автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические особенности эмоционального восприятия музыки младшими школьниками

Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности эмоционального восприятия музыки младшими школьниками"

1НСТИТУТ ПСИХОЛОГ! 1 АПН УКРА1НИ

На правах руконису

СУБОТА Мар1я Басил1вна

ПСИШОИШ ОСОБЛИВО СП ШЦ1ЙНОГО СПРИЙМАНШ МУЗИКИ МОЛОДШШИ ШКОЛЯРАМИ

Спец1альн!сть 19.00.07 - педагог!чна 1 в1нова психолог!я

Автореферат

дисертац!! па здобуття паукового ступеня кандидата психолог!чних наук

Ки1в - 1993

Робота виконана в 1нститутг психолог!! АПН Укра!ни.

Науковий кер!вник - доктор психолог1ЧНих наук М.Й.Б0РИШЕВСШ1Й '

I

0ф1цгйн1 опоненти - доктор психолог1чних наук, професор О.В.СКРИПЧЕНКО

кандидат психологсчних наук, старший науковий спхвробхтник Т.М.ТИТАРЕНКО

Венуча установа - Льв1вський державний унгверситет 1И. I.Я.Франка

Захист дисертацН В1дбудеться " 16 " лютого 1993 р. об 11.00 годин1 на зас1данн1 спецгал^зовано! ради К ИЗ.04.01 у 1нститут1 психолог11 АПН Укра!ни за ацресою: 252033, ы. Ки1в, вул. Паныивська, 2.

3 цисертавдею мокна ознайомитися в б1бл10тецг 1нституту психологхI АПН Укра!ни.

--л реферат роэгслано " "с^О 1- 1993 р.

ВЧЕНКЙ СЕКРЗТАР СПЕЩАЛ130ВАН01 РАДИ _ 1.1.1. АЛ ЕКСвеВА

. ЗАГАЛЫА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнтсть доелтдження. Формувшшя духовно багат01, со-гцально активно! особистостг шдносить значения музичного мис-тецтва у вихованнх шдростаючого поколгння. Музкка справляв сильний вплиэ на емоц1Йну сферу людини, на розвиток емоцхй дг-тей, виховання 1хн1х почуттгв. У психолого-педагогхчнхй лттера-турх гадкресгаоеться, що музика е одним хз найефективнхших эасо-б1в розвитку емоц1йно'1 сфери люцини, показано ваяливгсть форму-вання у .дгтей здатностг перекивати худсжнг образи музики лк психолог1чно! основи музично-естетичноI культури /О.М.Леонтьев, Б.Л.Теплов/.

У дитинствг емоц11 виступагать основною формою регуляцН поведшки та процесу становления особистостх як Ц1л:хсного утво-рення /Л.С.Виготський, В.К.Котирло /. Вплив на дитину у молод-шому шальному В11д через ы емоцхйну сферу моке виявитися ефзк-тивним за умови адекватного вибору йото методгв I засобгв /Л.Я.Боришевський, О.В.Скрипченко , Т.М.Титаренко/.

Необхгдно зве-рнути увагу у зв"язку з цим на значнг потен-цгйнх можливост1 музичного вихованнк молодших школяргв. Слухан-ня музики викликав в дитини рхзномачхтнг переживания х почуття, що створюв психолог1чну основу для опосередкованого впливу на 11 емоцхйн1 стани, процеси I властивостг, а вхдтак х на процес формування 11 особистостх. Через це виниказ необххднхсть вив-чення емощйних проявхв Д1тей у ситуац11 сприймання музики та особливостей впливу музичних творхв на емоцхйну сферу молодшого школяра.

Аналхз досл1ддень даз гадстави стверцжувати, що оссбливос-тг емоцгйного сприймання музики молодшими школярами не були об"ектом окремого послгдовного науково-психологхчного вивчення. Концептуальна та досл1Дно-експериментальна нерозробленхсть цгвI проблеми зумовила вибхр теми даного дослхпдення.'

Його об"октом е емощйна сфера гдтей молодшого шкхлького В1ку у процесх сприймання I художнього вхдображення музики.

Предает досл1дження - особливостг емощйного сприймання

иузики ДХТЬМИ МОЛОДШОГО ШИЛЬНОГО В1КУ У ЗВ"ЯЗКУ 3* 1ХН1М осо-

5ист1сним становлениям.

Мета дослхцження полягала у виявлени ¿стотних особливостей емоц!йного сприймання музики та зтставленнх IX :з загальни-

ми законо:л{рностями особист!сного розвитку учн1в, з"ясуванн1 мояливсстей бихобного впливу сприЬ'лння музики на д!тей молод-шого школьного BiKy.

Ггпотеза дослтдке.чня. Особливост! емоцхйного сприймакня- му-зики ыолодпими школярами визначамься д!сю загальновгковлх закономерностей розвитку емоц1йко'1 сфери, вшивом статевих та 1нда-вхдуально-психологхчних /суб"ектних i характеролог1чн;г/У власти-гостей учнЛв. Протятш мэлодпого школьного в:ку е;,юцг2не сприй-мання музики {ндив1дуал!зуеться, посилюсться його ор!ектац1Я на внутренний C3ÍT датини. ОмыШ'ше сприймання музики молодщими школяра;.га mí стать у co6i значн! можливост! вихоэного впливу на д{тей.

Для досягнення мети дославши та перев1рки г1потезл було поставлено так! заздания:

1. ЛосЛ1Дкти статево-bikobi, суб"ектн1 та характеролог1чно зумовлен! ссоблпзост! емоцгйяого сприймання музики молодщими школярами.

