автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Дидактические условия эффективного использования краеведческого материала на уроках в начальных классах

Автореферат диссертации по теме "Дидактические условия эффективного использования краеведческого материала на уроках в начальных классах"

ШСЧИТУТ ПЕДАГОГ 1КИ АПН УКРА1НИ

РГ6 ОД

- 3 '' "1 На правах рукопису

ОПеНКО Шна МихаГшвна

ДВДАКТИЧН1 УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КРАСЗНАВЧОГО МАТЕРГАЛУ НА УРОКАХ У ПОЧАТ-КОВИХ КЛАСАХ

13.00.01 - теория та хсгорхя педагогики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата педагоггчних наук

Ки1в- 1997

Дисертацгею е рукопис.

Робота виконана в Гнститут} педагог{ки АПН Укратни.

НауковиЙ кергвник

-доктор педагогхчних наук.професор, академгк АПН Укратни САВЧЕНКО Олександра Як?вна

Офщгйн! опоненти:

ПровIдна установа

-доктор педагоггчних наук.професор, СИРОТЕНКО Анатолий йосипович -кандидат педагоггчних наук ВЕРБИЦЬКИЙ Володимир Валентинович

-Терношльський педагоНчний Ыститут

Захист вгдбудеться "■¿4"' жо&пмЯ_1997р. о 14 год. на

эасгданн1 спешалгзовано1 вчено'1 ради Д 01.32.02 в 1нститут1 педагогхки АПН Украгни за адресою:252001,м.Ки1в-1,вул.Трьох-святительська.б.

3 дисертацгею можна ознайоыитись в науков!й частинт Тнституту педагогики АПН Украгни.

Автореферат роэгслано "¿О" Ше&ЪР. 1997р.

Вчений секретар спецгаЛ130вано'1 вченох ради, професор

Легкий М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акт.уальнхсть дослхдження. Об"гктивноо потребою розвитку сусп1льства у нових соц1ально-еконои1чних уыовах s вхдродження духосност! i нацхональкох сзшбутност1 украшського народу.

У Дер^авнхй вац1ональн1й nporpawi "Ocpira" /"Укра1нз XX J -стол1ття"/, концепц1ях национального виховання шдкреслюзться необх1дн1сть opraHÎ3aniï робота нзвчзльно-виховних заклад!з у ззагюзз"язку з навколишн1м жкттяы, опорою на традицН, звичах, рег1снальну специфхку. Особливо важливим s виховання у нолодого покол!ння лю(5овх до gipHof зеилх i сзого народу; формування лю-нобливого ставдення до його культурно-1сгориадо! спэденн;г.

Серед засобхв, ао забезпечуять реалхзацхю цих завдань, пк1льноцу кравзнавству налеетть виключна роль, оск{льки воно сн-конуз нвзам1нн1 функцП у навчакнх i вихованн1 пжолярхв. Зокре-

спряяз MiqHOMy засвоення кавчального штер1алу; розширов i поглиблов знания пколяр1в про природу, icTopta, культуру та еко-ноы{ку р{дного краю; мае валике значения для розвитку дослгдни-цьких yul-нъ ymis, ïx л1звэвальних iffrepeciа; форцуе у них еыо-ц!йко-поэят.чвне ставлення до свое':' н1сцевост1.

Роль краезнавства у шк{льнкцтв* високо оцхнкзвалась у кла-cmmtit педагог1ц1. На нэобх1дн1мь широкого використання краез-назчого г.'лтэр1аяу у швчальнэ-впхознсуу npoçeci зказувалк у ХУЛ с*. Я.А.Котноький, у ХУШ-Х1Х ст. - Ж.Н.Руссо, Й.Г.Песталоцц1, А.Д1стбраег. 1х булн розвкнутг в!дошшн росгйсьвдши педаго-хаш НЛ.Новиковиы, Д.Д.Сеиэновиы, О.Я.Гердом, В.П.Вахтеровин та

îhsnsi.

На Укра1н1 гаяяяв1ет& ек1льнйго крзезнавства у форцуванн1 особастост! глс^тяазалася у ф1лософськпх поглядах Г.С.Сковоро-дл, О.В.Духновича.•

У : сдагохЧчних творах К.Д.Ушинського перекоачкво доведен?; необХ1дн1сть ознайомленш» д!тей з природою в процес! спостереже-нчя реальнкх ;вш i предметiв найближчого оточення, а тахож п!д-креслюеться важлив!сть нагромадженого в результат цього чуттв-вого досв1ду учнгв для 1х роэуыового, морального та ф!зичкого розвигчу.

Великого значения шк1льноцу краезвавству надаврв В.О.Сухо-мликський, який вважав неыожливии повгй^нне виховання ыолодшх : ><оляр1в без сшлкувзння э природою р!дного краю*

Краезназч! питания булн предметом увап; i 1нших укра'/нських педагогов та ыетодист1в - Б.Д.Гр1нченка, Т.Г.Лубенця, C.S.Pyco-bo'Í.

Анач1з специальной л1тератури св!дчить, що в процэс! розвит-•■у та становления шального кравзнавства на piswix його етапах чкмало досл!дник1в роз роб ляли загальнотеоретичн! та ыетодичн! питания. Зокрега, Еагомий вклад у його розвитох знобили U.II Шло-нов, М.С.Борисов, Д.В.Кацюба, Г.Ы;Иатошин /1сторичне яравзнавст-во/, О.С.Барков, К.Ф.Строев, Г.С.Ыатрусов /географ!чне крвезнав-ство/, К.Д.Янко, Л.Ц.Котельн^нова /л!тературне красзназство/, B.r.CMipHOB /художне краезнавство/, I.T.IIpyc, Д.ВЛванов, I.C. Юньсв /загальна теор1я та 1сторЪ? шк!льного кравзнавства/. Ниш грунтовно висв1тлен1 питания, то стосуються сутноотi шк1дьного краезнавства, його орган1зяц1Яних форы, навчально-виховних зав-дань, зм1сту i методики проведения краезнавчо! робоуя в икал!»1 Однзк, констатутачи суттввий пнесок названых досл1дник1в у теЬр1ю i практику шального кравзнавстза, cmír зазначити, со ix творчий доробок зор1внтований на учн!в еереднього та старшого ек1дьного вхку, Ступ1нь теоретично! розроб^н пктань краезнавства у почат-кових класах, як св!дчить атал!з спец1ально! лтрлурл, на да-ний час е недостатки. ДеякГаспекти ц1е! проблеш окрэелен! в

роботах Л.ог.Мельчакова /краезнавчий niflxia у виклаланнх приропо-знавства в початков iß гшгол i/, О.О.О.таптдя /поззклаена туристич-но-'фазанавча робота з молодшими школярами/, Н. С. Коваль, Л. К. Нарочно*', ГЛ.Нагорно'1, О.М.Астан!ног, 3.0.KjieniHiHoi /сикористан-ня краезвзвчого матер!алу на урот:ах/, В.С.Петренка, О.е.Гричихх-hoZ, ЬМ.^едотово'г /проведения краззнавчих wcKypciii у початко-вих класах/ та {кил": досл!дник1в.

