автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Психологическая помощь в жизненном и профессиональном самоопределении старшеклассников зоны Чернобыльской катастрофы

Автореферат диссертации по теме "Психологическая помощь в жизненном и профессиональном самоопределении старшеклассников зоны Чернобыльской катастрофы"

р г 5 оа

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНІ!

на правах рукопису

ЛЬОВОЧКІНА Антоніна Михайлівна

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У ЖИТТЄВОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ СТАРПОВДАСНШВ ЗОНИ ' _ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дасератці1 на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 1995

Робота виконана, в Інституті психології АПН України

Науковий керівник Офіційні опонента

Провідна установа

- канд. психол.наук. ст.н.сп. Яковенко Сергій Іванович

- док. психол.наук, професор Чепелєва Наталія Василівна

- канд.психол.наук, ст.н.сп. Федоришин Борис Олексійович

- Київський національний університет їй. Тараса Шевченка /кафедра соціальної та педагогічної психології/

іГ/'

Захист відбудеться “ ' 1°У ' ' ~ у

на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 113.01.01 в Інституті психології АПН України /252033, н. Київ - 33, вул. Паньківська. 2/. - : •

3 дасертацієп кожна ознайомитися в бібліотеці Інститу психології АПН України ■ .

Автореферат розіслано ' С^/іі

Вчений секретар спеціалізованої ради.

кандидат психологічних наук ^ - И.І. Алексеева

' • “к '

Актуальність дослідження. Головним завданням шкільного навчання 1 виховання є підготовка учніз до самостійного життя та професійної діяльності. Безумовно, необхідна допомога старшокласникам у життєвому 1 професійному самовизначенні з боку суспільства, однак, при її здійсненні. Інтереси особистості 1 суспільства можуть вступати в протиріччя. Так. досить довго (практично до теперішнього часу) профорієнтація існувала скоріш як професійна агітація старшокласників на так звані "непрестиж-ні професії". (Агапова Г.Г.. Полякова В.А.. Чистякова' С.Н.). особливо на професії села (Головатий Н.І.). ' -

Але психологами достатньо велика увага приділялась процедурі професійної консультації та професійному інформуванню школярів (Клімов Є.О.. Федоришин Б.0.. Захаров М,М.). Вирішувались проблеми психологічного забезпечення підготовки молоді до праці та вибору професії (Атутов П.Р.. Дубровіна І.В., Йовайша Л. А.. Назімов І.Й.). .

Як показують дослідження, означена проблема набирає особливої актуальності по відношений до старшокласників, що потерпіли від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. зокрема тих, що иешкають у зоні обов'язкового гарантованого відсєлення (Жиз-НєвськиЯ Б.П.. Коломінський Я.Л.. Крилов А.А.).

Крім того, існують детальні розробки, присвячені особливостям побу*,, аання життєвих планів, які включають 1 плани професійні (Абульханова-Славська К.О.. Головаха Є.І., Кронік 0.0.).

Однією з характерних рис соціальної ситуації розвитку підлітків І юнаків, ио живуть в зоні жорсткого радіоекологічного контролю, е складність вибору професійного та життєвого шляху.

- г -

оскільки їм треба враховувати особливості не тільки свого-пси хічного, але й соматичного статусу, перспективи розвитку регіс ну майбутнього місця проживання, інші Фактори (Киричук О.В. Пергаменідик Л. А.. Яковенко С. І.).

У нашому дисертаційному дослідженні поставлені 1, виріші ються завдання, що стосуються психологічної допомоги у вибої життєвого 1 професійного шляхів старшокласникам, що , живуть зоні, забрудненій радіонуклідами внаслідок аварії'на Чорне бильській АЕС. :

Актуальність та нерозробленість вищеозначеної проблеї визначили об’єкт, предмет та мету дослідження.

Об’єкт - процес формування життєвого задуму учнів випусі ийх класів, що живуть у зоні короткого радіоекологічного кон' ролю. ‘ .

Птіепнят - фактори та обставини, що визначають процес фо] мування життєвого (у тому числі і професійного) задуму у даної контингенту учнів.

Дослідження проводилось на контингенті учнів 9 1 її клас СШ N і емт Поліське Київської області, контрольна група - одні літки з екологічно чистої місцевості (емт Восход республії Крим). • .

Кета дослідження - пошук форн та методів психологічної д помоги учням, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. у визн ченні життєвого та професійного задумів. їх практична апроб ція.

Гіпотеза дослідження - непідготовленість до професійно вибору та неадекватність життєвого задуму наявним властивост та об'єктивним засобам їх реалізації у учнів, по живуть в зо жорсткого радіоекологічного контрола, призводить до помилок

Мнці власних можливостей та конкретних обставин життя, а, гаслідок цього, до неправильного вибору життєвого та професійно шляху.

Для досягнення мети 1 перевірки вірності висунутої гілоте-і у дослідженні необхідно було вирішити наступні завлакня:

1. проаналізувати процес формування життєвого задуму у гаршокласників 1 визначити фактори та обставини, що забезпечу-гь його адекватність властивостям суб'єкта 1 обставинам його тєдіяльності.

