп викладено на 374 сторшках. Робота мктить 6 малюнюв, 8 таблиць.

ЗАГАЛЬНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встут обгрунтовуеться актуальшсть теми, и зв'язок з державними науковими програмами, сформульована мета та головш' завдання дошпд-ження, визначаеться об'ект, предмет 1 методи, висвклюсться його науко-ва новизна, теоретична та практичне значения, наведена шформащя щодо апробащУ робота.

Першин роздш "Проблема людського досепду в ¡сторн фиюсофй' 1 психолопУ" мютить ¡сторико-критичний огляд виникнення та розвитку проблеми досвщу у свгговш та впчизняепй психолопУ. Розгаянуп фшо-софсью тдходи до проблеми досящу в античности (Парменид, Демокрит, Платон, Аристотель), середньов1чшй-(Августин, Р. Бекон), рене-санснШ (Леонардо да Вшч/, Монтень, Ф.Бекон) фшософй, фшософй' Нового часу (Локк, Юм, Кант, Гегель), психолопУ В.Вундта, прагматизм! В.Джемса та Дж. Д'юУ, гуматстичнШ психолопУ Роджерса ( А.Маслоу, дореволюцшнш впчизняшй 1 радянськш психолопчшй шкоЛ1. 1нтерес до проблеми ¡ндивщуального досвщу став критерием "лквдтоцентрова-ностР' психолопчноУ науки. Досвщ стае дшеного проблемою тод1, коли предметом вивчення стае людина як суб'ект власноУ активное^, сощ'аль-них зсув1в, 1Стор11. Виведення ж людини з центру вивчення будь-якоУ гуманитарно! науки перетворюе доевщ на гкосеолопчку та праксюлопчну

"умову", "передумову", "початковий р1вень" I т.п., що й сталося в ра-

дяиськш психологи.

Однак 1 там, де досвщ був одшсю з центральних категорш, вш, проте, не ставав предметом спещального розгляду, частнне виступаючи як по-нятшний зааб, вщштовхуючись вщ якого можна було розвивати бшьш широк1 уявлення про людську псих1ку. Багато дослщниыв близью плодило до опису оргашзацп досвщу, але ними не були поставлен! питания про категор1альний просп'р досвщу, що лежить в основ! досв!ду, забезпе-чуе його "фактичн!сть", як в!н структурований, як трансформуеться.

Перший етап концептуального досшдження досвщу припадае на XVII-XVIII стагнття, коли на фош техшчного прогресу, бурхливого розвитку промисловост! законом!рно виник! став провщним емшризм, стрижнем якого було уявлення про досвщ як джерело знания ! шзнання людини. Другий сплеск штересу до проблеми досв!ду виявився в американському прагматизм!, кор!ння якого лежить у прошитому духом пщприемництва ! практицизму стр!мкому розвитку шдустр!альноТ економши.

Останшй, трет!й, етап у вивченш досвщу вщображае нов! ц1}гн)сн! ор1ентацн сучасного сусшльства на меж1 тисячолпъ, що вщображаються гуман!стичною психолопею, коли на зм!ну парадигм! "дшч - суспшьство" прийшла парадигма "особист!сть - суспшьство". Виявилося, що одним з головних засоб!в самоп!знання ! самореал ¡защУ людини е ц звертання до власного досв!ду, до себе як ушкального.

Уявляеться, що асимшяцш щей прагматизму ! гуманютичноТ психологи в умовах становления пострадянського суспщьства вщбуватиметь-ся за схемою перем!шування в стши постмодерн!зму: гумашстична психолога буде наповнюватися прагматикою, прагматизм буде збагачувати-ся морально-гуман!стичним зм!стом.

Другий роздш "Категор!альшй проспр ¡ндивщуального досвщу" при-свячений розробщ та обгрунтуванню концептуального апарату загальноУ теорй !ндив!дуального досв!ду. Встановлення катешр1ального простору шдив ¡дуального досвщу вимагае визначення вщповщного психолог!чного феномена, виявлення релевантного йому родового поняггя (категори), вщбору таких, що корелюють з ним, психолопчних понять, визначення системно-структурних ! функц!ональних зв'язк!в М1Ж ними.

Найблгокчим родовим поняттям для досв!ду е категория «життедь яльн!сть». 1ндив!дуально-особист]'сний параметр житгщяльност! зумов-люе подв!йну природу ! функцп досв!ду в забезпеченш и стабильности! динам!ки. Досвщ виступае перетвореною формою житгед!яльност1, тоб-то такою формою, яка, будучи генетично пох!дною в!д деякоУ початковоУ ципсноУ системи, набувае вщносноУ самостшносп ! в свою чергу стае передумовою подальшого розвитку початковоУ системи. Сутшсною ме-жею такого перетворення е те, що суб'ект сприймае! переживае набутий у процеа житгед!яльност! досв!д як свою власшсть. Умовою придбання

досв^ду як власносп е емоцшно-оцшочний комплекс, що забезпечуе се-лекцпо релевантно!' шформаци 1 рефлексно над досвщом. У результат! селекци шдив1дуальний досвщ набувае унжальность

Врахування ¡сторико-культурного аспекту життед1яльност! вимагае залучення категорий абсолютного 1 вщносного при портняши умов фор-мування ¡ндив1Дуального досвщу в умовах р1'зних свггових культур. Реля-тнвш'сть досвщу випливае з Д1алектики взаемовщношення житгадяль-носп' в и повнот! 1 наявного буття ¡ндивща "тут I тепер". На стада усвь домлення зршою особистютю свого досв1ду вш доповнюеться можливь стю виходу за його межг У момент виходу досвщ починае виявлятися в свой каношчнш для даного ¡ндивща формь

Уявлення про досвщ як систему, що розвиваеться, дозволяе вщобра-жати його розгортання у чаек Оскшьки южна людина вол од ¡е р!зними видами досвщу на рхзних фазах життя, досвщ е природно гетерогенним 1 за часовою координатою, 1 за координатами «просторовими»: особистю-ний 1 сощальний (екзистеншальна гетерогеншсть), старий ! новий Исторична гетерогеншсть) досвщ тощо.

Найближчою однор)'вневою ¡з досвщом категор!ею е"життевий шлях", який також може розглядатися як атрибутивна характеристика кожноТ людини (Т.М.Титаренко), перетворена 1 додаткова до досвщу форма жит-тед1яльност1. Досвщ е структурованою констелящсю тих самих якостей, як! в ¡нших вщносинах стають атрибутивними характеристиками житте-вого шляху особистосп. Життевий шлях детермшований змютом ищив-¡дуального досвщу, а шдивщуальний досвщ формуеться вщповщно до специфики життевого шляху. Психолопчна вщмшшсть даних феномешв полягае в тому, що на вщмшу вщ життевош шляху ¡ндивщуалышй досвщ не усвщомлюеться в його цшсностг. шдивщ усвщомлюе лише свою впев-нешсть, що вш е або вщсутшй у дашй поведшковш сфер).

Анал1з шдши дуально го досвщу вимагае врахування двох критичних точок: початку 1 юнця життя людини, яким вщповщае пуль-досе\д! вЫышй досегд. У цих точках вщбувасться шверая досе1дуяк опасности Момент народження являе собою початок привласнення досвщу як власност1 ¡нших, кшець жиггя с втратою досвщу як свосГ власносп' 1 його передач1 для майбутшх ¡нших.

Третш роздш "1сторичний досвщ сучасноГлюдини в пcиxoлoг¡чнoмy вишр1" м ¡стать анал1з запропонованого поняття шдивщуалыюго ¡сторич-ного досвщу учасника як специф]чноГ частини ¡сторичного досвщу люд-ства.

Проблема /сторичного досв1ду суб'екта фокусуеться на суб'екпи Iсторичного досслду, причому суб'екп-сучаснику, ¡сторичний досвщ якого е складовою частиною його социального досв1ду. Цей аспект слабко вра-ховусться в ¡сторичнш психологи. Психологи, розглядаючи культурно-¡сторичш феномени минулих роюв, р'шко ¡х «прим^рюють» до психологи

своТх сучаснимв 1 не розглядають ¡сторичний досвщ як частину шдиеь дуального доевщу.

Але за свош значениям досвщ попередшх поколшь е ¡сторичним тшьки щодо тенерплнього часу. Для представниив самих попередшх поколшь вш не {сторичний, а екзистенщальний. Конкретний нщивщ постжно на-кладае свое суб'ективне ставлення на власну ¡сторио, творить власну ¡сторно «сьогодш» I "без чернеток", усвщомлюючн себе людиною для по-всякденносп, а не людиною для ¡сторп. Його ¡сторичш'сть рсал1зуеться об'ективно, незалежно вщ наявност11 р1вня його рефлекс!!'.

У дисертаци розглянута модель передач! вторичного досвтду, зпдно з якою сукупний ¡сторичний досв!д впливае на ¡ндивщуальний опосеред-ковано, втшюючись у житгедшльност1 людини завдяки щншсному резонансу М1ж щеал1зацшми ¡сторичного досвьту минулих поколшь та щеал-¡защями сучасного життя. Лише теля цього досвщ минулого починае ¡снувати у форм! ¡сторичного додатка до доевщу конкретного шдивща.

Четвертин роздт "Загальна теоретична модель ¡ндивщуального доевщу" м ¡стать системний анал1з основних понять, структурно-ди нам I ч -них компонента доевщу. Вивчення ¡ндивщуального доевщу вимагае з'я-сування його онтолопчного аспекту. До нього належать процеси вс!еУ життед1Яльност1 людини. При експериментальному вивченш ¡ндивщуаль-ного доевщу критер1альним е ставлення особистостч до сво'Ух можливос-тей \ досягнень як до свое!' психолопчноУ власност1.

Методолопя системного пщходу передбачае мультшарадигмалыпеть уявлень про природу псих1чного (Г.С.Костюк, Б.ФЛомов, С.Д.Максимен-ко, О.П.Саншкова та ш.). Структурно-функшональна парадигма \ и дв1йник - структурал1зм за звичкою розглядаються як несумюш з парадигмою духовность Разом з тим, немае пщетав 1 для абсолютизаци духовно!' парадигми. Завдання психологи полягае в тому, щоб операцюнал-¡зувати "духовшеть", не в^дмовляючись вщ обох парадигм.

Виникае питания про пошук такого буттевого простору, де б обидва пщходи, що протиборствують, поеднувалися. У фшософському план! це людська Д1ялыйсть, практика, а в межах психологи такою об'еднуючою категортею може виступити життед!яльн!сть суб'екта, що мктить 1 ду-ховне,! структурне втпрювання ¡ндив!дуального досв!ду. Проблема полягае в тому, щоб при встановленш структурно!' композицн доевщу збе-регти його цшешеть.

Структура ¡ндивщуального доевщу задаеться когн!тивною, регулятив-ною! комун!кативною п!дсистемами. Оскшьки зв'язки м!ж гаши рухливц оргашзашя досв!ду мае структурно-динам!чний характер.

1ндив!дуальний досвщ розум!сться не як сума р!зних знань, вм!нь, навичок, а як ¡нтегрована цшешеть, така, що мае тшьки Уй притаманш ознаки й особливост!. Останш формуються в процеа життед!яльност!, закр!плюються у вигляд! р!зних структурно-динам!чних утворень, як! за-

безпечують ко р иен! результата житте д]' я л ьно <пт.