Переважна б1льш!сть роб1т, виконаних на материал! початко-еих клас!в, присвячена пог*акласч!й краеэнавчхЯ роботК Дидакти-ко-мэтодичний аспект проблеми використання краезнаЕЧОГО матер1а-лу на уроках у початков1й школ! спец1ально не доатгт^увазо.я. Прогалини у цхй галуз i пхдтверджутоть також результата -пкетузау-ня учител1в почаччових клас!в. 96% з них, вказуочи основнг причини, як! пертчкоджаютъ усп!иному застосуванню на уроках краезчаз-чогэ матер!алу, називають: в!дсутн!сть науково обгрунтояаних vn,~ толичних рекомэндац!й подо floro використання, а також в1доутн1сть новог краззнавчох л!тератури стосовно навчально-виховчого процосу початковог гаколи. Bei опитуванх п!пкресли>ть необххчшеть систематичного залучечня тфаззнасого штерхалу до урокхв у почяткояюг, квасах. Анал!с ц1деслряшваних спостере>гень бзгатьох урок!в пргрсо-янавства та читгння, проведешх гамч гтотягоы тривалого часу, ni-дтверцжуз потрдбу-епчщального доел i,прения чроблеыи використяння •краезнавчого материалу на pinrax уроках.

Актуалыйсть проблеми, И недостатня теоретична розробкй та важлив!сть для удосконалення практики обукорили зибхр теми нашого досл!лження: "Дидзктичн! умови ефективного використання краззнав-чого ултер!алу на уроках у початкових класах".

" Об"дутом дооя1,щкенчя s процес викориггання крт;знавчого ма-.тергалу у нав»ально-вкховному процес!, а нподметом - пидактичнх унови його вккоргстання на уроках у почяткошх класах.

Мета досл!дження полягае у науковоыу обгрунтуванн! дидак-тчр.;;?х ;-кс.в офектквного Еикористання кравзнаьчого ыатер1алу на уроках у початкових лясах.

У процес! досл!дяенкя перев!рялась г1потеза, зг!дно з якоо , вш.огмстання яравзнавчого катер!алу на уроках у початкових кла-саг буре яфективним за уков:

- в!дбору його за критер!яии науковост!, доступност!, сис-текзтя'тчост!, ц!леспрямованост4, багатофуетсц1окальнос?1 та особист! ско! знаоуцост! для учшв;

- врахувакня спвциф!кк нявчалмпх прсдьйт1р, типу зв"я?ку краезнавчого кзтерйлу 1э основним програкним мгтер1адоы;

- стимулювання п!знавально? активност! молодшкх школяр!в.

В1дпов{дно до узти i гипотеза цосл!джоння були поставлен!

так! з'ачдання:

2. Вивчитй стан проблема в педагог!чч!й теорН та практ;щ!.

2. Науково обгрунтувати с,укупн!сть дидакти^ших уыэЕ, як4 сгфияють ефактивноау викоряетаннв краезнавчого штер!алу кя уроках у почгткових хласах. •

3. Ечспериненшально перевита ефективн1сть вид!ленях дида-ктичних умов. ; .

4. Роэробити.рёкомендацП для вчител!в тодо ефвктгвного ви-користаяня ктаезнавчого штер!алу науроках у поча'ткових класах.

1 Досл*д«ення проводилось у npone'ci засвовння пре.гмет1в пря- : рсдознавства та дитакня, зи!ст тяж зка{?б!яг>а сприятлявим для . насичедня його краззнявчим катер^алоы.

У визначенн! теорзтико-мвтодолоНчних основ досл.!дягенкя ist спирались на .положения: ' '

а/ теорИ п1энання про,нсобх1дя!сть поедаання чуттввого i рац!онапьного у п!знавальноыу процес!; вивчешя явит у- розви^ку i Езга\«?в"язках ?х кокпонент1Е; ьэхливост! пхзнання оточуочо!.

д!йсноет1 як на вторичному, так 1 на теоретичному р!внг;

б/ акс!ологН - теорН ц1нностей, зокреыа гуманистично! Ье-дагоНки, зг{дно э яяою найвищо*) ц1нн1спо у сусп!льстз1 мае бути .година;

в/ нормативн! положения, ям визна^чють правову основу фун-кц!онування освхти: КэнституцН Укра'1'ни, Закон Укра'1ни "Про ос-в1ту", Дерсхавну кац!ональну програгу "0св1тя" /"УкраТна XXI сто-' л1ття"/» яонцэпцП реформування пс*гат*овоУ шкот.

У рочробц! программ й методики досл1пженнг> ми керувзлися також вкиогамя, що враховуоть специф1ку педагог1чних дослОджень: необх!дн1стю системного аналгзу пядагог1чного гтроцесу, комплексного використання метод!в цоел1дж^ння.

У процес! досл1дченнл були використян1 теоретичн! 1 емш^'-чн! ».«топи досл!дження.

Теооетичн1: анал1з 1 узягяльнення педагог1чно1, психологично! та нетодично: л!тератури з досл1джувэног проблет* п^льнит програы 1 п1дручник!в; а також отриыянкх у результат! енсперикен-ту фяктичних даних.

Еш1ричн{: спостереження, вивчення педзгогхчно'ьдокумента-цН та учн1всъких праць» бес!да; аняетуванчя; педагог!чний екс-периыент; вивчення масового педагог1чного досрОду; матетт чно-статистичн! метод»; 1нтерв"ювяння учн!в.

Пров!дниы методой досл1дження виступив педагог1чний експе-рикент /констатуючий та формуячий/, який провояився протягом повного циклу навчанчя учн!в у. трир!чн1й початков^-школ!.

Метод констатуотого експериыенту було виг«влечня р!вня крае-знавчих знянь та вм!нь учн!в, сфор^овакях в ушвах реально 1сну-гочого пэдагог1чного досз!ду; виз'начення контрольких та експери-кентальиах труп; а-такса встановлення згЛсту та обсягу л1знзваль-них 1нтерзс1в мэяодпих !зколяр1в подо р!дного краю. Ц1 вюаюи да-

- б -

Н1 були п1Дставоп для вхдбору краезнавчого катер!алу за певними !фитергями.

