автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование направленности на самообразование чтением у студентов педвуза

Автореферат диссертации по теме "Формирование направленности на самообразование чтением у студентов педвуза"

—•.{ ч

<3!'1ЬСЬШ1 ДЗРЖЛВШ;'! ПЯДАГ0Г1Ч1Ш ГлСГИТ>? Iм. .М.И.Лрагсмано?п

11а правах рукопису

МАРКОБНЦЬ Галина Басил:г,па

«)РаУВА1ЫЛ ИЛИГАЛЛЕНОС'П НА СЛД1СОСВГТПС Ч",;ТЛ1Ш У СТУДЕКТ1В ПЕДВУЗУ

10.00.и7 - педсгсяччио I гЛког.а ¡'сг.ходогЫ

к и т о р е ф е р о г дасертзип ко здобутт;; наукового ступеня кандидата психологнаук

а:; i

[■л _ ¡оо;

Робота риконанэ i' Ки'грському державному педагог1ч:юму iнститутi ím. и.П.Дрэгомэловэ.

|1эуковкЙ Ktpir.iHK

кандидат психолзпчннх прух, дсшент П. Ь. 4EÍIiviCLj;\

OifiuiflHi сгоненти

доктор психолог1ч:и1Х наук, професор Г.З.ЛШШН

кандидат психолопчних паук, доиент Ю. М,.ЧОЬ/ЛЬЧУК

Пковхдна установе

Уманський державши! педагогичный íhctíitvt

Зах::ст д:;с:ертз1Ш в^дбудеться " 21 " схчня 1993 року о 15.00 год.'Н;i на засмдаши спешалхзовано']:' род:; К 113.0I.U2 у &11Всъкому державному педагог i ч кому ¿нституп ím. úl. IUlporo нов в зэ адресокг. 252030, Kiú'b - 30, вул. Пирогова, 9.

3 дксертошею можно ознойомитися в сНсШотснп лиУвського державного :;едагог!чного ¿нституту ím. М.И.Драгомэнова

Автореферат роз i слано грудня 1992 р.

Вчепий секретар спеиюлгзоЕано'г ради /J^Lc^ --- ¿М'.ПОДОЛЛК

ЗАГАЛЬНА *АРЖГЗРИСТША' РОБОТЙ

Актуальн1сть досл1дяення. Суттев! перетаорення, як] В1Д-буваються у процвс! оновлення сусшльстаэ, безпосерадньо торкнулися $ вщо!. щколи. Значно п1даицалиоя вшоги до якоот1 п¡дготовки молодих спеЦ1ал10Т1в, прото ргвгань II залианшоя НвЗКНННИМ.

ОднIей з основах причин утворешш тако! ситуацП е не-достатня сформовашсть у студент!в направленост! на професГЛ— ну самоосвгту взагал! та на самоосв1тне читання зокрема. За матер !алами, як1 були о три каш на кшэцъ 1991 року О.О.Овслнико-вим, лише 58% - 64%' студенев "внутр1шньо мотивовант" на кав-чання I намагаються не ильки оволод1ти програмшл матер¡алом, а й поповнлти сво! знания через самоосв1тнз читання. Друга частина, до яко! входить 42$ - 3&%, "зовн1шньо штлвоЕан!"' на навчання. Вони ор ¡ентуються не стчльк:: на досягнення значних рэзультат1В, ск^ьки на те, щоб уникнути санкц!й за несушпн-не ставлення до навчання. 1х усшхи мзшп значн! Н1х у пред-ставшшв першо! групп, тому що самоосв1тяе читання для иих окор1шэ виняток.

0золод1ння таким видом Шзнавально! д1яльност1, кк само-осв(тне читання, дае змогу студентам не лише яК1Сно оволод!ти необх{дниш професШними знаниями п)д час навчання у вуз1, а Я забезпечити удосконалення 1х лрофзоШшэго ргвня п!д чао роботи в читал яш у школЬ Цо положения псшпстз в 1дпов1дае Закону про осв1ту Укра1ни, в якому метою навчання виздачено "воеб1чнцй розвиток людши як особистостЬ..., збагачения на Ц1Й основ1 {нтелвктуального, творчого, культурного потенц!алу народу, забазпечення народного господарства квал!ф1кованиад ро-б!тниками, спец{ал1стами".

Цього мояна досягти т!лькн.у процэс! формування у студенев направленост! на самоосв1Тне читання. Остання розглядаетьон нами як фактор, вшшв якого на ефэктивн1сть навчально! та про-$ео1йно! д<яльност1 майбутн1х вчител!в найб{льш вагомяй..

У сучасн)й психолог!I склалось говн9 розум!шш направ-лености що вт1лане у працях таких вчених, як Б.Г.Ананьев, ЛЛ.Божович, О.М.Леонтьев, Б.Ф.Ломов, А.К.Маркова, В.М.Мя-сищев, К.К.Платонов, С.Л.Руб¡нштейн. Вони розглядають П як цШсне поих!чне утворення особистост1, яке забезпечус -виконання повного виду Д1ялвност1. У свои! робот: №1 рзал1зуе-мо це положения вдаосно самоосв1тнього чпталня майбутнгх

вчител!в.

У безпосередньому зв"язку з цим визначено об"ект досл!д-кзння: направлен1сть на самоосвп-не читання студент ¡в педаго-Г1чного вузу. Ней виб!р, насашеред, обумоЕлений мм, цо теоретично ця проблема в психолог1чн1£ науц! мало розроблена. ДоыПдняиами-педагогаки вивчазться, шреважно, II окрам! аспекта: мотива читання, потреби та тл. В 1нтегрованому вигляд!, а .особливо в ор!ентац!ею на практична використання, самоосв1т-не читання раньше не розтлядалося.

Предметом досл<дження ' е загальн! законом1рност 1 та основш умови формування направленост! на самоосв^тне читання майбутн1х вчитол!в за час 1х навчання у вуз1.

Уята досл!дження поляг ала у Еизначекн! оптикальних умов для формування каправленост! на самоосв!тнв читання у студен-т1е пединституту I розробц! спегиального методичного комплексу, щодо И втигення.

