автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование национальной самосознательности младших школьников методом народной музыкально-песенной культуры (в умовах взаемодействия школы и клубних закладив)
- Автор научной работы
- Чернобай, Василий Сергеевич
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1993
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.01
Автореферат диссертации по теме "Формирование национальной самосознательности младших школьников методом народной музыкально-песенной культуры (в умовах взаемодействия школы и клубних закладив)"
raÏBCLJOfl УНШРСЧТЕТ iueni ТАГ АСА ИЕВЧИЙСА
На правах рухопису
ЧЭИЮБАЙ Василь Серг1йович
40РМУВАННЯ НАЦЮНАЛШ)! САШСВ1ДОНЭСТ1 ЮЖДОИХ ПШ1ТК1В ЗА00БАШ НАРОДНО! ЫУЗИЧНО-ШСШЮ! ТВОР-Ч0СТ1 /В УЮВАХ ВЗАбЮДП ШКОЛИ I КЯУБНШС ЗАКЛАДгв/
13.00.01 - теория та icropifl педагогики
Автореферат дисертацН ва адойуття науяового отупеня кандидата падагоНчша наук
К и ï в - 1993
Дисертац!* виконана в КиТвськоцу державному 1иститут1 культури
Науховий хер!вник: Чепелсв В.1., член-хореспондент АПН УхраТня, професор.
0ф!ц1йн1 опоненти: Кондратюк О.П. , доктор педагог1чннх наук, професор, Заслужений прац!вних вгао1 шхоли УхраТни /кафедре педагог1ки 1 психолог!I КиТвсьхого !нетитуту 1ноэеыних нов/.
Р^денхо С.Д., кандидат педагог!чних тук, доцент /кафедра педагог!хи КиТвсьхого педа-• гог!чного ун!верситету 1м. Драгоманова/.
Пров!дка орган!зац!я: Р!вненський державний педагог!чний 1нетитут,
Захист в!дбудеться 199 /р. о /¡Г" годин!
на зас!данн1 Спец!ал!эованоТ ради К. 068. 18. 15 у КиТвськоцу ун1верситет! !мен! Тараса Шевченха за адресов: 252601, КиТв, суд. Володкхирська, 60, аудитор!я 303.
3 дисертац!ею мохна ознайомитися в б!бл!отец! КиТвсьхого ун!веяситету 1и. Тараса Шевченка.
Автореферат роэ!сланий щ/О" ?Д{/<?/сРУт року.
Актуальней. досл!джеиня. Проблема формуваиня у ихоляр!в иац1онально1 саиосв1домост! набувае особливо! значуиост! в умо-вах стаяовлеяня укра^нсько! державност!, в!дродженяя украХнськоХ н азонально* культуря. Значив! вотенц!ал естетичного I трального вюсовуючого впляву на оеобисг!сть, фор/ування нмпонально* самосв!домоет! мае нац!ональна музично-п!сенна спадпщна.
В народа!!! п!ся! в художнШ образуй форм! в1дтвортяться яацЮнальннв характер, псяхолоНчняй склад I трудова д!яльн!сть народу, вого !деали. Вона в виявом почутт!в, дум 1 сподгвань народу. Однак об!энан!сть, р!вень энань ! особисте стявления до муэ1чно-п1сеняо1 спадпини свою народу залгааються все це нязькямж у значяо! чаотянж молодI.
Вявчення даяо! проблема дозволяв зробитя вясновок про те, шо спрямуваяня муэячно-педагог!чно1 д!яльност! сучаснях -чк!л I устаяов соц|мьно-куяьтугноЕ в часто носять абстактно-просв1тнжщ,киЯ характер I не »абеэпочу« у яголяр!в сястемнях знапь про парому му«ино-п!сепну творч!сть, вяроблеяня яавячок спршвмаяня народной о!ся!, ¡^ормуваяяя музачного смаку 1 потреби > звернеян! до нац!онахьяях класичятс твор!в.
Цтуд!иь яяттово* розюбкя тооблемя. Вчепямя розробляггься р!зв1 аспектя досл!дяеняя вшшву яяродно2 п!оеяяо1 творчост! яа оооб*от1ст». Цроблема иорально-естетхчних в!дносин особистоет! до дИсност! яаЖИльш глябоко досл!джеяа в загально-ф!лосо$сь-кому ! соц!ол)г1чому алая!. /В.Ф.Асмус, Ю.Б.Борев, В.К.Григор*<?в, М.С.Кагая, МЛ.Каявеюта та !н./. В ц!нн!сш>-ор!внтац!йному характер! морально-ествтячяях в!дюеяя вчеяшя п!дкресленя !х сястемн!сть, вэавмозалвжн!сть морального ! естетичного, котра пов"язаяа !з спвпиф!ют морально! ов!домоет!, почутт!в ! пере-пваяь лвдинж, 5х естетячяям аабарвленкям Д.Г. Ан»псв, 0.1.Ру-
ров, В.В.Вавсяов, В.ПЛванов, А.С.Канарський, В.М.Мясищев, Л.Н.Столович, Ю.У.Фохт-Бабушкхн та 1н./.
Проблема формування еиоцхйно-чуттевох сферш СВ1домоет! яко-ляр1в в центральною в психолог1чних 1 педагоНчних досяхдженнях вченит ЛЛ.Боювич, П.П.Елонського, Т.П. Гаврилово1, Т.В.Драгу-новох, О.В.Запорожця, Л.Г.Коваль, I.С.Кона, П.М.Якобсона та *н..
Теоретична оонови процесу естетичного виховання обгрунтова-н1 в працях вгдомих ущимсысыс I рос1йськюс пвдагог1В П.П.Блон-с*кого, А.С.Накаренка, В.О.Сухоллинського, С.Т.Шацького та хн. 1х 1де! лягли в основу процесу формування естетичного елементу нащональнох саыюсв1доюст1 школяр1в.
Важливе значения для обгрунтування рол1 народно-п{сенного мистецгЕа ыали прац1 вЫоусех муэнкознавц1в та д1яч!в культури Б.В.Асаф"ева, В.В.Медуновського, б.В.Незайкхнського, 1.1.0Нвн-ка, А. Н. Со юра та хнших, а також педагогхв музикант1в 0.0,Апраксин, Н.0.Ветлуг1ноЗ£, Н.Л.Гродзенсько!, М.Д.Леонтовича, С.П.Лпц-кевича, К.Г.Отецеяка та 1Н..