Структурно-динам1чний пщхщ дозволяе знайти розв'язання низки складних питань теорп доевщу. Зокрема, поясшоеться механизм г часова динамша формування ¡ндивщуального досв1'ду; з'являсться можливють зм1Стовно визначити його системоутворюгочий фактор; стають бшьш яс-ними психолопчш мехашзми трансформацн доевщу в перехщний перь од.

У межах парадигми "життед1яльш'сть - доевщ" час доевщу стае сум-¡рним ¡з протяжшегю життевого шляху, взаемод1ею "майбутнього" \ " минулош" в кожний даний момент людськоГ дшлыгость Внаслщок без-поворотносп часу вщносини М1Ж старим 1 новим доевщом нер1вноправш. Минуле ор]снтусться на майбутне абсолютно 1 шдкоряеться йому. Май-бутне оргапуеться на минуле вщносно. Ор1сптащя па майбутне мае ранг системоутворюючого фактора, визначае динам!'ку розвитку доевщу ! параметри його формування, адаптащУ, еволюци 11нволющ'У.

Подальше виявлення системноУ структури досв1ду складаеться ¡з вста-новлення прюритетних подструктур, компонентов, класифжаторов 1 т. ш„ що визначають композшцю индивидуального доевщу. У модел1 ¡ндитпдуального досв1ду, що пропонуеться, визначенг. а) категор1алышн простор; б) головш пщетруктури; в) покомпонентно розподолеш функцн. Цент-ральним моментом у побудов! теоретично')" модел1 е виокремлення трьох сфер активное™ суб'екта - сощальноУ, особиспсноУ 1 мнем1ЧноУ та вщпо-вщних ним шдструктур як необхщних \ достатшх у загальшй структур-но-динам1Чнш оргатзацгУ доевщу.

Функщею сощального доевщу е забезпечення взаемоди шдивща ¡з сощумом, адекватно!' перебудови засоб!в сощальноГ активносп у сучас-ному суспшьств!. Функцш особистюного доевщу полягае у накопиченш та застосуванш р1зних ¡нтерпретащйних комплекав, яю дозволяють ощ-шовати себе, шших, явища { под11 у зовшшньому евт, визначати 1 коре-гувати власну поведшку та особистгсний розвиток. Фуггкш'я мнемо'чного доевщу полягае у накопиченш, систематизащУ та ¡нтсграшУ розподшеноУ у б!Ограф1чному чаа шформацй' з р1зною м1рою и вщдаленосп вщ тепе-ршнього.

Дана теоретична модель задае програму експериментального дослщ-ження психолопчного змюту сощальноУ, особист)сноУ, мнем1чноУ шдструктур трикомпонентно'У структури ¡ндивщуального доевщу та Ух базових характеристик.

Розв'язання проблем пщвищення адекватное^ вим1рювальних процедур проводилося з урахуванням вимоги еколопчноУвапщностк зведення до мМмуму активноУ рол1 експериментатора, а також вжтання в шетрук-шях 1 завданнях мови, максимально наближеноУ до повсякденноУ. Стави-лася мета отримати "сирГ' результата, яга могли б мати кшьисну мору. Завдяки Ух факторному анализу можливо виявити новий психолопчний

зм^ст, що вщображае внутршшй зв'язок м'гж латентними структурами досвщу.

У п'ятому роздш "Оргашзашя сощального досвщу" теоретично та експериментально вводиться 1 розглядаються базов 1 характеристики соц-¡ального досв1ду. Сощалышй досвщ суспшьства 1 сощальний аспект шди-вщуального досвщу генетично едиш. Основу сощального досвщу ¡ндив-¡да творять характеристики суб'екгивного простору взаемовщносин з навколишшми людьми, а також стереотитя 1 ункалынсть, як! сшльно забезпечують ефективну регуляцио сощальних аспектш життанялыюстк

Формуючи свш сощальний досвщ, ¡ндивщ структуруе сощальне се-редовище в зрозумших йому координатах суб'ективного простору 1 часу. У взаемоди' з ¡ншими ноаями сощуму вщбуваеться вщб!р, фксащя 1 по-дальша ¡нтегращя найб!льш ¡стотних для ¡ндивща зв'язк^в, що створю-ють лижперсональний проспир (МПП) сощального досвщу, що, за на-шою ппотезою, мае у кожноУ людини свою топологио \ хроиолоп'ю 1 пред-ставляе когштивно репрезентований 1 псих1чно перероблений реалышй свгг УУ життя. Накопичення взаемозв'язюв, штеракцш, комункативних акпв в МПП е селективним процесом у режим! довготривалоУ пам'ят! суб'екта. Психолопчне значения МПП полягае в можливост! неодноразового реального або уявного звертання суб'екта до шших людей, необх-¡дного суб'екиш для верифкащУ \ збагачення шших складових частин сощального досвщу.

3 метою здшснення вимзру суб'екгивних ценностей та часу взаемоди у широкому вковому д!апазо1п була розроблена методика "М1жперсо-нальний простор".

В експерименп встановлено, що ставлення ¡ндивща до кожноУ персонально') взаемодй' (ПВ) визначае топологпо I час МПП залежно вщ того, чи входить дана людина до МПП, яку суб'ективну щншсть представляе \ на якому вщр!зку психограф1чного часу шдивща вона представлена. 06-сяг МПП не залежить вщ вковоУ динамки пам'ятс, а визначений передуем р1внем сощальноУ активное^ ¡ндивща.

М1ра щншсного ставлення до члешв МПП пов'язана з координатою часу. Найбшьшу суб'ективну вагу отримують т1 люди, з якими суб'ект взаемод1е в ^теперпиньому часГ. Та ж загоном!ршсть простежуеться 1 в ¡дно с но людей, "бажаних у майбутньому". Люди, стосунки з якими були в минулому, залишаючись у бюграф!чнш пам'яп, з плином часу втрача-ють вагу в суб'ективному coцiaльнoмy простор! шдивща, а шформашя про них переходить ¡з сощальноУ в мнем1чну сферу досвщу. Факги м1жпер-сональних взаемодш ¡нтегруються, а не кумулюються в досвш ¡ндивща. МПП немовби перемвдаються по ос! часу, концентруючись л1воруч! пра-воруч вщ м!тки "тепершнього часу", так що кожна одиниця ПВ мае "влас-ний час життя" в даному МПП.

У вковому аспект! з початку життя аж до молодшого шюльного вку

сощальний, особиспсний \ мнем!чний аспекта досвщу ще не сформован] як самостшш шдструктури 1 легко переходять одна в одну. Гндивщу-альний досвш дитини, власне, ще не с перетвореною формою життед1-яльност1, ГГ регулюючим \ стабшзуючим чинником. У середньому шкшьному В1щ ставлення до минулого I майбутнього вже сформоване, сощальна шдструктура досвьту розвиваеться найбшьш динам1чно 1 саме нею найбшьшою м|'рого визначаеться формування шдив1'дуального досв-¡ду загалом. Сощальний досвщ е дшовим тшькитодц коли вш здатний до оновлення, реюнструкщУ, ор1ентований на майбутне. Ор1'енташя на май-бутне в молодому впп е виршальною для подолання дефщиту сощаль-ного досв1ду, розширення м^жперсонального простору особистосп. Згор-тка оркнтацп на майбутне в старшому ввд призводить до консерваци социального досвщу в межах обеягу МПП, необхщного для даного пер1-оду житгя, як правило, в умовах послабления зв'языв ¡з молодим покол-1нням, втрати партнер1в свого вку, психоф13юлопею В1ку 1 тли. Специф-¡чного для старшого В1ку виявляеться трансформация м!'жперсонального простору у метаперсональний, як прослр гйртуальних неперсошф|кова-них взаемодш з ус1м навколишшм свгтом.

Другою базовою характеристикою сощального досвщу е стереотшш. Функщя стереотипу визначена завданнями забезпечення творчого роз-витку всередиш прийнятих суб'ектом засоб1в життед1яльносп1 захисту В1Д загрозливих зовшшш'х вплшив на мотивацшно-цшшсш ор!ентаци суб'екта. Повторюватсть цшш'сних ор{енташй ш див! да забезпечуе по-ступову згортку Д1яльшсних процеав до стандартних зразюв поведшим, ощ'нок, вщносин як "правил жиггя" у даному сошальному середовипи'.

Вим]'рювання стереотитв здшснювалось зарозробленою нами методикою "Правила життя".

Сформований у досвш шдивща сощальний стереотип зовш виявляеться в характер! штерпреташй, атрибуцш, ¡нтеракцш, вчшшв. Експерименти засвщчили, що ¡снують два р/вш оргатзащ'1 сощального стереотипу: внутрпинш, що виконуе роль ¡нтегрування 1 стабЫзацп досвщу, 1 зовшшшй, де вщбуваеться його реал/защя 1 виникае можлпв'ють корскци. Взаемод1я цих р1вшв 1 визначае структурно-динам1чну оргашзацпо стереотипу. Експериментально пщтвердилася ппотеза про те, що сощаль-но-психолопчний стереотип е цийсним, ¡ерарх1Чно оргашзованкм псих-¡чним утворенням сощального досвщу, що мае зовшшнШ штерпретацш-ний комплекс 1 внутршню латентну структуру. Сила 1 сшш'сть стереотитв слабко залежить вщ в1ку, осени, профес)1, стат1 шддослщних.

При ексгшкацп понятгя "ушкальгпсть" маеться науваз! операцюналъ-на здатшсть щдивща до видшення себе з оточення у власному м1Жперсо-нальному простор!. У дисерташУ розвиваеться положения про те, що ¡снуе вщмштсть м1ж по.тпативпою ушкальшстю як визнаною уа'ма несхо-Ж1стю окремого шдивща (герой, чемшон, калька ] т.ш.) 1 введеною для

позначення природннм чином приналсжноТуам статистичноюушкаль-шстю. Номшативна ушкальшсть у раз! н ¡снування стае найважлившою характеристикою сощалыюго досв1ду ¡ндивща, здатною вир!шальним чином модиф1кувати його життед]яльшсть. Статистична ушкальшсть первин-на щодо номшативноУ, тому що в шй закладена можлив]сть суб'ективного вщокремлення себе вщ ¡ншого. Оцгака себе як вщмшного вщ ¡нших е сумою ймошрностей вщмш суб'екта вщ ¡нших за параметрами, цшними й актуальними для того сощ'уму, в якому здшснюеться життедь яльшсть даного суб'екта. Ш протистоУть наб1р стереотишв соидального дос-вщу, що визначае параметри сошальноУ схожосп ¡ндивща з шшими людьми.

Параметри стереотипносп й ушкальносп е основними оцшочними характеристш<ами МПП. На Ух основ1 формуегься можлив1сть о шик и себе як схожого з шшими (стереотипшсть) 1 вщмшного вщ ¡нших (у1п-кальшсть). Стереотипне й ушкальне як протилежност!, додатков! одне до одного, породжують цше, в якому кожна з сторш е засобом виявлення в шшш "свого ¡ншого".

Для вимipювaння номшативноУ ушкальносп були розроблет методики формуючого експерименту: "Шифровка" та "Книга Пннесса". Для вим^рюванпя статистичноУ ушкальносп був розроблений опитувальник "Особистий обмшний фонд".