2. Експериментально вивчити процес життєвого 1 ирофесійно-а самовизначення старшокласників зони радіоактивного забруд-ення.

3. Випробувати систему професійної орієнтації 1 Форм допо-оги у життєвому самовизначенні вищезгаданого контингенту учнів

урахуванням специфіки формування особистості в умовах еколо-Ічної катастрофи. .

уіетоди дослідження. У дослідженні використовувалась велика Ількість різноманітних методів. Це профконсультаційні методи -и - бланкові, апаратурні, комп'ютерні; комп'ютерні та бланкові етоди втчення психології життєвого шляху; застосовувались та-о« такі методи, як стандартизована бесіда та написання твору

о заданому плану.

Надійність 1 вірогідність отриманих результатів забезпечу-ала валідність методів дослідження, використання математичних егодів визначення достовірності відмінностей експериментальної контрольної груп.

Експеримент проводився з литого 1991 р. по травень 1992 оку. У дослідженні брали участь 227 учнів, що живуть у зоні орсткого радіоекологічного контролю та 129 учнів з екологічно

"чистої" місцевості (Крим). ■

Метплологічні 1 теоретичні основи дослідження. У дослідженнях ми спирались на методологічні та теоретичні підвалини, розроблені 8 галузі психології професійної орієнтації Є.0.Клиновим, О.Я: Сазоновим, 0.І.Голомштоком, М.Х.Титмою, Б. 0. Федоришиним. а також на розробки у галузі психології життєвого самовизначення К. 0.Абульханової-Славської. Є. І.Головахи, О.О.КронІ-ка. О.В.Сохакь, В.Франкла..

, Наукова новизна-дослідження визначається тим. . що до теперішнього часу проблема професійного та життєвого самовизначення старшокласників, що живуть у зоні радіоекологічного лиха, не ставилась 1 тому форми 1 засоби надання їк психологічної допомоги не досліджувались.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні знань про соціально-психологічні умови формування.киттєвих.задумів старшокласників зони ЧАЕС та про фактори, що впливають на цей процес. ■

практична значимість та впровадження наукових розробок в практику.■ Вперше створена можливість застосування ка практиці системи методів психологічної допомога учням випускних класів, що мешкають на "забрудненій території”, у їх життєвому та професійному самовизначенні, доведена доцільність цих методів та в провиджено їх у практику в сю N 1 смт Поліське. • '

Положення, шо виносяться на захист:

1. Після Чорнобильської катастрофи у числі найважливіших постало питання психологічної допомоги дітям, ' що знаходяться в зоні ЧАЕС. Однією з сторін цього питання є допомога старшокласникам у виборі життєвого та професійного шляху. Засоби 1 методи Традиційної психології та педагогіки виявились недостатньо ре-

ультативними, оскільки не враховували специфіку соціальної си-уації розвитку даного контингенту учнів, що склалася. Розв’-зання цієї проблеми передбачає виявлення особливостей життєво-

0 та професійного самовизначення старшокласників, що живуть у оні жорсткого радіоекологічного контролю, з метою надання оп-имальної психологічної допомоги у їх самовизначенні:

2. Адекватному самовизначенню старшокласників Чорнобильсь-.

01 зони заважає перш за все нечітке уявлення про майбутнє, бумовлене нестабільністю теперішнього стану., ао тягне за обою не тільки невпевненість у завтрашньому дні, але 1 у влас-их можливостях.

3. Психологічна допомога у самовизначенні старшокласників овинна спиратися їх на власну активність, що базується на нанні своїх Індивідуальних особливостей, а такса об’єктивних мов, з якими їм доведеться зіткнутись при переселенні. Форму-анню такої активності сприять заняття з учями по вивченню сихології, професійної орієнтації. Футурології.

Апробація роботи. Основні результати дослідження були по-ані та обговорені на засіданнях науково-практичного центру Піти Чорнобилю" Інституту психології АПН України (Київ. 1992): а зборах педагогічного колективу СШ Н 1 смт. Поліське Київсь-ої області (Поліське. 1992); міжнародних конференціях "Чорно-ильська катастрофа та медико-психологічна реабілітація потер-Ілих" (Київ, 1991 р. та Мінськ, 1992 р.)

зміст та результати дослідження відображені у вести публі-аціях.

Структура та обсяг писяптаїїії. Дисертаційна робота складаться Із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури а додатків. Зміст роботи викладений на 173 сторінках машино-

писного тексту та вклвчае 23 таблиці: ■

• ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми, визначається предмет, об'єкт, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, формуються положення, що виносяться на захист.

У першому рояпілі "Проблема взаємозв'язку життєвих та професійних планів у старшокласників” розглядається основні підходи до питань професійного та життєвого самовизначення підлітків та юнацтва, розроблені К. 0. Абульхановою-Славською, Л.І.Божович. Л.С.Виготським. Є. 1. Головахою. Є. 0. Клімовим. І.С, Коном,

0.0.Кроніком, О.В.Мудриком, Б. 0. Федоришиним та ін., виділяються основні особливості самовизначення старшокласників, . які швуть у зоні радіаційного забруднення (праці м.і.БобнєвоІ. 0.К.Гарнець. В.З. Гільбуха. Б.П.Кизнєвського. А.Н. Карпухіноі. О.В.Кири-чука. Я.Л.Коломінського, В.І.Лисенка. В.о.Моляко. Л. І.Пергаменні ка, В. В. РиСалюї. В. 0. Татенка, С.І.Яковенка).