Розв"язання проблеют взаемодП школе 1 кухьтурно-осв1тн1х заклад1В як одн1е! з педагог{чних лередумов пгдвищення ефектшв-ност1 пшшрення народно-п1сенно1 творчостг серед шяодяр1в, засобу формування в них нацхойальнох самосв1домост1 зд Осиветь-. ся на стику наук про сусп1Льство та лпдину. 3 урахуваиняы зазнаивного вице, актуальним е фглософсысо-соц1олог1чн1 розробки взаемодх! оевхти, культура ! суспгльства в цхлоиу /Л.П.Буева, Я.Вальо1нер, 1Дедметс, В.О.Ядов та 1н./, соц!окультурна теория розвитку, розроблепа Л.С.Виготськвм, педагог1ка середовища С.Т.Шацького, результати сучасних досл!джень а данох проблема . /В.В.Бвлова, О.О.Костильова, А.Школюнс, А.П.Романов!, Г.Г.Фун-даментова, ВЛЛепелев та 1Н./. Однак проблема оптимального в в-
користания виховних мояиивостей народно! худояньох творчост1 у формуваннх нац10нальн01 самосв!домост1 школярхв задишаеться все ще недостатньо bhobímohod в педагог1чн!й л1тератур1, зокрема вимагав бхлыв цхлеспрямованого системного досдиження проблеми впливу народного музично-niceHHoro мистецтва на формування на-ц10нальн01 еамосвиомост! школяров.
Враховуючи наукову t пракп.чну значнм1сть дано i проблеми та Üi неяоотатн» розробку, для лисертац{йного дослхдяоння обрано тему "Формування нац1опально? самосвЬгомост1 моловших niJuiiTjtiB засобами народно? музичяо-niceHHoi творчост! /в утовпх взачмо-дi i вколи i клубних заклад iв/".
Проблемной ситуаодвю дослЦхення ч протир1ч<?я значним потенц{ало;< народного музмчно-пiсенного мистецтва у {ормуваннх нац1онааьно^ c8mocbííomoctí моловших híjuiítkíb i недостатньою розробков шлях i в биективного вихористання того потенц1алу.
Об"вктом явного нослхдження стало формування наодонально* eauocBisoMOCTi ыолоцпих nijyiiTKÍB засобами шстецтвя, a floro предметом - формуванн!я национально! спмосв{домоет i молопших пгд-jítkíb эасобами народного музичпо-nfсенного мистецтва в процесг взавмод1Х околи i клубних установ.
В досл}дееня1 ми вихзлили з того, шо розвинена садоомдо-м1сть мае естетичний характер i що ii вфективне (Формування мож-шве при високому р!вн1 естетичиого роэвитку особистост1. Тому в дксертац1х розглядавться фогмування естетичного елементу в отрук-Typi недхональнох са>юсв1домост1 особистост! эасобами музично— niceHHoi творчостi•
Мэта досл1джаяня - виявлдвяя, теоретична обгрунтування та вкспериментальна перевгрка педагог1чних умов п1явшцення ефектив-hoctí формування nani0Ha*j>h0i са*юсв1л»мост1 п!дл!тк}в засобамн
нарошюго иуэично-niceHHoro шстецтва.
При цьому ми виходили з toko'í г!потези. Вплив народноi му-эично-пхсеянох творчост! на формування нащональкох самосв!до-moctí niuitkib зростатжме, якщо dyne зпбезпечлно:
- усв1домлення учням* 1сторичного значения народной ntcHi як джерела napoimoi vynpocti, а також, юго да в Ht* знахонять воображения !деали i прагнення народу;
- взачгодхю школи, позапк!лыгаг та клубни* устянов в забезпечек-nt активно* участ! п!дл!тк!в у художньо-творчШ д!яльност! з широк®1 вгкоргстанкям naponitoi tiíchí;
- включения niiuÍTKii. у Л1яльн1сть, пов'язаиу э вевченням, збв-ранняы i розповсюдженняы народно! nicRi;
- оргая!чний зв'язок вавчення народно i музично-п хоенно! творчоо-Ti з íhobmh напрямаыи естетичного виховання díjwítkíb формуван-ням IX естетичнох культури через емоцгйне забарвлення Sx дхяль-hoctí по оволод!ннп народнны музично-п i се ннюд мистецтвом.
Мета та задачi досл!дження обумовили постановку i виргшеи-ня таит* зявттяяь;
1. Вязначити cyrnicTb естетичного елементу нац!онально1 самоо-в{домоетi та floro структуру.
2. Розкрити особливост! фориування естетичного елементу на-ц1онально! самосв!домоет! молодших п!дл!тк!в,- Лого pieni та кри-Tepií ix сформоваяостЬ
3. Дослалити стан вЕкористання в практиц! народноi музично-niceHHoSc творчост i як засобу формування национально! самосвхдо-
mootí молодших п1дл1тк1в.
4. Розробити i перев1рити в експериментх унови П1двкщення ефек-тивностх .формування нашональног саг.юсв1доност1 молодших díjwít-kíb заеобама народноi híchí.
Теоретичну основу дослхдження склали ключов! метояолоИчнх
положення а проблеия В1др0джешш украгаськох ншйонаяьног культура, становления суспхльно1 нацхональнох са«осв1до>*>ст1, со-цгальног ролi i {деологгчног сутностт надхонального мистецтва, ХуДОЖНЬО! ОСВ1ТП В ЖИТТ1 ЛЮДИНЯ, виоловлен! в працях ííflocoí$íb, eraorpa&ib, психологхв та педагог!в.
Наумова новизна дослтд-ення полягав в розкритт! рол! нароц-hoí nicezHox творчостх у формувагой еотетичного елем нту национально! самосв1доиост1, розробцх п щвгог!чно1 система eniJitHoi д!яльност1 школя i клубу по формувашт нащональнох самосвгдо-moctí híjihítkíb эасобами народно1 nicerntoi творчост1, обгрун-тувонн! педагогхчнкх умов íi ефективного функцтонування.
Теопетичнр значения дос.ч}джеяня полягав у ввдгленнг асте-тичного елементу в структур! надтональнох самосвгчогаст!, вуяв-леннт його cyTHoeri, структура та фактор{в, що впливають на loro формування, píbhíb та критерии його о$ормовяноот1.
