автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование эстетической культуры будущих учителей (историко-педагогический аспект, 1860—1980 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Формирование эстетической культуры будущих учителей (историко-педагогический аспект, 1860—1980 гг.)"

б и»

1нститут педагоп'ки АкадемГ/ педагопчних иаук Украаш

На правах рукопису

)

МЕЛЬНИЧУК Серий Гаврилович

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧН01 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В

(¡сторико-педагопчний аспект, 1860—1980 рр.) 13.00.01 — теория та ¡стор!я педагопки.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора

педагопчних наук &

Ктв — 1995

Дисертащя • е рукопис.

\ Робота виконана в Кхровоградському державному педагогичному шституп iMeni В. К. Винниченка.

Науковнй консультант — д1йсний член HAH Украши, доктор ic-

торичних наук, професор 1ван Федорович КУРАС.

Офщшш опоненти: дшсний член АПН Украши, доктор- фитософ-ських наук, професор 1ван Андр1евич ЗЯЗЮН;

доктор педагопчних наук, професор Галина Миштвна ПАДАЛКА; член-корешондент АПН Украши, доктор ; , педагопчних, наук професор Володимир

Григорович БУТЕНко.

Провина установа — Кр.ивор1зький державний педагопчний

iHCTIITyT.

Захирт гндбудеться «М-» 1995 року

п1 _ ГОД- на зааданн1 спеидал1зовано1 втено! ради Д 113.

15.01 в 1нститут1 педагогики АПН УКРАШИ (252001, м. Ки1в, вул. •Трьохсвятительська, 8).

3 дисерташею можна ознайомитися в б!блютец] ¡нституту пе-дагопки АПН Украши. , . ?

Автореферат розкланий «.Pf » 1995 року. -

Вчений секретар спец1ал1зовано-1 вченоТ ради

М. П. ЛЕГКИЙ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Актуалыисть дослщження. 1дея вир1шальн01 рол1 учителя в /авчально-впховшй робот1 взагал1, зокрема, в естетичному вп-ковапш учшв завжди була в центр! уваги передовом дореволюцш-К01 1 сучасно! педагогжи. В умовах сучасност! нашоГ держали роль вчителя у розв'язанш завдань естетичного виховання шдрос-гаючого поколшня стае ще бьтьш актуальною. Сучасш процееи, що вщбуваються в Укра'/ш — в1дродження.национально! культу-ри, освш!, розбудова незалежно! держави — вимагають злачного розширення сфери духовное^ у ВС1Х сферах сусшльного життя. А де, в свою чергу, ставить в число першорядпих завдань системп национально! осв^и формування тако! особистост1, яка була б здатна будувати свое життя, стосункн з сусшльством 1 природою на засадах високо! духовность Одшею з провщннх рис тако! осо-бистосп повинно буги умшня сприймати, розу.шги, цшувати I створювати прекрасне \ величие у вЫх сферах свое! д1ялыюс*п.

На протяз1 останшх десяпшть у справ! виховання пщроста-ючого поколшня вщбувалися значш змши, деформацп, спосте-р1гався технократичиий ухил. Лавина комерщал1зацп, що захо-пила в останн} роки наше сусш'льсгво ;в шлому I систему освт! зокрема, в!дсунула питания духовное™ на задние план, що стало причиною багатьох сощалышх проблем, конфл№т1в, протирн, не-задоволень, прояв яких спостер1гаеться в житт1 майже кожно! людини, И взаемовщносинах з сошальним та.природним середо-вищем.

Одним !з найбшыи цнвшзованих ,шлях1в виходу ¡з ще! снтуа-цп може стати формування у кожного члена нашого сусшльства шдив1дуалыюго 1 сусшльного усвшомлення значения загально-людськпх цшностей, гумашзму, духовности добра ! краен, що е ознакою високоцившзованого сусшльства. У зв'язку з цим особливо! актуальное^ набувае проблема подготовки педагопчних кадр1в, ям покликан! розв'язуватп щ завдання.

Актуалыпсть 1 масштабность дано! проблемы висувае особлив вкмоги до формування духовного св1ту вчителя, його особистю них та профеайних якостей, зокрема формування належного р1в ня естетично! культури. В нишошх умовах високий профёсюна л1зм учителя неможливий без творчого пошуку, умшня в процес навчально-виховно! роботи створювати 1 шдтримувати гармошк мети, форм, метщв 1 засоб1в впливу на учшв. Здатшсть вчителу у вах ланках свое! профеййно! дшльност! (навчанщ, рихованш сшлкуванш з батьками, населениям тощо) ставити перед собок мету, знаходити оптимальш шляхи И розв'язку на основ! добра краен, туманних взаемовшюсин, а також ошнка ц)еЗ д5ядьноег з емоцшно-естетичних позицш можлив! лише при наявлост! па-лежного р1вня естетично!' культури.

Досв1д та опитування молодих вчителш свЦчить, що певна частина випускнншв педагопчних навчальних закладш не одержали серйозно! шдготовки у сф.ер1 естетичного виховаиня шдрос-таючото >поколпшя. Для реал^заци завдань формування естетично! культури майбутшх вчител!в ще недостатньо внкориетовуеть-ся естетичний потенщал- психолого-педагопчних, заглльнокуль-турних, фахових, фундаментальних дисциплш навчального плану, вс1х шщив .багатогранно! позанавчально! роботи та ¡еторич-иого педагопчного доевщу минулих час^в.

Естетичний потеншал вс1х дисциплш навчального плану педагопчних заклад1в та позанавчально! вихшно! робота включае в себе досить широке коло, часто недостатньо задЗяних до форму-ванн'я естетично! культури майбутшх вчител!в, поняты певш ес-тетичш ¡де!, естетичш судження, ощночш вщношення, образи, ба-гатограншеть естетично! та загально! культури тощо. Викорис-тання цих та ¡ншпх складових елемент1в потенциалу естетично! культури на р1зних етапах розвитку педагопчних навчальних зд-клад!в було досить неоднозначним, але 1х включеиня у систему д1яльност1 по формуванню естетично! культури майбутшх вчпте-л{в вшгравало вир1шальну роль.

В продеа творчих лошуив шлях1а удоеконаяення Д1ЯЛЬ«ост1 педагопчних навчальних закладов по формуванню естетично! культури майбутшх вчителт зростае штерес до вивчення I виворис-тання багато! в^чизняшм ¡сторико-педагопчно! спадщишя мину-лого. Г1отр1бен не лише глибокий анал1з сучаеиш щзрп \ практики естетичного виховаиня та формування естетично! культури студенев педагопчних закладов, але 1 вивчення, а!шиз« узагаль-

1ення та критичне внюористання досв1ду,. накогшченого на протя-II веГе! и ¡сторГь Ця- необх|дшсть 'продиктована ще й тим, що ба-•ато дечого з д.осв1'дуг накопиченого на протяз1 десятил.1ть в -пй ш- ¡ноли фор«! закршилося у теорп I практищ роботи педагопч-1их навчалышх заклад1в, а багато дечого, на жаль, неоправдано ;абуто,

Опд вданачити, що ¡сторико-педагопчний аспект теорн I практики формування естетично1 культурм эдайбутшх вчи:тел1в не ¡нашили свого грунтовного виображення в 'педагопчшй Л1тера-:ур]', нема монограф1чного досл1дження з дано'1 проблем«.

Проблема естетпчноТ культури особнстост1 на протяз1 тривл-юго часу привертала увагу не лише 'педагопв, а и пснхолопв, ■оцюлоп'в, ф1лософ1в, науковщв гумаштарних дисциплш.

У нашому дослиженш проанал!зовано г розкрнто вклад у роз->обку да но г" проблем« визначннх прогресивних педагопв та гро-.гадсьюгх дгяч1в Ушинського К. Д., Острогорського В. П., Толсто-а Л. М., Пирогоза М. I., Макаренка А. С., Сухомлинського В. О., СрупськоТ Н. К., Шевчепка Т. Г., Франгка I. Я-, Л. УкраТнки, а та-;ож врахоЕгатп педагопчш ду-мкн 1 погляди укра1шзатор1в теорп 1 грактпкгг освгти Кулша П. О., Шашкевича М. С., Духновича В. О., [эедьковпча Ю. А., Гршченка Б. Д., Грушевського М. С., Лубенця Г. Г., РусовоТ С. Ф., Алченсько! X. Д., Васпльченко С. В. та бага-

ьох пшшх.

Для осмггслення суп естетнчно! культури важливе значения гагать фглософськг роботи, як\ внкористаш нами в процсс1 досли-кешгяг, зокрема пращ Авласевнча 6. В., Альохша Н. I., Апресяна

3., Братченка М. В., Басиленка В. О., Джола Д. М., Зазюна . А., Мовчана М. С., Колесника М. I., Кондратенка Ф. Д., Куд1 1а

О., Овсяиш'ковя М. Ф., Столовича Л. М. та ш.

При акал1з1 залучення майбутшх вчнтелгв до д1яльносп з фор-гування естетично! культури майбутшх вчителгв використовува-прся ггспхолопчш 1гтраш Ананьева Б. Т., Амосова М. М., Божовпч Ъ I., Давидова В. В., Ковальова О. Т., Кона I. С., Костгока О. Г., Теонгтьева О. М.г Ломова Б. Ф., Теплова Б. М. та ш. Доелщженшо йе\ нробле'Яи сприяли роботи в галуз!. педагопкн ! естетичного 1Ихов'япня Ал{ева Ю. Б., Бурова О. I., Воловича Л. О., Кабалевсь-юго Д. Б., Квятковського ё. В., Л1хачова Б. Т., Ярмаченко М. Д., [ також результати наукового пошуку Верба М. О., Коваль Л. Г., '1ел«к-Пашаева А.. Мкрецько! В. Г., Падалка Т.' М., Печко I П., Рудницькси О. П., Цвелих ТЛ., Щербо А. Б. та ш.

кторико-педагопчш аспект» естетичного "'виховання майбутшх вчител1в з дисциплш художнього циклу розглядалися у дисерта-цшних дослщженнях Т. П. Танько, в монопраф1ях Т. I. КорольовоТ та поабпику Г. А. Петрово! «Вопросы эстетической подготовки будущего учителя» (Из-во Казанского университета, 1976 р.), в 1993 р. захищепа кандидатська дисертащя К- А. Юр'евоГ «Естетич-на культура вчптеля в педагопчшй спадщиш В. О. Сухомлинсько-го». Дисертащя Л. I. Тихоново! «Дослщження р1вня естетично! шд-готовки студенпв педагопчного шституту» виконана на матер1ал1 фиюлопчпого факультету (М., 1969 р.). Дисертацшш роботи. з проблемн формування естетично! культури майбутшх вчител1в пе-дагопчпих навчалышх заклад1в дослиженого нами перюду в'д-сутш. •

Актуальшсть ц^еГ проблем» 1 надостатшсть р1вня теоретично! 1 практично!' розробленосп !"! \ зумовпли виб1р дисертащйного дос-л|'дження, визначення об'екта ! предмета, постановку мети ! зав-дань паукового лошуку.

Об'ект досл1дження — дпгльшсть педагопчних навчальних за-клад1в по формуванню естетнчно! культури. майбутшх вчител1в'у навчальнс-впховному процеск .

Предмет досл1дження — процес становления 1 розвнтку зм1сту форм, метод1в та принцишв формування естетично! культури май-бутн1х вчптеллв в педагопчних навчалышх закладах 1860—1980 рр Мета дослЦження — виявити провгдш тенденцп процесу формування естетнчно! культури майбутшх вчителш, узагальнити, теоретично обгрунтувати набутпй досв!д та накреслити мапстральн методнчш рекомендацп.

Дослщжуючи; проблему формування естетнчно! культури май бутшх вчител1в, ми виходили з того, що в цьому процес1 е доаш важливкм взаемод1я двох -провгдних фактор1в: навчально-вихов ного процесу та вах вид1в позанавчально! д1ялыюст1, яю включа ють в себе 1 вплив сощуму (середовища). При анал1з1 1 д1яльност педагопчних навчальних закладгв щодо формування естетично культури майбутшх вчителгв зд1йснеио генезис таких провщних по пять ще! проблеми, як естетична культура, естетичний потенща; культури, естетична д1яльшсть, естетична шдготовка, естетичн! виховання.

3 педагопчно! точки зору естетична культура — е живий, твор чий процес- буття, самовдзначення \. самоутверджешш естетично

к , ь ии V 4 ,

ДшлЬносп, а 11 потенщал — е одночаено 1 наша оцшка можливос-тей естетично'1 культури, в]дб]р найбшьш перспективного у цьому процесс Тобто, в естетичному потенщал! культури (у зм1сп вс1х дисциплш навчальних плашв вищнх навчальних заклад1в [ поза-навчальнш Д1яльност0 б!льш виразно дпоть пошуковй проектуючь евр1етичш функцп, в його надрах вщбуваеться анробащя форм, змкту, метсдов, ¡дей I о&раз!в естетнчноТ д!яльност1, виробляетьс.ч П технолопя. У формув.ашп естетнчно! культури особистосл есте-тична д1яльшсть пронизуе ва сфорп людсько1 д1ялыюсп — сощ-альну, наукаву, трудову, художшо (у найб1льипй .\iipi) л пайбщьш повио I цшсно проявляеться тодь коли д1яльшсть людпнн вйчбу-ваеться за законами краен 1 творчость Елементи естетичноТ ддяль-ност! можуть бути лрисутшми у будь-якнх д1ях I вчинках, естетнч-ш иорми в обмеженому масштаб! дпоть навггь у иегворч1й репро-дуктивнш пращ. Ямспе виконання нескладного трудозого акту за-коном1рно внкликае естетнчну ошнку. Так1 естетнчш поняття, як краса, гармошя, досконалкгь, внразшеть тому 1 е загалышмн, ш,о вони вщносяться до р1зннх сощальнпх явищ, форм 1 внд1в д!яль-ноет», до результатов пращ та природних об'екпв.

Видкяючи загальний характер естетнчно! д1яльност1, ми врахо-вували, що праця вчителя, вченого, роб1тннка, ¡нженера може мати естетичт елементи, а може бути 1 \х позбавлена. Вся справа в тому, що естетична мета, естетнчна складова в пращ е лише потенциальна. Отже, вимога до вчителя ¡ його готовность бути ноаем высоко! естетично! культури, здшенювати навчально-внховний про-цес адекватно з нормами краен,-гармони, досконалосп, гуманность добра, сшвдружнос™ е також потенщальною, вона може бути й вщеутньою. Все залежнть в1д р1вня сформовано! естетнчноТ культури та естетичноТ шдготовки вчнтел1в у педагопчних вищнх навчальних закладах та сформованих навичок самоссвгги на робочо-му М1сщ вчителя, вихо-вателя, кер!вника школп тощо.

Основш завдання досл1дження:

— систематизувати погляди визначних педагопв [ громадськнх д^нв щодо мети, завдань, змюту, форм I метод)'в формування ес-тегичкоТ культури вчителя;

— виявити мету, завдання, змгет та оргашзащйш форм» процг-су формування естетнчноТ культури майбугшх вчител!в у навчаль-но-виховшй д1яльно'ст! педагопчних навчальних' заклад1в иерюду 1860—1980.рр.;

— розкрити роль 1 м!сце потенщалу естётично!' культури нав-. чальних плашв, програм педагопчних навчальних заклад1в, поза-навчально! виховно!' роботи та естетично!' д1яльносп у.формувашп естетично!" культури майбутшх вчител1в; ...

— оцшити реальш досягнення та вклад педагопчних навчальних заклад1в у розвиток системи формування естетично!' культури майбутшх вч1гтел1в;

— проанал1зувати нагромаджений досвгд, виявити 1 науково-методично обпрунтуватн шляхи його використання " у формуванн! естетично!' культури майбутшх вчител!в у сучасннх умовах.

Методолопчну основу дослщження становлять теор1я паукового шзнання, ф1лософськ1 та психолого-педагопчш положения про людську особистгсть, д1алект.ичний шдхщ до анал1зу процесу ста: новлення 1 розвитку теори 1 ¡практики формування естетично! культури майбутшх вчител1в в ¡стори педагопчних навчальних закла-Д1в; концапщя про естетичну культуру як функцюнальну систему, спрямовану на гармошзацш р1зноб1чних стосунтав особистосп та 11 творчий саморозвиток; педагопчне положения про провишу роль д1яльност! в формуванш естетично! культури майбутнього вчителя; педагопчна обгрунтовашсть про необхвдшсть та можливють крп-тично-творчого використання естетико-педагопчно!' спадщини вп-чизняних педагопчних навчальних заклад1в та визначних педаго-пв 1 громадських д1яч1в у сучасних умовах.