В експерименп з'ясувалося, що переважання ф]зичних характеристик "номшативноУ ушкальност! у молодших щколяр1в законом1рно змпвоеться переважанням м1жособистюних характеристик ¡з настанням тдлггкового в1ку. Сощальний доев ¡д тдлтеа у взаемодй з шшими штег-руеться так: видшення себе йде за особиспсними характеристиками, ви-дшення ¡нших вщбуваеться на мшособистюних пщетавах. Пщтвердила-ся гшотеза, що бшьш гармонншим, згуртованим е колектив, що являе собою "об"еднання ушкальностей". Прагнення {можлшйстьусвщомити себе як вщмшного вщ ¡нших не роз'еднуе члешв колективу, а створюе умови для утворення в ньому нових зв'язюв, збагачуе I колективний, 1 шдивщуальшш доевщ. Сама група в цьому випадку активно вводитьтаку номшативну ушкальшсть до кола своУх цшшених ор^ентацш.

Номшатившсть задасться ззовш, а зеередини формуеться статистична ушкальшсть. Не ва якосп статистичноУ ушкальност, якими волод1е 1 ям привласнюе соб5 особистють, е важливими для взаемодй. Але неза-лежно вщ цього групова взаемод1я е цшною для ¡ндивща в його праг-ненш адекватно поводитися в грут, що е актуальною часгиною його МПП. Експериментально перевфити цю тезу можна, представивши взаемодй в колектив! як постшний oбмiн. Кожний його учасник вол од ¡е особистим обмшним фондом (ООФ), який впливае на характер взаемовщносин ¡ндивща в груш, його поведшку, обрану роль, самоощнку, вреит-решт, зна-ходить вщображення в його соцюметричному статус!: бшьший ООФ

вщповодае бшьшому статусу. Експеримент шдтвердив гопотезу про те, що статистична унокальшсть е психолопчним чинником, регулюючим сощально-рольово взаемодй' в rpyni способом обмшу ушкальними якос-тями члеооов групи. Деструктивна поведонка окремих шдивщуум1в у цьо-му випадку лише виняток, шдтверджуючий правило. Схожо'сть придба-них думок, правил поведшки - це передусш наслщок взаемного присто-сування. Виникаюча при цьому стереотишзащя повед1'нки е необхщною опозишеоо у шкальному: завдяки стереотипам груповоУ поведшки ушкаль-не набувае розм5рносто.

У шостому роз;йло "Оргашзащя особист!сного досвщу" теоретично та експериментально вводяться i розглядаються базов1 характеристики особистосного до своду. Людина протягом усього свого життя будуе осо-бисткну "Teopiro" CBiry, що включае i його самоконцегпую. Формування тако! теори стае можливим завдяки особистосному штерпретацойному комплексу (OIK), що вщображае змкт особисткноо шдструктури шдивь дуального досгиду. OIK е психолопчно впорядкованою системою, що виконуе найважлоташу функцш шдгаидуального досвщу - забезпечення стабЫзаци i стшкост1 бачення своту суб'ектом. 3 шшого боку, особистос-ний досвод е сукупнктю стшких оцшок на основ1 системи штсрпретаопй, що склалася. Така сукупшсть функцюнуе на ликроструктурпому i мак-роструктурпому р1внях. MiKpocTpyjaypa особиспсного досводу вияв-ляеться в послодовност1 подой, що змтюють одна одну. Його макроструктура детермшована ставленням ондивща до себе як щннога, «¡жособис-ti'chhmи водносинами, мотивацшно-цшшсними ороентацоями, профеай-ною та шшими видами д1яльность У кожной 3i сфер особисткного досв-¡ду (Л - iumi - cBiT) виробляються вщповодш способи штерпретацш.

Результатом онтегращо подШ, що змпсоють одна одну, е сукупшсть суб'ективних шкал, що дають можливкть оркнтуватися в повсякденносто. Психоф1зичними явищами, яы одночасно просувають i ускладнюють проблему вимо'рговання, виявилися феномени суб'ективних штерпалш i бшолярность суб'ективних шкал. Одним з ochobhoix результапв imerpauio особисткного досводу е наявнкть у шдив ¡да суб'ективних статистик pi3Hoi модальности простор суб'ектшних психосемантичних шкал, сим-волка невербальноо повед!нки, нормативи мовноо продукщУ i т.ш. Статистики, як одиницо особиспсного досводу, за своею будовою, функцоею i генезисом шдмшгп вщ сощальних стереотиш'в. Стереотип являе собою стойку структуру, фоксовану в минулому досвци, онвароантну щодо pi3inix життевих сопуашй. Статистика е структурою змшнооо, мае ¡мовфшсний характер. Статистики е початковою феноменальною базою подальшоУ оргашзаци стереотишв.

Наявнкть у досвцц необходного комплексу суб'ективних статистик дозволяе шдивщово мати суб'ектогану думку про cb'it i свое мкце в ньому.

Гшотеза водповодного експерименту полягала в тому, що суб'ективна

статистика вщображае процес штеграци особиспсного досвщу. В основу ироцедури вим1рювання було покладено модиф1кований нами 15-шкальний вар1ант методики семантичного диференщала. Встановлена таксономия суб'ективно'У психосемантики показала, що ¡ндишд е нос!ем шчим, KpiM самого досв]ду, не обмеженоУр13номаштносп шкал. Найваж-лившою Ух характеристикою е двополюсшсть, де caMi полюси здатш роз-виватися не тшьки в едност!, але i самостШно, вщображаючи б1модальну структуру суб'ективних шкал. Симетр1я i асиметр!я в розумшш значения дескриптор1в на полюсах е законом1рною, а caMi шкали здатш до трансформаций в npoueci онтогенезу. На певному piBHi розумшня себе й шших, у Mipy накопичення особистюних знань вщбуваеться взаемна пщтримка шкал, що реал ¡зову сться в форм! i'x тимчасового склеювання.

Завданням особистюного досвщу на "макрор1вш" е забезпечення мож-ливост1 ощнювання себе й ¡нших, як особистостей. При цьому цшшсш opieHTaui'i ¡ндивща можуть не зб1гатися ¡з загальноприйнятими сощаль-ними нормами i навггь вступати з ними в конфл1кт, але завжди е такий сошум i його конкретш представники, у яких ¡ндив1дуальна теор1я життя знаходить пщтримку.

Необхщною i достатньою умовою функцюнування повсякденних те-opirt е наявшсть у i ндивща здйносп до ¡нтерпреташУ явшц, лод!й життя i самого себе як суб'екта цих подш. Але для ¡нтерпретацц шдивщу недо-статньо лише формального запучення суб'ективних статистик, Bin ство-рюе особистюний штерпретацнший комплекс (OIK). Це щшмодальна сукупшсть самооцшок, оценок, думок, установок, ям формуються за до-помогою суб'ективних рацюнал13ацш i узагальнень при пщтримщ i згод! оточення. Пол1Модальн1Сть у цьому випадку означае наявшсть у людини р13них штерпретацшних комплекав вщповщно до р1зних сфер iT буття.

Основна ппотеза доел щже пня макрор)вня досвщу полягала у тому, що базовими характеристиками особиспсного досвщу е система штерп-ретащй себе як суб'ективно'У вартост), штерпретацш ¡нших суб'еютв за параметром ix сумюносп з собою, штерпретацш предметного оточення як щнносп його складових частин. Вщповщно до цих аспекпв особист-¡сного floceifly були розроблеш опитувальники "BapTicTb", "Сум1сн1сть" та графко-проективна методика BHMipy мотиващйно-цшшених opieH-тацш.

Комплекс штерпретацш, що icnye в особистюному доевщ, мае влас-ну трьохршневу iepapxho: Я - muii люди - навколишшй cbit. Кожний з цих piBHiB штерпретацш представлений в доевщ! у вигляд! його специф-1чних власних пщетруктур. Ядром OIK е накопичена шдивщом сукупшсть ошнок самого себе. Ощнювальне ставлення до себе завжди залишаеться суб'ективно незавершеним, вщкритим. Проте, ¡снують pi3Hi piBHi само-штерпретацн-св1тоглядний (суб'ективна гносеолопя), власне особисть сний (суб'ективна аксюлопя), жиггсописовий (суб'ективна онтолопя).

Всередит кожного з цих piuniB знаходяться о крем i якост!, аналогом яких е суб'ективш шкали. При врахуванш взаемоди з найближчим сощумом виявляеться ¡нтегральна характеристика ¡ндивщуального досв1ду - са-моповага особистосп, пов'язана з поняттям суб'ективно'Г вартостк Са-моповага i вартють розр1знюються за ix функциями. Самоповага е штсг-ральною характеристикою р1вня розвитку особистосп, що не розкладаеть-ся дагп на OKpewi оцшочш складов!. Вартють е базового характеристикою особиспсного досгнду, що вщображае сукупшсть uiHiiiix для in див ¡да досягнень. Кшьюсна Mipa суб'ективно1 вартосп йдашда визначена сумою можливостей i досягнень, як! вш привласнюе co6i.

OIK ¡ндивща характеризуеться також можливктю ¡нтерпретащй ¡нших, як1 дозволяють ix учасникам безперервно розширювати i корегу-вати ¡нтерпретащйний запас особистюного досвщу, забезпечують пере-BipKy на зб^жшсть р1зних ¡нтерпретацшних комплексе. У експерименп з'ясувалося, що в npoueci житгед1яльност1 у ¡ндшйда в зв'язку з необхщ-Hicno пост1йно ощнювати ¡нших поступово виробляються pi3Hi стратеги" ощнок за KpirrepicM cyMicHOCTi з ¡ншими, шо формують OIK у м!жосо-биспснш сферь

Нареит, макроструктурною складовою особиспсного досваду сто-совно навколишнього CBiTy е щншсшгй ¡нтерпретащйний комплекс (Ц1К). Йога найближчим джерелом е основш сфери власноТ життняльносп шдивща. Принциповою умовою виявлення Ц1К е внлпрювання його ди-нам1ки в координатах минулого, Tenepimiiboro i майбутнього. Д)агнос-тичний потешйал часовоТ розгортки визначений тим, що, встановлюючи зв'язок з минулим i майбутнш, суб'ект проектуе свою аюуальну систему щнностей.

OniHKa себе й ¡нших у nponeci життед1яльносгп формуеться в шдив1-да значною Miporo залежно вщ того, яку форму поведшки ¡ндивщ обирае як npiopm-eTHy. 3 uici' точки зору вельми цкавою для дослщження е дев-¡антна форма пове/йнки, що супроводжуеться деформащями цшнюних opicnTauift. Анал!з даних експерименту проводить до висновку, що девг-антний досв1д - це складне структурно-динам!чне утворення, що мае соц-¡альне, психолопчне i психосоматичне джерела. За подвшшстю зовшшшх установок девтнта спить наявшсть внутршньоТ кризи особистосп, вихщ з яко"1 призводить до закрпшення суб'ективно виправданих дев!ацш як поведшковоУ норми.