2. Простежити в1кову динам1ку формування цих особливостей.

3. Визначити перспективы! напрямки використання виховних мокливостей емоц1йного сприймання музики у психолого-педагогÍ4-н:й взаемодП з учнями молодого пк!льного BiKy.

Для розз"язання поставлених завдань було застосовано так! методи; спостерекення, бес!ди з учнями i вчителями, експертна оц!нка, вивчення документацП, 1ндив1дуальне "прослуховування учнями музичних tbopíb Í3 наступним в!дтворенням ix емоцШо-об-разного зм!сту у малинках i словесних зв1тах, методи статистич-но! обробки к!льк1сних показпик1В.

Наукова новизна досл!дкення полягас у ьивченнг цШсного процесу емоц}йного сприймання музики молодщими школярами у pi3-них його аспектах, виявлеян! його 1стотних статево-в!кових, су-б"сктних та характеролог!чно зумовлених особливостей, визначен-hí найб!льш типових особливостей емошйного спрпймання музики

Д1ТЬМИ МОЛОДШОГО ПК1ЛЬНОГО BiKy.

Теоретичне значения результатíb досл{днення полягаг у пог-либленн! уявлень про розвиток емоШйно! сфери лвдини, про зако-hoi.5íphoctí вíkoboí динамки сприймання музики в молодшому ек1ль' ному в!ц1, уточненн! й розииренн! знань про вшшв музичного мае-тецтва на процес фсрмування особистостг.

Практзчне значения роботи визначаеться експерпменталышм обгрунтуванням позитивного вгсшву спец}альяо орган !зованих занять музикою на процес емоц!йного та взагалх особист!сного роз-витку дгтей молодиого пк!льного в!ку, п!дтверженням значних компенсаторних та психокорегаШних мойишвостей е:.:оц!Сного сприй-мання музики молодшими школярами, вмявленням особллвостей д!тей, найб!льз вразливих ка коренц!Ш впливи музикп.

Над?йн!сть ! в1рот{?Н1сть результатов доыПдаеяня знача-лися всаб!чннм теоретичним анализом пробле:.®, застосуваяням комплексу метод!в, що в1дпоБ1дазоть мет I та завданням досл!джен-ня, адекватною математично-статистичною обробкою данях.

Полог.ення. як! вяносяться на захпст:

Т. Й.юцп1не спрпйлання музики молодшими школярами характеризуемся високим ступеней цШсност1, мономодалъност!, в^днос-но! автономяост! стосовно 1ктелектуально1 сфери.

2. В емоц!йному сприйманн! газики молодшими шкатярами ви-разно до:.пнують позитивя! емоц! 1. Адекватне в!добразення нега-тивнйх емоШй утруднене, що зумовлзсеться в!дносною незрШстю емоц1йно! сфери.

3. На емоцШому сприйманн! музики молодшими школярами позначаються' статев! та !ндив1луальяо-особист1сн! в{дм!нност{ учн!в, виявляеться його зв"язок з IX реальной яиттяд!яльн!стю.

4. Протягом молодиого шкгльного В1ку зростае адекватн!сть емоц!йного сприймання музики та. посилзоеться його ор!ентац!я на внутр!шн}й св:т дитияи, починають виявлятпся особливост1, характера! для наступного - п!дл1ткового - етапу становления осо-бистостг.

5. Розвиток емоц!йного сцриймакня музики молодшими школярами створюе мояливост! для компенсаторного та психокорекц!йно-говпливу на д{тей, як! мають труднощ! в особист!сному розвит-ку /зокрема, в !нтелектуалъному/.

Апробадгя роботи. Основн! результата досл!дження допов!да-лися та обговорювалися на м!жвуз!вськ1й науково-практичн!й кон-ференц!! "Формуваняя педагог}чно! майстерност! в систем! профе-с!йно! п1дготовки майбутнього вчителя" /Ки1в, 1991/, м!жнарод-н!й науково-практичн!й конференцН "Проблеми формування загаль-нолвдських ц!нностей в процес! психолого-педагог}чно! п!дготов-ки майбутнього вчителя" Ди1в, 1991/, м!жвуз!вськ!й науково-

практглчнхй кокференцН "Соиiально-психслогiчнi проблема профе-cifiHol пхдготозхи MaüJyrzboro вчктеля" /Ки1в, 1392/, зас!даннях в1дд1лу психологit выховак.чя та соглалько! психологП Тнституту психолог i'i АПН Укра!ни, кафедри педагогики та психолог Гт КгЛв-ського дер-.лвного педагог 1чяого 1нст;:туту 1ноземнкх мов, кафедри педагогии та психологН Пр::каряатсь.'сго университету {м.В.С.Сте-фанкка.

Змтст i результата роботи в!добраяено в 7 пубЛ1кац{ях.

Структура гасеотадП. Робота складаоться 3i вступу, двох роздШв, зак!нчекня, списку використано! л!тератури, який Mic-тить 129 наЬ-анувакь, дсдатк!в. Дисертац!ю викладено на ■-/•S'c? сторiнках машинописного тексту.

ОСНОШИЙ ЗМ1СГ РОБОТИ

У вступ} обгрунтовако актуальность проблем«., вшилено об"-ект i предает дослхдЕення, визначено iioro мету, сформульовано rinoTesy та завдання, висв!тлено наукову новизну, теорзткчяе та практичне значения, подано положения, ЯК1 виносяться на захист, наведено дан! про апробац1Ю роботи.

