автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Дидактические особенности системы школьных лекций при изучении профильных предметов

Автореферат диссертации по теме "Дидактические особенности системы школьных лекций при изучении профильных предметов"

0 ЧйЬси-

г,

'ИГ/Т ПЕДАГОГ !КК АПН УКРА1НИ

'Ч '} ДПР 1Я!

На правах рукопису

опенко олена 1ван1вна

ДИДАКТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СИСТЕНИ ШПЛЬНИХ ЛЕКЦ1И ПРИ ВИВЧЕНН1 П?ОФ1ЛЬНИХ ПРЕДНЕТ1В

I3.oo.oi - теоР1Я 1 1Стор1Я педагог!ки

Автореферат дисертадп на здобуття наукового ступгня кандидата педагог!чних наук

КИ1Б - 1994

дисзрдзд! я е рукописом.

Робота виконана в 1нститгп педагог!ки АПН Укра1ни.

Науковий кер!вник

доктор педагог¡чних наук, проФесор Буринська Н. И.

оф!л1йн1 спон9нти

доктор педагог!чних наук, заслуженна Шяч науки I техтки. проФесор Бугайов 0. I. кандидат педагог!чних наук, доцент Ярошенко О. Г.

П?0Е1ДНа Ор1 аш .зсШх л

Шжинський державний пеяагопчний институт ¡м. И. В. Гоголя

. 1994 р. о ,/^Г.

захист в1дбудеться ч<гу." г-'.^тг":'/!гг.. 1994 р. о .<•?.,. годи-н! на сас1данн! спетал1зовано1 вчено'! ради д 113. 15. 01 в 1нститу-Т1 педагогики апн Укра'1ни (гэгось ки!в-1, вул. Трьохсвятительська д. а.

3 дисерташею иожка ознайомитксь в 51бЛ10теп1 Институту педагог; ки АПН Укра1ни.

/6

Автореферат роз!слано ". ...

. 199

1994 р.

Зчений секрета? л ' /

спетая!зовано! вченс'! ради • Легкий МП.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалькить досл1дження. ГУмант.заШя ocbîth, ио'передбачае створення кожному учнев! максимально сприятливих умов для навчання 1 розвйтку. bîдповхдко до його Шзнавалъких ножливостей, iHTepeciB i зд!бностей, активхзувала В'дкрнття в школах cneiitaai-зованих i проФ1льних KiiaciB з поглибленим зивченкям иикл!з нав-чальних предметов. Навчання в таких класах. природно. мае певну спепиФ!ку у nopiBHHHHi i3 звичайними, шо не може не позначитись на Формах його орган! залп. у зв'язку з пим пошук parti ональнс! скстеми opraHisartiï доглиеленого вивчення навчальних предмет!в у названих класах с вахпивою дидактичною проблемою.

Однi £ю з орган!захПйних форм, яка зтдно з навчальними планами маг обов*язково використовузатись у спекал! зованих класах р!зного профилю, е шальна лекшя. Це пояснюеться тпм, шо лекшя забезпечуе прискорений темп навчання, б!льш глибоке i поЕке розкриття явит, понять, закон:в i Teopift науки, дае мо:кли31Сть подавати навчальний матер!ал укрутшгкини блоками, чин сг;р-<~-а именному сприимаяню його, Фермуе в учшв ум!ш;п лопчлс мислити, встаковлювати причинно-насл!дкоз! зв'язки, гот/с зипускник1в до напруженоï розум^о! npaui," яка чекае багатьох з них у майбутньсму, н"езадежно з!д обраног спешальност!.

У neflaroriai проблем! шк!льно1 декан завжди прид!лялася УЕага: обгпунтован! Фактори, то визкзда:оть доа1яьн!сть викоркстан-кя лекшя при вивченш основ наук (А. н. Алекскж, ю. к. Бабанський, Р. г. Лемберг, Д. О. Лордкипан! дзе, Q. Р. Казуркевич, Л. Л. Номот,. В. о. Онишук, В. î. Паламарчук,- 'Л. и. Скатк^н,- н. д. Ярмаченко та !н. ), з'ясоБаш характеру! .ознаки леклП (Е. Я. Голант, 5.С,Гут!на, Т. В. 1ванова та îh. ), розкрита спепиФ!ка шкьчьно'! лекаП при ви-вченн1 основ наук (О. М. Б! ляев, О. I. Бугайов, Н. й. Буринська, В. В. Гур'янов, Л. л. Номот» В. е. Римарекко та îh. ), розроблена класи-Ф1кад!я лекч!йних занять -«©r-î-.-Нальований, Я. Б. Pe^HiK,. В. П. Стре-зикозхн та 1н. ), сформульован! вкмоги до лекШйного викладу (H. М. Буринська. Б. В: Всесвятський. Ю. Î, Нал'ьований, I. Т. Огородн! -ков, 3. С. Онлшлс та 1 н. ), розроблена структура леки! ï (К В. Зуева, I. Н. Чередов та !н. ). У дисерташйних доел!дженнях Л. К, Аксьоновс'1, 3. i. Забаги, I. Т. 1ванзвох. з. о. Шезченко розглянут! методичн! зс-пекти використання лекн!1 у npcneci вивчення xîMiï, гНологГг, Ф!-зики. icTopi'i, л!тератури в середн!й школ!.