Практична значуштсть дослхдт.вкня полягав в розpodni мето-двчннх рекомевдацШ по удосконалению д!яльност1 ¡пк1л, по sanie i л ь-них та клубнях уставов у вяхованн! нац}онаяыю1 cawocBi домоет i hIaiítríb, впровадження íx в практику.
Нп. япхипт..ШНППЯТЫ.П Tnwt полодвияд:
1. Bhcorí худояньо-естетячн! щнноот! народного ntсеяного мно-тецтва, вт1лен! в ньому любов до свовх зеилх, 1деаин i прагнен-ня народу, народна мудрость i духовн!сть, роблять прилучоння до нього вачлнвим фактором формування национально! cw.wcbípomo-CTÍ ninaiTKÍB.
2. 7 формуваян! ншиональнох cswoobíromoctí важллве мхеце ваЯмав íí естетячний влемент, емоц!йна забярвленгсть виховнох д1яльност1.
3. Впляв народно-п i сенного миотептва на формування еотетичного
елементу нащональяо! obmocbíaomoct! яколяр!в эростатиме при забеэпеченн! таких умов:
-opraHiaauti вза<пюд!х школя, позаикх-льних ! клубник установ у вжхованн! BMWurpiB;
- усв1Домхеняя niJUiTKfwu вначешш народно i nicni у в!прод*еян! национально! культури, тралиихй, обряд i в i звича!в народу, ви&-ченн! Його icTopii, векового прнгнення до незачвжност!, утичрл-ження морально-естетичш'х ц!ниостей;
- включения nijuiTKia у дхяльв!гть по опанувянию народного иузич-no-nicemioro нистецтва, floro розповсодження у В1Дпов1дностх в
II bíkobümk мотливостями.
Аптюбархя гяэулугят!в дослхджсння 8д1йснювалася в ход! доо-лхдно-експеришнтально! роботк в загалыюосвхтнхх школах та куяь-турно-ocBÍTHix установах о. Птича Дубнхвського району Р!вненсь-коЗс облает!, м. Дубно, с. Горотшиця Городенк!вського району 1ваяо-фраяк!всько1 облает!, с. Новос!лка Кщ.танського району Черн!вецысо1 облает!, у виступах в доповхдями на Республхкансь- . Kifl науково-?еоретичн!й конференщ! "Проблеми вивченяя та пропаганда народно! творчост! як складово i частини украхнеько! на-цхоначьнох культури" /m.Píbhb, 1990/, Всесовзнхй науков!й кон$е-ренцх! "Нац10нальн! та соцхально-куяьтурн! процеси в СРСР" /м.Омськ, 1990/, PecnyániKñHCbKifl науково-теоретичнМ конферен-цЦ "Культура Украхни: icropin i сучаен!сть" /м. XapRÍB, 1992/, на внутр!вузiBCbKux ковфереиц1Ях про$есорсько-викладацького складу i acnipaHTÍB Кяхвсыюго державного хнетитуту культури /1989 -1990 рр./, п!д час виступ!в на зас!даннях кафедри педагогики i психологхi Кихвського державного iнстатуту культури.
Впповадчення пезультат!в досл!дження здхйенпвалося в куль-туряо-ocBÍTHix закладах, загадьho-ocbíthíx школах с. Птича Дуб-
н1вського району Р1внвнсько1 облает!, м. Дубно, с.Горолншц Го-роденх!вського району 1ват-Фра1Швсы<01 облает!, а також яляхо>; публ1кац1й результате дослтпшення.
Доетов1РН1Сть иезтльтпт1в достижения забезпечуяться теоретичною обгрунтован1стю вихинкх позиций, використиняям комплексу взавмодоповнюпчих иетодхв, адекватних мет1 1 зявжанням досл1джен-ня, к!льктеням г як!сним анал1зом здобутого матер1алу.
Предмет, мета 1 зпвяакня лоелгдження обу| овили структуру дисертац!*, яка складавться тз трьох роздШв, вступу, весновк1в, списку основной використано? лНерятури ! додатк»в.
СТРУКТУРА ТА ЗМ1СТ РОБОТМ
У "Вступ!" обгрунтовуетьея актуалыпеть теми яосл1дження, виэначавться об"ям, предает, наукова гипотеза, мета 1 эавдания, розкривавться наукова новизна, теоретична г практична аначущготь роботи, формулюиться основи! положения, що виносяться на захиет.
В петому тоздШ - "Формування нац1онально2 самосв!цо>/ост! особиетоот! ях еоц1ально-пвдагог1чна проблема" никл один результат теоретичного алел ¡эу жих1хиих для даного досл1дт.еяня ф!ло-еофсьиа основ 1 втиограф1чиих та психолого-педягоНчних концеп-
Анал1э сучасяого стану розроблвиост! проблями 9аса1дчуя, те, цо теоретично длив питаяия виичеяе недостптяьо, а в педагоНчя!* теор!Х та пряктиа! воно майке не ставилося ло оотапнього часу. Цв эумовило иеобх1дн1сть роэгляду лея*** МлоооФоьквх, втяогра-ф1чиих та 1оторячяих аеппкт!* становления сусп1льнох на^ональчвЯ самосв!домьст|. В свою чергу иацЬчадьяа сямосв1юи{ст*, оеоби-етост{ передбячав амал{э Ш як в боку отвального, так т }ивк>}-жуалького . Це пов'яэано а тим, сю оообвстЮть вистулач нос1чм оусп1чьвих мм-енточ ^уякп1опямяня суспЬяьного орга-
кхзчу, а з другого боку е са)лост1йним суб"ектом д!яльност!. Уощальне - це зпгальнс I суттеве п структур! осооиитостх, ство-ряване суспхлькими В1дносинами,наложи!сто до певиот согцальнох групи, пагШ. Особист1сть не эникая в сусп1льств1, иацхМ, соц!-альнтй груп1, а навпахи, саме тут набував свого д!йслого !снуван-ня. Тону розвиток нац10нальн01 сагаевтдомоетI являя собой д!влгж~
тичний процес, в основ! котрого лпхить складний динаиччтай ав"я-
зок зозн1ши1Х впливтв ! внутр!ганього св1ту лгслини.