У першост роздтл! "РмоцШе спргймання музики як предает психологi4Horo досл!даення". анал! зуюгься праШ, у яких рсзгляда-еться психологична сутн!сть емоцхйного сприйма.чня музики /В.М.Авдеев, Л.Л.Бо'гсарьов, В.К.В1люнас, О.Г.Косткк, В.Д.ОстроиенсыдаЗ, К.В.Тарасова, R.Frames, J.Se/yaiit, S.Roche /, даеться характеристика емоц!йного сприГиаяня музики як процесу взае:,:одП су-б"екта t об"екта/В.К.Б1лобородова, Г.Н.КечхуашвШ, В.В.Медушев-ськлй, Е.ЕЛ1аза2к1Нський, Г.Н.Тарасов, Б.М.Теплов, A.Sopchäk, A.WeLLek/, вивчаюгься pi3Hi психолог ¡чн! аспекти музично! д!яль-нЬст! мояодших школярiB /Т.О.Баришева, Х.М.Василькевич, 1.Л.Вах-нянська, Н.О.ВетлуПна, Г.ГЛсаева, О.М.Лазаревсъка; М.А.Мацей-KiB, С.Т.Науменко, S.ßlmbery, B.Kurt /.

Ц1 дослгдження св!дчать, що за ВхДпов1дно1 роботг у д!тей молодшого сильного в1ку мокна сформувати досить високий р!вень музичного сприймання, творчого музичного мислення, музикальност!, емоЩйно-естетичного ставлення до музичних твор1в. Водночас дослан ки в!дзначають недостатн!й загальний р!вень музичного роз-

витку молодших школяргв, сдабке використания можливостей впливу музики на фсряувания емоцгйно! сфери учнхв у пецагоггчнхй практик .

Оскгльки сприймання музики е не лише валишвим еамост1Йнкм видом музичног Д1яльност1, але й необхгдною складовою частиною ВС1Х гнших 11 видгв, його вивчення завжди було одним 13 голов-них завдань психолог11 музики, педагогхки, музикознавства. Роз-витков1 музичного сприймання надаеться универсальна роль. Його пров1дними характеристиками виступають усвхдомлення змгсту музичного образу та переживания його виразного значения /Б.В.Аса-ф"ев, Л.О.Мазель/.

Важливе значения мае включения сучасними дослгдниками про-цесу емоцхйного сприймання музики молодзими школярами у цгяль-нгсний коьтекст. Вивчено деякх хстотнх аспекта залежностх музич-но1 Д1Яльност1, розвитку музикальностх школяр1в В1д спец1ально органгзованого процесу навчання музики, комплексного I проблемного ПГДХОДГВ до нього.

Розглянуто вплив процесу засвоення початкових музичио-тео-ретичних знань на розвиток емоцхйних процесхв, пов"язаних 13 му-зичним сприйманням. Констатовано домгнування емоцгйних процеохв над ¿нтелектуальними при !х иснрму зв"язку.

Вивчалися окрем1 аспекти взаемозв"язку об"ективних засобхв музичного вираження г суб"ективиого розумгння цих зассбгв учня-ми молоцшого шк1льного вгку, залежностг музично! цгяльностг учнхв В1Д 1хн1х особисмсних особливостей.

Разом хз тим досл1дники констатують недостатнхсть I непов-ноту науково-психологгчних знань у сфер1 емощйних проявхв молод-ших школярхв у ситуацх! сприймання музики /Т.О.Баришева/, впливу »пузики на формування дитячох особистоста /Х.М.Василькевич, В.Д.Остроменський/, психолог1чних механ1змхв музичних переживань /Л.Л.Бочкарьов, АМШек / та ш.

Розрив М1Ж ре.альними запитами виховно! д1яльност1, значними потенцхйиими можливосгями музичного виховання та недостатиьою вивчейстю особливостей емоцгйного сприймання музики молодшими шнолярами спричинив необххднхсть заповнити в1Дпов1цну прогалину.

Проведений огляд лхтератури показав, що емоцхйне сприймання музики взагал1 I молодшими школярами, зокрема, прйвертало увагу багатьох досл!ДНикхв. Проте рсзгляд цього явища зд!Йснювався зде-

б!лылого на теоретичному р!вн}, тол! як експетжментальних дос-л!дяень у uifi сфер! явно недостатньо.

Анал!з дослтдаень пркв!в до'розум!ння емоШйного сприйман-ня музики як пронесу сЬриймання /слухання, в^обраяеннл/ глузычного твору у його екоШйному аспект i, з урахуванням когя1т;-.в-них, 1Нтелектуалъно-лог!чних складових, оснсвнкм результатом, насл!дком якого с виниккення й розвиток музячного переяивання.

Другий роздтл "Экспериментально вивчення особливостей емо-ц1йкого сприйманкя музики молодшими школярами" присвячено вис-в{тленню пкспермментальяо! частини досл!дженкя, яка здтГюнюва-лася протягом I990-I99I навчального року.

Завиання цього етапу досл!даекня полагало у виявленн! особливостей емоа!йного сприймання музики молодшкми школярами залезшо в!д в!ку, cTaTi, суб"ектнкх та характеролог!чних особливостей.

До участ1 в експершент! було залучено 314 учн!в 2-4 кла-cíb СШ й 59 м. Киева. Учн1 другого класу становили 28$, третьо-го - Ъ2%, четвертого - 39$; хлопчики - 47$, Д1вчатка - 53$; уч-н1, як! вхлвгдукть музкчну школу - 14$, як! не в1дв!дуютъ - 86$ учн!, що навчаються переваяно на "5" - 27$, на "4" - 43%, на "3" - 305?.