У сьомому роздЫ "Оргашзащя мнсм1"чного досв5ду" теоретично та експериментально вводяться i розглядаються 6a30Bi характеристики мне-Mi4Horo досвщу. Одним ¡з складних теоретичних завдань е визначення сшввщнесення ¡ндшидуального досв!ду з пам'яттю. Поширене уявлення про ix тотожшсть не е достатньо коректним. Ильки частина ¡нформацй'з пам'ят1 стае власшстю мнем]'чного досвщу ¡ндиш'да, оскшьки вона тдля-гае особист!сному вибору, в якому суб'ективна ошнка релевантное^

шформацн виявляеться виршальною. Пам'ять ширше за досвщ за обся-гом зафшсованоГ протягом життя шформацн1 е безпосередньою субстанциональною формою вщображення процесу життед1яльносп. Досвщ, з шшого боку, ширше за пам'ять у функциональному аспект!, виступаючи як структурно-динам1чна основа регулящ! жттацяльностг

Мнем1чний досвщ формуеться в умовах подвшно/ детермшацп - з боку активносп суб'екта 1 з боку об'ективного слщоутворення. В штег-руванш шформацн нар1вш з! слщами пам'ят! виступас 1Тх суб'ективна ощнка. У мне\пчному досвщ1 штегруються так! поди, що зр!внятп з дов-жиною житгевого шляху в масштаб! нелшшного суб'екгивного часу. З'яв-лясться проблема нрюритету якоГсь ¡з ланок часового ланцюга: минуле -теперннне - майбутне. У координатах минулого штеграшя мнем1чного досвщу йде за схемою згортання окремих ситуацш у загальну емощ'йну ощнку дано'1 теми. У координатах майбутнього домшуе лопчний план дш, який розгортаеться вщ загального бачення до конкретики, утворюю-чи штенцюнальну частину мнем1чного досвщу.

До галуз1 мнем1чного досвщу ми вщнесли не всю пам'ять, а тшьки п" довготривалу частину. Довготривала пам'ять - це сукупшсть накопиче-но'Т протягом життя шформацн, що е власшстю особистост! [ що забезпе-чуе адекватнють и повед1нкових програм. Вважаеться продуктивною «рекурсивна» гшотеза про те, що в довготривалш пам'ят1 ефекти, властив! короткотривалш, стають "наддовгими". Спшьшсть психолопчних ме-хашзм1в коротко-1 довготривалоТ пам'ят! забезпечуе сшввщносшсть & основних блоыв, функщй {мехашзм1в.

На вщмшу вщ короткотривало!" пам'ятй де стадиям переробки шформацн вщповщають функцюнальш блоки, пш стадиями довготривалоТ па-м'ят1 маються на у ваз! етапи штегрування нццшдуального досвщу. Роз-виток гшотези полягае в тому, що в основ1 мнем1чного досвщу знахо-диться довготривала пам'ять, до яко'1 як базов! характеристики входять: оперативна довготривала пам 'ять, б'юграфЫна нам 'ять, /сторичпа пам 'ять. У сукупност1 вони здШснюють функци штеграцн! ре1нтеграцп мнелшноУ пщструктури шдивщуального досв1ду.

Оперативна довготривала пам'ять (ОДП) - та частина пам'ятт, яка за змктом! часом перебпу вщповщае ршенню завдань повсякденного житгя шдивща. Одиницею шформацн в КП е знак, символ. Одиницею шформаци для ДП служить окрема но/пя. Головна вщмшшсть ОДП вщ опера-тивноТ короткотривало'Т пам'ят) (ОКП) полягае в тому, що в ОКП мнем!ч-на Д1я вщбуваеться «всередиш» поди, що 1 моделюеться в лабораторному експерименп, а в ОДП пам'ять функцюнуе в м)жподшному просторь Для вим^рювання ОДП нами була розроблена методика вщтворення минулих ПОД1Й в умовах вшьноУ бесщи. Недавш поди лише деякий час, що вимь рюеться в днях, зберпають у пам'ят1 здатшсть до вщтворення. "Л з них, яю переходять до шформащйного простору бюграф1чноТ пам'ят!, набу-

вають нову психолопчну яккть -редублЫацио, можливкть неодноразового вщтворення "за викликом", стаготь фгёсованими елементами мнем-¡чного досв1ду. Фазовий перехщ елеменпв пам'ят! з стану тимчасового до стану постшного зберкання стввщносний з часовим штервалом, дов-жина якого с часом ди ОДП.

Як феномен пам'ят! 1 як феномен мнем1чного досвщу, понятгя поди набувае р1зних значень у теоретичному, нормативному й операщональ-ному аспектах. Для досвщу лод)я виступае як "под)я" р1вноправних взае-мовщносин об'ективного буття 1 буття суб'егсга. Перилсть у таких вщно-синах детермшована оркнтацкю суб'екта на стабшьш'сть умов життед1-яльносп, тому не лам'ять передае подш досвщу, а досвщ нав'язуе и пам-'ят1

В аспек-п мнем1чного досв1ду пропонуеться класифч'кувати под ¡'Г як апартое'1,контииуалыи, фтальт, фиитнЦаольоват), фтпивт. Поди також стввщносяться з ищивщуальним досшдом: особисгтсш под11 мо-жуть ув1йти до структури особисткного досв!ду; м1жособист(аи — в соцзальний досвщ; позаособистгаи — в одну з шдструктур шдив1дуаль-ного досвщу. Експериментальт результата показують, що в ОДП краще структуроваш поди з шшими людьми, якi, як правило, мають характер зобов'язань [ прштиняються з !'х виконанням.

Мнем1чна траектор1я кожно!" окремо!' поди уточнюеться в деюлька еташв, переважно мимовшьно. Початкова умова визначена фунипею оперативное^ - шформащя лише якийсь час зберкасться в ОДП \ повинна вийти з його обмеженого обсягу, звшьнивши мкце для ново!', за раху-нок чого на поспиному р1вш зберкаеться обсяг щформащУ, яка може перебувати в блощ оперативно!' пам'ятг Пкля ршення оперативних зав-дань ¡нформашя переводиться до блоюв бíoгpaфiчнo'íпaм'ятi або зникае.

Основне призначення бюграф1чно1 пам'ятг полягае в забезпеченш особиспсно!' щентичносп. Ледве пройшовши стадно недавнього мину-лого, 1"нформац1я починае кнувати за особлив им и законами слщоутво-рення, топологи 1 метрики часового континууму.

Часовий континуум бюграф1чно1 пам'ят1 мае таы основш параметри: зона привлаенвпня нового досв1ду, зона активного минулого доевгду \ зона раннее спогаЫв. У зош привласнення нового досвЬту суб'ективний кордон "нового часу" визначений точкою в б1ографп тдивща, В1Д яко!' потредиШ пер'юд житгя ощнюеться як "раньше". В;д моменту "зараз" до точки "ранше" новий час доросло!" людини в середньому становить 68 роюв. Таких поворотних точок "раш'ше" у иадш'да може бути декшька. У зон] активного минулого досвщу сошального I психолопчного становления особистосп (диплом, Ым'я, робота, особистий авторитет) вщ "точки старту" до досягнення стабшьного статусу звичайно проходить у середньому 7-10 рок!в. Саме щею зоною визначений пер1'од життя, який суб'ективно переживаеться як шдивщуальне "ретро". Для кожноТ вгковоТ

групп с свш перюд "ретро". Для конкретного ¡ндивща таких пep¡oдiв життя може бути бшьше одного. У зон! раншх спогадт ш'днесеш до раннього дитинства спогади розглядаються як окремий мнелпчний комплекс. За наповненням, характером вщновлення ¡нформашУ, роллю в формуванш ¡ндивщуального досвщу рашп спогади являють собою латентну структуру мнем1чного досв1ду.

Завдання дослщження полягало у вивченш психолопчного змюту бюг-раф1Чно'{ пам'ят1 в цих зонах. Для вим^рювання пам'яй у вщповщних зонах нами була розроблена методика спогад1в про змши цш на споживч1 товари (за умов шфляцн) та методика раншх спогад1в - "Дитинство". Проведен! експерименти дозволили з'ясувати таке. Психолопчними чин-никами, що забезпечують ефектившсть бюграф!чноУ пам'яп в штерваш вщ суб'ективного "зараз" до суб'ективного "раньше" (зона "нового досв-¡ду"), е М1ра суб'ектносп позшш ¡ндивща щодо виникаючих зовшшшх вшпнив, а також ор1енгашя пам'ят! на застосування накопиченого в май-бутньому. Суб'ективне "рашше" (! "зараз") е динамичного характеристикою бюграф1чно'У пам'ять У м!ру вщдалення вщ суб'ективного "рашше" углиб 610 граф ¡У шдивща психолопчна стагисть ¡ндивща починае забезпе-чуватися старим мнем1чним досвщом, особливо "ретро-пам"яттю". Фе-номенальними ознаками ретро-комплексу е йоге автономшсть, ишсшсть, стшк'ють, емоцшна насичешсть, наявшсть незмшноУ прив'язки до пев-ного часового ¡нтервалу бшграф1чноУ пам'ять Той факт, що часов! бюг-раф1ЧН1 контури "ретро" вщповщають пер!одам найвищоУ життевоУ активное™ ¡ндивща, пщтверджуе суб'ектну детермшацио мнем!чного досвщу.

Феномен ретропам'яп розкривае вщмшшетьу психолопчнш природ! власне пам'ял! мнем!чного досв!ду. У надрах бюграф^чноУ пам'яи забу-вання вщбуваеться внаслщок конкуренцГУ або спонтанного стирання слшв, а спогад, що повторюеться, призводить до Ух зм!цнення. Таким засобом пам'ять виконуе корисну функцио сховища сл!д!в. Завдання мне-М1Чного досвщу ¡нше, оскшьки полягае в пщтримщ балансу опори (ндивща на минуле 1 засвоення ним нового. У цьому випадку ностальпчний спогад певного пер!оду життя ¡ндивща призводить не до закршлення минулого, а до звшьнення вщ нього (досвщ забування). Досвщ \ пам'ять шби рухаються в протилежних напрямах. Збершаючи! змщнюючи минуле, пам'ять прив'язана до мпхж часу. Досвщ, розлучаючись з мииулим, пщшмаеться над часом.

Завдяки б¡oгpaфiчн¡й пам'яп створюються: а) необхщний людиш осо-биепшй ретропроспир; б) мнем!чний досвщ, який безперервно корегуеть-ся для устшно'У адаптащУ ¡ндив!да в тепершньому час!; в) мнем1чний досвщ, який вщповщно до мехашзму ор}ентацн на майбутне забезпечуе "зазор", що триеасм'юк майОутн'т /тепер'иин'ш часом, який дозво-ляе суб'екту психолопчно пщготуватися до вироблення адекватних стра-

тепй поведднки в мпшивому 1 нестабильному сощуми

Особлива роль у формувашп мнем1чного досвщу належить раншм спогадам. Шкально-факторний анал'п суб'ективних емоцшно-смислових оцшок дозволяе вщобразити тополопю мнем1чного досвщу раннього дитинства. Д!агностичне значения проекцп гпддослщного в свое минуле полягас в тому, що з'являеться можливють з'ясувати, яку роль виконуе проекц!я на дитинство в обгрунтуванш свого тепершнього часу.