Феномен самосв!домост1 досулджу^ться бягатьма науками I в Р1эни1 аспектах, в кожному конкретному випапку тер»'1и "самосв!-Дом1Сть" вшщуе в себе р1зний зипстовний об"чм. Однак, в чих визнпченпях можна вид 1 лота елтльне. Вихолячи з анализу психоло-Г1чних, педагог1чнв1 I фхлософсышх визначень спмосв1домост1 та эавдань дрлого лослхдквння, в дисертац!1 вшйлеио в них суттев! аспекти, котрх можуть бути ¡нтегрованг в педагогхчиу концепцтю с8люсв1домоотг, в тому числ! й над!онально1 с? моевт помоет ь В основт цьосо в специфтчний об"ект - "Я". В!дпов!пио тернш "на-тпопальна ермосвЦомгсть" в дисертац11 характеризучться елементом "иащонального", котрий надач певпого звбарвлення св1Домост1 и"-шональними рисами I хярактеризуе В1дяоиенпя особистост! во свовх наци, тобто защкавдення I повагу до !сторг1 свого народу, йо-го традший, природи, зокрема через сприймання ! щннгене вхд-нолення до народного музично-П1семного мистецтва. Вхдпов1льа музично-пхееннг? виховання повинно будуватися так, щоб дитииа ятлчугалп I В1дреаговувала виповпшши переживаниями.
Вгдоь'о, що переконання тхепо пов"язане з переживаниям, а нр тглыси з яаявнгстю знань, бо знания можуть не прийматися осо-
ÔHûTicTD. Винятково важливу роль почуттхв у BMOBSHHi i навчанн! неодаораэово п1дкресдював В.О.Сухомлмнський. В юшз1 "Народжен-яя гронадянина" bîh писав, до емоц№а гйкяв!сть до св!тогляд-них iCTHü, 1деЯ, принщш!в, законом!рностей — це образно качучи, той вогник, В1Д якого спалахув порох перекованостх.*
Говорячи про роль естетичяого виховання у формуваян! св1-тогляпу молод!, В.К.Скатерщиков зазначав, то вона обумовяена такими специф1чишя особливостями естетичного В1Дяошення шло до'! лидини до äiftchocti, як емоц!йний, яскраво выражений ouihkobbA п!дх!д до явшд життя.2
А.А.Неменська вважав, по осмислення лгданою само! себе включав емоцхйно-смиояову оцхнку, перепивання вхдношення до само! себе, коля оочуття i розум виотупають в ïx органхчнМ взаемод!!. Taxe в!дяоиення е естетичним sa свохм визначеняям. Тому, пиве вона, роавинена самосв!домгсть з необх!дн!стю мае есте-ичний характер. Поза естетичним розвятхом особистост! високий р!вень IÏ самоовхдомост! л яеэдИсяеяним. 3
3 цього вилливав, що нац1ональна самосвхдомхсть повинна вхлтаати естетичний елеяент оск!лькн в ïï осповх лежать переживания, вшгтр1ин1 аочуття р|дного, мэго. А це переживания пов"я-зане не т!льки з рац!ояальним, а Ж э образним удалениям мияуло-го i оучасяого Haaiï, ао виступаюгь в орган}чн1й едность Обрпз-яе унвлення энаходить яскраве »1дбиття в народя!й художн!й твор-чоcri, эокреыа в niсеняхй cnannuœi народу.
^ Сухоклияський В.О. Baöpeai творя. В 5-тя т.-Т. 3. г К.: Рад. школа, 1976 - 1977. С.517. ~ БСЭ, третье издание. T.J7.C.375.
3 Неменокая A.A. Эстетический характер самосознания /Сов. педагогика, - J990. - J» 12.
Спираючись на концепц!и динам1чно1 функц1оналык>Х структуре ocoóhctoctí К. К.Платонова в естетичному елемент! нац!онально* самосвхяомостх особистостх вид}лено Taxi отруктурно-амíctobhí компоненти, хнтегруюч! цей елемент: емощйно-перцептивний, 1нтслектуально-оц1нковий та рац{онально-лог!чний. В досл!дженн1 конкретизовано иаповнення кожного компоненту естетичного елемен-ту нац}онально! самосв1домост! оообистост! яколяра для посл!дов-ного i обгруитованого педагогичного кер}вннцтва процесом Чх формування i розвитку.
Прийнятий компонентно структурний анал1з педагог!чного smío-ту поняття складаз характеристику эстетичного елемент^ нац1ональ-hoí самосвхдомостх школяр!в, в формуванн! яко1 важливе м1сце nocíase народна музично-п1сенна спадашяа. Ii виховнхй рол! присвя-чепо дгугий розд1л дисертац1г.
В другому розпШ - "Народна музично-niceHHa творч!оть як sacie формування естетвчного елементу нашональнох самосв1домоо-tí молодгаих híjuiítkíb та íí використання в д!яльност1
í'jici.n i клуб них установ" розкриваються виховнг можливоотх народного музично-пiсенного мистецтва та його вплив на процес формування естетичного елементу нащональнох самэсвтдомост: молоч-«
ших 1пдл1тк1в; вналхзуеться, на ochobí результатiв констатупчо-го експерименту, сучасний стая попшрення народноí niciii, думи тощо серед молодаих П1дл1ткхв; конкретизугться основи компонентов естетичного елементу нащональнох салосвiдомоетi школяр1В, ризначаються píbhí та KpiiTepii íx сформованость
Для цоеспрда'ованого процесу формування нацхона^ьнох cai.ioc-вшжостх и ко л яр i в засобам народно1 музично-niceHHoi творчостг iieortxwii знаннп про Ix bí; obí особлпвост1, 1нтереси, потреби, oori.'mcu копией в i копий перход мае свою спецш^цку розвитку. Для
досл!дження вибрано молодший п!дл!тковий bík, який за тверджен-няы 1.Кона в одним |э самих яскравих, насичених пер годiв життя i неправильна спрямован!сть floro - непоправна втрата для сустшп -отва, особливо в данпй час.
Шдодпшй гйддхтковий bík иереважно називасть перех1дним i вважають одним з найважчм дяя вихованыя i навчання. Пов'я-эано це пери за все з тин, що за cboim розумовим, ф1аичш.ы ]оз-витком молодиий ninniTOR в}др!знявться в!д дитини i в цей же чао ще не наблизився до дорослого. Психологи окремо розглядалть оообливостх молодяпх t старших п!дл1тк1в, п!дкреслюпчи, що в д!тей нав{ть в межах 10-13 pokíb спостер1гавться pi3Hi специ-ф!чн1 Л1Н11 розвитку.
Народна п!сня, дума то «о вбирая в себе мудреть, знания народу, набутг ним з трудового i социального досв1ду, це кожне слово зм1стовне, щиросердечне, правдиво, пройтло випробування долею багатьох покол!нь, передавалося вхд старшого молоцяюму, несучи висок! естетичн1 хдеали, моралый норми.