За оп!нками класн^х кер!внкк!з 25$ учн!в було в:днесено до групи екстраверт1в, 20$ - до iHTpoBepTiB, до "npoMi,-.no'i" за даною ознаков групи - 5552; до групи акты них - 22%, до пасив-них - 18$, до "пром!жноТ'групп - 60$; до групи смоц!йко-невр!в-новажених - 14$, до емоцхйно-врхвноважених - 20%, до "прокЬ:-но'!" групп - 66$; до групи агресивних - 11$, до доброзичливих -23$, до "про'.'Лнно!" групи - 66$ учн ¡в.

В основу одного з застосованих нами методачних прийом1В було покладено 1ндиЕ!дуальне прослуховування учне'м музичного твору.

До початку прослуховування учнев1 давалася вказ!вка про те, що йому потр!бно буде зробити малгаок, у якому налезшть в!добразити сво! враження, перекивання, що випякнуть п!д впли-вом музичного твору. Конкретно така вказ!вка робилася у форм! прохання "намалювати те, що хочеться". Н!яких обмекень щодо теми або зм!сту малинка не було. Не обмекувався 1 час виконання малюнка.

На доповнення до малюнка з кожним учнем проводилася !нди-в! дуальна бос{да, у ход! яко! дитина давала назэу своему малинку, розпов!дала про сво! вракекня В1Д музики, про образи, що виникають п!д 11 впливом. Такий прийом був необххдний для вияв-лення тих образ!в, яких школяр! не зум!ли виразати в малинках.

Учн!в не пов!домляли про назву музичного твору ! уникали попереднього обговорення його зм!сту. Не надавалося значения досконалост! образотворчих ум!нь учн1з, розушючи, що вони мо-жуть бути недостачн1ми для адекватно! передач! д!тьмя сво1х вражень.

Для прослуховуваяня учням пропонувалися десять рекомендована яазчальною програмгаэ твор!в в'тчизняннх ! заруб1жних ком-позитор!в тривал1стю 2-3 хвилини. Всього було одержано 1719 ма-люнк!в з! словесними зв!тами. Ус!х !х було оц!нено за десятьма показниками шляхом узгодаення експертних оц!нок.

Он1навалися: емоц1йний знак /в!д -2 до +2/, динам!ка, мо-дальн!сть, амб!валентн!сть, в!дпов!дн1сть зм!стов! музичногс твору, в!дпов!дн!сть характеров! музичного твору, р!вень уза-гальнення, ориг!нальн!сть /в!д 0 до 2/, об"ект ор!ентац!1 /на себе, на д!яльн!сть, на природу, на !нших людей, на сусп!льст-во, на явица культури, на музику/, емоцШа спрямован!сть /емо-ц!1 альтру!стичн!, комун!кативн!, сачоствердження, праксичн!, боротьби, романтичя!, гностичн!, естетичя!, гедон!стичн!, на-грсмадження/.

На настуиному етап! зд!йснювалася статистична обробка от-риманих експертних оц!'нок та порхвняння за 11 допомогою результат !в р!зних груп молсдаих школяр!в.

Стзтево-в!ков! особливост! емоц!йного сприймання ¡лузики молодшими школярами визначалися через пор!вняння м!ж собою результат хлопчикIв ! д!вчаток, учн!в 2, 3 ! 4 клас!в.

Особливост! емоц!йного сприймання музики молодшими школярами як суб"ектами дтяльпост! визначалися на п!дстав! пор!внян-ня результат!в учн1в, як! в!дв!дуять музичну школу 1 тих, що не в!дв!дугть, а також учн!в, як! мають р!зний ргвень шя!льяо1 усп!шност!.

Особливост! емоцШого сприймання ыузкки молодшими школярами залежно в!д 1хн!х*характеролог!чних властивостей досл!джу-валися шляхом пор!вняння м!ж собою результат!в учн!в, в!днесе-

них до груп екстраверт1в 1 1Нтрозет)т1в, активних I пасивних, еко:Ш.чо невр1вноЕа;.енлх 1 емоцхйно вр!вновакених, агресивних 1 доброзичливих, а так о;?, вюточених. до "про:.пзгло'1" групп за кож-ною з названих якостей.

Висновок про каявн!сть або в!дсутн!сть статистично значу-щих з!дм;нностей м!к результатам груп школяр1В робився на постав! пор!вяянкя середн!х арифметичних за £-критер1сг. Ст"иден-та та часток у сукупност! за 2-критер1е;.1.

Проведене експержентальне досл1дкення з проблема емотШ-ного сприймання музики молодшими школярами виявило !ототн1 за-"кономтрност! цього прсцесу, як1 були проанал13ован1 у двох ная-ряглках: згхдно з характеристиками об"екта сприйманкя /музичних твор!в/ ! суб"екта сприйманкя /учн1В молодпого пппльного в!ку/.

Виявлено достатньо адекватне сприймання й воображения учнями такого показника музичного твову як його позитивна або негативна емоцШа спрямозанхсть. При цьому з"ясувалося, що молоди! школяр I точн!ше в!дображали позитивну ем охай ну спрямова-н!сть "веселих" творхв. При сприйманн! ж ними музичних твор1в з негативною емоцШною спрямозан1ст» /"сумних"/ спостер!гаеть-ся деяке зм!щення емсШйного знаку в позитивний с51к; молодшим пколярам вахче повноцгкно сприйняти I збагнути емоц1йний Кастро сумних, журливих, л1ричних тьортв.

Лдекватн!сть воображения емоц1йкогс знака музичних тьор!в ' виявилася дещо витою в тих учшв, як! отримують музичну осв!ту, краще навчаються в школ!, а також у тих, кого класн! кер1вники охарактеризували як пасивних. 3 В1КОМ адекватк!сть воображения емоц!йного знака посилюеться.

