автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование готовности будущего учителя музыки до организации разрешения обучения

Автореферат диссертации по теме "Формирование готовности будущего учителя музыки до организации разрешения обучения"

р г в

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІК!! АПН УКРАЇНИ

На правах рукопис®

АБДРІЄВСЬКА НАТАЛІЯ ОДОРІБНА

ЇОШУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ УЧНІВ

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних паук

Київ - 1994

Дисертацією г рукопйс. ■

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Наукові керівники: кандидат педагогічних наук,

стараий науковий співробітник ІЦЕВИЧ Юрій Євгенович;

кандидат педагогічних наук, доцент МЕШШЧУл Сергій Газрилсзич

ОдіпіГ'ні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ПАДАЫА Галина Микитівна;

кандидат педагогічних наук КОІІАРОВСЬиА Оксана Анатоліївна

Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний

' інститут ім. Івана Франка. ,

Захист відбудеться 1994 р. о 15 год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогіки АПН України /252001, м.Київ-І, вул.Трьохсвятительська,8/.'

З дксертадіеи можна ознайомитися в науковій частині інституту педагогіки АПН України /252001, м.Китв-І, вул.Трьохсвятительська, й/. •

' Автореферат розіслано " " __________________ 1994 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

Актуальність дослілнення. З умовах розбудови деревної незалежності України набувають вагомого значення питання організації позанавчальної, дозвільної сторони еиття особистості. "Один з головних шляхів підвищення результативності правовихоЕної роботи... в організації змістовного дозвілля, різноманітної роботи за інтересами, впровадженні ефективних методик позанавчальної виховної роботи з учнівською молодцю".^ '

■ Дозвілля школярів обіймає потенційні можливості нерегламен-тованої організації, використання ефективних форм та методів, воно моае стати дієвіш фактором формування культурної, творчої особистості, сприяти відновленню цілісного бачення світу і створенні: світогляду, який грунтується на притаманному українському народу. " менталітеті, стати дійовим чинником національного відродження.

Значну увагу ьикористанн»?дітьгж вільного часу приділяли

А.С.ІЛакарекко, С.Ф.Русова, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушпнськпй, С.Т. Шацькші та ін., які вбачали з ньому, перш за все, резерг можливостей вільного розвитку особистості. •

. В'працях сучасних дослідників в філософському /1.В.Бесту:;;ев-Лада, Т.В.Говорун, Ф.С .Махов, ВЛЛіча, ВЛ.Толстих та 'ін./, пси-хслого-педагогічнс;.у /Л.Г.Бєлснозко, ІЛ.Г.Буаканець, 0.1 .Добріше:--ка, О.ОЛЛелік-Пашаев, Е.В.Соколов та ін./ аспектах розглядається природа дозвілля, суспільно-історична зумовленість його змісту та специфіка форм. Дослідження ЗҐ.П.Герасіг'енкс, Г.А.Єетсєвої, Л.Г. Іговаль, С.Г.ІЛедьничука, Н.Г.Ничкало, Ю.С.Плпски та ін. присвячені питання:.і організації та керівництва позанавчальною сферою ш:тте-

^ Про стан негативних тенденцій серед неповнолітніх та заходи щодо їх попередження // Інформаційний зб. М-ва освіти України.

- К., 1993. - й 21. - С.22. . •

діяльності школярів, складовою частиною якої е дозвілля. Реалізація виховних можливостей дозвілля значною мірою залежить від готовності учителя, яку можна розглядати як процес і кінцевий ре-_ зультат одного з напрямів професійної підготоеки.

Теоретичній та практичній розробці питання підготовки учителг приділяли увагу як класики вітчизняної та зарубіжної педагогіки, таї: і сучасні дослідники. .

ІІсихолого-педагогічні основи проблеми готовності особистості, ■з тому числі й учителя загальноосвітньої школи, розглядали Б.Г. Ананьев, В.І.Войтко, Ю.З.Гільбух, Н.Д.Левітов, В.ОЛоляко, Л.С.Не-рсесян, К.К.Платснов, Я.ФЛепіга та інші.

В.І.-Бондар, Т.0.Воронова, Л.В.Кондрашова, О.Г.Ярошенко вивчали формування готовності педагогічній працівників різних спеціальностей /директорів шкіл, учителів хімії, мови і літератури та інУ до їх професійної діяльності. Незважаючи т те, що загальні питання підготовки учителя музики, розробляли О.О.Апраксіна, Б.В.Асагої-_ ' . ' • і

ев, Гіі.і .Падалка, В .Ы .Шацька, а окремим сторонам цізї проблем присвячені дисертаційні дослідаення Г.Г.Голика, Ж11 .Дебелої, С.С. Квасниці’, П.Н.Ніколаенко, Ю.Є.Юцевича, В.Л.Яконюка та ішік, питання готовності учителя музики до організації дозвілля учнів заліпилося поза увагою науковців. ' '

. Через відсутність наукових, розробок практична діяльність загальноосвітніх шкіл щодо використання дозвільного часу була спрямована, головним чином, на здійснення заходів розважального характеру, а підготовка учителя «узики до організації дозвілля уч-•нів обмежувалась вивченням спецкурсу "Ыузичне дозвілля молоді", зміст якого розроблений в дисертаційному дослідженні Б.А.Бриліна.