У нашому дослвдженш кер1вними засадами в ход1 реал!зацп цих положень були вйкористаш певш вихгдш вимоги, яю виступа-ють у даному випадку у рол! принцишв ! критери'в ¡стинн:

— принцип едносп загального, особливого I одиничного. Вра-хування Ц1е1 вимоги дае можливгсть виявити як загалып, так ! апг-циф^чш закономерности розвитку процесу формування естетично!' культури майбутшх вчител!в, виявити типоло>пчш особливост! цьо-го процесу, його мету, завдання, змшт, форми ! методи; виявити законом1рносп ! зв'язок м1ж естетичним вихованням, естегичною шдготовкою та формуванням естетично!' культури, а також накре-слити оргашзацшно-педагопчш шляхи подальшого покращення д!яльност1 з формування естетично!' культури випускнншв сучасннх навчальних заклад!в Украшн;

— принцип всеб!чност! вивчення предмету дослщження. Реаль защя цього принципу дала можливють вивчити процес формування естетично! культури у вах типах педагопчних навчальних зак-

яад5в, у вс1х ланках навчально! 1 позанавчально! виховно! Д1яль-носп, виявнти вялив на даний процес педагопчннх поглядт впз-начних педагопв \ громадськнх д1ячт, сощальио-полпичних обста-вин, роль 1 м1сце оргашв народно! осв1тн та шшпх державних 1 пе-державиих установ у розв'язанш дано"! проблеми;

— принцип кториэму. Цей принцип дав можлнвкть виявнти становления мети, завдань, змгсту, форм \ методов формування ес-тетично! культурп майбутшх вчителт на р1зннх ¡сторичлнх етаиах, в р1зннх сощально-шштичних умовах д1ялыюст1 .педагопчннх нав-чальннх заклад1в (в перюд 1860—1917 рр., 1917—1941 рр1941 — 1980 рр.)

— принцип штегративностг, врахування якого дало можлишсть усв1домити ргзномаштшсть, виявлених в процеа дослЬтження фак-пв, подш, явищ, думок, напрямтав, настанов, учшь, поглядев, як складну систему; в1рно визначити взаемозалежшсть \ взаемов!д-носинн м1ж загальним [ його частинами, м1ж окремнмн частинами загального, складового;

— принцип диналпчность Цей принцип внматае розглядати предмет досл1дження у його розвитку, змшах, а та кож застер1гае в1д спроби повторения фактов,. подш, явищ у р1зних типах педагопчннх навчальних заклад1в 1 в р1зн1¡сторичш перюди;

— прогностуючий принцшп. 1сторико-педагопчннй анал1з дшль-носто педагопчннх навчальних закладов з формування естетнчно! культурп майбутшх вчител1в пришс би незначну користь, якби на-слгдки його дослщження не були шрямоваш на перспективу. При цьому ми керувалися тим, що теоретична 1 практич'на значушлсть пров;едеиого досл1дження впзначаеться не лише в1ропдшстю наяв-них у даних ¡сторичний перюд ироцеав, явищ 1 под!й, але й тим, насктльки вони спрямоваш на пошук резервш ¡- можливостей шд-вищення ефективносто процесу формування естетнчно! культурп майбутшх учител1В.

У своему дослгджент ми внходилн з такого передбачення;. удос-коналення системи формування естетично! культури майбутшх учн-тел1в в сучасннх умовах можлнве при умов! I врахуванш ¡сторпч-ного досвгду д1яльносто вах тишв педагопчннх навчальних закла-: д1в (мети, завдань, змюту, форм, метод1в, традицш), педагопчнпх погляд1в визначних педагопв, психолопв, фЬтософгв, сощолопв з дано! проблеми, а також бережливого ставленая до традицш у шп важливш сфер! д!Яльносп вищо! педагопчно! школи.

Основш методн дослщження: кторико-иедагопчний, тсорешч-ний та портвняльний анал1з з.\цсту, форм 1 метод ¡в формування естетично! культури майбутшх вчител!в у навчально-виховпому процесс вивчення арх!вних матер!ал1в, лсихолото-педагопчно! та ф1ло-софсько! лператури, естетнчних учшь, положень, погляд1в визнач-них иедагогачних та громадських д1ячГв; узагальнення [сторико-пе-дагопчного досввду з проблеми формування естетично! культури майбутшх вчител1в.

Джерелознавча база дослщженйя. Для ана;пзу становления I розвитку формування естетично! культури майбутшх вчите.'йв бу-ло використано бьтя 2,5 тис. джерел, серед як их с правя Наукового арх!ву лПН СРСР, Центрального державного архтву вищих орга-шв влади та управлшня УвраТни, Центрального Державного ¡сто-рн'чного арх1ву у м. Киевь Центрального державного арх1ву громадських об'еднань Украши, фонду Центрально! науково! Ыблю-теки у мм. Москв1 та Киевт, Центрально! науково! бкшотекп АПН СРСР ¡м. К- Д. Ушинського, арх1ви Мдшстерства освш[, педагопч них яавчальних заклад1в.

Внкорйсташ також центральш, республшансьш, окружш газе-ти й журнали, бюлетеш, багатотиражки, науково записки педаго-пчннх ¡нститупв, материал» педагопчних з'!зд1в, навчальн: план» I программ, .монографп, методичш рекомендацн, щор!чш звггн пе-дагопчннх шститутгв, шформаци педагопчних вуз!в щодо формування естетично! культури майбутшх вчителгв, матер1али центральных, республшанських, регюнальних та вуз1вських наукових конференций, всесоюзних та реопубл!канських нарад, педагопчних чп-тань, огляд1в художньо! самод1яльносп педагопчних ¡негитупв 1 педучилищ, постанови Мшстерсгва оевгти та громадських оргаш-защй.

Широко проанал!зоваш та використаш естетичш погляди виз-пачних педагопв, громадських д1яч1в, ми-стецтвознавщв, тощо.

Наукова новизна досл1дження:

— проведено аналгз змгету, мети, форм \ метод!в формування естетично! культури майбутшх вчителгв у Д1яльност1 вггчизняни.х педагопчних навчальних закладгв; систематизоваш погляди виз-начних педагопв ! громадських Д1ячгв з да'но! проблеми;

— у науковий апарат введено значну шлыпеть нев1'дом'.:х раш-ше документа, факпв, педагопчних щей щодо формування естетично! культури майбутшх вчнтел!в;

— виявлено прогреснвги форм» 1 методи д^яльносп педагопчних навчальннх заклад1в з формування естетнчно! культури майбутшх вчнтелт;

— з врахуванням конкретно-юторичннх обставин визначено на-уково обгрунтоваш перюди становления 1 розвитку процесу формування естетнчио! культурн студентт педагопчних навчальннх за-клад1в;

— розроблеш концептуальш положения, прннципи та методичш рекомендацп щодо завдань, метн, змкту, форм 1 метод1В форму-вання естетичноТ культури студеннв педагопчних вуз1в в сучас-них умовах та. на перспективу.

Теоретична значущкть доопдження:

— розкрнто ¡сторико-педагопчш аспекта снстемн формування естетично! культурн майбутшх вчител1в як ожремо! галуз1 навчаль-но-внховного процесу, що мае сво! форм и, эмкт, принципй, законо-\iipHocTi та лопку розвитку;

— показано взаемозв'язок М1Ж заеданиями школи щодо есте-тнчного виховання учшв та Д1ялынстю педагопчних навчальннх за-кладГв по шдготовщ випускншав до реал1заци поставлених зав-да Гь на р1зних етапах розвитку системи освпи;

— проведено генезис науковнх понять «естетичннй потенц1ал культурн», «естетичний потенщал змгсту дисщщлш навчальннх плашв \ програм виилус навчальннх заклад1в», «естетико-педаго-пчна д1яльшсть», «еврютичш функци естетичного потенщалу культурн» тощо;

— па основ! вивчення та ¡сторико-педагопчного анал!зу обгрун-товано теоретична основи концепцп д1яльносп сучасних педагопчних навчальннх закладгв щодо формування естетичноТ культури майбутшх вчител.1в;

— визначено роль Гм^сце естетично! культури у структур! про-феспшо! шдготовки вчнтеля, який може розв'язувати проблемп навчально-внховного процесу на основ! краен, добра, гумашзму, сп1вдружн0'ст1, оцшювати свою та д^яльшеть учшв з емощйно-ес-тетичнпх позищ'й;

— обгрунтовано вплнв р1вня естетнчно! культури вчнтеля, учшв, всього народу на роз в кто к промисловос™ та конкурентоздат-чост! Г! продукцЦ на световому рцнку.

Практична значущкть досл1дження:

— результати дослЦження, висновки i рекомендаца можуть бути впкорнсгаш науковцями, впкладачами педагопчних навчальних заклад1в у npoueci викладання KypciB. педагопки,. icTopiï педагопки, основ педагопчно! манстерносп, при читанш спецкурйв i про-всде-нн1- семшар1в, у кергвництв1 курсовими та. дипломними роботами;

— з врахуванням концептуальних положень i висновшв досл^д-ження шдготовлено й опубликовано для фах1вдгв у галуз1 педагопки, народно! ocbîth i куль,тури монопра'ф1я «Формування естетич-hoï культур и майбутнього вчителя» (¡еторико-псдагопчннй аспект. ¡860—1970 pp.), К-, ¡995, 11,6 д. арк., поабники: «Естетичне та тру-дове виховання молодших школяр1в» (К., 1994, 6,3 др. арк.), «Виховання культури поведшки молодших школяр1в» (К., 1993, 5,8 др, apte);

— ¡сторико-ледагопчний анал1з i узагальнення результатгв дослЦження послужили основою для розробки програмн спецкурсу пс шдготовщ студенпв до естетичного виховання учн!в;

— результати дослщження, висновки i рекомендаци можуть бу-гн врахова!и при складанш навчальних пла>шв педагопчних нав дальних заклад!в, пролрам з гумаштарних наук, педагопки, психо логп, фахових методик, а та'кож використаш ректоратами, студент ськнмн клубами, художшми радами вищих навчальних заклад1в > д|'яльносп по формуванню естетично'1 культури 'майбутшх вчите л1в;

— OTpiiMani в ход! досл1дження даш стануть певним внеском ] псдальшу розробку втшзняжн icTopiï педагогичноÏ думки i куль тури.

Особистий внесок пошукувача в одержаны результат полпга1

у:

— багатор1чному самостшному досл1дженщ методолопчння теорегичних та ме.тодичних аопектЬ проблеми; анал1з1, узагальнен ni завдань, мети, зш'сту, форм, метод1в й законом!рностей пронес формування естетично!" культури майбутшх вчителгв у навчальнс впховному nponeci на р1зних ¡сторичних етапах розвитку педагс пчннх навчальних заклад1в; _

— узагальнецш свого власного досвщу на посад1 декана фа куль тету, проректора з науково!' роботи, голови художньог ради ïhcti туту (20 poKÎB) по кер1вництву вспма видами естет^чноьщдготовк

майбутшх вчнтел1в; читання спецкурав з проблем естетичного ви-ховання учшв, науково-методнчне кураторство над роботою каб1-нету естетичного виховання, студентського клубу, колектнв!в ху-дожньо! самод!яльност1, лекторпв та вс1х масових естетико-внхов-нцх.заходов, як в шепнул, так \ за його межами;

— оргашзацп i проведенш на баз1 ¡нституту Всесоюзних 1 ре-поналышх науково-практичних конференщй з проблем естетичного виховання, к0'нкурав-0'Гляд1в студентських колектншв худож-ньо! самод1яльности щор1чних весняннх огляд1в художньо! самод!-ялыюст! ¡нституту в систем 1 «академгрупа-факультет-шститут»;

— розробщ методичних рекомендащй кабиштам естетичного виховання, художшм радам, студентським клубам з проблем» орга-Hi3au.ii роботи по формуванню естетично! культури майбутшх вчн-тел1в.

Апробация доаидження. Основш положения 1 результат» дос-лЦження обговорюзалися 1 знайшлн схвалення на ДИжнародних иауконнх конферент'ях (Москва, 1989; Полтава, 1989; Харив 1979; Херсон, 1990, 1991 р.), Всесоюзних науково-практичних кон-шеренщях, спмпоз1умах ! семшарах (Донецьк, 1971; Дрогобич, 1967; Кировоград, 1"988; Кривий Р1г, 1980; Москва, 1988; Полтава, 1988; Херсон, 1989; Черкаси, 1971 I т. д.).

Апробашя дослитжень здшснювалась шляхом публжацп маге-р^ал^з дослътження: монограф1я, навчальш поабникп, методичш рскомендацп, статп в педагопчнш прес1, наукових зб1рнпках.

На захист виносяться:

— науково обгрунтоваш положения 1 внсновки, що характеризуют основш тенденцп й особливост! розвитку теорп 1 практики формування естетично! культури майбутшх вчител^в у навчально-виховному процес1 в!тчизняних педагопчтшх навчальних заклад1в (1860—1970 рр.);

— характеристика, анал1з завдань, мети, зм1сту, оргашзацшннх форм Гметодгв снстеми формування естетично! культури майбутшх учнтел1в;

— результат» 1 оцшка вкладу педагопчних навчальних закла-;ив р1зн»х тишв та окремих внзначних шедагопв 1 громадських д1я-ч1в в розробку теорп ! практики формування естетично! культури майбутшх вчител1в;

— генезис понять «естетичне виховання», «художне виховання», «естетична культура», «естетична гидготовка», «потедщал естетич-

ноТ культур»», «естетична Д1яльшсть», «естетнчне поле» та '¡'х реа л^защя на р^зннх етапах розвнтку педагопчннх -навчальних закладов;

— основш методичш рекомендацп [ принципи щодо удоскока-лення спстемп роботи по формуванню естетичнот культури майбут-ш'х вчител1в.

Концепщя дослщження. Естетична культура е досить складнок системою, вона включае в себе чутлпвкть й ¡нтелектуальш зд!бнос т! люднш-г, и родов; ¡' трупов;' уявлення про «гарне життя», а таком про реальт предмет и 1 форми поведшки, створен! людиною не лише за законами природно! необхщность але й за законами краен Отже, естетична культура окремоТ особи не е вродженою, а вихо вуеться протягом усього п життя, в процес! гри, пращ, споглядан ня, розду\пв та ¡сторичного шзнання навколишньо! дшсность

Естетична культура особистост1, що формуеться на баз! естетич них досягнень того сусшльства, в яко-му вона живе, являе собок пев.чий ревень розвитку ¡нтересу до прекрасного, потреб до нього здатшеть розцшювати предмети, поди ! явища життя з точки зорз сформованого' естетичного ¡деалу ! норм, що внпливають з нього Эстетична культура включае в себе не лише розумгння мистецтва а и вЬ'дпсвину оцшку життя у формах, характерних для естетично св)домост1.. На вщмшу в.щ науково! естетична культура глибокс емоцщна, вона в свою чергу виступае катал!зато1ром творчо! Д1 ялыюс/п по~засвоенню науково'1 картини св!ту.

Естетичну культуру внзначають також як сукупшсть уах тн: сторш матерГального, духовного ! художньо-го життя 'сусшльства як1 безпосередньо впливають на формування у його члешв специ ф1чнпх духс-зних сил, спрямованих на створення ! споглядання р13 номанпннх конкретно-чуттевих щнностей 1 перш за все краен.

Вважають, що естетична культура включае в себе перш за вс< розвинут! людсью почуття, яю здатш фшеувати не -ильки житте во важлив! для людини властивост! предмета, але ! якосп !х фор мм, м!ру 1х оргашзованосп ! впорядкованост! безв1дносно до прак тнчпо! мети людини. Отже, це означав вщеутшеть корней, «неза щкавленостЬ естетичного ставлення, бо во«о виявляеться не у спо жпванш, не у присвоенш 'предметов, а лише в 1х спо-гляданш, у ми луванш, у захопленш ними.

Завдання школи у галузГ естетичного виховання ш'дростаючогч поколения внмагае вГд випускшшв п&дагопчных вуз!в ¿¡льш висо

кого ршня шдивгдуалыю! естетично! культури Як П носгл, так i «трансформатора» пииим людям свого естетнчного досв1ду. Пснхо-лого-педагопчна наука вважае, що студентськ1 роки е найспрняг-лившими для формування шдив1дуально! естетично! культури май-бутнього вчителя впщого творчого р1вня i в iüii галуз1 протягом багатьох ротав прагнула визначити змгст, мету, завдання, форми i методи роботи як для формування творчого р!вня естетично! культури студентсько! молодо так i шдготовкн !! до розв'язання зав-дань естетнчного вихооання в школ!.

Психолого-педагопчна, ф!лософська наука, розробляючи тео-ретнчш й ирактичш Нроблсми формування естетично! культури майбутнього вчителя, вважае, що внршальне ,\псце у цьому про-ueci займають естетнка, мнстецтво, лЬература, педагопка, пснхо-лопя, цикл фахових дисцшшн, естетичие середовище, естетика студентського побуту, природа, естетичиа д!яльшсть, участь студентов у р1зномаштних видах художньо-естетичпоТ д1яльносто. Bei вони у комшлека реал)'зують завдання власне естетнчного внхопання як формування естетнчного ставлеиня до д!Йсност1, так i естетич-ну подготовку майбутнього вчителя до зд1йсненпя завдань естетнчного виховання шдростаючого поколшня. Тему завдання педаго-пчних вуз1в щодо формування естетично! культури сво!х вихозан-щв иолягае в тому, щоб використати у uiй cnpaei весь комплекс наукових дисциплп1 навчальиого плану i Bei р1зномаштш форма позанавчально! виховно! роботи.