протэ питания, пов'язан! з виявленням ролч ; ФукюПй ekîль-

но? лекип в систем! Форм навчання у спеи!ал1зоЕаних класах, ви-значенням П к ¡спя в системл занять ) розкриттян педагог¡чних ножливостей, виявленням. дидактичних умов, то шглзишують еФектив-К1сть використання леккп при вивченн; проФ^льких предметов у спелкласах. розроблеШ ше недостатньо.

Анагл з ЕК1 льно'1 практики показуе, шо. хоча навчалы-М плани 1 пэред&ачають пост!Яне застосування лектй при вивченн; проФ1ль-еих предмет1в у спед1ал130ваних класах. вчител! використовують лекпП еп! зодично, без усяко! систеки. Як правило, вони прово-дять ix на початку курсу, розд! лу, тени, так; еп1зодичн! лекш i найчастШе еиконують, лише одну ФункШю - ¿нФормаа1йну. у школах, як ранше, донЗнуючо», а часто 2 единою орган;заШйнсю Формою наБчанкя залипасться урок, слрямсваний на поелементне засвоення знань." а не стримус розвиток учн!в, не вичерпуе 1х шзнавальних ножливостей.

Виявлен! недолиси ыкЛльно} практики тодо застосуваиня лек-Щй у навчанй! псзкачаються на р!внГ засвосння знань, формуван-н! 5х и!л!сност!. Як наслгдок. виникас .суяеречтстъ к!ж знмого» систематично використонувати легсаю при вивченн! проФ1лышх предметов у спед1ал13ованих класах 1 иедостатньою теоретичною розробкою ш с I проблени. Необх|/шсть розв'язання. Биявлено!' су-перечност! ооумозлюе актуальн!сть обрако! .тени, ;; об'ект, пред-нгт, головну нету 1 завдання.

Объект яосглахеиня - .школьна лекция як Форма кавчального заняття. а його предмет - особливост! II використання у навчаны; нроф1льних предмет! р.

Нета досупадення - з*кстати иевлгопчш (лкш У лекш» у кавчашн проФ1льчих предмет!в та сбгрунтувати дидакткчн! засади '¿х систематичного .використання.

Ппотезз дослддження. Ни виходили з пршшаеьня, со педа-гопчн! моаслнвостх лекшй у навчанн! проФ:льних предмет:в ефек-тивно реал!зуються га унови використання 5х у системЛ. Врахо-вяочи особливост! поглибяенного вивченкя предмета, система лек-и!й мае забезпечуватк кавчальне п!знакня В1Д загального а!лого до його еяенентхв 1 дал1 ~по як!сно нового ц'.лого. Нета 1 гипотеза обуновили так5 завдання доел!дження:

1. ПроаналГзувати стан теори 4 практики з проблем шк1лько!

лекпП.

а. Визкачити .вили лекд!й, 1хюэ нету 1 фунмп I.

3. езгрткгтза'-и гяозктэтяу систему д^кспя при цазчаня: -я;: 1 бюлог;; 7 спеталЛзованих класах х!к!ко-61 ¿логичного 8 .1п?ох!м:чного проф)Л1 в.

4. Экспериментально перез!рити еФектизн! сть ?озрс5ле:-ю'; слсген'Д локти.

для рогь*лзаняя поставлених завдань < лерев:?:«; Ппстегя доел!дження Еикористовузались так! методи:

Гесретиччии анализ пспхелого-педагог1чяо1 литератур?. Т1 визерташияил ?об1Т з цроблеми достПдження.

2. гив'пннгг мас?ео'1 пгзкткки проведения ле?:::;л ? гггальн-:-ак.>.ч тг передового педагогичного яосзгДУ дуванил

г. '"остереженнз. бес>ди, аякетгеання. ¡нтгрв'кеапяя. лна-.:: .соксзгкт: 2 : ::лаК1Б урскхв).

;. ледзго"! чк::и експеримент, лк«снии : к!лы«свяи гнала з

.'.ТО РЧЗУДэТг.Т'. Г.

основою досл!дження е снстемний шдулд як лапрям нч/козсго т знания на розкриття цШсност». об'ектз. ч-2ия2я*янл Р1с;гсман1,гних тип»в гв^язку у ньону 1 зведеннн г :лл!му теоретнчну картину; ФЬюсоФсысг положения про Бзаемс.зв'я-I ззаемозумовлеш сть явки.

Наумова новизна доел1дя8ння вбачаеться у вкзначенн! мети функиП'! яекип! уведення. конкретизаьп, Штегргдп, розроба! критерыз вIдбору для ник навчального матеР1алу. виявленн!. спе-:;иФ!ки використання у спешал1зоваяих класах, визначекн! дидак-тичних умов П1двиаення '¿иньо! еФективност1.