Молода! школяр: виявили досить високу здатн!сть до сприймання 1 в!дображення динаигки музичкого твору. Ця_здатнхсть с в!ком зростае. Втдзначасться деяка 'П перевага у Д1тей, як! в!дв!дують музичну школу, як! краще навчаються, а також у тих, що '!х було охарактеризовано як пасивних або доброзичливих.

В!дносно егаб!льним виявився показник модальности емсцтй-не сприймання музики молодпими школярами зосереджуетюя зде-(Илыпого навколо одах с'! модальност!. Дещо ширше в!дображали мо-дальн!сть музичних ТВОР1В учн1, як! в!дв!.-пують музичну школу, та учя!, як! краще навчаються.

Не властивою емоц!йному сприЗманню музики молодшими школя-

рами виявилася ачб!валентн!сть.

Для емоц!Йного сприйглання музики молодшими школярами характерной була його вксока в!дпов!дн!сть характеров! музичних твор!в ! низька в!дпов!дн!сть '!хньоглу зм!стов!. В!дзначепо де-що вицу в!дпов!дн!стъ зм!стов! твор!в у сприйманн! екстравер-т!в та доброзичливих учн1в. Вита в1дп0в1дн1сть характеров! музичних твор1в була Бластива д!вчатам, д!тям, як! в!дв!дувть музичну школу, учням, яких в!днесено до !нтроверт!в, до пасивних та до доброзичливих.

3 в!ком в!дпов!дн!сть зм!стовх /меншою м!рою в!дпов!дн!сть характеров!/ "веселих" твор!в посилюеться, а "сумних" - послаб-люсться.

Емоц!йне сприймання музики молодшими школярами характеризуемся пор!вняно високим р!внегл узагальнень. Дещо вищий р!вень узагальнеиня виявили учи!, як! краще навчаються, а також учи!, яких клася! кер!вники визначили як 1Нтроверт!в, як пасивних I як доброзичливих. 3 в1ком р!вень узагальнеиня при сприйманн! музики п!двищуеться.

У частини молодших школяр!в зафпссовано в!дносно вищий по-казник ориг!нальност! сприймання й в!дображення музики, який б!льше залечить в!д !ндив!дуальндх 'особливостей дитини, н!ж в!д !1 стат! чи в!ку /у межах молодшого школьного в ¡нового пер!оду/. Дещо вищий ступ!нь ориг! налы ост! в!дзначено в учн!в-!нтровер-т!в, у пасивних ! в доброзичливих учн!в, а також, дещо неспод!-вано, ! в учн!в, що навчаються г!рше.

В емоц!йному сприйманн! учн!в молодшого шк!льного в!ку музичних твор!в досить сильно в!добраказться ор!ентац!я на себе, д!яльн!сть, природу, !нших людей та саму музику ! слэ.бко - на сусп!льство 1 явища культури /не музичн!/.

Ор!ентац!я на себе.виразн!ша у д!вчаток, у агресивних д!-тей, у д!тей, як! в!дв!душь музичну школу. 3 в!ком ор1ентац!я на себе посллюеться.

Ор!снтац!я на д!яльн!сть, яка з в!ком зростае, б!льш характерна для хлопчик¡в, для учн!в, як! г!рше навчаються, для пасивних д^тей.

У д!вчаток та в учн!в, як! в!дв!дують музичну школу, ч!т-к!ше виявляеться ор!ентац!я на явища культури.

3 в!ком у молодших шксляр!в трохи слабне ор!ентац!я на

природу, музику та !ни! явпща культури.

У пронес} спр:;;::лання глузики. мелодиями школярглга найчаст!-ше спостерхгаеться спря:.юван1сть на естётичн1, альтрухстичн}, романтичнх, комун1катив.Ч1 та гедошстичнх емоцП, рхдко - на екоц11 боротьби, ■ самостзордження I праксичнх, зовс1гл в}дсутнх гкостичн1 емоцП та емоцП нагрогладяення /колекщонування/.

Спряслован1сть на альтру! стичн! емоцП виявклася 51 лып вла-стивоа д}вчаткам } пасивним учням. Протягом колодного пк!лько-го вхку зкракен}сть Ц1С1 спрямованост} спочатку збЬшлуеться, а пот4м з;ленкуеться.

Комуи 1кат:;внт емоцП були характернтш} для Д1вчатск, учн}в як{ краце навчавтъся, та еглоцхйно невр}вновакеких д}тей. Протягом молодшого шк1льногс В1ку ця емоцхйна спрямованхсть посилю-еться.

й.юцП сшлоствердн-.екня сильн;ше виявилися у хлопчикхв, д{-тей, як} в1Д31Дувть музичну школу, в учн}в-}нтрсшерт1в та в па-сивних учн}в. Протягом молодшого школьного вхку дана емоцхйна спря,лован1сть зростае.

Пракспчн} емоцН переватлли у хлопчикIв та в учнхв, як} в1дв1вуить музичну пыолу. 3 вхком така спрямованхсть у молод-пих школяр1в зб}льпуеться.

ЕмоцП боротьбк були значащими для хлопчикхв, д}тей, як} ■ не в}дв}дують музнчко I школи, а такох для д1тей, зарахованих до }нтровер?1в, до пасивних } до агресивних. Спрямован}сть на емоцП боротьби з вхком посшпоеться.

Романтичн} емоцП виявилися бхльш притаманними учням, якх в}дв}дують музичну школу, та ткгл, що були охаррктеризован} як 1нтроверти або пасивнI. Протягом молодшого шк1льного вхку така спряглован}сть, як I спрямовачхсть на естетичн} е^оцЯ, спочатку зростас, пот1м змегсзуеться.