. їакш чином, актуальність, практичне значення та нерозробле-ність проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослід-

ження - "Формування готовності і^бутнього .учителя музики до орга- -ні заді ї дозеілля учнів", визначили його об’єкт, предмет, мет;, завдання. ■

Об ’ є к т о дослідження е підготовка майбутніх учителів ' музики на музично-педагсгічшіх факультетах педагогічнпх інституті:.

Предмете м - форг.узанші готовності студентів ^зично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів до організації

ДОЗВІЛЛЯ З'Шїї-З*

М е т а дослідження полягає в розкритті суті готовності учі-телів музики до організації дозвілля учнів, теоретичному обгрунтуванні і експериментальній перевірні моделі педагогічного- керівництва процесом формування цієї особистісної якості у студентів іду зично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів.

Приступаючи до дослідження, ми виходили з пркпущен-н я про те, що готовність майбутнього учителя музики до органі заді ї дозвілля школярів можливо забезпечити, якщо включите в навчально-виховний процес науково обгрунтовану систему заходів, модель якої передбачає інтегроване оволодіння педагогічно упорядкованим змістом дозвілля, специфікою та формами його організації, а також практичними уміннями і навичками спілкування учителя з учнями. '

цета та гіпотеза дослідаення. обумовили необхідність вирішення таких завдань: ’

- визначення специфічних особливостей організації дозвілля

учнЇЕ; . .

- розробку загальної характеристики готовності учителя ;.з’зики до організації дозвілля учнів, виявлення її критеріїв;

- встановлення стану готовності студентїв-видуокникїв музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів до органі за-

ці ї дозвілля учнів; ‘ •

- теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка моделі формування готовності майбутніх учителів музики до організа-. пії дозвілля учнів.

Методологічною ооновов дослідаення стали концептуальні полоеєнея філософської нау::и - про духовність суспільства і особистості; роль музичного мистецтва у худоякьому пізнанні дійсності; теорії педагогіки про виховання особистості •та підготовку педагогічних кадрів. •

Теоретичною базою дослідаення стала педагогічна спадщина А.С.Накарепка, С.2.Еусової, В.О .Сухсклшського, К.Д.Ушкнського, С.Т.Шацького, Я.Ф Лепіги, а такон наукові праці філософів Ф.СМахова, Ві.Г.Пічи та ін., істориків та етнографів ОДІ .Кравець, ВЛ.Наулко, Я.П.Новицького, В-Ї.СкуратЇБського та ін., педагогів Л.Г.Бєлоноеко, ВЛ.Бондаря, Л-П-Герасклешо, 1Л?. Коваль; Л.ВЛСондращової, МЛ’.Стелк.щховича та ін.-, психологів Б.Г.Ананьєва, ДЛ.Гзнадзе, О.О.Ухтомського та ін., музикознавців та педагогі ь-му зикантів О-О-Апраксіної, Б.В.Ас£й)«зва, П.Ц.Нік^ла-єнко, Г-Ї,І.Падалі®, ВЛ.Шадької, Ю.€.Юцевича та ін.

В процесі дослідаення застосовувались такі не і од к теоретичний аналіз філософської, історичної, психологічної, педагогічної, музикознавчої літератури; опитування /письмове у вигляді ошітувадьних листів та усне - інтерв'ю, бесіда/спостересен-ея,’ самооцінка, констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, їлатематичні методи обробки статистичних показників та їх 'педагогічна інтерпретація.

дослідна робота проводилась у природних умовах швчальш-еиховного процесу б педагогічних інститутах. В констатуючому екс-иеріхенгі брали участь студекти-вішускнкки музично-педагогічних

факультетів Дрогобицького, Кіровоградського, Мелітопольського, Рівненського педагогічних інститутів та Прикарпатського університету /загалом ДВІ чол./. Дослідно-єксперії'.єнтадьна перевірка моделі формування готовності майбутніх учителів музики до організації дозвілля учнів, основою якої був одногруповий план з про;.:іглпз,: контролем, відбувалась на базі ;.:у зично-педагогічних- факультетів Мелітопольського і Кіровоградського педагогіш^х. інститутів і охоплювала 97 /57+4.0/ студентів ІУ курсу.

Дослідження проводилось у три взаємопов'язані етапи на протязі 1387-1993 років.