Теоретячне значения досл:яження лолягае з обгрунтуванш того. до система лекШй у кавчанн! проФЬчьних предметов у поеднанн! з ¡н^ими Формами навчальних занять мае спрямсвуватись на забезпе-чення пи:-чу чазчально; дьчльност! учн1в в1д ззгальногс шзнания :плого через -лого конкретизаШю до узагальнення на якгено новому

Практичке значения доел!дження полягае в розробд: методичних рекомендации як1 допомагають вчптелям- забезпечувати функт'онуван-ия запропон^зан-я систени лвкШй взагзл! 1 при вивчеян1 бЮлогН

! х!иГ: -)К лг-о-М льних дисяипл1н у спет ал!зоваких класах зс-крема.

Матер:али доел;д.ження можуть бути викорисган1 у провесх п:д-готоекп. ле-'с-л; лготоеки 1 гидзкпення квал:Ф1каШ1 вчител!в. у Робот; 1 чаФ^^р педагог!ки 1 методики вккладакня природн-^чих

ДИСЦИлЛ . --

Обгрунтованють 1 Щрог!дн!сть результатов доел!джелня за-безпечусться опорою на ФУкдаментальн1 псиколого-педагог1чн1 кон-яепс;'1 ыавчакня 1 розштку учн:в; застосуванням комплексу-нето-д!б. адекватнкх мет! 1 завданням дослхдження; критичним анализом стану проблеми в педагошчшй теорп 1 практик 1 врахуванням еисновк1в з нього на вс1х етапах досдл дженни; репрезентатквн!стю ви51ргж, повноЧо ! статистичною значуш!сто добггих даних.

На захист виносяться так! положения:

!. Дидактична систена лекн!й будусться на основ! 1де1 руху п!знання в1д непосильного тлого.до його елемент!в ! дал1 до ЯК1С-но нового ц!лого. П основними компонентами е лекал таких тил!в: уведення. конкретизгш 1, 1нтеграцП. Кожен з компонент!в явлае собою п!дскстеми. шо мають сво! структурш елементи.

£. Ефективяост! системи лешПй сприяе дотринання певних ди-дактичних умов: структурування .навчалъного матер!алу. подач1 його 1НФориатйнимк .блоками. в!аокремлення-¡нвар!анта.

3. Фушоцонування .сйстени леший забезпечуеться методичним подходом, побудованим- на ^гнов! -наступкост!. взаемозвчязку ! взаемозумовленосТ1 основних компонент!в. дано! системи.

Апробад!я. використання та. вдровадження-Результат!в доел!джен-ня зд!йсцювадисъ:

- у виступах.. дисертантки та-иропаганди основних !дей досл!д-хенкя на Республ1канських.педагопчних читаннях "Взаемод!я психо-лого-тзедагопчноИ теорп Г.практики в умовах перебудови народно! осе!ти" (Харклв, 1990); РеспУбЛ!кадському сем!нар! з проблей ви-' кладання х!нП в умовах с!льсько; школи (Сумк, 1991),• обласних науково-пракличнкх кокФеренШях (с'/ми, 1990-1993); курсах Шдви-иення квагИ^капП вчител!в . (Суми, 1991-1993); науково-практичних конференциях 1нституту педагоПки АПН Украхни (Ки'1В, 1592, 1993);

- пляхом дубл'.каап результат!в досл1дженкя;

- у-уетодичних рекомендан! ях. Шдготовлених автором, то вико-ристовувались в практичн!й •робот! вчител!в х!м1! ! б^логп у спе-л!ал!зеваних класах прирошшчого профилю -трьох областей Укра!ни -СУИСЫ501, Черк1говсько1. Черкас ъко'1.

Структура дкеертат 1. Дисертатя складаеться з вступу,

трьох рогд1л1-в. заггльних висновк^е, списку основноУ викоркста-ноТ лIтсратури з ¿16 джерелй". Зм 1 ст викладено на АЗ1' стор!нках машинописного тексту. вш вкл»чае /£■ таблияь, ' ? схем, 2. граФ!ка

1 тчетограму.

ОСНСВНИИ ЗШСТ.ЕОБОТИ . V в с туп I обгрунтована актуальнють теня, визначено обкект, предмет, нету, завдання, гШотезу досл!дження, розкрито наукову новизну. теореткчне i практичне зяачення даоботи.

У першому розд1л1 - "Проблема тк'.льяот яекдИ в теорП I практзш! навчглня" - анал!зуеться стан дано*-проблема в педагог¡ч-н!й теорн I шкыьнхй практик!.