Аварія на Чорнобильській АЕС. за класифікацією МАГАТЕ. відноситься до глобальних екологічних катастроф, в*о викликають тотальне руйнування основ життєдіяльності населення цілих регіонів і вимагають для подоланій своїх наслідків мобілізації ресурсів усього суспільства в цілому. Сотні тисяч людей опинилися під дією факторів, «о викликають тривалий, постійно діючий стрес. ■ ■ ' •

Найбільш уразливими в сипу ряду обставин виявились підлітки та юнаки, оскільки вони вже (ка відміну від молодших школярів та малюків) добре усвідомлюють скрутність та небезпечність станоЕ'.'иП. у якому оішнилйєь. знають про наслідки прозивання на

забрудненій території, але (на відміну від дорослих) ще не можуть приймати самостійні рішення, оскільки залежать від дорослих/ •

Підлітки, які постраждали від Чорнобильської аварії, також демонструють достатньо тривожну картину ііепатологічних відхи-день у своєму розвитку. Так. частина 'з них страждає радіофобією та комплексом * приреченостіДля інших характерні емоційна нестабільність, тривожність, песимізм в оцінці життєвої перспективи. очікування хвороб, сумніви у необхідності отримання освіти; створенні сім’ї та народженні дітей. Серед "дітей Чорнобилю" частіше виникають стреси, фрустрації, конфлікти, кризи, які можуть викликати різні соматичні захворювання.

■ В той же час. старший підлітковий та період раннього юнацтва ,марть вирішальне значення у розвитку особистості та накладають відбиток на подальший життєвий шлях. Зроблений у юності життєвий вибір буде визначати далі успішність життєвого шляху особистості в цілому.

До моменту закінчення школи у кожного випускника повинна бути сформована психологічна готовність до наступного життя поза школою; до самовизначення у ньому. '

У першому розділі даного дисертаційного дослідження розглянуті основні засоби формування вищеназваної готовності, опрацьовані у вітчизняній психології. Це перш за все, професійна орієйтадія, що складається з професійної інформації, професійної консультації та початкового профдобору. .

При’проведенні занять з професійної орієнтації з старшокласниками Чорнобильської зони необхідно приймати до уваги специфічні умови, що склались у зоні Жорсткого радіоекологічного контролю ІЯРК] 1 накладають відбиток на формування особистості

школяра.

До них можна віднести:

1. Тривалість проживання т забрудненій території (більше 6-7 років).

2. Невизначеність у строках відселення 1 місця майбутньою

прозивання. .

. 3. Докорінна зміна трудової діяльності у зоні иорсткогс

радіаційного контролю, руйнування раніш складеного уст. роп життя.

До цих факторів иокна також додати погіршення здоров’я, небажання розлучатися з рідними місцями, певні матеріальні проблеми та інше. ' .

Таким чином. виникла необхідність вивчення соціальних ті психологічних особливостей життєвого та професійного самовизначення старшокласників, що живуть у зоні радіоекологічного лиха, з мето» надання їм кваліфікованої психологічної допомоги. Таки! головний висновок першого параграфу - "Професійне та життєві самовизначення старшокласників,

■ у другому параграфі - "Дослідження життєвих та професійна:

■ задумів старшокласників’1 проводиться докладний аналіз психодо-гічлих механізмів життєвого та професійного самовизначення даного контингенту старшокласників а урахуванням сітуації. щі склалася після аварії на ЧАЕС. -

* • розглядаються основні поняття в яких розкривається предма’ нашого дослідження. Це такі поняття, як "життєвий шлях", "стратегія життя", "життєві шіани", "життєва лінія*. .

" У досліджуваного нами контингенту старшокласників внаслі1

док специфічних умов лиття сформувалась і специфічна життєві позиція, яка відрізняється від тієї, що мають їх ровесники :

"чистій" зоні. Слід зазначити, що зміни у житті нашої країни, втрата цінностей, котрі здавались вічними, наклали відбиток на життєву позицію усіх категорій населення, особливо молоді. Підхід до життя та його цінностей став більш прагматичним 1 навіть дещо цинічним. А у чорнобильської молоді спостерігається парадоксальне поєднання Інфантильності 1 прагматизму, в Ієрархії цінностей головні місця посідають долари, машини Іноземних фірм, дачі, котеджі. 1 усе це майже не залишає місця освіті, плідній праці, друзям, коханню. Чітко проглядається позиція: "взяти від життя якомога більше, не даючи нічого взамін". Володіння значною кількістю матеріальних благ стає для них синонімом життєвого успіху. Держава для них - це та структура, яка їх обездолила. обібрала, лишила здоров'я та майбутнього. 1 тепер вона - вічний боржник, який повинен віддавати борги до кінця їхнього ниття. .

