автореферат и диссертация по психологии 19.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности проявления психической напряженности у проживающих в зоне радиационной опасности

Автореферат диссертации по теме "Особенности проявления психической напряженности у проживающих в зоне радиационной опасности"

КИ1ВСЫШ УШВЕРСИШ' 1М.Т.Г.ШЕБЧЕНКА

На правах рукопису

ВОЯОДША 1рина АнатодПвна

000ВЛИЕ0СТ1 ПР0ЯВ1В ПСИХ1ЧК01 НАПРУШЮСТ1 У ПРАЦШЯИХ В Э0Н1 РАД1АД1ЙН01 НЕБЕЗПЕКИ

Спец1альн1сть 19.00.03 -психолоПя прац!, 1яяенерна психояоПя

. ' АВТОРЕФЕРАТ дисертацП ва вдобуття вчзногс ступени кандидата психолог1чних наук

К*1а - 1994

ДксертаЩев е рукопис.

Робота виконана в Ки1еському университет 1 Ы.Т.Шеьчс-нка та Науковоиу центр1 рад1ац1йно1 медицина. ,

Науковий кер1впик - кандидат психолог1чиих наук, доцент КИШЕНКО Т.О.

0|)1Шйн1 опоненти: доктор психолог 1шшх наук, професор Г.В.ЛОШЩ

иакдидат психолог!чиих наук В.О.САЛЛЫАТОВ ,

Пров1дка орган1зац1а -

Шуково-досл1д1шй та науково-методкчпяй центр соц1авьис-поихолог1щю1 схукбп аезройннк сил УкраГии

Эакист ШдОудаться 24 литого 1994 року о 12 годин I на аасЛдат;! епец!ал1зовано1 ради Д 088.13-19 в КШвськоиу ун1верситет1 НиТ.Шйяче.чка ва адрасои: 252033, «,Ки1в, вул.Богсдачшреька, (И

8 дес»зртац1ея ыотша оакгйоьштися у 01&аютец1 л«1веы';ого ув1ьерситеху Ш.Т.Шевчвнка

Автореферат роа!слашз 24 сДчиа 1994 року

ВчэниЯ секратар спец1ал1г»1рокаио! ради, каядядзт яскхогопчаих наук, доцент ■,.• Ч. 'I_Т.С.КЯРЯЯЕИКО

ЗЛГДЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТН

АКТУАЛЫПСТЬ ДОСЛ1ДЖЕНШ виагочае неоОХ}днсть вирШвшш проблема впливу р!аних фактор1в на профес1йну д1&яьн!ст» лодини. Одгаш з т-чких Флитор1я с триваяе порсбуваяня в стресогенних уьяжи, а. самэ в зон1 рад1ацшю1 небеапеки. Дс остаинъого часу псизкхшНчяа наука переважно вивчала сплин пеих.'чно! напрухеносП аз ефзк-тпвн1сть д1яльност1 в умовах И короткочасного - а1д к1лькох годин до к1лькох м1сяц1з - сильного п!движения (Б.А.ВЯТК1Н, В.В.Мэркв-доп, Ю.З.Пдьбух, Б.А.Толубева, О.П.Гус*зва, Д.А,Грай, К.М.1Урсп1ч, Ю.М,Заброд1н, З.Г.Зазкк1н, е.ПЛльГи. Л.О,Е1?аев-{5«!к, Т.С.Йиря-ленко, Н.О.Кот1к, В.Л.МарЮук, б.А.Шлэрян, В.Е.Миькаи, НЛ.Касшю, Ю.С.Н1ЖИВ1Н, Р.М.Нзйд1ффар, З.Д,Кабил1цин, А.М.Са-иар\п, Е.Хан, Ю.Л.Хан1н,. Г.М.Х1ловз). Однак питания про характер та оссблявост! психолог1чких насл1дк!0 багатор1чно1 професШю! Д1ялыгаст1 в стресогенних умовах вивчене нрдсстг.тиьо. впвчешш осоаливостей прйстосувзпня лвдини до хрошчних стресових влшвт особливо актуальна, оск!льки вони зе'-пайко охопдаать велик! рег1они та аначи! иаси населения. Хроя1чи1 посптавыатичп1 стресов! розлади зустр1чаютьсп кабагато част1вз, гостр1, едкая вивчэн! вони вшшю иензо (Ю.Александровський, Г.Румянцева). Рса1йсыи леих1атря щэ у 20-х реках в1дзначнли, шо у осЮ, як! прзтягеи к!яшэх рок1в перэЗували а екстрекалышх умовах рвволюцП та гро:сдпксы'л1 в1йни, через деякпй час розвиваеться родукЩя. енергстичких шклшостей, звуженнз ксла 1нтерес1в або втратз прз-цездаткост1. Цей синдром одержав паэву кабуто! псих1чноГ 1пвал1днсст1, а эгодои - поечтравматичного стресового синдрому.

Най01льи бл:!зьк1 до ц!е! проблема - досл!дзг,энкя пс:«олог1чно-го стану в'г.гн!а 1:онцентргц1Я:тх табор!а, аиоракаясыатс солрчт у В'етнам!, в 1Лсьиовоагузгбовц1 в, со позерьулнея а АфгаШстану, космонавт!в в Яковах багатом1слчяого пс.'ьоту, логерп!гз1х бяйсл1док бокбардувашга Х1рос»ки та Нагасак1. Ллэ на п1йстаз1 з1до>г.ю д!т£-ратурнкх дкервл кожа зроОити писиово;:, досд1дпоннп ссс&ж-востеД кервово-псих1чао1 лдзптзш I та реявнтку пейхогепши роз-лад1в у людей, як1 тривалкй час прзцш:-*>1 » досах хрс«1чяЪго стресу, пов'язаного а нас,гЛ,«гга рад1гц1йно! ашрИ та поргОугог!-яям в еон1 рад1ац1йао1 кебааязю? не гропэдхтасл. ОаобяквкЯ

ЮТерас ца сктуац1я аотсвзсаа тоыу, що етросор ив зяисав .за еэ рэ-

дуцюетьея з »диком часу, а продоькуе д1ят« 1 фактичко стаз одним а фактор1в навкодишнього сэредовшца (й.Олександровськнй, Г.Гуманиста , iS91), у той час як, внходячи з анализу я!тератури, иав1ть незкачшй за терм 1 ком bjmkü ькалоНчннх стресогенних фактор1в шге прнводити до ваиикнення нервово-псих1чних та cosías ок»врайоИчнкХ; еахЕорювзнь, значка в1дбиватись иа ефектавиост! провес1йио1 дьчяь-

hdctl.

Все Ешцсвгадане актуал1зовало иеобх!дн1сть досл!даенюг особ-лиэостей г.рояв!в пдШчно! наггруженоет! та 1х впливу ка самопочуг-тя та ефоктивнiстъ д1яде*!0С¥Г лидння, що пост)йно працкз в угонах рад1ац(йно! нзбезпеки.

ЫЕТСЮ ДССЛ1ДШШЯ е вивчоипя ссобяивоетей прояви псях1чно1 ::ап^у.Ж5:юст1 при трикапэму паребуаакк! в стресогешшх умовах.

OB'ej'TOlí досд1ЛтЭш;а вистував пснх!чка напружен 1сть як стан-та як особистiсна" властив1сть.

ПРЕДУЕТОУ досл1дкенка е прояви псих1чко! гагружвностГ в га-дйжност! в!д особливостей профес1йно! Д1ллыюст1 контингенту, ¡до тривадий час працш в умовах раД1ац1йко1 нгбезпек», .

Внходячя 8 анал 1 ву д1тер8.тури та прийнятих мзтодичвих Я1дащ1в була висунута така РДГАЛЬНА Г1ГОТЕЗА:

• ЛН«1чка напруаекють як касл1док тривалого перебуваша в •уаовак ра,щац1йноГ иеб*епеки характеркауеться через сл1вв1двоиенвя« "II npoHElB як стану та як особист1сно! властивостЬ В залеашостГ е!д особенностей профосШ-:о! д1ялькост2 в зои1 рад!ац!йио! небев-, пеки еьйн&еться динам1ка прояв!в псйх!чйо1 напружекост!, cío uae bíuüq на стан псих!чяого здоров'я,

9гíдно в предштом, об'ектоы, метою та Ппотезоа вяо!'лчек1 так! .

1. Провести •теоратйко-методоло'пчний анал1а нрояв1в пеих1чно! капру&еност1 як стану та ак особист!cao! властивостг!, спрямований ва ьу.Авдення 1х с«1вв1дношенни.

2. Бианачити na6jp характеристик прозв1в псих1чио! напруко-KOOTI.

3. Прзанад¡зуватм ав'яэок динам1ки прояви псих!чно! папруав-■ soctI з п ск i о ü е ь pozo г ншоя &ахвораван1стю та гйективмети" д'.яль-; (KXrtt- у йЗДйй, як1 постttoo працшюгь в эоиг рад1ац1йио1 нр'Аезпеки.

4. Вивчнти мож.адв(стт> сикористашт пор1внйвого аналlay характеристик псояиiв псих1ш?о! напрукеност! для оц1ики 1х сп1вв1дно-еен.чя як стану та як особист IchoI властивост!.