В1дпов1дно до цього було сформульовано таку гшотезу дос-л!даання: як¡сне становления налравленост! на самоосв1тне читання у студентов забезпечуеться снаол1док формування у них стШко! Шзнавально! ютивацЛ, оволод1ння основними когнтв-ними операц1ями читання, розвитку 1х зд1бностей розум!ти текст.

¿ля досягнення кета дослдаення та перев ¡рки Ппотези поставлено так: завдання:

1. Влзначити фактори, як! зумовлвють формування направле-ност! на сакоосв1тне читання у студент1в педвузу,

2. Встаиовити характер взаемозв"язку профзс12но1 направ-. ле'ност1 студент 1в-педагог1в та ¡х надравленост! на самоосв1тне читання.

3. Внзначкти початкоБий р!вонь набуто! направленост 1 на самоосв1тне читання.

4. Розробкта методику формування у студент!в направленос-т1 на сакоосв!тне читання та перев1рити II експериментально.

5. Шдтотувати нообхцн} рекомендацП по вт!ленню у практику вуз1воькото навчання методичного комплексу з розвитку у студонт¡в направленосп на обрану профес!ю взагал1 1 на само-осв1тне читання зокрема.

.:йтодолог»чнов основою доел щження стали науково-психолсъ Пчн» положения про сошальну природу ллдини, формування осо-бистост! у д^льност!, як1 роароблшп та кауково обгрунтован;

у працях Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, 0.Р.Лур¡я, О.В.Скрип-ченка, С.Л.Руб1ншт9йна, В.О.Мэляко та in.

Для розв"язання поставлених завдань були викорлстан1 так! мато.ци: експеримонт /констатуючий i формуючий/, опитування /у еиглядi !нтерв"ю, анкетування та сп!вбес1ди/, проективн! методики /тести кезак!нчених речень, вербальних acoqiauiii та кол!р-них е!дносин/, самоокiкки особистост!, стандартизован! тести для вивчення окремих рис особистост i та впд!в направленотач, шкали ранговнх оцшок. Одержан! в досл1джэнн1 результата об-роблялися статпстичнши методами за допомогою комппютвра типу IBM PC/XT.

Оргашзащя цосл;дтоння: воно проводилось протягом шеоти рок ¡в /I285-IS9I/. За дай час р!знлми формат констатуючого та формуючого эксперименту було охонлено понад 2 500 студэнт1в Мэл1топольського педагог!чного !нституту.

НздШнгсть i з1рог1дп)сть результат^ забезпечувались глибоким таорстичним анач!зом проблема, в!дпов!дн!стю метод1в вквчення пробломи мэт i 1 завданням доел1дж9ння, поеднанням К1льк1сного i якiCHoro анал!зу отрпманих данлх, репрезэнтатив-н!стю виб1рок.

Положения, як} вккосяться на захиот:

1. Голобниш факторами, що визначають формування напра-вленост! насамоосв"1тне читання у майбутн!х вчигел1в, впступа-ють мотиват'йн! установки, поеднан! у цШсну оистэму спону-нання особистост! до п!знавалькоГ м1ялыюот1.

2. Mia направлен!сто на самоосЫтне читання.та направлению на педагог¡чну щюфес!ю ioHys реальний взаемозв"язок з подвШноа детерм ¡над! ею. Його наявн!оть зумовлена, з одного боку, шформацШною природою педагог¡чно! профеоП, а з !кшого-!снуючою социальною ситуашею, яка потребуе в!д сучасного вчи-таля постШно! самоосв!ти у npoueoi профео!йно1 д!яльност!. Ягацо орган!зувати процео самоосв1тнього читання м&"бутн!х вчи-тэл!в, враховуючи ней эв"язок, то мокна значно оптим!зувати процас 1х про$9о1йного становления.

3. У ход! формування направленост! на самоосв!тне читання в!дбуваються не т1льки ситуац1йн1 зы!ни у поесдИщ! студенев, а 1 вдосконалюються риси особистост!, як! забезпечуютъ б torn ефоктивнв Бкконання майбутн!мя педагогам! свое! про^ес!.1но1 д1ялы!Ост1 - орган130Еагпсть, 1илеспрямован1сть, крепт;:вн1сть та in.

- Наукова новизна досл!джання полягае в тому, що вперше по-даеться розумИшя направленост! на самооов1тне читання як систе-моутворюючо! властшзосп особнстост!, котра визначае формування направлвност1 на професШну самоосв!ту майбутн!х вчител1в; ви-д1лен1 та визначен! к1льк!сн1 показ няки суб"ективного задоволш-ня студент 1в р ¡ehsm ïx оволод1ння самоосв i-гньою д1яльн!стю; знайдено та визначено кораллц1йни2 зв"язок М1ж мотивами, отри-мання вицо! осв ¡ти та основними опврантними характеристиками педагог i4hoi. д1ялыюст!; з"ясовано той вплив, який справляють соц1альн! utifflocTl майбутн!х вчител!в на процеси ix професшна-л1зацЦ; розкрито ставлзння студент!в до того комплексу факто-р!в, котрi визначають 1х профасШне самовизначвння; запропо-новано ун1ф1кований шдх!д до самоосв!тньото читання студенев, який базуеться на йото- поетатпй алгоритм1заш ï;

Тэорэтичне значения робота полягае в установлена характеру взаемозв"язку у систем!."направленicTb на педагог1чну про-фес1ю - направлении на самоосв1тню д!яльн1сть". Зиясовано, що направлен!сть на.самоосв1тню д!яльн1сть е своер!дною ochobod, на котрШ 1.в1дбуваеться формування направленост i на педагог 1ч-ну профес1ю. В досл1джешп доведено значения д1агностики р!в-ня наявност1 направленост] на.самоосв1тне читання для оц1нки педагог1чного профео1онал1зму. Визначен! причини неповно! сфор-ыованост i мотивацП студент ïb пертах курс1в на оволод!ння педа-гог1чнов профес1ею та самоосв1тньоюд!яльн1стю, як! полягаготь у в1дсутност! в 1дпов1дно! п1дготовки lx у школ! та вуз!. Про-анал1зован! причини вибору профеоП майбутн!.ми вчителями у су-часних соц1альних умовах в залежност! в!д того, як1 особист1 установки для них найб!лып вагоми •

Практична значения досл!дженйя Еипливае з того, що було розробляно комплекс метогив, як! дають змогу актив!зувати у -студент!в .направлен!сть на самоосв1тнга д!яльн!сть. П!дготовле-на та nepsDlpeHa методика по орган1зац!1 д1яльност! клубу май-бутнього вчителя. Тести, використан! у досл!дкэнн! - модпф1ка-nli методик кол!рних вибор1в-дають змогу через !х застосуван-ня у Biraiifi та серздн!й школ! проводите як!сний анал!з та к1ль-к1сну оШнку их твцд9нц!й, як! характеризуюсь направлен!сть на сгимооое îthc читання у студект!в та учн!в.

