автореферат и диссертация по психологии 19.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности переживания психогенных абдоминальных болей больными неврозами и язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки

Автореферат диссертации по теме "Особенности переживания психогенных абдоминальных болей больными неврозами и язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки"

Київський університет імені Тараса Шевченка

Г '.і 0(і

і 2 МДЙ Ш

Гультай Віра Федорівна

УДК159.9-07 (616.33-008.7+616.891)

Особливості переживання психогенних абдомінальних болів хворими на неврози і виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки

Спеціальність 19.00.04-медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ-1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському державному університеті

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор кафедри прикладної психології Харківського державної університету Олександр Суренович Кочарян

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, зав. відділу клінічної фізіології та паталогії нервової систем Інституту геронтології АМН України Олександр Михайлович Полюхов

кандидат психологічних наук, доцент, співробітник кафедри психодіагностики та медичної психології Київського університету імені Тараса Шевченка Сергій Маратович Морозе

Провідна установа: Інститут удосконалення лікарів, кафедра

медичної сексології та медичної психології, м. Харків. Головний заклад:

Захист відбудеться «15» травня 1998 р. о 14 годині на засідан спеціалізованої вченої ради Д.01.01 при Київському університеті іме Тараса Шевченка за адресою: 252017 Київ, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київсько: університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 5!

Автореферат розіслано «13» квітня 1998 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Біль є одним з універсаль-их симптомів, що проявляються практично в усіх видах порушень яльності органів й систем невротичного генезу. Згідно з даними .Д.Карвасарського (1990), гастралгії зустрічаються у 13,7% хворих а неврози. Незважаючи на значну кількість робіт, переважно іно-;мних, з проблем психогенного болю при неврозах, Б.Д.Карвасарсь-т (1990) відмічає, що проблема психалгій та психогенних болів {агалі є однією з найбільш складних, маловивчених і не може до ього часу вважатися вирішеною.

У неврозології біль найчастіше трактується у негативному ас-;кті. Між тим при розгляді неврозу як інформаційного порушення ^.М.Свядощ, 1982) є важливим принцип позитивності, тобто не-Зхідно розглядати біль невротичного генезу як деяке самостійне гворення, яке має механізми симптомопородження й кристалізації, ¡ою суб’єктивну семантику. Однак, незважаючи на наявність дос-ітньої кількості робіт з психогенного болю (Н.Мегекеу, 1965,1975; .О.Бреаг, 1975 та інші), психогенний біль при неврозах, його се-антична структура, особливості його свідомого та емоційного пе-;живання ще не були предметом спеціального дослідження у ме-ічно-психологічній літературі. ;

Психогенний біль рівною мірою відноситься й до психосома-' ічних захворювань. Останнім часом інтерес дослідників притягує э себе проблема больового синдрому та його ролі в перебігу пси-зсоматичного захворювання, його ролі у формуванні внутрішньої артини хвороби, особливо при ІХС (С.А.Олейник, 1992 та інші), азом з цим дезадаптивна роль больового синдрому в перебігу ви-азкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (ВХШДК) вив-їна недостатньо. Не проведено спеціальних порівняльних дослід-ень больових переживань невротичного та психосоматичного ге-гзу, особливостей ЇХ внутрішньої структури, співвідношення у ЇХ; груктурі сенсорних й афективних компонентів, не вивчено ііввідношення вербальних та емоційних рівнів переживанім болю, »еномен психосоматичного балансування, який виявляється у взає-

мному заміщенні невротичних та психосоматичних симпто» свідчить про те, що в їх основі полягають різні патогенетичні ме нізми. Тому й логічно припустити наявність специфічних особли ' стей у структурі переживань болю невротичного й психосомат ного генезу.

Для порівняльного аналізу взято абдомінальний біль неврої і ного й психосоматичного рівнів з таких причин: 1) ВХШДК згі, з дослідженнями Ф.Б.Березіна (1988,1994) відноситься до верх*

1 частини психосоматичного континууму, тобто вона є власне пси генною; 2) її частота достатньо висока при неврозах.

Об’єктом дослідження обрано психогенний абдомінальний і ; при неврозах і виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кип ; Предметом дослідження є специфічні структурні, рівневі та і ! сональні особливості переживання абдомінального болю при , щезгаданих видах патології. Під структурою переживання болю зуміється характер співвідношення сенсорних, афективних та ■ ночних компонентів болю, які розглядаються як трьохрівн система: 1) сенсорна; 2) емоційна; 3) семантична. Під персоналі ми особливостями, які визначають характер больового пережиі ня, розуміється особистий профіль хворих на різні форми невр та ВХШДК з хронічним абдомінальним болем.

Мета роботи полягає у тому, щоб виявити специфічні осо( вості больового переживання хворими на неврози та ВХШДК.

Гіпотези дослідження полягають у тому, що: 1) пережив а болю при різних формах неврозів мають різну структуру; 2) іі ють специфічні особливості больового переживання при ВХЩ

3) існують персональні особливості хворих на неврози та ВХІЩ хронічним абдомінальним болем.

Завдання дослідження:

1) виявити особливості больової аперцепції хворими на неї зи та ВХШДК;

2) вивчити особливості больового порогу та больової ТОЛЄ] тності у хворих на неврози;

з

3) розкрити особливості переживання болю на емоційному і се-штичному рівнях хворими на неврози та ВХШДК;

4) виявити особливості особи хворих на неврози та ВХШДК з [раженими абдоміналгіями;

5) визначити зв’язок типу оволодіння болем з типом ставлення 5 хвороби.