На першому етапі здійснювалось вивчення та аналіз-теоретичного матеріалу, уточнення об'єкту, предмету, мети, гіпотези, завдань дослідження, була розроблена методика констатуючого експерименту •

Другий етап підпорядковувався визначенню стану готовності студенті в-випу скніла в музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів до організації дозвілля учнів та теоретичній розробці моделі формування цієї якості майбутнього фахівця і програми дослідно-експершентальної перевірка.

На третьому етапі відбувалась експериментальна перевірка розробленої і.:оделі керіввзцгаа процесом формування готовності майбутніх учителів музики до організації дозвілля учнів та. її коригування; завершувалась обробка результатів дослідження.

■Наукова новизна дослідження полягає в тому, ьо виявлено закономірності процесу формування готовності учителя г-з5- • зики до організації дозвілля школярів, який інтегрує психічний, науково-теоретичний, психофізіологічний і практичний компоненти та орієнтований на підготовку студентів до наповнення вільного .. -часу учнів змістом, що відповідає їх запитам та сприяє формував-

кЛ0духозності, загальнолюдських гуманісничних якостей, національної саїлосВІДОМОСТІ, ТЕОрЧИХ здібностей.

Теоретичне значення: розкрито зміст поняття , готовності учителя музики до організації дозвілля; визначено . структуру готовності учителя музики до організації дозвілля учнів; розроблено критері ї, зміст та методи формування готовності майбутнього учителя музики до організації дозвілля учнів.

Практичне значення визначається тил, що роз-

■ роблено програму і методичні рекомендації для викладачів педагогічних інститутів з питань підготовки майбутніх учителів музики до організації дозвілля учнів; підготовлено спецкурс "Народні звичаї, обряди та свята у дозвіллі учнів", який коне застосовуватись у

вавчально-виховнбглу процесі на музично-педагогічних факультетах

. . і'.'-. ' . . педагогічних інститутів, а такок під час перепідготовки учителів

музики як організаторів дозвілля учнів в інститутах удосконалення.

'Обгрунтованість та вірогі д. н і с т ь результатів-і 'висновків дослідження забезпечується аналізом теоре-' пічного та едшіричного матеріалу, використанням комплексу мете дів, адекватних предмету,меті та завданням дослідяення;експери:.!енталь~ . ною перевіркою теоретичних положень;кількіснкм вимірюванням та якісною педагогічною інтерпретацією експериментальних результатів.

. Апробація та впровадаення результатів дослідження відбувалося в процесі дослідно-експериментальної роботи в Кіровоградському та Мелітопольському педагогічних інститутах. Основні положення-дисертації обговорювались на Міжнародній.регіо-' кальній,обласній науково-практичних конференціях /Дрогобич, 1989; іїереяслав-£уелькицькик,1989; Рівне,1989; Кіровоград, 1392/; науково-практичному семінарі /Вінниця, 1988/; звітних наукових конференціях Лі елі тополь, 1586-1992; №іїз,1987-1989/; засіданнях лабо-

раторії есгеотчпого та фізичного кколання ікстптш педагогік:: ї-~: України -/Київ, 1987-ТНЭЗ/. Матеріали дослідгення використовуються учителя:.::: іузпкк, студектап: і.іузпчно-педагсгічнии факультетів аедь-гогічкс: інститутів у вилови:-: роботі з учня?л: загальноосгі гнхп шкіл.

Ка з а х к с т викосяться: -

- готовність учителя кузлки до організації дозвілля учнів ви-

ступає як наслідок реалі заді ! педагогічно організсьакої системи взаємозв’язків змісту дозвілля та компонентів навчально-виховного процесу, які визначаються необхідністю використання вільного часу лколярів для розвитку особистості; '

- структурна модель та методика формування готовності учителя

музики до організації дозвілля учнів; ■ ; .

- обгрунтування та зміст спецкурсу "Народні звичаї, обряди та свята у дсзеіллі учнів".

Структура дисертаці ї: робота складається з: вступу, двох розділі б, закінчення, списку основної використаної літератур:: та додатків.

ОСНОВНИЙ ШІСТ РОБОТИ . ,

У вступі обгрунтоване актуальність проблем:: дослідження; визначено його об’єкт, предает, нету, завдання, гіпотезу; розкрито методологічні основи, етани дослідно-експериментальної робот::, вірогідність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; подано відомості про апробацій; виділено полоасшш, які виносяться-на захист.

І перзс;.;у розділі - "Готовність учителя музики до організації дозвілля учнів як педагогічна проблема" - визначено науково-теорэ-

тичні основи готоеності загалом та готовності учителя музики до організації дозвілля учнів зокрема; розроблено критерії цієї професійної якості спеціаліста; проаналізовано наявний стан готовності студентів-віщускників музично-педагогічних факультетів педагогічнщ інститутів до організації дозвілля учнів.