_.Дпр.рбпп!я робпти. Основni результата досл!дження оголошу-в-олцоь та обгоюрявались на Есесовзккх та республшанських ко№-у Черц!вцях /1287/, Моста! /Ш8/, Гсшл! /1983/, К&-ftî;i Аэао/. .'ото положения зикладалксь на методичному ссм1нар!

Всесоюзного !нституту п!двищення квал!ф!кац!1 педагог!чних кадр!в у Moсквi /1987/..Методячн! рекоыендац)х, розроблен! на основ! результат1Е досл!дження, використовувалися при орган 1-зацП д1яльносТ1 клубу майбутнього вчптеля ГЛДП1 "Терм!нал". Матер!али досл!дяення поклацен! за основу у розробц1 навчаль-них спецкурс!в, як1 проводилися в МД11 на в!дд!ленн! "шк!лыш практична психолог !я".

Структура дисертацН. Робота складаеться з! вступу, трьох розд!л!в, ейсновку, списку використано! л!тератури, якиЯ м1с-тить 172 наЯменування. Загальний обояг робота - 186 стор1нок малшнопиоу. У робот1 наведен 1 4 малюнки, 6 таблипь та 16 до-датк}в.

ОСНОВШЙ oMICT РОБОТИ

- У BCTyni обгрунтовано актуальн!сть проблеми, вид!лено об"ект t предмет досл!дження, визначено його мету, сформульова-но гшотезу та завдання, розкрлто методолог !чну основу досл!д-ження, висв ! тлено наукову новизну, теоретична t практична значения, вм!щено полокення, ян! виносяться на захиот, наведен! дан! про апробац!ю роботи.

Перший розд!л "Методолог1чн1 та теоретичн! основи вивчэн-ня проблеми" присвячений анал!зу л!тературних джпрел, в яких оц!нюеться вплив направленост! особистост! студент!в педвузу на ïx професШ« становления; визначаатьоя зв"язки г.пд само- ■ осв!тньою д!яльн!стд особистост! та H профес!йно-педагог!чною направлен!стю.

В!дзначено, що проблема направленост1 в теоретичн!й психолог il входить до чиага пр!,оритетних. Разом з тим, оучасна психолог!я не мае единого п!дходу, котрпй би дав змогу дося1д-никам розглядати направлен!оть як конкретна явице людсько! псих!ки.

Розб!жн!сть !снуючих п1дход!в до проблеми направленост! виявляеться у самому факт! пол!сем!1 цього терм!ну у працях р!зних автор 1в. В.М.Мяс!щев,. наприклад, описуе направлен1сть як "домшуюче в!дношення", Б.Г.Ананьев - як "основну ;глттову тонденцЬэ", 0.С.ПракПшв!лt - як "д!нам!чну орга!изац!ю сут-тевих сил людина", Б.'5.Ломов вваяае, що "направлогМсть вистут пае як сцстемоутворююча власиш1сть особистост !, rata внзначае

П психолог!чний склад", 8 К.К.Платонов бечить у направленост! "потреби, установки те ставлення". Поеднуе шх вчених те, що н0в!гь при |снл0ч1й р03б1кн0ст1 ix п0гллд1в, бгльийсть ix е1д-носять поняття направленост! до мотивац1йиоУ сс£ери особистост!.

За м8тер1влэми анел!зу теоретичних даних вщЦляються чо-тири р!вн1 направленост!: особист1сний, про^есШий, д!яльн!с-ний те ситувгивний. У робот! вивчаються вищ! р!вн! направленост!: особист!сний, профес!йниИ та д!яльн!сний.

Простежуеться, яким чином зд1йснюзтьси формування непрвв-леност1 особистост1 у ход1 11' профес!йного становления те ово-лод!ння р!зними Бидами д!ялыюст1. Бизначееться, що повнопШи реел!з8ц!я педагог!чно{ д!яльност! можлива лиие при неявност! сформовано! тэ уев Томлено!- самими студентами направленост! не оволод!ння своеп майбутньою про$ес1йною д!яльн!ств. Серед зввдвнь навчельно-виховного пропесу у вуз! пр!оритетним в не-обх!дн!сть стЕореная спеи!альних умов, що сприяють виникнеиню у студент!в направленост! на оволод!ння своею провес!вю, шо може дети ?м мож.лив!сть значно п!дви-дити е$ективн!сть навчвння У вуз! / '

У робот! н8превлен!сть не педогог!чну Про$ес!ю та не свмо-осв!тне читання розглядэптъся в едност!. Доводиться, що пе-дагог!чн8 про$ес!я, яка мае р сроКй основ! !н$ормаи!йну природу, моке бути адекватно ревл!зогэне лише при умов! пост1йного самовдосконелення.

Герант!ею пост!йного еаморозвитку педагоге в його про$е-с!йн!й д1яльност! виступэз самоосв!тне читання. У иьому зв"яз-ку 8нал1зуються психолог!чн1 аспекти звернення студент!в до самоосв!тнього читаная, його особливост! те вплив на профес!й-не станоглення педагоге.