Виявлено дещо вхдчутн}шу спряглован!сть на гедонхстичнх емоц}'} у дхвчаток, в учн}ц, як} в}дв}дують музичну школу, у дЬ тей-!нтроверт1в, в емоц1йно невр}вноважених та в агресивних уч-н!в. Протягом молодшого шального в!ку дана спрямсвач}сть зни-жуетылх.

Одержан} результати вказуготь на те, що для е;лоц!йного спр; ймання музики молодшими школярами найб!льш характерним о '11 в}; ображення у межах одн1с1 модальност!. Така особлив!сть надас

спрпйманню музики щлеспрямованого, вхдноско заверсеного ха- ( рактеру, що е вагливою умовою оптимального вхлззчення його до контексту оообист!сного ! дЮТыпсного становления дхтей мо-лодоого ск!льного вхку 1 навпаки, емоцшкому сприйманню газики молодшми школяра'.га мало властивою виявилася така характеристика, як амб!валентн!сть, що означало б певку роздвосяхсть, псру-пення ц!л!сност1 емоц!й. Погоди! пколяр1 скор:се уникають амбх-валентних переЕнвань, зосередкуточпсь навколо одие! або двох-трьох блпзькпх модальностей.

У зв"язку з ним слгд зЕернути увагу на зш.пнност! у спри-йманн! музячних твор!в, у яких домIнус позитивней або негатив-ний емоц!йки2 знак. Спрпйяання музичних творхв з позитивнпм емоц!йним знаком виявляеться бхльш адекватнкл, бо воно краше-узгоднуеться :з загальнпм емоцхйним статусом молодипх школтрхэ, у якому перевгулють позктпьк!, бадьорт, яиттерадхсн! емоги'!. Д!ти легио п1ддакггъся вплквов! таких твор1В I реагусть на них бхльш стереотипно, стандартно, в!дпов1Дно до хх настрою.

Нато:.псть, недосить точне воображения молодима школярами музичних творхв 13 негативним знаком с наслхдком вхдноснох незр!лост1 е:лоц1йно"! сфери. ШоцП молодпих школкр1з не мояуть забезпечити адекватного сприймання I воображения глибоко лх-ричних настро!з деяких музичних творхв, оск!льки для цього пот-р!бен певний, значний рхвень розвитку процесхв самоанал1зу, рефлекс П, саморозумгння.

На п!дтвердкення данох думки могла навести два факта. По-перше, молода! школяр! однозначно, не амб!валентно вообразили твори, у яких негативний емоц1йний знак проявлявся за рахунок емоц!й, пов"язаних 31 страхом. Тобто, такий вид негативних емо-ц!й, для сприймання яких вони кге дозр!ли, в!дображався ними до-сить повно й ц!л!сно.

По-друге, з в!ко:.: у молодпих школяр!в зростае здатн!сть до адекватного в!добраяення негативних емоцпТ р!зних модальностей, що моке означати перспектнвну лппю формування емоц1йно! сфери - погашения адекватное^ сприймання емоцхй як позитивного, так ! негативного знака, !х ур!внсва.-?.екня, а такой, очевидно, г . адекватност! сприймання амб!залентних за знаком емоц1й /див. схему/.

Вхловг зщни еыогцйного знака сприймання й вгдобряження музютюх творгв молодшши школярами

Емоцгйний знак /експ. оцтнка/

О------

I ■•

2 ^

класи

Умов^ позначення:

--- "весел1п твори;

--- "суши" твори;

ОД - "0с1НН1й дощик" С.Пархаладзе;

НП - "Неаполхтанська пгсенька" П.Чайковського;

АД - "Адажхо" Д.Штейбельта;

ОП - "0с1ння пгскя" П.Чайковського.

Результата досл!дяення дозволили конкретизувати положения про те, що в сприйланнх музики молодшима пколярами емоцтан! пронеси взаегяниють ! тхсно перепутаться з процесаии ¡нтелек-туальними, але при цьому залишаються домхяуотими.

Деяк! особлнвост! такого сприйканяя виявляють дещо сильнг-ший зв"язок з хнтелектуальною сферою /наприклад, учил, як: краше навчазоться, сприймаять музику позитивнее/, проте дана за-леян!сть носить б:льи частковий, к!я ун!всрсальний характер. Емоц!йн! пронеси, як! в!дбуваються при сприйлаян! музики молод-иигли школярами, В1дзначаються значною автономиста в!д !нтелек-туально! сферп дхтей.

Цю обставлну маяна розглядати як ще одне пхдтвердяепня до-ц!льност! вивчення процесу спргймання музики як емошйяого сприймання, прпнайглн I у молодшому пшлъному вши

Напп результати показали, цо регулярна систематичн! занят-тя музикою сприяюгь посиленню, загостреняю, акцентуванню дея-ких особливостей еиоцгЛного сприймання музики молодяк*.н школярами.

Учн!, як! проходять спешальну музичяу подготовку, здатн! глибше й повн!ше вичленовувати окрзм! характеристики музкчного твору, точн1ше й адекватн!ше в!дтворкзБати музичн1 образи засо-бами образотворчого мистецтва. Вони краше в!дчувають дккамхку, розвиток музичного твору, його е:,тоц1йно-образнии зм!ст ! характер, продуктивнее !дентиф!куються з музичними образами, що ви-никаюггь у них.