К.0.Абульханова-Славська характеризує миттєву позиціє через такі діади;

визначена -невизначена; стійка - нестійка; ‘

відірвана від реальної дійсності - наближена до неї; активна - пасивна. ’

■ Реалізація життєвої позиції в часі і в обставинах життя називається "життєвою лінією". Життєва лінія - це певна послідовність (чи непослідовність) особистості у проведенні та реалізації своєї життєвої позиції, вірність собі, своїм принципам 1 відношенням у обставинах, що змінюються.

У старшокласників, що прожинають у зоні жорсткого радіоекологічного контролю, у реалізації життєвої позиції виникають великі трудноЩ. Як нами підкреслювалось, вони, з одного Соку,

мають досить високий рівень домагань у придбанні матеріальнії: цінностей та бачать основний сенс .свого життя саме у цьому, а : Іншого - не мають для цього реальних можливостей та не хочуті прикладати для досягнення кети ніяких зусиль. Таким чином, Із життєві плани перетворюються на "повітряні фортеці", а самі вони - на бездіяльних невдах, у яких життя стає вічним очікуванням.

Життєва лінія має такса: г.евні типологічні характеристики вона може бути послідовною, або хаотичною; прогресивною, аб застійною, що веде до регресу. У нашому випадку ми маємо справ з непослідовною, застійною ікіттсвою лінією, що веде до регре су.Тобто такою життєвою лінією, що потреОуе корекції.

. В окрему проблему життєвого самовизначення у дослідженії виділяється професійне самовизначення, оскільки, як зазнача Л.І.Бокович, - необхідність вирішення проблеми вибору професі у даному віці накладає відбиток на всю діяльність старшокласни ка 1 "визначає його внутрішню позицію. Вибір професії у стартом шкільному віці - це один з найважливіших факторів, що визнача ють спрямованість соціального розвитку особистості старшоклас ннка та істотно впливають на формування самосвідомості школяр 1 самооцінку його можливостей.

Дослідження у даній галузі (Є.О.Клімов.Б.О.Федоришин), пс казали, що в результаті проведення системи профорієнтаційне роботи із старшокласниками, у них в значній мірі підвищуєтьс готовність до вибору професії, яка виражається в тому, що і моменту остаточного професійного самовизначення учні вже вс лодіють широкими 1. в той же час, достатньо систематизовані» знаннями про світ професій, знаннями про власну Індивід альність та про потреби народного господарства у кадрах, маю певні професійні інтереси та нахили, а також достатньо обгруї

гавані мотиви виСору професії, що зводить ло мінімуму помилки в іьому виборі.

Досліджуваний нами контингент учнів, ідо постраждали від штастрофи на ЧАЕС. ' в значній мірі е контингентом, що живе у :ільській місцевості 1 має свою специфіку, яка дуже слабо роз-юблена у вітчизняній психології. Так. для сільських учнів характерний своєрідний погляд на професії міста 1 села. Міські ірофесії ними ІдеалІзуюгьься. в той час, як професії сільського господарства оцінюються у вкрай похмурих тонах. Внаслідок цього іідхід 1 до одних 1 до інших - недиференційований, неадекватній. Учні бачать в тих чи Інших професіях або тільки позитивні, ібо тільки негативні сторони. Крім того, у них дуле вузький фугозір У світі професій. Як правило, ними вибираються три ірофесії, що потребують вищої освіти - лікар, вчитель та Інже-іер, ^ з тих, що не потребують навчання у вищому закладі, це -іродавець, водій, кулінар-кондитер та перукар.

До цього додається специфіка, яка з'явилась внаслідок пробивання у зоні ЖРК - невпевненість у собі, занижена самооцінка га знижена мотивація навчання та освоєння професії.

За дачима досліджень В. І. лисенка , понад 50% обстежених пш школярів мають нервово-психічні порушення, 'що е свідченням [х соціально-психологічної дезадаптації. Типовими проявами помічного неблагополуччя є астенізація, тривожність, роздратова-іість. емоційна лабільність. Всі ці моменти необхідно врахову-зати при проведенні профорієнтаційної роботи серед даного контингенту старшокласників, 3 їх урахуванням нами були розроблені тові та адаптовані вхе існуючі методи професійної орієнтації та {орекції життевйх планів старшокласників.

Наша робота була спрямована на вирішення двох важливих

завдань: .

1. Професійної орієнтації старшокласників, що живуть у зоні КРК. .

2. Діагностикі та корекції процесу побудови життєвих планів старшокласників. . ■

Для вирішення кожного завдання використовувались відповідні методи 1 форми роботи, які описані у підрозділі 3 - "Теоретична платформа та завдання дослідження".

. Так. професійна орієнтація учнів включала в себе професійну інформацію, професійну консультацію та початковий проф-добір. Для успішного надання психологічної допомоги у виборі професії необхідні як формусчі (спрямовані на розвиток у старшокласників уявлень про світ професій, їх класифікації, про типологічні риси особистості та вимоги різних професія до людини, про потреби в тих чи інших кадрах 1 т.п.так 1 констатуючі метода (що діагностують спочатку Існуючий рівень освіченості контингенту, а потім - рівень засвоєння професійної інформації), де останні - визначаючі ефективність формуючих методів.