Констатуючий експеримент проводився у 1993/94 навчальному роц! /СШ № 2, 5, 7, 9, 22, 29, 12, 34 ы.Черн1гова, Кисел1вська та Новосел1вська середн! школи ЧернЦчвсько! облает!:/. Ним було охоплено 457 учн!в перших "лаЫв I 150 учител1в.

Вквченнч теоретичного матер1ялу та стану використання краезнавчого матер1алу в-почяткових клясях дозволили спроектувати ^укупн^ть дид^ктиччих умов, як1, за нашим прилунениям, мали позитивно вплинути ча резуль^ативн!сть цього гроцесу.

Мятою формупчого екопериыднту була перер1ркв вид1лечих нами лидактичних умов »фиктивного використяння кгаезнавчого мчтер1ялу на урокаг у початкоркх клаоах. Ектериыентальие навчання зп!Ос-нювдлося безперервно протягом 1993-1994, 1994-1995, 1995-1996 чавчальчих рок!в на мат?р!ал! природоэн'вства та читання у 1-3 класах. У формупчоцу експеримент! брели участь 440 учч!в /С® 42, • 5, 7, 9, 22, 29, 12, 34 м.Черг^гова, Кисел!вська та Новосел1всь-СШ ЧернМвсько? облает!/.

Зг!дно з метоо та эавпаннями доел!тгечня була ро?робляна його методика тч вииначен! етали проррденчя.

На потуновому етпп! /1991-1993 рр./ визчалаея 1 чнал!аувэ-лася педагог!чна, психолоМчня та методична л!терятуря з про^ле-т поол1теичя; роэроблялися методолог!чн! тя мвтош»'гм1 осноии досл!дженнч; зл^Рснювався в!дб!р та анал1з матер Iал1э про ррв.иъ-но !сцу*эчиЯ педагог!ччий д<1зв1д подо використа'гчя вчителями на уроках краззнавчого ы*тер!алу; визначалипя об"е*т, предмет, та, гипотез» та завдачня досл!,д*с?ння.

На другому етап! /1993-1994 рр./ були п1дготовлен1 датеп!ч-ли для д!агно1туючих эр1з!в подо краезнчвчих пнань тч ям!нь уч-н!в; проведено констатуючий 'експеримент; розро*лено «»чгперимен-

тальк! матерЬшг для формупчого е^еперимечту.

На третьому етапх /1994-1996 рр./'здхйснювалася експеркм^н-тальна перев!рка дидактичних умов, що забезп«чують ефективне ви-користання краззнаэчого матер1ялу на уроках у поиаткових класах; проведена сер!я дхагностуюшх эртз1в, анкетувзння учн1в. Контроль за ходом фориуючого екоперименту зд^снювавсл у процесг цг-леспрямованих спостсрежень у контрольна та експеримйнтальн1й трупах, а такоя нашим особкотим проведениям окремих урокхв та IX фрагментхв У екопериментяльних клзсях.

На четвертому етап1 /1996 р./ - проведена статистичнз обго-бка одегксаних фактичних д^них, эдгйснено хх аналЬ та узагальне-ння, визкачена ефективн!сть дидактичних умов, вплив експерш/.зн-тальнох методики на рхвень знань I оозвиток учнхв, розробленх ме-тодячн! рекоьгецдапН щодо викорнстання краезнавчого матер!алу на уроках у почнтковпх класах.

Наукова ноу, из на роботи полягае в тому, що вперше досл1д*ус-ться дидактичниЧ аспект эинористання краезнавчого ыатер!алу на уроках у початкових класах. Розяриваються сутнхсть, особливостх цього процесу, визшчпються дядахтичн! умови його ефектявностЬ -

Теоретична значения доснйдаеннь полягае в науковому обгони-1 туванн! 1 еяспер;тэнтальи!й пергв!рц! дидактичних умов, шс забе-■зпечупть е^эктявие вякористання краезнавчого матер!злу на уроках у поччткочих.класах.

Практстна значуд!сть дссл!дження полягае у розроби! наукозо обгрунтованих 1 апробованйх методичнюе рекомен.гэгдй подо ефе-'ти-вного впкористанчя краезнавчого натерхалу на уроках у початкових класах, я?! мояуть бути безпосерздньо використанх у нчвчальних закладах.

Як'показали результата експериментальчого дос.лдження, ви-корпстання краезнавчого матер! ¡а лу не лише розширюз кра<?знавчиЯ

кр.угоз!р молодшиг пт«олчр!в, а А пприяе «•ращому засвовннчэ основного програмного матер!злу, розвитку Г'о'ього мовлення, загально-п1знаЕальних ум!нь. Особливо важливим в!пчутчя яктив!за>11я процрсу вихованчя в уишв Ытересу I лю^ов! по р!дного кра'о, фоо-мурзння ДОПИТЛИВОСТ! ! Д0СЛ1ДНИЦЬКИХ умхнь.

Вид!леч! критер!У в!дбору краеачавчого мятрр!алу 1 розроб-лсна методика його вигористччня ыожуть бути врахояан! при напи-сачн! гс!друи'*ик1в та мятодраних посМник!р а пшродозгавства I читанчя для початковоТ пколи, при "итанн1 курсу лекц!й а методики викладанчя природознппства лля ступент!р 1тультет!в початко-вих ттласгв педагог!чних п А'гвчальчо-виковн! завдання

уурсу природознавства; принципи в!пбору змгму; форми органгза-цП нчвчально-внховного процесу з природознавства/, Ц! матер1али ыожуть Сути корисними для розширеного розгляпу кряззнавчих пи-тань у мето'диц! викладання природознавства..

Результата поол1дясе-ння впровадкен! в практику роботи вчите-л!в початчоиих клас!в, Ч^рн^вського !нституту вдосконалечня ' вчитол1в, а такот використовуоться викладачами кафедри педагогии, психолог! I та. методики почасового навчзгня Черн1г1всько1"о пег Институту в пронеси читання лекц!й, проведения практичних занять, т'«р!рн,/'ГВ9 дипломчими ^а курсоримк роботами на краязнавиу тематику. За результатами' !нтерв"пвання це позитивно вгтли"уло на я1'!сть ",ра5зчл?чих зчань учн!в та методкчну эабезпечен!сть учи-трл!в у шип л пх, а також пол!нтило прочее п!дготовки студент 1 в -упР.бутц{х "лпсород1в по краззнавчо/ д!яльчост* к початкоркх "ла-

Апробац!я роботи. Основн! теоретики! положения I результяти експррим^гггального досл1пи#»ння допов1далися на облаоних тя рес-ру'ЪМкан^ьких нау^ово-лрактиччих *онфрренп1ях 7*1епн1г1в 1990, 1991, 1993, 1994, 1996; В1ч»чця 1991/, були предметом обговорен-

ня на ъгатодичних обеднениях учител!в початкових клас!в; а також пов!домлялися.на обласних наукових сем1нарах з актуальних питань крае.анавства та наукових конференц!ях професорсько-рикладапького складу Черн!г!вського пед!нституту 1м. Т.Г.Еевченка.