Дослужено, що естетична культура вчителя досить шнроке структурне ионяття, вона е суттево важливою складовою частиною загально! педагопчно! культури. Це означае, що вчитель високо! естетично! культури повинен мати niTKi уявлення про естегичи! форми шзнання (естетичш сприйняття, насолоду, переживания, судження, щншеть, Д1яль<шсть, почуття, смак тощо); розум1тн есте-тнчну сутшсть явищ дшсносто й мистецтва, вхптн цю сутшсть донести до учня; володт! вм!ннямп вид!ляти специф1чш естегнчш можливосто в кожному навчальному предмет!, вшбрати з иього найбктын цшний в естетичному вгдношенш матер1ал; ч1тко уявляти необхиний MimiMyM естетичних знань i навичок, яким повинен ово-лодтг учень кожного класу i визначати ргвень естетично! вихова-itocTi; бути озброеним навичками оргашзаци гнднв1дуальпо! i ко-лектнвно! естетично! дтялыюсто учшв; мати певннн р!вень шдготов-ки до художньо-естетично! д!яльносто у pi3nnx галузях (малювати,

креслити, виразно читати, розробляти сценарп виховних заход!в, проводити естетичш екскурси, бажано сшвати, танцювати тощо); у процеа навчапня 1 вихован'ня впливати не лише на розум л па-м'ять, а й на почуття та емоцп учня; будувати стосунки з дп'ьчи на основ1 педагопки сшвдружносп.

Виконати по-справжньому досить важлив1 умовн може пльки вчптель висО'КоТ естетично! культури. Ось чому проблема формування естетично! культури майбутшх учител1в протягом уах перю-ддв д1яльност1 педагопчних навчальних закладгв розглядалася прогреснвними педагогами як важливою складовою частииою шд-готовки майбутшх учител1в до навчально-виховно! роботи. У вс1 пе.рюди д1яльност1 педагопчних навчальних закладга, як\ ми рсз-глядаемо у, своему досл!дженш (1860—1917, 1917—1941, 1941 — 1970 рр.), у формуванш естетично! культури майбутшх учителт провине мюце займалп естетичне виховання й естетична шдготов-ка. Вони завжди ставилися \ розв'язувалися у ткному взаемозв'яз-ку 1 взаемозалежност1, як единнй взаемозв'язаний процес.

СТРУКТУРА I ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦП

Дисертащя складаеться з вступу, чотирьох розд^в, виснов-kíb, додатюв та списку використаноТ л^тератури.

У встуш обгрунтовуеться актуалыисть, об'ект, предмет, мета, ochobhí завдання, методолопчна основа, методп, джерелозназча база, наукова новизна, теоретична i практична значущкть доелЦ-ження, шдкреслюеться особистий внесок почпукувача при прове-денш досл1дження, вказуються адресати апробаци дослиження, сформульоваш положения, що виносяться на захпст та розкрива: гться суть естетичноТ культури майбутнього вчителя.

У першому розд1л1 «Д1яльн1сть дореволкщшннх псдагопчиих 1авчальних заклад1в з формування естетичноТ культури майбут-iix вчител!в (1860—1917 рр.)» дослужено вплпв громадсько-ие-цагопчного руху 60-х роюв на постановку проблеми формування естетичноТ культури майбутшх вчптел1в в контексп загальноТ бо-ротьби прогресивноТ громадськосп того часу за викриття нових педагопчних навчальних заклад1в та психолого-педагопчну шд-готовку вчительських кадр1в.

Шюльш реформи 60-х pokíb, поява нових тншв шюл, практична вщсутшсть педагопчних навчальних закладт, hkí б зд1йсшо-зали шдготовку вчител1в, дискуая про змкт нпильноТ ocbíth, мо-зальне й естетичне виховання ш'дростаючого поколшня, жшочу зсвпу поставили гостро питания про шдготовку вчител^в, р^зеиь ííoro загальнопедагопчноТ та естетичноТ культури.

Прогресивш громадсьш д¡яч! того перюду та визначш педагоги у своТх висловлюваннях, працях поставили гостро питания лро необх1днють естетичноТ шдготовки вчителя. К. Ушинський гидкреслював, що вчитель повинен володки не лише знаниями з эснов наук, а й ;bmíth гарно писати, малювати, креслити, худож-иьо читати, сшвати, умпи залучити засобн природи до естетич-¡юго виховання. При складанш навчальних плашв i програм учи-гельськнх ihctiitytíb bíh вклкэчае до них ряд предмепв та визна-

М

чае злпсг 'программ, який би забезпечував здшснення поставлспкх завдань щодо естетичного виховання.

Визначний педагог, Л1тературний та хромадський д1яч В. Ост-ро!'орський (1840—1902 рр.), проанал1зувавши р1вень естетнчно! культу,ри 'вчитслгв, видьтив основш недолши у ц,1й слрав1 \ у вЬ домих працях «Листи про естетичне виховання», «Беади про ви-кладання словесность, «Виразне читання в школЬ сформулював три основш естетичш вимоги до вчителя: загальщ вимоги (всеб1ч-ний загальний та етико-естетичний розвиток); снещальш вимоги (володшня ктор1ею та теор1ею естетики, основннми естетичними поняттями, теор1ею прози 1 поетики); особист! ви'моги (мати вп-сокнй естетичний смак, поетичну струнку, умшня виразно чптати тощо).

Автор категорично заявляв, якщо вчитель не волод1'е такими якостями, то вш повинен перестати й думати про педагопчну дь яльшсть I обрати ¡ншу професш. Поряд з щим автор пропонуе шляхи полшшення естетично! шдготовки майбутшх вчител!в, ак-туальшсть яких очевидна I ниш. Зокрема вш рекомендуе вклю-чпти обов'язковий курс естетики I виразного читання на вах фг лолопчних факультетах ушверситет1в, ¡нститулв та озбро'/тн май-бутнього вчителя-фшолога методикою естетичного виховання у навчально-виховному процеа школ и.

Проведене дослщження свщчить, що погляди впзначних гро-мадських, педагопчних д1яч1в у галуз1 формування естетичнсн культури майбутшх вчител1в зробили великий вплив на визна-чення мети, завдань, змкту, форм 1 метод1в, теори 1 практики в1т-чизняно1 педагопки, актив1зували педагопчну г,ромадськкть щодо естетичного виховання шдростаючого поколшня та шдготовку вчителя до здшснення поставлених завдань .в галуз! етико-есте-тичиого розвитку студенев педагопчних заклад1в.

Дослщження свщчить, що в умовах русифгкаторськоТ пол1ти-ки царського уряду викладання у вс1х типах навчальних заклад1Е УкраТни велось лише росшською мовою, у навчальних планах 1 програмах були вщсутш курси украшсько! культури, лператури. твори украТнських письменниюв 1 'поетгв було заборонено, як писав М. Садовський — все, що мало назву укратнське:. книгу, театр 1 нав1ть шсню, ту чар1вну шсню, якою укра!нський народ мав право гордитися в усьому свт. Здавалось би, що при цих умовах ее-тетпчгшй потеггц!'ал украГнськоГ наци повинен бути повшетю усу-путий вщ проблем формування естетичпо! культури. народу вза-

гал1 1 вчнтелш, зокрема. Тобто, украТнська культура, лгтература, музпка, театр, образотворче мистецтво, народна музнчна, поетич-на, побутова, художня творчють, навколишня Д1йсшсть офЫйною урядовою педагопкою були виключеш з пронесу формування ес-тетичноТ культури майбутшх вчителгв. Але проведений нами ана-л1з свьтчить, що навпъ 1 в досить важких умовах нацюнального гшту народ творив свою теорт 1 практику сстетичного впхован-ня, розвивав вс1 впди нацюнального мистецтва, лпературу, театр, образотворче мистецтво, яю мали вс! шдстави зайнятн належнс м1сце у навчально-виховному процеа вах тншв шки та формування естетично! культури майбутшх вчител1в. Дослщження свщ-чить, що внзначш д№П укра'1нсько1 культури Т. Шевченко, I. Франко, М. Коцюбинськпй, Л. Украшка та ряд ¡нших своею творч1стю та громадською д1ялыпстю зробили великий вплив на розвнток пашонально! 'педагопкн, теорп 1 практики естетичного вихован-ня, формування естетнчноГ культури.

У своТх творах «Художник», «Музикант», «Прогулянка з задо-воленням...» та ¡ншнх 'Г. Шевченко шдкреслював, що вчитель повинен здшсшовати не лише осв1тню фупкцпо, але й прилучати уч-1ив до образотворчого мистецтва, художньоТ л1тератури, пошпрю-вати в сусшльств1 смак 1 любов до прекрасного. Створеш ним се-р!я картин «Мальовнича Укра1на», «Букварь южнорусский» слу-гували шй меть У своьх поглядах про роль естетики в естетнчно-му вихованш вш шдкреслюе необхишсть зв'язку кторп мистецтва з естетикою \ гостро критнкуе формальних естетиив й мпс-тсцтвознавшв, яхт ¡гнорували кторда мистецтва як частину за-гальноТ ¡стор!"¡" людства. Вш закликав учених-естетЬ при розв'я-заши естетичних проблем реал1зувати науков1 шдходи 1 адрссу-патп сво'1 пращ широким народннм масам на користь розвитку Ух ду.ховннх потреб.

Проведене достижения естетично! спадщини I. Франка (1856 —1916 рр.) сличить, що, спираючись на досягнения св1тово! естетики ¡, продовжугочи иародш традицц Т. Шевченка в украшськш Л1тератур1 й мпстецтв1, вш з особливою силою пикреслював не-обх1'д1Нсть залучення народного мистецтва ! Л1тератури до формування естетично! культури, заявляючи, що у нас единий есте-тичний кодекс — це життя. Цей факт говорить про те, що I. Франко ще в т1 часи внзначав естетичне внховання як формування естетичного ставлення до дшсносп. Сво! естетнчш пращ вш адре-сував широкому колу читачгв з метою без'посереднього впливу

Гюго ¡дей, принцигив, на формування естегичних понять у народ-них масах.

У CBoi'x статтях i художшх- творах «Учитель», «Необхщнют! реформи викладання украшсько1 л!тератури у наших середшх школах», «Учшвська б!блштека в ДрогобичЬ, «Нотатки про Дро-гобицьку пмназш», «Harni народш школи i Ix потреби», «Борис Граб», «Жднка — мати», «Батько-гуморист», у цшй cepi'i рецен зiй на шмецью журнальш i газетой статто з питань еотетики, мне тецтва, його розумшня i сприймання I. Франко формулюе вимогг до р1вня еететично! культури вчителя. Вчитель повинен знати не лише caift предмет, але й розумкися в мистеггш й лкературь Е тому, що частина учшв паеивно ставиться до вивчення окремю предметов, втратилн ¡нтерес до нього, Bin звинувачуе перш за вс( вчцтел1в певноп дисциплши, яю не зумши розвинути в учня ¡ра .liCTb шзнання, творчосто-у npoueci навчання. Сформулювавгш естетичне виховання як формування естетичного ставлення дс д1йсност1, I. Франко накреслив ряд естетичних вимог до Bcix сто pin дтяльносто вчителя (всеб!чний розвиток, висока естетична куль тура, мова, зовшшнш вигляд, ставлення до шших людей, поведш ки бьтя дошки тощо) та необх1дшсть залученця до естетичногс виховання оточуючо! д1йсност1: прнроди, народних звичагв, ира то, тиорчкть i т. п.

Проведене досл1дження дае шдстави стверджувати, що укра шськнй народ в умовах русифжацп i принижения його гщност нолод{в належним естетичним потенщалом (культура, мистецтво л'1тература, теор!я i практика естетики й естетичного виховання психолого-педагопчш проблеми естетичного виховання тощо) який Mir би творчо викорисговуватися у навчально-виховшй д1 ялыюсто педагопчних навчальннх заклад1в у формуванш естетич но! культури майбутшх вчител1в.

ДослЦження свщчить, що у створених за «Положениям 187! року» учительських ¡нститутах проблема формування еететично культури випускнишв розглядалась як складова частина ix шд готовки до навчально-виховного процесу в школ!. Змкт i форм; uiei роботи визначалися навчальннми планами та програмами здшснювались в основному за допомогою дисцишпн естетичног й педагопчного циклу та у позанавчальшй ¡робото. Провщна рол у навчальному nponeci выводилась образотворчому мистецтв та музищ. За навчальним планом на вивчення образотворчот мистецтва выводилось на I Kypci — пр 3, а на П, III — по 2 гс

дини на тиждень, а з 1912 року паралельно вивчався курс креслен-ня на 1 1 II курс! — по 1 годиш на тиждень.

При визначенш завдань, мети 1 змкту курсу образотворчого мистецтва в учительських шститутах були р1зн1 точки зору. Пред-ставники офщшно! педагопки акцеитували уваг.у на чисто прак-тичну сторону змюту програми, розглядаючи набуп знания и умпшя важливкм засобом розвитку ремесел та кустарного вироб-ництва. Бонн стверджували, що майбутне кустарного, фабричного 1 веього промислового виробництва безумовно, перебувае у руках школи, що лише вона може дати В1дчутний поштовх, завдяки якому зросте витончешсть предмепв виробництва д товари краТни будуть в змоз1 конкурувати на св1товому ринку, сприяючи еконо-миному ;розвитков1 державн. Пьчготовка з образотворчого мистецтва передбачалась теоретичною, практичною 1 техшчною. Саме про таке впровадження малювання у навчальш плани 1 програми учительських шституив тнклувалось Мтшстерство освкн.

Представники прогреснвно! педагопчно! громадськост! при визначенш мсти навчання щодо образотворчого мистецтва вихо-дили дещо з ¡нших позищй. Вони стверджували,-що сучасна пе-дагопка повинна визнати важливе виховне ! загальноосвтге значения образотворчого мистецтва у розвитку особнстосл, що малювання е могутнш сноаб «д1ятн» ! «виражатися» I завдяки йому в людинн формуетьоя бажання 1 можливосл духовно! насолоди, перед нею розкриваеться весь св1т фарб 1 барв, вщновлюеться повнй гйзнапальиин орган 1 вона навчиться розум1ти 1 любити красу природи та навколишньо! дШсност!.

Одночаспо внзначалось, що малювання, розвиваючи зорову па-м'ять майбутшх вчител!в допоможе йому в ншльшй д1яльносп б|'лын успппно 1 наочно проводили заняття з ботанлки, зоолога, (}мзнки та ¡нших предметГв. Навгть на уроках 1стор11, — пщкрес-лговали вони, — учитель юлькома штрихами може, наприклад забразптн шрамиу, обелкк або ж шшии ¡сторичний объект, що дае можлнвкть не лише все це уявити, але 1 краще В1дбити в па-м'яи. Вчитель географп може оживити навчалышй предмет ма-люванпям таблнць, схем, д!аграм, малюншв, широким викорис-танням фарб тощо. I навгть на уроках Л1тератури умпшя малю-вати^спрпяючн розвнтков1 оргашзацп, дае можливкть б!лып ч1т-ко уявити л1тературш образн та сцени, а иоеднання читання з малюванням (а та кож .використанням готових малюншв, картин)

буде спрняти б1льш мщному, свщомому 1 творчому засвоенню прочитаиого.

У св!тл1 цих ¡дей ставилося завдання, щоб майбутнш вчитель волод1в умшням витворговати силою свое! уяви на малюнках ок-рсм| нсскладш образи предметов, явнщ, подш, прочитаних статей, казок, байок, опов!дань [ проводит» под!бш види роботи з Д1тьми на уроках, розвивав 1х уявлення, зарову пам'ять, мислен-ня, любов до прекрасного.

Досл1дже.ння показали, що до формування естетично! культу-рн майбутшх 1зчител|в в учительських ¡нститутах активно залучалось музичне мистецтво. У «Правилах» для вихованщв було записано, що вс! вопи «,в святков], недкчьш I аисокоурочист! дш, а також увечер} напередодш цих дшв, зобов'язаш вцдодувати бо-гос.лужшня, що вщбуваеться в домашнш церкв! шституту 1 спрняти богослужению сшвом», що участь 1х у церковному хор! е обо-в'язковою.