Завдяки сильному емоц!йному впливу народна пхсня спроможна через серця вихованщв доводити до хх cbíkomoctí естетичнь мо-ральн! виробляючи в1дпов1дн1 ouíhrobí в1дншлення до явищ
навколишнь01 д!йсност1. Дох1Длив1оть розумгння худоянього образу забавпечуеться ч!ткем розмехуванняи прекрасного i потворного, добра t зла, застосуванням алегоргй, метафор, пор!внянь при зма-xmemt под1й, душевного стану rapo ib, що дозволяв в думп гден-тифЬсувати себе з ними, розвивати почуття емпяти.
Сама тематика, smíct народних niceHb, в тому числг ix ícto-ричний образний cbít, при в!дповгЛних: ууовах можуть виховува-ти певн! лвдоьк! якоот! да са>та< и ал яти ц1ня!оть народней му-
зично-пхсеннхй творчост! свохх пращур!в, формувати Тай! якост! оообиотост!:
- Ц1ян1сяв б^дношення да р!дного храп, природа, хсториЧного ми-нулого свого народу;
- милуваяня красой природи, як одного з багатств р1дного краю;
- здатн!сть до емоц!вного Переживания ! правильного судженая про зигот 1сторичних пхсонь 1 вчинк! £х герохв;
- вадння пш!титв ! оц!нити добре ! Герне у в!дношеннях ы!ж лвдьыа, !центиф1кувати себе з учасяиками 1 под!яеи, зображеними у п1сенник творах;
- прояв ст1йкого зац!кавлення 1 активноI участ! в сусп!льноиу китт1, переживаши почуття радощ!в I гордост! за св!й народ;
- глвбока повага 1 бережне отавлення до музично-п1сенного мис-•гецтва свого народу { на основ! цього - до мистецтва; !нтих народов;
- прагнення брати активну участь у худокньо-творч}й д!яльност1.
Були конкретизованх показники ковдонепт1в естетичнсго еле-
менту нацхональнох саиосв!домост1 молодших п!дл!тк1В, про як! Й31ЛОСЯ вице. Влоцхйно-порцвптивний компонент естетичного елемен-ту^аад1оиальш1 самосвхдомост! молодших П1дя!ткхв характеризувть-ся еиоцИною зац!кавяеяхст1), вмхнням творчо ототожнввати /гдентифхкурати/ себе з подхями, котр! змальовап! в твор!, що сприяе ефективному сприйыанню, гогдибленому внвченню г поширен-нв народнох пхснх; основою сформованостх {нтелектуально-оц!нко-вого компоненту естетичного елеыенту нац10нальн0| самосв!доюс-тх молодгаих п!дд!тк1В е вмпшя дати естетичну оц!нку змхсту народному музично-пхсенному твору; основами оформованост1 ра-дтонгшьно—логIчного компоненту визначепо здхбн!сть школяра до
самооц!нга,> ц!нл!сного в!дношенпй по рНиого краю* прироли, !сто-ричного шннуяого свого народу.
8 метою вивчеяня еучасяого стану пояиреиня народно? музично-nicffliHOÍ творчост! серел иолодпгах п!дя!тк!а в уловах ююиояН толя i клубнях уставов нами на первому етад! поиуково-конст'ату»-чого експерименту було проведено аякетне опитування школярiв 4-7 wiacie /в соьськ!й uicueBOCTi,1 районному центр!, обласно-му центр!/. Anaflia foro результат1в показав, що в стльськтй м!с-цевостт /наприкла», в с.Новосмка Ицманського району Черн1вещг ко i облает i, с. Городпиця Городенк!вського району 1ва;ю-5рмн1в-obKoi облаетi та !н./ в б!льш{Й Mipi збереглнея звича1 i обрядп, до безпосерецньо школяр! масть змогу знайомитися э niceimon еппд-вдною свого крап.
Для вивчення динашки виховання заеобамя народно! нузичпо-niceHHoi творчост! був проведений другий етап констатуючого експерименту, який складався з трьох перюдичяих spi3i» /рерсеень 1988; с!чень 1989; травень 1989/. Учням були запропонован! niciíi р!дного краю /буковинськ!, легшвеькь галичанськ! тощо/ на icro-ричну тематику, лхричн!. За допомогою розройлених критериев вста-
новлен{ píbhí сформованост! ко?.шонент!в естетичного елементу на-ц!онально!£ са!:осв1домост! молодших díjuiítkíb.
Розпод1л !5К0ляр!В 4-7 raacÍB по píbhhx сформованост! в них компоненте естетичного елекенту нашональнох самосвИомостт в
ТябЛЕЦЯ й I.
показники а р i а и
1-й 2-й 3-й
Т) i в я i Т> I В Н I и i в я i
вен ВСН ВСН
i S2 3 4 ■ 1 5 6 7 0 9 10
I 2 а 4 5 6 7 8 .9' Ю\
ЗД1бН10ТЬ до вденти-¡¡iiKauii 3$59 5538 ерз 34£8 5Q56 8,47 33(35 57J04 8,91
Естетична оц1нка зшету П1С0ННИХ TBOpiB 35,18 5^43 939 36J4 54£5 561 37,21 БЭрб Q43
3fli6nicTb ДО . СШ.Ю0Ц1НКИ В!дношоння до ршюго край, природа, :от. минулого свосо iiajo- ду
3403 5705 802 5634 Ц£1 38£5 5ф7 Зф5 5^32 438 12£4 3127 ЗЦ9 5925 9Д8 5<Ц2 Щ9
AuaJiis реэультат!в, наведених в таблиц! £ I, показав недоо-татню ефективн!оть роботи по виховаинп нац!оналыюх самосв!до-wocti иолод'1Их niwiiTKiB, в!дсутн!оть належнсХ динам!ки арос-тання к1Лькосг! школяр!в э високим рхвнем оформованоот! в них осноп компононтхв еотегичного елеыенту нац!ональш>1 самосв!домоот1, H?o6xiflHicTb роэробки i апробац!х програми, яка 6 вабеэпечила ефоптавне форнування нац10нальн01 самосв!домоет! школяр!в засо-бама народно! муоично-пхеонно! творчост!.