З'ясувалося, що "автобюграф1я" мнем1чного досвщу м1стить три якл-сно вщмшних перюди: пам'ять "нового досв1ду" вщ суб'ективного "зараз'-" до суб'ективного "рашше"; пам'ять середнього пер ¡оду життя, що вмццуе один або декшька перюд!в ретро-пам'ятц пам'ять раннього дитинства - вщ суб'ективно'1 вщм!ткн йога початку до закшчення. Гетеро-гешпсть мнeмiчнoгo досвщу зумовлюеться ]' зумовлюе гетерохроншсть бюграф^чноТ пам'ять рухлившть, взаемопроникнення 1 вщштовхування, суперпозицио 1 паралельний розвиток вах н трьох складових.

1сторачт пам 'ять, оргашзовуючн ¡сторичний досвщ, опосередко-вуе досвщ минулого життед1яльшстго ¡ндивща I житгям попередшх по-колшь. Разом з оперативною 1 бюграф]'чною пам'яттю вона утворюе основу ¡сторичного мнелФшого досегду.

За своею природою ¡сторична пам'ять е мнелпчною проекщею соц-¡ального досвщу ¡ндивща. 1сторична пам'ять, як сфера колективно роз-подшено! пам'ят]', в процеЫ спшкування функцюнуе часи'ше на р!вш шзнавання-пригадування того, що включаеться сшврозмовниками в об-говорення. Такого шзнавання-пригадування немае в бюграф1чшй пам'ят!.

1сторична пам'ять ¡ндивща мае два вектори втшрювання - часовий (хронолопчний, ешзодичний, подшний) 1 просторовий (смисловий, се-мантичний, 1инн1сиий). При анаш'з! просторово-смисловоУскладовопсто-ричноУ пам'ят] виявляються и нов! функцюналыи характеристики. Хоч будь-яка засв!дчена под':я людськоУ ¡сторп мае статус об'ективноУ, УУ ¡сторична вага (значения) е суб'ективною величиною, що залежить вщ широта знайомства з нею, резонансу м!ж суспшьними ценностями й ¡ндив!-дуальшши очжуваннями 1 тлн. Вага под!']', н "¡сторнчнють" зрештою виз-начаються самим шдивщом. 1сторична пам'ять, будучи частиною мнем-¡чного досвщу ¡ндивща, виступае в рол! ланки, що зв'язуе мпем'ншпй \ сошальний досвщ, як зааб комушкашУ ¡ндив{да з оточенням у межах його мiжпepcoнaльнoгo простору, так само, як бюграф1чна пам'ять обслуго-вуе його особисп'сний досвщ. Але, на вщмшу в]'д бюфаф1*чноУ, ¡сторична пам'ять дозволяе ¡ндивщу вийти за меж! особистого т.нжперсонально-го простору ! вступити в "д1алог з уЫма".

Восьмий роздш "Трансформащя сощального досв!ду в перехщний пер ¡од" м ютить результати дослщження специф1чних феноменов сощаль-ного досвщу як результату трансформацшних происст в украУнському

суспшьсш. Ломка старого i труд но m i в освоенш нового досвщу за гли-бнною i поширешстю являють собою одну з головних проблем сучасноУ людини. Людина в цей час пристосовуеться не тшьки до ринкових вщно-син, але i до самого переходного ггергоду. На часовому континуум! психо-бюграфн треба вже говорити не тшьки про нове сучасне, але i "нове ми-нуле". Виникае питания: чи ¡снуе у людини здатшсть до такого роду адап-тацп, якими е форми i мехашзми, що дозволяють оптшпзувати ïï життя, чи здатна вона робити його стабшьним в умовах принципово'1 нестабшь-hoctí сощально'Тсистеми. Вщношення старого досвщу i нового досвщу е одночасно i конкуруючими (або/ або) i взаемодоповнюючими (i/i). У координатах ¡сторичного досвщу знаходить втшення формула: "всяке нове е добре забуте старе", вказуючи на вщносшсть протир!ччя старого i нового досвщу i ïx постшну взаемодно.

Одним ¡3 психолопчних наслщив перехщного периоду з'явилося ро-зумшня ¡ндивщом, що його колишня "Teopifl житгя" сильно застарша. Слабка nporH030BanicTb 3míh у суспшьсш виявила загальну сошальну i психолопчну неготовшсть до них у переважшл частини суспшьства. Соц-¡альний досвщ ¡ндивща в перехщний перюд бшьш за все схильний до трансформащй у трьох взаемопов'язаних аспектах: новий coцiaльний статус, новий словник, самооцшка й оцшка íhuihx. Змша суспшьних кри-терпв престижу, шфлящя старого досвщу роблять oднieю з головних для людини перехщного периоду проблему сощального статусу.

Сощальний статус сам по co6i е характеристикою, зовшшньою до члена суспшьства. Уявлення ж ¡ндивща про cbíh сощальний статус як перетворену форму життедгяльносп входить до структури його внутрш-нього ¡ндивщуального досвщу. Змша ставлення ¡ндивща до свого статусу безпосередшм образом трансформуе його МПП, Ha6ip стереотишв i уявлення про себе як про ушкального.

З'ясовусгься, що саме статус бшьш за все"постраждав" вщ переходного перюду. Актуальним для психологи стае питания про пошук i видшен-ня нових детермшант сощального статусу - найближчоУ ознаки транс-формацн сощального досвщу ¡ндивща. Пщ новом сощальним статусом (НСС) ми розум!емо сукупшсть ощнок ¡ндивщом себе, що поляга-ють в cycnlribCTBi перехщного перюду в поняттях сучасних- сощальннх цшностей i норм. Була висунута ппотеза, що в ochobí придбання НСС знаходятъся чинники материального ycnixy (M), самостшносп у ставленш до власного буття (С) та духовносп (Д). Його нормативними характеристиками е досягнення ¡ндивща у вщповщних сферах життед1яльность

Для вим1рювання ршня НСС нами було розроблено опитувальник "Новий сощальний статус".

Експерименти вняв или, що ваговий розподш цих форм у сощально-му досвш нормуеться таким чином: НСС = ЗМ + 2С + Д.

Експерименти у статусной сфер! свщчать про велим ¡ндивщуальш

вщмшносп як за окремими компонентами (особливо за матер1альним), так i за ¡нтегральним показником нового сощального статусу. Значуща корелящ'я була виявлена лише М1Ж "матер!альним" i "суб"ектким" компонентами. Зв'язок цей невипадковий, оскшьки в умовах ринкових вщносин. що зароджуються, матероальний ycnix виршальною Mi'poio став залежати вщ власних зусиль шдивща. Висока духовность, культура, мораль на сьо-годш, мабуть, не е прюритетними щодо нового сощального статусу для значноГчастини населения. Але в такому випадку р1зко змшоються переду мови для формування особистосп, ор1ентовано1' на духовш шнносп сус-пшьства. Сощальний досвщ людини, що змушена на pieni життевих стра-тепй вибирати "або - або" м1ж матер^алышм i духовним, стае моза'шним, дез1нтегрованим. Зггкнення гуматстичних цшностей самоаюуал1защ'1, теор-40CTÎ та прагматичних opierrranifl споживання i машпулювання складае основу внутрпииього конфликту шдшида i на особиспсному, i на мЬкосо-бист5сному р1внях.

1ндикатором, що вщображае шструменталышй i цшшсний аспекти психолопчних юхтош перехщного перюду, е сучасна мова.

Для вим!рювання мовного простору нами була розроблена методика "Психограф1чний словник".

Згщно з результатами експерименпв, склад i обсяг сучасного словника детермшованнй передусгм НСС конкретного ¡ндивща. Головшш штер-иерсональним посередником тут виступають засоби масовоУ шформаци. В \фу"утворення, зростання i стабшзаци НСС окре Mi слова i фрази з р1вня цшшсних оркнтацш переходять на операщйний pieeHb, починаю-чи виконувати вшповщш службов1 функцн, Анадпз дозволив видшити появу специф1чного феномена мовного досвцчу, коли cTapi i hobî слова об'еднуються в единий цшшсний словник, завдяки якому здшснюеться плавне входження шдивща в hobî сощальга вщносини в суспшьствк

Перех1дний перюд породив суспшьство загальши переоцшки щпностей. Найбшьш важкою для усвщомлення стае сшуащя одночасногзишя статус1в ycix ¡нших. Виявився позитивний зв'язок компонент НСС з самоош'нкою суб'екпв. Водночас компонента НСС виявилися не пов'я-заними з оцшкою "¡нших". Це означае, що ставлення ¡ндивща до власно-го статусу i cnoco6ÎB його -досягнення на фош загального ¡золяцюшзму прямо не зор}ентоване на можливосп, потреби й особисткш характеристики оточення. Дана обставина свщчить про те, що сам НСС ще не став стабшьною нормативною характеристикою ¡ндивщв у суспшьнш свщо-MocTi, що формуеться. НСС шдивщи зв'язують насамперед з вольовими i дшовими якостями, а не з етичними настановами oco6ncTocTi. Можна думати, що сошальний досвщ тих, хто вже набув матер1ального усгаху, формуеться бшьш динам ¡чно в плаш входження у hobî суспшьш в!дно-сини.

Факторний анашз дозволив виявити деяю чинники, що вщображактгь

характер та форму трансформации сощалыюго досвщу - серед них така модель сошального досвщу, коли основним засобом освоения нового, пщвшцення статусу е опора на власш особисткш можливост! I досяг-нення, високий р'шень прийняття себе 1 оточення. Нарешт!, виявилась як самостшна, притаманна пеший часттп людей, позищя консервацп ми-иулого досвщу, прюритету духовного з метою зберегги необхщний р1вень самоповаги на фон! деструктивних, з точки зору шдивща, явищ пере-хщного перюду.

Дев'ятий роздш "Трансформацш особиспсного досвщу в перехщний пер ¡од" присвячений анализу феноменов реконструкци особиспсного дос-вщу, змют яких визначений трансформацшними процесами в украшсь-кому сусптьств!. Предметом дослщження стае трансформащя особиспсного досвщу в деяких фжсованих формах адаптаци особистост! до переходного пер ¡оду. Це структурно-динам1чш утворення особиспсного досвщу, що мають власний психолопчний зм!ст (трансособиамспий доссЩ. 1х конституюе з1ткнення старого 1 нового досвщу, що породжуе специф1чний стан подвпшост) шдивща в оцшщ себе, !нших, само'1 адап-тацн до навколишньо! д1йсност1.

Специф1чною е постготалггарна амб!валентшсть свщомосп', яка ви-являеться в поширенш взаемовиключаючих цшшсно-нормативних пщси-стем у век великих сощальних групах, суперечливих сполученнях шнно-стей-ц1пей 1 цшностей-засоб!в. У цш подвшност1 зашифрован! мехашз-ми трансформативних процеав на р!вш особист!сного досвщу шдивща.