Передова педагопчна громадсьшсть, не вщкидаючи значения участ1 студенпв у церковиих хорах, вбачали.у музищ велит шз-навальш та виховш можливосп, вважали 11 важливим засобом розвитку громадських I нацюнал.ьних почугив { прагнули до того, щоб народна та класична музика зайняли чшьне мюце у нав-чально-виховному процеа й практищ шдготовки майбутшх вчи-тел!в. К. Ушннський вбачав у музищ щось таке, що пожвавлюе 1 осщжае людину, об'еднуе, оргашзовуе людей до сшльно! справи, зливае шлька почутпв в едине сильне почуття, а к1лька сердець — в едине чуттеве серце, що >музика виховуе душу, чисто людське почуття^ ось чому музика 1 особливо хоровий сшв — е могутнш педагопчний зааб формування загально! естетично! культури.

На користь залучення музичного мистецтва до формування естетично! культури, зокрема хорового сщву, щдкреслювалась його вир1шальна роль: у розвитку слуху як у ритм!чному, так [ в мелодичному в1дношенш; у змщненш дихального апарату \ розвитку голосу, у моральному I естетичному облагородженш та розвитку почутпв й емощй. Хоровий сшв розглядався в шститутах як форма в1дпочинку студенпв ¡В1д розумових занять \ який приносить !м духовну насолоду, «вр1вноважуючи» в людинн розвнток розу-му 1 серия, з.буджуе у них иавчальну Д1яльшсть ! врештЬрешт сприяе становлению загального порядку ! дисциплши у навчаль-ному заклад!,

У б!льшост1 вчитёльс'ькпх шститУтт сшви були введён! в чнс» ло обов'язковнх занять ! проводнлнся 2—3 рази на тиждень, а в деякпх — ! шд час проведения щоденних ранкознх занять. Головне призначення хор!в — сшватп шд час богослужшня у церквах, а оркестрт музики — брати сш'лыю з хором участь у вокально* музичних вечорах. (Циркуляр Миистерства осв1тн вЦ 15.01. 1889 р.). Поряд з церковним сгпвом певна увага прид1лялась на-роднш ! класичн!й музищ', а в окремих ¡нститутах для бажаючих було оргашзовано навчання грн на музичних шетрументах. Пе-редова педагопчна громадськ!сть того часу справедливо вважа-ла, що не в1д консерваторш залежить поширення вокально-музнч-но1 освшт серед народни.х мае, а в)'д рацюнальноУ постановки кур-<су сшв1в ! музики в учительських ¡нститутах ! сем1нар1ях.

У програмах учительських шститут1в з 1910 року иередбача-лось внвчення методики викладання музики ! сшвг'в, винчения ¡с-тор11 музично! культури, св!тського сшву, музики, гвор1в роайсь-ко1 ! заруб!жно1 класикн. В учительських ¡нститутах на терпто-р11 Украшн твори украшсько! класично! ! народно'! музики не включалися до ирограм. Важливо, що зд1бн1 1 добре ветигаюч! студенти одержували право впкладати музнку ! сшви у нищих навчальних училищах.

Нами досл!джено також зм'[ст, форми ! методн формування ес-тетично! культури майбутшх вчител1в у позанавчалыпй д1яль-ност1. Необхшпсть цього виду д1яльност! була внклнкана ще й тим, що учнтельськ! ¡нсгитутн були закритими навчалъннми закладами, дс вихованщ проживали поетшно, а не в свою чергу ви-клнкало потребу оргагпзовувати у в1льний в1д занять час куль-турне дозвиля. Цен вид д!ялыюсп у бктыиосп викладач1в носив обов'язковий та планом1рний характер. Проведения позанавчаль-них виховиих заход1в проводилось шд пост!йним контролем попе-чител!в навчальних окрупв, м1сько! влади ! церкви. У вс1х ¡нститутах на територи Украши на проведения веч!рнього внховного заходу директор ¡нстнтуту повинен був попередньо одержати зго-ду на його проведения у попечителя навчальних закладЬ ! губернатора мкта. Заборонялось проводити музично-л!тературш, тан-цювальн! та ¡нии культурно-масов1 заходи ианередодн! та в ди! рел^йних свят, в недьчю, в ней час вихованщ иовинш були сш-вати у церковних хорах, бути присуттми на богослужшш. До проведения культурних заход!в вихованц! ставилнся досить позитивно, брали активну участь у !х шдготовщ и проведешп ! вва-

жали IX одшею 1з провиних форм сш'лкуйання ¡з св1тським Мйс-тецтвом, одшею ¡з важливих форм формування естетично! куль-тури майбутшх вчител1в. Позанавчальна робота була продовжен-ням навчально! роботи щодо завдань естетичного вихованпя.

Проанал!зовапо найбшьш поширеш форми позапавчально! ви-ховно1 роботи, спрямовано! на формування естетично! культур и майбутшх вчителгв: музично-лкературш вечори, танцювальш ве-чорп, екскурсп по кра!ш, д1яльшсть хорових, театральних, вокаль-Н11Х, оркестрових колектив1в. Дослщжено також д1яльшсть нищих педагопчних навчальних заклад1в, яш покликан! були здш-сшовати шдготовку вчител1в для пмназп, проанал1зовано злпст, форми I методи !х роботи по формуванню естетично! культури студенгсько! молод! та можливосп Гх використання в сучасних умовах.

У другому роздш «Проблеми формування естетичноТ культури у вищих навчальних закладах Укра'Гни» (1917—1941 рр.) дослщжено зм1ст, форми ! методи розв'язання ще! ¡проблеми у но-вих умовах п!сля жовтнево! революци 11917 року; д!яльшсть народного ком!сар1ату осв1ти щодо визначення мети, завдань, змш-ту та шлях1в реал!зацп формування естетично! культури майбутшх вчител!в у навчально-виховному процес! педагог!чних навчальних заклад!в; проанал^зовано реал!защю поставлених завдань у навчальних планах I програмах психолого-педагопчного та гу-ман!тарного циклу навчальних дисциплш, детально розкрито зм!ст, форми та методи формування естетично! культури майбутшх вчителгв у позанавчалыий д!яльностк

Результати досл!дження свщчать, що проблема формування естетично! культури майбутшх вчителгв випливала ¡з загальних завдань виховання, сформульованих бшьшовицькою парпею шлей ! завдань, де назначалось, що школа повинна бути не лише проводником принцип!в комушзму взагали але й пров!дником идейного, оргашзащйного, виновного впливу пролетар!ату на на-щвпроле.тарськ! ! ненролетарськ! маси. У зв'язку з цим перед пе-дагопкою було поставлено завдання пошуку виловщних змкту, форм, метод1в, та визначення мети ¡ . завдань формування естетично! культури. студентсько! молод! в нових умовах. Розв'язання ще! проблеми на окремих ¡сторичних етапах становления .ново! !деолог!чно! системн залежало. в1д завдань ! мети естетичного виховання учшв школи, розвитку теор!! ! практики марк'систсько!

2-2

ёстетики ! педагопкоо, шляхш 1 напрямюв розвнтку мистецтва, л1-тсратури тощо.

Дослщжено вклад внзначннх педагопв та громадськнх д№нв того часу, зокрема наших впчнзпяопох А. В. Лунапарського (уроженок м. Полтави), А. С. Макаренка (випускника Полтавеького педшституту), П. П. Блонського (випускника Кшвського университету), М. Ф. Даденкова (завщуючого кафедрою педагопкн Кн-\'вського педшституту), а також С. Т. Шацького, В. М. ШацькоТ, Н. К- Крупсько! та шших у визначеноп мети, зм!сту, иринцишв, органозацшних форм розвитку 1 становления системн формуван-ня естетично! культури майбутопх вчител1в, а також у розвитку системи естетнчного виховання учшв.

У поглядах 1 праошочнш д1яльносп цих д1ячЬ щодо формуван-ня естетично! культури майбутшх вчителш виявлено ряд цшиих наукових, практичних знах1док, педагопчно обгрунтованнх реко-мендацш, настаиов, иорад, положень, актуалыпсть якпх очевидна { в наш час. На основ1 !х науково-?ледагогтчних праць, теорп 1 практики в цей пертд вибувалось уточнения та зпзначсння суп' основннх понять естетично! культури, естетичного виховання, естетнчно! шдготовки 1х взаемозв'язок з основними иедагопчннми кагегор1ямн, з основними складовими частинами виховання, шд-порядкування змюту, форм, иринцишв \ методов загалыий мет1 виховання — формування всеб1чно гармоншно розвиненоТ осо-бнстостк

У педагопчнш-лператур1 цього перюду не було чггкого впзначення понять «естетична культура вчителя», «естетичне виховання»,. «естетична подготовка», але анал1з спадщннн прогресивних педагогов, досвод педагоп'чиих заклад1в дае шдставу стверджува-ти, що в щ роки кнувала ¡мперично сформована система роботи по формуванню естетично! культури студентсько! молодо, як пев-нин плано\ирно спрямований порядок роботи, поклнканий шдви-щити загальний р1вень естетично! культури, естетичного виховання та естетичну подготовку майбутшх вчнгел1в до усппиного здш-снення завдань естетичного виховання шдростаючого поколшня.

Досшдження сводчить, що шд термшом тидвшцення загально-го ршня естетично! культури майбутнього вчителя розумьюсь до-сить широке поияття: знания основ естетики та естетичного виховання, основ художньоо культури, тсторГ! мистецтв, ознайомлеиня з творами мистецтва, посильне оволодшня певнимп видами ху-

дожньс-творчо! д1яльност1, розвиток творчих спонукань до краен, умшня 'розумгги, щнувати, створювати прекрасне у вах видах д1яльност1, а також методичну шдготовку майбутнього вчителя до забезпечення естетичного виховання учшв.

Методична шдготовка до здшенення завдань естетичного виховання учшв, як складова частина загально! естетично! культу-ри майбутнього вчителя, передбачала не лише озброення його системою знань, умшь 1 навичок, а й проведения естетичного виховання у позашюльних навчально-виховних закладах та серед ¡нших верств населения. Отже, аспект загально! естетично! куль-тури та аспект методично! озброеност майбутнього вчителя до здшснеНня завдань естетичного виховання розглядався у пеному зв'язку \ взаемозалежность Причому, на думку А. В. Луначар-ського, А. С. Ма|каренка, П. П. Блонського та шших визначних педагапв, належний р!вень естетично! культури вчителя повинен сприяти реал1зацп завдань естетичного виховання учшв на кожному урощ у вегх видах позакласно! 1 позашшльно! виховно! ро-боти. I справа повинна полягати не лише в тому, щоб учитель м 1 г залучити засоби мнетецтва до викладання предмете шильного курсу, але й у тому, що д1тей естетично виховуе сам спос1б викладу навчального матер1алу, щоб педагог у процес1 назчання 1 виховання м1г розв'язувати завдання розумового, морального, естетичного й ф1зичного виховання у ткному взаемозв'язку I ед-ность

Проанал1зовано д1яльшсть народного комкаркту Укра!ни що-до реал{заци завдань формування естетично! культури майбутнього вчителя в умовах буд1вництва нацюнально! культури, мови, школи. Основш завдання, змкт I напрямки ще! дьпянкп роботи вибпвалися у постановах, декретах, методичиих листах, шетрук-шях Мпистерства оевпи Укра!ни I в першу чергу в навчальних планах [ програмах:

а) У навчальних планах робфашв (1921—1935 рр.) на протя-з1 вси трьох рошв вивчалися курси «Граф1чна грамота») 1 «мис-тецтвознавство», що включав у себе малювання, сшви та ниш мис-теньк! предмети.

б) У навчальних планах гумаштарних факультет 1НО (1918 —1931 рр.) передбачалось вивчення ГсторИ всесв1тнього мистец-тва, введено сшви, музику, виразне читання, загальну теорда мие-теитва, ¡сторпо росшського, укра!нського мистецгва, спецкурсн з теорп мнетецтва. Навчалышм планом Кп!вського 1но ш. М. Дра-

гоманова у 20-14 роки передбачався обов'язковий курс естетикп для вах студентш.

в) У навчальних планах педагопчних шститулв (з 1935 року) передбачались факультативш курен з ¡сторЛ' естетичного вчення (50 год.), ¡сторп мистецтва (40 год.), виразного читання (50 год.), поетикн (40 год.) та естетичие виховання. Окре.\-п аспекта есте-тнки та методики естетичного виховання розв'язувалися у курсах лператури та методики П викладання, а також у цикл1 пенхолого-педагопчних дисциплш.

г) Навчалышмн планами факультетов сощалыюго виховання (1921 —1935 рр., нанб!льш масов! педагопчш заклади, здшешо-взли гидготовку вчител1в для старших клаав семир1чно! школи до 1935 р.) передбачалась змктовна робота по формуваншо естетично! культури майбутшх вчнтел1в. Внвчалнся ¡стор1я мистецтва, сшви, малювания, лшлення, виразне читання, драматичне мистецтво, хоровий \ вокальний сшв, теор1я I методика естетичного виховання, зверталась особлива увага на вивчення украшсь-кого мистецтва.

д) Програма з дисциплш естетичного циклу вимагала, щоб кожний випускник соцвику УНО оволодгв певним мппмумом ес-тетичних знань 1 одержав шдготовку з дисциплш естетичного циклу, яка б давала йому можлнвкть здшешовати викладання мистецтвознавчих дисциплш у школ1 та оргашзовувати культур-но-масову роботу з учнями, населениям, в клубах, л1тшх шонер-ських таборах, позашкЬтьних внховних закладах. Передбаченнй мшмум вважався основою для формування загально! естетично! культури та естетично! шдготовки.

П'роанал1зовано аспекта методично! шдготовки майбутшх вчи-тел1'в у курс1 педагоп'кн цього перюду. Програма ор1ентувала майбутшх учител1в на необх1дшсть зд1йснення завдань естетичного виховання не лише в процеа вивчення дисциплш естетичного циклу, а вЫх шкьлышх предмелв. Зм1ст програми узгоджувався 1з завдан-ням \ переловим досв!дом художньо-естетичного виховання учшв, а також з урахуванням вкчизняно! педагопчно! спадщини.

Дослшження також евщчить, що на початку 30-х рошв у зв'яз-ку з посиленням адмппстративно-командних тенденцш у кер1п-ництв! педагогичною оевпою ряд дисциплш естетичного циклу пе-реносяться у розряд факультативних, а змгет естетично! осв1ти п!д впливом культу особи набувае ч1тко вираженого ¡деолопчно-го спрямування.

Проведене досл1дження зш'сту, метод1'в i форм по формуванню естетично! культурп майбутшх вчител1в у позанавчальнш д1яль-нос-п дае шдстави стверджувати, що bcí види ще!" д1яльиост1 були tícho пов'язаш з навчальним процесом та були його продов-жснням. Це були роки високо! активное^ студентсько! молод!, велнке бажання включитися у bcí види художньо-творчо!' дальность Ноui завдання щодо формування естетично'! культурп майбутшх вчител1з поставили перед педагог!чними вузами, мЬпстер-ством ocbíth, -громадськими оргашзандями певн! проблеми: орга-HÍ3ащ'я управлшня цнм процесом у позанавчальнш д!яльност!, внзпачення його змкту, форм, метод!в, педагопчноТ спрямованос-tí, зв'язку з навчальним процесом, маошетю тощо.

У 20-tí роки склалася централ!зована орган!зац!йна структура кер!вництва вама видами художньо-естетично! д!яльносп студенев иедагог!чних вуз1в Укра'ши. Схематично вона може бути подана у такому вигляд!: первинна ланка — студентськнй клуб (¡ ультурно-MacoBÍ постшш й тимчасов! komícíí); вторинна — гу-бернське бюро иролегарського студентства у вуз!вських центрах (культурно-масова komícíh) i остання ланка — центральне бюро пролетарського студентства Укра'ши (методична komícíh з куль-турно-масово! роботн серед студенев). Дослщження св1дчнть, що така структура певною Miporo оприяла масовому залученню студент!в до р1зних BiiflÍB естетично! д!ялыюсп у позанавчальний час.

В результат! проведеного дослщження встановлено, що на ироцее формування естетично! культури, на визначення зм!сту, форм i метод1в впливали як об'ективш, так i суб'ективн! факто-ри. Об'ехтнвнк вимоги формування у майбутн!х вчител1в певно-го p¡bhh естетично! культури, певного обсягу теоретичннх знань, ymíhb i навичок, hkí необхщно було засво!ти, а також необхщ-nicTb методично! шдготовки з естетичного виховання y4HÍB. Суб'-ектнвнi фактори: наявнии р1вень естетично! культури студенев, !х запнти, 3AÍ6hoctí, нахилн, смаки життевий доевщ, духовш потреби, розвнток почутт!в, емоцш тощо. Якщо естетнчний розвнток майбутшх вчител!в у навчальному процеа регламентувався навчаль-ними планами i програмами i не завжди повною Mipoio врахову-вав суб'ективний фактор, то позанавчальна д!ялыпсть, будучи масовою i pÍ3Ho6Í4noio за cbo'ím smíctom i структурою, брылою м!рою вщжшдала, суб'ективному фактору. Взаемод!я цих фак-TopiB певною Miporo позначалася на визначенш bcíx .складовцх

частин процесу формування естетично! культурн у позанавчаль-ннй час. Днссртаптом проведено дослщження змюту, форм i метод ¡в д1яльност1 по формуванню естетично'1 культурн майбутшх вчител1в у Харшвському, Полтавському, Одеському, КнТвському та ¡нших шститутах народно!' ocßiTii.