Як- показуе доел!дження, лека!йна- Форма, навчання дозгий час була прерогативою вито! школи. Головна мет П - дередавакня '. знань. 3 сэрсдшй школь як правило, лека!я-еихористозусться еп;-зодично ! за побуяовою 1 основными п1 диодами: нагадуе зуз:вську. проте пшльна лектя мае в1др1знятися в!д зуз1всько'1. Б1льш1сть зчених-педагог!в взажае, то лека!я з школ! не повинна бути одно с прямо вапим провесом "вчитель----г учень". Бона маг передбн-чити 1 зворотний зв'-язок,

визначивши головну в!дм!нн!стб школьно! лекап вхд вуз1в-ськог, ми намагалися зкясувати. доШльШсть-використання лекцП в икол!. Виявидось по не'питания довгий час викликзло якскус!к. в результат! яко! були визиачекх аозютзн: й негатива сторож Еикористання лекахй у'школ!. Переваги застосування леки!:'! глг.-креслюють так: автори, як ю. к. Еаеанський, О.Л. Бу'гааов, н. и. ринська, ю. I. Нальозаний, л. л. Момот та. хн. Основн! з них зво-дяться до такого: сувора лопчка посл!довнхсть виклзду, систем.-н!сть знань, економ:чн:сть у'час1, значний обсяг викладуваного матерхалу. Автори шдкреслюють. шо-засвоення навчального мате-р:алу п!д час лекаГх вхдбуваеться усп1шно тод.1, коли в проиес; п:дготовки ! проведения лекпп вчитель враховге психодогс-педа-гог1чн! закономхрностх засвоепкя. знань.

досл1Д'гення показало, ио в дидактит нема единого погдяду на шк!льну лекиш як- дидактичну категор!ю, 0дн1. автори- визна-чають лекд!ю як нетоа • навчаиня • (% К. Бабанський,. Е, я. Гзяант. Т. а. 1ль!на та !н. );. ¡ншГ розглядають п. ! як метод, ! як Форму (Н. Ф. Калашникова, Т. П. Раискхна, А. Д. Хмура та !н.!; трет! нважа-кзть, то леки:я не може бута, методом, бо сана передбзчае вико-ристання резник метод!в, ■ тому . вважають П т!льки Формою яавчання (С.П.Баранов, л. н. Боголюбов, в. о. Онищук,- Х.л.Чередов та ).н. ).'

Нема в дидактит : едино'! кл.асиФ!каах х лекШй. Биэчекня" л1тератури показуе, то в основу класиФ!кайхГ лекШй рхзнями авторами покаадайться р;зн1 критерПа), дидактична мета; 5) н1сне в навчальнсму пропесх; в) особливост1 передавання 1 сприймакяя

навчглького материалу; г) характер викладу; я) прийоми викладу; е; характер д!яльност! учн!в п!д час лекнП.

Вивчення икхльно^ практики показуе, то у використанн: лек-Е1й. як правило. в1дсутня система. Вчителх здебхлыпсго не пов-гМстю реалхзлоть педагопчнх можлйзосп леках!. З'ясування причин такого положения засв!дчус, то, ло-перше, вчителх однобхчно , ро?ум:ють функа: 5 лекции через шо в основному застосовують ^ хкдуктибнии та ¡ндуктивно-дедуктивнии способи викладу материалу.' а тому б IX лрактииз лереважають вступи; лекап. Цим 1 поясню-

е

еться уривчатхсть -знань бапатьох учн!в. вхдсутнлсть ы!л!сност!. а па-друге, причиною с те, то в дидактиах проблема школьно"! лек-аП' тргдипхйно розгляаалась, виходячи з епхзодичного вккористан-ня деках й у навчанш. I ле зрозум!.ло, ьдже питания систематичного застосуванкя лека!5' в школ! постало.лвде з реформою осв!ти, ¡з стьоренням спешал1зованих класхв р.!зних профшв. Тому воно И залишаеться до останнього часу недостатньо розробленим.. . ■

У зв'язку з дим в ход! досл1джения вксунуто ирипутення, то розробка системи яекцт для спеп!ал!зоБаяих клаав сприятине систематичном/ викормстанню 1х при вквчекн1 проФ!льних предметов, ¡по-В свою чергу забегшечить шдвиаення рхвня засвоення уч-няни знань, Формування Шл;скости

У другому ррзд1л! ~'"Дидактична система лекахй в спешалх-^ зованих квасах" - пропонусться модель системи лекахй, розкри-ваеться *П структура, визначаеться мета 1' Фушадп лысахй. обгрунтовуеться. фуккаюнування системи.

Ознайомквшись з лекахйио-арактичнок системою А. л. Хмури х лека1йно-семхпар'с1,кок> системою н. и. Гузжа, ни намагалися ство-рити таку систему лака!й, яка являла б собою не набхр окремих декдхй, а справжкю систему. Таке завдання висунуло потребу ознакомиться з загальною теорхею систем, д'зкатися про х"; основш закони 1 приниипи, про ознаки, якх властив! системам. В результат! з'ясувалося, но розроблен! нами декпП уведення. конктеризааП, хнТеградП треба об'едяати у такий спос!б, иоб з окремих деках й .склалося складне утворення, яке мае пеану структуру 1 якому притакака." такх езнаки, як ахлхенхеть, ¡срарзпчшсть, гетерогенкхсть. 3!дкрит!сть, неедементарн!сть ! неавтономн!сть.

Модель розробленох системи подана на схем! 1.