5. Бкявити особливост! nposmiB псих1чио1 напружеяост! й за--лежност1 н!д м1ри профес1йио! актнвгост1 по в1дноиенна до стрепа ■ геняо! ситуапП, тривалосг1, типу та спецlastзацII профес1йяо! д!яльност1 в зон! рад1ац1йно1 йебэапеки.

ЖТОДОЛОПЧИУ ОСНОВУ досл)даекня склалн роботи як! розкрива-ють погляд на оеобист!сгь як на суб'ек? д1ялшэст1 (Б.Ф-Ломоз, С.Л.Абульхзнова-Славська), принцип« системного п!дходу до розгдяду стан1в (Б.П. 1ль1н) та особистост! (Б.Г.Ананьев, В.М.Русаков), природу i сутн1сть !ндкв1луааьио- психологIчних в1дм1нностей (В.Д.Пе-Ркл1цин, Б.М.Теплов. ' В.С.Иерл1н), компенсаторн1 мехакетши 1ндип1дуального стилю д1ядьност1 (Б.С.Мерл1н, С.0.Климов, К.М.Гу-репич), концепцП адаптацИ .чвдини до несприятливих умов середовл-иа (Ю.О.Олександровський), концепцП стресу та псих1чно* напруле нсст! (Г.Селье, Н.ЬНаенко, Л,0.К1тад?.-С)Я1г", Р.С.Лааарус)'., коз-пс-mii I тривохнсст! як сп1вв1дношення стану та особистtcuoJ ».-г.сти-воет! (Р.С.Лазарус, Ч.Д.СпЬЮергер, B.U.Астгпоз), тиласоПю та оснр'н! характеристики профессиях ~ труп (Р.О.Кжмоп).

МЕТОЛЛ Д0СЛ1ДШЗШЯ: теоретичний astasia лауково! л1терату|>:г, еш1р!чнв дос.цдгтемкя. У ход! досл1дження використовувалясъ методики: гяааа саггосц1нкя реактигио! та оссбйот1сно1 тривожюст?! sa Ч.Д.Сп 1лбэрг&ром, ко!ьорог.ий тест У.Лжерз» спитурзльняк ста»:' здоров"я GHQ аз Я.Голы^зргои, проба - коркового папруяэння ?п Л.Х1лг-че;пю, тест га. »апзм'ятовугшшя сл1в, 1Г)-ф2Кторниа опиту-зазгяик Р.Кеттэла, прогрести* I матриц! Гагека та комплекс иетодэд сгм1ргпання стану йскх1чкс1 пьпрутеггост!. росробгскиЯ ка баз1 нэ-толжя А т «оД!!ф!кац!1 мвтодехи О.О.КроШка т Т.С.Кщмлен-

т.о га 1.Л.Волол1:юя (метоянка ДШ). Д?л сбгобкн та акая lay отряяа-кях результат i я вякг.ристовупався ксшмекс мзтематм!Ко-статистич5В^ методIв snaalay (метод ¡«игово! 1ит»ркорвляц11 га СШрмвясм, ispitr тяр!й яостов1ряо!Ш рояб 1 лпостйй Мат?а-У1тн1, атод головяия -компонентно.

НАУ1ЮВА ТГОЕЮПА поля гае у тому, т в potior t впершв роаглк-да5т?)СЯ пснхИна напрукйи)сть чарез еп1вв1днсаення П проявив я.ч стану та як ocoSiictIcho! нластирост!, що пов'яаано а триваяим пе~ ребуванням у стрясогеиних уковах. Розроблено иет-од оц1ита

i.4i iiiti 1 ДйОШйННй П|ЮЯЫВ i)chxl4hot И^ПРУЖЙЖЛП на ОСИ-.»» П0р1ВНЯЛЬ~

»¡ого анаи,1эу 1х характеристик. &гтнноьл«ш. раьб1*ноеу1 у ироявчх исйхзчно! ианруженост! • ь галл^нос?! в1д м!ри npofcciftiot чкгив-.иостi по Ылноиенню до стресогенио! си-туацП, триьалост!. типу та сизц1ал1аац!! профее1йно1 д1яльност1 у стресогекквх уиоьах.

ТЕОРЕТИЧНА ЗКДЧИШСТЬ полягае. у аоглибл^нн! утмиь про психНму иаируздн1с'гь як cihh та ооо*ист)сну влас?ив1сть; у ьийна-особливостгй проявш псих!чно? инп^ух^ьост! тз введена! по-iiH&HMK» r(Okiiнуючого f.ijiHii /¡к характеристики прояви» псих1чно1 каи-• ру*?иоет1 в умоьах тривалот леребуванна у с-ргсогеин!« ситуыИ!; '» рбгруитувапй! мождизост! вкгшаченни аони риаиху &а станом ..шнеИного «лоров'fi зп'йоок прояь!в «сиючко! .яалрул'гноет! » ■сииш та ciwuifi-bisiinl«» npofecliihof д!йльноот1. ЗапролсиоЕачий до оц1нйв.чнкя npokbjs пс»шчкг>! налруженост! дав атгу jwplEHiiarK crynlHb проиШв псих1чно1 напрукеиост!, виодикакий в pUmHi «кспериментх та у р!ьних ос»6.

ПГШЙЧНА ЗЯАЧШСТЬ» !Ък?илний ьшшь м!ри njiofcciftHOl вктив-ьост! по Ыдкоаени-п до сгрешгенно? оичуацИ, тривадоет!, типу та гг.йц!ал1гацИ професШно» д1адьиост! в вон! рад{ац1йно1 к^б^епеки на квре61г стану «сихИчо! насрумыюет!, цо моке викорнетовуватвеъ ■ ар;» ярогнозуванн 1 подалызого вплиьу наел t jiKtE ЧорноСидьсько! ViBHptI та виявлеиш son ¡-шину ез станом пснх иного .здоров',; в-УЙЪХУВШШ Щ-0ч«С1$|Ю1 СПгЦ1АйКИ ДЛЯ ПГчЩШ'ГИХ в вояi рад!ац!йно1 кейейняки; аастосованнй гюршгевий анал!е прйлв!в стану лснхИяо! • калруженоет 1 у сп1Вй1Д!;ои*ни1 a ocoSkctichoo напрукенЮтю дае емогу отнята л&лан!с?г» ада«тац1йних реаер»1в псих1км та ирпгноау-ьати iuoBlpMictb нврково-юсихНних анхвормвань, що «оке бути Eisio-. ристало у лсйуоя1мгностичн!й та псндчморекц1йн1А робот 1; створена FKcupec-методика, яка дне ¿могу огйннти стан псих Иного адоров'я тн прогноауьаги розяиток негагивних стан)в у ладей, що трива^яй '•.час працшть в вон! рад1ац1йноТ небешшки.

НАЛ1ЙШСТЬ ЫИГОГЩПСТЬ реьудъта-гЬч досд}дк*ння заЛеапьчен!

■ сипгмйого Шдхрду по щювдемк, обгруитов»нИ:тю та . . penpf-ehtrtthrhiciw ь«б!рки. ьд~к&атн!сти ьикористаккн ме-годик ч»

■ ¡.иамосувакким р!йьик »вд!ъ ст&тветичного иналгну.

- б -

НА ЗАХИСТ ВИНССЯТЬСЯ TAKI 1ШЖННН:

1.Пскх)чна шпруженють як наел1док триваяого перебування з стресогенних умовах характеризуемся через сшввшюшеимя H яро-яв!в як стану та як особистîchoî 'властивост!.

2.Внасл!док тривалого леребувашш у иебсзпечких для лядин« удавах Формусться лом)нуточий р)вонь псих!чно1 напрунелост!, якай лоз'язаний з сагальним станом псйхшного здоров'я. Зсмшуючий ршень наявний поряд з фоновим j актуальниы (як! е проявш-и дикамlist стану лсих'.чпо! капрутюстО та особист1сио» напру-генIста (я;са в оптимально для ptshea псизичио! напруге-яост 1. в.о переходить у особист!сну йлаетивютъ).

3. Порш^вий анал!з характеристик гсрояв 1 в психишо! nanpyse-Koeri лоц!лы'о втсористовувати для ошики II сп1бв1днсисяя; hit стопу та як погниет t скот властивост!; така откка виступас як кри-Topirt иаявиост! 'деяках психонйвролог1чких*захвор:езань та негатив-mz егашв для методики експрес-оц1ики стану псих1 иного зйорег'к.

4. РIгеиь прояв1з стану псшпчкоТ напруягакос?! жляпкъ з1д uip'ii прс-фсс!йно1 активист! по 81дноаэ'ш$ до стрэсогешюТ c;ri»<i'UI та зм1ит?ься в валежаоет! в1д тривзлост1, типу та еягшпдЧьацп ирсфесШю! д1ялыюст1 у зон! рад!ащй!ю1 небезпекн.