В!рог!дч!сть зисновк!в та результат1в цоел!пження эабезпе-чуеться кетодолог1чним обгрунтувянчям вих!дних положень; комил«т-сниы вичористанням метоп! в посл!дженчя; гт1дтвеппжуз"ься дяниш експеримрнту; варовадженням його результат!в у практику.

На яахист зиносяться "аступи! положения:

1. У почяткових класях краезнчвчий матер!ал мае чомпле^о-ний, р!ано^{чни(* характер ! повинен з°стосовуватися на багатьох н^вчальних предметах, зябеяпечуачи ц1луяплення молопших школяр!в про природу, 1етор1о, культуру та економ!ку р!дного ' крао.

2. Процес використання кравзнавчого матер!алу на- уроках у початкових класах буде усп!шниы липв при дотрннанн! сукупност! дипактичнкх умов, що забезпечують його ефективн!сть.

3. Вих1дчоо умовою цього процесу а в!дб!р краззнавчого матер! алу за критер!яш: науковост!, доступност!, систематичност!•

ц!леспряшваногт!, багзтофункц1ональност! та ;осоСйст!оно1 значу*.

пост! для учн!в.

4. У оозроб.-;! методп.ги имкорнстання краззнавчого мэтерЬалу необх!дно: ярахозувати тип його зв"язку з основнкм програмним матер!алоы; спецяф1ку навчальних пгедмет1в ! стимулювати п!ана-вальну активность молодших шн,олрр1в.

5. Ви^пристанич г?ряезняв"0Г0 мзтер1члу я урехуванняы вид!-лечих дидчктичних умов забезпечус достчтн!й кря^эчявчий кругозЧр учн!в; сприяч б1льш як^ гному заово^нч*» прогрямного м-»тер!алу; стимул«« ро:»ви?ок п^чавальчих !нтерес!в молодших 1гчоляр1в; б вих1днгя базой для виховання 1х патр1отичниг почутт!в I ро.авитку

загальноп!знавальних умшь.

Структура роботи: дисертац!я складаеться з! вступу, двох розд!л!в, висновк!в, списку використяно'1 л!тератури, одинадцяти таблиць i трьох схем.

ОсНОВНИЙ 3MÍCT роботи.

У вступ! обгрунтовано актуальн!сть теми, виэначено об"ект, ' предмет, г!потезу, завдання i метода досл!дження; обгрунтовано

• в1рог1дн1сть i розкрито наукову новизну, теоретичне i практичне значения одержаних результат!в; подано в!домоет! про апробацш.

У першому розд!л! "Стан проблеми досл1дхення у педагогiчн!й теорН i практиц!" зд!йснено анал!з дидактичной, психолог!чно! 1 методично! л!тератури з проблеми досл!дження; висв!тлено !стор!ю розвитку шк!льного краезнавства !з зазначенням його основних пе-р!од!в; розкрито його сутн1сть та функцП; вид1лено особливост! кравзнавства у початков!й школ!; проанал!зовано прогреми та п1д-ручники з читання t природознавства; узагальнено досв!д роботи вчвтел!в подо використання на уроках у початкових класах краез-навчого штер!алу.

*

В результат! вивчення теоретичних джерел встановлено, що шк!льнв краезнавство пройшяо тернистий t иеоднозначний тлях сво-го розвитку, tícho пов"язаний !з соц!ально-пол!тичними зонами у житт! сусп1льства.

На етап! свого зародження. та становления /60-т! роки XIXct./ . самого терм!ну "краезнавство" у педагог!чноэгу вжитку те не було. Хоча !сну*>ч! напрямки передовой педагог!чно! думки "в!тчиэнозня-

• вство" Д.Х.Вессель, IJ62 р./ та "батьк!вшинознявство /К.Д.Ушин-ський, IU63 р./ за свово сутн!сто Сули повн!сто крявзнявчими. Таке паралель.не сп!в!снувяння иих терм!н!в було характерним для педагог1ки аж до перших рок!в функц!онумння рядянськоГ школи, коли вони булк об"вцнан! зягальним поняттям "кравзнавство", яке

.включило у себе зы1етов8 значения батьк1вщинознавства I в1дтод1 ы!цно утвердилося у педагог!чн1й та ыетодичн!й л!тератур{. 4

Свого розкв!ту пк!льне кравзнавство, як 1 краезнавство в ц!доыу, досягло у 20-т1 - 30-т! роки XX ст., у эв"язку з чии цеЯ пер!од одержав назву "золотий в!к краезнавства". У цей прои!жок було скликано ряд Всерос!йсъких та Всеукрахнських конференц1й, эасновано зурнали "Краеведение", "Советское краеведение", "Крае- ' знавство". На фон! загального п!днесення кравзнавства пожвавила-ся 1 крагзнавча д!яльк!сть у школах. На ааль, досягнуввя значннх висот свого розвитку, э сорэдиня 30-х рок!в краззнавство почало згортатпсь. Причини цього полягали у розповсюдженн! адм1н!стра-тивно-кокандних ызтод!в кер!вництва на сферу духовного жмття су-сп!льства. У 1936-37 роках почалися иасов! репресН' на Укра'гнК Крзвзвэвц!в эвицувачували у проявах нац!онал!зцу, 1нших пол1тич-них "збоченнях".

I лишэ у 1961 роц! Шн1стврстЕО осв!ти РО&СР видало наказ "Про посилання краезгавчо! робота в школах 1 видання краезнавчих пос!бкик!в для шк!л". Наприк1нц1 50-х - пери!й половин! 60-х ро-к!в в!дродау«ться практика проведения краезнавчих конферекц!й, слочатку на рег!овзльноцу р!вн!, а п!зн!пж - ! на республ!кансь-коцу.

Вахяивою державною справою кравзнавство стае у сучасних уыовах рвзбудовк украКксько* дерхавк, кола йоцу належать в!дпо-з!дальн! функцИ: поряд !з суто навчальниш - в!дродхення духов-ност! 1 форцування нац1окаяьно)! сакосв!дошст! гашого народу.