7 другому розділі - "Педагогічне керівництво процесом формування: готовності студентів музично-педагогічних факультетів до органі заді ї дозвілля учнів" - розроблено модель формування готовності

• майбутнього учителя музики до організації дозвілля, експерименталіп но перевірено її ефективність, доведено ймовірність введення цізї моделі у практику масової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів до проведення виховної роботи з учнями в дозвільгий час.

У заключній частіші роботи підведено підсумки дослідгення; визначено перспективи подальшої розробки питань з проблеми теорії та практики вищої музично-педагогічної осеіти. ' •

. ‘ , • Ч -

- ■ ' . X К 2

. Під час соціально-економічних та політичних змін на Україні гостро постає необхідність посилення виховної роботи, спрямованої на формування у дітей та молоді гуманних загальнолюдських якостей;

' залучення підростаючого покоління до скарбниці культури та мисте- ■ ц?Еа; розвитку творчих здібностей. При цьо.чу своєрідним резервом використання потенціалу нерегламенгованого навчання та виховання . учнів Еиступае дозвілля, що в останні десятиріччя розглядалось лине як молодіЕна розважальна сфера. У науковій літературі мали місце спроби висвітлення природи дозвілля; суспільно-історичної зумовленості його змісту; форм та методів організації.

Серед визначень поняття ’’дозвілля" виділяється дефініція Л.Г. - -Белононко, яка характеризує його не тільки як вільний час, який людина заповнює і використовує відповідно інтересам та розумінню сі:~ туаці ї, але і як сферу суспільного та особистого ниття, цо регулюється та організовується на основі нор:.:, установок, кас тре їв, розвивається разом з усіеіз духовною культурою суспільства; я:-; сучасність обставин для відпочинку, розваги та, лише за умови спрлгс’-вання потреб на творення, розвитку особистості.

Діяльність під час дозвілля з її специфічними особливостями -добровільністю, невшушеністю, свободою, вільною творчістю, - створює передумови для вільного вибору учнями занять, виражає 'зростав- , чу. тенденцію до еамопрограмування їх змісту. Водночас "свобода", '. "вільна творчість" у дозвільний, час повинна мати - органі зований характер. В.О.Сухомлкнський підкреслював, ідо "створити для дитини вільний час - це не значить надати їй можливість робити, що заба-яагться. Стихійність мене виховати неробство, недбалість".-1

Ваалазш коїшоненгом вільної діяльності є процес перевтілення .-овнішіх соціальних вимогу внутрішні переконання особистості.Ін~ ‘ дивідуальні потреби та інтереси виступають рушійними силами участі -учнів у дозвільній діяльності. Тому необхідно, щоб діяльність у цій сфері була не лише приваблива, але й передбачала єдність логічного та емоційного начала, сприяла одержанню' цінної інформації.

Одним з універсальних виявлень вільної творчої праці є музичне шстзцтво. Впливаючи на учнів під час дозвілля, воно мене вносити в їх діяльність творче начало, формувати здібності, нахили, прагнення, які не проявляються в процесі обов’язкової навчальної діяльності> Органікультурного дозвілля з застосуванням засо-

^ Сушллинський В.О. Сто порад учителеві. - К.Рад.шк., 1988.

- С.Ю2. , • •.

біз. виховання, пов'язанні з музикою, розширює світогляд, задовольняє культурні запити, забезпечте нормалізаців почуттєвих процесів, необхідних для повноцінного ;ниття особистості.

Разом з тил організація дозвілля ускладнюється двобічноста цього процесу, де має органічно поєднуватись педагогічний вплив вихователя з активною самодіяльність зиховаьця, його свобсщов. Спів-віднопення балання учнів, їх прагнення самостійно організувати своє дозвілля з відсутністю у них еиттєвого досвіду, умінь, навиків ор-

■ ганізації цієї сфери життєдіяльності породжує суперечність соціально-педагогічного характеру, яку моие розв'язати учитель музики, зацікавивши учніз духовно повноцінннм змістом та різноманітнішії формами проведення культурного дозвілля, підтримуючи їх корисну ініціативу . ‘ -

Успіх організації дозвілля учнів багато в чопу залежить від . готовності учителя як організатора, виховної роботи у цій сфері життєдіяльності учнів.

• В сучасних педагогічних дослідженнях розглядаються такі напрямки вивчення цієї проблеми, як готовність до праці, вибору професії,'відповідного воду професійної діяльності, зокрема, педагогічної у різних її аспектах- •

Поняття "готовність" характеризується з боку властивостей . особистості, як інтегративний .показник високого рівня професійної діяльності, найчастіше ототожнюючись з системою пснхрлого-педаго-гічної підготовки. В дисертації доведено, що готовність учителя музики до педагогічної діяльності інтегрує психічний /професійно-педагогічна спрямованість/, науково-теоретичний /об’єм знань/, практичній /сбормованість потрібних умінь/, психофізіологічний ./сформованість професійно-значимих якостей/ компоненти. Залежно від виду діяльності /навчальної чи позанавчальної/ вона наповю-