Заф1ксован1 окреглх статев1 В1дтнност1 емоцтйного оприй-мання музики молодшими школярами легко вписуюгься в традиШйний з;лIст статеворольових стереотипа, в!дпов1дають особлквостям соЦ1ал!зацГ1 хлопчик ¡в х д!вчаток. Ор!еятац!я на об"ект та емо-ц!йна спрямоваягсть воображения музичнкх тзор!в д!тьми обох статей п^твердкукггь переваяно шструментальнлй характер чоло-31401 та бхльш експресивнпй характер к!ночо1 соц!ал!зац11.

Проте статев! вшинност! в спркйманн! музики виявилися не такими значками, як цього могла було сподхватися. Перевагл-ють насаглперед сп!льн!, властив! д1тям обох статей особливост!.

Проведепе досл!дхення дало мсклив1сть гиявитн деяк! особливост! емоц!йного сприймаяня музики молодшими школярами залег.-но в!д 1хн!х особист1сних властивоотей.

Так, установлено, що сприймання музики д!тьми-екстраве ртами б! лыяою к!рою зор1ентовано на в1добрат.ення об"ектившй влас-тивостей лузичного твору, тод! як сприймання музийи !нтроверта-ми сильн!ше визначасться "!хн!м власним емоцШним станом.

Можливост! е!льного самовыражения в процес! емогпйного сприйман.чя музики мають б!лыие значения для пасивних учя!в. Ак-тивн! Д1ти легше самовиражавться в 1ныих сферах, тому дана д1-яльнхсть виявляеться для них менш значущою.

ЕмсцЫне сдриймалня музики молодшими школяр&чи продемонст-рувало б!льщу схильк1оть емоц!йно невр!вноважених учн!в розв"я-зувати сво1 емоц!йн! проблеми за рахунок навколкин1х у процес! сп!лкування з ними, тод! як емоц!йно вр!вноважен! д!ти намага-ються робити це шляхом досягнення б !лыло'! автономност!, неза-лежност1 в!д оточення.

Проявилася дещо сильн!ша акцентован1сть агресивних д!тей на сво1х особистих якостях 1 проблемах та п!двицена стереотип-н!сть 1хн!х реакц!й 1 поведши.

Результата досл!дження показали, що загальнов!ков! законо-м!рност! емоц!йного сприймання музики молодшими школярами /переважною 'IX б!лып!стю/ найб1лыпе наближенг до особливостей сприймання музики 1хн1ми ровесниками, повед!нка яких вОзначаемся екстравертован!стю ! доброзичливIстю, неагресивн1стю.

Дану залежн!сть ми розглядаемо як вияв б!льи загальних за-коном1рностей особист!сного розвитку у молодаому шк!лъному вгц!.'

Протягом молодшого шкОьного в!ку можливост! еМОЦ1ЙНОГО сприймання музики розширюються I поглиблюються. 3 в!ком учн! дедал! адекватн!ше сприймаюгь 1 в!дображають емоц1йний настр!й твор!в, вяявляють кращу адаптац!ю до самого процесу сприймання музики. Зростае в!дп0в1дн!сть суб"ективних переживань об"ектив-ним характеристикам музичних твор!в.

Разом з тим у молодших школяр}в поступово посилюються тен-денцН до 1ндав1дуал1зацП емоц!2ного сприймання музики, В1ДХО-ду в!д стереотип!в. Проте ориг!надьн!сть воображения музики, за нашит даними, б!лыпе залежить в!д !ндив!дуальних, н!ж в 1 вих особливостей.

В!ков! зм!ни в ор!ентац!1 емоц!йного сприймання музики молодшими школяра-чи на об"скт св!дчать про зростання значения 1х-нього самосяриймання, рефлекс!'! в цьому процес! та про зменшен-

ня залежност! вхд зовн!пя!х об"ект!з й обставин.

Зм1н:: емоц!йно! спрямовакест1 спрлймакня музики вщобра~а-ють як в!ксв! особливсст! е:лоцп:но1 сфера молодших иколяр1В, так I процеси п}дготовкя й наступного переходу до п!дл1ткэзого етапу становления особистостг. "Баланс емоцпТ' змПлсстъся з напрямку забезпечення емогШ'нлх основ для процесхв п1дл1ткозо-го самоствердкекня I саморегуляшг.

Вацлавам с факт, що процес е:,:оц::":яого спрлГтмання музлкл колодези школярами крае в ссб! зкачн! компенсатора! мсглазос-т1. Ка:"б1льи яскраво в нашому досл1д;;:енн1 це проязклося подо учнтв, я:п навчалася недосить успхсно або ШС1 с недосить актив-нами.Та й в 1ншпх слтуац1ях пол сп1лкузакн1 з дхтьми ргзплх ти-п!в ми неодяоразово спостертгала ця ц1;;;:у властлшсть даного • процесу.

Влходяча з одерканах результат1в, мл констатуемо значн: психокорекцпшх I виховгп маглизостх емоц!йного оправдания ¡.тузики В робот I 3 уЧНЯМЛ МОЛОДЗОГО ШКОЛЬНОГО ЗТКу.

У зак*нченн! пхдсумовуються результата ваконаного дослтд-яення, на.\пчаються перспектива подальшого вивчення досл'д^ува-но1 проблем:!. Результата досл!д;;ення пщтвердали висунутг гхпо-теза I дозволили зробити такт влснозки:

1. Емоцтлне спраймання музики мслодшами школярами характеризуемся васоким ступеней цШсност1, намаганням унаката ргз-ноплановост! й багатомодальности Амб1валентне, модально р1зно-ман!тие спраймання хоча й 1снуе як тенденция, проте ваявлясть-ся нест!йким.