Для експериментапьно'1 програми була розроблена методика "Под-в!йиий особистгсний стандарт", за допомогою якоТ виявлялася специфка взаемовщносин старого! нового досвщ!в. З'ясувалося, що хоч е такт пари протилежних за зм!стом тверджень, вщповщно, "старого" або "нового" бутгя, де спостер1гаеться сильне змщення оцшок щодо будь-якого одного полюса, але в половин! випадк!в приймалися обидва полярш тверд-ження. Це явище одночасного прийняття! толерантного втримання двох протилежних висловлювань, думок, установок, позицш ми назвали феноменом бшодальности Необхщною зов!Йшньою умовою виникнення б!модальност1 е вимушена амб1валеитн1сть поведшки, особист1сних по-зиц!й або умов життед!яльност! !ндивща. Б^модальшсть е ф!кеованою в доевщ! формою амб!валентност!, хоч амб!валентшсть сама по соб1 не завжди призводить до виникнення б1модальность

У переходному перюд! мова йде про появу деяко! зони невизначеносп, просторово-часовош розриву життевого шляху суб'екта. Вщповщно, у нього е два способи адаптацн до дуже швидких зм!н: або прийняти по-ступально-зворотну стратегйо вибору одного з крайшх стан!в, або знай-ти споаб одночасного перебування в обох станах. Момент санкцюну-вання ставлення до подвшносп як норми стае початком формування бшо-дальност! як структурно-динам!чного утворения особиспсного досвщу

переходного периоду. Феномен б)'модальност1 е ушверсальним, i його по-ходження не залежить втд шдив!дуальних вщмйшостей.

Б1модальн1'сть вбирае в себе певш аспекти рвних механ1зм1в адап-таци, викопуючи головну функцию стабшзаци поведшки ¡ндивща в умо-вах життя, що змнпоються. Копитивна, емоцшна, поведшкова складов! ЖИТТСДДЯЛЬНОСТ! на piBIii шдивщуального Д0СВ1ДУ ВТШОЮТЬСЯ у ВИГЛЯД1 специф1чного ¡нтерпрегащшгого комплексу, свого роду тимчасовоТ' "те-opi'i життя" на перехщний перюд, в основ! яко!' закладений подв1йний стандарт в оцшщ навколишньоТ ддйсносп'.

Проведений експеримент дозволив виявити ДВ1 самостШш стратеги адаптивноГ поведшки: "утягнешсть" i "конкуренция". Утягнешсть характеризуется високим piBHeM прийняття ситуащй, незалежно вщ того, до якого досв^ду вони належать. Конкуренщя визначаеться ршнем npio-ритетност1 старого або нового досвщу в оцшш себе й ¡нших у Т1Й або шшш ситуаци". За даними стратепями стоять pi3Hi шдструктури трансо-собиспсного досвщу, як1 е самостшними утвореннями, прямо мЪк собою не пов'язаними.

При aHani3i даних експерименту в оцшочно-самооцшочшй сфер1 було виявлене явище загалыюго негативного зсуву в оцшщ ¡нших.

Його зм1ст полягае у тому, що шддослтдш ощнюють ¡нших "людей зараз" значуще нижче шж "людей рашше". При цьому оценка себе зали-шаеться незмшно високою, р!вною до "людей рашше". Людина, для яко!' загальна ситуащя переходного перюду залишаеться негативно забарвле-ною, переносить негативне на ¡нших. 1ндивш 36epirae власну ¡дентичшсть за рахунок трансформаци ставлення до сощального оточення, прагнучи пристосувати систему ¡нтерпретацШ, що вингшга рашше, до новнх форм поведшки.

Mipa негативного зсуву в оцшщ ¡нших виявилася в зворотшй залеж-HOCTi з показником "утягненостГ. Звщси випливае, що необхщною умо-вою виникнення "подвшного стандарту", який ¡ндивщ суб'екгивно прий-мае як несуперечливий, е його утягнешсть у той cnoci6 життeдiяльнocтi, в якому така нодвшшсть виникае i збер!гаеться. У випадках конкурентно!' позици переважним виявляеться негативний зсув в оцшш ¡ншнх: у прихильшшв старого досвщу - бшьше, у прихильшшв нового досвщу -мешле.

В наел ¡до к пошкального анал1зу вщмпшостек у сприйнятп й оцшщ ¡нших людей були видшеш особистюш ¡нтерпреташйш комплекси (OIK) "людей рашше" ¡ "людей зараз". У OIK "людей зараз" увШшли виключно негативш характеристики, а "людей рашше" - позитивш, причому ряд характеристик змшився на прямо протилежш. Корелящйний анал13 дозволив виявити вщмипнеть в оцшщ ¡нших людей ¡нтерналами й екстерна-лами. 1нтернали ошшоють ¡нших бшьш згладжено: "людей рашше" не так високо, позитивно i "людей зараз" не так низько, негативно, як

ni ддосл i д нi-с кетернал и. Екстерналам властив1 бшьш крайш, високог-рад1ешш оцшки ¡нших людей.

Негативний зсув в оцшщ ¡нших с не просто феноменом шдивщуаль-ноУ св1Домост1 перехщного перюду, але так само, як утягненють i конкуренция, стае структурно-диначйчною характеристикою трансособистю-ного доевщу. Негативш шгерпретацшш комплекси реально впливають на формування оцшочно-самооцшочноУ сфери шдивща, але Ух драматизм i значения не треба перебшьшувати. Даш дослщження показують: те, що в сощальному плаш виглядае i вщтворюеться як драматичне майже у Bcix напрямах суспшьного життя, на piBHi шдивща втрачае Mipy драматизму, який Mir би стати основою масовоУ соцюпатп.

Найбшын характерною для перехщного стану е вщсутшсть у багать-ох таких реальних д1янь, яю були б запиташ новим часом. Перехщний перюд життя нашого суспшьства зробив власний продукт - особливий тип Homo transitus з перехщним свгсоглядом i перехщним досвщом. BiMo-дальшсть виступае як ¡ндивщуальний 3aci6 згладжування внутршньоо-собисткних i сощальних конфл!кпв. Як безпосередня форма набуття доевщу в перехщний перюд, вона здатна втримувати i вини спрямування особистосп до гармони життя i пошуку нездШсненого щеалу. Така щеа-л1защя е необхщною, тому що в нш криеться можлшнеть зняття под-вШносп на piBHi повсякденного i н переходу на бшьш високий ртень екзистенцн. Бшодальшсть забезпечуе необхщний часовий штервал, що дозволяе краще шдготуватися до прийнятгя piiuemw i майбутшх дш.

Так само, виявлеш в експериментах явища утягненосп, конкуренцн', негативного зеуву евщчать про появу нових засоб»в трансформацп осо-биспсного доевщу людини перехщного перюду з метою адаптацп до вимог сучасного життя. Сьогодш ознаки формування нового доевщу ста-ють все бшьш виразними, стимулюючи постановку нових дослщниць-ких завдань.

висновки

Пщводячи пщсумки проведеного дослщження, можнасформулювати таю за-гальш висновки:

1. У дисертацц наведене нове теореташ-експериментальне виршення иауко-воУ проблеми, що виявляегься у розкритп психолопчноУ природа шдивщуально-го досвщу, розробщ вщповщного понятшного апарату, визначенш його структур-но-динам^чноУоргашзацк, експериментальному виявлетн психсяопчногозмгсту його компонентов та законом1рносгей трансформащУ досвщу у перехщний перь од.

1идивщуальний досвщ догепер не був предметом теоретичного чи експери-ментального вивчення у впчизняшй психолог«. Включения його до системи су-часних понять психолопТ погребувало зд1йснення ¡сторит-методалопчного ана-л!зу досвщу, визначення категор!ального простору понятгя, розробки загальноУ теоретично! мод ел! ¡ндивщуального досвщу. В основ! щамодел1 знаходтьсяуяв-лення про його струиурно-дшшпчну оргашзашю.

2. Категор1альний проспр ¡ндив ¡дуального досвщу вмдцуев соб! родове вщнос-но досвщу понятгя життед'шлыгост!, однор1вневе понятгя житгеюго шляху та иохщш" понятгя сошальноУ, особиспсноУ та мнем|'чноУ пщсгруюур ¡ндивщуаль-ного досвщу з вщповщними функцшми взашоди, ¡нтерпретацГУта ¡нтеграци.

3.1ндивщуальний досвщ е перетвореною формою житгед'юльносп ! явдяе собою системне сгруктурно-динамте утворення. Його сошапышй, особиспс-ний та мнем'тнии компонента забезпечують саморозвиток ¡ндивща та регугсяцио його активносп у часовому континуум! минулого, теперщщього 4 майбутнього. Системоугворюючим фактором структурно-динам!чно1 оргашзацм досвщу е цшшсна ор!снтац!я ¡ндивща на майбугнш оггошальний результат житгсшяль-ност1. У функцюнальному аспекп шдивщуалышй досвщ е конкретним механизмом регуляцц житгед1яльност1 шляхом використання вщповщних до юшфеггао-го завдання накопичених ¡вдивщом знань, вмшьта навичок, можливостей ¡нтер-претуваги поди минутого та сучасного 1 самого себе у контекст! цих подш, взае-модаУз навколишшм свггом, адагггадГУ до умов житгя, що поспйно змшюються.

4. Специфичною часганою ¡сторичного досвщу людсгва е ¡ндивщуальний досвщ людини-сучасника. Зпдно з модеялю передач! ¡сторкчного досвщу сукуп-ний ¡сторичний досвщ впливае на ¡ндивщуально опосередковано, завдяки шншсно-му резонансу мЬк щеашзащями досвщу минулих поколшьта щеал^защями сучасного житгя суб'екта досвщу.

5. Сошапышй досвщ визначасться сукутпстю подш та взаемодш з лщдсышм оточенням; вш забезпечуе процес, характер, оцшку та регудювання спшкування з ¡ншими ¡ндивщами, сощальннй обмш \ ор!ентац!ю у соц1ум1. Базовими характеристиками социального досвщу е м'окперсональний проспр, проспр соц1альних стереогашв, номшативната статистична унжалынсть,

Мжперсоналышй проспр визначасться сукупшспо персонально ф1ксованих взашод1й з ¡ншими у минутому, тепершньому 1 майбутньому. Його тополопя

визначенасуб'ектавноюцшн1стюшшюгоу1гасникаюашодн,п'тривап1стю.Спе-циф1чним для похилого Biky е мегаперсональний npocrip як неперсошфжована niiniicHa частина взаемодш, що компепсують згортання просторово-часових чин-нинв мЬкперсонального простору. Сощ'ально-психолопчний стсрсопш ецшсним, iepapxi4Ho оргашзованим пагачним угворенням сощального досвщу, що мае зовшшнш ¡нгерпретащйний комплекс i внутр1шню лагентну структуру. Йому про-тисгоггь статистпчна ушкальшсть як сума ймов1рносгей вщмшностей суб'екта вщ шших. Стагистична ушкальшсть виступае регулятором сощально-ральових взаемодш в фуш шляхом обману ушкальних якостей члешв фупи.

6. Особиспсний досвщ являе собою сукупшсть сталнх ощнок себе, ¡нших людей та навколишнього свпу, вщображених у суб'ективнкх шкалах та ¡нтерпре-тацшних комплексах. На мкро структурному piBHi особиспсний досвщ харакге-ризуегься наявшспо у лщивща суб'екгивних сгашстик pi3Hoï модальность Статистика е початковою феноменальною базою подальшо'1 оргашзацл стереотипов. На макроструюурному pÎBHÎ базовими характеристиками особислсного досвщу е система штсрпретацш себе як суб'екгивно1 Baprocri, штерпретацш ¡нших cyô'eicriB за параметром ïx cyMicHocri з собою, ¡нтерпретацш предметною ото-чення як цшносп йога складовихчастин. Суб'ективна варпсть вщбивае сукупшсть цшних для ¡ндивща власних досягнень.