В тпй7У,т..у ¡пяптдт - "Система роботи шк1л та клубних уста-нов но 'то;'-ува-шг) естетичного елементу над тонально i сшо ов! доел от т полодшюс п!дл!тк1в" - дано анал!з взаемодИ школи i клубних установ як системи спЬтьно! дхяльноот! даних !нститу-Tip ио впкоркстанню народно! иузично-п!сеняох творчост! з метою Хор'у.зглня есгет:-:чного елеыенту нацхональноЗс самоов{домоет! мо-лоппах пхдлгпав. Гоэглянуто взаст.юд1ю цих !нститут!в на isi.Topwaifiinuy, науково-ыетодичнолу та opraiiaauiftKovy р!внях; обг; угголмю ледггог!чн! ушви пхдвтцення офективноот! явного
процеоу, розроблена 1 апробовпна специальна програма 1 шляхи 11 реал!зац}!; преанал!зовано результати формуючого експерименту, як! васв!дчуоть про як!сне п!двищення ефективноот! розглядуваяо-го процесу.
Важливям фактором використання народно! музично-п1сенно! творчэстх в !нтвграц!я во!х виховних !нститут!в суспхльства, зоврема околи й клубу.. Однак вивчення' практики показало, що в хх сп!льн1Й д!ядьност! в !стотн1 недол!ки, взавмозв'язки ткхл ! клу-61В здей!лгшого в епхзодичними, не завжди практики розу»чють ¡х суть ! завдання.
В!дсутне лог1чно пЬдпорядковане вс!й систем! нац1онально1 освгти науково-методичне, !нфоггащРне забезпечення; вяачмооб-М1Н !нф)р«ц!ею мхж працхвннкаг.и освети, культури, гистецтва з даних патань маа нерегулярний характер; здебШсгаго вгдсутн! плани, продай сп!дьнО! д!пльност! по виховашш в цглому, по (Зорлуванню нац10нальнох сагосвтдомост!, зокрема х! естетичяого елемниту - все це не сприяз реал1зад11 потенц1йних можливостей народного музично-п1сенного мистецтва у формуваннх нацхональпо! саиосвгдомостг молодших П1ДЛ1ТК1В.
Потреба ново! за структурою, зихстоы та функщяш систем робота школи, закладхв культури, 1нпшх соцхальних хнститут1В по залученню пжоляр1в до куяьтурно-навдональних традиций народу шже бути задоволена за рахунок гпдвищення системности 1нтегра-
.ТИВНОСТ1.
Одним ¡з тляххв виршення дано! проблем в координац1я зу-силь школи ! клубу. Ця координация повинна забезпечити: узгоп.ке-н!сть дгй на ВС1Х рхвнях систеин: пгТюрмацхйнопу, наукгто-^етодгч-ному^ органхзацхйному; закргпленкя за котагам елемонтом системи певного змхсту в загальнону процеот виховшшя з урпхувачням його
специфхки; переххд вхд еп!зодичних розрхзненшс заходхв до посл!-довнох лШх вил иву; переххд до 1нтеграц1х управл!ння вихованням школярхв; вшшв на (Лкросёредовище особистост! з метою перетворен-ня '¿I в фактор виховання; максимально злиття суб'вкта в об"вктсм, виховання, що сприяе вдосконаленню суб'егга 1 роэвитку активно«! об"екта, перетвореняю його в суб"ек« д!яльност!.
Керуючись цши положениям!, а такок враховути збагачений досвхд, висв!тлений в працях х давого питан»!, в ход! доел{дно! роботи було проведено коректування, спрямованв на ядоскокаленяя суб'екта улравлхиня, бузш виэначенх завдання воординац!! д!яль-ностх тколн х клубу:
- иввчення !нтересхв учив;
- визяачення органхзацШих форм поширешш народно! п1сеннох твор-чост1 стосовно в!кових осо близостей учйв;
- визначеиня сфер дхяльност1, фунгапй иколи, куаьтурио-осв!тн!х заклад!в в систем! поиирення народно! п!сн1 як засобу формуваши естетичного елемонту нацДоналино! саиоов1дошст1 яколяр!в;
- створевня комплексного перспективного плану роботи э школярами в поширеннх народного музично-пхсонного мистецтва як засобу фор-мування естеткчшго елементу нацхонально1 саиосв{домоет! гахоляр!в;
- контроль за виконаншм запрограмованих д!й в сл!вставденв! 8 анел1зом кравого доов!ду роботи, взаогка хн^ормадхя про резулъта-ти вшеовних акц!й.
Як особливо важливий шлях практичних д!й по реах!зац1! вкхов-но! програми розглядалося в доелвдшцыай робот! плвнування. Прогрема як прийняття пеяагогхчного рхшення, котра являв собою сукуписть мети 1 эавдапь, иапряык1в роботи ! зм!сту виховного процесу вяыагаз свого конкретного вирахення, I такими конкрвт-кими впра*енняУЕ прийнятого рхшення е план, бо програна ноже ота-
ти !нструментои улравл1ння процесом вихования лиие в тому рйпа"--ку, коли педагог!чяе риаення рояподхленя в час!, $упкц}онапт.н!Я в1дпов}дальностI, вжкоиеян! ! контроле, забезпечено систематичну 1вформац1Ю про.результативн{сть виховно! ,ц!яльпоот!.
При цьому.Д1яльи1сть спхльно створеного /школою \ клубом/ гуртка "любитал1в народно! п!сн!" планувалася не 1?ольовзло, а в загалыпй систем! виховно! роботи. Методика занять в пзчому гуртку охоплювала так! етапи вивчення гпсетгах творгв: пер°цко-мун!кативний /дэяться хсторична характеристика пхснх, пергод 11 створення та !н./; емоцШю-чуттпвий /прослуховування творгв, коментар!!/; образно-аналхтичний / супров!д пхсенних твор1в засобами наочност!/; творчо-д1яльн1Сний /розучування пгснх, вик<>-нанвя !! в певному масовому заход!, збиряння, запис няродних я!сень учшпли/.
Шсля проведения формуючого експерименту змиопла органгзо-ц!йна основа виконсшш плану, а саме: заплатавши заходи забезпе-ченг пеобххдними лвдсыскми х натер!алышми ресурсами, наукоио-гпто-дичниш розробкамп; визначен! копкретнх виконавц!.