У професійній консультації використовувались методики, що діагностують Інтереси, нахили, загальні здібності, а також професійні наміри учнів.

Професійна консультація включала в себе елементи початкового лрофдобору, набувала форну рекомендацій, в тому числі рекомендацій відносно професійної адаптації у майбутній, трудовій діяльності. У зв'язку з цим нами була розроблена структура як усних, так і письмових рекомендацій, що стосуються майбутньої професійної діяльності випускників.

Ціла група методів служить вирішенні) завдання діагностики, корекції та'допомоги у побудові життєвих планів старвокласникіЕ

Чорнобильської зони. Вони включали в себе методи допомоги у плануванні та прогнозуванні майбутнього 1. при необхідності, з великою мірою обережності, використовувались корекційнг методи, спрямовані, в основному, не на уточнення тих чи інших "програмних пунктів", а на перебір та програвання різних можливих варіантів майбутнього з метою підвищення рівня адаптації особистості до Можливих несподіваних події» у житті. ' .

Таким чином, матеріали, викладені в 1 розділі дисертації дозволяють окреслити головні проблеми та . завдання, визначити шіяхи та методи дослідження, його програму.

Основний висновок першого розділу: . необхідно створення сістеми психолого-педагогічної допомоги старшокласникам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вона полягає. . в основному, у поліпшенні процесу їх життєвого самовизначення з урахуванням психологічних особливостей даного контингенту.'

У другому розділі - "Психологічний аналіз жаггєвнх перспектив та профорієнтаційна допомога старшокласникам, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС" описуються методи та методики дослідження, а також результаті' аналізу життєвих планів старшокласників зони ІРК та їх професійної орієнтації. ’

Методи дослідження та його конкретні методики випливають Із задач дослідження. 1 стосуються діагностика та корекції життєвих та професійних планів старшокласників, що постраждали від аварії на ЧАЕС. .

Першій блок методик спрямований на виявлення життєвих планів старшокласників.

Другій блок включає у себе методики, по направлені йа ви-' явлення професійних Інтересів, схильностей та здібностей учнів, а також їх професійних планів.

Крім бланкових. накн застосовувались апаратурні та

комп'ютерні методики. Застосування цих методик не е обов”язко-вим, але воно створює атмосферу різноманітності у процесі діагностування та. в деякій мірі, підвищує мотивацію учнів та їх інтерес до участі у дослідженні. ' •

У процесі дослідження проводилось порівняння групи старшокласників (9 та 11 класи) си їй сит Поліське Київської області (зона ЖРК) та групи їх ровесників з селища Восход Червоног-вардійського району Криму ("чиста зона"). " .

. Основна завдання дослідження полягало у порівняльному ана-’ лізі юіттєбих. зокрема професійних планів, ціннісних орієнтацій старшокласників зони ЖРК та контрольної виборнії.

■ Таблиця 1

’ . очікувана тривалість життя

• ---------р-:----,---:------,-----,---------,-------,----------,

І Групи І иїль- І)Цн1м. |Максим. І Середнє І Розмах | Стандартне І

. 1 . . Ікість І. • І |'значення! ■ ІвідаиленняІ

н_--------н-------1-------н -----1——-+~---------------1----------1

і Поліське! 39 | 50 } 100 Г 81,90 І 50,00 | 16.75 |

,---------1—ч-----------н——ь-----------------------------------н--н--1

І Восход І -73 І 35 г 100 І 77.16 | 65.00 | И.86 |

. і____,____і____ л__________і-------1-- ----1— -----1-----------1

’' ' Результату, відображені у таблиці 1, здасться парадоксальними. адже гіпотезо» дослідаеяня передбачалося, «о тяжка екологічна ситуація має впливати насамперед на уявлення про життєву перспективу потерпіли^; Такий парадоксальний результат моае інтерпретуватись як своєрідна захисна реакція на пряие опитування. Потерпілі досить часто уникають конкретної відповіді на за-

питання про очікувану тривалість життя, дають якісні, а • не ' кількісні відповіді ("буду жити довго", "завжди", ’.’не помру"), або дають нереальні відповіді (1000 років).

В нашому дослідженні була виявлена суперечність між результатами прямого опитування і результатами футурологічного опитувзльника,. в якому тривалість иіття виражається графічно. Аналіз цих матеріалів показав, цо старшокласники з Поліського, очікують прожити в середньому 67.0 років тобто на 11.3 років менше, ніік старшокласники контрольної групи (сер. ар. 78,3) та на 13 років менше від нормативного показника.

Таке значне зниження прогнозованої тривалості киття у стариокласішків Поліського можна поясийти слідуючими обставинами.