Легса!1

■ни я

->- конкреткзадп ♦ I

>нтэграп!

■ преднетна

тематична м1жтекна предметна —1 нхжпреднетна

Схема 1. Нодель система лека!й

С".;:говннни компонентами системи с лекан уведення. конкре-тизап;I, 'ятеграаН. як1 зиступають шдсистемами нижчого рангу ; иають сво! структуры! елементи. а основними системоутворюючимк ¿знаками - навчально-виховн! завдаяня теми, курсу,, предмета 1 зм'ст навчального матер!злу, шо об'еднлоть з едине а!ле вс1 кон-лснекти дано! системи.

кайЕажлиз'.шою ознакою системи лека,1й г II а I л : с -1 с т ь. Века ке зводиться до' суми. окремих частая, а веде до виникнекня ноенх ттегрованих якостей, до досягнення дидакткчяих а!лей. яе властивих окремо узятин лекш ян. шо утворюють систэ*.*'.

I с р а р х 1 ч н 1 с т ь системи означае. шо кожнин П компонент у сзою чергу ноже розглядатися як система, яюй прита-макн; сво! структурно ознаки. Останн1 гтосовно системи леки1й неподьчьн;. але мають певну складность I можупь бути Розд!лен1 при анализ! данно! системи з точки зору складу Г! компоненпв. Зз'язок М1ж вс!ма елементами системи виражаеться оборотностю мо:* псняттями "система" 1 "елемент"; або ¡ерарх!ею п!дсистем. Херар-х^чнкть системи характеризуемся також наявн!спо субординаа!й-них зз'язк'в 1 водношень м1ж елементами. п!дпорядкозан;ст» елемент; в, визначен!стю особливого м!едя кожного з них в систем!. За лектями уведення 1дкгь-.лекаи конкретизации,' за ¡шмя -лекпП гнтэгран;!. СубординаШйний зв'язок, шо 1 скус м;ж ними, характеризуемся внутр:шньою залежшетю елемент1в одни в!я одного, при як1й один елемент визначае ¡снування :ншого элемента..

Гетерогенность системи лека!й випливае з не-однор!дност; 11 компонентов: лекахТ в систем! знконутугь Р!зн1 функап, дос:да»ть Р1зке М1сае а навчальному проаес!. що вина-гае розного шдходу до водбору навчального матер!алу t способна ■

ño го викладення.

Б i д к р к т i .с т ь системи лекшй означае можливЮть введения в систему 1нших вшив лекша. hkí забезпечують функШо-нування дано! системи в шлому.

Н е е л е м е н т а р ,н i .с т ь i не.автоном-н i с т ъ системи лекд!й эабезпечуеться там, то коасний елемент системи !лекш5 увеяення, конкретизации iHTerpanií) може розгля-датися-як в'тноспо самос.тиша система, але яка не може мати властивостей системи в aiлому. Де означае, то кожний елемент системи здатний самост!йно ;зд!йснювати певну ,функи!ю, матиbía-носну стал!сть, якi сну визначендctí i в-той самий час характери-зуезтися ni дпорядкован^хта.. систем!, до складу яко! входить.

Визначаючи структуру системи лекц!й, ми зраховували особ--.ливо с Ti розумово! ciÉflbHocTi ,УЧН1В, виходячи з того, то вона е аналi тико-синтетичною, .де основною-формою анал13у е анализ через синтез. Запролонована..система лекдШ передбачас рух п.! задняя вш непод!Льного Minoro (синтез 1) до .йоге елемент!в (анал:з) i. дал! до як i сно нового ;hí лого. Гсинтез.г). Синтез i зд1йснюеть-ся на лека!ях уведекня. -де навч.альний предмет, курс, роздхл, тема розглядаються як дШсна система. Тут ^¡дбуваеться презентад!я навчального матер1алу в .к!лому, -Формусться .в учн!в перв!сне уяв-лення про навчальний предмет, ;';курс, розд! л,. тему, саме лгкпи . уведення влзначають лодальше ставлеиня учн!вдо предмету, 1хн!й " iHTepec. BianoBiCHo ло дьо'го основною функшс» таких легаПй е ор1сктовна. '■"'■. "

з метою Шдвиаення ефектийност; сисгэки лекПй вид-лялися :квар1анти kojíhoi групк лекд!й. Jli.2 ¿кззрхактон ш роЗумхли не-зманну частику iкФормак!йногс блоку, представлеку такой сукуп-Hicno понять та "íxHix зз\язк1В, яка збер^гаеться або узагал^ню-gться при переход! в!д одного блоку до ¡итого. В пронес! такого переходу сака макроструктура навчального материалу розвквасться i перетворюсться. ■ ' .

Розробка и анал!г lebaipiahtib лекц!й уведення cbíдчнть, со бони характеризуешься абстрагуванкям в!д несуттевих одинич-еих ознак понять i Ф1ксац!.сю найб^льк суттевих. tícho взаемо-зв'язан!, доповнюють j розливають один одного," bí дбиваюч;: д i л i с -ni сть i Бзагкообумовленють понять i зв*язк!в hix ними, i тим самим Формують основу для hMíchoctí 'знань учн!в. Абстракт-

[1сть !нвар1ант1в дектй тведення уточнюеться, набувае ч!ткост! ¡а лектях конкретизат! шляхом сходження в1д абстрактного до :онкретного.