Математично-статистична обробка матеріалу здійснювалася ;тодами параметричної та иепараметричної, а також багатомір->ї (кореляційний, факторний та кластериий аналізи) статистики за юграмою 8іа(згарЬісз (версія 2.6).

Дослідження проводилось протягом 1994-1997 рр. на контин-нті хворих відділення неврозів № 4 Центральної клінічної лікарні (ЮТ) № 5 м.Харкова, медичного центру «Європейський». Конт-шьну групу складали психічно й соматично здорові особи.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

-виявлені особливості переживання психогенного абдомінально болю хворими на неврози та ВХШДК;

- проаналізовано співвідношення афективних, сенсорних та (іночних дескрипторів болю при неврозах та ВХШДК;

- розкрито смисловий аспект больового переживання хворими і неврози та ВХШДК;

- показано зв’язок особливостей статеворольової ідентич-)сті з локалізацією соматичних скарг та наявність «алгічного >ля» при неврозах;

- визначені особливості особистої структури (профілі ММРІ) орих на неврози з вираженими психогенними абдомінальними ілями та ВХШДК;

- вивчені особливості ставлення до захворювання у хворих на врози та ВХШДК з вираженими абдоміналгіями;

- показано схожість хворих на неврастенію та ВХШДК щодо б’єктивних смислів переживання болів у животі.

Теоретична цінність роботи полягає у реалізації системно-струк-рного підходу до аналізу переживання психогенного болю. Про-дено порівняльний аналіз невротичного та психосоматичного ва-штів психогенних абдомінальних болів на вербальному та емоц-їо-смисловому рівнях. Відкрито вплив хронічного абдомінального

болю на характер оволодіння хворобою. Вивчені персональ профілі хворих з вираженими абдоміналгіями невротичного ко: та хворих на ВХШДК.

Практична значущість роботи полягає у розробці методики о числювання низки індексів поєднання афективних та сенсорних де крипторів болю, що є важливим у процесі диференційної діагност ки переживання болю невротичного та психосоматичного рівні Запропоновані методики діагностики переживання болю на сема тичному рівні; модифіковано тест БА Б.У.Рєіхоуісіі, запропонов на техніка діагностики різних смислів болю (фобічного, інструме тального, превентивного та інші).

На захист виносяться такі основні положення.

1. Психогенний біль може розглядатися як полісемантичні феномен, який має фобічні, комунікативні, превентивні, інструме тальні та евалюативні компоненти. Суб’єктивна семантика бої: пов’язана з клінічною формою неврозу. У хворих на ВХШДК смг ли переживання болю близькі до таких у хворих на неврастенію.

2. Виражений психогенний абдомінальний біль при невроз предиспонує до формування дезадаптивних стилів ставлення до за ворювання. У хворих на ВХШДК більш можливі адаптивні сте ставлення до захворювання.

3. Вербальні сенсорні та афективні описи болю пов’язан: клінічною формою неврозу й відрізняються від описів болю хвор ми на ВХШДК: індексом поєднання афективних й сенсорних дес рипторів болю, обсягом використаних афективних й сенсорних д< крипторів, якісними описами болю.

4. Особисті особливості поєднані з переживанням психогенк го абдомінального болю, причому таке поєднання опосередкова: особливістю клінічної форми захворювання.

Апробація роботи. Основний зміст роботи повідомлено на І В< українському конгресі невропатологів, психіатрів та нарколої (Харків, 1996 р.), засіданнях кафедри прикладної психології та і федри внутрішніх хвороб Харківського державного університе (1994-1997 рр.), методичному засіданні кафедри психодіагности

і медичної психології Київського національного університету (1997 ). Результати досліджень впроваджені до лікувальної та діагнос-ічної роботи відділення неврозів № 4 ЦКЛ № 5 м. Харкова, медич-эго центру «Європейських!», навчального процесу підготовки пси-шогів у Харківському державному університеті.

Особистий внесок автора у розробку наукових положень, котрі іносяться на захист, полягає у постановці проблеми, статистичній Зробці, аналізі та інтерпретації експериментального матеріалу, ззробці й модифікації низки методик діагностики переживання элю та оцінки співвідношення афективних та сенсорних композитів болю.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох ззділів, закінчення, списку використаної літератури та додатку, обота викладена на 179 сторінках машинописного тексту з вико-ястанням 214 джерел літератури, у тому числі 163 — на іноземних овах. Текст дисертації містить: таблиць — 34, малюнків — 1, до-ітків — 4.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обумовлюється актуальність дослідження, визначають-і предмет, об’єкт, мета та основні завдання дослідження, розкри-ноться наукова новизна, теоретичне й практичне значення робо-

і, а також наводяться положення, що виносяться на захист. і

Перший розділ «Переживання психогенного болю» містить дос-ідження різних теоретичних, клінічних та експериментальних ' ідходів до аналізу психогенного болю Р.О.Бреаг (1966), Ь.Еі^еІ ' 958,1959), Н.Мегэкеу (1975) та іншими авторами. Н.Мегекеу (1975) дмічає, що психогенний біль не описується медичною моделлю та ає низку специфічних особливостей.

У розділі розглядаються персональні особливості хворих, які ■ ірияють виникненню психогенних болів. Аналіз літератури дозво-дв нам зробити такі висновки:

1) існують певні персональні риси, які сприяють формуванню хро-ічного психогенного болю. Такими рисами є гнів, тривога, мазохис- ! ічний характерологічний радикал та тенденція до садомазохистич-ого типу психосексуального розвитку (К.А.Меппіг^ег, 1938; Ь.Ег^еІ, ?51,1958,1959), почуття провини (Н.Мегекеу & КО^реаг, 1967) тощо.