Перш за все, зіткнувшись з Чорнобильською катастрофой, діти зазнали дії значної кількості стресогенких факторів, особливо фактору проживання у місцях, де радіоекологічна ситуація загрожує здоров"о людей. Цей, а також ряд інших факторів, приводить до того, ідо потерпілі відчувають невпевненість у своєму майбутньому як у соціальному (обов'язкове та гарантоване відсе-лення). так 1 в особистому плані (хвороби, невдачі та їй.), ця невпевненість проявляється у помітному зниженні життєвої перспективи та, як показує подальший аналіз, у песимістичному забарвленні очікуваних подій. . . .

По до Присутності неприємних подій у майбутньому, результати

представників обох груп практично співпадавть. До 20% учнів у обстежених нами групах говорять про присутність таких подій у своєму,майбутньому. Але ці події відрізняються у порів-

нюваних групах за змістом. -

Серед неприємних подій у кримських старшокласників прак-

тично не зустрічаються хвороби та власна смерть, рідко зустрічається смерть родичів.

У Поліському к ми отримали такі результати: процент учнів, що згадує власну емер- дорівнює 8,1. а смерть родичів - 57.3. Разом з тим вони прогнозують у майбутньому також хвороби батьків - 15,7%. Цей показник зустрічається 1 у контрольній групі -3.4*.

Багато з опитаних нами планують побувати за кордоном. Причому, ніхто з кримських школярів не виявив бажання поІхаті туди назавжди, в той час як у їх поліських ровесників це бажання виражено у значній мірі - 20* піддослідних хоче покинуті свою країну назавжди. Цей Факт скоріш за все можна характеризувати як невпевненість не тільки у своєму власному майбутньому, але 1 в майбутньому своє! країни, недовірою до влади та її обіцянок. .

Якщо говорити взагалі про аналіз дослідження життєво] Перспективи, то по таким II показникам, як тривалість та оптимістичність є характерними слідуючі особливості:

’ 1. Очікувана тривалість життя у середньому менша на 11

років у порівнянні з контрольною групою.

' 2. Поліські школярі у більш значній мірі живуть сьогоденням, аніж майбутнім (58,54%).

: 3. Значна частина (46*) досліджуваного контингенту вважаї

’планування "марним заняттям". .

• 4. У плануванні майбутнього "випадає" середньострокош перспектива. .- ’ . ■

5. Деяка частина піддослідних експериментальної групи зга дує у планах про власну смерть, що не зустрічається у контрольній групі (8.1%). •

6. Аварія на ЧАЕС е дуже важливим фактором минулого, який визначає сьогодення, та від якого у значній мірі залежить майбутнє.

7. Значна кількість старшокласників, що постраждали від аварії, не задоволені життям у власній країні І мріють виїхати на постійне проживання за кордон (20%).

Що стосується психологічних особливостей професійних перспектив дітей Чорнобилю, то. виходячи з наших досліджень, ми можемо відзначити, з одного боку, зниження учбової мотивації, а також мотивації отримання вищої освіти, зниження активності та невпевненість у виборі професії, що пов"язано з невпевненістю у собі (у своїх силах, у здоров“І), а також у завтрашньому дні. З Іншого боку, ми констатуємо відповідність "нормі" Інтелекту та рис особистості, а також збереження інтересу до самих різноманітних видів діялььності, що дає підстави для оптимістичного прогнозу стосовно можливості ефективної психологічної допомоги у професійному самовизначенні.

У розділі третьому "Формування та корекція життєвих та професійних планів старшокласників Чорнобильської зони" розглядаються основні принципи надання психологічної допомоги у самовизначенні даному контингенту старшокласників: особливості формування їх професійних планів та методи формування 1 корекції життєвої перспективи.

Виходячи з основних принципів вітчизняної психології -принципу активності особистості та принципу опосередкування діяльність ми вважаємо, що психологічна допомога повинна надаватись У такій мірі 1 у таких формах, щоб II було досить тільки для. активізації діяльності особистості старшокласника у пошуках шляхів життєвого та професійного самовизначення.

Старшокласник повинен мати готовність до сприйняття психа логічної допомоги, тобто: ’ -

- І) зрозуміти важливість вирішення проблеми самовизна

чення у даний момент китта: '

2) усвідомити недостатність власних знань та умінь (як

що це справді спостерігається). для активного, свідомого. т раціонального, вибору мттєвого шляху; : _ .

3) зрозуміти необхідність, отримання таких знань ві

психолога та переконатись у їх корисності:' • ■ .

і) мати бажання активно використовувати ЦІ' знання • ч

вміння для адттєвого та професійного самовизначення.-

Що стосується особливостей Формуванню життєвих та. лрофе ■сійних планів старшокласників зонігКРК, то нашім завданням б) до, з оодного боку, зведення до мінімуму ДІЇ на особистість У1 ця (при виборі шляху) випадкових факторів, щоб вони не cтaJ вирішальними, а з іншого.- підвищення його проінфориованості метою формування активної вдтгєвоїта профорієнтаційної-позі цій. Що стосується формування образу свого майбутнього У нрі тексті майбутнього суспільства, в якомудоведеться кити, та т; треба зазначити. . що-у нинішній' нестабільній політичній та є» ногіічній ситуадії, як у нашій країні, так 1 в.країнах СНД. д молоді характерна розмитість уявлень про-власне майбутнє, не: певнеЩсть у ньому, у. нашого пШослідного контингенту, як потерпів рід катастрофи, це появляється з великою сілою гострото». До ‘них можна додати І місцеві конкретні проблем "де кити?-*, "як зберегти здаров"я?’. "де працювати, коли, зд роа"я різко погіршилося?” . . . ’

Отже, ми маємо справу з молодими людьми, перед якими ду гостро стоїть проблема побудови життєвої перспективи. ЩО

начній мірі|зруйнувапась Чорнобильською катастрофой Току ш' овинні допомогти їм знайти втрачений сенс життя. 1. на цьому рунті відтворити себе як активного суб"єкта життєвого та про-есШного вибору.