7. Мнем1чний досвщ виступае у функш накопичення, ¡нтсфацпта peiirrer-раци отримуважй" впродовж житгя шформаци з метою сгабшзацп житпдкль-Hocri ¡ндивща. PÏ3Hi етапи динам1чних перетворень мнемнного досвщу стають можливими завдяки наявносп цикшчного рекурсивно-хроналопчного ландюга трансформащй пам'яп впродовж житгя, що проявляегьсяу поршнянносп блоюв, функцш та мсхашзчпв покремих циклов. Базовими характеристиками мнем!чно-го досвщу е стадиально пов'язаш оперативна довшгривала памуять, бюфаф^чна памуять та ¡сторична пам'ять. Оперативна довшгривала пам'ять вщповщае не-обхщносп вир[шення завдань повсявденного житгя; ïï одиницею е окрема подш. Головне призначення бк>фаф1чноТ пам'яп полягае в забезпеченш особиспсно'1 щенткчносп, вщповщно, у часових зонах привласнення нового досвщу, активного минулого досвщу (ретропам'ятъ), раннЬс спогашв. 1сторична пам'ять опосе-редковуе досвщ минулого поза межами особисгого мiжпepcoнaльнoгo простору.

8. Ломка старого i трудноид в засвоенш нового досвщу за глибиною i пошире-Hicno е одною з головних психолопчних кеийзШ сучасно'1 людини. Взаемини старого i нового досвщу одночасно е i конкуруючими, i взаемодоповнюючими.

Трансформащя сощального досвщу у перехщний перюд характеризуеться появою нового сощального статусу (НСС) як сукупносп ощнок ¡ндивщом себе, що складакяься на засадах нових сощальних цшностей i норм. Йога нормашв-ними характеристиками е досягнення в матер1альнШ (М), субуекгшй (С) та ду-ховшй (Д) сферах житгодяльносп. Ваговий розподш цих сфер у сощальному досвщ формулюегься таким чином: HCC = ЗМ + 2С + Д. Основним засобом засвоення нового, пщвищсння статусу виявляеться onip на власш особиспсш можливосп i досягнення, високий р!вень прийняття себе i оточення. Реконструк-

Ц1я социального досвщу проявляться також у появ! нового мовного досвщу у виг-ляд 1 психограф[чного словника як сукупносп активно використовуваних старих та нових сл)в, семантика та суб'ективна шншсть яких визначасться перехщним периодом.

9. Трансформация особиспского досвщу у перехщний перюд характеризуеть-ся феноменом б'гмодальносп як одночасного прийнятгя 1 суб'ективно-толерант-ногоугримання двох лопчно протилежних суджень, настанов, позицш, якзасоб1в адаптаци до швидких змш в умовах житгедшльносп. Зовшшньою умоюго бмо-дальносп" е вимушена амб['валентн{сть позищи, повед!'нки, умов життя особис-тосп у разЁ зтшення старого 1 нового. Головною функщею б!модальносп' е побу-дова тимчасового на перехщний перюд специф1чного штерпрегащйного комплексу як шдивщуального способу згладжування внутршньоособистгсних та соц-¡альких конфл1кга. Феномен б!модалыгосп е ушверсапьним, 1 йога походження не залежить вщ шдивщуальних вщмшностей.

Трансформаци особистгсного досв1ду харакгеризусться явищем загального негативного зсуву, коли особиспсна ощнка "людей зараз" значуще нижча, шж оцшка "людей рашше" при одночаснш вщсугносп знижки у оцшщ себе. Дане явшце бшьш властиве екстерналам; ¡нтернали ощ'нюклъ шших за критер]'ем "ра-шше/тепер" бшьш зппаджено.

Специфгашми стратегам!! адаптаци шдивща у перехщний перюд е "утяг-нешсть" як прагнення до одночасного збереження старого досв1ду та акпгвне отримання нового, "конкуренщя" як свщома оркнтащя на вщкидання старого у одних чи на неприйняття нового досвщу у шших.

10. Галовним пракшчним насщдюм проведеного дослщження е висвгглення та мсжливкггь вим!ру ново'1 для прикладноУ психологй' площини людського бупя, яюю е шдивщуальний досвщ. Пракгачне значения робота полягае у розробщ технологи та процедур вим1рювання р1зномангших базових та похщних характеристик досвщу на р1зних р1'внях розвитку 1 трансформацн умов життедяльносп сучасноУ людини. Виходячи з цього, автор вважае за можливе систематичне вив-чення засоб1в та мехашзмгв адаптаци людини до трансформацШних процеав в украшському сусптьсга, що передбачае: вшф та мошторинг сощально-психо-лопчних, сощально-пслггичних, етнопсихолопчних, втових та шших чинниюв у формуванш нового досвщу; виявлення психолопчно киправданих засоб^в угяг-нення широких верств населения та окремоТ людини до нових форм житкдаль-носп; визначення процесу руйнування старих та виникнення нових стереотипш; розробку та запровадження метод ¡в психолопчнопз консупьтування щодо адаптаци до нових умов життя. Вшф досвщу у часовш координат минного, теперь шнього 1 майбутнього дозвсляе наукою обфунтовано вир1шувати проблему дааг-ностики, формування та прогнозування масових сощально-паштачних процеав в укра'шському суспшьств!.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ

Монография

1. Координаты индивидуального опыта. - Харьков: Бизнес Информ, 1998. -492с.

Cmammiy наукових журналах i збгрниках

1. Досвщ людини як теоретична проблема психологи // 36. наук, праць 1н-ту психологи iM. Г.С.Костюка АПН. - К.: Вид-во "Любпъ Укршну", 2000. - Т. 1. - 4.2. - С.23-29.

2. Ушкальшсть як статистичний феномен // В1сн. Харк. ун-ту. - Сер. Психолопя. - 2000. - № 472. - С. 95-99.

3. Можливосп адаптацн особистост') в умовах переходного пер ¡оду / / Наука i oceiTa: Наук, практич. журн. Швден. наук, центру АГ1Н Укра'ши.

- Одеса, 2000. - №1-2. - С.36-38.

4. Особисткний ¡нтерпретащйний комплекс як фактор ¡ндивщуаль-ного досвщу // Наук. зап. Харк. вшськ. ун-ту. Сощальна фшософ1я, педа-гопка, психолога. - Хармв: ХВУ, 2000. - Bun.VI. - С. 126-133.

5. Измерение опыта: теория и практические следствия // BicH. Харк. ун-ту. - Сер. Психолога. - 1999. -№ 460. - С. 74-77.

6. Про структурно~динам1чну оргашзацйо мнем1чного досвщу людини // Наука i oceiTa: Наук.-пракгич. журн. Швден. наук, центру АПН Укра'ши. - Одеса, 1999. - № 5-6. - С.54-57.

7. Трансформация мовного досвщу у перехщний перюд // Наук. зап. Харк. вшськ. ун-ту. Сощальна фиюсоф1я, педагопка, психолога. - Харгав: ХВУ, 1999. - Вип. V. - С. 92-96.

8. Опыт как философско-психологическая проблема: от античности до Нового Времени // BicH. Харк. ун-ту. - Сер.Психолопя. - 1999. - №452. -С. 81-90.

9. Общий негативный сдвиг в оценке других: феномен переходного периода // Вюн. Харк. ун-ту. -1999. - Сер. Психолопя. - № 439. - С.281-284.

10.1сторична пам'ять як базова характеристика мнем^чного досвщу особистосп // Наук. зап. Харк. вшськ. ун-ту. Сощальна фшософш, педагопка, психолога. -Харшв: ХВУ, 1999. - Вип. IV. - С. 137-140.

11.0 межперсональном пространстве социального опыта // BicH. Харк. ун-ту.- Сер. Психолопя. - 1999. - № 432. - С. 181-191.

12. Категориальное пространство опыта человека // BicH. Харк. ун-ту.

- Сер. Психолога. - 1998. -№ 403,- С. 115-122.

13. Психологические аспекты проблемы социального статуса в переходный период // Вести. Харьк. ун-та. - 1997. - № 391. - Сер. Психология.-С. 114-125.

14. Бюграф1чна пам'ять // Вестн. Харьк. ун-та. - 1997. - № 391. - Сер.

Психология. - С. 42-48.

15. Ушкальне в структур! ¡ндивщуального досвщу учия // Педагогша та психолопя: 36. наук. пр. - Харкав: Харк. держ. педун-т, 1997. - Вип.5. -С. 69-73.

16. Особоеий сощ'альннй простip переходного перюду // Харьковские социологические чтения - 95. - Харьков, 1995. - С. 23-26.

Î 7. Деятельностная парадигма и проблема памяти в трудах П.И.Зин-ченко (к 90-летию со дня рождения) // Вопросы психологии. - 1993. -№4. - С. 102-108 - сш'вавтор Середа Г.К.

18. Процедура измерения ценностных ориентации учащихся // Психодиагностика - учителю: Сб. науч. р. - Харьков, 1992. - С. 226-229.

19.0 месте социально-психологических стереотипов в структуре индивидуального сознания // Психология личности и познавательных процессов: Вестн. Харьк. ун-та. - 1992. - №366. - С. 7-10.

20. Рефлексивные компоненты долговременной памяти // Психология личности и познавательных процессов: Вестн. Харьк. ун-та. - 1990. — №344.-С. 22-25.

21.0 деформации ценностных ориентации подростка-наркомана // Психология личности и познавательных процессов: Вестн. Харьк. ун-та. - 1990. -№344. - С. 14-18-сгававтор Кал/шчснко О.А.

22. Память как атрибут индивидуальности // Психология личности и познавательных процессов: Вестн. Харьк. ун-та. -1989. —№337. - С. 19 -22.

23.0 соотношении эмоциональной и образной памяти // Психология личности и познавательных процессов: Вестн. Харьк. ун-та. - 1986. -№287. - С. 32-34 - ствавтори Mixecsa С.Г., Tîtob В.Д.

24. Применение следствий логики нечетких предикатов в исследованиях памяти//Вест. Харьк.ун-та-1977.- №155 - Вып.Ю - сер. Психология. - С.22-27. - спшавтор Tîtob В.Д.

25. Про вплив ретроактнвних перешкод на збер1гання слшв i обсяг короткочасно'Т пам'ят! // Bîch. Харк. ун-ту.- 1974,- № 103 - Вип.7.- Сер. Психолопя. - С. 15-22.

Тези eucmynie на пауковых з Ъдах, конференциях, семинарах.

1. Про мюце прикладно'У психологи в систем! психолопчннх знань // Bien. Харк. ун-ту. - 1999. - Сер. Психолопя. - № 439. - С. 63-66.

2. Психосемантика личностного опыта // Bîch. Харк. ун-ту.- Сер. Психолопя, - 1999.-№432.-С. 192-201.

3. кторичний ДОСВ1Д сучасноу ЛЮДШШ у ПСИХОЛОПЧНОМу BIIMipi // Наука i сощалып проблеми суспшьства: Bien. Харк. держ. ун-ту. - 1998. -№414.-C.Î54-157.

4. Про деям психолопчш колшУ формування шформащйного простору // Проблеми шштичноГ психологи та iï роль у становленш грома-

дянина Украшсько!' держави: Матер1али Друго! всеукрашськ. наук. конф. -К., 1997.-С.333-335.