Дослщження свьтчить, що 1930—1941 рр. булн перюдом но-дальшоТ централ1зацп Bcie'i системи иавчально-виховно! роботн, ■перюдом утверджения адмппстративпо^командно! систсмн, формування культу особи. Вся позанавчальна робота з формування естетично! культурн мфйбутнього вчнтеля внзначалась постановами партп i уряду про вищу, середшо школу та ¡дейно-виховну роботу. У ЗО-Ti роки головним Центром оргашзацп роботи по формуванню естетично! культури майбутшх вчител1в булп вуз1в-CbKi студентськ! клуби, а при великих вуз!вських центрах — Micb-i<i студентськ! клуби. У ш роки з'являються нов! форми залучен-ня студенев до естетично! д!яльностк ун!верситету культурн, днспути на художньо-естетичну тематику, фестивал! студентсько! художньо! творчостК свята зашнчення навчального року, розгор-тання сошалктичного змагання м]'ж педатопчними закладами за шдвищення piвня естетично! культури студенев тощо. У цей пе-рюд значно шдвищуеться роль комсомолу в оргашзацп i прове-денш ncix вид1в студентсько! естетично! дальность Проведене дослЦження щодо змшту, форм i методт Bcie! роботи по формуванню естетично! культури майбутшх вчителш не втрачае актуальное™ i в nanii .mi, про що евщчить детальний аиал13 та впе-новкн до II розд'лу дисертацп.

У третьему• роздь™ «Формування естетично! культури майбутшх вчител!в у навчально-виховному процеа педагопчних шети-тулв Укра!ни у перюд 1941 — 1980 рр.» нами дооиджено програм-но-методнчну д!яльн!сть opraniß народно! ocBiTii та громадських оргашзащй щодо формування естетично! культури майбутшх вчител!в; реал!защя цих завдань в курсах естетики, педагопки, психологи, дисциплшах циклу ф!зичного виховання; проанал1-зовано найбьльш .поширеш д!Йовг форми у позанавчальшй дальности а також формування естетично! культури майбутшх вчите-Л1в засобамн студентсько! художньо! самод1яльност!, сформульо-ваш' висновки до III роздму.

У розглянутий нами перюд теор!я i практика формування естетично! культури майбутшх вчител!в розвивалася у взаемозв'яз-ку i3 загальною t.eopiero вгтчизняно! педагогжи, спираючись на

досягнепня психологи, естетики, етики та вжово! ф1зюлогп. Заедания, мета оеновш напрямки Ц1е! д1яльност1 визначалися ¡део-лопчними постановами парти, уряду в галуз1 науки, культур и, освгги та виховання. Значку роль у розвитку теори I практики естетичного виховання зкрали НД1 художнього виховання АПН колншпього союзу, НД1 педагопки, психолог!! Украши, а також кафедри вцщих навчальних заклад1в. Усшшно працювали над розробкою ще! проблема гру_па науковщв НД1 педагопки Укра!-нн 1нд кер1вництвом професора М. Даденкова, старшого паукового сшвроб^ника НД1 педагогии Цвелих Т. I. та ш.

Розвитку теорп ! практики естетичного виховання активно сприяли з'Узди письменнишв, художниюв, композитор1в, на яких ьпсловлювалась трнвога про недостатню у^агу до естетичного виховання шдростаючого поколшня та накреслювалися шляхи шдвпщення загально! естетично! культури народу. Дослиження срддчить, що важлнву роль у розробщ теорп змкту, форм 1 метод!^ естетичного виховання як у школ!, так ! педагопчних шсти-тутах вШграли всесоюзш ! всеукрашськ! педагог!чн! читання з проблем естетичного виховання.

Гостра критика недолЫв щодо постановки естетичного виховання учшв та студент!в, явний розрив М1Ж завданнями школи у галуз! естетичного виховання учшв ! р!внем естетично"! культури випускшшв педагог!чнпх вуз!в дала поштовх до введения з 1959 р. V навчальш плани педагопчних шститулв курс!в з естетики та етики (лист МВС'Со СРСР № И-31, 22.10.1959 р.).

Введения факультативного курсу з естетики стало певним поштовхом у проведенн! науково-дослино! роботи щодо розробки мети, завдань, зм1сту, форм д метод!в роботи по фо,рмуванню естетично! культури майбутшх вчител!в, а також сприяло форму-ваншо нових викладацьких кадр!в.

Дослиження св!дчить: перш! роки читання факультативного курсу з естетики показали, що значна частина студент!в педагопчних ¡нститулв мала низький р1вснь естетично! культури, Що негативно взбивалось на засвоенш програмного матер!алу, а також знижувало ефективн!сть курсу. Багаго студёнлв бажалн бачнти в ньому не загальну теорш естетики, а курс ¡сторп мис-тещва, незнания якого приводило до втрати ¡нтересу до змгсту лекщй з естетики. 3 врахуванням цього стану в педагопчних ш-ститутах розгортаеться значна позанавчальна робота з метою шдвщцення загально! естетично! культури майбутшх вчител!в: фа-

2,3

культети громадських професш, ушверситети культур», розвиток студентсько! художньо! самод1яльност1, створення художшх сту-дш, введение факультативних спецкурспв з ,,мнстецтва та естетич-ного виховання, створення студентськйх аптбригад, апт-по!зд1в, проведения дшв поезп, свята теш, фестивалей, виутр1'вуз1вських та республГканськйх огляд1в художньо! самод1яльност1 студеитв; створення клуб1в любител1в мистецтва, клубов слухання музики, шститутських картинних галерей, музе!в; проведения екскурай по культурночеторпчних центрах краши та рщному краю, стиму-лювання до естетично! самоосвшт, створення естетичних ком1сш, проведения громадських залЫв, дшв мистецтва в ¡»статутах, ор-гашзащя ¡нформативно-творчпх центр!'в з естетики, кшолекторпв з мистецтва, фотовнетавок, виставок «сво!ми руками», проведения фотоконкурсе, оргашзащя дитячих художшх студш в ¡нститутах, усних журналов, КВК, фольклорних експедицш тощо.

Дослщження показуе, що кшець 50-х 1 початок 60-х рою в — не перюд особливо! уваги Мшктерства освш! Укра!нп до питань формування естетично! культури майбутшх студенлв. У прийня-тих постановах, рекомендациях, методичних листах, наказах, ре-комендашях науково-практичних конференций т парад гостро ставилось питания про необхшпеть розробкн науково обгрунтовано! систем» естетпчного виховання та естетично! шдготовкн майбут-шх вчител1в. Для реалкаци координат! 1. спрямування век! оо-боти з естетичного виховання в Д.960 р. при Мипстерспн оевгги Украши створюеться республ!канський методичний кабшет ху-дожнього виховання. В 1969 р. Рада Мш1'стр1в за поданням Щ-шстерства оевгти Укра!н» затвердила «Раду з естетичного виховання при Мипстерств! освш! Укра!ни». Рада створювалася ст-льпим р!шенням Колей! Мшктерства освЬи, правлшня сшлк» ппсьменниюв, правлшня епшки композитор!в, сшлкн художниюв, секретариату пращвнпюв кшематографа, держком1тету радюмои-лення 1 телебачення. Рада об'еднувала зусилля вах творчих сш-лок для оргаш'зат"! роботи в галуз1" формування естетично! культури учшвсько! та студентсько! молод!. 3 цкто ж метою створе-1-гI за наказом ЛИж'стерства оевтг при педагоп'чннх шетитутзес ■ кабшет» естетичного виховання (Наказ № 84 В1'д 17.04.67 р.) з штатгшми пращвникамп. Кабшети стали оргашзацшннми 1* ме-тодичним центром естетико-виховно! роботи в педагопчних ¡нститутах, положения про його д1ялыпсть охоплювало ш складов!

частини д!яльносто по формуванню естетично! культурн студент-сько! молод!.

Перел1к лише основних завдань кабшету св1дчить про вежливость його як центру по формуванню естетично!' культури студент-сько'о молод! в педагопчних ¡кститутах. Кабонет: сшльно з ректоратом, кафедрами розробляе 1 здшснюе систему естетичного ви-ховання студентов; забезпечуе оформления ¡нтер'ера ¡нституту вщповщно до сучасних естетичних вимог; надае постойну консуль-тативну допомогу школам мюта 1 областо в оргашзаци естетичного виховання учшв; оргашзовуе роботу художньоо самод1яль-носто студентов I внкладач!в ¡нституту; проводить огляди ! кон-курси художньоГ самод!яльност!, свята п1сн1, кшофестивал!, му-зично-лпературш вечори, зустр'очо з Д1ячами мистецтва, внставкн студентеьких творчих роб1т та шип заходи, передбачеш системою естетичного виховання; забезпечуе необхщними поабниками (к!-нофыоьмами, д1аф1льмами, репродукщями картин, грамзаписами, магнотофонними заиисамн \ т. п.) навчальш заняття з естетики, ¡стори мистецтва, педагопки„ лЬератури; викладачГв ! студентов, як! проводять роботу з естетичного виховання у школах мюта 1 облает!; проведения естетико-виховних заход!в як в ¡нститут!, так ! для громадськосто м!ста 1 облает!; шдбирае { дае пропозицп про залучення до роботи з колективами художньоо самод!яльност! штатиих викладач!в, майстр!в мистецтва та ¡нших спешалостш; узагальнюе досви роботи з естетичного виховання студентов ! уч-н!в шк1л, збирае, збер!гае ! сприяе розповсюдженню матер! ал ¡в з естетичного виховання ! т. п.

Результати проведеного досл!дження переконують, що значну а ¡нкол.и ! вир!шальну роль, у формуванно естетнчноТ культури майбутшх вчител!в в!д!гравали позанавчальн! форми роботи. Спе-циф!ка Тх в тому, що вони бьтьшооо м1рооо, онж шип види. врахо-вують шдиводуальн!. запити, побажання ! нахили студент!в ! тим самим сприяють розвитку зд!бностей, естетичних сматв, пережн-вань, !деал!в. Особливо виправдала себе практика залучення студентов з перших дшв навчання в ¡нститут! до р1зних внд!в естетнчноТ д!яльносп.

Одночасно результати досл!джень дають шдстави зробити вис-новок, що художня самод!яльшсть у педагопчному ¡нститут! е одн!ею з найефектившших форм художнього розвитку майбутн!х учител!в та шдготовки ох до оргашзаци естетичного виховання уч-н!в \ в бшыиост! вуз1в республики вона стала найб1льш розпов-

сюдженим засобом залучення студенев до естетичноТ д1Яльност1 й пропаганди естетнчних знань. Безпосередня участь студент]в у художшй д1яльност] щнна тим, що вона (самод]яльшсть) актив-шше збуджуе в людини почуття художника, шж споглядання ] вивчення мистецтва. Студенти, як1 пройшлн школу самод]ялыюго мистецтва, у свсуй бшьшост] збер]гають на все життя нрагнення до творчост1", до прекрасного, здобувають умшня застосовуватн набутг знания ] вм]ння у житп 1 е активними оргашзатопамн са-мод^яльност] учшв. Будучи пром1Жною ланкою лпж професшнимп виконавцями ] звичайнпмп глядачами, учасннки художньоТ самод!-яльносп являють собою передовий заг]н художньо-осв]чено'Т аудитора ¡, по сут1, визначають сусшльну думку з питань художньоТ творчост] й виконавчоТ' майстериост].

Вивчення досв]ду показуе, що участь студенлв у художнш .творчост] щнна ще й тим, що вона виробляе у и учасшшв ннзку щнних життевнх якостен: оргаш'зовашсть, дисципл]ну, наполег-лпвкть у подоланш труднощ]в, умшня поводити себе перед ауди-тор^ею ! т. п.

Художня самод'шльшсть в умовах перифершиих педагопчних вуз1в республши е головною ланкою у формуванш худож1Йх сма-к]в 1 погляд!в студентов, без неУ не бу.вае жодного свята, урочис-того чи будь-якого шшого студентського вечора, зустр]ч], турист-ського походу 1 т. п. Участь у робот] колективгв художньо!" само-д]яльнст1 для 61 льшост1 студеит]в не е тимчаСовим захоплениям, а переростае в жнттеву необхишсть як у студентсыи роки, так 5 в педагопчшй д]яльностк

Перед студентськими самоД1'яльними колективами художньоТ самод]яльносп стоТть подв]йне завдання: майстершстю виконан-ня, тдбором високохудожнього репертуару резвивати 1 задоволь-нятп художш смакн та запнти 11 учасниктв ] студе1тв-слухач]в, а. таком озбропи мапбутнього вчлтеля левшшл знаниями, умениями ] навичками кер]вництва в]дпов]дними учшвськпми гуртка-ми художньоТ самод]яльност1 ] методикою проведения позаклас-ноТ роботи з естетичного виховання в рол] вчителя-внхователя.

У IV розд5л] Формування естетичноУ культури засобами нав-колишньоТ д]йсност] та трудовоТ д!яльностЬ> розкриваеться роль прнроди, середовшца, студентського побуту та естетичноТ д|'яльност1' у формуванш естетичноТ культури майбутшх учител]в. На основ) ц]л]сноТ' теор11 прекрасного в природ], розробленоТ' ще стародавшмн . фкюсофамн (Лукрецш, Де-

мокрЬ, Ар1стотель, Гераклит,. ГИфагор та ш.)., учшь та погляд1'в визначних педаго.пв, теори 1 практики макулих роков про воль природи в естетичному вихованн! (Я. А. Коменськин, Ж. Ж. Русо, Й. Г. Песталоцш, А. Дктервег, Ушннський К. Д., Макаренко А. С., Сухомлинський В. О. та ¡н.) проведено анал!з д1яльност1 педагопчних навчальних закладов по. формуванню естетично! культури майбутшх вчителгв засобами природи, та на основ! дослщження сформульоваото основш критери виюористан-ня природи у цьому процес!. Реалозацш педагопчно обгрунтова-них рекомендащй, як сводчить наше дослоджекня, можлнва лише при умов! належно! методично! шдготовки вчи;т.еля та внсоко! естетнчно! культури. Встановлено, що формування естетично! культури майбутнлх вчител!в засосами природи здшеню^ться у навчальному процеск 1) методами ! способами викладання наук природничого циклу; 2) за допомогою читання спецкурсов ! проведения спецсемшаров; 3) за допомогою написания дипломних ! курсових роб1т з дано! проблеми; 4) розкриття ше! проблем» в курсах педагопки, психолог!!', естетики, ф!лософи, еколог!!'., методик викладання фахових дисциплин та фундаментальних наук навчального плану. Вивчення досводу сводчить, що зпачну роль у розв'язаноп дано!' проблеми вшграе написания студентами дипломних ! курсових робгт. При чому, тематика цих робп досить р!зномаштна ! виконуються вони на змосто будь-яких дисциил!н навчального плану педагопчних навчальних заклад!в (психоло-го-педагопчн! основи формування естетично! культури засобами ппироди, естетичне сприйняття природи, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинськнй про виховання засобами природи, природа ! му-зика, природа ! 'поезоя, природа \ образотворче Мистеоотво, космос ! музика, спольшсть краен природи ! математики, ! багато он-ших).

Вивчення досвиу св!дчить, "що у багатьох педагопчних шети-тутах (Кривор!зький, Херсонський, Уманський, Черкаський, Ко-ровоградський та он.) читалися спецкур^и ! проводнлися спецсе-мшари з проблеми формування естетично!" культури студент!в та подготовки !х до естетичного виховання учшв засобами природи. За сво!м зм!стом вони класифшуються: 1) загальнопедагопчногс плану; 2) для вчител!в початдово! школи з драхуванням навчальних план!в ! програм факультету; 3) для майбутшх вчител!в дисциплш природничого циклу; 4) для студентов гумаштарнпх фа-

культет!в. 3mict програм спецкурс!в i спецсемшаргв враховуе специфшу кожного факультету.

Наше д0сл1дження дае шдставу стверджувати, що естетизашя сгудентеького життя (побут, оформления навчальних KopnycÍB, гуртожяткдв, територш, парыв, сад5в, тощо) займае вагоме míc-це у формуванн! загальио! естетично! культури майбутш'х вчите-Л1в. Доведено, що без цього компоненту процес формування за-галыю! естетично! культури майбутнього вчителя е неповнощн-пим.