є-ться спеційічшг; зпістсм, а лровідшгя: стають ті ти і;г:х іссі.іпс— ненти її структури. ............. - ------- - ---- - ----- -

З процесі дсслідаоїЕій гпявленс, ло готовність учмтглл і-’зіт.;:

СТ™ Па ОСНОВІ .лКІІІХ рОЗВішВІОТЬСЯ СНеііЩОІЧЕІ риси ІСІ—

Ппт/ то Г>7» ТТТТХГгтіо г'у ** *”•« гУ—» <ч /-* -"Г ~ — П Тчг* -4-і т*--'-. -от>л-1 лг— — -л г Г> — 'і

_---V ---------- му,Ч(СЧ. А \УІЛ иО* О UL.UU.mrf-

тості. Структуру готовності утворюють три основні компоненти - педагогічно-змістовні, орієнтаційно-організашйніш, операдійно-дійо-внй, які такоз є складнЕЛХ утвореннями. Кої.шонентп готовності органічно пов'язані і утворюють єдину динамічну цілісність.

Основоположним зпступаз педатогічно-змі стовпи компонент. який передбачає володіння учителе” музики як організатором дозвілля сначкЕМ сбслго.м псннолого-педагогічпи:: та спещадышг знань, со забезпечили б його з::осі::зі інтелектуально-культурний та світогляд» лий розвиток. Пого складають зканнн з різник галузей мистецтва, літератури, науки, педагогіки, психології, які за умови їх спеціального спрямування утворюють зміст і, таким чином, аодуть сприяти організації дозвілля, учнів з урахуванням із вікових категорій, формувати уявлення про здсбутхсі в галузі професійного мистецтва, иародЕО-худоглаої культури, взаємовплив та взаємозбагачення народного т& професійного шістецтза, форми та методи його використання тощо.

Набуття необхіднії:: затаївши знань має здійснюватись під кутом зору особливостей діяльності учителя музики з такій СПЄЦЕЙІЧ- • ній сфері, якою е дозвілля учнів.

Зміст опівнтаційно-організадійного компоненту вклачае спеціальні знання про дозвілля, його спеїіщіку, принципи і уорт орга-

ні заді ї, роль учителя ідуЗЕКИ у цьому процесі.

Загальні та спеціальні знання повинні Еідаеркалюватись у необхідній: учителю музики як організатору дозвілля учнів уміннях, зокрема, комунікативних, організаторських, які є важливим фактором досягнення успіху л професіях "людана-людина". Вони забезпечують ефективність діяльності учителя іду зики як організатора у його спілкуванні з учнями під час дозвілля та здатності розробляти сценарії для заходів відпочинку, відбирати необхідний педагогічно обгрунтований матеріал, самостійно віддуковувати і поповнювати знання- Зазначені уміння склададть основу опєрздійно-дгкового кодшо-ненту. .

Визначені компонентні елементи виступають водночас критеріями готовності учителя музики до організації дозвілля учнів. Основними критеріями, до з достатньою повното® розкривавсь сформованість готовності учителя музики до організації дозвілля учнів є знання з худояньої культури; знання про дозвілля та слєцеФхеу його організації; комунікативні та організаторські уміння; уміння підбирати необхідний педагогічно обгрунтований матеріал та практично йото використовувати. . . ' ■_

. Шд час констатуючого вивчення стану готовності студентів-випускнпків му зично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів до організації дозвілля .учнів виявлено, що у майбутніх фахівців музичного виховання готовність до організації дозвілля,виступаючи динамічно цілісністю, сформована на різних рівнях*Внхо-дячи з розробок виміру знань /за Ю.К.Бабанським, Н.Ф.Тализінов/, У-інь /за Л.Ф.Спірінвд-', в дисертації запропоновано характеристики, які дозволили визначити чотири рівні сформованості готовності учителів музики до організації дозвілля учнів /низький, середній, виде середнього, високий/. Встановлено, що у масовій практиці

- В - .

каіібутніх вчителів од зика перовааають низькій /37,17^/ -та серодпі-/34,365/ рівні сформованссті готовності до організації дозвілля. -■

ЗнсскпЗ рівень заявлено у незначної кількості /3,76^/ студентіз. Докошюнентшаі аналіз готовності студентіз-вппусккЕків де організації дозвілія учні з дозволів кснстату зати недостатню спсрмогл-ність педагогічно-змістового компоненту, якій внендчанел ч^гзс .7;. -ІК^’КріІТврХІГ — 0Іі£ІІЇЇЯ 3 ПІІТ£.лїЬ ІГ^'ДО'.^НЬОІ К^’ЛЬ

дані свідчать, що майбутні фахівці мало обізвані з питанням НПХ сгігіаїз, сбрЯДІГ, СВЯТ, ЇХ ЗІСЮВЕЛМИ цозлцєостшп. ЛІ32Є у с,оЗ;.. та II,0555 студентів-вішускників об’єм знань відповідав високому та вище середньому рІБНЯІЛ.