Разом з тим існуючі літературні дані далеко не завжди є узгодженим самі списки патогенних (альгогенних) характерологічних рис значі варіюють. Неясно, чи є ці риси патогномічними для хронічного пс хогенного болю або вони характерні для будь-якої психосоматичн патології. Не визначено, чи існують різниці альгогенних характерол гічних рис при неврозах та психосоматичних розладах;

2) невротичний та психосоматичний типи адаптації є різниь за психологічними механізмами. Психосоматичний тип адаптацї змішаним: при ньому одночасно діють невротичні (гіпостенічні) патохарактерологічні (стенічні) ланки, які взаємно заважають ре лізації одна одній (Л.Н.Собчик, 1990). У характерологічній стру турі хворих на неврози з хронічним болем виявлені переважно гіп стенічні риси;

3) біль тісно пов’язаний з депресією.

Досліджені особливості оволодіння психогенним болем та ш ка характерних особливостей цього болю (темпоральні й психос мантичні та інші).

Розглянута ідея структурного підходу до аналізу переживан болю. У зв’язку з психалгіями Б.Д.Карвасарський (1990) ставить п тання про співвідношення двох основних компонентів переживан болю — сенсорного й емоційного, припускаючи, що психалгії визк чаються «не стільки сенсорним, скільки емоційним компонентом, І акцією особи на захворювання». Однак це питання не отримало і лежної розробки. Аналіз співвідношення різних компонентів бо.г дозволяє ставити питання про наявність специфічних для різних фо] неврозу та ВХШДК структур переживання болю. У зв’язку з тим, г психогенний біль розглядається як деякий символічний феном (Ь.Ег^еІ), обгрунтованим є питання про визначення різних емоційи смислових значень болю при різних формах неврозу та ВХШДК.

У другому розділі «Матеріал та методи дослідження» аналізуєм ся дослідна вибірка. Група хворих на неврози складалася з 76 хе рих на різні клінічні форми неврозів (42 жінки та 34 чоловіки). С редній вік хворих цієї групи — 32 ± 4,2 років, середня триваліс захворювання — 4,4 ±2,1 років, середня тривалість психогени болів у животі —- 3,2 ± 1,8 років. У всіх хворих болі мали рекуреь ний характер. Додаткову вибірку складали 25 хворих на невро порівняльного віку без вираженого больового синдрому. Групу пс

осоматичних хворих складали 60 хворих на ВХШДК: 30 чоловіків а 30 жінок. Середній вік хворих цієї групи — 37 ± 5,2 років, середня ривалість захворювання — 6 ± 4,4 років. Групи є зрівняльними за іком, тривалістю абдомінальних алгій та утворенням. Досліджен-я проводилося на базі ЦКЛ № 5 м. Харкова. Контрольну групу юіадали 50 осіб середнім віком 32 ± 4,6: 25 чоловіків та 25 жінок, [о цієї групи входили психічно й соматично здорові особи.

У роботі використовувалися: російськомовна версія Мак-ілловського больового питальника, модифікований нами тест БА [етрович, методика психосемантичного вибору, модифікована мє-одика Люшера для вимірювання семантичних відстаней у конота-ивному просторі, особистий питальник Бехтеровського інституту ТОБІ), скорочений варіант ММРІ (мінімульт), шкала маніфестації ривоги (MAS) Дж. Тейлор, шкала диференційних емоцій (DES) К.Е-зарда, статеворольова ACL-шкала A.B.Heilbrun та психосексуальна ропорція (шкала Dur-Moll) L. Szondi.

Статистичний аналіз показав, що вибірки хворих на неврози а ВХШДК є порівняльними за віком, тривалістю абдомінальних гігій й утворенням. За час обстеження у хворих обох груп відмічайся виражені психогенні болі у животі.

Наводяться різні техніки псіїхосемантичного аналізу, які доз-эляють визначити смислову структуру переживання болю.

Детально описані питальник тримірної семантичної дескрипції олю, модифікований нами тест больової апперцепції, тест семан-ячного відбору, а також наведена техніка аналізу семантичних ідстаней між конструктами за допомогою тесту Люшера.

У третьому розділі «Особливості переживання психогенного Здомінального болю при неврозах» розглянуті структурні та фун-ціонально-смислові аспекти переживання болю.

Визначена підвищена готовність хворих на неврози до інтерп-гтації ситуацій як альгогенних, тобто таких, котрі викликають біль. :нують зв’язки клінічних форм неврозу з больовою аперцепцією >А): остання вище при неврозі нав’язливих станів та нижче при не-растенії. При істерії спостерігається значний розкид показників, □в’язаний з альтернативними стратегіями інграціації (маніпуляції) зорих цієї клінічної групи—з регресією та утворенням позитивно> Я-образу. Механізм інграціації (як варіант маніпуляції) є специф-

ічним для хворих на істеричний невроз (А.Якубик, 1982). Високі п казники БА поєднані з емоційними рисами особи — частотою пер живання горя, страху, провини та сорому. Часте переживання зн жує рівень БА. Отже, готовність до інтерпретації ситуацій як ті, и викликають біль, є деякою емоційно-когнітивною схемою.

Больова толерантність (БТ), яка визначає стійкість до інтенси них больових впливів, пов’язана з показниками БА як у чоловіків, т; й у жінок. Це означає, що при інтенсивній больовій стимуляції факт« готовності до інтерпретації ситуацій ж альгогенних є важливим. Пр чому він актуалізується ситуаційно пережитими емоціями страху та го і гальмується емоцією гніву. Це дозволяє дійти висновку, що альг генні емоційно-когнітивні схеми модулюються актуальними емоціям

У роботі проаналізовані особливості больового переживані на рівні вербальних дескрипторів — сенсорних (СВД) та афекти них (АВД).