АПРОГАДЩ РОШТИ. Ыатер1али доел1джвяйя апрсбовяя! аа реепуШИканськпх та м1*»арювшх коиферентях, spucsiroesrx лрсОлс--uasi колструктаено! психологи (Красноярск?, IS50), кауково-ара*-тлчжн аспектам рбераглкия здорез'я ладой, Ш нотерШгк s»a&si£ct? рал!«Щйлого Bnsjîry (8елего?3 iSOi), ^«туаяькпы аспсстсн

Л1кп1кгц11 гедкчяих тсл1ж1в авзр!î m ЧорпобильоькТй ASC (Й*п?, сошяльсо-лсихозомчззд т-ч невролог 1чюз? Черно-

блпъсъхо! taracTi-c-J-s (CSiib, Ш'2), проблемам pna!?>tf'isoï с-яШШоедги та водо:ш У;«рв1кеч?ого pagieiu.inoro рег-стру (IM s, ' 1983). - -

fiffOBWSBflW PSïVibîAîJB Д0СЯ!ЩЗШ.. Хеорощяд» та едажегя-мжалыи результата дасертац!йного лоел»де:гк»я вхо'лег с^язгевоз, чзятшоя 'о го.укоео-яослшш«ьк1 робота', шя еяконуваймь I&skossm. центром рад1ац1й.!го1 меяициия. Розроблепа »»голяка скспрес-д!аг-иостшш стану лсихинюго здоров'я вккорнстовувалась.ггри контроль-«ому обетег.егоз1 працшшктв ueo "Пряп'ять" аа оав! ihcthту?у' ка1н1чяо1 радюлоп ï ! пол! клинки Украткського рад1ши,йного ргестру та при обстежешп стану здоров'я котеряшя прп авар! I на

- б -

ЧАЕС в русл! розробки та впровадження рад1ац!йного кл!н1ко -еп1дем1олог1чного реестру.

СТРУКТУРА РОВОТИ. Дисертац1я складаеться з вступу, трьох роэдШв, списку л1тератури, що складае 154 наймення 1 додатк!в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОВОТИ. • У ВСТУШ обгруитовуеться актуальнЮть досл1дження особливостей проявив псих1чно1 иапруленост! за умов тривало1 профес1йно1 д*альностГ в зон! рад1ац1йно1 небезпеки, формулюеться об'ект, предмет, ыета, Ппотези 1 аавдання досл!дження, даеться коротка характеристика тёоретйко-методолоПчяих основ та метод1в досл!ддення, розкриклвться наукова новизна, теоретична та практична заа-шм1сть, вид!ляються осяовн1 положения, що виносяться на аа-хист, визначаютъея шляхи апробац!! 1 впровадження результат!в досл!дхення.

У РОЗДШ "Акал1а псих!чко1 напруженосг! як стану та як осо-бист!сно1 лластивост1" роьгляиуп основи1 теорстичн1 Шдходи до проблеыи псих1чко! напруженост! у в1тчизнян1й та закордоннШ психологи, приводиться наявн! погляди на природу' та особливост! псих1чно! папрукекост! як стану та як особист1сно1 властивост1, анал1зуеться характер П зз'язк!з з пяастивостями неряово! систе-ии, темпераменту та особиетост1. Наводяться точки зору на вплив псих}чно! напрудекост! на ефективн1сть псих!чно1 д1ялыюст! та стан здоров'я лвдши, а такол розглядаеться спсциф1ка впливу три-■ вал! профос!йао1 д!яльност1 в умовах рад1ац1йно! небезпеки.

Перш! досл!дження, яов'яаан! а терм1ном "стрес" проводились переваляю на. р!вн1 вивчения ф!з1олог1чких реакщй орган!вму. Зго-дом зм!ст терм1ну"с-;,рес"аначно зм1щувався в напряыку б1льи комплексного погляду на його природу та эростання ваги психолог1чкого аспекту стресу, У сучаен1й психолог1чн!й науц! увагу привертае !нтеракц!йка модель стресу, яка розглядае стрес як комплексну

• взае-40Д1и м1ж особист 1ст» та середовшдем, яка роэвиваеться та г^шозться з часом, порад 1з зм1на№5, як! в!дбукшгься у середо-

• виза! та/або особистост! (Т.О'&лчПа, А.Иеги). При цыэму биз-наеться, цо дг.оре;:а>ли стресу е як значн! життев1 з«!.чи, так !

' повсякленн! проблема. Перш!, в свои чергу, розбивааться у реальному житт1 и<1 мнохину повсякдснних проблем, 3 й1«!ми 1 в1 д$ук1кт1.ся . Боаекод!а реально! дедшщ. Таким чином, аиал1я психолог иного стресу ьи^гае урахугання об'ектишшх характеристик сигуацП, П

значущост! для суб'екта, 1нтелектуальних процос!в, особиетгских шгастипостей. При цьому реачцП, як» вшдакають у в1дпов<д& ка пси-холог1чкий стрес, суто 1ндив1дуальн1 (G.Cfooper, S.Slcan, S.Villianc.P.Houts, Р.Шезгу та Ш.). Тобто п!дх1д до стресу як до комплексно! взаемодП ccoöhctocti та середовмща передбачас анал!з як з козиц! I характеристики поточного стану, так i з нозиц11 характеристики властиЕих 1ндив1ду особливостей nopeölry стресу.

У в!тчизиян!й психологи стан псих1чио! напруяеносп визна-чаеться як стан що виникае л1д час зикокання лядиною продуктивно! д!ялыгост1 за вадких укоп та пае сяльний аялкв на Ii ефсктившсть. Характер впливу псих1чш! яапруженост! мохе бутя як позитивпш, так 1 негативним, 1 визначаеться як само» ситуац1ев та И оЩнкся суб'ектом, так 1 особист1сними властивостями, иаявкою мотиващои та 1я. (НЛ.Наенко), а також характеристиками д!яльност1, що вико-нуеться.

Ми розглядатимемо псих!чну напружен1сть як прояви стресу нз\ р1вн1 психЬшоТ д1ялыюст1, виходячи з !нтеракц!йно! модел1. Тага:й п1дх1д дозволяо розглядати прояви псих!чиоГ напрудопоет1 в залеж-kocti в!д б1лып загальних особливостей профес1йно! д1ялькоет1 та тривалого перебування у етресогенних умовах.

Проблема впливу псих1чно! напрумеяост1 на nepeöir псих1чних процес1в та д!яльност! широко висв!тлена у л1тератур|. Б1льш1сть . Ппотез, гапропоиовапих у л1тератур!, зазкас критики, але спросту-вати 1х пови!стю важо, оск1льки ..едино! теорП немае, незваядя«? на числзнШ експериментальп1 даи1; е т!лькн теоретично обгрунту-. ваннЯ окреких прояв1в псих!чно1 напружекост1 (Т.С¿Кириленко та 1н.). Дуле часто експориментальн! дан! суперочлив!, цр поп'яаане як а недостатн1стя теоретичко1 бази доса1дЕекь, та)'.. 1 з трудноцзкп визначення ступеня псих1чко! напрудекост!, 1, особливо, сп!встав-лення його у р1зних експериментах та аа р!зкимя иетодикаыи.

Значка к1дьк1сть роб1т присаячена залсияост1 яшзшу псих!uro! напруяеност1 в1д властивостей первово! система та темпераменту (Е.Годубова, 1970, Б.Вятк!н, 1974, К.Гурев!ч, "1970 та 1н.). Ц! ' досл1дженкя проводились перевалю у русл! ксгщспц1й профос!йно! придатност! та пов'язан! з специф1кои умов киробкичо! дШдмгос'Л. Велика к!Льк1сть досл1джень, причадчених вивченкю укоп ст1йкост1 ' до виробкичого стргсу проводилася у 70-80 роках ("доЧорпобяльсмотй пер1од"), цо поз'язано з поширенпям операторских npoi>ectft ! гагеу-ал1г»ац!1 Е,:асл1док цього проблеш над!8ност! персоналу в стросо-

х'сшшх умопах. Ц! роботи пов'язаш голопним чином з над!йн1стю як характеристикою точного глконашш виробгачих опершей, незважавчи "па психолопчну ц1ну тривало! робота в умивах пост!йного плребу-шння у стан! псих1чно! иапр^.^ч'ост1

Анал1з л1тератури показав, що 61льга!сть концелцШ подо можли-Е0СТ1 ¡-:ласиф1кац!1 особист юних властивостей людини поь'япап! а саробаш прогнозу ст!йкост1 до вшшву стрес;-, головним чином, на приклад1 операторiii (Н.Банних, 1985, О.Агуреева, 1984, В.Абрамова, 198-1, А.Цахнач, 1991, В. Максимович (та Iii., 1986, В.Еркзгалов та 'in., ICJ'-U, А.Рачко, 193! . ТаKl зм1нн1 як мотивзЩя, тривояш1с?ь, всльоиа актявя!сть, -ыдноаення до себе, трзпован 1 счь, пспхо.чопчта Шдготонка до д!ллъиост1 та tiü таком вид1ляпть при розгляд! факт Topiti, як! ыоаухь вплигати на nepeöir стрзсу (Л.К1таеп-Смик, 1983 та т.).

Опкз, т 1 лыг,1 врахувашш yelx показиигЛв, тсото всссИчккй ног-ляд на кожну снтуац1ю, ыожа дап» nosarmHi результате при ирогно-5у8а««1 ст!йкост1 до стросу та касшдкт трявэлого перебуватш у стреоогешшх умошх.