На лектях конкретизат 1 зд!йснюеться аналхз, який ми роз-\лядаемо як шлях до глибокого гн знания тлого. Дидактичною метою шкШй конкретизат 1 е поглиблене поелементне вивченнк явил, юнять. теор!й тошо. Так! лекпИ характеризуються б1льпою нформашйною емн!стю. Тому дровяною ФуккШею лекШй кснкрети-¡адп с ¡нформад1йна.

Дальшкй розвнток набутих учнями знань, '¡х систематизування, 'заг^льнення - .синтез г - здшснюеться на лектях ¡нтеграаН, шдактична-мета яких - формувзння в учнхв системи знань на осно-Н поступового переходу в1д окремого до дедал1 ширших узагаль-гень. Основна ФункШя таких лектй штегративна: в!дбуваеться ¡гортання одержано! гнФормапп на основ1 вшилення з багатома-Птност! властивостей ! функд!окальних зв"язк}в набутих знань ше таких, на" як! придадае основне змитовНе I лопчне наван-гаження 1 як! е опорою для встановлення зв*язк1в м:ж основними юняттяни теми, розшлу. курсу та забезпечують !х ФунмНоку-зання.

Узагальнюючи доел1дження параметр:в систеии лекд:й, 'ми и шля до висновку. шо розроблена структура систеии лектй е илком прийнятною. "П ФункШ онування грунту с ть с я на наступнос-п, взаскообумовленост!, вз&смозалезтосп кожного з компоненте системи - лектй уведення. конкретизад! I. ;1нтеграц! 5. а де гприяе досягнекню загально! дидактично! мети вс!€1 системи лек-

I! Й. -

У третьому розд1л1 - "педаг'опчний експеримент ! його результата" - розкриваеться орган!зап!я доел ¡дження ! наводяться результата досл!днр-експериментально1 робота. Лосл!дження зд!йс-зювалось протягом б рок!в з 1987 по"199' р'к. Умовно його глжна . юд1яити на три етапи.

На первому етап! (1987-1989) вивчались психолого-педаго-:Ччна Л1тература ! досв!д шк!л, зд^снювався тесретичний анал!з троблеми. Як наел!док, визначено стай дано\' проблеми в педаго-?1чн1й теорП ! шк1льн1й практит, . •

Конетатяочий експеримент проэодився в сумськ!й ! Ки1'вськ!й эбластях. Нин було схоплено 27 учител!в, 730 учн1в.6-11'клас!з

cepecHbo'i школа i £80 студент!в-першокурсник!а. За допомогою спостережень за дхяльнютю вчителгв i учша, бес!д з ними i студентами, анкетування, анализу контрольних poSít ни здобУЛИ уявлення про стан проведения лекд!й в школь piseHb засвоення учнями навчального матер! алу. б результат! д!йияи висновку, то дидактичн! можлквост! шк1льно1 лека!i у npoaeci назчання вико-ристову»ться не noBHicm

На другому eTani (1989-1990) тривало збирання, анал1з и узагальнення добутих матер! ал! в i зд!йскюззлося пошукове дос-j:;дження. На подстав! bhchobkíe, зроблених за результатами констатуючого -эксперимента i теоретичного анал!зу проблеми. розроблялася концепция дослгдження, ФорнУлюЕалася робоча rínc-теза, створювадась система лекШй, визначалась í'i структура, мета, лунка!í окремих вкд!в лекшй, готувались експерименталь-н: матер!али,

Ка третьому етап! (1990-1993) зд1йсыжався Формуючий експе-римент, проводилось п!дсУмкове узагальнення добутих результатов i Л1тературне оформления робсти. Теоретичною основою експеримен-та стала розроблена система лека!й. Мета експеримента полягала у виявленн! еФективност! i доШльносП запропоновано! системи лек-ц1й при вивчешп проФ1льних предмет!в, зокрема jsiMií i пологи у спеа!ал!зозаних класах xiHiKo-6ioflori4Horo, агрох!м1чного про-Ф!л!в, у.з'ясуванн! П впливу на р!вень засвоення знань, форму-вання IXHbo'i Д1л1сност!. .

Для забезпечення äoctobiphocti результат1в експерименту ви-значалось необХ1Дне число спостережень за комограками достатньо великих чисел, на п!дстав! яких робились статистичн1 висновки !з задании равней значушост-i. Для себе ми прийняли, то середн! результата зд!йснюваного експерименту не повишп з!дхилятися б'тъш Hi:t на 5/ в!д iстиного матэматичного оч1кування в1дпов1дного результату. Зг!дно з аим у Формуючому експеримент! брало участь " t£0 учн1в з 12 шк!л Сумськиь Черкасько! ; 4epHiriBCbKo'i областей.