Самоосв!тнк читання виступэе як конкретна $орма ревл!за-пП пропесу семоосп!ти. У пьому вгпадку воно Еизнвчееться як конкретна д!яльн!сть, меток яко'1 ьиступве нвкопичення, селек-и!я, «нал1з тэ ектигнй тронс$ормои!я т!е! ЩормгшП, якэ необ-х!дна осоЗистос'тI в 11"профао!йн!й д!яльност1.

¿'¡ля иього виду читання хврвктсрн! свмоет!йне г.изнвчення [:1лр1\ пппнуврння ссногних етап!р читення, виб!р дкерел !н$ормаи!'/ оямокснтроль та сгмсоп!нкв нвсл1дк!в читання.

^ робот! також анел!зуються т1 напр.чмки, зг!дно з ягами •тедутыл досл!дження с8чооср1тнього читшшя. ]'о першого з них |'плс»1'ть ксмуи1к8тирн9 кониепп!« семсосв!тнього оитвш1я, кот-

ра розглядае текст як зас!б зд!йснення опосередкованого контакту м!ж людьми. Ця концепция розробляеться О.П.Олокс!евпгл, Н.В.Границькою, Е.С.Д1амэнтом, ЗД.Кличниковою. Теор!я, що розглядае читання .як спеш1ф!чну п!знавалг>ну д!ялыпсть особистос-т1, обгрунтовуеться. О.С.Ан1с!мовш, МЛ.Пэрииним, б.Н.Шховк!-ною, М.З.Рахмгнпюю. П!дх!д, цо зд!йснюе вивчення законом!р-ностей !птер1орIзац!I зм!стових структур тексту у процес! 1х засвоення, прктаманий.для ЛЛ.Божович, Т.е. вщовицько!, 1.5. НеволЬга, Е. 1.1ваново1, 0.0.Леонтьева. 0станн!3, конкретпо-експеримэнтальний напрям, у центр! уваги якого лнститьсл роз-виток читацьких зд^бностей особистост!, формування культури читання спец!ал1ста-профвс!оиала реал1зуеться у роботах О.В.Ерушлинського, Л.П.доблаева, А.М.Коренева, А.П.Стеценна.

Результата теоретичного анал!эу проблеми дозволили зро-бити так! висновки:

- поняття "направленостГ'в психолог¡чн!Й-науц! мае пол!-модальннй характер. У зв"язку з цим ми приймаемоне зм!стовв" йогсг визначвння, а описовэ, котре метить у соб! тшс! складов! частини,.як! видмяються майже уо!ма досл!дниками. До них належать ор!ентован!оть, ыодальн1сть-, сила спонукалыю! тевденцП;

- у раз! конкретно! реал1зацП направленост! на педаго-Пчну д1яльн!сть вона розглядаеться як головна умова профео!о-нал!зац!! майбутн!х вчител!в;

- психолог!чним стрижнвм, цо !нтегруе !нформац!йн| компонента профоЫЗно! педагог1чно! д!яльност!, .виступае налравле-н1сть на самоосв!тне читання. Вона визначаеться наш як складна системоутворювча властив!сть псих1ки, яна.формуеться у п!з-навалыШ д!яльност! особистост! та обумоалюе II позитивно ота-влення до самореад1зац!1 у ггрофес!йн!й сфер!.

У другому розд!л! "Споциф!ка та психолог!чн! особливост! направленост! студент!в-педагог!в" наведено опис використаних методик, здШснено анал!з результат!в, отриманих за !х допомо-гою. Вказуеться, що для проведения емпгрично1 с гад 11 дося!джвн-ня був розроблений комплексний !нструментар!й, який поеднав дек1лька крос-методик, процедури проведения яких р!зн1, а результата взаемодоповнююч!. Така конотрукц!я дала змогу гМддц-цити над!йн1сть к!нцових результат!в досл!дкення.

Перша частина оксперимэнтального цосл!днетгя була побудо-вака на основ! агш!зу матер!ал!в, одор-анкх внасл!док прово-

Д91шя анкета "Навчання та майбутня профес1я" К.Штарке, mnip-ного тесту ставлення до самоосв¡тнього читання,, модиф!ковано-го тесту незак1нчених речень з використанням таких формулю-вань: " Самоосв!та, на м!й погляд....", "Вм1ти вчитися за книгами....", класичного тесту вербальних acouiauift, опитувальни-ка "БЧС" /"Бюджет часу студент¡в"/, спешально розробленого нами для дссл!дження.

Визначено, що у значно! частини першокурсшшв, як! взяли участь в експеримент1, не зафгксована наявн!сть направленостГ на самоосв1тне читання. Ця ситуашя зумовлена особливоотями традиц1йного навчального процесу у школ!, який не opieHTye учн1в на самоосв!тне читання. В зв"язку э цим учн! переважно не прагнуть до оволод1ння самоосв1тн!м читанням, вважаючи його зайвим.

Разом з тим треба Ейдкреслити, що й серед випуокшнЧв вузу до 405? тих, хто Tieio чи !ншою м!рою не волод!е самоосв!т-н1м читанням. Спец1альне, ц!леспрямоване оволод!ння засобами та методами самоосв!тнього читання мае Micae, насамперед,, як ви мягок.

Оволод!ння самоосвiтн!м читанням в1дбуваеться загалом п!д час перших трьох рок¡в навчання. Е£ективн!сть його в ц!-лому позначна ! отановить 1/5 оптимуму на один навчальний piK, що, на нашу думку, пов"язано 3 набуттям досв!ду шляхом спроб та помилок, як переважно навчаються студенти.

Детальний анал!з ставлення студент iE дб самоосв¡тнього читання за тестом нэзак!нчени:с речень показуе, що на перших трьох курсах воно мае дещо абстрзктний характер.

HKicui 3miни в1дбуваються на старших курсах, але й серед BimycKHiiKiB зустр !часться певча частина /до 10-15$/ таких, що ототожнюють caMoocBiTj з оамовихованням. У таких «Еипадках, звпчайно, у студент ¡в в!дсутнл направлен!сть на самоосв!ту.