Найбільш часто при описі гастралгій хворими на неврози в користовуються такі СВД: що давить, стискує, тягне, тупий, що ш У хворих на істеричний невроз описи болю більш складні, ніж у хв рих на інші форми неврозу: використовуються 18 високочастотні дескрипторів. При неврастенії семантична картина болю біль «бідна»: біль лише такий, що тягне та ниє. При неврозі нав’язливі станів картина болю практично така ж: біль тупий, такий, що н! та тягне. Разом з тим факторний аналіз показує, що семантична ка тина гастралгій у хворих на неврози усіх форм близька — виділив тільки один фактор. Причому при кластерізації виділилася гру] сенсорних дескрішторів (такі, що роздавлюють, роздирають та інші специфічна для хворих на істеричний невроз.

Лінгвістичні характеристики АВД болю дуже близькі оціко ним описам настрою та загального самопочуття, що й відмічаєть у літературі (КЛУ.Бяшег, І.ІІ.К.Мєау, 1981; Б^еш, Т.Реп Е.Ь.ЕсіеМеіп еі аі., 1987). Найчастіше використовуваними АВД тг тралгій невротичного регістру є такі: почуття тривоги та страз пригнічує, стомлює, дратує, викликає страждання. Для хворих і істеричний невроз характерним є дуже часте використання АВД. таблиці наведені результати факторного аналізу.

Т аблиця

Факторна матриця частота використання АВД хворими на неврози

Фактор Іч »і ННСч їж Иж ННСж

І 0,26 0,84* 0,96* 0,38 0,91* 0,94*

П 0,90* 0,44 0,26 0,88* 0,36 0,29

Примітки: Іч — чоловіки, хворі на істеричний невроз; Нч — :оловіки, хворі на неврастенію; ННСч — чоловіки, хворі на невроз іав’язливих станів; Іж — жінки, хворі на істеричний невроз; Нж — сінки, хворі на неврастенію; ННСж — жінки, хворі на невроз на-’язливих станів.

Як видно, виділилися дві групи факторів. До першої увійшли ворі на неврастенію та невроз нав’язливих станів, до другої—хворі іа істерію. Таким чином, афективні описи болю при істерії настільки пецифічні, що утворюють окремий фактор. Ця специфічність по-ягає у значно більшому обсягу використання АВД.

Кореляційний аналіз показав, що між СВД та АВД існує зв’я-ок. Це означає, що у самій сенсорній тканині переживання болю [іститься її афективний (особистий) смисл для хворого. У зв’язку з ;им розглядати, як це пропонує Б.Д.Карвасарський (1990), співвідно-іення двох основних компонентів переживання болю (сенсорного ; емоційного) як своєрідний компонент «психогенності болю» доить складно, тому що сам сенсорний компонент не вільний від афек-ивного. Отже, на наш погляд, крім ідеї співвідношення СВД та АВД олю як показник ступеня його психогенності (індекс афективності олю — ІАБ) слід у процедурному плані розглядати близькість зв’яз-у вказаних компонентів, виражену посереднім у всій матриці коеф-дієнтом кореляції СВД та АВД (індекс зв’язку афективного та сен-орного компонентів болю — ІЗАСКБ). У цьому разі такий посе-едній коефіцієнт складає г=0,26 та сягає значного рівня (р < 0,05). (ійсно, найнижчий ІАБ у чоловіків, хворих на істеричний невроз. У сіночій субпопуляції ІАБ при істерії також нижче, ніж при неврас-енії. У жінок, хворих на неврози, ІАБ нижче, ніж у чоловіків, хво-их на неврози. Інакше кажучи, там, де гіпотетично можна припус-ити високу насиченість афективного компоненту больового пере-

живання (при істеричному неврозі та у жінок), у дійсності цього і стається. Причина такої неузгодженості полягає в тому, що щ істерії виражені як сенсорний, так і афективний компоненти бол] Більш того, сам сенсорний компонент залежить від афективного' насичений афективною тканиною, що видно з наявності значних к реляцій між сенсорним та афективним компонентами. Ми переве; сирі показники у г-шкалу, яка дозволяє побачити співвідносне місі сенсорного та афективного компонентів при кожній формі неврозі Виявилося, що хворі на істеричний невроз мають найвищі показн ки сенсорного та афективного компонентів. Тому сам по собі к ефіцієнт афективності болю, який розуміється як частка від ділені ; афективного компоненту на сенсорний, є малоінформативним, іншого боку, величину болю, що переживається (ВБП), можна н дати як середнє 2-показників сенсорного та афективного комп нентів болю. При такому наведенні даних виявляється, що, по-пе ше, жінки переживають більший біль, ніж чоловіки; по-друге, ВБ вище при істеричному неврозі. З нашої точки зору, показник ВБГ корисним у диференціальній діагностиці.

При аналізі емоційних значень болю виявилося, що у хворі на істеричний невроз існує амбівалентне ставлення до болю: з одн го боку, біль викликає у них страх, страждання, є катуванням, м кою, а з іншого — він пов’язаний з радістю та заспокоєнням. То* на емоційному рівні біль у таких хворих має комунікативний смис а саме: може розглядатися у контексті техніки регресії в рамках м ханізму маніпуляції. Інакше кажучі, біль умовно приємний чи наві бажаний, тому що приносить вигоду. Крім того, у хворих ц: клінічної групи біль розглядається як перешкода досягненню жи тєвих цілей та планів. Останню умову можна розглядати як про. внутрішнього конфлікту істеричного кола. У хворих на невраст нію та невроз нав’язливих станів біль не пов’язаний із заспокоє ням, радістю та вигодою. Він викликає у них страх й сприймаєть як мука. Тому механізм розвитку болю при цих формах невро: може розглядатися як фобічний. Не є вийнятком цей механізм її хворих на істеричний невроз.