Таким чином, аналіз науково-теоретичної літератури та результаті констатуючого експертівнту утворили вихідні позиції дая розробки моделі формування складових компонентів гстсвнссті /педаго-гічно-зиі стоеогс, оріентаційно-оргакізаційнсго, опвргцпіно-діпево-го/ з урахуванням ріг :їз їх сформованості і підсилення, в разі потреби, формування того чи іншого компоненту.

Багатокомпонентна структура готовності учителя музики до організації дозвілля учнів, зокрема, її змістовій сторона, обумовлюють поетапне форлуванш цієї і вторгованої особпстіскої жесті. 7 розробленій моделі цей процес умовно поділений на орієнтовний,орієнтовно -поглиблюючий, конструктпвкс-реалізуючій етапи.

Орієнтовний та орієнтовно-поглиб-л ю ю ч и й етапи мають на меті ’сформувати У майбутніх фахівців компоненти готовності, зміст яких складають загальні педагогічні та спеціальні знання. Зокрема, не стосується знань з проблеми бід-родг-екня національної культури і духовності народу, ролі прсфесі>-кого та народного мистецтва і його виражальних музичних засобів, їх впливу на формування духовності особистості, розвитку її твор-

чех здібностей; знань специфічної сфери киття учнів, якою е дозвілля та його організація.

Засвоєні знадна стають реальною перетворюючою сплою за умови, коли студенти мояуть використовувати їх практично. Саме'’на формування умінь, набуття та використання необхідних знань спрямований Еонструктивно'-р'еалізуїзчий етап моделі ГОТОВНОСТІ. Підсилення зідісту підготовки майбутніх учителів музики до дозвільної взаємодії зі школярами покладається ка спеціально розроблений .курс, який виконує функцію об’єднання та упорядкування необхідних .загальних та шахових знань, відповідає'меті дозвілля та сприяє оптімізаці ї процесуальної сторони, підвищенню ефективності тієї чїі ївшої форки навчально-виховного процесу пляшл використання традиційних та проблемних методів навчання. _

В дисертації доведено, що, визначаючи зціст спеціального курсу, необхідно забезпечити .відбір такої інформації, яка б пов'язувалась- з майбутньою практичною діяльністю учителя-вихователя."Включаючи, як і будь-яка інша галузь, в -зміст підготовки майбутніх спеціалістів наукові знання, практичні уміння та навики відповідного спряглування, педагогічна ссвіта ідо не обмежується, доповнює їх фортрани, методаш та засобами майбутньої діяльності, оскільки професійна перспектива учителя багато в чому залетіть не тільки від того, як конкретний навчальний матеріал ним зевчєней та засвоєний, але і як осгоєна система передачі .цього навчального матеріалу учням".1

Залежно від мети та завдань, кояному з визначених етапів формування готовності майбутніх учителів до організації дозвілля уч-

Юдєвеч Ю.Е. Ледагогическое обоснование содешания вокальної! подготоеки учасзхся педучилищ. Дис. на соиск.учен.стеа.кавд.пед. „наук. - К.,-1965. - С.25.

кіз відповідають конкретні форми та методи навчально-Епнсвкого процесу. ,

Лекція, як один з тредщцйнвх методі з органі залі 2 згзчаняг, реалізує притаманні їй функції: інформаційну, оріентаційну, методологічну та розвиваючу.

На семінарських та практичних заняттю використовуються пізн^ дидактичні вирази, назчальні задачі різних типів, які передбачають прогнозування студентами складностей перебігу органі задії дозвілля

ТТЧ'СГ^Б Т2. 24?■'гОтг*Т9ТГС*(Т ‘П-ГІТТІСН2^ЬНТЇ^Г ІГС ^ст,10ї:аит^.

Однією з ефективних форм підготовки майбутніх учителів музики до організації дозвілля учнів з самостійна робота /індивідуальна, груповаУ, характер якої залежите від змісту навчального матеріалу, завдань, що вирішуються, .етапу навчання студентів. Виконання самостійної роботи забезпечує.кожному студенту активну позицію суб’єкта діяльності, можливість самостійного визначення способів та характеру досягнення МЄ'~П.

Сполучною лапксю мі::-с теореткчнілі назчанпш студентів та ьтай-бутньою практичною діяльні ста виступає педагогічна практика. Зав-дапкимп педагогічної практиеи е не тільки поглиблення та закріплення теоретичних знань, необхідних майбутньому учителю як організатору дозвілля учнів, але й формування та удосконалення у майбутніх уахівиів потрібній педагогічних умінь, професійно вайлкзих особистісних якостей, розширення досвіду самостійної організації дозвілля учнів.