У систему формування та корекції життєвих планів входять акі розділи діяльності психолога: * '

1. Індивідуальна робота з старшокласниками з мето» допомо-.

и у смислоутворенні.. .

2. Робота з батьками (включаючи індивідуальні зустрічі) з

іетою корекції та координації зусиль у психологічній допомозі і ТЯМ. . ' ■

3. Методична та психолого-педагогічна допомога вчителям

«оли. ... • . . ■ • . ■ ■

Система профорієнтаційної роботи включає такі розділи:

1.Професійне інформування старшокласників. - . -

2. Професійне консультування та початковий іірофдобір.

3. Профінформаційна та консультативна робота з батьками

тарзокласників. . . ■ . - ■

4. Методична допомога вчителям. , зокрема, класним керівня-

ам. Названі нами види діяльності з психолого-педагогічиоі до-[омоги наводяться з урахування» та використанням психологічних собливостей учнів, а такої з урахуванням ситуації, у якій зна-:одяться уші, що проживають на забрудненій території до цього асу. • . - ' - .

В результаті впровадження систеии профорієнтаційної робото старшокласниками, що просівають у зоні короткого радіоеколо-ічного контролю, у них значною міро» підвищується готовність :о вибору професії, яка проявляється у- тому, що на момент оста-очного професійного самовизначення учні взе володівть досить

широкими 1 систематизованими знаннями про світ професій, знаннями про власну Індивідуальність та про потреби народного господарства у кадрах, а також достатньо обгрунтовані мотиви вибору професії, що зводить до мінімуму помилки у виборі професії.

Що стосується проблеми формування життєвої перспективи, то вона зводиться до таких важливих задач:

1. Пошуки смислу у конкретній ситуації для конкретної особистості. '

2. Постановка адекватних життєвих цілей.

3. Побудування узгодженої системи ціннісних орієнтацій.

4. Аналіз очікувань - бажаних та небажаних.

5. Конкретизація життєвих планів та цілей.

Робота по реконструкції життєвого вектору велась нами у декілька етапів.

I. Діагностика системи ціннісних орієнтацій, самооцінки, рівня домагань, тривожності. Імпульсивності та Інших особистіс-них характеристик, що прямо чи опосередковано впливають на параметри життєвого вектору.

II. Аналіз та Інтерпретація отриманих даних.

III. Індивідуальна корекційна робота.

IV. Діагностика особистісних характеристик після проведення індивідуальної корекційної роботи.

У Індивідуальній корекційній роботі основні задачі психолога такі: . . .

1. Разом з учнем побудувати систему цінностей.-

2. Допомогти йому відділити важливе від другорядного.

3. Розставити акценти у життєвій проблематиці.

• 4. Конкретизувати шляхи та засоби вирішення проблем.

5. Обговорити складності та накреслити так звані "запас-її", тобто можливі варіанти, а також засоби та шляхи подолання іерешкод та конструктивного переживання незгод.

Крім того, як нами вже зазначалось, психокорекційна робота їсихолога не буде повністю успішною, якщо він не враховує у :вїй роботі такий дуле важливий фактор, як вплив сій"І. Тому, якою б складною та важкоздійснюваною не була б робота з батька-, ки. II необхідно проводити.

Фронтальну роботу з батькаш можна здійснювати на батьківських зборах, обговорюючи типові проблеми старшокласників та шляхи їх вирішення. У окремих складних ситуаціях батьки запрошуються до психолога на бесіди.

Робота психолога з педколективом в цьому напрямку здійснюється у формі розробки методичних рекомендацій, а також консультацій по кожному конкретному випадку, який цікавить педагога. . . ' .

Корекційна робота у сфері життєвих планів учнів, в залежності від умов та можливостей, може тривати від декількох місяців до декількох років.

У нашому дослідженні така робота проводилась на протязі учбового року з учнями і1-х класів. В кінці року для перевірки

II ефективністі нами проведено повторну діагностику факторів, що прямо або опосередковано впливають на життєвий вектор.

.3 результатів цієї діагностики видно, що відношення старшокласників до планування свого життя значно змінилось. Вони стали більш серйозно та уважно ставитись до планів на майбутнє і, як правило, не вважають планування марним заняттям. Слід до-' дати, що відбулись також 1 якісні зміни у плануванні майбутнього: вони стали більш конкретними та реалістичними. Зросла •

впевненість у собі та у своїх силах.