Нас цікавило, як особливості ідентифікаційних процесів у жінс хворих на невроз, пов’язані з їх соматичними скаргами невротичн го кола. Внаслідок факторного аналізу виявилося, що один факт«

склали невротичні болі різної локалізації, які утворюють єдине «ал-гічне поле». Разом з тим виявляється, що тазові проблеми складають особливу групу та включені до окремого фактора, у котрому навантаження за показниками алгій інших локалізацій не досягають значного рівня. Другий фактор свідчить про те, що чим більше ідентифікація з батьком, тим частіше скарги на головні болі. Існуючі психоаналітичні трактування («комплекс кастрації» у жінок пов’язаний з тим, що «уражається» чоловіча частина тіла — голова) є достатньо метафоричними. Тому інтерпретація цього факту потребує додаткових досліджень. Третій фактор показує, що чим менше ідентифікація з матір’ю, тим частіше скарги на геніталгії. Психоаналітична інтерпретація цього факту пов’язана з тією умовою, що прийняття до себе жіночого поєднано з ідентифікацією з матір’ю. Чим нижче ідентифікація з матір’ю, тим нижче жіноча статеворольова ідентичність. Геніталгії можуть бути проявом заперечення власної жіночої ідентичності (А.С.Кочарян, 1996). Абдомінальні болі виявляються не пов’язаними з порушеннями статеворольової ідентичності.

Були розглянуті емоційно-смислові значення гастралгій. Виявилося, що при істеричному неврозі біль має такий психологічний (особистий) смисл: фобічний (викликає тривогу та страх), комунікативний (біль як виявлення потреби у допомозі та підтримці), інструментальний (біль умовно вигідний та корисний), превентивний (біль є зовнішньою перешкодою досягнення життєвого успіху), у емоційному аспекті біль амбівалентний — викликає, з одного боку, страждання, а з іншого — має релаксуючий ефект. При неврастенії га неврозі нав’язливих станів у емоційному плані біль уніполярний

— викликає страждання, має фобічний, комунікативний та превентивний смисл. Інструментальний смисл болю при цих формах неврозу не виражений.

У четвертому розділі «Переживання болю хворими на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки» наведені особливості переживання болю хворими на ВХШДК. Виявилося, що хворі розг-яяпутої клінічної групи мають значно низькі показники інтенсивності й тривалості БА, ніж контрольна група та група хворих на неврози. Отримані дані дозволяють дійти висновку, що хворі на ВХШДК не схильні до переживання болю на рівні проекції. Мож-пиво, тут ми стикаємося з функціонуванням регулятивних механізмів

типу заперечення або придушення на рівні перцепції. Психологів ний факт ускладнення проектування хворими не просто негативни емоцій, а конкретно больових переживань на зовнішнє оточенн добре вписується до загального контексту психологічних особлі востей хворими на ВХШДК.

Дослідники відмічають, з одного боку, гіперемоційність ції категорії хворих, а з іншого — бідність зовнішніх емоційних пре явів. Десять базових емоцій ШДЕ К.Ізарда були поділені натри гр} гаї: 1) позитивні емоції (інтерес, радість, подив); 2) негативні стенічі емоції (гнів, огида, зневага); 3) негативні астенічні емоції (горе, страз сором, провина). Загальний профіль емоційних рис у хворих н ВХШДК виявляється деяким плато, у той час як у хворих на неврс зи профіль має пік на негативних астенічних емоціях. Це в цілом підтверджує існуючі в літературі дані про зниження емоційної ексг ресії у вказаної групи психосоматичних хворих. При опитуванні ції категорії хворих утворюється враження, що емоції ізольовані ві соматичного симптому. Саме тому виникло завдання дослідити зв’і зок актуальних емоцій й емоціональних рис з БА. Жодна емоційн риса не пов’язана з показниками БА. Між тим у групі хворих н неврози зв’язок визначається з емоційними рисами. Отже, емоційі риси у хворих на ВХШДК ізольовані від соматичних симптомів, щ вписується у рамки феномена алекситимії.

У хворих на ВХШДК найбільш часто виділяються такі тип ставлення до захворювання: неврастенічний, ергопатичний, іпохої дричний та тривожний. Наші дані не повністю збігаються з літерг турними, відповідно до котрих найбільш частими типами ставлеї ня до захворювання у цієї групи хворих були іпохондричний та ш врастенічний. Нами також виявлена значна частота випадкі тривожного й ергопатичного типів. Ю.М.Губачов та співавт. (199( виділили п’ять патогенетичних варіантів виразкової хвороби: сомг тогенний, нейрогенний, ендогенно-психопатологічний, особиста та дистресорний. Мабуть, існує деякий зв’язок між патогенетичнії варіантом захворювання та типом ставлення до нього хворого. І] питання залишається маловивченим у літературі та вимагає подалі шого дослідження. Така патогенетична неоднорідність групи хве рих на ВХШДК, мабуть, й визначає вказану неузгодженість даниз Можливо, у нашій вибірці хворих та вибірці Ю.М.Губачова т