Аная!з спец!ально1 л!терзтури св!дчить, до сутн!сть та фун-кц1I пк!льного кравзнавства на кожному етап! його розвитку зн1-товаллся. Це питания "було прэднэтоа досл1даенш? багатьох ыетоди-ст!в та педагог!в Д.Т.Прус, П.ВЛванов, К.Ф.Строев, Д.В.Кяцоба, И.Д.Яико, Й.Ю.Костряця, В.В.Обозкий/. Одна*, однозначного його

трактування через багатоман!тн!сть функц!й шк!льного краезнавст-ва в няуков!й л!тератур! немае. Б1льш!сть сучасних досл!дник!в сходяться на тому, що краезнавство сл!д вважати дидактичною ка-Teropieo, cyTHicTb hkoï становить: вивчення учняыи природи, еко-homíkh, icTopi'i та культури cbosï ы!сцевост! - школи, м!крорайо-ну, м!ста, села, району, облает!. Краезнавство включав: засвовн-ня учняыи краезнавчих знань1 !з розпов!д! вчителя або з навчаль-ного потника; самост!йне добування ними знань /"перев!дкриття" bí.eomhx факт!в i явищ оточуючого життя/; вивчення р!дного краю в npoueci досл1дження, яке »ив п!знпвальний i науковий !нтерес. Bci qi види кравзнавства зна ходят-ься в т!сноцу орган!чноыу взае-ыозе"язку t реал!зуоться в процес! урочно'1, позакласно! та поза-шк1льно1 роботи.

. У сучасн!й дидяктиц! краезнавство розглядавться як багато-функц!ональне явное. Розкриваочи р1зноман!тн!сть floro функц!й, досл!дники вид!лякзть п!знавально-осв!тн!й, виховний, розвнваль-ний та сусп!льно~ехоном!чний аспекте кравзнавства.

Специф!ка навчання в початкових класах эумовлюв свовр!а-HicTb прояв!в у них шк!льного кравзнавства ! детерм!нуе, внасл!-док цього його особливост!. У науков!й л!тератур!, зор!внтован!й на початкову школу, заэначаеться, то краезнавство у початкових класах повинно эастосовуватися на багатьох ювчальних предметах, забезпечугочи комплексно ц!л!сне уявлення иолодших школяр!в про р1дний край. ....

У другому розд!л! "Процес 1 результата експериментадъного досл!дження" обгрунтовяно сукупн!сть аидактичних умов, то забез-печують ефективне використання краезнавчого матер!алу на уроках у початкових класах; вксперяментздьно перев!рено ïx ефективн!сть; викладено результат» форцуючо! доел!ано-експериментально][ роботи.

Сукупн!сть дидактичних умов, то зябезпечуоть ефехтивне вн-

користання кравзнавчого штер!алу на уроках у початкових класах, визначалася наш з урахуванняы положения про необх!дн!сть дот|>и-ыання поступовост! в ознайомленн! молодших пжоляр!в !з оточугачиы свредовкщеы; зд1йсненн! педагог!чного доц!льного переходу в!д близького 1 знайоиого. Ы до в!ддаленого i ыенш знайоыого.

Вих1дноо уыовоо, яка зябезпечуе ефективн!сть цього процесу в в!дб!р крагзнавчих в1доыостей за критер!я«а цхлвспряыованост1, ' багатофункц1ональност!, доступност!, систеыаткчност1, науковос-т1 та особист!сно* згачущост! для учн1в.

Ц!леспряиован!сть у викорастянн! краззнавчого ттер!алу означав його в!длов!дн!сть теы! уроку.

Необх1дн1сть вряхування хритер!ю багатофункц1ональност! ви-пливае 1з р!знопланового п!знавально-осв!тнього навантаження кравзнавчого ыатер!алу I його зкачких потенц!йних шжливостей у педагог!чиому в!дношенн!. йя св!дчать результата експерименталь-ного досл!дження, залучений до уроку краезнавчий иатер!ал ыоже аккористоауватися для: актуал!зац!{ знань учн1в, *х чуттевого досв!ду; 1л<острчцП I конкретизацН основних програкних положень уроку; збуаження !нтересу учн!в до ново? теки; форцувяння на його основ! нових понять 1 уявленъ; закр!пяення 1 систематиэац!х Еивченого ¡¿атер!аду; перев1рки м!цност! 1 уев!доиленост1 знанъ учн!в; ур!лношн1тнення та дифэренц!ацП доыашньо! саност1йнох роботк; зд!йснення яв"язку кавчання з &иттям; розширення кравзнавчого кругозору школяр!в.

Ндпеден! фунтцН кравзнавчого шгер!аду розкрнваогь його навчалънв значения. У виховноау план!, а!д!браний для уроку краезнавчий матер!ал сприя« патр!отячному, естетичноцу, еколог!чно-злу та трудовое вихозякно шлодшах пколяр!в.

У розвявальн05ф план! пол!функц!ональн!сть крзвзкавчкх в!-яоиостей полягав у !х стицулооч1я дП на форыувяння загальноп!э-

навальних, орган!зац1йних, загальномовленневих та контрольно-оц1нних уы!нь та нявичок.

1ншим важливим критер!ем в!дбору кравзнавчих в1домостей € ¥х особист1сна значупЦсть для учн1в. Необх!дн1сть врахування ц1еУ вимоги зумовлена сучасним етапои розвитку педагог1чно¥ науки, а саме П спрямован1стю на особист1сно-ор1внгований стиль сп!лку-вання.

Точу, одним. 1з завдань констатуючги'-о експеримянту було вияв-лення зм!сту 1 широтн п!янавальних 1нтерес1в першокдаснкк!в шодо р1иного краю. 1м пропоцувалося яапитання: Що ти хочет д!зкатися про р1дний край?" К1льк1сний анал!з в1дпов1дей эасв!дчив, ио учн1в виявили бажання д1знатися шось нове про сво*> м1сцев1сть, а у 41% - воно в1дсутнв. Як1сний анял1э поэитивних висловлчвань лбфшокласник1в виявив значний 1 р!зноман1тний д!апаэон IX кравзнавчих 1нтерес1в. Встановлено, ио 2ПИ> учн!в 1з вираженим п!зна-вальним штересом зац!кавилися природою р!дного крас; 14'* - 1сто-рхенз та культурою; \4% - життям сво*х земляк!в; ЗЭ£ - хот!ли б д1знатися "все", "бягато про що".

3!ставленнл виявлених п!знавальних 1нтерес1в першокдасник!в щодо р1дного крао з! зм1стом навчальних програи дало змогу з"ясу-вати, який саме фавзнавчий матер!ал 1 на уроках яких предмет1 в ыожна використати, а ио потрЮно эалипити для позакласного опра-цювання.

Науков!сть у в!дбор1 кравзнавчого мятер!алу означав його в!дпов!дн!сть сучасноцу р!вню розвитку науки. Дотримання цього критер!ю потребув особливо пильно! уваги вчителя у виладку вико-ристання 1нфорыяц]1, одержано! 1з "живи*" краезкавчих джерел: розпов1двй старожил!в, очевидц!в под!й; пов!домлень спец1ал!ст1в-тощо. !х достов!рн!сть у цьоцу раз! мае забезпечуватися шляхом з!ставлення однор!дних фактичйнх данях, як! поступали з р!зккх

1нфоршц*йннх канал!в.