По тзсту вербальних acouianitt на першому Kypci було отримпно до 10-15?? позитивних acouiaaiü на слова-стимули, до It'w'r;'! негатишшх i до 65-70$ !нциферентних. На останньому кур ci lvi пропорция пешиш чином зм!нветься: к!льк!сть позитивних в !дпо1пдсн;-асоц!ацШ зроотае .до 1/3 Ix загально*1 KtabKocri. Ыдтч; ¡дно зменшуеться к^льк^сть 1вдиферентних в!дпов¡дей, а к!льк¡от1, негативних залишаеться приблизно нп одному piBiii.

Аналог1Ч1п результата, як1 одержан! за паралелыгами методиками 1п!дтвердлують, що практично один з 6-7 першокурсник1в приходить до вищого учбового закладу з негативною установкою на навчання та на самоосв1тне читання.

Вивчення бюджету витрат часу студент!в дало нам три ввди показник!в, як1 характеризуют ставлання студент1в до р!зш1х вид¡в 1хньо1 д!яльност1: час / у в1дсотках/, котрий студента-присвячують виконаиню певно! д!яльност!, м!сце, котре пос1дае кожний вид д!яльноот! за значениям та коеф1ц!ент задоволеност! наявн!отю умов для II внконання.

Головними гидами шзнавально1 д!яльност!, як! анал!зува-лися у налюму доол!дяенн!, були профес1йна оамоосв!та та за-гальнокультурна самоосв!та. Треба заэначита, що незважаючи на 1х схож1сть, дан!, одержан! за цими показникама,!стотно в!д-р1знялись.

По першому з них загальний чао.витрачений отудентами на профес!йну самоосв!ту, складае у середньому в!д 2,5% до 4%г значущ^сть знаход^ться в !нтервал! м!ж 9-м та 12-м м1сцями, а задоволен!сть не перевищуе коеф!ц1ента 0,7 - 0,8. У той же чао загальнокультурна осв1та за 'значениям м!ститься в1д 4-о1 до 9-о1 позкцП /в залежност1 в!д стат! та курсу опатаних/, значно випередкаючи профес!йну самооов!ту.

Важливим для характеристики ставлення студент¡в до обра-но! ними опец!альноот! .е показники щодо виконання ними науко-во-дослщно! роботи. Так, у юнак!в по шкал! значения цей вид д!яльност1 знаходиться на 16-му, 17-му, 18-му м^сцях, у д!в-чат - з 13-го по 18-е. Це, на нашу думку, е додаткове свечения про в!дсутн1сть видимих ор!ентац1й студенев на перманентну самоосв!ту, котра виступае обов"язковим атрибутом профес!йно1 д1яльност1.

Наш була зроблена спроба диференцшвати вид дгяльност! студент1в в залежност1 в!д тих умов, в яких вона зд!йснюеться, за допомогою проективно! методики "КТВ-Сам-Чт". Головними в тест1 були поняття"читання", "самоосв1та", "шзнання", а також "художня л1твратура", "загально-пол1тична Л1тература" та "про-феоШю-педагог^чна Л1тература". Поняття першо! групп, що в!д-носяться до самого процесу п¡знания, одержат, лер-эва«шо, поз!ь-тивн! оц!нки - до 60%. По в!дношонню до понять лруго! групп схожI показники були отрпман! лише для "худо.жньо! лттпртгур;!".

Irnni вида л ¡тара-сурн, що оц1нювались, отрицали переважно но-гативн! характеристики. У зв"язку з цим ми визначаемо так! причини низько! ефективноот1 оволод!ння студентами самоосв1тн!м читанням;

- в(дсутн1сть у педагог¡чних вузах спец1ал!зованих курс1в, що залучають студент¡в до навчання прийомам самоосв1тнього читання;

- эначний piBeHb окладност1 сприймання профес!йно-педаго-г!чно! л1тератури;

- не сформован icïb мотивацхйних компонент ïb традидШного навчального цроцесу, котрi спонукали б студент!в до подалылого удосконалення самоосвхтнього читання.

lia наступному етап! вивчались характера i особливост! став-лення студент!в до свое1 майбутньо1 профес!!, встановлювалиоя взаемозв"язки, як! 1снують Mi» направлен¡стю на педагоПчну профес!ю та на самооав^тне читання. На цьому eTani були вико-ристан1 методики "ГПВ" / "Портрет ¡деального вчителя"/»' "Комб!" /"Комб Говений: 1нотрументар1й/ та стандартизован! анкета для оц1нввак11я профес Шно-пехдаог îmuo! д1яльност!.

Портрет идеального вчитечя складався студентами !з 50-ти головних рио його особистост!, визначених на попередньому етап1 досл!дження. Результату, отркман! за материалами обробки Ц1е! методики, демонструють наявшсть павних тендешцй у отавленн1 студент1в до обрано! ними педагог!чно! профосП, як до тако!, що безпосередньо не пов"язана з навчанням та вихованням Д1тей. Б1льш!сть студенНв в обран!й ними споШальност! ор!ентуються перед yciM на зипстову I! частицу, а не на педаголчну. Таким чином, б1льш!сть опнтаних хоча стати географами I й!ологеми, е не рчителлми reoi'pn'iiï та fi¡ологх f.

Поряд з щ:н проЕодалась також самооцшка опитуЕаними влао-но1 особистост! за допомогою етшлульного матер1алу методики "Портрет !деальиого вчителя". Лине у '¿0% вшадках студенти в!д-знэчнлп у с.->бе наивность тако! рисц, як "схильн!сть до самоос-вНчГ. При цьому у юнак1в вона була поставлена на 14-16 м!сця за значениям la 20-ти момивих, у д!вчат - на 11-12 м!сця. Як бячато, у студдцт!в педвузу 1снуе досить слабкий' зв"язок ы!ж пштрчвленютю на профас1ю та направлен i стю на самооов!ту. Ця curyaniH пов"язаиа з тии, що у вуз студэнти приходить наре-васио 'юз бахания отати педагогами i, як ¡шал¡док, вони но ao,iieHvomai на оволод!шш профяоШшш самооовтим читашшм.