шівавт. (1990) співвідношення різних патогенетичних форм було різним. Одним словом, у хворих на ВХШДК спостерігаються адап-гивні (ергопатичний) й неадаптивні (неврастенічний, іпохондричний та тривожний) стилі ставлення до хвороби. Адаптивні стилі ово-подіння болем у хворих на неврози не спостерігаються, а негативні гмоції в них тісно вплутані у соматичний процес, утворюючи механізм «хибного кола». У психосоматології парадоксальність полягає у тому, що емоція, яка переживається, не відповідає соматичному симптому. Підтвердження цієї ідеї ми знаходимо у дослідженні Я.І.Васерман та співавт. (1993), котрі показали, що у хворих на стенокардію (тобто власне психосоматичних, а не невротичних хворих) більш ніж у 70% випадків були відсутні виражені прояви деза-цаптації у зв’язку із захворюванням. Таким чином, при болях психосоматичної природи більш можливим є формування адаптивних стилів реагування на захворювання. При болях невротичної приро-т стилі оволодіння болем скоріш дезадаптивні. Психогенез невро-гичного болю можна розглядати таким чином: сам біль виражено незначно, але за рахунок персональних особливостей (наприклад, гривожно-недовірливого радикала) та неефективних механізмів психологічного захисту переживання болю фіксується. Тому виникає :итуація, коли біль є як би незначним, а його переживання суб’єктивно тяжке. При психосоматичній патології, наприклад гастралгіях при ВХШДК, ситуація зворотна — значність соматичного симптому як би суб’єктивно недооцінюється. У всякому разі в нашій вибірці у психосоматичних хворих поширений ергопатичний стиль ставлення до захворювання.

Найбільш частотними афективними дескрипторами абдомінального болю у хворих на ВХШДК є почуття тривоги, безсилля та яудоти. В описах болю у них незначно виражені такі драматичні гфективні дескриптори, як почуття страху, страждання, пригноблення. Це свідчить про більш адаптивну внутрішню картину хворо-5и. З семантичної точки зору біль розглядається як мука й перешкода, тобто підкреслюється стенічна спрямованість даних хворих.

Ми увели ще одну міру поєднання сенсорних й афективних дескрипторів — індекс поєднання афективних й сенсорних дескрипторів 5олю (ІПАСДБ), котрий дорівнює частці від ділення кількості значних ж’язків у матриці кореляцій АВД й СВД болю. ІПАСДБ у хворих на

ВХШДК складає 0,52, а у хворих на неврози — 0,92. Таким чином наведений індекс, з одного боку, є чутливим до емоційного залученії до переживання болю, а з іншого — підтверджує ідею ізольованою афективної сфери від соматичних скарг у хворих на ВХШДК.

Була проведена процедура факторного аналізу різних конст руктів смислу болю у хворих на неврози та ВХШДК. Виявилось що у один фактор із значними ваг ами увійшли хворі на ВХШДК т хворі на неврастенію. Це підтверджує гіпотезу Ю.М.Губачова т співавт. (1990) і О.С.Кочаряна (1996) про те, що базовий конфлікт хворих на ВХШДК є конфліктом неврастенічного типу.

Для хворих на ВХШДК на емоційному рівні біль має комуніка тивний й превентивний смисл, а показники фобічного смислу зни жені. Між тим на свідомому рівні хворі цієї категорії відмічали ви ражену тривогу, прив’язану до переясивання болю. Однак за рамка ми соматичної сфери ці хворі визначають виключно низьк показники за фактором 0(-) методики 16 РР Кеттелла, що свідчит про веселість, життєрадісність, задоволення життям, упевненість своїх силах й можливостях. Низькі стенові показники за факторої О(-) виявили 64,3% обстежених. Отже, є внутрішня неузгодженість з одного боку, — тривога, поєднана з болем, з іншого — спокій т життєрадісність. Крім того, існує тенденція до заперечення тривогі на несвідомому рівні. Отже, у хворих на ВХШДК виявляються тав механізми: 1) придушення тривоги, віднесена до базисного невирі шеного конфлікту; 2) зміщення тривоги до соматичної сфери; 3) гли бока дисоціація між свідомою й несвідомою тривогою. При неврс зах спостерігаються перші два механізми.

Виявлено низку особливостей профілю ММРІ у хворих н ВХШДК. Посереднє значення профілю чоловіків можна описат: кодом 623 (паранояльність, депресія, конверсійна істерія). Поєднанн піку профілю на 6-й та 2-й шкалах відображає виражену дисгар монічність. Про дисгармонічність свідчить й поєднання підйомів н 6-й та 3-й шкалах: прагнення орієнтуватися на зовнішню оцінку : відчуття ворожості з боку оточення.

У жіночій виборці посередній профіль виражено кодом 621, щ також відображає описану дисгармонічність поєднання 6-ї та 2-шкал.

Посередній особистий профіль за ММРІ дає загальну теидеї:

дію, котра трохи затушовує індивідуальні варіації. Тому були виділені групи хворих на ВХШДК, однорідні в особистому й синдро-мальному відношеннях. Найчастіше зустрічалися такі типи.

У чоловічій групі:

- перша група (78,9% спостережень) складається з кодів 698,682, 542,261,362,167,926. «Психопатологічний» радикал цієї групи хворих — ригідність афекту, зацикленість. Такі особи честолюбні, погребують реальних досягнень, які підтверджують їх престиж й значність;.

- друга група (21,1% спостережень) презентована кодами 192 й 293. Підвищена активність, високе честолюбство та висока самооцінка поєднуються з неможливістю досягти бажаного й самореалізу-ватися. Тривога зміщується до соматичної сфери.

У жіночій групі:

- перша група (60% спостережень) складається з кодів 692,196, 582,462,896,263. Афективна ригідність, як у чоловічій групі, є базо-зим радикалом;

- друга група (20% спостережень) репрезентована кодами 427 га 724. Тривожно-недовірливі риси та тенденція реалізувати асоціальні дії зовні взаємно гальмують одне одного. Виникає дисгармонійна особиста структура, поєднана з почуттям провини;

- третя група (20%о спостережень) складається з кодів 317 та 178. Базовий радикал — тривожна недовірливість.