Систеыатичн1сть у в1дбор1 красзнавчого ыатер!алу означае, що в1н повинен матн не уривчастий, розрхзнений характер, а бути впо-рядкованиы у певцу, логЧчно побудовану сукупнгсть в1домостей про р!дний край. Необх1дн1сть дотрицания цього критер1ч> лередбачае регулярне застосування краззнавчого материалу на багатьох навча-льних предметах.

В уыовах гостро? нестачх краезнавчох довхдково'г л!тератури, ор1ентовано! на початкову школу, виняткового значения набував доступн!сть у в1дбор! краезнавчого ыатер!алу. Перевалена бхльппсть учителхв, як показали результата анкетування, в якост! основних джерел краезнавчо! !»|юрыацГ/ використовуз енциклопедичн! дов1д-ники, и£сцвв1 пер!одкчк! видання, розрахоаан! ка дорослого чита-ча. У пооцес! пдаптэцН тако! л1тератури до навчально-виховного процэсу початеово! школи неиинуче аиникяе загроза використвння нады!рно складного краезгавчого иатер!аду, то може привести до його ыехан1чного сприйшння. Току, вШбран* до уроку краезнавчг в1домоет! иаоть бути доступниыи, поенлькими для ыолодших школя-р1в, не переобтяженими зайвою, занздго детальною 1нформац1вга. , -КрШ вииевказаних унов ефективного використання краезнавчого штер1аяу необх!дно дотримуватися ие одн!в* - врахування спе-. циф!ки навчальних предыет!в. У даноцу випадку'це стосузться осо-бливостей засвовння л1тературного 1 природничого матер1алу кур-с1в "Читання" та "Природознавство", як1 були обран! предметное основою кавого досл1дження.

Виходячи 1з класифхкацх/ кравзнавчих в!доыостей за 1х зм! с-тои /1сторичн1, л!тера|рурн1,/природнич! ! т.1./, встановлено, то на урбках природознзветва доц1льно використовувати природничий краезнявчий иатер!ал. Сутн1сть його становлять в1домост1 про тваринний та рослинний св!т свого края; його водойки, грунти,

корисн1 копалини, форми земно* поверхн!, кд!матичн! особливост!. Специф1ка урок!в читання, а сане - опрацювання на них твор!в ба-гатьох автор!в, створгаз винятков! можливост! для залучення до . них кр!м природничого, пе й л!тературного кравзкавчого матер!а-.лу. Шд ним ми розу«1еыо в!домост! про письменник!в 1 поет!в, 1ы8на яких пов"язан! з певним рзгхоноу /у даному випадку з Чер-.н1г1вщино,о/, ! чия творч^сть вивчаеться в курс! "Читання".

Специф(ка урок1в природознавства обумовлена використанняы метод!в, властивих природничим наукам: спостережень, досл!д!в, практичних роб!т. Фактично на кожному його уроц1 в!дбуваеться закр!плення набутих рамте знань ! формування нових природничих понять та уявлень. Тоцу пров!дними способами опрацювання краез-навчого штер!алу на уроках природознавства е: розпов1дь учителя; бес!да /пояснювальна, перев!рочна, узагадьнююча/; пов!доадвння учн{в, основан! на влясних спостереженнях або добут! в результат! самост!йного пощуку потр1бно'( !нфорыацП; широке використання краезнавчих наочних пос!бник!в.

0ск1льки головною меточ урок!в читання в закладання фундаменту для повноц!нного оволоахння учнями текстовоо 'навчальноо !нформац!ео та розвиток Кх мовленневих ! п!экавальних уы!нь, то для використання на них краеэнавчого ыатер!алу часу залишавться набагато меипе н!ж на уроках природознавства, що 1 эумовлюв р1з-нш*о в обсяз! залучення краезнавчих в!дошстей да названих предмете ! способах 1х оп^ацовання.

Ьнщоо вежливою дидактичною умовою, шо забезпечув ефективнв використання краеэнавчого ыатер!ацу на уроках у початкових класах в врвхуваНня його взаемозв"яэку з основним програыним »юте-р!алом. V,'".*

У результат! пор!вняльного анал!зу тем нами буди аид!лен! уроки, повн!сто побудоьан! на красзкавч!й основ!, ! уроки, як!

потребували фрагментарного застосування на них краезнавчого мате-р1алу. У першому випааку в1н був основой для формування нових понять та уявлень, у другому - ефективним яасобом 1лчстраци та ко-нкретизацх! основного програмного мэтер1ялу. Гакий тип зв"язку, коли краеянавчий ыатер1ал орган!чно перепл1таеться /об"зднузться/ 1з основним зм1стовим компонентом уроку нами був названий хнтог-ративним. 1ншй тип зв"язку, коли краезнавч! в1домостх епхзодично залучаються до того чи 1ншого етапу уроку, одержав назву - дцскре-тного. Для урок 1 в з !нтегративним типом зв"язку характерно: широка опора на спостереження учн!в, IX життввий досв1д; використання значнох к!лькост1 наочних пociбfикiв краезнавчого характеру; ба-гаторазове ззернання до м!сцевого ыатер!алу на р1зних етапах уроку, шо в ыожливим завдяки його багатофункц!оняльност!. Особливо важлива роль на таких уроках выводиться краззнзвчоцу штер1алу на етап! аивчення ново! теми, оск!льки в1н е основою для формування нових понять.

На уроках !з дискретним типоы звпязку кряззнавчий матер1ал може використовуватись на р1зних етапах уроку. В результат! екс-периментального досл!дження встановлена, зокрема, методична до-ц!льн1сть його застосування п!д час вивчення ново'! теми; закрепления ! систематизацх! знань учнхв; пера в1рки домашнього завдан-ня; перед вивченняы нового материалу - для актуал1зацП чуттевого досв1ду школяр!в.

Нами Остановлено також, що для забезпечення ефективного-використання- краезнавчого цатер!алу необх1дно стиыулчэвата пхзкуза-льцу активн!сть учнхв. У процес! формугачого експерименту це дося-галося чзрез залучення школяр!в'до систеыатичних краезнавчих спо-стеражень, добору, на урок наобх1дного м!сцевого штер1алу; вико-ристянняи актквних нетод!в п1згання з опорой на р1зноыан1тн! на-очнГ пос!бники краезнавчого характеру.

Формуючий екслериыент зд1йсч'оваься впродовж трьох рокгв Ловкого циклу навчання у триргчнхй по-1атков1й школ1/. Учител1 експёрлмвнтальних класхв працовали за мэтодкччими роэробками, у яких було подано тему уроку, мету, зм!ст та ор!ен?овнх способи чпрацювання краезнавчого натерхалу.