Сл1д ¡з1дзнзчити, w,o найчастшо в литератур! ргадуетьси Ипо-теза эал<шюст1 працездаткост! шд ступени яишчно! иапружеиост1. Доводиться, цо з зросташшм активацП первого! системи до певного критичного р1сия ефектишпеть д!ялыюст! п1дслщуеться. Аде при по-fcäsvna ЬтймуляцИ нервоЕо! системи, тобто при з0!льиеш|1 стресо-raHiiacri дмзчих фактор it, показники д!яльност! почшгають зникува-тись (Я.Рейковськиа, Л.Кггасв-Ож, В.ЫзрИцук, М.Мар!:цук, Г.Х1ло-,ва). Шдкреслюаться трудной;! вигначения критичного р!впя у зв'язку а там, а.о однаков! умови породжують р!зний стушнь напруж;ноет1 у рюних ладей. Лрипущошш про !скуваиня деякого оптимального.р1вня псих 1 чио! напруженост!, який зшчно покрашуе працездатнЮть та ¿вд-.Шдуальний у кояяо1 ледиии, було Еисловлоне це в межах rlnore-зи Г.Селье. Цей р1вег:ь лэдииа визнае як харзктеркий, властивий 1й, нркгоданкий ситуац1ям, в яких лвдинз в1дчувае максимальне задово-ленна собой. В сучасшй психолог!! спорту такий 1деалышй р!вепь .стану нов'яеуоться з найвюцою сфектившств д!яльност!. Оскишсм ■такий piEüüi. псих1чно! напруженост! незм1нний в!диосно наявно! си-туац; I. його можни розглндати як особкстюну властивЮть. Тобто, исйх!чка н^пружс-Шсть мохе роаглядатися як псйх!чний стан 1 водио-'йа II оптимальней p'ir.oüb виступас особистЮнош властйшстю. Яа-üiut опг^ччльний р!коль псих 1 чиоI напружеиост! на в!дм1пу п!д про-

au tu стану псих! 4fга Г каируяекост1 буде розгдя даться як особкспсгга HaiipyxöHlcTt. Такий п1дх1д до пс»Х1чяо! каг.рухэност 5 як до стану та сдяопасио игс до особистicnoi зластивсст1 аг?&гог!чго1й сучаскску пои.-ляу на феномен ipüROKiiDCTi (Ч.Сн1лбергер, 8. Астапов) та а шток! дао ¡нтерапцШпЛ модол! стресу. До до-звоаяс при розггил! псрг.щ гу стану ncKjrj чио! юпрудсносп оцПшвзтк сфека-ивШсть пронесу адаптац!! до стресоготтх умов з точки вору в1д«Шюкт! пго-!№tK стану нсих1чно1 иапружояост! в1д оссб«ст!сжЛ напрухенус?! СтуШнь тает? п]дмШност! момс розгяядатксь як наявпий рсперв адаптзщй!1их мояливостей яядипи.

3av:i5üp5e чи н1 дадина, яка npeipoe л умопах псих]чного напружена tu Шдпоглдалышст! положить В1Д того, чя ayule вона пиробитй д1йсно адаптшш) решай I по гНдношэшш до стресу. Але границ! ?а-ко1 адаптац! 5 сбиекен! тряшлЮтю дП «Kijwimoro подрааяика. йоги ко ноШдоыо, як! само часов! характеристик» стрясового шдрззшясз аава'лають або шчсдшгють mokshüIctj» адаптацп организму (Г.¡{.Ушаков). Тему пробл-гма ййвч'гннз. д1огноетаки та корскц1! вегагиг.чях ПСИХОЛОГ*ЧНИХ НЗСУ!1ДК1й, ЯК! шшпсаюгь ЛН-~СД!ДО!С лгглгиву КОКГ'ХСКСУ стрепогсипих фактор in, особливо якщо 1х дгоредо» с plant трапмут! вкладки . (лварП, катастроф:!, вЗйсысоа! д!1, иасйльстго) в1дпсс1т.ся до числа поАсИлыв актуальна. Так! псях1чя1 роадзди отрпмя.гп пазву посттравматкчного сбросового синдрому (ПТСС)," яявй естапиш часом почпв вксштдтаатйеь у в1тчй8пяп1й л1терзтур! (Н.Б.Тарабрииа, О.ОЛазебпа, 1QS2).

Виходячи а ашдюу в1тчизняко! та закордонко! Л1*г<?ра?урч (R.P.ßale. 19&7. P.S.Heute, P.D.'Cleary, Toh-Vcl Hu, 1908, M.A.oW, ; E.J.Brennet, H.C.Schulbcrtt, L.O.Dunn, D.K.Parkinson, 1587), aaapis i?a 4ÄE0 за cboIm гоевтабом зиаэдго пер?31дьзуз я:г ^napio :ra Тр;:-mдькому остров!, так i ядерае бо«5аду?штя ХЦчзсгак тз Рлгаазк}. До цього часу не вщЛшен! тйхно.еог1чя1 «реОлеш! зруйнсяс-кого реаж-( тору. Це п'1дтр^«уе ifanpyr.sjtißi'b у $"01!т;:нгйь'?у,г,0 порзбузза з scal . рзд1ацШ«>1 неОоднокн. Таким чипом гаеиобя аззрП ш %ШО поатш! зукоюкзвати .тг.чпо 31лыз! эа яирете.ч1с-г?3' та тассп-абкЮтп резкцИ паеелепня, як зжешеан» б1лш гязОаявт га еидсп Tjsisjslimo дИ стресоготгиик впливаьт. . ' .

На шдстав! л!тературнпго акас1зу зроЗихн .енскочкя г;одо'

1скуванвя великих груп. як! в!др1з:и1эт?ьея ж «ipoa ТИВ1ЮСТ! по Щдпошвян» до стрэсогсшю! сжсуяШ.1 '¡П>3ф6й!йна-д!'лльн!сть лов яззш а л1кв1дза1е» Hacal^-ils ssai>i! iл!кзtя^тегп

13Вб-87рр., ирацшшкм 1ПЮ "Прип'ять") чи не. мають ооопосороднього в1дношення до авар!) (жиел! рад!ац1йно зайруднених райол1в) - так i часом Д1! стрес-фактор1в. тобто часом поребування у воя! pafliauhiHOl иебезцеки Сл!кв!датори 1986-87 рок1в та пращвынси НВО "Прип'ять", жител( територ!й жорсткого рад1ац(йного контролю). Характер психолог 1чних наслои в у цих труп потершлих в1др1зндеться як глд класичних рис поеттрашатачного стресового синдрому, так 1 м!ж групами. Ирiм того, особливост! лрофес1йно1 д1яльност1, на-лcxi-.imi) до Tic'l чи шшо! профес1йно! общность що характеризуешься песною оамоев1дом1стк>, складом dcoOuctoctI, мають св!й в1дбиток на nepeôtr стану та впливаать на характер прояв!в псих1чио! папруженост!.

Виходячи з проьедсаого теоретико-методолопчного анал!зу исах!чно1 напрухвноет! як стану та як ocoOiîctIcho! властивост! вису нуга загальна ппотеза доелiддення.

РОЙД1Л "Доед1дкеня пеих1чно1 напружшост i як результату еяли-ву тривалого паребувапня в сон! рад!ац1йно! небезпеки" врисвичений розгляду методики 1 методолог!I доел1досиня та анал1зу отриманих результат I г;.

V nopmln частин! другого розд1лу ("Методолог!чна та методична основа доел!длепня") дадаються методолог!чп! основи розглвду • фуккцюналш« стан!в та лрошнуютьея характеристики прояв!в псих!чно! напруленост! як стану та як особистюно! властивостi.

Характеристиками прояв!в псих1чно! напруленоот! як стану е фоновмй р1вень як характеристика стану попереднього щодо сильного короткочаеиого влливу стресогенних фактор1в; актуальний р!вень як характеристика стану який виник внасл!док сильного короткочаеиого впливу стресогешгих фактор!в; та дом1нуючйй р1вень, який пропо-нуеться як характеристика стану, то став переваашим внасл1док три-валого перебування в стресогенних умовах. . ■ ч

Характеристикою псих!чно! напруженост! як особист1сно! властивост! пропонуеться особист!сна напруженЮть, тобто р1вень, при якому якому суб'ект в1дчувае себе найб1дьш комфортно, в1дчувае впевнен1сть у сво!х силах та задоволен!сть результатами свое!

д1ялы10ст1.

3 метою перев!рки над!Яност1 та вял!диост1 методики визначен-ня вапропоиошних характеристик ирояв!в псих1чно! напруженост1 проворуюсь п!лота^;г- досл!д*ення.

- и -

3 метою вивчення характеристик прояв!в псих1чда1 напруженост! застосовувались модиф1коваиа методика самооц!кки стш!у псих1чно! яапруженост1 Т.Дембо та методика ДТП!.

За методикою Т.Дембо визчачалисъ фоновий, актуальней' та дом!нуючий р1вк1 псих1чно! наиружеиост! та особист1сяа напружен! сть. Для визначенкя дом1нуочого р1еня пропонувалОсь в1дзначит;« на шкал! Т.Дембо р!вень стану псих1чно! напруженост1який оуп найб1лыя характерним для останн!х 3-4 тижн!в.

На граф!ку лицам!ки псих1чноГ напруженост1 (ДПН) окремо в1дзначався р1вен& ссобистШю! налрухемост!. У раз1 виникнення вагань у визиаченн! такого р1вня, пропонувалось спробувати оц!нити р!вень псих!чно1 напруженост! який 1снував на момента, як! за-Пам'яталися як найкращ1 у житт1. За методикою ДПН ресструваласъ також динам1ка задоволекост! собою 1 насичен1сть добрими та лога-

ними п0д1ями.