У висновках подані в узагальненій формі результати експериментального дослідження та обгрунтовані перспективи подаль-шоі роботи із розроблюваної проблеми.

Серед найважливіших висновків, які підтвердили висунуту гіпотезу та положення, що виносяться на захист зазначено наступні: . .

1. Дослідження життєвої (у тону числі і професійної) позиції старшокласників, цс живуть у Чорнобильській зоні, які

проводились до Формуючого експерименту, показали, що використанні! методів традиційної педагогіки та психології з метою ак-Т)ів1заці1 життєвого самовизначення даного контингенту учнів виявило їх низьку ефективність, оскільки при традиційному ПІДХОДІ не приймається до уваги специфіка післячорнобильської соціальної ситуації розвитку, яка значною мірою характеризується невизначеністю як сьогодення, так 1 майбутнього учнів у плані місця проживання, можливостей працевлаштування, стану здоров'я. •

, 2. Дуже важливий момент У Формуванні життєвої та профорі-

єнтаційної позиції досліджуваного контингенту старшокласників -це стимулювання їх власно! активності, яка й спиралася т стІЯ-; ку'систему мотивів 1 ціннісних орієнтацій. '

■ 3. При формуванні профорієнтаційної та життєвої позиції

даного контингенту старшокласників необхідна брати до уваги не V ’ тільки специфіку їх соціальної ситуації розвитку, але й їхні індивідуальні особливості, що обумовлюються цією специфікою.

. Це.. перш за все. навпевненість У майбутньому, страх за.стан здоров'я як свого, так і нащадків, невпевненість у власних еи-' лах. . . .

• 4. До учнів, які знаходяться у зоні жорсткого радіоекрло-

гічного контролю, а також до переселених з неї. але ще не адаптованих до нових умов, слід ставитись досить уважно, але ця увага не повинна перерости у гіперопіку. щоб не загальмувати власну активність.

Що стосується перспектив та резервів по темі дисертаційного дослідження, то тут можна відзначиті слідуюче. *

Оскільки ситуація весь час змінюється, то такі дослідження, мають проводитись систематично 1 з урахуванням як стану народного господарства, так і здоров"я Чорнобильських дітей, котре, як показують дослідження, нас тенденцію до погіршення.

Необхідно також, щоб шкільна психологічна служба могла більше приділяти уваги розглянутим проблемам, щоб шкільні психологи систематично надавали допомогу старшокласникам Чорнобильської зони у життєвому та професійному самовизначенні.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Из опыта научно-практической работы лаборатории профессиональной ориентации в сельской иколе.//Психология и научно-технический прогресс. Москва, 1989. с. 133-134.

2. Жизненное и профессиональное самоопределение старшке-лассников, проживающих в зоне ЧАЭС.//Психология травматического стресса сегодня. Киев. 1992, с. 61-63 /в соавторстве/.

. 3. Школа в зоні жорсткого радіоекологічного контро-

лю. //Рідна школа. 1992, Н 5-6, с. 22-26 /у співавторстві/.

4. Сочетание медицинской и психокоррекционноя профилактики как важный фактор эффективной реабилитации детей Чернобыля. //Психологія суб'єктної активності особистості. Київ. 1993, с. 124-126.

5. Про принципи надання допомоги старшокласникам, що проживають у зоні жорсткого радіоекологічного контролю. //Психоло-

г1чне здоров"» вчител1в та учн1в. Запорная. 1994. о.64-65.

6. Современные технологии оздоровления й санаторно-курортного лечения детей, пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Методические рекомендации. Евпатория, 1995. 27с./в соавторстве/. ' ■ . ' . ’

Левочкина Антонина Михайловна "Психологическая'помощь з жизненном и. профессиональном самоопределении старшеклассников ' зоны Чернобыльской катастрофы". .

диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии АПН Украины, Киев.1S55.

Чернобыльская катастрофа усугубила сложность выбора профессионального й жизненного пути старшеклассниками, которые живут в ее зоне, Для решения проблемы создана система психологической помощи, 'направленная на активизация личности старшеклассника. ' Апробированы методы профессиональной ориентации ; коррекции жизненных планов данного контингента старшеклассников. ' . ,, ■

Ключевые понятия; психологические последствия , Чернобыльской катастрофы, профессиональное и жизненное самоопределение, профессиональная ориентация, профессиональная информация и консультация. жизненный план и перспектива. . психологическая по. мощь. • ' .

Lyovochklna Antonina Mihaylovna "Psychological asslstanci In the life's and in the professional self-determination of thi senior forms* pupils in the Chernobyl's catastrophy zone".

' Thesis for the degree of doctor of Philosophy oi psychology In speciality 19.00.07 J Pedagoglkal and developmen psychology. Institute of psychology Academy of Pedagoglca: sciences, Kiev, 1995.

’ Chernobyl's catastrophy Is the faktor that makes thi professional and the life's choice юге complicated. For thi problem decision was created the system of the psychologies assistance for lmproveraent of the personality's activity, Ther had been approbated thd professional orientation methods &£

зала* X тшраж ИЙ. эяа, I*pi; мнкстаг Украаны ООП

БбЗЛЛаГЯЭ