Учителх кснтрольних клас1в працовали за власними конспектами урок1в, створеними на основ!: програы, п1дручншив 1 поурочних розробок.

3 метою визначення резуль^ативност! форцуючого експеркменту учням пропонувалися сер:х д1агностуючих эавдань: пром!жних 1 п1д-сумкових. Розробляочи хх зм1ст, ми прогнозували багатогранний, в^агмообумовлзний вплив краезнавчого материалу на виховання, навчання х розвиток молодших школяр!в.

Дхагностуочх завдання мали на мет! э"ясувати: I/ рхвень кравзнавчих знань учнгв /зг!дно з програмними вимогами/; 2/ ступ!нь сформованос»! в них деякнх основних програмних понять; 3/ вплив краезнавчого матерходу на фородвання пгзнавааьних 1нтерес1в мо-лорлих школярхв ! ?х ставлення до природн рхдного краю; 4/ роэви-дальний вплив краезкавчих в1домосгей /перев!рялося вмхння учнхв видхляти головну ознаку онреыях понять, сформованих на нраезнав-Ч1й основ 1/. '•

По кожному з вид!яених дхагностуючих на прямив' контрольн! зр!зк проводилися двхч!: каприк1нц! другого класу 1 на яаэершенн! формушого експериыенту - п!сля трьрх рок1в експериментального навчання. -

Поведения гхдсумк1в проведено! експвриментальнсГ/ роботк зд!йснювалося шляхом з1 ставлення оде ржа них результат^ у контрольна та експериментальн!й трупах. Унзочненим вираженням !х слу-гуе.зведена пор1вняльна таблиц щодо краезнавчйх знань молодших школярхв.

Тяблиця I.

Об1знян1сть учн!в !з крязэкэвчим матер!ялом.

Характер в1дпов1,1и /у %/ |

№ Клас Зшст запитання правильна неправильна ! вщсутня!

контр. експ. конт. експ.'

I. 3 Як називазться наш край? 34 . во " 66 То |

2. 3 Чим в!н славиться? 66 В7 34 13 !

3. 3 . Якх знаменит! люди були у нашоцу кра?? 70 90 30 ю 3

4. 3 Яка рослиня зайва? 69 39 31 II !

5. 3 Яка твярина зайва? 74 92 26 8 )

б. 2 Як! рослини кря«1 занесен! до Червоно? книги? 64 64 36 16 ! !

7. 2 Як! тааричи кра о занесен! до Червоно? книги? ьа аз 32 14 )

в. 2 Як! грунти в у нас? 54 70 46 30 !

9. 2 Як! корисн! копалини добувають у кра 17 50 75 50 25' | 1

10. 2 Як охоронявться природа у нашоиу кра?? 57 80 43 20 ' ) 1

Анал!з няведених у таблиц! даних переконливо св!дчить про на-багато.кращу об!знан!сть учшв експериментяльних клас1в 13 природ-ними та культурно-!сторичними особливостями свого краю. Особливо репрезентативкиш у цьоцу план! е показники, заф!ксован! нами пгс-ля трьох рок!в експериыентального нзвчання. При цъому, няРСадьш! розходж<»ння у в1дпов!аях школяр!в експериментяльчо'/ I контрольно? труп виявилися при перев!рц1 обхзняност! ?х 1з назвою свого краю; няйпош»рен!шики ! р1дк!сними тваринаыи свое? м!сцевост1; ьасцевими корисниыи копалитт ^ грунтами; природоохоронники заходами свого краю.

Про ефективн!сть експериментально? методики св!дчить також дкнан!ка результата, заф!ксованих наш у молодших школяр!в на початку ! в к!кц! експеркиенту з ус!х д!агностуючих напрямк!в.

Таблиця 2.

Динамика результат!в екслериментального досл!дження.

Дхагносту-очл напряыки

Характер вхдповгдх

правильна

( неправильна !

] В1ДСУТНЯ

1к1

по- !к1нець ек-,по- !к1нець ек-4 ча- !сперименту}чаток!спериыен. * ток !„„„ ! „,.„ ¡екс- !

експ]к°н*

екс.

|пер.

¡кон.

Т

I

94 | 53 41

36

екс.

Краезнавчх знания учшв.

1.Як називаеться край? 2.Чиы в1н славиться? 3.Знания рослинного св1ту. 4.3наннг тварин свого краю. Якгсть зясвоення основного

прогрзмного мятер!алу.

б 47

59 64

62

угавлення до природи.

1.Чому природу рхдного | крао потр!бно берегти?

34 66 69 74

72

80 87 89 92

84

66 34 31 26

20 13 II 8

за

!

¡61 | 77 } 91 | 39 |

23116 ! !

23) 9

'Аналхз наведених у таблиц1 даних св!дчить про наявн!сть по-^тупу у навчанн1, вихованш та розвитку молодших школяр1в з ус1х дхагностуючих напрямкхв. Однак, в учн1в експериментальних клас!в вш набагато бхльпий, н!х у контрольних класах. .

Як показало експериментальнв досл!дження, ц!леспря:юване 1 систематичне використання храезнавчого штер!алу не лише розши-р^д краезнавчий кругоз1р учнхв, а й сприяе крапому засвознна ними основних природничих понять. Так, 1з таблиц! 2 видно, по поо-туп у засвозннх програмного матер!алу для експериментально! гру-пи становить 22$, а для контрольно! - 10$.

Рхзнобхчний виховний вплив краезнавчих в1домостёй перев!ря-вся нами на матер1ал1 приро^оохоронкого аспекту, а саме: ми дос-лхджували вплив крзезнавчих знань на формування у молодпнх школя-р1в берехиивого I в1дпов1дального ставлення до природи р!дного крач>. Поступ у цьому процеди для експериментальних клас!в становить 30%, а для контрольних - лише'1655.--

Анализ результата викокзння дхагностуючих завдс.нь свгдчитъ також про вплив краззнавчого ыатерхалу'на розвиток пхзнавальних !нгерес!в учн!в. Так, якщо на початку експерииенту 59$ школяр!в виязило бакання б!чыш д!знатися про р1дний ксзй, то, через два роки експериментального навчання таких Д1тей стало набагато б I-льив: 64£ - у контрольних класах /поступ г 84.'■ - в експери-шнтальнюс /поступ 2555/. Як!сний анал1& змхсту учнхвських запи-тань п!дтвердив б!льш висохий ревень п!знавальшх хнтересхв V ч!в експеримэнтально! групи.