Ддя досл1дження зв'язк1в запропонованих характеристик псих1чно! напруженост! з особист1сними властивостями застосовувались. методики Р.Кеттела 1 шкала самооц1кки реактивноI та рсо-бист1сно1 тривожност1 за Ч.Сп1лбергером.

Зв'язок а ефективи!стю псих1чно! д1яльност1 вивчався за пробою нервового напруження та псих1чно! працездатност1 за П.Хиьчен-ко, яка дозволяв оЩнитй ефективн!сть процесу переробки 1нфор-мацП,, що е психолог1чною основою будъ-яко1 д!яльност1; а такоя за методикою залам'ятовуванря сл1в та прогресивними матрнця-ми Равеиу.

Вплив вид1лених характеристик прояв1в псих1чно1 напруженост! на стан психоневролог1чяого здоров'я оц!зювався га . суб "ектавкиги та об'ектишшми локазникамл, Суб'ективп! покагкики псих!чяого здо-; ров'я одергивались за опитузалышшя стану псих1чйого здоров'я Ш? за Д.Годьдбергом, характеркстигг! Фулкц1оваяькага стану нервово! сйстеж одержувались га кольоровш тестон М.Дяшеру. Об'ективюш крятер!ем снступагш кагтн1сть псяхсневролоПчнбго д1апгаау та ступ1.ш> прояву захворавання га аиад1зом'ыедачао1 корткя. ,

У досл1даенн! праймам участа прац1вишй НЕО "Прип'ять".

Шсля зак!нчеккя досл1дешге було проЕвдено • статкстичпий анал1э отримаяих даних. Вмшристовувався пакет нрограы кош'птер-но! статистично! обробки даних БЬаКЗгарЬ. • " " .

Проводився кореляЩйняй аяал1э зв'язк}» эареестрояапих. докез-глк!в псих1чно! напруженост! за методом рангово! корэляцП Сп!рмэ-

на. осооистюнз напру*1»! 1сть поь'азана з "самодостатн!стш" ?-а Кс; телом та уеп)ан1етю *ирШ<>пия задач аа методикою Гавела. Тобтл. ииз»кий р!векь особист!оноI напруиеност! сШяШдвоситьея а {узки иешш допчним мислеияям та соц1алъною кезалежя!етю. Не може иоы-качагась на характерных стратег!ях ши*д!нкй та сфеитивносп прий-к^ття р1и»вь в умоаах екстремально! еятуац! 1. KpiM того, р1пшп. .-¿uoiiCTjcHo! натфужейоет! ея! »покоситься г р!вяем на шивят най вичгЛ еадопааегюсг! собой аа методикою ДГО1 (К-0.43, р»0.ГО1, що и$£твердхуг- вал!дн1еть роеетр/емого параметру. Аиал)э результат!к ироби к-ч оетеетову над!ин!сть иокаанякя особчстюко! • нглрулояпст! л1дтафл»й }!пд1йя1сть обрыкого метолу ревспод! I р1вяя г<оо 6sri::r!t:s;.!! иалрууокоит! (когф!ц!еит ¡вдтестово! над!й:юст! за мето ВО» Р.Кендала 0,Р9, plb6ltb ДОСТОВ!рЯО.Л'! 0.00!) .

Ьуь проввдг'Ияй анализ вапропонованого показника дои!иу»-.чого р1вяя ncKxlUHOi напру¿сеноот! аа методом тяо.чяих компонента. Аннз!» покаааь, що дом!нуюч>1й р!ваиь но яов'кааиий a iwmn« ироя вг.мк ноих i чно! яаярухыюст!, ал е. коко;-;»; з«а«ну чаетину вег^ию! дискереН покдчкпк5в шшчю! иапрукьносг!. При чьему доШнуачии р!ьень психiчно! lianj^v.ocTt входить до ода!?! коиионенти 5 пи казнилаш ефектшшост! лсрероСжя )яфэр№Ц|1 та запгэй'ятовувакни, щелоку тс кайб1льяу взгу серед нал, що дало эшгу ювористогуш• т» яохаииик доа1иу»чого р!вня ncHsiniio! «ппрукеноот! для ели яки вгитву триязаого перебувшиш ъ стр*-<ч>гей«5их уыовах. Сл!д э!яы-.«чй-•Jh, nio »начну гагу иавть тахок иоказкика еп1шйлношоянл осо-Orta-ncbos »wwvxmioct! э iwsnftw прояиами пск"л1чно! ьапруженост i, що у;чгодг,у'<-:?ьоя а загалыл» Ипотеагез досл!да&нйа.

Тшг,:ы ишом. анав1в результат!в гнлотьжаого етчшу доел!да«ньи покааап доциъшетъ йикористооувйяня методики ькадьно! ощяки Дем-6о дла вивчеиия характеристик психtчно! иапрукеност!.

'Яругд частика другого роздиу приевнчена еш!!р1чноыу доел'.д:*йкк1Г1 г.ройп!в психIчно! нацружекост\.

На цьому етап! доел имения не вакористояувались методика ЛТК, ггрограейгш! матриц! Ганеиу та тест lUtawua у ев'ягку а масовям xapaKtepoM обсте»;енкй. Игойодйвся mcasie соц1а51ЬЯо-демограф1чнвх дгишх за анкетой.

Йосл!даетинл проводилось у 1Ш-роюь" на бай! уЛд^ишини пскхосо'лмонекг^лсг»! та реао!л1тацЦ {нптитуту кдИпчнги Г-«Яолог1! Наукоьогс центру $ад!пц!тю! цс-дитни. у ,досл!дл'Ья! брали- участь 630 потеря»гих пнас-л!. "-¡о^и.'иль'^ж^ ншц.5\,

ак1 ваходешюч на обетохени! в НЦГМ. До груш* взщшш Прац1*ник1 IÎHO "Прип'ять", учасник! .'йкьйдац! ! наед1дк1в ЧсрноСиаглу-.о: авар! t 1986-198? рок! в га аггел! рая1ац1Шю-8абруднеиих тестер!й.

Проа.дяоя матоа досл1дкейня га цьоку етап! було зивче:шя сесб,меос?еа ся18в!лноже)шя нрсяп!» iicsixîwro! кзпружйносп як стану з ссоб%е?1смс5> напружен!«*). D Шея м?тоя проподився також ana.« la В36М038 "язк1в дииам 1кн нрояв1п исих1чно1 «anpyasenocïi в ¡шрпозо-пспхНшо» аахворюван1 ста у людей, як! триЕалий 'sc npmp)-ють в уноьах рад!нц!йяо! иебезяеки та пропо/цсяась авро&щ!я роз-' ¿^блеио! методика &ц!пки пгих!чного здороа'я.

Иатематична обробха результат!в. отрямачих у досл1дх«8н|, дозволит запропадитя 1нтеграя&н! покнанюш аагашюго перечного ядороз'я (па бая! метсдикн (ÎHQ) та ефекягоиост! д{я£ыюст1 а перэ-ребки !пфсг.каиП (па баз! методики ГОШ), нк! втористовукшсь и полаз1-!Епыу amnia!. Обчислен! ochoshí сузтйсти"к1 хграятвриптакк та лосд!д.«-ний характер ровпо:«!лу покатист пс«х1чкс1 иавругс-1'ост!. aoMtayssmir р1вбяь пс»х!чно! иапрукекост! мае вмш.штея a 6 ht ароотпння. КсГ'9Лчк)Я;гий гназ!а показза ав'язо'г г-асокого дощкуачо-го р1вяя а nor!рвениям ефдагирносп псй/лчно" д!ялиг:-С7} та стаку ncsa итого здоров'я, а такс.» з зростздшям cirryaTKEUöt та осо-6V.CT5CKOÎ Т)'.';;П0Ж1?00Т1 Î СУ0'CfMïÎSWOÎ OUÜfKK доза опротяокня. показная ако! ко аое'пгатка э триьаа!счч'пзробуяаикя у SQ-км sok! . Ерая>ру®чи hos«.«áím 1 сть суб'сктнвяо! сшнкй дсзи onpoyiíterow з!д твр«1яу робэти у pq-km bgh!, мпкпа зрсСнти гисвовок, ii» вростшш субъективно! оц1мки доая епрсн!Кения ¿иггсяяы чиной пов'яьаие г. фукаиовальним о тянем noüxiic? та ^-оотчикям яомигукчогп pi сия (ип

-г

руженост1. /

Днал 15 короляп:й'«х зв*яэк1з сп1зв1д«ох?кь характеристик про-I1B1B стзяу ttCItXlWOl nanpyüWHOCTt S ОСОбИСТ!СПС.Д йя5фужрн1стя но-

кпяас тенлечц!« Г.о кш»зтпст! Нггаграаьиого вокяаюпеа еф«ктиг>»гост1 психНшо! д!ялыю«:т! ir покагчника |хпб1йност1 ъул'уляъипго р|йкн психНшоТ ианрул^иост! п!д чао здкокеиия uiel дшьност! г от-Вист Юною напруженЮтю (К=-0.1Я. р-0.01). тобто спи пН'-онь

ппихПшоГ капружеилст!, п!д час л!Я-аьноот! до [.ibiw ссоС)и»:т!ско! Нг1ПруЯ<"-Ч01;Т1 . T»!Vi РИИ«г €>}«ктйвя!сть псих!чио! Л1ЯЛЫЮСГ : .