Дослиження дало змогу встановити, що одним Í3 ефективних засоб!в формування естетично! культури майбутшх вчител1в е безпосередня еететпчна Д1яльшсть. У дисертащ! проанал1зовано види, структура естетично! дгяльност!, взаемозв'язок д1яльност1 з мотивами та ефективтстъ д1яльност! у даному npoueci. В ана-.'JÍ3i цього я&ища ми виходилл з цсихолого-педагопчного положения, що людина як суб'ект пращ, що шзнання i сшлкування фор-муеться в npoueci Д1Ялъносп, яка забезпечуе наукове засвоення джсност!, збуджуе штерес, почуття, емоцп, породжуе hobi потреби, актив!зуе волю, енергш, тобто все те, що е основою для роз-витку i ставлення ocoóhctoctí, становления професшного Д1яча (у нашому виладку педагога).

Але поряд з цим д!яльшсть виконуе цю роль в тому випадку, якщо вона педагопчно щлеспрямована. Ще не досить, щоб д1яль-HicTb була громадсько корисна, 'потр1бно, щоб вона задовольня-ла саму особист1сть, щоб вона задовольняла принайми! особист! його бажання та ¡деали. У досл1'дженш проанал13оваш ochobhí внди Д1ялыюст! у навчалыий та позанавчальнш робот1 (участь у художшй творчостт, участь в робот! ушверситепв культури, у робот! лекторив, художшх в!дд1лах факультепв громадських про-феай, клубах любителдв мистецтва, слухадня музики, в оргашза-Ui! виставок, естетичних екскурс1ях, ¿^формащйно-творчих об'ед-наннях, виставках «сво!ми руками», фотовиставках, усних журналах, участь у КВК художнього 3MicTy, написашп курсових i контрольних po6ÍT, конкурсах художньо! самод!яльносп тощо), як! ефективно сприяють_ формуванню естетично! культури май-6yTHÍx учител1в.

Проведене нами дослиження з формування естетично! культур и майбутшх вчител1в в icTopii педагопчних навчальних закла-д1в дозволяе зробити висновки двох в!шв: I — загальш та II — внсновки-рекомендаци.

I. Загальш висновки;•

1. У дореволющйний перюд (1860—1917 рр.) теоретичш й практичш основи формування естетично! культурн майбутнього вчителя, обгрунтування мети завдань } необхщносп. розв'язання ц.1еТ проблеми були розроблеш представниками прогресивно! пе-дагопки К- Д. Ушинським, Л. М. Толстим, В. П. Острогорськнм, М. I. Пироговим та ¿и. визначними педагогами. Окрем1 аспекти ще! проблеми знайшли свое вщображення у творчосл дореволю-цшних револющоиер1в В. Г. Белшеького, М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова. В 'УкраМ значпий вн'есок у постановку та розв'язання д1е1 проблеми внесли Т. Г. Шевченко, I. Я. Франко, Леся Украшка та ¡н. Великий вплив на формування естетично!

•культурн майбутнього вчителя зд}йснювала також церква як змш-том релтйно! в1ри, так 1 широким залученням студентов до цер-ковних обряд!в: сшву в церковних хорах, релшйних ход1в, вш-чання молодих, оформления церкви, на велик! свята тощо. Погляди видатних прогресивних педагопв 1 громадських д1ячт цього иерюду на проблему формування естетично! культурн вчителя та практичш шляхи !х реал!зацп являють собою значний педагопч-ннй та ¡(^.оричний ¡нт.ерес. Набууш досвщ педагог1чних навчаль-них заклад1в розглянутого нами пер ¡оду в1дповщно до нових ¡с-торичних обставии 1 завдань був критично використаннй у наступ-Ш роки.

2. Завдання, мета, форми 1 методи , формування . естетично! культури в 19:17—1941 рр. визначались Мшстерством освоти Ук-ра!ни, партшними; комсомольським'и I профсшлковими оргашза-щям.и. У зв'язку з цим .характер ус.1х видав д1йльност1 Щодо формування естетично! культури, майбутньбго вчителя набули полгти-зованого' злис'ту, особливо яскраво це вйя&илось/'у ч30-п роки у перюд формування культу особи Ст'алГна. До\:л!дженИясвгдчи^ъ, що у 20-1т ро££1 вс1 види 'ест-етичноТ;даяльноЬт}' педвуз1в йабували-б1"ль|11 демократичного спрямува'ння як у навчальному, так л 'по-занавчальному процесь' ДЧяльшсть. педвуз1в з естетичного' вихо-вання цього перюду заслуговуе особливо! уваги,1 а набутйй досвгд' не втратив свого значения ¡'в наш} час« при шд[*отов'ц1 вчитель-' ських кадр1в.

3,,В. основу дЫльност! .педаго^чних ,вузш Укра!ни дцодо'фор-мува'иия естетично! культурн йаибухнього вчителя ,(194'|—1980 рр.) були покладеш програмп, навчальш. плани, .адеУрдичщ''рекр,ме!Н

Д'ацп, листй, накази Мшстерсгва осв!ти, а також постанови парта н уряду з ¡деолопчннх та освших проблем. Вважалось, що методологГчною основою, теоретичною шдвалиною для розв'язан-ня поставленоГ проблемн повинен бути курс марксистсько-леш'н-сько'Г естетнки, на основ1 якого повинш розгортатися ¡нни види навчальноГ 1 позанавчальноГ роботи з формування естетичноГ культур« майбутшх учител5в.

Характерною особливктю цього перюду було широке залучен-ня до розробки зм1сту, мети, завдань, форм 1 методт формування естетичноГ культури студентськоГ молод1 значноГ юлькосто фь лософ1в, педагопв, психолопв, соцюлопв. Проблемн формування естетичноГ культури студентства широко обговорюються на наукових конференции,, сторшках перюдичноГ преси.

МЫстерство освш1 того часу сприяло масовому розвитку по-занавчальних форм естетичноГ д1яльносп у вузах: факультетов промадських професш (ФГП), уш'верситет культури, факультативов, лекторпв з мистецтва, розвитку студентськоГ художньоГ >са-мод1яльност1 ! т. ш. При Мшстерств! осв^и створюеться всеук-раГнськнй кабшет, а в педвузах — ¡нститутсью кабшети естетич-ного внховання, ям стають оргашзащйно-методичними центрами в реал1зацн завдань формування естетичноГ культури майбутшх учител1в.

4. Теор1я 1 практика д1яльносп педагопчних вуз1в у Ц1Й галу-з1 свщчить, що науковщ, методиста, оргашзатори у вс1 перюди прагнули розробити певну обгрунтовану науково-педагопчну систему як сукупшсть певннх взаемозв'язаних >М1Ж собою елеменпв (еташв), що забезпечу,вали б формування естетичноГ культури майбутшх учител!в. Послдовшсть еташв, обгрунтування мети, завдань, змгсту 1 форм естетичноГ д1яльн<жуп у кожному з них дають змогу педагопчним вузам ознайомитися з досв1дом мину-лих поколпщ та врахувати його у сучасшй теорЛ' 1 практищ щодо формування естетичноГ кул&тури майбутнього вчителя.

Естетнчну культуру майбутнього вчителя на вах етапах вва-жалп оргашчною частиною культури людства взагаль Естетнчну культуру визначають як сукупшсть уах тих сторщ матер1алыю-го, духовного й художнього життя сустльства, яш безпосередньо вплнвають на формування у його члетв специф1чних духовних сил, спрямованих на створення П споглядання) конкретно-чутте-вих шнностей за законами краен. Естетична культура вважаеться одним ¡з важливих стимул1в людськоГ д1яльносп Г поведшки, стпТ-

кою потребою шукатн I створювати красу у вс}х сферах свое! дЬ ялыюсп (гр1, навчанш, пращ, побут1, професшшй д1яльност1).

5. Осшльки естетична культура окремо! особи не е природже-пою, а виховуеться протягом усього п життя, в процеа гри, пра-_ щ, споглядання, р1зних внмв Д1ялыюст1, розум!в та .историчного шзнання навколишньо! д^яльностт, то вона завжди, на вах ета-пах розвитку людського сусшльства, була важливим об'ектом пе-дагопчно! науки. Дослщжено, що естетична культура вчнтеля до-сить багатогранна т включав морально-естетичну культуру, культуру почугпв, емоцш, естетико-мовну культуру, творче ставлен-ня до свое! професи, володшня методикою естетичного вихован-ня учшв у навчально-виховному процесс школн, естетпку побуту, сшлкування, зовшшнього вигляду ТОЩО.

6. На протяз! вс!х рок1в педагогична наука, шшльна практика вимагали в;д випускшшв педагопчних навчальних заклад1в ви-сокого р1вня шдивщуально! естетично! культури як ноая, так I «трансформатора», шдростаючому поколшню свого естетичного досв1ду. Психолого-педагопчна наука вважае, що формування естетично! культури майбутнього вчителя вщбуваеться на. кожному етащ його становления, але студентсыа роки е найбЬтьш спрнятливими для формування естетично! культури вищого ршня I в ц5й галуз1 протягом багатьох рошв прагнула визначити змкт, мету, завдання, форми 1 методи роботи як для формування твор-чого ,р1вня естетично! культури студентсько! молодо так 1 шдго-товки !! до розв'язання завдань естетичного виховання учшв.

7. У рамках дшчо! системн шдготовки педагопчних кадрдв формування естетично! культури майбутшх вчител1в в окремнх вузах носить стихшний (особливо у позанавчалыпй д1яльностг) [ тому не завжди ефективний характер, що вимагае. вЦ Мипстер,-ства осв1ти, вищих педагопчних заклад1в розробки ч1тко! науково-обгрунтозано! системи д1яльносп' у щй галузь Матер1али прове-деного дослщження можуть бути ефахтнвно використаш при роз-робщ та. удосконаленш ше!- системи.

II. Висновки-рекомендацп:

3 досвщу Д1яльност1 дореволюцшних педагопчних навчальних: заклад1в по формуванню естетично! культури та естетично! шдго-товкн майбутшх вчител1в (I роздш, 1860—1917 рр.) заслуговують па увагу та можливкть !х використання в сучасних умовах таш внсновки - рекомендацп:

1. Прагнення до науково-педагопчного обгрунтування мети, завдань, форм 1 метод1в формування естетичноТ культур и майбут-шх учител1в на з'Тздах директор1в педагопчних навчальних закла-дш 1 семшар1'в, педагопчних радах шститутов, на стор1'нках педа-гопчноТ преси та прийняття постанов з проблемних питань даного пронесу.

2. Умпшя ! прагнення широко використати чуттево-емощйну сферу вихованщ'в при проведении р1зномаштних урочнстих актов: при вручешп днплом!в, при встуш до вузу, зустр1чах випускншпв, шд час святкування ювьтейних дат, участо у церковних хорах I мо-лшш, а також при проведенш музично-лпературних та вокальнпх вечор!в. Досягалось усе це широким залученням урочистого хорового, вокального, духовного сшву', музики, художнього читання, жнвопнсу та ааиих вид1в мистецтва; "

3. Цшеспрямована робота педагопчних рад деяких закладов розумно I рацюиально заповнити вшьний час студентов р1зними видами естетичноТ Д1ялыгасп (участь у церковних хорах, у хоро-вих, вокальних, драматичних колективах, гуртках лшлення, малю-вання, ручноТ пращ, в екскураях, присутшсть у храмах при бого-служшш тощо);

4. Педагопчна щлеспрямовашсть при ш'дготовщ 1 проведенш доснть популярних у той час музично-л^ературних 1' таицювальних вечор1в при активнш участо широкого кола студентов 1 викладач1в, залучення до щеТ роботи студентов у рол1 кер1вник1в, виступи на них вечорах студентов з доповЦями 1 рефератами з проблем естетичного та морально-етичного виховання; запрошеиня на вечори вчнтел1в таищв, проведения сшльних вечор1в з пмназистамн та уч-нями ¡нших навчальних заклад1в;

5. Спроба розробити вимоги до випускнншв педагопчних навчальних заклад1в у галуз1 естетичноТ шдготовкп як загалышх для всьх учител1в (вивчення предметов естетичного циклу: ¡сторп мистецтва, ¡стори естетичного вчення, методики естетичного виховання, сшв{в, музики, виразного читання, умшня малювати, кресли-ти), так 1 до вчител1в окремих сиещалыюстей (фмолопв, ютори-к('в, математию'в тощо);

6. Розробка ! прийняття статутов музичних, хорових, вокальних, драматичних та ¡нших творчих колектошв, що визначали програ-му Тх д\ялыюсто, права 1 обов'язки Тх члешв;

7. Введения у навчальш плани педагоп'чних навчальних закла-

предметов естетичного циклу: ¡сторп мистецтва, ¡стори естетич-

ного вчення, спецкурс1в, спецсем5нар1в з мистецтва, викладання СП1В1В, музики, малювання, лтлення, виразного читаиня, а також методичну подготовку в курсах педагогши, психологи, ¡сторн пе-дагопки, у фахових методиках викладання, написания реферат ¡в з проблем естетичного виховання;

8. Випуски «Известий», збо'ршшв, спогад1в студентш та виооуск-нишв онституту, в яких поряд з шшими материалами публ1кувалн-ся найкраии реферат» з проблем естетики, естетичного виховання, опис музично-л1тературних, вокальннх, танцювальмих вечор1в, уро-чистих акев, назначения юволейних дат видатних постов, ппсьмсн-иишв, композитор1в, д1яч!'в науки, культури [ особливо ювьлейннх дат визначних д1яч1в, життя якнх пов'язане з ¡нстнтутом.

Анал1'з теорп 1 практики формування естетично! культури ман-бутшх учителов у педагогочних вузах Украони 1917—1941 рр. дае ш'дстави сформулювати тако висновки-рекомендацоо:

1. На основ! завдань естетичного виховання .учоив загальноос-вотшх шюл у теор1о 1 практицо педагогочних вуз1в визначалися мета 1 завдання щодо формування естетичноо' культури майбутнього вчи-теля та шдготовки його до естетичного виховання учнов: озброення певною системою знань з естетики, ознайомлепня ¡з скарбннцямн сотового та украшського мистецтва, лператури, з ¡стор1ею естетичного вчення, виховання естетпчних уявлень, погляд1в, смаюв у тосному зв'язку з формуванням творчих прагнень до краен 1 п ство-рення, озброення теор1ею ! практикою естетичного виховання учоив.

Отже, у позитивному доев ¡до естетичного виховання студеипв педагогочних вузов УкраТни в цей час простежуеться емшрично сформована система подготовки майбутнього вчнтеля як певши"! порядок навчально-виховно! роботи, покликано! шдвиоцнти загаль-нин ргвень естетично! культури студентсько! молод! педвуз1'в ! п!д-готувати о! до уеш'шного зд!йснення завдань естетичного виховання опколяр!в.

2. При оргашзацп формування естетично! культури манбутопх учител1'в органн народно! оевто, в!тчизняна педао'ог!ка сниралася па фолософське 1 педагопчне вчення про роль мистецтва в жнтто суспольства, визначаоочн його як одну ¡з форм сусшльно! св!домос-т!, особливу форму п!знання людиною дшсност! з урахуванням того, що мистецтво, вщображаючи дшешеть у художшх образах, впливае на полшочний, -моральний, культурний та естетичний р1-

вень народу, сприяе формуванню в особистосп естетичного ¡деалу, смаку, здатноси спрнймати красу навколишнього св!ту, одержува-тп В1"д не! насолоду 1 брати посильну участь у !"! створенш.

3. У позитивному досвш формування естетичноТ культури ман-бутшх учител1в 20-х 1 30-рокш можна видьтитн головш тенденцп, значения яких, актуальш' в сучасннх умовах:

— педагопчна спрямовашсть роботи з формування естетичноТ культури, естетичного виховання та естетичноТ шдготовки у вах лапках иавчалыю-виховного процесу;

— т1сний зв'язок навчальноТ ! позанавчалыю! роботи з естетичного виховання;

— едшсть естетичноТ шдготовки та естетичного виховання маи-бутшх учнтел!в;

— диференщашя вЫе! системи естетичного виховання з ураху-ваниям проф1лю роботи майбутнього вчителя 1 оптимального вп-користання естетичних можлнвостей навчальних плашв та програм факультет1'в;

— едшсть естетичноТ шдготовки 1 безпосередньоТ практпчно'Т роботи студент1в шд час педагоично! практики в школ!, в лтих учшвських таборах, пЦ час громадсько'Т д1яльност1 у перюд лтпх кашкул, а також в ¡нших видах громадсько корисноТ роботи;

—■ охоплення естетичного д1яльн!стю максимально! кшькост1 студенлв при кер1вшй рол1 ректорату, кафедр, громадських сту-дентськнх оргашзащй та об'еднань.

4. У навчальному процеа ця робота регламентувалася навча-льними планами 1 програмами вуз1в з урахуванням завдань школи у галуз! ! завдань шдготовки всеб1чио гармошйно розвинено!, ес-тетично внховно! особнстост! вчителя ! зд1йснювалася з допомогою вивчення мистецтвознавчих дисциплш, педагопки, психолог!!, фа-ховпх предмете 1 методик !х викладання.