Таким чином, у групі хворих на ВХШДК ми стикаємося : 1) з виразом рис честолюбства й підвищеного себелюбства; 2) з вираженням психастенічних рис; 3) з вираженням рис інфантилізму; 4) з [дисгармонійною особистою структурою.

У закінченні узагальнено результати проведеного дослідження і зроблені висновки.

ВИСНОВКИ

1. У хворих на неврози є висока готовність до інтерпретації си-гуацій як альгогенних. Така готовність актуалізується ситуаційно пережитими емоціями горя, страху, провини, а також сорому та гальмується емоцією гніву. Рівень цієї готовності у хворих на неврози зище у порівнянні з хворими на ВХШДК, котрі схильні подавляти 5ольовий опит на рівні проекції.

2. Існує зв’язок клінічних форм неврозу з показниками больо вої аперцепції: останні вище при неврозі нав’язливих станів та ниж че при неврастенії. При істерії спостерігається значний розкид по казників, пов’язаний з різними стратегіями інграціації хворих ціє клінічної групи.

3. Переживання стійких гастралгії! хворими на неврози сприяі зростанню нєадаптивних форм ставлення до хвороби: апатичної меланхолічної, іпохондричної та тривожної. Саме зростання ціє психопатологічної симптоматики ускладнює конструктивний бихіі хворого із стану7 й зумовлює резистентність таких хворих щодо пси хотерапевтичної корекції.

4. Існують деякі особливості ставлення до хвороби хворих н; неврози з хронічними болями у животі різних клінічних форм: дл: хворих на неврастенію специфічні неврастенічний, ергопатичний т; тривожний типи, для хворих на неврози нав’язливих станів — три вожний та апатичний типи, при істеричному неврозі висока часто та егоцентричного типу. У хворих на ВХШДК найбільш часто вид іляються такі тини ставлення до захворювання: неврастенічшій, ер гоиатичний, іпохондричний та тривожний.

5. Невротичні болі складають деяке єдине «алгічне поле», що ста вить під сумнів тезу про специфічність ураження органу в залежною від типу невротичного конфлікту. Це єдине поле лежить в основі де статньо легкого «перетікання» болю з одного органу до іншого.

6. Загальним профілем персональних емоційних рис у хвори на ВХШДК є низьке плато, що свідчить про зниження у них емоцій ної експресії. Причому ці риси ізольовані від соматичних симптомі! У хворих на неврози цей профіль має пік на негативних астенічни емоціях.

7. Семантика сенсорного опису болю у хворих на ВХШДК зна* но відрізняється від опису цих болів при неврозах: збігається тільк один дескриптор (той, що ниє). Описи болю хворими на ВХШД] більш різноманітні, ніж при неврозі нав’язливих станів та неврас тенїї. При істеричному неврозі в описаннях абдомінальних болі багато драматизму. Сенсорні описання при неврастенії та невро: нав’язливих станів більш бідні — біль лише тупий, такий, що ниє, колючий. Відмінності за інтенсивністю переживання болю між грл пами хворих на неврози та хворими на ВХШДК відсутні.

8. Найбільш частотними афективними дескрипторами абдомінального болю у хворих на ВХШДК є почуття тривоги, нудоти, зезсилля. У цієї категорії хворих в описаннях болю незначно вира-кені такі драматичні афективні дескриптори, як почуття страху, страждання, пригноблення, що свідчить про більш адаптивну внутрішню картину хвороби, ніж при неврозах.

9. Індекс поєднання афективних та сенсорних дескрипторів болю зище при неврозах. Це означає, що емоції при психосоматичних розладах конкретніше прив’язані до певних сенсорних відчуттів 5олю, ніж при неврозах.

10. Неврози складають більш однорідну групу відносно суб-єктивних смислів болю у порівнянні з групою хворих на ВХШДК. Зстанні відносно суб’єктивних смислів болю близькі до хворих на неврастенію. Внутрішній конфлікт хворих на ВХШДК — конфлікт неврастенічного типу. Для них біль має комунікативний та превен-гивний смисл. Фобічний смисл болю у хворих на ВХШДК знижений. На рівні свідомості ці хворі мають, з одного боку, виражену гривогу, прив’язану до больових відчуттів, а з іншого — вони веселі, життєрадісні, задоволені життям, упевнені в своїх успіхах й можливостях. Отже, є деякий дисбаланс навіть в рамках свідомості. На несвідомому рівні існує тенденція до заперечення тривоги.

11. Для хворих на неврози, які переживають виражений абдомінальний біль у порівнянні з тими, у кого алгічний синдром не виражено, характерні значно часті піки по першій шкалі; зниження показників по нульовій шкалі, що свідчить про товариськість, більшу зідкритість, бажання поділитися своїм станом з широким колом осіб. Відносно високі показники по Р-шкалі свідчать про тенденцію до ігравації або симуляції симптоматики, а також про виражену тривожність й потрібність у допомозі; значно частіше знижаються по-<азники по дев’ятій шкалі, що свідчить про більший вираз депресивної симптоматики. Виявлені як специфічні, так і неспецифічні <оди профілів ММРІ у хворих на неврози.