Для /.".artuii.hi-яйя характйри.егик hj>oa»ib япйХ)чио1 н?итг->,«тноот1 буя провод^ний анал!» за мвтод-л* головки* ко«пок*нт. Ш» плади^ч, £>0-^2:8-. яисперс! î по доб! I'll! мол- бутк п&аоаино -Л д^пгм.-г:.}-них чоти(й'г.а' компонент:

• 14 -

431*02 + 238*ABS(0Ь•0p) + 132/.ABSÎ0p-D1 ) 1G*D1 t 8*ABS(0p-D2)

PCteiiZ ». 526*ABS(0p-D2) + 3B5*ABS(0b-0p) - 292*01 ~ 871*0p

- £04*ABS(0p-Dl) + 167*D2 - 146*0b

PCtenS - 11B0*D1 4 905*02 - 632*0b - 301*ABS(0b-Gp) -

- 179*ABS(0p-D2) - 117*AB3(0b-Dl) - 50*0p

PCton4 ». 727*02 + 619*Op + 516*0b - Г84*АВ5(ОЬ-Ор) -'¿l8*ABS(Gp-DZ) - 168*01 - 57*AB3(0p-01)

n

цч Op-ocoftHCTlcHa напруженЮть, Ов-дом1нуючий р1вень, D1 -фоновий р1вень, Пй-актуальний р1вень(показники нормован! для середнього значения 0.0 та дисперсИ 1.0).

В перш!й Г0Л0ВН1Й компонент] псих)чко1 напруженост1 первеваж • ну вагу мае дом!купчий р1вень стану псих1чно! напруженост!. Зростання показника першо! головноГ компонента в1дпов1дае аростан-н» срояау вахворювання.

У друПЙ головн1й компонент! пров!дну роль грае сп)вв1 лишения особист Юного р1вня , п4пружеиост1 а дом!нуючим та актуальним р!внями. Зростання показника друго! головно! компоненти сп1вв!дноситься а погашениям стану псих1чкого здоров'я та ароетанням особист1сно1 тривожност!. Поряд з цим мають тенденц!ю до зростання ситуаЩйна тривокн1сть та ступень прояву : аахво-рвваяня sa пров1днкы д1агнозом. Така ситуация б)лш характерна для ос1б в тривалим тару»ном робота у 30-км зон!

Третя головна компонента ыае переважиу вагу показник!в фонового та актуального р1вн1в псих1чно| напруженост). Вменшення показника третьоТ головно! компоненти в!дпов1дае поп рвению стану психîчкого здоров*я та б!яыз вксоким покавиикам суб'ективно! дози опром1негт.

У чвтверт!й голови!й компонент! пег*Баяну загу щ© актуальней р!ййнь псих1чиоТ напруженост i. Зростання цШ компонента вIдповtда® п!Дв№56йню ефективиск;т1 вапам'ятання сл!е.

Анад1в достовSриост! ро»б1жностей за методом Улняа У1ти) подавав наявнЮТъ дос?ок!ршвс розСИжностей м!ж трупами вид! лет»«! ступеней прояву захЕор»ванкя(здоров! та хвор1) та пров!лиим л iar• кояоы (психоневрологt4HHft - загальносомятичний) лише г,а другой т-я

- "PCt'enl - 1402*0Ь -- 4б*0р

' - 15 -

третьей головною компонентой. Проведений анал1 а розподМу цих компонент ¡ю вищенааваним трупам показав аростанкя друго! компонент« а оростанням ступени прояву захворювання, особливо нсихонеьро логичного, третя компонента в тих же випадках эменгауеться, Обидв! компонента мають велику д1сперс1ю, що не дозволяв використовуватк 1х для побудови критер!и каяйкост1 захворввання.

Виходячи з припущення ш,о еп1вз1дношсння прояви псих 1',-но! напруженсст! мае пров!дну роль щодо розвитку стану псих1чно! пап-руленост1 був проведений пор1виевкй анал!з характеристик ирояв!в псих1чноГ напружекост!. Збиыпеикя чи зменшоння зпачення характеристик прояви «оже бути неоднозначно нов'азане з поэитишиш чи негативними зм!наш псих1чного стану в аамешост! в!д Гх сп1вв!диошення з особист юною напружен!стю. На баз1 яоришевогс анал 1 ву була розробдена методика Сально! оц1нки (ОПШ!)дл псих!чна напружен 1сть оц!;повалась в заяежност! В1Д ступеня негативном1! наявного сшввшюшення характеристик прояЕ)с. Поршшвий анал1з дозволив виясити сп!вв!дношешш, як! св!дчать про каявшеть негативного псих1чного стану;

- велика розбишеть М1Л дом1нуводм р!вкем псих!чно1 напруже-ност! та р)внем осоОист)сно1 напруженост! св!дчить за иизысий р1вень задоЕоленост! собою, иаявн!сть дезадаптованост! мт власшя-•ад потребами людини та иа»кодишн1м ссредовидем;

- Шдвищення доМнуючого р!вня псих!чноГ напруленоет! •пов'я&аие з погашениям стану пейх!чного здоров'я та наявн!сти р!зких за ет!олог!ею вахворювааь у тому випадку, коли дошнуший р!вень аначно в!др1зняеться в1д особистзсно! нзпруженост!; .

- гпдеищЬпня актуального. р!вня пснх1ч!ю!. налружексстз пр . в1дношенню до фонового, аалелить в!Д суб'ективного сприймакня складност! &апропоновано! д!ялыюст1' '

- спад псих)чно1 иапружскоси п!д час досл!джешш мо*е по-яснюватись втшкнеишш у обатехуыаного япеененаст! у нсмояигияоет} для нього ефективно викоинтй заедания 1, як наел¡док, В1дсутнсст1 зац!кавленост1 у як юному ьиконннн! ¡¿алропоновпно! Д1ялыюет1 або пов'язу.ватись а повним аривои Д1ялмюст1 та в!дмо!;о& й1д продолжения доемндж-ннл. Таким чином, спад псипчно! иаяружегюет! п>д_ час функцюиально! проби, як 1 цадшрис п!двиг^-иня ¡ж-!Т--.ыпгэ р1вня в1'.г,!!осяо фонового, нос'яэап ) в наяыпело негативного псих Иного стану: ...

- зньчно ыадй • эа особист 1 слу ючпрухаи!сть с-'.'лтк ртчк»

ßC.ixl4U0l HanpyJWBOCTt, _ооо&ш*о у ягладку, коля цей piucnu за дом 5 ну ячий, 1Ю8'агз?Г;5й а »<а»аи1сг» н$гат»и;;юго психИжого стану, аба, у випад|«у колк фоиосий р!веиь шблкяуеться до «тсймгчш«? кожлизсго. с иеадекг-атааю оШнкоя оитуацИ. Фоиовий pi а« и»., -жк»' наближа^тьоя до мппмума та злачно моядай ян дом;ну«чпй xi-x с?в1дчнть про наяде1ст» негативного ncuxiUHoro many;

- значения актуального ршга мекзо за покдзник дошкумчого, piww псих!чаоi иапрукенос-П. особливо якзда акту&пьний picc-н! •птачно порей 1льыуо особист»сну капру»и1сть, пов'яааио с розыском негативного псих!иного стану.

ЗагашшЗ бал -а ц!ео Методикою станоьиг. "б" у вигадху пайб!льш позитивного результату, та "ЕО" у иайЗимз негативному вшадку,

Акал»з аагальаого балу ва методикою ОПJTH иииада каяг.н!сть ко-реляц!йкого зв'язку si ступеней прсяву гахкфввшшя (КО.01:, р-Q,01 в ц1лому ко доб1рщ та К-0.43, p--O.ODOO по груш а пеи>:о-невролог!чши дьагкопом) га з 1нтеграшгим по'льшшкои пскя1чного здоров'я. (к*О.Яв, p*0.G003). Ha plßHi твндонц!I взявнкй вь'ят-: цього показника " тригаШст перебуванкя у ЗО-.км зон1, суб'октав-иою догою- оярсшявная та трквоаалстх». Так! результата аяазпеу розглядадигь як п1дсгави для poapoQis; кратер!» nammcn пснхонев-ролоПчних захворггааяь tu иогатясккх стаи Is. Це шдтзердяусзв та-коя кт.л1в дзотов ip.uocn ровОДикостей ггоказника вагалыюго балу м!к групзгдь еидШ;и:«Д1 sa ступоноы прсяву захаорюигиня та прошяним здагпогои (нгивша ки plrnii O.OOüi Mir, yciMa сп1зстагле!ыш5 группами). Проведений зшл1з «шетотпого розпод иу легального балу аа ко' тода?о» Olimi яока&ав, ко критичякм pi днем е бах "12". ион .вий бал сшдчить sa з1дстутя1сть психоневролог 1 чних захзорсБзнь га пзга-тйзкйх ста«!в, Otxmtä - вй Ix заяви 1сть. Анал1и сгИвиадзинл ярл-ко! класифпзд»I еа паявя!сто медичного дшгнозу s непрямою мЦккоя через загаа.«>яй5 бая за ы?тодяшо СШН показало 80,» •точнЮть передбачення. Загалышй баа аа кетодшкш ОГОШ показав та-ras «aKBiitCTfc коредя'Д1йнйго зв'язку а 1втоградькии покагникок оф'М-лг>внос'д'1 пшн!чно1 Д1ялыюст1 sa мртмдеко» ПИН. Анал»а ро&-нод!лу Ts достов1ри2ст1 розб1жностей »нтегральиого покаиняях! ефок-тивност! псих1Чко1 д1линост1 зз груяауз, ш xaraKTcpssjwrbeu яагагьтш бгло« за метод;я-:оа С-ПРЛ пшл-зрдть но зростання г&тлрп^гс 6'wy с фактором, що нзуатяьяо вгиягзс н« >!с;:х ¡чно: Д1нльн;)ст!.