5. Позанавчальна д1яльшсть у педагопчних вузах Украши бу-ла суттевим продовженням 1 важливим доповненням процесу формування естетичноТ культури манбутш'х учителш, шо проводи-лася у навчальному процесс Вся позанавчальна робота з естетичного виховання студенпв у межах Украши спрямовувалась Цент-ральним бюро пролетарського студентства УкраТни (ЦБПСУ)).

Безпосередньо у педагопчних вузах центром з формування культури естетично! студенпв став студентський клуб.

6. Студентсьш гуртки художньо! самод1яльносп, що функщону-вали при студентських клубах, були одн!ею з найбиьш масових н

ефективних форм залучення майбутшх учител1'в до естетичноГ д1я-льност]. 1х робота характеризувалася такими особливостями:

— масове залучення до гуртково! роботи студентськоТ молод!;

— п!дготовка учасниюв гуртыв до керовництва гуртками та ш-шими видами мистецтвознавчо'1 роботи в школах 1 сшьських клубах;

— .подготовка сп!льиими зусиллями вах гуртк!в вузу багато-жанрових лтературно-музичних компознцш, свят мистецтва, кар-иавал1в, тематичних вечор1в тощо;

— об'еднаиня навколо себе хоровнх та шшнх колектнв!в м!ста для сшльних вистушв под час великих свят й ¡нших масовпх захо-д!в;

— шдготовка концертних програм ! тематичних лекщй-концер-

ттв;

— встаиовлеиня творчих зв'язк!в з Д1ячами мистецтва, ознаном-лення учаснишв художньоУ самод!яльносп з творчктю внзиачних д!яч1в мистецтва, сучасним станом, теч!ямн ! напрямками розвит-ку мистецтва;

— культурне шефство над сшьськими 1' робггничимп клубами, хатами-читальнями, школами, дитячими садками;

— активна участь у пропаганд! мистецтва серед робшшчо! та уЧШВСЬК01 МОЛОДО ! т. ¡и.

7. Значну роль у стаотвленн! й розвигку, оргашзацшно-мето-дпчному кер1вництв! та актив1заци позанавчальних форм 1 методов процесу формування естетичноГ культури майбутшх учнтел!в в!д!грали;

— п'ершдичш республ1'канськ! конференцп з проблем формування естетичноо культури студенпв;

— певний досв!д дпференц!йованого планувания цоео роботи за курсами з урахуванням майбутньоГ спещальностм випускника, роз робка р1чних плашв щео д1яльност1;

— педагопчно-естетично спрямована робота «Ун!верснтет!в культури», що виникли [ функцюнували у педагопчних вузах Ук-раони з середини 30-рок!в;

— систематичний обмш доевщом роботи з цього приводу на сторшках студентського украшського журналу «Студент революций;

— оргашзащя сощалктичного змагання м1ж иедагог!чнимн вузами УкраГни .з проблем естетико-художньоо роботи серед студентов, де передбачався щлий комплекс заходов з формування естети-

чно1 культури студенгсько!' молод! та практичне кер!внпцтво ним з боку республп<анського комгтету змагання вуз1в ! техткум1в;

— створення при шстнтутах «Штаб1в культпоход1в», яю пронн-зувалп естетнчнимн вимогамм в<п сфери студентського життя, на-вчапня, змкт культурно-масовоУ роботи, поведшку, побут тощо;

— огляди-конкурси студентських художшх колектив1в та шди-В1дуальних виконавщв, фестивал! студентсько!' художньо!" творчеств

— диспути, чнтацью конференцп з питань лператури, мистецт-ва, культури; проведения музично-лггературних вечор1в, зустр1чеп з дгячами мнстецтва 1 л^ератури; оргашзащя культпоход1в у театр», щно; проведения тематичних студентських вечор1в, збор^в, лекцш, екскурсш до музеУв, на виставки 1 т. п.;

— ор1ентащя студенпв на самоосв1ту в галуз1 естетичноУ культури за допомогою розробки кожним студентом плану-мппмуму на ва роки иавчання в ¡нститут1;

— конкурси на кращий сценарш кшофьчьму про студентське життя, студентську шсню, фенлетон, фотозшмок, в1рш тощо;

— студентсью свята, прнурочеш закшченшо навчалыюго року, до якого активно готувалпся як гуртки художньо!" самод1яльност1, так \ окрем! виконавщ;

— використання студентських кашкул для оргашзацп культурного вщпочинку 1 залучення студенев до культурно-масових захо-д1в;

— методична шдготовка випускниюв до використання кшо в естетичному вихованш учшв;

— екскурсп студентов у культурно-полггичн1 центри краУнп для озпаномлення з культурними ценностями: музеями, архкектурни-мн та ¡сторичними памятниками, культурними закладами 1 т. ш.

Характерною особливгстю роботи щодо формування естетичноУ культури вчителя у навчалыю-виховному роцеа педагопчних вуз1в УкраУнн в 1941 — 1980 рр. бу-ло:

1. Зпачне посилення уваги до ц5еТ проблеми з боку Мш1-стерства осв1ти УкраУни, парпйних, профсшлкових 1 комсомольсь-ких оргашзацш, про то свщчать проведен! науков1 конференцп, наради, сем!нари, накази, методнчгп листи, постанови Мшстерства освЬи з питань естетичного виховання студеппв та формування загальноУ естетнчноУ культури.

Значну роль у формувант естетично! культури майбутшх уЧител1в вццграло введения факультативних курав естетики й ети-кн, як1 стали у цей перюд фактично обов'язковими для вс1х студенев педагопчних вуз1в. Незважаючи на те, що програма курсу естетики була надто ¡деолопчно спрямована, все ж таки бьтьша частина програми була ор!'ентована на формування загально! естетично! культури студенлв педагопчних вуз1в з урахуванням профипо майбутньо! педагопчно! д1яльност1 випускника.

3. Заслуговуе на увагу I те, що до розробки теоретичних 1 прак-тнчних проблем формування естетично! культури майбутшх учите-л1в у цеп перюд залучаеться значна юлью'сть учених: ф1лософ1в, соцюлопв, педагопв, психолопв, про що свтдчать матерг'али нау-кових конференцш, фундаментальш пращ 1 методичш публшацп у вс1х видах сощально-педагопчно! перюдично! преси.

4. Велику позитивну роль у формуванш естетично! культури студенпв педвуз1в вццграв проведений у 1957 рощ VI Всесв1тнш фестиваль молод1 1 студент1в у Москву якому майже протягом року передувала досить активна масова робота щодо залучення студенпв до р1зних вид1в художньо! творчосп в академгрупах, на факультетах, в ¡нститут1, м1ст1, област1 I т. ш.

5. Анал1з св^чить, що значну роль у цш справ1 вшграв ство-ренпн при Мш1'стерств1 осв1ти республжанськин кабшег з есте-тичного виховання, який у своТй д!яльност1 акцентував увагу на кеобхЦност1 пщнесення загального естетичного р1вня культури студенлв, брав активну участь у розробщ методичних матер1ал1в, проведенш наукових конференщн, чптань, семшар1в, нарад тощо.

6. У тднесенш загального р1вня естетично! культури майбутшх учител1в, удосконаленню змкту, форм \ метод!в позитивну роль в1-;играли перюдичш комплексш перев1рки навчально-виховно! робо-ш педагопчних вуз1в, де обов'язковою частиною переварки був роз-;пл про оргаш'зацио естетичного виховання студентсько! молодь Так1 перещрки 1 розроблеш на !х основ1 методичш рекомендацп, шдготовлеш накази Мшютерства осв1ти спрняли шдвищеншо в1д-пов1дальност1 I загального р1вня роботи ректоралв з проблем естетичного виховання майбутшх учител!в.

7. Позитивно вплинули на масове залучення студенлв до р1зних внд1в творчо! естетично! д'шльносп проведен! Млшстерством освп-и Украшн в 1967 I 1970 рр. огляди художньо! самод!яльност1 студен-т'ш педагопчних. вуз1в та учшв педучилищ. Вони спрнялн подаль-шому розвитков1 художньо! самод1яльност1, залученню до не! ши-

рОких студёнтських мае, пщнесенню Тх художнього р!вня i вико-навсько! MaiicTcpnocTi, розвнтков1 Bcix жанр!в самод1яльност1, а також виявленню талановито! студентсько! молодь

8. Неош'ненну роль у формуванш естетично! культура студептш педвуз1в выиграли створеш при педагопчних вузах зпдно з наказом Мип'стерства освш! УкраГни «Кабшети естетичного вихован-ия» (1967 р.), ята стали оргашзащйними i методичними центрами естетико-виховно! роботи серед студентов.

9. Пров1дну роль у формуванш естетично! культури в нозанав-чалыпп впховшй /ияльпосто вдаграли ушверситети культури, ху-дож1п видкш факультетов громадськпх професш (ФГП), лектора з мистецтва, клуби любнтел1в мистецтва, клуби слухання музики, CTßopeni при вузах картшпп галере!, виставки, шформащйш твор-4i об'еднання з естетики i мистецтва, самоосв^а студентов, oprani-30Bani дш мистецтва в ¡петиту™, виставки «сво'ши руками», дитяч1 художш студи при вузах, уеш журнали, клуби вннах^ливих i kmit-ливих (KBl\), факультативш курен з естетичного виховання, огляди художньо! самод1яльносто в систем! «академгрупа — курс — факультет — шетитут».

Проведене дослщження дозволяе нам на основ! досв^у сфор-мулювати ocnoBni принципи д!яльносто педагопчних навчалышх заклад!в по формуваншо естетично! культури маибутшх вчител!в, тобто сформулювати 0CH0BHi вихщш положения, що визначають Teopiio i практику даного ироцесу. Вдоначимо, що в оргашзащц! дь яльносто д!яла загально вщома система принцишв: зв'язок виховання з життям, з практикою, послщовшсть, систематичш'сть, ед-nicTb i неперервшеть виховних вплив1в, врахувания bikobhx та ш-див1'дуалышх особливостей, виховання в колектив! й через колек-тив, едн1сть вимог i поваги до особистост1 та iinui. Bei щ принципи до певиоГ Mipn були використаш в npoueci формування естетично! культури студентсько! молод!. Але KpiM них, як евщчить дослщ-ження, було"зад1яно ряд специ(}нчних для формування естетично! культури принцишв:

1. Принцип загальносто формування естетично! культури, естетичного виховання i художньо! освш!. Як ми уже говорили внще, виховна сила мистецтва досить велика. Бона завжди залишае слщ у евтоогляд!, поглядах, поведшщ, у ставленш до життя, до. людей, до явнщ навколишнього CBiTy, природн, е важливим стимулом со-щально! aKTHBiiocTi та життед!ялыюсто. Наявшсть цього принципу Еиклнкана тим, що мистецтво проникав у Bei сферн студентського

>киття, активно впливаё на чуттеву та емоцшну сфери, бере актив-ну участь у формуванш св1тогляду, естетичних 1' наукових уявлень про життя. Тому педагопчш навчалып заклади повинш охопнти сстетичннм та художшм внхованням уах студенев незалежно вщ 1х зд{бностей, нахшпв, розвивати 1 вдосконалюватн 1'х.

2. Принцип едност1 вЫх сторш виховного процесу: розумового, трудового, морального, естетичного \ ф!зичного. У реал1зацп цих складовпх гармошйного розвитку особистост1 повинш бути прнсут-шми елемеити краси: у навчанш (почуття задоволення вщ процесу добування знань), у моральному вихованш, краса вчинюв, поведшим, звичок, ставлення до товариинв), у ф1зичному (краса вико-нання спортивних, ф1зичних вправ, музичний супровщ), у трудовому (естетичне задоволення, оформления, форма, забарвлення то-то).

3. Принцип комплексного впливу мистецтва 1 його взаемодш з основами наук. У мистецтв! закладено великий тзнавальний по-тенщал, тому воно взаемод1е з основами наук, полегшуе процес ш-лпания, виконуе функцп демонстраций шюстращГ, допомагае розвивати абстрактие мислеиня, мову, пам'ять. Особливо велика роль мистецтпа на стадп конкретно чуттевого сирийняття. Але головне поляга?. в тому, що мистецтво на будь-яюй стади становления осо-бистост! розвивае розумов1 снли \ формуе 1х науков1 уявлення про навколишшй св!т, формуе почуття, емоци, волю.

4. Принцип творчо! самод1яльност1. Роль мистецтва. в естетич-ному вихованш не можна звести до його сприймання. Студенти за своею природою сощально активш, вони прагнуть до Д1'яльносп, у тому числ1 1 в галуз1 мистецтва. Участь у р1зних видах художньо! самод1яльност1 доснть приваблюе Тх, захоплюе нею, тренуе творч1 силн, виховуе в них щлий ряд естетичних моральних, трудових, фь зичних якостей. Розвиваючи сво\' творч1 зд1бност1 в певних галузях мистецтва, майбутшй вчитель виробляе творчий характер ставлен-пя до будь-якоУ справи.

5. Принцип естетики студентського життя, естетично!' оргашза-цп вс1е1' д1яльностг Естетичне виховання у сучасних умовах вихо-днть далеко за рамки лише мистецтва. Творити прекрасне в мис-тецтв1 може не кожний, але творити прекрасне у вс1х видах повсяк-ден.ноТ дальности в житт1 повинш умт! век Звичайно, щ якост1 не шшикають сам! по соб1, 1х формування у людини на все життя повинно починатися з раннього дитннства. Тому школа, ВНЗ повинш зробитн людське життя гарним. Естетизащя студентського життя

передбачае внсокий художшй р1вень оформления шституту, ауди-тор!Г, подв1р'я, м1ста, села, вулиць, спортмайданчиюв, домашньоТ обстановки, красу одягу, людських стосунюв, вчинив, поведшкн, високий естетнчний р1'вень уа'х виховних заход1в, чистоту та порядок на паре, в аудиторп, гуртожитку. Естетичне оточення сприяе реал1зацп завдань формування естетичноГ культури студенев.

Творче використання дночих принцишв та розглянутих нами специф1чннх принцишв естетичного виховання можуть стати основ-ннми для побудовн ефективноГ система формування естетичноГ культури майбутшх вчител{в.

Поряд з вищеперерахованими висновкамн-рекомендащями та досл^женими принципами формування естетичноГ культури майбутшх учител1в можна рекомендувати Мшстерству осв1ти 1 педа-гопчним вузам:

1. Включити у навчальш плани педагопчних навчальних закла-д1в обов'язков! науков1 курен з естетики та етикп, яю е теоретичною основою для формування естетичноГ культури майбутшх учи-тел1в. Бажано, щоб вони вивчалися паралельно або теля внвчен-ня фьтософн I психологи. Поряд з цим передбачити спецкурси I спецсемшари з Ц1€1 проблеми з метою тдготовки майбутшх учиге-л1в до реал1зацп завдань естетичного виховання иа робочому м1с-Ц1 вчителя-вихователя.

2. Враховуючи особливе призначення вищих педагопчних навчальних заклад!в, як1 покликаш здшенювати шдготовку не лише педагога - знавця свого предмета, а й ноая високоТ ¡нтелектуаль-но! морально'/, естетичноГ 1 ф!зичноТ культури, необхщно залучатн до складу ком1'ай для складання навчальних плашв 1 програм нау-ковщв АПН Украши, провццшх учених у галузГ пенхолого-педаго-пчних наук ¡нщих навчальних \ наукових заклад1в та впроваджу-вати в дно щ державш документи ельки теля Г'х згодн 1 рецензп. Участь науковщв у розробщ навчальних плашв 1 програм забезпе-чнть реал!защю виховного принципу навчання, 1 зокрема формування естетичноГ культури у процеЫ вивчення у&х дисципл['н нав-чалыюго плану, а не лише естетичного та гумаштарного циклу.

3. Необхино шднесги виповиальшеть ректорату за оргашза-цпо виховноГ роботи з майбутшми вчителями взагал1 1 формування естетичноГ культури зокрема, вид1ливши для виконання щеГ важ-ливоТ функци у кожному вшцому навчальному заклад1 проректора з виховноГ роботи. Необхщшсть цього викликана ще й тим, що

в останш роки вЦ виховно! роботн з1 студентами усу-нулися дпоч1 рашше студентсью та тш1 громадськ! оргаш'зацп.

Внникае необхщшсть на основ! досвщу минулого та сучасних завдань у кожному навчальному закладь розробитн науково об-грунтовану систему формування естетично! культури майбутшх учнтел1в, яка б забезпечувала: а) належнин обсяг естетично! ! ху-дожньо! освети; б) необхщнии р1вень теоретичних знань з естетики; в) формування знань, умшь ! навичок з методики оргашзацп естетичного внховаиня учшв; г) систематизацпо ! закршлення набутих теоретичних 1 практичних знань, умшь { навичок пщ час педагогично! практики, шефськш та громадськш робот! з дпьми; д) .взае-мозн'язок курс1в естетики та естетичного внховаиня з педагопкою, пснхолопею, естетикою, ¡стор1ею Украпш, народознавством, фахо-вими методиками та шшими науками.