5. Суб'ективний семантичний npocTip дсв1антност[ // Укр. вкн. психоневрологи. - Харков, 1996. - Т.4. - Вип.4. - С.23-26.- ствавтор Мозго-ва Т.П.

6. Деяк-i особистчсш передумови поведшки з вщхиленням у шдлтив // Укр. bîch. психоневрологи. - Харюв, 1996. - Т.4. - Вип.4. - С.327-329.-сшвавтор Мозгова Т.П.

7. 1м1дж фшософц у координатах проблем прикладной' психологи" // Фшософш: класика i сучасшсть: Матер] али III Хармвських М1жнарод-них Сковородишвських читань. - Харыв, 1996. - С. 12-13.

8. 1сторичне та психолопчне переходного перюду на теренах Слобо-жанщини II Визвольна боротьба укра'шського народу шд кер1вництвом Богдана Хмельницькога за украшську державшсть: Матероали наук. конф. -Харюв, 1996. -С. 72-73.

9. Соцюлопчне та психолопчне минуле досв:'ду особистост1 // Про-блеми та перспективи розвитку психологи в Укранн: Матероали И з'Гзду Товариства психолопв Украши. - К., 1996. - Т.6. - С. 70-71.

10. Сприймання державно!" ел1ти: "образ влади" // Проблеми та перспективи розвитку психологи в Украшг. Матер\али Ц з'вду Товариства психолопв Украши. - К., 1996. - Т.6. - С.90-92,- сп1вавтор Гробова I.O.

11. 1ндив1дуальне та сощальне у структур! особистост! политика // Проблеми полггично!' психологи" та и" роль у становленш громадянина Украшсько!' держави: Матер1али всеукрашсько!" науково!' конференци. -К., 1995. - С. 185-186 - сшвавтори Гр1бова I.O., Назаренко C.I.

12.0 проекте конституционного закона Украины "О государственной власти и местном самоуправлении в Украине" // Районы в городе: проблемы самоуправления и развития: Материалы республиканского семинара. - Ялта, 1995. - С.12-13,- сшвавтори Пашко П.В., Пашко I.B., Кадигроб C.B.

13.0 возможностях оптимизации социальных процессов в районном звене города // Система местного самоуправления в городах Украины: организационные, финансовые и правовые основы: Материалы научно-практической конференции. -Харьков, 1995, - С.19-20 - сшвавтори Пашко П.В., Пашко I.B.

14.0 временном континууме индивидуального опыта // Проблеми психологи часу: Тези доповщей на М1жнароднш конференцн', присвя-ченш 100-р1ччю з дня народження Д.Г.Елькша. - Одеса, 1995. - С.36-38.

15. Деяк1 психолопчш передумови формування масово!" свщомост! // Проблеми полггично!" психологи та и" роль у становленш громадянина Украшсько!" держави: Матероали всеукрашсько!" науково!" конференцн. -К., 1995. - С.47-48.

16. Проблема шдивщуального досвщу особистосп // Акту ал ьш про-

блеми сучасноТ психологи. Методолопчш та теоретичш проблеми пси-холоп!': Матер1али II М1жчародних психолопчних читань. - Харюв, 1995.

- С.53-54.

17. Власна довгострокова пам'ять: постановка проблеми // Актуальш проблеми сучасно!' психологи. Методолопчш та теоретичш проблеми психолог!!: Матер1али 11 М1жнародних психолопчних читань. - Харюв, 1995. - С.70-71.

18. К вопросу о деформации самооценки девиантных подростков // На грани нормы и патологии: Материалы областной научн.-практ. конф.

- Стрелечье, 1994. - С.88-89,- сшвавтор Мозгова Т.П.

19. Девиантность как субъективная норма в медицине и социологии / / На грани нормы и патологии: Материалы областной научн.-практ. конф.

- Стрелечье, 1994. - С.86-87,- сшвавтор Мозгова Т.П.

20. К проблеме историографии харьковской психологической школы // Актуальные проблемы современной психологии: Материалы научных чтений, посвященных 60-летию Харьковской психологической школы. — Харьков, 1993. - С.7-10.- сшвавтор Середа Т.К.

21. Психографический подход к изучению личности студента // Психологические аспекты формирования профессионально-педагогического сознания в процессе подготовки специалистов в ВУЗе: Материалы научн.-метод, конф. - Куйбышев, 1989. - С.32-33.- сшвавтор Житкова 1.В.

22. Память как объект психологии рефлексии // Проблемы развития и освоения интеллектуальных систем. Методы и модели освоения интеллектуальных систем: Тезисы Всесоюзн. конф. — Новосибирск, 1986. — С.120-121.

Лактюнов О. М. Структурно-диналична оргашзацш ¡нднвщуаль-ного досвщу. — Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня доктора психолопчних наук за спещальшстю 19.00.01 - загальна психолопя, ¡стерся психологн'. -Кишський нацюнальний ушверситет ¡м. Тараса Шевченка, Кшв, 2000.

Дисертащя е теоретичним 1 експериментальним дослщженням шди-вщуального досвщу. Розглядаються концепшг досвщу у свпош'й фщософн та психологи'. Дослщжуеться категор1альний проснр шдивщуального досвщу, де жигюгняльшсть приймаеться як родова категор[я щодо досв-¡ду, який е п перетвореною формою. Системоутворюючим фактором досвщу е ор1ентащя на майбутнш корисний результат життедтяльносп. Внз-начаються поняття сощального, особиспсного та мнелпчного досвщу ¡ндивща. Базовими характеристиками сошального досвщу е мЁжперсо-нальний простер, простер сошальних стереотипов, номинативна та стати-стична ушкальшеть; особистюного - суб'ективна вартють, сумклйсть, шнност! евпу, що оточуе; мнем^чного - оперативна довгострокова, б'юг-

раф^чна та ¡сторична пам'ять. Анашзуються психолопчш особливосп трансформацшних процесш у сустльеш за умов штеграцн i одночасно'1 конкуренцн м¡ж елементами старого i нового досвщу. Розглядаються понята нового сощального статусу, нового мовного досвщу, б1модальносп, негативного зсуву як феномешв адаптацп ¡ндивща до сощально-юторич-

них змш.

IviTOHOßi слова: iudueidyaibiiuü doceid, перетворена форма, структур-но-диналпчна организация, iсторичний doceid, сощальний doceid, особис-micHuu доевid мнелйчний doceid, трансформацм doceidy, бшодаяьшетъ.

Лактионов А. Н. Структурно-динамичная организация индивидуального опыта. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Диссертация является теоретическим и экспериментальным исследованием индивидуального опыта. Рассматриваются концепции опыта в мировой философии и психологии. Исследуется категориальное пространство индивидуального опыта, где жизнедеятельность принимается как родовая категория относительно опыта, который является ее превращенной формой. Системообразующим фактором опыта является ориентация на будущий полезный результат жизнедеятельности. Определяются понятия социального, личностного и мнемического опыта индивида. Базовыми характеристиками социального опыта являются межперсоналыюе пространство, пространство социальных стереотипов, номинативная и статистическая уникальность; личностного - субъективная стоимость, совместимость, ценности окружающего мира; мнемичного - оперативная долгосрочная, биографическая и историческая память. Анализируются психологические особенности трансформационных процессов в обществе в условиях интеграции и конкуренции между элементами старого и нового опыта. Рассматриваются понятия нового социального статуса, нового языкового опыта, бимодальности, негативного сдвига как феноменов адаптации индивида к социально-историческим изменениям.

Ключевые слова: индивидуачьный опыт, превращенная форма, структурно-динамическая организация, исторический опыт, социальный опыт, личностный опыт, мнемический опыт, трансформация опыта, бимодалыюсть.

Alexander N. Laktionov. Structural and Dynamical Organisation of the Individual Expérience. - Manuscript.

Dissertation for a Doctor of Science Degree in Speciality 19.00.01. -General Psychology. History of Psychology. -Taras Shevchenko Kyiv National

University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with theoretical and experimental investigations of individual experience in a system of modern psychology conceptions. It consists of three sections where historical and methodological-categorical aspects of "human experience are successively analyzed; a structural-dynamic organization of individual experience is theoretically and experimentally investigated; a character of experience transformations over a transitional period of time in modern society is studied in detail.

The manuscript opens with a critical re-examination of the philosophical and psychological doctrines of Antiquity, the Middle Ages, Renaissance, sensual approach by John Locke, views of the direct experience by W.Wundt, a place of experience in pragmatism theories, humanistic psychology and works written by Soviet psychologists. Necessity of changing the scientific paradigm "sensiti ve - sensible" for that of "experience - vital activity" is shown.

A methodological base of the investigations is principles of the systematic approach, subjectness of individual experience.

A categorical space of individual experience is studied, considering vital activity to be a patrimonial term for the experience; the latter plays the role of a verwandelte Form with respect to the former. Also, a one-level conception of man's life and derivative conceptions of social, personality and mnemonic substructures which in their aggregate provide self-development of the individual and regulation of his or her interrelations with the external world in the continuum of the Past, Present and Future are investigated. A system-forming factor of organizing and functioning of the experience is an appraisal orientation of the individual to achieve an optimum result in his or her vital activity.

Thus we can trace three basic successive planes of the considerations of psychological co-ordinates of individual experience: theoretical-methodological, general psychological and applied special psychological levels.

The basic section of dissertation is devoted to theoretical and experimental studies of structural-dynamic organizations of the social, personality and mnemonic components of the experience. Whole numbers of earlier unknown structural-dynamic characteristics of individual experience are exposed.

Using a great number of experimental data, it is shown that any social experience is defined by the aggregate of the events of interactions with the surrounding people; it provides a process, a character, an estimation and a regulation of contacts with other people, a social exchange and orientation in the given social environment. Its basic characteristics are an interpersonal space, a space of social-psychological stereotypes, and a statistical distinction (an individual uniqueness). The personality experience is defined by the aggregate of constant estimating himself or herself, other people, and the surrounding world, which leads to forming subjective scales and interpretation complexes. Its basic characteristics are a system of estimating himself or herself as a kind of value, estimating other people using a parameter of compatibility with the

subject of the experience, estimating the surrounding world as a value of its separate aspects. The mnemonic experience is defined by the aggregate of the accumulated and integrated traces of any information coming in during lifetime with the purpose of stabilizing conditions of the individual's vital activity. Its basic characteristics are operative long-time, biographical and historical memories connected in a stage manner. As a part of the biographical memory, a retro-memory phenomenon is chosen as one corresponding to a period of the highest life activity of the individual, which is characterized by high emotional saturation with recollections and nostalgic feelings.

The final section analyzes peculiarities of the transformation processes under conditions of the integration and the simultaneous competition between elements of the old and the new experience. As a phenomenon of transforming the social experience, a conception of the new social status is considered as the totality of estimations made by the individual with respect to himself or herself, being formed in society as ideas of the modem social values and norms. Its main normative characteristics are possible achievements in material, subjective and spiritual spheres of vital activity. A bimodality phenomenon turns out to be the most interesting in the aspect of transforming personality experience; it consists in simultaneous accepting and non-contradictory keeping of two opposite opinions, judgements, directions, positions as a manner of adaptation to very quick changes in conditions of vital activity over a transitional period of time.

Key words: individual experience, metamorphosis (verwandelte Form), structural-dynamic' organisation, historical experience, social experience, personality experience, mnemonic experience, bimodality.