Теоретичне обгрунтування моделі фор:.:уваішя гстошості майбутнього учителя цузЕСЗ до організації дозвілля учнів перевірялось під час Оорг^чої дослідно-експериментальної роботи, яла проводилась з студентами и курсів ііузично-педагогічних факультетів Мелітопольського та Кіровоградського педагогічних: інститутів з умовах

~ ЗБ - ■

природного перебігу навчально -виховно го процесу. •

Багато складовий, динамічний характер структур готовності учителя музики до організації дозвілля учнів під час їі формування вш/іагав Еибору сукупності засобів та борг.:, які б забезпечували розвиток усіх компонентів готовності; поетапної організації навчально-виховного процесу; наступності навчально-виховних дій; організації зворотнього зв’язку. ■

Виходячи з. вшог до учителя музики як організатора дозвілля учнів, е дослідно-експершлентадьній. роботі був використаний спеціально розроблений курс "Народні звичаї, обряди та свята у дозвіллі учнів". . '

Зміст лекційного матеріалу спецкурсу, грунтуючись на педагогічних принципах, підпорядкованих, процесу підготовки майбутніх фахівців до організації дозвілля учнів, передбачав надання студентам відповідного об’єму знань, формування необхідних дая майбутньої ■ діяльності умінь. .

Український народ на протязі багатовікової історії у народних традиціях, обрядах, святах втілював любов до праці, природи, нагромадивши чимало різноманітних форм багатого за -змістом радісного, урочистого святкування. Де:Веснннки і .гаївки, русальні, .купальські та кнЕварські пі сні, колядки, щедрівки, ііайае всі зони, тісно переплітаючись з китою природою, її біологічним станом, змістом праці людей, визначають характер дозвілля. . '•

Традиції, звичаї, обряди та СЕЯта, нерозривно поєднуючись з поетичним, • :узично-пісєнним фольклором, характеризують менталь- ' ність, емоційно-почуттезий характер української душі, містять, великий виховний потенціал., формують особистість.

Зміст тем спецкурсу визначався необхідністю підготовки національних педагогічних кадрів, зокрема, учителя музики як організа-

тора дозвілля.

. Для збереження, цілісності підготовки майбутніх спеціалістів вивчення обвезеного за обсягом /24 годанл/ спецкурсу відбувалось після першої педагогічної практики і засвоєння студентами дисциплін пспхолого-педагогічного циклу. Такий підхід забезпечував г.іаЗ— бутні:.: учзиелш кузкзп набуття комплексу звань, умінь, навнкіз,необхідних для організації дозвілля учнів, сприяв дормувашю інтересу до вивчення запропонованого матеріалу.

Під час лекції з спецкурсу "Народні звичаї, сбрядп та свята у дозвіллі учнів" матеріал подавався студентам відповідно порам року, які супроводжують навчальний процес /тобто літньо-осінні, зимові, весняні звичаї та обряди/, завдки чощ створювався тісний зв'язок з народними святкуваннями, а також- із змістом матеріалів засобів 'масової інформації /радіо, телебачеїшя, пер»оді)ка/. Таким чином, підеилізвалась цілеспрямованість Еіжладакня, безпосередньо забезпечувалась підтримка зв’язку з акттш. Знання, які отримували студенти на лекційних заняттях, самостійно підкріплювались додатксви-ыи відомостями з різник іиоорі.ізцііІШ'Пс даерел навколишнього середовища. Це суттєво впливало на збагачення їх об’е:лу та якості, сприяло борг.:увашлз у студентів професійного інтересу до майбутньої роботи.

Лекції спецкурсу їлалп проблемний характер /ві:сувались навчально-пізнавальні завдання, вннсристовувались різні спеціальні вправи/, що сприяло переходу від екстенсивних до інтенсивних боры подання знань, Значне гліспе при цьоі.іу відводилось самостійній ро-о'оті студентів, зіііст і вилоги до неї поетапне у складна вались. До— слідгіекня показало, £0 виконавші студентами різках видів самостійної роботи /вирішення письмових завдань, вправ аналітичного, проективного, практично-ділового характеру, науково-попуксза робота

тощо/ та подальше її обговорення, забезпечує зворотній зв'язок і контроль за процесом підготовки. ■ ’

Важливу роль у формуванні операційно-дійового компоненту го--товності фахівця відіграє педагогічна практика у школі';' завдяки якій інтенсифікуєт: оя становлення майбутнього учителя музики як організатора, його самоосвіта та самовиховання, відбувається перевірка рівня професійної підготовленості студента до майбутньої педагогічної діяльності і, зокрема, виховної роботи з учнями в дозвільний час. .

Порівняння .результатів, одержаних в процесі формуючої дослідно-експериментальної роботи з результатами констатуючого експерименту, свідчить про якісні зміни показників рівнів сформованості ж компонентів /педагогічно-змістового, орієнтаційно-організацій-кого, операційно-дійового/, так і загалом готовності майбутніх фахівців до організації дозвілля учнів. ■ '

В результаті дослідно-експериментальної роботи значно зменшилась кількість студентів з низьким У на 33,55$!/ та середнім /на .П,56%/ і збільшилась з,вище середнім /на.32,30%/ та високим /на .12,83%/ рівнями сфориованості.цієї інтегрованої якості.