У npoaeci проведения Формуючого етапу досл1джекня уточн»ва-лось Mi cae лекиiЯ в систем! !нших Форм занять,- вносились корек-тг.ви у зм:ст леюмя. íxhí 1нвар!антк, з'ясовувалась дои1льн!сть застосування тих чи íhlh:x iiphhomíe i метошв навчання nifi час лекти р1зного виду, вивчався вплив лека^й на р!вень засвссння учнями знань, Формузання ншсност!' набутих знань. 3 nie» метою

проводились письмов! контроль^ роботи. усне спитуванкя учнов, бес!ди з ними. V

Для уникнення суб'сктирлзму в откюванш знань учнов про-пснували Ечнтелям-експериментаторам користуванкя разними способами отнювання в)'длов1дей учн!в. На осново поелементного ана-л1зу лисьмових в!дп0в)деи визначався коефоакнт засвоскня зкакь К (за А. А. Киверялгом) з кожного питания : прир!ст коеФоаоента засвоення дк" • Використовувався також р!вневий анал13.

Для одержання б!льш объективно! ¡нФоркадП' про еФективность експерименту. шо проводився. визначався ще коеФ!н1гнт ефектив-ност! доел!дно-експериментального навчання у пор1внянн! з навчан-ням у контрольних класах.

Подсумков! результата показано на таблиа! 1. Таблиая 1. Зведен! дан! про коеФ^тснт ефективност!

ексдериментально! методики навчання та прирост коем а1снта з ас во синя знань

:Прир!ст коеФ. за- : коеф. ефективност! :

Клас к-ть УЧН1В :своення знань ДК :експер. методики

_С „Л _ -Г : дЕ : дк : дк : дк _

—а К*т>¥-

к чгг ¡0, 05": 0, 09!0, 08 !0( 06 :

: г ; : : 1. 1 1. г 1,4 1, 21 1

£ 4го ;о, 14:о. 19: о. гг: о, г!:

. Таблиая показуе,. шс прияет коеФ!к!ента засвоення знань в експеркментальних класах дешс виший, нож у контрольних. До того-ж поровняння д ЗГ за першим, другим 1 третом запитаннями. яко подбиралися водповодно до р!внов засвоення знань, засв!дчуе особливе зростання за трет1м запитанням, шо дае можличастъ

виснсвувати про досить високий, творчий р!вень засвоення знань учнями експериментальних клас!в. Одержан! дан! п!дтвсржуються ! значениями коефоа1ента ефективност1 (>!), шо доводить еФектив-ность експериментального навчання пор!вняно з навчанням у контрольних класах.

Прир!ст коеФ! тента засвоення знань в експериментальких 1 контрольних класах ч1тко показаний на г!стограмо, то такок светать на користь нашо! методики.

Пстограма црирюту коей!дхента засвяення знань л К

О, 25-О, 20

О, 15' О, 10—

о, 05-

'/у

У7

-р1вень засвоення

- контрольна класи.

- експеримеяталыл класи.

У хоД1 экспериментального викладання перев!рялась 1 мШ-нхсть знань учн1В. Одержат результата подтвердили тенденахю. ш.о нан1тилася, а саме: кшн!сть знань учнхв експериментальних клас1в виде, н1ж у контрольних.

Для як^сного отнювання Формуючого експерименту анал1зува-лися в!дпов!дх учн»в з погляду IX повноти й обгрунтованост1.

« ИХ

ЫДП031Д1 учнхв.ексверикентадьн&го клас1в характеризувалися большою повнотою й обгрунтованЮтю висновкхз, ум!нням встанов-лквата причинно-наел!дков1 зв'язки м)ж засвэюваними поняттями.

Якхсний I кхлькхений анал1зи проведеного 4<)рмуючого эксперимента пхдтвердшш гипотез у дослхдження 1 довели педагог! чяу дохильер; сть розроблено! й теоретично обгрунтованох системи ДеК-ихЙ.

Загальн1 висновкк Результата проведеного досл1дження зводяться до такого: 1. Проанад!зовано .сучасний стан теорп ! практики з проо-леми школьно! лекаГх, о.бгрунтовано необх!дк1сть дальшого вдос-коналення х'х при.викоркстанн! у спеахалхзонаних класах.

£. Розроблена система лекахй з'ххмГ! ! бЮлог!! для на-

¡чання у спеакласах. е основу якоХ покаадено ¿дею руху п!знан-;я в!д непод1льного целого до йсго елементхв 1 гши - до якхс-:о нового Д1Лого.

3. Доведено, то обгрунтованхй систем^ леки!й у необх!дн!а ! .о.статн^й м1р1 властив! ознаки, притаманн! системам взагаль тому юна мае загальнодидактичний характер 1 коже забезпечувати Форт [ування а!л!сних знань учнхв з будь-якого прйродничого предмета

¡к профильного у спеа!ал1зованих класах.

4. Визначено стуктуру системи лекхпй, яка включае лекаП ■ведения, конкретизани й ¡нтеградП', шо розглядаються як п1д-истеми, як! мають структура елекенти.