Суттево, що план став основой коорлинувяяня упрчвчхчськлх д1й встх елемент!в еистет.ти спхльно! робота, встановлюти !х пос-л!довн!сть I ппиеглхсть. В£ективнгсть виховпо! роботи П1лвту-валася за рахунок того, що кожний ппрспективний р!чний план впи-сувався в автоногоп плани школи х клубу. В кхщевхй форт плану запропонован!й в дисертац!!, передбачено визначення напрдаку роботи, виховно! моти налржку, виховно! мети циклу, к1дькост1 заход! в у цикл!, фор\ш заходу, наави заходу, мгсця 1 дати проведения, орган!зац!! методичного забезпечення, джерел фшансування, в1дпов1дпльного. Координация дтяльност! гаколп ! клубу, удоскона-леняя планування с прияло конкретизацх! та бхльштй цтлеспрягорано-стх взапмодх! гакхл х клубних устпнов, зросташяо посттСттих эв"яз-
к1в м» школою 1 культурно-осв1ти1Ш1 закладами, про.ир ваов!д-
чуюгь таблиц! 41» 2; 3.
Характер эв"язк!в "школа-клуб", "клуб-икола" в /За результатами констатуючого експерименту/.
Таблиця * 2.
ш (1 Характер звернень еп!зодичя! ситуативн! поот!Ян!
т Вчител! до к/о
працхвник!в зе К 51
? К/о прац!внкки
' до вчктел 1В 10,5 25,5 64
Характер зв"язк!в "школа-клуб", "клуб-икола" в /За результатами формувчого екоперименту/
Таблиця Л 3.
Ш ТИ Характер звернень еп!золичн! ситуативн! постШн!
I Вчител1 до к/о прпц!вник!в 6 9 86
г К/о прагцвники до вчитед!в 5 6 •89
Показником пол!шаення е$ектнвиост! д!яльноот! по формуван-нп естетичного елемеяту нащонпльно! оаьч>ов1доыост! молодаих п!дл1тк!в ъ эростання в них р!вия с^онгаваноот! компонент!в еоте-тичного елеыеяту нац!оиально! с«мосв!домот! за вмзяачепими в диорртацП критер!яши
Результат* еотвтмчиого оц!нгам«яя 8м!ету наромжх п!еень в
Табллця * 4
Р!вн1 Експеримтп контролый групп екйперии'ептвлья Г групи
1> - ти класнкки / - «и класишда 6 - ти клаоники 7 - VI класяюгв
I 1 2 3 4 5 6
I 2 3 4 5 6
низь- констат. 10,40 8,82 9,03 11,27
кий контроль. 11,34 9,71 3,49 5,18
серед- констат. 55,48 53,02 55,16 55,72
н!й контроль. 55,18 54,73 42,38 42,40
виоо- костат. 34,12 38,16 36,81 33,01
кий контроль. 33,48 35,56 54,1? 52,"42
В1дношення до р1дного краю, природи, 1сторичного мшулого ового народу в
Таблпця 5 5.
Ргвн! Експеримент контрольнI гюти експешъенталыи гвтпи
6 - ти клаоникк 7 - пи класники ь - ти класники 7 - ни класники
низь- констат. 13,45 11,82 9,84 11,86
кий контроль. 13,28 10,74 5,43 4,29
серед- констат. 55,51 55,12 56,94 53,06
иМ контроль. 56,24 57,82 45,36 44,30
ви СО- констат. 91,04 Г3,06 33,22 35,08\
КИЙ контроль. 30,48 31,44 49,21 51,41
ЗдМн1сть'до «енти^кац!! в %.
Таблишг * 6.
Р!вн! Експеримент. контрольн! групи експериментальн! груш
6 - ти 7 - Ми 6 - ти 7 - га
класники класники класники цаасццки
яизь- констат. 8,91 8,03 9,27 7,18
кий контроль. 11,14 12,27 3,48 4,21
серец- констат. 57,07 56,04 58,41 58,39
контроль 56.se 53,44 43,34 44,54
висо- констат. 34,02 35,93 32,32 34,43
кий контроль. 32,48 34,28 53,12 51.21
3flÍÓilÍCTb до сошоцЬиш в %.
Таблице Л 7.
PÍBHÍ Експер! í/.GH'f контг-олън! rovnit експевш' еитаяьн! г-пи
6 - ТВ клас1гаки 7 - ми клысники G - та клпснкки 7 - ми класники
UL3L- кий сирец-iiifl ви соки lí ионстат. контроль. констат. консоль. констат. контроль. 7,48 4,38 61,54 65,20 01,18 30,42 9,28 5,43 54,80 59,66 35,92 34,91 8,45 4,82 55,44 39,43 36,11 55,75 10,17 6,90 51,61 36,38 38,22 56,72
Дан i, наведен i в таблицях Jí.1» 4,5,6,7, засв^дчують лро ш-uutubhí uhíhh в 3fli6iioothc до ijieiiruliiuenii, спмооцгнки та в п!д-
buiieuiti iídiih патетичного ouiiibuamm вм!сту твор!в народного му-an4iio-nici;niioio ыистецтва, а також ь(дноаеиня до р i дно го крап, при1«ди, вторичного минул ого сваго народу, що знайтло свое bí-дображання в емогийно-перцептивному, обраяно-анал 1тичному, ра-И1он;|Лыю-лог1чному компонента* естетичного элементу нац тонально! самосв!домост! молодит* riiiyiítkíb. Вросла актиийсть птдл!т-KÍ8 експыриментальних груп в самод!яльн!й творчИ, худо*н!й, 1!иконавськ1й д1ш!ыюст1, розвитку винах{дливост1, тадетивноот!, саыист!Вност!, бережному станленн! до i столичного 1 культурного иадбацня укргиноького народу, а також наданл! йому oco6hotíckoí fmuioaaübno -естотичпох uíhhoctí.
Г "ГЬеновках" викладен! . узагальнен} подсумки проведе-иого дсслЦгешш, ocuobhí теоратичн! висновки та проктичн! реко-vi'tm.-Múí. низнпчен! перспектива подалыаого вивчення проблем. Шдк^еслюг тьпя поритивн! зг-1ии у $0(>муванн1 естетичного олементу ¡шн i'K-.ubiioi сг'г-осгчдомост! иолоцпгах П1дл{ткгв, що ов!дчать про cIci'tuhu гсеь чалропоновано! в дисертадН система його фор^уван-чя. ((• 1тчррп?увться виоунута у дослгпченн! г}потеза, поставлен!
завдания eapiaeHo.