Були викориотан! також стандартизован! анкета, до /псих увШши ствердження "аакШчення вузу дае weiii жнишв!сть..." та "Головне у професП вчителя для мене...". Кожне з ццх стверджань мало по 10 вар!ант]в в1дпов!деГ1, серед яких ми ви-ДЬлили так!: в перш iй анкет! "стати педзгогон-професшналом", у друг 1й - "оволод1ти засобами та црийоыами самоосв!тцп. Cat.« помiж показникамл mix вар iант ïb виновней i проводиеся кэре-ляцШщй анал iз матер¡ал íb, одпржаних на 1-му та 5-му курсах, оа його результатами оули одержан! так1 ковфШенти: I кур-ч, онаки - 0,03; I курс, Д1вчата - 0,04; 3 курс, юнаки - 0,25; 3 куро, д!вчата - 0,31. Як бачимо, у npcueci навчакня студента починають розум!ти нео<5х!дн!оть овачод!ння засобами самоос-в!ти, але йдуть до цього досить пов!льно.

За матер!алами, отриманими на цьому етап! роботи, булн зроблеш так i висновки:

- традиц!йний навчальний процес у вуз! б!льше opiewrye майбттпх ив дат or i в на репродукцию наивного навчального мато-р!алу, н!ж на активну самост1йну шзнавальну д!яльшсть;

- у значно! частини студентов В1дсутня установка на те, що0 стати вчителями-профес!оналами. Вони не ор1ентован1 на от об ¡льну самоп!дготовку до майбутньо! профеоП;

- оргшИзашя навчального процесу у вуз i спонукае студец-ïiB до того, щоб "здати" предают nis час ceoiï та П1сля цього не повертатеся до нього. Вони прагнуть лише того, щоб оволо-ríth певним обсягом знань, а не розвинути сво! п!знавалын

3flí6h0ctíj

- вже на першому Kypci в!дбувавться ч!тка поляризащя сту-деит!в за ознакою !х ставлення до самоосвгтнього читання. Зуо-тр 1вгаись з новою для них методикою навчання у вуз i, певка честна студент ¡в /в!д I5JÍ до 2Ъ%/ почкнае ставитесь до навчання як до прикрою тягара. Так i студента прагнуть тглькм "до-тяг нут«" до kíhuh навчання i менш за все думають про те,

щоб повнте рвал!зувати сво! здЁбност!;

- студент«, як i ЬдаХзрентно стаьляться до навчання, голо-внпм чином, сбможують себэ тлми знаниями, як i вони пошипи засво!ти з^дповщно до програми. Са-.жотавоваюпс, котр::к притаранил/. град!ент наблиу.ення до псз.гагаиэ! кати ; нассроешгс

на oTpavamœ додаткош;х знзна, с?пад о;г;:гажг< öv/o ^¡-зч-^ 10-15^,

За матер !алаш констатуючого експерименту буди визначен! уыови, ши.сприяють формуванню направленост! студент¡в на самоосв!тне читання:

- 0рган1зац1я п1знавально1 д!яльноот! особястоот1, зокре-ма, когштивнах операщй читання, до яких належдть визначення основних завдань самоосв¡тнього аитання, та Еого мети, викорио-тання оптшалыгах прийЬм!в засвоеюш ново1 !нформац!1 та II оснасяення, а такох конкретнлх засоб1в та метод !в фшсацП основного зм!сту навчально-наукових текст1в;

- формування шзнавальних мотив ¡в, до яких належать комплекс уев¡домлюваних п!зкавальних потреб, що зор¡ентован1 на

!х задоволення в обрашй студентами професШшй сфер1, та ряд установок генерал¡зованого характеру, як! забезпечують загаль-ну активн1сть особистос-п в п1зназальнШ сфер!;

- внесения самоосв¡тнього читання у контекст навчально-профес!йно! д1яльност! студент1в, що сприяе формуванню направленост! на самоосв¡тне читання як складово1 частани 1х профе-с1йно-подагог!чно1 направленостI.

ТретШ роздал "Формування направленост! майбутшх педагог 1в" м!стить опио формуючого експерименту, анал)з матер!а-Л1В, одер на них у констатуючих вкспериментах, як! Оули призна-чвн! для ф!ксац!1 зм!н направленост! студенев п!сяя падаго-г!чного вшиву. Вш м!стить дв! чаотини. Перша присвячена ана-Л1зу результат ¡в, отриманих у процэс! формування направленоот! на самоосв!тне читання у студент¡в, друга - вивченню рол! самоосв ¡тньо! д1яльност1 у профес1йному становленн! майбутн!х педагог1в.

Була розроблена процедура формуючого експерименту з метою Бнуар!шньо! та зовншньо! орган!зацП процеоу самоосв!тньо! д1Яльност! студект1в. У першому вкладку йдеться про орган¡за-Ц1Ю шзнавальних д!й особистост!, у другому - про засоби орга-1пзац11 засвоения матер!алу, який накопичуеться через самоосв! тне читання.

-Для того, щоб допомогти студентам пол1ншити свое самоос-в¡тне читання, ми розробили спец1альний пакет алгоритм ¡в по ¡'юго оргашзацп /див. Табл. 1-4/. Цел пакет ьНстав "розгортку" алгоритмов у в и г л яд I шетруктивннх ыатер!ал1В, як1 студента отримувади на перших консультап!Ях з курсу загалыюГ психоло-гI!. Оболоегкня ними в!дбувалося поступово, у ход! проведения

- 15-

Табл.1. АЛГОРИТМ 0РГАН13АЩ1 САМООСВГГНЬОГО Ч1ГГАННЯ

1——-———--: 1

I. Визначити галовн! цЫ читання, як1 ставляться перед

ознакомлениям !з джерелом-—-

_Ознакомления з книгою чи-Розширенля ерудпцП - зкаходження окремпм текстом для одер- в галуз!, котрт вдаовдан жання уявлення щодо ¡х присвячеш книжка на кснкретш

зм1сту або текст запитдння

_отримання фактолог¡чного, -подготовка до акадв-.складалня цифрового та шформацШ- м!чних занять В1дгуку_чл

ного матер!алу рецензп на

текст ч.ч книжку

-бахания зм!нити вид д¡- .отриыати задово- -прагнення яльноот! ленняв!д читання провести