2. В емоцШному сприйианн! музики молодш.тма школярами б::— разно дом!нують позитивн{ емоцП. Адекватне сприймання музич-них твор{в з негативнам емоцп1нам знаком ускладнюеться в!днос-ною незрШстю емоц1йно! сфера молодших школяртв. Перспективна л!н!я '1'! фортлування пелягае в розвитку як позитавних, так { не-гативних емоц!й, '!х ур1внова.ченост!, посиленн! амб!валентност1, що згодом забезпечуватиме умови для дедал! адекватн!шого емо-ц1йного сприймання музики.

3. Хоча в емоц1йному сприйманн! музики молодшими школярами спостер!гаеться вплив п!зкавальних процес1в, загалом таке сприймання впявляс досить васокий ступ1нь автономпост! в1д 1п-

телектуально"! сфери.

4. Статев! в1да!нност1, як! виявляються в емоц!йному' сприйманн! музики молодшиш школярами, в основному узгоджуються з! зм!стом традиц!йнлх статеворольових стерзотип!в, в1дпов1давть особливостям статево! соц!ал1зацН хлопчик!в 1 д1вчатоя. Зага-лсм у цьому процес! переважають сп!льн!, притачана! д!тям обох статей властивостг.

5. На емоц!йному сприйманн! музики молодшими школярами по-значаеться вплив !идив!дуально-особист!сних особливостей учн!в: екстравертованост!-!нтповертованост!, активност!-пасивност!, емоц!йно'! вр!вяова^еност1-незр!вноваженост!, агреснвност!-доб-розачливост 1. Загальнов!ков! особливост! емоц!йного сприймання музики молодшими школярами найб!льше набликен! до 11 сприймання неагресивними екстравертами.

6. Протягом молодшого школьного в!ку можливост! емоц!йного сприймання музики розиирюоться 1 поглиблхються, зростас його адекватн!сть. Водночас емоц!йне сприймання музики 1ндив!дуал1-зуеться, посилюеться його ор!снтац!я на внутр!ин1й св!т, влас-ну еМоц!йну сферу учн!в.

7. В емоц!йному сприйманн! музики молодшими школярами проявляться елементи дозр!вання емоц!йно! сфери в напрямку -11 п!дготовки до наступного переходу в п!дл!тковий етап розвитку особистост!.

8. Розвиток здатяост! до емоц!йного сприймання музики може значною м!рою сприяти д!1 компенсаторних мехая!зм!в в учн!в молодшого шк!льного в!ку, забезпечувати усп!шну психокорекц!ю у виховному процес!, зокрема у вихованн! д!тей, у яких мають м!с-це труднощ! в !нтелектуальному розвитку та деяких 1нших аспектах особист!сного становления.

Проведене досл!даення виявило !стотн! особливост! емоц!Й-ного сприймання музики молодшими школярами у зв"язку з б!льп широкими законом!рностями псих!чного розвитку д!тей молодшого шк!льного в!ку, дозволило обгрунтувати його значения в контекст! загального процесу становления дитячо! особистост!.

Виявлен! особливост! не охоплпэть ус!х аспект!в досл!джу-ваного явища. Зокрема, залишаються в!дкритими питания про законом !рност! розвитку е:лоц!йного сприймання музики при переход!

в!д старшого дошк!льного до молодпого пшльного та в!д молод-сого ссыльного до п:дл!тксвого в псу, конкретн1 йорми внксркс-тання особливостей цього процесу у еиховн1й робот! з молодзими школярами.

Основная з:'Лст робота вгдображено в таких публгкащях:

1. Проблемы эстетического восприятия музыкальных образов младшими школьниками // Теоретические вопросы нравственного и эстетического воспитания: Сб. научно-ккформ. сообщ. - К., 1990. - С. 85-86.

2. Врахування особливостей емощйного сприймання музг.ки молодшкми школярами у навчально.-виховйому процес1 // Фср:>:ування педагоггчяо: майстернсстх в скстемх професхйно! пхдготовки май-бутнього вчителя: Тези допов. мхжвузгвськ. наук.-практ. конф., 29-31 травня 1991 р. - К., 1991. - Ч. 2. - С. 65-66.

3. Уюжливостг використання музичного материалу в емоцхиному сп1лкуванн1 вчителя з учнкми // Проблемы формувакня загальнолюд-ських цхнностей в процэсх психолого-педагог1чно1 шдготовки майбутнього вчителя: Допов. М1жнар.наук.-практ.кокф., 26-30 чер-вня 1991 р. - Зхнниця, 1991. - С. 160-164.

4. К проблеме восприятия музыкального образа младшими'школьниками // Формирование .эстетического отношения к искусству

у детей дошкольного и млагусэго школьного возраста: Тез. межд. науч.-практ.конф. - Херсон, 1991. - Т. 3. - С. 116-118.

5. Особливостх емоцхйного сприймання та вгдтворення музич-них образхв молодшими школярами // Соц1ально-психологгчн1 проблеми профес1йно1 пхдготовки майбутнього вчителя^ Тези допов. т П0В1Д0МЛ. М1жвуз1вськ. наук.-практ.конф., 23-25 березня 1992 р. - К., 1992.'- С. 289-290.

6. К проблеме о роли эмоциональных переживаний младшими школьниками в ситуации восприятия музыки // Теоретические вопросы нравственного и сотетического воспитания: Сб. научн.-информ. сообщ. - К., 1992. - С. 176-179.

7. Емощйне сприймання музики як зас1б педагогхчного впливу на молодших школярхв // Формування педагогхчно! майстерностх в систем1 професхйно! шдготовки майбутнього вчителя: 36. наук, праць. - К., 1992. - С. 49-55.