Трета частика другого роздиу прнсвачена arastsy отришяязс s досл1джекн1 результата э тощей гору особливосгей д1яльыост5 ладей, цо працшгь в зон! рад1ащйно! иебоопски. Проводився пор 1 бняяьний анал1з Шя трупами як1 розр1эшо?1>ея тривалЮтю профессий! дгялыгост! в стресогеншх умоьзх та и1рою профес1ЯЯо! ак-THWiocTl no niдяояеяшз до стресогеяяо! сятуадП. До<1а1дауЕалисг> групи прац1вшж1в 1Ш0 "Прия'ять" (середя1й тераш перобван::я у 30-км вон! 4.5 роки), д!кв1датор!а (серодя1й термш поребушшяя у, 20-ка зоя1 2 м1сяц1) та житал1в рад1аи1йяо-габрудивН1« терктор!й.

Аяал1ауш12ас& достов1ря1сть роввШгостеЯ годо название труп головнях noKasfîKKtB ясих1чио! яаяруяенсст!.

Другз головпа кешокента псйх1чио1 напружеяоет! показуе каппа 1сть розб1хностей м1а змтеляы тернторШ жорсткого радяащйксго контрого та прац1вникачя ПВО "Прмп'ать" 1 безпоссредтмн учаейика-ш Л1кв1дащ1 яасл1дк1в агарII (m pjsai 0.001). Тобто, «я ксядго-кенга тхе пов'явуштисъ s кяявнюгю чи в|дсутй1сга йазпосередиь-ого аа'язку профес1йнз! д1яльносТ1 а Л1ктдац1еа я>*сл1дк1п аварit - тобто м1роя ярофесШо! шстяшгаст1 по а1дноаеняю до стресогеяяоГ ситуац!I. i

Загаллний бая по психолог 1чн1 Л иааруаеност!, навязки, ив вя-явдае досгопIрних розб!жностей Mis rpyrmwi аПдяо a Mlpc» яро-, феешко! актйЕЯост! по В1дкопек!Ш до стресогеяио! ситуацЦ. uis трупами, яю а$др1зи.<штьоя терм!ноу робота у 30-гаа &о:ч так! î>03âlX40CTi наяви1 (ua plEHl 0.02), '

Для ДОСД1ДЖШНЯ причин зроетання показкяк!в гагального балу та яру го" голояао1 компонента у груя alKbSsaTopiB та npauinmwia ПВО "Прия'ять" «роводкеся анпд1з частотного розподиу гияшгос?» психоневралог1чяих та г5е'гроонте-ралог1чяия цахворавзяь -в sasss-KocTi в1д термIну роботи у 30-км асн1, кгаа показоы яростапий психоневролог 1чяих та зменианкя вахвор£апиь з зроотштяя TepMjHy робота у 30-кц ми!, -

Проводйвся шгал1з особ.г.нсстеИ ярояв1ъ ясяя1чяэ1 напру*»-.' HOCTl та И вплиьу на стаи яеихон*ролог<чпого здораз'я у групах, як1 в1др13!ш«ться типом профчзешко! д1яльн0ст1 s гимн. Анал1э про-' водиися окреж по групгчя л1кя1датор1в, дс иэлпа 1 "гак! тякы про- . фес!йио1 д1яльност1 як "Людика-тохн!ка'\ "^дшта-люднна", "Ладя* яа-природп", та у rpyni гтро-г! sentis Ï3B0 "Прип'ягь'1, до яшм? ?чпя "Лпдима техпПга" тл "Лчя-иа лкцииа". Ачнд1а ров под 1,-/ п : wwav загальясго балу за методикою ОПШ показа» Jîaai:HiRtt с.г»чио! kiïv-

koctI негативних покааник1в у rpynl' людей, як! мають профес!» типу "Ладкиа-двдина". У сОсгежених, чиа профест вцносяться до типу иЛюдИна-техн1ка" наявиЮть негативного балу за методике» ОППН дегдо ыензв. Це взноситься як до персоналу ИБО "Пш«Гять", так i до Д1кв1дат\>р1в. Значно менаа к1льк1сть негативного балу по ясих1чШй капруяеност1 наявна в груш людей, як1 мають профес!» типу "Лода-иа-прирада". Такс сШвв!ношения характерна 1 для розпод1лу психоневролог 1чт« д!агкоа1в ¿ цих групах, але у контингенту, що трива-лий час праздае в зон1 рад!а«1йно1 небеапеки к1льк1сть наявних зах-вортакь перевизцуе к1льк1сть негативних показкик!в по псих1чн!й капрукеносП, тод! es у rpynl Л1кв1датор1в сп1пв1дкошэння аго-ротнв. Це може бута пов'язано з тим, що виачка частина наявних Еаксоравань у пргц1шшк1в НВО "Прин'ять" позснсзться иегатавшыи уиэь.-шх прзц1 не Пльга за наяшистп стану псих(чиоТ папруженоет!, ■ в чо& час як водо л1кв1датор1в лров1дною лричииоэ психоневролог 1<шо1 йшсг.о£шзайост1 юступаз псюпчзгий стан.

У трупах га типаым професiйно! д!яльност$ буяи бия1лон1 й1д|рупи еа npo^scí^üoo спец1ал1аац1ею. У rpynl прсфос!« тапу'\Шо-^жз-текя!^" бу®! вад!,мш1 np«f«clft;;t групп, bkí кгузть видозвеянк до Галуэ! вдзрно! еаоргеша та радЮлоШ (npauijumiai СП "Кдап-¿e¡v¿ , CP слзц.!шЛйуеп,ся isa депактйвзШI, та працшжа ЧАЕС) та npatcclüHl грука яог-ой1глй5 спащшгыгостеа (буд1веяьяжи та вол ti). У rpynl ирофгс1й типу "Лйдина-людина" були г.ид 1 лен 1 ио-íSS'iaí сращшки, працкаш© сфера иосдуг (яятдове господарство та торгс&я) fa едыШстраШя. У rpynl профасШ типу "Лядина-природа" niSUsEt ШДГР7ПИ прац!сшс1в зодкего та лЮового господарства. ; Дкал1в рээпод^гу п1дкщгкаго загадьного балу за нно&хов ОПШ F цта групах cc-íasaa, щз вегативн1 характеристики пскг1чно!

иаймека taparsepnl дая ярац1втшв, пос'яааййх з йдер&са енергеетет. Д&щз Olatsa к1льк!сть нзгаткЕних ощкок у &зд11в, Оуд1в0льязк1в та прац1'вилк1& люгоспу та водгсспу. KaSrlprl noiíassssai ¡¿зеть врац!вйН1Ш сферя послуг та медики. На-ешоть вашохвврс&оПчтх siaruosis апачно перебиьвуз наяшЯсть кэгатквшк Casis ко псих1чн!й иапружвност1 в групах прац1вьт1в, 2s> яов'паак! о ггдериоэ снергетйизю та у sel* грузах нрофес!й, шр в1дйэс§?ьсй ю r.nty "ладика-^дика", у прзц1вкйк1б дог.омкяшх сп-зц1алькост£й та груп профзсШ типу "Лядииа-прпрода" негативна m'Mwa с лг^в1дкой прп-лте:: по в1дво2вшга до ваяв-

е® n-lxoüc. • oti4"m?. 'i -^fr-cjjíb.

У 3AKIH4EHHI п1дбито шдсумки проведения досл1дяень та яаы1чен! шляхи яодальпгоГ розробки питаяь, поз'яваиях з проблемою досл1дхзння. 0держан1 результата п1дтвердииш писунуту г!нотезу i дозволили сфорцулювати так1 висновкя:

1. Псих1чна напружен1сть може виступати як стан та як особист Юна властивЮтв. В умовах тривалого впливу стресогенних фактор in псих1чна напрукенЮть характеризуемся сп1вв1дяогвенням 11 прояв1в як стану та як особист1сно! властивост1. Характер цього сп1вв1д1юиення зумовлюе яегативний чи позитивпий вшжь псих1чно! калруженост1 на стан псих!чного здоров'я та ефективн1сть псих1чио! д1яльност1.

Z. Особист1сний piseHb напруаеност1 - в1дпосно стаб1лъва прл . рогестувавди характеристика, яка пов'язала з р1внеы псих1чно1 нап-руденост! на час найб1льшего задоволення собою та сп1вв1дносэться з розвяпуякм лоПчким мисленняы та социальной незалеяя1сто. Показ- , 1кк особист1сио1 напруяеносп доитатпьо вггоуо входить у aci чоти-ря виавлен! голобн1 кошгонеити псих1чно! напруяеност1, яр дозеолпз прклустити пров!дяу роль особнотюпо! яапру;;екос?i як asacrasoetl подо 0Ц1ШК характеру розеитку стану пснх1чио1 шпругешсЯ. Де порадело за основу ровроблено! методам пор1гаевого анад$ву нрояв1а псих1чяо1 иаарухеност! та шдтвердауглся отритнэд ън ц1ею ыетодикою результатами.