чао за читан ням

П. Сформулювати проблеми, котр1 будуть вир1шан1 протягом читання __

- правильно та повно зрозум!ти викладен! положения засво!ти ¡до!, що розкриваються у текст 1 -оц!нити | змгст кате- > р I алу ,'який } виэчаеться 1

1

11!. Вибрати зао!б чита!шя, адекватиий тексту та мет! читання

-поперпдне ознайомлення з книгою чи статтею, П будовою та 1 структурою |

■швидкий перегляд, в ход! якого утворюеться загальнэ уявлоння | про зм!ст тексту |

-•чиб!ркове читання, призначене для пошуку необхшю! {нформацп,

■повнп, ппсл!довие читанпл, без акшпзу тексту

-отудшвжня - читання з обдумувапням, анал!зом та засвпенням основного зм!сту тексту

- 14 -

Табл. 2. ЗАГМЬНИЯ АЛГОРИТМ ШООСВГШЬОГО ЧИТАННя'

I. Оволод!ти базовимл знаниями у Т1Й гаду з! , до яко! взноситься текст 2. Зрозум1ти та засво!ти основнг визкачення, терм¡ни, !ншомовн1 слова, наведен! в текст I • 3. Виробити вм1ння зосаред-жуватися на текст!, цо вивча-еться

1 т

4. Опрацювати текст,.з та аргументами розум^ти авторську логШу основних положень тексту у виклад!

*

5. Виразно уявити собI те, про що говориться у текст!

1

6. Иосл!довно поновити у пам"ят! текст п1сля його црочцтання

Табл. 3. КОГНГГКВШЙ. АЛГОРИТМ ОСЖСЛЕЫШ Н0В01

тжвтт

Табл. 4. ЛЛЮРуП'М Ф1КСЩ11 шс¡ТУ

I. Утворити каталог б!блшграф!чнях карток за впвченит книг гама з короткими анотащями та резюме до них___

±

I 2. Лровостл формування комплект¡в нарток- ¡3. Зроблти розгор-

! виписок з викладанням найбшьш ваяли- нут! конспекта

] вкх полояень з опрацьованих дзюрел та ^ вЫх найважли-

' IX тезисним резюме_ !_в !тих дкерел_

4. Зробкти реферативной огляд ус!х текст!в дано! теми

индив¡дуально! робота.

Протягом перших трьох мГсяшв перебування у вуз! студента оволод!вали знаниями та вм!ннями, нэобходними для ефектив-ного зд!йснення самоосв!тнього читашш.

Наступним етапом було формування у студент ¡в вм!нь по символ!зацП. навчального матер1алу, для чого й була розробле-на ун!ф¡кована система ¡деограм. Застосовуючи ¡деограми, сту-денти навчалися "згортати", а потом "розгортати" змост р!зних за обсягом текстов.

Психодтгностичн! вим!ри на цьому етап1 здШснюввлиол за допомогою методики "ОЯКДВ" /Орган¡зовашсть, працьовошсть, колектив1зм, допитлив!сть, естетичний розвиток"/, "В1Г /"Види направленост!" / та ¡н. Баслодки проведения П1дсумкового обо-теження за цими методиками п1дтвердили збольшення ко9ф1ц!ен-т!в за показняками "органозованосто" у межах вод 6% до 10<%.

Шдвищились показники окремих ввд!в направленост!. Було зафокооЕано п ¡двищзооня п1знавально1 направленост 1 на 10,1 -10,4/5 - у юнак ¡в та д!вчат вдаоводно.

Найб1льш суттввими виявилиоь зм!ни у направленост! на са-мореал!зацою особистост!: в!д 14,8$ у д1вчат до 16% у юнаков. Особливо слод п1дкраслити те, що гпдвщення показника, що ха-рактеризуе направлен!сть на самореал!зац1ю особистост! май-же на 50% перевищило показники динам!ки п!знавально! направ-.леност!. Таким чином, ми бачимо, що для студешчв нова форма навчання стада не т1льки .втоленням шзнавально! д!яльност!, а й перотворилаоь назао!б самоутЕердження та самовияву.

7 ход1 другого етапу формуючого експерименту ми прагнули органозувати самоосв!тне читання .студент¡в таким чином,.щоб воно стимулюзалося, переважно, п!знавальною мотивацоею. 3 ц!ею метою було сформульовано завдання "подвщвння образу" майбутньо! професП, самоорган!зац!1 п!знавального читашш та реа^зацН шформацП, отримано! у процео! оамоооЕ!тп.

При проведенн! формуючого експерименту була використана методика "заглиблення" у модифокацН МТ - мот.ивац!йного тро-н!нгу. Трэншг проводився для формування та п!дсилення у студентов тих мотивов, як! вплиешоть на визначзння 1х проФясПшо! напровлоност!.

Лровэдешоя Щ' здойснювалооя у ход! робота засооопшюго на-

ми клубу найбутнього вчителя - неформальноюртпзац! I, що дала нала змогу звернутися до еыоц|йно! сфери особистост!,яко! майже не торкаються у ход! звичайного навчального процеоу.

Д1яльн1сть клубу була опрямована на формування позитивно-ст1йкого ставлення студент1в до свое! майбутньо! професН. Викорлстання таких механ1зм!в псих!ки, як навшвання, наел вдувания та ш., дало нам змогу значно гкшпшити процео становления профео{йно1 самосв!домоот1 майбутн!х вчител!в. При цьому ми виходили.з.полокень, обгрунтованих у працях В. №. Бехтерева, ПЛ.Буля, Г.К.Лозанова. ..

Принпиц, якия покладено в основу роботи клубу, отримав наймэнування "формули тро1ото1 активности. Б1дпов1дно до ньо-го пвредбачалось: активна заовоення та систематизашя нових знань, активна розповсюдження отриманих знань, активний за-хиот сво1х позиц1й щодо набутих знань,

Реалйзацхя першо! частини Ц1в1 формули забезпечувалась тим, що для член!в клубу проводились консультации^ заняття з орган 1зацП сашосв1тнього читання. Розповоюдкення отриманих знань здШснювалося, головним чином, не 1ндив!дуально, а колектявно, Для цього склад клубу з чаоу його утворення розд!-лявся на секцЛ. Участь кожного студента у робот! секц;1. оц1-нювалася його товарищами за конкретними результатами д!яль-ност1. Це давало змогу забезпечити так! стосунки М1Ж членами клубу, якI сприяли формуваншо у них активное^, ¡н1ц!атавнос-т!, в!дпов!дальноот!.