5. Визначен! мета, функдп 1 критерП в!дбору навчального гатер}алу для лекш'й уведення, конкретизад! Х, ¡нтеграаГь

6. Доведено, то кожна наступна група.лекШй повн!стю або [астково включае в себе вс! попередн! групи лекя!й 1 характери-¡уеться зростаючим р!внем узагальненост!, систематизааП 1 :онкретизанП навчального материалу з погляду його д!л1сностк

7. Визначен! основн! умови пгдвшення еФективност! систе-¡и лекШй. До них належать структурування навчального матер1алу, юдання його 1нФормаа!йними блоками 1 В1докремлення 1нвар1анту.

3. Розроблена 1 впроваджена в практику навчання б!ологп 5 :!мН у спед! ал! зованих класах методика реал! зад! I запропонова-¡01 системи лекшй, яка грунтусться на наступност!,. взаемозв^яз-:у 1 взаемозумовленост! леюпй уведення, конкретизад!I та ¡нтег->ангх.

Результата дослхдження дозволяють висновити, то розробле-11 система лекахй I уекколоп я г г функшояувакяя дають можли-асть:

1. Шднести р!вень засвоення ! мханост! знань учн!в як з :!мП i бхологп, так ! з !нших прирояничйх дисаишин.

г. Формувати в учн! в д1л!сн!сть знань.

3. Розвантажити пам'ять в1д механ!чного заучУЕання Фактоло-ччного матер халу.

4. Виробляти ум!ння творчо застосовувати набут! знания I 'им самим досягати едност! теоретичних ! Фахтичних знань.

Розглянута проблема не вичерпуеться даним досл!дженням. [отребують дальшого вивчрння питания взаемод!Х лека!й з ¡ншими . юрками навчання, подготовки учн!в до навчальнох д!яльностх п!д [ас лека!й, пошуку нових метод! в. прийом!в. засоб1в, спрянованих

на актив!зан1й шзкавалх^но! д;яльност! учшв на лекшях.

Основн! положения днсертааг! в!дображен1 у таких публ!ка-

шях:

1. леки2 аний виклад матер.'алу //Рад. школа. - 199). - N3. -с. ог-ча.

с. демснстраа;йний ексаеримент як джерело проблемно! са-туааГ! /.-"етодика викладання 5ЮлогИ, xi.Mil,' географ! I: Респ. наук, метод. зб. - К. : Ссг'та. - С. 33-16.

Зкыьна лею» а як одна з оргзн;заи: и:-:кк Форм наэчально-прсиесу и -учас:и?: тксл1 //алколн ксгого типу "к»4.'да:: Досз!д мк: г,?. :татеи. - лснеаы:: К. п. . 159?.. - Л -о.....

4. -икористгяяя сально! -чекл!; при диФер>нз;яованому са-пакн: /1ндаз1суал1за21« «• си-^ергыт а": я сзгч&з-.з .«ат.*мзт1я;|:

:?:-: дог;. ;:аукс2о-практ. кокферена! 1 СДШ :м. п. с. '■'-карекк;. - Лу-3. 5 . 195 2. - С. 55-57.

ДиФгреитатя навчакня ставших жюляр'г //! ндив: луал; -г ¿их я г дкФерека!аа!я навчакня математик!: Тези доп. науково-прлкг. конФьренш! СДШ !м. А, С. Макаренка. - Суми: 3. 5. , 199с.

- с. 37-58. (У сгизазторств!).

5. Шляхи досягкекня теорчого р!зня засвоеннк назчальнс-го иате?!алу учкями п1д час пк!льнс! лекап //Пси^олого-педаго-

г!чн! основи становления творчо! особистост! зчителя: Матеяали м1жвуз!всько1 кауково-практично! конФерена!'! СДП! ¡м. А. С. Мака-ренка. - Суми: Б. в., 1992. - С. 14-3-14-4.

7. Бикористання систем;» лгка!й яри зивченн; проФ1Льяих предмет!3 у спеа!гл1зовачих класах. Методичн! рекомендаи!1 вчи-телян ! студентам. - Суми: Б. з. , 1992, - £6 с.

з. досл1Ьження .структури ек!льно'£ лекап з кi н 1 г //Методика зикладання бгологП, хгмП. географ! '¿: Респ. наук, метод, зб.

- К.: ссзгга. 1993. - Вип. 10. - С. 34-33.

9. Проблема використання школьно"! лека!! з суча.н!й школх ./Кауков! записки. сдш !м. а. с, Макаренка. - Суми: В', в. , 1993.

- йип. ; - С. 4?-53.

Ю. Дидактична система лека!и як умоеа забвзпепенэя аШс-лост1 зтнь учнхв //Педагог'!ка: Респ. наук, зб .глу-гг/сть^я!.

: Бикористаннл систем!-' пека!и з тмГ'' / "оа:ал!г.озсших класах Х1м!ко-б!олог1чкого птоо!л:о //Петгдлка ¿икладаннч ;мо--к г м 1 г. гоограФГ: ;друкугтьс':-).

/VI /7

/