12. У хворих на ВХШДК виявляються: 1) виражені риси често-іюбства та підвищеного себелюбства; 2) виражені психастенічні риси;

5) виражені риси інфантилізму; 4) дисгармонійна особиста структура поєднання шкал 3 та 7,2 та 4,2 та 6,3 та 6). Хворі на ВХШДК виявля-оть змішаний тип реагування на стресову ситуацію, коли перекриті

канали як невротичного реагування, так та поведінкового. Це призводить до загальної перенапруги й проявляється соматизацією внутрішнього конфлікту, психосоматичним варіантом дезадаптації.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ БУЛИ ОШЪЛЖОВАШ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особенности болевой апперцепции у больных неврозами у язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Віспиь Харківського університету. Серія психологія. 1998. № 403. - С. 38-43

2. Личностные особенности больных, склонных к психогенные болям // Вісник Харківського університету. Серія психологія. 1997 № 395. - С. 71-80. (співавт. А.С.Кочарян).

3. Личностные особенности больных, склонных к психогенные болям /7 Вісник Харківського університету. Серія психологія. 1998 № 403. - С. 43-49.

4. Особливості перенесення абдомінального болю хворими на неврози та виразкову хворобу шлунка на конотативному рівні // Педагогіка та психолоіія: Збірник наукових праць. 1997. Вил. 5.-С. 206-209.

АНОТАЦІЯ

Гультай В.Ф. Особливості переживання психогенних абдомі нальних болів хворими на неврози і виразкову хворобу шлунка т: дванадцятипалої кишки. —Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психоло гічних наук за спеціальністю 19.00.04—медична психологія. — Київський університет імені Тараса Шевченка. Київ, 1998.

Робота присвячена проблемі переживання болю при неврозах виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (ВХШДК) Досліджені такі питання, як аперцепція больового переживання, його структура, емоційний смисл та персональні особливості вказаних груї хворих з хронічними болями. Наведено зрівняльний аналіз больово го переживання при неврозах і ВХШДК. Встановлено, що хворі не врозом мають підвищену готовність до сприйняття ситуацій як аль гогенних. Ця готовність модулюється актуальними емоційними пе реживаннями. Запроваджено низку коефіцієнтів зв’язку афективний та сенсорних дескрипторів болю, котрі можуть бути корисними ]

диференційній діагностиці. Виявлені персональні особливості хворих з хронічним абдомінальним болем. Показано, що існує єдине «алгіч-не поле» при неврозах, у рамках котрого можливі достатньо легкі «перетікання» соматичних симптомів з однієї локалізації до іншої. Наведені специфічні механізми формування психосоматичного болю у порівнянні з невротичним. Здійснено порівняльний аналіз соціальної адаптації та типів ставлення до захворювання хворих з хронічними абдомінальними болями невротичного і психосоматичного рівнів.

Ключові слова: психогенний біль, невроз, психосоматичні розлади, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

АННОТАЦИЯ

Гультай В.Ф. Особенности переживания психогенных абдоминальных болей больными неврозами и язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки.— Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 — медицинская психология.— Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев, 1998.

Работа посвящена проблеме переживания боли при неврозах и язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки (ЯБЖДК). Исследованы такие вопросы, как апперцепция болевого переживания, его структура, эмоциональный смысл и личностные особенности указанных групп больных с хроническими болями. Проведен сравнительный анализ болевого переживания при неврозах и ЯБЖДК. Установлено, что больные неврозом имеют повышенную готовность к восприятию ситуаций как альгогенных. Эта готовность модулируется актуальными эмоциональными переживаниями. Вводится ряд коэффициентов связи аффективных и сенсорных дескрипторов боли, которые могут быть полезны в дифференциальной диагностике. Выявлены личностные особенности больных с хронической абдоминальной болью. Показано, что существует единое «алгическое поле» при неврозах, в рамках которого возможны достаточно легкие «перетекания» соматических симптомов с одной локализации на другую. Приведены специфические механизмы формирования психосоматической боли по сравлению с невротической. Проведен сравнительный анализ социальной адаптации и типов отношения к заболева-

нию больных с хриническими абдоминальными болями невротичес кого и психосоматического уровней.

Ключевые слова: психогенная боль, невроз, психосоматически расстройства, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишю

ANNOTATION

Gul’tai V.F. Peculiarities of suffering of psichogenal abdominal pair by patients with neuroses and stomach and duodenal ulcers. - Mant script.

Dissertation for scientific degree of Candidate of Science (Psycholc gy), speciality 19.00.04 - medical psychology. - Taras Shevchenko Kyi University. Kyiv, 1998. *

The research is devoted to the problem of pain suffering by patien with neuroses and stomach and duodenal ulcerous disease (SDUD). Sue problems as apperception of pain suffering, its structure, emotional sens and individual peculiarities of the said groups of patients with chron: pains were under research. Comparative analysis of pain suffering und< neuroses and SDUD it presented. It has been found out that neurot: patients have higher degree of readiness for accepting situations as alg( genic. This readiness is modulated by actual emotional sufferings. A nun ber of coefficients of connection between affective and sensory pain di scriptions is given which may be useful for differential diagnosis. Ind vidual peculiarities of patients with chronic abdominal pains have bee determined. The existence of a single «algic field» is shown. Compar; tively easy «dislocations» of symptoms are possible within such «fielc from one location to another. Specific mechanisms of formation of ps; chomatic pain in comparison to neurotic one are presented. A compar. tive analysis of social adaptation and types of attitude by patients wil chronic abdominal pains of neurotic and psychological levels to the diseases is performed.

Key words: psychogenis pain, psychosomatic disorders, neuros, ston ach and duodenal ulcerous disease.

Підписано до друку 10.04.98. Формат 60x84 Ч16. Друк офсетний. Обсяг 1 друк. арк. Тираж 100 прим. Зам № 10. Безкоштовно.

«Центр Освітніх Ініциатив». 310002 м. Харків, вул. Сумська 37, к. 11.