Серед головнях результат1в формуючого експерименту ми мо-жемо вид ¡лита так!:

- найскладнШ проблеми, з якими зустр!чаються студента, приходячи до вузу - да В1дсутн1сть методики та '"техн!ки" нав-чально! д!яльност1 !,насашеред,сашосв!тнього читання. Вщп-пшти 1х мокливо лише шляхом спешального иавчаиня студент!в перших курс ¡в мотодиц1 та тахн!ш самоосвгтнього читания, ва-собам алгоритм!зацИ та систематизац! 1 матер!алу, що вивчаЬть-ся;

- при здШсненн! специально! изготовки формуються зв"яз-ки М1ж направлен!стю на самоосв¡тня читання та професшнош направленгстш майбутнього вчителя. У процес1 мотавацПшого тре н!нгу втдбуваються реальн! зм!ни психпси студент¡в, пов"язан!

з формуванням власного ставлення до самоосв1тньо! д1яльност1, та з посияенням мотивацП на оволодшш педагог¡чною профео!-ею взагалК

В висновку П!дведен0 п!дсумки дослдаення, накреслено перспективи подальишх досл1джень:

1. Матер ¡али, стримаш у ход1 достижения, дозволяють нам охарактеркзувати направлен^ть на самоосвНу як прсв1дну рису особистост1, що мае иевния вплив на процес II профооШ-ного становления..Бона мае системоутворюючпй характер,.фзр-муеться I реал¡зуеться у д 1яльност1 та обумовлюе своерда^сть ставлення суб"екта до предмету лояльность Виявлення напршпе-ност1 на самоосв1тне читаная виступае як реал1зац1я шзна-валыю! направлоност! особистости При цьому вона рзгулюе на-копичення, сэлокгию, осмислення та перетворення шформашI, котра засвоюеться особист1стю у процес1 актуал1заци мотивтв та установок на профео ¡йне самовизначення.

2. оа матер 1алами досл1днення вазначено ктлька р!в1ив направленост1 на самоосв!тне читання студентов:

- "нульовий", якому притаманнг В!дсутн1сть п13навально! мотивацП, твхнши роботи з текстами та ор!внтац1я у науковШ л!тератур1;

- "аморфний", який в1др1зняетьоя слабкою п!знавальною мотивац!его, еомп1лятивнцм.характером роботи э друкованкми джерелами, переважнок ор!ентац1ек> на нэвчальи! текста;

- "мезор.1веньи, Шзпавальна мотивац1я якого мае стаб!ль-ний характер I якому притаманн! елемента анал!зу та синтезу при робот1 з друкованими текстами, в^льним володшшм тим об-сягом лгтератури, який передбачений програмою;

- "оп^мальний", для якого характерна розвинена шзнаваль-па мотивац1я, главна методика роботи з навчалышчц та наукозима текстами, прагнення вивчати но тгльки ту литературу, що повинна бута засвоена обов"язково, а й ту додаткову, яка розширае уявлення студент¡в прс предмет, що вивчаеться.

3. Визначонт причини недостатньо! сфоршвакост! напрапло-ност! на самоосв!тне читання у зкачно! часта,-л; асНтур1ент1В. Серод них: а/ недостатгпсть та нэсть:к1сть мотквацП на ого.ю-дпшя ма?.бутаьо& прс;-сс;ет; 5/ з!Доут:псгь у »ншс!з та дц>чат необх1Дно! ¡пдготож до роЗотл з друков^!:;;:;:;

4. Вазначвно, що серед умов, якi сприяють формуваннч направленост! на самоосв!тне читання може бути особливо вид!лене навчання студентiB спец!альним алгоритмичним приписанням. Вони аавть змогу студентам, як! оволод!ли алгоритмами, найб!лып ефективно зд!йснювати як читання, так i письмову ф1ксац!ю тек-ст!в, якi вивчаються, що дае монлив1сть значно шдвищити ефек-TjiBiiicTb самоосв !тнього читання.

5. Самооов!тне читання макбутпх вчител1в с ефективним лише у тому випадку, коли воно зд!йснюеться з установкою

на подальше використання у майбуипк npo$aciiiniА д!яльноот!. ■ Методичкий комшгеко, що допомэгае сформуваад у сгуден^в та-ку установку, Miстить мотивацНший трен¡нг, емоцШне "заглиб-лення",. креативний пошук, що здШснюеться у межах залропо-нованого нами походу. Шдсумки досл!дження.св!дчать, що зав-дяки використанню цього комплексу прискорьзться адаптац!я першокурсшшв у вуз1, ефективн!шим стае .формування направленост! на оволодшня педагог¡чною профес!ею, пщвищуеться ефок-THBHioxb самоосв!тнього читання студент!в.

Далылий розвиток досл!дження у цьому напрямку, на нашу думку, може привести до створення едино! ковдепц!! орган !зац!I самоосвiTHboro-читання як нев!д"емно1 частшш навчального процесу у вуз!.

Основний зм1ст роботи в!дображено в таких

публ1кац!ях:

1. Улучшение качества подготовки будущих педагогов в процессе их внеучебной деятельности //Психологические проблемы совершенствования подготовки учителей в вузе в свете основных направлений реформы.школы, - Депонировано в.НИИ проблем высшей школы; М.76 per. й 466-87, доп. от24.03.1987 года - 0,5 д.а,

2. Формирование самообразовательной деятельности будущих педагогов при изучении курса общей психологии //Методологические проблемы преподавания биологических дисциплин в педвузе. Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции -/I7-IS сентября 1986 года/ - М.,1987 г. - 0,1 д.а.

3. Возрастная и педагогическая психология // «йрозоззрен-ческая и методологическая направленность преподавания специальных дисциплин в институте - Мелитополь, 1987 г. - 0,5 д.а.