4. Поновити у вах иедагоп'чних навчальних закладах д1яльш'сть кабшепв естетичного виховання студегтв, яш виправдали себе у 70-т1 роки як оргашзащйш та методнчш центри формування естетично! культури майбутшх учител!в. Забезпечити !х необхщнимн засобами та комилектащею кадрами вщповщно до «Положения» про ного функщонування.

5. Всшяко стимулювати 1 шдтримувати традицшш форми (вопи мають забезпечувати формування естетично! культури майбутшх учител1в), яш склалися протягом багатьох рошв д1яльност1 педа-гопчних вуз1в: университет» культури, художш вщдши ФГП, лек-тори з мист'ецтва, клуби любител1в мистецтва, клуби слухання кла-сично! музики, усн! журнал», дш мистецтва, художш виставкн «своУми руками», художньо-естетичш КВК, створювати при ¡нстн-тут1 картинш галере!, худож!п студ!!, проводит 'диспути, конфе-ре.нци, екскурсш \ т. д.

6. 3 урахуванням того, що студентська художня самод!яльшсть протягом ус1х рошв була досить ефективним засобом формування естетично! культури майбутшх учител1в необхщно створити в кожному педвуз! сприятлнв! умов» для розвитку вс1х вид1в художньо! творчо! д!яльност! ! залучат» до !! учасп максимальну юльшсть студенев, створивши таш умови, щоб кожей студент протягом на-вчання в шституп був охоплени» цим видом д1'яльносл. Для сти-мулювання розвитку студентсько! художньо! самод1яльност! бажа-но, щоб Мшютерство осв1ти сшльно з профсшлковими оргашза-щями та врахуванням досвщу минулих рокщ;

а) оргашзовувати протягом 3—5 рошв всеукрашсыи огляди худож-пь01 самод1ялыюсп студентов педвуз{в як комплексного плану, так г за окремими жанрами; б) щороку проводитн у вах вузах огляд художньо! самод1яльносл в систем! «група — курс — факультет — шститут»; б) передбачити у навчальних планах музнчно-педаго-пчних факультепв музнчно-педагопчну практику в академ1чних трупах ¡нших факультет!в ¡нституту; в) оргашзувати випуск спе-щально! лкературм на допомогу студентськш художнш самод1я-льноси та ¡н.

7. Практикувати за досвщом минулих роюв проведения нау-ково-практичних конференщн, нарад, снмпозиум!в з щеТ проблемн за участю науковщв, викладач1в та практичних пращвншав.

8. За досвщом минулих роюв ! особливо дореволюцшного пе-рюду прагнути при проведенш вах урочистих акт1в та ¡нших внхов-них заход!в широко використовувати чуттево-емощйну сферу сгу-денпв, включати в процес виконання державного лмну, символжу, атрибута, урочистий хоровий ств, а також музику, кшо, жпвопис, виразне читання та пши види мистецтва. Прагнути рацюнально { розумно заповнити вьтьний В1д навчання час студенпв р!зннмн видами естетично! д!яльностк

0СН0ВН1 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ ВИСВ1ТЛЕНО У ТА.КИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ АВТОРА.

1. Монографи, науково-теоретичш поЫбники:

1. Формуваяня естетичноТ культури майбутшх вчител!в (ктори-ко-педагопчнпй аспект, 1860—1970 рр.) — Ки!в, 1995. Монограф1я,

11, 6 др. арк.

2. Естетичне та трудове виховання молодших школяр1в. Навча-льшш поабник для студенпв педагопчних факультет, вчител1в початкових клас1в, виховател1в труп продовженого дня. — Кит, 1994 — 6,3 др. арк.

3. Виховання культури поведшки молодших школяр1в. Поаб-ннк для студент педагопчних факультет та вчител1в початкових клапв. — КиТв, 1993. — 5,8 др. арк.

4. Практикум по педагогической технике. Учебное пособие для студентов педвузов. — Кировоград, 1981 — 4,2 др. арк.

5. Сочетание методов обучения в учебном процессе. Навчалышй поабник для студент. Кировоград, 1986. — 3,7 др. арк.

6. Формирование эстетической культуры будущего учителя. Часть коллективной монографии «Музыкально-эстетическое воспитание школьников на уроках и во внеклассной деятельности» // Депонировано в ОЦНИ «Школа и педагогика». 29.07.90. № 244—90 — 35 с.

2. Статт1 в наукових збфниках 1 журналах.

1. Про естетичне виховання студент. // Науковип зб1рник «Естетичне виховання радянсько1 молодЬ>. — Донецьк, ДДУ, 1967, — 6 с.

2. Про роботу кабшепв естетичного виховання. // «Радянська школа», — К., 1972. — № 10. — 5 с.

3. Будущему педагогу эстетическую подготовку //. «Партийная жизнь», 1969. — 7 с.

4. Майбутн'1 вчител1 — пропагандист музики. II «Музпка. — К. 1971.—№5,— 2 с.

5. Вопросы эстетического воспитания в дореволюционных педагогических учебных заведениях. II Сб. «Вопросы эстетического воспитания в школе», - М-: НИИ ХВ АПН СССР, 1972, - 21 с,

6. Элементы эстетики в пбдгбтбвке учителя физической культу-эы. // Научи, сборник НИИ ХВ АПН СССР. — Вып. X., 1972, — 18 с.

7. Эстетическое воспитание студентов педагогических институтов в 20-е годы. // Научный сборник НИИ ХВ АПН СССР, 1973, — 10 с.

8. Факультативные занятия по эстетике. // Сб. «Факультативные занятия в средней школе» — М. «Педагогика», 1973. — 9 с.

9. Восприятие музыки как педагогическая проблема. II «Почат-<ова школа» — К., 1976. — № 5. — 2 с.

10. Системный подход к эстетическому воспитанию студентов. II Научный сборник НИИ ХВ АПН СССР. — М., 1978 г. — 18 с.

11. Кдровоградськии державний педагопчний шетитут ¡м. О. С. Пушкша (¡сторичний нарис). — Юровоград, 1980. — 24 с.

12. Взаимосвязь эстетического и физического воспитания студентов. — Харьков, научный сборник пединститута, 1982. — 12 с.

13. Дидактичш вимоги до оцшки знань як одн1 з умов форму-¡ання надпшосл випускника навчального закладу. — Кировоград, ¡ауковий зб1рник вищого льотного училища: — 1985. — 3 с.

14. Особливост! ощнювання знань, умшь 1 навичок учшв. II «По-шткова школа». — 1985. № 11, — 6 с.

15. Драгоманов Михайло Петрович II Энциклопедический сло-¡арь «Педагогическая мысль Украины». — М., «Мысль», 1985, — 3 с.

16. Могила Петр Семеонович. // Энциклопедический словарь (Педагогическая мысль Украины». — М., «Мысль», 1985. — 3 с.

17. Студентсьш самод1'яльш. 3 досв1ду роботи колектив1в ху-10жнь01 самод1яльност1 К!ровоградського державного педагопч-юго 1нстптуту ¡м. О. С. Пушкша. — Кировоград, 1985, — 24 с.

18. Растить научную смену II Материалы научной конференции молодых ученых региона. — Кировоград, 1987. — 3 с.

19. Эстетическое воспитание студентов педагогического института. II Материалы симпозиума «Актуальные задачи эстетического юспитания». — М., 1988, — 12 с.

20. Перспектива в робот1 з молодшпми школярами. //' «Почат-•;ова школа». — К., 1988. № 11, — 3 с.

21. Эстетическое воспитание будущих учителей в 20-е годы. /7 26. научных трудов НИИ ХВ АПН СССР. — М„ 1990. — 24 с.

22. Определение задач и содержания эстетического воспитания студентов педагогических вузов в 20-е годы. // Сб. научных трудов ПИИ ХВ АПН СССР. — М„ 1990, — 25 с.

23. Проблемн естетично! культури в школ1 дореволюцшно! Ук-раши. // 36. науковнх праць НД1 ХВ АПН СРСР. — М., 1991 (рос. мовою), — 24 с.

24. Проблеми формування естетично! культури студенев. II 36. паукових праць НД1 X ВАПН СРСР. (рос. мовою). — М„ 1991. — 15 с.

25. Кдровоградський державний педагог1чний 1нститут 1м. О. С. Пушюна (¡сторичний нарис). — Ктровоград, 1990. — 28 с.

26. Суть естетично! культури студент1в педагопчних шститут1в. I! Науков1 записки шституту, 1995. — 15 с.

27. Становления 1 розвиток системи естетичного виховання в пе-дагопчних навчальних закладах Укра!ни. II Анотацпший зб1рннк.

— Клровоград, 1991. — 6 с.

3. Тези допов1'дей I вистут'в.

1. «Подготовка будущих учителей к преподаванию факультативных курсов эстетического цикла». // Тезисы докладов Всесоюзной конференции по факультативным занятиям. — Москва, 1971.

— 3 с.

2. «К системе эстетического воспитания студентов педагогических учебных заведений» II Тезисы докладов и выступлений Всесоюзной научной конференции «Эстетическое воспитание молодежи в современных условиях». — М., 1974, — 9 с.

3. «Эстетическая подготовка будущих учителей» // Сб. тезисов (Взаимосвязь теории и практики эстетического воспитания школьников» — М., 1977. — 3 с.

4. Внедрение опыта В. А. Сухомлинского в практику подготовки учителей начальных классов. // Сб. тезисов научно-практической конференции «В. А. Сухомлинский и современная школа». — Кировоград, 1978, — 5 с.

5. Системный подход к эстетическому воспитанию студентов. II Материалы Всесоюзной конференции по эстетическому воспитанию. -- М„ 1979. — 9 с.

6. Формирование эстетической культуры и будущего учителя. II Сб. «Улучшение качества подготовки педагогических кадров и по-

зышеншо уровня идейно-политического воспитания студенческой молодежи в свете XXVI съезда КПСС». — Харьков, 1979, — 3 с.

7. Эстетическая подготовка учителя. // Сб. тезисов научно-прак-гнческоп конференции. — Кировоград, пединститут, 1983, — 3 с.

8. Эстетика учителя. — Кировоград, пединститут, 1984. — 3 с.

• 9. Педагогическая направленность вузовского цикла языковедческих дисциплин. // Сб. тезисов научной конференции «Рус-:кий язык — язык межнационального общения дружбы и сотрудничества пародов СССР. — Кировоград, 1985. — 3 с.

10. Педагопчш погляди I. Карпенка Карого. // 36. тез науковоТ шнферешш, присяченоТ 140-р1ччю з дня народженпя I. Карпенка Карого. — Ю'ровоград, 1985„— 3 с.

11. Формирование эстетической культуры будущего учителя. // Z6. тезисов. — Кировоград, 1987. — 3 с.

12. Формирование эстетической культуры студентов» // Сб. те-¡исов межвузовской конференции. — Кировоград, 1987. — 3 с.

13. В. И. Ленин об учителе. / Сб. тезисов «По пути Великого Октября», — Кировоград, 1987. — 3 с.

14. Проблема эстетической подготовки учителя в курсе педа-"огнки 20-х, начале ,30-х гг. // Сб. тезисов научно-практического :емннара «Эстетическое воспитание учащейся молодежи — зада-ш, теория, практика, перспективы». — Москва, 1988. — 3 с.

15. Реализация педагогических идеи В. А. Сухомлинского в фактике подготовки учителя. // Сб. тезисов «Идеи формирования армонически развитой личности в педагогическом наследии В. А. 2ухомлинского и их творческая реализация в условиях перестрой-(и общеобразовательной школы». — Кировоград, 1988. — 3 с.

16. Научным исследованиям педагогическую направленность. / Сб. тезисов «Внедрение результатов исследовании молодых ■'ченых в реализации реформы средней и перестройку высшей иколы». — Кировоград, 1988. — 3 с.

17. Системный подход к эстетическому воспитанию будущих /чителен» // Сб. тезисов научно-практической конференции, 3 с. черсон, 1989.

18. Всесоюзный педагогический съезд об усовершенствовании годготовки учителя. // Сб. тезисов научно-практической конферен-иш..— Кировоград, 1989. — 3 с.

19. Роль искусства в воспитании творческой личности учителя.

I! Сб. тезисов научно-практичесской конференции. — Кировоград, 1990. — 3 с.

20. Концепция педагогического усовершенствования подготовки учителя. // Сб. тезисов научно-практической конференции «Актуальные проблемы перестройки и усовершенствования учебно-воспитательного процесса в педвузе и общеобразовательной школе». — Кировоград, 1990. — 3 с.

21. Наука и перебудова вищо! педагопчно! школи. // 36. тез науково! конференцп' «Прюритетш проблеми навчально-виховно-го процесу вищоТ та середньо! школи». — К1ровоград, 1991. — 6 с.

22. Науков1 основи подготовки педкадр!в. // 36. тез науково-ирактично! конференцп. — Юровоград, 19Э2. — 3 с.

23. Вуз I перебудова народно! освтт Украши. II 36. тез науково! конференцп' «Актуальш проблеми педагогши вищо! та середньо! школи». — Ю'ровоград, 1992. — 3 с.

24. Проблеми шслявуз1всько! педагопчно! освть II 36. тез до-повйдеи всеукрашсько! теоретично! конференцп «Вщродження Ук-рапш проблеми ! перспективи». — Кировоград, 1993. — 3 с.

IV. В|'дпов1'дальний редактор та укладач таких иаукових зб^р-нию'в:

1. Исследования молодых ученых — в практику работ вуза, школы, производства. Сб. тезисов молодых ученых. — Кировоград, 1987. — 170 с.

2. Внедрение результатов исследований молодых ученых в реализацию реформг средней и перестройку высшей школы. Сб. тезисов молодых ученых. — Кировоград, 1988. — 156 с.

3. Эстетическое воспитание учащейся молодежи, — задачи, теория, практика, перспективы. Сб. научных- трудов. — Москва, 1988. — 316 с.

4. Совершенствование эстетического воспитания в стране. Сб. научных статтей семинара молодых ученых. — Москва. 1988. — 120 с.

5. Усовершенствование воспитательного процесса в свете решении Всесоюзного съезда работников народного образования. Сб. тезисов аспирантов и молодых ученых. — Кировоград, 1989. — 140 с.

6. Актуальные проблемы перестройки . и усовершенствования /чебно-воспитательного процесса в педвузе и общеобразователь-юн школе-. Сб. тезисов докладов молодых ученых. — Кировоград, 1990. — 166 с. • ~ ■ г '"■•'-••■■

7. Прюритетш проблеми навчально - виховного процесу вшдо! а середньоГ шкоян. — К1ровоград, 1991. — 131 с.

8. Науковий збфник;, acnipanTiB i докторант1в 1<тровоградсько-"о державного педагопчного шституту 1м. В. К. Вииниченка. — :<лровоград, 1995. — 157 с.

МЕЛЬНИЧУК С. Г. Формирование эстетической культуры будущих учителей (историко-педагогический аспект, 1860—1980 гг.). Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 — теория и история педагогики. Институт педагогики Академии педагогических наук Украины. Киев, 1995.

В диссертации раскрывается содержание, цель, задачи, организационные формы, методы и принципы формирования эстетической культуры будущих учителей в учебио-воспитательном процессе отечественных педагогических учебных заведений в период 1860—1980 гг.

На основании психолого - педагогического анализа процесса формирования эстетической культуры будущих учителей сделаны научно обоснованные выводы, сформулированы перспективные направления этой деятельности в современных высших педагогических учебных заведениях.

Установлено, что формирование эстетической культуры будущих учителей на всех этапах исследуемого периода рассматривалось как важная составная часть подготовки учителя к учебно-воспитательной работе с учащимися и повышения их общей культуры.

Ключов! слова: естетична культура, естетична д1яльшсть, естетичне вихован-ня, естетична шдготовка, потентат естетично'/ культурн, естетико-педагопчна д'шльшеть.

ANNOTATION

Melnichuk S. G. The Formation of Aesthetic Culture Sf Future Teachers (hlstorv - pedagogical aspect, 1860 — 1970 vears).

Dessertatlon for receiving Doctor's Degree of Pedagogics In speciality 13. 00 01. — Theory and History of Pedagdglcs. The Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

Kiev, 1995.

The Dessertatlon shows the content, alms and objectives, the forms of organization and formation of aesthetic culture of future teachers In the process of education and upbringing In the national pedagogical Institutions In the terms of I860— 1980 years.

The long - term trends of this activity In mod«*» higher pedagogical educational Institutions, oi Ukraine are based on the analyst of psychological and pedagogical aspects of the process of formation of aesthetic culture of future teachers.

It was achieved that the formation of aesthetic cultnrc of future teachers on every stage of the researched period was considered to be the main constituent in culture and in training teachers for fficfr ptdag-ogfeaf activity with ptrpffs.

W