Таким чином, результати, одеряані внаслідок формуючої дослідно-експериментальної роботи та їх аналіз підтвердили робочу гіпотезу і дали моаливість сформулювати основні' висновки.

■ Організація дозвілля має специфічні особливості, які значною мірою .поз’язані за характером діяльності у цій своєрідній сфері життя особистості. Органічне поєднання педагогічних впливів учителя як організатора дозвілля зі свободою і самодіяльністю школярів вимагає нестандартних підходів до підготовки учителя, яка б забезпечувала його готовність .до проведення виховної роботи з уч-нами в дозвільний-час.

Готовність учителя музики до організації дозвілля учнів з інтегрованою особистісноз які сто, до структура якої входять три багаторівневі та багатоскладові компоненти /педагогічно-змістовий, орієнтаційно-організаційкий, операціііяо-дійовий/. Зміст компонентів готовності складають загальні та спеціально-педагогічні знанші та уміння, необхідні майбутньому фахівця під час організації дозвілля учнів, на основі яких розвиванться специфічні риси характеру та якості учителя-організатсра дозвілля, формується спрядова-ність його особистості.

Ефективність формування готовності майбутнього учителя музики до організації дозвілля учнів забезпечується підсиленням змістової сторони підготовки майбутніх учителів музики до' проведення виховної роботи з учнями у дозвільний час за рахунок спеціально розробленого курсу, який виконує функцію об‘єднання та упорядкування необхідних загальних та фахових знань: відповідає меті дозвілля, обумовлює оптшізаціп г'-дготовки, підвищує ефективність вибору форм навчально-виховного процесу та використання як традиційних, так і проблемних методів навчання. '

Дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми підготовки фахівців до керівництва дозвільною діяльністю у сфері вшої музично-педагогічної освіти. Потребують дослідження питання підготовки учителя музики до організації дозвілля у віковому аспекті, використання комплексу мистецтв у дозвільній діяльності, розробки методика дозвільних заходів тощо. .

’ Основні полонення дисертації викладені в таких публікаціях автора:

І. Авдрсевскаг Н.-З. ^узнкальнс-астетіїческая. оргашізашя досуга учаснхся // Еугіанизм н зстетнческая культура: пссбле:.а зсте-тгдесіхго воспдташя учашейся ьюлоденн в условпях песестройкн на-

■ - 20 - . родного образования: Тезисы областной научно-практінеской конференции. - Ровно, 1989. - С.93-Э4. ■ _

2. Андриевская Н.Ф. Н.К.Крупская о роли учителя в 'организации досуга учащихся // Педагогическое наследие Н.К .Крупской" и перестройка народного образования: Тезисы докладов и сообщений региональной научно-практической конференции. - Переяслав-Хмельницкии,. 1989. - С .233-234*

3. Андриевская Н.Ф.» Андриевская Н.Ф. О профессиональной готовности студентов педагогических вузов к внеучебной воспитательной работе •// Пути Повышения эффективности подготовки учителей трудового обучешш: І,іаїериали международной научно-практической ксщюренциз. - Львов, 1390. - С.49-50.

4.-Авдріевська Н.і., Ікмейко М.П., Гарбич Р.І. Удосконалення Врограїл центру Перепідготовки спеціалістів і/ Проблеми і перспективи аодальшого розвитку санаторно-курортної справи: Тези доповідей Науково-практичної конференції. - Трускаьець, 1991. - С.27-29.

5. Андриевская Н.Ф. Подготовка учителя ыуйакл к организации

досуга школьников /У Эстетическое воспитание молодежи средствами искусства: Сб.статей под ред. В.Г.Бутенко. - М., 1991. - СЛВ8-190». ' . . .

6. Андріевська Н.Ф. Повернуті народу пісні // Творче вико-

ристання народної пісні і музики в процесі музичного виховання сколярів: .Тези доповідей иізаузівської науково-методичної конференції, присвяченої першому всеукраїнському конкурсові бандурис-тів-студентів педагогічних інститутів України. - Луцьк, .1992. -

С.ІЗ. .

7. Андріевська Н.Ф. Народні звичаї, обряди та свята у формуванні готовності учителя музики до організації дозвілля учнів У Дрогоаг-іа та діегодичні рекомендації, по спецкурсу дая вчнтєліе

музики та студентів му зично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів- - Львів, 1993. - 22. с. .

8- Авдріевська ЇЇ.Ф. Творчість, запорізького козацтва та її

використання у вихованні духовності иголщііз // Г.і^'г;гч:іе ііпстепт^с у духовному розвитку особистості. Упорядив Гальокка С.А. - Чернігів, 1993. - С.