Основная висновкшл а проведеного досл!дження в:
1. Притаманн! нец!ональн11 самосв!домост! почуття приналежносгч до левяо! над!!, забарвлення СВ1Д0> остi нвц1оиальними рисами, в!днояеиня власного "Я" до свое! над!i вкатав не т1льки panto-налышй, а Ж емоцШниЯ компонента. Образне уяывння минуло го i
ь
сучасного ykpaÍHCbKoro народу, переживания, пов"язанх з Кого доле», почуття нацхональноí гордост!, внутр1тнв почуття pirooro, мого св1дчать про естетичнжй характер иап1ональво1 самосв!домост1.
2. В структур! нац!онально! Самоовхдомоетi чиияв и!сце займав еотеткчяив влвмеят, формування якого tícho пов'язаяе з нацхонально ю культурою, народною художньою творчгств, зокрема з наводним музичво-п!сенним мистецтвом.
3. Притаманнх.молодтому nijwiTKOBOMy вхку розвиток пошгНйного миелення, оц!нкових суджепь, св!тогляду, прагнення до семоп¡знания, самооц!нки, пхдвищення стхйкост!, глибини та соц1альнох спря-мованост! естетичних почутт!в створюють'сприятливг уг-ови для зае-вовння нацхокально! культури, зокрема ii музично-пхсепноКспад-щини. 1х еильний емоц!йняй впливдох!длив1сть, 3Míct, Ч1тке розмвжування прекрасного i потворного, воображения в Н1Й духовного cBiTy народу, його прагнень i спод!ваяь сприяють успхиному формуваняю нацхональнох самосв1домост1 niwiTKiB.
4. Педагогхчними уиоввми П1двищення ефективностх форнування естетичного елементу нацгональнох сгмосв1домост1 шлодших пхдлп-•KÍB е:
- взаемодхя шкхл та клубних уставов у прилучеша молодаих гпдлгт-
кхв до тародяох музичяо-пхееняо! спадщики, коопггинацхя ix дхядь-
ностх в ергаяхзшййному, методичному та хнформацгйнот/у налркм-
ix
ках, удосконалрння плвнувяння д1яльностх, засновякого ня попгре'!~
ньо 31брану ш1ормац!ю щю суб"екти та об"екти дхяльност!, умови, в яких вона зд1йснвзться, чхткому визначенн1 метй 1 завдань, роз-подШ функщй суб"вкт!В взаемодг! з урахуванням хх специ$1ки, систематичному обм!н1 хнформащею про IX* ххд } наслхдки;
- удосконахення методики проведения занять у об"вднаннях ! гурт-ках любител!в народно! пхснх, забезпечення поетапно! роботи над музично-п1сенним твором, що передбачаз усвхдомлеиня п!дл!ткемя 1сторичного значения народно! пгсш як джерела народно! мудроот!, ьиразника його прагнень ! опоД1вань, вивчення, в!дтворенпя, зби-рання 1 розповсвдження народнкх п1сегь;
- орган¿чне поеднання вивчення народно! музично-пIсенно! сладиш-нк и естегичним вихованням п1дд1тк1в, п{двищеиням !х естетично! культура.
5. Придучекня шлодзшх пхлд1тк1в до народного 1гузично-п1сенного ычстецтва, включения !х в активиу художкьо-творчу д1яльн1сть, сприяе форлувани» ц!шисного в1дноиення до р!днох мови, р!дного краю, його природа, геро!чнкх стор!нок минулого, почуття гордо от! за св1й нгрод, эц!бяост! до емоц1йного переживания эм1оту яа-родних пхсень, ум!ння в!рно оц!нити 1сторичпих оо16, осп1ва<пх у вародних пЮнях, бачитн 1 в!др*зняти добро х ало, 1пентиф!кува-тй себе э героями, зображеню/и у народней п1сенн1й опадиин!, прагнеиня брати активну участь у сусп1льно>/у жлтт!, збсреженлх х роз читку народно! культури, яародних трлдиц1й, звг.чахв та обря-д!в в кйщевому п!дсумку формувчнню нахЦонально! саиосв!домост!.
По наслхдках дослхджеиня розроблено так! рекомендац!!.
I. Запровадати у вузах, вд готуюгь вчитея1в I прац1вник1в уста-иов соц! альЕо-культурио! сфери,вивчення питаиь 1нтеграц!! вихов-иих 1нститут1» суслхльства, методики роботи в народною музично-п!сеяною спаддиною, практикум1в э эбирання, эалиоу 1 розшвФровки народних пхсень.
-2Я-
2. Посилити увагу до поширення народно! музично-п!сенно! опадщи-ни по рад10 I телебаченню, шляхом виготовлеяня платхвок э записами народних п!сень.
8. Видати масовим тиражам збгрники народних п!сень ! дум для учн1В р!зного вхку.
4. Шдготувати 1 видати для вчителхв 1 пращ вник! в клуб!в мето-дичн! пос!бняки з питань прилучення школяр}в до народно! музично-п!сенно! спаддини.
5. Розгаирити в школах ! клубних установах мереку клуб!в I об"вд-нань лвбител!в народно! п1сп!.
6. Забезпечити розповсхйження народно! музично-п!сенно! сладщини иляхом проведения конкурс!в,фестивал1в народно! пхсн1.
Основн! положения дисертацх! в!дображвн! в таких п!бл!ка-вдях автора:
1. Де»^с! результата дослгдження орган1зац!г взаемодхх загально-осв1ТН1Х ШК1Л I культурно-просв!тницьких закладхв у робот! по формуванню национально! самосв1домост! школярIв засобами народного музично-п ¡сенного мистецтва /!нформац!йна довхдка заХреяуль-татами наукового до сложения/. Сер.: Культурно-освхтня робота. Вип. I.К.,1992.
2. Актуальна проблема сучасностх: Тези доповхдей республ!каясь-ко! науково-теорётичцо! конферонц!! "Проблап вивчення та пропаганда народно! творчоот1 як складово! чястини украисько! национально! культуриГ - Р1вне, 1990.
3. Вопроси взаимосвязи культурно-просветительннх учреждений и школн по формированию национального самосознания подростков: Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции "Национальные и социальные процессы в СССР? - Омск, 1990.
4. Роль народного муэично-пхсенного мистецтва у формулами есте-
тично! о кл адово! нац!онально! самосв!домоет! школяр{в: Тези допов!дей респу<5л!кансько! иауково-теоретично! конфврвяцИ "Культуре Укра!ет: !'стор!я I сучаси!сть? - Харк!в, 1992.