Дом1нусчий р)вень псих!чио! напруиекост1 е характеристике« стану, е;о аи'пикае 1 стае перовагашм яра тривалоыу перебувгли! а стресогенних умовах та пов'яззнкА з ¿ункШокальшш стаиои псяж!ки. Дом1нувчяй р1зеиь стану nciîxiuuol нзлруяепост! не може бута назначений через inai характеристика прояв!» ïa пов'ятгшй г» еф?к-T!!3.4lCTS) nepfifliry ПСИХ1ЧНЯХ ПрОЦеи13 та П«ИХ0*Э«01иЙ!«1У стиисы.

Характеристикам;! стану псахИно! иапрузкшет! m поточякй момент е фоновий та актуаший pies t..

З.Ступ!иъ po36lSHDCTi м!я актунльним р!внеу немх1чно1 жепост! п1д час внкоиання д1яльиост1 та сссСястЮно» напру*:«ш1етв, , яка властива для uie? асдини е одним а фмтерш офоктив»?ос?1 псих!чно! д1йлья0ст1.

Лом1ну»чкй ртеиь лсих1чно! налрумекоет! пов'изаяий в пепраеинаы стану психИшого здоров'п, але не мохе служит» критерии нявност) вахтюрявата, оск1лъки негативияй чи позитивная ыитя вростаиня дошкужого р!вня на стаи псих иного адороп'я залежь В1Д сшштдкошетш Ще1 характеристики прояву психшно! шф]ш-'йост1 в особкст1сно» напруаен!ст».

1ри перл1 головн1 ксмлон&яти те« пов'яаан! з характеристиками стану психкиого вдороь'я, але не иокуть виступати критерии наяв-даст1 кеяхонезрояоНчгюго вахворгоЁання ощилъкн кзють ведику ЛлсЛсрсШ псгсгхРляйЯг ва трупами з р!енш ступеням прояву та характером еохиороь&нпя.

4.Сщкка шШШдиоаеиня ярояв!в психшно! нзпружетюст1 як стану та «к осо5кст1сно! ъластивост1 на шастав» пор!внеього е;;ал!зу характеристик п;кяв!ь вистугш як критер!й иаявяосу1 лся-хо!«евролог1ч?й5й шхаоревакь та негативных пешчних стан!о, но вдяпгкшть ка ефт»5зи»сть псях»чио1 д1длы;ос71.

Орда® аз к-швшетю псйхокевролопчяого еахвор»-

шшя сщтнт э оцшеок? через показник еагальиого балу ва роз-рсбз&йоа «й Шдэтав! щ-ого крятьрю штодикой снйггрес-огиш: стазу

ГХУЛ1 «ЛЮГО ЗД0Г.СЗ5Я У 80,61 Ш7ДДЧ3. В -

Г'сэулиати ието£я«; бально! о«1нка характеристик прояви пшшчао! ка!фук8к0а?! (ОШШ) псаря*» п1лтегрякушь .вненовкя, оу^шш ыт^лтп ааьшшого вглшву.

С. В еаасггвооп в1л оооОшносш профшняио! /аялькост! ярояэя йснх»уяо! тируйсвоет1 у контингенту, по працзэе ь уьюазй рад1ад!йко! нгбг>зле!«.

Агливва врофгсШяз Д1ёльн1сть, евряшвааа на яисв1дацт ваеящ«1в аглрп ьууоагле еростапнг цокавнш?»а друго! голоеко! »«х^шект»! псюично1 К£Пруш;ост1, щр пов'яааве в пог1ршв!шы стану влоров'я» га врасх&кяя« кинькост» псяхопевролспчки* сахвор-о-• ваш». '

!э гростанягш травалоот» робота у ЗО-ю: аоя» псг»гсуетг,сн сп1Е21даоЕ^нет йрояв1в ксах1чно1 напружено;;?] як стаяу ъ осо-(Сиспсвоо ияпруд<251ст». Динашка ьаявкоот! гастроснтеролог5ч>ш та ' исяхоневра£ог1чш.а; аахворгзваяь у сШБстаалепя! э тряглл!слз робсти у 30-т та св»Я'СШ>, шр короткочасне яерсбуьгннл у стресоткшх у:гзваг, пой'я&упгх 8 радпашякоя небеаяекоз пршдадзчть до еростайкя

• - - 21 -

iíiabKoctl racrposHTepíMoritjHHX aasBop£saK£¡, b ícfl <:ac sk tpamza nepeOyBfiim.T y cTpecoreíüwx yMOEax cniBBiiErocim.es 13 spootaua^M CI.TOCOCTI ncuxoüeaposor 1 mtox 3axEop»ua«b» mo BianoBijtae hersanBao-uy cniB5ifl«cn«Hii» nponBiB ncHxmnoi JianpysteKocTi.

Seso» pasiíKy ca éranos* ncíixlVHoro asopos'« cepsa npaio^^íax y con! paaiaalfinol HeOeanerai e ;ncum. r;<i Ma»?r> npo$eci» ?í?ny Ka-jm/nnra".' Jtes me! rpyisn xapanyepne iiaííCuta Horan-fEHe cnlBBiHHOffisRHs npoaslB ncHKlmroi iiajipysíeíjocTl, aicc s npoBiflusai no EÍSHoffiCHH» no BasjBHocTi ncHxoHeBpojicrimtoro aianiosy. floxo !tpaai :ape:<yep»cr.tK5í eckxIihoI HaopyseüocTi y rpyni npajecia rany "j^ffiína-TOHaitía", ra smwho Kjesni b rpyiü rany "J&sHBa-cpiíposs."..

3a p03n0jjü0M «a npoícciain rpym aono» phshsc/ üo;jk<bj1 : npatrtBHssci Ta npaatBHHKH c$epM noasyr, y sk«íx KsraTUBae cniEBiano-B8HH8 npoasiB ncsíximioi HanpyKSHocTi s npoBlflJoai no BJflBosemm so nciixoHeBpoüoriuHoro jjiarH03y. B jipo^eclfiHinc rpyoas. sjo üa^vt 3ljjnoseiiH.i so wep'.-ol cneprerKoa Tamaioüorll cjUBBijsBcssaMt cpo-vioiB ncuxl'iHOl BaopyHSHocTi BHaiao Kpaao. ajts nposisay pa3h, eiairpftatb nc:ixohí'bpojiorivhí niarao3m. he «os® nogca»ba:me& twj,' no 'ísktop p&íUaiíUtnoro nmay óecsosspembo nÓB'sssaitS o npeí^rrcíi tx npo^ecisao! alasiáocíi, a no a aoBstmo» yaoscs, ca as»l sosa; £8»08797&ca. fareaa ikkom, BiicoHsá! pimüt npo|®cigKoi Mocti G20K76 'seranraaua BOZOS crpscorsHsoro éaswop^,'' 30' BCKK.-samcsr «a r^sjwepi enísaisKosesxa' ujsmbis nc:¡xvinot •

®t csaay sa as? cccSaorissoi. Macra*e<»i:'."

Основа» результата дисертацшгаго досаидження викладон1 в та-ка публ1кацгях:

1. К авапизу проявлений психических состоякий личности // Покзолопм и научяо-техпический прогресс. Иат, Всесоюэя. съезда психологов. - М., 1989. - С.169-170 (8 сп1вавт.)

2. Использование состояния психической напряженности в целях • прогнозирования профпригодности и оценки успеикосги протекания

процесса прсфадшггащи. Мат II Всессюзи. конф. по экспериментальной психологии. - Львов, 1988 г,

3. Фоновая психическая наЕрягсшшость как индикатор скрытых конфликтов. Мат. П конференции по тюнетруктивиой психологии. -Красноярск, 1980 г.

4. Психологическое состояние населения подвергшегося воз-дойствпя последствий аварии üa ЧАЭС // Тезисы расп. конференции

асшсш сохранения здоровья людей, подверг-шхея радиационное воздействия в результате- аварки па ЧАЭС". -U.. ißdl. ~ С.175-177 (з слававг.)

6. результаты г.сйхшогйчсског6 обследования деяей, ойлученяьк tn utero в реоулътато Чернобыльской катастрофы // Акхуальшс npoü-лоиа жяеввдация иэдйшпкаб« пеглздетшй авария на ЧАЗС. Тев. докл. У:ф.каухко-ергкткч.кокф. Киев, 1Q02. - 0.16В (в сшвам.)

6. ЗРеалйБШРзЯ системного подхода в оцето психического ста-пострадавшая он о.ьарзз m ЧДЗО. // ВреЗяеиа радиационной зпи-

ддоемгота и иедапшеюк по&жодстаий Чернобыльской казгастрсфй. ?ез. язпд. азадгяар.. нокф, 19-20 октября 1ССЗг., Киев. - й.Зд.а. '(У SSW. 8 eniböbf.)

7. Экспресе-оцояка психологического статуса в ходз кош-•яекспого обаводошш coctoram сдоровъя '¡аселекия: иетодические

реко^яшдмшя. - Украяпа. 1994., - 1д.а. Су «pyity. s cd вам.)