Таким чином, э!ставлення вих1дних х к1нцеэих результата експеркиенту за вс!ма д1&гностуччиш напрямяами /розширення кра-езнавчого кругозору учшв; хх ставлення до породи; р1вень зас-вовння основного програыкого ьатерхэлу; розвиток пхзнавальнхг: !нтерее!в «олодшх школяров/ св!дчить, що в уновах експериыента-льного навчання результатнвч!сть одеряашх показникха в нзбагато вшоо.

В И-С Н С В К И : ,

I. У процес! форцуюкого експерименту 1ула переварена необ-х!дн!сть 1 достатихсть ввдхлених дидаитичтшх умов, що забезпечу-югь ефектнвне внкористання краезнавчого матер!алу на уроках у* ' псчаткових клйсах. *

. 2. Доведено, що ви-адноо уыовоо цього процесу е вхдбхр кра-

езнавчого штэр!алу за критер!яки: науяовостх, доступности с,:с-тештяччост!,.^леспряыовахюст!» багатофуккцхонзльностх та особист !сноТ значуиост! шхя учн!з.

3. Зрзйдлй п!дтвердасення припуЁення про необххдчхсть враху-' вагая у процес! аккорастання краезназчого матер¿алу типу зв"язуу - його з основкки программам катер!алом; специф!ки назчальних предмет! в, обумовлено! хх особлкзостпни, кэто») та основьими завдання-ки,. Не нека ваяливоч уковот) е стицуляц!я п1 она вал ьноI агтивност!

молодших школярхв.

4. Розроблеш з врахуванням видхлених дидактичних умов спо-соби опрацавання краезнавчого материалу на уроках читання I при-родознавства у процесх еспериментально! перевхрки були також пхд-,тверд-">п. Дошнушими хз них е: краеонавча розпов1дь учителя; бесхда, пооудована на краезнавч1й основ!; коротк1, краезнавч! по-.в1дошення учн1в, основан! на власних спостереженнях або добутх

. в результат! саыост1Йного пошуку краезнавчо! 1нформац!"1; шроке використання на у^оках.наочних посхбникхв краезнавчого характеру.

5. Встансвлено, то завдя.ш сво!Й багатофункцхональност^кра-езнавчий матер!ал може використовуватяся на р!зних етагах уроку. Час I м!сце його включения у структуру навчально-виховного проце-су визначагсться учителем в залекностх ехд тем* 1 завдань конкретного уроку х сукупностI видхлених дидактичних умов.

6. Доведено, що навчання за експериментальноч методикою,спри-яе розширенно краезнавчого кругозору учн1в початкэвих клас!в;кра-щому засвоеннл ниш основного програмного матерхалу; розвктку IX

. загальнонавчальних умхнь та навичок; а також экачно впливае на ви-. ковання у молодших йжоляр!в хнтересу х лобов! до р!дного крач.

Виконане досшдт.ення не вичерпуе всхх аспект!в краезнавчо! роЗоти у почэткових класах. ПолIпредметнхсть початкового навчання х його спряшванхсть га зпгальний розвиток учнхв потребуоть пода-льшох розробки методики використання краезнавчого магер!алу на усIX 1нших навчзльних предметах 1створення на'ц!й основ!', едино! дидактично! системи, що эабеэпечуе на доступному р!внх щл!сну, взагмо- ,;яэану сукупнхсть знань молодшихщколяр!в про рхдний край.

Осноэний змхст дисертзц!! в1дображено в таких публ!кац!ях автора:

I. До тг.ання про еколоНчне виховання ыолодшх школяр1в //Спхв-роб!тництво вузу ! школя - найвакливхша умова пхдготовки вчи-

теля:Матер1али обласног науково-методично! конщеренцгт.-Черг-нЫв,1990.-С.П7-П8. 4

г.Дидзктичнх умови е^ективкого використання краезнэвчого матерт-

алу//Початкова школа. - 1996. 9.-С.41-44.

3.Реалтзацтп краезнавчого принципу в принес: навчаннл природо-знавству в початкових класах //Проблеми тсторичного I геогра-1£1чного краезчавства Черн1ггвщини: Збхрник науково-методичних статейг. - Чернхгхв, 1993. - С.Ш-П4.

4. КразгканчиЯ принцип навчання на уроках природ)знавства в ппчат-ковхй пколг: ¡¿атерхали »нжвузхвсько! науково-практичноТ коные-ренцй,- Чернхггв, 1991.- С.70-72.

5.Значения курсу " Методика викладання природознавства в птдгото-' вщ студентхв до екологхчно! осях та та виховання молодаих шю- • ляр1В // Питания педагогики та методики "ищот школи: Матертали мхавузхвсько! науково - практично! кон^еренцх!. - Чернхг1В,1992. - С.133-134.

6.Ькологхчне виховання ^лодших школярI в // Сучаснх проблеми еко-логхчного виховання шлодх в педагоггчних вузах УкраГнн: Мате-рхали республхканоькоТ ыхжвузхвсько! кон^ерекц!У. -. Вшкиця 1991.- С. 62.

7.Краезнавча робота у початкових класах // 2сторико-кульгурна спад-щина Середньохт» Поднхпров"я: Збхрник «атерхалхв регионально! кауково-практично! конуеренцхУ. - Черкаси, 1994.-С.163-165.

8.Крае:нявчий штерхал на уроках у початковхй школх як засхб виховання юлодаих иколярхв // Педагогхчнх аспекта шдвищення еиек-гавностх виховного процесу в початковхй лколг в уьговах вхд-родаення I становления нащонально! систем! виховання : 2а?ер1-али обласно! науковЬ-практачно!■кон$еренцхI. - Чернхгхв , 1994.-С.бО-61. .

Огиенко H,M. Дидактические условия аффективного использования краеведческого материала на уроках в начальных классах: Дксс. на сочсканне ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория к история педагогики /Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 1997.

Рассмотрен дидактический аспект проблемы использования краеведения в учебно-воспитательном процессе начальной сколы. В результате исследования теоретически обоснована и экспериментально проверена система дидактических условий, способствующих эффективному использованию краеведческого материала на уроках в начальных классах. Разработаны н внедрены методические рекомендации по использованию краеведческих материалов в работе с младшими школьниками.

Qgiyenko ÎJ.M. Didactic conditions of country-study materials effective use at lessons in primary school: the Candidate's of Science■Degree Dissertation in Pedagogics, speciality 13.00.01 -theory and history of pedagogics / 'the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Pedagogics. - Kiyiv, 1997/.

1'he didactic aspect of the problem of country-study use in primary school educational process has been studied. ¡The system 0f conditions securing country-study materials effective use at lessons in primary school has Ъееп theoretically founded and experim^iially tested in the result of the research. Methodo-

t

logical recommendations on country-study materials usë in educating primary school pupils hare been worked out and practically

implemented.

Клвчовг словй: краезнйвчнй ывтергал, шкхльне краззнавство.